УГОДА
мiж Урядом України i Урядом Республiки Iндiя про торговельне судноплавство
(Угоду схвалено i подано на ратифiкацiю Постановою КМ N 312 вiд 12.03.2003)
Уряд України i Уряд Республiки Iндiя, надалi "Договiрнi Сторони",
бажаючи змiцнювати i розвивати торговельнi та економiчнi вiдносини мiж двома країнами,
керуючись принципами рiвностi i взаємовигiдного спiвробiтництва, для поширення i поглиблення економiчних вiдносин i торговельного спiвробiтництва мiж двома країнами,
бажаючи розвивати торговельне судноплавство обох країн,
домовились про нижченаведене:
Стаття 1
Для цiлей цiєї Угоди:
I. Термiн "судно" Договiрної Сторони означає будь-яке торговельне судно, що плаває пiд нацiональним прапором вiдповiдної Договiрної Сторони згiдно з її нацiональним законодавством. Цей термiн виключає вiйськовi кораблi, рибальськi судна, гiдрографiчнi та науково-дослiдницькi судна, а також спортивнi судна з сфери застосування цiєї Угоди.
II. Термiн "член екiпажу" означає капiтана та будь-яку iншу особу, яка дiйсно пiд час рейсу зайнята на борту судна виконанням обов'язкiв, пов'язаних з експлуатацiєю чи обслуговуванням судна, та чиє iм'я включене до суднової ролi.
III. Компетентними органами Договiрних Сторiн є:
Вiд Уряду України - Мiнiстерство транспорту;
Вiд Уряду Республiки Iндiя - Мiнiстерство судноплавства.
Стаття 2
Договiрнi Сторони надають усебiчне сприяння суднам обох країн та утримуються вiд будь-яких дiй, якi могли би завдати шкоди розвитку торговельного судноплавства.
Стаття 3
Договiрнi Сторони продовжують свої зусилля з пiдтримки та розвитку ефективного дiлового спiвробiтництва мiж компетентними органами, вiдповiдальними за морськi справи в своїх країнах. Зокрема, Договiрнi Сторони погоджуються проводити взаємнi консультацiї та обмiн iнформацiєю мiж цими компетентними органами та сприяти розвитковi контактiв мiж вiдповiдними судноплавними органiзацiями чи пiдприємствами.
Стаття 4
I. Договiрнi Сторони поважають права кожної Договiрної Сторони максимально використовувати свiй торговельний флот для обслуговування власної торгiвлi з третiми країнами. Договiрнi Сторони домовились, що нацiональнi судноплавнi компанiї однiєї Договiрної Сторони будуть спiвпрацювати та пiдтримувати нацiональнi судноплавнi компанiї iншої Договiрної Сторони для найбiльш ефективного використання їхнiх торговельних суден.
II. Стосовно вантажiв однiєї Договiрної Сторони, що транспортуються до третьої сторони транзитом через морськi порти iншої Договiрної Сторони, обидвi Договiрнi Сторони спiльно погоджують шляхи максимального спрощення прямування територiєю одна одної.
Стаття 5
Кожна Договiрна Сторона надаватиме суднам iншої Договiрної Сторони режим найбiльшого сприяння у всiх питаннях стосовно торговельного судноплавства, якщо iнше не передбачено цiєю Угодою.
Стаття 6
Кожна Договiрна Сторона забезпечує суднам iншої Договiрної Сторони такий же режим стосовно вiльного доступу до портiв, використання портiв, вiдкритих для вiдвiдування iноземних суден, навантаження i розвантаження вантажiв, посадки i висадки пасажирiв, користування призначеними для судноплавства послугами i здiйснення звичайних комерцiйних операцiй, як i тим суднам, що плавають пiд її нацiональним прапором та зайнятi у мiжнародних перевезеннях.
Положення цiєї Статтi:
a) не поширюються на види дiяльностi, що зарезервованi кожною з Договiрних Сторiн для своїх органiзацiй чи пiдприємств, зокрема на нацiональний каботаж i рибальство;
b) не зобов'язують одну Договiрну Сторону поширювати на судна iншої Договiрної Сторони винятки з правил обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам;
c) не зачiпають правил в'їзду i перебування iноземцiв.
Стаття 7
Договiрнi Сторони у межах своїх законiв та портових правил вживатимуть всiх необхiдних заходiв для полегшення та прискорення морських перевезень, запобiгання затримкам суден та максимально можливого скорочення i спрощення митних та iнших дiючих у портах формальностей.
Стаття 8
I. Документи, що стосуються реєстрацiї суден, обмiрнi свiдоцтва i свiдоцтва про придатнiсть до плавання та iншi судновi документи, виданi або визнанi однiєю з Договiрних Сторiн, визнаватимуться iншою Договiрною Стороною.
II. Судна кожної з Договiрних Сторiн, якi забезпеченi законно наданими обмiрними свiдоцтвами, не пiдлягатимуть повторному вимiрюванню тоннажу в портах iншої Договiрної Сторони, i характеристики суден, зазначенi в обмiрних свiдоцтвах, братимуться за основу при обчисленнi вiдповiдних портових зборiв.
Стаття 9
I. Кожна з Договiрних Сторiн визнає посвiдчення особи моряка, виданi компетентними органами iншої Договiрної Сторони.
Такими посвiдченнями особи моряка є:
- для морякiв українських суден - Посвiдчення Особи Моряка;
- для морякiв iндiйських суден - Постiйний сертифiкат про звiльнення, сумiсний з посвiдченням особи моряка.
II. Кожна з Договiрних Сторiн дозволяє членам сiмей членiв екiпажу, якi подорожують окремо вiд екiпажу, в'їзд у порти та транзитне пересування для прибуття на судно або залишення судна.
