КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України i Урядом Швецiї про уникнення подвiйного оподаткування доходiв та попередження податкових ухилень

     Уряд України i Уряд Швецiї,

     бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування доходiв та попередження податкових ухилень,

     домовились про таке:

Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя

     Ця Конвенцiя буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя

     1. Ця Конвенцiя поширюється на податки на доходи i зростання капiталу, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевої влади незалежно вiд способу їх стягнення.

     2. Податками на доход вважаються усi податки, що стягуються з загальної суми доходу або з елементiв доходу, включаючи податки на прирiст вiд вiдчуження рухомого або нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати i платнi, сплачуваних пiдприємством, так само як i податки на пiдвищення вартостi капiталу.

     3. Податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:

     а) в Українi:

(I) податок на прибуток (доходи) пiдприємств; (II) прибутковий податок з громадян

     (далi - "український податок");

      b) у Швецiї:

(I) державний прибутковий податок, що включає податок на морякiв i купонний податок; (II) спецiальний прибутковий податок для нерезидентiв; (III) спецiальний прибутковий податок для естрадних артистiв; (IV) комунальний прибутковий податок

     (далi "шведський податок").

     4. Якщо новий податок на прибуток чи на капiтал вводиться в Договiрнiй Державi пiсля пiдписання Конвенцiї, Конвенцiя буде застосовуватись також i до такого податку. Компетентнi органи Договiрної Держави будуть вирiшувати шляхом двосторонньої домовленостi чи є податок, представлений в обох Договiрних Державах, одним iз тих, до яких буде застосовуватись Конвенцiя згiдно з попереднiм реченням.

     5. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються пiсля пiдписання цiєї Конвенцiї, на додаток або замiсть iснуючих податкiв, що згадуються в пунктi 3. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їхнiх законодавствах щодо оподаткування.

     6. Положення цiєї Конвенцiї не поширюються на пеню, сплачену за порушення податкового законодавства Договiрних Держав.

Стаття 3
Загальнi визначення

     1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо з контексту не випливає iнше:

     а) термiн "Україна", вжитий у географiчному значеннi, включає морську територiальну зону чи будь-яку територiю за межами територiального моря України, яка вiдповiдно до мiжнародних законiв визначається або може бути в подальшому визначена за законами України як територiя, в межах якої можуть застосовуватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

     b) термiн "Швецiя" означає Королiвство Швецiї i, вжитий в географiчному значеннi, включає нацiональну територiю, морську територiальну зону чи iншу приморську територiю, за межами якої Швецiя згiдно з мiжнародним законодавством, користується суверенними правами чи юрисдикцiєю;

     c) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають Україну або Швецiю залежно вiд контексту;

     d) термiн "громадянин" означає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;

     е) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

     f) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають, вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

     g) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

     h) термiн "громадянин" означає:

I) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;

II) будь-яку юридичну особу, товариство i асоцiацiю, що мають статус згiдно з дiючим законодавством Договiрної Держави;

     i) термiн "компетентний орган" означає:

I) в Українi - Мiнiстра фiнансiв України або його повноважного представника;

II) в Швецiї - Мiнiстра фiнансiв, його повноважного представника або орган, який iснує як компетентний орган для виконання цiєї Конвенцiї.

     2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.

Стаття 4
Резидент

     1. При застосуваннi цiєї Конвенцiї термiн "резидент однiєї Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсцезнаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю.

     a) Цей термiн, разом з тим, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки якщо ця особа одержує доходи з джерел в цiй Державi;

     b) У разi товариства чи довiрчого товариства цей термiн поширюється тiльки на доход, одержаний таким товариством або довiрчим товариством, який є об'єктом оподаткування в цiй державi як доход резидента, що перебуває або в його руках, або в руках його партнерiв.

     2. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її становище визначається вiдповiдно до таких правил:

     а) вона вважатиметься резидентом Договiрної Держави, де вона має постiйне житло. Якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважатиметься резидентом тiєї Держави, де вона має найбiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     b) у разi, коли Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв не може бути визначена, або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважатиметься резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має постiйне мiсце проживання;

     c) якщо вона має постiйне мiсце проживання в обох Державах або коли вона не проживає в жоднiй з них, вона вважатиметься резидентом тiєї Держави, громадянином якої вона є;

     d) якщо вона є громадянином обох Договiрних Держав або коли вона не є громадянином жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав будуть вирiшувати питання двосторонньою згодою.

