.png)
ВСЕСВIТНЯ ПОШТОВА КОНВЕНЦIЯ
(Затверджена Указом Президента N 110/99 вiд 01.02.99)
Нижчепiдписанi повноважнi представники урядiв країн - членiв Союзу на пiдставi статтi 22, параграфа 3 Статуту Всесвiтнього поштового союзу, що був прийнятий у Вiднi 10 липня 1964 р., виробили у цiй Конвенцiї за взаємною згодою та за умов, викладених у статтi 25, параграфа 4 вищезгаданого Статуту, загальнi правила, якi застосовуються до мiжнародної поштової служби, та положення щодо обмiну письмовою кореспонденцiєю.
Частина перша
Загальнi правила, якi застосовуються до
мiжнародної поштової служби
Роздiл єдиний
Загальнi положення
Стаття 1
Свобода транзиту
1. Принцип свободи транзиту викладено у статтi першiй Статуту. За цим принципом кожна Поштова адмiнiстрацiя зобов'язана доставляти завжди найбiльш швидкими шляхами та з використанням найнадiйнiших засобiв, якi вона застосовує для своїх власних вiдправлень, закритi депешi i вiдправлення вiдкритої письмової кореспонденцiї, якi направляються їй iншою Адмiнiстрацiєю.
2. Країни-члени, якi не беруть участi в обмiнi листами, що мiстять бiологiчнi речовини, що псуються, або радiоактивнi речовини, мають право не допускати цi вiдправлення до вiдкритого транзиту через свою територiю. Це також стосується вiдправлень письмової кореспонденцiї, за винятком листiв, поштових карток та секограм, стосовно яких встановлено невiдповiднiсть юридичним нормам, що регламентують умови їхнього видання або їхнього обiгу в країнi, територiя якої перетинається.
3. Свобода транзиту поштових посилок, якi надсилаються наземними i морськими шляхами, обмежується територiями країн, якi надають цей вид послуг.
4. Свобода транзиту авiапосилок гарантується на всiй територiї Союзу. Однак країни-члени, якi не пiдписали Угоду про поштовi посилки, не можуть бути зобов'язанi брати участь у направленнi авiапосилок наземним шляхом.
5. Якщо будь-яка країна-член не дотримується положень, якi стосуються свободи транзиту, iншi країни-члени мають право припинити поштовий зв'язок з цiєю країною.
Стаття 2
Належнiсть поштових вiдправлень
1. Будь-яке поштове вiдправлення належить вiдправнику до того часу, поки воно не видане адресату, якщо тiльки воно не було вилучене згiдно iз законодавством країни призначення.
Стаття 3
Органiзацiя нового виду послуг
1. За взаємною згодою Адмiнiстрацiї можуть органiзувати надання нових послуг, якi не були спецiально передбаченi актами Союзу. Тарифи, якi стосуються нової послуги, встановлюються кожною заiнтересованою Адмiнiстрацiєю з урахуванням експлуатацiйних витрат на її надання.
Стаття 4
Грошова одиниця
1. Грошовою одиницею, яка передбачена у статтi 7 Статуту i використовується у Конвенцiї та в Угодах, а також у їхнiх Виконавчих регламентах, є Спецiальне право запозичення (СПЗ).
Стаття 5
Поштовi марки
1. Тiльки Поштовi адмiнiстрацiї випускають поштовi марки, якi пiдтверджують оплату, вiдповiдно до Актiв Союзу. Позначки поштової оплати, вiдбитки франкувальних машин i друкарськi вiдбитки або вiдбитки, що одержуються iншим способом штемпелювання, якi вiдповiдають положенням Виконавчого регламенту Конвенцiї, можуть бути використанi лише з дозволу Поштової адмiнiстрацiї.
2. Теми та сюжети поштових марок повиннi вiдповiдати духу преамбули Статуту ВПС i рiшенням, якi прийнятi органами Союзу.
Стаття 6
Тарифи
1. Тарифи, якi стосуються рiзних мiжнародних поштових послуг, встановлюються у Конвенцiї та Угодах. Це встановлення тарифiв повинно здiйснюватись, в принципi, вiдповiдно до вартостi надання цих послуг.
2. Тарифи, що застосовуються, в тому числi тарифи, наведенi в Актах як орiєнтовнi, повиннi принаймнi дорiвнювати тарифам, якi застосовуються щодо вiдправлень внутрiшнього обiгу, з такими ж характеристиками (категорiя, кiлькiсть, термiн обробки i т. iн.).
3. Поштовим адмiнiстрацiям дозволяється перевищувати будь-якi тарифи, наведенi у Конвенцiї та Угодах, в тому числi тарифи, що не наведенi серед орiєнтовних:
3.1. якщо тарифи, якi вони застосовують для тих же послуг у внутрiшньому обiгу, перевищують встановленi;
3.2. якщо це необхiдно для покриття експлуатацiйних витрат або з будь-якої iншої зрозумiлої причини.
4. Заборонено стягувати з клiєнтiв всiлякi iншi поштовi збори, крiм тих, якi передбаченi Конвенцiєю та Угодами.
5. За винятком випадкiв, якi передбаченi Конвенцiєю та Угодами, кожна Поштова адмiнiстрацiя залишає на свою користь стягнутi нею тарифи.
Стаття 7
Безкоштовна пересилка
1. Принцип.
1.1. Конкретнi випадки безкоштовної пересилки передбаченi Конвенцiєю та Угодами.
2. Службове листування.
2.1. Вiдправлення письмової кореспонденцiї, яка стосується службового листування, що пересилаються Поштовими адмiнiстрацiями або їхнiми установами, звiльняються вiд усiх поштових зборiв.
2.2. Звiльняються вiд усiх поштових тарифiв, за винятком додаткових авiатарифiв, вiдправлення письмової кореспонденцiї, якi стосуються службового листування:
2.2.1. яке провадиться мiж органами Всесвiтнього поштового союзу та органами Регiональних союзiв;
2.2.2. яке провадиться мiж органами цих Союзiв;
2.2.3. якi направляються цими органами Поштовим адмiнiстрацiям або їхнiм установам.
3. Вiйськовополоненi та iнтернованi цивiльнi особи.
3.1. Звiльняються вiд усiх поштових тарифiв, за винятком додаткових авiатарифiв, вiдправлення письмової кореспонденцiї, поштовi посилки i вiдправлення поштових фiнансових служб, якi адресованi вiйськовополоненим або вiдправленi ними безпосередньо або при посередництвi установ, передбачених Регламентом. Особи, якi належать до воюючої сторони, прийнятi та iнтернованi у нейтральнiй країнi, прирiвнюються до вiйськовополонених в буквальному розумiннi цього слова щодо застосування попереднiх положень.
3.2. Положення, передбаченi в параграфi 3.1, застосовуються також до вiдправлень письмової кореспонденцiї, поштових посилок i вiдправлень поштових фiнансових служб, якi пересилаються з iнших країн i адресованi цивiльним iнтернованим особам, передбаченим Женевською Конвенцiєю вiд 12 серпня 1949 року про захист цивiльного населення пiд час вiйни, або вiдправленi ними або безпосередньо, або через установи, передбаченi в Регламентi.
3.3. Установи, передбаченi в Регламентi, також користуються правом безкоштовної пересилки письмової кореспонденцiї, поштових посилок i вiдправлень поштових фiнансових служб, якi стосуються осiб, вказаних у параграфах 3.1 та 3.2, незалежно вiд того, вiдправляють вони або одержують їх безпосередньо або як посередник.
3.4. До безкоштовної поштової пересилки допускаються посилки вагою до 5 кг. Гранична вага збiльшується до 10 кг для вiдправлень, вкладення яких неподiльне, i для тих, якi адресованi усьому табору або довiреним особам при ньому для розподiлу мiж полоненими.
4. Секограми.
4.1. секограми звiльняються вiд усiх поштових зборiв, за винятком додаткових авiатарифiв.
Частина друга
Положення про письмову кореспонденцiю: Надання
послуг
Роздiл 1
Основнi послуги
Стаття 8
Вiдправлення письмової кореспонденцiї
1. Вiдправлення письмової кореспонденцiї класифiкуються вiдповiдно до однiєї з двох нижченаведених систем. Кожна Поштова адмiнiстрацiя вiльна у виборi системи, яку вона застосовує до своїх вихiдних вiдправлень.
2. Перша система грунтується на швидкостi обробки вiдправлень. У цьому випадку останнi подiляються на:
2.1. прiоритетнi вiдправлення: вiдправлення, якi перевозяться найбiльш швидким шляхом (повiтряним або наземним) у прiоритетному порядку; обмеження ваги: звичайно 2 кiлограми, 5 кiлограмiв для вiдправлень, якi мiстять книжки i брошури (вибiркова послуга), 7 кiлограмiв для секограм;
2.2. непрiоритетнi вiдправлення: вiдправлення, для яких вiдправник обрав менш високий тариф, який призводить до бiльш тривалого термiну доставки, обмеження ваги: iдентичнi вказаним у з 2.1.
3. Друга система грунтується на вкладеннi вiдправлень. У цьому випадку цi останнi подiляються на:
3.1. листи i поштовi картки, якi сукупно iменуються "LC", межа ваги: 2 кг;
3.2. друкованi видання, секограми i дрiбнi пакети, якi сукупно iменуються "АО"; межi ваги: 2 кг для дрiбних пакетiв, 5 кг для друкованих видань, 7 кг для секограм.
4. У системi класифiкацiї вiдповiдно до вкладення:
4.1. вiдправлення письмової кореспонденцiї, якi мають прiоритет при перевезеннi повiтряним шляхом, називаються "авiавiдправленнями".
4.2. наземнi вiдправлення, якi перевозяться повiтряним шляхом iз зниженим прiоритетом, називаються "вiдправленнями S.A.L.".
5. Кожна Адмiнiстрацiя може встановити, що прiоритетнi авiавiдправлення складаються з одного аркуша паперу, складеного вiдповiдним чином i заклеєного з усiх бокiв. Такi вiдправлення називаються "аерограмами".
6. Вiдправлення, до складу якого входить письмова кореспонденцiя у великiй кiлькостi вiд одного й того ж вiдправника, отримане в одному пакетi або в окремих пакетах, вiдповiдно до умов, наведених у Регламентi, вважається "поштою у великiй кiлькостi".
7. Спецiальнi мiшки, якi мiстять газети, перiодичнi видання, книжки та iншi друкованi видання, що спрямовуються на адресу одного й то ж одержувача i в одне й те ж мiсце призначення, в обох системах називаються "мiшки М"; межа ваги: 30 кг.
