КОНВЕНЦIЯ

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Союзним Урядом Союзної Республiки Югославiя про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i капiтал

     Кабiнет Мiнiстрiв України i Союзний Уряд Союзної Республiки Югославiя,

     бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i капiтал та пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,

     домовились про таке:

Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя

     Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя

     1. Ця Конвенцiя поширюється на податки на доходи i на капiтал, що справляються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв чи мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.

     2. Податками на доходи i на капiтал вважаються всi податки, що справляються з загальної суми доходу, з загальної вартостi капiталу або з елементiв доходу чи капiталу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами.

     3. Iснуючими податками, на якi поширюється Конвенцiя, зокрема, є:

     в Українi:

     1) податок на прибуток пiдприємств;

     2) прибутковий податок з громадян;

     (надалi - "український податок");

     в Югославiї:

     1) податок на прибуток;

     2) податок на доход;

     3) податок на капiтал;

     4) податок на доход вiд мiжнародної транспортної дiяльностi;

     (надалi - "югославський податок").

     4. Ця Конвенцiя поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi по сутi податки, якi справляються пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомлять один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їх вiдповiдних податкових законодавствах.

Стаття 3
Загальнi визначення

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї:

     1) термiн "Югославiя" означає Союзну Республiку Югославiя i при використаннi в географiчному значеннi означає сухопутну територiю Югославiї, її внутрiшнi морськi води i пояс територiального моря, повiтряний простiр над ним, а також морське дно та надра тiєї частини вiдкритого моря за межами зовнiшнього кордону територiального моря, на якiй Югославiя здiйснює свої сувереннi права з метою розвiдки i розробки своїх природних ресурсiв у вiдповiдностi з її внутрiшнiм законодавством i мiжнародним правом;

     2) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

     3) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Югославiю;

     4) термiн "полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл" означає:

     - у випадку України, адмiнiстративно-територiальну одиницю, яка є частиною України за її Конституцiєю;

     - у випадку Югославiї, республiку члена;

     5) термiн "нацiональна особа" означає:

     - у випадку України:

     (1) будь-яку фiзичну особу, що має громадянство України;

     (2) будь-яку юридичну особу, партнерство або асоцiацiю, що одержує свiй статус як такий за чинним законодавством України;

     - у випадку Югославiї, будь-яку фiзичну особу, що має громадянство Югославiї;

     6) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;

     7) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

     8) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

     9) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, рiчковим чи повiтряним судном або дорожнiм транспортним засобом, що експлуатується пiдприємством, фактичне мiсце управлiння якого знаходиться в Договiрнiй Державi, за винятком тих випадкiв, коли морське, рiчкове, повiтряне судно або дорожнiй транспортний засiб експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

     10) термiн "компетентний орган" означає:

     - стосовно України - Державну податкову адмiнiстрацiю України або її повноважного представника;

     - стосовно Югославiї - Союзне Мiнiстерство фiнансiв або його повноважного представника.

     2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, буде мати те значення, яке вiн має за законодавством цiєї Держави стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя.

Стаття 4
Резидент

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi постiйного мiсця проживання, постiйного мiсцеперебування, мiсця реєстрацiї, мiсця знаходження керiвного органу або будь-якого iншого аналогiчного критерiю. Але цей термiн не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi тiльки на пiдставi одержання доходiв з джерел у цiй Державi або стосовно капiталу, що в нiй знаходиться.

     2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:

     1) вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має постiйне житло у власному розпорядженнi; якщо вона має постiйне житло в обох Державах, вона вважатиметься резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     2) у разi, коли Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена, або коли вона не має постiйного житла у власному розпорядженнi в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає;

     3) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;

     4) якщо вона є нацiональною особою обох Держав або коли вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання за взаємною згодою.

     3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона буде вважатися резидентом тiєї Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.

Стаття 5
Постiйне представництво

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.

     2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

     1) мiсце управлiння;

     2) вiддiлення;

     3) контору;

     4) фабрику;

     5) майстерню;

     6) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

     7) склад або iнше примiщення, яке використовується як торговельна точка.

     3. Термiн "постiйне представництво" також охоплює:

     1) будiвельний майданчик або монтажний чи складальний об'єкт лише в тому разi, якщо вони iснують протягом перiоду, що перевищує дванадцять мiсяцiв;

     2) установку або споруду, що використовується для розвiдки природних ресурсiв, якщо така дiяльнiсть iснує протягом перiоду, що перевищує дванадцять мiсяцiв.