     3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, тодi вона вважатиметься резидентом Договiрної Держави, де розмiщено її фактичний керiвний орган.

Стаття 5
Постiйне представництво

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.

     2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

     a) мiсцезнаходження дирекцiї;

     b) вiддiлення;

     c) контору;

     d) фабрику;

     e) майстерню;

     f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;

     g) склад або iншу споруду, що використовується для поставки товарiв;

     h) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв.

     3. Термiн "постiйне представництво" також включає будiвельний майданчик, або монтажний, або складальний об'єкт чи керiвну дiяльнiсть, яка пов'язана з цими об'єктами, та тiльки в тому разi якщо такi майданчики, об'єкти та дiяльнiсть iснують бiльше 12 мiсяцiв.

     4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:

     a) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу, доставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

     b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, показу, постачання;

     c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

     d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

     f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Якщо, крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться в 6-му пунктi цiєї статтi, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства iншої Договiрної Держави, це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi для здiйснення цiєю особою будь-якої дiяльностi для пiдприємства, якщо така фiзична особа має таке право i постiйно користується ним, щоб укладати контракти вiд iменi пiдприємства, за винятком, коли дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю дiяльнiстю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.

     6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.

     7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво, або будь-яким iншим чином), чи контролює цю компанiю, сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльськогосподарської або лiсової експлуатацiї), яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розроблення або право на розроблення мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi i повiтрянi судна, дорожнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здачi в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює або не здiйснило комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть як зазначено вище, прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

     2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює або здiйснило комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло цiлком незалежно щодо пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

     3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, яких воно зазнало для цiлей дiяльностi постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, для цiлей пiдприємства в цiлому як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Однак такi витрати не дозволяються стосовно будь-яких сум, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом пiдприємству або його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позичку, надану пiдприємством постiйному представництву.

     4. Оскiльки визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним частинам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

     5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щороку одним i тим самим методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

     7. Якщо прибуток включає види доходiв або доходи вiд вiдчуження нерухомого майна, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Морський та повiтряний транспорт

     1. Прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, будуть оподатковуватись лише в цiй Державi.

     2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:

     а) доход вiд здачi в оренду порожнiх морських або повiтряних суден;

     b) прибутки вiд використання, утримання або здачi в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв; де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними щодо експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 поширються на прибутки, що отримуються резидентом Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльнiй комерцiйнiй дiяльностi або мiжнародному дiючому агенствi.

     4. Якщо компанiї з рiзних країн не домовились продовжувати разом повiтрянi комерцiйнi перевезення у виглядi консорцiуму, положення пунктiв 1, 2 i 3 будуть поширюватися на таку частину прибутку консорцiуму, що має вiдношення до участi, здiйсненої в цьому консорцiумi компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

     1. У разi, коли:

     а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

     b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави, i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

     2. У разi, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави i вiдповiдно оподатковує прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i включенi таким чином прибутки, якi були б нарахованi пiдприємству першої названої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Договiрна Держава зробить вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися в разi необхiдностi один з одним.

Стаття 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

     а) 5 процентiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд товариства) i ця компанiя є власником принаймнi 20 процентiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;

     b) 10 процентiв загальної суми дивiдендiв в iнших випадках.

     Цей пункт не дiє вiдносно оподаткування прибуткiв компанiї, з яких виплачуються дивiденди.

     3. Незважаючи на положення пункту 2, такi дивiденди будуть оподатковуватися тiльки в Договiрнiй Державi, якщо фактичний власник дивiдендiв є резидентом цiєї Держави, коли фактичним власником є компанiя (на вiдмiну вiд партнерства), яка безпосередньо володiє принаймнi 25 процентами акцiй, що мають право голосу компанiї, яка сплачує дивiденди, i принаймнi 50 процентами акцiй, що мають право голосу компанiї, яка є фактичним власником дивiдендiв, дивiденди одержуться резидентами цiєї Договiрної Держави.