8. Межi розмiрiв i умови приймання вiдправлень, як i особливостi, що стосуються обмежень ваги, визначаються на основi Регламенту.
Стаття 9
Тарифи оплати
1. Адмiнiстрацiя подання встановлює тарифи плати за пересилку вiдправлень письмової кореспонденцiї по всiй територiї Союзу. Тарифи плати включають вартiсть вручення вiдправлень адресатам вдома, за умови, що в країнi призначення iснує служба доставки вiдправлень, про якi йде мова. Умови застосування тарифiв визначаються в Регламентi.
2. Орiєнтовнi тарифи оплати наведенi у наступнiй таблицi:
| Вiдправлення | Одиницi ваги | Орiєнтовнi тарифи |
|---|---|---|
| 1 | 2 | 3 |
| 2.1. Тарифи системи, яка грунтується на швидкостi доставки: | СПЗ: | |
| Прiоритетнi вiдправлення | до 20 г | 0,37 |
| понад 20 до 100 г | 0,88 | |
| понад 100 до 250 г | 1,76 | |
| понад 250 до 500 г | 3,38 | |
| понад 500 до 1000 г | 5,88 | |
| понад 1000 до 2000 г | 9,56 | |
| за кожну додаткову одиницю у 1000 г | 4,78 (визначається довiльно) | |
| Непрiоритетнi вiдправлення | до 20 г | 0,18 |
| понад 20 до 100 г | 0,40 | |
| понад 100 до 250 г | 0,74 | |
| понад 250 до 500 г | 1,32 | |
| понад 500 до 1000 г | 2,21 | |
| понад 1000 до 2000 г | 3,09 | |
| за кожну додаткову одиницю у 1000 г | 1,54 (визначається довiльно) | |
| 2.2. Тарифи системи, яка грунтується на вкладеннi: | ||
| Листи | до 20 г | 0,37 |
| понад 20 до 100 г | 0,88 | |
| понад 100 до 250 г | 1,76 | |
| понад 250 до 500 г | 3,38 | |
| понад 500 до 1000 г | 5,88 | |
| понад 1000 до 2000 г | 9,56 | |
| Поштовi картки | 0,26 | |
| Друкованi видання | до 20 г | 0,18 |
| понад 20 до 100 г | 0,40 | |
| понад 100 до 250 г | 0,74 | |
| понад 250 до 500 г | 1,32 | |
| понад 500 до 1000 г | 2,21 | |
| понад 1000 до 2000 г | 3,09 | |
| за кожну додаткову одиницю у 1000 г | 1,54 | |
| Дрiбнi пакети | до 100 г | 0,40 |
| понад 100 до 250 г | 0,74 | |
| понад 250 до 500 г | 1,32 | |
| понад 500 до 1000 г | 2,21 | |
| понад 1000 до 2000 г | 3,09 | |
3. Рада поштової експлуатацiї має право переглядати i змiнювати за згодою Адмiнiстративної ради орiєнтовнi тарифи, зазначенi у параграфi 2, в промiжку мiж двома конгресами. Переглянутi тарифи мають базуватись на середнiй величинi тарифiв, встановлених членами Союзу для мiжнародних вiдправлень, поданих в їхнiх країнах.
4. Адмiнiстрацiя подання має право встановлювати знижки на вiдправлення письмової кореспонденцiї, якi мiстять:
4.1. газети i перiодичнi видання, опублiкованi всерединi країни; ця знижка не може перевищувати 50 % тарифу, який застосовується до вiдправлень вiдповiдної категорiї;
4.2. книжки i брошури, нотну лiтературу i географiчнi карти, якi не мiстять нiякої рекламної iнформацiї, крiм розмiщеної на обкладинцi або титульних аркушах цих вiдправлень; передбачається така ж знижка, що й у параграфi 4.1.
5. Тариф, який застосовується до мiшкiв М, розраховується за показниками ваги кратнiстю у 1 кг до досягнення повної ваги кожного мiшка. Адмiнiстрацiя подання має право надавати для таких мiшкiв тарифну знижку до 20 % тарифу, який стягується за вiдповiдну категорiю вiдправлення. Така знижка може надаватися незалежно вiд знижок, зазначених у параграфi 4.
6. Адмiнiстрацiя подання має право застосовувати до нестандартних вiдправлень тарифи, якi вiдрiзняються вiд тарифiв, що застосовуються до стандартних вiдправлень. Стандартнi вiдправлення визначенi в Регламентi.
7. В системi, яка грунтується на вкладеннi, поєднання в одному вiдправленнi речей, якi оплачуються за рiзними тарифами, дозволяється за умови, що загальна вага не буде перевищувати максимальної ваги тiєї категорiї, межа ваги якої є найвищою. Тариф, який застосовується до такого вiдправлення, стягується за бажанням Адмiнiстрацiї за тiєю категорiєю, для якої встановлений найвищий тариф або сума рiзних тарифiв, що застосовуються до кожного компоненту вiдправлення. Цi вiдправлення мають позначку "Змiшанi вiдправлення" (Envois Mixtes).
Стаття 10
Тарифiкацiя залежно вiд способу або швидкостi
доставки
1. Тарифи, застосовуванi до прiоритетних вiдправлень, якi завжди перевозяться найшвидшим шляхом (повiтряним або наземним), включають у себе можливу додаткову вартiсть швидкої пересилки.
2. Адмiнiстрацiї, якi застосовують систему, що грунтується на вкладеннi, мають право:
2.1. стягувати додатковi тарифи за авiавiдправлення. Додатковi тарифи повиннi вiдповiдати витратам за повiтряне перевезення i бути єдиними принаймнi на всiй територiї кожної країни призначення, незалежно вiд використаного напрямку. Для розрахунку додаткових тарифiв за авiавiдправлення Адмiнiстрацiям дозволяється враховувати вагу можливих додаткових бланкiв, якi використовуються клiєнтурою;
2.2. стягувати за вiдправлення S.A.L. додатковi тарифи нижче тих, якi вони стягують за авiавiдправлення;
2.3 встановлювати комбiнованi тарифи для оплати авiавiдправлень i пошти S.A.L., зважаючи на вартiсть вiдповiдних поштових послуг i витрати за авiаперевезення.
3. Зниження тарифiв згiдно зi статтями 9.4 i 9.5 застосовується також до вiдправлень, якi перевозяться повiтряним шляхом, але до частини тарифу, що йде на покриття цих транспортних витрат, не застосовується нiякого зниження.
Стаття 11
Пiльговi тарифи
1. Не порушуючи мiнiмальної межi тарифiв, встановленої у статтi 6.2, Поштовi адмiнiстрацiї мають право надавати зниженi тарифи, якi базуються на їхньому внутрiшньому законодавствi, для вiдправлень письмової кореспонденцiї, поданої у їхнiх країнах. Вони, зокрема, мають право надавати пiльговi тарифи своїй клiєнтурi, яка провадить великий поштовий обмiн.
Стаття 12
Спецiальнi тарифи
1. Жоден тариф за вручення не може стягуватись з адресата за дрiбнi пакети вагою нижче 500 г.
2. Якщо за дрiбнi пакети понад 500 г стягується тариф за вручення у внутрiшньому режимi, той же тариф може стягуватись за дрiбнi пакети, якi надходять з-за кордону.
3. Адмiнiстрацiям дозволяється стягувати у нижчеперерахованих випадках тi ж тарифи, що й у внутрiшньому режимi.
3.1. Тариф за вiдправлення, якi подаються у граничнi часи роботи, що стягується з вiдправника.
3.2. Тариф за вiдправлення, якi подаються пiсля закiнчення роботи операцiйних вiкон, що стягується з вiдправника.
3.3. Тариф за приймання вiдправлень вдома, який стягується з вiдправника.
3.4. Тариф за вiдправлення, взятi пiсля закiнчення роботи операцiйного вiкна, який стягується з адресата.
3.5. Тариф за вiдправлення, адресованi до запитання, який стягується з адресата.
3.6. Тариф за зберiгання будь-якого вiдправлення письмової кореспонденцiї вагою понад 500 г, яке не було одержане адресатом впродовж термiну його безкоштовного зберiгання. Цей тариф не застосовується до секограм.
Стаття 13
Оплата
1. Як правило, вiдправлення письмової кореспонденцiї повиннi бути повнiстю оплаченi вiдправником. Способи оплати визначенi в Регламентi.
2. Адмiнiстрацiя подання має право повертати неоплаченi або недостатньо оплаченi вiдправлення письмової кореспонденцiї вiдправникам для того, щоб вони самi доповнили оплату.
3. Адмiнiстрацiя подання може також оплатити неоплаченi вiдправлення письмової кореспонденцiї або доповнити оплату за недостатньо оплаченi вiдправлення i стягнути з вiдправника суму, якої не вистачало. В цьому випадку їй дозволяється стягувати також тариф за обробку в розмiрi максимум 0,33 СПЗ. Оплата, якої не вистачало, здiйснюється вiдповiдно до одного iз способiв, визначених в Регламентi.
4. У тих випадках, коли не застосовується жодна з можливостей, передбачених у параграфах 2 i 3, за неоплаченi або недостатньо оплаченi вiдправлення з одержувача або вiдправника, якщо мова йде про поверненi вiдправлення, стягується спецiальний тариф, розрахунок якого визначений у Регламентi.
Стаття 14
Оплата вiдправлень письмової кореспонденцiї на
суднах
1. Вiдправлення, якi надходять на борт судна пiд час стоянки у двох кiнцевих пунктах маршруту або в одному з промiжних пунктiв, повиннi бути оплаченi поштовими марками згiдно з тарифом країни, у водах якої знаходиться це судно.
2. При надходженнi вiдправлень на судна у вiдкритому морi, за вiдсутностi спецiальної домовленостi мiж заiнтересованими Адмiнiстрацiями, їхня оплата може бути здiйснена поштовими марками i згiдно з тарифом країни, якiй належить або у вiданнi якої знаходиться судно. Вiдправлення, оплаченi за даних умов, повиннi передаватися поштовiй установi в кiнцевому пунктi вiдразу ж пiсля прибуття судна.
Стаття 15
Мiжнароднi купони-вiдповiдi
1. Поштовi адмiнiстрацiї мають право продавати мiжнароднi купони-вiдповiдi, якi випускаються Мiжнародним бюро, i обмежувати їх продаж вiдповiдно до їхнього внутрiшнього законодавства.
2. Вартiсть купона-вiдповiдi дорiвнює 0,74 СПЗ. Цiна продажу, яка визначається заiнтересованими Адмiнiстрацiями, не може бути нижче цiєї вартостi.
