КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Київ
вiд 19 серпня 2002 р. | N 1218 |
---|
Про затвердження Положення про державну
санiтарно-епiдемiологiчну службу України
Вiдповiдно до статтi 31 Закону України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення" Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:
1. Затвердити Положення про державну санiтарно-епiдемiологiчну службу України, що додається.
2. Мiнiстерству охорони здоров'я, Мiнiстерству оборони, Мiнiстерству внутрiшнiх справ, Службi безпеки, Державному комiтетовi у справах охорони державного кордону, Державному департаменту з питань виконання покарань, Державному лiкувально-оздоровчому управлiнню у тримiсячний термiн:
розробити та затвердити в установленому порядку положення про державну санiтарно-епiдемiологiчну службу вiдповiдного органу;
привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть з цiєю постановою.
Прем'єр-мiнiстр України | А.КIНАХ |
Iнд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 серпня 2002 р. N 1218 |
ПОЛОЖЕННЯ
про державну санiтарно-епiдемiологiчну службу
України
1. Державна санiтарно-епiдемiологiчна служба України є системою органiв, установ, закладiв, частин i пiдроздiлiв, дiяльнiсть яких спрямовується на профiлактику iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь), радiацiйних уражень людей, запобiгання шкiдливому впливу на стан їх здоров'я i життя факторiв середовища життєдiяльностi (далi - заклади).
2. Систему державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України становлять:
МОЗ;
Центральна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя МОЗ;
Кримська республiканська санiтарно-епiдемiологiчна станцiя;
обласнi, мiськi, мiжрайоннi, районнi санiтарно-епiдемiологiчнi станцiї;
Центральна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя на залiзничному транспортi, санiтарно-епiдемiологiчнi станцiї на залiзницях, лiнiйнi санiтарно-епiдемiологiчнi станцiї на залiзницях;
Центральна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя на водному транспортi, санiтарно-епiдемiологiчнi станцiї водних басейнiв i портiв;
Центральна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя на повiтряному транспортi;
санiтарно-епiдемiологiчнi станцiї об'єктiв з особливим режимом роботи;
дезiнфекцiйнi станцiї;
санiтарно-карантиннi пiдроздiли (вiддiли, пункти);
спецiалiзованi заклади МОЗ, утворенi для боротьби з особливо небезпечними (у тому числi карантинними) i небезпечними iнфекцiйними хворобами;
науковi установи санiтарно-епiдемiологiчного профiлю;
об'єднання, центри, лабораторiї (науковi та науково-практичнi, контрольнi, експертнi, проблемнi);
Комiтет з питань гiгiєнiчного регламентування МОЗ;
заклади Мiноборони, МВС, СБУ, Держкомкордону, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння;
iншi заклади, утворенi згiдно iз законодавством.
Головнi державнi санiтарнi лiкарi, посадовi особи закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби виконують свої функцiї на основi єдиноначальностi, пiдпорядкованостi, пiдконтрольностi та пiдзвiтностi вищестоящому головному державному санiтарному лiкарю.
3. Заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України у своїй дiяльностi керуються Конституцiєю України, законами України, актами Президента України та Кабiнету Мiнiстрiв України, Положенням про державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд в Українi, цим Положенням, положеннями про державну санiтарно-епiдемiологiчну службу вiдповiдного державного органу, наказами МОЗ, наказами та постановами головного державного санiтарного лiкаря України, статутами та положеннями про цi заклади.
4. Завданнями державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України є:
1) здiйснення державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду;
2) узагальнення практики застосування законодавства у сферi забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, розроблення пропозицiй щодо вдосконалення цього законодавства;
3) визначення першочергових заходiв щодо профiлактики iнфекцiйних хвороб та масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь), запобiгання шкiдливому впливу на стан здоров'я i життя людини факторiв середовища життєдiяльностi;
4) забезпечення гiгiєнiчного нормування та державної реєстрацiї небезпечних для здоров'я i життя людини факторiв середовища життєдiяльностi;
5) аналiз причин i умов виникнення ситуацiй санiтарного та епiдемiчного неблагополуччя (поширення iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь), радiацiйних уражень людей), пiдготовка пропозицiй щодо запобiгання виникненню таких ситуацiй, контроль за здiйсненням вiдповiдних заходiв;
6) координацiя роботи з проведення гiгiєнiчного виховання населення;
7) координацiя дiяльностi центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади у сферi забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення.
