ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

вiд 23 жовтня 2002 року	N 505

Щодо затвердження податкового роз'яснення щодо застосування норм статтi 4 Закону України вiд 23.09.94 р. N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi"

     У зв'язку з чисельними запитами органiв державної податкової служби i суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi здiйснюють зовнiшньоекономiчнi операцiї, та вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16.05.2001 р. N 494 "Про затвердження Порядку надання податкових роз'яснень", а також керуючись статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Українi" наказую:

     1. Затвердити податкове роз'яснення щодо застосування норм статтi 4 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" вiд 23.09.94 р. N 185/94-ВР у разi порушення резидентами термiнiв розрахункiв при виконаннi iмпортних договорiв, що додається.

     2. Начальнику Головного управлiння масово-роз'яснювальної роботи довести цей наказ до вiдома платникiв податкiв.

     3. Начальнику управлiння справами у триденний термiн вiд дня пiдписання цього наказу забезпечити його тиражування та надсилання державним податковим адмiнiстрацiям в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi.

     4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови.

Голова

М. Азаров

 

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 23 жовтня 2002 р. N 505

ПОДАТКОВЕ РОЗ'ЯСНЕННЯ
щодо застосування норм статтi 4 Закону України вiд 23.09.94 р. N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" у разi порушення резидентами термiнiв розрахункiв при виконаннi iмпортних договорiв

     Державнi податковi iнспекцiї вправi за наслiдками документальних перевiрок безпосередньо стягувати з резидентiв пеню, передбачену статтею 4 Закону України вiд 23.09.94 р. N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" (далi - Закон).

     Згiдно зi статтею 2 Закону iмпортнi операцiї резидентiв, якi здiйснюються на умовах вiдстрочення поставки, у разi, коли таке вiдстрочення перевищує 90 календарних днiв з моменту здiйснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукцiї (робiт, послуг), що iмпортується, потребують iндивiдуальної лiцензiї Нацiонального банку України.

     Термiн "вiдстрочення поставки" з точки зору валютного контролю фактично означає вiдстрочення ввезення товару на митну територiю України, яке є обов'язковим i не повинно перевищувати 90-денний термiн з моменту оплати.

     Для встановлення дати iмпорту з метою практичного застосування статтi 2 Закону слiд керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, якими регулюється зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть, оскiльки нормами цього Закону не передбачено конкретної дати надходження товарiв по iмпорту, яка застосовується для вiдрахування 90-денного термiну розрахункiв.

     Згiдно зi статтею 1 Закону України вiд 16.04.91 р. N 959-XII "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" моментом здiйснення експорту (iмпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або республiк (колишнього) Союзу РСР або переходу права власностi на зазначений товар, що експортується чи iмпортується, вiд продавця до покупця.

     Поставкою iмпортованого товару як об'єкта регулювання Закону i валютного контролю з боку податкових органiв при здiйсненнi iмпортних операцiй є факт ввезення товару на митну територiю України, оскiльки норма статтi 2 Закону є iмперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежнiсть вiд переходу права власностi на товар.

     Юридичний перехiд права власностi, як i деякi iншi нюанси договiрних вiдносин мiж сторонами iмпортного контракту, перебуває за межами валютного контролю.

     Термiн "момент перетину товаром митного кордону України" визначається iснуючими нормами у митному законодавствi, зокрема у Митному кодексi України (далi - Кодекс).

     Так, пунктом 1 статтi 15 Кодексу термiн "ввезення в Україну та вивезення з України" означає фактичне перемiщення через митний кордон України товарiв та iнших предметiв.

     Пунктом 3 статтi 15 Кодексу "перемiщення через митний кордон України" визначається як ввезення на митну територiю України, вивезення з цiєї територiї або транзит через територiю України товарiв та iнших предметiв у будь-який спосiб, включаючи використання з цiєю метою трубопровiдного транспорту та лiнiй електропередачi.

