ДОГОВIР

мiж Україною та Монголiєю про правову допомогу у цивiльних та кримiнальних справах

     Україна i Монголiя, якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони", маючи на метi здiйснення спiвробiтництва в галузi правових вiдносин на основi поваги суверенiтету та взаємностi вирiшили надавати одна однiй правову допомогу у цивiльних та кримi нальних справах та з цiєю метою домовились про нижченаведене:

ГЛАВА 1
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Правовий захист

     1. Громадяни однiєї Договiрної Сторони користуються на терiторiї другої Договiрної Сторони таким самим правовим захистом своїх особистих та майнових прав, як i громадяни другої Договiрної Сторони. Вони мають право звертатися до судiв та iнших установ, до компетенцiї яких належать цивiльнi та кримiнальнi справи, i можуть порушувати клопотання i здiйснювати iншi процесуальнi дiї на тих самих умовах, як i громадяни другої Договiрної Сторони.

     2. Положення пункту i застосовуються також до юридичних осiб, заснованих на терiторiї однiєї з Договiрних Сторiн у вiдповiдностi до її законодавства.

     3. Термiн "цивiльної справи", що використовується у даному Договорi, включає також торговi, господарськi, сiмейнi та трудовi справи.

Стаття 2
Порядок зносин при наданнi правової допомоги

     1. При наданнi правової допомоги у цивiльних та кримiнальних справах суди та iншi компетентнi установи Договiрних Сторiн зносяться мiж собою через свої центральнi установи, якщо даним Договором не встановлено iнше.

     2. До центральних установ, згаданих в пунктi i цiєї статтi, належать: з боку України - Мiнiстерства юстицiї України, Верховний Суд України та Генеральна прокуратура України; з боку Монголiї - Мiнiстерство юстицiї Монголiї, Верховний суд Монголiї та Генеральна прокуратура Монголiї.

Стаття 3
Обсяг правової допомоги

     Правова допомога охоплює виконання доручень про вручення документiв i проведення iнших процесуальних дiй у цивiльних та кримiнальних справах, передбачених даним Договором, а також визнання та виконання рiшень судiв.

Стаття 4
Форма доручення про надання правової допомоги

     1. Доручення про надання правової допомоги повинно буди складеним в письмовiй формi та мiстити:

     1) назву запитуючої установи;
2) назву запитуваної установи;

     3) назву справи, по якiй запитується правова допомога;

     4) iмена та прiзвища сторiн, обвинувачених, пiдсудних або засуджених, потерпiлих, їх громадянство, заняття i постiйне мiсце проживання або мiсце перебування, для юридичних осiб - їх назва та мiсце знаходження;

     5) прiзвища та адреса їх уповноважених;

     6) змiст доручення, а також iншi вiдомостi, необхiднi для його виконання, а у кримiнальних справах також опис фактичних обставин скоєного злочину i його юридична квалiфiкацiя.

     2. Доручення i документи повиннi бути засвiдченi пiдписом компетентної особи та скрiпленi гербовою печаткою запитуючої установи.

Стаття 5
Виконання доручення

     1. Якщо згiдно iз законодавством запитуваної Договiрної Сторони виконання доручення не виходить до компетенцiї судiв та iнших компетентних установ, доручення повертається з роз'ясненням мотивiв вiдмови.

     2. У випадку, якщо запитувана установа не має права виконати доручення, вона зобов'язана направити зазначене доручення для виконання компетентним установам, а також повiдомити про це запитуючу Договiрну Сторону.

     3. Якщо запитувана установа не може виконати доручення у зв'язку з неточнiстю адреси, зазначеної у дорученнi, вона здiйснює належнi заходи для уточнення адреси або ж звертається з проханням до запитуючої установи надати додатковi вiдомостi.

     4. Якщо уточнити адресу або виконати доручення з iнших пiдстав протягом одного мiсяця (якщо строк не продовжений) не має можливостi, запитувана установа зобов'язана повiдомити про це запитуючу установу та викласти причини, якi перешкоджають виконанню доручення, а також повернути всi направленi документи i матерiали. В такому випадку компетентна запитувана установа Договiрної Сторони може припинити провадження по справi.

