УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Республiки Iндонезiя про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи

Уряд України i Уряд Республiки Iндонезiя,

бажаючи укласти Угоду про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи

i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку i поглиблення взаємних економiчних стосункiв,

домовились про таке:

СТАТТЯ 1
Особи, до яких застосовується Угода

Ця Угода застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

СТАТТЯ 2
Податки, на якi поширюється Угода

1. Ця Угода поширюється на податки на доходи, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави, або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.

2. Податками на доходи вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходiв або з елементiв доходу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна.

3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Угода, є:

a) в Українi:

(i) податок на прибуток пiдприємств;

(ii) прибутковий податок з громадян

(надалi "український податок");

b) в Iндонезiї:

прибутковий податок, що стягується згiдно Undang-undang Pajak Penghasilan 1984 (Закон N 7 вiд 1983)

(надалi "iндонезiйський податок").

4. Ця Угода застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Угоди, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.

СТАТТЯ 3
Загальнi визначення

1. У розумiннi цiєї Угоди, якщо iз контексту не випливає iнше:

a) (i) термiн "Україна" означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря України, в межах якої вiдповiдно до мiжнародного права та при застосуваннi її внутрiшнього законодавства Україна виконує юрисдикцiю або сувереннi права стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

(ii) термiн "Iндонезiя" включає територiю Республiки Iндонезiя так як визначено її законодавством i сумiжну зону, в межах якої Республiка Iндонезiя здiйснює суверенiтет, сувереннi права або юрисдикцiю вiдповiдно до положень мiжнародного законодавства;

b) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають Україну або Iндонезiю залежно вiд контексту;

c) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;

d) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

e) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

f) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

g) термiн "компетентний орган" означає:

(i) в Українi, Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника;

(ii) в Iндонезiї, Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника;

h) термiн "нацiональна особа" означає:

(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;

(ii) будь-яку юридичну особу, партнерство i асоцiацiю, що одержують такий статус як такий за чинним законодавством Договiрної держави.

2. При застосуваннi цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у нiй, матиме те значення, якщо iз контексту не випливає iнше, яке вiн має згiдно iз законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Угода.

СТАТТЯ 4
Резидент

1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "резидент Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсцеперебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або будь-якого iншого аналогiчного критерiю. Однак цей термiн не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню у цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi.

2. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:

a) вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, в якiй вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

b) якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає;

c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;

d) якщо вона є нацiональною особою обох Держав або якщо вона не є нацiональною особою жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.

3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, тодi вона вважається резидентом Договiрної Держави, у якiй вона отримала свiй статус як такий.

СТАТТЯ 5
Постiйне представництво

1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце комерцiйної дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.

2. Термiн "постiйне представництво" включає зокрема:

a) мiсце управлiння;

b) вiддiлення;

c) контору;

d) фабрику;

e) майстерню;

f) склад товарiв або примiщення, що використовуються як торговельна точка;

g) ферму або плантацiю;

h) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв, включаючи бурову установку або працююче судно.

3. Термiн "постiйне представництво" також включає:

(a) будiвельний майданчик, будiвельний, складальний або монтажний об'єкт або контрольну дiяльнiсть, пов'язану з ними, та розвiдку природних ресурсiв, якщо тiльки такий майданчик, об'єкти або контрольна дiяльнiсть та розвiдка природних ресурсiв iснують бiльше 6 мiсяцiв протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду;

(b) надання послуг, включаючи консультацiйнi послуги пiдприємством через найманих службовцiв або iнший персонал, найнятий пiдприємством для таких цiлей, але тiльки якщо дiяльнiсть такого виду триває (по такому ж або пов'язаному з ним об'єкту) протягом перiоду або перiодiв, якi складають у сукупностi бiльше 4 мiсяцiв протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду.

4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:

a) використання споруд виключно з метою зберiгання або показу товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або показу;

c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою реклами або з метою iнформацiєї для пiдприємства;

f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

g) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до f), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї має пiдготовчий або допомiжний характер.

5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6, дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства другої Договiрної Держави, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво у першiй згаданiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа виконує для цього пiдприємства, якщо така особа:

(a) має i звичайно використовує у цiй Державi повноваження проводити переговори i укладати контракти вiд iменi пiдприємства за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежена пунктом 4, який у разi, коли ця дiяльнiсть виконується через фiксоване мiсце дiяльностi, не може перетворити це фiксоване мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту; або

b) не має такого права, але звичайно утримує у першiй згаданiй Державi запас товарiв, з якого вона здiйснює регулярнi поставки товарiв вiд iменi пiдприємства; або

6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Проте якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю або майже повнiстю вiд iменi цього пiдприємства або асоцiйованих з ним пiдприємсв, вiн не буде розглядатись як агент з незалежним статусом в межах значення цього пункту.