     4. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, також доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     5. Положення пунктiв 1, 2, i 3 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює або здiйснила комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому разi, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

     6. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком випадкiв, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або коли холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих в цiй другiй Державi. З нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються в цiй Державi.

Стаття 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, будуть оподатковуватися в цiй другiй Державi, якщо такий резидент має фактичне право на цi проценти.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд загальної суми процентiв.

     3. а) Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, якi виникають в Договiрнiй Державi, де є фактичний власник таких процентiв, або позика, за яку платяться проценти, є гарантованими або забезпеченими Урядом iншої Договiрної Держави чи її полiтично-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевою владою, або будь-якими агенствами, i не будуть оподатковуватися в першiй згаданiй Державi.

     b) Незважаючи на положення статтi 7 цiєї Конвенцiї i пункту 2 цiєї статтi, проценти, якi виникають у Договiрнiй Державi, де фактичний власник таких процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, не будуть оподатковуватися в першiй названiй Державi. Таким чином, це забезпечує сплату процентiв щодо зробленого займу, який є гарантованим чи забезпеченим вiд iменi iншої Договiрної Держави її уповноваженим органом.

     4. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, якi виникають у Договiрнiй Державi, будуть оподатковуватися тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо одержувачем процентiв є пiдприємство цiєї Другої Держави, яка є фактичним власником процентiв, i проценти сплачуються стосовно суми боргу, яка виникає вiд продажу в кредит цим пiдприємством будь-якого товарного, промислового, комерцiйного чи наукового обладнання пiдприємству першої названої Держави, крiм випадку, коли продаж або заборгованiсть утворюється мiж особами, якi є родичами.

     5. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника i, зокрема, на доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Пеня за простроченi платежi не буде вважатися процентами у розумiннi цiєї статтi.

     6. Положення пунктiв 1, 2 i 3 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює або здiйснила комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому разi, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

     7. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з чим виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

     8. З будь-яких причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. В такому разi надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

Стаття 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резидентовi другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися в цiй другiй Державi.

     2. Однак, цi доходи можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялтi, податок, що таким чином збирається, не буде перевищувати 10 процентiв вiд загальної кiлькостi роялтi. Незважаючи на попереднє речення, якщо роялтi виплачуються щодо якогось патенту, який має вiдношення до промислового або фабричного ноу-хау або процесу, а також до сiльського господарства, фармацевтичної промисловостi, комп'ютерiв, програмного забезпечення i будiвельних майданчикiв, таємної формули або процесу, або до iнформацiї, яка має вiдношення до промислового, комерцiйного або наукового досвiду, такi роялтi не будуть оподатковуватися в Договiрнiй Державi, де вони виникають.

     3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми або плiвки для радiо- чи телевiзiйних передач), будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за iнформацiю (ноу-хау), що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     4. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, надає або надав в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому разi застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Конвенцiї, залежно вiд обставин.

     5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з чим виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

     6. Якщо з причини особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником або мiж ними обома i будь-якою третьою особою сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватися тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке перебуває у другiй Договiрнiй Державi, або вiд вiдчуження акцiй компанiї чи паїв у партнерствi, активи якого складаються, головним чином, з такого майна, можуть оподатковуватися в цiй iншiй державi.

     2. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має у другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної для резидента Договiрної Держави у другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої фiксованої бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     3. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, якi експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки у цiй Договiрнiй Державi. Стосовно доходу вiд вiдчуження майна, що одержується консорцiумом повiтряного транспорту, сформованого компанiями рiзних країн, положення цього пункту будуть поширюватися тiльки на ту частину доходу, яка вiдноситься до участi в цьому консорцiумi компанiї, яка є резидентом Договiрної Держави.

     4. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого, нiж те, про яке йде мова у пунктах 1, 2 i 3 цiєї статтi, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно, пiдлягають оподаткуванню щодо цих доходiв у Договiрнiй Державi.

