ДОГОВIР

мiж Україною та Туркменiстаном про довгострокове торговельно-економiчне спiвробiтництво на 2001 - 2010 роки

     Україна та Туркменiстан, далi iменованi Високi Договiрнi Сторони, керуючись головними положеннями Договору про дружбу i спiвробiтництво мiж Україною та Туркменiстаном вiд 10 жовтня 1992 року, а також Декларацiї мiж Україною та Туркменiстаном про подальший розвиток спiвробiтництва вiд 28 сiчня 1998 року, а також договiрно-правовою базою двостороннього спiвробiтництва України та Туркменiстану, виходячи з намiрiв подальшого змiцнення i розвитку рiвноправних i взаємовигiдних торговельно-економiчних вiдносин, уважаючи, що довгострокове i стiйке економiчне спiвробiтництво, ефективне використання економiчного потенцiалу двох держав служить пiдвищенню добробуту їхнiх народiв, високо оцiнюючи потенцiал торговельно-економiчного спiвробiтництва, що формується мiж Україною та Туркменiстаном i сприяє змiцненню економiчного процвiтання i безпецi двох держав, зважаючи, що вiдносини мiж Україною та Туркменiстаном набувають характеру стратегiчного партнерства, приймаючи до уваги, що розширення спiвробiтництва мiж двома державами в найближчi десятилiття мають визначальне значення для змiцнення економiки обох країн, домовилися про нижченаведене:

Стаття 1

     Високi Договiрнi Сторони виражають готовнiсть здiйснювати довгострокове економiчне спiвробiтництво на основi рiвностi, взаємної вигоди, сумлiнного виконання взятих зобов'язань. Таке спiвробiтництво буде здiйснюватися на основi Мiждержавної Програми довгострокового торговельно-економiчного спiвробiтництва мiж Україною та Туркменiстаном на 2001 - 2010 роки (далi - Програма), яка є невiд'ємною частиною цього Договору.

Стаття 2

     Високi Договiрнi Сторони створюють спiльний механiзм контролю за ходом виконання Програми.

Стаття 3

     Економiчне спiвробiтництво Високих Договiрних Сторiн здiйснюється шляхом взаємодiї мiж суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi двох держав, незалежно вiд форм власностi, вiдповiдно до загальновизнаних норм мiжнародного права i нацiонального законодавства Високих Договiрних Сторiн.

     Високi Договiрнi Сторони, виходячи з необхiдностi поглиблення взаємовигiдного економiчного спiвробiтництва мiж ними, будуть створювати умови для розвитку торговельно-економiчних зв'язкiв, змiцнення мiжбанкiвських вiдносин, формування окремих проектiв i програм, створення спiльних виробничих структур, здiйснення iнвестицiйної дiяльностi, у вiдповiдностi з нацiональним законодавством Високих Договiрних Сторiн.

     Високi Договiрнi Сторони будуть утримуватися вiд дiй, що завдають шкоди iнтересам економiки їх держав.

Стаття 4

     Суперечки щодо тлумачення i застосування положень цього Договору будуть вирiшуватися шляхом консультацiй i переговорiв мiж Високими Договiрними Сторонами.

Стаття 5

     За обопiльною згодою Високих Договiрних Сторiн у цей Договiр можуть уноситися змiни або доповнення. Змiни та доповнення оформляються протоколами, якi є невiд'ємною частиною цього Договору, та набирають чинностi в порядку, передбаченому Статтею 7 цього Договору.

Стаття 6

     Виконання положень цього Договору не торкається прав i зобов'язань, що випливають з iнших мiжнародних договорiв Високих Договiрних Сторiн.

Стаття 7

     Цей Договiр набирає чинностi з дати одержання останнього письмового повiдомлення про виконання Високими Договiрними Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набрання чинностi цим Договором, i дiє до 31 грудня 2010 року.