7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави, або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

СТАТТЯ 6
Доходи вiд нерухомого майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй розташоване це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.

СТАТТЯ 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi

1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює комерцiйної дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть таким чином, то прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується (a) цього постiйного представництва, (b) продаж у цiй другiй Державi товарiв або виробiв таких же або подiбних до тих, що продаються через постiйне представництво, (c) iншої комерцiйної дiяльностi у цiй другiй Державi такого ж або аналогiчного характеру як та, що виконується через це постiйне представництво.

2. З урахуванням положень пункту 3 у разi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву зараховується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю за таких же або аналогiчних умов i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, понесених для цiлей пiдприємства в цiлому як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. У будь-якому випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному офiсу пiдприємства або будь-якому iншому його офiсу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану пiдприємством постiйному представництву. Аналогiчним чином при визначеннi прибутку постiйного представництва не ураховуються суми, що сплачуються (iнакше нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) головним офiсом пiдприємства або будь-яким iншим його офiсом постiйному представництву як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за виконання певних послуг або управлiння, або, виключаючи банки, як проценти за позику, надану головному офiсу пiдприємства або будь-якому iншому його офiсу.

4. В мiру того, як визначення у Договiрнiй Державi згiдно з її законодавством прибутку, що стосується постiйного представництва на пiдставi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не перешкоджає Договiрнiй Державi визначити оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це може бути звичайною практикою; обраний спосiб розподiлу, незважаючи на це, повинен бути таким, що результат буде у вiдповiдностi до принципiв, що мiстяться у цiй статтi.

5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на пiдставi звичайної закупiвлi постiйним представництвом виробiв або товарiв для пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

СТАТТЯ 8
Морський i повiтряний транспорт

1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських i повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише у цiй Державi.

2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:

a) доходи вiд оренди порожнiх морських, або повiтряних суден;
i

b) прибутки, одержуванi вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), що використовуються для перевезення товарiв чи виробiв,

де така оренда або таке використання, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.

3. Положення пунктiв 1 i 2 застосовуються також до прибуткiв вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або у мiжнароднiй органiзацiї по експлуатацiї транспортних засобiв.

СТАТТЯ 9
Асоцiйованi пiдприємства

1. У разi, коли:

a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,

i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

2. У разi, коли Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi,є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, о стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.

3. Договiрна Держава не повинна змiнювати прибуток пiдприємства за обставин, згаданих у пунктi 2, по закiнченнi часових обмежень, передбачених її податковим законодавством.

СТАТТЯ 10
Дивiденди

1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

a) 10 вiдсоткiв валової суми дивiдендiв, якщо фактичним власником є компанiя (iнша нiж партнерство), що володiє щонайменше 20 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;

b) 15 вiдсоткiв валової суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

5. Незважаючи на будь-якi положення цiєї Угоди, якщо компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, прибутки постiйного представництва можуть пiдлягати додатковому оподаткуванню в цiй другiй Державi вiдповiдно до її законодавства, однак додатковий податок не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв суми таких прибуткiв пiсля вирахування з неї податку на доход та iнших податкiв на доход, що справляються з неї в цiй другiй Державi.

6. Положення пункту 5 не зачiпають положень, що мiстяться у будь-якому контрактi по розподiлу виробництва i контрактах робiт (або у будь-яких подiбних контрактах) стосовно секторiв нафти i газу чи iншого гiрничодобувного сектору, якi укладено Урядом Iндонезiї або при його сприяннi, його вiдповiдною державною нафтовою або газовою компанiєю або будь-яким iншим його об'єднанням з особою, що є резидентом другої Договiрної Держави.

7. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибутки або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може повнiстю звiльнити вiд податкiв дивiденди, що сплачуються цiєю компанiєю, за винятком, якщо цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i не може пiддавати оподаткуванню нерозподiлений прибуток компанiї, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково iз прибутку чи доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.

СТАТТЯ 11
Проценти

1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, якщо такий резидент є фактичним власником цих процентiв.

2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд валової суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.