5. Державна санiтарно-епiдемiологiчна служба вiдповiдно до покладених на неї завдань:
здiйснює державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд за дотриманням вимог санiтарного законодавства органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями та громадянами;
проводить державну санiтарно-епiдемiологiчну експертизу, обстеження, розслiдування, лабораторнi та iнструментальнi дослiдження i випробування, а також санiтарну, гiгiєнiчну, токсикологiчну, епiдемiологiчну та iнших видiв оцiнку середовища життєдiяльностi людини, об'єктiв господарської та iнших видiв дiяльностi, продукцiї, робiт, послуг, проектної документацiї i видає висновок щодо їх вiдповiдностi (невiдповiдностi) вимогам санiтарних норм;
проводить лабораторнi дослiдження i випробування з метою визначення впливу на стан здоров'я i життя людини повiтря, води, ґрунту, продукцiї, що виробляється чи реалiзується;
здiйснює гiгiєнiчне нормування та проводить державну реєстрацiю небезпечних для здоров'я i життя людини факторiв середовища життєдiяльностi;
вивчає, оцiнює i прогнозує показники здоров'я населення залежно вiд стану середовища його життєдiяльностi, визначає фактори довкiлля, що шкiдливо впливають на стан здоров'я людини;
аналiзує санiтарну та епiдемiчну ситуацiю;
вносить в установленому порядку до органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування пропозицiї щодо проведення заходiв з метою забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, необхiдностi введення карантину;
забезпечує охорону територiї України вiд занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числi карантинних) i небезпечних iнфекцiйних хвороб, здiйснює санiтарно-епiдемiологiчний контроль i нагляд в пунктах пропуску через державний кордон;
погоджує санiтарнi та протиепiдемiчнi (профiлактичнi) заходи, контролює їх здiйснення;
затверджує та вводить в дiю санiтарнi норми;
видає обов'язковi для виконання приписи i постанови щодо усунення або обмеження шкiдливого впливу на стан здоров'я i життя людини факторiв середовища життєдiяльностi, причин та умов виникнення i поширення iнфекцiйних хвороб;
органiзовує ведення державного облiку iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь), радiацiйних уражень людей;
веде державнi реєстри iнфекцiйних хвороб, продуктiв харчування, харчових i бiологiчно активних добавок, потенцiйно небезпечних факторiв, дезiнфекцiйних засобiв, висновкiв державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи;
визначає методи випробування дезiнфекцiйних засобiв, регламентує та контролює їх застосування;
встановлює обмеження або забороняє в'їзд на територiю України її громадян, iноземцiв та осiб без громадянства, експорт, iмпорт, транзит вантажiв i товарiв з країн або регiонiв у зв'язку з неблагополучною епiдемiчною ситуацiєю на їх територiях;
аналiзує причини та умови виникнення i розповсюдження iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь), радiацiйних уражень людей;
погоджує галузевi та мiжгалузевi програми забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя;
взаємодiє з державними органами i громадськими органiзацiями з питань охорони здоров'я людини;
вживає заходiв до розвитку мiжнародного спiвробiтництва з питань забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення.
6. Посадовими особами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби є головнi державнi санiтарнi лiкарi та їх заступники, лiкарi-гiгiєнiсти, лiкарi-епiдемiологи та помiчники лiкарiв, уповноваженi здiйснювати державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд згiдно iз законодавством.
7. Центральним органом управлiння державною санiтарно-епiдемiологiчною службою є МОЗ.
