ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ ПИТАНЬ РОЗВИТКУ ПIДПРИЄМНИЦТВА

РIШЕННЯ

Про необхiднiсть усунення порушень вимог Указу Президента України вiд 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток пiдприємницької дiяльностi" Мiнiстерством охорони здоров'я України

     На виконання Указу Президента України вiд 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток пiдприємницької дiяльностi", здiйснюючи аналiз нормативно-правових актiв центральних органiв виконавчої влади, з метою усунення надмiрного та необґрунтованого державного втручання у пiдприємницьку дiяльнiсть Державний комiтет України з питань розвитку пiдприємництва встановив:

     Наказом Мiнiстерства охорони здоров'я України вiд 20.10.95 N 190 "Про проведення державної санiтарно-гiгiєнiчної експертизи щодо розробки, виробництва i застосування продукцiї, яка може негативно впливати на здоров'я людини" затвердженi Перелiк продукцiї, нормативна документацiя на яку або iмпорт якої пiдлягає обов'язковому розгляду в органах, установах та закладах державної санiтарно-епiдемiологiчної служби (далi - Перелiк), Положення про порядок видачi гiгiєнiчного висновку державної санiтарно-гiгiєнiчної експертизи на продукцiю в органах, установах та закладах державної санiтарно-епiдемiологiчної служби (далi - Положення 1) та Положення про державну санiтарно-гiгiєнiчну експертизу проектiв нормативної документацiї в органах, установах та закладах державної санiтарно-епiдемiологiчної служби (далi - Положення 2). Зазначенi нормативно-правовi акти МОЗ України мiстять положення, якi створюють перешкоди при здiйсненнi суб'єктами пiдприємництва зовнiшньо-економiчної дiяльностi.

     1. Перелiк розроблено без прив'язки продукцiї, нормативна документацiя на яку або iмпорт якої пiдлягає обов'язковому розгляду в органах, установах та закладах державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, до кодiв ТН ЗЕД, що використовуються при здiйсненнi експортно-iмпортних операцiй суб'єктами пiдприємницької дiяльностi (вiдповiдно до Багатосторонньої угоди про Єдину товарну номенклатуру зовнiшньоекономiчної дiяльностi Спiвдружностi Незалежних Держав вiд 03.11.95).

     Це створює можливостi для зловживань з боку посадових осiб органiв державної митної служби, якi на свiй розсуд можуть легко вiдносити до даного перелiку будь-яку продукцiю. В результатi пiдприємцям доводиться отримувати санiтарно-гiгiєнiчнi сертифiкати на продукцiю, до якої такий сертифiкат безпосереднього вiдношення не має. Наприклад, на рукав резинотканинний для пiдводу горючого газу або кисню до газополум'яного обладнання (код ТН ЗЕД - 40 09 30000), або на генератори ацетиленовi АСП-10, якi застосовуються при зварюваннi i рiзцi газополум'яним обладнанням (код ТН ЗЕД - 84 05 10000) необхiдно отримувати санiтарно-гiгiєнiчнi сертифiкати. А наявнiсть пунктiв Перелiку, якi мiстять розпливчатi визначення "тощо", "та iн." робить Перелiк всеохоплюючим та не виконує свого головного функцiонального призначення - визначення чiткого перелiку продукцiї, iмпорт якої пiдлягає обов'язковому розгляду в органах державної санiтарно-епiдемiологiчної служби.

     На практицi отримати пiдтвердження санiтарно-епiдемiологiчної служби про те, що той чи iнший товар не пiдлягає обов'язковiй сертифiкацiї не завжди можливо. Крiм того, такi послуги переважно платнi.

     Необхiдно Перелiк чiтко прив'язати до кодiв товарної номенклатури зовнiшньоекономiчної дiяльностi з тим, що суб'єкти пiдприємницької дiяльностi заздалегiдь знали про перелiк необхiдних документiв та очiкуванi витрати при укладаннi контрактiв.

     2. Згiдно з абз. 4 п. 5.1 Положення 1 однiєю з умов отримання гiгiєнiчного висновку є розгляд результатiв проведення дослiджень продукцiї, виконаних атестованими установами та органiзацiями згiдно з додатком N 8 до Положення 2. Проте при необхiдностi можуть бути проведенi додатковi дослiдження продукцiї за гiгiєнiчними показниками i характеристиками на договiрних засадах.

     Чiтко не визначено перелiк критерiїв (випадкiв), коли необхiдно проводити додатковi дослiдження. Адже той факт, що такi дослiдження проводяться на договiрних засадах (тобто є платними) створює стимул для зловживань у цiй сферi зi сторони посадових осiб органiв, що займаються оформленням гiгiєнiчного висновку. Проведення додаткових, чiтко не обумовлених актами законодавства пiдстав для проведення таких дослiджень, може призводити до необгрунтованих витрат пiдприємця.

     3. П. 6 Положення 1 визначає, що строк дiї Гiгiєнiчного висновку визначається у кожному конкретному випадку в залежностi вiд призначення продукцiї, її обсягiв та висновкiв санiтарно-гiгiєнiчної експертизи. Таке визначення дає можливостi встановлювати як необгрунтовано занижений, так i необгрунтовано завищений строк дiї Гiгiєнiчного висновку.

