КОНВЕНЦIЯ
мiж Урядом України i Урядом Республiки Фiнляндiя про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно
Уряд України i Уряд Республiки Фiнляндiя,
бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя поширюється на осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи i майно, що стягується вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доход i майно вважаються усi податки, що справляються вiд загальної суми доходiв, вiд загальної суми майна або з окремих елементiв доходу або майна, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, а також податки, що стягуються з доходiв вiд приросту вартостi майна.
3. Ця Конвенцiя поширюється на такi iснуючi види податкiв:
а) у Фiнляндiї:
(i) державнi прибутковi податки;
(ii) корпорацiйний податок на доход;
(iii) комунальний податок;
(iv) церковний податок;
(v) податок, утримуваний у джерела з процентiв;
(vi) податок, утримуваний у джерела з доходiв нерезидентiв;
(vii) державний податок на капiтал;
(надалi "фiнський податок");
b) в Українi:
(i) податок на доходи пiдприємств;
(ii) прибутковий податок з громадян; i
(iii) мiсцевi податки на доход, що стягується згiдно з Декретом "Про мiсцевi податки";
(надалi "український податок").
4. Якщо новий податок на доход або на майно вводиться в Договiрнiй Державi пiсля дати пiдписання Конвенцiї, Конвенцiя буде застосовуватись також i до такого податку. Компетентнi органи Договiрних Держав вирiшуватимуть шляхом двосторонньої домовленостi, чи є податок, представлений в обох Договiрних Державах, одним iз тих, до яких буде застосовуватись Конвенцiя згiдно з попереднiм реченням.
5. Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або аналогiчних податкiв, що згаданi в пунктах 1 i 2, якi будуть стягуватися пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї в доповнення або замiсть податкiв, до яких застосовується Конвенцiя згiдно з цими пунктами. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть повiдомляти один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх вiдповiдних законах щодо оподаткування.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо iнше не випливає з контексту:
а) термiн "Фiнляндiя" означає Республiку Фiнляндiю i, використаний у географiчному значеннi, означає територiю Республiки Фiнляндiя i будь-яку прилеглу акваторiю територiальних вод Республiки Фiнляндiя, де згiдно з законодавством Фiнляндiї i згiдно з мiжнародним законодавством здiйснюються права Фiнляндiї стосовно розвiдки та видобутку природних ресурсiв морського дна, пiдгрунтя i морських надр;
b) термiн "Україна" означає Україну i, використаний у географiчному значеннi, означає територiю України i будь-яку прилеглу акваторiю територiальних вод України, де згiдно з законодавством України i згiдно з мiжнародним законодавством здiйснюються права України стосовно розвiдки та видобутку природних ресурсiв морського дна, пiдгрунтя i морських надр;
с) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають, залежно вiд контексту, Фiнляндiю або Україну;
d) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю чи будь-яке iнше об'єднання осiб;
е) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яке iнше об'єднання, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
f) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" i "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
g) термiн "громадянин" означає:
(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
(ii) будь-яку юридичну особу, товариство чи асоцiацiю, що одержала свiй статус згiдно з чинним законодавством Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським чи повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське чи повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами, розташованими в другiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає:
(i) у Фiнляндiї - Мiнiстерство фiнансiв, його повноважного представника чи орган, визначений Мiнiстерством фiнансiв як компетентний орган;
(ii) в Українi - Мiнiстерство фiнансiв або його повноважного представника.
2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.
Стаття 4
Резиденцiя
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством даної Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi її мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження її керiвного органу, мiсця заснування (реєстрацiї) або при наявностi iнших аналогiчних пiдстав. Термiн також включає саму Договiрну Державу,її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади i органи, установленi ними. Цей термiн, разом з тим, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в данiй Державi тiльки стосовно доходiв з джерел в цiй Державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.
2. Якщо на пiдставi положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:
а) вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має постiйне мiсце проживання; якщо особа має постiйне мiсце проживання в обох Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має найбiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) якщо така Держава, в якiй зазначена особа має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена, або зазначена особа не має постiйного мiсця проживання в жоднiй з обох Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає;
с) якщо особа звичайно проживає в обох Державах або не проживає в жоднiй з них, така особа вважається резидентом тiєї Держави, громадянином якої вона є;
d) якщо особа є громадянином обох Держав або не є громадянином жодної з них, компетентнi органи обох Договiрних Держав регулюють вирiшення цього питання за взаємною згодою.
