КОНВЕНЦIЯ

мiж Україною i Лiванською Республiкою про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i на капiтал

     Україна i Лiванська Республiка,

     пiдтверджуючи своє прагнення розвивати та змiцнювати взаємнi економiчнi стосунки i укладаючи Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i на капiтал,

     домовилися про таке:

Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя

     Ця Конвенцiя буде застосовуватися до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя

     1. Ця Конвенцiя поширюється на податки на доходи i на капiтал, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її територiально-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади незалежно вiд способу їх стягнення.

     2. Податками на доходи i на капiтал вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу, iз загальної суми капiталу або з елементiв доходу або капiталу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати та iншi подiбнi винагороди, так само як податки на прирiст капiталу.

     3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, є:

     а) у Лiванi:

     (i) податок на прибуток осiб виробничих, комерцiйних i некомерцiйних професiй;
     (ii) податок на платню, заробiтну плату i пенсiї;
     (iii) податок на доход вiд рухомого капiталу;
     (iv) податок на побудоване майно
     (надалi "лiванський податок");

     b) в Українi:

     (i) податок на прибуток пiдприємств; i
     (ii) податок на доходи громадян
     (надалi "український податок").

     4. Ця Конвенцiя поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi по сутi податки, якi справляються пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї в доповнення або замiсть iснуючих податкiв, згаданих у пунктi 3. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їх законодавствах щодо оподаткування протягом прийнятного перiоду часу пiсля таких змiн.

     5. Положення цiєї Конвенцiї не поширюються на штрафи та пеню, сплаченi за порушення податкових законодавств Договiрних Держав.

Стаття 3
Загальнi визначення

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

     a) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Лiван або Україну;

     b) термiн "Лiван" означає територiю Лiванської Республiки, включаючи її територiальнi води, так само як її виключну економiчну зону, в межах яких Лiван здiйснює суверенiтет, сувереннi права i юрисдикцiю вiдповiдно до свого внутрiшнього законодавства i мiжнародного права стосовно експлуатацiї i розвiдки природних, бiологiчних i мiнеральних ресурсiв морських вод, морського дна i пiдгрунтя цих вод;

     c) термiн "Україна" при використаннi у географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватися права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

     d) термiн "податок" означає лiванський або український податок вiдповiдно до контексту;

     e) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання юридичних осiб, заснованих у кожнiй з Договiрних Держав;

     f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

     g) термiн "пiдприємство" застосовується до проведення будь-якого виду пiдприємницької дiяльностi;

     h) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

     i) термiн "нацiональна особа" означає:

     (i) стосовно Лiвану будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Лiвану та будь-яку юридичну особу, об'єднання осiб та будь-яку iншу органiзацiю, що одержують свiй статус як такий за законодавством Лiвану;
     (ii) стосовно України:

aa) фiзичну особу, яка має громадянство України;
bb) усi юридичнi особи, товариства i асоцiацiї, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством України;

     j) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, повiтряним судном або автомобiльним транспортом, що експлуатується пiдприємством, фактичний керiвний орган якого розташований у Договiрнiй Державi, крiм випадкiв, коли такi перевезення здiйснюються виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

     k) термiн "компетентний орган" означає:

     (i) стосовно Лiвану - Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника,
     (ii) стосовно України - Державну податкову адмiнiстрацiю України або її повноважного представника;

     l) термiн "пiдприємницька дiяльнiсть" включає надання професiйних послуг та iншу дiяльнiсть незалежного характеру;

     m) термiн "професiйнi послуги" включає головним чином незалежну наукову, лiтературну, артистичну, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

     2. При застосуваннi положень цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в нiй, має, якщо з контексту не випливає iнше, те значення, яке надається йому законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя.

Стаття 4
Резидент

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає у нiй оподаткуванню на пiдставi мiсця проживання, мiсця перебування, мiсцезнаходження керiвного органу або будь-якого iншого подiбного критерiю. Цей термiн, однак, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню у цiй Державi тiльки стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi або капiталу, розташованого у нiй.

     2. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:

     a) вона вважається резидентом тiєї Держави, у якiй вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де така фiзична особа має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     b) якщо Держава, у якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена, або якщо вона не має постiйного житла у жоднiй Державi, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає;

     c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;

     d) якщо вона є нацiональною особою обох Держав, або не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.

     3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту цiєї статтi 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.

Стаття 5
Постiйне представництво

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється дiяльнiсть пiдприємства.

