.png)
КОНВЕНЦIЯ
мiж Урядом України i Урядом Республiки Iндiя про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i капiтал
Уряд України i Уряд Республiки Iндiя,
бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i капiтал
i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя поширюється на податки на доходи i капiтал, що стягуються Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративними пiдроздiлами, або мiсцевими органами влади незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доходи i на капiтал вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходу, загальної суми капiталу або з елементiв доходу чи капiталу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого i нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємством, а також податки, якi справляються з доходiв вiд приросту вартостi капiталу.
3. Податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:
a) в Українi:
(i) податок на прибуток (доходи) пiдприємств;
(ii) прибутковий податок з громадян;
(iii) податок на майно пiдприємств;
(iv) податок на нерухоме майно громадян;
(надалi "український податок");
b) в Iндiї:
(i) прибутковий податок, включаючи додатковий податок;
(ii) податок на добробут;
(надалi "iндiйський податок").
4. Ця Конвенцiя поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi по сутi податки, якi стягуються однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцїї в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв цiєї Договiрної Держави. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:
a) термiн "Україна" означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, а також будь-яку iншу територiю за межами територiального моря України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть застосовуватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
b) термiн "Iндiя" означає територiю Iндiї, включаючи територiальне море та повiтряний простiр, а також будь-яку iншу морську зону, щодо якої Iндiя має сувереннi права, iншi права та юрисдикцiї згiдно з iндiйським законодавством та мiжнародним правом, в тому числi Конвенцiєю ООН про морське право ( 995_057 );
c) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Iндiю;
d) термiн "податок" означає український або iндiйський податок вiдповiдно до контексту, але не включає жодну суму, що сплачується стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, або яка є штрафом (пенею), що стягується щодо цих податкiв;
e) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб, якi вважаються об'єктом оподаткування згiдно з чинним податковим законодавством у вiдповiднiй Договiрнiй Державi;
f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання, яке вважається об'єктом оподаткування згiдно з чинним податковим законодавством у вiдповiднiй Договiрнiй Державi;
g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
h) термiн "компетентний орган" означає стосовно України - Державна податкова адмiнiстрацiя України або її повноважного представника i стосовно Iндiї - Мiнiстерство фiнансiв (вiддiл прибуткiв) або його повноважного представника;
i) термiн "нацiональна особа" означає:
a) будь-яку фiзичну особу, що має громадянство Договiрної Держави;
b) усi юридичнi особи, товариства i асоцiацiї, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;
j) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
k) термiн " податковий рiк" означає:
(i) стосовно України календарний рiк, починаючи з 1 сiчня до 31 грудня року, який розглядається;
(ii) стосовно Iндiї "попереднiй рiк", як визначено у роздiлi 3 Закону про прибутковий податок, 1961.
2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у нiй, матиме те значення, якщо з контексту не випливає iнше, яке надається йому згiдно iз законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється Конвенцiя.
Стаття 4
Резидент
1. У цiлях цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, проте, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi або стосовно капiталу, розташованого в нiй.
2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:
a) вона вважається резидентом Договiрної Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, в якiй вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або коли вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.
3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй розмiщено її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
a) мiсце управлiння;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;
g) склад стосовно особи, що забезпечує послуги по зберiганню для iнших осiб;
h) споруди або склади, що використовуються як торговельна точка або для прийому, або оформлення замовлень;
i) установку або споруду для розвiдки або експлуатацiї природних ресурсiв;
j) будiвельний майданчик або будiвельний, монтажний або складальний об'єкт, або контрольну дiяльнiсть, пов'язану з ними, якщо такий майданчик, об'єкт або дiяльнiсть (разом з iншими такими майданчиками, об'єктами або дiяльнiстю) функцiонують протягом перiоду, який перевищує 6 мiсяцiв.