3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, тодi вона вважається резидентом тiєї Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
а) мiсцезнаходження керiвних органiв;
b) фiлiал;
с) контору;
d) фабрику;
е) майстерню;
f) примiщення, що використовується як торговельна точка; i
g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь якi iншi мiсця видобутку природних ресурсiв.
3. Будiвельний майданчик або будiвництво, монтажний або складальний об'єкт або контрольна дiяльнiсть, що пов'язана з ними, є постiйними представництвами лише в тому разi, якщо такi майданчик, об'єкт або дiяльнiсть iснують бiльш дванадцяти мiсяцiв. Використання установки або споруди, або бурильного устаткування, або морського судна для розвiдки природних ресурсiв створює постiйнi представництва за умови, якщо таке використання триває протягом термiну, бiльшого шести мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення даної статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:
а) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу або разової поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, з єдиною метою зберiгання, показу або разової поставки;
с) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
е) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має допомiжний або пiдготовчий характер.
5. Якщо, крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться в 6-му пунктi, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства другої Договiрної Держави; то це пiдприємство в першiй згаданiй Державi, якщо:
а) вона має i постiйно використовує в цiй першiй згаданiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, якщо дiяльнiсть такої особи не обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту; або
b) вона не має таких повноважень, але звичайно утримує в цiй першiй згаданiй Державi запас товарiв або виробiв, з яких здiйснюється регулярна поставка товарiв або виробiв вiд iменi пiдприємства.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави, або є компанiєю, яка здiйснює свою комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво, або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доходи вiд сiльськогосподарської або лiсової експлуатацiї), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2.а) Термiн "нерухоме майно " згiдно з положеннями пiдпунктiв b) i с) тлумачиться вiдповiдно до законодавства Договiрної Держави, в якiй знаходиться зазначене майно.
b) Термiн "нерухоме майно" у будь-якому випадку включає будiвлi, майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському або лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi i фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв.
с) Морськi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Якщо володiння акцiями чи iншими корпоративними правами в компанiї дає право власнику таких акцiй чи корпоративних прав на участь у нерухомому майнi компанiї, то доход вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi таких прав на участь оподатковується в тiй Договiрнiй Державi, в якiй знаходиться нерухоме майно.
5. Положення пунктiв 1 i 3 застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки таке пiдприємство не здiйснює комерцiйну дiяльнiсть в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо ж пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть як вказано вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватися в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, що стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло цiлком незалежно щодо пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вирахування витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, незалежно вiд того, чи понесенi цi витрати в Державi, де розташоване постiйне представництво, чи поза її межами. Проте, такi вирахування не дозволяються вiдносно сум (iнших, нiж тi, що направленi на покриття фактичних витрат), якщо будь-якi з них сплачуються постiйним представництвом пiдприємству або будь-якому iншому його пiдроздiлу як роялтi, гонорари або iншi подiбнi платежi в обмiн за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги або за управлiння, чи, за винятком випадкiв з банкiвськими установами, як проценти за позичку, надану пiдприємством постiйному представництву.
4. Якщо iнформацiя, що доступна даним податковим органам в Договiрнiй Державi, недостатня для визначення прибутку, що вiдноситься до постiйного представництва пiдприємства другої Договiрної Держави, розташованого в першiй згаданiй Державi, або якщо iнформацiя, що визначає такi прибутки, недоступна цим податковим органам, то такий прибуток може бути визначений в Договiрнiй Державi, в якiй знаходиться це постiйне представництво, за власним розсудом або за допомогою проведення оцiнки цими органами вiдповiдно до податкового законодавства i адмiнiстративної практики нижчезгаданої Держави, за умови, що результати цього розсуду або цiєї оцiнки будуть вiдповiдати принципам, що мiстяться у цiй статтi.