Стаття 6
Повiдомлення про наслiдки виконання

     1. Запитувана установа зобов'язана в порядку, передбаченому статтею 2 даного Договору, у письмовiй формi повiдомити запитуючу установу про виконання доручення, а також направити документи, що пiдтверджують виконання.

     2. В документi, що пiдтверджує виконання, повиннi бути зазначенi дата одержання та пiдпис одержувача, печатка запитуваної установи, яка виконувала доручення, та пiдпис особи, яка виконувала доручення. Якщо одержувач вiдмовляється вiд одержання, повиннi бути також зазначенi мотиви вiдмови вiд одержання.

Стаття 7
Мова

     1. При листуваннi центральнi установи Договiрних Сторiн користуються державною мовою своєї країни з доданням перекладу на мову Договiрної Сторони або на росiйську мову.

     2. Доручення про надання правової допомоги та доданi документи складаються державною мовою запитуючої Договiрної Сторони з додатком засвiдченого перекладу на державну мову запитуваної Договiрної Сторони.

Стаття 8
Вручення документiв та виконання окремих процесуальних дiй через дипломатичнi представництва або консульськi установи

     За дорученням компетентних органiв дипломатичнi представництва або консульськi установи кожної з Договiрних Сторiн, кредитованi при другiй Договiрнiй Сторонi, можуть вручати судовi та позасудовi документи власним громадянам, опитувати їх. Цi дiї, однак, не можуть мiстити заходiв примусового характеру i суперечити законодавству країни перебування.

Стаття 9
Гарантiї щодо свiдкiв, потерпiлих та експертiв

     1. Свiдок, потерпiлий чи експерт, який з'явився за викликом суду або iнших компетентних установ запитуючої Договiрної Сторони, що був переданий через запитувану Договiрну сторону, незалежно вiд його громадянства, не може бути в запитуючiй державi притягнутий до кримiнальної вiдповiдальностi чи позбавлений волi в будь-якiй формi за правопорушення, здiйснене ним до перетинання державного кордону, або у зв'язку з його свiдченнями, дiями у якостi експерта або iншими дiями, пов'язаними зi справою, що є предметом розгляду.

     2. Свiдок, потерпiлий чи експерт втрачає гарантiї, якi надаються йому пунктом 1 цiєї статтi, якщо вiн не покине територiю запитуючої Договiрної Сторони по закiнченнi 15 днiв з моменту одержання повiдомлення про те, що його присутнiсть бiльш не є обов'язковою, за винятком випадкiв, коли вiн не може своєчасно залишити територiю запитуючої Договiрної Сторони через незалежнi вiд нього обставини.

     3. Згаданий у пунктi 1 цiєї статтi виклик передається у порядку, передбаченому статтею 2 даного Договору. Виклик не повинен вмiщувати погрози застосування примусових заходiв на випадок неявки.

Стаття 10
Витрати, пов'язанi з наданням правової допомоги

     1. Кожна Договiрна Сторона несе витрати, пов'язанi з наданням правової допомоги на своїй територiї.

     2. Витрати на проїзд, харчування та проживання свiдка, потерпiлого чи експерта, який з'явився за викликом на територiю запитуючої Договiрної Сторони, несе запитуюча Договiрна Сторона. Експерт, крiм того, має право на винагороду за проведення експертизи. У виклику повинно бути зазначено, якi виплати мають право одержати згаданi особи.

     3. Установа юстицiї, до якої звернене доручення, повiдомляє установу, вiд якої виходить доручення, про розмiр витрат. Якщо установа, вiд якої виходить доручення, стягне цi витрати з особи, зобов'язаної їх вiдшкодувати, то стягненi суми надходять на користь установи юстицiї, яка виконала доручення.

Стаття 11
Вiдмова у наданнi правової допомоги

     Якщо запитувана Договiрна Сторона вважає, що надання правової допомоги завдає шкоди її суверенiтетовi, безпецi, публiчному порядку або суперечить основним принципам її законодавства, вона може вiдмовити у наданнi правової допомоги, сповiстивши, однак, запитуючу Договiрну Сторону про мотиви вiдмови.

