ДОГОВIР
мiж Україною i Китайською Народною Республiкою про правову допомогу у цивiльних та кримiнальних справах
Україна i Китайська Народна Республiка, що далi iменуються як "Договiрнi сторони", з метою здiйснення спiвробiтництва в галузi правових вiдносин на основi поваги суверенiтету i взаємностi рiшили надавати одна однiй правову допомогу у цивiльних та кримiнальних справах i з цiєю метою домовились про таке:
ГЛАВА I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1
Правовий захист
1. Громадяни однiєї Договiрної Сторони користуються на територiї другої Договiрної Сторони таким же правовим захистом своїх особистих та майнових прав, як i громадяни другої Договiрної Сторони. Вони мають право звертатись до суду та iнших установ, до компетенцiї яких вiдносяться цивiльнi та кримiнальнi справи, i можуть порушувати клопотання i здiйснювати iншi процесуальнi дiї за тих же умов, що i громадяни другої Договiрної Сторони.
2. Положення пункту 1 застосовуються також до юридичних осiб, заснованих на територiї однiєї з Договiрних Сторiн у вiдповiдностi з її законодавством.
3. Термiн "цивiльнi справи", що вживається в цьому Договорi, мiстить також торговельнi, господарськi, шлюбно-сiмейнi i трудовi справи.
Стаття 2
Порядок зносин при наданнi правової допомоги
1. При зверненнi з проханнями про надання правової допомоги з цивiльних i кримiнальних справ суди та iншi компетентнi установи Договiрних Сторiн зносяться мiж собою через свої центральнi установи, якщо цим Договором не встановлено iнше.
2. До центральних установ, згаданих в п.1 цiєї статтi, вiдносяться: з боку України - Мiнiстерство юстицiї України, Верховний Суд України i Генеральна прокуратура України; з боку Китайської Народної Республiки - Мiнiстерство юстицiї КНР, Верховний Суд КНР i Верховна Народна прокуратура КНР.
Стаття 3
Обсяг правової допомоги
1. Виконання доручень про вручення документiв i проведення iнших процесуальних дiй з цивiльних та кримiнальних справ, передбачених цим Договором .
2. Визнання й виконання рiшень судiв та арбiтражних органiв.
3. Iнша допомога, що визначається даним Договором.
Стаття 4
Форма доручення про надання правової допомоги
1. В дорученнi про надання правової допомоги має бути вказано:
1) найменування запитуючої установи;
2) найменування запитуваної установи;
3) найменування справи, з якої запитується правова допомога;
4) iмена та прiзвища сторiн, обвинувачених, пiдсудних чи засуджених, потерпiлих, їх громадянство, заняття i постiйне мiсцепроживання чи мiсцеперебування, для юридичних осiб -їх найменування та мiсцезнаходження;
5) прiзвища та адреса їх уповноважених;
6) змiст доручення, а з кримiнальних справ також опис фактичних обставин скоєного злочину та його юридична квалiфiкацiя.
2. Доручення та iншi документи повиннi бути пiдписанi запитуючою установою Договiрної Сторони i засвiдченi його печаткою.
Стаття 5
Виконання доручення
1. Якщо згiдно з законодавством запитуваної Договiрної Сторони виконання доручення не входить до компетенцiї судiв та iнших компетентних установ, доручення може бути повернено з поясненням мотивiв вiдмови.
2. У випадку, якщо запитувана установа не вправi виконати доручення, вона зобов'язана направити згадане доручення на виконання компетентним установам, а також повiдомити про це запитуючу Сторону.
3. Якщо запитувана установа не має можливостi виконати доручення у зв'язку з неточнiстю адреси, вказаної в дорученнi, вона зобов'язана вжити необхiдних заходiв для уточнення адреси або зажадати вiд запитуючої установи надати додатковi вiдомостi.
4. Якщо уточнити адресу або виконати доручення з iнших причин не виявляється можливим, запитувана установа зобов'язана повiдомити про це запитуючу установу i викласти причини, що перешкоджають виконанню доручення, а також повернути всi надiсланi документи.
