IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
КОНСТИТУЦIЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
у справi за конституцiйним поданням
Антимонопольного комiтету України про офiцiйне
тлумачення поняття "органiзацiя
розповсюдження поштових марок, маркованих
конвертiв i карток", яке вживається в абзацi
другому частини третьої статтi 15 Закону України
"Про поштовий зв'язок"
(справа про органiзацiю розповсюдження поштових
марок, маркованих конвертiв i карток)
м. Київ
28 травня 2003 року
N 10-рп/2003
Справа N 1-16/2003
Конституцiйний Суд України у складi суддiв Конституцiйного Суду України:
Селiвона Миколи Федосовича - головуючий,
Вознюка Володимира Денисовича,
Iващенка Володимира Iвановича,
Костицького Михайла Васильовича - суддя-доповiдач,
Малинникової Людмили Федорiвни,
Мироненка Олександра Миколайовича,
Пшеничного Валерiя Григоровича,
Розенка Вiталiя Iвановича,
Савенка Миколи Дмитровича,
Скоморохи Вiктора Єгоровича,
Тихого Володимира Павловича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Чубар Людмили Пантелiївни,
Шаповала Володимира Миколайовича,
за участю представника суб'єкта права на конституцiйне подання Кравченка Юрiя Григоровича - державного уповноваженого Антимонопольного комiтету України, представника Верховної Ради України Константого Олександра Володимировича - головного наукового консультанта Вiддiлу зв'язкiв з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України, Носова Владислава Васильовича - Постiйного представника Президента України в Конституцiйному Судi України, представника Кабiнету Мiнiстрiв України Павлiковської Лади Анатолiївни - заступника Державного секретаря Мiнiстерства юстицiї України, а також залучених до участi у розглядi справи: Костриби Надiї Петрiвни - начальника Управлiння правового забезпечення та реформування власностi Державного комiтету зв'язку та iнформатизацiї України, Мухiна Василя Георгiйовича - генерального директора Українського державного пiдприємства поштового зв'язку "Укрпошта", Поштаря Петра Сафроновича - начальника юридичного вiддiлу вiдкритого акцiонерного товариства "Агентство Союздрук" (м. Київ), Тринчука Степана Миколайовича - голови спостережної ради, заступника голови правлiння з правових та кадрових питань вiдкритого акцiонерного товариства "Торгпреса" (м. Львiв), Копиленка Якова Михайловича i Малова Вiталiя Юрiйовича - заступникiв директора приватного пiдприємства "Європа-Принт" (м. Днiпропетровськ), Аронова Леонiда Iллiча - комерцiйного директора товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Торгпреса" (м. Тернопiль), Корзуна Володимира Анатолiйовича - юрисконсульта товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Укрпреса" (м. Київ),
розглянув на пленарному засiданнi справу про офiцiйне тлумачення поняття "органiзацiя розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток", яке вживається в абзацi другому частини третьої статтi 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" вiд 4 жовтня 2001 року N 2759-III (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 6, ст. 39).
Приводом для розгляду справи вiдповiдно до статей 39, 41 Закону України "Про Конституцiйний Суд України" стало конституцiйне подання Антимонопольного комiтету України.
Пiдставою для розгляду справи згiдно зi статтею 93 Закону України "Про Конституцiйний Суд України" є практична необхiднiсть в офiцiйнiй iнтерпретацiї поняття "органiзацiя розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток", яке вживається в абзацi другому частини третьої статтi 15 Закону України "Про поштовий зв'язок".
Заслухавши суддю-доповiдача Костицького М. В., пояснення Кравченка Ю. Г., Константого О. В., Носова В. В., Павлiковської Л. А., Костриби Н. П., Мухiна В. Г., Поштаря П. С., Тринчука С. М., Малова В. Ю., Аронова Л. I., Корзуна В. А. та дослiдивши матерiали справи, Конституцiйний Суд України установив:
1. У конституцiйному поданнi до Конституцiйного Суду України Антимонопольний комiтет України порушує питання про офiцiйне тлумачення поняття "органiзацiя розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток", яке вживається в абзацi другому (за поданням - у першому) частини третьої статтi 15 Закону України "Про поштовий зв'язок", а також просить дати вiдповiдь на питання, чи поширюються виключнi права нацiонального оператора на органiзацiю розповсюдження конвертiв чистих i художнiх (без марок).