8. На заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ покладаються функцiї вiдповiдних територiальних, транспортних та об'єктових органiв державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду.
9. На заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби Мiноборони, МВС, СБУ, Держкомкордону, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння покладаються функцiї органiв державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду на пiдвiдомчих їм територiях, об'єктах, у частинах i пiдроздiлах.
10. Державну санiтарно-епiдемiологiчну службу України очолює головний державний санiтарний лiкар України, який призначається на посаду i звiльняється з посади Кабiнетом Мiнiстрiв України.
11. Головний державний санiтарний лiкар України має п'ятьох заступникiв, у тому числi одного першого.
Перший заступник та заступники головного державного санiтарного лiкаря України призначаються на посаду i звiльняються з посади Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням головного державного санiтарного лiкаря України та за погодженням з Мiнiстром охорони здоров'я.
Головний державний санiтарний лiкар України визначає функцiональнi повноваження своїх заступникiв.
12. Головний державний санiтарний лiкар України пiдзвiтний з питань державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду безпосередньо Кабiнетовi Мiнiстрiв України.
13. Головний державний санiтарний лiкар України:
1) органiзовує виконання законiв, актiв та доручень Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України з питань державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду;
2) подає на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України пропозицiї щодо забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, безпосередньо iнформує Кабiнет Мiнiстрiв України про санiтарну та епiдемiчну ситуацiю в країнi та на окремих її територiях, про загрозу виникнення i випадки iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь), радiацiйних уражень людей, а також з iнших питань, що належать до його компетенцiї;
3) органiзовує вивчення та узагальнення мiжнародного досвiду у цiй сферi, бере в установленому порядку участь у пiдготовцi та реалiзацiї мiжнародних проектiв, програм, договорiв з вiдповiдними державними i недержавними органiзацiями iнших країн та спiвпрацює з мiжнародними органiзацiями з питань, що належать до його компетенцiї;
4) вносить пропозицiї щодо пiдготовки проектiв законодавчих, iнших нормативно-правових актiв з питань забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення;
5) затверджує порядок атестацiї та акредитацiї закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби на право виконання робiт, порядок атестацiї кадрiв; погоджує програми пiдготовки фахiвцiв за спецiальнiстю "медико-профiлактична справа";
6) представляє державну санiтарно-епiдемiологiчну службу в центральних i мiсцевих органах виконавчої влади, органах мiсцевого самоврядування, iнших державних органах, у тому числi в судi, господарському судi;
7) видає в межах своїх повноважень накази з питань дiяльностi державної санiтарно-епiдемiологiчної служби та готує пропозицiї щодо створення i лiквiдацiї закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ;
8) затверджує типовий статут закладу та типове положення про пiдроздiл державної санiтарно-епiдемiологiчної служби;
9) затверджує статути:
Центральної санiтарно-епiдемiологiчної станцiї МОЗ;
Кримської республiканської санiтарно-епiдемiологiчної станцiї;
обласних, мiських, мiжрайонних, районних санiтарно-епiдемiологiчних станцiй;
Центральної санiтарно-епiдемiологiчної станцiї на залiзничному транспортi, санiтарно-епiдемiологiчних станцiй на залiзницях, лiнiйних санiтарно-епiдемiологiчних станцiй на залiзницях;
Центральної санiтарно-епiдемiологiчної станцiї на водному транспортi, санiтарно-епiдемiологiчних станцiй водних басейнiв i портiв;
Центральної санiтарно-епiдемiологiчної станцiї на повiтряному транспортi;
санiтарно-епiдемiологiчних станцiй об'єктiв з особливим режимом роботи;
дезiнфекцiйних станцiй;
санiтарно-карантинних пiдроздiлiв (вiддiлiв, пунктiв);
спецiалiзованих закладiв МОЗ, утворених для боротьби з особливо небезпечними (у тому числi карантинними) i небезпечними для людей iнфекцiйними хворобами;
