.png)
ДОГОВIР
мiж Україною i Республiкою Молдова про правову допомогу та правовi вiдносини у цивiльних i кримiнальних справах
Україна i Республiка Молдова, якi в подальшому iменуються "Договiрнi Сторони",
керуючись прагненням розвивати дружнi стосунки мiж обома державами, а також поглиблювати i вдосконалювати взаємне спiвробiтництво в галузi правових вiдносин,
домовились про таке:
Частина перша
Загальнi положення
Стаття 1
Правовий захист
1. Громадяни однiєї Договiрної Сторони користуються на територiї iншої Договiрної Сторони у вiдношеннi своїх особистих та майнових прав таким же правовим захистом, якi i громадяни цiєї Договiрної Сторони.
2. Громадяни однiєї Договiрної Сторони мають право вiльно i без перешкод звертатися до органiв iншої Договiрної Сторони, до компетенцiї яких вiдносяться цивiльнi та кримiнальнi справи, можуть виступати в них, подавати клопотання, пред'являти позови, а також здiйснювати iншi процесуальнi дiї за тих же умов, що i громадяни цiєї Договiрної Сторони.
3. Пiд поняттям "цивiльнi справи" в цьому Договорi слiд розумiти також сiмейнi i трудовi справи.
4. Положення цього Договору щодо громадян Договiрних Сторiн поширюються також на юридичних осiб, якi утворенi вiдповiдно до законодавства тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої вони знаходяться.
Стаття 2
Надання правової допомоги
1. Суди i органи прокуратури Договiрних Сторiн, що далi iменуються "установи юстицiї" надають взаємну правову допомогу у цивiльних та кримiнальних справах.
2. Iншi органи Договiрних Сторiн, компетентнi в цивiльних та кримiнальних справах, звертаються за наданням правової допомоги за посередництвом власних установ юстицiї.
Стаття 3
Порядок зносин
1. В справах, що охоплюються цим Договором, установи юстицiї, зносяться мiж собою за посередництвом центральних органiв, якщо iнше не передбачено цим Договором.
2. В розумiннi цього Договору центральними органами є: з боку України - Мiнiстерство юстицiї та Генеральна Прокуратура, а з боку Республiки Молдова - Мiнiстерство юстицiї.
3. Центральнi органи можуть домовитися, що установи юстицiї Договiрних Сторiн зносяться мiж собою безпосередньо.
Стаття 4
Обсяг правової допомоги
Договiрнi Сторони надають взаємну правову допомогу шляхом виконання окремих процесуальних дiй, зокрема, складання та пересилки документiв, проведення обшукiв, вилучення та накладання арешту на майно, пересилки та видачi предметiв та документiв, порушення або перейняття кримiнального переслiдування, видачi осiб, якi здiйснили злочини, допиту обвинувачених, пiдсудних, свiдкiв, експертiв, опитування сторiн та iнших осiб, проведення експертиз, судового огляду, виконання доручень про вручення документiв, а також складання i направлення актiв i документiв.
Стаття 5
Мова взаємостосункiв
1. У справах, що охоплюються цим Договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої Сторони i до них додаються переклади на державну мову запитуваної Сторони або англiйську чи росiйську.
2. Якщо стосовно положень цього Договору вимагається додати до документiв, що пересилаються, їх переклад на мову iншої Договiрної Сторони, тi переклади мають бути здiйсненi офiцiйним перекладачем, пiдпис якого має бути офiцiйно посвiдчений, або присяжним перекладачем однiєї з Договiрних Сторiн.
Стаття 6
Змiст та форма клопотання про надання правової
допомоги
1. Клопотання про надання правової допомоги складається у письмовiй формi i повинно мiстити:
1) найменування запитуючої установи;
2) найменування запитуваної установи;
3) назву справи, з якої запитується правова допомога;
4) iмена i прiзвища сторiн, пiдозрюваних, обвинувачених, пiдсудних або засуджених, потерпiлих, мiсце їх постiйного або тимчасового проживання, громадянство, зайняття, а в кримiнальних справах, в мiру можливостi, також мiсце i дату народження, iмена їх батькiв, а щодо юридичних осiб - їх назву i мiсцезнаходження;
5) iмена, прiзвища i адреси представникiв осiб, якi вказанi в пунктi 4;
6) змiст клопотання i необхiдну для його виконання iнформацiю, зокрема, iмена, прiзвища i адреси свiдкiв, якщо вони вiдомi;
7) в кримiнальних справах - додатково опис фактичних обставин i юридичну квалiфiкацiю скоєного злочину.
2. Клопотання про надання правової допомоги повинно бути засвiдчене пiдписом та гербовою печаткою запитуючої установи.
3. Договiрнi Сторони можуть застосовувати двомовнi бланки для клопотань про надання правової допомоги.
Стаття 7
Виконання клопотань про надання правової
допомоги
1. При виконаннi клопотань про надання правової допомоги запитувана установа застосовує законодавство своєї держави. Однак, вона може застосовувати процесуальнi норми, вказанi запитуючою установою, якщо це не суперечить законодавству запитуючої Договiрної Сторони.
2. Якщо запитувана установа, не компетентна виконати клопотання, вона пересилає клопотання компетентнiй установi, повiдомивши про це запитуючу установу.
3. Якщо докладна адреса особи, вiдносно якої складене клопотання, невiдома, запитувана установа вживатиме необхiдних заходiв щодо її встановлення.
4. На клопотання запитуючої установи запитувана установа повiдомляє у вiдповiдний час безпосередньо запитуючу установу i сторони про мiсце i час виконання клопотання.
5. Пiсля виконання клопотання запитувана установа пересилає документ запитуючiй установi. У випадку, коли клопотання не може бути виконане, запитувана установа повертає клопотання - запитуючiй установi, повiдомляючи про причину невиконання клопотання.
Стаття 8
Виклик свiдка, експерта або потерпiлого та їх
охорона
1. Якщо в справi, яка провадиться установами юстицiї однiєї Договiрної Сторони, виникає необхiднiсть в особистiй явцi свiдка або експерта, який перебуває на територiї iншої Договiрної Сторони, необхiдно звернутися до компетентної установи юстицiї цiєї Договiрної Сторони з клопотанням про вручення виклику.
2. Виклик не може вмiщувати заходiв примусу на випадок неявки.
3. Свiдок або експерт, якi з'явилися на виклик до органу запитуючої Договiрної Сторони, не може бути на територiї цiєї Сторони, не зважаючи на громадянство, притягнутий до кримiнальної чи адмiнiстративної вiдповiдальностi, взятий пiд варту; не може вiдбувати покарання у зв'язку з рiшенням суду щодо злочину, який є предметом слiдства, у зв'язку з яким його було викликано, або з приводу iншого злочину, скоєного до перетинання державного кордону запитуючої Договiрної Сторони, або у зв'язку iз дачею показань або висновкiв.
4. Свiдок або експерт втрачає право на охорону, якщо не покине територiю запитуючої Договiрної Сторони протягом семи днiв вiд дня повiдомлення його запитуючою установою про те, що його присутнiсть не є обов'язковою. В цей строк не зараховується час, на протязi якого свiдок або експерт не мiг залишити територiю запитуючої Договiрної Сторони за незалежних вiд нього обставин.
5. Свiдок або експерт має право на компенсацiю витрат на переїзд, проживання i неотриману заробiтну плату, а експерт, крiм того, має право на винагороду за проведення експертизи. У виклику зазначається iнформацiя про види та розмiри коштiв, на якi мають право свiдок або експерт. За клопотанням свiдка або експерта запитуюча Договiрна Сторона сплачує аванс на покриття витрат.
6. Положення пунктiв 1-5 стосуються також потерпiлого, який викликається для дачi показань.
Стаття 9
Порядок вручення документiв
Запитувана установа здiйснює вручення документiв вiдповiдно до правил, якi дiють в її державi, якщо документи, якi вручаються, складенi державною мовою запитуваної Сторони або якщо додано завiренi переклади на мову запитуваної Сторони. В iнших випадках вручення документiв адресатовi здiйснюється за його добровiльною згодою.
Стаття 10
Пiдтвердження вручення документiв
Пiдтвердження вручення документiв оформлюється вiдповiдно до правил запитуваної Договiрної Сторони. У пiдтвердженнi зазначається час, мiсце i спосiб вручення. Якщо лист оформлено у двох примiрниках, пiдтвердження отримання може також мiститися в одному з цих примiрникiв.
Стаття 11
Витрати, пов'язанi з наданням правової допомоги
1. Кожна з Договiрних Сторiн несе витрати, пов'язанi з наданням правової допомоги на своїй територiї.
