ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до Закону України "Про авторське право i сумiжнi права"

     Верховна Рада України постановляє:

     Внести до Закону України "Про авторське право i сумiжнi права" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 13, ст. 64) змiни, виклавши його у такiй редакцiї:

"ЗАКОН  УКРАЇНИ

ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО I СУМIЖНI ПРАВА

     Цей Закон охороняє особистi немайновi права i майновi права авторiв та їх правонаступникiв, пов'язанi iз створенням та використанням творiв науки, лiтератури i мистецтва - авторське право, i права виконавцiв, виробникiв фонограм i вiдеограм та органiзацiй мовлення - сумiжнi права.

РОЗДIЛ I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi термiни вживаються у такому значеннi:

     автор - фiзична особа, яка своєю творчою працею створила твiр;

     аудiовiзуальний твiр - твiр, що фiксується на певному матерiальному носiї (кiноплiвцi, магнiтнiй плiвцi чи магнiтному диску, компакт-диску тощо) у виглядi серiї послiдовних кадрiв (зображень) чи аналогових або дискретних сигналiв, якi вiдображають (закодовують) рухомi зображення (як iз звуковим супроводом, так i без нього), i сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи iншого виду екрана (кiноекрана, телевiзiйного екрана тощо), на якому рухомi зображення вiзуально вiдображаються за допомогою певних технiчних засобiв. Видами аудiовiзуального твору є кiнофiльми, телефiльми, вiдеофiльми, дiафiльми, слайдофiльми тощо, якi можуть бути iгровими, анiмацiйними (мультиплiкацiйними), неiгровими чи iншими;

     база даних (компiляцiя даних) - сукупнiсть творiв, даних або будь-якої iншої незалежної iнформацiї у довiльнiй формi, в тому числi - електроннiй, пiдбiр i розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої працi, i складовi частини якої є доступними iндивiдуально i можуть бути знайденi за допомогою спецiальної пошукової системи на основi електронних засобiв (комп'ютера) чи iнших засобiв;

     виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачi органiзацiї мовлення, фонограми чи вiдеограми авторське право i (або) сумiжнi права, на використання цих об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав лише нею i на видачу лише цiєю особою дозволу чи заборону їх використання iншим особам у межах строку, встановленого цим Законом;

     виконавець - актор (театру, кiно тощо), спiвак, музикант, танцюрист або iнша особа, яка виконує роль, спiває, читає, декламує, грає на музичному iнструментi, танцює чи будь-яким iншим способом виконує твори лiтератури, мистецтва чи твори народної творчостi, цирковi, естраднi, ляльковi номери, пантомiми тощо, а також диригент музичних i музично-драматичних творiв;

     виробник вiдеограми - фiзична або юридична особа, яка взяла на себе iнiцiативу i несе вiдповiдальнiсть за перший вiдеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як iз звуковим супроводом, так i без нього);

     виробник фонограми - фiзична або юридична особа, яка взяла на себе iнiцiативу i несе вiдповiдальнiсть за перший звукозапис виконання або будь-яких звукiв;

     вiдеограма - вiдеозапис на вiдповiдному матерiальному носiї (магнiтнiй стрiчцi, магнiтному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (iз звуковим супроводом чи без нього), крiм зображень у виглядi запису, що входить до аудiовiзуального твору. Вiдеограма є вихiдним матерiалом для виготовлення її копiй;

     вiдтворення - виготовлення одного або бiльше примiрникiв твору, вiдеограми, фонограми в будь-якiй матерiальнiй формi, а також їх запис для тимчасового чи постiйного зберiгання в електроннiй (у тому числi цифровiй), оптичнiй або iншiй формi, яку може зчитувати комп'ютер;

     iнформацiя про управлiння правами - iнформацiя, в тому числi в електроннiй (цифровiй) формi, що iдентифiкує об'єкт авторського права i (або) сумiжних прав i автора чи iншу особу, яка має на цей об'єкт авторське право i (або) сумiжнi права, або iнформацiя про умови використання об'єкта авторського права i (або) сумiжних прав, або будь-якi цифри чи коди, у яких представлена така iнформацiя, коли будь-який iз цих елементiв iнформацiї прикладений до примiрника об'єкта авторського права i (або) сумiжних прав або вмiщений у нього чи з'являється у зв'язку з його повiдомленням до загального вiдома;

     iм'я автора - сукупнiсть слiв чи знакiв, що iдентифiкують автора: прiзвище та iм'я автора; прiзвище, iм'я та по батьковi автора; iнiцiали автора; псевдонiм автора; прийнятий автором знак (сукупнiсть знакiв) тощо;

     запис (звукозапис, вiдеозапис) - фiксацiя за допомогою спецiальних технiчних засобiв (у тому числi й за допомогою числового представлення) на вiдповiдному матерiальному носiї звукiв i (або) рухомих зображень, яка дозволяє здiйснювати їх сприйняття, вiдтворення або сповiщення за допомогою вiдповiдного пристрою;

     здавання у майновий найм - передача права користування i (або) володiння оригiналом чи примiрником твору, фонограми, вiдеограми на певний строк з метою одержання прямої чи опосередкованої комерцiйної вигоди;

     комп'ютерна програма - набiр iнструкцiй у виглядi слiв, цифр, кодiв, схем, символiв чи у будь-якому iншому виглядi, виражених у формi, придатнiй для зчитування комп'ютером, якi приводять його у дiю для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операцiйну систему, так i прикладну програму, вираженi у вихiдному або об'єктному кодах);

     контрафактний примiрник твору, фонограми, вiдеограми - примiрник твору, фонограми чи вiдеограми, вiдтворений, опублiкований i (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права i (або) сумiжних прав, у тому числi примiрники захищених в Українi творiв, фонограм i вiдеограм, що ввозяться на митну територiю України без згоди автора чи iншого суб'єкта авторського права i (або) сумiжних прав, зокрема з країн, в яких цi твори, фонограми i вiдеограми нiколи не охоронялися або перестали охоронятися;

     оприлюднення (розкриття публiцi) твору - здiйснена за згодою автора чи iншого суб'єкта авторського права i (або) сумiжних прав дiя, що вперше робить твiр доступним для публiки шляхом опублiкування, публiчного виконання, публiчного показу, публiчної демонстрацiї, публiчного сповiщення тощо;

     опублiкування твору, фонограми, вiдеограми - випуск в обiг за згодою автора чи iншого суб'єкта авторського права i (або) сумiжних прав виготовлених полiграфiчними, електронними чи iншими способами примiрникiв твору, фонограми, вiдеограми у кiлькостi, здатнiй задовольнити, з урахуванням характеру твору, фонограми чи вiдеограми, розумнi потреби публiки, шляхом їх продажу, здавання в майновий найм, побутового чи комерцiйного прокату, надання доступу до них через електроннi системи iнформацiї таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого мiсця i у будь-який час за власним вибором або передачi права власностi на них чи володiння ними iншими способами. Опублiкуванням твору, фонограми, вiдеограми вважається також депонування рукопису твору, фонограми, вiдеограми у сховищi (депозитарiї) з вiдкритим доступом та можливiстю одержання в ньому примiрника (копiї) твору, фонограми, вiдеограми;

     органiзацiя колективного управлiння (органiзацiя колективного управлiння майновими правами) - органiзацiя, що управляє на колективнiй основi майновими правами суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав i не має на метi одержання прибутку;

     органiзацiя мовлення - органiзацiя ефiрного мовлення чи органiзацiя кабельного мовлення;

     органiзацiя ефiрного мовлення - телерадiоорганiзацiя, що здiйснює публiчне сповiщення радiо- чи телевiзiйних передач i програм мовлення (як власного виробництва, так i виробництва iнших органiзацiй) шляхом передачi в ефiр за допомогою радiохвиль (а також лазерних променiв, гама-променiв тощо) у будь-якому частотному дiапазонi (у тому числi й з використанням супутникiв);

     органiзацiя кабельного мовлення - телерадiоорганiзацiя, що здiйснює публiчне сповiщення радiо- чи телевiзiйних передач i програм мовлення (як власного виробництва, так i виробництва iнших органiзацiй) шляхом передачi на вiддаль сигналу за допомогою того чи iншого виду наземного, пiдземного чи пiдводного кабелю (провiдникового, оптоволоконного чи iншого виду);

     особа - фiзична або юридична особа;

     похiдний твiр - твiр, що є творчою переробкою iншого iснуючого твору без завдавання шкоди його охоронi (анотацiя, адаптацiя, аранжування, обробка фольклору, iнша переробка твору) чи його творчим перекладом на iншу мову (до похiдних творiв не належать аудiовiзуальнi твори, одержанi шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи iншими мовами iнших аудiовiзуальних творiв);

     примiрник твору - копiя твору, виконана у будь-якiй матерiальнiй формi;

     примiрник фонограми - копiя фонограми на вiдповiдному матерiальному носiї, яка виконана безпосередньо чи опосередковано iз цiєї фонограми i мiстить усi зафiксованi на нiй звуки чи їх частину;

     примiрник вiдеограми - копiя вiдеограми на вiдповiдному матерiальному носiї, яка виконана безпосередньо чи опосередковано iз цiєї вiдеограми i мiстить усi зафiксованi на нiй рухомi зображення чи їх частину (як iз звуковим супроводом, так i без нього);

     продюсер аудiовiзуального твору - особа, яка органiзує або органiзує та фiнансує створення аудiовiзуального твору;

     псевдонiм - вигадане iм'я, вибране автором чи виконавцем для позначення свого авторства;

     публiчне виконання - подання за згодою суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав творiв, виконань, фонограм, передач органiзацiй мовлення шляхом декламацiї, гри, спiву, танцю та iншим способом як безпосередньо (у живому виконаннi), так i за допомогою будь-яких пристроїв i процесiв (за винятком передачi в ефiр чи по кабелях) у мiсцях, де присутнi чи можуть бути присутнiми особи, якi не належать до звичайного кола сiм'ї або близьких знайомих цiєї сiм'ї, незалежно вiд того, чи присутнi вони в одному мiсцi i в один i той самий час або в рiзних мiсцях i в рiзний час;

     публiчна демонстрацiя аудiовiзуального твору, вiдеограми - публiчне одноразове чи багаторазове представлення публiцi за згодою суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав у примiщеннi, в якому можуть бути присутнiми особи, якi не належать до звичайного кола однiєї сiм'ї або близьких знайомих цiєї сiм'ї, аудiовiзуального твору чи зафiксованого у вiдеограмi виконання або будь-яких рухомих зображень;

     публiчний показ - будь-яка демонстрацiя оригiналу або примiрника твору, виконання, фонограми, вiдеограми, передачi органiзацiї мовлення за згодою суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав безпосередньо або на екранi за допомогою плiвки, слайда, телевiзiйного кадру тощо (за винятком передачi в ефiр чи по кабелях) або за допомогою iнших пристроїв чи процесiв у мiсцях, де присутнi чи можуть бути присутнiми особи, якi не належать до звичайного кола однiєї сiм'ї чи близьких знайомих цiєї сiм'ї особи, яка здiйснює показ, незалежно вiд того, чи присутнi вони в одному мiсцi i в один i той самий час або в рiзних мiсцях i в рiзний час (публiчний показ аудiовiзуального твору чи вiдеограми означає також демонстрацiю окремих кадрiв аудiовiзуального твору чи вiдеограми без дотримання їх послiдовностi);

