УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Турецької Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i майно

Уряд України i Уряд Туреччини,

бажаючи укласти Угоду про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i майно

i з метою розвитку економiчних стосункiв мiж двома країнами,

домовились про таке:

Стаття 1
Особи, до яких застосовується Угода

Ця Угода буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється Угода

1. Ця Угода застосовується до податкiв на доходи i майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.

2. Податками на доход i на майно вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходiв, вiд загальної суми майна або з елементiв доходу чи майна, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємством.

3. Податками, на якi поширюється ця Угода, зокрема, є:

a) у випадку Туреччини:

(i) прибутковий податок;

(ii) корпоративний податок;

(iii) збори, що стягуються з прибуткового податку i корпоративного податку (надалi "турецький податок");

b) у випадку України:

(i) податок на доходи пiдприємств; i

(ii) прибутковий податок з громадян (надалi "український податок").

4. Ця Угода застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi будуть стягуватися пiсля дати пiдписання цiєї Угоди, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.

Стаття 3
Загальнi визначення

1. У розумiннi цiєї Угоди:

i) термiн "Туреччина" означає турецьку територiю, територiальне море, а також морську зону, на яких дiє її законодавство i сувереннi права з метою розробки, зберiгання i розпорядження природними ресурсами вiдповiдно до мiжнародного права;

ii) термiн "Україна" означає українську територiю, територiальне море, а також морську зону, на яких дiє її законодавство i сувереннi права з метою розробки, зберiгання i розпорядження природними ресурсами вiдповiдно до мiжнародного права;

b) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Туреччину;

c) термiн "податок" означає будь-який податок, на який поширюється стаття 2 цiєї Угоди;

d) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб;

e) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку iншу органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

f) термiн "зареєстрований офiс" означає головний офiс юридичної особи, зареєстрованої вiдповiдно до турецького комерцiйного кодексу, або постiйний орган об'єднання, зареєстрованого як юридична особа вiдповiдно до українського податкового кодексу;

g) термiн "нацiональна особа" означає:

i) будь-яку фiзичну особу, що має громадянство Договiрної Держави;

ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержали свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;

h) термiни "пiдприємство однiєї Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

i) термiн "компетентний орган" означає:

i) в Українi - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника;

ii) у Туреччинi - Мiнiстра фiнансiв Туреччини або його повноважного представника;

j) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, рiчковим, повiтряним судном або дорожнiм транспортним засобом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське, рiчкове, повiтряне судно або дорожнiй транспортний засiб експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi.

2. При застосуваннi цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у нiй, має те значення, яке надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Угода, якщо з контексту не випливає iнше.

Стаття 4
Резидент

1. У цiлях цiєї Угоди вираз "резидент однiєї Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсцеперебування, зареєстрованого офiсу, мiсця реєстрацiї, мiсцезнаходження керiвного органу або будь-якого iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки якщо ця особа одержує доходи з джерел в цiй Державi або стосовно майна, що в нiй мiститься.

2. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її становище визначається вiдповiдно до таких правил:

a) вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, де вона має постiйне житло, якщо вона має постiйне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

b) якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, де вона звичайно проживає;

c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або якщо вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;

d) якщо вона є нацiональною особою обох Держав або жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.

3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де розмiщений її зареєстрований офiс.

Стаття 5
Постiйне представництво

1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.

2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

a) мiсце управлiння;

b) фiлiал;

c) офiс;

d) фабрику;

e) майстерню;

f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;

g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

h) склад або iншу споруду, що використовується як торгова точка.

3. Будiвельний майданчик, споруда, монтажний або складальний об'єкт або керiвна дiяльнiсть, що пов'язана з ними, є постiйними представництвами лише в тому разi, якщо такий об'єкт або така дiяльнiсть iснують пiд час перiоду бiльше дванадцяти мiсяцiв. Майданчик iснує з того моменту, коли пiдрядчик починає роботу, включаючи будь-яку пiдготовчу роботу на складальному об'єктi або будiвельному майданчику.

4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:

a) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, показу або поставки;

c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

5. Якщо, крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться в 6-му пунктi, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, або утримує запаси товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярний продаж цих товарiв чи виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, якщо тiльки дiяльнiсть цiєї особи не обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.

6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.

7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльськогосподарської або лiсової експлуатацiї), яке мiститься в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському (включаючи годування i розведення риби) i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних ресурсiв, джерел та iнших природних копалин. Морськi, рiчковi, повiтрянi судна i дорожнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.