2. Запитувана установа повiдомляє запитуючу установу про розмiр витрат. Якщо запитуюча установа стягне належнi кошти вiд особи, яка повинна їх вiдшкодувати, цi кошти надходять на користь тiєї Договiрної Сторони, яка їх стягла.
Стаття 12
Надання правової iнформацiї
Центральнi органи установ юстицiї Договiрних Сторiн надають одна однiй на прохання iнформацiю про свої акти з питань цивiльного i кримiнального права, пiдзаконних актах, а також про практику установ юстицiї.
Стаття 13
Встановлення адрес та iнших даних
1. Установи юстицiї Договiрних Сторiн надають за клопотанням допомогу при встановленнi адреси осiб, якi перебувають на їх територiї.
2. Якщо в судi однiєї з Договiрних Сторiн буде порушена справа про отримання алiментiв вiд особи, яка перебуває на територiї iншої Договiрної Сторони, установа юстицiї тiєї Договiрної Сторони надає за заявою допомогу по встановленню мiсця працi i розмiру заробiтної плати особи, зобов'язаної до сплати алiментiв.
Стаття 14
Пересилка предметiв i валютних цiнностей
Якщо при виконаннi цього Договору пересилаються предмети або валютнi цiнностi з територiї однiєї Договiрної Сторони на територiю iншої Договiрної Сторони або дипломатичному представництву чи консульськiй установi iншої Договiрної Сторони, це вiдбувається з дотриманням вiдповiдних правових положень тiєї Договiрної Сторони, орган якої виконує пересилку.
Стаття 15
Визнання документiв
1. Документи, якi пiдготував або засвiдчив вiдповiдний орган однiєї з Договiрних Сторiн, скрiплений гербовою печаткою i пiдписом уповноваженої особи, мають силу документа, на територiї iншої Договiрної Сторони без потреби будь-якого iншого засвiдчення. Це стосується також копiй i перекладiв документiв, якi засвiдченi вiдповiдним органом.
2. Документи, якi на територiї однiєї з Договiрних Сторiн визнаються офiцiйними, вважаються такими ж на територiї iншої Договiрної Сторони.
Стаття 16
Пересилка актiв громадянського стану
1. Вiдповiднi органи Договiрних сторiн пересилають один одному виписки з записiв актiв громадянського стану, якi стосуються громадян iншої Договiрної Сторони. Безкоштовна пересилка цих виписок вiдбувається негайно пiсля виконання запису акта громадянського стану.
2. Положення пункту 1 застосовуються також у випадках внесення змiн в записи актiв громадянського стану щодо громадян iншої Договiрної Сторони. В такому разi виписки з запису актiв громадянського стану пересилаються з внесеннями змiн.
3. Вiддiли запису актiв громадянського стану однiєї Договiрної Сторони пересилають за клопотанням установ юстицiї iншої Договiрної Сторони виписки з записiв актiв громадянського стану.
4. Клопотання громадян однiєї Договiрної Сторони про висилку свiдоцтв про реєстрацiю актiв громадянського стану можна пересилати безпосередньо вiдповiдному вiддiлу запису актiв громадянського стану iншої Договiрної Сторони. Особа, що звертається з клопотанням, отримує цi документи за посередництвом дипломатичного представництва або консульської установи тiєї Договiрної Сторони, орган якої видав цi документи, при стягненнi належної сплати.
Стаття 17
Пересилка рiшень, що стосуються громадянського
стану
Договiрнi Сторони пересилають одна однiй копiї правомiрних рiшень, що стосуються громадянського стану громадян iншої Договiрної Сторони.
Стаття 18
Пересилка iнших документiв
Клопотання громадян однiєї Договiрної Сторони про видачу i висилку документiв про освiту, трудовий стаж i iнших документiв, що стосуються особистих та iнших майнових прав i iнтересiв цих громадян, можна пересилати безпосередньо до вiдповiдних органiв iншої Договiрної Сторони.
Документи пересилаються громадянину через дипломатичнi представництва або консульськi установи тiєї Договiрної Сторони, орган якої видав цi документи. Дипломатичнi представництва або консульськi установи, передаючи документи громадянину, стягують плату за їх видачу.
Стаття 19
Вiдмова у наданнi правової допомоги
Правова допомога не надається, якщо її надання може спричинити шкоду суверенiтету чи безпецi, або суперечить основним принципам законодавства запитуваної Договiрної Сторони.
Частина друга
Цивiльнi справи
Стаття 20
Загальнi положення
Якщо вiдповiдно до положень цього Договору порушення справи належить до компетенцiї органiв обох Договiрних сторiн, а клопотання про порушення справи подано до органу однiєї з них, то компетенцiя органу iншої Договiрної Сторони виключається.
Роздiл I
Справи в галузi особистого права
Стаття 21
Правоздатнiсть та дiєздатнiсть
1. Правоздатнiсть та дiєздатнiсть фiзичної особи визначається законодавством тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої є ця особа.
2. Правоздатнiсть юридичної особи визначається законодавством Договiрної Сторони, на територiї якої вона заснована.
Стаття 22
Обмеження в дiєздатностi або визнання особи
недiєздатною (Повне i часткове визнання
недiєздатним)
1. Якщо цей Договiр не передбачає iнше, при обмеженнi в дiєздатностi або в визнаннi особи недiєздатною компетентним є суд тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої є особа, яка має бути обмежена в дiєздатностi або визнана недiєздатною. Цей суд застосовує законодавство своєї держави.
2. Якщо суд однiєї Договiрної Сторони встановить, що є пiдстави для обмеження в дiєздатностi або визнаннi недiєздатним громадянина iншої Договiрної Сторони, мiсце проживання якого знаходиться на територiї першої Договiрної Сторони, вiн повiдомляє про це вiдповiдний суд другої Договiрної Сторони.
3. Якщо суд другої Договiрної Сторони, повiдомлений вiдповiдно до пункту 2 заявить, що надає право виконати подальшi дiї суду за мiсцем проживання цiєї особи, або не висловиться протягом трьох мiсяцiв, суд за мiсцем проживання цiєї особи може провести справу про обмеження в дiєздатностi або визнаннi її недiєздатною вiдповiдно до законодавства своєї держави, якщо причина обмеження в дiєздатностi або визнаннi недiєздатною передбачається також законодавством тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої є ця особа. Рiшення про обмеження в дiєздатностi або визнаннi недiєздатною пересилається вiдповiдному суду iншої Договiрної Сторони.
4. У невiдкладних випадках, суд, зазначений в пунктi 2, може винести тимчасове розпорядження, необхiдне для охорони цiєї особи або її майна. Копiї цих розпоряджень пересилаються вiдповiдному суду тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої є ця особа.
5. Положення пунктiв 1-4 застосовуються також при скасуваннi обмеження в дiєздатностi або вiдновленнi громадянина в дiєздатностi.
Стаття 23
Оголошення померлим i встановлення факту смертi
1. Оголошення особи померлою i встановлення факту смертi належить до компетенцiї суду тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої та особа була в той час, коли за останнiми вiдомостями була живою.
2. Суд однiєї Договiрної Сторони може оголосити громадянина iншої Договiрної Сторони померлим або встановити факт його смертi:
1) за заявою особи, яка має намiр реалiзувати свої права, що виникають з спадкових або майнових вiдносин мiж подружжям, вiдносно нерухомого майна особи, яка померла або загинула, якщо це майно знаходиться на територiї тiєї Договiрної Сторони, суд якої має винести рiшення;
2) за заявою чоловiка (дружини) особи, яка загинула або померла, що проживає на час подання клопотання на територiї тiєї Договiрної Сторони, суд якої має винести рiшення.
3. У справах або оголошення особи померлою i встановлення факту смертi застосовується законодавство тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої була та особа на той час, коли за останнiми вiдомостями була живою.
4. Рiшення, винесене згiдно з пунктом 2, має правовi наслiдки виключно на територiї тiєї Договiрної Сторони, суд якої винiс рiшення.
Роздiл II
Справи в галузi сiмейного права
Стаття 24
Укладення шлюбу
1. Форма укладення шлюбу визначається законодавством Договiрної Сторони, на територiї якої укладається шлюб.
2. Умови укладення шлюбу визначається для кожної iз осiб, що вступають до шлюбу, законодавством Договiрної Сторони, громадянином якої вона є.
Стаття 25
Особистi i майновi стосунки подружжя
1. Особистi i майновi стосунки подружжя визначаються законодавством тiєї Договiрної Сторони, громадянами якої є подружжя в час подання клопотання.