3. Купони-вiдповiдi обмiнюються у будь-якiй країнi-членi на одну або кiлька поштових марок, якi являють собою мiнiмальну оплату простого прiоритетного вiдправлення або простого авiалиста, адресованого за кордон. Якщо внутрiшнє законодавство країни обмiну не забороняє цього, купони-вiдповiдi можуть обмiнюватись також на поштовi конверти з марками оплати або iншими позначками або штемпелями оплати.
4. Крiм того, Адмiнiстрацiя країни-члена може зберегти за собою право вимагати одночасного подання купонiв-вiдповiдей i вiдправлень, якi пiдлягають оплатi, в обмiн на цi купони-вiдповiдi.
Роздiл 2
Спецiальнi послуги
Стаття 16
Рекомендованi вiдправлення
1. Вiдправлення письмової кореспонденцiї можуть пересилатись рекомендованим порядком.
2. Тариф за рекомендованi вiдправлення повинен оплачуватись заздалегiдь. Вiн складається з тарифу оплати за вiдправлення залежно вiд його системи класифiкацiї i його категорiї i фiксованого тарифу за рекомендоване вiдправлення в розмiрi 1,31 СПЗ як максимум. За кожний мiшок М Адмiнiстрацiї замiсть єдиного тарифу стягують загальний тариф, який не перевищує бiльш нiж у 5 разiв єдиний тариф.
3. У випадках, коли необхiднi надзвичайнi заходи безпеки, Адмiнiстрацiї можуть стягувати з вiдправникiв або одержувачiв, крiм тарифу, зазначеного у параграфi 2, спецiальнi тарифи, передбаченi у їхньому внутрiшньому законодавствi.
4. Поштовi адмiнiстрацiї, якi зобов'язуються платити компенсацiю у випадку настання форс-мажорних обставин, мають право стягувати спецiальний тариф у розмiрi 0,13 СПЗ максимум за кожне рекомендоване вiдправлення.
Стаття 17
Вiдправлення з контрольованою доставкою
1. Вiдправлення письмової кореспонденцiї можуть пересилатися службою вiдправлень з контрольованою доставкою мiж Адмiнiстрацiями, якi надають таку послугу.
2. Тариф за вiдправлення з контрольованою доставкою оплачується заздалегiдь. Вiн включає в себе тариф оплати вiдправлення вiдповiдно до його системи класифiкацiї i його категорiї i тариф за контрольовану доставку, встановлений Адмiнiстрацiєю подання. Цей тариф повинен бути нижчим нiж тариф за рекомендоване вiдправлення.
Стаття 18
Вiдправлення з оголошеною цiннiстю
1. Прiоритетнi i непрiоритетнi вiдправлення та листи, якi мiстять цiннi папери, документи або цiннi речi i якi називаються "вiдправлення з оголошеною цiннiстю", можуть обмiнюватися за умови страхування вкладення на оголошену вiдправником суму. Цей обмiн обмежений вiдносинами мiж країнами-членами, Поштовi адмiнiстрацiї яких домовились про приймання таких вiдправлень в обох або в одному напрямку обмiну.
2. Сума оголошеної цiнностi, в принципi, не обмежена. Кожна Адмiнiстрацiя має право на свiй розсуд обмежувати оголошення цiнностi сумою у розмiрi не нижче 4000 СПЗ. Але може використовуватись i межа оголошеної цiнностi, прийнята у внутрiшньому обiгу, якщо вона нижче цiєї суми.
3. Тариф за вiдправлення з оголошеною цiннiстю повинен оплачуватись заздалегiдь. Вiн складається з простого тарифу оплати, фiксованого тарифу за рекомендованi вiдправлення передбаченого статтею 16.2 i страхового збору.
4. Замiсть встановленого тарифу за рекомендоване вiдправлення Поштовi адмiнiстрацiї мають право стягувати тариф, який вiдповiдає їхнiй внутрiшнiй службi, або у винятковому порядку тариф у розмiрi 3,27 СПЗ максимум.
5. Страховий збiр становить 0,33 СПЗ максимум за 65,34 СПЗ або частину вiд 65,34 СПЗ, або 0,5 % одиницi заявленої цiнностi. Цей тариф застосовується незалежно вiд країни призначення, навiть у країнах, де виплачується компенсацiя у випадку настання форс-мажорних обставин.
6. У випадках, коли необхiднi надзвичайнi заходи безпеки, Адмiнiстрацiї можуть стягувати з вiдправникiв або одержувачiв, окрiм тарифiв, вказаних у параграфах 3, 4 i 5, спецiальнi тарифи, передбаченi їхнiм внутрiшнiм законодавством.
Стаття 19
Вiдправлення з нарочним
1. У країнах, Адмiнiстрацiї яких виконують цю послугу, вiдправлення письмової кореспонденцiї на прохання вiдправникiв доставляються особливим розсильним якнайшвидше пiсля їх надходження до закладу доставки. Будь-яка Адмiнiстрацiя має право обмежувати цю послугу прiоритетними вiдправленнями, авiавiдправленнями або, якщо мова йде про єдиний шлях, який використовується мiж двома Адмiнiстрацiями, наземними вiдправленнями LC. Вiдправлення з нарочним можуть оброблятися iншим способом за умови, що загальний рiвень якостi послуги, яка надається адресату, принаймнi настiльки ж високий, як рiвень, що забезпечується при використаннi спецiального розсильного.
2. Якщо вiдправлення надходять до установи доставки пiсля останньої звичайної денної доставки, то вони доставляються спецiальним розсильним у той же день i на тих же умовах, якi застосовуються у внутрiшньому режимi країн, якi надають таку послугу.
3. Адмiнiстрацiї, якi мають декiлька каналiв пересилки пошти з письмовою кореспонденцiєю, повиннi пропускати вiдправлення з нарочним по найшвидшому внутрiшньому каналу пересилки пiсля їх надходження до закладу обмiну для вхiдної пошти i потiм обробляти цi вiдправлення якнайшвидше.
4. За вiдправлення з нарочним, крiм тарифу оплати стягується тариф, який мiнiмально дорiвнює сумi оплати простого прiоритетного (непрiоритетного вiдправлення, залежно вiд випадку, або простого листа i максимально рiвний 1,63 СПЗ. За кожний мiшок М Адмiнiстрацiї замiсть єдиного тарифу стягують загальний тариф, який не перевищує бiльше нiж у 5 разiв єдиний тариф. Цей тариф повинен стягуватись у повному обсязi заздалегiдь.
5. Якщо доставка з нарочним пов'язана з особливими труднощами, то може стягуватись додатковий тариф вiдповiдно до положень, якi стосуються таких самих вiдправлень у внутрiшнiй службi.
6. Якщо правила Адмiнiстрацiї призначення це дозволяють, адресати можуть просити заклад доставки, щоб вiдправлення, призначенi для них, доставлялись їм з нарочним одразу пiсля їх прибуття. У цьому випадку Адмiнiстрацiя призначення має право стягувати при доставцi тариф, який застосовується в її внутрiшнiй службi.
Стаття 20
Повiдомлення про одержання
1. При поданнi рекомендованого вiдправлення, вiдправлення з контрольованою доставкою або вiдправлення з оголошеною цiннiстю вiдправник може вимагати направлення йому повiдомлення про одержання в момент подання, оплативши тариф у розмiрi 0,98 СПЗ максимум. Повiдомлення про одержання вiдсилається вiдправнику найшвидшим шляхом (повiтряним або наземним).
2. Якщо вiдправник вимагає повiдомлення про одержання, якого вiн не отримав у звичайний термiн, то вдруге тариф не стягується.
Стаття 21
Вручення у власнi руки
1. На прохання вiдправника i у вiдносинах мiж Адмiнiстрацiями, якi висловили на це свою згоду, рекомендованi вiдправлення, вiдправлення з контрольованою доставкою i вiдправлення з оголошеною цiннiстю вручаються у власнi руки. Адмiнiстрацiї можуть домовлятись про таку можливiсть тiльки для таких вiдправлень подiбного роду, якi супроводжуються повiдомленням про одержання. В усiх випадках вiдправник оплачує тариф за вручення у власнi руки в розмiрi 0,16 СПЗ максимум.
Стаття 22
Вiдправлення без стягнення тарифiв i зборiв
1. У вiдносинах мiж Поштовими адмiнiстрацiями, якi на це погодились, вiдправники можуть взяти на свiй рахунок, за умови подання попередньої заяви до закладу подання, оплату всiх тарифiв i зборiв, якi нараховуються на вiдправлення при їх видачi. Поки вiдправлення не видане адресату, вiдправник може пiсля подання просити про видачу його без сплати тарифiв i зборiв.
2. У випадках, передбачених у параграфi 1, вiдправники повиннi давати зобов'язання сплачувати суми, якi могла б зажадати установа призначення. У разi необхiдностi вони повиннi здiйснювати попередню оплату.
3. Адмiнiстрацiя подання стягує з вiдправника тариф, який не перевищує 0,98 СПЗ, який вона зберiгає за собою як вiдшкодування за послуги, якi були наданi в країнi подання.
4. У випадку, коли прохання направлене пiсля подання вiдправлення, Адмiнiстрацiя подання стягує, крiм того, додатковий тариф у розмiрi 1,31 СПЗ максимум за кожне прохання. Якщо прохання має бути передане каналами електрозв'язку, то вiдправник повинен оплатити також вiдповiдний тариф.
5. Адмiнiстрацiя призначення має право стягувати за кожне вiдправлення комiсiйний збiр у розмiрi 0,98 СПЗ максимум. Цей збiр стягується незалежно вiд збору за подання вiдправлення до митницi. Вiн стягується з вiдправника на користь Адмiнiстрацiї призначення.
6. Кожна Адмiнiстрацiя має право обмежувати послугу по вiдправленням, якi не пiдлягають стягненню тарифiв i зборiв, рекомендованими вiдправленнями i вiдправленнями з оголошеною цiннiстю.
Стаття 23
Послуга мiжнародної комерцiйної кореспонденцiї з
вiдповiддю
1. Адмiнiстрацiї можуть домовлятись мiж собою про надання вибiркової послуги, яка називається "мiжнародна комерцiйна кореспонденцiя з вiдповiддю" (MKKB/CCRI).
2. Адмiнiстрацiї, якi забезпечують цю послугу, повиннi дотримуватись положень, визначених в Регламентi.
3. Однак Адмiнiстрацiї можуть домовлятись на двостороннiй основi про встановлення мiж собою iншої системи.
4. Адмiнiстрацiї можуть використовувати систему компенсацiї, яка враховує зазнанi витрати.
Стаття 24
Бiологiчнi речовини, що швидко псуються.
