ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03.06.2005	N 8

Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил

     Особи, що вчинюють контрабанду та порушують митнi правила, посягають на встановлений законодавством України порядок перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України, внаслiдок чого завдають шкоду економiцi держави, її культурнiй спадщинi, здоров'ю населення та громадськiй безпецi, сприяють розширенню тiньового сектора економiки.

     Розглянувши матерiали судової практики у справах про контрабанду та порушення митних правил, Пленум Верховного Суду України зазначає, що при розглядi цих справ суди в основному правильно застосовують чинне законодавство, проте мають мiсце й недолiки, якi зумовленi, зокрема, недосконалiстю окремих норм закону.

     З метою правильного та однакового застосування судами законодавства про вiдповiдальнiсть за контрабанду i порушення митних правил Пленум Верховного Суду України постановляє:

     1. При розглядi як адмiнiстративних, так i кримiнальних справ про порушення митних правил i контрабанду судам слiд користуватися, зокрема, визначеннями основних термiнiв i понять, що наведенi у ст. 1 Митного кодексу України (далi - МК).

     2. Роз'яснити судам, що вiдповiдальнiсть за контрабанду за ст. 201 Кримiнального кодексу України (далi - КК) настає у випадках, коли мало мiсце умисне перемiщення товарiв через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням вiд митного контролю, вчинене у великих розмiрах.

     Вiдповiдно до п. 39 ст. 1 МК товари - це будь-яке рухоме майно (у тому числi валютнi та культурнi цiнностi), електрична, теплова й iншi види енергiї, а також транспортнi засоби, за винятком тих, що використовуються виключно для перевезення пасажирiв i товарiв через митний кордон України.

     3. Згiдно з примiткою до ст. 201 КК контрабанда товарiв вважається вчиненою у великих розмiрах, якщо їхня вартiсть

     у 1000 i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян. Вирiшуючи питання про те, чи мала великi розмiри контрабанда товарiв, вчинена пiсля 1 сiчня 2004 р., судам треба враховувати роз'яснення, що мiстяться у постановi Пленуму Верховного Суду України вiд 28 травня 2004 р. N 9 "Про деякi питання застосування судами України адмiнiстративного та кримiнального законодавства у зв'язку з набранням чинностi Законом України вiд 22 травня 2003 р. "Про податок з доходiв фiзичних осiб".

     При визначеннi вартостi предмета контрабанди чи порушення митних правил потрiбно виходити з нормативних актiв про цiни й цiноутворення на вiдповiднi товари. У разi потреби це питання може бути вирiшено на пiдставi висновку експертизи.

     Якщо предмет контрабанди чи порушення митних правил вивезено за межi України, реалiзовано, знищено або ж мiсце його знаходження не встановлено, при визначеннi його вартостi можуть бути використанi вiдомостi, наявнi у митних, товаросупровiдних та iнших документах.

     У тому випадку, коли предметом порушення митних правил є iноземна валюта, вчинене слiд квалiфiкувати залежно вiд розмiру її вартостi, яка визначається за офiцiйним курсом Нацiонального банку України на час вчинення правопорушення, - як злочин чи як адмiнiстративне правопорушення.

     Якщо особа мала умисел на незаконне перемiщення через митний кордон товарiв у великих розмiрах, але перемiстила їх невеликими частинами, вартiсть кожної з яких є меншою вiд 1000 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, її дiї належить розглядати як продовжуваний злочин i квалiфiкувати за ст. 201 КК.

     Дiї, спрямованi на незаконне перемiщення товарiв у невеликих розмiрах, є адмiнiстративним правопорушенням, i вiдповiдальнiсть за них настає за статтями 351, 352 чи iншими статтями МК.

     4. Пiд незаконним перемiщенням предметiв поза митним контролем (ст. 201 КК, ст. 351 МК) потрiбно розумiти їх перемiщення через митний кордон України поза мiсцем розташування митного органу (тобто поза зонами митного контролю), або поза часом здiйснення митного оформлення, або з використанням незаконного звiльнення вiд митного контролю внаслiдок зловживання посадовими особами митного органу своїм службовим становищем.

     5. Незаконне перемiщення предметiв iз приховуванням вiд митного контролю (ст. 201 КК, ст. 352 МК) - це їх перемiщення через митний кордон України з використанням спецiально виготовлених сховищ (тайникiв) та iнших засобiв чи способiв, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду iнших, або з поданням митному органу як пiдстави для перемiщення товарiв пiдроблених документiв чи одержаних незаконним шляхом або таких, що мiстять неправдивi данi.