2. Якщо пiд час подання клопотання один з подружжя є громадянином однiєї Договiрної Сторони, а другий - громадянином iншої Договiрної Сторони, то в справах, пов'язаних з особистими i майновими стосунками мiж ними, дiє законодавство тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої вони мають мiсце проживання. Якщо один з подружжя має мiсце проживання на територiї однiєї Договiрної Сторони, а другий - на територiї iншої Договiрної Сторони, то дiє законодавство тiєї Договiрної Сторони, суд якої порушив справу.
3. В справах, пов'язаних з особистими i майновими стосунками подружжя, в випадку, передбаченому пунктом 1, компетентним є суд тiєї Договiрної Сторони, громадянами якої було подружжя в час подання заяви.
4. В справах, пов'язаних з особистими i майновими стосунками подружжя, в випадку, передбаченому пунктом 2, компетентним є суд тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої подружжя має мiсце проживання. Якщо один з подружжя має мiсце проживання на територiї однiєї Договiрної Сторони, а другий - на територiї iншої Договiрної Сторони, то компетентними є суди обох Договiрних Сторiн.
5. Майновi стосунки подружжя щодо нерухомого майна визначаються законодавством та пiдлягають компетенцiї судiв тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої знаходиться це майно.
Стаття 26
Розiрвання шлюбу
1. Розiрвання шлюбу проводиться згiдно з законодавством тiєї Договiрної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи.
2. Якщо в момент порушення справи один з подружжя є громадянином однiєї Договiрної Сторони, а другий - громадянином iншої Договiрної Сторони, розiрвання шлюбу проводиться згiдно з законодавством тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої вони мають мiсце проживання. Якщо один з подружжя має мiсце проживання на територiї однiєї Договiрної Сторони, а другий - на територiї iншої Договiрної Сторони, застосовується законодавство тiєї Договiрної Сторони, орган якої порушив справу.
3. У справах про розiрвання шлюбу, в випадку, передбаченому в пунктi 1, компетентним є орган тiєї Договiрної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи.
4. У справах про розiрвання шлюбу, в випадку, передбаченому в пунктi 2, компетентними є орган тiєї Договiрної Сторони, на територiї якого подружжя має мiсце проживання. Якщо один з подружжя має мiсце проживання на територiї однiєї з Договiрних Сторiн, а другий - на територiї iншої Договiрної Сторони, компетентними є органи обох Договiрних Сторiн.
5. Суд, до компетенцiї якого належить винесення рiшення про розiрвання шлюбу, є також компетентним в винесеннi рiшення про батькiвськi права i алiменти на користь малодiтних дiтей.
Стаття 27
Справи про визнання iснування та недiйсностi
шлюбу
1. В справах про визнання iснування та недiйсностi шлюбу застосовується законодавство Договiрної Сторони, яке застосовувалось при укладеннi шлюбу.
2. Компетентнiсть органу визначається вiдповiдно до статтi 26.
Стаття 28
Правовi стосунки мiж батьками i дiтьми
1. В правових стосунках мiж батьками i дiтьми, в тому числi алiментних обов'язках батькiв застосовується законодавство тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої є дитина.
2. Встановлення i оспорювання походження дитини вiд першої особи регулюється законодавством тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої є мати дитини в момент народження дитини. Але достатнiм є дотримання форми визнання дитини, що передбачена законодавством тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої визнання має бути або було здiйснене.
3. В справах, зазначених в пунктах 1 i 2, компетентними є органи тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої є дитина.
Стаття 29
Iншi алiментнi обов'язки
1. В справах про iншi алiментнi обов'язки в галузi сiмейного права застосовується законодавство тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої має мiсце проживання особа, яка порушує клопотання про стягнення алiментiв.
2. В справах, про якi йде мова в пунктi 1, компетентним є суд тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої має мiсце проживання особа, яка порушує клопотання про стягнення алiментiв.
Стаття 30
Усиновлення
1. При усиновленнi застосовується законодавство тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої є усиновлюваний.
2. Виносять рiшення про усиновлення компетентнi установи Договiрної Сторони, громадянином якої є усиновлюваний.
Стаття 31
Опiка та пiклування
1. У справах про опiку та пiклування, оскiльки Договором не передбачається iнше, компетентним є орган опiки та пiклування i застосовується законодавство Договiрної Сторони, громадянином якої є особа, що потребує опiки або пiклування.
2. Правовiдносини мiж опiкуном або пiклувальником i особою над якою встановлена опiка чи пiклування, визначаються за законодавством Договiрної Сторони, орган якої встановив опiку чи пiклування.
3. Обов'язок прийняття опiки або пiклування визначається законодавством тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої є особа, яка має бути опiкуном або пiклувальником.
4. Якщо заходи опiки або пiклування необхiднi для оборони iнтересiв особи однiєї Договiрної Сторони, мiсцепроживання чи перебування або майно якої знаходиться на територiї iншої Договiрної Сторони, то орган опiки та пiклування цiєї Договiрної Сторони термiново повiдомить компетентний орган, зазначений в пунктi 1.
5. У невiдкладних випадках орган iншої Договiрної Сторони прийме необхiднi заходи згiдно з своїм законодавством i негайно повiдомить про це компетентний згiдно з пунктом 1 орган. Вжитi заходи залишаються в силi доти, поки цей орган не винесе iншого рiшення.
6. Компетентний згiдно з пунктом 1 орган може передати опiку та пiклування органу iншої Договiрної Сторони, якщо мiсцепроживання або перебування, або майно особи, яка є пiд опiкою чи пiклуванням, знаходиться на територiї цiєї Договiрної Сторони. Передача дiйсна лише в такому випадку, коли запитуваний орган погодиться прийняти опiку або пiклування i повiдомить про це запитуючий орган.
7. Орган, який згiдно з пунктом 6 прийняв опiку чи пiклування, здiйснює їх вiдповiдно до законодавства своєї держави. Вiн не має права, однак, виносити рiшення з питань, що стосуються особистого статусу особи, яка знаходиться пiд опiкою чи пiклуванням, але може дати дозвiл на вступ до шлюбу, необхiдний за законодавством тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої є ця особа.
Роздiл III
Майновi справи
Стаття 32
Правовi вiдносини, що стосуються нерухомого майна
Правовi вiдносини, що стосуються нерухомого майна, визначаються законодавством Договiрної Сторони, на територiї якої знаходиться нерухоме майно. Компетентними є суди цiєї ж Договiрної Сторони.
Стаття 33
Зобов'язання, що виникають з договiрних вiдносин
1. Зобов'язання, що виникають з договiрних вiдносин, визначаються законодавством тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої була укладена угода, хiба що учасники договiрних вiдносин пiдпорядкують цi вiдносини вибраному ними законодавству.
2. У справах, зазначених в пунктi 1, компетентним є суд тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої має мiсце проживання або юридичну адресу вiдповiдач. Компетентним є також суд тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої має мiсце проживання або юридичну адресу позивач, якщо на цiй територiї знаходиться предмет спору або майно вiдповiдача.
3. Компетенцiя, про яку йде мова в пунктi 2, може бути змiнена за згодою учасникiв договiрних вiдносин.
Стаття 34
Форма правової дiї
1. Форма правової дiї визначається законодавством тiєї Договiрної Сторони, яке визначає саму дiю. Але достатнiм є дотримання форми, передбаченої законодавством тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої дiя проводиться.
2. Форма правової дiї щодо нерухомого майна визначається законодавством тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої знаходиться нерухоме майно.
Стаття 35
Зобов'язання, що не виникають з договiрних
вiдносин
1. Вiдповiдальнiсть за заподiяну шкоду, яка не виникає з договiрних вiдносин (недозволенi дiї) визначається законодавством тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої мав мiсце випадок, що є джерелом зобов'язання. Однак, коли позивач i вiдповiдач є громадянами однiєї Договiрної Сторони, застосовується законодавство цiєї Договiрної Сторони.
2. У справ, зазначених у пунктi 1, компетентним є суд тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої мав мiсце випадок, що є джерелом зобов'язання, або на територiї якої має мiсце проживання або юридичну адресу вiдповiдач. Компетентними є також суд тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої має мiсце проживання або юридичну адресу позивач, якщо на тiй територiї знаходиться майно вiдповiдача.
Роздiл IV
Спадковi справи
Стаття 36
Принцип рiвностi прав
1. Громадяни однiєї Договiрної Сторони можуть набувати на територiї iншої Договiрної Сторони право на майно i iншi права, одержуючи спадщину за законом або розпорядженням у випадку смертi на тих самих умовах i в такому ж обсязi, що i громадяни цiєї Договiрної Сторони.