     5. Незважаючи на положення пункту 4, доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, одержанi фiзичною особою, яка була резидентом Договiрної Держави i стала резидентом iншої Договiрної Державi, можуть оподатковуватися у першiй названiй Державi, якщо вiдчуження майна здiйснилося в будь-який час на перiод 5 рокiв з тiєї дати, коли фiзична особа перестала бути резидентом першої згаданої Держави.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

     1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави вiд професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли резидент регулярно користується доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що приписується до цiєї постiйної бази.

     2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, зубних лiкарiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

     1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi у разi, якщо робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

     a) одержувач знаходиться в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183-х днiв протягом календарного року;

     b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави;

     c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.

     3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом за кордоном, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, може оподатковуватися в цiй Державi. Якщо резидент Договiрної Держави одержує винагороду у зв'язку з роботою за наймом на борту повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях повiтряним транспортним консорцiумом, сформованим компанiями з рiзних країн, включаючи компанiю-резидента цiєї Держави, така винагорода оподатковується тiльки в цiй Державi.

Стаття 16
Директорський гонорар

     Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

     1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Якщо доход вiд такої (професiйної) особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.

Стаття 18
Пенсiї, ренти, i подiбнi платежi

     1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою резиденту Договiрної Держави згiдно iз законом про соцiальне забезпечення, i ренти, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись тiльки в першiй згаданiй Договiрнiй Державi.

     2. Термiн "рента" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час протягом її життя або протягом визначеного або встановленого перiоду часу по зобов'язаннях зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.

Стаття 19
Державна служба

     1. a) Винагорода iнша, нiж пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;

     b) Незважаючи на положення пiдпункту a) цього пункту, така винагорода оподатковується тiльки у другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(I) є громадянином цiєї Держави; або

(II) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

     2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така пенсiя оподатковується тiльки у другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом або громадянином.

     3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням комерцiйної дiяльностi Договiрною Державою, або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

Стаття 20
Студенти

     1. Платежi, одержуванi студентом або стажистом, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентами другої Договiрної Держави i перебувають у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються у першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв перебувають за межами цiєї Держави.

     2. Стосовно стипендiй або доходу вiд будь-якого виду дiяльностi, не зазначеного у пунктi 1, студент або стажист матиме право на допомогу деякi звiльнення, вирахування щодо податкiв, якi дiйснi стосовно резидентiв Договiрної Держави, яку вiн вiдвiдує. Цей пункт буде застосовуватися, якщо студент або стажист перебуває бiльш нiж 6 мiсяцiв у цiй Державi.

Стаття 21
Iншi доходи

     1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, будуть оподатковуватися тiльки в цiй Державi.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво i надає у цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому разi застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.

Стаття 22
Усунення подвiйного оподаткування

     1. В Українi усунення подвiйного оподаткування буде здiйснено таким чином: з урахуванням положень законодавства України, що стосуються звiльнення податку, сплачуваного за межами України, (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на шведський податок, сплачуваний за законодавством Швецiї та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або майна, джерелом яких є Швецiя, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного щодо того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.

     2. У Швецiї усунення подвiйного оподаткування буде здiйснено таким чином:

     а) Якщо резидент Швецiї одержує доход, який згiдно з законами України i згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї може бути оподаткований в Українi, Швецiя дозволить вiдповiдно до положень закону Швецiї, якi стосуються кредиту для iноземного податку (з огляду на те, що вони можуть змiнюватися час вiд часу, не змiнюючи їх загального принципу), як вiдрахування вiд податку на доход на суму, рiвну українському податку, сплачуваному стосовно такого доходу.

     b) Якщо резидент Швецiї одержує доход, який згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї буде оподатковуватися тiльки в Українi, Швецiя може, визначаючи гарантовану ставку шведського податку, брати до уваги, тiльки для визначення цiєї ставки податку доход, який буде оподатковуватися тiльки в Українi.

     c) Незважаючи на положення пiдпункту (а), дивiденди, якi сплачуються компанiєю-резидентом України, для компанiї, яка є резидентом Швецiї, не будуть оподатковуватися шведським податком такою мiрою, що дивiденди були б звiльненi вiд сплати податкiв згiдно з шведським законом, якщо обидвi компанiї були б шведськими компанiями. Такi звiльнення не будуть здiйснюватися поки:

