УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Латвiйської Республiки про торговельне судноплавство

     Кабiнет Мiнiстрiв України i Уряд Латвiйської Республiки (надалi - Договiрнi Сторони),

     бажаючи укрiпляти i розвивати дружнi стосунки та спiвробiтництво мiж обома країнами в галузi торговельного судноплавства,

     погодились з наступним:

Стаття 1
Термiни

     У цiй Угодi:

     а) термiн "судно Договiрної Сторони" означає будь-яке судно, яке внесене до суднового реєстру або iншого вiдповiдного офiцiйного перелiку цiєї Договiрної Сторони i несе прапор держави цiєї Договiрної Сторони вiдповiдно до її правових приписiв. Цей термiн не включає вiйськовi кораблi, рибопромисловi, гiдрографiчнi, науково-дослiднi, судна для прогулянок та iншi судна, що не використовуються у комерцiйних iнтересах;

     б) термiн "член екiпажу" означає капiтана i будь-яку iншу особу, дiйсно зайняту пiд час рейсу на борту судна виконанням обов'язкiв, що пов'язанi з експлуатацiєю судна чи обслуговуванням на ньому, та яка включена до суднової ролi;

     в) термiн "компетентнi влади" стосовно України означає Мiнiстерство транспорту України або уповноважена цим Мiнiстерством особа чи органiзацiя, стосовно Латвiйської Республiки - Мiнiстерство сполучення Латвiйської Республiки або уповноважена цим Мiнiстерством особа чи органiзацiя;

     г) термiн "каботажнi перевезення" означає перевезення пасажирiв або вантажiв мiж портами однiєї Договiрної Сторони;

     д) термiн "судноплавне пiдприємство Договiрної Сторони" означає будь-яке судноплавне пiдприємство, його фiлiю чи представництво, що зареєстроване на територiї держави однiєї з Договiрних Сторiн вiдповiдно до законiв i правил цiєї держави.

Стаття 2
Мiжнародне судноплавство

     Договiрнi Сторони надають всемiрне сприяння щодо здiйснення принципiв свободи торговельного мореплавства i утримуються вiд будь-яких дiй, якi могли б завдати шкоди розвитку мiжнародного судноплавства.

Стаття 3
Двостороннє судноплавство

     1. Договiрнi Сторони надають сприяння щодо розвитку двостороннього торговельного судноплавства, керуючись при цьому принципами рiвностi прав та взаємної вигоди.

     2. Договiрнi Сторони сприяють спiвпрацi мiж їхнiми судноплавними, фрахтовими та iншими пiдприємствами й органiзацiями, що пов'язанi з судноплавством, при здiйсненнi ними двостороннiх перевезень вантажiв i пасажирiв.

Стаття 4
Морськi перевезення

     1. Договiрнi Сторони погоджуються:

     а) сприяти участi суден Договiрних Сторiн у морських перевезеннях мiж їхнiми портами;

     б) спiвпрацювати щодо усунення перешкод, якi могли б утруднити розвиток перевезень мiж їхнiми портами;

     в) не перешкоджати суднам iншої Договiрної Сторони брати участь у перевезеннi мiж своїми портами i портами третiх країн.

     2. Положення пункту 1 цiєї Статтi не зачiпають права суден третiх країн брати участь у перевезеннях мiж портами Договiрних Сторiн.

Стаття 5
Судноплавна пiдприємницька дiяльнiсть

     Договiрнi Сторони в межах свого нацiонального законодавства надають взаємне сприяння судноплавним i пов'язаним iз судноплавством пiдприємствам та комерцiйним органiзацiям iншої Договiрної Сторони при вiдкриттi ними судноплавних лiнiй мiж їхнiми портами, а також у заснуваннi представництв i створеннi спiльних пiдприємств на територiї своєї держави.

Стаття 6
Податок на доходи

     Сплачування податкiв на доходи судноплавного пiдприємства однiєї Договiрної Сторони на територiї держави iншої Договiрної Сторони здiйснюється вiдповiдно до положень Конвенцiї мiж Урядом України i Урядом Латвiйської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування i попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i майно.

