УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Латвiйської Республiки про сприяння та взаємний захист iнвестицiй

     Уряд України та Уряд Латвiйської Республiки, якi далi iменуються "Договiрнi Сторони";

     бажаючи iнтенсифiкувати економiчне спiвробiтництво на взаємну користь обох Держав;

     маючи намiр створювати та пiдтримувати сприятливi умови для iнвестицiй iнвесторiв однiєї Держави на територiї iншої Держави;

     розумiючи, що сприяння та взаємний захист iнвестицiй, згiдно з цiєю Угодою, стимулює дiловi iнiцiативи у цiй сферi;

     домовилися про таке:

Стаття 1
Визначення

     В цiлях цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiя" охоплює будь-яке майно, iнвестоване у зв'язку з економiчною дiяльнiстю iнвестора однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони, згiдно з законодавством та нормами останньої i включає в себе, зокрема, але не виключно:

     а) рухоме та нерухоме майно, а також будь-якi iншi майновi права in rem, такi як iпотечна застава, право утримання, ручна застава i iншi подiбнi права;

     b) паї, акцiї та борговi зобов'язання компанiй або будь-яку iншу форму участi в компанiї;

     c) грошовi вимоги або вимоги будь-яких дiй, якi мають економiчну вартiсть у зв'язку з iнвестицiєю;

     d) права на iнтелектуальну власнiсть, включаючи авторськi права та правами на фiрмовi знаки, патенти, промисловi розробки, технологiчнi процеси, ноу-хау, комерцiйнi таємницi, фiрмовi назви та "гудвiл", якi пов'язанi з iнвестицiєю;

     е) будь-якi права, наданi за законом або за контрактом, а також будь-якi лiцензiї та дозволи згiдно з законодавством, включно з концесiями на пошуки, видобуток, розробку або використання природних ресурсiв.

     Нiяка змiна форми, в якiй майно iнвестоване, не може вплинути на його характер iнвестицiї за умовою, що така змiна здiйснюється згiдно з законодавством Договiрної Сторони, на територiї якої здiйснена ця iнвестицiя.

     2. Термiн "iнвестор" означає будь-яку фiзичну або юридичну особу, яка здiйснює iнвестицiю на територiї iншої Договiрної Сторони:

     а) Термiн "фiзична особа" означає будь-яку фiзичну особу, яка є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн згiдно з її законодавством.

     b) Термiн "юридична особа" означає у вiдношеннi до однiєї з Договiрних Сторiн будь-яку юридичну особу, яка має права юридичної особи або створена згiдно з законодавством такої Договiрної Сторони та визнається ним юридичною особою.

     3. Термiн "доход" означає суми, одержанi внаслiдок iнвестицiї та, зокрема, хоча не виключно, включає в себе прибутки, проценти, прирiст капiталу, акцiї, дивiденди, "роялтi" та плату за послуги.

     4. Термiн "територiя" означає:

     а) вiдносно України - територiя, яка знаходиться пiд її суверенiтетом, а також морськi та пiдводнi райони, вiдносно яких Україна здiйснює, у вiдповiдностi з мiжнародним правом, свiй суверенiтет, сувереннi права або юрисдикцiю.

     b) вiдносно Латвiйської Республiки - територiя Латвiйської Республiки, включаючи морськi i пiдводнi областi, вiдносно яких Латвiйська Республiка, у вiдповiдностi з мiжнародним правом, здiйснює сувереннi права по вiдношенню до морського дна i пiдгрунтя та природними ресурсами таких областей.

Стаття 2
Сприяння та захист iнвестицiй

     1. Кожна Договiрна Сторона заохочує iнвестицiї та створює на своїй територiї сприятливi умови для iнвестицiй iнвесторiв iншої Договiрної Сторони i приймає такi iнвестицiї згiдно з її законодавством та нормами.

     2. Iнвестицiї iнвесторiв однiєї з Договiрних Сторiн у будь-який час повиннi зустрiчати чесне i справедливе ставлення та мати повний захист i забезпечення на територiї iншої Договiрної Сторони.

Стаття 3
Нацiональний режим та режим найбiльшого сприяння нацiї

     1. Кожна з Договiрних Сторiн на своїй територiї надає iнвестицiям та доходам iнвесторiв iншої Договiрної Сторони чесний i справедливий режим, не менш сприятливий, нiж режим, який вона надає iнвестицiям та доходам своїх власних iнвесторiв або iнвестицiям та доходам iнвесторiв будь-якої третьої Держави - в залежностi вiд того, який з режимiв бiльш сприятливий.