     публiчне сповiщення (доведення до загального вiдома) - передача за згодою суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав в ефiр за допомогою радiохвиль (а також лазерних променiв, гама-променiв тощо), у тому числi з використанням супутникiв, чи передача на вiддаль за допомогою проводiв або будь-якого виду наземного чи пiдземного (пiдводного) кабелю (провiдникового, оптоволоконного та iнших видiв) творiв, виконань, будь-яких звукiв i (або) зображень, їх записiв у фонограмах i вiдеограмах, програм органiзацiй мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кiлькiстю осiб у рiзних мiсцях, вiддаленiсть яких вiд мiсця передачi є такою, що без зазначеної передачi зображення чи звуки не можуть бути сприйнятi;

     репрографiчне вiдтворення (репродукування) - факсимiльне вiдтворення у будь-якому розмiрi (у тому числi збiльшеному чи зменшеному) оригiналу письмового чи iншого графiчного твору або його примiрника шляхом фотокопiювання або iншими подiбними способами, крiм запису в електроннiй (у тому числi цифровiй), оптичнiй чи iншiй формi, яку зчитує комп'ютер;

     розповсюдження об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав - будь-яка дiя, за допомогою якої об'єкти авторського права i (або) сумiжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публiцi, в тому числi доведення цих об'єктiв до вiдома публiки таким чином, що її представники можуть здiйснити доступ до цих об'єктiв з будь-якого мiсця i в будь-який час за власним вибором;

     службовий твiр - твiр, створений автором у порядку виконання службових обов'язкiв вiдповiдно до службового завдання чи трудового договору (контракту) мiж ним i роботодавцем;

     суспiльне надбання - твори i об'єкти сумiжних прав, строк дiї авторського права i (або) сумiжних прав на якi закiнчився;

     твiр архiтектури - твiр у галузi мистецтва спорудження будiвель i ландшафтних утворень (креслення, ескiзи, моделi, збудованi будiвлi та споруди, парки, плани населених пунктiв тощо);

     твiр образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, лiтографiя, твiр художнього (у тому числi сценiчного) дизайну тощо;

     твiр ужиткового мистецтва - твiр мистецтва, в тому числi твiр художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для користування у побутi або перенесений на предмети такого користування;

     технiчнi засоби захисту - технiчнi пристрої i (або) технологiчнi розробки, призначенi для створення технологiчної перешкоди порушенню авторського права i (або) сумiжних прав при сприйняттi i (або) копiюваннi захищених (закодованих) записiв у фонограмах (вiдеограмах) i передачах органiзацiй мовлення чи для контролю доступу до використання об'єктiв авторського права i сумiжних прав;

     установа - центральний орган виконавчої влади у сферi iнтелектуальної власностi;

     фонограма - звукозапис на вiдповiдному носiї (магнiтнiй стрiчцi чи магнiтному диску, грамофоннiй платiвцi, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звукiв, крiм звукiв у формi запису, що входить до аудiовiзуального твору. Фонограма є вихiдним матерiалом для виготовлення її примiрникiв (копiй);

     цитата - порiвняно короткий уривок з лiтературного, наукового чи будь-якого iншого опублiкованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора i джерела цитування, iншою особою у своєму творi з метою зробити зрозумiлiшими свої твердження або для посилання на погляди iншого автора в автентичному формулюваннi.

     Стаття 2. Законодавство України про авторське право i сумiжнi права

     Законодавство України про авторське право i сумiжнi права базується на Конституцiї України i складається з вiдповiдних норм Цивiльного кодексу України, цього Закону, законiв України "Про власнiсть", "Про кiнематографiю", "Про телебачення i радiомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примiрникiв аудiовiзуальних творiв та фонограм" та iнших законiв України, що охороняють особистi немайновi права та майновi права суб'єктiв авторського права i сумiжних прав.

     Стаття 3. Сфера дiї Закону

     1. Дiя цього Закону поширюється на:

     а) твори, зазначенi у частинi першiй статтi 8 цього Закону, i об'єкти сумiжних прав, зазначенi у статтi 35 цього Закону, незалежно вiд мiсця їх першого оприлюднення (або не оприлюдненi, але знаходяться в об'єктивнiй формi на територiї України), авторами яких або особами, яким належить авторське право i (або) сумiжнi права на них, є фiзичнi особи, якi є громадянами України або не є її громадянами, але мають постiйне мiсце проживання на територiї України, або юридичнi особи, якi мають мiсцезнаходження на територiї України;

     б) твори, зазначенi у частинi першiй статтi 8 цього Закону, i об'єкти сумiжних прав, зазначенi у статтi 35 цього Закону, вперше оприлюдненi на територiї України або вперше оприлюдненi за межами України, але пiсля цього протягом 30 днiв оприлюдненi на територiї України;

     в) передачi органiзацiй мовлення, що мають мiсцезнаходження на територiї України i здiйснюють передачi за допомогою передавачiв, розташованих на територiї України;

     г) твори архiтектури i скульптури, якi об'єктивно знаходяться на територiї України;

     д) твори та об'єкти сумiжних прав, якi охороняються вiдповiдно до мiжнародних договорiв України.

     2. Положення цього Закону спрямованi на захист особистих немайнових прав i майнових прав:

     а) суб'єктiв авторського права, зазначених у статтi 7 цього Закону, i суб'єктiв сумiжних прав, зазначених у частинi першiй статтi 36 цього Закону, якi є громадянами України або не є громадянами України, але мають постiйне мiсце проживання на територiї України (для юридичних осiб - мiсцезнаходження на територiї України), незалежно вiд того, на якiй територiї вперше були оприлюдненi їх твори чи об'єкти сумiжних прав;

     б) суб'єктiв авторського права, зазначених у статтi 7 цього Закону, i суб'єктiв сумiжних прав, зазначених у частинi першiй статтi 36 цього Закону, незалежно вiд їх громадянства i постiйного мiсця проживання (для юридичних осiб - їх мiсцезнаходження), твори чи об'єкти сумiжних прав яких вперше оприлюдненi на територiї України або не оприлюдненi, але якi знаходяться в об'єктивнiй формi на територiї України;

     в) суб'єктiв авторського права, зазначених у статтi 7 цього Закону, i суб'єктiв сумiжних прав, зазначених у частинi першiй статтi 36 цього Закону, незалежно вiд їх громадянства i постiйного мiсця проживання, твори чи об'єкти сумiжних прав яких вперше оприлюдненi в iншiй країнi та протягом 30 днiв пiсля цього оприлюдненi на територiї України;

     г) iнших осiб, якi мають авторське право i (або) сумiжнi права.

     3. Суб'єктам авторського права i (або) сумiжних прав, незалежно вiд їх громадянства, твори чи об'єкти сумiжних прав яких вперше оприлюдненi на територiї iншої держави або не оприлюдненi, але знаходяться в об'єктивнiй формi на територiї iншої держави, правова охорона надається вiдповiдно до мiжнародних договорiв України.

     Стаття 4. Повноваження Установи у сферi охорони авторського права i сумiжних прав

     1. Установа забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони авторського права i сумiжних прав, здiйснює свої повноваження у межах, що передбаченi законом, i виконує такi функцiї:

     реалiзує монiторинг застосування i дотримання нацiонального законодавства i мiжнародних договорiв у сферi авторського права i сумiжних прав;

     веде облiк органiзацiй колективного управлiння пiсля їх реєстрацiї, здiйснює нагляд за дiяльнiстю цих органiзацiй i надає їм методичну допомогу;

     здiйснює контроль за виконанням цього Закону у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     здiйснює посередництво у переговорах i при вирiшеннi конфлiктiв мiж органiзацiями колективного управлiння, а також мiж цими органiзацiями i суб'єктами авторського права i (або) сумiжних прав;

     органiзує розробку нормативiв i таблиць щодо розмiру мiнiмальної винагороди i її розподiлу мiж авторами i iншими суб'єктами авторського права i (або) сумiжних прав i подає їх для затвердження Кабiнетовi Мiнiстрiв України;

     забезпечує вiдтворювачiв, iмпортерiв i експортерiв примiрникiв аудiовiзуальних творiв, фонограм (вiдеограм) контрольними марками вiдповiдно до Закону України "Про розповсюдження примiрникiв аудiовiзуальних творiв i фонограм", веде Єдиний реєстр одержувачiв контрольних марок;

     органiзує приймання i розгляд заявок на державну реєстрацiю прав автора на твори науки, лiтератури i мистецтва, а також на реєстрацiю договорiв, якi стосуються прав авторiв на твори, i здiйснення їх реєстрацiї;

     забезпечує складання i перiодичне видання каталогiв усiх державних реєстрацiй авторського права;

     органiзує публiкацiю офiцiйного бюлетеня з питань охорони авторського права i сумiжних прав;

     забезпечує розробку i реалiзацiю освiтнiх програм у сферi охорони авторського права i сумiжних прав;

     представляє iнтереси України з питань охорони авторського права i сумiжних прав у мiжнародних органiзацiях вiдповiдно до чинного законодавства;

     доручає закладам, якi входять до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, вiдповiдно до їх спецiалiзацiї, виконувати окремi завдання, що визначенi цим Законом, Положенням про Установу, iншими нормативно-правовими актами у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     виконує iншi функцiї вiдповiдно до Положення про Установу, затвердженого в установленому порядку.

     2. Установа має право вимагати вiд органiзацiй колективного управлiння передбачену частиною сьомою статтi 48 цього Закону iнформацiю.

     3. Фiнансування дiяльностi Установи провадиться за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     Стаття 5. Застосування правил мiжнародного договору

     Якщо чинним мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що мiстяться в законодавствi України про авторське право i сумiжнi права, то застосовуються правила мiжнародного договору.

     Стаття 6. Права iноземних осiб та осiб без громадянства

     Iноземнi особи та особи без громадянства, вiдповiдно до мiжнародних договорiв чи на основi принципу взаємностi, мають однаковi з особами України права, передбаченi цим Законом.

РОЗДIЛ II
АВТОРСЬКЕ ПРАВО

     Стаття 7. Суб'єкти авторського права

     Суб'єктами авторського права є автори творiв, зазначених у частинi першiй статтi 8 цього Закону, їх спадкоємцi та особи, яким автори чи їх спадкоємцi передали свої авторськi майновi права.

     Стаття 8. Об'єкти авторського права

     1. Об'єктами авторського права є твори у галузi науки, лiтератури i мистецтва, а саме:

     1) лiтературнi письмовi твори белетристичного, публiцистичного, наукового, технiчного або iншого характеру (книги, брошури, статтi тощо);

     2) виступи, лекцiї, промови, проповiдi та iншi уснi твори;

     3) комп'ютернi програми;

     4) бази даних;

     5) музичнi твори з текстом i без тексту;

     6) драматичнi, музично-драматичнi твори, пантомiми, хореографiчнi та iншi твори, створенi для сценiчного показу, та їх постановки;

     7) аудiовiзуальнi твори;

     8) твори образотворчого мистецтва;

     9) твори архiтектури, мiстобудування i садово-паркового мистецтва;

     10) фотографiчнi твори, у тому числi твори, виконанi способами, подiбними до фотографiї;

     11) твори ужиткового мистецтва, у тому числi твори декоративного ткацтва, керамiки, рiзьблення, ливарства, з художнього скла, ювелiрнi вироби тощо, якщо вони не охороняються законами України про правову охорону об'єктiв промислової власностi;

     12) iлюстрацiї, карти, плани, креслення, ескiзи, пластичнi твори, що стосуються географiї, геологiї, топографiї, технiки, архiтектури та iнших сфер дiяльностi;

     13) сценiчнi обробки творiв, зазначених у пунктi 1 цiєї частини, i обробки фольклору, придатнi для сценiчного показу;

     14) похiднi твори;

     15) збiрники творiв, збiрники обробок фольклору, енциклопедiї та антологiї, збiрники звичайних даних, iншi складенi твори за умови, що вони є результатом творчої працi за добором, координацiєю або упорядкуванням змiсту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складовi частини;

     16) тексти перекладiв для дублювання, озвучення, субтитрування українською та iншими мовами iноземних аудiовiзуальних творiв;

     17) iншi твори.