Стаття 12
Законодавство, яке застосовується при наданнi правової допомоги

     1. Запитувана установа при наданнi правової допомоги застосовує чинне законодавство своєї країни.

     2. При наданнi правової допомоги у цивiльних справах запитувана установа може також застосувати на прохання процесуальнi норми другої Договiрної Сторони, якщо тiльки вони не суперечать основним принципам законодавства запитуваної Договiрної Сторони.

Стаття 13
Обмiн юридичною iнформацiєю

     Договiрнi Сторони на прохання надають одна однiй iнформацiю про чинне законодавство або про те, що було ранiше чинне та судову практику.

ГЛАВА II
ПРАВОВА ДОПОМОГА У ЦИВIЛЬНИХ СПРАВАХ

Стаття 14
Обсяг допомоги

     Договiрнi Сторони будуть на взаємнiй основi вручати на прохання судовi та позасудовi документи, допитувати учасникiв справи, свiдкiв та експертiв, проводити експертизу та огляд на мiсцi, а також виконувати iншi процесуальнi дiї по збиранню доказiв.

Стаття 15
Оплата судових витрат i мита

     1. Громадяни однiєї Договiрної сторони на територiї другої Договiрної Сторони сплачують судовi витрати i мито на рiвних умовах та в однакових розмiрах з громадянами цiєї Договiрної Сторони.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовується також до юридичних осiб, заснованих на територiї однiєї з Договiрних Сторiн згiдно з її законодавством.

Стаття 16
Звiльнення вiд судових витрат i мита

     1. Громадяни однiєї Договiрної Сторони на територiї другої Договiрної Сторони звiльняються вiд судових витрат i мита на рiвних умовах та в однакових розмiрах з громадянами цiєї Договiрної Сторони.

     2. Громадяни однiєї з Договiрних Сторiн, звертаючись з проханням про звiльнення вiд судових витрат, повиннi надати виданi компетентними установами за мiсцем проживання або мiсцем перебування документи, якi посвiдчують їх особу та майновий стан, якщо заявник не має мiсця проживання або мiсцеперебування на територiї Договiрних Сторiн, вiн може надати зазначенi документи, якi були виданi дипломатичним або консульським представництвом своєї країни.

     3. Суд, який виносить рiшення за клопотанням про звiльнення вiд оплати судових витрат, може запитати орган, який видав документ, про додатковi роз'яснення.

ГЛАВА III
ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РIШЕНЬ

Стаття 17
Рiшення, якi пiдлягають визнанню та виконанню

     1. Договiрнi Сторони зобов'язанi, згiдно з положенням даного Договору, визнавати i, якщо цього потребує характер рiшення, виконувати на своїй територiї судовi рiшення, винесенi на територiї iншої Договiрної Сторони, пiсля набуття даними Договором чинностi.

     2. Термiн "судове рiшення", що вживається у даному Договорi, означає:

     в Українi - вирок щодо вiдшкодування шкоди, рiшення, ухвала, постанова суду (суддi), мирова угода, затверджена судом у цивiльнiй справi;

     в Монголiї - винесене судом рiшення, ухвала, постанова суду (суддi), акт примирення у цивiльнiй справi та вирок щодо вiдшкодування шкоди.

Стаття 18
Клопотання про визнання i виконання судового рiшення

     1. Клопотання про визнання i виконання судового рiшення подається заявником до суду, який винiс це рiшення, та пересилається останнiм до суду iншої Договiрної Сторони у порядку, який передбачений статтею 2 даного Договору.Якщо заявник має мiсце проживання або мiсцеперебування на територiї Договiрної Сторони, де рiшення пiдлягає виконанню, клопотання може бути поданим i безпосередньо до суду цiєї Договiрної Сторони.