     Вiдповiдно до п. 37 ст. 1 МК пiд спецiально виготовленим сховищем (тайником) треба розумiти сховище, виготовлене з метою незаконного перемiщення товарiв через митний кордон України, а також обладнанi i пристосованi з цiєю ж метою конструктивнi ємностi та предмети, якi попередньо пiддавалися розбиранню, монтажу тощо.

     Використанням iнших засобiв чи способiв, що утруднюють виявлення предметiв, можуть визнаватися, зокрема, приховування останнiх у валiзах, одязi, взуттi, головному вбраннi, речах особистого користування, на тiлi або в органiзмi людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду iнших (змiна їхнiх зовнiшнiх ознак - форми та стану, упаковки, ярликiв, етикеток тощо).

     6. Судам необхiдно враховувати, що пiдставою для перемiщення товарiв через митний кордон є визначенi нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвiл митного органу на пропуск товарiв через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларацiя, контракт, коносамент, лiцензiя, квота, товаросупровiднi документи, дозвiл вiдповiдних державних органiв.

     Пiдробленими треба вважати як фальшивi документи, так i справжнi, до яких внесено неправдивi вiдомостi чи окремi змiни, що перекручують змiст iнформацiї щодо фактiв, якi ними посвiдчуються, а також документи з пiдробленими пiдписами, вiдбитками печаток та штампiв.

     Незаконно одержаними слiд визнавати документи, якi особа отримала за вiдсутностi законних пiдстав або з порушенням установленого порядку.

     Документами, що мiстять неправдивi данi, є, зокрема, такi, в яких вiдомостi щодо сутi угоди, найменування, асортименту, ваги, кiлькостi чи вартостi товарiв, а також їх вiдправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезенi чи в яку перемiщуються, не вiдповiдають дiйсностi.

     Якщо товари ввозяться в режимi тимчасового ввезення або пiд виглядом транзиту через територiю України, але з метою їх реалiзацiї в Українi, вчинене слiд квалiфiкувати як контрабанду або порушення митних правил.

     Не можна розглядати як контрабанду дiї особи, яка, здiйснюючи транзитне перевезення товарiв через територiю України, надала митним органам супровiднi документи з вiдомостями, що не вiдповiдають дiйсностi, без умислу порушити митнi правила, передбаченi чинним законодавством України.

     7. Умисне незаконне перемiщення через митний кордон України без спецiального дозволу, який надається в установленому вiдповiдними нормативними актами порядку, iсторичних i культурних цiнностей, отруйних, сильнодiючих, радiоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасiв (крiм гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасiв до неї), а так само стратегiчно важливих сировинних товарiв, щодо яких законодавством встановлено вiдповiднi правила вивезення за межi України, є контрабандою i тягне кримiнальну вiдповiдальнiсть незалежно вiд способу перемiщення, вартостi чи розмiру предмета цього злочину.

     8. При розглядi справ про контрабанду судам слiд мати на увазi, що цей злочин вважається закiнченим з моменту незаконного перемiщення предметiв контрабанди через митний кордон України.

     Замах на контрабанду має мiсце, якщо її предмети виявлено до перемiщення через митний кордон України (пiд час огляду чи переогляду товарiв, транспортних засобiв, ручної поклажi, багажу або особистого огляду тощо).

     Добровiльна вiдмова вiд вчинення контрабанди чи порушення митних правил можлива до моменту прийняття митним органом митної декларацiї.

     9. Контрабанда вважається вчиненою за попередньою змовою групою осiб (ч. 2 ст. 201 КК) тодi, коли в її здiйсненнi брали участь декiлька осiб (двi i бiльше), якi заздалегiдь, тобто до початку злочину, домовилися про спiльне її вчинення. Кожна з таких осiб, незалежно вiд того, яку роль вона виконувала, несе вiдповiдальнiсть за ч. 2 ст. 201 КК як спiввиконавець. У разi, коли особа вчинила контрабанду у спiвучастi з органiзатором, пiдбурювачем, пособником, зазначена квалiфiкуюча ознака вiдсутня.

     10. Ранiше судимою за злочин, склад якого передбачений ст. 201 КК, слiд вважати особу, яка вже засуджувалася за ч. 1 чи ч. 2 цiєї статтi, за умов, що вирок за попереднiй злочин набрав законної сили до вчинення повторного та що судимiсть за попереднiй злочин не погашена i не знята.

     11. Вчинення контрабанди службовою особою з використанням свого службового становища потрiбно квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв - за ч. 1 чи ч. 2 ст. 201 i тiєю статтею КК, якою передбачено вiдповiдальнiсть за вчинений службовий злочин.

     У випадках, коли вчинення контрабанди пов'язане з пiдробленням документiв, печаток, штампiв та бланкiв або з використанням пiдроблених документiв, вчинене також належить квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв - за ч. 1 чи ч. 2 ст. 201 та вiдповiдною частиною ст. 358 КК.