Практичну необхiднiсть в офiцiйному роз'ясненнi суб'єкт права на конституцiйне подання обгрунтовує тим, що Українське державне пiдприємство поштового зв'язку "Укрпошта" (далi - "Укрпошта"), з одного боку, та Антимонопольний комiтет України i суб'єкти господарювання, з другого, по-рiзному розумiють змiст зазначеного поняття. Як вважає Антимонопольний комiтет України, це призводить до порушення права суб'єктiв господарювання, якi не входять до складу "Укрпошти", на пiдприємницьку дiяльнiсть та до обмеження права споживачiв на придбання поштових марок, маркованих конвертiв i карток.
Антимонопольний комiтет України наголошує на тому, що вiд суб'єктiв господарювання (колишнiх пiдприємств "Союздруку") надiйшли скарги з приводу того, що "Укрпошта" заборонила їм продаж поштових марок, маркованих конвертiв, карток, конвертiв чистих i художнiх (без марок), який вони здiйснювали вiдповiдно до пiдпункту 6.4 Положення про поштовi марки, блоки, маркованi конверти i картки, затвердженого наказом Мiнiстерства зв'язку України вiд 16 грудня 1996 року N 262. Як зазначається у конституцiйному поданнi, свою заборону "Укрпошта" обґрунтовує тим, що в абзацi другому частини третьої статтi 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" виключне право на видання, введення в обiг та органiзацiю розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток, а також виведення їх з обiгу встановлено для нацiонального оператора. На пiдставi цього положення "Укрпошта" стверджує, що оскiльки виконання функцiй нацiонального оператора вiдповiдним розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України покладено на "Укрпошту", то саме їй належить виключне право продажу зазначеної продукцiї.
2. Голова Верховної Ради України у листi до Конституцiйного Суду України пiдкреслює, що в контекстi абзацу другого частини третьої статтi 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" процес органiзацiї розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток включає в себе не лише будь-якi дiї нацiонального оператора, що пов'язанi зi створенням умов та безпосереднiм розповсюдженням зазначеної продукцiї, але й її реалiзацiю iншими юридичними та фiзичними особами шляхом укладання з ними цивiльно-правових угод.
У поясненнi Глави Адмiнiстрацiї Президента України, наданому за дорученням Президента України, йдеться про те, що Закон України "Про поштовий зв'язок" та Закон України "Про зв'язок", якi є базовими щодо регулювання вiдносин у сферi надання послуг зв'язку (зокрема поштового), не мiстять прямої заборони стосовно розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток будь-якими суб'єктами господарювання i не визначають виключного права нацiонального оператора (операторiв) поштового зв'язку на цю дiяльнiсть. Закон України "Про поштовий зв'язок" надає нацiональному операторовi виключне право лише на органiзацiю такого розповсюдження.
Прем'єр-мiнiстр України на запит Конституцiйного Суду України повiдомляє, що виключне право нацiонального оператора на видання, введення в обiг та органiзацiю розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток, а також виведення їх з обiгу, встановлене абзацом другим частини третьої статтi 15 Закону України "Про поштовий зв'язок", "не можна розглядати як обмеження прав iнших суб'єктiв господарювання на пiдприємницьку дiяльнiсть, оскiльки, делегуючи такi повноваження нацiональному операторовi, держава мала на метi забезпечити виконання завдань соцiальної держави, створення гiдних умов для життя людини, забезпечення захисту її соцiально-економiчних прав, а якiсть та вартiсть послуг зв'язку можуть iстотно впливати на життєвий рiвень, права i свободи громадян".
Державний комiтет зв'язку та iнформатизацiї України пояснює, що процес органiзацiї розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток безпосередньо включає їх продаж через торговельну мережу, а також iншi дiї та заходи, прямо передбаченi законодавством та не забороненi ним. Зокрема, це може бути залучення iнших суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi до розповсюдження зазначеної продукцiї шляхом укладання з ними вiдповiдних цивiльно-правових угод, що передбачено статтею 10 Закону України "Про видавничу справу" i вiдповiдає положенням Цивiльного кодексу Української РСР, законiв України "Про пiдприємства в Українi" та "Про пiдприємництво". Виключне право нацiонального оператора на органiзацiю розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток не обмежує можливостi споживачiв щодо придбання зазначеної продукцiї, оскiльки "Укрпошта" як нацiональний оператор має розгалужену структуру вiддiлень в усiх регiонах України. У разi недостатньої кiлькостi вiдокремлених виробничих пiдроздiлiв, якi займаються реалiзацiєю цiєї продукцiї, "Укрпошта" може самостiйно укладати з юридичними особами цивiльно-правовi угоди. Надавши таке право нацiональному оператору, держава мала на метi шляхом встановлення державних тарифiв на унiверсальнi послуги зв'язку забезпечити соцiальний захист населення.