Радiоактивнi речовини
1. На бiологiчнi речовини, якi швидко псуються, i радiоактивнi речовини, упакованi згiдно з iснуючими положеннями Регламенту, поширюється тариф прiоритетних вiдправлень або листiв i тариф за пересилку рекомендованим порядком. Їх допуск обмежується вiдносинами мiж країнами-членами, Поштовi адмiнiстрацiї яких заявили про свою згоду допускати цi вiдправлення або у взаємному обмiнi, або лише в одному напрямку. Такi речовини направляються найшвидшим шляхом, звичайно повiтряним, за умови оплати вiдповiдних додаткових повiтряних тарифiв.
2. Бiологiчнi речовини, якi швидко псуються, можуть пересилатися лише мiж компетентними, офiцiйно визнаними лабораторiями, тодi як вiдправниками радiоактивних речовин можуть бути лише органiзацiї, якi мають на те спецiальний дозвiл.
Роздiл 3
Особливi положення
Стаття 25
Подання вiдправлень письмової кореспонденцiї за
кордоном
1. Жодна країна-член не зобов'язана анi пересилати, анi доставляти адресатам вiдправлення письмової кореспонденцiї, вiдправники яких, проживаючи на її територiї, здають або доручають здачу вiдправлень в iншiй країнi з метою скористатись бiльш сприятливими тарифними умовами, якi застосовуються в цiй країнi.
2. Положення параграфа 1 застосовуються без розрiзнення або до вiдправлень письмової кореспонденцiї, якi запакованi в країнi проживання вiдправника i потiм перевезенi через кордон, або до вiдправлень письмової кореспонденцiї, якi запакованi в iншiй країнi.
3. Адмiнiстрацiя призначення має право вимагати вiд вiдправника, а у випадку його вiдсутностi вiд Адмiнiстрацiї подання оплату внутрiшнiх тарифiв. Якщо анi вiдправник, анi Адмiнiстрацiя подання не згоднi оплачувати цi тарифи у строк, встановлений Адмiнiстрацiєю призначення, ця Адмiнiстрацiя може або повернути цi вiдправлення Адмiнiстрацiї подання, маючи право на вiдшкодування витрат за повернення, або обробляти їх згiдно з її внутрiшнiм законодавством.
4. Жодна країна-член не зобов'язана анi направляти, анi доставляти одержувачам вiдправлення письмової кореспонденцiї, якi вiдправники подали самi або через будь-кого у великiй кiлькостi не в тiй країнi, де вони проживають, без одержання вiдповiдного вiдшкодування. Адмiнiстрацiї призначення мають право вимагати вiд Адмiнiстрацiї подання вiдшкодування понесених витрат, яке не може перевищувати найбiльшу суму двох таких формул: або 80 % внутрiшнього тарифу, який застосовується до еквiвалентних вiдправлень, або 0,14 СПЗ за вiдправлення плюс 1 СПЗ за кг. Якщо Адмiнiстрацiя подання вiдмовляється платити потрiбну суму в строк, встановлений Адмiнiстрацiєю призначення, то ця остання може або повернути вiдправлення Адмiнiстрацiї подання, маючи право на вiдшкодування витрат за повернення, або обробляти їх згiдно з її внутрiшнiм законодавством.
Стаття 26
Вiдправлення, якi не допускаються. Заборони
1. Вiдправлення, якi не вiдповiдають умовам, яких вимагає Конвенцiя i Регламент, не допускаються.
2. Вiдправлення, крiм вiдправлень з оголошеною цiннiстю, не можуть мiстити монети, банкiвськi бiлети, кредитнi бiлети або будь-якi цiннi папери на пред'явника, дорожнi чеки, платину, золото або срiбло у виробах або в необробленому виглядi, коштовне камiння, ювелiрнi вироби та iншi дорогоцiннi речi. Однак, якщо внутрiшнє законодавство країни подання i призначення це дозволяє, то цi речi можуть пересилатися в закритому конвертi як рекомендованi вiдправлення.
3. Листи не можуть мiстити документи, якi мають характер поточного i особистого листування, якими обмiнюються особи, якi не є вiдправниками або одержувачами, або особами, якi проживають з ними. Якщо Адмiнiстрацiя подання або призначення встановить їх наявнiсть, то вона поводиться з ними вiдповiдно до свого законодавства.
4. Крiм виняткiв, передбачених у Регламентi, друкованi видання i секограми:
4.1. не можуть мати нiякої анотацiї, анi мiстити нiякого документа, який має характер поточного i особистого листування;
4.2. не можуть мiстити нiяких марок, бланкiв оплати, проштемпельованих або нi, нiяких документiв, якi мають цiннiсть.
5. У вiдправленнях письмової кореспонденцiї забороняється пересилати нижчезазначенi речi:
5.1. наркотики i психотропнi речовини;
5.2. вибуховi, займистi або iншi небезпечнi речовини; однак пiд цю заборону не пiдпадають бiологiчнi речовини, якi швидко псуються, i радiоактивнi речовини, зазначенi у статтi 24;
5.3. речi непристойного або аморального характеру;
5.4. речi, ввезення або обiг яких забороненi в країнi призначення.
6. Вкладення живих тварин у вiдправлення письмової кореспонденцiї заборонене.
6.1. Але допускається вкладення у вiдправлення письмової кореспонденцiї, за винятком вiдправлень з оголошеною цiннiстю:
6.1.1. бджiл, п'явок i шовковичних черв'якiв;
6.1.2. паразитiв i винищувачiв шкiдливих комах, призначених для дослiдження цих комах i обмiнюваних мiж офiцiйно визнаними установами.
7. Обробка помилково прийнятих вiдправлень визначається в Регламентi. Разом з тим, вiдправлення з вкладенням речей, перелiчених в параграфах 5.1, 5.2 i 5.3, нi в якому разi не повиннi доставлятись за призначенням, вручатись адресатам, повертатись до мiсця подання.
Стаття 27
Дослання
1. У випадку змiни адреси одержувача вiдправлення письмової кореспонденцiї досилаються негайно на умовах, передбачених внутрiшньою службою.
2. Вiдправлення, однак, не досилаються:
2.1. якщо вiдправник заборонив їх дослання, зробивши про це на адресному боцi позначку мовою, вiдомою в країнi призначення;
2.2. якщо вони мають над адресою одержувача позначку "або будь-якої особи, яка мешкає за цiєю адресою".
3. Адмiнiстрацiям, якi стягують збiр за заяви про дослання в їхнiй внутрiшнiй службi, дозволяється стягувати такий самий збiр в мiжнароднiй службi.
4. За дослання вiдправлень письмової кореспонденцiї з однiєї країни в iншу не стягується нiякий додатковий тариф, за винятком тих випадкiв, якi передбаченi в Регламентi. Однак Адмiнiстрацiям, якi стягують тариф за дослання в їхнiй внутрiшнiй службi, дозволяється стягувати такий самий тариф за вiдправлення письмової кореспонденцiї мiжнародної служби, якi досилаються у їхнiй власнiй службi.
5. Умови дослання визначаються в Регламентi.
Стаття 28
Вiдправлення, якi не пiдлягають доставцi
1. Вiдправленнями, якi не пiдлягають доставцi, вважаються тi, якi з тiєї чи iншої причини не могли бути врученi адресатам.
2. Повернення вiдправлень, якi не пiдлягають доставцi, i термiн їх зберiгання, визначаються Регламентом.
3. За винятком випадкiв, передбачених Регламентом, за вiдправлення, якi не пiдлягають доставцi i повертаються до країни подання, нiяка додаткова такса не стягується. Однак Адмiнiстрацiям, якi стягують тариф за повернення в своїй внутрiшнiй службi, дозволяється стягувати такий самий тариф за мiжнароднi вiдправлення, якi повертаються до їхньої служби.
Стаття 29
Повернення. Змiна або виправлення адреси на
прохання вiдправника
1. Вiдправник письмової кореспонденцiї може просити про її повернення, змiну або виправлення її адреси, поки це вiдправлення:
1.1. не було видане адресату;
1.2. не було конфiсковане або знищене компетентними органами за порушення статтi 26;
1.3. не було вилучене на основi законодавства країни призначення.
2. Кожна Адмiнiстрацiя зобов'язана приймати заяви про повернення, змiну або виправлення адреси будь-якого вiдправлення письмової кореспонденцiї, яке подається в службах iнших Адмiнiстрацiй, якщо це допускається її законодавством.
3. За кожну заяву вiдправник повинен сплачувати спецiальний тариф у розмiрi 1,31 СПЗ максимум.
4. Заява пересилається поштою або каналами електрозв'язку за рахунок вiдправника. Умови пересилки i положення, якi стосуються використання каналiв електрозв'язку, встановленi в Регламентi.
5. За кожну заяву про повернення, змiну або виправлення адреси, яка стосується кiлькох вiдправлень, поданих одночасно в одному поштовому закладi одним вiдправником на адресу одного одержувача, стягуються тiльки один раз тарифи, передбаченi в параграфах 3 i 4.
Стаття 30
Рекламацiї
1. Рекламацiї клiєнтiв приймаються протягом року з дня, який iде пiсля дня подання вiдправлення.
2. Протягом цього перiоду рекламацiї допускаються з того моменту, як тiльки вiдправник або адресат заявили про проблему. Але ж, якщо рекламацiя вiдправника стосується недоставленого вiдправлення, а передбачений термiн пересилки ще не вичерпаний, слiд iнформувати вiдправника про цей термiн.
3. Кожна Адмiнiстрацiя зобов'язана приймати рекламацiї про будь-яке вiдправлення, подане в службах iнших Адмiнiстрацiй.
4. Обробка рекламацiй здiйснюється безкоштовно. Однак, якщо робиться заявка про передачу iншими засобами електрозв'язку або за допомогою служби МПП, то додатковi витрати, в принципi, оплачуються подавцем такої заявки. Положення стосовно цього встановленi в Регламентi.
Роздiл 4
Митнi питання
Стаття 31
Митний огляд
1. Поштова Адмiнiстрацiя країни подання i Поштова адмiнiстрацiя країни призначення вiдповiдно до законодавства цих країн мають право подавати на митний огляд вiдправлення письмової кореспонденцiї.
Стаття 32
Тариф за подання вiдправлення до митницi
1. За вiдправлення, поданi на митний огляд в країнi подання або в країнi призначення, залежно вiд випадку, на користь пошти може стягуватись спецiальний тариф в розмiрi 2,61 СПЗ максимум. За кожний мiшок М спецiальний тариф може досягати розмiру 3,27 СПЗ максимум. Цей тариф стягується тiльки за подання до митницi i митний огляд вiдправлень, якi обкладаються митом або будь-яким iншим збором такого ж характеру.