5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки цим постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом , якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Морський та повiтряний транспорт
1. Прибутки пiдприємства Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях пiдлягають оподаткуванню лише в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
а) доход вiд оренди порожнiх морських або повiтряних суден; i
b) прибутки вiд використання, утримання або оренди контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв;
якщо така оренда або таке використання, утримання або оренда, в залежностi вiд обставин, є разовою по вiдношенню до експлуатацiї морських або повiтряних перевезеннях.
3. Положення пунктiв 1 i 2 застосовуються також i на прибутки, одержанi вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи в мiжнароднiй органiзацiї по експлуатацiї транспортних засобiв.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. Якщо:
а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi i тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства Договiрної Держави та пiдприємства iншої Договiрної Держави,
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних чи фiнансових стосунках створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який поза цими умовами мiг би бути нарахований одному з цих пiдприємств, але з причин наявностi цих умов не був нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i, вiдповiдно, оподаткований.
2. Якщо Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яким пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi за вимогою першої Договiрної Держави, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна внести вiдповiдне коректування нарахованого в нiй податку на цей прибуток, якщо ця iнша Держава вважає такi змiни законними. При визначеннi такого коректування, будуть врахованi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав будуть консультуватися один з одним при необхiдностi.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi. Цi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
а) 5 процентiв валової суми дивiдендiв, якщо фактичним власником є компанiя (на вiдмiну вiд товариства), що безпосередньо володiє мiнiмум 20 процентами капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;
b) 15 процентiв валової суми дивiдендiв в усiх iнших випадках.
2. Незважаючи на положення пункту 1, поки фiзична особа - резидент у Фiнляндiї - має право на податковий кредит щодо дивiдендiв,що сплачуються компанiєю - резидентом в Фiнляндiї, доти дивiденди, якi сплачуються компанiєю - резидентом в Фiнляндiї резиденту України, пiдлягають оподаткуванню тiльки в Українi, якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв.
3. Незважаючи на положення пункту 1, дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом України, компанiї, яка є резидентом Фiнляндiї i яка є фактичним власником дивiдендiв, пiдлягають звiльненню вiд українського податку, якщо:
а) iнвестицiйна гарантiя надається Фiнською Радою по Гарантiям пiд iнвестуємий капiтал, вiдносно якого сплачуються дивiденди, або пiд дивiденди, що сплачуються; або
b) iнвестуємий капiтал (iнший нiж в галузi iгрового бiзнесу, шоу-бiзнесу або посередницької дiяльностi, або аукцiонiв), вiдносно якого сплачуються дивiденди, у розмiрi не менше одного мiльйона (1,000,000) доларiв США або його еквiвалент у фiнських марках, i одержувач володiє, принаймнi, 50 процентами уставного капiталу компанiї, що сплачує дивiденди.
Звiльнення в рамках цього пункту дозволяється стосовно дивiдендiв, що виплачуються за будь-який податковий рiк за перiод, коли вищезгадана гарантiя знаходиться в чинностi, або, якщо такої гарантiї немає, стосовно дивiдендiв, що виплачуються за першi три роки, наступнi за роком, пiд час якого була здiйснена iнвестицiя, або в будь-якому випадку за будь-який бiльш тривалий перiод, згiдно з податковим законодавством України, що стосується звiльнення зовнiшнiх дивiдендiв, або звiльнення прибуткiв українських пiдприємств iз зарубiжними iнвестицiями, якщо дивiденди виплачуються iз звiльнених прибуткiв.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють порядок застосування положень пунктiв 1 i 2. Положення зазначених пунктiв не застосовуються до оподаткування компанiї вiдносно прибуткiв, iз яких сплачуються дивiденди.
5. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доходи вiд акцiй, чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутках, а також доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдпадає такому ж оподаткуванню, як доход вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
6. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачується дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, в залежностi вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
7. Якщо компанiя-резидент Договiрної Держави одержує прибуток або доход з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком випадкiв, якщо цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, та випадкiв, якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, фактично пов'язаний з постiйним представництвом або постiйною базою, розташованими в цiй другiй Державi, i не може пiддавати оподаткуванню нерозподiлений прибуток компанiї, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибуткiв або доходiв, що утворюються в цiй другiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак, такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником процентiв, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати: а) 5 процентiв валової суми процентiв, якщо:
(i) одержувач є резидентом цiєї другої Держави, i
(ii) такий одержувач є пiдприємством цiєї другої Держави i є фактичним власником процентiв, i
(iii) проценти сплачуються вiдносно заборгованостi, що виникає по продажу в кредит цим пiдприємством будь-яких виробiв або промислового, комерцiйного або наукового обладнання пiдприємству першої згаданої Держави, за винятком тих випадкiв, коли продаж або заборгованiсть iснує мiж спорiдненими особами;
b) 10 процентiв валової суми процентiв в усiх iнших випадках.
Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.
3. Незважаючи на положення пункту 2,
а) проценти, що виникають в Українi, оподатковуються тiльки у Фiнляндiї, якщо проценти сплачуються:
(i) Державi Фiнляндiя, або її мiсцевому органу влади або установi;
(ii) Банку Фiнляндiї;
(iii) фiнському Фонду по промисловому сприянню Ltd. (FINNFUND) або Ltd Фiнський Експортний Кредит; або
(iv) будь-якiй iншiй установi, аналогiчнiй згаданiй в пiдроздiлi (iii), про якi компетентнi органи Договiрних Держав можуть домовлятися час вiд часу;
b) проценти, що виникають у Фiнляндiї, оподатковуються тiльки в Українi, якщо проценти сплачуються:
(i) Державi Україна, або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу або мiсцевому органу влади;
(ii) Нацiональному Банку України;
(iii) Будь-якiй установi, яка заснована в Українi пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, i якi аналогiчнi будь-яким iз згаданих в пiдроздiлi (iii) пiдпункту а), i про якi компетентнi органи Договiрних Держав можуть домовлятися час вiд часу;
с) проценти, що виникають в
(i) Договiрнiй Державi по займу, представленому будь-якiй iз органiзацiй, згаданих в пунктi а) i пiдпунктi b), i якi сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, оподатковуються тiльки в цiй другiй Державi;
(ii) проценти, що виникають в Українi по займу, представленому Фiнською Радою по Гарантiям, i якi сплачуються резиденту Фiнляндiї, оподатковуються тiльки у Фiнляндiї.
4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових зобов'язань будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд державних цiнних паперiв i доход вiд державних цiнних паперiв i доход вiд державних облiгацiй та позикових зобов'язань, включаючи премiї та виграшi по цим цiнним паперам, облiгацiям та позиковим зобов'язанням.
5. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i борговi зобов'язання, на пiдставi яких сплачуються проценти, фактично пов'язанi з таким постiйним представництвом чи постiйною базою. В такому випадку, в залежностi вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, чи є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з яким виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причини особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником процентiв або мiж ними обома i третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв при вiдсутностi подiбних взаємовiдносин, то положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. В такому випадку надмiрна частина платежiв, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави та з урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
8. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргового зобов'язання, стосовно якого сплачується процент, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялi, якi виникають в Договiрнiй Державнi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися в цiй другiй Державi.
2. Однак, цi роялтi, за винятком випадкiв тих видiв платежiв, що згадуються в пiдпунктi а) пункту 3, можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але, якщо одержувач є фактичним власником роялтi, податок, що стягується таким чином, не може перевищувати:
а) 5 процентiв валової суми роялтi у випадку тих платежiв, якi згаданi в пунктi в) пункту 3;
b) 10 процентiв валової суми роялтi у випадку тих платежiв, якi згаданi в пiдпунктi с) пункту 3. Компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують за взаємною згодою питання про способи застосування цих обмежень.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування
а) за використання або за право користування будь-яким комп'ютерним забезпеченням, патентами, дизайнами чи моделями, або планами;
b) за користування або за право користування будь-якими секретними формулами чи процесами, або за iнформацiю ("ноу-хау"), що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
с) за користування або право користування будь-яким авторським правом на лiтературний твiр мистецтва або науки, включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми або плiвки для радiо чи телевiзiйного мовлення, або будь-якими торговими марками.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом Договiрної Держави, проводить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, в залежностi вiд обставин.