     Кожна з Високих Договiрних Сторiн може припинити чиннiсть цього Договору шляхом письмового повiдомлення iншої Високої Договiрної Сторони. У цьому випадку чиннiсть Договору припиняється через шiсть мiсяцiв вiд дати такого повiдомлення.

     Припинення чинностi Договору не торкається виконання проектiв, реалiзацiя яких розпочата до припинення чинностi цього Договору.

     Вчинено в м. Києвi 14 травня 2001 року в двох примiрниках, кожний туркменською, українською i росiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними.

     Для цiлей тлумачення положень цього Договору використовується текст росiйською мовою.

За Україну Леонiд Кучма

За Туркменiстан Сапармурат Нiязов

 

МIЖДЕРЖАВНА ПРОГРАМА

довгострокового торговельно-економiчного спiвробiтництва мiж Україною та Туркменiстаном на 2001 - 2010 роки

     Ця Програма торговельно-економiчного спiвробiтництва мiж Україною та Туркменiстаном (надалi - Сторони) на 2001 - 2010 роки покликана послужити основою для мiждержавного торговельно-економiчного спiвробiтництва на вказаний перiод i пiдготовлена вiдповiдно до Договору мiж Україною та Туркменiстаном про дружбу i спiвробiтництво вiд 10 жовтня 1992 року, а також Декларацiєю мiж Україною та Туркменiстаном про подальший розвиток спiвробiтництва вiд 28 сiчня 1998 року.

1. Основнi завдання економiчного спiвробiтництва

     Програма передбачає взаємодiю державних органiв України та Туркменiстану з таких головних напрямiв:

     спiльний пошук шляхiв, що забезпечують розвиток економiчного спiвробiтництва, спрямованого на зростання економiк обох держав в iнтересах пiдвищення рiвня життя населення;

     обмiн iнформацiєю про заходи щодо створення суб'єктам господарювання стимулiв для розширення виробництва, збiльшення iнвестицiй, упровадження новiтнiх досягнень в областi науки i передових технологiй, пiдвищення якостi i конкурентоздатностi продукцiї, що випускається.

     Головними завданнями двостороннього довгострокового торговельно-економiчного спiвробiтництва на 2001 - 2010 роки є:

     створення умов для реалiзацiї українсько-туркменських мiжурядових договорiв i угод;

     розширення економiчного спiвробiтництва в областi торгiвлi послугами, роботами i капiталом, формування i закрiплення механiзмiв розширеної виробничої iнтеграцiї у виглядi промислово-фiнансових груп, спiльних пiдприємств, лiцензiйних угод;

     забезпечення енергетичної, продовольчої та iнших видiв економiчної безпеки Сторiн шляхом взаємовигiдного обмiну товарами, ресурсами, послугами i технологiями, що належать до всiх стадiй вiдтворення нацiонального продукту;

     сприяння змiцненню взаємовигiдних економiчних зв'язкiв мiж пiдприємствами всiх секторiв пiдприємництва, приватними виробниками товарiв i послуг, надання їм сталого i незворотного характеру;

     формування окремих мiжгалузевих проектiв i програм економiчного спiвробiтництва, створення спiльних пiдприємств рiзноманiтних форм, розвиток виробничої кооперацiї, активiзацiя дiяльностi нацiональних iнвесторiв на територiї обох держав;

     здiйснення на довгостроковiй взаємовигiднiй основi поставок туркменського природного газу в Україну.

     Двостороннє довгострокове економiчне спiвробiтництво буде грунтуватися на розвитку торгових, iнвестицiйних та iнших видах дiлових вiдносин мiж суб'єктами господарювання Сторiн за формою:

     комерцiйних договорiв про купiвлю-продаж;

     договорiв про розподiл продукцiї, про спiльну дiяльнiсть i про утворення спiльних пiдприємств;

     iнвестицiйних i кредитних договорiв, лiзингових контрактiв;

     договорiв про концесiю, оренду, лiцензiйних i франчайзингових угод;

     iнших договорiв спiльної дiяльностi в сферi розробки природних ресурсiв, виробництва, маркетингу та реалiзацiї готової продукцiї;

     iнших договорiв у сферi iнвестицiй та кредитування, спiвробiтництва в сферi послуг i використання iнтелектуальної власностi.