Стаття 10
Власникам згаданих у Статтi 9 цiєї Угоди посвiдчень особи моряка дозволяється як членам екiпажу судна Договiрної Сторони, що видала посвiдчення особи моряка, протягом часу перебування судна в порту iншої Договiрної Сторони тимчасово знаходитися на березi без в'їздної вiзи за умови, що капiтан судна надав перелiк членiв екiпажу компетентним властям вiдповiдно до правил, що дiють у цьому порту.
При сходженнi на берег та поверненнi на судно згаданi особи пiдпорядковуються встановленому в цьому порту паспортному та митному контролю.
Стаття 11
I. Власникам згаданих в Статтi 9 цiєї Угоди посвiдчень особи моряка дозволяється в'їздити та пересуватись по територiї iншої Договiрної Сторони будь-яким видом транспорту транзитом, коли вони прямують на своє судно чи переїздять на iнше судно, або вiд'їжджають на батькiвщину, чи подорожують з будь-якої iншої причини, яка буде прийнятна для компетентних властей iншої Договiрної Сторони.
II. В усiх випадках, згаданих у пунктi 1 цiєї Статтi, моряк повинен мати вiдповiдну вiзу iншої Договiрної Сторони, яка має бути видана компетентними властями у найкоротший строк.
III. Якщо власник згаданого в Статтi 9 цiєї Угоди посвiдчення особи моряка не є громадянином жодної з двох країн, передбачена цiєю Статтею вiза для в'їзду на територiю чи транзитного проїзду по територiї iншої Договiрної Сторони буде видаватися за умови, що такому власнику гарантується повернення на територiю Договiрної Сторони, що видала посвiдчення особи моряка.
Стаття 12
I. З урахуванням умов Статей 9-11 цiєї Угоди зберiгаються чинними правила в'їзду, перебування та виїзду iноземцiв на територiях Договiрних Сторiн.
II. Кожна з Договiрних Сторiн зберiгає за собою право вiдмовити у доступi на свою територiю будь-якому моряку, якого вона визнає небажаним. У цьому випадку компетентнi дипломатичнi чи консульськi посадовi особи Договiрної Сторони, моряку якої було вiдмовлено у в'їздi, будуть повiдомленi про таке рiшення.
Стаття 13
I. Правоохороннi органи однiєї Договiрної Сторони не прийматимуть до розгляду позови, що виникають з угоди найму як члена екiпажу судна iншої Договiрної Сторони, без згоди компетентної дипломатичної або консульської посадової особи країни прапора судна, за винятком випадкiв, коли договiр найму був укладений у межах територiї першої Договiрної Сторони.
II. У разi, якщо член екiпажу судна однiєї з Договiрних Сторiн вчинить злочин на борту судна, що перебуває в територiальних водах iншої Договiрної Сторони, властi останньої Договiрної Сторони не переслiдуватимуть його без згоди компетентної дипломатичної чи консульської офiцiйної особи країни прапора судна, якщо, на думку згаданих властей:
a) наслiдки злочину не поширюються на територiю iншої Договiрної Сторони;
b) злочин не порушує громадський порядок держави та її безпеку;
c) злочин за законами цiєї Договiрної Сторони не розглядається як тяжкий злочин;
d) злочин не вчинено проти будь-якої особи, крiм членiв екiпажу цього судна;
e) злочин не стосується незаконної торгiвлi наркотичними засобами або психотропними речовинами.
III. Положення зазначеного пункту цiєї Статтi не обмежують права контролю i розслiдування, якi властi кожної Договiрної Сторони мають згiдно з нацiональним законодавством.
Стаття 14
I. Якщо судно однiєї з Договiрних Сторiн зазнає аварiї, сяде на мiлину, буде викинуте на берег або зазнає будь-якої iншої аварiї в межах державного кордону iншої Договiрної Сторони, то судну, екiпажу, пасажирам та вантажам буде надано на територiї останньої Договiрної Сторони таку ж допомогу, яка надається цiєю Договiрною Стороною власному нацiональному судну, екiпажу, пасажирам i вантажам.
II. Нiяке мито не буде стягуватись однiєю Договiрною Стороною з судна iншої Договiрної Сторони, що зазнало аварiю, його вантажу чи запасiв, якщо тiльки вони доставленi не для використання чи споживання на територiї першої зазначеної Договiрної Сторони.
III. Нiщо в положеннях цiєї Статтi не перешкоджає застосуванню правил та законiв Договiрних Сторiн та виконанню їхнiх мiжнародних обов'язкiв.
Стаття 15
Кожна з Договiрних Сторiн повiдомить iншу Договiрну Сторону про завершення процедур, необхiдних для набуття цiєю Угодою чинностi. Ця Угода набуває чинностi через тридцять днiв з дати останнього повiдомлення.
Ця Угода залишається чинною протягом п'яти рокiв i буде кожного разу автоматично продовжуватися на перiод в один рiк, якщо жодна з Договiрних Сторiн не заявить про своє рiшення переглянути Угоду чи будь-яке з її положень шляхом надання письмового повiдомлення про це iншiй Договiрнiй Сторонi не менш як за шiсть мiсяцiв до закiнчення одного з вищезгаданих перiодiв.
На посвiдчення чого нижчепiдписанi, належним чином уповноваженi своїми вiдповiдними Урядами, пiдписали цю Угоду.
Вчинено в м. Нью-Делi 3 жовтня 2002 р. в двох примiрниках, кожний українською, хiндi та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними. У разi будь-яких розбiжностей у тлумаченнi, текст англiйською мовою матиме переважну силу.
За Уряд України | За Уряд Республiки Iндiя |