2. Громадяни однiєї Договiрної Сторони можуть робити розпорядження на випадок смертi стосовно майна, яке знаходиться на територiї iншої Договiрної Сторони.
Стаття 37
Застосування законодавства
1. Правовi вiдносини в галузi успадкування рухомого майна регулюються законодавством тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої був заповiдач в момент смертi.
2. Правовi стосунки в галузi успадкування нерухомого майна регулюються законодавством тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої знаходиться це майно.
3. Визначення типу майна, що входять до складу спадщини, тобто, чи є воно рухомим чи нерухомим, регулюються законодавством тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої знаходиться це майно.
Стаття 38
Перехiд спадщини у власнiсть держави
Якщо згiдно з законодавством Договiрної Сторони, зазначеним у статтi 37, вiдсутнi спадкоємцi, то рухоме майно переходить у власнiсть тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої був спадкодавець в момент смертi, а нерухоме майно переходить у власнiсть тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої воно знаходиться.
Стаття 39
Заповiт
1. Здатнiсть до складання або вiдмiни заповiту, а також правовi наслiдки недолiкiв волевиявлення визначаються законодавством тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої був заповiдач в момент складання або вiдмiни заповiту.
2. Спосiб складання або вiдмiни заповiту визначається законодавством тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої був заповiдач в момент складання або вiдмiни заповiту. Але достатнiм є дотримання законодавства тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої заповiт був складений або вiдмiнений.
Стаття 40
Вiдкриття i оголошення заповiту
Заповiт вiдкриває i оголошує компетентний орган тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої знаходиться заповiт. Засвiдчена копiя заповiту, а також копiя протоколу вiдкриття i оголошення заповiту пересилаються вiдповiдному органу, до компетенцiї якого належить ведення спадкової справи.
Стаття 41
Компетентнiсть органiв у справах про
успадкування
1. Спадковi справи щодо рухомого майна належать до компетенцiї вiдповiдних органiв тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої був заповiдач в момент смертi.
2. Спадковi справи щодо нерухомого майна належать до компетенцiї вiдповiдного органу тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої це майно знаходиться.
3. У випадку, коли все рухоме майно, яке залишилось пiсля смертi громадянина однiєї Договiрної Сторони, знаходиться на територiї iншої Договiрної Сторони, то за заявою спадкоємця справу проводить орган iншої Договiрної Сторони, якщо з цим погодяться всi вiдомi спадкоємцi.
Роздiл V
Справи в галузi трудового права
Стаття 42
Вiдповiднiсть законодавства i компетенцiя судiв
1. Сторони, якi мають трудовi стосунки, можуть пiдпорядкувати їх обраному за згодою мiж собою законодавству.
2. Якщо вибiр законодавства не здiйснено, укладення, змiна, скасування i закiнчення трудових стосункiв, а також вимоги, що випливають з них, регулюються законодавством тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої робота є, була або мала бути виконана. Якщо працiвник виконує роботу на територiї однiєї Договiрної Сторони, на пiдставi трудових вiдносин, якi пов'язують його з головним пiдприємством на територiї iншої Договiрної Сторони, укладення, змiна i закiнчення трудових вiдносин, а також вимоги, що випливають з них, регулюються законодавством тiєї Договiрної Сторони.
3. Справи, про якi йдеться в пунктi 2, належать до компетенцiї суду тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої робота є, була або мала бути виконана. Компетентними також є суди тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої має мiсце проживання вiдповiдач, а також на територiї якої має мiсце проживання позивач, якщо на тiй територiї знаходиться предмет суперечки або майно вiдповiдача.
4. Компетенцiю, визначену в пунктi 3, сторони трудових стосункiв можуть змiнити за угодою.
Роздiл VI
Судовi витрати
Стаття 43
Звiльнення вiд сплати судових витрат
1. Громадяни однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони звiльняються вiд сплат, авансiв i iнших видаткiв по справi, а також користуються безкоштовним процесуальним захистом на тих самих умовах, i в тому ж обсязi, що i громадяни цiєї Договiрної Сторони.
2. Звiльнення, зазначеннi в пунктi 1, стосуються всiх процесуальних дiй, включаючи виконання рiшення.
3. Звiльнення вiд плат, яке надається по певнiй справi однiєї Договiрної Сторони, поширюється також на витрати, пов'язанi з виконанням процесуальних дiй по тiй самiй справi на територiї iншої Договiрної Сторони.
Стаття 44
Пiдстави звiльнення вiд витрат
1. Для отримання звiльнення вiд витрат або призначення безкоштовного процесуального захисту потрiбно надати довiдку про особистий, сiмейний та майновий стан заявника. Таку довiдку видає компетентний орган тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої має мiсце проживання або перебування заявника.
2. Якщо заявник не проживає, або не перебуває на територiї будь-якої з Договiрних Сторiн, довiдку може видати дипломатичне представництво або консульська установа тiєї Договiрної Сторони, громадянином якої є заявник.
3. Суд, який видає постанову про звiльнення вiд витрат, може зажадати додаткових пояснень або доповнення даних.
4. У випадку, коли законодавство однiєї з Договiрних Сторiн не вимагає представлення довiдки, про яку iде мова в пунктi 1, заявник повинен представити заяву про свiй сiмейний та майновий стан.
Стаття 45
Спосiб представлення клопотання
1. Громадянин однiєї Договiрної Сторони, якiй має намiр просити суд iншої Договiрної Сторони про звiльнення вiд витрат або безкоштовний процесуальний захист, може звернутися з письмовою заявою або усно, що має бути оформлено протоколом, у вiдповiдний суд за мiсцем свого проживання або перебування. Цей суд пересилає вiдповiдному суду iншої Договiрної Сторони клопотання разом з довiдкою, зазначеною в статтi 44.
2. Клопотання, зазначене в пунктi 1, можна подати одночасно з позовом або заявою про порушення справи.
Стаття 46
Термiни
1. Суд однiєї Договiрної Сторони, звертаючись до процесуальної сторони або учасника справи, який проживає або перебуває на територiї iншої Договiрної Сторони, про сплату судових витрат або доповнення позову чи заяви, визначає одночасно термiн, не менший, нiж один мiсяць. Вiдлiк термiну починається вiд дати вручення листа з цього питання.
2. Якщо суд однiєї Договiрної Сторони визначить процесуальнiй сторонi або учаснику справи, який проживає на територiї iншої Договiрної Сторони, термiн для виконання процесуальних дiй, про дотримання термiну свiдчить дата на штемпелi поштового вiддiлення тiєї Договiрної Сторони, з територiї якої було вислано листа з розпорядженням про виконання дiй.
3. У випадку, коли в окреслений термiн на територiю iншої Договiрної Сторони переказуються сплати i аванси, яких зажадав суд, про дотримання визначеного термiну свiдчить дата внесення їх до банку тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої проживає процесуальна сторона або учасник справи.
4. До наслiдкiв порушення термiну орган, який розглядає справу, застосовує законодавство своєї держави.
Роздiл VII
Визнання i виконання рiшень
Стаття 47
Визнання рiшень з немайнових справ
1. Винесенi судами однiєї Договiрної Сторони рiшення з цивiльних немайнових справ, що набрали законної сили, в справах, що стосуються батькiвських прав, рiшення, що не набрали законної сили, але пiдлягають негайному виконанню, визнаються на територiї iншої Договiрної Сторони без проведення дiй про визнання, якщо суди iншої Договiрної Сторони не винесли ранiше правомiрного рiшення в тiй самiй справi, або якщо не були виключно компетентнi, на пiдставi цього Договору, а у випадку вiдсутностi такого врегулювання в Договорi - на пiдставi чинного законодавства цiєї Договiрної Сторони.
2. Правомiрнi рiшення з немайнових справ, що регулюються сiмейним законодавством, винесенi несудовими органами однiєї Договiрної Сторони, визнаються на територiї iншої Договiрної Сторони згiдно iз статтями 49-51.
Стаття 48
Визнання i виконання рiшень з майнових i iнших
немайнових справ
1. За умов, передбачених цим Договором, Договiрнi Сторони визнають i виконують на своїй територiї рiшення, винесенi на територiї iншої Договiрної Сторони, а саме:
1) рiшення судiв з цивiльних справ;
2) рiшення судiв з кримiнальних справ в частинi, що стосується вiдшкодування шкоди, заподiяної злочином.
2. Положення пункту 1 застосовуються також до мирових угод з цивiльних справ майнового характеру затверджених судом.