Стаття 33
Мито та iншi збори
1. Поштовi адмiнiстрацiї мають право стягувати з вiдправникiв або з адресатiв вiдправлень, залежно вiд випадку, мито i всi iншi можливi збори.
Роздiл 5
Вiдповiдальнiсть
Стаття 34
Вiдповiдальнiсть Поштових адмiнiстрацiй.
Вiдшкодування
1. Загальнi положення
1.1. За винятком випадкiв, передбачених у статтi 35, Поштовi адмiнiстрацiї вiдповiдають за:
1.1.1. втрату, крадiжку або пошкодження рекомендованих вiдправлень i вiдправлень з оголошеною цiннiстю;
1.1.2. втрату вiдправлень з контрольованою доставкою.
1.2. Адмiнiстрацiї можуть взяти на себе також вiдшкодування втрат, пов'язаних з форс-мажорними обставинами.
2. Рекомендованi вiдправлення
2.1. У випадку втрати рекомендованого вiдправлення вiдправник має право на його вiдшкодування.
2.1.1. Вiдшкодування за втрату одного рекомендованого вiдправлення дорiвнює 30 СПЗ, включаючи вартiсть тарифiв, оплачених при поданнi вiдправлення.
2.1.2. Вiдшкодування за втрату одного рекомендованого мiшка М дорiвнює 150 СПЗ, включаючи вартiсть тарифiв, оплачених при поданнi мiшка М.
2.2. У випадку викрадення або пошкодження рекомендованого вiдправлення вiдправник має право на вiдшкодування. Однак має бути визнано, що упаковка була достатньою для надiйного захисту вкладення вiд випадкового викрадення або пошкодження.
2.2.1. Вiдшкодування за розкрадання або пошкодження рекомендованого вiдправлення, в принципi, вiдповiдає фактичнiй вартостi шкоди. Однак це вiдшкодування нi в якому разi не повинно перевищувати суми, встановленi в параграфах 2.1.1 i 2.1.2. Непрямi пошкодження або нереалiзований прибуток до уваги не беруться.
3. Вiдправлення з контрольованою доставкою
3.1. У випадку втрати вiдправлення з контрольованою доставкою вiдправник має право на вiдшкодування оплачених тарифiв.
3.2. Вiдправник має також право на вiдшкодування оплачених тарифiв, якщо вкладення було повнiстю викрадене або пошкоджене. Однак має бути визнано, що упаковка була достатньою для надiйного захисту вкладення вiд випадкового викрадення або пошкодження.
4. Вiдправлення з оголошеною цiннiстю
4.1. У випадку втрати, викрадення або пошкодження вiдправлення з оголошеною цiннiстю вiдправник має право на вiдшкодування, яке вiдповiдає, в принципi, дiйснiй вартостi завданої шкоди. Непрямi збитки або нереалiзованi прибутки до уваги не беруться. Однак це вiдшкодування нi в якому разi не може перевищувати суму оголошеної цiнностi, виражену в СПЗ.
4.2. Сума вiдшкодування розраховується за переведеною в СПЗ прейскурантною цiною цiнних речей того ж роду в мiсцi i в момент приймання їх для пересилки. За вiдсутностi прейскурантних цiн вiдшкодування обчислюється за звичайною цiною речей, яка розраховується на тих же основах.
4.3. Якщо вiдшкодування належить за втрату, повне викрадення або повне пошкодження вiдправлення з оголошеною цiннiстю, вiдправник або, залежно вiд випадку, адресат має право, крiм того, на вiдшкодування сплачених ним тарифiв i зборiв. Але страховий збiр не вiдшкодовується нi в яких випадках; вiн залишається на користь Адмiнiстрацiї подання.
5. Як виняток з положень параграфiв 2.1 i 4.1 адресат має право на вiдшкодування пiсля одержання розкраденого або пошкодженого рекомендованого або з оголошеною цiннiстю вiдправлення.
6. Адмiнiстрацiя подання має право виплачувати вiдправникам у своїй країнi вiдшкодування, передбаченi її внутрiшнiм законодавством, за рекомендованi вiдправлення, за умови, що вони не нижчi за вiдшкодування, встановленi в параграфi 2.1. Те ж саме стосується i Адмiнiстрацiї призначення, якщо вiдшкодування виплачується адресату. Суми, встановленi в параграфi 2.1, залишаються, однак, уживаними:
6.1. у випадку стягнення з вiдповiдальної Адмiнiстрацiї;
6.2. якщо вiдправник вiдмовляється вiд своїх прав на користь адресата або навпаки.
Стаття 35
Звiльнення Поштових адмiнiстрацiй вiд
вiдповiдальностi
1. Поштовi адмiнiстрацiї перестають нести вiдповiдальнiсть за рекомендованi вiдправлення, вiдправлення з контролем доставки i вiдправлення з оголошеною цiннiстю, передачу яких вони здiйснили на умовах, встановлених їхнiми внутрiшнiми правилами для вiдправлень подiбної категорiї. Вiдповiдальнiсть, однак, зберiгається:
1.1. якщо викрадення або пошкодження встановлене або до видачi, або пiд час вручення вiдправлення;
1.2. якщо внутрiшнє законодавство це дозволяє, адресат або, в належному випадку, вiдправник при поверненнi вiдправлення до мiсця подання робить застереження, приймаючи розкрадене або пошкоджене вiдправлення;
1.3. якщо, у випадках, коли внутрiшнє законодавство це дозволяє, рекомендоване вiдправлення доставляється в скриньку для листiв, але одержувач заявляє про неотримання вiдправлення та пред'являє рекламацiю;
1.4. якщо одержувач або, у випадку повернення до мiсця подання, подавець вiдправлення з оголошеною цiннiстю, незважаючи на вiрно видану розписку, негайно заявляє Адмiнiстрацiї, яка видала йому вiдправлення, про виявлення ним пошкодження. Вiн повинен надати доказ, що викрадення або пошкодження не сталося пiсля видачi.
2. Поштовi адмiнiстрацiї не несуть вiдповiдальностi:
2.1. у випадку дiї форс-мажорних обставин за умови дотримання статтi 34.1.2;
2.2. у випадку, коли вони не можуть встановити долю вiдправлення внаслiдок знищення службових документiв в результатi дiї форс-мажорних обставин, якщо їхня вiдповiдальнiсть не доведена iншим способом;
2.3. якщо шкоду було завдано з вини або недбалостi вiдправника або викликано властивостями вкладення;
2.4. якщо мова йде про вiдправлення, на вкладення яких поширюються заборони, передбаченi в статтi 26, оскiльки цi вiдправлення були конфiскованi або знищенi вiдповiдною iнстанцiєю у зв'язку з їхнiм вкладенням;
2.5. у випадку конфiскацiї вiдповiдно до законодавства країни призначення згiдно з повiдомленням Адмiнiстрацiї цiєї країни;
2.6. якщо мова йде про вiдправлення, стосовно яких було здiйснено неправдиве оголошення цiнностi, яке перевищує дiйсну вартiсть вкладення;
2.7. якщо вiдправник не подав нiякої рекламацiї протягом року, рахуючи з дня, який iде пiсля дня подання вiдправлення.
3. Поштовi адмiнiстрацiї не несуть нiякої вiдповiдальностi за митнi декларацiї, в якiй би формi вони не були складенi, i за рiшення, прийнятi митними службами при перевiрцi вiдправлень, якi пiдлягають митному огляду.
Стаття 36
Вiдповiдальнiсть вiдправника
1. Подавець вiдправлення письмової кореспонденцiї несе вiдповiдальнiсть за усi пошкодження, завданi iншим поштовим вiдправленням, якi мали мiсце у зв'язку з вiдправленням ним речей, якi забороненi до пересилки або не вiдповiдають умовам допуску.
2. Вiдправник несе вiдповiдальнiсть у тих же межах, що й Поштовi адмiнiстрацiї.
3. Вiдповiдальнiсть з вiдправника не знiмається, навiть якщо заклад подання прийняв таке вiдправлення.
4. Вiдправник не несе вiдповiдальностi, якщо з боку Адмiнiстрацiї або перевiзникiв були допущенi помилки або недбалiсть.
Стаття 37
Виплата вiдшкодувань
1. За умови дотримання права подання позову Адмiнiстрацiї, яка несе вiдповiдальнiсть, зобов'язання виплати вiдшкодування покладається, залежно вiд випадку, на Адмiнiстрацiю подання або на Адмiнiстрацiю призначення. Зобов'язання виплати тарифiв за вiдправлення з контролем доставки покладається на Адмiнiстрацiю подання.
2. Вiдправник може вiдмовитись вiд права на вiдшкодування на користь адресата, i навпаки, адресат має право вiдмовитись вiд своїх прав на користь вiдправника. Вiдправник або адресат може дозволити третiй особi отримати вiдшкодування, якщо це дозволяє внутрiшнє законодавство.
3. Адмiнiстрацiї подання або призначення, залежно вiд випадку, дозволяється виплачувати вiдшкодування заявнику за Адмiнiстрацiю, яка, беручи участь у перевезеннi i отримуючи регулярно заяви, по закiнченнi двомiсячного термiну не дала остаточної вiдповiдi на питання або не повiдомила, що:
3.1. пошкодження вiдправлення, мабуть, пов'язане з дiєю форс-мажорних обставин;
3.2. вiдправлення було затримане, конфiсковане або знищене компетентними органами через своє вкладення або конфiсковане вiдповiдно до законодавства країни призначення.
4. Адмiнiстрацiї подання або призначення, залежно вiд випадку, дозволяється виплачувати вiдшкодування тому, хто має на це право, у випадку, коли бланк рекламацiї недостатньо заповнений i мав бути повернений для додаткової iнформацiї, яка вимагає перевищення термiну, встановленого в параграфi 3.
Стаття 38
Можливе одержання вiдшкодування вiд вiдправника
або адресата
1. Якщо пiсля виплати вiдшкодування рекомендоване або з оголошеною цiннiстю вiдправлення або частина вкладення, яке ранiше вважалось втраченим, знайдене, то вiдправник або адресат повiдомляється про те, що вiдправлення може бути передане йому протягом трьох мiсяцiв за умови стягнення з нього суми виплаченого вiдшкодування. Одночасно в нього запитується про те, кому повинно бути вручене вiдправлення. У випадку вiдмови або вiдсутностi вiдповiдi у встановлений термiн такий самий порядок застосовується по вiдношенню до адресата або, залежно вiд обставин, по вiдношенню до вiдправника.
2. Якщо вiдправник i адресат вiдмовляються одержати вiдправлення, то воно переходить у власнiсть Адмiнiстрацiї або, в належному випадку, Адмiнiстрацiй, якi зазнали збиткiв.