3. Вважається, що пiдприємство має постiйне представництво в Державi i здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть через це постiйне представництво, якщо воно надає послуги або будiвлi або постачає обладнання або механiзми в найм, якi використовуються або використовуватимуться для розвiдування, видобутку чи виробництва мiнеральних масел або у зв'язку з таким розвiдуванням, видобутком чи виробництвом у цiй Державi.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
a) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або демонстрацiї;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою рекламування, постачання iнформацiї, наукових дослiджень або iншої подiбної дiяльностi для пiдприємства, що носить пiдготовчий або допомiжний характер.
Однак положення пiдпунктiв a) - e) не застосовуються, якщо пiдприємство використовує будь-яке iнше постiйне мiсце пiдприємницької дiяльностi у другiй Договiрнiй Державi для будь-яких цiлей, на якi не поширюється дiя згаданих пiдпунктiв.
5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, якщо особа, що є резидентом Договiрної Держави, iнша нiж агент з незалежним статусом, на якого поширюється дiя п.6, дiє вiд iменi пiдприємства другої Договiрної Держави, вважається, що це пiдприємство має постiйне представництво в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) вона має та постiйно використовує повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, якщо її дiяльнiсть не обмежується закупiвлею товарiв i вирообiв для пiдприємства;
b) вона не має таких повноважень, але постiйно використовує в першiй згаданiй Державi запас товарiв чи виробiв, з якого вона регулярно постачає товари чи вироби вiд iменi пiдприємства; або
c) вона постiйно отримує замовлення в першiй згаданiй Державi, повнiстю або майже повнiстю, для самого пiдприємства та iнших пiдприємств, якi контролюють, контролюються або пiдлягають такому ж загальному контролю, як перше згадане пiдприємство;
d) дiючи таким чином, вона виробляє або обробляє у цiй Державi товари чи вироби, що належать пiдприємству, для цього пiдприємства.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю або майже повнiстю вiд iменi цього пiдприємства та iнших пiдприємств, якi контролюють, контролюються, або пiдлягають такому ж загальному контролю, як перше згадане пiдприємство, вiн не буде вважатися агентом з незалежним статусом в тому значеннi, яке обумовлене положеннями цього пункту.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй розташоване це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для надання незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть таким чином, прибуток пiдприємства оподатковується у другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується прямо або посередньо цього постiйного представництва.
Слова "прямо або посередньо" означають, виходячи з цiлей цiєї статтi, що якщо постiйне представництво бере активну участь у переговорах, укладаннi i виконаннi контрактiв цим пiдприємством, то, незважаючи на те, що iншi частини пiдприємства також брали участь у цих операцiях, до постiйного представництва буде вiдноситись та пропорцiйна частина прибутку пiдприємства, яка є результатом цих контрактiв як внесок постiйного представництва стосовно цих операцiй i яка поширюється на частини прибутку пiдприємства як на цiле.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю за таких же або аналогiчних умов i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, понесених для цiлей пiдприємства в цiлому як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i за її межами згiдно з положеннями i урахуванням обмежень податкового законодавства цiєї Держави.
4. В мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу однак повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на пiдставi звичайної закупiвлi постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Морський i повiтряний транспорт
1. Прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, будуть оподатковуватись лише в цiй Державi.
2. Положення пункту 1 застосовуються також до прибуткiв вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або мiжнародному транспортному агентствi по експлуатацiї морських або повiтряних суден.
3. Для цiлей цiєї статтi проценти з суми, яка пов'язана з експлуатацiєю повiтряних або морських суден у мiжнародних перевезеннях, розглядаються як прибутки, що отримуються вiд експлуатацiї таких повiтряних або морських суден; i положення статтi 11 (Проценти) не будуть застосовуватись стосовно таких процентiв.
4. Для цiлей цiєї статтi прибуток вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях означає прибуток, який отримується пiдприємством вiд повiтряних або морських перевезень пасажирiв, пошти, худоби, товарiв, сировини i вантажiв будь-якого виду, якi здiйснюються власниками, орендарями або фрахтувальниками повiтряних або морських суден. Вiн також буде включати прибуток вiд:
a) продажу квиткiв на такi перевезення вiд iменi iнших пiдприємств;
b) оренди морського або повiтряного судна без екiпажу;
c) використання, утримання або оренди контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє обладнання для перевезення контейнерiв) для транспортування товарiв або виробiв у мiжнародних перевезеннях.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У разi, коли:
a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:
a) 10 вiдсоткiв валової суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд партнерства), i ця компанiя є власником принаймнi 25 вiдсоткiв акцiй компанiї, яка сплачує дивiденди;
b) 15 вiдсоткiв валової суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.
