УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Республiки Албанiя про сприяння та взаємний захист iнвестицiй

     Уряд України та Уряд Республiки Албанiя, далi "Сторони",

     бажаючи змiцнити економiчне спiвробiтництво для взаємної вигоди обох держав,

     маючи намiр створити i пiдтримувати сприятливi умови для iнвестицiй iнвесторiв однiєї Сторони на територiї держави iншої Сторони,

     визнаючи, що сприяння та взаємний захист iнвестицiй, згiдно з цiєю Угодою, стимулюють дiлову iнiцiативу у цiй сферi,

     домовилися про таке:

Стаття I
Визначення

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестор" по вiдношенню до кожної Сторони означає:

     a) фiзичних осiб, якi вiдповiдно до законодавства держави однiєї з Сторiн є її громадянами;

     b) юридичних осiб, включаючи компанiї, асоцiацiї, товариства, корпорацiї, представництва та будь-якi iншi органiзацiї, зареєстрованi чи заснованi або iншим належним чином органiзованi вiдповiдно до законодавства держави однiєї з Сторiн.

     2. Термiн "iнвестицiя" означає будь-який вид активiв, зокрема, хоча не вичерпно:

     a) акцiї, цiннi папери та борговi зобов'язання компанiй та будь-яку iншу форму участi в компанiї;

     b) вимоги стосовно грошей або будь-якого виконання зобов'язань за контрактом, який має економiчну цiннiсть, включаючи будь-яку позику, надану з метою створення економiчної цiнностi;

     c) рухоме та нерухоме майно та будь-якi iншi майновi права, такi як заставнi, права утримання, узуфрукти, забезпечення позик та подiбнi права;

     d) права промислової та iнтелектуальної власностi, включаючи патенти, лiцензiї, товарнi знаки та найменування, а також технiчнi процеси, ноу-хау та гудвiл;

     e) право на здiйснення економiчної та комерцiйної дiяльностi, надане згiдно iз законодавством або за контрактом, включаючи концесiї на розвiдування, видобування, розвиток та експлуатацiю природних ресурсiв.

     Будь-яка змiна форми, в якiй активи iнвестованi чи реiнвестованi, не впливатиме на їх характер як iнвестицiй за умови, що така змiна зроблена вiдповiдно до законодавства держави приймаючої Сторони.

     3. Термiн "доходи" означає суми, одержанi внаслiдок iнвестицiї, та зокрема, хоча не виключно, включатиме прибутки, процент, прирiст капiталу, акцiї, дивiденди, роялтi та плату за послуги.

     4. Термiн "територiя" означає наземну територiю та територiальнi води кожної з держав Сторiн, а також виключну економiчну зону та континентальний шельф за межами територiальних вод кожної з держав Сторiн, вiдносно яких вони здiйснюють юрисдикцiю та сувереннi права щодо експлуатацiї, розвiдування та збереження природних ресурсiв вiдповiдно до мiжнародного права.

Стаття II
Сприяння та прийняття iнвестицiй

     1. Кожна Сторона заохочує та створює сприятливi умови для iнвесторiв iншої Сторони для здiйснення iнвестицiй на територiї своєї держави та допускає такi iнвестицiї вiдповiдно до її законодавства.

     2. З метою сприяння залученню iнвестицiйних потокiв кожна Сторона буде прагнути надавати iншiй Сторонi, на запити останньої, iнформацiю щодо можливостей здiйснення iнвестицiй на своїй територiї.

     3. У разi прийняття iнвестицiй на територiї своєї держави Сторона, вiдповiдно до свого нацiонального законодавства, надає необхiднi дозволи на такi iнвестицiї та на виконання контрактiв щодо технiчної, комерцiйної та адмiнiстративної допомоги. Кожна Сторона, у разi необхiдностi, прагнутиме надавати необхiднi дозволи щодо дiяльностi консультантiв та iнших квалiфiкованих осiб незалежно вiд їхнього громадянства.

     4. Ця Угода буде також застосовуватися до iнвестицiй, здiйснених до набуття нею чинностi iнвесторами однiєї Сторони на територiї держави iншої Сторони.

Стаття III
Захист iнвестицiй

     1. Iнвестицiям iнвесторiв однiєї Сторони на територiї держави iншої Сторони завжди надаватиметься режим, який є справедливим та рiвним, та вони користуватимуться повним обсягом захисту та безпеки. В жодному випадку Сторона не надає iнвестицiям режим менш сприятливий нiж той, який вимагається мiжнародним правом.

     2. Жодна Сторона не повинна шляхом свавiльних або дискримiнацiйних заходiв управлiння перешкоджати пiдтриманню, використанню, володiнню, продажу та, якщо це має мiсце, лiквiдацiї таких iнвестицiй. Сторони повиннi дотримуватися будь-яких обов'язкiв, якi можуть виникнути щодо iнвестицiй iнвесторiв iншої Сторони.