     Сторони сприятимуть всебiчному використанню i поширенню перерахованих вище та iнших форм довгострокового економiчного спiвробiтництва у вiдповiдностi до нацiональних законодавств Сторiн та загальноприйнятих норм i правил у сферi торгiвлi й iнвестицiй.

2. Головнi напрями економiчного спiвробiтництва

     Головними напрямами економiчного спiвробiтництва Сторiн є:

     розробка та пiдписання мiжурядових угод з поглиблення економiчного спiвробiтництва;

     створення мiждержавних фiнансово-промислових груп та iнших спiльних структур;

     взаємовигiдне використання (функцiонування й експлуатацiя) мiжнародних транспортних коридорiв;

     подальша гармонiзацiя систем стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї шляхом упровадження мiжнародних стандартiв на продукцiю i процедур оцiнки вiдповiдностi (сертифiкацiї).

     Сторони сприяють створенню i розвитку нацiональних виробництв, їхньому забезпеченню необхiдними ресурсами, збереженню виробничого профiлю пiдприємств, що мають ключове значення для забезпечення економiчного розвитку України та Туркменiстану.

     До таких виробництв, насамперед, належать паливно-енергетичний комплекс, сiльськогосподарське машинобудування, легка i харчова промисловiсть, суднобудування.

     З метою пiдвищення конкурентоздатностi продукцiї, виробленої пiдприємствами цих галузей, необхiдно буде розглянути можливостi збереження i розвитку найбiльш цiнних елементiв накопиченого науково-технiчного потенцiалу та використання його в iнтересах розвитку економiки двох держав, створення для власних товаровиробникiв прiоритетних умов для виробництва.

     Цьому буде сприяти створення спiльних українсько-туркменських пiдприємств у сферi виготовлення повнокомплектного устаткування для нафтогазового комплексу, виробництва компресорiв, будiвельно-монтажної арматури, сталевих труб, розширення обсягiв спiльних робiт, пов'язаних iз видобутком вуглеводнiв, проектування i будiвництво нових комунiкацiй.

     Важливим напрямом спiвробiтництва буде розвиток технологiй у:

     використаннi бiотехнологiй для сiльського господарства i виробництва медичних препаратiв;

     машинобудуваннi, органiзацiї виробництва високоефективної технiки для оновлення продукцiї в галузях виробництва, сiльгоспмашинобудуваннi, виробництвi спецтехнiки, транспортних засобiв, устаткування для енергетичної, транспортної i гiрничодобувних галузей;

     хiмiчнiй i нафтохiмiчнiй промисловостi.

     У процесi здiйснення цiєї Програми буде прийнято дiючi заходи щодо змiцнення i розвитку взаємовигiдної виробничої кооперацiї i прямих зв'язкiв мiж пiдприємствами України та Туркменiстану. Вони будуть спрямованi на збiльшення випуску рiзноманiтних видiв продукцiї, ефективного комплексного використання сировинних ресурсiв i розвиток iмпортозамiнних виробництв.

     Сторони домовилися вважати прiоритетними такi головнi напрями спiвробiтництва:

Спiвробiтництво в галузi нафтогазової промисловостi

     Сторони визнають наявнiсть i змiцнення спiвробiтництва в сферi нафтогазової промисловостi прiоритетним завданням розвитку довгострокового економiчного спiвробiтництва в цiлому й одним iз найважливiших чинникiв забезпечення енергетичної безпеки Сторiн.

     До головних прiоритетiв двостороннього спiвробiтництва в галузi нафтогазової промисловостi Сторони вiдносять проектування та будiвництво магiстральних нафтопроводiв, постачання устаткування i будiвництво насосних i компресорних станцiй, комплексне будiвництво об'єктiв облаштування нафтових i газових родовищ, морських стацiонарних платформ для бурiння й експлуатацiї скважин у туркменському секторi Каспiйського моря та мають намiр прийняти всi необхiднi заходи щодо їх прискореної реалiзацiї.

