УГОДА
мiж Урядом України та Урядом Республiки Вiрменiя про мiжнародне автомобiльне сполучення
(Угоду ратифiковано Законом N 105/98-вр вiд 10.02.98)
Уряд України та Уряд Республiки Вiрменiя, надалi Договiрнi Сторони,
бажаючи сприяти розвитку економiчних i торговельних зв'язкiв i спрощенню умов автомобiльних перевезень пасажирiв i вантажiв мiж країнами Договiрних Сторiн i транзитом через їхнi територiї,
домовились про таке:
Визначення
Стаття 1
Вiдповiдно до цiєї Угоди:
термiн "перевiзник" - будь-яка фiзична або юридична особа, яка зареєстрована на територiї держави однiєї з Договiрних Сторiн i допущена вiдповiдно до чинного нацiонального законодавства до здiйснення мiжнародних перевезень пасажирiв або вантажiв;
термiн "автотранспортний засiб":
при перевезеннях пасажирiв - автобус, тобто автотранспортний засiб, призначений для перевезення пасажирiв, який має не менше восьми мiсць для сидiння, за винятком мiсця водiя;
при перевезеннях вантажiв - вантажний автомобiль, тобто вантажний автомобiль, вантажний автомобiль з причепом, автомобiльний тягач або тягач з напiвпричепом;
термiн "перевезення в/з третi країни" - перевезення, якi виконуються з (на) територiї держави однiєї Договiрної Сторони на (з) територiю третiх країн перевiзником, зареєстрованим на територiї держави iншої Договiрної Сторони;
термiн "каботажнi перевезення" - перевезення, якi виконуються мiж двома пунктами, розташованими на територiї країни однiєї Договiрної Сторони, автотранспортними засобами, зареєстрованими на територiї країни iншої Договiрної Сторони.
Сфера застосування
Стаття 2
Ця Угода визначає порядок виконання мiжнародних перевезень пасажирiв i вантажiв мiж двома країнами i транзитом через їхнi територiї автотранспортними засобами, якi зареєстровано на територiї однiєї з Договiрних Сторiн.
Перевезення пасажирiв
Стаття 3
Регулярнi автобуснi перевезення означають перевезення пасажирiв, якi здiйснюються за заздалегiдь визначеними i затвердженими компетентними органами Договiрних Сторiн маршрутами, розкладами руху i тарифами.
Регулярнi автобуснi перевезення в транзитному сполученнi означають перевезення, якi починаються на територiї держави однiєї з Договiрних Сторiн, проходять через територiю держави iншої Договiрної Сторони без посадки i висадки пасажирiв i закiнчуються на територiї третьої країни.
Стаття 4
Регулярнi автобуснi перевезення здiйснюються на пiдставi дозволiв.
Дозволи видаються компетентними органами Договiрних Сторiн на частину маршруту, яка проходить по їхнiй територiї.
Строк дiї таких дозволiв узгоджується компетентними органами Договiрних Сторiн.
Стаття 5
Дозволи на регулярнi автобуснi перевезення видаються на пiдставi заявки, яка надсилається перевiзником до компетентного органу Договiрної Сторони країни його реєстрацiї.
Заявка в двох примiрниках повинна мiстити такi данi:
1. Найменування перевiзника i його адресу.
2. Схему маршруту (пункти зупинок для посадки i висадки пасажирiв, пункти перетину кордону).
3. Розклад руху i режим роботи.
4. Довжину маршруту в км.
5. Тарифи.
Компетентнi органи можуть зажадати вiд перевiзника надання додаткової iнформацiї, яка необхiдна для видачi дозволу.
Стаття 6
Регулярнi автобуснi маршрути можуть здiйснюватись лише пiсля узгодження компетентними органами Договiрних Сторiн i обмiну дозволами, а також iншими супроводжуючими документами, перелiк яких встановлюється Змiшаною Комiсiєю, створеною вiдповiдно до положень статтi 22 цiєї Угоди.
Стаття 7
При виконаннi регулярного автобусного перевезення в автотранспортному засобi повинен знаходитись оригiнал дозволу.
Форма i текст бланка дозволу узгоджується на засiданнi Змiшаної Комiсiї, створеної вiдповiдно до положень статтi 22 цiєї Угоди.
Стаття 8
Для виконання нерегулярного автобусного перевезення мiж двома країнами в двосторонньому сполученнi i транзитом через їхнi територiї, за винятком перевезень, передбачених статтею 9 цiєї Угоди, необхiдний дозвiл, який видається компетентними органами Договiрних Сторiн.