наукових установ санiтарно-епiдемiологiчного профiлю;
об'єднань, центрiв, лабораторiй (наукових та науково-практичних, контрольних, експертних, проблемних);
Комiтету з питань гiгiєнiчного регламентування МОЗ;
закладiв МОЗ, Мiноборони, МВС, СБУ, Держкомкордону, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння;
iнших закладiв санiтарно-епiдемiологiчного профiлю, створених згiдно iз законодавством;
10) затверджує положення про:
об'єднання, центри, лабораторiї (науковi та науково-практичнi, контрольнi, експертнi, проблемнi, консультацiйнi, iнформацiйнi тощо) державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ;
вiдповiднi державнi реєстри, ведення яких покладено на державну санiтарно-епiдемiологiчну службу МОЗ;
11) призначає на посаду та звiльняє з посади головних державних санiтарних лiкарiв Автономної Республiки Крим, областей, мм. Києва i Севастополя та їх заступникiв, головних державних санiтарних лiкарiв на водному, залiзничному, повiтряному транспортi та їх заступникiв, головних державних санiтарних лiкарiв об'єктiв з особливим режимом роботи, керiвникiв закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ;
12) погоджує призначення на посаду i звiльнення з посади головних державних санiтарних лiкарiв iнших центральних органiв виконавчої влади, головних державних санiтарних лiкарiв мiст, районiв, головних державних санiтарних лiкарiв лiнiйних пiдроздiлiв та об'єктiв транспорту;
13) здiйснює державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд, видає обов'язковi для виконання юридичними та фiзичними особами приписи, постанови, висновки щодо дотримання вимог санiтарного законодавства, проведення санiтарних та протиепiдемiчних (профiлактичних) заходiв; вносить центральним i мiсцевим органам виконавчої влади, iншим державним органам, органам мiсцевого самоврядування пропозицiї щодо забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення; вживає заходiв до припинення порушення санiтарного законодавства.
14. Для розгляду найважливiших питань забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення i органiзацiї дiяльностi державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України при МОЗ, Кримськiй республiканськiй санiтарно-епiдемiологiчнiй станцiї, санiтарно-епiдемiологiчних станцiях обласних, мм. Києва i Севастополя, центральних санiтарно-епiдемiологiчних станцiях на водному, залiзничному, повiтряному транспортi утворюються колегiї.
Колегiї очолюють головний державний санiтарний лiкар України, головний державний санiтарний лiкар Автономної Республiки Крим, головнi державнi санiтарнi лiкарi областей, мм. Києва i Севастополя, на водному, залiзничному, повiтряному транспортi.
Положення про колегiю державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України при МОЗ та її склад затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням головного державного санiтарного лiкаря України.
Положення про колегiї державної санiтарно-епiдемiологiчної служби при Кримськiй республiканськiй санiтарно-епiдемiологiчнiй станцiї, санiтарно-епiдемiологiчних станцiях обласних, мм. Києва i Севастополя, центральних санiтарно-епiдемiологiчних станцiях на водному, залiзничному, повiтряному транспортi та їх склад затверджує головний державний санiтарний лiкар України.
15. Для наукового та методичного забезпечення функцiонування санiтарно-епiдемiологiчної служби, формування державного та галузевого замовлення на науково-дослiднi роботи з питань забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, централiзованого замовлення на iнформацiйно-методичне забезпечення служби головний державний санiтарний лiкар України утворює на правах консультативно-дорадчого органу наукову раду, до складу якої входять провiднi науковцi та фахiвцi.
Положення про наукову раду та її склад затверджуються головним державним санiтарним лiкарем України.
16. Державну санiтарно-епiдемiологiчну службу МОЗ в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мм. Києвi i Севастополi, на територiях, у мiстах, районах, на водному, залiзничному, повiтряному транспортi, на об'єктах з особливим режимом роботи очолюють головнi державнi санiтарнi лiкарi вiдповiдних територiй, об'єктiв, виду транспорту, лiнiйних пiдроздiлiв та об'єктiв транспорту.