     2. Клопотання повинно бути складеним у формi, яка встановлена запитуваною Договiрною Стороною. До нього додається:

     1) копiя судового рiшення, засвiдчена судом; якщо в копiї вiдсутня чiтка вказiвка на те, що рiшення набуло чинностi i може бути виконаним, повинен бути також прикладений один екземпляр довiдки суду про це;

     2) довiдка суду про виконання чи невиконання рiшення суду на територiї запитуючої Договiрної Сторони;

     3) документ, який засвiдчує, що сторонi, яка не взяла участi в процесi, було у встановленому законом порядку вручене повiдомлення про виклик до суду, а у випадку її недiєздатностi - що у неї був належний представник;

     4) засвiдчений переклад згаданого цiєю статтею клопотання та вiдповiдних документiв.

Стаття 19
Порядок визнання i виконання судового рiшення

     1. Визнання i виконання судового рiшення здiйснюється Договiрною Стороною, до якої звернене клопотання, згiдно з порядком, який встановлений її законодавством.

     2. Компетентна установа, до якої звернене клопотання, розглядає зазначене рiшення на предмет вiдповiдностi його до вимог даного Договору, однак, не може перевiряти його по сутi справи.

Стаття 20
Юридична сила визнання та виконання

     Визнання або виконання судом однiєї Договiрної Сторони рiшення суду другої Договiрної Сторони має таку ж силу, як i визнання або виконання рiшення суду цiєї Договiрної Сторони.

Стаття 21
Вiдмова у визнаннi та виконаннi рiшення

     У визнаннi та виконаннi рiшення може бути вiдмовлено в одному з таких випадкiв:

     1) якщо згiдно з законодавством Договiрної Сторони, де було винесене рiшення, це рiшення не набуло чинностi або непiдлягає виконанню;

     2) якщо у вiдповiдностi з законодавством Договiрної Сторони, до якої звернене клопотання про визнання та виконання рiшення, справа вiдноситься до виключної компетенцiї суду запитуваної Договiрної Сторони;

     3) якщо сторонi, яка не брала участi в процесi, не було вручено згiдно з законодавством Договiрної Сторони, установа якої прийняла рiшення, повiдомлення про виклик до суду або, при її недiєздатностi, був вiдсутнiй належний представник;

     4) якщо по тому ж правовому спору мiж тими ж сторонами судом запитуваної Договiрної Сторони вже винесене рiшення, яке набуло чинностi, або ж вiн перебуває там на розглядi чи вже визнане рiшення третьої країни у цiй справi, яке набуло чинностi;

     5) якщо визнання або виконання рiшення може завдати шкоди суверенiтету, безпецi або публiчному порядку Договiрної Сторони, до якої звернене клопотання.

ГЛАВА IV
ПРАВОВА ДОПОМОГА У КРИМIНАЛЬНИХ СПРАВАХ

Стаття 22
Обсяг допомоги

     1. Договiрнi Сторони зобов'язуються виконувати на прохання доручення у кримiнальних справах про допит свiдкiв, потерпiлих, експертiв, обвинувачених; проведення обшуку, експертизи, огляду та про iншi процесуальнi дiї, пов'язанi зi збиранням доказiв: про передачу речових доказiв та документiв, цiнностей, здобутих шляхом скоєння злочину, а також про вручення документiв, пов'язаних з провадженням у кримiнальнiй справi; iнформувати одна одну про результати провадження у кримiнальнiй справi.

     2. Договiрна Сторона зобов'язується на прохання другої Договiрної Сторони порушувати, згiдно зi своїм законодавством, кримiнальне переслiдування проти своїх громадян, пiдозрюваних у скоєннi злочинiв на територiї другої Договiрної Сторони.

Стаття 23
Обов'язок здiйснення кримiнального переслiдування

     1. Кожна Договiрна Сторона на прохання другої Договiрної Сторони порушує згiдно зi своїм законодавством кримiнальне переслiдування проти своїх громадян, пiдозрюваних у скоєннi злочинiв на територiї другої Договiрної Сторони.

     2. Матерiали попереднього слiдства, а також заяви про кримiнальне переслiдування, поданi згiдно з законодавством однiєї Договiрної Сторони до її компетентних установ i належнi строки, дiйснi i на територiї другої Договiрної Сторони.

     3. Особи, яким злочином заподiяно матерiальної шкоди, в зв'язку з чим направлене клопотання про порушення кримiнального переслiдування, можуть прийняти участь у справi, якщо ними пред'явленi вимоги про вiдшкодування шкоди.