Стаття 49
Пiдстави визнання i виконання рiшень
Рiшення, зазначенi в статтi 48, пiдлягають визнанню i виконанню на територiї iншої Договiрної Сторони, якщо:
1) згiдно з законодавством тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої рiшення було винесене, воно набрало законної сили i пiдлягає виконанню, а в справах, що стосуються алiментних зобов'язань, також рiшення, що не набрали законної сили, але пiдлягають виконанню;
2) суд, який винiс рiшення, був компетентним на пiдставi цього Договору, а в випадку вiдсутностi такого врегулювання в Договорi - на пiдставi законодавства тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої рiшення має бути визнане i виконане;
3) сторона не була позбавлена можливостi захисту своїх прав, а у випадку обмеженої процесуальної здатностi - належного представництва, а зокрема, сторона, яка не прийняла участi в розглядi справи, отримала виклик в судове засiдання своєчасно i належним чином;
4) справа мiж тими самими сторонами не була вже вирiшена з винесенням рiшення судом тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої рiшення судом тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої рiшення має бути визнане i виконане, i якщо мiж тими самими сторонами не була ранiше порушена справа в судi тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої рiшення має бути визнане i виконане;
5) рiшення органу третьої держави мiж тими самими сторонами i в тiй самiй справi не було вже визнане або виконане на територiї тiєї Договiрної Сторони, де рiшення має бути визнане i виконане;
6) при винесеннi рiшення застосовано законодавство вiдповiдно з цим Договором, а у випадку вiдсутностi такого врегулювання у Договорi - на пiдставi законодавства тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої рiшення має бути визнане i виконане.
Стаття 50
Клопотання про визнання i виконання рiшення
1. Клопотання про визнання i виконання рiшення може бути подане безпосередньо до вiдповiдного суду тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої рiшення має бути визнане i виконане, або також за посередництвом суду, який розглядав справу в першiй iнстанцiї.
2. До клопотання потрiбно додати:
1) рiшення або його завiрену копiю разом з пiдтвердженням, що рiшення набрало законної сили i пiдлягає виконанню, а в справах, що стосуються алiментних зобов'язань, якщо рiшення не набрало законної сили, разом з пiдтвердженням, що воно пiдлягає виконанню, якщо це не витiкає з самого рiшення;
2) документ, який пiдтверджує, що сторона, вiдносно якої винесене рiшення i яка не приймала участь у розглядi справи, отримала виклик у судове засiдання своєчасно i належним чином, згiдно з законодавством тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої рiшення було винесене, а в випадку обмеженої процесуальної здатностi сторони - документ, який пiдтверджує, що та сторона була представлена належним чином;
3) завiрений переклик клопотання, а також документiв, зазначених в пiдпунктах 1-2, на мову тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої рiшення має бути визнане i виконане.
Стаття 51
Порядок визнання i виконання рiшення
1. Визнання i виконання рiшення належить до компетенцiї суду тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої рiшення має бути визнане i виконане.
2. При розглядi справи суд обмежується перевiркою виконання умов, передбачених статтями 49 i 50.
3. Для визнання i виконання рiшення застосовується законодавство Договiрної Сторони, на територiї якої рiшення має бути визнане i виконане, це стосується також форми клопотання про визнання i виконання рiшення. До клопотання про визнання i виконання рiшення належить додати його копiю i копiю додаткiв для вручення учасникам справи.
4. Якщо на територiї тiєї Договiрної Сторони, суд якої винiс рiшення, виконання рiшення вiдкладено внаслiдок поновлення справи або внаслiдок розгляду справи щодо скасування або змiни рiшення, що набрало законної сили, на територiї iншої Договiрної Сторони вiдкладається справа про визнання i виконання рiшення або справа про виконання рiшення.
5. Розглядаючи справу про визнання i виконання рiшення, суд може зажадати вiд сторiн пояснень. Цей суд може також звернутися до суду, який винiс рiшення, вiдносно представлення додаткових пояснень.
Стаття 52
Виконання рiшень в частинi судових витрат
1. Якщо особа, яка на пiдставi статтi 44 була звiльнена вiд витрат, пов'язаних з веденням справи, буде згiдно з рiшенням, що набрало законної сили, винесеним на територiї однiєї Договiрної Сторони, зобов'язана до сплати тих витрат учасниковi справи, вiдповiдний суд iншої Договiрної Сторони, на територiї якої має бути виконано рiшення, приймає безкоштовно за заявою постанову про виконання цього рiшення.
2. Витратами ведення справи є також витрати посвiдчення чинностi рiшення i необхiдностi його виконання, а також витрати, пов'язанi з перекладом необхiдних документiв.
3. Суд, який розглядає питання про виконання рiшення про витрати, обмежується перевiркою, чи набрало те рiшення законної сили i пiдлягає виконанню.
4. До заяви про виконання рiшення додається рiшення або завiрена копiя частини рiшення, що визначає розмiр витрат, разом з пiдтвердженням того, що це рiшення набрало законної сили i повинно бути виконано, а також завiрений переклад цих документiв.
5. Орган тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої витрати, пов'язанi з веденням справи, були сплаченi авансом державою, звертається до вiдповiдного суду iншої Договiрної Сторони про стягнення цих витрат. Цей суд здiйснює виконання рiшення згiдно зi своїм законодавством без стягнення сплат i переказує суми, отриманi при виконаннi рiшення, дипломатичному представництву або консульськiй установi iншої Договiрної Сторони.
Вiдповiдно застосовуються положення пунктiв 3, 4.
Частина третя
Кримiнальнi справи
Роздiл I
Перейняття кримiнального переслiдування
Стаття 53
Обов'язок перейняття кримiнального
переслiдування
1. Кожна з Договiрних Сторiн зобов'язується за клопотанням iншої Договiрної Сторони провадити кримiнальне переслiдування своїх громадян, а також iноземцiв, якi мають мiсце постiйного проживання на її територiї, пiдозрюваних у скоєннi злочину на територiї запитуючої Договiрної Сторони.
2. Договiрнi Сторони можуть подавати клопотання про перейняття кримiнального переслiдування також у зв'язку з такими порушеннями права, якi згiдно з законодавством запитуючої Договiрної Сторони є злочином, а згiдно з законодавством запитуваної Договiрної Сторони - тiльки проступком.
3. У випадках, зазначених в пунктах 1 i 2, вiдповiднi установи юстицiї запитуваної Договiрної Сторони застосовують законодавство своєї держави.
4. Якщо дiя, щодо якої стосується перейняття кримiнального переслiдування, тягне за собою домагання про вiдшкодування i були поданi вiдповiднi клопотання про вiдшкодування, вони включаються до перейнятого переслiдування.
Стаття 54
Перейняття кримiнального переслiдування щодо
воєнних злочинiв i злочинiв проти людства
У справах щодо воєнних злочинiв i злочинiв проти людства пункт 1 статтi 53 застосовується також тодi, коли вони скоєннi за межами запитуючої Договiрної Сторони.
Стаття 55
Клопотання про перейняття кримiнального
переслiдування
1. Клопотання про перейняття кримiнального переслiдування складається у письмовiй формi i повинно включати:
1) назву запитуючої установи юстицiї;
2) iм'я i прiзвище пiдозрюваної особи, її громадянство, а також iншi данi про особу;
3) опис i правову квалiфiкацiю дiї, в зв'язку з якою було подане клопотання про перейняття кримiнального переслiдування.
2. Крiм того, до клопотання додається:
1) змiст кримiнальних положень а у разi необхiдностi - i iнших положень запитуючої Сторони, важливих для кримiнального переслiдування;
2) матерiали справи або їх завiренi копiї, а також iншi докази;
3) по можливостi опис зовнiшностi пiдозрюваного, його фотокартку та вiдбитки пальцiв;
4) клопотання про вiдшкодування шкоди, а також по можливостi iнформацiю про розмiр шкоди;
5) заяви потерпiлих про переслiдування, якщо законодавство запитуваної Сторони вимагає цього.
Стаття 56
Повiдомлення про результати кримiнального
переслiдування
Запитувана Договiрна Сторона повiдомляє запитуючу Договiрну Сторону про остаточне рiшення, яким закiнчується розслiдування у справi. За клопотанням запитуючої Договiрної Сторони їй пересилається копiя цього рiшення.