Стаття 7
Режим найбiльшого сприяння

     1. Кожна Договiрна Сторона надає суднам iншої Договiрної Сторони режим найбiльшого сприяння стосовно вiльного доступу в порти, надання мiсць бiля причалiв, використання портiв для посадки та висадки пасажирiв, навантаження i розвантаження вантажiв, сплати корабельних та iнших портових зборiв i послуг, що пов'язанi з морським судноплавством.

     2. Умови, що передбаченi у пунктi 1 цiєї Статтi, надаються кожною Договiрною Стороною суднам пiд прапором третiх країн, якi експлуатуються морськими судноплавними пiдприємствами iншої Договiрної Сторони. Iнформацiєю про такi судна Договiрнi Сторони обмiнюються окремо.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї Статтi:

     а) не поширюються на порти та частини портiв, що закритi для заходження iноземних суден;

     б) не застосовуються до дiяльностi, яка резервується кожною Договiрною Стороною для своїх пiдприємств чи органiзацiй, включаючи, зокрема, каботажнi перевезення, рятувальнi роботи та буксирування;

     в) не застосовуються до правил про обов'язкову лоцманську проводку.

Стаття 8
Нацiональне морське судноплавство

     1. Кожна Договiрна Сторона в межах свого нацiонального законодавства вживає всi необхiднi заходи для полегшення та прискорення морських перевезень, запобiгання затримки суден у портах, що не викликанi необхiднiстю, i максимально можливого прискорення та спрощення здiйснення митних та iнших формальностей у портах.

     2. Договiрнi Сторони зобов'язуються сприяти унiфiкацiї суднових та iнших документiв вiдповiдно до вимог мiжнародних стандартiв.

Стаття 9
Судновi документи

     1. Судновi документи, що виданi чи визнанi однiєю з Договiрних Сторiн i знаходяться на борту, визнаються й iншою Договiрною Стороною, якщо вони не суперечать мiжнародним правовим нормам.

     2. Судна однiєї Договiрної Сторони, що забезпеченi належним чином виданими документами, вiдповiдно до вимог мiжнародних конвенцiй про обмiр суден, звiльняються вiд нового обмiру в портах iншої Договiрної Сторони. Цi документи приймаються за основу при нарахуваннi портових зборiв.

Стаття 10
Документи морякiв

     1. Кожна Договiрна Сторона надає власнику чинного посвiдчення особи моряка права, якi вказанi у Статтях 11 та 12 цiєї Угоди, якщо це посвiдчення особи видано компетентними владами iншої Договiрної Сторони, i вiдповiдає Конвенцiї про полегшення мiжнародного судноплавства 1965 року та її Додатка, або Конвенцiї N 108 Мiжнародної Органiзацiї Працi про нацiональнi посвiдчення осiб морякiв.

     Такими посвiдченнями особи є:

     а) стосовно України - посвiдчення особи моряка чи паспорт моряка;

     б) стосовно Латвiйської Республiки - книжка моряка.

Стаття 11
Права перебування морякiв

     1. Власнику посвiдчення особи моряка, згаданого в Статтi 10 цiєї Угоди, дозволяється:

     а) пiд час перебування судна однiєї Договiрної Сторони в порту iншої Договiрної Сторони в ролi члена екiпажу без вiзи зiйти на берег i тимчасово знаходитись на територiї держави iншої Договiрної Сторони, дотримуючись при цьому її нацiонального законодавства;

     б) пiсля завершення роботи в ролi члена екiпажу судна однiєї Договiрної Сторони в порту iншої Договiрної Сторони залишити своє судно i стати до роботи в ролi члена екiпажу на iнше судно, що експлуатується судноплавним пiдприємством першої Договiрної Сторони, або прослiдувати до нового мiсця роботи;

     в) перебування в лiкарнi на територiї держави iншої Договiрної Сторони протягом часу, необхiдного для стацiонарного лiкування.