3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i отримуються Урядом другої Договiрної Держави, включаючи полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади, Центральним банком (стосовно України - Нацiональним банком України, стосовно Республiки Iндонезiя - Банком Iндонезiя), звiльняються вiд оподаткування у першiй названiй Державi.

4. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, звiльняються вiд оподаткування у цiй Державi, якщо вони сплачуються стосовно позички, гарантованої Урядом другої Договiрної Держави.

5. Термiн "проценти" при використаннi у цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та виграшi по цих цiнних паперах, облiгацiях або боргових зобов'язаннях, також як i доход, прирiвняний до доходу вiд надання грошей у позику за податковим законодавством Держави, у якiй доход виникає, включаючи проценти на вiдстроченi платежi по продажах.

6. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникає доход вiд процентiв, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до a) такого постiйного представництва або постiйної бази або b) комерцiйної дiяльностi, про яку йдеться у пiдпунктi c) пункту 1 статтi 7. У такому разi залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди.

7. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

8. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.

СТАТТЯ 12
Роялтi

1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

2. Ставка податку, що стягується у першiй Договiрнiй Державi, де виникають роялтi, одержанi з джерел в цiй Договiрнiй Державi i якi фактично належать резиденту другої Договiрної Держави, не повинна перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi, визначених у пунктi 3.

3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду незалежно вiд перiодичностi i форми, iменi, номенклатури тiєю мiрою, якою вони зробленi як винагорода за:

a) використання або право на використання будь-яких авторських прав на будь-якi твори лiтератури, мистецтва чи науки, патент, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, торгову марку або iншого виду власнiсть або право; або

b) використання або право використання будь-якого промислового, комерцiйного або наукового обладнання; або

c) використання або право на використання наукових, технiчних, промислових або комерцiйних знань або iнформацiї; або

d) надання будь-якої допомоги, що є пiдготовчою або допомiжною стосовно будь-якої власностi або права, згаданих у пiдпунктi a), будь-якого обладнання, згаданого у пiдпунктi в) або будь-якого знання або iнформацiї, згаданих у пiдпунктi c); або

e) використання або право на використання:

i) кiнематографiчних фiльмiв; або

ii) фiльмiв або вiдео для використання на телебаченнi; або

iii) плiвок для використання на радiомовленнi.

4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає у цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно якого сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з (a) таким постiйним представництвом або постiйною базою або з b) комерцiйною дiяльнiстю, про яку йдеться у пiдпунктi c) пункту 1 статтi 7. У такому разi залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником роялтi, за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.

СТАТТЯ 13
Доходи вiд вiдчужування майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має у другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi i яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi для надання незалежних особистих послуг, включаючи доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або вiд такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

3. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування акцiй або iнших корпоративних прав в компанiї, якi складаються повнiстю або переважно iз нерухомого майна, розташованого у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

4. Доходи, що одержуються пiдприємством Договiрної Держави вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави або рухомого майна, пов'язаного з експлуатацiєю таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться мова у попереднiх пунктах, оподатковуються тiльки у Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

СТАТТЯ 14
Незалежнi особистi послуги

1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави вiд надання професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi або перебуває у цiй другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, якi складають у сукупностi бiльше 183 днiв протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду. Якщо у нього є така постiйна база або вiн залишається у цiй другiй Державi на вищевказаний перiод, доход може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що приписується до цiєї постiйної бази або отримується в цiй другiй Державi протягом вищевказаного перiоду або перiодiв.

2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

СТАТТЯ 15
Залежнi особистi послуги

1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, отримана винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Незважаючи на положення пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого календарного року; i

b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i

c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.

3. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, пiдлягає оподатковуванню тiльки в цiй Державi.

СТАТТЯ 16
Гонорари директорiв

1. Гонорари директорiв та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї або будь-якого iншого аналогiчного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Винагороди, якi особа, до якої застосовується пункт 1, отримує вiд компанiї стосовно виконання щоденних обов'язкiв управлiнського або технiчного характеру, можуть оподатковуватись вiдповiдно до положень статтi 15.

СТАТТЯ 17
Артисти i спортсмени

1. Незважаючи на положення статей 14 i 15, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у такiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.