Стаття 57
Наслiдки перейняття кримiнального переслiдування
Пiсля перейняття кримiнального переслiдування установи юстицiї запитуючої Договiрної Сторони не можуть провадити слiдство проти тiєї самої особи за те саме дiяння, хiба що у клопотаннi про перейняття кримiнального переслiдування запитуюча Сторона застерегла, що може знову розпочати слiдство у разi повiдомлення запитуючою Стороною про вимогу розпочати слiдство пiсля дачi згоди на перейняття переслiдування, або про закриття слiдства.
Роздiл II
Видача з метою переслiдування або виконання
покарання
Стаття 58
Видача осiб
1. Договiрнi Сторони зобов'язуються видавати одна однiй взаємно за клопотанням, вiдповiдно до положень цього Договору, осiб, якi знаходяться на їх територiї, з метою проведення щодо них кримiнального переслiдування або виконання покарання.
2. Видача з метою проведення кримiнального переслiдування вiдбувається тiльки з приводу, таких злочинiв, за якi згiдно з законодавством обох Договiрних Сторiн загрожує покарання, верхня межа якого перевищує один рiк позбавлення волi або суворiше покарання.
3. Видача з метою виконання покарання вiдбувається тiльки у випадку вчинення дiянь, якi є злочинами згiдно з законодавством обох Договiрних Сторiн, i якщо особа, щодо якої подано клопотання про видачу, була засуджена до позбавлення волi на строк не менше, як на шiсть мiсяцiв, або до суворiшого покарання.
Стаття 59
Вiдмова про видачу
1. Видача не вiдбувається, якщо:
1) особа, щодо якої подано клопотання про видачу, є громадянином запитуваної Договiрної Сторони або яка користується у цiй державi правом притулку;
2) злочин був скоєний на територiї запитуваної Договiрної Сторони;
3) згiдно з законодавством запитуваної Договiрної Сторони кримiнальне розслiдування не може бути розпочате, або вирок не може бути виконаний внаслiдок закiнчення строку давностi або iнших законних пiдстав;
4) на територiї запитуваної Договiрної Сторони проти особи, щодо якої подане клопотання про видачу, за те саме дiяння проводиться кримiнальне розслiдування, або винесений вирок, що набрав законної сили, або провадження по справi було закрито на законнiй пiдставi;
5) кримiнальне розслiдування розпочинається тiльки за приватною заявою потерпiлого;
6) злочин має полiтичний характер;
7) злочин полягає виключно у порушеннi вiйськових обов'язкiв;
8) вона приведе до порушення публiчного порядку або загальних принципiв законодавства.
При вiдмовi у видачi запитувана Договiрна Сторона повiдомляє запитуючу Договiрну Сторону про пiдстави вiдмови.
Стаття 60
Обмеження, що торкаються смертної кари
Якщо за дiю передбачається покарання у виглядi смертної кари згiдно з законодавством запитуючої Договiрної Сторони, але не передбачається таке покарання законодавством запитуваної Договiрної Сторони, на територiї запитуючої Договiрної Сторони не можна визначити або виконати покарання у виглядi смертної кари.
Стаття 61
Клопотання про видачу
1. Клопотання про видачу повинно бути складене у письмовiй формi i мiстити:
1) найменування запитуючої установи;
2) прiзвище та iм'я особи, у вiдношеннi якої направлене клопотання про видачу, вiдомостi про її громадянство, клопотання про видачу, вiдомостi про її громадянство, мiсце проживання або мiсце перебування та iншi вiдомостi про цю особу, а також, при можливостi, опис її зовнiшностi, фотокартку та вiдбитки пальцiв;
3) опис вчиненого злочину та юридичну квалiфiкацiю дiяння;
4) данi про розмiр заподiяної матерiальної шкоди.
2. До клопотання про видачу для притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi додається завiрена копiя постанови про взяття пiд варту з описом дiяння, яке має ознаки злочину, а також текст норми права, яка мiстить ознаки злочину, скоєного особою, вiдносно якої направлене клопотання про видачу.
3. До клопотання про видачу для приведення вироку до виконання додається завiрена копiя вироку, який набуває законної сили, а також текст кримiнального закону, на пiдставi якого особа засуджена. Якщо засуджений почав вiдбувати покарання, необхiдно повiдомити, яку частину покарання вiн вiдбув.
Стаття 62
Доповнення клопотання про видачу
Якщо отриманi вiдомостi є недостатнiми для прийняття рiшення про видачу, запитувана Договiрна Сторона може просити їх доповнення, визначаючи для цiєї мети строк до одного мiсяця. Запитувана Сторона може продовжити цей термiн з поважних причин.
Стаття 63
Взяття пiд варту для видачi
1. Пiсля отримання клопотання про видачу запитувана Договiрна Сторона негайно вживає заходiв до взяття пiд варту особи, щодо якої поставлено питання про видачу, за винятком випадкiв, коли немає сумнiву, що згiдно з цим Договором видача не може вiдбутися.
2. Взяття пiд варту може бути проведене також до отримання клопотання про видачу, якщо запитуюча Договiрна Сторона звернеться з таким проханням, посилаючись на постанову про взяття пiд варту або на вирок, що є пiдставою клопотання про видачу. Таке звернення може бути у письмовiй формi передане телефаксом, телеграмою або за допомогою iнших засобiв, включаючих будь-якi сумнiви.
3. Про взяття пiд варту або причини вiдмови в цьому здiйсненi вiдповiдно до пунктiв 1, 2 належить негайно повiдомити iншу Договiрну Сторону.
Стаття 64
Звiльнення особи, яка взята пiд варту
1. Запитувана Договiрна Сторона може звiльнити особу, яка взята пiд варту згiдно з пунктом 1 статтi 65, якщо в термiн, зазначений в статтi 64, не було надiслано додаткових даних, якi та Сторона зажадала.
2. Особа, яка взята пiд варту згiдно з пунктом 2 статтi 65, звiльняється, якщо клопотання про її видачу не надiйде протягом одного мiсяця вiд дня отримання вiд iншої Договiрної Сторони повiдомлення про взяття пiд варту.
Стаття 65
Вiдстрочка видачi
1. Якщо особа, щодо якої подане клопотання про видачу, притягнена до кримiнальної вiдповiдальностi або вiдбуває покарання за iнший злочин на територiї запитуваної Договiрної Сторони, видача може бути вiдстрочена до закiнчення розслiдування по кримiнальнiй справi, вiдбуття покарання або звiльнення з будь-яких пiдстав.
2. Видача особи також може бути вiдстрочена з приводу її тяжкої хвороби до усунення цiєї перешкоди.
Стаття 66
Тимчасова видача
1. Якщо вiдстрочка видачi, передбачена статтею 67, може потягти за собою закiнчення строку давностi по кримiнальнiй справi або серйозно утруднити розслiдування злочину, вчиненого цiєю особою, за обгрунтованим клопотанням запитуючої Договiрної Сторони може бути проведена її тимчасова видача.
2. Тимчасово видана особа негайно буде повернена пiсля проведення процесуальних дiй, для яких вона була видана, але не пiзнiше трьох мiсяцiв вiд дня тимчасової видачi.
Стаття 67
Збiг клопотань декiлькох держав про видачу
Якщо клопотання про видачу однiєї i тiєї ж особи надiйшли вiд декiлькох держав, то питання про те, яке з них пiдлягає задоволенню, вирiшує запитувана Договiрна Сторона. При прийняттi такого рiшення, беруться до уваги всi обставини, зокрема, громадянство даної особи i характер злочину.
Стаття 68
Здiйснення видачi
1. Запитувана Договiрна Сторона повiдомляє запитуючу Договiрну Сторону про своє рiшення у вiдношеннi видачi, а у разi задоволення клопотання - про мiсце i час видачi.
2. Якщо запитуюча Договiрна Сторона не прийме особу, яка пiдлягає видачi, протягом 15 днiв пiсля встановлення дати видачi i не повiдомить запитувану Договiрну Сторону про причини, ця особа повинна бути звiльнена з пiд варти.
Стаття 69
Межi кримiнального переслiдування виданої особи
1. Без згоди запитуваної Договiрної Сторони видана особа не може бути притягнена до кримiнальної вiдповiдальностi, пiддана покаранню або видана третiй державi у зв'язку з iншим злочином, вчиненим до видачi, нiж той, який був пiдставою для видачi.
2. Не потребується згода запитуваної Договiрної Сторони, якщо:
1) видана особа не залишила протягом 30 днiв пiсля закiнчення кримiнального розслiдування, вiдбуття покарання або звiльнення з будь-якої законної пiдстави територiю запитуючої Договiрної Сторони. В цей строк не зараховується час, на протязi якого видана особа не могла залишити територiю запитуючої Договiрної Сторони за незалежних вiд неї обставин;
2) видана особа добровiльно повернулася на територiю запитуючої Договiрної Сторони пiсля того, як вона її залишила.