Стаття 24
Прохання про порушення кримiнального переслiдування

     1.Прохання про порушення кримiнального переслiдування повинно бути складене у письмовiй формi i мiстити:

     1) назву запитуючої установи;

     2) опис дiяння, у зв'язку з яким направлено прохання про порушення кримiнального переслiдування;

     3) щонайточнiше зазначення часу та мiсця здiйснення дiяння;

     4) засвiдчений текст закону запитуючої Договiрної Сторони, на пiдставi якого дiяння визначається злочином;

     5) прiзвище та iм'я пiдозрюваної особи, вiдомостi про її громадянство, мiсце проживання або перебування та iншi вiдомостi про її особу, а також, по можливостi, опис зовнiшностi цiєї особи, її фотографiю та вiдбитки пальцiв;

     6) заяви потерпiлого у кримiнальнiй справi, що порушується за заявою потерпiлого, та про вiдшкодування шкоди, якщо вона мала мiсце;

     7) вiдомостi, якщо такi є, про розмiр заподiяної матерiальної шкоди.

     До прохання додаються наявнi у розпорядженнi запитуючої Договiрної Сторони матерiали попереднього слiдства та докази. При передачi речей, якi є знаряддям злочину або попали до злочинця внаслiдок такого злочину, слiд враховувати положення пункту 3 статтi 42.

     2. Якщо особа на момент направлення прохання про порушення кримiнального переслiдування згiдно з пунктом 1 статтi 23 утримується пiд вартою на територiї Договiрної Сторони, яка направляє прохання про порушення такого переслiдування, вона доставляється на територiю другої Договiрної Сторони. Передача такої особи здiйснюється вiдповiдно до пункту 1 статтi 35 даного Договору. Вiдправлення по етапу особи, яка утримується пiд вартою на територiї другої Договiрної Сторони, санкцiонується вiдповiдною посадовою особою.

Стаття 25
Вручення документiв на виконання окремих процесуальних дiй

     1. Порядок вручення документiв та виконання окремих процесуальних дiй у кримiнальних справах визначається статтями 4-6 даного Договору.

     2. При направленнi вищезгаданих доручень повиннi бути визначенi: обставини скоєння злочину, квалiфiкацiя злочину та положення вiдповiдних законодавчих актiв.

Стаття 26
Обов'язок видачi

     1. Договiрнi Сторони зобов'язуються згiдно з правилами та за умовами, передбаченими в даному Договорi, на прохання видавати одна однiй осiб, якi знаходяться на її територiї, для здiйснення кримiнального переслiдування або для приведення вироку до виконання.

     2. Видача для здiйснення кримiнального переслiдування допускається лише за такi дiяння, якi згiдно з законодавством обох Договiрних Сторiн є злочинами, та за скоєння яких передбачається покарання у виглядi позбавлення волi на строк понад один рiк або iнше бiльш тяжке покарання.

     3. Видача для приведення вирокiв, якi набули чинностi, до виконання допускається у випадку засудження винних осiб за скоєння таких злочинiв до позбавлення волi на строк не менш, як 6 мiсяцiв, або iншого бiльш тяжкого покарання.

Стаття 27
Вiдмова у видачi

     1. Прохання про видачу вiдхиляється, якщо:

     а) особа, вiдносно якої направлене прохання, є громадянином запитуваної Договiрної Сторони або особою, якiй надано в цiй державi притулок;

     б) кримiнальне переслiдування не порушується у випадку вiдсутностi скарги потерпiлого згiдно iз законодавством обох Договiрних Сторiн;

     в) на момент отримання вимоги кримiнальна справа не може бути порушена або вирок не може бути приведений до виконання внаслiдок закiнчення строку давностi, амнiстiї або на iншiй законнiй пiдставi, яка передбачена законодавством запитуваної Договiрної Сторони;

     г) вiдносно особи, видача якої вимагається, на територiї запитуваної Договiрної Сторони про той же злочин був уже винесений вирок, який набув чинностi, або припинено провадження у справi.

     2. У видачi може бути вiдмовлено, якщо злочин, у зв'язку з яким вимагається видача, скоєний на територiї запитуваної Договiрної Сторони.

     3. У випадку вiдмови у видачi запитуюча Договiрна Сторона повинна бути поiнформованою про пiдстави вiдмови.

Стаття 28
Вiдстрочка видачi

     Якщо вiдносно особи, про видачу якої направлене прохання, здiйснюється кримiнальне переслiдування або вона вiдбуває покарання за iнший злочин на територiї запитуваної Договiрної Сторони, видачу може бути вiдстрочено до закiнчення кримiнального переслiдування, вiдбуття покарання, звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi на будь-якiй законнiй пiдставi.

Стаття 29
Тимчасова видача

     Якщо вiдстрочка видачi, передбачена статтею 28, може спричинити собою закiнчення строку давностi кримiнального переслiдування або утруднити розслiдування злочину, за обгрунтованим клопотанням може бути проведена тимчасова видача при умовi, що видана особа буде негайно повернена пiсля проведення процесуальних дiй, для яких вона була видана, i не пiзнiше трьох мiсяцiв з дня видачi.

Стаття 30
Межi кримiнального переслiдування виданої особи

     1. Без згоди запитуваної Договiрної Сторони видана особа не може бути притягненою до кримiнальної вiдповiдальностi або пiддана покаранню у зв'язку з iншим злочином, нiж той, що був пiдставою для видачi.

     2. Особу не може бути також видано третiй державi без згоди запитуваної Договiрної Сторони.

     3. Не вимагається згода запитуваної Договiрної Сторони, якщо видана особа не залишила протягом 15 днiв пiсля закiнчення кримiнального переслiдування, вiдбуття покарання або звiльнення з будь-якої законної пiдстави територiю запитуючої Договiрної Сторони або якщо вона добровiльно повернулась туди уже пiсля того, як вона її залишила. В цей строк не зараховується час, протягом якого видана особа не могла залишити територiю запитуючої Договiрної Сторони за незалежних вiд неї обставин.

Стаття 31
Прохання про видачу

     1. Прохання про видачу повинно бути складеним в письмовiй формi i мiстити:

     1) назву запитуючої установи;

     2) опис скоєного злочину та текст закону запитуючої Договiрної Сторони, на пiдставi якого дiяння визнається злочином;

     3) прiзвище та iм'я особи, вiдносно якої направлене прохання про видачу, вiдомостi про її громадянство, мiсце проживання чи мiсцеперебування та iншi вiдомостi про її особу, а також, по можливостi, опис зовнiшностi цiєї особи, її фотографiю та вiдбитки пальцiв;

     4) вказiвку про розмiр заподiяної матерiальної шкоди.

     2. До прохання про видачу для здiйснення кримiнального переслiдування необхiдно докласти засвiдчену копiю постанови про взяття пiд варту.

     3. До прохання про видачу для приведення вироку до виконання повиннi бути прикладенi засвiдчена копiя вироку з довiдкою про набуття чинностi та текст кримiнального закону, на пiдставi якого особу засуджено. Якщо засуджений вже вiдбув частину покарання або частково вiдшкодував шкоду, повiдомляються також данi про це.

     4. Запитувана Договiрна Сторона може додатково запитати вiдомостi, якщо прохання про видачу не мiстить всiх необхiдних даних, вказаних у цiй статтi. Друга Договiрна Сторона повинна вiдповiсти на це прохання в строк, що не перевищує один мiсяць; цей строк може бути продовжено на 15 днiв за наявнiстю поважних причин.

     5. Якщо запитуюча Договiрна Сторона не надасть у встановлений строк додаткових вiдомостей, запитувана Договiрна Сторона може звiльнити особу, взяту згiдно статтi 32 пiд варту, i припинити провадження у справi.

Стаття 32
Взяття пiд варту для видачi

     Пiсля одержання вимоги про видачу запитувана Договiрна Сторона негайно вживає заходiв до взяття пiд варту особи, яка пiдлягає видачi.