Цей пункт не впливає на оподаткування компанiї щодо прибуткiв, з яких сплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд валової суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.
3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та виграшi по цих цiнних паперах, облiгацiях або боргових зобов'язаннях.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому разi залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргової вимоги, стосовно якої сплачується процент, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
8. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, -
a) проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, звiльняються вiд оподаткування в цiй Державi, якщо на них фактично має право:
Уряд, полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл або мiсцевий орган влади другої Договiрної Держави; або
центральний банк другої Договiрної Держави;
b) проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, звiльняються вiд оподаткування в цiй Державi тiєю мiрою, яка встановлюється Урядом цiєї Держави, якщо на них фактично має право будь-яка особа (крiм тiєї, про яку йдеться в пiдпунктi a), яка є резидентом другої Договiрної Держави, за умови, що комерцiйна операцiя, внаслiдок якої виникла боргова вимога, була схвалена щодо цього Урядом першої згаданої Договiрної Держави.
Стаття 12
Роялтi i гонорари за технiчнi послуги
1. Роялтi та гонорари за технiчнi послуги, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi роялтi та гонорари можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на роялтi i гонорари за технiчнi послуги, податок, що сплачується, не може перевищувати 10 вiдсоткiв валової суми роялтi або гонорарiв за технiчнi послуги.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права використання будь-яких авторських прав на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми або плiвки для радiомовлення чи телебачення, будь-якого патенту, товарного знака, креслення або моделi, схеми, таємної формули або процесу, або надання права використання промислового, комерцiйного або наукового обладнання, або за iнформацiю стосовно промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Термiн "гонорари за технiчнi послуги" при використаннi в цiй статтi означає виплати будь-якої суми будь-якiй особi, iншi, нiж виплати найманому працiвнику особою, яка здiйснює цi платежi, щодо послуг управлiнського, технiчного або консультативного характеру, включаючи надання послуг технiчного або iншого персоналу.
5. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi або гонорарiв за технiчнi послуги, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi або гонорари за технiчнi послуги, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право, майно або контракт, стосовно яких сплачуються роялтi або гонорари за технiчнi послуги дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому разi застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.
6. Вважається, що роялтi або гонорари за технiчнi послуги виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi або гонорари за технiчнi послуги, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi або гонорари за технiчнi послуги, i витрати по сплатi цих роялтi або гонорарiв за технiчнi послуги несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi або гонорари за технiчнi послуги виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi або гонорарiв за технiчнi послуги, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує, з будь-яких причин, суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
8. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi прав чи надання послуг, стосовно яких сплачуються роялтi або гонорари, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має у другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави i яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, включаючи доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або вiд такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, якi експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування акцiй компанiї, статутний капiтал якої складається прямо або посередньо iз нерухомого майна, та паїв у партнерствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, що розташоване в Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчужування акцiй компанiї та паїв у партнерствi iншi, нiж тi, що їх було згадано у п.4, можуть оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є цi компанiї та партнерства.
6. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого, нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3, 4 i 5, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно за умови, що такi доходи пiдлягають оподаткуванню у цiй Договiрнiй Державi.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави вiд надання професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком наступних обставин коли такий доход може також оподатковуватись у другiй Державi:
a) якщо вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення такої дiяльностi, у такому разi тiльки та частина доходу, яка вiдноситься до такої постiйної бази, може оподатковуватись у цiй другiй Державi;
b) якщо вiн перебуває у другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що складають у сукупностi бiльше 183 днiв у вiдповiдному фiнансовому роцi; у такому разi тiльки та частина доходу, яку вiн отримує вiд дiяльностi, здiйснюваної у цiй другiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, отримана винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незважаючи на попереднi положення пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого перiоду, що становить 12 мiсяцiв, який починається або закiнчується у вiдповiдному фiнансовому роцi; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується у мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись в Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське або повiтряне судно.