     2. Охоронi за цим Законом пiдлягають всi твори, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, як оприлюдненi, так i не оприлюдненi, як завершенi, так i не завершенi, незалежно вiд їх призначення, жанру, обсягу, мети (освiта, iнформацiя, реклама, пропаганда, розваги тощо).

     3. Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тiльки на форму вираження твору i не поширюється на будь-якi iдеї, теорiї, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепцiї, вiдкриття, навiть якщо вони вираженi, описанi, поясненi, проiлюстрованi у творi.

     Стаття 9. Охорона авторського права на частину твору

     Частина твору, яка може використовуватися самостiйно, у тому числi й оригiнальна назва твору, розглядається як твiр i охороняється вiдповiдно до цього Закону.

     Стаття 10. Об'єкти, що не охороняються

     Не є об'єктом авторського права:

     а) повiдомлення про новини дня або поточнi подiї, що мають характер звичайної прес-iнформацiї;

     б) твори народної творчостi (фольклор);

     в) виданi органами державної влади у межах їх повноважень офiцiйнi документи полiтичного, законодавчого, адмiнiстративного характеру (закони, укази, постанови, судовi рiшення, державнi стандарти тощо) та їх офiцiйнi переклади;

     г) державнi символи України, державнi нагороди; символи i знаки органiв державної влади, Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань; символiка територiальних громад; символи та знаки пiдприємств, установ та органiзацiй;

     д) грошовi знаки;

     е) розклади руху транспортних засобiв, розклади телерадiопередач, телефоннi довiдники та iншi аналогiчнi бази даних, що не вiдповiдають критерiям оригiнальностi i на якi поширюється право sui-generis (своєрiдне право, право особливого роду).

     Проекти офiцiйних символiв i знакiв, зазначених у пунктах "г" i "д" частини першої цiєї статтi, до їх офiцiйного затвердження розглядаються як твори i охороняються вiдповiдно до цього Закону.

     Стаття 11. Виникнення i здiйснення авторського права. Презумпцiя авторства

     1. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

     За вiдсутностi доказiв iншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригiналi або примiрнику твору (презумпцiя авторства).

     Це положення застосовується також у разi опублiкування твору пiд псевдонiмом, який iдентифiкує автора.

     2. Авторське право на твiр виникає внаслiдок факту його створення. Для виникнення i здiйснення авторського права не вимагається реєстрацiя твору чи будь-яке iнше спецiальне його оформлення, а також виконання будь-яких iнших формальностей.

     3. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка iнша особа, якiй на законних пiдставах передано авторське майнове право на цей твiр), для сповiщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементiв:

     латинська лiтера "c", обведена колом, - (зображення символу вiдсутнє в БД);

     iм'я особи, яка має авторське право;

     рiк першої публiкацiї твору.

     Знак охорони авторського права проставляється на оригiналi i кожному примiрнику твору.

     4. Якщо твiр опублiковано анонiмно чи пiд псевдонiмом (за винятком випадку, коли псевдонiм однозначно iдентифiкує автора), видавець твору (його iм'я чи назва мають бути зазначенi на творi) вважається представником автора i має право захищати права останнього. Це положення дiє до того часу, поки автор твору не розкриє своє iм'я i не заявить про своє авторство.

     5. Суб'єкт авторського права для засвiдчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твiр, факту i дати опублiкування твору чи договорiв, якi стосуються права автора на твiр, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у вiдповiдних державних реєстрах.

     Державна реєстрацiя авторського права i договорiв, якi стосуються права автора на твiр, здiйснюється Установою вiдповiдно до затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України порядку. Установа складає i перiодично видає каталоги всiх державних реєстрацiй.

     За пiдготовку Установою до державної реєстрацiї авторського права i договорiв, якi стосуються права автора на твiр, сплачуються збори, розмiри яких визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Про реєстрацiю авторського права на твiр Установою видається свiдоцтво. За видачу свiдоцтва сплачується державне мито, кошти вiд сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмiр i порядок сплати державного мита за видачу свiдоцтва визначаються законодавством.

     Особа, яка володiє матерiальним об'єктом, в якому втiлено (виражено) твiр, не може перешкоджати особi, яка має авторське право, у його реєстрацiї.

     Стаття 12. Авторське право i право власностi на матерiальний об'єкт, в якому втiлено твiр

     1. Авторське право i право власностi на матерiальний об'єкт, в якому втiлено твiр, не залежать одне вiд одного. Вiдчуження матерiального об'єкта, в якому втiлено твiр, не означає вiдчуження авторського права i навпаки.

     2. Власниковi матерiального об'єкта, в якому втiлено оригiнал твору образотворчого мистецтва чи архiтектури, не дозволяється руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторовi твору за цiну, що не перевищує вартостi матерiалiв, витрачених на його створення. Якщо збереження об'єкта, в якому втiлено оригiнал твору, є неможливим, власник матерiального об'єкта, в якому виражено оригiнал твору, повинен дозволити авторовi зробити копiю твору у вiдповiднiй формi, а якщо це стосується архiтектурної споруди - фотографiї твору.

     Стаття 13. Спiвавторство

     1. Спiвавторами є особи, спiльною творчою працею яких створено твiр.

     Авторське право на твiр, створений у спiвавторствi, належить всiм спiвавторам незалежно вiд того, чи утворює такий твiр одне нерозривне цiле або складається iз частин, кожна з яких має самостiйне значення.

     Вiдносини мiж спiвавторами визначаються угодою, укладеною мiж ними.

     Право опублiкування та iншого використання твору в цiлому належить всiм спiвавторам.

     Якщо твiр, створений у спiвавторствi, утворює одне нерозривне цiле, то жоден iз спiвавторiв не може без достатнiх пiдстав вiдмовити iншим у дозволi на опублiкування, iнше використання або змiну твору.

     У разi порушення спiльного авторського права кожен спiвавтор може доводити своє право в судовому порядку.

     2. Якщо твiр, створений у спiвавторствi, складається з частин, кожна з яких має самостiйне значення, то кожен iз спiвавторiв має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо iнше не передбачено угодою мiж спiвавторами.

     3. Спiвавторством є також авторське право на iнтерв'ю. Спiвавторами iнтерв'ю є особа, яка дала iнтерв'ю, та особа, яка його взяла.

     Опублiкування запису iнтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка дала iнтерв'ю.

     4. Винагорода за використання твору належить спiвавторам у рiвних частках, якщо в угодi мiж ними не передбачається iнше.

     Стаття 14. Особистi немайновi права автора

     1. Автору належать такi особистi немайновi права:

     1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином iменi автора на творi i його примiрниках i за будь-якого публiчного використання твору, якщо це практично можливо;

     2) забороняти пiд час публiчного використання твору згадування свого iменi, якщо вiн як автор твору бажає залишитись анонiмом;

     3) вибирати псевдонiм, зазначати i вимагати зазначення псевдонiма замiсть справжнього iменi автора на творi i його примiрниках i пiд час будь-якого його публiчного використання;

     4) вимагати збереження цiлiсностi твору i протидiяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи iншiй змiнi твору або будь-якому iншому посяганню на твiр, що може зашкодити честi i репутацiї автора.

     2. Особистi немайновi права автора не можуть бути переданi (вiдчуженi) iншим особам.

     Стаття 15. Майновi права автора

     1. До майнових прав автора (чи iншої особи, яка має авторське право) належать:

     а) виключне право на використання твору;

     б) виключне право на дозвiл або заборону використання твору iншими особами.

     Майновi права автора (чи iншої особи, яка має авторське право) можуть бути переданi (вiдчуженi) iншiй особi згiдно з положеннями статтi 31 цього Закону, пiсля чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

     2. Виключне право на використання твору автором (чи iншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твiр у будь-якiй формi i будь-яким способом.

     3. Виключне право автора (чи iншої особи, яка має авторське право) на дозвiл чи заборону використання твору iншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

     1) вiдтворення творiв;

     2) публiчне виконання i публiчне сповiщення творiв;

     3) публiчну демонстрацiю i публiчний показ;

     4) будь-яке повторне оприлюднення творiв, якщо воно здiйснюється iншою органiзацiєю, нiж та, що здiйснила перше оприлюднення;

     5) переклади творiв;

     6) переробки, адаптацiї, аранжування та iншi подiбнi змiни творiв;

     7) включення творiв як складових частин до збiрникiв, антологiй, енциклопедiй тощо;

     8) розповсюдження творiв шляхом першого продажу, вiдчуження iншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом iншої передачi до першого продажу примiрникiв твору;

     9) подання своїх творiв до загального вiдома публiки таким чином, що її представники можуть здiйснити доступ до творiв з будь-якого мiсця i у будь-який час за їх власним вибором;

     10) здавання в майновий найм i (або) комерцiйний прокат пiсля першого продажу, вiдчуження iншим способом оригiналу або примiрникiв аудiовiзуальних творiв, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творiв у нотнiй формi, а також творiв, зафiксованих у фонограмi чи вiдеограмi або у формi, яку зчитує комп'ютер;

     11) iмпорт примiрникiв творiв.

     Цей перелiк не є вичерпним.

     4. Виключнi права авторiв на використання творiв архiтектури, мiстобудування, садово-паркового мистецтва передбачають i право їх участi у реалiзацiї проектiв цих творiв.

     5. За винятком випадкiв, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону, автор (чи iнша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здiйснюватися у формi одноразового (паушального) платежу, або вiдрахувань за кожний проданий примiрник чи кожне використання твору (роялтi), або комбiнованих платежiв.

     Розмiр i порядок виплати авторської винагороди за створення i використання твору встановлюються в авторському договорi або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктiв авторського права органiзацiями колективного управлiння з особами, якi використовують твори.

     Кабiнетом Мiнiстрiв України можуть установлюватися мiнiмальнi ставки авторської винагороди та порядок їх iндексацiї.

     6. Обмеження майнових прав, встановленi статтями 21 - 25 цього Закону, здiйснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди використанню твору i не обмежуватимуть безпiдставно законнi iнтереси автора.

     7. Якщо примiрники правомiрно опублiкованого твору законним чином введенi у цивiльний обiг шляхом їх першого продажу в Українi, то допускається їх повторне введення в обiг шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора (чи iншої особи, яка має авторське право) i без виплати авторської винагороди, а щодо творiв образотворчого мистецтва - з урахуванням положень статтi 27 цього Закону. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм чи комерцiйний прокат залишається виключно за особою, яка має авторське право.

     Стаття 16. Авторське право на службовi твори

     1. Авторське особисте немайнове право на службовий твiр належить його автору.

     2. Виключне майнове право на службовий твiр належить роботодавцю, якщо iнше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивiльно-правовим договором мiж автором i роботодавцем.

     3. За створення i використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмiр та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивiльно-правовим договором мiж автором i роботодавцем.

     Стаття 17. Авторське право на аудiовiзуальний твiр

     1. Авторами аудiовiзуального твору є:

     а) режисер-постановник;

     б) автор сценарiю i (або) текстiв, дiалогiв;

     в) автор спецiально створеного для аудiовiзуального твору музичного твору з текстом або без нього;

     г) художник-постановник;

     д) оператор-постановник.

     Одна i та сама фiзична особа може сумiщати двi або бiльше iз наведених у цiй частинi авторських функцiй.