     2. Щодо управлiння, утримання, використання iнвестицiй, користування та розпорядження ними кожна з Договiрних Сторiн на своїй територiї надає iнвесторам iншої Договiрної Сторони чесний i справедливий режим, не менш сприятливий, нiж режим, який вона надає своїм власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої держави - в залежностi вiд того, який з режимiв бiльш сприятливий.

     3. Положення цiєї Угоди не повиннi тлумачитися таким чином, який зобов'язував би одну з Договiрних Сторiн надати iнвесторам iншої Договiрної Сторони пiльг за режимом, преференцiй чи привiлеїв, якi можуть бути наданi першою Договiрною Стороною на пiдставi:

     а) будь-якого митного союзу або зони вiльної торгiвлi, або монетарного союзу, або iнших подiбних мiжнародних угод, якi ведуть до створення таких союзiв чи органiзацiй, або iнших форм регiонального спiвробiтництва, у яких однiєю з сторiн є або може стати будь-яка з Договiрних Сторiн;

     b) будь-якої мiжнародної угоди або домовленостi, що повнiстю або головним чином стосується оподаткування.

Стаття 4
Компенсацiя збиткiв

     1. Якщо iнвестицiї iнвесторiв однiєї з Договiрних Сторiн зазнають збиткiв у результатi вiйни, збройного конфлiкту, надзвичайного стану, революцiї, повстання, масових заворушень або iнших подiбних подiй на територiї iншої Договiрної Сторони, то така Договiрна Сторона надає таким iнвестицiям режим по вiдношенню до реституцiї, вiдшкодування, компенсацiї або iншого урегулювання, не менш сприятливий, нiж режим, який вона надає своїм власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої держави.

     2. Не перешкоджаючи умовам пункту 1 цiєї Статтi iнвесторам однiєї з Договiрних Сторiн, якi пiд час подiй, що зазначенi в цьому параграфi, зазнали збиткiв на територiї iншої Договiрної Сторони в результатi:

     а) реквiзицiї їх майна її силами чи владами;

     b) знищення їх майна її силами чи владами, яке не сталося пiд час вiйськових дiй та не було обумовлено необхiднiстю ситуацiї,

     повинна бути надана справедлива та адекватна компенсацiя збиткiв, яких вони зазнали на протязi перiоду реквiзицiй або в результатi знищення їх майна. Компенсацiйнi платежi повиннi вiльно переказуватися у вiльно конвертованiй валютi без затримки.

Стаття 5
Експропрiацiя

     1. Iнвестицiї iнвесторiв кожної з Договiрних Сторiн не пiдлягають нацiоналiзацiї, експропрiацiї або заходам, якi мають результат, еквiвалентний нацiоналiзацiї чи експропрiацiї (далi "експропрiацiя"), на територiї iншої Договiрної Сторони, окрiм як задля суспiльних цiлей. Експропрiацiя повинна здiйснюватися за належною правовою процедурою на засадах недискримiнацiї i повинна супроводжуватися забезпеченням швидкої, адекватної та ефективної компенсацiї. Сума такої компенсацiї повинна вiдповiдати ринковiй вартостi експропрiйованої iнвестицiї на час безпосередньо перед експропрiацiєю або на час, коли про експропрiацiю або загрозу експропрiацiї стало загальновiдомо. Компенсацiя має включати в себе процент, який нараховується за лондонською мiжбанкiвською ставкою (LIBOR) вiд дати експропрiацiї, вона має бути здiйснена негайно, ефективно реалiзовуватися та вiльно переказуватися у вiльно конвертованiй валютi.

     2. Потерпiлий iнвестор буде мати право згiдно з законодавством тiєї Договiрної Сторони, яка здiйснює експропрiацiю, на негайний перегляд судовими чи iншими незалежними органами цiєї Договiрної Сторони його справи та оцiнки його iнвестицiї за принципами, якi встановленi цiєю Статтею.

     3. Положення пункту 1 цiєї Статтi застосовуються i в тому випадку, коли одна з Договiрних Сторiн здiйснює експропрiацiю майна компанiї, яка має права юридичної особи чи створена згiдно з законодавством, дiючим на якiй-небудь частинi її власної територiї, i паї в якiй належать iнвесторам iншої Договiрної Сторони.