У вiдповiдi на запит Конституцiйного Суду України "Укрпошта" пiдкреслює, що пiд виключним правом на органiзацiю розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток треба розумiти самостiйну органiзацiю нацiональним оператором ринку поштових марок, маркованих конвертiв i карток, що охоплює їх реалiзацiю не тiльки через мережу об'єктiв поштового зв'язку, а й шляхом укладання цивiльно-правових угод з iншими юридичними та фiзичними особами.
Водночас "Укрпошта" зазначає, що згiдно зi статтею 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" поштова марка - це засiб оплати послуг поштового зв'язку, якi надаються нацiональним оператором, а не майно, яке є предметом цивiльних договорiв купiвлi-продажу. Придбання поштових марок не надає користувачам поштових послуг права власностi на певне майно, а тiльки можливiсть скористатися послугами нацiонального оператора. Правилами надання послуг поштового зв'язку (затвердженi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17 серпня 2002 року N 1155) передбачено, що унiверсальнi послуги поштового зв'язку оплачуються за тарифами, встановленими уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузi зв'язку. А це робить економiчно недоцiльною реалiзацiю марок та маркованої продукцiї через посередникiв, оскiльки останнi не мають права встановлювати на них торгову нацiнку.
3. У процесi розгляду справи на вiдкритому пленарному засiданнi Конституцiйного Суду України представники сторiн, iншi учасники конституцiйного провадження пiдтримали позицiї органiв державної влади, якi вони представляли.
Представники суб'єктiв господарювання, скарги яких стали пiдставою для конституцiйного подання Антимонопольного комiтету України, пiдкреслили, що законодавець цiлком свiдомо надав виключне право нацiональному оператору не на продаж поштових марок, маркованих конвертiв i карток, а на органiзацiю їх розповсюдження, тобто створення ним роздрiбної мережi у масштабах держави для якнайповнiшого задоволення потреб споживачiв у такiй продукцiї. Право розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток стосується не тiльки "Укрпошти", а й iнших суб'єктiв господарювання, якi спроможнi забезпечити їх реалiзацiю на умовах, визначених договорами з "Укрпоштою". Вони також заявили, що продаж такої продукцiї виключно вiддiленнями "Укрпошти" створює незручностi для населення, звужує можливостi її придбання.
4. Конституцiйний Суд України, розглядаючи цю справу, виходить з такого.
Пункт 5 частини першої статтi 92 Конституцiї України встановлює, що засади органiзацiї та експлуатацiї систем зв'язку визначаються виключно законами України. Такими законами є Закон України "Про зв'язок", Закон України "Про поштовий зв'язок", якi визначають правовi, соцiально-економiчнi та органiзацiйнi основи дiяльностi у галузi зв'язку i у сферi надання послуг поштового зв'язку.
Закон України "Про поштовий зв'язок" покладає обов'язок забезпечення надання унiверсальних послуг поштового зв'язку на всiй територiї України на нацiонального оператора, який згiдно iз цим Законом має виключнi права на провадження певних видiв дiяльностi у цiй сферi.
Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 сiчня 2002 року N 10 виконання функцiй нацiонального оператора поштового зв'язку покладено на Українське державне пiдприємство поштового зв'язку "Укрпошта". Тому "Укрпошта" вiдповiдно до абзацу другого частини третьої статтi 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" набула виключне право на "видання, введення в обiг та органiзацiю розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток, а також виведення їх з обiгу".
Закон України "Про поштовий зв'язок" не розкриває змiсту поняття "органiзацiя розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток", офiцiйне тлумачення якого просить надати суб'єкт права на конституцiйне подання. Не з'ясовує вiн i змiсту поняття "розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток".
