УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України та Урядом Чеської Республiки про охорону секретної iнформацiї

     Кабiнет Мiнiстрiв України та Уряд Чеської Республiки (далi - "Сторони"),

     маючи намiр забезпечити охорону секретної iнформацiї, обмiн якої здiйснюється мiж Сторонами в рамках укладених угод про спiвробiтництво або угод, що будуть укладенi в рамках проведення тендерiв, контрактiв або замовлень як державних, так i приватних суб'єктiв держав Сторiн,

     пiдтверджуючи, що ця Угода не впливатиме на зобов'язання обох Сторiн, якi випливають з iнших мiжнародних Угод, а також те, що вона не буде використовуватися проти iнтересiв, безпеки та територiальної цiлiсностi iнших держав,

     домовились про таке:

Стаття 1
Визначення термiнiв

     У цiй Угодi термiни вживаються у такому значеннi:

     (1) "секретна iнформацiя" - iнформацiя та матерiали незалежно вiд їх форми, природи та способу передачi, яким встановленi певнi ступенi обмеження доступу та наданi вiдповiднi грифи обмеження доступу, i якi в iнтересах нацiональної безпеки та згiдно з нацiональним законодавством держав Сторiн пiдлягають охоронi вiд несанкцiонованого доступу;

     (2) "секретний контракт" - правовi вiдносини мiж двома або бiльше договiрними особами, що взаємно визначають невiд'ємнi права та вiдповiдальнiсть, що пов'язанi iз секретною iнформацiєю;

     (3) "договiрна особа" - фiзична або юридична особа, що має юридичне право на укладення контрактiв;

     (4) "Сторона, що приймає" - Сторона, на територiї держави якої здiйснюється вiзит;

     (5) "Сторона-джерело" - Сторона, яка надає або надсилає секретну iнформацiю до iншої Сторони;

     (6) "Сторона-одержувач" - Сторона, до якої секретна iнформацiя надається або надсилається Стороною-джерелом;

     (7) "користувач" - фiзична або юридична особа, яка вiдповiдно до нацiонального законодавства уповноважена використовувати секретну iнформацiю;

     (8) "третя сторона" - держави, уряди яких не є Сторонами цiєї Угоди, їхнi органи, пiдприємства, установи, органiзацiї та громадяни, а також особи без громадянства або мiжнароднi органiзацiї;

     (9) "допуск до секретної iнформацiї" - позитивнiй вiдгук за результатами процедури перевiрки, який визначає лояльнiсть та надiйнiсть особи або установи, а також iншi аспекти безпеки згiдно з нацiональним законодавством. Такий вiдгук забезпечує особi або установi доступ до секретної iнформацiї та дозволяє їм проводити дiяльнiсть, пов'язану iз секретною iнформацiєю вiдповiдного ступеня без ризику для безпеки.

Стаття 2
Компетентнi органи безпеки

     Компетентними органами безпеки, вiдповiдальними за виконання цiєї Угоди є:

     В Українi:

     Служба безпеки України;

     У Чеськiй Республiцi:

     Орган нацiональної безпеки.

Стаття 3
Принципи безпеки

     1. Сторони згiдно зi своїм вiдповiдним нацiональним законодавством вживають усiх необхiдних заходiв щодо забезпечення належної охорони секретної iнформацiї, отриманої на основi цiєї Угоди, та на основi iнших угод мiж Сторонами, контрактiв або субконтрактiв, укладених мiж Сторонами або мiж установами, уповноваженими для такої цiлi.