     4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:

     1) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

     2) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки;

     3) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

     4) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     5) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою реклами, надання iнформацiї, проведення наукового дослiдження або аналогiчної дiяльностi, яка носить пiдготовчий або допомiжний характер для пiдприємства;

     6) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд 1) до 5) цього пункту, за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, коли дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не перетворює це постiйне мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту.

     6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.

     7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави, або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (через постiйне представництво або iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доходи вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має згiдно з законодавством Договiрної Держави, в якiй знаходиться майно, що розглядається. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, що використовуються в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального законодавства щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi, повiтрянi судна i дорожнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 будуть застосовуватись до доходiв, що одержуються вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для здiйснення незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть, як вказано вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно тiєї частини, яка вiдноситься до цього постiйного представництва.

     2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

     3. При визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, понесенi таким чином, як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i за її межами.

     4. В мiру того, як визначення у Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

     5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва лише на пiдставi звичайної закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, буде визначатися щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

     7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнародний транспорт

     1. Прибуток вiд експлуатацiї морських, рiчкових, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях буде оподатковуватись лише в тiй Договiрнiй Державi, в якiй знаходиться фактичний керiвний орган пiдприємства.

     2. Якщо фактичний керiвний орган судноплавного пiдприємства знаходиться на борту морського або рiчкового судна, то вважається, що вiн знаходиться у тiй Договiрнiй Державi, в якiй мiститься порт приписки морського або рiчкового судна, або при вiдсутностi такого порту приписки, в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є власник морського або рiчкового судна.

     3. Положення пункту 1 застосовуються також до прибутку вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або в мiжнародному транспортному агентствi.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

     1. У випадку, коли:

     1) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

     2) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави, i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних i фiнансових взаємовiдносинах створюються або складаються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

     2. У разi, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковане в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поправки в сумi нарахованого на данi прибутки податку. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.

Стаття 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Однак, такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, то податок, що справляється таким чином, не повинен перевищувати:

     1) 5 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд партнерства), яка безпосередньо володiє принаймнi 25 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;

     2) 10 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв в усiх iнших випадках.

     Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування цих обмежень.

     Цей пункт не впливає на оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.

     3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доход вiд акцiй вiдповiдно до законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, в залежностi вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

     5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доход з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв з дивiдендiв, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.

Стаття 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що справляється таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.

     3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, повиннi звiльнятися вiд оподаткування в цiй Державi, якщо вони одержанi i дiйсно належать Уряду другої Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу або її мiсцевому органу влади, або будь-якому банку, який повнiстю належить цьому Уряду, його полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу або мiсцевому органу влади.

     4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафи за простроченi платежi не розглядаються як проценти для цiлей цiєї статтi.

     5. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

     6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

     7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

Стаття 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але, якщо одержувач є фактичним власником цих роялтi, податок, що визначається таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми роялтi. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.

     3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права використання будь-яких авторських прав на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи кiнематографiчнi фiльми, фiльми або плiвки, що використовуються для радiомовлення чи телебачення, будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування чи надання права використання промислового, комерцiйного або наукового обладнання, або за iнформацiю щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, залежно вiд обставин.

     5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплачувати роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе таке постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу пiдлягає, як i ранiше, оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Доходи вiд вiдчужування акцiй акцiонерного капiталу компанiї або участi (паїв) у компанiї, майно якої складається прямо або посередньо головним чином з нерухомого майна, розташованого у Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй Державi.

     3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi

     з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     4. Доходи вiд вiдчужування морських, рiчкових, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських, повiтряних, рiчкових суден або дорожнiх транспортних засобiв, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, в якiй мiститься фактичний керiвний орган пiдприємства.

     5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у попереднiх пунктах цiєї статтi, пiдлягають оподаткуванню тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

     1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадкiв, коли:

     1) вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi; у цьому випадку доход може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки стосовно тiєї частини, що вiдноситься до цiєї постiйної бази; або

     2) вiн знаходиться в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що у сукупностi складають або перевищують 183 днi у даному фiнансовому роцi; у цьому випадку тiльки ту частину доходу, яку вiн одержує за здiйснення дiяльностi в цiй другiй Договiрнiй Державi, може бути оподатковано в цiй другiй Державi.