     2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

     a) мiсце управлiння;

     b) вiддiлення;

     c) контору;

     d) фабрику;

     e) майстерню;

     f) ферму або будь-якi сiльськогосподарськi угiддя;

     g) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;

     h) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку або розробки природних ресурсiв;

     i) склад або iншу споруду, що використовується як торговельна точка.

     3. Термiн "постiйне представництво" також включає будiвельний майданчик, монтажний, складальний чи установочний об'єкт, або будь-яку контрольну дiяльнiсть, пов'язану з ними, якщо тiльки такий майданчик, об'єкт або дiяльнiсть триває протягом перiоду бiльше дванадцяти мiсяцiв.

     4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:

     a) використання споруд виключно з метою зберiгання або показу товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

     b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або показу;

     c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

     d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

     f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e) цього пункту, за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, якщо особа - iнша нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 7 - дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, або не має такого повноваження, але звичайно утримує у цiй Державi запас товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, з якого особа здiйснює продаж таких товарiв чи виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4 цiєї статтi, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.

     6. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, страхова компанiя Договiрної Держави, за виключенням перестрахування, вважається такою, що має постiйне представництво у другiй Договiрнiй Державi, якщо вона збирає страховi премiї на територiї цiєї другої Держави або вона страхує ризики у нiй через особу, iншу нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться у пунктi 7.

     7. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво у Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.

     8. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватися у цiй другiй Державi.

     2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй розташоване це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв, морськi i повiтрянi судна, човни, залiзничний i автомобiльний транспорт не розглядаються як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 застосовуються до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо це пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як вказано вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватися у другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

     2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву зараховується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю за таких же або аналогiчних умов i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

     3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей пiдприємницької дiяльностi постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, понесенi таким чином як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i у будь-якому iншому мiсцi.

     4. В мiру того, як визначення у Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва на пiдставi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою. Обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результат буде вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

     5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на пiдставi простої закупiвлi постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

     7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення тих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнародний транспорт

     1. Прибутки вiд експлуатацiї морських, повiтряних суден i автомобiльного транспорту у мiжнародних перевезеннях будуть оподатковуватися тiльки у Договiрнiй Державi, де розмiщений фактичний керiвний орган пiдприємства.

     2. Якщо фактичний керiвний орган морської судноплавної компанiї розташований на борту морського судна, тодi вважається, що вiн розташований у Договiрнiй Державi, у якiй знаходиться порт приписки морського судна, за вiдсутностi такого порту - у Договiрнiй Державi, у якiй власник судна є резидентом.

     3. Положення пункту 1 повиннi застосовуватися також до прибуткiв вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

     1. У разi, коли:

     a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

     b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави

     i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

     2. У разi, коли Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.

Стаття 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватися у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник дивiдендiв є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

     a) 5 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв, якщо фактичним власником дивiдендiв є компанiя (на вiдмiну вiд товариства), яка володiє принаймнi 20 вiдсотками капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди; або

     b) 15 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

     Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють порядок застосування таких обмежень.

     Цей пункт не торкається оподаткування компанiї стосовно прибуткiв, з яких сплачуються дивiденди.

     3. Термiн "дивiденди" при використаннi у цiй статтi означає доход вiд акцiй, вiд користування акцiями або користування правами, акцiй гiрничо-добувної промисловостi, акцiй засновникiв чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до законодавства Договiрної Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.

     5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва, розташованого у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток компанiї, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибуткiв або доходу, що утворюються у цiй Державi.

Стаття 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватися у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник процентiв є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.

     3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, пiдлягають звiльненню вiд оподаткування у цiй Державi, якщо фактичним власником процентiв є Уряд другої Договiрної Держави, її мiсцевий орган влади або адмiнiстративно-територiальний пiдроздiл, або будь-яке агентство чи банк або установа цiєї другої Держави, її мiсцевий орган влади або адмiнiстративно-територiальний пiдроздiл або проценти сплачуються стосовно позики, зробленої резидентом цiєї другої Договiрної Держави, гарантованої, застрахованої або прямо чи непрямо профiнансованої фiнансовою установою, яка повнiстю належить Уряду цiєї другої Договiрної Держави.

     4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових вимог, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафи за несвоєчаснi платежi не вважаються процентами для цiлей цiєї статтi.

     5. Положення пунктiв 1, 2 i 3 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, у якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.

     6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є ця особа резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво, у зв'язку з яким виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво.