     2. Охорона i використання секретної iнформацiї, обмiн якою здiйснюється мiж Сторонами, мають виконуватись згiдно з викладеними нижче принципами:

     а) Сторона-одержувач забезпечує надання отриманiй секретнiй iнформацiї грифу еквiвалентного ступеню обмеження доступу згiдно зi Статтею 4 цiєї Угоди;

     б) доступ до секретної iнформацiї надається тiльки особам, функцiональнi обов'язки яких цього потребують, на основi принципу обiзнаностi у зв'язку iз виконанням посадових обов'язкiв, i яким згiдно iз нацiональним законодавством попередньо надано Сертифiкат допуску вiдповiдного рiвня;

     в) Сторони взаємно визнають Сертифiкати допуску, наданi користувачам;

     г) компетентнi органи безпеки держав Сторiн негайно iнформують один одного про змiни у Сертифiкатах допуску, особливо у випадках скасування або зниження рiвня допуску;

     д) Сторона-одержувач не передаватиме секретну iнформацiю третiй сторонi без попередньої письмової згоди Сторони-джерела;

     е) надана секретна iнформацiя не буде використовуватись в цiлях, що вiдрiзняються вiд тих, якi передбачаються в угодах, укладених мiж Сторонами, у контрактах або субконтрактах, укладених мiж Сторонами або установами уповноваженими для цього, без попередньої письмової згоди Сторони-джерела;

     ж) Сторона-одержувач не буде знижувати або скасовувати ступiнь обмеження доступу отриманої секретної iнформацiї без попередньої письмової згоди Сторони-джерела.

Стаття 4
Ступенi обмеження доступу та їх порiвняння

     1. Сторони згiдно iз своїм нацiональним законодавством приймають наступнi порiвняння нацiональних ступенiв обмеження доступу:

Україна	Чеська Республiка	Англiйський еквiвалент
ОСОБЛИВОЇ ВАЖЛИВОСТI	PRISNE TAJNE	TOP SECRET
ЦIЛКОМ ТАЄМНО	TAJNE	SECRET
ТАЄМНО	DUVERNE	CONFIDENTIAL
ДЛЯ СЛУЖБОВОГО КОРИСТУВАННЯ	VYHRAZENE	RESTRICTED

Стаття 5
Заходи безпеки

     1. Перед вiдправкою секретної iнформацiї, що надається одною з Сторiн користувачам держави iншої Сторони, Сторона-одержувач повинна:

     а) з'ясувати, що в установах держави Сторони-одержувача охорона секретної iнформацiї забезпечується належним чином;

     б) надати таким установам Сертифiкат допуску потрiбного рiвня у разi, якщо цi установи виконують умови щодо надання такого допуску згiдно iз нацiональним законодавством;

     в) надати Сертифiкат допуску потрiбного рiвня особам, якi потребують доступу до секретної iнформацiї для виконання своїх службових обов'язкiв, у разi якщо цi особи виконують умови щодо надання такого допуску згiдно iз нацiональним законодавством;

     г) забезпечити щоб усi особи, якi будуть мати доступ до отриманої секретної iнформацiї, були вiдповiдним чином поiнструктованi стосовно режиму секретностi та своїх вiдповiдних обов'язкiв. Усi такi особи повиннi письмово пiдтвердити, що вони повнiстю розумiють свою вiдповiдальнiсть та наслiдки, передбаченi нацiональним законодавством у разi переходу секретної iнформацiї у неуповноважене володiння як за намiром, так i через недбалiсть.

     2. Пiд час проведення переговорiв стосовно секретних контрактiв або субконтрактiв мiж користувачем держави одної Сторони i користувачем держави iншої Сторони компетентний орган безпеки держави Сторони-джерела поiнформує контрагента щодо ступеня обмеження доступу iнформацiї, яка пов'язана з цими переговорами.

     3. Додаток щодо питань безпеки складає невiд'ємну частину кожного секретного контракту або субконтракту. У цьому додатку, компетентний орган безпеки держави Сторони-джерела повинний визначити, яка секретна iнформацiя буде надана Сторонi-одержувачу, i вiдповiдний ступiнь обмеження доступу, який був встановлений для цiєї iнформацiї. Тiльки Сторона-джерело може змiнювати ступiнь обмеження доступу, заявлений в додатку щодо питань безпеки. Компетентний орган безпеки держави Сторони-джерела передає копiю додатка щодо питань безпеки компетентному органу безпеки держави Сторони-одержувача.

     4. У вiдповiдному секретному контрактi повиннi детально визначатися належнi заходи охорони секретної iнформацiї, а також процедура оцiнювання i вiдшкодування збиткiв, що зазнали договiрнi особи внаслiдок несанкцiонованого розголошення секретної iнформацiї.