3. У випадку знайдення згодом вiдправлення з оголошеною цiннiстю, вартiсть вкладення якого визнана нижчою нiж сума виплаченого вiдшкодування, вiдправник повинен повернути суму вiдшкодування за вручення вiдправлення незалежно вiд наслiдкiв, якi виникають через неправдиве оголошення цiнностi.
Роздiл 6
Електронна пошта
Стаття 39
Загальнi положення
1. Поштовi адмiнiстрацiї можуть домовлятись мiж собою про участь у наданнi послуг електронної пошти.
2. Електронна пошта - це поштова служба, яка використовує канали електрозв'язку для передачi вiдповiдно до оригiналу i протягом кiлькох секунд повiдомлень, якi одержуються вiд вiдправника у фiзичному або електронному виглядi i якi повиннi бути доставленi адресату у фiзичному або електронному виглядi. У випадку подання у фiзичнiй формi iнформацiя, як правило, передається наскiльки це можливо електронним шляхом на найбiльшу вiдстань i вiдтворюється у фiзичнiй формi, найбiльш придатнiй для адресата. Повiдомлення у фiзичнiй формi вручаються у запечатаному виглядi адресату як вiдправлення письмової кореспонденцiї.
3. Тарифи, якi стосуються електронної пошти, встановлюються Адмiнiстрацiями вiдповiдно до вартостi i вимог ринку.
Стаття 40
Служби факсимiльного зв'язку
1. Гама послуг типу бюрофакс дозволяє передавати тексти та iлюстрацiї, якi вiдповiдають оригiналу, за допомогою факсимiльної служби.
Стаття 41
Служби теледрукування
1. Гама послуг дозволяє здiйснювати передачу текстiв та iлюстрацiй, якi складаються на ЕОМ (ПК, центральна ЕОМ).
Частина третя
Положення про письмову кореспонденцiю: Вiдносини
мiж Поштовими адмiнiстрацiями
Роздiл 1
Обробка вiдправлень письмової кореспонденцiї
Стаття 42
Цiлi стосовно якостi служби
1. Адмiнiстрацiї повиннi встановлювати термiн для обробки вхiдних або вихiдних прiоритетних i авiавiдправлень, а також наземних i непрiоритетних вiдправлень. Цей термiн не повинен бути менш сприятливим нiж термiн, який застосовується до подiбних вiдправлень їхньої внутрiшньої служби.
2. Адмiнiстрацiї подання повиннi опублiковувати цiлi в галузi якостi служби для прiоритетних i авiавiдправлень призначенням за кордон, беручи за орiєнтир строки, встановленi Адмiнiстрацiями подання i призначення, i з урахуванням часу перевезення.
3. Поштовi адмiнiстрацiї перiодично перевiряють дотримання термiнiв, встановлених або при опитуваннях, якi органiзуються Мiжнародним бюро або Регiональними союзами, або на основi двостороннiх угод.
4. Також бажано, щоб Поштовi адмiнiстрацiї перiодично перевiряли дотримання встановлених термiнiв за допомогою iнших систем контролю, зокрема, пiд час зовнiшнiх контрольних перевiрок.
5. У мiру можливостi Адмiнiстрацiї застосовують системи контролю якостi служби для депеш з мiжнародною поштою (як вхiдною, так i вихiдною); мова йде про оцiнку, яка проводиться, в мiру можливостi, з моменту подання до моменту доставки (суцiльний контроль).
6. Всi країни-члени надають Мiжнародному бюро актуалiзовану iнформацiю стосовно останнiх термiнiв приймання (крайнiй час подання), на якi вони могли б орiєнтуватися при експлуатацiї їхньої мiжнародної поштової служби.
7. По можливостi iнформацiя повинна подаватись окремо для потокiв прiоритетної i непрiоритетної пошти.
Стаття 43
Обмiн вiдправленнями
1. Адмiнiстрацiї можуть, при посередництвi однiєї або кiлькох з них, пересилати одна однiй вiдправлення як в закритих депешах, так i вiдкритим транзитом вiдповiдно до потреб i зручностi послуги.
2. Якщо перевезення пошти транзитом через будь-яку країну здiйснюється без участi Поштової адмiнiстрацiї цiєї країни, ця Адмiнiстрацiя повинна бути поiнформована про це заздалегiдь. Така форма транзиту не покладає вiдповiдальностi на Поштову адмiнiстрацiю транзитної країни.
3. Адмiнiстрацiї мають право направляти повiтряним шляхом з обмеженим прiоритетом депешi з наземною поштою за умови укладення угоди мiж Адмiнiстрацiями, якi отримують цi депешi в аеропортах своїх країн.
4. Обмiн здiйснюється на основi положень Регламенту.
Стаття 44
Обмiн закритими депешами з вiйськовими
пiдроздiлами
1. Обмiн закритими депешами може здiйснюватись за допомогою сухопутних, морських або повiтряних служб iнших країн:
1.1. мiж поштовими закладами однiєї з країн-членiв i командуючими вiйськовими пiдроздiлами, якi знаходяться у розпорядженнi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй;
1.2. мiж командуючими цими вiйськовими пiдроздiлами;
1.3. мiж поштовими закладами однiєї з країн-членiв i командуючими морськими або повiтряними пiдроздiлами, вiйськовими суднами або лiтаками тiєї ж країни, якi знаходяться за кордоном;
1.4. мiж командуючими морськими або повiтряними пiдроздiлами, вiйськовими суднами або лiтаками однiєї й тiєї ж країни.
2. Вiдправлення письмової кореспонденцiї, запакованi в депешi, зазначенi у параграфi 1, повиннi направлятись або виходити тiльки вiд членiв вiйськових пiдроздiлiв або штабiв i екiпажiв суден або лiтакiв, якi отримують або вiдправляють депешi. Тарифи та умови вiдправлення, якi застосовуються до них, визначаються згiдно з правилами Поштової адмiнiстрацiї країни, яка надала у розпорядження вiйськовий пiдроздiл або якiй належать судна або лiтаки.
3. За винятком особливої домовленостi, Адмiнiстрацiя країни, яка надала у розпорядження вiйськовий пiдроздiл або якiй належать вiйськовi судна або лiтаки, зобов'язана оплатити вiдповiдним Адмiнiстрацiям витрати по транзиту депеш, кiнцевi витрати i витрати за повiтряне перевезення.
Стаття 45
Тимчасове припинення надання послуг
1. Якщо внаслiдок надзвичайних обставин будь-яка Поштова адмiнiстрацiя вимушена тимчасово припинити повнiстю або частково виконання послуги служби, то вона зобов'язана негайно повiдомити про це заiнтересованi Адмiнiстрацiї.
Роздiл 2
Розгляд випадкiв вiдповiдальностi
Стаття 46
Визначення вiдповiдальностi мiж Поштовими
адмiнiстрацiями
1. Поки не буде доведено протилежне, вiдповiдальнiсть лежить на тiй Поштовiй адмiнiстрацiї, яка, прийнявши вiдправлення без застереження i маючи всi встановленi засоби для проведення розслiдування, не може провести анi вручення його адресату, анi, якщо це мало мiсце, правильної передачi iншiй Адмiнiстрацiї.
2. Якщо втрата, викрадення або пошкодження стались пiд час пересилки, i немає можливостi встановити на територiї або у службi якої країни вони мали мiсце, вiдповiднi Адмiнiстрацiї вiдшкодовують збитки рiвними частинами.
3. Вiдповiдальнiсть Адмiнiстрацiї по вiдношенню до iнших Адмiнiстрацiй нi в якому разi не може перевищувати прийнятої нею вищої межi оголошення цiнностi.
4. Поштовi адмiнiстрацiї, якi не забезпечують послугу вiдправлень iз оголошеною цiннiстю, несуть вiдповiдальнiсть за листи з оголошеною цiннiстю при їх перевезеннi в закритих депешах, яка передбачена для рекомендованих вiдправлень. Це положення застосовується також у тих випадках, коли Поштовi адмiнiстрацiї не несуть вiдповiдальнiсть за перевезення цiнностей на суднах або лiтаках, якi вони використовують.
5. Якщо втрата, викрадення або пошкодження стались на територiї або у службi промiжної Адмiнiстрацiї, яка не забезпечує послугу вiдправлень iз оголошеною цiннiстю, то Адмiнiстрацiя подання вiдшкодовує збитки, не сплаченi промiжною Адмiнiстрацiєю. Те ж правило застосовується у випадку, якщо розмiр збиткiв перевищує максимальну межу оголошеної вартостi, прийняту промiжною Адмiнiстрацiєю.
6. Мито та iншi збори, якi не могли бути скасованi, вiдносяться на рахунок Адмiнiстрацiй, вiдповiдальних за втрату, викрадення або пошкодження вiдправлення.
7. Адмiнiстрацiя, яка виплатила вiдшкодування, замiнює, у межах суми цього вiдшкодування, у правах особу, яка його отримала, на випадок будь-якого можливого стягнення збиткiв або з адресата, або з вiдправника, або з третiх осiб.
Роздiл 3
Транзитнi та кiнцевi витрати
Стаття 47
Транзитнi витрати
1. За умови дотримання статтi 50, за перевезення закритих депеш, якими обмiнюються двi Адмiнiстрацiї або два заклади однiєї й тiєї ж країни при посередництвi служб однiєї або кiлькох iнших Адмiнiстрацiй (третi служби), стягується оплата транзитних витрат. Ця оплата є вiдшкодуванням за надання послуг сухопутного i морського транзиту.
2. За вiдправлення, якi пересилаються вiдкритим транзитом, можуть також стягуватись транзитнi витрати. Способи застосування встановленi в Регламентi.