На кожне нерегулярне автобусне перевезення необхiдно отримати окремий дозвiл, який дає право на здiйснення одного рейсу туди i назад, якщо iнше не передбачено самим дозволом.
Стаття 9
1. Дозволiв не потрiбно для виконання нерегулярних автобусних перевезень у випадках, коли група пасажирiв того самого складу перевозиться тим самим пасажирським автотранспортним засобом протягом всiєї поїздки:
- якщо ця поїздка починається i закiнчується на територiї тiєї Договiрної Сторони, де зареєстровано пасажирський автотранспортний засiб; або
- якщо ця поїздка починається на територiї Договiрної Сторони, де зареєстровано пасажирський автотранспортний засiб, i закiнчується на територiї iншої Договiрної Сторони, за умови, що автотранспортний засiб залишає цю територiю порожнiм;
- якщо автотранспортний засiб в'їжджає порожнiм на територiю iншої Договiрної Сторони, щоби повернути групу пасажирiв, ранiше вiдвезену туди, до країни реєстрацiї автотранспортного засобу.
2. Дозволу не потрiбно при замiнi несправного автотранспортного засобу iншим.
3. При нерегулярних автобусних перевезеннях водiй автотранспортного засобу повинен мати список пасажирiв, зразками яких компетентнi органи Договiрних Сторiн обмiняються.
Стаття 10
Дозволи, якi передбаченi статтею 8 цiєї Угоди, видаються перевiзнику на пiдставi запиту до компетентного органу своєї країни, який передається компетентному органу iншої Договiрної Сторони.
Заявка на отримання дозволу повинна мiстити iнформацiю про мету поїздки, пункт призначення, маршрут, опис автотранспортного засобу, а також iншу iнформацiю, яку може зажадати компетентний орган Договiрної Сторони, яка видає дозвiл.
Перевезення вантажiв
Стаття 11
Перевезення вантажiв в двосторонньому i транзитному сполученнi виконуються на основi дозволiв, якi видаються компетентними органами Договiрних Сторiн.
Кожний дозвiл дає право на здiйснення одного рейсу туди i назад.
Стаття 12
Кiлькiсть i види дозволiв, а також iншi положення стосовно перевезень вантажiв визначаються компетентними органами Договiрних Сторiн безпосередньо або на пiдставi рiшень Змiшаної комiсiї вiдповiдно до статтi 22 цiєї Угоди.
Стаття 13
Компетентнi органи Договiрних Сторiн щорiчно обмiнюються квотою дозволiв, узгодженою на паритетних засадах.
Цi дозволи видаються перевiзнику вiдповiдно до нацiонального законодавства кожної з Договiрних Сторiн.
Стаття 14
Дозволiв не потрiбно при:
1) перевезеннях вантажiв з аеропорту i до аеропорту при нещасних випадках або iнших iнцидентах, якi пов'язанi з лiтаком або коли лiтак виконав посадку в зв'язку зi змiною курсу, надзвичайними обставинами або вiдмiною рейсу;
2) перевезеннях пошкоджених автотранспортних засобiв;
3) перевезеннях тiл або урн з прахом померлих;
4) перевезеннях майна при переселеннi;
5) перевезеннях пошти;
6) перевезеннях експонатiв, обладнання i матерiалiв, призначених для ярмарок i виставок;
7) перевезеннях театральних декорацiй i реквiзиту, музичних iнструментiв, обладнання для кiнозйомок, радiо- i телевiзiйних передач;
8) перевезеннях бджiл i малькiв риб;
9) перевезеннях медикаментiв, медичного обладнання та iнших видiв вантажiв для надання екстреної допомоги при стихiйних лихах i катастрофах;
10) проїздi порожнього автотранспортного засобу, який вийшов iз ладу, i продовження перевезення вантажу, перевантаженого з автотранспортного зособу, який вийшов iз ладу;
11) проїздi автотранспортних засобiв, якi надають технiчну допомогу автотранспортним засобам, що вийшли iз ладу;
12) перевезеннях вантажiв, призначених для використання з рекламною та iнформацiйною метою;
13) перевезеннях транспортних засобiв, скакових коней, спортивного iнвентарю i майна, призначених для проведення спортивних заходiв;
14) перевезеннях благодiйних i гуманiтарних вантажiв.
При здiйсненнi перевезень, зазначених в пунктах 1-14 цiєї статтi, водiй автотранспортного засобу повинен мати документи, якi пiдтверджують факт здiйснення одного iз зазначених видiв перевезень.
