УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Республiки Куба про умови взаємних поїздок громадян

     Уряд України i Уряд Республiки Куба, якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони",

     З метою подальшого розвитку дружнiх вiдносин мiж обома державами,

     Керуючись бажанням упорядкувати режим взаємних поїздок громадян двох країн,

     Домовились про наступне:

Стаття 1

     Громадяни однiєї держави, що мають дiйснi дипломатичнi, службовi або офiцiйнi паспорти, в'їжджають, виїжджають, прямують транзитом та перебувають на територiї держави iншої Договiрної Сторони без вiз.

Стаття 2

     Згiдно цiєї Угоди документами, якi посвiдчують особу i дiйснi для поїздок за кордон, є:

     для громадян України:

     - дипломатичний паспорт;

     - службовий паспорт;

     - паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

     - посвiдчення особи моряка;

     - проїзний документ дитини;

     - посвiдчення особи члена екiпажу лiтака;

     - посвiдчення на повернення в Україну (тiльки для повернення в Україну);

     для громадян Республiки Куба:

     - дипломатичний паспорт;

     - службовий паспорт;

     - загальногромадянський закордонний паспорт для виїзду за кордон;

     - посвiдчення особи моряка;

     - проїзний документ дитини;

     - посвiдчення особи члена екiпажу лiтака;

     - посвiдчення на повернення в Республiку Куба (тiльки для повернення в Республiку Куба).

Стаття 3

     Члени екiпажiв морських та повiтряних суден однiєї держави, якi мають дiйснi документи для виїзду за кордон, у службових справах в'їжджають, виїжджають i перебувають на територiї другої держави без вiз.

Стаття 4

     Громадяни однiєї держави здiйснюють поїздки з метою лiкування на територiю другої держави без вiз по документах, дiйсних для виїзду за кордон, i вiдповiдного медичного пiдтвердження.

Стаття 5

     Громадяни Республiки Куба, якi мають загальногромадянський закордонний паспорт, i громадяни України, якi мають паспорт громадянина України для виїзду за кордон, в'їжджають, виїжджають i перебувають у приватних справах на територiї iншої держави по вiзах у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Стаття 6

     Громадяни однiєї держави, якi в'їжджають на територiю другої держави на постiйне мiсце проживання або здiйснювати трудову дiяльнiсть, повиннi мати вiдповiдний дозвiл i в'їзну вiзу цiєї держави.

Стаття 7

     Неповнолiтнi дiти здiйснюють поїздки у вiдповiдностi до положень цiєї Угоди по особистих документах або по документах батькiв, дiйсних для виїзду за кордон, чи осiб, якi їх супроводжують, при умовi, що цi дiти вписанi в цi документи.

Стаття 8

     Громадяни однiєї держави пiд час перебування на територiї другої держави повиннi додержуватися її законодавства.

Стаття 9

     Громадяни однiєї держави, на яких розповсюджується дiя цiєї Угоди, в'їжджають, виїжджають, прямують транзитом через територiю другої держави через прикордоннi пункти пропуску для мiжнародного пасажирського сполучення.

Стаття 10

     Ця Угода не обмежує право будь-якої iз Договiрних Сторiн вiдмовити у в'їздi або скоротити строк перебування на її територiї громадянам другої Договiрної Сторони, на яких розповсюджується дiя цiєї Угоди, визнаним небажаними.

Стаття 11

     Громадяни однiєї держави, якi втратили свої дiйснi документи, зазначенi в Статтi 2 цiєї Угоди, на територiї другої держави, повиннi негайно повiдомити компетентнi органи держави перебування, якi видають довiдку, що пiдтверджує заяву про їх втрату. На основi цiєї довiдки дипломатичнi представництва або консульськi установи вiдповiдної Договiрної Сторони видають дiйсний документ для повернення в державу свого громадянства.

Стаття 12

     Кожна з Договiрних Сторiн з метою безпеки або додержання громадського порядку може частково або повнiстю припинити дiю окремих положень цiєї Угоди.

     У таких випадках повiдомлення iншої Договiрної Сторони про припинення i подальше поновлення дiї положень цiєї Угоди здiйснюється по дипломатичних каналах у можливо короткi строки.

Стаття 13

     За взаємною згодою Договiрних Сторiн положення цiєї Угоди можуть змiнюватися у вiдповiдностi з попереднiм обмiном нотами мiж Договiрними Сторонами.

Стаття 14

     Договiрнi Сторони до набуття чинностi цiєю Угодою обмiняються по дипломатичних каналах зразками документiв, зазначених в Статтi 2 цiєї Угоди.

     У випадку введення нових документiв, дiйсних для виїзду за кордон, або внесення змiн в дiючi документи, Договiрнi Сторони не пiзнiше, нiж за тридцять (30) днiв, проiнформують одна одну i передадуть по дипломатичних каналах зразки нових або змiнених документiв.

Стаття 15

     Ця Угода укладається строком на три (3) роки з послiдуючим продовженням на вiдповiднi перiоди i набуде чинностi на тридцятий (30) день пiсля того, як Договiрнi Сторони шляхом обмiну нотами взаємно повiдомлять одна одну про виконання законодавчих процедур, що необхiднi для набуття чинностi цiєю Угодою.

     Кожна з Договiрних Сторiн може припинити дiю цiєї Угоди, повiдомивши про це другу Договiрну Сторону по дипломатичних каналах.

     У такому випадку Угода припиняє свою чиннiсть через дев'яносто (90) днiв з дати одержання iншою Договiрною Стороною такого повiдомлення.

Стаття 16

     З дати набуття чинностi цiєю Угодою втрачає дiю Угода мiж Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк i Урядом Республiки Куба про умови взаємних поїздок громадян обох держав вiд 10 сiчня 1985 року.

     Вчинено у м. Києвi 20 травня 1995 року удвох примiрниках, кожний українською та iспанською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.