Стаття 70
Повторна видача
Якщо видана особа ухилиться вiд притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi або вiд вiдбуття покарання i повернення на територiю запитуваної Договiрної Сторони, вона повинна бути за клопотанням запитуючої Договiрної Сторони видана повторно без додаткового надання документiв, зазначених в статтi 61.
Стаття 71
Повiдомлення про результати кримiнального
розслiдування
Запитуюча Договiрна Сторона термiново повiдомляє запитувану Договiрну Сторону про результати кримiнального розслiдування щодо виданої особи. За клопотанням запитуваної Договiрної Сторони їй пересилається копiя чинного рiшення по справi.
Стаття 72
Витрати, пов'язанi з видачею
Витрати, пов'язанi з видачею, несе Договiрна Сторона на територiї якої вони мали мiсце.
Стаття 73
Транзитне перевезення
1. Одна iз Договiрних Сторiн за клопотанням iншої Договiрної Сторони дозволяє перевезення по всiй територiї осiб, виданих запитуючiй Договiрнiй Сторонi третьою державою. Запитувана Договiрна Сторона може не давати такого дозволу, якщо вiдповiдно до положень цього Договору не iснує обов'язку видачi.
2. Клопотання про дозвiл на транзитне перевезення оформляється i розглядається в тому ж порядку, що i клопотання про видачу.
3. Запитувана Договiрна Сторона здiйснює транзитне перевезення таким чином, який їй найкраще вiдповiдає.
4. Дозвiл на транзит не потрiбен, якщо вiн виконується повiтряним шляхом без промiжної посадки.
5. Витрати, пов'язанi з транзитним перевезенням, несе запитуюча Договiрна Сторона.
Роздiл III
Особливi положення щодо правової допомоги з
кримiнальних справ
Стаття 74
Видача предметiв
1. Предмети, що отримала особа яка вчинила злочин, внаслiдок цього злочину, або предмети, якi отриманi при їх обмiнi, а також iншi предмети, якi є речовими доказами у кримiнальнiй справi, видаються запитуючiй Договiрнiй Сторонi на її клопотання, якщо це необхiдно для розслiдування справи, яке провадиться на територiї запитуючої Договiрної Сторони.
2. Запитувана Договiрна Сторона може тимчасово вiдстрочити видачу предметiв, якщо вони необхiднi для розслiдування iншої кримiнальної справи, до часу закiнчення цього розслiдування, або може видати їх запитуючiй Договiрнiй Сторонi тимчасово на визначений термiн.
3. Права третiх осiб на предмети, якi були виданi iншiй Договiрнiй Сторонi залишаються непорушними. Пiсля закiнчення Договiрнiй Сторонi залишаються непорушними. Пiсля закiнчення розслiдування цi предмети повертаються Договiрнiй Сторонi, яка її видала, або за згодою цiєї Договiрної Сторони видаються безпосередньо особам, якi мають на них право.
4. При видачi предметiв вiдповiдно до цiєї статтi не застосовуються положення, якi обмежують ввiз i вивiз предметiв i валютних цiнностей.
Стаття 75
Присутнiсть представникiв запитуючої установи
Представники запитуючої установи можуть бути присутнiми при виконаннi дiй, пов'язаних з наданням правової допомоги на територiї запитуваної Сторони. Згоду на їх присутнiсть дає: з боку України Мiнiстерство юстицiї або Генеральна Прокуратура, з боку Республiки Молдова - Мiнiстерство юстицiї або Прокуратура Республiки Молдова.
Стаття 76
Повiдомлення про засудження
1. Договiрнi Сторони повiдомляють одна однiй про вироки, що набрали законної сили, винесенi судами однiєї Договiрної Сторони щодо громадян iншої Договiрної Сторони.
2. Договiрнi Сторони надають взаємно за обгрунтованим клопотанням iнформацiї про вироки, що набрали законної сили, винесенi судами однiєї Договiрної Сторони щодо осiб, якi не є громадянами запитуючої Договiрної Сторони.
3. Договiрнi Сторони пересилають одна однiй за клопотанням вiдбитки пальцiв осiб, зазначених у пунктах 1, 2.
Стаття 77
Iнформацiя з кримiнального реєстру
Договiрнi Сторони пересилають одна однiй за клопотанням iнформацiю з кримiнального реєстру щодо громадян iншої Договiрної Сторони, а також iншу iнформацiї, яка пiдлягає внесенню до кримiнального реєстру.
Стаття 78
Тимчасове пересилання осiб, позбавлених волi
1. Якщо пiд час кримiнального розслiдування, що проводяться установами юстицiї однiєї Договiрної Сторони, виникне необхiднiсть у допитi як свiдка особи, яка позбавлена волi на територiї iншої Договiрної Сторони, вiдповiднi установи запитуваної Договiрної Сторони можуть видати розпорядження про передачу цiєї особи на територiю запитуючої Договiрної Сторони. Ця особа утримується пiд вартою i по закiнченнi розслiдування буде негайно повернена назад.
2. Якщо виникне потреба провести допит як свiдка особи, позбавленої волi, на територiї третьої держави, вiдповiднi органи запитуваної Договiрної Сторони видають дозвiл на транзит тiєї особи через територiю своєї держави.
Роздiл IV
Виконання рiшень з кримiнальних справ
Стаття 79
Визначення
В розумiннi цього роздiлу нижчезазначенi вирази означають:
"Держава винесення вироку" - держава, в якiй було винесене судове рiшення, що включає санкцiї, якi мають бути виконанi;
"Держава виконання вироку" - держава, яка перейняла або має перейняти виконання покарання у виглядi позбавлення волi.
Стаття 80
Загальнi положення
1. Договiрнi Сторони зобов'язуються взаємно за клопотанням, згiдно з положенням цього Договору, переймати виконання рiшень, що набрали законної сили, якi винесенi судами однiєї Договiрної Сторони стосовно громадян iншої Договiрної Сторони, про покарання у виглядi позбавлення волi.
2. З клопотаннями, про якi йде мова в пунктi !6 можуть виступати центральнi органи, як Держави винесення вироку, так i Держави виконання вироку.
Стаття 81
Право засудженого
Засуджений, його законний представник, адвокат, один iз подружжя, рiднi по прямiй лiнiї спорiднення, брати чи сестри, можуть порушувати питання перед центральними органами установ юстицiї кожної з Договiрних Сторiн про виконання дiй, передбачених в статтi 82. Кожний засуджений, до якого можуть мати застосування положення цього роздiлу Договору, буде повiдомлений Державою винесення вироку про основнi положення цього роздiлу.
Стаття 82
Передумови перейняття виконання рiшення
1. Перейняття виконання рiшення вiдбувається тiльки у випадку, коли дiяння, що становить пiдставу для рiшення, є злочином також i за законодавством Держави виконання вироку або було б злочином, якби таке дiяння було скоєне на територiї Держави виконання вироку.
2. У справах про фiнансовi злочини вiдмова у перейнятi виконання рiшення не може вiдбутися тiльки з того приводу, що законодавство Держави виконання вироку не мiстить норм щодо податкiв i зборiв, мита, монополiї, валютного обороту, зовнiшньої торгiвлi або регулювання порядку обiгу товарiв того самого типу, якi передбаченi законодавством Держави винесення вироку.
3. Перейняття виконання рiшення може вiдбутися лише за згодою засудженого. Якщо засуджений не здатний до вираження згоди, яка б мала законну силу, то її мусить висловити його законний представник.
Стаття 83
Вiдмова у перейнятi виконання рiшення
1. Перейняття виконання рiшення не вiдбувається, якщо:
1) дiяння, що становить пiдставу для рiшення є полiтичним злочином;
2) дiяння, що становить пiдставу для рiшення полягає виключно у порушеннi вiйськових обов'язкiв;
3) закiнчився строк давностi виконання покарання або застосування забезпечуючих заходiв згiдно з законодавством однiєї з Договiрних Сторiн;
4) рiшення було винесене спецiальним судом;
5) рiшення було винесене у вiдсутностi засудженого;
6) засуджений був правомiрно засуджений або виправданий за одне й те саме дiяння у Державi виконання вироку;
7) за оцiнкою запитуваної Договiрної Сторони це порушувало б її публiчний порядок або принципи законодавства.
2. Перейняття виконання рiшення не вiдбувається також, якщо засуджений є позбавлений волi в Державi винесення вироку i в день надходження клопотання залишилось вiдбувати покарання у виглядi позбавлення волi не бiльше 4 мiсяцiв. При цьому враховуються всi покарання у виглядi позбавлення волi i забезпечуючi заходи або їх частини, що залишилися до виконання.