     7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником процентiв або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв за вiдсутностi зазначених вiдносин положення цiєї статтi будуть застосовуватися тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

Стаття 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть бути оподаткованi в цiй iншiй Державi.

     2. Однак, цi роялтi можуть також оподатковуватися у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.

     3. Термiн "роялтi" при використаннi статтi 2 означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи кiнематографiчнi фiльми, фiльми та плiвки для радiомовлення чи телебачення громадського вiщання за допомогою супутникового, кабельного, оптичного зв'язку або подiбних технологiй, будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, комерцiйну та технологiчну таємницю або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом Договiрної Держави, проводить пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, у якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.

     5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Держава, мiсцевий орган влади, адмiнiстративно-територiальний пiдроздiл або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є ця особа резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво, у зв'язку з яким виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутностю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватися тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення чи передачi прав стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статi шляхом цього створення або передачi.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування капiталу

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватися у цiй другiй Державi.

     2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:

     a) акцiй, iнших нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, якi одержують свою вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi; або

     b) паїв у партнерствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого у другiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi a) вище,

     можуть оподатковуватися у цiй другiй Державi.

     3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину пiдприємницького майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, що включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством), можуть оподатковуватися у цiй другiй Державi.

     4. Доходи пiдприємства Договiрної Держави вiд вiдчужування морських i повiтряних суден, а також автомобiльного транспорту, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї такого транспорту, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

     5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у попереднiх пунктах цiєї статтi, оподатковуються тiльки у Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

Стаття 14
Доходи вiд роботи за наймом

     1. З урахуванням положень статей 15, 17, 18, 19 i 20 заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, отримана винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Незважаючи на положення пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

     a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду, що починається або закiнчується у вiдповiдному календарному роцi; i

     b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i

     c) витрати по сплатi винагород не несе постiйне представництво, яке наймач має в другiй Державi.

     3. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, винагорода, одержувана резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського, повiтряного судна та автомобiльному транспортi, якi експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, оподатковується тiльки у тiй Договiрнiй Державi, у якiй розмiщений фактичний керiвний орган пiдприємства.

Стаття 15
Гонорари директорiв

     Гонорари директорiв та iншi аналогiчнi винагороди, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

Стаття 16
Артисти i спортсмени

     1. Незважаючи на положення статей 7 i 14, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватися у цiй другiй Державi.

     2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7 i 14, оподатковуватися у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, вiд дiяльностi, про яку йдеться у пунктi 1, одержаний у межах угоди мiж урядами Договiрних Держав про культурний або спортивний обмiн, що проводиться з метою iншою, нiж отримання прибутку, буде звiльнений вiд оподаткування у Договiрнiй Державi, у якiй ця дiяльнiсть здiйснюється.

Стаття 17
Пенсiї

     1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 18 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави як компенсацiя за минулу роботу за наймом, пiдлягають оподаткуванню тiльки у цiй Державi.

     2. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються за законодавством Договiрної Держави про соцiальне забезпечення, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

Стаття 18
Державна служба

     1. a) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою, мiсцевим органом влади або її адмiнiстративно-територiальним пiдроздiлом будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або мiсцевого органу влади, або адмiнiстративно-територiального пiдроздiлу оподатковується тiльки в цiй Державi.

     b) Однак, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

     (i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
     (ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

     2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або мiсцевим органом влади, або її адмiнiстративно-територiальним пiдроздiлом, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або мiсцевого органу влади, або адмiнiстративно-територiального пiдроздiлу оподатковується тiльки в цiй Державi.

     b) Однак, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї Держави.

     3. Положення статей 14, 15, 16 i 17 застосовуються до винагород та пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або мiсцевим органом влади, або адмiнiстративно-територiальним пiдроздiлом.

Стаття 19
Студенти i стажувальники

     1. Резидент Договiрної Держави, який тимчасово перебуває у другiй Договiрнiй Державi як студент або стажувальник з метою одержання технiчної або економiчної освiти або професiйного стажування, звiльняється вiд оподаткування у другiй Державi стосовно платежiв, що одержуються за межами цiєї другої Держави для цiлей його проживання, одержання освiти або стажування або стипендiй для продовження його освiти протягом перiоду, що триває 7 рокiв.