I) прибутки, з яких сплачуються дивiденди, не були об'єктами для звичайного корпоративного податку в Українi або для прибуткового податку, який може бути порiвняний з ним, або

II) дивiденди, якi сплачуються компанiєю-резидентом України, не складаються повнiстю або майже повнiстю з дивiдендiв, якi одержала компанiя пiд час цього року або останнiх рокiв, стосовно акцiй, якими володiє ця компанiя в компанiї-резидентi третьої Держави i якi були б звiльненi вiд оподаткування шведським податком, коли б акцiями, щодо яких сплачуються дивiденди, не володiла компанiя-резидент Швецiї.

     d) В цiлях пунктiв 2 (а) i (с) цiєї статтi термiн "український сплачуваний податок" i "звичайний корпоративний податок або податок на доход, порiвняний з ним" будуть вважаться в числi українського прибуткового податку, який був би сплаченим, коли б не звiльнення або зменшення податку, якi надаються згiдно з тимчасовими заохочувальними положеннями, що iснують в українських законах, щоб сприяти економiчному розвитку.

     е) Положення пункту 2 (d) будуть дiяти протягом п'яти рокiв з моменту набуття чинностi цiєю Конвенцiю. Компетентнi органи будуть консультуватися з метою, щоб визначитись, чи будуть дiяти положення цього пункту пiсля цього перiоду.

     3. Незважаючи на iншi положення цiєї Конвенцiї, в яких

     а) компанiя-резидент Договiрної Держави одержує доход в основному вiд iнших Держав;

I) вiд такої дiяльностi як банкiвська дiяльнiсть, морськi перевезення, фiнансування або страхування, або

II) вiд виконання функцiй головного управлiння, координацiйного центру або подiбного об'єкта, який надає адмiнiстративнi послуги, чи iнша пiдтримка для групи компанiй, якi продовжують комерцiйну дiяльнiсть в iншiй Державi, i

     b) крiм як для користування методом усунення подвiйного оподаткування, яким звичайно користувалися в цiй Державi, такий доход був би оподаткований значно меншим податком, згiдно з законами цiєї Держави, нiж доход вiд подiбної дiяльностi, яка проводилася у цiй Державi, або вiд виконання функцiй головного управлiння, координацiйного центру або подiбного об'єкта, який надає адмiнiстративнi послуги або пiдтримку для групи компанiй, якi продовжують комерцiйну дiяльнiсть в цiй Державi, якщо такий випадок може трапитися, пункт 2(d) цiєї статтi i будь-якi iншi положення цiєї Конвенцiї, якi дають звiльнення або зменшення податку, не будуть поширюватися на доход такої компанiї i на дивiденди, сплаченi такою компанiєю.

Стаття 23
Недискримiнацiя

     1. Громадяни Договiрних Держав не будуть пiдлягати в другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися громадяни цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

     2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким громадяни Держави, що вiдносяться до них, пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.

     3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має у другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi.

     4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 8 статтi 11 i пункту 6 статтi 12 цiєї Конвецiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони б сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного капiталу такого пiдприємства, пiдлягати вирахуванню за таких же самих умов, якщо б вони були пiдписанi для резидента першої названої Держави.

     5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або декiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися у першiй названiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої названої Держави.

     6. Положення цiєї статтi будуть застосовуватися до податкiв, якi розглядаються цiєю Конвенцiєю.

     7. Нiякi положення цiєї Конвенцiї не будуть трактуватися як зобов'язання для Договiрної Держави давати резидентам iншої Договiрної Держави будь-якi персональнi скидки, допомоги, зменшення з метою оподаткування, якi надаються особi-резиденту згiдно з критерiями загального законодавства про податки, або на рахунок громадського статусу чи вiдповiдальностi сiм'ї, якi даються Державою для її резидентiв.

Стаття 24
Процедура взаємного узгодження

     1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вiн може незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вiн є, або, якщо його випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вiн є. Випадок повинен бути розглянутим з першої нотифiкацiї дiй, якi впливають на процес оподаткування i протирiчать положенням цiєї Конвенцiї.

