УГОДА

про Спiльний аграрний ринок держав - учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав

     Держави - учасницi цiєї Угоди (далi - Сторони)

     з метою реалiзацiї Договору про створення Економiчного союзу вiд 24 вересня 1993 року, усвiдомлюючи об'єктивну необхiднiсть iнтеграцiї агропромислового виробництва i формування спiльного економiчного простору,

     бажаючи зберегти та розвивати традицiйнi господарськi, торговельнi та науково-технiчнi зв'язки,

     враховуючи необхiднiсть докорiнних економiчних перетворень в аграрному секторi у зв'язку з переходом до ринкових вiдносин,

     беручи до уваги рiзнi природнi та економiчнi умови для виробництва сiльськогосподарської продукцiї та її переробки, ефективнiсть агропромислових комплексiв, виходячи iз соцiально-економiчних iнтересiв товаровиробникiв у сiльському господарствi i у сферi переробки продукцiї,

     прагнучи до зростання добробуту своїх народiв,

     згодились про нижченаведене:

Стаття 1

     Сторони поетапно створюють Спiльний аграрний ринок держав - учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав (далi - Спiльний аграрний ринок), що забезпечує вiльний рух сiльськогосподарської продукцiї, продовольчих товарiв, науково-технiчної продукцiї, технологiй, засобiв виробництва i послуг для агропромислового комплексу нацiонального походження (далi - товари та послуги).

     Спiльний аграрний ринок створюється Сторонами на основi добровiльно прийнятих на себе зобов'язань та рiвностi прав.

     Умови створення i функцiонування Спiльного аграрного ринку визначаються Положенням, яке є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.

Стаття 2

     Координацiю дiяльностi щодо реалiзацiї заходiв, спрямованих на створення i функцiонування Спiльного аграрного ринку, здiйснює Мiжурядова рада з питань агропромислового комплексу (далi - Рада), яка для реалiзацiї зазначених задач, по мiрi необхiдностi, формує комiсiї i експертнi групи з числа уповноважених експертiв i спецiалiстiв Сторiн.

Стаття 3

     Сторони здiйснюють поступове формування Спiльного аграрного ринку на основi узгодженої, а потiм - спiльної аграрної полiтики, яка передбачає пiдвищення ефективностi використання ресурсiв, рацiональне розмiщення сiльськогосподарського виробництва, полiпшення забезпечення населення продовольством, а промисловiсть сировиною, стабiлiзацiю ринку сiльськогосподарської продукцiї i продовольства, пiдтримку i захист товаровиробникiв агропромислового комплексу, стимулювання взаємного товарообмiну, пiдвищення життєвого рiвня сiльського населення.

Стаття 4

     В процесi створення Спiльного аграрного ринку Сторони приймають законодавчi акти, направленi на регулювання монополiстичної дiяльностi, попередження i запобiгання недобросовiсної конкуренцiї господарюючих суб'єктiв.

Стаття 5

     Сторони створюють Спiльний аграрний ринок поетапно з формуванням зони вiльної торгiвлi, а потiм для держав, якi готовi до подальшої економiчної iнтеграцiї, - спiльної митної територiї в межах Митного союзу, який передбачає вiдсутнiсть митних зборiв, лiцензiй та iнших обмежень i перепон для вiльного перемiщення товарiв та послуг в межах територiй Сторiн, за винятком вилучень, якi оформленi у взаємних протоколах.

     Сторони координують полiтику в торгiвлi товарами i послугами з державами, якi не беруть участь у цiй Угодi.

Стаття 6

     В процесi створення Спiльного аграрного ринку Сторони здiйснюють координацiю цiнової полiтики, а на етапi створення спiльної митної територiї переходять до погоджуваної системи регулювання цiн на товари та послуги за ринковими принципами.

Стаття 7

     Сторони встановлюють в рамках Спiльного аграрного ринку узгоджену систему санiтарної, фiтосанiтарної i ветеринарної регламентацiї, визначають правила торгiвлi та стандарти на товари i послуги.

Стаття 8

     Сторони приймуть узгодженi заходи для створення iнформацiйної системи Спiльного аграрного ринку.

Стаття 9

     Сторони, зацiкавленi в реалiзацiї спiльних програм та iнших заходiв по формуванню i функцiонуванню Спiльного аграрного ринку, створюють необхiднi фонди. Порядок їх створення i використання визначаються Сторонами, якi є засновниками зазначених фондiв.

Стаття 10

     Спiрнi питання, пов'язанi з використанням i тлумаченням цiєї Угоди, розв'язуються шляхом консультацiй i переговорiв зацiкавлених Сторiн.

     При неможливостi врегулювання спiрних питань шляхом переговорiв Сторони звертаються в Економiчний Суд Спiвдружностi Незалежних Держав або iнший мiжнародний суд.

Стаття 11

     Ця Угода вiдкрита для приєднання будь-якої держави, яка подiляє її цiлi та принципи, за згодою усiх Сторiн. Приєднання вважається таким, що вступило в силу, вiд дня отримання депозитарiєм останнього повiдомлення про згоду на приєднання.