Стаття 6
Повiдомлення про результати виконання
1. Запитувана установа зобов'язана в порядку, передбаченому статтею 2 цього Договору, в письмовiй формi повiдомити запитуючу установу про результати виконання доручення, а також надiслати документи, що пiдтверджують виконання.
2. У документi, який пiдтверджує виконання, повиннi бути вказанi дата одержання i пiдпис одержувача, печатка запитуваної установи, що виконувала доручення, та пiдпис особи, яка виконувала доручення. Якщо одержувач вiдмовляється вiд одержання, мають також бути вказанi мотиви вiдмови вiд одержання.
Стаття 7
Мови
При наданнi правової допомоги кожна з Договiрних Сторiн користується державною мовою своєї країни з доданням завiреного перекладу всiх документiв на державну мову iншої сторони або на англiйську мову.
Стаття 8
Вручення документiв та виконання окремих
процесуальних дiй через дипломатичнi
представництва або консульськi установи
За дорученням компетентних органiв дипломатичнi представництва або консульськi установи однiєї з Договiрних Сторiн, акредитованi при другiй Сторонi, можуть вручати судовi i позасудовi документи власним громадянам, опитувати їх. Цi дiї, однак, не можуть мiстити заходiв примусового характеру i суперечить законодавству країни перебування.
Стаття 9
Гарантiї щодо свiдкiв, потерпiлих та експертiв
1. Свiдок, потерпiлий чи експерт, що з'явився за викликом суду або iнших компетентних установ запитуючої Договiрної Сторони, переданим через запитувану Договiрну Сторону, незалежно вiд його громадянства, не може бути в запитуючiй державi притягнутий до кримiнальної вiдповiдальностi або позбавлений волi в будь-якiй формi за правопорушення, здiйснене ним до пересiчення державного кордону, або у зв'язку з його свiдченнями, дiями як експерта чи у зв'язку з вчинками, пов'язаними з розглядуваною справою.
2. Свiдок, потерпiлий або експерт втрачає гарантiї, якi надаються йому пунктом 1 цiєї статтi, якщо вiн не покине територiю запитуючої Договiрної Сторони по закiнченнi 15 днiв з моменту повiдомлення його про те, що його присутнiсть не є обов'язковою, за винятком випадкiв, коли вiн не може своєчасно залишити територiю запитуючої Договiрної Сторони за незалежних вiд нього обставин.
3. Згаданий у пунктi 1 цiєї статтi виклик передається у порядку, передбаченому статтею 2 цього Договору. Виклик не повинен вмiщувати погрози застосування примусових заходiв на випадок неявки.
Стаття 10
Витрати, пов'язанi з наданням правової
допомоги
1. Договiрнi Сторони надають правову допомогу безкоштовно.
2. Витрати на проїзд, харчування та проживання свiдка, потерпiлого чи експерта, який з'явився за викликом на територiю запитуючої Договiрної Сторони, несе остання. Експерт, крiм того , має право на винагороду за проведення експертизи. У виклику повинно бути зазначено, якi виплати мають право одержати згаданi особи.
3. Установа юстицiї, до якої звернене доручення, повiдомляє установу, вiд якої виходить доручення, про розмiр витрат. Якщо установа, вiд якої виходить доручення, стягне цi витрати з особи, яка повинна їх вiдшкодувати, то стягненi суми надходять на користь установи юстицiї, що виконала доручення.
Стаття 11
Вiдмова вiд надання правової допомоги
Якщо запитувана Договiрна Сторона вважає, що надання правової допомоги завдає шкоди її суверенiтету, безпецi, громадському порядку або суперечить основним принципам її законодавства, вона може вiдмовити в наданнi правової допомоги, повiдомивши, однак, запитуючу Договiрну Сторону про мотиви вiдмови.
Стаття 12
Законодавство, яке застосовується при наданнi
правової допомоги
1. Запитувана установа при наданнi правової допомоги застосовує законодавство своєї держави.