Стаття 48
Шкали транзитних витрат
1. Транзитнi витрати розраховуються вiдповiдно до шкал, зазначених у нижченаведенiй таблицi:
| Дiлянки 1 |
Витрати на кг брутто 2 |
|||
| 1.1. Сухопутнi дiлянки в км | СПЗ | |||
| До 100 км | 0,14 | |||
| Понад 100 | до 200 | 0,17 | ||
| 200 | 300 | 0,20 | ||
| 300 | 400 | 0,22 | ||
| 400 | 500 | 0,24 | ||
| 500 | 600 | 0,26 | ||
| 600 | 700 | 0,27 | ||
| 700 | 800 | 0,29 | ||
| 800 | 900 | 0,31 | ||
| 900 | 1000 | 0,32 | ||
| 1000 | 1100 | 0,34 | ||
| 1100 | 1200 | 0,35 | ||
| 1200 | 1300 | 0,37 | ||
| 1300 | 1500 | 0,39 | ||
| 1500 | 2000 | 0,43 | ||
| 2000 | 2500 | 0,49 | ||
| 2500 | 2750 | 0,53 | ||
| 2750 | 3000 | 0,56 | ||
| 3000 | 4000 | 0,62 | ||
| 4000 | 5000 | 0,72 | ||
| 5000 | 6000 | 0,81 | ||
| 6000 | 7000 | 0,89 | ||
| 7000 | 8000 | 0,97 | ||
| 8000 | 9000 | 1,05 | ||
| 9000 | 10000 | 1,12 | ||
| 10000 | 11000 | 1,19 | ||
| 11000 | 12000 | 1,26 | ||
| 12000 | 13000 | 1,32 | ||
| 13000 | 14000 | 1,39 | ||
| 14000 | 1,45 | |||
| 1.2. Морськi дiлянки в морських милях | в кiлометрах пiсля перерахунку,
виходячи з 1 морська миля - 1,852 км |
СПЗ | ||
| До 100 морських миль | До 185 км | 0,17 | ||
| Понад 100 | до 200 | Понад 185 | до 370 | 0,19 |
| 200 | 300 | 370 | 556 | 0,21 |
| 300 | 400 | 556 | 741 | 0,22 |
| 400 | 500 | 741 | 926 | 0,23 |
| 500 | 600 | 926 | 1111 | 0,24 |
| 600 | 700 | 1111 | 1296 | 0,24 |
| 700 | 800 | 1296 | 1482 | 0,25 |
| 800 | 900 | 1482 | 1667 | 0,25 |
| 900 | 1000 | 1667 | 1852 | 0,26 |
| 1000 | 1100 | 1852 | 2037 | 0,26 |
| 1100 | 1200 | 2037 | 2222 | 0,27 |
| 1200 | 1300 | 2222 | 2408 | 0,27 |
| 1300 | 1500 | 2408 | 2778 | 0,28 |
| 1500 | 2000 | 2778 | 3704 | 0,29 |
| 2000 | 2500 | 3704 | 4630 | 0,31 |
| 2500 | 2750 | 4630 | 5093 | 0,32 |
| 2750 | 3000 | 5093 | 5556 | 0,32 |
| 3000 | 4000 | 5556 | 7408 | 0,34 |
| 4000 | 5000 | 7408 | 9260 | 0,36 |
| 5000 | 6000 | 9260 | 11112 | 0,38 |
| 6000 | 7000 | 11112 | 12964 | 0,40 |
| 7000 | 8000 | 12964 | 14816 | 0,41 |
| 8000 | 9000 | 14816 | 16668 | 0,42 |
| 9000 | 10000 | 16668 | 18520 | 0,43 |
| 10000 | 11000 | 18520 | 20372 | 0,45 |
| 11000 | 12000 | 20372 | 22224 | 0,46 |
| 12000 | 13000 | 22224 | 24076 | 0,47 |
| 13000 | 14000 | 24076 | 25928 | 0,48 |
| 14000 | 25928 | 0,49 | ||
2. Рада поштової експлуатацiї має право переглядати i змiнювати шкали, згаданi у параграфi 1, в iнтервалi мiж двома конгресами. Перегляд, який можна проводити завдяки методологiї, що забезпечує рiвномiрне вiдшкодування Адмiнiстрацiям, якi здiйснюють транзитнi операцiї, повинен базуватись на надiйних i характерних економiчних i фiнансових даних. Рiшення про можливi змiни набуває чинностi з дати, встановленої Радою поштової експлуатацiї.
Стаття 49
Кiнцевi витрати
1. За умови додержання статтi 50 кожна Адмiнiстрацiя, яка отримує вiд iншої Адмiнiстрацiї вiдправлення письмової кореспонденцiї, має право стягувати з Адмiнiстрацiї, що вiдправляє, вiдшкодування витрат, викликаних отриманою мiжнародною поштою.
2. Вiдшкодування.
2.1. Вiдшкодування за вiдправлення письмової кореспонденцiї, за винятком мiшкiв М, складає 3,427 СПЗ за кг.
2.2. Стосовно мiшкiв М тариф, який застосовується, дорiвнює 0,653 СПЗ за кг.
2.2.1. Мiшки М менше 5 кг розглядаються як такi, що важать 5 кг для вiдшкодування кiнцевих витрат.
3. Механiзм перегляду
3.1. Якщо на будь-якому напрямку Адмiнiстрацiя, яка вiдправляє або одержує потiк пошти понад 150 т на рiк (за винятком мiшкiв М), вiдзначає, що середня кiлькiсть вiдправлень, якi мiстяться в кг вiдправленої або одержаної пошти, вiдхиляється вiд середньої свiтової величини, що дорiвнює 17,26 вiдправлення, вона може добиватись перегляду тарифу, якщо стосовно цiєї середньої свiтової величини:
3.1.1. кiлькiсть вiдправлень бiльше 21 або
3.1.2. кiлькiсть вiдправлень менше 14.
3.1.3. У випадку, передбаченому в параграфi 3.1.2, перегляд не здiйснюється, якщо цей потiк призначений для країни, що розвивається, внесеної до списку, складеного з цiєю метою Конгресом.
3.1.4. Якщо одна Адмiнiстрацiя вимагає застосування перегляду, передбаченого в параграфi 3.1, Адмiнiстрацiя, яка кореспондує, також може це зробити, навiть якщо потiк в iншому напрямку нижче 150 т на рiк.
3.1.4.1. Положення параграфа 3.1.4 не застосовуються до країн, що розвиваються, наведених у списку, складеному з цiєю метою Конгресом.
3.2. Перегляд здiйснюється на умовах, встановлених у Регламентi.
4. Пошта у великiй кiлькостi
4.1. Для пошти у великiй кiлькостi Адмiнiстрацiя призначення може вимагати спецiального вiдшкодування вiдповiдно до одного з таких способiв:
4.1.1. застосування середнiх свiтових тарифiв в розмiрi 0,14 СПЗ за вiдправлення i 1 СПЗ за кг;
4.1.2. застосування тарифiв за вiдправлення i за кг, якi вiдбивають вартiсть обробки в країнi призначення. Ця вартiсть повинна бути пов'язана з внутрiшнiми тарифами вiдповiдно до умов, наведених в Регламентi.
4.2. За виключенням положень параграфа 3.1.3, якщо Адмiнiстрацiя призначення вимагає спецiальної оплати для пошти у великiй кiлькостi, то Адмiнiстрацiя, яка вiдправляє, має право вимагати, щоб i для iншої частини потоку умови були переглянутi вiдповiдно до параграфа 3.1.
5. Рада поштової експлуатацiї має право змiнювати розмiри вiдшкодування, зазначенi в параграфах 2 та 4.1.1, в перiод мiж двома конгресами. Перегляд, який може бути здiйснений, повинен спиратись на надiйнi економiчнi i фiнансовi данi. Рiшення про можливу змiну набуває чинностi з дати, визначеної Радою поштової експлуатацiї. Вiн також має право визначати способи введення в дiю системи вiдшкодування, наведеної в параграфi 4.1.2.
6. Будь-яка Адмiнiстрацiя може вiдмовитись повнiстю або частково вiд вiдшкодування, передбаченого в параграфi 1.
7. На основi двосторонньої або багатосторонньої угоди заiнтересованi Адмiнiстрацiї можуть застосовувати iншi системи вiдшкодування для оплати рахункiв, пов'язаних з кiнцевими витратами.
Стаття 50
Звiльнення вiд оплати транзитних i кiнцевих витрат
1. Вiд оплати витрат по сухопутному або морському транзиту та кiнцевих витрат звiльняються вiдправлення письмової кореспонденцiї, зазначенi в статтi 7.2.2, недоставленi поштовi вiдправлення, якi повертаються в закритих депешах до мiсця подачi, а також вiдправлення з вкладенням порожнiх поштових мiшкiв.
Стаття 51
Розрахунок по транзитних та кiнцевих витратах
1. Транзитнi витрати
1.1. Розрахунок по транзитних витратах за наземну пошту складається щорiчно транзитною Адмiнiстрацiєю для кожної Адмiнiстрацiї подачi. Вiн здiйснюється на основi ваги депеш, одержаних транзитом, вiдправлених протягом року, який розглядається. При цьому застосовуються шкали, встановленi в статтi 48.
1.2. Транзитнi витрати несе Адмiнiстрацiя подачi депеш. Вони сплачуються, за умови винятку, передбаченого в параграфi 1.4, Адмiнiстрацiям країн, через якi здiйснюється пересилка або служби яких беруть участь у сухопутному або морському перевезеннi депеш.
1.3. Коли Адмiнiстрацiя країни, через яку здiйснюється пересилка, не бере участi у сухопутному або морському перевезеннi депеш, то вiдповiднi транзитнi витрати виплачуються Адмiнiстрацiї призначення, якщо вона понесла витрати, пов'язанi з даним транзитом.
1.4. Витрати за морське перевезення транзитних депеш можуть оплачуватись безпосередньо мiж Поштовими адмiнiстрацiями подачi депеш i морськими навiгацiйними компанiями або їхнiми посередниками.
Поштова адмiнiстрацiя вiдповiдного порту навантаження повинна заздалегiдь дати на це свою згоду.
1.5. Адмiнiстрацiя-дебiтор звiльняється вiд оплати транзитних витрат, якщо рiчне сальдо не перевищує 163,35 СПЗ.
2. Кiнцевi витрати
2.1. Для вiдправлень письмової кореспонденцiї, за винятком мiшкiв М, розрахунок по кiнцевих витратах складається щорiчно Адмiнiстрацiєю-кредитором на основi фактичної ваги депеш, отриманих протягом року, який розглядається. При цьому застосовуються тарифи, встановленi у статтi 49.
2.2. Для мiшкiв М розрахунок по кiнцевих витратах складається щорiчно Адмiнiстрацiєю-кредитором на основi ваги, за яку стягуються кiнцевi витрати вiдповiдно до положень, встановлених у статтi 49.
2.3. Для того, щоб можна було визначити рiчну вагу, Адмiнiстрацiї подачi депеш повиннi постiйно зазначати для кожної депешi:
- вагу пошти (за винятком мiшкiв М);
- вагу мiшкiв М бiльшу за 5 кг;
- кiлькiсть мiшкiв М вагою до 5 кг.
2.4. Якщо виявиться необхiдним визначити кiлькiсть i вагу вiдправлень у великiй кiлькостi, застосовуються способи, зазначенi в Регламентi для цiєї категорiї пошти.