Стаття 33
Взяття пiд варту до отримання прохання про видачу

     1. У випадках, що не терплять зволiкань, запитувана Договiрна Сторона може взяти особу пiд варту й до отримання вiд запитуючої Договiрної Сторони копiї постанови про взяття пiд варту або вироку, який набув чинностi, (виписки з вироку), ухвалених вiдносно даної особи. При цьому повинно зазначатися, що прохання про видачу негайно буде надiслане.

     Копiї постанови про взяття особи пiд варту або вироку, якi набули чинностi, (виписки з вироку) вiдносно даної особи передаються у будь-який спосiб, що забезпечує передачу всiх реквiзитiв документiв (факс тощо).

     2. Про причини, з яких прохання про взяття пiд варту не було задовiльнено, слiд негайно повiдомити другу Договiрну Сторону.

     3. Особа, взята пiд варту, повинна бути звiльненою, якщо протягом мiсяця з дня отримання повiдомлення про взяття пiд варту вiд другої Договiрної Сторони не надiйде прохання про видачу. Цей строк за клопотанням запитуючої Договiрної Сторони може бути продовжено на 15 днiв.

Стаття 34
Видача на прохання декiлькох держав

     Якщо прохання про видачу стосовно того ж самого або рiзних дiянь, якi пiдлягають покаранню, надiйшли вiд декiлькох держав, то питання про те, яке з поданих прохань слiд задовольнити, вирiшує Договiрна Сторона, до якої зверненi прохання.

Стаття 35
Здiйснення видачi

     1. Запитувана Договiрна Сторона у випадку, якщо вона згодна з видачею, повiдомляє запитуючу Договiрну Сторону про мiсце та час видачi особи.

     2. Якщо запитуюча Договiрна Сторона не прийме особу, яка пiдлягає видачi, у встановленому мiсцi протягом 15 днiв пiсля встановленої дати видачi, то особа повинна бути звiльненою з-пiд варти.

Стаття 36
Повторна видача

     Якщо видана особа уникне кримiнального переслiдування чи вiдбуття покарання i повернеться на територiю запитуваної Договiрної Сторони, то за новим проханням запитуючої Договiрної Сторони цю особу може бути повторно видано й без подання даних та матерiалiв, згаданих у статтi 31 даного Договору.

Стаття 37
Транзитне перевезення

     1. Кожна Договiрна сторона зобов'язується на прохання другої Договiрної Сторони перевозити через свою територiю осiб, яких видала третя держава другiй Договiрнiй Сторонi. Договiрнi Сторони не зобов'язанi дозволяти перевезення осiб, видача яких згiдно даного Договору не допускається.

     2. Клопотання про транзитне перевезення повинно бути подане та оформлене в такому ж порядку, що й прохання про видачу.

Стаття 38
Витрати, пов'язанi з видачею та транзитним перевезенням

     Пов'язанi з видачею витрати несе Договiрна Сторона, на територiї якої вони виникли. Витрати, пов'язанi з транзитним перевезенням, несе запитуюча Договiрна Сторона.

Стаття 39
Повiдомлення про результати кримiнального переслiдування

     Договiрнi Сторони сповiщають одна одну про наслiдки кримiнального переслiдування вiдносно виданої особи. Якщо видана особа була засуджена, то пiсля того, як вирок набуде чинностi, направляється копiя вироку.

Стаття 40
Повiдомлення про вироки та вiдомостi про судимiсть

     1. Кожна Договiрна Сторона буде щорiчно сповiщати другiй Договiрнiй Сторонi вiдомостi, що стосуються обвинувальних вирокiв, якi набули чинностi, та винесенi судами проти громадян другої Договiрної Сторони.

     2. Договiрнi Сторони подають одна однiй на прохання вiдомостi про судимiсть осiб, засуджених ранiше їх судами, якщо цi особи притягаються до кримiнальної вiдповiдальностi на територiї запитуючої Договiрної Сторони.

Стаття 41
Порядок зносин

     У справах про видачу, здiйснення кримiнального переслiдування зносяться одна з одною вiдповiдно Генеральна Прокуратура України та Генеральна Прокуратура Монголiї.

