КОНВЕНЦIЯ

мiж Україною i Португальською Республiкою про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i на капiтал

     Україна i Португальська Республiка, бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i на капiтал i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,

     домовились про таке:

Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя

     Ця Конвенцiя буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя

     1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доход i на капiтал, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтичних або адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.

     2. Податками на доходи i на капiтал вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходу або усього капiталу, або з елементiв доходу чи капiталу, включаючи податки на доход вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами, а також податки на прирiст вартостi капiталу.

     3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:

     a) в Українi:

(i) податок на прибуток пiдприємств; i

(ii) податок на доходи фiзичних осiб (надалi - "український податок"),

     b) у Португалiї:

(i) прибутковий податок з фiзичних осiб;

(ii) податок на корпоративний доход;

(iii) мiсцевий додатковий податок до податку на корпоративний доход (надалi - "португальський податок").

     4. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх вiдповiдних податкових законодавствах.

Стаття 3
Загальнi визначення

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

     a) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, а також будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

     b) термiн "Португалiя" означає територiю Португальської Республiки, розташованої на Європейському континентi, архiпелаги Азорес i Мадейра, територiальне море i будь-яку iншу зону, що вiдносяться до них, де вiдповiдно до законодавства Португалiї i мiжнародного права Португальська Республiка має свою юрисдикцiю або сувереннi права стосовно розвiдки i розробки природних ресурсiв морського дна i надр та прилеглих вод;

     c) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Португалiю;

     d) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;

     e) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

     f) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

     g) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, повiтряним судном або дорожнiм транспортним засобом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське, повiтряне судно або дорожнiй транспортний засiб експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

     h) термiн "компетентний орган" означає:

i) в Українi - Державну податкову адмiнiстрацiю України або її повноважного представника;

ii) в Португалiї - Мiнiстра фiнансiв, Генерального директора з оподаткування або їх повноважного представника;

     j) термiн "нацiональна особа" означає:

(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;

(ii) будь-яку юридичну особу, товариство, асоцiацiю або iнше об'єднання, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави.

     2. При застосуваннi в будь-який час цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається йому на даний час законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше. Будь-яке значення такого термiна згiдно з чинним податковим законодавством цiєї Держави переважає над значенням цього термiна вiдповiдно до iншого законодавства цiєї Держави.

Стаття 4
Резидент

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент однiєї Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю, а також включає цю Державу i будь-який її полiтичний або адмiнiстративний пiдроздiл чи мiсцевий орган влади. Цей термiн, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки щодо доходiв з джерел в цiй Державi або стосовно капiталу, що в нiй знаходиться.

     2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:

     a) вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Державах, вона вважається резидентом лише тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     b) якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом лише тiєї Держави, де вона звичайно проживає;

     c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;

     d) якщо вона є нацiональною особою обох Держав або коли вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.

     3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом лише тiєї Договiрної Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.

Стаття 5
Постiйне представництво

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.

     2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

     a) мiсцезнаходження дирекцiї;

     b) вiддiлення;

     c) контору;

     d) фабрику;

     e) майстерню;

     f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;

     g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

     h) склад або iншу споруду, що використовується як торговельна точка.

     3. Будiвельний майданчик, монтажний чи установочний об'єкт є постiйними представництвами лише в тому разi, якщо вони iснують бiльше дванадцяти мiсяцiв.

     4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:

     a) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

     b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, показу або поставки; i

     c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

     d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

     f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд "a" до "e", за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Якщо, крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться в 6-му пунктi цiєї статтi, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має та звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства або утримує запаси товарiв та виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярний продаж цих товарiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.

     6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.

     7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв; морськi, повiтрянi судна i дорожнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 застосовуються до доходу, одержуваного вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 застосовуються також до доходу вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як вказано вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

     2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах, i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

     3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, понесенi таким чином як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi.

     4. В мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу однак повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

     5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупiвлi постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

     7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення таких статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнародний транспорт

     1. Прибуток вiд експлуатацiї морських, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях, здiйснюваних пiдприємством Договiрної Держави, буде оподатковуватись лише в цiй Договiрнiй Державi.

     2. Положення пункту 1 застосовуються також до прибутку вiд участi в пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

     1. У випадку, коли:

     a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

     b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

     2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поправки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.

Стаття 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник дивiдендiв є резидентом другої Договiрної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 15 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв.

     Компетентнi органi Договiрних Держав встановлюють за взаємною згодою спосiб застосування цього обмеження.

     Цей пункт не зачiпає оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.

     3. Незважаючи на положення пункту 2, якщо фактичним власником дивiдендiв є компанiя, яка протягом безперервного дворiчного перiоду до виплати дивiдендiв володiла безпосередньо принаймнi 25 вiдсотками акцiонерного капiталу (суспiльного капiталу) компанiї, що сплачує дивiденди, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми таких дивiдендiв.

     4. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     5. Положення пунктiв 1, 2 i 3 не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

     6. Якщо компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.