2. При наданнi правової допомоги у цивiльних справах запитувана установа може також застосувати на прохання другої Договiрної Сторони її процесуальнi норми, якщо тiльки вони не суперечать основним принципам законодавства запитуваної Договiрної Сторони.
Стаття 13
Обмiн юридичною iнформацiєю
Договiрнi Сторони на прохання надають одна однiй iнформацiю про чинне або таке, що дiяло ранiше, законодавство та судову практику.
ГЛАВА II
ПРАВОВА ДОПОМОГА У ЦИВIЛЬНИХ СПРАВАХ
Стаття 14
Обсяг допомоги
Договiрнi Сторони будуть на взаємнiй основi вручати на прохання судовi та позасудовi документи, допитувати учасникiв справи, свiдкiв та експертiв, проводити експертизу та огляд на мiсцi, а також виконувати iншi процесуальнi дiї по збиранню доказiв.
Стаття 15
Сплата судових витрат
1. Громадянин однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони сплачує судовi витрати на рiвних умовах i в тому ж обсязi, що i громадяни даної Договiрної Сторони.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовується також до юридичних осiб, заснованих на територiї однiєї з Договiрних Сторiн згiдно з її законодавством.
Стаття 16
Звiльнення вiд судових витрат
1. Громадянин однiєї з Договiрних Сторiн на територiї iншої Договiрної Сторони звiльняється вiд судових витрат на рiвних умовах i в тому ж обсязi, що i громадяни цiєї Договiрної Сторони.
2. Громадянин однiєї з Договiрних Сторiн, звертаючись з проханням про звiльнення вiд судових витрат, повинен надати виданi компетентними установами за мiсцем проживання чи мiсцем перебування документи, якi свiдчать про його особу та майновий стан; якщо заявник не має мiсця проживання чи мiсця перебування на територiї Договiрних Сторiн, вiн може надати зазначенi документи, виданi дипломатичним чи консульським представництвом своєї держави.
3. Суд, що виносить рiшення за клопотанням про звiльнення вiд сплати судових витрат, може запитати орган, який видав документ, про додатковi роз'яснення.
Стаття 17
Рiшення, якi пiдлягають визнанню та виконанню
1. Договiрнi Сторони зобов'язанi згiдно з положеннями цього Договору визнавати i, якщо цього потребує характер рiшення, виконувати на своїй територiї судовi рiшення, рiшення арбiтражних органiв винесенi на територiї iншої Договiрної Сторони, пiсля того яка цей Договiр набере чинностi.
2. Термiн "судове рiшення", що вживається в цьому Договорi, означає:
в Українi - вирок щодо вiдшкодування збиткiв з кримiнальної справи, рiшення, ухвала, постанова суду (суддi), мирова угода, затверджена судом з цивiльної справи, рiшення, ухвала арбiтражного суду;
у Китайськiй Народнiй Республiцi - винесене судом рiшення, ухвала, постанова, акт примирення з цивiльної справи та вирок щодо вiдшкодування збиткiв.
Стаття 18
Клопотання про визнання i виконання судового
рiшення
1. Клопотання про визнання й виконання судового рiшення подається заявником до суду, який прийняв це рiшення, i пересилається останнiм до суду iншої Договiрної Сторони в порядку, передбаченому статтею 2 цього Договору. Якщо заявник має мiсце проживання або мiсце перебування на територiї Договiрної Сторони, де рiшення пiдлягає виконанню, клопотання може бути подане i безпосередньо суду цiєї Договiрної Сторони.
2. Клопотання повинно бути складене у формi, встановленiй запитуваною Договiрною Стороною. До нього додаються:
1) копiя судового рiшення, засвiдчена судом; якщо в копiї вiдсутня чiтка вказiвка на те, що рiшення набуло чинностi i може бути виконане, повинен бути також доданий один екземпляр довiдки суду про це;
2) довiдка суду про виконання рiшення на територiї запитуючої Сторони;
3) документ, який засвiдчує, що Сторонi, яка не взяла участi в процесi, було у встановленому законом порядку вручено повiдомлення про виклик до суду, а у випадку її недiєздатностi - що у неї був незалежний представник;
4) засвiдчений переклад згаданого в цiй статтi клопотання та вiдповiдних документiв.