2.5. Заiнтересованi Адмiнiстрацiї можуть домовлятись про те, щоб розрахунок кiнцевих витрат у їхнiх взаємовiдносинах здiйснювався статистичними методами. Вони можуть також домовлятись про перiодичнiсть, яка вiдрiзняється вiд тiєї, що передбачена в Регламентi для статистичного перiоду.
2.6. Адмiнiстрацiя-дебiтор звiльняється вiд оплати кiнцевих витрат, якщо рiчне сальдо не перевищує 326,70 СПЗ.
3. Будь-яка Адмiнiстрацiя має право подати на розгляд комiсiї з арбiтражу рiчнi результати, якi, на її думку, надто вiдрiзняються вiд дiйсностi. Цей арбiтраж створюється в порядку, передбаченому статтею 128 Загального регламенту. Арбiтри мають право в судовому порядку визначати належну до оплати суму транзитних або кiнцевих витрат.
Роздiл 4
Витрати, пов'язанi з повiтряним перевезенням
Стаття 52
Загальнi принципи
1. Витрати за перевезення протягом всього повiтряного шляху покриваються:
1.1. якщо мова йде про закритi депешi, за рахунок Адмiнiстрацiї країни подачi;
1.2. якщо мова йде про прiоритетнi та авiавiдправлення, якi пересилаються вiдкритим транзитом, включаючи заслану кореспонденцiю, за рахунок Адмiнiстрацiї, яка передає цi вiдправлення iншiй Адмiнiстрацiї.
2. Цi ж самi правила застосовуються до авiадепеш, прiоритетних вiдправлень i авiавiдправлень, якi пересилаються вiдкритим транзитом, звiльненим вiд транзитних зборiв.
3. Кожна Адмiнiстрацiя призначення, яка забезпечує повiтряне перевезення мiжнародної пошти всерединi своєї країни, має право на вiдшкодування додаткових витрат, пов'язаних iз цим перевезенням, якщо тiльки середньозважена вiдстань пройдених дiлянок перевищує 300 км. Якщо немає домовленостi, яка передбачає безкоштовне перевезення, витрати повиннi бути однаковi для всiх прiоритетних депеш i авiадепеш, якi надходять iз-за кордону, незалежно вiд того, досилається ця пошта повiтряним шляхом або нi.
4. Однак, якщо вiдшкодування по кiнцевих витратах, яке стягується Адмiнiстрацiєю призначення, базується головним чином на вартостi або на внутрiшнiх тарифах, не здiйснюється нiякого додаткового вiдшкодування витрат за внутрiшнє повiтряне перевезення.
5. Адмiнiстрацiя призначення виключає при розрахуваннi середньозваженої вiдстанi вагу всiх депеш, для яких розрахунок вiдшкодування кiнцевих витрат головним чином базується на вартостi або на внутрiшнiх тарифах Адмiнiстрацiї призначення.
6. За вiдсутностi спецiальної домовленостi мiж заiнтересованими Адмiнiстрацiями до авiакореспонденцiї у випадку її можливого перевезення наземним або морським шляхом застосовується стаття 48. Однак нiяка оплата транзитних витрат не здiйснюється при:
6.1. перевантаженнi авiадепеш мiж двома аеропортами, якi обслуговують одне й те ж мiсто;
6.2. перевезеннi цих депеш мiж аеропортом, який обслуговує мiсто, i складом, розташованим у цьому ж мiстi, а також при поверненнi цих депеш з метою дослання.
Стаття 53
Основний тариф i розрахунок витрат за повiтряне
перевезення
1. Основний тариф, який застосовується до оплати рахункiв мiж Адмiнiстрацiями за повiтряне перевезення, затверджується Радою поштової експлуатацiї. Вiн розраховується Мiжнародним бюро за формулою, визначеною в Регламентi.
2. Розрахунок витрат за перевезення закритих депеш, прiоритетних i авiавiдправлень, якi пересилаються вiдкритим транзитом, а також методи розрахункiв, якi цього стосуються, викладено в Регламентi.
Роздiл 5
Факсимiльний зв'язок
Стаття 54
Загальнi положення
1. Поштовi адмiнiстрацiї можуть домовлятись про встановлення факсимiльного зв'язку з iншими Поштовими адмiнiстрацiями i з зовнiшнiми партнерами.
2. Заiнтересованi Поштовi адмiнiстрацiї вiльнi у виборi постачальникiв i технiчних засобiв (електронне обладнання i програмне забезпечення) для здiйснення обмiну даними.
3. За узгодженням з постачальником служб мережi Поштовi адмiнiстрацiї домовляються на двостороннiй основi про способи оплати цих послуг.
4. Поштовi адмiнiстрацiї не несуть нi фiнансової, нi юридичної вiдповiдальностi, якщо будь-яка iнша Адмiнiстрацiя не здiйснює платежi, якi належить здiйснити за послуги, пов'язанi iз здiйсненням факсимiльного обмiну.
Роздiл 6
Рiзнi положення
Стаття 55
Оплата рахункiв
1. Оплата у вiдносинах мiж Поштовими адмiнiстрацiями рахункiв за мiжнародний поштовий обмiн може розглядатись як поточна фiнансова операцiя i здiйснюватись згiдно з дiючими мiжнародними зобов'язаннями заiнтересованих країн-членiв у випадку наявностi домовленостей з цього питання. За вiдсутностi подiбних домовленостей ця оплата рахункiв здiйснюється вiдповiдно до положень Регламенту.
Стаття 56
Надання вiдомостей, публiкацiї Мiжнародного бюро,
зберiгання документiв, бланки
1. Положення стосовно надання вiдомостей щодо забезпечення поштової служби, публiкацiй Мiжнародного бюро, зберiгання документiв i бланкiв, якi використовуються, вiдносяться до вiдання Регламенту.
Частина четверта
Служба МПП
Стаття 57
Служба МПП
1. Служба МПП є фiзично найшвидшою з поштових служб. Вона включає збiр, передачу i доставку у дуже стислi термiни кореспонденцiї, документiв або товарiв.
2. Служба МПП регламентується вiдповiдно до двостороннiх домовленостей. Аспекти, якi не визначаються точно цими домовленостями, стосуються вiдповiдних положень Актiв Союзу.
3. Ця служба, по можливостi, визначається за логотипом, зразок якого наведений нижче i який складається з таких елементiв:
- форма крила жовтогарячого кольору;
- лiтери EMS синього кольору;
- три горизонтальнi смуги жовтогарячого кольору.
Логотип може доповнюватись назвою, яка використовується у нацiональнiй службi.
(Логотип має графiчне зображення, не наводиться).
4. Тарифи служби встановлюються Адмiнiстрацiєю подачi з урахуванням витрат i вимог ринку.
Частина п'ята
Заключнi положення
Стаття 58
Зобов'язання щодо заходiв кримiнального
переслiдування
1. Уряди країн-членiв зобов'язуються вживати або пропонувати законодавчим органам своїх країн вживати необхiдних заходiв:
1.1. для покарання за пiдробку поштових марок, навiть вилучених з обiгу, i мiжнародних купонiв-вiдповiдей;
1.2. для покарання за використання або випуск до обiгу:
1.2.1. пiдроблених (навiть вилучених з обiгу) або тих, якi були у користуваннi, поштових марок, а також пiдроблених або тих, якi були у користуваннi, вiдбиткiв франкувальних машин або типографських друкарських машин;
1.2.2. пiдроблених мiжнародних купонiв-вiдповiдей;
1.3. для заборони i припинення всiх зловмисних дiй по виготовленню i випуску до обiгу вiньєток i марок, якi використовуються у поштовiй службi, пiдроблених або iмiтованих таким чином, що їх легко можна переплутати з вiньєтками i марками, якi випускаються Поштовою адмiнiстрацiєю однiєї з країн-членiв;
1.4. для попередження, а у належному випадку для покарання за вкладення наркотичних i психотропних, а також вибухових, займистих або iнших небезпечних речовин, вкладення яких безперечно не дозволене Конвенцiєю i Угодами.
Стаття 59
Умови затвердження пропозицiй щодо Конвенцiї i її
Виконавчого регламенту
1. Пропозицiї, поданi Конгресу, якi стосуються цiєї Конвенцiї та її Регламенту, набувають чинностi, якщо вони схваленi бiльшiстю присутнiх i голосуючих країн-членiв. Принаймнi половина країн-членiв, представлених на Конгресi, повинна бути присутньою при голосуваннi.
2. Пропозицiї щодо Регламенту, якi були переданi Конгресом Радi поштової експлуатацiї для прийняття рiшень або внесенi мiж двома конгресами, набувають чинностi, якщо вони схваленi бiльшiстю членiв Ради поштової експлуатацiї.
3. Пропозицiї, внесенi мiж двома конгресами, якi стосуються цiєї Конвенцiї, набувають чинностi, якщо вони прийнятi:
3.1. двома третинами голосiв, причому принаймнi половина країн - членiв Союзу, якi вiдповiли на консультацiю, якщо мова йде про змiни до статей 1 - 7 (частина перша), 8 - 11, 13, 16 - 18, 20, 24 - 26, 34 - 38 (частина друга), 43.2, 44 - 51, 55 (частина третя), 58 - 60 (частина п'ята) Конвенцiї i до всiх статей її Заключного протоколу;
3.2. бiльшiстю голосiв, причому принаймнi половина країн - членiв Союзу, якi вiдповiли на консультацiю, якщо мова йде про змiни по сутi до положень, крiм тих, якi згаданi в параграфi 3.1;
3.3 бiльшiстю голосiв, якщо мова йде про:
3.3.1. змiни редакцiйного порядку положень Конвенцiї, крiм тих, якi зазначенi в параграфi 3.1;
3.3.2. тлумачення положень Конвенцiї i її Заключного протоколу.
4. Незважаючи на положення, передбаченi в параграфi 3.1, будь-яка країна-член, нацiональне законодавство якої ще не є сумiсним iз запропонованою змiною, має право подати Генеральному директору Мiжнародного бюро заяву, в якiй зазначається неможливiсть для неї прийняти цю змiну i яка повинна бути представлена у дев'яностоденний термiн з моменту сповiщення про цю змiну.
Стаття 60
Набуття чинностi i термiн дiї Конвенцiї
1. Ця Конвенцiя набуває чинностi 1 сiчня 1996 р. i залишається чинною до набуття чинностi Актами наступного Конгресу.
2. На посвiдчення чого повноважнi представники урядiв країн-членiв пiдписали цю Конвенцiю в одному примiрнику, який буде передано для зберiгання Генеральному директору Мiжнародного бюро. Копiю цього примiрника буде передано кожнiй сторонi урядом країни мiсця проведення Конгресу.
Вчинено в Сеулi 14 вересня 1994 р.
"Офiцiйний вiсник України" 1999 рiк, N 11