     2. Член екiпажу судна однiєї Договiрної Сторони при сходженнi на берег у порту iншої Договiрної Сторони та поверненнi на своє судно може пiдлягати контролю, встановленому правилами цього порту i чинним законодавством цiєї держави.

Стаття 12
Права транзиту морякiв

     Власник посвiдчення особи моряка, згаданого в Статтi 10 цiєї Угоди, виданого однiєю Договiрною Стороною, може в'їжджати або прямувати через територiю держави iншої Договiрної Сторони з метою прибуття на своє судно, повернення до своєї країни чи з iншою метою, прийнятною для iншої Договiрної Сторони, дотримуючи при цьому нацiонального законодавства цiєї держави.

Стаття 13
Права перебування iноземцiв

     1. При дотриманнi положень Статей 10, 11 i 12 цiєї Угоди, стосовно в'їзду, перебування та виїзду iноземцiв, на територiї держави кожної Договiрної Сторони зберiгають чиннiсть її правовi акти.

     2. Кожна Договiрна Сторона зберiгає за собою право вiдмовити у в'їздi та перебуваннi на територiї своєї держави особам, яких вона вважає небажаними.

Стаття 14
Судовий розгляд

     1. Судовi влади однiєї Договiрної Сторони не прийматимуть до розгляду позови, якi випливають з договору найму на роботу в ролi члена екiпажу судна iншої Договiрної Сторони.

     2. Судна та члени екiпажiв будь-якої з Договiрних Сторiн пiд час їх перебування у внутрiшнiх водах чи територiальному морi iншої Договiрної Сторони додержуються нацiонального законодавства цiєї країни. Влади будь-якої з Договiрних Сторiн не втручаються у внутрiшнi справи суден iншої Договiрної Сторони пiд час їх перебування у внутрiшнiх водах чи територiальному морi цiєї держави, за винятком випадкiв, зазначених у мiжнародних морських конвенцiях, учасницями яких є обидвi Договiрнi Сторони, та двостороннiх договорах, укладених мiж Договiрними Сторонами.

     3. У разi, якщо член екiпажу судна однiєї Договiрної Сторiн пiд час перебування його судна у внутрiшнiх водах чи територiальному морi iншої Договiрної Сторони на борту свого судна вчинив злочин, то судовi влади прибережної держави не переслiдують його за законом без згоди компетентної посадової особи дипломатичної чи консульської служби держави прапора, крiм випадкiв, коли:

     а) наслiдки злочину поширюються на територiю держави, в якiй перебуває судно;

     б) злочин тягне за собою порушення громадського порядку та безпеки цiєї держави чи порушення установленого порядку в її територiальному морi;

     в) злочин вчинено проти будь-якої особи, яка не є членом екiпажу цього судна;

     г) переслiдування є необхiдним для припинення незаконного транспортування i торгiвлi наркотичними засобами та психотропними речовинами;

     д) вiд капiтана судна чи представника дипломатичної або консульської служби держави прапора надiйшла заява про допомогу.

     4. У випадках, зазначених у пунктi 3 цiєї Статтi, прибережна держава на прохання капiтана судна, до вжиття будь-яких заходiв повiдомляє дипломатичну або консульську посадову особу держави прапора i сприяє встановленню контакту мiж нею та екiпажем судна. У вельми термiнових випадках це повiдомлення може бути зроблено водночас з вжиттям вiдповiдних заходiв.

     5. Положення пункту 3 цiєї Статтi не зачiпають право кожної Договiрної Сторони на контроль i розслiдування вiдповiдно до її нацiонального законодавства.

Стаття 15
Випадки лиха на морi

     1. Якщо судно однiєї Договiрної Сторони зазнало лиха чи корабельної аварiї у внутрiшнiх водах чи територiальному морi iншої Договiрної Сторони, то ця Договiрна Сторона надає всiляку допомогу потерпiлому судну, його екiпажу, пасажирам i вантажу, надаючи їм таку ж перевагу та пiльги, якi за таких випадкiв надаються цiєю Договiрною Стороною своїм суднам, їх екiпажу пасажирам i вантажу, та про те що трапилось, негайно повiдомляє державi прапора потерпiлого судна.