Стаття 19
Порядок визнання i виконання судового рiшення
1. Визнання i виконання судового рiшення здiйснюються Договiрною Стороною, до якої звернене клопотання, згiдно з порядком, встановленим її законодавством.
2. Компетентна установа, до якої звернене клопотання, розглядає згадане рiшення на предмет вiдповiдностi його вимогам цього Договору, однак не може перевiряти його по сутi справи.
Стаття 20
Юридична сила визнання i виконання
Визнання або виконання судом однiєї Договiрної Сторони рiшення суду другої Договiрної Сторони має таку ж чиннiсть, як i визнання або виконання рiшення суду цiєї Сторони.
Стаття 21
Вiдмова у визнаннi i виконаннi рiшення
У визнаннi й виконаннi судового рiшення може бути вiдмовлено в одному з таких випадкiв:
1) якщо згiдно з законодавством Договiрної Сторони, де було винесено рiшення, це рiшення не набуло чинностi або не пiдлягає виконанню;
2) якщо у вiдповiдностi з законодавством Договiрної Сторони, до якої звернене клопотання про визнання i виконання рiшення, справа вiдноситься до виключної компетенцiї суду запитуваної Сторони;
3) якщо сторонi, яка не взяла участi в процесi, не було вручено згiдно з законодавством Договiрної Сторони, установа якої прийняла рiшення, повiдомлення про виклик до суду або, при її недiєздатностi, був вiдсутнiй належний представник;
4) якщо по тому ж правовому спору мiж тими ж сторонами судом запитуваної Договiрної Сторони вже винесено рiшення, яке набрало чинностi, або ж вiн перебуває там на розглядi чи вже визнано рiшення третьої сторони у цiй справi, що набуло чинностi;
5) якщо визнання або виконання рiшення може завдати шкоди суверенiтету, безпецi або публiчному порядку Сторони, до якої звернене клопотання.
Стаття 22
Визнання i виконання рiшень арбiтражу
Договiрнi Сторони будуть взаємно визнавати й виконувати рiшення арбiтражу другої Договiрної Сторони вiдповiдно до Нью-Йоркської Конвенцiї про визнання i виконання арбiтражних рiшень вiд 10 червня 1958 року.
ГЛАВА III
ПРАВОВА ДОПОМОГА У КРИМIНАЛЬНИХ СПРАВАХ
Стаття 23
Обсяг допомоги
1. Договiрнi Сторони зобов'язуються виконувати за проханням доручення з кримiнальних справ про допит свiдкiв, потерпiлих, експертiв, обвинувачених; проведення обшуку, експертизи, огляду i про iншi процесуальнi дiї, пов'язанi iз збиранням доказiв; про передачу речових доказiв i документiв, цiнностей, здобутих шляхом скоєння злочину, а також про вручення документiв, пов'язаних з провадженням у кримiнальнiй справi; iнформувати одна одну про результати провадження у кримiнальнiй справi.
2. Одна Договiрна Сторона згiдно iз своїм законодавством порушує кримiнальне переслiдування щодо громадян iншої Договiрної Сторони, якi пiдозрюються у скоєннi злочинiв на її територiї i перебувають на нiй на час порушення кримiнальної справи.
Стаття 24
Вручення документiв та виконання окремих
процесуальних дiй
1. Порядок вручення документiв i виконання окремих процесуальних дiй з кримiнальних справ визначається статтями 4 - 6, 8 даного Договору.
2. При направленнi вищезгаданих доручень повиннi бути вказанi обставини скоєння злочину, його квалiфiкацiя та положення вiдповiдних законодавчих актiв.