Стаття 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник процентiв є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв.

     Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.

     3. Незважаючи на положення пункту 2 проценти, що виникають в Договiрнiй Державi, пiдлягають звiльненню вiд оподаткування в цiй Державi, якщо:

     a) платником процентiв є Уряд цiєї Договiрної Держави або його мiсцевий орган влади; або

     b) проценти сплачуються Уряду другої Договiрної Держави або її мiсцевому органу влади або будь-якiй установi (включаючи фiнансову установу), що повнiстю належить цiй iншiй Договiрнiй Державi або мiсцевому органу влади; або

     c) проценти сплачуються будь-якiй iншiй установi (включаючи фiнансову установу) стосовно позик, здiйснених на пiдставi угоди, що укладається мiж Урядами Договiрних Держав.

     4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових вимог, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй або боргових зобов'язань.

     5. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

     6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе таке постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають в тiй Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.

     7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

Стаття 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялтi, то податок, що визначається таким чином, не повинен перевищувати 10 процентiв загальної суми роялтi.

     3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-якими авторськими правами на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи кiнематографiчнi фiльми, або фiльми чи плiвки для радiомовлення чи телебачення, будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю (ноу-хау), що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, залежно вiд обставин.

     5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплачувати роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе це постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує, з будь-яких причин, суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 i яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Доходи вiд вiдчужування акцiй компанiї або iншої участi в компанiї, активи якої складаються головним чином з нерухомого майна або прав на нерухоме майно, яке знаходиться в Договiрнiй Державi, або вiд вiдчужування акцiй компанiї або iншої участi компанiї, активи якої складаються головним чином з такого нерухомого майна або прав на нерухоме майно, розташованого в Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись в Державi, в якiй знаходиться нерухоме майно.

     3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     4. Доходи вiд вiдчужування морських, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

     5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

     1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо вiн володiє такою постiйною базою, доход може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно тiєї частини доходу, що вiдноситься до цiєї постiйної бази.

     2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

     1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19, 20 i 21 платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Незалежно вiд положень пункту 1 винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваним в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

     a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається чи закiнчується в даному фiнансовому роцi; i

     b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i

     c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.

     3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського, повiтряного судна або дорожньо-транспортного засобу, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, буде оподатковуватись тiльки в цiй Державi.

Стаття 16
Гонорари директорiв

     Гонорари директорiв та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв або будь-якого аналогiчного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

     1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтв, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтв або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтв чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнений вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв тiєї Держави або другої Держави, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди, укладеної мiж Договiрними Державами.

Стаття 18
Пенсiї

     З урахуванням положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави у зв'язку з минулою роботою за наймом, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

Стаття 19
Державна служба

     1. a) Платня, заробiтна плата та iнша подiбна винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтичним або адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтичного або адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     b) Однак така платня, заробiтна плата та iнша подiбна винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

     2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою чи її полiтичним або адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     b) Однак така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом i нацiональною особою цiєї Держави.

     3. Положення статей 15, 16, 17 i 18 застосовуються до платнi, заробiтної плати та iншої подiбної винагороди, до пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтичним або адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

Стаття 20
Студенти

     Платежi, одержуванi студентом або стажувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентами другої Договiрної Держави i перебувають у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi за умови, що джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.

Стаття 21
Професори i дослiдники

     Винагорода, що одержується за викладання або проведення наукового дослiдження фiзичною особою, яка є або була безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i яка знаходиться в першiй згаданiй Державi протягом перiоду, що не перевищує двох рокiв, з метою проведення наукового дослiдження або викладання в унiверситетi, коледжi, вищому учбовому закладi, дослiдницькому iнститутi або iншому подiбному закладi, акредитованому Урядом першої Договiрної Держави, не оподатковується в першiй згаданiй Державi, за умови, що всi цi органiзацiї переслiдують некомерцiйнi цiлi, а доходи отримуються з-за меж першої Договiрної Держави.

Стаття 22
Iншi доходи

     1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

     2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв, iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво i надає в цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з якими одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.

Стаття 23
Оподаткування капiталу

     1. Капiтал, представлений нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави та знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Капiтал, представлений рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     3. Капiтал, представлений морськими, повiтряними суднами i дорожнiми транспортними засобами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських, повiтряних суден та дорожнiх транспортних засобiв, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     4. Усi iншi елементи капiталу резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.

Стаття 24
Усунення подвiйного оподаткування

     Подвiйне оподаткування усувається таким чином:

     1. Якщо резидент Португалiї одержує доход або володiє капiталом, який згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї може оподатковуватись в Українi, то Португалiя дозволяє вирахування з податку на доход або з податку на капiтал цього резидента суми, що дорiвнює податку на доход або податку на капiтал, сплаченому в Українi. Таке вирахування, однак, не повинно перевищувати тiєї частину податку з доходу або з капiталу, пiдраховану до надання вирахування, яка вiдноситься до таких видiв доходу або капiталу, який може оподатковуватись в Українi.

     2. З урахуванням положень законодавства України щодо усунення подвiйного оподаткування (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на португальський податок, сплачуваний за законодавством Португалiї, та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або майна, що пiдлягає оподаткуванню, iз джерел в Португалiї, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або капiталу, стосовно яких сплачується португальський податок. Для цiлей цього пункту прибуток, доход i доходи вiд вiдчужування майна, одержуванi резидентом Португалiї, якi можуть оподатковуватись в Португалiї вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будуть вважатись такими, що виникають iз джерел в Португалiї.

     3. Вирахування, передбаченi в Договiрнiй Державi вiдповiдно до пунктiв 1 i 2, в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або капiталу, як було пiдраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або капiталу, якi можуть оподатковуватись у цiй Державi, залежно вiд обставин.

     4. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї одержуваний доход або капiтал резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або капiталу цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход або капiтал.

Стаття 25
Недискримiнацiя

     1. Нацiональнi особи однiєї Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин, зокрема щодо резиденцiї. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

     2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким нацiональнi особи Держави, що вiдносяться до них, пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.

     3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.

     4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 6 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що здiйснюються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави з метою визначення оподатковуваного капiталу такого пiдприємства пiдлягають вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.

     5. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

     6. Нiщо в цiй статтi не повинно тлумачитись як зобов'язання однiєї Договiрної Держави надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, вирахування та знижки для цiлей оподаткування на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.

     7. Положення цiєї статтi, незважаючи на положення статтi 2, будуть застосовуватись до податкiв любого роду i виду.

Стаття 26
Процедура взаємного узгодження

     1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок для розгляду до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Випадок повинен бути поданий протягом трьох рокiв з дня першого повiдомлення про дiю, що призвела до оподаткування не у вiдповiдностi до положень Конвенцiї.

     2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi прийняти задовiльне рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, невiдповiдного цiй Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть буде застосовуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

Стаття 27
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати ухилення вiд сплати податкiв. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна таким же чином, як i iнформацiя, одержана в рамках нацiонального законодавства цiєї Держави, i буде розкрита тiльки особам або органам влади (включаючи суди i адмiнiстративнi органи), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi публiчних судових засiдань i при прийняттi судових рiшень.

     2. В жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що покладають на Договiрну Державу зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що протирiчать законам та адмiнiстративнiй практицi в однiй з Договiрних Держав;

     b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння в однiй з Договiрних Держав;

     c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi.

Стаття 28
Члени дипломатичних представництв i консульських установ

     Нiщо в цiй Конвенцiї не буде зачiпати податкових привiлеїв членiв дипломатичних представництв або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi положень спецiальних угод.

Стаття 29
Набуття чинностi

     Кожна iз Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набуває чинностi в день останнього такого повiдомлення, i її положення будуть застосовуватись:

     a) в Українi:

i) стосовно податкiв, утриманих у джерела щодо доходiв, одержаних на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Конвенцiєю чинностi;

ii) стосовно iнших податкiв на доход i на капiтал щодо податкiв, якi стягуються пiд час будь-якого податкового року, що починається на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Конвенцiєю чинностi;

     b) в Португалiї:

i) стосовно податкiв, утриманих у джерела, якщо подiя, що призвела до обставин, якi дали змогу до виникнення цих податкiв, вiдбувається на або пiсля першого сiчня року, наступного за роком набуття чинностi Конвенцiєю;

ii) стосовно iнших податкiв на доход, що виник, або капiтал, який став власнiстю, у фiнансовому роцi, що починається на або пiсля першого сiчня року, наступного за роком набуття Конвенцiєю чинностi.

Стаття 30
Завершення чинностi

     Ця Конвенцiя буде залишатися чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля дня набуття чинностi Конвенцiєю.

     У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено:

     a) в Українi:

i) стосовно податкiв, утриманих у джерела щодо доходiв, одержаних на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;

ii) стосовно iнших податкiв на доход i на капiтал щодо податкiв, якi стягуються за будь-який податковий рiк, що починається на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;

     b) в Португалiї:

i) стосовно податкiв, утриманих у джерела, якщо подiя, яка призвела до обставин, якi дали змогу до виникнення цих податкiв, вiдбувається на або пiсля першого сiчня року, наступного за датою, якою завершується перiод, вказаний в згаданому повiдомленнi;

ii) стосовно iнших податкiв на доход, що виник, або капiтал, який став власнiстю, у фiнансовому роцi, що починається на або пiсля першого сiчня року, наступного за датою, якою завершується перiод, вказаний в згаданому повiдомленнi.

     У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено в двох примiрниках в м. Лiсабон 9 лютого 2000 року українською, португальською та англiйською мовами, всi тексти автентичнi. У випадку виникнення розбiжностей стосовно тлумачення цiєї Конвенцiї надаватиметься перевага тексту англiйською мовою.

За Україну За Португальську Республiку
Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.