17. Головнi державнi санiтарнi лiкарi Автономної Республiки Крим, областей, мм. Києва i Севастополя, мiст, районiв, на водному, залiзничному, повiтряному транспортi, лiнiйних пiдроздiлiв та об'єктiв транспорту, на об'єктах з особливим режимом роботи є керiвниками (головними лiкарями) вiдповiдних установ державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ.
Головнi державнi санiтарнi лiкарi Автономної Республiки Крим, областей, мм. Києва i Севастополя, на водному, залiзничному, повiтряному транспортi, об'єктiв з особливим режимом роботи та їх заступники призначаються на посаду i звiльняються з посади головним державним санiтарним лiкарем України.
Головнi державнi санiтарнi лiкарi мiст, районiв, лiнiйних пiдроздiлiв та об'єктiв транспорту призначаються на посаду i звiльняються з посади головними державними санiтарними лiкарями Автономної Республiки Крим, областей, мм. Києва i Севастополя, на вiдповiдному видi транспорту за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.
Керiвники iнших закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ призначаються на посаду i звiльняються з посади головним державним санiтарним лiкарем України.
18. Державну санiтарно-епiдемiологiчну службу Мiноборони, МВС, СБУ, Держкомкордону, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння очолюють головнi державнi санiтарнi лiкарi цих органiв, якi призначаються на посаду i звiльняються з посади керiвником вiдповiдного державного органу за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.
Головнi державнi санiтарнi лiкарi Мiноборони, МВС, СБУ, Держкомкордону, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння пiдпорядковуються керiвниковi вiдповiдного державного органу, а з питань здiйснення державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду - головному державному санiтарному лiкарю України.
19. Головнi державнi санiтарнi лiкарi та їх заступники здiйснюють державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд на вiдповiдних територiях, об'єктах, у частинах i пiдроздiлах, на якi поширюється сфера їх дiяльностi.
Головнi державнi санiтарнi лiкарi закладiв МОЗ координують у межах зазначених територiй дiяльнiсть усiх розташованих на них закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби незалежно вiд їх пiдпорядкування.
20. Головний державний санiтарний лiкар України та його заступники, головнi державнi санiтарнi лiкарi мають бланки та печатку iз зображенням Державного Герба України i назвою посади.
21. На заступникiв головних державних санiтарних лiкарiв Автономної Республiки Крим, областей, мм. Києва i Севастополя, мiст, районiв, на водному, залiзничному, повiтряному транспортi, лiнiйних пiдроздiлiв, об'єктiв транспорту, об'єктiв з особливим режимом роботи покладаються обов'язки заступникiв керiвникiв (головних лiкарiв) закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ.
22. На посаду головного державного санiтарного лiкаря та його заступникiв призначаються особи, якi закiнчили вищi медичнi навчальнi заклади i одержали фах лiкаря, мають практичний досвiд роботи в закладах державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України та вiдповiдають встановленим квалiфiкацiйним вимогам.
Посадовi особи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України повиннi вiдповiдати квалiфiкацiйним вимогам, визначеним головним державним санiтарним лiкарем України. При прийняттi на роботу може бути встановлено випробний термiн згiдно iз законодавством.
23. Посадовi особи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України здiйснюють свої повноваження згiдно iз законодавством. Посадовi особи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ здiйснюють свої повноваження на вiдповiдних територiях, об'єктах, а посадовi особи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби iнших центральних органiв виконавчої влади - на територiях, на якi поширюється сфера їх дiяльностi, пiдпорядкованих їм об'єктах, у частинах i пiдроздiлах.
24. Приписи, постанови, висновки, що видаються головними державними санiтарними лiкарями та iншими посадовими особами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, обов'язковi для виконання центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями та громадянами.
25. Посадовi особи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України самостiйно приймають в межах своїх повноважень рiшення, несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством за протиправнi дiї або бездiяльнiсть.