Стаття 25
Передача грошей та матерiальних цiнностей,
здобутих внаслiдок злочину
1. Договiрна Сторона на вимогу другої Договiрної Сторони повинна передати цiй Договiрнiй Сторонi грошi та матерiальнi цiнностi, здобутi внаслiдок скоєння злочину на територiї другої Договiрної Сторони. Однак така передача не повинна зачiпати прав третiх осiб на цi цiнностi.
2. Якщо вищезгаданi грошi та цiнностi необхiднi для проведення судового розгляду з iнших невирiшених кримiнальних справ на територiї запитуваної Договiрної Сторони, ця сторона може тимчасово припинити їх передачу.
Стаття 26
Вiдмова у наданнi правової допомоги у
кримiнальних справах
Запитувана Договiрна Сторона, крiм пiдстав, передбачених статтею 6 цього Договору, може вiдмовити у наданнi правової допомоги у кримiнальних справах при наявностi однiєї з наступних пiдстав:
1) дiяння, передбачене дорученням, згiдно iз законодавством запитуваної Договiрної Сторони не є злочином;
2) пiдозрюваний або злочинець, указаний у дорученнi, є громадянином запитуваної Договiрної Сторони i не перебуває на територiї запитуючої Договiрної Сторони.
Стаття 27
Повiдомлення про наслiдки судового розгляду у
кримiнальних справах
Договiрнi Сторони на пiдставi взаємностi передають одна однiй копiї вирокiв, якi набрали чинностi i були винесенi їх судами щодо громадян iншої Договiрної Сторони.
Стаття 28
Iнформацiя про ранiше скоєнi злочини
Договiрнi Сторони надають одна однiй на прохання безкоштовно вiдомостi про судимiсть, необхiднi їм для розгляду кримiнальної справи щодо особи, яка ранiше була засуджена судом iншої Сторони.
ГЛАВА IV
IНШI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 29
Дiйснiсть документiв
1. Документи, якi були складенi або засвiдченi судом чи iншою компетентною установою однiєї Договiрної Сторони, дiйснi при наявностi пiдпису та офiцiйної печатки.
У такому виглядi вони можуть прийматися судом або iншою компетентною установою другої Договiрної Сторони без легалiзацiї.
2. Офiцiйнi документи, якi складенi на територiї однiєї Договiрної Сторони, користуватися доказовою силою офiцiйних документiв i на територiї другої Договiрної Сторони.
Стаття 30
Пересилка документiв про громадянський стан
та iнших документiв
Виконуючи умови цього Договору, компетентнi установи однiєї Договiрної Сторони на прохання, що надiйшло дипломатичними каналами,безкоштовно i з перекладом на англiйську мову пересилають другiй Договiрнiй Сторонi свiдоцтва про реєстрацiю актiв громадянського стану, про освiту, документи про трудовий стаж та iншi, якi стосуються особистих та майнових прав громадян другої Договiрної Сторони.
Стаття 31
Вивезення речей та переказ грошових сум
Положення цього Договору та його виконання не можуть перешкоджати виконанню обома Договiрними Сторонами своїх законiв та положень про вивезення речей та переказ грошових сум за кордон.
Стаття 32
Вирiшення спорiв
Спори, якi виникають з питань тлумачення або виконання даного Договору, повиннi вирiшуватися по дипломатичних каналах.
ГЛАВА V
ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 33
Ратифiкацiя та набрання чинностi
Даний Договiр пiдлягає ратифiкацiї; обмiн ратифiкацiйними грамотами вiдбудеться у
Цей Договiр набере чинностi на тринадцятий день пiсля обмiну ратифiкацiйними грамотами.
Стаття 34
Припинення дiї
Цей Договiр безстроковий i припиняє дiю по закiнченнi шести мiсяцiв пiсля направлення однiй iз Договiрних Сторiн письмового повiдомлення по дипломатичних каналах про закiнчення його дiї.
Цей Договiр пiдписаний у Пекiнi 31 жовтня 1992 року у двох примiрниках,кожний українською та китайською мовами,причому обидва тексти мають однакову силу.
За Україну | За Китайську Народну Республiку |
(пiдпис) | (пiдпис) |