5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо особа, яка сплачує роялтi, - резидент цiєй Держави. Якщо, проте, особа, яка сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, в зв'язку з яким виникло зобов'язання сплачувати роялтi, i витрати по сплатi таких роялтi несе таке постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають в Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причини особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником роялтi за вiдсутнiстю таких вiдносин, то положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. В такому випадку надмiрна частина платежiв, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави та з урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi права або майна стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 13
Прирiст вартостi майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у пунктi 2 статтi 6 i яке перебуває у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи, якi одержанi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування акцiй або iнших корпорацiйних прав в компанiї, активи якої складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, яку резидент Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, включно з доходами вiд вiдчужування цього постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з пiдприємством) чи цiєї постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
4. Доходи пiдприємства Договiрної Держави вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї цих морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого, нiж те, про яке йде мова в попереднiх пунктах цiєї статтi, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що здiйснює вiдчужування.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковуються тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись в другiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що приписується до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежнi науковi, лiтературнi, мистецькi, освiтнi або викладацькi види дiяльностi, так як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, зубних лiкарiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20, платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагороди, у зв'язку з цим, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагороди, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковуються тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
а) одержувач знаходиться в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду, i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави, i
с) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень даної статтi, винагороди, одержуванi у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй Державi.
Стаття 16
Гонорари директорiв
Гонорари директорiв або iншi подiбнi винагороди, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом правлiння директорiв чи iншого подiбного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15, доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом, вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доходи вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховуються не самому працiвнику мистецтва або спортсмену, а iншiй особi, то цi доходи можуть, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.
3. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються до доходiв, що одержуються вiд дiяльностi, що виконується в Договiрнiй Державi працiвником мистецтва або спортсменом, якщо вiдвiдування цiєї Держави повнiстю або в основному фiнансується iз фондiв другої Договiрної Держави, або полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв або мiсцевих органiв влади. В цьому випадку доход пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до положень статтi 7, статтi 14 або статтi 15, в залежностi вiд обставин.
Стаття 18
Пенсiї та аннуiтети
1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою резиденту Договiрної Держави, оподатковуються тiльки в цiй Державi.
2. Незважаючи на положення пункту 1 i згiдно з положеннями пункту 2 статтi 19, пенсiї та iнша допомога, перiодичнi чи одноразовi компенсацiї, сплачуванi вiдповiдно до законодавства з питань соцiального страхування Договiрної Держави або згiдно з будь-якою суспiльною програмою, органiзованою Договiрною Державою, що мають на метi пiдвищення соцiального добробуту, або будь-який аннуiтет, що виникає в цiй Державi, може оподатковуватись у цiй Державi.
3. Термiн "аннуiтет", використаний у данiй статтi, означає встановленi суми, сплачуванi фiзичнiй особi перiодично в установлений час, пiд час її життя або пiд час визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей (вiдмiнну вiд наданих послуг).
Стаття 19
Державна служба
1. а) Платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, iншi, нiж пенсiї, що виплачуються Договiрною Державою або полiтико-адмiнiстративними пiдроздiлами чи установами, або мiсцевими органами влади фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, або пiдроздiлу чи установи, або мiсцевої влади, оподатковуються тiльки в цiй Державi.
b) Проте цi платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, в якiй ця фiзична особа є резидентом, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа:
I) є громадянином цiєї держави; або
II) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. а) Будь-якi пенсiї, якi сплачуються Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом чи установою, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу чи установи, або мiсцевого органу влади, оподатковуються тiльки в цiй Державi.
b) Однак цi пенсiї оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є фiзична особа, при умовi, що вона є громадянином цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 i 18 застосовуються до платнi, заробiтної плати та iнших подiбних винагород i до пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням комерцiйної дiяльностi Договiрною Державою, або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом чи установою, або мiсцевим органам влади.