У той же час законодавець, розкривши у статтi 1 цього Закону змiст понять "послуги поштового зв'язку" та "унiверсальнi послуги поштового зв'язку", не вiднiс до них нi органiзацiю розповсюдження, нi розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток. Але якщо виходити з того, що згiдно з частиною першою статтi 21 Закону України "Про поштовий зв'язок" "поштовi марки (в тому числi надрукованi на поштових конвертах i поштових картках) є засобом оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденцiї, що надаються нацiональним оператором", то розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток є невiд'ємною умовою надання споживачам таких послуг.
Основними засадами дiяльностi у сферi надання послуг поштового зв'язку на пiдставi статтi 3 Закону України "Про поштовий зв'язок" є, зокрема, захист iнтересiв користувачiв, забезпечення надання послуг поштового зв'язку встановленого рiвня якостi, доступнiсть до ринку послуг поштового зв'язку.
Споживач згiдно з частиною другою статтi 19 Закону України "Про захист прав споживачiв" має право на вiльний вибiр товарiв i послуг у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи продавця (виконавця), а держава вiдповiдно до статтi 4 цього Закону забезпечує громадянам як споживачам захист їх прав, надає можливiсть вiльного вибору товарiв (робiт, послуг).
Конституцiйний Суд України вважає, що законодавець поряд iз встановленням виключного права нацiонального оператора на видання, введення в обiг, а також виведення з обiгу поштових марок, маркованих конвертiв i карток передбачив його виключне право на органiзацiю їх розповсюдження, а не на розповсюдження саме тому, що розповсюдження виключно нацiональним оператором поштового зв'язку поштових марок, маркованих конвертiв i карток обмежує можливостi їх придбання фiзичними та юридичними особами, оскiльки суттєво зменшує кiлькiсть продавцiв цiєї продукцiї i тим самим ускладнює доступ до послуг поштового зв'язку.
Органiзацiя розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток, на думку Конституцiйного Суду України, включає в себе дiї нацiонального оператора поштового зв'язку, пов'язанi зi створенням умов для розповсюдження зазначеної продукцiї та її реалiзацiєю споживачам. Маючи за законом виключне право на органiзацiю розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток, нацiональний оператор поштового зв'язку має право також на їх розповсюдження, оскiльки воно пов'язане з реалiзацiєю ним власних послуг поштового зв'язку.
Водночас, оскiльки розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток безпосередньо не належить до послуг поштового зв'язку, якi згiдно з частиною першою статтi 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" надають оператори вiдповiдно до законодавства України, то його можуть здiйснювати iншi юридичнi та фiзичнi особи, якi мають для цього певнi умови i якi уклали договори з нацiональним оператором поштового зв'язку.
Розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток не тiльки нацiональним оператором поштового зв'язку через мережу своїх пiдроздiлiв, але й iншими юридичними (насамперед колишнiми пiдприємствами "Союздрук") i фiзичними особами значно розширює можливостi придбання споживачами маркованої поштової продукцiї та отримання послуг поштового зв'язку.
Конституцiйний Суд України також зазначає, що iз системного аналiзу Закону України "Про поштовий зв'язок" випливає - органiзацiя розповсюдження конвертiв чистих та художнiх (без марок) не належить до виключного права нацiонального оператора поштового зв'язку.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 147, 150 Конституцiї України, статтями 51, 93, 95 Закону України "Про Конституцiйний Суд України", Конституцiйний Суд України вирiшив:
1. Поняття "органiзацiя розповсюдження поштових марок, маркованих конвертiв i карток", яке вживається в абзацi другому частини третьої статтi 15 Закону України "Про поштовий зв'язок", в аспектi конституцiйного подання треба розумiти як сукупнiсть заходiв, здiйснюваних нацiональним оператором поштового зв'язку щодо забезпечення користувачiв послуг поштового зв'язку та iнших споживачiв поштовими марками, маркованими конвертами i картками, якi передбачають, зокрема, визначення порядку розповсюдження цiєї продукцiї, а також її реалiзацiю як нацiональним оператором поштового зв'язку безпосередньо, так й iншими юридичними i фiзичними особами на договiрнiй основi вiдповiдно до законодавства України.
2. Рiшення Конституцiйного Суду України є обов'язковим до виконання на територiї України, остаточним i не може бути оскарженим.
Рiшення Конституцiйного Суду України пiдлягає опублiкуванню у "Вiснику Конституцiйного Суду України" та в iнших офiцiйних виданнях України.
КОНСТИТУЦIЙНИЙ СУД УКРАЇНИ