     2. Винагорода, що сплачується студенту або стажувальнику, залежно вiд випадку, за наданi послуги у другiй Державi, звiльняєтьється вiд оподаткування у цiй другiй Державi протягом 2 рокiв за умови, що надання таких послуг пов'язанi з його освiтою, проживанням або стажуванням, i що ця винагорода не перевищує заробiтну плату, платню або iншi види винагород, що надаються iншим найнятим працiвникам на цьому ж пiдприємствi за аналогiчних умов.

Стаття 20
Викладачi, професори та дослiдники

     1. Фiзична особа, яка є або була резидентом Договiрної Держави безпосередньо перед вiзитом до другої Договiрної Держави i яка на запрошення будь-якого унiверситету, коледжу, школи або iншого подiбного неприбуткового освiтнього закладу, визнаного Урядом цiєї другої Договiрної Держави, яка перебуває у цiй другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду, що не перевищує два роки з дати її першого прибуття у цю другу Договiрну Державу виключно з метою викладання та/або проведення дослiдних робiт у таких освiтнiх закладах звiльняється вiд оподаткування у цiй другiй Договiрнiй Державi по винагородi за викладання або проведення дослiдних робiт.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходу вiд дослiдних робiт, якщо такi роботи виконуються не в суспiльних iнтересах, а для особистої вигоди певної особи або певних осiб.

Стаття 21
Iншi доходи

     1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, де б вони не виникали, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, будуть оподатковуватись тiльки у цiй Державi.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв, iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного у пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.

Стаття 22
Оподаткування капiталу

     1. Капiтал, представлений нерухомим майном, про яке йдеться у пунктi 2 в статтi 6, що є власнiстю резидента Договiрної Держави i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Капiтал, представлений рухомим майном, що є частиною пiдприємницького майна постiйного представництва пiдприємства однiєї Договiрної Держави в iншiй Договiрнiй Державi може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     3. Капiтал, представлений морськими, повiтряними суднами i автомобiльним транспортом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю таких видiв транспортних засобiв, оподатковується у Договiрнiй Державi, у якiй розмiщений фактичний керiвний орган пiдприємства.

     4. Всi iншi елементи капiталу резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Державi.

Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування

     1. У випадку Лiвану подвiйне оподаткування усувається таким чином:

     Якщо резидент Лiвану отримує доход або види доходу, про якi йдеться у статтях 10, 11 i 12, або прибутки, доходи вiд вiдчужування капiталу або володiє капiталом, якi вiдповiдно до законодавства України i згiдно з цiєю Конвенцiєю можуть оподатковуватись в Українi, Лiван буде робити знижку у виглядi кредиту проти свого податку стосовно таких доходу, видiв доходiв, прибуткiв, доходiв вiд вiдчужування капiталу або капiталу, на суму, що дорiвнює податку, сплаченому в Українi.

     Сума кредиту, однак, не повинна перевищувати тiєї частини податку на доход або види доходу, прибутки, доходи вiд вiдчужування капiталу або на капiтал, пiдрахованого до надання вирахування вiдповiдно до податкового законодавства та нормативних актiв Лiвану.

     2. У випадку України подвiйне оподаткування усувається таким чином:

     З урахуванням положень законодавства України, що стосуються звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на податок, сплачуваний за законодавством Лiвану i вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або капiталу iз джерел у Лiванi буде робитись знижка у виглядi кредиту проти українського податку, що обчислюється стосовно тих самих прибуткiв, доходу або капiталу стосовно яких обчислюється лiванський податок.

     Такi вирахування, однак, не повиннi перевищувати тiєї частини податку на доход або податку на капiтал, пiдрахованого до надання вирахування, яка вiдноситься, залежно вiд обставин, до доходу або капiталу, що може оподатковуватися в цiй другiй Договiрнiй Державi.

     3. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Конвенцiї одержуваний доход або капiтал, яким володiє резидент, звiльнено вiд податку у цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми податку на частину доходу або капiталу цього резидента, що залишилася, взяти до уваги звiльнений доход або капiтал.

     4. Для цiлей пунктiв 1 i 2 цiєї статтi прибутки, доходи або доходи вiд вiдчужування капiталу, якими володiє резидент i якi можуть оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вважаються такими, що виникли iз джерел у цiй другiй Договiрнiй Державi.

Стаття 24
Недискримiнацiя

     1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин, зокрема, з точки зору резиденцiї. Це положення, незважаючи на положення статтi 1, також застосовується до осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

     2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватись нацiональнi особи цiєї Держави за тих же обставин.

     3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть. Це положення не повинно тлумачитися, як зобов'язання Договiрної Держави надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi пiльги, звiльнення та знижки в оподаткуваннi на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.

     4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 6 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства повиннi обчислюватися за таких же умов, за яких вони б сплачувалися резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного капiталу цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванню за тих же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.

     5. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

     6. Положення цiєї статтi, незважаючи на положення статтi 2, застосовуються до податкiв будь-якого роду i виду.

Стаття 25
Процедура взаємного узгодження

     1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не у вiдповiдностi до положень цiєї Конвенцiї, ця особа може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24 цiєї Конвенцiї, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої особа є. Справа повинна бути подана протягом двох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, що не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.

     2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не зможе дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає цiй Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватися незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї. Вони можуть також консультуватись один з одним для уникнення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Конвенцiєю.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв. Якщо для досягнення згоди доцiльно буде органiзувати усний обмiн думками, то такий обмiн може вiдбутися в рамках засiдання спiльної комiсiї у складi представникiв компетентних органiв Договiрних Держав.

Стаття 26
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств стосовно податкiв будь-якого виду та властивостi, що справляються Договiрними Державами або їх мiсцевими органами, чи адмiнiстративно-територiальними пiдроздiлами тiєю мiрою, якою оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, для попередження шахрайства i полегшення застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1 i 2. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде вважатися конфiденцiйною i буде розкрита тiльки особам або органам (включаючи суди i адмiнiстративнi органи), що пов'язанi з нарахуванням або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, згаданих у першому реченнi. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки для таких цiлей. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi судових рiшень.

     2. У жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитися як такi, що покладають на Договiрнi Держави зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв або адмiнiстративної практики цiєї або другої Договiрної Держави;

     b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або у ходi звичайного управлiння у цiй або другiй Договiрнiй Державi;

     c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої могло б зашкодити громадському порядку.

Стаття 27
Члени дипломатичних представництв i консульських установ

     Нiщо у цiй Конвенцiї не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних представництв або консульських установ, наданих за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi положень спецiальних угод.

Стаття 28
Набуття чинностi

     1. Конвенцiя повинна бути ратифiкована i набуде чинностi на 30 день пiсля дати одержання останнього повiдомлення про завершення обома Державами необхiдних вiдповiдно до внутрiшнього законодавства кожної з Держав процедури набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Положення цiєї Конвенцiї будуть застосовуватися для обох Договiрних Держав:

     a) стосовно податкiв, утриманих у джерела щодо доходу, отримуваного з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, у якому Конвенцiя набула чинностi; та

     b) стосовно iнших податкiв на прибуток, доходи i капiтал, що отримуються з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, у якому Конвенцiя набула чинностi.

Стаття 29
Завершення чинностi

     1. Ця Конвенцiя буде залишатися чинною на невизначений термiн.

     2. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали письмового повiдомлення про припинення дiї на або до тридцятого дня червня мiсяця будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля дня набуття чинностi Конвенцiєю. У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено для обох Договiрних Держав:

     a) стосовно податкiв, утриманих у джерела щодо доходу, отримуваного з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, у якому було подано таке повiдомлення; та

     b) стосовно iнших податкiв на прибуток, доходи i капiтал, що отримуються з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, у якому було подано таке повiдомлення.

     На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено у двох примiрниках у м. Бейрут 22 квiтня 2002 року українською, арабською та англiйською мовами, всi тексти є автентичнi. У разi розходжень у тлумаченнi перевагу має текст, викладений англiйською мовою.

За Україну

За Лiванську Республiку

 

Протокол

     Пiд час пiдписання Конвенцiї мiж Україною i Лiванською Республiкою про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i на капiтал тi, що нижче пiдписалися, домовились про те, що викладенi нижче положення повиннi становити невiд'ємну частину Конвенцiї:

     (1) До статтi 2 пункту 3 (b)

     Якщо Україна стягуватиме податок з нерухомого майна, вважатиметься, що цей податок пiдпадає пiд визначений Конвенцiєю "український податок".

     (2) До статтi 5 пункту 4 (b)

     Пiд "поставкою" розумiється поставка товарiв за межi країни, у якiй такi товари iснують.

     Вчинено у двох примiрниках у м. Бейрут 22 квiтня 2002 року українською, арабською та англiйською мовами, всi тексти є автентичнi. У разi розходжень у тлумаченнi перевагу має текст, викладений англiйською мовою.

За Україну

За Лiванську Республiку