Стаття 15
Якщо маса або габарити автотранспортного засобу перевищують максимальнi розмiри, встановленi на територiї iншої Договiрної Сторони, перевезення дозволяється тiльки пiсля отримання спецiального дозволу вiд компетентного органу цiєї Договiрної Сторони.
Стаття 16
Перевезення небезпечних вантажiв здiйснюються на пiдставi спецiальних дозволiв, якi видаються компетентним органом Договiрної Сторони, на територiї якої виконується перевезення.
Загальнi положення
Стаття 17
Для виконання каботажних пасажирських або вантажних перевезень, а також перевезень до третiх країни або з третiх країн автотранспортнi засоби, зареєстрованi на територiї однiєї з Договiрних Сторiн, повиннi мати спецiальнi дозволи вiд компетентного органу iншої Договiрної Сторони.
Стаття 18
1. Перевезення пасажирiв i вантажiв, якi здiйснюються на територiї держави iншої Договiрної Сторони на пiдставi цiєї Угоди, а також автотранспортнi засоби, що виконують цi перевезення, звiльняються за взаємною згодою вiд податкiв i зборiв, поз'язаних з використанням автомобiльних дорiг.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не поширюються на оплату проїзду окремими дiлянками автострад, тунелями, мостами i iншими комунiкацiями.
Стаття 19
При виконаннi перевезень на пiдставi цiєї Угоди взаємно звiльняються вiд митних зборiв i податкiв при ввезеннi на територiю iншої Договiрної Сторони:
1) паливо, яке мiститься в паливних ємностях, передбачених для кожної моделi автотранспортного засобу, якi технологiчно i конструктивно зв'язанi з системою живлення двигуна;
2) мастильнi матерiали в кiлькостi, яка необхiдна для споживання пiд час перевезення;
3) запаснi частини та iнструменти, передбаченi для ремонту пошкодженого автотранспортного засобу, який виконує цi перевезення.
Невикористанi запаснi частини пiдлягають зворотному вивезенню, а замiненi запаснi частини мають бути вивезенi з країни або знищенi, або зданi в порядку, встановленому на територiї держави вiдповiдної Договiрної Сторони.
Стаття 20
Питання, якi не врегульованi цiєю Угодою вирiшуватимуться вiдповiдно до внутрiшнього законодавства кожної з Договiрних Сторiн i мiжнародними договорами, учасницями яких вони є.
Стаття 21
Перевiзники Договiрних Сторiн повиннi дотримуватися положень законодавства i правил країни, на територiї якої перебуває автотранспортний засiб.
Стаття 22
1. Компетентнi органи Договiрних Сторiн створюють Змiшану комiсiю з метою забезпечення:
а) вирiшення поточних питань, пов'язаних iз застосуванням i тлумаченням цiєї Угоди;
б) обговорення результатiв виконання цiєї Угоди i внесення пропозицiй щодо приведення її у вiдповiднiсть до розвитку автомобiльних перевезень мiж обома державами;
в) пiдготовки пропозицiй про внесення змiн i доповнень до будь-якої статтi цiєї Угоди.
2. Змiшана комiсiя буде складатися з двох представникiв вiд кожної iз Сторiн. Засiдання Комiсiї будуть проводитись не рiдше одного разу на три мiсяцi по черзi на територiї однiєї iз Сторiн.
Стаття 23
Компетентними органами Договiрних Сторiн для виконання цiєї Угоди є:
вiд України - Мiнiстерство транспорту України
вiд Республiки Вiрменiя - Мiнiстерство транспорту i сполучення Республiки Вiрменiя
Стаття 24
Ця Угода набуває чинностi пiсля закiнчення тридцяти днiв з дня повiдомлення Договiрними Сторонами одна одної про виконання внутрiшньодержавних процедур.
Цю Угоду укладено строком на один рiк. ЇЇ чиннiсть автоматично продовжується на наступний рiк, якщо жодна з Договiрних Сторiн не повiдомить iншу Договiрну Сторону про свiй намiр денонсувати Угоду. Чиннiсть Угоди припиняється пiсля закiнчення 90 днiв з дня отримання однiєю з Договiрних Сторiн письмового повiдомлення вiд iншої Договiрної Сторони про її намiр денонсувати Угоду.
Вчинено 22 липня 1997 року в м.Києвi в двох примiрниках українською, вiрменською i росiйською мовами, при цьому всi тексти автентичнi. При розбiжностях у тлумаченнi положень цiєї Угоди перевага надається тексту росiйською мовою.
За Уряд України | За Уряд Республiки Вiрменiя |