     2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, не вiдповiдного Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї. Вони також можуть консультуватися щодо проблеми подвiйного оподаткування в тих випадках, якi не вiдмiчаються у Конвенцiї.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

Стаття 25
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, доти, доки оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати ухилення вiд сплати податкiв i полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiальна i буде розкрита тiльки особам або владi (включаючи суди i органи управлiння), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях i в юридичних рiшеннях.

     2. В жодному разi положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв i адмiнiстративної практики, яка має перевагу в однiй з Договiрних Держав;

     b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння в однiй з Договiрних Держав;

     c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi.

Стаття 26
Члени дипломатичних представництв i консульських постiв

     Нiщо в цiй Конвенцiї не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних представництв або консульських постiв за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi спецiальних угод.

Стаття 27
Набуття чинностi

     1. Кожна iз Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури набуття чинностi цiєю Конвенцiю. Ця Конвенцiя набуває чинностi в день останнього такого повiдомлення, i її положення будуть мати дiю:

     а) в Українi:

(I) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набуття Конвенцiєю чинностi;

(II) стосовно податкiв на прибуток (доходи) пiдприємств для будь-якого оподатковуваного перiоду, що починається з або пiсля 1 сiчня, наступного за роком вступу Конвенцiї у чиннiсть календарного року;

(III) стосовно прибуткового податку з громадян України, iноземних громадян i осiб без громадянства для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем вступу Конвенцiї у чиннiсть;

     b) у Швецiї:

     стосовно доходу, одержаного пiсля першого сiчня, наступного пiсля набуття чинностi Конвенцiї року.

Стаття 28
Завершення чинностi

     Ця Конвенцiя буде залишатися в чинностi до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля дня набуття чинностi Конвенцiєю.

     У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено:

     a) в Українi:

(I) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;

(II) стосовно податкiв на прибуток (доходи) пiдприємств для будь-якого оподатковуваного перiоду, що починається з або пiсля 1 сiчня наступного за роком подачi повiдомлення календарного року;

(III) стосовно прибуткового податку з громадян України, iноземних громадян i осiб без громадянства для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;

     b) у Швецiї:

     стосовно доходу, одержаного в перший або другий день сiчня наступного за завершенням чинностi цiєї Конвенцiї року.

     У засвiдчення чого ми тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено у двох примiрниках, в м.Києвi 15 дня серпня 1995 року українською, шведською та англiйською мовами. У разi розходжень тексту буде надаватися перевага тексту, викладеному англiйською мовою.

За Уряд України (пiдпис)
За Уряд Швецiї (пiдпис)

 

Протокол

     У момент пiдписання Конвенцiї мiж Урядом України i Урядом Швецiї про уникнення подвiйного оподаткування доходiв та попередження податкових ухилень, ми, тi, що нижче пiдписалися, домовились, що основну частину Конвенцiї формуватимуть такi положення:

     1. Доповнення до Статтi 2.

     Було домовлено, що виплати по соцiальному забезпеченню не вказанi у цiй Конвенцiї, навiть якщо вони можуть бути пiдрахованi вiд загальної суми заробiтних плат, сплачених пiдприємствами.

     2. Доповнення до Статтi 11.

     Надалi домовлено, що проценти, одержанi з або на позики, гарантованi органом Шведського Уряду "SwedeCorp", будуть звiльненi вiд податкiв в Українi.

     3. Доповнення до Статтi 13.

     Зрозумiло, що друге речення пункту 3 Статтi 13 має вiдношення до приросту капiталу вiд вiдчужування власностi, якою володiє консорцiум. Якщо партнери в консорцiумi реалiзують прирiст капiталу вiд вiдчужування власностi, яка належить цим партнерам, будуть застосовуватися iншi положення Статтi 13 (включаючи перше речення пункту 3).

     У засвiдчення чого, ми, тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено в м.Києвi, в серпнi 15 дня 1995 року українською, шведською i англiйською мовами. У разi розходжень надаватиметься перевага тексту, викладеному англiйською мовою.

За Уряд України За Уряд Швецiї
Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.