3. Положення пункту 1 застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

4. Положення пунктiв 1 i 3 застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi

1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює комерцiйної дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть таким чином, то його прибуток може оподатковуватися в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей такого постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, незалежно вiд того, чи понесенi цi витрати в Державi, де розташоване постiйне представництво, чи за її межами. У будь-якому випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом пiдприємству або його будь-якому iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану пiдприємством постiйному представництву.

4. В мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

5. Жодний прибуток не буде вiдноситися до постiйного представництва на основi простої закупки цим постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

7. Якщо прибуток включає види доходiв або прирiст вартостi майна, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не зачiпаються положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнароднi перевезення

1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, рiчкових, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.

2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв, де така оренда, таке використання або утримання, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.

3. Якщо прибутки, вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, отримуються резидентом Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi, прибутки, що вiдносяться до такого резидента, будуть оподатковуватись тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої вiн є.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

1. У випадку, коли:

a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави, i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є з вимогою першої згаданої Держави прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв, якщо ця друга Держава вважає таку поправку виправданою. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав будуть консультуватися один з одним у разi необхiдностi.

Стаття 10
Дивiденди

1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 10 процентiв валової суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд товариства) i ця компанiя є одночасно власником принаймнi 25 процентiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;

b) 15 процентiв валової суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй, вiд користування акцiями або користування правами, акцiй засновникiв чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, так само як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж податковому регулюванню, як доход вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

4. Прибуток компанiї Договiрної Держави, що вiдноситься до постiйного представництва, яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, через яке здiйснюється дiяльнiсть цiєї компанiї в цiй другiй Договiрнiй Державi, може пiсля оподаткування вiдповiдно до положень статтi 7 оподатковуватися на решту суми в цiй другiй Договiрнiй Державi, за умови, що такому оподаткуванню пiдлягає компанiя, яка є резидентом цiєї другої Договiрної Держави. Ставка податку, що стягується таким чином, не може перевищувати ставку, що передбачена пунктом 2(a) цiєї статтi.

5. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, яка фактично має право на дивiденди i є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

6. З урахуванням положень пункту 4 цiєї статтi, у випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.

Стаття 11
Проценти

1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, якщо такий резидент має фактичне право на цi проценти.

2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд валової суми процентiв.

3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають в:

a) Українi i сплачуються Уряду Туреччини або його мiсцевим органам влади або Центральному банку Туреччини, будуть звiльнятися вiд українського податку;

b) Туреччинi i сплачуються Уряду України або його мiсцевим органам влади або Нацiональному банку України, будуть звiльнятися вiд турецького податку.

4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв, а також iншi доходи, прирiвнянi до доходу вiд грошей, наданих за податковим законодавством тiєї Договiрної Держави, в якiй виникає цей доход, i доход вiд облiгацiй чи боргових вимог, включаючи премiї та винагороди, що пов'язанi з такими цiнними паперами, облiгацiями та борговими вимогами.

5. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, яка фактично має право на проценти i є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, яка сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у тiй Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.

7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою сума процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.

Стаття 12
Роялтi

1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися тiльки в цiй другiй Державi, якщо цей резидент є фактичним бенефiцiаром цих роялтi.

2. Однак цi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентiв валової суми всiх платежiв.

3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування авторським правом на будь-якi лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи кiнематографiчнi фiльми та записи для радiомовлення чи телебачення, будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду, або за користування або надання права користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням.

4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, яка фактично має право на роялтi i є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Держава, полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i такi роялтi сплачуються цим постiйним представництвом або постiйною базою, то вважається, що такi роялтi виникають у тiй Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним бенефiцiаром, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним бенефiцiаром за вiдсутнiстю таких вiдносин, то положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.

Стаття 13
Прирiст вартостi майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Угоди, i яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

3. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування морських, повiтряних суден, або дорожнiх транспортних засобiв, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських, повiтряних суден, або дорожнiх транспортних засобiв, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

4. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йде мова у пунктах 1, 2 i 3, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно. Нiщо в цьому пунктi не забороняє другiй Договiрнiй Державi оподатковувати доходи вiд приросту вартостi майна, одержанi з цiєї другої Договiрної Держави з продажу або переводу акцiй, корпоративних прав або iнших цiнних паперiв, якщо перiод часу не перевищує одного року мiж придбанням та вiдчужуванням.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, що приписується до цiєї постiйної бази.

2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20, платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом однiєї Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, який починається або закiнчується в даному фiнансовому роцi; i

b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i

c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.

3. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, платня та iнша винагорода, одержуванi резидентом Договiрної Держави за роботу, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, не оподатковуються в цiй другiй Договiрнiй Державi, якщо вона виконується особами:

a) у зв'язку з будiвельними майданчиками, спорудами, монтажними або складальними об'єктами вiдповiдно до пiдпункту 2 статтi 5 цiєї Угоди;

b) у зв'язку з роботою, що здiйснюється на борту морського, рiчкового, повiтряного судна або дорожнього транспортного засобу, якi експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, резидентом якої є це пiдприємство.

Стаття 16
Директорськi гонорари

Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.

3. Доход, що одержується працiвником мистецтва або спортсменом вiд дiяльностi, що здiйснюється в Договiрнiй Державi, звiльняється вiд податкiв у цiй Державi, якщо вiзит до цiєї Держави фiнансується повнiстю або суттєвою мiрою за рахунок суспiльних фондiв другої Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади.

Стаття 18
Пенсiї

1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою за наймом резиденту Договiрної Держави, i будь-якi аннуїтети, сплачуванi такому резиденту, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

2. Термiн "аннуїтет" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час, пiд час її життя або пiд час визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язаннями зробити такi виплати за адекватну i повну компенсацiю у грошах або вартостi грошей.

3. Незважаючи на положення параграфа 1, пенсiї та iншi подiбнi винагороди i будь-якi аннуїтети, що сплачуються за програмою соцiального забезпечення Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевого органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

Стаття 19
Державна служба

1. Винагорода, включаючи пенсiї, що сплачується або видiляється з фондiв Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади для виконання функцiй урядового характеру, буде оподатковуватися тiльки в цiй Державi.

2. Однак така винагорода пiдлягає оподаткуванню тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення такої служби.

3. Положення статей 15, 16 i 18 будуть застосовуватися до винагороди i до пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням комерцiйної дiяльностi Договiрною Державою, або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

Стаття 20
Викладачi i студенти

1. Платежi, одержуванi студентом або стажувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентами другої Договiрної Держави i перебувають у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в цiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.

2. Таким же чином винагорода, одержувана викладачем або iнструктором, який є або був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i який перебуває в першiй згаданiй Державi в основному з метою викладання або участi в науковому дослiдженнi пiд час перiоду або перiодiв, що не перевищують два роки, буде звiльнятися вiд податку в першiй згаданiй Державi на винагороду за особистi послуги у викладаннi або дослiдженнях, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами першої згаданої Держави i науковi дослiдження здiйснюються тiльки в громадських iнтересах.

Стаття 21
Iншi доходи

1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йде мова у попереднiх статтях цiєї Угоди, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

Стаття 22
Майно

1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави i знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

3. Майно, представлене морськими, рiчковими, повiтряними судами i дорожнiми транспортними засобами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських, повiтряних, рiчкових суден або дорожнiх транспортних засобiв, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.

Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування

Подвiйне оподаткування усувається таким чином:

a) Якщо резидент Договiрної Держави одержує доход або володiє майном, якi згiдно з положеннями цiєї Угоди можуть оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, перша згадана Держава дозволить вирахувати з податку на доход або майно цього резидента суму, рiвну податку на доход або майно, сплаченому прямо або шляхом вирахувань у цiй другiй Договiрнiй Державi. Цi вирахування, однак, не повиннi перевищувати тiєї частини податку на доход або майно (як було пiдраховано до надання вирахування), яка стосується доходу або майна, якi можуть оподатковуватися в цiй другiй Державi,

b) Якщо резидент Договiрної Держави одержує доход або володiє майном, якi згiдно з положеннями цiєї Угоди оподатковуються тiльки в цiй другiй Державi, перша згадана Держава може включити цей доход або майно до податкової бази, але дозволить вирахувати з податку на доход або майно таку частину податку на доход або майно, яка стосується доходу, що одержується, або майна, яким володiють у другiй Договiрнiй Державi.

Стаття 24
Недискримiнацiя

1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягатимуть у другiй Договiрнiй Державi оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи даної Держави за тих же умов.

3. Вiдповiдно до положень пунктiв 4 i 6 статтi 10 оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi.

4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 6 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства будуть пiдлягати вирахуванням за таких же умов, за яких вони б сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резиденту першої згаданої Держави.

5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить одному або кiльком резидентам, або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не повиннi пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

6. Данi положення не повиннi мати тлумачення як зобов'язання Договiрної Держави надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi звiльнення, пiльги i вирахування для податкових цiлей на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм резидентам.

Стаття 25
Процедура взаємного узгодження

1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Угоди, вiн може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених податковим законодавством цих Держав, подати свiй випадок для розгляду до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вiн є, або, якщо його випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вiн є. Заява має бути представлена протягом перiоду, встановленого нацiональними законодавствами Договiрних Держав.

2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, не вiдповiдного Угодi. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись протягом перiоду, встановленого нацiональними законодавствами Договiрних Держав.

3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть позбавитись за взаємною згодою будь-яких ускладнень або сумнiвiв, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Угоди. Вони можуть також консультуватися один з одним з метою уникнення подвiйного оподаткування у випадках, що не передбаченi Угодою.

4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в установленi процедурою контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв. Якщо для досягнення згоди доцiльно буде органiзувати усний обмiн думками, такий обмiн може вiдбутися в рамках засiдання комiсiї, яка складається з представникiв компетентних органiв Договiрних Держав.

Стаття 26
Обмiн iнформацiєю

1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Угоди або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Угода, тiєю мiрою, якою оподаткування не суперечить цiй Угодi, зокрема, щоб попереджувати шахрайство i полегшувати застосування статутних положень проти юридичних ухилень. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна, таким же чином як i iнформацiя, одержана в межах нацiонального законодавства цiєї Держави, i буде розкрита тiльки особам або органам, включаючи суди i адмiнiстративнi органи, зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється Угода. Такi особи або органи повиннi використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях або в юридичних рiшеннях.

2. У жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи Договiрних Держав зобов'язання:

a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, якi вiдрiзняються вiд законiв i адмiнiстративної практики в кожнiй з Договiрних Держав;

b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики в кожнiй з Договiрних Держав;

c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б державнiй полiтицi.

Стаття 27
Дипломатичнi агенти i консульськi службовцi

Нiщо в цiй Угодi не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих дипломатичним агентам або консульським службовцям за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi положень спецiальних угод.

Стаття 28
Вступ у чиннiсть

Кожна iз Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення передбачених вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедур введення у чиннiсть цiєї Угоди. Ця Угода вступає в чиннiсть у день останнього такого повiдомлення i її положення будуть застосовуватись:

a) у Туреччинi:

(i) у випадку податкiв, утриманих у джерела, для сум, сплачених або наданих у кредит на або пiсля першого сiчня, наступного за днем набуття цiєю Угодою чинностi; i

(ii) у випадку iнших податкiв для податкових рокiв, що починаються на або пiсля першого сiчня, наступного за днем набуття цiєю Угодою чинностi;

b) в Українi:

(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем вступу Угоди у чиннiсть;

(ii) стосовно податкiв на доходи пiдприємств для будь-якого оподатковуваного перiоду, що починається на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком вступу Угоди у чиннiсть;

(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем вступу Угоди у чиннiсть.

Стаття 29
Завершення чинностi

Ця Угода буде залишатися в чинностi до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Угоди шляхом передачi по дипломатичних каналах повiдомлення про припинення дiї не пiзнiше як за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв з дня вступу Угоди у чиннiсть. У такому випадку чиннiсть Угоди буде припинено:

a) у Туреччинi:

(i) у випадку податкiв, утриманих у джерела, для сум, сплачених або наданих у кредит пiсля закiнчення календарного року, в якому було надано таке повiдомлення; i

(ii) у випадку iнших податкiв для податкових рокiв, що починаються пiсля закiнчення календарного року, в якому було надано таке повiдомлення;

b) в Українi:

(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;

(ii) стосовно податкiв на доходи пiдприємств для будь-якого оподатковуваного перiоду, що починається на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;

(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення.

У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Угоду.

Вчинено в двох примiрниках, в м. Анкарi 27 листопада 1996 року українською, турецькою та англiйською мовами, всi три тексти рiвноавтентичнi. У разi розходжень у текстах буде використовуватись англiйський текст.

За Уряд України

За Уряд Турецької Республiки

ПРОТОКОЛ

Пiд час пiдписання Угоди про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i майно, укладеної в цей день мiж Урядом України i Урядом Турецької Республiки, тi, що нижче пiдписалися, дiйшли згоди, що наступнi положення складають невiд'ємну частину Угоди.

Стосовно пункту 3 статтi 10:

Зрозумiло, що термiн "дивiденди", у випадку Туреччини, також включає доход вiд iнвестицiйних фондiв i iнвестицiйних корпорацiй.

У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.

За Уряд України

За Уряд Турецької Республiки