     Статтями 21, 24 Кодексу встановлено, що товари перемiщуються через митний кордон України пiд митним контролем i перiод перебування пiд митним контролем товарiв, що ввозяться на митну територiю України з метою вiльного використання, визначається з моменту ввезення i до пропуску через митний кордон України.

     Момент перетину товаром митного кордону України також конкретизує та доповнює поняття "пропуск через митний кордон України", яке означає дозвiл митницi на використання товарiв на митнiй територiї України або за межами цiєї територiї з метою, заявленою митницi (п. 4 ст. 15 Кодексу), а вiльне використання передбачає розпорядження без митного контролю на митнiй територiї України або за її межами товарами та iншими предметами, пропущеними через митний кордон України (п. 5 ст. 15 Кодексу).

     Згiдно зi статтею 37 Кодексу перемiщення через митний кордон України товарiв пiдлягає митному оформленню, яке здiйснюється службовими особами митницi з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобiв державного регулювання ввезення на митну територiю України тощо.

     Вантажна митна декларацiя (ВМД) згiдно з Положенням про вантажну митну декларацiю, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.06.97 р. N 574, не є єдиним документом, виключно яким засвiдчується факт та дата фактичного перемiщення через митний кордон України товарiв, а є документом, який є заявою, що мiстить вiдомостi про товари та iншi предмети i транспортнi засоби та мету їх перемiщення через митний кордон України, та засвiдчує надання суб'єкту ЗЕД права на розмiщення товарiв у визначений митний режим (визначає статус товарiв) або про змiну митного режиму щодо цих товарiв i пiдтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у ВМД осiб щодо здiйснення ними вiдповiдних правових, фiнансових, господарських та iнших операцiй.

     Прийняття ВМД митницею для оформлення є процедурою попередньої перевiрки вiдомостей, зазначених у ВМД, на вiдповiднiсть до вимог, визначених у цьому Положеннi, та наданих документiв.

     Пiдставою для перемiщення вантажу через митний кордон України в режимi iмпорту є наявнiсть товаросупровiдного документа на вантаж. На цьому документi проставляється вiдтиск штампа "Пiд митним контролем" (iмпорт), виписується провiзна вiдомiсть в митницю повного митного оформлення, на нiй проставляється штамп "Пiд митним контролем" (iмпорт) i особиста номерна печатка iнспектора митницi на кордонi, через яку вантаж перемiщувався (лист Держмитслужби України вiд 07.12.95 р. N 11/18-5435).

     Згiдно з пп. 3.2 п. 3 Порядку замовлення, видачi, зберiгання, облiку та використання особистих митних забезпечень iнспекторiв, затвердженого наказом Держмитслужби вiд 17.11.98 р. N 723, штамп "Пiд митним контролем" має застережно-заборонний характер: означає, що вантаж або транспортний засiб взято пiд митний контроль i будь-яке розпорядження ним (перемiщення, перевезення, навантаження, розвантаження та iн.) без дозволу митницi забороняється. Вiдтиск штампа проставляється на CMR (мiжнародна транспортна накладна), товаросупровiдних документах, у тому числi тих, що пiдтверджують вартiсть та кiлькiсть вантажу, а також на перевiзних документах, вантажних манiфестах, iнвойсах або на документах, що їх замiнюють.

     До митницi повного оформлення, в зонi дiяльностi якої розмiщується отримувач вантажу, подаються товаросупровiдний документ, провiзна вiдомiсть з вiдповiдними вiдмiтками пропускної митницi i ВМД на вантаж.

     Наявнiсть вiдтискiв штампа "Пiд митним контролем" (iмпорт) i особистої номерної печатки митницi повного митного оформлення на товаросупровiдних документах i ВМД свiдчить про випуск вантажу у вiльне використання або переведення вантажу пiд iнший митний режим, який дає право власнику вантажу використовувати його з метою, заявленою у ВМД.