Стаття 84
Розгляд клопотання
Запитувана Договiрна Сторона, по можливостi в найкоротший термiн, повiдомляє запитуючу Договiрну Сторону, в якому обсязi задоволено клопотання про перейняття виконання рiшення. Цiлковита або часткова вiдмова вимагає обгрунтування.
Стаття 85
Виконання рiшення
1. Якщо вiдбудеться перейняття виконання рiшення, то суди Держави виконання вироку визначають згiдно з своїм законодавством покарання у виглядi позбавлення волi, що пiдлягають виконанню, враховуючи в найбiльшiй мiрi, покарання у виглядi позбавлення волi, призначенi в Державi винесення вироку.
2. Внаслiдок перейняття виконання рiшення Державою виконання вироку, засуджений нi в якому разi не може бути в становищi гiршому вiд того, в якому вiн мiг би перебувати у випадку подальшого виконання рiшення в Державi винесення вироку.
3. Виконання рiшення, включаючи умовне звiльнення, вiдбувається згiдно з законодавством Держави виконання вироку. Якщо положення законодавства Держави винесення вироку, якi стосуються умовного звiльнення, є для засудженого кориснiшими, вони пiдлягають застосуванню.
4. В рахунок вiдбуття покарання у виглядi позбавлення волi в Державi виконання вироку включається строк позбавлення волi в Державi винесення вироку.
Стаття 86
Виконання частини рiшення
Якщо вiдбулося засудження бiльше нiж за один злочин, а перейняття виконання рiшення стосується лише покарання у виглядi позбавлення волi, що стосується деяких з цих злочинiв, то суд Держави виконання рiшення визначає пiд час розгляду, про який iде мова у статтi 85, покарання у виглядi позбавлення волi якi пiдлягають виконанню щодо тих злочинiв.
Стаття 87
Наслiдки перейняття виконання
1. Пiд час виконання покарання у виглядi позбавлення волi або застосування забезпечуючого заходу в Державi виконання вироку Держава винесення вироку не провадить подальших дiй, пов'язаних з їх виконанням.
2. Держава винесення вироку має право до виконання тiєї частини покарання, яка залишається, якщо засуджений ухиляється вiд виконання рiшення в Державi виконання вироку i у зв'язку з чим залишив її територiю. Держава виконання вироку негайно повiдомляє Державу винесення вироку про цi обставини.
3. Держава винесення вироку втрачає право, про яке йдеться в пунктi 2, якщо покарання у виглядi позбавлення волi або забезпечуючi заходи були виконанi або у разi помилування.
Стаття 88
Помилування i амнiстiя
1. Засуджений може бути помилуваним в Державi перебування вироку. Держава винесення вироку може направити до Держави виконання вироку звернення про помилування. Це не порушує права Держави винесення вироку на помилування, яке буде дiйсне на її територiї.
2. Держава виконання вироку застосовує вiдносно засудженого амнiстiю, акт про яку видається як в Державi виконання вироку, так i в Державi винесення вироку.
Стаття 89
Скасування або змiна рiшення
Скасування або змiна рiшення, прийнятого до виконання, належить виключно до компетенцiї Держави винесення вироку.
Стаття 90
Повiдомлення
1. Договiрнi Сторони повiдомляють одна одну, в найкоротший час про всi обставини, якi можуть впливати на виконання рiшення.
2. Держава винесення вироку повiдомляє Державу виконання вироку, зокрема, про амнiстiю, а також скасування або змiну рiшення, прийнятого до виконання.
3. Держава виконання вироку повiдомляє Державу винесення вироку про виконання рiшення.
Стаття 91
Передача
1. Якщо засуджений перебуває на територiї Держави винесення вироку, ця Держава в найближчий час вживає всiх необхiдних заходiв для пересилки засудженого органам Держави виконання вироку.
2. Держава винесення вироку i Держава виконання вироку домовляються стосовно часу i мiсця передачi засудженого органам Держави виконання вироку, а при необхiдностi - органам транзитної Держави.
3. Супроводжуючi особи однiєї з Договiрних Сторiн, якi повиннi доставити засудженого повiтряним транспортом на територiю iншої Договiрної Сторони або забрати його з цiєї територiї, мають право вживати на територiї iншої Договiрної Сторони необхiдних заходiв з метою перешкодження втечi засудженого аж до моменту його передачi або прийняття.
4. Держава винесення вироку може пiсля перейняття виконання рiшення Державою виконання вироку вiдстрочити передачу засудженого з метою проведення кримiнального переслiдування в зв'язку з iншим злочином або з метою виконання покарання у виглядi позбавлення волi визначеного її судами за iнший злочин.
Стаття 92
Обмеження переслiдування засудженого
1. Якщо засуждений був переданий згiдно з цим Договором з Держави винесення вироку в Державу виконання вироку, вiн не може бути пiдданий кримiнальному переслiдуванню, засуджений або зазнати будь-якого обмеження волi у зв'язку з дiянням, скоєним перед передачею, якого не стосується згода на перейняття виконання.
2. Обмеження, зазначенi в пунктi 1, не застосовуються, якщо:
1) Держава винесення вироку висловить згоду на порушення кримiнального переслiдування, виконання покарання або застосування забезпечуючих заходiв;
2) засуджений, який був переданий, залишився в Державi виконання вироку довше нiж 30 днiв пiсля остаточного звiльнення, хоча мав право i можливiсть залишити територiю цiєї Держави, або коли пiсля того, як вiн залишив Державу, добровiльно туди повернувся.
Стаття 93
Клопотання i додатки
1. Клопотання передбаченi в цьому роздiлi, складаються в письмовiй формi.
2. До клопотання Держави винесення вироку додаються:
1) оригiнал або засвiдчена копiя рiшення, якi мають пiдтвердження правомiрностi i необхiдностi виконання;
2) текст застосованих правових положень, а також положень, якi стосуються умовного звiльнення;
3) по можливостi повнi данi про засудженого, його громадянство, а також мiсце проживання або перебування;
4) довiдка про перiод позбавлення волi або застосування забезпечуючих заходiв, який пiдлягає зарахуванню;
5) протокол, складений за участю засудженого, з зазначенням його згоди на перейняття виконання покарання у виглядi позбавлення волi або застосування забезпечуючих заходiв;
6) iншi документи, якi можуть мати значення для прийняття рiшення за клопотанням;
7) переклад на мову iншої Договiрної Сторони клопотання i документiв, зазначених в цьому пунктi.
3. До клопотання Держави виконання вироку додається iнформацiя i матерiали, вказанi в пiдпунктах 3, 6 i 7 пункту 2, а також лист, що мiстить згоду засудженого.
4. У випадку задоволення клопотання, про яке йде мова у пунктi 3, Держава винесення вироку додає до своєї згоди документи, вказанi в пiдпунктах 1, 2 i 4 пункту 2.
Стаття 94
Доповнення до клопотання
Якщо запитувана Договiрна Сторона визнає данi i документи, що надiслали їй, за недостатнi, вона звертається за необхiдним доповненням. Для отримання цього доповнення запитувана Договiрна Сторона може призначити вiдповiдний термiн; цей термiн можна продовжити на пiдставi наявних даних i документiв.
Частина четверта
Заключнi положення
Стаття 95
Спiввiдношення з iншими Договорами
Цей Договiр не порушує положень iнших Договорiв, вiдносно яких одна або обидвi Договiрнi Сторони мають зобов'язання.
Стаття 96
Набрання чинностi Договором
1. Цей Договiр пiдлягає ратифiкацiї i набере чинностi через шiстдесят днiв вiд дня обмiну ратифiкацiйними грамотами.
2. Цей Договiр пiдлягає реєстрацiї в Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.
Стаття 97
Строк дiї Договору
Цей Договiр укладається строком на п'ять рокiв. Дiя його продовжуватиметься на наступний п'ятирiчний перiод, якщо жодна з Договiрних Сторiн не заявить про вiдмову вiд нього шляхом нотифiкацiї не пiзнiше як шiсть мiсяцiв до закiнчення цього строку. Цей Договiр може бути змiнений i доповнений в порядку, передбаченому для його укладення.
Здiйснено м.Києвi дня 13 грудня 1993 року в двох примiрниках, кожний українською та молдавською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.
На пiдтвердження чого належним чином уповноваженi представники Договiрних Сторiн пiдписали цей Договiр i скрiпили його печатками.
| За Україну (пiдпис) |
За Республiку Молдова (пiдпис) |