Стаття 20
Студенти i стажувальники
1. Платежi, отримуванi студентом чи практикантом, який є або був безпосередньо до приїзду у Договiрну Державу резидентом iншої Договiрної Держави i перебуває в першiй Державi виключно з метою одержання освiти чи практики i призначенi для утримання, одержання освiти або практики, не оподатковуються в цiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
2. Студент унiверситету чи iншого вищого освiтнього закладу за отримування вищої освiти в Договiрнiй Державi або стажувальник, який є або був безпосередньо до приїзду у другу Договiрну Державу резидентом першої згаданої Держави i перебуває в другiй Договiрнiй Державi протягом тривалого перiоду, що не перевищує 183 днi, не пiдлягає оподаткуванню в цiй другiй Державi вiдносно винагородження за послуги, що надаються ним у цiй Державi за умови, що цi послуги пов'язанi з його навчанням або практикою i винагородження здiйснюється у виглядi грошової суми, необхiдної для його утримання.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йде мова в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки в цiй Державi.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.
Стаття 22
Майно
1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться в пунктi 2 статтi 6, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави i розташоване в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Майно, представлене акцiями або iншими корпоративними правами в компанiї, активи якої складаються в основному з нерухомого майна, що знаходиться в однiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
3. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
4. Майно, представлене морськими та повiтряними судами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських та повiтряних суден, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
5. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Державi.
Стаття 23
Уникнення подвiйного оподаткування
1. У Фiнляндiї подвiйне оподаткування усувається таким чином:
а) Якщо резидент Фiнляндiї одержує доходи або володiє майном, якi згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї можуть оподатковуватись в Українi, Фiнляндiя, враховуючи положення пiдпункту b), дозволяє:
(i) вирахування з податку на доход цiєї особи суми, що дорiвнює податку на доход, сплаченому в Українi;
(ii) вирахування з податку на майно цiєї особи суми, що дорiвнює податку на майно, сплаченому в Українi.
b) Дивiденди, сплаченi компанiєю-резидентом України компанiї, яка є резидентом Фiнляндiї i безпосередньо контролює мiнiмум 10 вiдсоткiв голосiв компанiї, що сплачує дивiденди, звiльняються вiд фiнських податкiв.
с) Незважаючи на будь-якi iншi положення цiєї Конвенцiї, фiзична особа, яка є резидентом України та згiдно з податковим законодавством Фiнляндiї стосовно фiнських податкiв, наведених у статтi 2, також розглядається як резидент Фiнляндiї i може оподатковуватись у Фiнляндiї. Однак Фiнляндiя дозволяє вираховувати з фiнського податку будь-який сплачений український податок на доход або на майно згiдно з положеннями пiдпункту а) цього пункту i пункту 3. Положення цього пiдпункту поширюються тiльки на громадян Фiнляндiї.
2. В Українi подвiйне оподаткування усувається таким чином:
а) На фiнський податок, сплачуваний за законодавством Фiнляндiї та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку доходiв або майна iз джерел у Фiнляндiї (включаючи у випадку дивiдендiв податок, що сплачується у Фiнляндiї стосовно прибутку, iз якого сплачуються дивiденди), буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.
b) Для цiлей пiдпункту а) прибуток i доход, одержуванi резидентом України, i майно, що належить йому, якi можуть оподатковуватись у Фiнляндiї вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будуть вважатись такими, що виникають iз джерел у Фiнляндiї.
3. Будь-яке вирахування або кредит, згаданi у пiдпунктах а) i с) пункту 1 та пiдпунктi а) пункту 2, не повиннi, проте, перевищувати у Договiрнiй Державi тiєї частини податку на доход або майно, як було пiдраховано до надання вирахування або кредиту, яка стосується доходу або майна, якi можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, залежно вiд обставин.
4. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї одержуваний доход або майно резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений вiд податку доход або майно.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Громадяни Договiрної Держави не пiдлягатимуть у другiй Договiрнiй Державi iншому або бiльш обтяжливому оподаткуванню чи виконанню будь-яких податкових зобов'язань, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiдлягають або можуть пiдлягати громадяни цiєї другої Договiрної Держави за тих же обставин. Це положення, незважаючи на положення статтi 1, застосовується також до осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким громадяни цiєї Держави пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств, якi здiйснюють таку ж саму дiяльнiсть за тих же самих умов або обставин у цiй другiй Державi.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 5 статтi 11 або пункту 5 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку цього пiдприємства повиннi обчислюватись за тих же умов, за яких вони сплачувались i резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, для цiлей визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванню за таких же самих умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково, прямо чи посередньо перебуває у володiннi чи пiд контролем одного чи декiлькох резидентiв iншої Договiрної Держави, не пiдлягають в першiй Державi нiякому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, якi були б iншi або бiльш обтяжливi, нiж тi, якi є чи можуть бути встановленi для iнших подiбних пiдприємств першої Держави.