Стаття IV
Нацiональний режим та режим найбiльшого сприяння

     1. Кожна Сторона на територiї своєї держави надає iнвестицiям та доходам iнвесторiв iншої Сторони режим не менш сприятливий, нiж той, який вона надає iнвестицiям та доходам своїх нацiональних iнвесторiв та iнвесторам будь-якої третьої держави залежно вiд того, який з них є найбiльш сприятливим для зацiкавленого iнвестора.

     2. Ця Угода не поширюється на привiлеї, якi одна зi Сторiн надала чи надасть iнвесторам третiх держав в силу її членства в iснуючих чи майбутнiх зонi вiльної торгiвлi, митному союзi, спiльному ринку чи аналогiчнiй мiжнароднiй угодi, стороною якої Сторона є або може стати.

     3. Кожна Сторона вiдповiдно до законодавства своєї держави надає iнвестицiям чи доходам iнвесторiв iншої Сторони режим не менш сприятливий, нiж той, що надається своїм власним iнвесторам.

     4. Режим, наданий вiдповiдно до цiєї статтi не розглядається таким, що зобов'язує одну Сторону поширювати на iнвесторiв iншої вигоду вiд будь-якого режиму, преференцiї або привiлею, якi виникають з будь-якої мiжнародної угоди, яка стосується повнiстю або в основному оподаткування, включаючи угоди про уникнення подвiйного оподаткування, чи будь-якого нацiонального законодавства, яке повнiстю або в основному стосується оподаткування.

Стаття V
Експропрiацiя

     1. Iнвестицiї та доходи iнвесторiв будь-якої Сторони на територiї держави iншої Сторони не будуть нацiоналiзованi, експропрiйованi або пiдданi заходам, що мають ефект, еквiвалентний нацiоналiзацiї або експропрiацiї (далi "експропрiацiя"), окрiм як для суспiльних iнтересiв вiдповiдно до закону, на недискримiнацiйнiй основi та супроводжуватиметься умовами про виплату негайної, адекватної та ефективної компенсацiї.

     2. Така компенсацiя дорiвнюватиме ринковiй цiнi iнвестицiй на момент здiйснення експропрiацiї або, коли про експропрiацiю або загрозу експропрiацiї стало загально вiдомо, залежно вiд того, що було ранiше. Компенсацiя буде включати вiдсоток за нормальною комерцiйною ставкою до дати виплати, i сплачуватиметься без затримки, у вiльно конвертованiй валютi, яка буде такою, що ефективно реалiзується та вiльно переказується.

     3. Iнвестор, щодо якого здiйснюється експропрiацiя, має право вiдповiдно до законодавства держави Сторони, яка здiйснює експропрiацiю, на належний розгляд своєї справи судовою владою чи iншою компетентною незалежною владою цiєї Сторони для встановлення того, чи вiдповiдала така експропрiацiя та оцiнка його iнвестицiї принципам, викладеним в цiй статтi.

     4. У разi, якщо Сторона здiйснює експропрiацiю активiв компанiї, яка зареєстрована або заснована вiдповiдно до чинного законодавства своєї держави, та в якiй iнвестор iншої Сторони володiє акцiями, вона повинна забезпечити, що положення цiєї Угоди застосовуються таким чином, що це гарантує негайну, ефективну та адекватну компенсацiю по вiдношенню до iнвестора iншої Сторони, який є власником таких акцiй.

Стаття VI
Компенсацiя за втрати

     1. Iнвесторам однiєї Сторони, iнвестицiї i доходи яких на територiї держави iншої Сторони зазнають збиткiв через вiйну або iнший збройний конфлiкт, внутрiшнiй надзвичайний стан, переворот, повстання, заколот або iншi подiбнi подiї, остання Сторона по вiдношенню до реституцiй, вiдшкодування, компенсацiї або iнших заходiв вирiшення надаватиме режим, не менш сприятливий, нiж той, який остання Сторона надає своїм власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої держави. Вiдповiднi виплати мають вiльно переказуватися.

     2. Не зашкоджуючи умовам пункту 1 цiєї статтi, iнвесторам однiєї Сторони, якi пiд час будь-яких подiй, згаданих у цьому пунктi, зазнають втрат на територiї держави iншої Сторони внаслiдок:

     a) реквiзицiї їхньої власностi або її частини силами або владою iншої Сторони;

     b) руйнування їхньої власностi чи її частини силами або владою iншої Сторони, необхiднiсть якого не була викликана необхiднiстю, iнша Сторона надасть негайну, адекватну i ефективну реституцiю або компенсацiю. Вiдповiднi виплати мають робитися без затримки у вiльно конвертованiй валютi та вiльно переказуватися.

Стаття VII
Перекази

     1. Кожна Сторона гарантує iнвесторам iншої Сторони вiльний переказ платежiв, якi стосуються їхнiх iнвестицiй. Такi перекази включають, зокрема, але не вичерпно:

     a) початковий капiтал та додатковi суми для пiдтримки або збiльшення iнвестицiй;

     b) прибутки вiд iнвестицiй, як визначено в статтi I;

     c) фонди на виплату позики, пов'язаної з iнвестицiєю;

     d) компенсацiї, передбаченi статтями V, VI;

     e) надходження вiд повного або часткового продажу або лiквiдацiї iнвестицiй;

     f) заробiтки та iншi виплати персоналу, найнятому за кордоном у зв'язку з iнвестицiєю;

     g) платежi, що виникають з вирiшення спорiв.

     2. Приймаюча iнвестицiї Сторона повинна дозволити iнвестору iншої Сторони доступ до мiжнародного валютного ринку на недискримiнацiйнiй основi для того, щоб iнвестор мiг купити необхiдну кiлькiсть iноземної валюти та зробити переказ вiдповiдно до цiєї статтi.

     3. Вiдповiдно до цiєї Угоди, перекази мають здiйснюватись без затримки у вiльно конвертованiй валютi за ринковим курсом обмiну, що iснує на час здiйснення переказу.

     4. Сторони зобов'язуються сприяти процедурам, якi необхiднi, щоб такi перекази здiйснювалися без затримки. Зокрема до дати фактичного переказу може минути не бiльше, нiж один мiсяць з тiєї дати, коли iнвестор належним чином подав необхiдну заяву з метою здiйснення переказу.

     5. Сторони надаватимуть зазначеним у цiй статтi переказам умови не менш сприятливi, нiж тi, що надаються переказам або виплатам, якi походять з iнвестицiй, що здiйснюються iнвесторами будь-якої третьої держави.

Стаття VIII
Бiльш сприятливi умови

     1. Якщо законодавство держави однiєї зi Сторiн або зобов'язання вiдповiдно до мiжнародного права, що iснують на даний момент чи будуть встановленi мiж Сторонами в майбутньому на додаток до цiєї Угоди, мiстять правило, загальне або спецiальне, яке надає iнвестицiї iнвестора iншої Сторони режим бiльш сприятливий, нiж той, що надається цiєю Угодою, таке правило в тiй мiрi, в якiй воно бiльш сприятливе, має перевагу над цiєю Угодою.

     2. Умови, бiльш сприятливi, нiж тi, що наданi цiєю Угодою, про якi одна зi Сторiн домовилася з iнвесторами iншої Сторони, не зачiпатимуться цiєю Угодою.

Стаття IX
Суброгацiя

     Якщо одна Сторона або її уповноважений орган здiйснює платежi з компенсацiї, гарантiї або за контрактом страхування вiд некомерцiйних ризикiв, наданих щодо iнвестицiй, здiйснених будь-яким її власним iнвестором на територiї держави iншої Сторони, остання Сторона визнає передачу будь-якого права або права вимоги iнвестора до першої Сторони або її уповноваженого органу в тому обсязi, в якому вони належали iнвестору.

     Така суброгацiя дозволяє першiй Сторонi чи її призначеному посереднику бути безпосереднiм власником будь-якого платежу з вiдшкодування чи iншої компенсацiї, на яку iнвестор також мiг би мати право.

Стаття X
Вирiшення спорiв мiж Сторонами

     1. Будь-який спiр мiж Сторонами вiдносно тлумачення або застосування цiєї Угоди буде, наскiльки це можливо, вирiшуватись дипломатичними каналами.

     2. Якщо такий спiр не може бути вирiшений протягом шести мiсяцiв з початку переговорiв, його на прохання будь-якої Сторони буде передано до арбiтражного суду.

     3. Арбiтражний суд утворюється таким чином: кожна Сторона призначає арбiтра, i цi два арбiтра обирають громадянина третьої держави як голову. Арбiтри повиннi призначатись протягом трьох мiсяцiв, а голова через п'ять мiсяцiв з дати, коли одна iз Сторiн повiдомила iншу Сторону про свiй намiр передати спiр до арбiтражного суду.

     4. Якщо протягом перiодiв, зазначених у пунктi 3 цiєї статтi, необхiднi призначення не були зробленi, будь-яка Сторона, якщо не було домовлено про iнше, запрошує Голову Мiжнародного Суду ООН зробити необхiднi призначення. Якщо з'ясується, що Голова є громадянином будь-якої Сторони або якщо iншi причини перешкоджають йому виконувати зазначену функцiю, для необхiдних призначень буде запрошено Вiце-Голову. Якщо з'ясується, що Вiце-Голова також є громадянином будь-якої Сторони або також не може виконувати зазначену функцiю, член Мiжнародного Суду ООН, наступний за старшинством, який не є громадянином будь-якої Сторони, буде запрошений зробити необхiднi призначення.

     5. Арбiтражний суд виносить свої рiшення на основi поваги до закону, правил, що мiстяться в цiй Угодi чи iнших дiючих угодах мiж Сторонами, а також загальновизнаних норм мiжнародного права.

     6. Якщо Сторони не домовляться про iнше, арбiтражний суд визначатиме свою власну процедуру.

     7. Арбiтражний суд прийматиме свої рiшення бiльшiстю голосiв, i такi рiшення будуть остаточними та обов'язковими для обох Сторiн.

     8. Кожна Сторона нестиме витрати вiдносно свого арбiтра та її представництва в арбiтражному судочинствi. Iншi витрати, включаючи витрати вiдносно Голови, нестимуться в рiвних частках обома Сторонами.

Стаття XI
Спори мiж Стороною та iнвестором iншої Сторони

     1. Уся iнформацiя про спори, що можуть виникнути мiж однiєю Стороною та iнвестором iншої Сторони в розумiннi цiєї Угоди, буде надана в письмовiй формi, включаючи детальну iнформацiю, iнвестором Сторонi, яка приймає iнвестицiю. Заiнтересованi сторони, наскiльки це можливо, прагнутимуть дружнього вирiшення спорiв.

     2. Якщо цi спори не можуть бути вирiшенi дружнiм шляхом протягом шести мiсяцiв з дати письмового повiдомлення, зазначеного у пунктi 1 цiєї Статтi, на вибiр iнвестора спiр буде передано до:

     - компетентного суду держави Сторони, на територiї держави якої була здiйснена iнвестицiя;

     - мiжнародного арбiтражного суду ad hoc, заснованого згiдно з Арбiтражними правилами Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з Права Мiжнародної Торгiвлi;

     - Мiжнародного Центру по Вирiшенню Iнвестицiйних Спорiв (ICSID), заснованого Конвенцiєю про вирiшення iнвестицiйних спорiв мiж державами та громадянами iнших держав, що вiдкрита для пiдписання у Вашингтонi 18 березня 1965 року, у випадку, коли обидвi Сторони стали стороною цiєї Конвенцiї. Доки Сторона, що є стороною спору, не стала стороною згаданої вище Конвенцiї, спiр вирiшуватиметься вiдповiдно до Додаткових засобiв для розгляду справ Секретарiату Центру.

     3. Арбiтраж повинен базуватися на:

     - положеннях цiєї Угоди та iнших дiючих мiж Сторонами угодах;

     - нормах та загальновизнаних принципах мiжнародного права;

     - нацiональному законодавствi держави Сторони, на територiї якої здiйснена iнвестицiя, включаючи колiзiйнi норми.

     4. Сторона не повинна використовувати як захист те, що вiдшкодування чи iнша компенсацiя стосовно всiєї частини його втрат та збиткiв було чи буде отримано вiдповiдно до договору страхування або гарантiйного договору вiдшкодування чи компенсацiї.

     5. Арбiтражне рiшення має бути остаточним та обов'язковим для сторiн у спорi. Кожна Сторона зобов'язана виконувати рiшення вiдповiдно до нацiонального законодавства своєї держави.

Стаття XII
Набуття чинностi, тривалiсть та припинення дiї

     1. Ця Угода набуває чинностi з дати отримання останнього з письмових повiдомлень Сторiн про виконання ними всiх внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття нею чинностi, та укладається термiном на 10 рокiв, її дiя автоматично продовжується на наступнi дворiчнi перiоди.

     2. Кожна Сторона може припинити дiю цiєї Угоди шляхом направлення iншiй Сторонi вiдповiдного письмового повiдомлення не менш нiж за 6 мiсяцiв до дати припинення вiдповiдного термiну дiї Угоди.

     3. Вiдносно iнвестицiй, здiйснених до припинення дiї цiєї Угоди, положення цiєї Угоди залишатимуться чинними на перiод в десять рокiв з дати припинення її дiї.

     На посвiдчення чого тi, що пiдписалися нижче, належним чином уповноваженi, пiдписали цю Угоду.

     Вчинено в м. Тиранi 25 жовтня 2002 року у двох примiрниках, кожний українською, албанською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними. У разi розбiжностей пiд час тлумачення положень цiєї Угоди текст англiйською мовою матиме переважну силу.

За Уряд України

За Уряд Республiки Албанiя