     2. Предмети, що врятованi з судна, згаданого у пунктi 1 цiєї Статтi, не оподатковуються нiяким митом, якщо цi предмети не призначенi для використання чи споживання на територiї прибережної держави.

Стаття 16
Спiльна Комiсiя

     1. Договiрнi Сторони продовжуватимуть докладати зусиль щодо пiдтримки й розвитку ефективних дiлових вiдносин мiж їхнiми компетентними владами, а також заохочувати розвиток дiлових контактiв мiж їхнiми вiдповiдними пiдприємствами та органiзацiями, зокрема, з метою:

     а) ефективного використання морського торговельного флоту i портiв, розширення економiчних i науково-технiчних зв'язкiв та обмiну досвiдом;

     б) обмiну думками стосовно дiяльностi в мiжнародних органiзацiях, якi займаються питаннями торговельного судноплавства, та участi в мiжнародних договорах з морського транспорту.

     2. Для здiйснення цiлей, зазначених у пунктi 1 цiєї Статтi, i спостереження за застосуванням даної Угоди створюється Спiльна Комiсiя, яка буде обговорювати питання, що представляють взаємний iнтерес i випливають при застосуваннi цiєї Угоди, зокрема, питання двостороннього торговельного судноплавства, а також спiльнi питання мiжнародного торговельного судноплавства.

     3. Для обговорювання окремих питань, поданих на розгляд Спiльнiй Комiсiї, та вiдпрацювання вiдповiдних рекомендацiй Спiльна Комiсiя може створювати робочi групи.

     4. Спiльна Комiсiя збирається на прохання однiєї з Договiрних Сторiн. Мiсце проведення засiдання та його порядок денний визначаються за узгодженням мiж компетентними владами Договiрних Сторiн.

     5. Суперечки та розбiжностi, якi виникають у зв'язку з тлумаченням або застосуванням цiєї Угоди, вирiшуються Спiльною Комiсiєю. У випадку, коли Спiльна Комiсiя не приходить до взаємоприйнятного рiшення, спiрне питання вирiшується шляхом прямих консультацiй мiж Договiрними Сторонами або в iнший прийнятний для обох Договiрних Сторiн спосiб.

Стаття 17
Мiжнароднi договори

     Права та зобов'язання Договiрних Сторiн, якi випливають з iнших укладених мiж ними мiжнародних договорiв, цiєю Угодою не зачiпаються.

Стаття 18
Набуття чинностi та припинення дiї Угоди

     1. Ця Угода набуває чинностi пiсля закiнчення 30 днiв з дня отримання останнього з повiдомлень направлених Договiрними Сторонами одна однiй по дипломатичних каналах про те, що всi вимоги, передбаченi нацiональним законодавством для набуття чинностi цiєю Угодою, виконанi.

     2. Ця Угода укладена на невизначений термiн. У випадку, якщо одна з Договiрних Сторiн має намiр припинити дiю цiєї Угоди, то вона про це повiдомляє у письмовiй формi по дипломатичних каналах iншу Договiрну Сторону. Припинення дiї цiєї Угоди набуває чинностi пiсля закiнчення п'яти мiсяцiв з дня отримання цього повiдомлення iншою Договiрною Стороною.

     На посвiдчення чого нижчепiдписанi, належним чином уповноваженi Договiрними Сторонами, пiдписали цю Угоду.

     Вчинено в Києвi 26 лютого 1998 року у двох дiйсних примiрниках, кожен українською, латиською та росiйською мовами. При вiдмiннiй iнтерпретацiї положень цiєї Угоди вирiшальним є текст росiйською мовою.

За Кабiнет Мiнiстрiв України

За Уряд Латвiйської Республiки