Стаття 16
Гонорари директорiв
Гонорари директорiв та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незважаючи на положення статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у такiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнено вiд оподаткування в тiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв цiєї та другої Держави, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.
4. Незважаючи на положення пункту 2 та статей 7, 14, 15, якщо доход щодо особистої дiяльностi, що здiйснюється працiвником мистецтва або спортсменом як таким у Договiрнiй Державi, нараховується не самому працiвниковi мистецтва або спортсмену, але iншiй особi, цей доход оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо ця iнша особа фiнансується повнiстю або в своїй переважнiй частинi з суспiльних фондiв цiєї другої Держави, включаючи будь-який її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл чи мiсцевий орган влади.
Стаття 18
Винагороди i пенсiї стосовно державної служби
1. a) Винагорода iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;
b) Однак така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. Положення статей 15 i 16 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород та пенсiй стосовно послуг, що здiйснюються у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
Стаття 19
Недержавнi пенсiї та рента
1. Будь-яка пенсiя, за винятком пенсiй, про якi йдеться у статтi 18, або будь-яка рента, що її одержує резидент Договiрної Держави з джерел, що мiстяться у другiй Договiрнiй Державi, пiдлягає оподаткуванню тiльки у першiй згаданiй Державi.
2. Термiн "пенсiя" означає перiодичнi виплати, якi сплачуються з урахуванням послуг, що їх було надано в минулому, або у виглядi компенсацiї за калiцтво, що його зазнано при наданнi цих послуг.
3. Термiн "рента" означає фiксовану суму, що перiодично сплачується у визначений час протягом життя або протягом визначеного або призначеного перiоду часу згiдно iз зобов'язаннями робити виплати у вигдядi адекватного i повного винагородження у грошовий чи iншiй формi.
Стаття 20
Виплати, отримуванi студентами i стажувальниками
1. Студент або стажувальник, який є або був резидентом Договiрної Держави безпосередньо перед приїздом до другої Договiрної Держави i який перебуває в цiй Державi виключно з метою навчання або професiйної пiдготовки, звiльняється вiд оподаткування в цiй другiй Державi стосовно:
a) виплат, що вiн одержує вiд осiб, якi є резидентами за межами цiєї другої Держави для цiлей утримання, навчання або професiйної пiдготовки;
b) винагородження вiд роботи за наймом у цiй другiй Державi в розмiрi, який не перевищує 500 доларiв США або його еквiвалента у валютi України й Iндiї протягом будь-якого фiнансового року або року отримання прибутку, за умови, що ця робота за наймом безпосередньо пов'язана з його навчанням або здiйснюється з метою його утримання.
2. Прав, що надаються цiєю статтею, поширюються тiльки на перiод часу, звичайно необхiдний або зумовлений необхiднiстю завершення навчання або професiйної пiдготовки, але в жодному випадку будь-яка фiзична особа не матиме цих прав протягом бiльш нiж п'яти рокiв поспiль з дня її прибуття до цiєї другої Договiрної Держави.
Стаття 21
Виплати професорам, викладачам та дослiдникам
1. Професор або викладач, який є або був резидентом Договiрної Держави безпосередньо перед виїздом до другої Договiрної Держави, з метою здiйснення викладацької або науково-дослiдної дiяльностi в унiверситетi, коледжi, школi чи iншому затвердженому закладi в цiй другiй Договiрнiй Державi, звiльняється вiд оподаткування стосовно будь-якої винагороди за таку викладацьку або науково-дослiдну дiяльнiсть протягом перiоду, який не перевищує двох рокiв з дня його прибуття до цiєї другої Держави.
2. Ця стаття не застосовується до прибутку вiд науково-дослiдної дiяльностi, якщо така дiяльнiсть здiйснюється насамперед у приватних iнтересах певної особи чи осiб.