26. Посадовi особи та спецiалiсти державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України:
провадять свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства та посадових iнструкцiй, що затверджуються головними державними санiтарними лiкарями;
пiдлягають атестацiї в порядку, встановленому МОЗ.
27. При МОЗ, Кримськiй республiканськiй санiтарно-епiдемiологiчнiй станцiї, санiтарно-епiдемiологiчних станцiях обласних, в мм. Києвi i Севастополi, центральних санiтарно-епiдемiологiчних станцiях на водному, залiзничному та повiтряному транспортi, центральних органах управлiння санiтарно-епiдемiологiчною службою Мiноборони, СБУ, Держкомкордону, Державному департаментi з питань виконання покарань, Державному лiкувально-оздоровчому управлiннi утворюються атестацiйнi комiсiї. Положення про атестацiйнi комiсiї, їх склад затверджуються головним державним санiтарним лiкарем України.
28. Посадовим особам та спецiалiстам державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України видається службове посвiдчення, зразок якого затверджується головним державним санiтарним лiкарем України.
29. Посадовим особам державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України, а також їх близьким родичам гарантується правовий та соцiальний захист, захист життя, здоров'я, честi, гiдностi та майна вiд злочинних замахiв та iнших протиправних дiй згiдно iз законодавством.
30. Мережа та органiзацiйна структура закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ визначаються головним державним санiтарним лiкарем України. Мережа та органiзацiйна структура закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби центральних органiв виконавчої влади, зазначених у пунктi 9 цього Положення, визначаються головними державними санiтарними лiкарями вiдповiдних державних органiв за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.
31. Типовi положення про структурнi пiдроздiли закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ та нормативи їх оснащення затверджуються головним державним санiтарним лiкарем України, а типовi положення про структурнi пiдроздiли закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби центральних органiв виконавчої влади, зазначених у пунктi 9 цього Положення, та нормативи їх оснащення затверджуються головними державними санiтарними лiкарями вiдповiдних державних органiв за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.
32. Створення, реорганiзацiя i лiквiдацiя закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ здiйснюється Мiнiстром охорони здоров'я в порядку, встановленому законодавством, за поданням головного державного санiтарного лiкаря України, а закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби iнших центральних органiв виконавчої влади - їх керiвниками за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.
33. Посадовi особи та спецiалiсти державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України пiдлягають обов'язковому державному страхуванню на випадок калiцтва або професiйного захворювання пiд час виконання службових обов'язкiв, мають право на пiльги i компенсацiї у порядку, встановленому законодавством.
34. Фiнансування закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету, а також iнших джерел, передбачених законом.
35. Фiнансування закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби Мiноборони, МВС, СБУ, Держкомкордону, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння здiйснюється за рахунок асигнувань на охорону здоров'я, що видiляються зазначеним органам з державного бюджету.
36. Заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ:
можуть виконувати роботи та надавати платнi послуги у сферi забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя, що не належать до медичної допомоги населенню, згiдно iз Законом України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення", отримувати вiд юридичних та фiзичних осiб благодiйнi (добровiльнi) внески та пожертвування;
можуть мати у своєму складi спецiалiзованi пiдроздiли, що проводять профiлактичнi дезiнфекцiйнi заходи на пiдставi договорiв з пiдприємствами, установами, органiзацiями та громадянами.
37. Матерiально-технiчне забезпечення закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України здiйснюється в порядку, встановленому законодавством.
38. Заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України є юридичними особами, мають самостiйний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, бланки та штампи.
39. Будiвлi, примiщення, устаткування, транспортнi засоби та iнше майно, що використовується закладами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України для виконання своїх завдань, земельнi дiлянки, на яких розташовано будiвлi цих закладiв, перебувають у державнiй власностi та надаються їм в порядку i на умовах, визначених законодавством.
40. Структура, чисельнiсть працiвникiв, штатнi розписи, кошториси закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України затверджуються в порядку, встановленому законодавством.