     2. Якщо iнше не передбачено у договорi про створення аудiовiзуального твору, автори, якi зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудiовiзуального твору i передали майновi права органiзацiї, що здiйснює виробництво аудiовiзуального твору, чи продюсеру аудiовiзуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його вiдтворення, розповсюдження, публiчного показу, публiчної демонстрацiї, публiчного сповiщення, а також субтитрування i дублювання його тексту, крiм права на окреме публiчне виконання музичних творiв, включених до аудiовiзуального твору. За оприлюднення i кожне публiчне виконання, показ, демонстрацiю чи сповiщення аудiовiзуального твору, його здавання у майновий найм i (або) комерцiйний прокат його примiрникiв за всiма авторами аудiовiзуального твору зберiгається право на справедливу винагороду, що розподiляється i виплачується органiзацiями колективного управлiння або iншим способом.

     3. Автори, твори яких увiйшли як складова частина до аудiовiзуального твору (як тих, що iснували ранiше, так i створених у процесi роботи над аудiовiзуальним твором), зберiгають авторське право кожний на свiй твiр i можуть самостiйно використовувати його незалежно вiд аудiовiзуального твору в цiлому, якщо договором з органiзацiєю, що здiйснює виробництво аудiовiзуального твору, чи з продюсером аудiовiзуального твору не передбачено iнше.

     Стаття 18. Авторське право на комп'ютернi програми

     Комп'ютернi програми охороняються як лiтературнi твори. Така охорона поширюється на комп'ютернi програми незалежно вiд способу чи форми їх вираження.

     Стаття 19. Авторське право на збiрники та iншi складенi твори

     1. Авторовi збiрника та iнших складених творiв (упорядниковi) належить авторське право на здiйсненi ним пiдбiр i розташування творiв та (або) iнших даних, що є результатом творчої працi (упорядкування).

     Упорядник збiрника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторiв кожного з творiв, включених до складеного твору.

     Автори творiв, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно вiд складеного твору, якщо iнше не передбачено авторським договором з упорядником збiрника.

     Авторське право упорядника збiрника не перешкоджає iншим особам здiйснювати самостiйний пiдбiр або розташування тих самих творiв та (або) iнших даних для створення своїх творiв.

     Передбачена цiєю частиною правова охорона баз даних не поширюється на самi данi чи iнформацiю i не зачiпає будь-яке авторське право, що вiдноситься до самих даних чи iнформацiї, якi мiстяться у базi даних.

     2. Видавцям енциклопедiй, енциклопедичних словникiв, перiодичних збiрникiв, збiрникiв наукових праць, газет, журналiв та iнших перiодичних видань належать виключнi права на використання таких видань у цiлому. Видавець має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє iм'я або вимагати такого зазначення.

     Автори творiв, включених до таких видань, зберiгають виключнi права на використання своїх творiв незалежно вiд видання в цiлому, якщо iнше не передбачено авторським договором.

     Стаття 20. Авторське право перекладачiв i авторiв iнших похiдних творiв

     1. Перекладачам i авторам iнших похiдних творiв належить авторське право на здiйсненi ними переклад, адаптацiю, аранжування або iншу переробку.

     Перекладачi i (або) автори iнших похiдних творiв користуються авторським правом на створений ними твiр за умови дотримання ними прав автора, твiр якого зазнав перекладу, адаптацiї, аранжування або iншої переробки.

     2. Авторське право перекладачiв i (або) авторiв iнших похiдних творiв не перешкоджає iншим особам здiйснювати свої переклади i переробки тих самих творiв.

     Стаття 21. Вiльне використання твору iз зазначенням iменi автора

     Без згоди автора (чи iншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням iменi автора i джерела запозичення, допускається:

     1) використання цитат (коротких уривкiв) з опублiкованих творiв в обсязi, виправданому поставленою метою, в тому числi цитування статей з газет i журналiв у формi оглядiв преси, якщо воно зумовлено критичним, полемiчним, науковим або iнформацiйним характером твору, до якого цитати включаються; вiльне використання цитат у формi коротких уривкiв з виступiв i творiв, включених до фонограми (вiдеограми) або програми мовлення;

     2) використання лiтературних i художнiх творiв в обсязi, виправданому поставленою метою, як iлюстрацiй у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи вiдеозаписах навчального характеру;

     3) вiдтворення у пресi, публiчне виконання чи публiчне сповiщення попередньо опублiкованих у газетах або журналах статей з поточних економiчних, полiтичних, релiгiйних та соцiальних питань чи публiчно сповiщених творiв такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке вiдтворення, публiчне сповiщення або iнше публiчне повiдомлення спецiально не заборонено автором;

     4) вiдтворення з метою висвiтлення поточних подiй засобами фотографiї або кiнематографiї, публiчне сповiщення або iнше публiчне повiдомлення творiв, побачених або почутих пiд час перебiгу таких подiй, в обсязi, виправданому iнформацiйною метою;

     5) вiдтворення у каталогах творiв, виставлених на доступних публiцi виставках, аукцiонах, ярмарках або у колекцiях;

     6) видання випущених у свiт творiв рельєфно-крапковим шрифтом для слiпих;

     7) вiдтворення творiв для судового i адмiнiстративного провадження в обсязi, виправданому цiєю метою;

     8) публiчне виконання музичних творiв пiд час офiцiйних i релiгiйних церемонiй, а також похоронiв в обсязi, виправданому характером таких церемонiй;

     9) вiдтворення з iнформацiйною метою у газетах та iнших перiодичних виданнях, передача в ефiр або iнше публiчне сповiщення публiчно виголошених промов, звернень, доповiдей та iнших подiбних творiв у обсязi, виправданому поставленою метою;

     10) вiдтворення твору в цiлях i за умов, передбачених статтями 22 - 25 цього Закону.

     Цей перелiк вiльного використання творiв є вичерпним.

     Стаття 22. Вiльне вiдтворення бiблiотеками та архiвами примiрникiв твору репрографiчним способом

     Допускається без згоди автора або iншої особи, яка має авторське право, репрографiчне вiдтворення одного примiрника твору бiблiотеками та архiвами, дiяльнiсть яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:

     1) у разi, коли вiдтворюваним твором є окрема опублiкована стаття та iншi невеликi за обсягом твори чи уривки з письмових творiв (за винятком комп'ютерних програм i баз даних), з iлюстрацiями чи без них, i коли це вiдтворення здiйснюється за запитами фiзичних осiб за умови, що:

     а) бiблiотека та архiв мають достатньо пiдстав вважати, що такий примiрник використовуватиметься з метою освiти, навчання i приватного дослiдження;

     б) вiдтворення твору є поодиноким випадком i не має систематичного характеру;

     в) немає обмежень зi сторони органiзацiй колективного управлiння щодо умов виготовлення таких примiрникiв;

     2) у разi, коли вiдтворення здiйснюється для збереження або замiни загубленого, пошкодженого та непридатного примiрника даної бiблiотеки чи архiву або для вiдновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примiрника з фонду аналогiчної бiблiотеки чи архiву, а одержання такого примiрника iншим шляхом неможливе, а також коли вiдтворення твору є поодиноким випадком i не має систематичного характеру.

     Стаття 23. Вiльне вiдтворення примiрникiв твору для навчання

     Допускається без згоди автора чи iншої особи, яка має авторське право:

     1) вiдтворення уривкiв з опублiкованих письмових творiв, аудiовiзуальних творiв як iлюстрацiй для навчання за умови, що обсяг такого вiдтворення вiдповiдає зазначенiй метi;

     2) репрографiчне вiдтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублiкованих статей та iнших невеликих за обсягом творiв, а також уривкiв з письмових творiв з iлюстрацiями або без них за умови, коли:

     а) обсяг такого вiдтворення вiдповiдає зазначенiй метi;

     б) вiдтворення твору є поодиноким випадком i не має систематичного характеру;

     в) немає обмежень зi сторони органiзацiй колективного управлiння щодо умов такого вiдтворення.

     Стаття 24. Вiльне копiювання, модифiкацiя i декомпiляцiя комп'ютерних програм

     1. Особа, яка правомiрно володiє примiрником комп'ютерної програми, має право без згоди автора або iншої особи, яка має авторське право на цю програму:

     1) внести до комп'ютерної програми змiни (модифiкацiї) з метою забезпечення її функцiонування на технiчних засобах особи, яка використовує цi програми, i вчинення дiй, пов'язаних з функцiонуванням комп'ютерної програми вiдповiдно до її призначення, зокрема запис i збереження в пам'ятi комп'ютера, а також виправлення явних помилок, якщо iнше не передбачено угодою з автором чи iншою особою, яка має авторське право;

     2) виготовити одну копiю комп'ютерної програми за умови, що ця копiя призначена тiльки для архiвних цiлей або для замiни правомiрно придбаного примiрника у випадках, якщо оригiнал комп'ютерної програми буде втраченим, знищеним або стане непридатним для використання. При цьому копiя комп'ютерної програми не може бути використана для iнших цiлей, нiж зазначено у цьому пунктi та пунктi 1 цiєї частини, i має бути знищена у разi, якщо володiння примiрником цiєї комп'ютерної програми перестає бути правомiрним;

     3) декомпiлювати комп'ютерну програму (перетворити її з об'єктного коду у вихiдний текст) з метою одержання iнформацiї, необхiдної для досягнення її взаємодiї iз незалежно розробленою комп'ютерною програмою, за дотримання таких умов:

     а) iнформацiя, необхiдна для досягнення здатностi до взаємодiї, ранiше не була доступною цiй особi з iнших джерел;

     б) зазначенi дiї здiйснюються тiльки щодо тих частин комп'ютерної програми, якi необхiднi для досягнення здатностi до взаємодiї;

     в) iнформацiя, одержана в результатi декомпiляцiї, може використовуватися лише для досягнення здатностi до її взаємодiї з iншими програмами, але не може передаватися iншим особам, крiм випадкiв, якщо це необхiдно для досягнення здатностi до взаємодiї з iншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп'ютерної програми, схожої на декомпiльовану комп'ютерну програму, або для вчинення будь-якої iншої дiї, що порушує авторське право;

     4) спостерiгати, вивчати, дослiджувати функцiонування комп'ютерної програми з метою визначення iдей i принципiв, що лежать в її основi, за умови, що це робиться в процесi виконання будь-якої дiї iз завантаження, показу, функцiонування, передачi чи запису в пам'ять (збереження) комп'ютерної програми.

     2. Застосування положень цiєї статтi не повинно завдавати шкоди використанню комп'ютерної програми i не повинно обмежувати законнi iнтереси автора та (або) iншої особи, яка має авторське право на комп'ютерну програму.

     Стаття 25. Вiльне вiдтворення творiв у особистих цiлях

     1. Допускається без дозволу автора (чи iншої особи, яка має авторське право) i без виплати авторської винагороди вiдтворювати виключно в особистих цiлях або для звичайного кола сiм'ї попередньо правомiрно оприлюдненi твори, крiм:

     а) творiв архiтектури у формi будiвель i споруд;

     б) комп'ютерних програм, за винятком випадкiв, передбачених статтею 24 цього Закону;

     в) репрографiчного вiдтворення книг, нотних текстiв i оригiнальних творiв образотворчого мистецтва, за винятком випадкiв, передбачених статтями 22 i 23 цього Закону;

     г) творiв, виконання яких зафiксованi у фонограмах, вiдеограмах та їх примiрниках.

     2. Твори i виконання, зафiксованi у фонограмах, вiдеограмах, їх примiрниках, допускається вiдтворювати у домашнiх умовах i виключно в особистих цiлях або для звичайного кола сiм'ї або близьких знайомих цiєї сiм'ї без дозволу автора (авторiв), виконавцiв, виробникiв фонограм, виробникiв вiдеограм, але з виплатою винагороди. Особливостi виплати винагороди у цьому випадку визначенi статтею 42 цього Закону.

     Стаття 26. Право доступу до твору образотворчого мистецтва

     При передачi твору образотворчого мистецтва чи матерiального об'єкта, в якому втiлено цей твiр, у власнiсть iншiй особi автор має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для вiдтворення (виготовлення примiрникiв, слайдiв, карток, переробок тощо) за умови, що це не порушує законнi права та iнтереси власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може вiдмовити автору в доступi до твору без достатнiх пiдстав. При цьому вiд власника твору не можна вимагати доставки твору авторовi.