     Прiоритетними напрямами на початковому етапi реалiзацiї Програми є реалiзацiя спiльних проектiв з ВАТ "Сумське машинобудiвне науково-виробниче об'єднання iм. Фрунзе" на таких об'єктах:

     будiвництво "пiд ключ" лiнiйної компресорної станцiї "Йиланли";

     будiвництво "пiд ключ" лiнiйної компресорної станцiї "Дер'ялик";

     будiвництво "пiд ключ" газлiфтної компресорної станцiї "Готурдепе";

     будiвництво "пiд ключ" комплексу установок iз збору, пiдготовки та транспортуванню природного газу родовищ "Кеймир", "Акпатлаук" та "Чекишлер" на Заходi Туркменiстану;

     будiвництво металургiйного заводу малої продуктивностi;

     будiвництво цеху з ремонту дизельних двигунiв, насосiв i компресорiв.

     Сторони будуть заохочувати i сприяти спiльнiй дiяльностi своїх суб'єктiв господарювання з розвiдки, розробки i видобутку вуглеводневих ресурсiв обох країн, а також сприяти дiяльностi своїх суб'єктiв господарювання з проектування, будiвництва й експлуатацiї промислових виробництв з переробки вуглеводневих ресурсiв, нафтохiмiчної i газохiмiчної промисловостi.

     Сторони з урахуванням нацiональних законодавств України та Туркменiстану на паритетнiй основi можуть встановлювати пiльговi режими оподаткування розрахункiв за газ, якi будуть здiйснюватися суб'єктами господарювання на виконання цих Договору i Програми.

Спiвробiтництво в областi енергетики i важкої промисловостi

     Сторони вважають за необхiдне з метою забезпечення енергетичної безпеки здiйснювати реалiзацiю спiльних проектiв i спiльне впровадження на територiї Сторiн передових технологiй i устаткування в областi виробництва i розподiлу електроенергiї.

     Сторони розглядають спiльне спiвробiтництво в галузi виробництва продукцiї машинобудування, чорної i кольорової металургiї, виробництва i переробки хiмiчної сировини, розробки родовищ корисних копалин як перспективнi напрями довгострокового економiчного спiвробiтництва в XXI сторiччi та з цiєю метою мають намiр у перiод 2001 - 2010 рокiв приступити до спiльного створення й управлiння новими високотехнологiчними виробництвами чорної i кольорової металургiї, машинобудування, гiрничої та хiмiчної галузей на територiях Сторiн, для забезпечення внутрiшнiх потреб ринкiв i просування виробленої продукцiї на мiжнародних ринках.

Спiвробiтництво в галузi сiльського господарства i харчової промисловостi

     Сторони на довгостроковiй основi будуть здiйснювати спiльнi заходи щодо iнтеграцiї сiльськогосподарських i переробних виробництв, iз метою забезпечення їхньої взаємодоповнюваностi i змiцнення продовольчої безпеки Сторiн.

     У спiвробiтництвi Сторiн у галузi сiльського господарства i харчової промисловостi прiоритетне значення буде надано виробництву продовольчих товарiв першої необхiдностi, а також сiльськогосподарської продукцiї експортної орiєнтацiї.

     У справi розвитку довгострокового спiвробiтництва в цiй сферi Сторони будуть враховувати вимоги стiйкого розширення зайнятостi сiльського населення i пiдвищення iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва, здiйснюючи регулярний обмiн передовими технологiями рослинництва i тваринництва та методами органiзацiї виробництва i збуту сiльськогосподарської продукцiї.

Спiвробiтництво в галузi транспорту i телекомунiкацiй

     Сторони будуть здiйснювати послiдовнi заходи щодо iнтеграцiї свого транспортного i комунiкацiйного просторiв.