     5. Сторони забезпечують виконання регулярних iнспекцiйних перевiрок установ, що здiйснюють дiяльнiсть, пов'язану iз секретною iнформацiєю, отриманою вiд iншої Сторони.

Стаття 6
Надання грифу обмеження доступу

     1. У разi отримання секретної iнформацiї, Сторона-одержувач забезпечує надання їй нацiонального грифу обмеження доступу вiдповiдно до Статтi 4 цiєї Угоди.

     2. Сторона-одержувач повинна забезпечити надання копiям та перекладам таких самих грифiв обмеження доступу, як i оригiналам, i забезпечує таку ж саму їх охорону.

     3. Компетентнi органи безпеки держав Сторiн негайно iнформують один одного про усi змiни ступенiв обмеження доступу наданої секретної iнформацiї.

Стаття 7
Передача секретної iнформацiї

     1. Секретна iнформацiя передається мiж Сторонами дипломатичними каналами. Компетентний орган безпеки держави Сторони-джерела пiдтверджує у письмовiй формi отримання секретної iнформацiї i розповсюджує секретну iнформацiю користувачам.

     2. В окремих випадках i за взаємною згодою компетентнi органи безпеки можуть визначити iншi канали передачi секретної iнформацiї.

     3. Електромагнiтна передача секретної iнформацiї повинна виконуватись тiльки у кодованiй формi, узгодженої компетентними органами безпеки.

Стаття 8
Вiзити

     1. Здiйснення вiзитiв громадянами держави однiєї Сторони до об'єктiв або примiщень, де використовується секретна iнформацiя, i якi розташованi на територiї держави iншої Сторони, має заздалегiдь схвалюватись у письмовiй формi компетентним органом безпеки держави Сторони, що приймає. Вiзити осiб третьої сторони, пiд час яких вони могли б отримати можливiсть доступу до секретної iнформацiї держав Сторiн або доступу на мiсця, де така iнформацiя знаходиться у використаннi, повиннi дозволятися тiльки пiсля взаємної письмової згоди компетентних органiв безпеки обох держав.

     2. Запити щодо дозволу на здiйснення вiзиту звичайно надсилаються через дипломатичнi канали компетентному органу безпеки держави Сторони, що приймає. Такi запити повиннi надсилатись щонайменше за три тижнi до здiйснення вiзиту.

     3. Запит щодо дозволу на здiйснення вiзиту повинен мiстити наступнi вiдомостi:

     а) iм'я та прiзвище, дата i мiсце народження, громадянство та номер паспорта вiдвiдувача;

     б) звання та посада вiдвiдувача i назва установи, яку вiн представляє;

     в) рiвень допуску вiдвiдувача до секретної iнформацiї, пiдтверджений копiєю Сертифiкату допуску, виданого компетентним органом безпеки держави Сторони, що робить запит;

     г) запропонована дата й очiкувана тривалiсть вiзиту;

     д) мета вiзиту, тип та ступiнь обмеження доступу iнформацiї, до якої вiдвiдувач отримуватиме доступ;

     е) назви установ, примiщень та мiсць, якi планується вiдвiдати;

     ж) якщо можливо, iмена та прiзвища осiб, якi прийматимуть вiдвiдувача;

     з) дата, пiдпис та офiцiйна печатка компетентного органу безпеки держави Сторони, що робить запит.

     4. Вiд iменi своїх громадян компетентнi органи безпеки держав Сторiн можуть запитувати дозвiл на здiйснення вiзиту, тривалiсть якого не перевищуватиме 12 мiсяцiв. Якщо припускається, що певний вiзит не закiнчиться у дозволений термiн або необхiдно розширити термiн багаторазових вiзитiв, компетентний орган держави Сторони, що робить запит, повинен подати новий запит не пiзнiше нiж за три тижнi до закiнчення термiну дiї чинного дозволу на здiйснення вiзиту.

     5. Усi вiдвiдувачi повиннi додержуватись правил режиму секретностi, якi дiють на територiї держави Сторони, що приймає.

     6. Для кожного проекту, програми або контракту компетентнi органи безпеки держав Сторiн можуть погодитись на складання списку осiб, яким дозволяється здiйснювати багаторазовi вiзити вiдповiдно до принципiв i умов, узгоджених компетентними органами безпеки держав Сторiн. Такi списки мають початковий термiн дiї протягом дванадцяти мiсяцiв i можуть бути продовженi пiсля погодження мiж компетентними органами безпеки держав Сторiн на подальшiй перiод, що не перевищує дванадцяти мiсяцiв.

     7. Списки, зазначенi у пунктi 6 цiєї Статтi, затверджуються компетентним органом безпеки держави Сторони, що приймає. Пiсля затвердження спискiв компетентними органами безпеки держав Сторiн деталi iндивiдуальних вiзитiв можуть обговорюватись безпосередньо з установами, якi особи зi списку збираються вiдвiдати.

Стаття 9
Порушення законодавства у сферi безпеки

     1. У разi якщо порушення нацiонального законодавства у сферi охорони секретної iнформацiї не може бути виключене або ж воно припускається, або встановлене, i у разi коли таке порушення може вплинути на охорону секретної iнформацiї переданої за цiєю Угодою, компетентний орган безпеки держави Сторони-одержувача повинен негайно повiдомити про це у письмовiй формi компетентний орган держави Сторони-джерела.

     2. Кожний випадок порушення нацiонального законодавства у сферi охорони секретної iнформацiї, як зазначено у пунктi 1 цiєї Статтi, повинен стати об'єктом розслiдування i до нього повиннi бути вжитi вiдповiднi заходи згiдно iз нацiональним законодавством держави Сторони-одержувача. Компетентний орган безпеки держави Сторони-джерела повинен бути поiнформований за результатами такого розслiдування.

Стаття 10
Витрати

     Витрати однiєї Сторони на здiйснення заходiв щодо iмплементацiї цiєї Угоди не пiдлягають вiдшкодуванню iншою Стороною.

Стаття 11
Консультацiї та iнспектування

     1. З метою забезпечення тiсного спiвробiтництва при виконаннi цiєї Угоди, компетентнi органи безпеки держав Сторiн надають один одному консультацiї за запитом.

     2. З метою встановлення порiвнянних режимiв секретностi, кожна Сторона надає iншiй Сторонi iнформацiю стосовно вiдповiдного нацiонального законодавства, а також змiн до нього. За запитом, також надається iнформацiя щодо процедур та нацiональної практики у сферi охорони секретної iнформацiї.

     3. Кожна Сторона дозволяє компетентному органу безпеки держави iншої Сторони здiйснювати iнспектування умов, за якими отримана секретна iнформацiя зберiгається та використовується.

Стаття 12
Прикiнцевi положення

     1. Ця Угода укладається на невизначений перiод часу.

     2. Ця Угода набуває чинностi з першого дня другого мiсяця пiсля отримання останнiх письмових повiдомлень мiж Сторонами, що пiдтверджують виконання внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття нею чинностi.

     3. Кожна Сторона може у будь-який час внести письмову пропозицiю про доповнення цiєї Угоди. У разi погодження обома Сторонами, доповнення до цiєї Угоди стають невiд'ємною її частиною i набувають чинностi вiдповiдно до процедури, викладеної у пунктi 2 цiєї Статтi.

     4. Будь-якi спори щодо тлумачення або застосування положень цiєї Угоди вирiшуються шляхом консультацiй мiж уповноваженими представниками держав Сторiн.

     5. Кожна Сторона може припинити дiю цiєї Угоди у будь-який час, надiславши про це попередньо за шiсть мiсяцiв письмове повiдомлення. У разi припинення дiї Угоди, з обмiняною або створеною секретною iнформацiєю необхiдно поводитись згiдно з положеннями цiї Угоди.

     Вчинено у м. Празi 14 травня 2003 р. у двох примiрниках, кожний українською, чеською та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення положень цiєї Угоди, Сторони звертатимуться до тексту, викладеному англiйською мовою.

За Кабiнет Мiнiстрiв України

За Уряд Чеської Республiки