     Стаття 27. Право слiдування

     Автор твору образотворчого мистецтва, а у разi його смертi - спадкоємцi впродовж встановленого статтею 28 цього Закону строку користуються щодо проданих автором оригiналiв творiв образотворчого мистецтва невiдчужуваним правом на одержання п'яти вiдсоткiв вiд цiни кожного наступного продажу твору через аукцiон, галерею, салон, крамницю тощо, що йде за першим його продажем, здiйсненим автором твору (право слiдування). Виплата винагороди у цьому випадку здiйснюється зазначеними аукцiонами, галереями, салонами, крамницями тощо.

     Збiр i виплата винагороди, одержаної в результатi використання права слiдування, здiйснюються особисто автором, через його повiреного або через органiзацiї колективного управлiння.

     Стаття 28. Строк дiї авторського права

     1. Авторське право на твiр виникає внаслiдок факту його створення i починає дiяти вiд дня створення твору.

     2. Авторське право дiє протягом усього життя автора i 70 рокiв пiсля його смертi, крiм випадкiв, передбачених цiєю статтею.

     3. Для творiв, оприлюднених анонiмно або пiд псевдонiмом, строк дiї авторського права закiнчується через 70 рокiв пiсля того, як твiр було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонiм не викликає сумнiву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонiмно або пiд псевдонiмом, розкривається не пiзнiше нiж через 70 рокiв пiсля оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цiєї статтi.

     4. Авторське право на твори, створенi у спiвавторствi, дiє протягом життя спiвавторiв i 70 рокiв пiсля смертi останнього спiвавтора.

     5. У разi, коли весь твiр публiкується (оприлюднюється) не водночас, а послiдовно у часi томами, частинами, випусками, серiями тощо, строк дiї авторського права визначається окремо для кожної опублiкованої (оприлюдненої) частини твору.

     6. Авторське право на твори посмертно реабiлiтованих авторiв дiє протягом 70 рокiв пiсля їх реабiлiтацiї.

     7. Авторське право на твiр, вперше опублiкований протягом 30 рокiв пiсля смертi автора, дiє протягом 70 рокiв вiд дати його правомiрного опублiкування.

     8. Будь-яка особа, яка пiсля закiнчення строку охорони авторського права по вiдношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рiвноцiнним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 рокiв вiд часу, коли твiр був вперше оприлюднений.

     9. Дiя строку охорони авторського права, встановленого частинами другою - сьомою цiєї статтi, закiнчується 1 сiчня року, наступного за роком, в якому мали мiсце юридичнi факти, передбаченi у зазначених частинах.

     10. Особистi немайновi права автора, передбаченi статтею 14 цього Закону, охороняються безстроково.

     Стаття 29. Перехiд авторського права у спадщину

     1. Майновi права авторiв та iнших осiб, якi мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особистi немайновi права автора.

     2. Спадкоємцi мають право захищати авторство на твiр i протидiяти перекрученню, спотворенню чи iншiй змiнi твору, а також будь-якому iншому посяганню на твiр, що може завдати шкоди честi та репутацiї автора.

     Стаття 30. Перехiд творiв у суспiльне надбання

     1. Закiнчення строку дiї авторського права на твори означає їх перехiд у суспiльне надбання.

     2. Твори, якi стали суспiльним надбанням, можуть вiльно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 14 цього Закону.

     3. Кабiнетом Мiнiстрiв України можуть встановлюватися спецiальнi вiдрахування до фондiв творчих спiлок України за використання на територiї України творiв, якi стали суспiльним надбанням.

     Стаття 31. Передача (вiдчуження) майнових прав суб'єктiв авторського права

     1. Автор (чи iнша особа, яка має авторське право) може передати свої майновi права, зазначенi у статтi 15 цього Закону, будь-якiй iншiй особi повнiстю чи частково. Передача майнових прав автора (чи iншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

     Майновi права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначенi. Майновi права, не зазначенi в авторському договорi як вiдчужуванi, вважаються такими, що не переданi.

     2. Майнове право суб'єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передане (вiдчужене) iншiй особi у встановленому законом порядку внаслiдок лiквiдацiї цiєї юридичної особи - суб'єкта авторського права.

     Стаття 32. Передача права на використання твору

     1. Автору та iншiй особi, яка має авторське право, належить виключне право надавати iншим особам дозвiл на використання твору будь-яким одним або всiма вiдомими способами на пiдставi авторського договору.

     Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основi авторського договору, за винятком випадкiв, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

     2. Передача права на використання твору iншим особам може здiйснюватися на основi авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основi авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.

     3. За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи iнша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твiр певним способом i у встановлених межах тiльки однiй особi, якiй цi права передаються, i надає цiй особi право дозволяти або забороняти подiбне використання твору iншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частинi прав, що не передаються.

     4. За авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи iнша особа, яка має авторське право) передає iншiй особi право використовувати твiр певним способом i у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберiгається право на використання твору i на передачу невиключного права на використання твору iншим особам.

     5. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творiв мають органiзацiї колективного управлiння, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управлiння своїми майновими авторськими правами.

     6. Права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо у договорi не передбачено передачi виключних прав на використання твору.

     Стаття 33. Договори на право використання творiв

     1. Договори про передачу прав на використання творiв укладаються у письмовiй формi. В уснiй формi може укладатися договiр про використання (опублiкування) твору в перiодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

     2. Договiр про передачу прав на використання творiв вважається укладеним, якщо мiж сторонами досягнуто згоди щодо всiх iстотних умов (строку дiї договору, способу використання твору, територiї, на яку поширюється передаване право, розмiру i порядку виплати авторської винагороди, а також iнших умов, щодо яких за вимогою однiєї iз сторiн повинно бути досягнено згоди).

     Авторська винагорода визначається у договорi у виглядi вiдсоткiв вiд доходу, отриманого вiд використання твору, або у виглядi фiксованої суми чи iншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мiнiмальнi ставки, встановленi Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.

     4. Вiдповiднi вiдомства i творчi спiлки можуть розробляти примiрнi авторськi договори (зразки авторських договорiв).

     5. Умови договору, що погiршують становище автора (його правонаступника) порiвняно iз становищем, встановленим чинним законодавством, є недiйсними.

     6. За авторським договором замовлення автор зобов'язується створити у майбутньому твiр вiдповiдно до умов цього договору i передати його замовниковi. Договором може передбачатися виплата замовником авторовi авансу як частини авторської винагороди.

     7. Умови договору, що обмежують право автора на створення майбутнiх творiв на зазначену у договорi тему чи у зазначенiй галузi, є недiйсними.

     8. Усi майновi права на використання твору, якi передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначенi. Майновi права, не зазначенi в авторському договорi як переданi суб'єктом авторського права, вважаються такими, що не переданi, i зберiгаються за ним.

     Стаття 34. Вiдповiдальнiсть за невиконання авторського договору

     1. Сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання за авторським договором, зобов'язана вiдшкодувати iншiй сторонi всi збитки, в тому числi упущену вигоду.

     2. Якщо автор не передав твiр замовниковi вiдповiдно до умов авторського договору замовлення, вiн повинен вiдшкодувати замовниковi збитки, в тому числi упущену вигоду.

     3. Спори щодо вiдповiдальностi за невиконання умов авторських договорiв вирiшуються у судi.

РОЗДIЛ III
СУМIЖНI ПРАВА

     Стаття 35. Об'єкти сумiжних прав

     Об'єктами сумiжних прав, незалежно вiд призначення, змiсту, оцiнки, способу i форми вираження, є:

     а) виконання лiтературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографiчних, фольклорних та iнших творiв;

     б) фонограми, вiдеограми;

     в) передачi (програми) органiзацiй мовлення.

     Стаття 36. Суб'єкти сумiжних прав

     1. Суб'єктами сумiжних прав є:

     а) виконавцi творiв, їх спадкоємцi та особи, яким на законних пiдставах передано сумiжнi майновi права щодо виконань;

     б) виробники фонограм, їх спадкоємцi (правонаступники) та особи, яким на законних пiдставах передано сумiжнi майновi права щодо фонограм;

     в) виробники вiдеограм, їх спадкоємцi (правонаступники) та особи, яким на законних пiдставах передано сумiжнi майновi права щодо вiдеограм;

     г) органiзацiї мовлення та їх правонаступники.

     2. Виконавцi здiйснюють свої права за умови дотримання ними прав авторiв виконуваних творiв та iнших суб'єктiв авторського права. Виробники фонограм, виробники вiдеограм повиннi дотримуватися прав суб'єктiв авторського права i виконавцiв. Органiзацiї мовлення повиннi дотримуватися прав суб'єктiв авторського права, виконавцiв, виробникiв фонограм (вiдеограм).

     Стаття 37. Виникнення i здiйснення сумiжних прав

     1. Первинними суб'єктами сумiжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник вiдеограми, органiзацiя мовлення.

     2. Сумiжне право виникає внаслiдок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва вiдеограми, оприлюднення передачi органiзацiї мовлення.

     3. Для виникнення i здiйснення сумiжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.

     Виконавець, виробник фонограми, виробник вiдеограми для сповiщення про свої сумiжнi права на фонограмах, вiдеограмах i всiх їх примiрниках, що розповсюджуються серед публiки на законних пiдставах, або їх упаковках можуть використовувати знак охорони сумiжних прав. Цей знак складається з таких елементiв:

     латинська лiтера "P", обведена колом, (зображення символу вiдсутнє в БД);

     iмена (назви) осiб, якi мають щодо цих фонограм (вiдеограм) сумiжнi права;

     рiк першої публiкацiї фонограми (вiдеограми).

     За вiдсутностi доказiв iншого, виконавцем, виробником фонограми чи вiдеограми вважаються особи, iмена (назви) яких зазначенi на фонограмi, вiдеограмi та їх примiрниках або на їх упаковцi.

     4. Кабiнетом Мiнiстрiв України можуть установлюватися мiнiмальнi ставки винагороди за використання об'єктiв сумiжних прав та порядок їх iндексацiї.

     Стаття 38. Особистi немайновi права виконавцiв та права на iм'я (назву) виробникiв фонограм, вiдеограм i органiзацiй мовлення

     1. Виконавцевi твору належать такi особистi немайновi права:

     а) вимагати визнання того, що вiн є виконавцем твору;

     б) вимагати, щоб його iм'я або псевдонiм зазначалися чи повiдомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разi, якщо це можливо);

     в) вимагати забезпечення належної якостi запису його виконання i протидiяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи iншiй суттєвiй змiнi, що може завдати шкоди його честi i репутацiї.

     2. Виробник фонограми, виробник вiдеограми має право зазначати своє iм'я (назву) на кожному носiї запису або його упаковцi поряд iз зазначенням авторiв, виконавцiв i назв творiв, вимагати його згадування у процесi використання фонограми (вiдеограми).

     3. Органiзацiя мовлення має право вимагати згадування своєї назви у зв'язку iз записом, вiдтворенням, розповсюдженням своєї передачi i публiчним повторним сповiщенням її iншою органiзацiєю мовлення.

     Стаття 39. Майновi права виконавцiв

     1. Майновим правом виконавцiв є їх виключне право дозволяти чи забороняти iншим особам:

     а) публiчне сповiщення своїх незафiксованих виконань (прямий ефiр);

     б) фiксацiю у фонограмах чи вiдеограмах своїх ранiше незафiксованих виконань;

     в) вiдтворення (пряме i (або) опосередковане) своїх виконань, зафiксованих без їх згоди у фонограмi чи вiдеограмi, чи за їх згодою, але якщо вiдтворення здiйснюється з iншою метою, нiж та, на яку вони дали свою згоду;

     г) розповсюдження своїх виконань, зафiксованих у фонограмi чи вiдеограмi, шляхом першого продажу або iншої передачi права власностi у разi, коли вони при першiй фiксацiї виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику вiдеограми) на її подальше вiдтворення;

     д) комерцiйний прокат, майновий найм своїх виконань, зафiксованих у фонограмi чи вiдеограмi, якщо при фiксацiї не було їх згоди на комерцiйний прокат i майновий найм, навiть пiсля розповсюдження виконань, здiйсненого виробником фонограми (вiдеограми) або за його дозволом;

     е) розповсюдження своїх виконань, зафiксованих у фонограмах чи вiдеограмах, через будь-якi засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого мiсця i в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першiй фiксацiї виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження.

     2. Майновi права виконавцiв можуть передаватися (вiдчужуватися) iншим особам на пiдставi договору, в якому визначаються спосiб використання виконань, розмiр i порядок виплати винагороди, строк дiї договору i використання виконань, територiя, на яку розповсюджуються переданi права тощо. Визначенi договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мiнiмальнi ставки, встановленi Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. У разi, коли виконання використовується в аудiовiзуальному творi, вважається, що виконавець передає органiзацiї, яка здiйснює виробництво аудiовiзуального твору, або продюсеру аудiовiзуального твору всi майновi права на виконання, якщо iнше не передбачено договором.

     4. У разi, коли виконавець пiд час першої фiксацiї виконання безпосередньо дозволить виробнику фонограми чи виробнику вiдеограми її подальше вiдтворення, вважається, що виконавець передав виробнику фонограми чи виробнику вiдеограми виключне право на розповсюдження фонограм, вiдеограм i їх примiрникiв способом першого продажу або iншої передачi у власнiсть чи володiння, а також способом здавання у майновий найм, комерцiйний прокат та iншої передачi. При цьому виконавець зберiгає право на одержання справедливої винагороди за зазначенi види використання свого виконання через органiзацiї колективного управлiння або iншим способом.

     Стаття 40. Майновi права виробникiв фонограм i виробникiв вiдеограм

     1. До майнових прав виробникiв фонограм i виробникiв вiдеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, вiдеограм i виключне право дозволяти чи забороняти iншим особам:

     а) вiдтворення (пряме i (або) опосередковане) своїх фонограм i вiдеограм у будь-якiй формi i будь-яким способом;

     б) розповсюдження серед публiки фонограм, вiдеограм та їх примiрникiв шляхом першого продажу або iншої передачi права власностi;

     в) комерцiйний прокат фонограм, вiдеограм i їх примiрникiв, навiть пiсля їх розповсюдження, здiйсненого виробником фонограми чи вiдеограми або за їх дозволом;

     г) публiчне сповiщення фонограм, вiдеограм та їх примiрникiв через будь-якi засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого мiсця i в будь-який час за їх власним вибором;

     д) будь-яку видозмiну своїх фонограм, вiдеограм;

     е) ввезення на митну територiю України фонограм, вiдеограм та їх примiрникiв з метою їх поширення серед публiки.

     2. Майновi права виробникiв фонограм i виробникiв вiдеограм можуть передаватися (вiдчужуватися) iншим особам на пiдставi договору, в якому визначаються спосiб використання фонограми (вiдеограми), розмiр i порядок виплати винагороди, строк дiї договору, строк використання фонограми (вiдеограми), територiя, на яку розповсюджуються переданi права, тощо. Визначенi договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мiнiмальнi ставки, встановленi Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Майновi права виробника фонограми чи вiдеограми, який є юридичною особою, можуть бути також переданi (вiдчуженi) iншiй особi у встановленому законом порядку внаслiдок лiквiдацiї юридичної особи - суб'єкта сумiжних прав.

     3. Якщо фонограми, вiдеограми чи їх примiрники введенi виробником фонограми (вiдеограми) чи за його згодою у цивiльний обiг шляхом їх першого продажу в Українi, то допускається їх наступне розповсюдження шляхом продажу, дарування тощо без згоди виробника фонограми (вiдеограми) чи його правонаступника i без виплати йому винагороди. Проте й у цьому випадку право здавання таких примiрникiв фонограм (вiдеограм) у майновий найм чи комерцiйний прокат залишається виключно правом виробника фонограми (вiдеограми).

     Стаття 41. Майновi права органiзацiй мовлення

     1. До майнових прав органiзацiй мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом i виключне право дозволяти чи забороняти iншим особам:

     а) публiчне сповiщення своїх програм шляхом трансляцiї i ретрансляцiї;

     б) фiксацiю своїх програм на матерiальному носiї та їх вiдтворення;

     в) публiчне виконання i публiчну демонстрацiю своїх програм у мiсцях з платним входом.

     Органiзацiя мовлення також має право забороняти поширення на територiї України чи з територiї України сигналу iз супутника, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал iз супутника не призначався.

     Майновi права органiзацiї мовлення можуть передаватися (вiдчужуватися) iншим особам на пiдставi договору, в якому визначаються спосiб i строк використання програми мовлення, розмiр i порядок виплати винагороди, територiя, на яку розповсюджуються переданi права, тощо.

     Майновi права органiзацiї мовлення можуть бути також переданi (вiдчуженi) iншiй особi у встановленому законом порядку внаслiдок лiквiдацiї юридичної особи - суб'єкта сумiжних прав.

     Стаття 42. Обмеження майнових прав виконавцiв, виробникiв фонограм, вiдеограм i органiзацiй мовлення

     1. Допускаються використання виконань, фонограм, вiдеограм, програм мовлення, їх фiксацiя, вiдтворення i доведення до загального вiдома без згоди виконавцiв, виробникiв фонограм, вiдеограм i органiзацiй мовлення у випадках, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторiв лiтературних, художнiх i наукових творiв, якщо задовольняються такi умови:

     а) вiдтворення зазначених об'єктiв здiйснюється виключно з метою навчання чи наукових дослiджень;

     б) право на вiдтворення, передбачене у пунктi "а" цiєї частини, не поширюється на експорт вiдтворених примiрникiв фонограм, вiдеограм, програм мовлення за межi митної територiї України;

     в) за суб'єктами сумiжних прав зберiгається право на справедливу винагороду з урахуванням кiлькостi вiдтворених примiрникiв.

     Передбачене цiєю частиною використання об'єктiв сумiжних прав без згоди суб'єктiв сумiжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб'єктiв авторського права i сумiжних прав, передбачених статтями 14 i 38 цього Закону.

     2. Допускається вiдтворення в домашнiх умовах i виключно в особистих цiлях творiв i виконань, зафiксованих у фонограмах, вiдеограмах i їх примiрниках, без згоди автора (авторiв), виконавцiв i виробникiв фонограм (вiдеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цiєї статтi.

     3. Передбачене частинами першою i другою цiєї статтi використання об'єктiв сумiжних прав без згоди суб'єктiв сумiжних прав не повинно завдавати шкоди нормальнiй експлуатацiї виконань, фонограм, вiдеограм i програм мовлення i зачiпати законнi iнтереси виконавцiв, виробникiв фонограм, вiдеограм i програм мовлення чи iнших суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав.

     4. Виплата винагороди виробникам фонограм i вiдеограм та iншим особам, якi мають авторське право i (або) сумiжнi права, за передбаченi частиною другою цiєї статтi вiдтворення, здiйснюється у формi вiдрахувань (вiдсоткiв) вiд вартостi обладнання i (або) матерiальних носiїв виробниками та (або) iмпортерами обладнання i матерiальних носiїв, iз застосуванням яких можна здiйснити вiдтворення виключно в особистих цiлях у домашнiх умовах творiв, зафiксованих у фонограмах i вiдеограмах, крiм:

     а) професiйного обладнання та (або) матерiальних носiїв, не призначених для використання в домашнiх умовах;

     б) обладнання i матерiальних носiїв, що експортуються за митну територiю України;

     в) обладнання i матерiальних носiїв, що ввозяться фiзичною особою на митну територiю України виключно в особистих цiлях i без комерцiйної мети.

     5. Розмiри зазначених у частинах другiй i четвертiй цiєї статтi вiдрахувань (вiдсоткiв), що мають сплачуватися виробниками та (або) iмпортерами обладнання i матерiальних носiїв, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Цi кошти виробниками та iмпортерами обладнання i (або) матерiальних носiїв перераховуються визначеним Установою органiзацiям колективного управлiння (далi - уповноваженим органiзацiям). Зiбранi кошти розподiляються мiж органiзацiями колективного управлiння, якi є на облiку в Установi, на основi договорiв, якi уповноваженi органiзацiї укладають з усiма органiзацiями колективного управлiння. Iмпортери перераховують цi кошти уповноваженiй органiзацiї пiд час ввезення товару на митну територiю України, а виробники - у кiнцi кожного мiсяця пiсля реалiзацiї обладнання i матерiальних носiїв.

     6. Установа i визначенi нею для збору коштiв уповноваженi органiзацiї мають право вимагати вiд виробникiв та iмпортерiв iнформацiю про виробництво, iмпорт i реалiзацiю (продаж) зазначеного у частинi четвертiй цiєї статтi обладнання i матерiальних носiїв.

     7. Зiбранi кошти, що зазначенi у частинах другiй i четвертiй цiєї статтi, розподiляються мiж авторами, виконавцями, виробниками фонограм (вiдеограм). Якщо угодами мiж органiзацiями колективного управлiння не передбачено iнше, то цi кошти розподiляються у таких пропорцiях: авторам - 50 вiдсоткiв, виконавцям - 25 вiдсоткiв i виробникам фонограм (вiдеограм) - 25 вiдсоткiв.

     Стаття 43. Використання фонограм i вiдеограм, опублiкованих з комерцiйною метою

     1. Допускається без згоди виробникiв фонограм (вiдеограм), фонограми (вiдеограми) яких опублiкованi для використання з комерцiйною метою, i виконавцiв, виконання яких зафiксованi у цих фонограмах (вiдеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерцiйне використання фонограм i вiдеограм та їх примiрникiв:

     а) публiчне виконання фонограми або її примiрника чи публiчну демонстрацiю вiдеограми або її примiрника;

     б) публiчне сповiщення виконання, зафiксованого у фонограмi чи вiдеограмi та їх примiрниках, в ефiр;

     в) публiчне сповiщення виконання, зафiксованого у фонограмi чи вiдеограмi та їх примiрниках, по проводах (через кабель).

     2. Збирання винагороди за використання фонограм (вiдеограм), що зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, i контроль за їх правомiрним використанням здiйснюються визначеними Установою уповноваженими органiзацiями колективного управлiння. Зiбранi кошти розподiляються мiж органiзацiями колективного управлiння, якi є на облiку в Установi, на основi договорiв, якi уповноваженi органiзацiї укладають з усiма органiзацiями колективного управлiння. Одержана вiд уповноваженої органiзацiї винагорода розподiляється вiдповiдною органiзацiєю колективного управлiння у таких пропорцiях: виконавцям - 50 вiдсоткiв, виробникам фонограм (вiдеограм) - 50 вiдсоткiв.

     3. Розмiр винагороди за використання фонограм (вiдеограм), що зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, порядок та умови її виплати визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Особи, якi використовують фонограми, вiдеограми чи їх примiрники, повиннi надавати органiзацiям, зазначеним у частинi другiй цiєї статтi, точнi вiдомостi щодо їх використання, необхiднi для збирання i розподiлу винагороди.

     Стаття 44. Строк дiї сумiжних прав

     1. Майновi права виконавцiв охороняються протягом 50 рокiв вiд дати першого запису виконання.