3. Для цiлей цiєї статтi та статтi 20 вважається, що фiзична особа є резидентом Договiрної Держави, якщо вона є резидентом цiєї Держави у вiдповiдному фiнансовому роцi або роцi отримання прибутку, в якому вiн перебуває в другiй Договiрнiй Державi, або в роки, що безпосередньо передували вiдповiдному фiнансовому року або року отримання прибутку.
4. Для цiлей пункту 1 термiн "затверджений заклад" означає заклад, який було затверджено щодо цього компетентним органом вiдповiдної Договiрної Держави.
Стаття 22
Iншi доходи
1. Вiдповiдно до положень пункту 2 види доходiв резидента Договiрної Держави, про якi спецiально не йдеться в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi, незалежно вiд мiсця виникнення доходiв.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв, iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво i надає в цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з якими одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, види доходiв резидента Договiрної Держави, якi не пов'язанi з попереднiми статтями цiєї Конвенцiї i якi виникають в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
Стаття 23
Капiтал
1. Капiтал, представлений нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента Договiрної Держави i розташоване в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Капiтал, представлений рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлений рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Капiтал, представлений морськими та повiтряними судами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях та рухомим майном, що вiдноситься до використання таких морських та повiтряних суден, оподатковується тiльки в тiй Договiрнiй Державi, в якiй пiдприємство, що володiє таким майном, є резидентом.
4. Будь-якi iншi елементи капiталу резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Державi.
Стаття 24
Уникнення подвiйного оподаткування
1. Чинне законодавство кожної з Договiрних Держав буде продовжувати регулювати оподаткування доходiв i капiталу у вiдповiдних Договiрних Державах, якщо в цiй Конвенцiї нiщо безпосередньо не вказує на iнше.
2. Якщо резидент Iндiї одержує доходи чи володiє капiталом, якi, вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, можуть оподатковуватись в Українi, Iндiя дозволяє вирахування, що дорiвнює сумi прибуткового податку цього резидента, що її сплачено в Українi безпосередньо або шляхом вирахувань, або вирахування, що дорiвнює сумi податку на капiтал, що її сплачено в Українi. Проте таке вирахування в обох випадках не повинно перевищувати тiєї частини прибуткового податку або податку на капiтал, якi пiдраховуються до надання вирахування, що вiдноситься до прибутку або капiталу, що можуть оподатковуватись в Українi.
3. З урахуванням положень законодавства України, що стосується звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити положенням цiєї статтi), на iндiйський податок, що сплачується за iндiйським законодавством i цiєю Конвенцiєю, безпосередньо або шляхом вирахувань з прибутку, доходу або капiталу дозволяється кредит проти українського податку, стосовно прибутку, доходу або капiталу, що стягуються згiдно з українським законодавством. У будь-якому такому випадку кредит не повинен перевищувати ту частину українського податку (який визначається до надання вирахування), який стосується прибутку, доходу або капiталу, якi можуть оподатковуватись в Iндiї.
4. Вважається, що податок, який сплачується в Договiрнiй Державi, згаданий у пунктах 2 i 3 цiєї статтi, включає податок, який був би сплачений, проте через податковi стимули, що надаються i якi спрямованi на стимулювання економiчного розвитку згiдно iз законодавством Договiрної Держави, не було сплачено.
5. Доход, який вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї не повинен оподатковуватись у Договiрнiй Державi, може бути врахований для пiдрахування ставки податку, що встановлюється в цiй Договiрнiй Державi.
Стаття 25
Уникнення податкової дискримiнацiї
1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягатимуть у другiй Договiрнiй Державi iншому або бiльш обтяжливому оподаткуванню, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї другої Договiрної Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується незалежно вiд положення статтi 1 до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi; нiж оподаткування пiдприємств, якi здiйснюють таку ж саму дiяльнiсть за тих же самих умов або обставин у цiй другiй Державi. Це положення не повинно тлумачитись як таке, що зобов'язує Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, звiльнення i знижки в оподаткуваннi на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам. Це положення також не може тлумачитись як таке, що вступає в конфлiкт з положеннями пункту 3 статтi 7 цiєї Конвенцiї.
