ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до Закону України "Про охорону культурної спадщини"

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести до Закону України "Про охорону культурної спадщини" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 39, ст. 333; 2002 р., N 16, ст. 114) такi змiни:

     1. Преамбулу викласти в такiй редакцiї:

     "Цей Закон регулює правовi, органiзацiйнi, соцiальнi та економiчнi вiдносини у сферi охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктiв культурної спадщини у суспiльному життi, захисту традицiйного характеру середовища в iнтересах нинiшнього i майбутнiх поколiнь.

     Об'єкти культурної спадщини, якi знаходяться на територiї України, охороняються державою.

     Охорона об'єктiв культурної спадщини є одним iз прiоритетних завдань органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування".

     2. Статтi 1, 2, 3, 4, 5 i 6 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     культурна спадщина - сукупнiсть успадкованих людством вiд попереднiх поколiнь об'єктiв культурної спадщини;

     об'єкт культурної спадщини - визначне мiсце, споруда (витвiр), комплекс (ансамбль), їхнi частини, пов'язанi з ними рухомi предмети, а також територiї чи воднi об'єкти, iншi природнi, природно-антропогеннi або створенi людиною об'єкти незалежно вiд стану збереженостi, що донесли до нашого часу цiннiсть з археологiчного, естетичного, етнологiчного, iсторичного, архiтектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду i зберегли свою автентичнiсть;

     нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на iнше мiсце без втрати його цiнностi з археологiчного, естетичного, етнологiчного, iсторичного, архiтектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичностi;

     рухомi предмети, пов'язанi з нерухомими об'єктами культурної спадщини, - елементи, групи елементiв об'єкта культурної спадщини, що можуть бути вiдокремленi вiд нього, але складають з ним єдину цiлiснiсть, i вiдокремлення яких призведе до втрати археологiчної, естетичної, етнологiчної, iсторичної, архiтектурної, мистецької, наукової або культурної цiнностi об'єкта;

     пам'ятка - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

     охорона культурної спадщини - система правових, органiзацiйних, фiнансових, матерiально-технiчних, мiстобудiвних, iнформацiйних та iнших заходiв з облiку (виявлення, наукове вивчення, класифiкацiя, державна реєстрацiя), запобiгання руйнуванню або заподiянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, вiдповiдного використання, консервацiї, реставрацiї, ремонту, реабiлiтацiї, пристосування та музеєфiкацiї об'єктiв культурної спадщини;

     предмет охорони об'єкта культурної спадщини - характерна властивiсть об'єкта культурної спадщини, що становить його iсторико-культурну цiннiсть, на пiдставi якої цей об'єкт визнається пам'яткою;

     зони охорони пам'ятки (далi - зони охорони) - встановлюванi навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологiчного культурного шару, в межах яких дiє спецiальний режим їх використання;

     iсторичне населене мiсце - населене мiсце, яке зберегло повнiстю або частково iсторичний ареал i занесене до Списку iсторичних населених мiсць України;

     iсторичний ареал населеного мiсця - частина населеного мiсця, що зберегла об'єкти культурної спадщини i пов'язанi з ними розпланування та форму забудови, якi походять з попереднiх перiодiв розвитку, типовi для певних культур або перiодiв розвитку;

     традицiйний характер середовища - iсторично успадкований вигляд та об'ємно-просторова структура iсторичного населеного мiсця;

     виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупнiсть науково-дослiдних, пошукових заходiв з метою визначення наявностi та культурної цiнностi об'єкта культурної спадщини;

     дослiдження - науково-пошукова, науково-практична дiяльнiсть, спрямована на одержання нової iнформацiї про об'єкти культурної спадщини, iсторичнi населенi мiсця, традицiйний характер середовища, який є типовим для певних культур або перiодiв розвитку;

     консервацiя - сукупнiсть науково обґрунтованих заходiв, якi дозволяють захистити об'єкти культурної спадщини вiд подальших руйнувань i забезпечують збереження їхньої автентичностi з мiнiмальним втручанням у їхнiй iснуючий вигляд;

     музеєфiкацiя - сукупнiсть науково обґрунтованих заходiв щодо приведення об'єктiв культурної спадщини у стан, придатний для екскурсiйного вiдвiдування;

     пристосування - сукупнiсть науково-дослiдних, проектних, вишукувальних i виробничих робiт щодо створення умов для сучасного використання об'єкта культурної спадщини без змiни притаманних йому властивостей, якi є предметом охорони об'єкта культурної спадщини, в тому числi реставрацiя елементiв, якi становлять iсторико-культурну цiннiсть;

     реабiлiтацiя - сукупнiсть науково обґрунтованих заходiв щодо вiдновлення культурних та функцiональних властивостей об'єктiв культурної спадщини;

     ремонт - сукупнiсть проектних, вишукувальних i виробничих робiт, спрямованих на покращення технiчного стану та пiдтримання в експлуатацiйному станi об'єкта культурної спадщини без змiни властивостей, якi є предметом охорони об'єкта культурної спадщини;

     реставрацiя - сукупнiсть науково обґрунтованих заходiв щодо укрiплення (консервацiї) фiзичного стану, розкриття найбiльш характерних ознак, вiдновлення втрачених або пошкоджених елементiв об'єктiв культурної спадщини iз забезпеченням збереження їхньої автентичностi;

     змiна об'єкта культурної спадщини - дiї, що призводять чи можуть призвести до часткового або повного зникнення предмета охорони об'єкта культурної спадщини.