6. Нiякi положення цiєї статтi не можуть тлумачитись як зобов'язання Договiрної Держави надавати фiзичним особам, що не мають статусу резидента в цiй Державi, будь-якi персональнi пiльги, знижки, звiльнення або вирахування для цiлей оподаткування, що надаються фiзичним особам-резидентам.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не у вiдповiдностi до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених внутрiшнiми законодавствами цих Держав, подати свою заяву на розгляд компетентного органу влади Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її ситуацiя передбачена в параграфi 1 статтi 24, на розгляд компетентного органу влади Держави, громадянином якої вона є. Ця заява повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту надходження першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, що не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заяву обгрунтованою i якщо вiн сам не зможе прийти до задовiльного рiшення, вирiшити цю проблему за взаємною згодою з компетентним органом iншої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає положенням Конвенцiї. При досягненнi компетентними органами домовленостi вiдшкодування або кредит на податки надаються Договiрними Державами вiдповiдно до досягнутої згоди. Досягнута домовленiсть пiдлягає виконанню незважаючи на будь-якi строки, передбаченi внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться вирiшити за взаємною згодою всi труднощi або сумнiви, якi можуть виникати з приводу тлумачення чи застосування Конвенцiї. Вони можуть також консультуватися один з одним з метою уникнення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених Конвенцiєю.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, доки оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, зберiгається в таємницi в такий же спосiб, як i iнформацiя, що отримується в рамках нацiонального законодавства цiєї Держави i надається лише особам чи органам влади (включаючи суди та адмiнiстративнi органи), що займаються оцiнкою чи сбором податкiв, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Цi особи чи органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати таку iнформацiю у ходi вiдкритих судових засiдань чи в судових рiшеннях.
2. Положення пункту 1 в жодному випадку не повиннi тлумачитись як покладання на Договiрну Державу обов'язку;
а) вживати адмiнiстративнi заходи, якi порушують законодавство та адмiнiстративну практику цiєї чи iншої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яка не могла бути одержана на пiдставi законодавства чи в рамках звичайної адмiнiстративної практики цiєї чи iншої Договiрної Держави;
с) надавати iнформацiю, яка розкривала би будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б державнiй полiтицi (суспiльному порядку).
Стаття 27
Члени дипломатичних представництв i
консульських постiв
Нiщо в цiй Конвенцiї не буде зачiпати податкових привiлеїв членiв дипломатичних представництв або консульських постiв, установлених загальними нормами мiжнародного права або положення спецiальних угод.
Стаття 28
Вступ у чиннiсть
1. Уряди Договiрних Держав повiдомляють один одного про те, що всi конституцiйнi вимоги щодо набуття чинностi цiєю Конвенцiєю виконанi.
2. Конвенцiя набуває чинностi через п'ятнадцять днiв пiсля дати надходження останнього з повiдомлень, визначених у параграфi 1, i її положення будуть застосовуватись:
а) у Фiнляндiї:
(i) стосовно податкiв, що стягуються у джерела з доходу, одержаного на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного пiсля року вступу Конвенцiї у чиннiсть;
(ii) стосовно iнших податкiв на доходи i майно, що стягуються протягом будь-якого календарного року, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного пiсля року вступу Конвенцiї у чиннiсть.
b) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шестидесятий або пiсля шестидесяти днiв, наступних за днем вступу Конвенцiї у чиннiсть;
(ii) стосовно податкiв на доходи пiдприємств для будь-якого оподаткованого перiоду, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком вступу Конвенцiї у чиннiсть;
(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шестидесятий або пiсля шестидесяти днiв, наступних за днем вступу Конвенцiї у чиннiсть.