3. Жодне положення цiєї статтi не може тлумачитись як таке, що зобов'язує Договiрну Державу надавати особам, якi не є резидентами цiєї Держави, будь-якi особистi знижки, звiльнення або вирахування для цiлей оподаткування, якi вона надає, згiдно зi своїм чинним законодавством, тiльки своїм резидентам.
4. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не повиннi пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або будь-яким зобов'язанням, пов'язаним з ним, iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої Договiрної Держави.
5. У цiй статтi термiн "оподаткування" означає податки, що є предметом цiєї Конвенцiї.
Стаття 26
Взаємоузгоджувальна процедура
1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що дiє однiєї чи обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не у вiдповiдностi до положень цiєї Конвенцiї, вiн може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених внутрiшнiм законодавством цих Держав, подати заяву компетентному органовi тiєї Договiрної Держави, резидентом якої вiн є. Ця заява повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, що не вiдповiдає цiй Конвенцiї.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заяву обгрунтованою i якщо вiн сам не зможе прийти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентними органами другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає цiй Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених у нацiональних законодавствах Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати зi взаємною згодою будь-якi складнi або сумнiвнi питання, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Конвенцiї. Вони можуть також консультуватися з метою усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Конвенцiєю.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
Стаття 27
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюватимуться iнформацiєю (включаючи документи), необхiдною для застосування положень цiєї Конвенцiї або внутрiшнього законодавства Договiрних Держав, яка стосується податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, тiєю мiрою, якою оподаткування за цим законодавством не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема в тому, що стосується запобiгання способам обману або ухилення вiд сплати податкiв. Будь-яка iнформацiя, що її одержить Договiрна Держава, вважатиметься секретною, як i iнформацiя, що її одержано по внутрiшньому законодавству цiєї Держави. Однак якщо iнформацiя вважається секретною в тiй Державi, що її надсилає, її буде розкрито тiльки особам або органам (включаючи суд та адмiнiстративнi органи), що пов'язанi з нарахуванням, стягненням, введенням в дiю або виконанням рiшень чи визначенням апеляцiй щодо податкiв, якi є предметом цiєї Конвенцiї. Такi особи або органи використовуватимуть цю iнформацiю для таких цiлей, але вони можуть розкрити її в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi юридичних рiшень. Компетентнi органи шляхом консультацiй розробляють вiдповiднi умови, методи i процедури, що стосуються справ, щодо яких цей обмiн iнформацiєю має мiсце, включаючи у разi необхiдностi обмiн iнформацiєю, що стосується ухилень вiд сплати податкiв.
2. Обмiн iнформацiєю або документами проводиться або в межах здiйснення звичайної адмiнiстративної практики чи за запитами по окремих випадках, або i в тому, i в iншому випадку.
3. У жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що зобов'язують одну Договiрну Державу:
a) вживати адмiнiстративних заходiв, що протирiчать законодавству або адмiнiстративнiй практицi цiєї або другої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю або документи, якi не можна одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики цiєї або другої Договiрної Держави;
c) надавати iнформацiю, яка розкривала б торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б громадському порядку.
Стаття 28
Допомога в збираннi податкiв
1. Договiрнi Держави погоджуються надавати одна однiй допомогу та пiдтримку з погляду на справляння податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, у випадках, коли податки дiйсно пiдлягають стягненню згiдно iз законодавством тiєї Держави, яка робить запит.
2. У випадку запиту про примусове стягнення податкiв, податковi вимоги кожної з Договiрних Держав, якi були остаточно визначенi, приймаються для примусового стягнення другою Договiрною Державою, до якої надiйшов запит, i податок стягується в цiй Державi вiдповiдно до законодавства, що регулює примусове стягнення її податкiв.
3. Щодо iндiйського податку, то запити надсилаються Центральним управлiнням податкiв, Департаментом доходiв, до Державної податкової адмiнiстрацiї України i супроводжуються сертифiкатом, як того вимагає законодавство Iндiї, який свiдчить про те, що податки остаточно визначенi i пiдлягають стягненню з платника.