Стаття 42
Передача предметiв

     1. Договiрна Сторона, запитувана про видачу, передає запитуючiй Договiрнiй Сторонi предмети, якi є знаряддями злочину, мають слiди злочину або здобутi злочинним шляхом;якi можуть бути визнанi у кримiнальнiй справi речовими доказами.Цi предмети передаються на прохання i в тому випадку, коли видача особи внаслiдок її смертi чи з iнших причин не може вiдбутися.

     2. Запитувана Договiрна Сторона може затримати тимчасово передачу вказаних у пунктi i цiєї статтi предметiв, якщо вони необхiднi для впровадження в iншiй кримiнальнiй справi.Вони також можуть бути переданi запитуючiй Договiрнiй Сторонi тимчасово за взаємною домовленiстю.

     3. Права третiх осiб на передачi запитуючiй Договiрнiй Сторонi предмети залишаються в силi. Пiсля закiнчення провадження у справi цi предмети повиннi бути поверненi Договiрнiй Сторонi, яка їх передала.

Стаття 43
Надання допомоги працiвникам юридичних установ

     Юридичнi установи однiєї Договiрної Сторони надають всю необхiдну допомогу та забезпечують безпеку працiвникiв юридичних установ Договiрних Сторiн, якi знаходяться на їх територiї у вiдрядженнi з метою розшуку, арешту та доставки осiб, мiсцезнаходження яких невiдомо, або злочинцiв, що переховуються на данiй територiї.

     Передача або прийняття матерiалiв попереднього слiдства до передачi до суду здiйснюється через Генеральнi прокуратури Договiрних Сторiн.

Стаття 44
Права осiб, якi пiдлягають кримiнальному переслiдуванню

     В процесi розслiдування кримiнальної справи та судового розгляду Договiрнi Сторони забезпечують громадянам можливiсть використовувати права, передбаченi їх чинним законодавством.

ГЛАВА V
IНШI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 45
Дiйснiсть документiв

     1. Документи, якi були складенi або засвiдченi судом чи iншою компетентною установою однiєї Договiрною Сторони, дiйснi при наявностi пiдпису та офiцiйної печатки. У такому виглядi вони можуть прийматися судом чи iншою компетентною установою другої Договiрної Сторони без легалiзацiї.

     2. Офiцiйнi документи, якi складенi на територiї однiєї Договiрної Сторони, користуються доказовою силою офiцiйних документiв i на територiї другої Договiрної Сторони.

Стаття 46
Пересилка документiв про громадянський та iнших документiв

     На виконання даного Договору, компетентнi установи однiєї Договiрної Сторони на прохання, що надiйшли дипломатичними каналами, безкоштовно державною мовою своєї країни або в перекладi на росiйську мову пересилають другiй Договiрнiй Сторонi свiдоцтва про реєстрацiю актiв громадянського стану, свiдоцтва про освiту, трудовий стаж та iншi документи, якi стосуються особистих прав громадян другої Договiрною Сторони.

Стаття 47
Вивезення i ввезення речей та переказ грошових сум

     Положення даного Договору та його виконання не можуть перешкоджати виконанню обома Договiрними Сторонами своїх законiв та положень щодо вивезення i ввезення речей та переказу грошових сум за кордон.

Стаття 48
Вирiшення спорiв

     Спори, якi виникають з питань тлумачення або виконання даного Договору, повиннi вирiшуватися дипломатичними каналами.

ГЛАВА VI
ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 49
Набуття чинностi Договору

     Даний Договiр пiдлягає ратифiкацiї та набуде чинностi по закiнченнi 30 днiв пiсля обмiну ратифiкацiйними грамотами, який вiдбудеться у

Стаття 50
Строк дiї Договору

     1. Даний Договiр буде дiяти протягом п'яти рокiв з дня набуття чинностi.

     2. Договiр буде залишатися чинним протягом наступних п'ятирiчних перiодiв, якщо одна з Договiрних Сторiн не денонсує його, повiдомивши про це нотою другу Договiрну Сторону не менше, як за шiсть мiсяцiв до дати закiнчення строку дiї даного Договору.

     Вчинено у м.Києвi 27 червня 1995 року в двох примiрниках, кожний українською i монгольською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

За Україну	За Монголiю
/пiдпис/	/пiдпис/