     Стаття 2. Класифiкацiя об'єктiв культурної спадщини

     1. За типами об'єкти культурної спадщини подiляються на:

     споруди (витвори) - твори архiтектури та iнженерного мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального малярства, археологiчнi об'єкти, печери з наявними свiдченнями життєдiяльностi людини, будiвлi або примiщення в них, що зберегли автентичнi свiдчення про визначнi iсторичнi подiї, життя та дiяльнiсть вiдомих осiб;

     комплекси (ансамблi) - топографiчно визначенi сукупностi окремих або поєднаних мiж собою об'єктiв культурної спадщини;

     визначнi мiсця - зони або ландшафти, природно-антропогеннi витвори, що донесли до нашого часу цiннiсть з археологiчного, естетичного, етнологiчного, iсторичного, архiтектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

     2. За видами об'єкти культурної спадщини подiляються на:

     археологiчнi - рештки життєдiяльностi людини (нерухомi об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавнiх поселень, стоянок, укрiплень, вiйськових таборiв, виробництв, iригацiйних споруд, шляхiв, могильники, культовi мiсця та споруди, їх залишки чи руїни, мегалiти, печери, наскельнi зображення, дiлянки iсторичного культурного шару, поля давнiх битв, а також пов'язанi з ними рухомi предмети), що мiстяться пiд земною поверхнею та пiд водою i є невiдтворним джерелом iнформацiї про зародження i розвиток цивiлiзацiї;

     iсторичнi - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблi), окремi поховання та некрополi, мiсця масових поховань померлих та померлих (загиблих) вiйськовослужбовцiв (у тому числi iноземцiв), якi загинули у вiйнах, внаслiдок депортацiї та полiтичних репресiй на територiї України, мiсця бойових дiй, мiсця загибелi бойових кораблiв, морських та рiчкових суден, у тому числi iз залишками бойової технiки, озброєння, амунiцiї тощо, визначнi мiсця, пов'язанi з важливими iсторичними подiями, з життям та дiяльнiстю вiдомих осiб, культурою та побутом народiв;

     об'єкти монументального мистецтва - твори образотворчого мистецтва: як самостiйнi (окремi), так i тi, що пов'язанi з архiтектурними, археологiчними чи iншими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);

     об'єкти архiтектури та мiстобудування - окремi архiтектурнi споруди, а також пов'язанi з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва, якi характеризуються вiдзнаками певної культури, епохи, певних стилiв, традицiй або авторiв; природно-архiтектурнi комплекси (ансамблi), iсторичнi центри, вулицi, квартали, площi, залишки давнього розпланування та забудови, що є носiєм певних мiстобудiвних iдей;

     об'єкти садово-паркового мистецтва - поєднання паркового будiвництва з природними або створеними людиною ландшафтами;

     ландшафтнi - природнi територiї, якi мають iсторичну цiннiсть;

     об'єкти науки i технiки - унiкальнi промисловi, виробничi, науково-виробничi, iнженернi, iнженерно-транспортнi, видобувнi об'єкти, що визначають рiвень розвитку науки i технiки певної епохи, певних наукових напрямiв або промислових галузей.

     Стаття 3. Органи управлiння у сферi охорони культурної спадщини

     1. Державне управлiння у сферi охорони культурної спадщини покладається на Кабiнет Мiнiстрiв України, спецiально уповноваженi органи охорони культурної спадщини.

     До спецiально уповноважених органiв охорони культурної спадщини (далi - органи охорони культурної спадщини) належать:

     центральний орган виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини;

     орган охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим;

     органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй;

     органи охорони культурної спадщини районних державних адмiнiстрацiй;

     органи охорони культурної спадщини мiсцевого самоврядування.

     2. На територiї зони вiдчуження i зони безумовного (обов'язкового) вiдселення, що зазнала радiоактивного забруднення внаслiдок Чорнобильської катастрофи, та в умовах виникнення iнших надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру управлiння охороною культурної спадщини здiйснюється Адмiнiстрацiєю зони та центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи вiдповiдно до Закону України "Про правовий режим територiї, що зазнала радiоактивного забруднення внаслiдок Чорнобильської катастрофи" i цього Закону.

     3. Органи охорони культурної спадщини мiсцевого самоврядування населених пунктiв, занесених до Списку iсторичних населених мiсць України, утворюються органами мiсцевого самоврядування за погодженням iз центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини.

     4. Орган охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської мiських, районних державних адмiнiстрацiй пiдконтрольнi i пiдзвiтнi вiдповiдним органам виконавчої влади та центральному органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом.

     5. Органи охорони культурної спадщини мiсцевого самоврядування з питань, передбачених пiдпунктом 5 пункту "б" частини першої статтi 31 i пiдпунктом 10 пункту "б" статтi 32 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi", пiдконтрольнi вiдповiдним органам виконавчої влади.

     6. Рiшення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органiв охорони культурної спадщини, прийнятi в межах їхньої компетенцiї, є обов'язковими для виконання юридичними i фiзичними особами.

     7. Рiшення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини, прийнятi в межах його компетенцiї, є обов'язковими для виконання органами охорони культурної спадщини.

     8. Рiшення органiв охорони культурної спадщини, що суперечать Конституцiї України, iншим актам законодавства, рiшенням Конституцiйного Суду України та актам мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади, можуть бути скасованi центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини.

     Стаття 4. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi охорони культурної спадщини

     До повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi охорони культурної спадщини належить:

     здiйснення державної полiтики;

     здiйснення державного контролю;

     занесення об'єктiв культурної спадщини нацiонального значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змiн до нього щодо пам'яток нацiонального значення;

     подання у вiдповiднi мiжнароднi iнстанцiї пропозицiї про занесення пам'ятки до Списку всесвiтньої спадщини;

     надання дозволу на перемiщення (перенесення) пам'ятки нацiонального значення;

     затвердження Списку iсторичних населених мiсць України та змiн, внесених до нього;

     оголошення ансамблiв i комплексiв пам'яток заповiдниками чи музеями-заповiдниками;

     затвердження нормативiв i методик грошової оцiнки пам'ятки.

     Стаття 5. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини

     До повноважень центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини належить:

     1) контроль за виконанням цього Закону, iнших нормативно-правових актiв про охорону культурної спадщини;

     2) реалiзацiя державної полiтики з питань охорони культурної спадщини;

     3) розроблення, затвердження та погодження нормативно-правових актiв, розроблення та погодження державних програм охорони культурної спадщини;

     4) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здiйснення координацiї та контролю за паспортизацiєю нерухомих об'єктiв культурної спадщини;

     5) координацiя робiт з виявлення, дослiдження та документування об'єктiв культурної спадщини, ведення спискiв цих об'єктiв;

     6) подання Кабiнету Мiнiстрiв України пропозицiй про занесення об'єктiв культурної спадщини нацiонального значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змiн до нього щодо пам'яток нацiонального значення;

     7) занесення об'єктiв культурної спадщини мiсцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змiн до нього щодо пам'яток мiсцевого значення;

     8) подання Кабiнету Мiнiстрiв України пропозицiї про перемiщення (перенесення) пам'ятки нацiонального значення;

     9) надання дозволу на перемiщення (перенесення) пам'яток мiсцевого значення;

     10) забезпечення юридичним i фiзичним особам доступу до iнформацiї, що мiститься у Державному реєстрi нерухомих пам'яток України;

     11) подання Кабiнету Мiнiстрiв України пропозицiй про затвердження Списку iсторичних населених мiсць України та про внесення змiн до нього;

     12) оголошення топографiчно визначених територiй чи водних об'єктiв, в яких мiстяться об'єкти культурної спадщини або можлива їх наявнiсть, охоронюваними археологiчними територiями;

     13) забезпечення публiкацiї Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення до нього змiн;

     14) визначення меж територiй пам'яток нацiонального значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологiчних територiй, iсторичних ареалiв населених мiсць;

     15) затвердження державних норм та правил з питань охорони культурної спадщини, а щодо пам'яток архiтектури та мiстобудування - спiльно з центральним органом виконавчої влади з питань будiвництва, мiстобудування та архiтектури;

     16) здiйснення нагляду за виконанням робiт з дослiдження, консервацiї, реабiлiтацiї, реставрацiї, ремонту, пристосування й музеєфiкацiї пам'яток та iнших робiт на пам'ятках. Цi повноваження можуть бути делегованi iншим органам охорони культурної спадщини вiдповiдно до закону;

     17) встановлення режиму використання пам'яток нацiонального значення, їхнiх територiй, зон охорони, охоронюваних археологiчних територiй, iсторичних ареалiв населених мiсць;

     18) здiйснення науково-методичного керiвництва у питаннях охорони культурної спадщини, затвердження методик та правил дослiдження об'єктiв культурної спадщини;

     19) погодження програм та проектiв мiстобудiвних, архiтектурних та ландшафтних перетворень, будiвельних, мелiоративних, шляхових, земляних робiт на пам'ятках нацiонального значення, їх територiях, у зонах охорони, на охоронюваних археологiчних територiях, в iсторичних ареалах населених мiсць, а також програм i проектiв, реалiзацiя яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини. Цi повноваження можуть бути делегованi органам охорони культурної спадщини нижчого рiвня вiдповiдно до закону;

     20) призначення вiдповiдних охоронних заходiв щодо пам'яток нацiонального значення та їхнiх територiй у разi виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслiдок дiї природних факторiв або проведення будь-яких робiт;

     21) заборона будь-якої дiяльностi юридичних або фiзичних осiб, яка створює загрозу об'єкту культурної спадщини або порушує законодавство у сферi охорони культурної спадщини;

     22) надання дозволiв на проведення робiт на пам'ятках нацiонального значення, їхнiх територiях та в зонах охорони, на охоронюваних археологiчних територiях, в iсторичних ареалах населених мiсць;

     23) видання розпоряджень та приписiв щодо охорони пам'яток нацiонального значення, припинення робiт на цих пам'ятках, їхнiх територiях та в зонах охорони, на охоронюваних археологiчних територiях, в iсторичних ареалах населених мiсць, якщо цi роботи здiйснюються за вiдсутностi затверджених або погоджених iз вiдповiдними органами охорони культурної спадщини програм та проектiв, передбачених цим Законом дозволiв або з вiдхиленням вiд них;

     24) надання дозволiв на вiдновлення земляних робiт;

     25) погодження вiдчуження або передачi пам'яток нацiонального значення їхнiми власниками чи уповноваженими ними органами iншим особам у володiння, користування або управлiння;

     26) здiйснення функцiй управлiння заповiдниками, музеями-заповiдниками, що перебувають у державнiй власностi, вiдповiдно до закону;

     27) погодження охоронних договорiв на пам'ятки нацiонального значення;

     28) погодження проектiв вiдведення та надання земельних дiлянок, у тому числi тих, що призначаються для сiльськогосподарських потреб, погодження змiни землевласника, землекористувача на територiї пам'яток та в їх охоронних зонах, на охоронюваних археологiчних територiях, в iсторичних ареалах населених мiсць. Цi повноваження можуть бути делегованi органам охорони культурної спадщини нижчого рiвня вiдповiдно до закону;

     29) затвердження правил встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знакiв, iнших iнформацiйних написiв, позначок на пам'ятках або в межах їхнiх територiй, затвердження їхнiх зразкiв;

     30) застосування фiнансових санкцiй за порушення цього Закону;

     31) формування i розмiщення державного замовлення, укладення з цiєю метою контрактiв на виявлення, дослiдження, консервацiю, реставрацiю, реабiлiтацiю, музеєфiкацiю, ремонт, пристосування пам'яток та iншi заходи щодо охорони культурної спадщини;

     32) здiйснення iнших повноважень вiдповiдно до закону.

     Стаття 6. Повноваження iнших органiв охорони культурної спадщини

     1. До повноважень органу охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органiв охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй вiдповiдно до їхньої компетенцiї належить:

     1) здiйснення контролю за виконанням цього Закону, iнших нормативно-правових актiв про охорону культурної спадщини;

     2) подання пропозицiй центральному органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини про занесення об'єктiв культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змiн до нього;

     3) забезпечення юридичним i фiзичним особам доступу до iнформацiї, що мiститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання iнформацiї щодо програм та проектiв будь-яких змiн у зонах охорони пам'яток та в iсторичних ареалах населених мiсць;

     4) визначення меж територiй пам'яток мiсцевого значення та затвердження їхнiх зон охорони;

     5) встановлення режиму використання пам'яток мiсцевого значення, їхнiх територiй, зон охорони;

     6) забезпечення захисту об'єктiв культурної спадщини вiд загрози знищення, руйнування або пошкодження;

     7) забезпечення виготовлення, складання i передачi центральному органовi виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини наукової документацiї з описами та фiксацiєю об'єктiв культурної спадщини, а в разi отримання дозволу на їх перемiщення (перенесення) - демонтаж iз них елементiв, якi становлять культурну цiннiсть, з метою збереження;

     8) органiзацiя розроблення та погодження вiдповiдних програм охорони культурної спадщини;

     9) погодження вiдповiдних програм та проектiв мiстобудiвних, архiтектурних i ландшафтних перетворень, будiвельних, мелiоративних, шляхових, земляних робiт, реалiзацiя яких може позначитися на станi пам'яток мiсцевого значення, їх територiй i зон охорони, та виконання iнших повноважень, делегованих центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини вiдповiдно до закону;

     10) погодження проектiв вiдведення та надання земельних дiлянок, у тому числi тих, що призначаються для сiльськогосподарських потреб, погодження змiни землевласника, землекористувача в межах повноважень, делегованих центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини;

     11) виконання функцiї замовника, укладення з цiєю метою контрактiв на виявлення, дослiдження, консервацiю, реставрацiю, реабiлiтацiю, музеєфiкацiю, ремонт, пристосування об'єктiв культурної спадщини та iншi заходи щодо охорони культурної спадщини;

     12) призначення вiдповiдних охоронних заходiв щодо пам'яток мiсцевого значення та їхнiх територiй у разi виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслiдок дiї природних факторiв або проведення будь-яких робiт;

     13) надання дозволiв на проведення робiт на пам'ятках мiсцевого значення (крiм пам'яток археологiї), їхнiх територiях та в зонах охорони, реєстрацiя дозволiв на проведення археологiчних розвiдок, розкопок;

     14) видання розпоряджень та приписiв щодо охорони пам'яток мiсцевого значення, припинення робiт на пам'ятках, їхнiх територiях та в зонах охорони, якщо цi роботи проводяться за вiдсутностi затверджених або погоджених з вiдповiдним органом охорони культурної спадщини програм та проектiв, передбачених цим Законом дозволiв або з вiдхиленням вiд них;

     15) надання вiдповiдних дозволiв на вiдновлення земляних робiт;

     16) погодження вiдчуження або передачi пам'яток мiсцевого значення їхнiми власниками чи уповноваженими ними органами iншим особам у володiння, користування або управлiння;

     17) укладення охоронних договорiв на пам'ятки;

     18) здiйснення функцiй управлiння заповiдниками, музеями-заповiдниками, що перебувають вiдповiдно у державнiй та комунальнiй власностi, згiдно iз законом;

     19) подання пропозицiї центральному органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини про занесення вiдповiдної територiї до Списку iсторичних населених мiсць України;

     20) застосування фiнансових санкцiй за порушення цього Закону;

     21) забезпечення в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знакiв, iнших iнформацiйних написiв, позначок на пам'ятках або в межах їхнiх територiй;

     22) iнформування центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам'яток, що знаходяться на їх територiї. Цi повноваження можуть бути делегованi органам охорони культурної спадщини районних державних адмiнiстрацiй, органам охорони культурної спадщини мiсцевого самоврядування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини вiдповiдно до закону;

     23) здiйснення iнших повноважень вiдповiдно до закону.

     2. До повноважень органiв охорони культурної спадщини районних державних адмiнiстрацiй, органiв охорони культурної спадщини мiсцевого самоврядування вiдповiдно до їх компетенцiї належить:

     1) забезпечення виконання цього Закону, iнших нормативно-правових актiв про охорону культурної спадщини на вiдповiднiй територiї;

     2) подання пропозицiй органу охорони культурної спадщини вищого рiвня про занесення об'єктiв культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змiн до нього та про занесення вiдповiдної територiї до Списку iсторичних населених мiсць України;

     3) забезпечення юридичним i фiзичним особам доступу до iнформацiї, що мiститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання iнформацiї щодо програм та проектiв будь-яких змiн у зонах охорони пам'яток та в iсторичних ареалах населених мiсць;

     4) забезпечення дотримання режиму використання пам'яток мiсцевого значення, їх територiй, зон охорони;

     5) забезпечення захисту об'єктiв культурної спадщини вiд загрози знищення, руйнування або пошкодження;

     6) органiзацiя розроблення вiдповiдних програм охорони культурної спадщини;

     7) надання висновкiв щодо вiдповiдних програм та проектiв мiстобудiвних, архiтектурних i ландшафтних перетворень, будiвельних, мелiоративних, шляхових, земляних робiт на пам'ятках мiсцевого значення та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологiчних територiях, в iсторичних ареалах населених мiсць, а також програм та проектiв, реалiзацiя яких може позначитися на станi об'єктiв культурної спадщини;

     8) органiзацiя вiдповiдних охоронних заходiв щодо пам'яток мiсцевого значення та їх територiй у разi виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслiдок дiї природних факторiв чи проведення будь-яких робiт;

     9) видання розпоряджень та приписiв щодо охорони пам'яток мiсцевого значення, припинення робiт на цих пам'ятках, їх територiях та в зонах охорони, якщо цi роботи проводяться за вiдсутностi затверджених або погоджених з вiдповiдним органом охорони культурної спадщини програм та проектiв, передбачених цим Законом дозволiв або з вiдхиленням вiд них;

     10) надання висновкiв щодо вiдчуження або передачi пам'яток мiсцевого значення їх власниками чи уповноваженими ними органами iншим особам у володiння, користування або управлiння;