     Особистi немайновi права виконавцiв, передбаченi частиною першою статтi 38 цього Закону, охороняються безстроково.

     2. Права виробникiв фонограм i вiдеограм охороняються протягом 50 рокiв вiд дати першого опублiкування фонограми (вiдеограми) або їх першого звукозапису (вiдеозапису), якщо фонограма (вiдеограма) не була опублiкована протягом зазначеного часу.

     3. Органiзацiї мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 рокiв вiд дати першого публiчного сповiщення передачi.

     4. Закiнчення строкiв захисту сумiжних прав настає 1 сiчня року, наступного за роком, у якому закiнчилися передбаченi цiєю статтею строки захисту.

     5. До спадкоємцiв виконавцiв i правонаступникiв виробникiв фонограм i вiдеограм та органiзацiй мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, вiдеограм, публiчнi сповiщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цiєю статтею строку.

РОЗДIЛ IV
УПРАВЛIННЯ МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ СУБ'ЄКТIВ АВТОРСЬКОГО ПРАВА I СУМIЖНИХ ПРАВ

     Стаття 45. Способи управлiння майновими правами суб'єктiв авторського права i сумiжних прав

     Суб'єкти авторського права i сумiжних прав можуть управляти своїми правами:

     а) особисто;

     б) через свого повiреного;

     в) через органiзацiю колективного управлiння.

     Стаття 46. Управлiння майновими правами через повiреного

     Суб'єкт авторського права i (або) сумiжних прав може доручити управлiння своїми майновими правами повiреному на пiдставi укладеного з ним договору-доручення. Здiйснюючи управлiння майновими правами, ця особа дiє у межах повноважень, переданих їй суб'єктом авторського права i (або) сумiжних прав.

     Стаття 47. Забезпечення колективного управлiння майновими правами

     1. Суб'єкти авторського права i (або) сумiжних прав можуть доручати управлiння своїми майновими правами органiзацiям колективного управлiння.

     2. Органiзацiї колективного управлiння створюються суб'єктами авторського права i (або) сумiжних прав та мають статус юридичної особи згiдно iз законом.

     3. Допускається утворення окремих органiзацiй, якi управляють певними категорiями майнових прав певних категорiй суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав, або органiзацiй, якi управляють рiзними майновими правами в iнтересах рiзних категорiй суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав.

     4. Особи, якi використовують твори, виконання, програми мовлення, примiрники фонограм (вiдеограм), зобов'язанi надавати органiзацiям колективного управлiння точний перелiк використаних творiв, виконань, примiрникiв фонограм (вiдеограм), програм мовлення разом з документально пiдтвердженими даними про одержанi прибутки вiд їх використання та повиннi виплачувати органiзацiям колективного управлiння винагороду в передбачений термiн i в обумовленому розмiрi.

     5. Суб'єкти авторського права i (або) сумiжних прав можуть також доручати управлiння своїми майновими правами на колективнiй основi вiдповiдним державним органiзацiям, установчi документи яких передбачають здiйснення таких функцiй.

     Стаття 48. Дiяльнiсть органiзацiй колективного управлiння

     1. Органiзацiя колективного управлiння пiсля її державної реєстрацiї зобов'язана протягом 30 днiв стати на облiк в Установi. Про облiк органiзацiй колективного управлiння Установа здiйснює публiкацiю у своєму офiцiйному бюлетенi.

     Органiзацiї колективного управлiння дiють на основi статутiв, що затверджуються в установленому порядку i в межах повноважень, одержаних вiд суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав.

     2. Органiзацiї колективного управлiння не мають права займатися комерцiйною дiяльнiстю чи використовувати будь-яким способом об'єкти авторського права i (або) сумiжних прав, доручених їм для управлiння. На дiяльнiсть таких органiзацiй не поширюються обмеження, передбаченi антимонопольним законодавством.

     3. Повноваження на колективне управлiння майновими правами передаються органiзацiям колективного управлiння авторами та iншими суб'єктами авторського права i (або) сумiжних прав на основi договорiв, укладених у письмовiй формi.

     4. Органiзацiї колективного управлiння можуть управляти на територiї України майновими правами iноземних суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав на основi договорiв з аналогiчними iноземними органiзацiями, в тому числi й про взаємне представництво iнтересiв.

     Органiзацiї колективного управлiння можуть доручати на основi договорiв з аналогiчними iноземними органiзацiями управляти на колективнiй основi за кордоном майновими правами українських суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав, у тому числi й про взаємне представництво iнтересiв.

     5. На основi одержаних повноважень органiзацiї колективного управлiння надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорiв невиключнi права на використання об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав.

     6. Органiзацiя колективного управлiння має право вимагати вiд осiб, якi використовують об'єкти авторського права i сумiжних прав, надання їм документiв, що мiстять точнi вiдомостi про використання зазначених об'єктiв, необхiднi для збирання i розподiлу винагороди.

     7. Органiзацiя колективного управлiння зобов'язана надавати Установi таку iнформацiю:

     а) про змiни, що вносяться до статуту органiзацiї;

     б) про укладання двостороннiх чи багатостороннiх договорiв з iншими органiзацiями колективного управлiння, в тому числi iноземними;

     в) про управлiння майновими правами осiб, якi не передали органiзацiї повноважень вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi;

     г) про рiшення загальних зборiв членiв органiзацiї, що стосуються договорiв управлiння правами суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав;

     д) про рiчний баланс, рiчний звiт, результати аудиторських перевiрок;

     е) про осiб, уповноважених представляти органiзацiю.

     Стаття 49. Функцiї органiзацiй колективного управлiння

     1. Органiзацiї колективного управлiння повиннi виконувати вiд iменi суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав i на основi одержаних вiд них повноважень такi функцiї:

     а) погоджувати з особами, якi використовують об'єкти авторського права i (або) сумiжних прав, розмiр винагороди пiд час укладання договору;

     б) укладати договори про використання прав, переданих в управлiння. Умови цих договорiв повиннi вiдповiдати положенням статей 31 - 33 цього Закону;

     в) збирати винагороду за використання об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав у випадках та на пiдставах, передбачених цим Законом;

     г) розподiляти i виплачувати зiбрану винагороду суб'єктам авторського права i (або) сумiжних прав, правами яких вона управляє, а також iншим суб'єктам прав вiдповiдно до цього Закону;

     д) здiйснювати iншi дiї, передбаченi чинним законодавством, необхiднi для охорони прав, управлiння якими здiйснює органiзацiя.

     2. Суб'єкти авторського права i (або) сумiжних прав, якi не передали органiзацiям колективного управлiння повноважень на управлiння своїми правами, в тому числi щодо збирання винагороди, мають право вимагати вiд органiзацiй колективного управлiння, якi таку винагороду за використання їхнiх творiв i об'єктiв сумiжних прав зiбрали, виплати цiєї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творiв i об'єктiв сумiжних прав iз дозволiв на використання, якi надаються органiзацiями колективного управлiння шляхом укладання договорiв з особами, якi використовують цi об'єкти.

     3. Органiзацiї колективного управлiння мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надiйшла їм вiд осiб, якi використовують об'єкти авторського права i (або) сумiжних прав. Пiсля трьох рокiв вiд дня надходження на рахунок органiзацiї колективного управлiння вiдповiдних сум суми незапитаної винагороди можуть бути використанi для чергових виплат суб'єктам авторського права i (або) сумiжних прав або спрямованi на iншi цiлi, передбаченi їх статутами, в iнтересах суб'єктiв авторського права i сумiжних прав.

РОЗДIЛ V
ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА I СУМIЖНИХ ПРАВ

     Стаття 50. Порушення авторського права i сумiжних прав

     Порушенням авторського права i (або) сумiжних прав, що дає пiдстави для судового захисту, є:

     а) вчинення будь-якою особою дiй, якi порушують особистi немайновi права суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав, визначенi статтями 14 i 38 цього Закону, та їх майновi права, визначенi статтями 15, 39, 40 i 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 i 43 цього Закону обмежень майнових прав;

     б) пiратство у сферi авторського права i (або) сумiжних прав - опублiкування, вiдтворення, ввезення на митну територiю України, вивезення з митної територiї України i розповсюдження контрафактних примiрникiв творiв (у тому числi комп'ютерних програм i баз даних), фонограм, вiдеограм i програм органiзацiй мовлення;

     в) плагiат - оприлюднення (опублiкування), повнiстю або частково, чужого твору пiд iменем особи, яка не є автором цього твору;

     г) ввезення на митну територiю України без дозволу осiб, якi мають авторське право i (або) сумiжнi права, примiрникiв творiв (у тому числi комп'ютерних програм i баз даних), фонограм, вiдеограм, програм мовлення;

     д) вчинення дiй, що створюють загрозу порушення авторського права i (або) сумiжних прав;

     е) будь-якi дiї для свiдомого обходу технiчних засобiв захисту авторського права i (або) сумiжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження i застосування засобiв для такого обходу;

     є) пiдроблення, змiна чи вилучення iнформацiї, зокрема в електроннiй формi, про управлiння правами без дозволу суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав чи особи, яка здiйснює таке управлiння;

     ж) розповсюдження, ввезення на митну територiю України з метою розповсюдження, публiчне сповiщення об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав, з яких без дозволу суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав вилучена чи змiнена iнформацiя про управлiння правами, зокрема в електроннiй формi.

     Стаття 51. Порядок захисту авторського права i сумiжних прав

     Захист особистих немайнових i майнових прав суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав здiйснюється в порядку, встановленому адмiнiстративним, цивiльним i кримiнальним законодавством.

     Стаття 52. Способи цивiльно-правового захисту авторського права i сумiжних прав

     1. За захистом свого авторського права i (або) сумiжних прав суб'єкти авторського права та сумiжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та iнших органiв вiдповiдно до їх компетенцiї.

     При порушеннях будь-якою особою авторського права i (або) сумiжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманнi передбачених договором умов використання творiв i (або) об'єктiв сумiжних прав, використаннi творiв i об'єктiв сумiжних прав з обходом технiчних засобiв захисту чи з пiдробленням iнформацiї i (або) документiв про управлiння правами чи створеннi загрози неправомiрного використання об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав та iнших порушеннях особистих немайнових прав i майнових прав суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав суб'єкти авторського права i (або) сумiжних прав мають право:

     а) вимагати визнання та поновлення своїх прав;

     б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дiй, що порушують авторське право та (або) сумiжнi права чи створюють загрозу їх порушення;

     в) подавати позови про вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди;

     г) подавати позови про вiдшкодування збиткiв (матерiальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслiдок порушення ним авторського права i (або) сумiжних прав, або виплату компенсацiй;

     д) вимагати припинення пiдготовчих дiй до порушення авторського права i (або) сумiжних прав, у тому числi призупинення митних процедур, якщо є пiдозра, що можуть бути пропущенi на митну територiю України чи з її митної територiї контрафактнi примiрники творiв, фонограм, вiдеограм, засоби обходу технiчних засобiв захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;

     е) брати участь в iнспектуваннi виробничих примiщень, складiв, технологiчних процесiв i господарських операцiй, пов'язаних з виготовленням примiрникiв творiв, фонограм i вiдеограм, щодо яких є пiдстави для пiдозри про порушення чи загрозу порушення авторського права i (або) сумiжних прав, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     є) вимагати, в тому числi у судовому порядку, публiкацiї в засобах масової iнформацiї даних про допущенi порушення авторського права i (або) сумiжних прав та судовi рiшення щодо цих порушень;

     ж) вимагати вiд осiб, якi порушують авторське право i (або) сумiжнi права позивача, надання iнформацiї про третiх осiб, задiяних у виробництвi та розповсюдженнi контрафактних примiрникiв творiв i об'єктiв сумiжних прав, а також засобiв обходу технiчних засобiв захисту, та про канали їх розповсюдження;

     з) вимагати прийняття iнших передбачених законодавством заходiв, пов'язаних iз захистом авторського права та сумiжних прав.