     2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

     1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19, 20 i 21 платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, одержана у зв'язку з цим винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

     1) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду, що починається або закiнчується у вiдповiдному фiнансовому роцi; i

     2) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i

     3) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.

     3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави, може оподатковуватись в цiй Державi, якщо винагорода сплачена стосовно:

     1) роботи за наймом, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, яка пов'язана з будiвельним майданчиком або монтажним, або складальним об'єктом, протягом перiоду дванадцяти мiсяцiв, коли такий майданчик або об'єкт не буде утворювати постiйне представництво в цiй другiй Державi;

     2) роботи за наймом, яка здiйснюється на борту морського, рiчкового, повiтряного судна i дорожнього транспортного засобу, що експлуатується в мiжнародних перевезеннях.

Стаття 16
Гонорари директорiв

     Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

     1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 доход, що одержується резидентом Договiрної Держави у якостi працiвника мистецтв, такого як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музиканта, або у якостi спортсмена вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, що здiйснюється працiвником мистецтв або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтв чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави стосовно його особистої дiяльностi в якостi працiвника мистецтв або спортсмена, пiдлягає оподаткуванню тiльки в цiй Державi, якщо ця дiяльнiсть здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi у рамках програми культурного або спортивного обмiну, затвердженої обома Договiрними Державами.

Стаття 18
Пенсiї

     1. З урахуванням положень пункту 2 статтi 19, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави як компенсацiя за роботу за наймом у минулому, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.

     2. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi i пункту 2 статтi 19, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються за державним пенсiйним забезпеченням, яке є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевого органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

Стаття 19
Державна служба

     1. 1) Платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, iншi нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держави, пiдроздiлу або органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     2) Однак, такi платня, заробiтна плата й iншi подiбнi винагороди оподатковуються тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа, що є резидентом цiєї Держави:

     - є нацiональною особою цiєї Держави; або

     - не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

     2. 1) Будь-яка пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом чи мiсцевим органом влади або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держави або пiдроздiлу, або органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     2) Однак, така пенсiя буде оподатковуватись тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї Держави.

     3. Положення статей 15, 16 i 18 будуть застосовуватись до платнi, заробiтної плати й iнших подiбних винагород i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

Стаття 20
Студенти

     1. Платежi, що одержуються студентом або стажувальником, який є або був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i який перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання або одержання освiти, не оподатковуються в цiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.

     2. У вiдношеннi стипендiй i винагород щодо роботи за наймом, якi не передбаченi пунктом 1, студент або стажувальник, згаданий у пунктi 1, має додаткове право протягом такого навчання або стажування на такi самi вирахування, пiльги або знижки щодо податкiв, як i резиденти тiєї Договiрної Держави, у якiй вiн перебуває.

Стаття 21
Професори i викладачi

     1. Фiзична особа, яка вiдвiдує Договiрну Державу з метою викладання або проведення дослiджень в унiверситетi, коледжi, школi або iншому визнаному учбовому закладi в цiй Державi, i яка є або була безпосередньо до такого вiдвiдування резидентом iншої Договiрної Держави, пiдлягає звiльненню вiд оподаткування у першiй згаданiй Договiрнiй Державi щодо винагороди за таке викладання або дослiдження протягом перiоду, що не перевищує двох рокiв з дня його першого вiзиту з цiєю метою, при умовi, що така винагорода одержується такою особою з-за меж цiєї Держави.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв вiд дослiдження, якщо таке дослiдження здiйснюється не в суспiльних iнтересах, а головним чином для приватної вигоди певної особи або осiб.

Стаття 22
Iншi доходи

     1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки у цiй Державi.

     2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким сплачується доход, дiйсно пов'язаний з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.

Стаття 23
Капiтал

     1. Капiтал, представлений нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента Договiрної Держави i яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Капiтал, представлений рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     3. Капiтал, представлений морськими, рiчковими, повiтряними судами i дорожнiми транспортними засобами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських, рiчкових, повiтряних суден i дорожнiх транспортних засобiв, оподатковується тiльки в Договiрнiй Державi, в якiй мiститься фактичний керiвний орган пiдприємства.

     4. Усi iншi елементи капiталу резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.

Стаття 24
Усунення подвiйного оподаткування

     1. Якщо резидент Договiрної Держави одержує доходи чи володiє капiталом, якi можуть оподатковуватись в другiй Договiрнiй Державi згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї, перша згадана Держава дозволяє:

     - вирахування з податку на доход такого резидента суми, що дорiвнює податку на доход, сплаченому в цiй другiй Державi;

     - вирахування з податку на капiтал такого резидента суми, що дорiвнює податку на капiтал, сплаченому в цiй другiй Державi.

     Однак, такi вирахування в обох випадках не повиннi перевищувати ту частину податку на доход або податку на капiтал, що пiдрахована до надання вирахування, i яка вiдноситься до доходу або капiталу, залежно вiд обставин, що можуть бути оподаткованi в цiй другiй Державi.

     2. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї доход, який одержує, або капiтал, яким володiє резидент Договiрної Держави, звiльняється вiд оподаткування в цiй Державi, то ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахуваннi суми податку на доход або капiтал такого резидента, що залишилась, брати до уваги звiльнений доход або капiтал.

Стаття 25
Недискримiнацiя

     1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягатимуть у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або будь-якому пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також буде застосовуватися до юридичних осiб, що одержали такий статус за чинним законодавством Югославiї.

     2. Положення пункту 1 також застосовуються, незалежно вiд положень статтi 1, до осiб, що не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

     3. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї Держави за тих же умов.

     4. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.

     5. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 6 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню за таких же умов, за яких вони сплачувались би резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного капiталу цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.

     6. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не пiдлягатимуть в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

     7. Нiщо в цiй статтi не буде мати тлумачення як зобов'язання однiєї з Договiрних Держав надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi звiльнення, пiльги i вирахування для податкових цiлей на пiдставi їх цивiльного статусу або сiмейних зобов'язань, якi надаються її власним резидентам.

     8. Положення цiєї статтi будуть застосовуватись до податкiв, що розглядаються у статтi 2.

Стаття 26
Процедура взаємного узгодження

     1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування невiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. У такому випадку юридична особа, що одержує такий свiй статус згiдно з законодавством Югославiї, буде подавати свою справу в компетентний орган Югославiї. Справа повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призвела до оподаткування, що не вiдповiдає положенням Конвенцiї.

     2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, що не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї. Вони можуть також консультуватися один з одним щодо уникнення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених Конвенцiєю.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв. Якщо для досягнення згоди необхiдно провести усний обмiн думками, то такий обмiн може вiдбутися через Комiсiю, що складається з представникiв компетентних органiв Договiрних Держав.

Стаття 27
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть обмiнюватися iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати ухилення вiд сплати податкiв. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна таким же чином, як i iнформацiя, одержана вiдповiдно до внутрiшнього законодавства цiєї Держави, i буде розкрита тiльки особам або органам (включаючи суди i адмiнiстративнi органи), якi займаються оцiнкою або справлянням, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або в судових рiшеннях.

     2. В жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи Договiрної Держави зобов'язання:

     1) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв та адмiнiстративної практики цiєї або другої Договiрної Держави;

     2) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики цiєї або другої Договiрної Держави;

     3) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi.

Стаття 28
Члени дипломатичних представництв та консульських установ

     Нiщо в цiй Конвенцiї не буде впливати на податковi привiлеї членiв дипломатичних представництв чи консульських установ, наданi за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi положень спецiальних угод.

Стаття 29
Набуття чинностi

     Кожна з Договiрних Держав повiдомить iншу по дипломатичних каналах про завершення необхiдних вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедур введення у чиннiсть цiєї Конвенцiї. Ця Конвенцiя набуває чинностi у день одержання останнього з таких повiдомлень i її положення матимуть дiю стосовно податкiв на доход i на капiтал для кожного фiнансового року або фiнансового перiоду, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, у якому Конвенцiя набуває чинностi.

Стаття 30
Припинення дiї

     Ця Конвенцiя залишається чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна з Договiрних Держав може припинити дiю Конвенцiї шляхом письмового повiдомлення через дипломатичнi канали про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв з дати, з якої Конвенцiя набуває чинностi. У такому разi Конвенцiя припиняє свою дiю стосовно податкiв на доходи i на капiтал для кожного фiнансового року або фiнансового перiоду, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, у якому одержано повiдомлення про припинення дiї.

     На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено в м. Бєлградi 22 березня 2001 року в двох примiрниках українською, сербською та англiйською мовами, всi тексти є автентичними. У разi розходжень у тлумаченнi перевагу має текст, викладений англiйською мовою.

За Кабiнет Мiнiстрiв України

За Союзний Уряд Союзної Республiки Югославiя