     Сторони мають намiр заохочувати дiяльнiсть своїх суб'єктiв господарювання з розширення можливостей транспортування вантажiв i пасажирiв засобами повiтряного, автомобiльного, залiзничного, морського i трубопровiдного транспорту, надаючи особливе значення залученню в iнтегрованi транспортнi мережi регiональних центрiв Сторiн.

     Сторони заохочуватимуть дiяльнiсть своїх суб'єктiв господарювання щодо реалiзацiї iнвестицiйних проектiв з розвитку транспортної та телекомунiкацiйної iнфраструктури, заснованих на передових технологiях, у тому числi проекти розширення мережi сучасних видiв зв'язкiв.

     Сторони створюватимуть сприятливi умови для забезпечення доступу до своїх транспортних i телекомунiкацiйних мереж суб'єктiв господарювання iншої Сторони з метою здiйснення транзиту товарiв i послуг.

Спiвробiтництво в сферi фiнансiв i банкiвської справи

     Сторони прагнутимуть до всестороннього розширення i змiцнення довгострокового спiвробiтництва в сферi фiнансiв i банкiвської справи, рiвень розвитку якого надалi матиме вирiшальний вплив на динамiку спiвробiтництва в галузях нацiональної економiки Сторiн.

     Прiоритетними завданнями i напрямами спiвробiтництва в сферi фiнансiв i банкiвської справи будуть:

     створення сучасної системи розрахункiв мiж банками Сторiн, заснованої на використаннi електронних банкiвських технологiй, розширеннi кореспондентської мережi, що забезпечуватиме максимальнi зручностi здiйснення грошових розрахункiв мiж суб'єктами господарювання з операцiй, пов'язаних iз перемiщенням товарiв, послуг, робiт i капiталiв;

     розвиток спiвробiтництва в областi мiждержавного кредиту, забезпечення взаємовигiдного механiзму фiнансування постачань товарiв i устаткування, будiвництва й експлуатацiї об'єктiв виробничого призначення, здiйснюваних суб'єктами господарювання Сторiн, у тому числi в третiх країнах;

     розвиток механiзмiв кредитного i розрахункового стимулювання спiльної пiдприємницької дiяльностi суб'єктiв господарювання Сторiн, особливо в сферi малого i середнього приватного пiдприємництва, включаючи в тому числi механiзми банкiвських гарантiй, лiзингу та факторингу.

Спiвробiтництво у галузi текстильної промисловостi

     Сторони будуть сприяти прискореному розвитку текстильної промисловостi i виробничої кооперацiї в цiй галузi мiж суб'єктами господарювання Сторiн.

     Сторони будуть утримуватися вiд застосування тарифних i нетарифних обмежень у торгiвлi текстильними виробами.

Спiвробiтництво в сферi будiвництва, архiтектури i промисловостi будiвельних матерiалiв

     Сторони будуть сприяти створенню сприятливих умов для спiвробiтництва в областi архiтектури, будiвництва i виробництва будiвельних матерiалiв i будуть обмiнюватися накопиченим досвiдом i iнформацiєю з архiтектури, мiстобудування та використання нових екологiчно безпечних будiвельних матерiалiв.

     Сторони будуть сприяти участi своїх суб'єктiв у спiльних пiдприємствах, спiвробiтництву науково-дослiдних органiзацiй, спiльному виконанню мiжнародних проектiв iз використанням передових методiв i технологiй у будiвництвi та виробництвi будiвельних матерiалiв, експорту будiвельних матерiалiв i виробiв.

     Сторони будуть проводити консультацiї з питань будiвництва на територiях iз пiдвищеною сейсмiчною i тектонiчною активнiстю.

Спiвробiтництво в iнших сферах економiки

     Не обмежуючись перерахованими вище прiоритетними сферами економiчного спiвробiтництва, Сторони будуть сприяти розширенню дiлових зв'язкiв мiж своїми суб'єктами господарювання у рамках нацiонального законодавства Сторiн i дотриманню загальновизнаних норм мiжнародного права в усiх галузях нацiональних економiк Сторiн.