     2. Суд має право постановити рiшення чи ухвалу про:

     а) вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права i (або) сумiжних прав, з визначенням розмiру вiдшкодування;

     б) вiдшкодування збиткiв, завданих порушенням авторського права i (або) сумiжних прав;

     в) стягнення iз порушника авторського права i (або) сумiжних прав доходу, отриманого внаслiдок порушення;

     г) виплату компенсацiї, що визначається судом, у розмiрi вiд 10 до 50000 мiнiмальних заробiтних плат, замiсть вiдшкодування збиткiв або стягнення доходу;

     д) заборону опублiкування творiв, їх виконань чи постановок, випуску примiрникiв фонограм, вiдеограм, їх сповiщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфiскацiю) контрафактних примiрникiв творiв, фонограм, вiдеограм чи програм мовлення та обладнання i матерiалiв, призначених для їх виготовлення i вiдтворення, публiкацiю у пресi iнформацiї про допущене порушення тощо, якщо у ходi судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права i (або) сумiжних прав або факт наявностi дiй, що створюють загрозу порушення цих прав;

     е) вимагати вiд осiб, якi порушують авторське право i (або) сумiжнi права позивача, iнформацiю про третiх осiб, задiяних у виробництвi та розповсюдженнi контрафактних примiрникiв творiв та об'єктiв сумiжних прав, засобiв обходу технiчних засобiв та про канали розповсюдження.

     При визначеннi розмiрiв збиткiв, якi мають бути вiдшкодованi особi, права якої порушено, а також для вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов'язаний виходити iз сутi порушення, майнової i моральної шкоди, завданої особi, яка має авторське право i (або) сумiжнi права, а також iз можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмiр збиткiв, завданих особi, права якої порушено, додатково можуть бути включенi судовi витрати, понесенi цiєю особою, а також витрати, пов'язанi з оплатою допомоги адвоката.

     При визначеннi компенсацiї, яка має бути виплачена замiсть вiдшкодування збиткiв чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цiєї частини межах визначити розмiр компенсацiї, враховуючи обсяг порушення та (або) намiри вiдповiдача.

     3. Суд може постановити рiшення про накладення на порушника штрафу у розмiрi 10 вiдсоткiв суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафiв передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

     4. Суд може постановити рiшення про вилучення чи конфiскацiю всiх контрафактних примiрникiв творiв, фонограм, вiдеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовленi або розповсюдженi з порушенням авторського права i (або) сумiжних прав, а також засобiв обходу технiчних засобiв захисту. Це стосується також усiх клiше, матриць, форм, оригiналiв, магнiтних стрiчок, фотонегативiв та iнших предметiв, за допомогою яких вiдтворюються примiрники творiв, фонограм, вiдеограм, програм мовлення, а також матерiалiв i обладнання, що використовуються для їх вiдтворення i для виготовлення засобiв обходу технiчних засобiв захисту.

     За рiшенням суду вилученi контрафактнi примiрники творiв (у тому числi комп'ютернi програми i бази даних), фонограм, вiдеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка є суб'єктом авторського права i (або) сумiжних прав i права якої порушено, можуть бути переданi цiй особi. Якщо ця особа не вимагає такої передачi, то контрафактнi примiрники пiдлягають знищенню, а матерiали i обладнання, що використовувалися для вiдтворення контрафактних примiрникiв, пiдлягають вiдчуженню iз перерахуванням виручених коштiв до Державного бюджету України.

     Стаття 53. Способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права i сумiжних прав

     1. До завершення розгляду справи по сутi суддя одноособово має право винести ухвалу про заборону вiдповiдачевi, щодо якого є достатнi пiдстави вважати, що вiн є порушником авторського права i (або) сумiжних прав, вчиняти до винесення рiшення чи ухвали суду певнi дiї, а саме: виготовлення, вiдтворення, продаж, здавання в майновий найм, прокат, ввезення на митну територiю України та iнше передбачене цим Законом використання, а також транспортування, зберiгання або володiння з метою введення в цивiльний обiг примiрникiв творiв, у тому числi комп'ютерних програм i баз даних, а також записаних виконань, фонограм, вiдеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, i засобiв обходу технiчних засобiв захисту.

     2. За наявностi достатнiх даних про вчинення такого порушення авторського права i (або) сумiжних прав, за яке вiдповiдно до закону передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть, орган дiзнання, слiдства або суд зобов'язанi вжити заходiв для забезпечення розшуку i накладення арешту на:

     а) примiрники творiв (у тому числi комп'ютерних програм i баз даних), записаних виконань, фонограм, вiдеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також засоби обходження технiчних засобiв захисту;

     б) матерiали й обладнання, призначенi для їх виготовлення i вiдтворення;

     в) документи, рахунки та iншi предмети, що можуть бути доказом вчинення протиправних дiй.

     3. У разi, якщо вiдповiдач по справi порушення авторського права i (або) сумiжних прав вiдмовляє у доступi до необхiдної iнформацiї чи не забезпечує її надання у прийнятний строк, робить перешкоди у здiйсненнi судових процедур, або з метою збереження вiдповiдних доказiв щодо iнкримiнованого порушення, особливо у випадку, коли будь-яке вiдстрочення може завдати непоправної шкоди особi, яка має авторське право i (або) сумiжнi права, або коли є очевидний ризик того, що доказ буде знищено, суд або суддя одноособово мають право за заявою заявника застосувати тимчасовi заходи до пред'явлення позову або до початку розгляду справи за участю iншої сторони (вiдповiдача) шляхом:

     а) винесення ухвали про огляд примiщень, в яких, як припускається, вiдбуваються дiї, пов'язанi з порушенням авторського права i (або) сумiжних прав;

     б) накладення арешту i вилучення всiх примiрникiв творiв (у тому числi комп'ютерних програм i баз даних), записаних виконань, фонограм, вiдеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, засобiв обходження технiчних засобiв захисту, а також матерiалiв i обладнання, що використовуються для їх виготовлення i вiдтворення;

     в) накладення арешту i вилучення рахункiв та iнших документiв, якi можуть бути доказом вчинення дiй, що порушують або створюють загрозу порушення (чи пiдтверджують намiри вчинення порушення) авторського права i (або) сумiжних прав.

     Заява про застосування тимчасових заходiв розглядається тiльки за участю заявника у дводенний строк з дня її подання.

     Ухвала суду про застосування тимчасового заходу пiдлягає негайному виконанню органом державної виконавчої служби за участю заявника.

     До прийняття ухвали про застосування тимчасових заходiв, зазначених в абзацi першому цiєї частини, суд має право вимагати вiд заявника обгрунтування того, що вiн є суб'єктом авторського права i (або) сумiжних прав i що цi права порушенi або невiдворотно будуть порушенi, а також видати заявнику судову ухвалу щодо внесення застави або еквiвалентної гарантiї, достатньої для того, щоб запобiгти зловживанню тимчасовим заходом. Застава полягає у внесеннi на депозит суду заявником чи iншими особами грошей чи передачi iнших матерiальних цiнностей. Розмiр застави (гарантiї) визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути меншим вiд 100 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян i не бiльшим вiд розмiру заявленої шкоди.

     У разi застосування визначених в абзацi першому цiєї частини тимчасових заходiв вiдповiдач має право вимагати їх змiни чи скасування, а заявник зобов'язаний подати позов до суду про захист порушених авторських чи сумiжних прав не пiзнiше 15 календарних днiв вiд дня застосування тимчасового заходу.

     Застава повертається повнiстю заявниковi при вiдмовi суду у прийняттi позову до розгляду чи задоволеннi позову повнiстю або частково. У противному разi застава звертається на виконання рiшення про компенсацiю шкоди вiдповiдачевi, завданої застосуванням тимчасових заходiв.

     При скасуваннi визначених в абзацi першому цiєї частини тимчасових заходiв або якщо при розглядi справи з'ясується вiдсутнiсть факту порушення чи загрози порушення авторського права i (або) сумiжних прав, суд має право на клопотання вiдповiдача прийняти судове рiшення щодо надання вiдповiдачу належної компенсацiї позивачем за будь-яку шкоду, завдану цими заходами.

РОЗДIЛ VI
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування i застосовується до правовiдносин, якi виникли пiсля набрання ним чинностi.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України у чотиримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом подати до Верховної Ради України свої пропозицiї щодо внесення змiн до законiв України у зв'язку з прийняттям цього Закону, а також прийняти необхiднi нормативно-правовi акти i привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом.

     3. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть iз цим Законом закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

     4. Установити, що починаючи з дня набрання чинностi цим Законом строки охорони авторського права, передбаченi статтею 28 i частинами першою i другою статтi 44 цього Закону, застосовуються у всiх випадках, коли 50-рiчний строк дiї авторського права пiсля смертi автора або строк дiї сумiжних прав не закiнчився до дня набрання чинностi цим Законом.

     5. Установити, що цей Закон застосовується до виконань i фонограм, створених чи вперше опублiкованих до дня набрання чинностi цим Законом, якщо на цей день не минуло 50 рокiв пiсля їх першого запису або опублiкування.

     6. Установити, що об'єкти авторського права i сумiжних прав, якi є предметом мiжнародного договору, до якого Україна приєдналася i згоду на обов'язковiсть якого дала Верховна Рада України, i якi створенi чи вперше опублiкованi до дня набрання чинностi цим Законом, пiдлягають захисту за цим Законом вiд дня набрання ним чинностi, якщо на цей день зазначенi об'єкти не стали суспiльним надбанням в країнi походження у зв'язку iз закiнченням строку їх охорони в цiй країнi.

     7. Визнати такою, що втратила чиннiсть, Постанову Верховної Ради України вiд 23 грудня 1993 року "Про порядок введення в дiю Закону України "Про авторське право i сумiжнi права" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 13, ст. 65).

     8. У статтi 2 Закону України "Про приєднання України до Бернської конвенцiї про охорону лiтературних i художнiх творiв (Паризького акта вiд 24 липня 1971 року, змiненого 2 жовтня 1979 року)" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 21, ст. 155) виключити слова "повiдомивши при цьому, що дiя зазначеної Конвенцiї не поширюється на твори, якi на дату набрання чинностi цiєю Конвенцiєю для України вже є на її територiї суспiльним надбанням".

     9. Доручити Мiнiстерству закордонних справ України повiдомити Генеральному директоровi Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi про те, що стаття 18 Бернської конвенцiї про охорону лiтературних i художнiх творiв (Паризького акта вiд 24 липня 1971 року, змiненого 2 жовтня 1979 року) вiд дня набрання чинностi цим Законом дiє на територiї України в повному обсязi.

     10. Доповнити абзац другий Закону України "Про приєднання до Конвенцiї про охорону iнтересiв виробникiв фонограм вiд незаконного вiдтворення їхнiх фонограм вiд 29 жовтня 1971 року" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 32, ст. 265) реченням такого змiсту: "З метою виконання вимог зазначеної Конвенцiї поширити, на взаємнiй основi, нацiональний режим захисту сумiжних прав, передбачений Законом України "Про авторське право i сумiжнi права", на виробникiв фонограм з країн - учасниць Конвенцiї та їхнi фонограми, якщо строк охорони цих фонограм не закiнчився в країнi походження".

     11. Доручити Мiнiстерству закордонних справ України повiдомити Генеральному Секретарю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй про доповнення Закону України "Про приєднання до Конвенцiї про охорону iнтересiв виробникiв фонограм вiд незаконного вiдтворення їхнiх фонограм вiд 29 жовтня 1971 року".

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ,
11 липня 2001 року
N 2627-III