     Якщо контрабанда була вчинена з метою ухилитися вiд сплати податкiв, зборiв, iнших обов'язкових платежiв, необхiдних при перемiщеннi товарiв через митний кордон України, вчинене слiд квалiфiкувати за ч. 1 чи ч. 2 ст. 201 КК i за наявностi для того пiдстав - за вiдповiдною частиною ст. 212 КК.

     12. Контрабанда наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв або прекурсорiв утворює спецiальний склад злочину, вiдповiдальнiсть за який настає за ст. 305 КК. Для наявностi складу злочину, передбаченого ч. 1 цiєї статтi, розмiр предмета контрабанди значення не має.

     При вирiшеннi питання про те, чи є розмiр наркотичних засобiв або психотропних речовин великим або особливо великим (ч. 2 чи ч. 3 ст. 305 КК), треба керуватися Таблицями невеликих, великих та особливо великих розмiрiв наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, якi перебувають у незаконному обiгу (затвердженi наказом Мiнiстерства охорони здоров'я України вiд 1 серпня 2000 р. N 188, зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України 16 серпня 2000 р. за N 512/4733), а питання про те, чи були цi засоби й речовини особливо небезпечними, - Перелiком наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв (затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 6 травня 2000 р. N 770; з наступними змiнами).

     Повторною контрабанду наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв або прекурсорiв слiд вважати в тих випадках, коли цей злочин вчинено особою, яка ранiше вчинила злочин, склад якого передбачений ст. 305 КК, незалежно вiд того, чи була вона засуджена за попереднiй злочин.

     Вiдповiдно до положень ч. 3 ст. 28 КК контрабанда наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв або прекурсорiв визнається вчиненою органiзованою групою, коли в готуваннi або вчиненнi зазначеного злочину брали участь декiлька осiб (три i бiльше), якi попередньо зорганiзувались у стiйке об'єднання для вчинення цього та iншого (iнших) злочинiв, об'єднаних єдиним планом з розподiлом функцiй учасникiв групи, спрямованих на досягнення цього плану, вiдомого всiм її учасникам.

     13. Суди повиннi дотримувати вимоги закону про застосування до засуджених за контрабанду додаткового покарання у видi конфiскацiї майна, яке згiдно iз санкцiями ч. 2 ст. 201, частин 2 i 3 ст. 305 КК є обов'язковим. Суд може не призначити це покарання лише за наявностi пiдстав, передбачених ст. 69 КК. Звiльнення особи вiд вiдбування покарання iз застосуванням ст. 75 цього Кодексу виключає призначення додаткового покарання у видi конфiскацiї майна, що випливає зi змiсту ст. 77 КК, i це необхiдно враховувати при постановленнi вироку.

     Санкцiями статей 201, 305 КК передбачено обов'язкову конфiскацiю предметiв контрабанди. Предмети зi спецiально виготовленими сховищами та транспортнi засоби, якi використовувалися для приховування контрабандного товару при перемiщеннi через митний кордон, можуть бути конфiскованi на пiдставi ст. 81 Кримiнально-процесуального кодексу України за умови визнання їх речовими доказами.

     14. Судам треба мати на увазi, що крiм справ про правопорушення, вiдповiдальнiсть за якi передбачена статтями 336, 339-341, 345, 348-353 МК, мiсцевими судами (суддями) також розглядаються всi справи про порушення митних правил, вчиненi особами вiком вiд 16 до 18 рокiв.

     Забезпечуючи своєчасне, всебiчне, повне й об'єктивне з'ясування обставин у кожнiй справi про порушення митних правил, суддi повиннi перевiряти правильнiсть правової оцiнки вчинених правопорушником дiй i не допускати випадкiв притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi осiб, якi вчинили дiї, що мають ознаки злочину, склад якого передбачено ст. 201 КК.

     У разi одночасного вчинення особою крiм порушення митних правил ще й iнших адмiнiстративних правопорушень (наприклад, зазначених у статтях 185, 202, 204¹ Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення (далi - КпАП) суддям необхiдно вживати заходiв до розгляду таких справ у одному провадженнi. З цiєю метою суддя вправi своєю постановою повернути справу органу, вiд якого вона надiйшла, для вирiшення питання про об'єднання її з iншою справою (справами).

     Роз'яснити судам, що порушенням митних правил слiд вважати як завершенi дiї, спрямованi на порушення митного законодавства, так i спробу їх вчинення.

     У постановах в адмiнiстративних справах про порушення митних правил суддя повинен зазначати, якi саме правила порушенi винною особою, якi товари, транспортнi засоби були безпосереднiм об'єктом правопорушення, їхню вартiсть. Якщо особу визнано винною у вчиненнi правопорушення, але зазначенi товари чи транспортнi засоби вiдсутнi, суддя вправi вирiшити у постановi питання про стягнення їхньої вартостi.