     11) укладення охоронних договорiв на пам'ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рiвня вiдповiдно до закону;

     12) забезпечення в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знакiв, iнших iнформацiйних написiв, позначок на пам'ятках або в межах їх територiй;

     13) пiдготовка пропозицiй та проектiв розпоряджень щодо проведення робiт з консервацiї, реставрацiї, реабiлiтацiї, музеєфiкацiї, ремонту та пристосування об'єктiв культурної спадщини, вiдповiдного використання пам'яток та подання їх на розгляд вiдповiдному органу виконавчої влади;

     14) популяризацiя справи охорони культурної спадщини на вiдповiднiй територiї, органiзацiя науково-методичної, експозицiйно-виставкової та видавничої дiяльностi у цiй сферi;

     15) виконання функцiї замовника, укладення з цiєю метою контрактiв на виявлення, дослiдження, консервацiю, реставрацiю, реабiлiтацiю, музеєфiкацiю, ремонт, пристосування об'єктiв культурної спадщини та iншi заходи щодо охорони культурної спадщини;

     16) пiдготовка пропозицiй до програм соцiально-економiчного розвитку вiдповiдної територiї i проектiв мiсцевого бюджету та подання їх на розгляд вiдповiдному органу виконавчої влади;

     17) надання висновкiв щодо вiдведення земельних дiлянок, у тому числi тих, що призначаються для сiльськогосподарських потреб, погодження змiни землевласника, землекористувача - в межах повноважень, визначених органом охорони культурної спадщини вищого рiвня;

     18) iнформування органiв охорони культурної спадщини вищого рiвня про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам'яток, що знаходяться на їх територiї;

     19) участь в органiзацiї пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв у сферi охорони культурної спадщини;

     20) органiзацiя дослiджень об'єктiв культурної спадщини, якi потребують рятiвних робiт;

     21) застосування фiнансових санкцiй за порушення цього Закону;

     22) здiйснення iнших повноважень вiдповiдно до закону.

     3. Голови обласних, Київської та Севастопольської мiських, районних державних адмiнiстрацiй та сiльськi, селищнi, мiськi голови призначають на посаду i звiльняють з посади керiвникiв вiдповiдних органiв охорони культурної спадщини за погодженням з органом охорони культурної спадщини вищого рiвня вiдповiдно до закону".

     3. Статтю 11 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 11. Участь пiдприємств, закладiв науки, освiти та культури, громадських органiзацiй, громадян в охоронi культурної спадщини

     Пiдприємства усiх форм власностi, заклади науки, освiти та культури, громадськi органiзацiї, громадяни сприяють органам охорони культурної спадщини в роботi з охорони культурної спадщини, можуть встановлювати шефство над об'єктами культурної спадщини з метою забезпечення їх збереження, сприяють державi у здiйсненнi заходiв з охорони об'єктiв культурної спадщини i поширеннi знань про них, беруть участь у популяризацiї культурної спадщини серед населення, сприяють її вивченню дiтьми та молоддю, залучають громадян до її охорони.

     Українське товариство охорони пам'яток iсторiї та культури сприяє залученню широких верств населення до участi в охоронi культурної спадщини, здiйснює пропаганду культурної спадщини i законодавства про її охорону, громадський контроль за її збереженням, використанням, консервацiєю, реставрацiєю, реабiлiтацiєю, музеєфiкацiєю та ремонтом, сприяє роботi органiв охорони культурної спадщини.

     Незалежнi групи спецiалiстiв з iнiцiативи об'єднань громадян, органiв охорони культурної спадщини, а також iнших органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування за рахунок їх власних коштiв або на громадських засадах можуть здiйснювати громадську експертизу з питань охорони культурної спадщини. Висновки даної експертизи можуть враховуватися органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування при прийняттi вiдповiдних рiшень згiдно iз законом".

     4. У частинi першiй статтi 13 слово "антропологiчної" виключити, слово "етнографiчної" замiнити словом "етнологiчної".

     5. Статтi 14 та 15 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 14. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змiн до нього

     1. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змiн до нього (вилучення з Реєстру, змiна категорiї пам'ятки) провадяться вiдповiдно до категорiї пам'ятки:

     а) пам'ятки нацiонального значення - постановою Кабiнету Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини;

     б) пам'ятки мiсцевого значення - рiшенням центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини за поданням вiдповiдних органiв охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток iсторiї та культури, iнших громадських органiзацiй, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного мiсяця з дня одержання подання.

     2. Об'єкт культурної спадщини, в тому числi щойно виявлений, до вирiшення питання про занесення його до Реєстру пiдлягає охоронi вiдповiдно до вимог цього Закону, про що вiдповiдний орган охорони культурної спадщини у письмовiй формi повiдомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган.

     Порядок виявлення об'єктiв культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини.

     3. Центральний орган виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини видає власнику пам'ятки або уповноваженому ним органу свiдоцтво про реєстрацiю об'єкта культурної спадщини як пам'ятки. Це повноваження може бути делеговано iншим органам охорони культурної спадщини вiдповiдно до закону.

     4. Центральний орган виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини надає органу охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської мiських, районних державних адмiнiстрацiй, органам охорони культурної спадщини мiсцевого самоврядування витяги з Реєстру щодо пам'яток, якi розташованi на їхнiх територiях.

     Стаття 15. Вилучення пам'ятки з Реєстру

     Вилучення пам'ятки з Реєстру здiйснюється лише у разi:

     якщо пам'ятку зруйновано;

     якщо пам'ятка археологiї, що не виявлена в наземних обсягових формах, дослiджена на всiй площi i по всiй глибинi культурного шару i при цьому не виявлено об'єктiв культурної спадщини, якi пiдлягають консервацiї або музеєфiкацiї на мiсцi та подальшому використанню;

     якщо пам'ятка втратила предмет охорони".

     6. Статтю 17 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 17. Суб'єкти права власностi на пам'ятки

     Пам'ятка, крiм пам'ятки археологiї, може перебувати у державнiй, комунальнiй або приватнiй власностi. Суб'єкти права власностi на пам'ятку визначаються згiдно iз законом.

     Усi пам'ятки археологiї, в тому числi тi, що знаходяться пiд водою, включаючи пов'язанi з ними рухомi предмети, є державною власнiстю. Такi рухомi предмети пiдлягають вiднесенню до державної частини Музейного фонду України, облiку та збереженню у порядку, визначеному законодавством.

     У документi, який посвiдчує право власностi на пам'ятку, обов'язково вказуються категорiя пам'ятки, дата i номер рiшення про її державну реєстрацiю.

     Землi, на яких розташованi пам'ятки археологiї, перебувають у державнiй власностi або вилучаються (викуповуються) у державну власнiсть в установленому законом порядку, за винятком земельних дiлянок, на яких розташовуються пам'ятки археологiї - поля давнiх битв".

     7. В абзацi першому частини першої статтi 18 слова "крiм пам'яток, занесених до Перелiку пам'яток, якi не пiдлягають приватизацiї" замiнити словами "(за винятком пам'яток, вiдчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України)".

     8. Частину першу та абзац перший частини другої статтi 20 викласти в такiй редакцiї:

     "1. У разi продажу пам'ятки (крiм пам'ятки, яка не пiдлягає приватизацiї) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у письмовiй формi повiдомити про це вiдповiдний орган охорони культурної спадщини iз зазначенням цiни та iнших умов продажу.

     2. Центральний орган виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини має право привiлеєвої купiвлi пам'ятки нацiонального значення. Орган охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської мiських, районних державних адмiнiстрацiй та органи охорони культурної спадщини мiсцевого самоврядування мають право привiлеєвої купiвлi пам'ятки мiсцевого значення. У разi вiдмови вiд здiйснення цього права чи нездiйснення його протягом мiсяця з дня одержання повiдомлення власник або уповноважений ним орган має право на продаж пам'ятки".

     9. Статтю 22 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 22. Заборона знесення, змiни, замiни пам'яток та порядок їх перемiщення (перенесення)

     Пам'ятки, їхнi частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змiнювати, замiнювати, перемiщувати (переносити) на iншi мiсця.

     Перемiщення (перенесення) пам'ятки на iнше мiсце допускається як виняток у випадках, коли неможливо зберегти пам'ятку на мiсцi, за умови проведення комплексу наукових дослiджень з вивчення та фiксацiї пам'ятки (обмiри, фотофiксацiя тощо).

     Фiнансування всiх заходiв з вивчення, фiксацiї, перемiщення (перенесення) пам'яток, що пiдлягають перемiщенню (перенесенню) вiдповiдно до цього Закону, провадиться за рахунок коштiв замовника робiт, якi викликали необхiднiсть перемiщення (перенесення) пам'яток. Якщо перемiщення (перенесення) пам'яток є необхiдним внаслiдок дiї непереборної сили, вивчення та фiксацiя пам'ятки провадяться за рахунок коштiв Державного бюджету України".

     10. У статтi 24:

     1) в абзацi четвертому частини другої слова "мiських, районних" замiнити словом "мiських";

     2) частини третю i п'яту викласти в такiй редакцiї:

     "3. Забороняється змiнювати призначення пам'ятки, її частин та елементiв, робити написи, позначки на нiй, на її територiї та в її охороннiй зонi без дозволу вiдповiдного органу охорони культурної спадщини";

     "5. Розмiщення реклами на пам'ятках нацiонального значення, в межах зон охорони цих пам'яток, iсторичних ареалiв населених мiсць дозволяється за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини. Цi повноваження можуть бути делегованi iншим органам охорони культурної спадщини вiдповiдно до закону.

     Розмiщення реклами на пам'ятках мiсцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток дозволяється за погодженням з органом охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим чи органами охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй. Цi повноваження можуть бути делегованi органам охорони культурної спадщини нижчого рiвня вiдповiдно до закону".

     11. Статтю 26 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 26. Консервацiя, реставрацiя, реабiлiтацiя, музеєфiкацiя, ремонт та пристосування пам'яток

     1. Консервацiя, реставрацiя, реабiлiтацiя, музеєфiкацiя, ремонт, пристосування пам'яток нацiонального значення здiйснюються лише за наявностi письмового дозволу центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини на пiдставi погодженої з ним науково-проектної документацiї.

     Консервацiя, реставрацiя, реабiлiтацiя, музеєфiкацiя, ремонт, пристосування пам'яток мiсцевого значення здiйснюються за наявностi письмового дозволу органу охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органiв охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй вiдповiдно до їхньої компетенцiї, на пiдставi погодженої з ними науково-проектної документацiї.

     2. Розроблення проектiв та проведення робiт з консервацiї, реставрацiї, реабiлiтацiї, музеєфiкацiї, ремонту, пристосування пам'яток здiйснюються за наявностi у проектувальника та виконавця робiт лiцензiй, виданих в установленому законом порядку. Розробленню проектiв передує проведення необхiдних науково-дослiдних робiт, у тому числi археологiчних i геологiчних.

     3. Роботи iз збереження об'єктiв культурної спадщини проводяться згiдно з реставрацiйними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини. Будiвельнi норми та правила застосовуються у разi проведення робiт iз збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать iнтересам збереження цього об'єкта".

     12. У статтi 31:

     абзац перший частини першої викласти в такiй редакцiї:

     "1. Топографiчно визначенi територiї чи воднi об'єкти, в яких мiстяться об'єкти культурної спадщини або можлива їх наявнiсть, за поданням вiдповiдного органу охорони культурної спадщини можуть оголошуватися рiшенням центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини охоронюваними археологiчними територiями на обмежений або необмежений строк у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     абзац перший частини другої виключити.

     13. Частини першу i третю статтi 32 викласти в такiй редакцiї:

     "1. З метою захисту традицiйного характеру середовища окремих пам'яток, комплексiв (ансамблiв) навколо них повиннi встановлюватися зони охорони пам'яток: охороннi зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологiчного культурного шару.

     Межi та режими використання зон охорони пам'яток визначаються вiдповiдною науково-проектною документацiєю i затверджуються вiдповiдним органом охорони культурної спадщини.

     Порядок визначення та затвердження меж i режимiв використання зон охорони пам'яток та внесення змiн до них встановлюється центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини";

     "3. На охоронюваних археологiчних територiях, у межах зон охорони пам'яток, iсторичних ареалiв населених мiсць, занесених до Списку iсторичних населених мiсць України, забороняються мiстобудiвнi, архiтектурнi чи ландшафтнi перетворення, будiвельнi, мелiоративнi, шляховi, землянi роботи без дозволу вiдповiдного органу охорони культурної спадщини".

     14. Статтю 33 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 33. Заповiдники

     Ансамблi i комплекси пам'яток, якi становлять виняткову археологiчну, естетичну, етнографiчну, iсторичну, мистецьку, наукову чи художню цiннiсть, можуть бути оголошенi рiшеннями Кабiнету Мiнiстрiв України державними iсторико-культурними (iсторико-архiтектурними, архiтектурно-iсторичними, iсторико-меморiальними, iсторико-археологiчними, iсторико-етнографiчними) заповiдниками чи музеями-заповiдниками, охорона яких здiйснюється вiдповiдно до цього Закону та iнших законiв.

     Порядок створення iсторико-культурних заповiдникiв та музеїв-заповiдникiв i типовi положення про них затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України".

     15. Частину першу статтi 34 пiсля слiв "iншої проектно-планувальної" доповнити словами "та мiстобудiвної".

     16. Статтю 35 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 35. Дозволи на проведення археологiчних розвiдок, розкопок, iнших земляних робiт

     1. Проведення археологiчних розвiдок, розкопок, iнших земляних робiт на територiї пам'ятки, охоронюванiй археологiчнiй територiї, в зонах охорони, в iсторичних ареалах населених мiсць, а також дослiдження решток життєдiяльностi людини, що мiстяться пiд земною поверхнею, пiд водою, здiйснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робiт - фiзичнiй особi, i за умови реєстрацiї цього дозволу у вiдповiдному органi охорони культурної спадщини.

     Дозволи на проведення археологiчних розвiдок, розкопок надаються за умови дотримання виконавцем робiт вимог охорони культурної спадщини та наявностi у нього необхiдного квалiфiкацiйного документа, виданого квалiфiкацiйною радою. Порядок надання дозволiв установлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Квалiфiкацiйнi документи видаються квалiфiкацiйною радою - колегiальним, незалежним органом, вiдповiдальним за фаховий рiвень виконавця робiт. Порядок формування та дiяльностi квалiфiкацiйної ради затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України. До складу квалiфiкацiйної ради входять вiдповiднi фахiвцi наукових установ, вищих навчальних закладiв, громадських органiзацiй.

     Дозволи на проведення земляних (пiдводних) робiт на територiї мiсць бойових дiй, мiсць загибелi бойових кораблiв, морських та рiчкових суден, мiсць поховань померлих та померлих (загиблих) вiйськовослужбовцiв (у тому числi iноземцiв), якi загинули у вiйнах, внаслiдок депортацiї та полiтичних репресiй на територiї України, надаються згiдно з програмами, погодженими з вiдповiдним органом охорони культурної спадщини.

     2. Виконавець археологiчних розвiдок, розкопок зобов'язаний:

     забезпечити збереження виявлених пiд час дослiджень об'єктiв культурної спадщини;

     своєчасно здати звiт про дослiдження органам, що видали дозвiл та квалiфiкацiйний документ;

     передати всi знайденi пiд час дослiджень рухомi предмети, пов'язанi з нерухомими об'єктами культурної спадщини (антропогеннi, антропологiчнi, палеозоологiчнi, палеоботанiчнi та iншi об'єкти, що мають культурну цiннiсть), на постiйне зберiгання визначенiй у дозволi установi для занесення до державної частини Музейного фонду України;

     передати польову документацiю та звiт про проведенi роботи до архiвного пiдроздiлу державної наукової установи у порядку, визначеному законодавством;

     забезпечити належну консервацiю об'єктiв культурної спадщини, що мають культурну цiннiсть, упорядкування територiї пiсля завершення робiт, а в разi потреби - взяти участь у пiдготовцi зазначених об'єктiв до експозицiї, а пов'язаних з ними матерiалiв - до проведення їх державної реєстрацiї як пам'яток.

     3. Вiдповiдний орган охорони культурної спадщини може призначати своїх уповноважених представникiв для здiйснення нагляду за проведенням археологiчних розкопок. Виконавець археологiчних розкопок зобов'язаний сприяти представникам органiв охорони культурної спадщини у здiйсненнi нагляду за проведенням розкопок.

     4. Застосування металошукачiв чи будь-якого iншого пошукового обладнання або вiдповiдної технологiї на об'єктах культурної спадщини дозволяється тiльки за наявностi дозволу на їх використання та пiдлягає обов'язковiй реєстрацiї у вiдповiдному органi охорони культурної спадщини.

     5. Власник або користувач земельної дiлянки (у тому числi орендар) у межах територiї пам'ятки, охоронюваної археологiчної територiї, в зонах охорони, в iсторичних ареалах населених мiсць згiдно з розпорядженням органу охорони культурної спадщини зобов'язаний не перешкоджати виконавцевi робiт, який має дозвiл на проведення археологiчних розвiдок, розкопок на цiй дiлянцi.

     Власник або користувач (у тому числi орендар) земельної дiлянки, на якiй проводяться археологiчнi розвiдки, розкопки, має право на вiдшкодування у повному обсязi шкоди, якої вiн зазнав у зв'язку з проведенням таких робiт".

     17. Частини другу i третю статтi 37 викласти в такiй редакцiї:

     "Щойно виявленi об'єкти культурної спадщини до вирiшення питання про їх реєстрацiю як пам'яток пiдлягають охоронi вiдповiдно до вимог цього Закону та вносяться до Перелiку об'єктiв культурної спадщини, затвердженого рiшенням вiдповiдного органу охорони культурної спадщини.

     З метою захисту об'єктiв археологiї, в тому числi тих, що можуть бути виявленi, надання земельних дiлянок здiйснюється за погодженням вiдповiдних органiв охорони культурної спадщини згiдно iз законом".

     18. Частину другу статтi 40 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Кошти, одержанi вiд справляння податку з реклами (за розмiщення зовнiшньої та внутрiшньої реклами на пам'ятках та в межах їхнiх охоронних зон), а також вiд справляння збору за право використання мiсцевої символiки, пов'язаної з пам'ятками, використовуються виключно на фiнансування охорони культурної спадщини вiдповiдно до мiсцевих бюджетiв, затверджених в установленому порядку".

     19. Частину другу статтi 41 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Забороняється витрачати кошти, призначенi для фiнансування охорони культурної спадщини, на посередництво у здiйсненнi заходiв у сферi охорони культурної спадщини та будiвництво (створення) нових будiвель, споруд (витворiв)".

     20. Статтi 44 i 45 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 44. Вiдповiдальнiсть юридичних осiб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини

     Вiдповiдний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робiт, такi фiнансовi санкцiї:

     за проведення будь-яких незаконних робiт, що можуть завдати або завдали шкоди пам'ятцi, її територiї, охоронюванiй археологiчнiй територiї, охоронним зонам, iсторичним ареалам населених мiсць, - у розмiрi вiд тисячi до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрацiї, реабiлiтацiї пам'яток, у тому числi тих вимог, що передбаченi охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнацiї - у розмiрi вiд тисячi до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     за неподання, несвоєчасне подання або подання явно недостовiрної iнформацiї про виявленi у процесi земляних, будiвельних, шляхових, мелiоративних та будь-яких iнших робiт об'єкти культурної спадщини - у розмiрi вiд ста до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Рiшення органу охорони культурної спадщини про застосування фiнансових санкцiй може бути оскаржено до суду.

     Фiнансовi санкцiї, накладенi органом охорони культурної спадщини, стягуються у встановленому законом порядку.

     Стаття 45. Порядок застосування фiнансових санкцiй за порушення законодавства про охорону культурної спадщини

     Фiнансовi санкцiї, передбаченi статтею 44 цього Закону, накладаються керiвником, заступниками керiвника центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини, керiвником чи заступниками керiвника органу охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, керiвником органу охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської мiських, районних державних адмiнiстрацiй, керiвником органу охорони культурної спадщини мiсцевого самоврядування пiсля розгляду матерiалiв, якi засвiдчують факт правопорушення.

     Про вчинення правопорушення, зазначеного у статтi 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керiвник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днiв з моменту отримання акта може подати письмовi пояснення до нього. Акт разом з iншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термiн з моменту складення акта надсилається посадовiй особi, яка має право накладати фiнансовi санкцiї.

     Рiшення про накладення фiнансових санкцiй приймається протягом 10 днiв пiсля отримання документiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi. Рiшення про накладення фiнансових санкцiй оформлюється постановою, що надсилається юридичнiй особi, на яку накладено фiнансовi санкцiї.

     Кошти, одержанi у виглядi стягнень, передбачених у статтi 44 цього Закону, зараховуються до спецiального фонду вiдповiдного бюджету".

     21. Частини другу i третю статтi 46 виключити.

     II. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування, крiм статтi 35 у редакцiї цього Закону, яка набирає чинностi з 1 сiчня 2006 року.

     2. Внести до законiв України такi змiни:

     1) у пiдпунктi 5.2.13 пункту 5.2 статтi 5 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 2000 р., N 39, ст. 333; 2003 р., N 12, ст. 88; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 1 липня 2004 року N 1957-IV) слова "не бiльше п'яти вiдсоткiв" замiнити словами "не бiльше десяти вiдсоткiв", а слова "(для громадських органiзацiй iнвалiдiв - не бiльше десяти вiдсоткiв оподатковуваного прибутку попереднього звiтного перiоду)" виключити;

     2) статтю 9 Закону України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299, N 45, ст. 377; 2001 р., N 11, ст. 45, N 16, ст. 76, N 22, ст. 105, N 49, ст. 259; 2002 р., N 6, ст. 39, N 7, ст. 50, N 17, ст. 121, N 20, ст. 134, N 30, ст. 207, N 31, ст. 214; 2003 р., N 13, ст. 92, N 23, ст. 145, N 36, ст. 276; 2004 р., N 12, ст. 155, N 13, ст. 180, N 15, ст. 228, N 38, ст. 468, N 50, ст. 537) доповнити пунктом 69 такого змiсту:

     "69) розроблення проектiв та проведення робiт з консервацiї, реставрацiї, реабiлiтацiї, музеєфiкацiї, ремонту, пристосування пам'яток".

     3. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть iз цим Законом нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

     4. Об'єкти, включенi до спискiв (перелiкiв) пам'яток iсторiї та культури республiканського чи мiсцевого значення вiдповiдно до Закону Української РСР "Про охорону i використання пам'яток iсторiї та культури", до вирiшення питання про їх включення (невключення) до Реєстру вважаються пам'ятками вiдповiдно нацiонального чи мiсцевого значення.

     5. Кабiнету Мiнiстрiв України у шестимiсячний строк з дня опублiкування цього Закону:

     подати до Верховної Ради України пропозицiї щодо внесення змiн до законiв України у зв'язку з прийняттям цього Закону;

     розробити i забезпечити внесення змiн до законодавчих актiв України щодо залучення iнвестицiйних коштiв у сферу охорони культурної спадщини;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити прийняття необхiдних нормативно-правових актiв у зв'язку з прийняттям цього Закону.

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ
16 грудня 2004 року
N 2245-IV