Стаття 6
Перекази

     1. Договiрнi Сторони гарантують вiльний переказ платежiв, якi пов'язанi з iнвестицiями та доходами. Перекази мають здiйснюватися у вiльно конвертованiй валютi без перешкод i без зайвої затримки. Такi перекази, зокрема, але не виключно, мають включати:

     а) капiтал та додатковi суми для утримування чи збiльшення iнвестицiї;

     b) прибутки, проценти, дивiденди та iншi поточнi доходи;

     c) суми повернення позик;

     d) "роялтi" або винагороду;

     e) виручку вiд продажу або лiквiдацiї iнвестицiї;

     f) доходи фiзичних осiб, якi отриманi вiдповiдно до законодавства та норм тiєї Договiрної Сторони, де були зробленi iнвестицiї;

     g) компенсацiю, яка передбачається Статтями 4 та 5.

     2. Для цiєї Угоди обмiнними курсами будуть превалюючi комерцiйнi курси, якi дiйснi для поточних операцiй на дату переказу, якщо не домовлено про iнше.

     3. Перекази вважатимуться здiйсненими без будь-яких "невиправданих затримок", як зазначено в пунктi 1 цiєї Статтi, якщо вони здiйсненi в строк, який звичайно необхiдний для завершення переказу. Такий перiод нi в якому разi не повинен перевищувати трьох мiсяцiв.

Стаття 7
Суброгацiя

     1. Якщо одна з Договiрних Сторiн або призначене нею агентство здiйснює платiж своїм власним iнвесторам пiд гарантiю, яку вона надала щодо iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони, остання Договiрна Сторона визнає:

     а) передачу - згiдно з законодавством або за законною угодою на територiї цiєї країни - будь-яких прав або вимог iнвестором першiй Договiрнiй Сторонi або призначеному нею агентству, а також,

     b) що попередня Договiрна Сторона або призначене нею агентство має право на пiдставi суброгацiї здiйснювати права та вимоги цього iнвестора i бере на себе зобов'язання, якi пов'язанi з цiєю iнвестицiєю.

     2. Права або вимоги, отриманi внаслiдок суброгацiї, не можуть перевищувати початкових прав або вимог iнвестора.

Стаття 8
Урегулювання iнвестицiйних спорiв мiж однiєю з Договiрних Сторiн та iнвестором iншої Договiрної Сторони

     1. Будь-який спiр, який може виникнути мiж iнвестором однiєї з Договiрних Сторiн та iншою Договiрною Стороною у зв'язку з iнвестицiєю на територiї цiєї Договiрної Сторони, має бути предметом переговорiв мiж сторонами спору.

     2. Якщо який-небудь спiр мiж iнвестором однiєї Договiрної Сторони та iншої Договiрної Стороною не може бути таким чином урегульований на протязi шести мiсяцiв, iнвестор має право подати справу на розгляд до:

     а) Мiжнародного Центру по Урегулюванню Iнвестицiйних Спорiв (ICSID), враховуючи вiдповiднi положення "Конвенцiї щодо Урегулювання Iнвестицiйних Спорiв мiж Державами та громадянами iнших Держав", вiдкритої для пiдписання у Вашингтонi (округ Колумбiя) 18 березня 1965 року, якщо обидвi Договiрнi Сторони приєдналися до цiєї Конвенцiї; або

     b) арбiтра або мiжнародного трибуналу "ad hoc", який створено згiдно з "Арбiтражним регламентом" Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй по мiжнародному торговому праву (UNCITRAL). Сторони спору можуть письмово погодитись на змiну цього регламенту.

     3. Будь-який спiр, який передано до арбiтражу "ad hoc" у вiдповiдностi до вищезазначеного пункту 2(b), має бути врегульований вiдповiдно до положень цiєї Угоди, i, у випадках не передбачених цiєю Угодою, - у вiдповiдностi до загальноприйнятих принципiв мiжнародного права.

     4. Арбiтражнi рiшення будуть остаточними i обов'язковими для обох сторiн спору.

Стаття 9
Врегулювання спорiв мiж Договiрними Сторонами

     1. Спори мiж Договiрними Сторонами, пов'язанi з тлумаченням або застосуванням цiєї Угоди, мають бути урегульованi, якщо це можливо, шляхом консультацiй або переговорiв.

     2. Якщо спiр не може бути таким чином урегульований на протязi шести мiсяцiв, вiн на вимогу однiєї з Договiрних Сторiн подається на розгляд Арбiтражного Суду згiдно з положеннями цiєї Статтi.

     3. Арбiтражний Суд створюється для кожної окремої справи у такий спосiб. На протязi двох мiсяцiв пiсля одержання вимоги щодо арбiтражу кожна Договiрна Сторона призначає одного члена Суду. Цi два члени потiм вибирають громадянина третьої Держави, якого за згодою двох Договiрних Сторiн призначають Головою Суду (далi - "Голова"). Голова повинен бути призначений не пiзнiше трьох мiсяцiв вiд дати призначення двох iнших членiв.

     4. Якщо на протязi перiоду, який встановлено пунктом 3 цiєї Статтi, необхiднi призначення не були зробленi, вимога про призначення може бути направлена до Президента Мiжнародного суду справедливостi. Якщо вiн є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн або якщо вiн з яких-небудь iнших причин не може здiйснити зазначену функцiю, запрошується Вiце-президент щоб зробити призначення. Якщо Вiце-президент також є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн або якщо вiн з яких-небудь iнших причин не може здiйснити зазначену функцiю, необхiднi призначення можуть бути зробленi наступним за старшинством членом Мiжнародного суду справедливостi, який не є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн.

     5. Арбiтражний суд приймає своє рiшення бiльшiстю голосiв. Таке рiшення буде обов'язковим для обох Договiрних Сторiн. Кожна з Договiрних Сторiн несе всi витрати, пов'язанi з участю її власного представника в роботi такого Арбiтражного суду; витрати на Голову та iншi витрати обидвi Договiрнi Сторони несуть у рiвних частках. Арбiтражний суд своїм рiшенням може вiднести бiльшу частку витрат на рахунок однiєї з Договiрних Сторiн i це рiшення буде обов'язковим для обох Договiрних Сторiн. Арбiтражний суд сам визначає свою процедуру.

Стаття 10
Застосування iнших правил та спецiальних зобов'язань

     1. В тих випадках, коли питання регулюється одночасно цiєю Угодою та iншою мiжнародною угодою, сторонами якої є обидвi Договiрнi Сторони, нiщо у цiй Угодi не заважатиме нi однiй з Договiрних Сторiн або будь-якого з їх iнвесторiв, якi володiють iнвестицiями на територiї iншої Договiрної Сторони, користуватися перевагами тих правил, якi є бiльш сприятливими по вiдношенню до його випадку.

     2. Якщо одна з Договiрних Сторiн надає такий режим iнвесторам iншої з цих Договiрних Сторiн згiдно з своїми законами та нормами або якщо iншi особливi положення контракту бiльш сприятливi, нiж тi, що наданi цiєю Угодою, надається той режим, який є бiльш сприятливим.

Стаття 11
Застосування цiєї Угоди

     Положення цiєї Угоди застосовуються до майбутнiх iнвестицiй, якi будуть здiйсненi iнвесторами однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони, i iнвестицiям, якi здiйсненi вiдповiдно до законiв i норм Договiрних Сторiн на дату набуття чинностi цiєї Угоди, але не можуть бути застосованi до будь-якого спору вiдносно iнвестицiй або будь-якої претензiї, яка була задоволена до набуття чинностi цiєї Угоди.

Стаття 12
Набуття чинностi, строк та припинення дiї

     1. Кожна Договiрна Сторона письмово повiдомить iншу про завершення процедур, необхiдних, згiдно з її законодавством, для набуття чинностi цiєю Угодою. Ця Угода набуває чинностi з дати другого повiдомлення.

     2. Ця Угода дiє на протязi десяти рокiв. Пiсля цього вона залишається чинною до закiнчення дванадцяти мiсяцiв вiд дати письмового повiдомлення з боку однiєї Договiрної Сторони iншiй Договiрнiй Сторонi про припинення дiї цiєї Угоди.

     3. У вiдношеннi до iнвестицiй, якi здiйсненi в перiод чинностi цiєї Угоди, її положення залишаються в силi на протязi десяти рокiв вiд дати припинення її дiї без шкоди для застосування в подальшому норм загального мiжнародного права.

     На пiдтвердження чого повноважнi представники вiдповiдних Урядiв пiдписали цю Угоду.

     Вчинено в м.Ризi 24 липня 1997 року у двох дiйсних примiрниках, кожний українською, латиською та англiйською мовами, тексти яких є автентичнi.

     При виникненнi розбiжностей при тлумаченнi положень цiєї Угоди переважає текст англiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Латвiйської Республiки