3. З дня вступу цiєї Конвенцiї у чиннiсть такi Угоди мiж Урядом Республiки Фiнляндiї та Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк припиняють свою дiю стосовно податкiв, до яких застосовується ця Конвенцiя, згiдно з положеннями пункту 2:
а) Угода про взаємне звiльнення повiтряно-транспортних пiдприємств та їх персоналу вiд податкiв та внескiв на соцiальне страхування, пiдписана в Хельсiнкi 5 травня 1972 року, (в подальшому - "Угода 1972 року"); та
b) Угода про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доход, та протокол, що додається до неї, пiдписанi в Москвi 6 жовтня 1987 року (в подальшому - "Угода 1987 року").
4. Якщо будь-якi положення Угод 1972 або 1987 рокiв надають будь-яку велику знижку з податку чим вона повинна згiдно з цiєю Конвенцiєю, то будь-яке таке положення, вказане вище, продовжує дiяти:
а) стосовно податкiв, утриманих iз джерела за перiод 12 мiсяцiв з того дня, коли положення цiєї Конвенцiї, в iншому випадку, вступили б у чиннiсть згiдно з положеннями пункту 2; та
b) стосовно iнших податкiв, на податки, що стягуються на протязi першого податкового року вiдносно якого положення цiєї Конвенцiї, в iншому випадку, вступили б у чиннiсть згiдно з положеннями пункту 2.
Стаття 29
Завершення чинностi
Ця Конвенцiя буде залишатися в чинностi до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення п'яти рокiв пiсля дня вступу в чиннiсть Конвенцiї. В такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено:
а) у Фiнляндiї:
(i) стосовно податкiв, що стягуються у джерела з доходу, одержаного на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
(ii) стосовно iнших податкiв на доходи i майно, що стягуються протягом будь-якого календарного року, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення.
b) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шестидесятий або пiсля шестидесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;
(ii) стосовно податкiв на доход пiдприємств для будь-якого оподатковуваного перiоду, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шестидесятий або пiсля шестидесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення.
У засвiдчення чого, нижчепiдписанi, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено в двох примiрниках, у Києвi 14 жовтня 1994 року українською, фiнською та англiйською мовами, всi три тексти мають однакову чиннiсть. У разi розбiжностей перевага надається англiйському тексту.
| За Уряд України | (пiдпис) |
| За Уряд Республiки Фiнляндiя | (пiдпис) |
ПРОТОКОЛ
Сьогоднi при пiдписаннi Конвенцiї мiж Урядом України i Урядом Республiки Фiнляндiя про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно (надалi iменована як "Конвенцiя"), нижчепiдписанi домовились по слiдуючих положеннях, якi являють собою невiд'ємну частину Конвенцiї:
1. По статтi 5 пункту 3
Не дивлячись на положення пункту 3 статтi 5 Конвенцiї, компетентнi органи Договiрної Держави, в якiй пiдприємство другої Договiрної Держави займається будiвництвом будiвлi або виконує iншу дiяльнiсть або користується згаданим у цьому пунктi, може по заявi пiдприємства у кожному випадку збiльшувати пiсля закiнчення перiоду часу iснування постiйного представництва згiдно з положеннями цього пункту, якщо є переконливi i достатнi причини для такого збiльшення. Однак збiльшення перiоду часу, згаданого в попереднiх реченнях, в будь-якому випадку не повинно перевищувати 24 мiсяцi.
2. По статтi 13 пункту 2 та статтi 22 пункту 2
Для цiлей пункту 2 статтi 13 та пункту 2 статтi 22 Конвенцiї участь в товариствi розглядається як корпоративнi права в компанiї, за умовою, що товариство вважається юридичною особою згiдно з законодавством Договiрної Держави, в якiй воно засновано.
У засвiдчення чого, нижчепiдписанi, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.
Вчинено в двох примiрниках у Києвi 14 жовтня 1994 року українською, фiнською та англiйською мовами, всi три тексти мають однакову чиннiсть. У разi розбiжностей перевага надається англiйському тексту.
| За Уряд України | (пiдпис) |
| За Уряд Республiки Фiнляндiя | (пiдпис) |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |