УГОДА

мiж Україною та Боснiєю i Герцеговиною про заохочення i взаємний захист iнвестицiй

     Україна та Боснiя i Герцеговина, далi - "Договiрнi Сторони",

     бажаючи розширити та iнтенсифiкувати економiчне спiвробiтництво мiж двома Державами на основi рiвностi i взаємовигоди,

     маючи намiр створити i пiдтримувати сприятливi умови для збiльшення iнвестицiй iнвесторами однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони,

     визнаючи, що заохочення i взаємний захист таких iнвестицiй вiдповiдно до цiєї Угоди сприятиме стимуляцiї дiлової iнiцiативи i пiдвищить економiчне процвiтання обох Держав,

     домовились про таке:

Стаття 1
Визначення

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiя" означає будь-якi активи, iнвестованi з метою отримання економiчних переваг або з iншою дiловою метою iнвестором однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до законiв i правил останньої, якi зокрема, але не обмежуючись, включають в себе:

     a. Рухому i нерухому власнiсть, а також будь-якi iншi майновi права, такi як застави i права накладання арешту на майно боржника, та iншi цiннi папери;

     b. Паї, акцiї та будь-якi iншi форми участi у компанiях;

     c. Позови щодо грошей або будь-яких дiй, що мають економiчну цiннiсть;

     d. Права iнтелектуальної власностi, такi як авторське право i сумiжнi права, патенти, промисловi зразки, торговельнi марки i ноу-хау;

     e. Дiловi концесiї, якi надаються законодавством або iншим контрактом, включаючи концесiї на пошук, обробку, видобування та експлуатацiю природних ресурсiв.

     Будь-яка змiна у формi, в якiй активи iнвестуються або реiнвестуються, не впливає на їх характер як iнвестицiй, за умови, що така змiна вiдповiдає законам i правилам Договiрної Сторони, на територiї якої була зроблена така iнвестицiя.

     2. Термiн "iнвестор" означає:

     a. Для України:

     i) Фiзичну особу, яка має статус громадянина вiдповiдно до законодавства України;

     ii) Будь-яку юридичну особу, засновану у вiдповiдностi до законодавства України i визнану ним як юридична особа, таку як корпорацiя, фiрма, асоцiацiя, фонд або будь-яка подiбна органiзацiя, яка має право займатися економiчною дiяльнiстю вiдповiдно до законодавства України;

     b. Для Боснiї i Герцеговини:

     i) Фiзичну особу, яка має статус громадянина Боснiї i Герцеговини вiдповiдно до чинного законодавства Боснiї i Герцеговини, якщо така особа постiйно проживає або проводить основнi дiловi операцiї у Боснiї i Герцеговинi;

     ii) Юридичну особу, засновану вiдповiдно до чинного законодавства Боснiї i Герцеговини, зареєстроване мiсцеперебування, центральне правлiння або основнi дiловi операцiї якої знаходяться на територiї Боснiї i Герцеговини.

     3. Термiн "доход" означає суму, отриману внаслiдок iнвестицiй за певний промiжок часу, який, зокрема, включає в себе, але не обмежується, роялтi або лiцензiйнi збори, прибуток, доход вiд нарахованих вiдсоткiв, капiтальний прибуток, збори та iншi компенсацiї.

     4. Термiн "територiя" означає:

     a. Для України: територiю, на яку розповсюджується суверенiтет України, i моря та зони, розташованi пiд морем, стосовно яких Україна користується, вiдповiдно до мiжнародного права, суверенiтетом, суверенними правами або юрисдикцiєю;

     b. Для Боснiї i Герцеговини: усю наземну територiю Боснiї i Герцеговини, її територiальне море, всi надра, грунт, i повiтряний простiр над ними, включаючи будь-яку морську зону, розташовану за межами територiального моря Боснiї i Герцеговини, яка була або може в майбутньому бути визначена, вiдповiдно до законодавства Боснiї i Герцеговини i мiжнародного права, як така, стосовно якої Боснiя i Герцеговина може користуватися правами щодо морського дна, його надр i природних ресурсiв.

Стаття 2
Заохочення i захист iнвестицiй

     1. Кожна Договiрна Сторона заохочує i створює сприятливi, стабiльнi i прозорi умови для iнвесторiв iншої Договiрної Сторони з метою iнвестицiй капiталу на своїй територiї i, у межах свого законодавства i правил, приймає такi iнвестицiї.

     2. Iнвестицiям iнвесторiв кожної Договiрної Сторони завжди надається чесне i рiвне ставлення та повний захист i безпека на територiї iншої Договiрної Сторони. Жодна Договiрна Сторона нiяким чином не перешкоджає необгрунтованими чи дискримiнацiйними заходами розвитку, управлiнню, обслуговуванню, використанню, або праву на розпорядження iнвестицiями на своїй територiї, якi здiйснюються iнвесторами iншої Договiрної Сторони.

Стаття 3
Нацiональне ставлення i найбiльше сприяння

     1. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надає iнвестицiям i доходам iнвесторiв iншої Договiрної Сторони ставлення, яке в жодному разi не є менш сприятливим, нiж ставлення, яке надається iнвестицiям i доходам власних iнвесторiв або iнвестицiям i доходам iнвесторiв будь-якої третьої Держави, залежно вiд того, яке з них є бiльш сприятливим для iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

     2. Жодна Договiрна Сторона на своїй територiї не буде пiдвергати iнвесторiв iншої Договiрної Сторони в тому, що стосується розвитку, управлiнню, обслуговуванню, використанню, або праву на розпорядження iнвестицiями, ставленню, менш сприятливому, нiж ставлення, яке надається iнвестицiям i доходам власних iнвесторiв або iнвестицiям i доходам iнвесторiв будь-якої третьої Держави, залежно вiд того, яке з них є бiльш сприятливим для iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї Статтi не вважаються такими, що зобов'язують одну Договiрну Сторону надавати iнвесторам iншої Договiрної Сторони переваги щодо будь-якого ставлення, переваг або привiлеїв, якi надаються внаслiдок:

     a. Членства або асоцiйованого членства у будь-якiй iснуючiй або майбутнiй зонi вiльної торгiвлi, митному союзi, економiчному союзi, спiльному ринку або подiбнiй мiжнароднiй угодi, стороною якої є або може стати Договiрна Сторона;

     b. Угод про усунення подвiйного оподаткування або будь-яких iнших угод, якi повнiстю чи частково стосуються питань оподаткування.

Стаття 4
Нацiоналiзацiя i експропрiацiя

     1. Iнвестицiї iнвесторiв будь-якої Договiрної Сторони не нацiоналiзуються, експропрiюються або реквiзуються чи пiддаються заходам, якi мають рiвний вплив з нацiоналiзацiєю або експропрiацiєю (далi - "експропрiацiя") на територiї iншої Договiрної Сторони за винятком дiй, спрямованих на суспiльну мету, пов'язану з внутрiшнiми потребами, якi здiйснюються на основi законного процесу, на недискримiнацiйнiй основi i за умови невiдкладної, адекватної i ефективної компенсацiї.

     2. Така компенсацiя дорiвнює чеснiй ринковiй вартостi iнвестицiй, яка визначається напередоднi експропрiацiї або до того моменту, коли про майбутню експропрiацiю стало вiдомо у суспiльствi таким чином, що це зашкодило вартостi iнвестицiї, в залежностi вiд того, що мало мiсце ранiше. Компенсацiя включає виплати, якi нараховуються за процентними ставками LIBOR за 6 мiсяцiв стосовно валюти, в якiй була здiйснена iнвестицiя, починаючи з дати експропрiацiї до дати платежу. Компенсацiя здiйснюється у вiльно конвертованiй валютi i може бути негайно переведена до країни, визначеної вiдповiдними отримувачами компенсацiї.

     3. Iнвестори будь-якої Договiрної Сторони, яких зачiпають такi заходи, мають право, вiдповiдно до законодавства Договiрної Сторони, яка здiйснює компенсацiю, на негайний розгляд судовими або iншими незалежними органами такої Договiрної Сторони питання про законнiсть експропрiацiї, її процес i оцiнку iнвестицiї вiдповiдно до принципiв, викладених у пунктi 1 цiєї Статтi.

Стаття 5
Компенсацiя збиткiв

     Iнвесторам будь-якої Договiрної Сторони, яким було завдано збиткiв, включаючи шкоду, завдану їх iнвестицiям на територiї iншої Договiрної Сторони, внаслiдок вiйни або iншого збройного конфлiкту, революцiї, стану надзвичайного положення, заколотiв, повстань або масових заворушень, останньою Договiрною Стороною надається ставлення по вiдношенню до реституцiї, вiдшкодування, компенсацiї або iншого врегулювання, не менш сприятливе, нiж ставлення, яке надається останньою Договiрною Стороною власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої Держави, залежно вiд того, яке з них є бiльш сприятливим для iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

     Будь-якi виплати, якi здiйснюються вiдповiдно цiєї Статтi, можна буде без затримки i вiльно перевести у конвертовану валюту.

Стаття 6
Переведення

     Кожна Договiрна Сторона гарантує iнвесторам iншої Договiрної Сторони вiльне переведення платежiв, пов'язаних з їхнiми iнвестицiями на та з її територiї. Такi переведення включають в себе, зокрема, але не обмежуються:

     a. Капiтал i додатковi суми, необхiднi для обслуговування i розвитку iнвестицiї;

     b. Доходи вiд iнвестицiй, як це визначено у пунктi 1 Статтi 1 цiєї Угоди;

     c. Кошти, призначенi для виплати позик, пов'язаних з iнвестицiєю;

     d. Доходи вiд повного або часткового продажу або лiквiдацiї iнвестицiї;

     e. Будь-яку компенсацiю або iншi платежi, на якi мiстяться посилання у Статтях 4 або 5 цiєї Угоди;

     f. Платежi, спричиненi врегулюванням спорiв;

     g. Невитрачена зарплата та iнше винагородження громадянам, залученим iз-за кордону, у зв'язку з iнвестицiєю;

     h. Будь-якi попереднi платежi, якi можуть робитися вiд iменi iнвестора вiдповiдно до Статтi 7 цiєї Угоди.

     2. Переведення здiйснюються без затримки у конвертованiй валютi за обмiнним курсом, який застосовується на день переведення.

     3. Договiрнi Сторони зобов'язуються надавати таким переведенням ставлення, не менш сприятливе, нiж те, що надається переведенням, якi походять з iнвестицiй, зроблених iнвесторами будь-якої третьої Держави.

Стаття 7
Суброгацiя

     1. Якщо Договiрна Сторона, або орган, призначений нею, здiйснює законнi виплати будь-якому iз своїх iнвесторiв вiдповiдно до гарантiї або контракту щодо страхування вiд некомерцiйних ризикiв, наданих по вiдношенню до iнвестицiї, iнша Договiрна Сторона визнає, незважаючи на свої права вiдповiдно до Статтi 10 цiєї Угоди, чиннiсть суброгацiї на користь першої Договiрної Сторони або її органу стосовно будь-якого права, яке має iнвестор.

     2. Договiрна Сторона або її орган, до якого перейшли права iнвестора внаслiдок суброгацiї, в будь-якому разi має тi ж права i до нього застосовується те ж ставлення, що й до iнвестора, якому була надана компенсацiя, виплати будуть здiйснюватися вiдповiдно до цих прав.

     3. У випадку супрогацiї, як це визначено у пунктi 1 цiєї Статтi, iнвестор не подає судових позовiв, якщо тiльки його на це не уповноважила Договiрна Сторона або її орган.

Стаття 8
Врегулювання спорiв мiж iнвестором i Договiрною Стороною

     1. Будь-який спiр, який може виникнути мiж однiєю Договiрною Стороною i iнвестором iншої Договiрної Сторони у зв'язку з iнвестицiєю на територiї такої Договiрної Сторони дружньо врегульовується шляхом консультацiй i переговорiв.

     2. Якщо спiр не може бути врегульований вiдповiдно до пункту 1 цiєї Статтi протягом перiоду у шiсть мiсяцiв з дати, на яку будь-яка сторона спору запитала про дружнє врегулювання, вiдповiдний iнвестор може передати спор на розгляд:

     a. Компетентного суду або адмiнiстративного трибуналу Договiрної Сторони, на територiї якої була здiйснена iнвестицiя; або

     b. Iнституту арбiтражу Паризької мiжнародної палати комерцiї; або

     c. Тимчасового трибуналу, заснованого вiдповiдно до Правил арбiтражу Комiсiї ООН по мiжнародному торговельному праву (UNICITRAL); або

     d. Мiжнародного центру для врегулювання iнвестицiйних спорiв (ICSID) шляхом узгоджувальних процедур або арбiтражу вiдповiдно до Конвенцiї про врегулювання iнвестицiйних спорiв мiж Державами i громадянами iнших Держав, вiдкритої для пiдписання у Вашингтонi, округ Колумбiя 18 травня 1965 р..

     3. Рiшення арбiтражу буде остаточним i обов'язковим для обох сторiн спору i буде здiйснюватися вiдповiдно до законодавства вiдповiдної Договiрної Сторони.

Стаття 9
Консультацiї i обмiн iнформацiєю

     1. На запит будь-якої Договiрної Сторони iнша Договiрна Сторона, без невиправданих затримок, розпочинає консультацiї стосовно тлумачення i застосування цiєї Угоди.

     2. На запит будь-якої Договiрної Сторони проводиться обмiн iнформацiєю стосовно можливого впливу законiв, правил, рiшень, адмiнiстративної практики або процедур чи полiтики iншої Договiрної Сторони на iнвестицiї, яких стосується ця Угода.

Стаття 10
Врегулювання спорiв мiж Договiрними Сторонами

     1. Спори мiж Договiрними Сторонами стосовно iнтерпретацiї або застосування цiєї Угоди мають, якщо можливо, врегульовуватися шляхом консультацiй i переговорiв дипломатичними каналами.

     2. Якщо спiр мiж Договiрними Сторонами не може бути врегульовано вiдповiдно до пункту 1 цiєї Статтi протягом перiоду у шiсть мiсяцiв з дати запиту про врегулювання, спiр, на вимогу будь-якої Договiрної Сторони, може бути передано на розгляд арбiтражного трибуналу з трьох членiв.

     3. Такий арбiтражний трибунал створюється для кожної iндивiдуальної справи наступним чином. Протягом трьох мiсяцiв з дати отримання запиту про арбiтраж, кожна Договiрна Сторона призначає одного члена трибуналу. Цi два члена пiсля цього обирають громадянина третьої Держави, який, за згодою обох Договiрних Сторiн, призначається Головою трибуналу. Голова призначається протягом трьох мiсяцiв з дати призначення iнших двох членiв.

     4. Якщо протягом перiоду, зазначеного у пунктi 3 цiєї Статтi, необхiднi призначення не зробленi, будь-яка Договiрна Сторона може запросити Голову Мiжнародного Суду зробити будь-якi необхiднi призначення. Якщо Голова є громадянином будь-якої Договiрної Сторони або вiн iншим чином не може виконати зазначену функцiю, запрошується Заступник голови для того, щоб здiйснити необхiднi призначення. Якщо Заступник голови є громадянином будь-якої Договiрної Сторони або вiн також не може виконати зазначену функцiю, Член Мiжнародного Суду, який є найстарiшим, i який не є громадянином жодної з Договiрних Сторiн, запрошується для того, щоб здiйснити необхiднi призначення.

     5. Трибунал визначає власнi процедури.

     6. Арбiтражний трибунал виносить рiшення бiльшiстю голосiв. Таке рiшення є остаточним i обов'язковим для обох Договiрних Сторiн.

     7. Кожна Договiрна Сторона несе витрати на власного члена трибуналу i на своє представництво пiд час арбiтражного розгляду; витрати на Голову i iншi витрати сплачуються у рiвних долях Договiрними Сторонами. Трибунал може, однак, вказати у своєму рiшеннi, що бiльша пропорцiя витрат має сплачуватися однiєю з Договiрних Сторiн, i таке рiшення є обов'язковим для обох Договiрних Сторiн.

     8. Спiр не передається до арбiтражного трибуналу вiдповiдно до положень цiєї Статтi, якщо той же спiр передавався ранiше на розгляд iншого мiжнародного арбiтражного суду вiдповiдно до положень Статтi 8, i якщо вiн все ще розглядається судом. Це положення не впливає на можливiсть врегулювання спору вiдповiдно до пункту 1 цiєї Статтi.

Стаття 11
Застосування iнших правил

     Якщо положення законодавства будь-якої Договiрної Сторони або зобов'язання вiдповiдно до мiжнародного права, вже iснуючi у даний момент або встановленi пiзнiше мiж Договiрними Сторонами на додаток до цiєї Угоди мiстять правила, загальнi або конкретнi, якi надають право iнвесторам iншої Договiрної Сторони на ставлення, бiльш сприятливе, нiж те, що надається цiєю Угодою, такi правила, протягом термiну їх чинностi, мають перевагу над цiєю Угодою у тiй частинi, в якiй вони є бiльш сприятливими.

Стаття 12
Набуття чинностi, термiн дiї i скасування

     1. Ця Угода набуває чинностi через тридцять днiв пiсля дати, на яку Договiрнi Сторони письмово повiдомили одна одну про виконання юридичних процедур, необхiдних для набуття чинностi цiєю Угодою в їх вiдповiдних країнах.

     2. Ця Угода є чинною на перiод у десять рокiв i продовжуватиме бути чинною пiсля нього, якщо за рiк до кiнця початкового або будь-якого з наступних перiодiв, будь-яка Договiрна Сторона не повiдомить письмово iншу про й намiр скасувати цю Угоду.

     3. Ця Угода застосовується до iнвестицiй, зроблених чи набутих пiсля набуття нею чинностi.

     4. По вiдношенню до iнвестицiй, зроблених до скасування цiєї Угоди, положення Угоди застосовуються протягом десяти рокiв з дати скасування.

     5. Ця Угода може бути змiнена шляхом письмової угоди мiж Договiрними Сторонами. Будь-яка змiна набуває чинностi шляхом тiєї ж процедури, яка вимагається для набуття чинностi цiєю Угодою.

     6. Ця Угода застосовується незалежно вiд того, чи мають Договiрнi Сторони дипломатичнi чи консульськi вiдносини.

     НА ПОСВIДЧЕННЯ ЧОГО нижчепiдписанi належним чином на те уповноваженi представники пiдписали цю Угоду.

     Вчинено в м. Сараєво 13 березня 2002 року, у двох примiрниках українською, боснiйською/хорватською/сербською i англiйською, причому усi тексти є однаково автентичними. У випадку спорiв щодо тлумачення, англiйський текст має переважну силу.

За Україну

За Боснiю i Герцеговину