     Тобто перебування пiд митним контролем товарiв не можливе без їх фактичного ввезення в Україну, i при цьому первинним є фактичне перемiщення товарiв через митний кордон України, пiдставою для якого в режимi iмпорту є наявнiсть на вантаж товаросупровiдного документа, проставлення на якому вiдтиску штампа "Пiд митним контролем" (iмпорт) з вiдповiдною датою засвiдчує факт i дату перетину митного кордону України.

     Зважаючи на викладене, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, але такими, якi є взаємопов'язаними i обов'язковими для врахування при вирiшеннi питання визначення дати iмпорту, оскiльки пропуск через митний кордон означає дозвiл використовувати товари у визначеному митному режимi, в тому числi i в режимi iмпорту.

     Момент перетину митного кордону при iмпортi для визначення митної вартостi встановлений згiдно з абзацами десятим - чотирнадцятим пункту 1.7 Iнструкцiї про порядок заповнення вантажної митної декларацiї, затвердженої наказом Державної митної служби України вiд 09.07.97 р. N 307, що зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 24.09.97 р. за N 443/2247, а саме:

     для авiаперевезень: початок або здiйснення митного оформлення в першому аеропорту на територiї України, в якому вiдбувається розвантаження чи перевантаження товарiв, якщо факт перевантаження пiдтверджений митним органом цього аеропорту;

     для морських i рiчкових перевезень: початок або здiйснення митного оформлення в першому порту розвантаження чи перевантаження на територiї України, якщо факт перевантаження пiдтверджений митним органом цього порту;

     для товару, що доставляється поштою: здiйснення митного оформлення в пунктi мiжнародного поштового обмiну;

     для перевезень iншими видами транспорту (в тому числi залiзничним та автомобiльним): початок або здiйснення митного оформлення у пунктi пропуску на митному кордонi України на шляху перемiщення товару.

     Водночас згiдно пп. 3.3 п. 3 Iнструкцiї про порядок здiйснення контролю i отримання лiцензiй за експортними, iмпортними та лiзинговими операцiями, яка затверджена постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 24.03.99 р. N 136 та зареєстрована в Мiнiстерствi юстицiї України 28.05.99 р. за N 338/3631, уповноважений банк знiмає iмпортну операцiю резидента з контролю пiсля пред'явлення останнiм акта (iншого документа), що засвiдчує поставку нерезидентом продукцiї, виконання робiт, отримання послуг, що оплаченi резидентом.

     У разi пред'явлення резидентом ВМД уповноважений банк знiмає iмпортну операцiю з контролю лише пiсля отримання реєстру ВМД вiд вiдповiдного митного органу згiдно з вимогами постанови Кабiнету Мiнiстрiв України i Нацiонального банку України вiд 26.12.95 р. N 1044, тобто оформленої ВМД вiдповiдно до п. 8 Положення про вантажну митну декларацiю.

     Враховуючи викладене, для практичного застосування статтi 2 Закону України вiд 23.09.94 р. N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" датою iмпорту слiд вважати дату надходження товару на митну територiю України, фактичного перетину ним митного кордону України, що пiдтверджується проставленням вiдтиску штампа на CMR, товаросупровiдних документах i означає початок перебування товару пiд митним контролем, але при обов'язковiй наявностi ВМД типу IM-40, оформленої вiдповiдно до вимог п. 8 Положення про вантажну митну декларацiю.

     Таким чином, у разi наявностi на момент проведення документальної перевiрки у iмпортера лише товаросупровiдних документiв з вiдтиском штампа "Пiд митним контролем" при вiдсутностi належним чином оформленої ВМД типу IM-40, пiсля закiнчення законодавчо встановлених термiнiв ввезення товарiв на митну територiю України, з резидента стягується пеня, передбачена статтею 4 Закону України вiд 23.09.94 р. N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi".

Начальник Головного управлiння податкового аудиту та валютного контролю

С. Янiшевський

"Податки та бухгалтерський облiк", N 88, 4 листопада 2002 р.