Стаття 12

     В цю Угоду можуть бути внесенi змiни та доповнення щодо спiльної згоди Сторiн, якi оформляються окремими протоколами до цiєї Угоди.

Стаття 13

     Ця Угода укладається строком на 5 рокiв i буде автоматично продовжуватися на наступнi п'ятирiчнi перiоди, якщо Сторони не приймуть iншого рiшення.

Стаття 14

     Кожна Сторона може вийти iз цiєї Угоди, направивши письмове повiдомлення про це депозитарiю не пiзнiше, нiж за 6 мiсяцiв до виходу, врегулювавши фiнансовi та iншi зобов'язання, якi виникли за час дiї Угоди.

Стаття 15

     Ця Угода тимчасово дiє вiд дня пiдписання. У випадку, коли законодавство будь-якої iз Сторiн не припускає тимчасового застосування Угоди, Сторона сповiщає про це iншi Сторони.

     Ця Угода набуває чинностi вiд дня подання на зберiгання депозитарiю третього повiдомлення про виконання Сторонами, що її пiдписали, внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для вступу її в дiю.

     Для Сторiн, якi виконали необхiднi процедури пiзнiше, вона вступає в силу вiд дня здавання на зберiгання депозитарiю повiдомлень про виконання згаданих процедур.

     Здiйснено в мiстi Москвi 6 березня 1998 року в одному дiйсному екземплярi на росiйськiй мовi. Оригiнал зберiгається у Виконавчому Секретарiатi Спiвдружностi Незалежних Держав, який направить кожнiй державi, що пiдписала цю Угоду, його завiрену копiю.

За Азербайджанську Республiку	За Республiку Молдова
За Республiку Бiлорусь	За Росiйську Федерацiю
За Республiку Вiрменiя	За Республiку Таджикистан
За Грузiю	За Туркменiстан
За Республiку Казахстан	За Республiку Узбекистан
За Киргизьку Республiку	За Україну

 

Додаток до Угоди про Спiльний аграрний ринок держав - учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав вiд 6 березня 1998 року

Положення
про умови створення та функцiонування Спiльного аграрного ринку

1. Загальнi положення

     1.1. Це Положення визначає умови та основнi напрямки дiяльностi Сторiн по створенню та функцiонуванню Спiльного аграрного ринку.

     1.2. Сторони формують Спiльний аграрний ринок поетапно на базi спiльно вироблених правил i принципiв.

     На першому етапi створюються правовi основи та iнституцiональна структура Спiльного аграрного ринку, здiйснюється координацiя нацiональних аграрних полiтик.

     На наступних етапах завершується формування правового та економiчного механiзму Спiльного аграрного ринку, здiйснюється перехiд до безмитного руху товарiв у межах Митного союзу, розробляються та реалiзуються окремi спiльнi програми розвитку агропромислових комплексiв, створюються зацiкавленими Сторонами необхiднi спiльнi фонди.

     Формування Спiльного аграрного ринку здiйснюється на основi послiдовної iнтеграцiї ринкiв окремих видiв товарiв та послуг.

     1.3. Створення Спiльного аграрного ринку передбачає:

     поетапне формування узгодженої торговельної та митної полiтики;

     забезпечення умов, якi сприяють ефективному функцiонуванню ринкiв товарiв та послуг, розвитку конкуренцiї мiж товаровиробниками i захисту прав споживачiв;

     розвиток виробничої кооперацiї та iнших форм спiвробiтництва, в тому числi по виробництву машин та устаткування, а також iнших матерiально-технiчних ресурсiв для потреб агропромислових комплексiв Сторiн;

     стимулювання сiльськогосподарських товаровиробникiв та iнших суб'єктiв ринкових вiдносин у розвитку виробництва та iнфраструктури ринку;

     правове та економiчне сприяння створенню спiльних пiдприємств та органiзацiй;

     розробку та реалiзацiю спiльних програм;

     зближення законодавства, яке регулює вiдносини у агропромисловому комплексi;

     захист сiльськогосподарських товаровиробникiв на внутрiшнiх ринках Сторiн та ринках третiх країн.

     1.4. Сферами взаємодiї Сторiн у створеннi Спiльного аграрного ринку є:

     умови торгiвлi та обмiну товарами i послугами;

     механiзм регулювання iмпорту продукцiї з країн, якi не входять у Спiльний аграрний ринок, та експорту продукцiї у цi країни;

     системи стандартизацiї продукцiї та калькуляцiї витрат;

     програми пiдтримки виробникiв сiльськогосподарської продукцiї;

     порядок створення i функцiонування органiв Спiльного аграрного ринку, якi здiйснюють реалiзацiю Угоди;

     порядок формування та використання спiльних фiнансових фондiв;

     статистичне та iнформацiйне обслуговування агропромислових комплексiв Сторiн.

2. Вiльний рух товарiв та послуг

     2.1. Створення умов для вiльного руху товарiв та послуг агропромислових комплексiв Сторiн є першочерговим завданням при формуваннi Спiльного аграрного ринку.

     Вiльний рух товарiв та послуг забезпечується системою договорiв та заходiв до зниження i, в кiнцевому рахунку, вiдмiни митних обмежень у взаємнiй торгiвлi, а також поетапною вiдмовою вiд лiцензування та квотування у торгiвлi, зняттям адмiнiстративних та iнших обмежень на ввезення та вивезення продукцiї агропромислового комплексу.

     Списки товарiв та послуг, за якими знижуються або вiдмiняються зазначенi тарифнi та нетарифнi обмеження, визначаються Сторонами за поданням Ради.

     Одночасно виробляються i здiйснюються узгодженi заходи санiтарного, ветеринарного та фiтосанiтарного контролю у взаємнiй торгiвлi.

     2.2. Сторони здiйснюють заходи, нацiленi на:

     формування зони вiльної торгiвлi, яка охоплює територiї усiх Сторiн;

     розвиток бiржової торгiвлi;

     формування системи оптових продовольчих ринкiв;

     створення умов для безперешкодного руху товарiв по територiях Сторiн;

     застосування узгоджених транспортних тарифiв, спрощення митних процедур при перевезеннi сiльськогосподарської продукцiї та продовольчих товарiв, що швидко псуються.

     2.3. Сторони здiйснюють узгоджену конкурентну полiтику стосовно товаровиробникiв та торговельних посередникiв; скоординовану полiтику пiдтримки сiльського господарства, пiдвищення частки сiльськогосподарських товаровиробникiв у цiнi кiнцевої продукцiї, вирiвнювання умов для конкуренцiї товаровиробникiв в iнтересах споживачiв товарiв та послуг.

     2.4. При розробцi системи правового забезпечення вiльного руху товарiв та послуг Сторони, якi мають намiр вступити до Свiтової органiзацiї торгiвлi, беруть до уваги її правила та вимоги.

3. Фiнансова i цiнова полiтика

     3.1. Зацiкавленi Сторони здiйснюють спiльне фiнансування заходiв в межах конкретних програм розвитку агропромислового комплексу та iнших сфер дiяльностi, передбачених п. 1.4 цього Положення, включаючи, на певному етапi, заходи по функцiонуванню Спiльного аграрного ринку.

     Для цього зацiкавленi Сторони створюють вiдповiднi фонди.

     3.2. Сторони здiйснюють заходи, направленi на:

     розробку механiзму державного регулювання цiн на товари та послуги;

     пiдтримку сiльськогосподарських товаровиробникiв та постачальникiв окремих видiв товарiв та послуг;

     зближення податкових систем.

     3.3. З метою пiдтримки доходiв та стимулювання сiльськогосподарських товаровиробникiв Сторони можуть встановлювати по узгоджених критерiях та видах сiльськогосподарської продукцiї цiни пiдтримки, за якими здiйснюється закупiвля стандартної продукцiї, яка пред'являється для реалiзацiї.

     3.4. Сторони разом визначають свої дiї на ринках товарiв та послуг у вiдносинах з третiми країнами.

     3.5. З метою стимулювання структурних змiн у сiльському господарствi та регулювання обсягiв виробництва Сторони координують дiї по пiдтримцi виробникiв визначених видiв сiльськогосподарської продукцiї.

4. Iнформацiйне забезпечення

     4.1. Спiльна iнформацiйна система Спiльного аграрного ринку (далi - Iнформацiйна система) забезпечує постiйний монiторинг ринкiв товарiв та послуг i включає єдиний банк даних, систему збору, обробки, зберiгання та видачi iнформацiї про обсяги виробництва товарiв та послуг, кон'юнктури свiтового ринку i внутрiшнiх ринкiв Сторiн, взаємних поставках та резервах продукцiї агропромислових комплексiв Сторiн, якi є.

     Сторони надають iнформацiю до Iнформацiйної системи за узгодженим списком показникiв, використовуючи при цьому єдину методологiю розрахунку показникiв сiльськогосподарської та продовольчої статистики.

     Перелiк статистичних показникiв та термiни надання iнформацiї визначаються Сторонами по узгодженню з Мiждержавним статистичним комiтетом Спiвдружностi Незалежних Держав.

     4.2. Данi Iнформацiйної системи використовуються в iнтересах Сторiн при вирiшуваннi перспективних та поточних питань взаємної торгiвлi, формування i розвитку Спiльного аграрного ринку. Витрати на її утримання, а також умови надання iнформацiї визначаються Сторонами на основi окремих домовленостей.

Застереження України
до Угоди про Спiльний аграрний ринок держав - учасниць СНД вiд 6 березня 1998 р.

     За винятком положень про Митний союз i спiльну митну територiю в статтях 5 i 6 i слiв "Економiчний Суд СНД або iнший" в статтi 10.

Прем'єр-мiнiстр України

В. Пустовойтенко