4. Щодо українського податку, то запити надсилаються Державною податковою адмiнiстрацiєю України до Центрального управлiння податкiв, Департаменту доходiв Iндiї, i супроводжуються сертифiкатом, як того вимагає законодавство України, який свiдчить про те, що податки остаточно визначенi i пiдлягають стягненню з платника.
5. Якщо вимога, про сплату податку не остаточно визначена через те, що вона пiдлягає апеляцiї чи будь-якiй iншiй процедурi, Договiрна Держава з метою захисту своїх доходiв може звернутися до другої Договiрної Держави з проханням вжити вiдповiдних тимчасових або промiжних заходiв вiдповiдно до законодавства цiєї другої Договiрної Держави.
6. Запит про надання допомоги в стягненнi податкiв з платника робиться тiльки у випадку, якщо цей платник не має у Договiрнiй Державi, що робить запит, вiдповiдних активiв, з яких можна стягнути податки з цього платника.
7. Договiрна Держава, у якiй стягується податок вiдповiдно до пунктiв 1, 2 i 5 цiєї статтi, негайно надсилає стягнену у такий спосiб суму Державi, що зробила запит, але при цьому ця перша згадана Держава має право на вiдшкодування витрат, що вона їх зазнала при наданнi допомоги в стягненнi такого податку у сумi, яку буде оговорено компетентними органами Договiрних Держав.
Стаття 29
Дипломати i консульськi працiвники
Жоднi положення цiєї Конвенцiї не зачiпають податкових привiлеїв дипломатiв або консульських працiвникiв, установлених загальними нормами мiжнародного права або положеннями спецiальних угод.
Стаття 30
Набуття чинностi
1. Кожна з Договiрних Держав повiдомляє одна одну про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набуває чинностi у день останнього такого повiдомлення, i її положення будуть застосовуватись:
a) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти i роялтi для платежiв, зроблених на шiстдесятий день або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набуття Конвенцiєю чинностi;
(ii) стосовно податку на прибуток пiдприємств, податку на майно пiдприємств i податку на нерухоме майно громадян для будь-якого оподатковуваного перiоду, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком набуття Конвенцiю чинностi;
(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий день або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набуття Конвенцiєю чинностi;
b) в Iндiї, стосовно доходу, що виникає у будь-якому попередньому роцi, починаючи з або пiсля першого квiтня року, наступного за календарним роком, у якому Конвенцiя набуває чинностi, i стосовно капiталу, який утримується пiсля закiнчення попереднього року, наступного за тим, у якому Конвенцiя набуває чинностi або наступних рокiв.
Стаття 31
Завершення чинностi
Ця Конвенцiя залишається чинною доти, доки одна з Договiрних Держав до тридцятого квiтня будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'ятирiчного термiну з моменту набуття чинностi цiєю Конвенцiєю, не повiдомить другу Договiрну Державу у письмовiй формi через дипломатичнi канали про завершення чинностi цiєї Конвенцiї i в такому разi ця Конвенцiя припиняє свою дiю:
a) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;
(ii) стосовно податкiв на прибуток пiдприємств, податку на майно пiдприємств i податку на нерухоме майно громадян для будь-якого оподатковуваного перiоду, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий день або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;
b) в Iндiї стосовно доходу, що виникає у будь-якому попередньому роцi, починаючи пiсля або з першого квiтня року, наступного за календарним роком подання повiдомлення, i стосовно капiталу, утриманого пiсля закiнчення будь-якого фiнансового року, починаючи пiсля або з першого квiтня року, наступного за календарним роком подачi повiдомлення про завершення чинностi.
У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено у Києвi 7 квiтня 1999 року у двох примiрниках українською, хiндi та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичнi. У разi розбiжностей в iнтерпретацiї мiж українським та iндiйським текстами, перевага надається англiйському тексту.
| За Уряд України | За Уряд Республiки Iндiя |