     Сторони будуть сприяти змiцненню дiлових зв'язкiв, що формуються на основi довгострокових комерцiйних договорiв, шляхом утворення спiльних пiдприємств i здiйснення обмiну досвiдом i передовими технологiями виробництва, органiзацiї управлiння i збуту.

3. Розвиток взаємовигiдного торговельного спiвробiтництва

     Розвиток i поглиблення торговельного спiвробiтництва мiж Україною та Туркменiстаном буде здiйснюватися у вiдповiдностi з загальноприйнятими нормами мiжнародного права та нацiональним законодавством Сторiн.

     Цьому буде сприяти проведення узгодженої митної полiтики, створення сприятливих умов для руху транспортних засобiв, товарiв i туристiв, оптимiзацiї митного контролю, поступовий i послiдовний розвиток взаємодiї митних, правоохоронних, прикордонних та iнших органiв на основi двостороннiх регламентуючих документiв.

     Програмою передбачається розширити спiвробiтництво в областi взаємодiї транспортних систем України та Туркменiстану, маючи на увазi їх бiльш ефективне використання у взаємних перевезеннях вантажiв, зниження транспортних витрат, проведення з цiєю метою узгодженої полiтики з розвитку та реконструкцiї систем транспорту.

     З метою збiльшення обсягiв двостороннього товарообiгу та збереження позитивних темпiв його росту Сторони домовились про розширення спiвробiтництва та взаємне сприяння в наступних напрямах торговельних вiдносин:

     реалiзацiя iнвестицiйних проектiв, у першу чергу, передбачених укладеним 4 жовтня 2000 року Президентом України та Президентом Туркменiстану Спiльним розпорядженням;

     диверсифiкацiя товарної структури експорту-iмпорту;

     розширення номенклатури (асортименту) продукцiї, що постачається;

     спiльний вихiд на ринки третiх країн;

     створення спiльних пiдприємств, торгових домiв або iнших спiльних структур;

     збiльшення кiлькостi представництв суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     створення мережi сервiсних центрiв з обслуговування та ремонту технiки, що поставляється i, в першу чергу, сiльськогосподарської;

     створення консигнацiйних складiв;

     мiжрегiональне спiвробiтництво;

     обмiн базами даних або iнформацiєю на вiдповiдних веб-сторiнках в Iнтернетi з експортно-iмпортних можливостей i потреб Сторiн;

     активiзацiя роботи Посольств Сторiн у сферi торговельно-економiчного спiвробiтництва.

     Органiзацiя та здiйснення торгових вiдносин мiж країнами передбачає активний обмiн необхiдною статистичною iнформацiєю i, в першу чергу, зiставлення даних зовнiшньої торгiвлi, що не суперечать нацiональному законодавству Сторiн. Передбачається обмiн статистичними виданнями i публiкацiями, методологiчними матерiалами i розробками, програмами, а також досвiдом проведення статистичних спостережень, переписiв, обстежень, узгодження принципiв формування статистики зовнiшньої торгiвлi.

     Буде пiдготовлено пропозицiї зi створення спiльної iнформацiйної системи України та Туркменiстану, що повинна забезпечити вiдслiдкування стану ринкiв товарiв i послуг обох країн, уключаючи обсяги виробництва i споживання товарiв i послуг, їхньої порiвняльної кон'юнктури на внутрiшньому i свiтовому ринку. Надання iнформацiї в спiльну iнформацiйну систему буде здiйснюватися за узгодженим перелiком показникiв уповноваженими вiдомствами України та Туркменiстану.

4. Контроль за реалiзацiєю Програми

     Контроль за виконанням цiєї Програми покладається на Спiльну мiжурядову українсько-туркменську комiсiю з питань економiчного спiвробiтництва.