3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, отримуваний вiд дiяльностi, згаданої в пунктi 1, яка здiйснюється на основi угоди про культурне спiвробiтництво або угоди мiж Договiрними Державами, буде звiльнено вiд оподаткування у Договiрнiй Державi, в якiй виконується ця дiяльнiсть, якщо вiзит до цiєї Держави повнiстю або значною мiрою фiнансується за рахунок фондiв однiєї або обох Договiрних Держав, її мiсцевого органу влади або громадської органiзацiї.

СТАТТЯ 18
Пенсiї

1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 пенсiї або iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту однiєї Договiрної Держави iз джерел другої Договiрної Держави з огляду на минулу роботу або послуги у цiй другiй Договiрнiй Державi та будь-яка рента, що сплачується резиденту iз таких джерел, будуть оподатковуватись тiльки у цiй другiй Державi.

2. Термiн "рента" означає зазначену суму, що перiодично виплачується фiзичнiй особi у зазначенi термiни протягом строку життя чи протягом указаного або установленого перiоду часу згiдно iз зобов'язаннями здiйснювати платежi в обмiн на адекватну та повну компенсацiю у грошовiй чи iншiй формi.

СТАТТЯ 19
Державна служба

1. a) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки у цiй Державi;

b) Однак така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється у цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується безпосередньо або з фондiв, створених Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади фiзичнiй особi у зв'язку з послугами, наданими цiй Держави або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, або мiсцевому органу влади, пiдлягає оподаткуванню тiльки у цiй Державi.

b) Однак подiбна пенсiя повинна оподатковуватись тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї другої Держави.

3. Положення статей 15, 16 i 18 застосовуються до винагород та пенсiй стосовно послуг, що здiйснюються у зв'язку з комерцiйною дiяльнiстю, що проводиться Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органам влади.

СТАТТЯ 20
Вчителi та дослiдники

Фiзична особа, яка безпосередньо перед вiзитом у Договiрну Державу є резидентом другої Договiрної Держави i яка на запрошення Уряду першої названої Держави або унiверситету, коледжу, школи, музею або iнших освiтнiх установ у першiй названiй Договiрнiй Державi або за офiцiйною програмою про культурний обмiн, перебуває у цiй Договiрнiй Державi протягом перiоду, що не перевищує послiдовно двох рокiв виключно з метою викладання, читання лекцiй або проведення дослiджень у таких установах, пiдлягає звiльненню вiд оподаткування у цiй Договiрнiй Державi щодо її винагороди за таку дiяльнiсть за умови, що таку винагороду вона отримує за межами цiєї Договiрної Держави.

СТАТТЯ 21
Студенти i практиканти

1. Платежi, якi одержує з метою пiдтримки, навчання чи пiдготовки студент або практикант, який є або був безпосередньо перед вiдвiдуванням Договiрної Держави резидентом другої Договiрної Держави i який перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не повиннi оподатковуватись у цiй Договiрнiй Державi за умови, що такi виплати виникають з джерел за межами цiєї Договiрної Держави.

2. Щодо грантiв, стипендiй, винагород за службу, на якi не поширюється пункт 1, на студента або практиканта, що визначений у пунктi 1, будуть на додаток поширюватись на час його навчання або проходження практики такi самi звiльнення, знижки стосовно податкiв, яким пiдлягають резиденти Договiрної Держави, в якiй вони знаходяться.

СТАТТЯ 22
Iншi доходи

1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, де б вони не виникали, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Угоди, iншi нiж доходи, якi виникають в результатi передачi або придбання прав на володiння або управлiння майном, розташованим у другiй Договiрнiй Державi, а також доходи у формi лотерей i призiв, пiдлягають оподаткуванню лише у цiй Державi.

2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Угоди, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає у цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.

СТАТТЯ 23
Метод усунення подвiйного оподаткування

У разi, коли резидент Договiрної Держави одержує доход у другiй Договiрнiй Державi, сума податку на цей доход, який пiдлягає сплатi у цiй другiй Договiрнiй Державi стосовно положень цiєї Угоди, може кредитуватись проти податку, який стягується у першiй Договiрнiй Державi стосовно цього резидента. Сума на кредит, однак, не повинна перевищувати суми податку в першiй Договiрнiй Державi на цей доход, пiдраховану вiдповiдно до податкового законодавства та iнструкцiй.

СТАТТЯ 24
Недискримiнацiя

1. Нацiональнi особи Договiрних Держав не повиннi пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин.

2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не можуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким громадяни Держави, що належать до них, пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.

3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi. Це положення не повинно тлумачитись як таке, що зобов'язує одну Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, звiльнення i знижки в оподаткуваннi на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм резидентам.

4. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

5. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 8 статтi 11 чи пункту 6 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що здiйснюються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, повиннi з метою визначення оподатковуваних прибуткiв подiбного пiдприємства вираховуватись за тих же умов, що мають мiсце, коли вони виплачуються резиденту першої згаданої Держави.

6. Положення цiєї статтi будуть застосовуватись до податкiв, на якi поширюється ця Угода.

СТАТТЯ 25
Процедура взаємного узгодження

1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не у вiдповiдностi до положень цiєї Угоди, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати заяву компетентному органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, до тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Ця заява повинна бути представлена протягом двох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, що не вiдповiдає положенням цiєї Угоди.

2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не зможе дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає цiй Угодi.

3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi складнi або сумнiвнi питання, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Угоди.

4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

СТАТТЯ 26
Обмiн iнформацiєю

1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для застосування положень цiєї Угоди або внутрiшнього законодавств Договiрних Держав, яка стосується податкiв, на якi поширюється ця Угода, тiєю мiрою, якою оподаткування не протирiчить цiй Угодi, зокрема, для попередження шахрайства або ухилення вiд сплати таких податкiв. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1 цiєї Угоди. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде вважатися конфiденцiйною, як i iнформацiя, що її одержано по внутрiшньому законодавству цiєї Держави. Однако якщо iнформацiя вважається секретною в тiй Державi, що її надсилає, її буде розкрито тiльки особам або органам (включаючи суд та адмiнiстративнi органи), що пов'язанi з нарахуванням або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Угода. Такi особи або органи повиннi використовувати iнформацiю тiльки для таких цiлей, але вони можуть розкривати її в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi юридичних рiшень.

2. У жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав зобов'язання:

a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв адмiнiстративної практики, яка має перевагу в однiй з Договiрних Держав;

b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або у ходi звичайного управлiння в однiй з Договiрних Держав;

c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої могло б зашкодити громадському порядку.

СТАТТЯ 27
Дипломатичнi агенти i консульськi службовцi

Нiщо у цiй Угодi не повинно впливати на фiнансовi привiлеї дипломатичних агентiв або консульських службовцiв згiдно iз загальними нормами мiжнародного права чи згiдно iз положеннями спецiальних угод.

СТАТТЯ 28
Набуття чинностi

1. Ця Угода набуває чинностi в перший день пiсля останньої з дат, у якi вiдповiднi Уряди повiдомили один одного у письмовiй формi про те, що необхiднi конституцiйнi формальностi в обох Державах були виконанi.

2. Ця Угода набуває чинностi:

a) стосовно утримування податкiв у джерела на доход, отримуваний на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком набуття Угодою чинностi; i

b) стосовно iнших податкiв на доход за оподатковуванi роки, що починаються на або пiсля 1 сiчня року, наступного за роком набуття Угодою чинностi.

СТАТТЯ 29
Завершення чинностi

Ця Угода залишається чинною до її припинення однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити чиннiсть Угоди шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення чинностi на або пiсля 30 червня будь-якого календарного року, наступного пiсля перiоду 5 рокiв за роком, у якому Угода набула чинностi.

У такому випадку чиннiсть Угоди буде завершено:

a) стосовно утримування податкiв у джерела на доход, отримуваний на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком отримання повiдомлення; i

b) стосовно iнших податкiв на доход за оподатковуванi роки, що починаються на або пiсля 1 сiчня року, наступного за роком отримання повiдомлення.

У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Угоду.

Вчинено у Джакартi 11 квiтня 1996 року у двох примiрниках українською, iндонезiйською та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичнi. У разi розбiжностей в iнтерпретацiї мiж українським та iндонезiйським текстами, перевага надається англiйському тексту.

За Уряд України
(пiдпис)

За Уряд Республiки Iндонезiя
(пiдпис)

Протокол

Пiд час пiдписання Угоди про уникнення подвiйного оподаткування i попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи, що була укладена цього дня мiж Україною i Республiкою Iндонезiя, тi, що нижче пiдписалися, домовились про те, що наступнi положення повиннi становити невiд'ємну частину цiєї Угоди:

До статтi 4

Слiд розумiти, що термiн "мiсце реєстрацiї" означає Державу, у якiй пiдприємство iнкорпоровано, тобто у якiй воно одержало статус юридичної особи.

У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.

За Уряд України
(пiдпис)

За Уряд Республiки Iндонезiя
(пiдпис)