     Необхiдно встановити мiнiмально та максимально можливi строки дiї Гiгiєнiчного висновку.

     4. Положення 2 встановлює єдиний порядок подання, розгляду, погодження стандартiв, технiчних умов, iншої нормативної документацiї в органах, установах i закладах державної санiтарно-епiдемiологiчної служби. Згiдно з п. 1.7 Положення 2 погодження з Комiтетом з нової медичної технiки та Фармкомiтетом МОЗ України медичної технiки, виробiв, апаратури, приладiв, лiкiв, iнших препаратiв медичного вжитку та санiтарно-гiгiєнiчного призначення не виключає погодження з державною санепiдслужбою. Така недовiра до Комiтету, компетенцiя якого в галузi продукцiї медичного вжитку не пiдлягає сумнiву, призводить до додаткових витрат (матерiальних та часових) суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi.

     5. Згiдно з п. 1.9 Положення 2 термiн проведення експертизи нормативного документа не бiльше 30 днiв. При направленнi матерiалiв на експертизу в спецiалiзованi органiзацiї строк розгляду може бути збiльшений в залежностi вiд обсягiв експертизи та видiв необхiдних дослiджень.

     Така норма дає можливiсть посадовим особам подовжувати термiн експертизи на власний розсуд. Адже нi критерiїв, при яких необхiдно проводити додаткову експертизу в спецiалiзованих закладах, нi кiнцевого термiну отримання результатiв в Положеннi 2 не встановлено.

     Необхiдно чiтко встановити крайнiй термiн проведення експертизи нормативного документа.

     6. П. 2.2 та п. 6.4 Положення 2 вказують, що токсиколого-гiгiєнiчнi, медико-бiологiчнi, санiтарно-гiгiєнiчнi та iн. дослiдження, згiдно з додатками NN 2 - 7 до Положення 2, проводяться установами вiдповiдно до Списку (додаток 8).

     З часом можуть з'являтися новi установи, що пройшли вiдповiдну атестацiю. Якщо вони не будуть внесенi до зазначеного списку, результати їх дослiджень можуть не визнаватися органами, установами та закладами державної санепiдслужби.

     Необхiдно вказати, що подiбнi дослiдження здiйснюються установами, що пройшли вiдповiдну атестацiю.

     7. П. 4 Положення 2 передбачено, що обсяг дослiдних партiй (зразкiв) визначається замовником, але вiн може бути змiнений органами, установами та закладами санепiдслужби за гiгiєнiчними показниками.

     Доцiльно вказати значення гiгiєнiчних показникiв, за яких обсяг дослiдних партiй може бути змiнений.

     Крiм того, необхiдно зазначити, що вiдповiдно до наказу Держстандарту "Про введення обов'язкової сертифiкацiї" вiд 30.06.93 N 95 певнi види продукцiї пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї. Виникає ситуацiя, коли вiдбувається дублювання функцiї: пiдтвердження вiдповiдностi продукцiї показникам безпеки та якостi. Наприклад, дорожнi транспортнi засоби пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї на вiдповiднiсть вимогам щодо безпеки життя, здоров'я людей та охорони навколишнього середовища. При цьому також проводиться санiтарно-гiгiєнiчна експертиза з видачею гiгiєнiчного висновку щодо застосування дорожнiх транспортних засобiв вiдносно їх шкiдливого впливу на здоров'я людей та навколишнього середовища. Фактично в Українi створена ситуацiя, коли одержуються пiдтвердження вiдповiдностi у двох рiзних установах, але в обсязi одних i тих же показникiв. Водночас це призводить до збiльшення витрат грошей та часу пiдприємцiв.

     Натомiсть зусилля уряду спрямованi на усунення дублювання в роботi контролюючих органiв.

     У зв'язку з виявленням положень, якi стримують розвиток пiдприємницької дiяльностi, Державний комiтет України з питань розвитку пiдприємництва ВИРIШИВ:

     Запропонувати МОЗ України переглянути та в мiсячний термiн внести змiни до Перелiку продукцiї, нормативна документацiя на яку або iмпорт якої пiдлягає обов'язковому розгляду в органах, установах та закладах державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, Положення про порядок видачi гiгiєнiчного висновку державної санiтарно-гiгiєнiчної експертизи на продукцiю в органах, установах та закладах державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, Положення про державну санiтарно-гiгiєнiчну експертизу проектiв нормативної документацiї в органах, установах та закладах державної санiтарно-епiдемiологiчної, затверджених наказом МОЗ України вiд 20.10.95 N 190. При розробцi змiн i доповнень до наказу вiд 20.10.95 N 190 погодити їх з Держпiдприємництвом, як це передбачено п. 2 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.08.98 N 1310.

     Рiшення Державного комiтету України з питань розвитку пiдприємництва щодо усунення обмежень, якi стримують розвиток пiдприємницької дiяльностi, є обов'язковим для виконання.