     15. При розмежуваннi правопорушень, вiдповiдальнiсть за якi передбачена ст. 340 та ст. 352 МК, необхiдно мати на увазi, що дiї особи можуть бути визнанi недекларуванням товарiв, транспортних засобiв (ст. 340 МК) тiльки в тому разi, коли особа не мала намiрiв приховати товар вiд митного контролю.

     16. Встановивши при розглядi справи про правопорушення, назване в ст. 345 МК (перемiщення товарiв через митний кордон України з порушенням прав iнтелектуальної власностi), що в дiях винної особи є ознаки злочину, склад якого передбачений ст. 176 КК (порушення авторського права i сумiжних прав), суддя має в установленому порядку поiнформувати про це прокурора.

     17. Згiдно зi ст. 357 МК провадження у справах про порушення митних правил здiйснюється вiдповiдно до положень МК, а в частинi, що не регулюється ним, - вiдповiдно до законодавства України про адмiнiстративнi правопорушення. Тому суддя вправi вирiшувати питання про можливiсть звiльнення особи вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi при малозначностi правопорушення на пiдставi ст. 22 КпАП. При цьому слiд враховувати не лише вартiсть, а й кiлькiсть предметiв правопорушення, а також мету, мотив i спосiб його вчинення.

     При призначеннi в однiй справi стягнень за декiлька правопорушень суддя повинен керуватися ст. 36 КпАП, оскiльки МК не мiстить положень щодо призначення стягнень за сукупнiстю.

     Вiдповiдно до ст. 328 МК адмiнiстративнi стягнення у видi попередження, штрафу можуть бути накладенi не пiзнiше нiж через два мiсяцi з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушеннi - два мiсяцi з дня його виявлення.

     18. Судам треба мати на увазi, що товари (предмети порушення митних правил), а також предмети зi спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування зазначених товарiв вiд митного контролю, i транспортнi засоби, якi використовувалися для перемiщення товарiв через митний кордон України, пiдлягають конфiскацiї на пiдставi ч. 3 ст. 328 МК незалежно вiд часу вчинення або виявлення правопорушення, а вiдповiдно до ч. 2 ст. 326 МК - незалежно вiд того, чи є цi товари i транспортнi засоби власнiстю правопорушника.

     Транспортнi засоби, якi використовуються виключно для перевезення пасажирiв i товарiв через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здiйснюються вiдповiдно до встановленого розкладу руху на пiдставi мiждержавних (мiжвiдомчих) угод про транспортне сполучення, конфiскацiї не пiдлягають.

     Вирiшуючи питання про конфiскацiю предметiв зi спецiально виготовленими сховищами (тайниками) i транспортних засобiв, що використовувалися для приховування чи перемiщення товарiв, суди також мають враховувати: обсяги конструктивних змiн, внесених у цi предмети або транспортнi засоби iз зазначеною метою; спiввiдношення вартостi й кiлькостi товару, який був предметом порушення митних правил, iз розмiрами транспортного засобу, в якому цей товар перемiщувався; iншi обставини.

     19. Згiдно зi ст. 390 МК справа про порушення митних правил розглядається у присутностi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi. Про час i мiсце розгляду суд (суддя) повiдомляє зазначену особу, а також вiдповiдний митний орган. За вiдсутностi названої особи справа може бути розглянута лише у випадках, передбачених ч. 4 ст. 390 МК.

     Визнати правильною практику тих судiв, якi при розглядi справи, в якiй бере участь особа, котра притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi, та допитуються викликанi до суду свiдки, забезпечують ведення протоколу судового засiдання.

     20. У разi, коли неможливо виконати постанову суду про конфiскацiю товарiв, що є безпосереднiми предметами порушення митних правил (у тому числi транспортного засобу), або предметiв зi спецiально виготовленими сховищами (тайниками), використаних для приховування товарiв вiд митного контролю, або транспортного засобу, що використовувався для перемiщення предметiв порушення митних правил через митний кордон України, з правопорушникiв стягується вартiсть зазначених товарiв, предметiв i транспортних засобiв шляхом змiни способу i порядку виконання рiшення вiдповiдно до ст. 33 Закону вiд 21 квiтня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження".

     21. Апеляцiйним судам необхiдно перiодично вивчати практику застосування судами законодавства про вiдповiдальнiсть за контрабанду i порушення митних правил та вживати заходiв до усунення виявлених помилок.

     22. Визнати такою, що втратила чиннiсть, постанову Пленуму Верховного Суду України вiд 26 лютого 1999 р. N 2 "Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил".