ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до Закону України "Про громадянство України"

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести до Закону України "Про громадянство України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 13, ст. 65; 2005 р., N 20, ст. 277) такi змiни:

     1. У статтi 1:

     абзац сьомий пiсля слiв "батьки-вихователi" доповнити словами "прийомнi батьки, патронатнi вихователi";

     абзац дванадцятий викласти в такiй редакцiї:

     "зобов'язання припинити iноземне громадянство - письмово оформлена заява iноземця про те, що в разi набуття громадянства України вiн припинить громадянство (пiдданство) iншої держави або громадянства (пiдданства) iнших держав i протягом двох рокiв з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (пiдданства) iншої держави або громадянств (пiдданств) iнших держав до органу, що видав йому тимчасове посвiдчення громадянина України";

     абзац тринадцятий викласти в такiй редакцiї:

     "незалежна вiд особи причина неотримання документа про припинення iноземного громадянства - невидача особi, в якої уповноваженi органи держави її громадянства (пiдданства) прийняли клопотання про припинення iноземного громадянства (пiдданства), документа про припинення громадянства (пiдданства) у встановлений законодавством iноземної держави термiн (за винятком випадкiв, коли особi було вiдмовлено у припиненнi громадянства (пiдданства) чи протягом двох рокiв вiд дня подання клопотання, якщо термiн не встановлено, або вiдсутнiсть у законодавствi iноземної держави процедури припинення її громадянства за iнiцiативою особи чи якщо така процедура не здiйснюється або вартiсть оформлення припинення iноземного громадянства (пiдданства) перевищує половину розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленого законом в Українi на момент, коли особа набула громадянство України";

     абзац шiстнадцятий викласти в такiй редакцiї:

     "декларацiя про вiдмову вiд iноземного громадянства - документ, у якому iноземець, який узяв зобов'язання припинити iноземне громадянство i в якого iснують незалежнi вiд нього причини неотримання документа про припинення iноземного громадянства (пiдданства) або iноземних громадянств (пiдданств), засвiдчує свою вiдмову вiд громадянства (пiдданства) iншої держави або громадянств (пiдданств) iнших держав";

     пiсля абзацу шiстнадцятого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "декларацiя про вiдмову особи, якiй надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi, вiд iноземного громадянства - документ, у якому iноземець, якому надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi, засвiдчує свою вiдмову вiд громадянства (пiдданства) iншої держави, що вiдповiдно до Закону України "Про бiженцiв" вважається країною громадянської належностi".

     У зв'язку з цим абзаци сiмнадцятий-дев'ятнадцятий вважати вiдповiдно абзацами вiсiмнадцятим-двадцятим;

     абзац вiсiмнадцятий пiсля слiв "у неї iноземного громадянства" доповнити словами "(пiдданства) або громадянств (пiдданств)".

     2. Пункт 3 частини першої статтi 3 викласти в такiй редакцiї:

     "3) особи, якi прибули в Україну на постiйне проживання пiсля 13 листопада 1991 року i яким у паспортi громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрiшнiх справ України внесено напис "громадянин України", та дiти таких осiб, якi прибули разом iз батьками в Україну i на момент прибуття в Україну не досягли повнолiття, якщо зазначенi особи подали заяви про оформлення належностi до громадянства України".

     3. У статтi 6:

     пункт 6 викласти в такiй редакцiї:

     "6) внаслiдок встановлення над дитиною опiки чи пiклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сiмейного типу чи прийомну сiм'ю або передачi на виховання в сiм'ю патронатного вихователя";

     пункт 9 викласти в такiй редакцiї:

     "9) внаслiдок визнання батькiвства чи материнства або встановлення факту батькiвства чи материнства".

     4. У частинах четвертiй i шостiй статтi 7 слово "постiйно" виключити.

     5. У статтi 8:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "Особа, яка сама чи хоча б один з її батькiв, дiд чи баба, рiднi (повнорiднi та неповнорiднi) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постiйно проживали до 24 серпня 1991 року на територiї, яка стала територiєю України вiдповiдно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батькiв, дiд чи баба, рiднi (повнорiднi та неповнорiднi) брат чи сестра народилися або постiйно проживали на iнших територiях, що входили на момент їх народження або пiд час їх постiйного проживання до складу Української Народної Республiки, Захiдноукраїнської Народної Республiки, Української Держави, Української Соцiалiстичної Радянської Республiки, Закарпатської України, Української Радянської Соцiалiстичної Республiки (УРСР), i є особою без громадянства або iноземцем, який подав зобов'язання припинити iноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолiтнi дiти реєструються громадянами України. Iноземцi, якi є громадянами (пiдданими) кiлькох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всiх цих держав. Iноземцi, яким надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi, замiсть зобов'язання припинити iноземне громадянство подають декларацiю про вiдмову особи, якiй надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi, вiд iноземного громадянства";

     частину другу пiсля слiв "особою без громадянства" доповнити словами "або iноземцем, щодо якого подано зобов'язання припинити iноземне громадянство";

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "Дитина, яка народилася на територiї України пiсля 24 серпня 1991 року i не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або iноземцем, щодо якого подано зобов'язання припинити iноземне громадянство, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представникiв";

     частину четверту виключити;

     частину п'яту викласти в такiй редакцiї:

     "Iноземцi, зазначенi в частинах першiй-третiй цiєї статтi, якi подали зобов'язання припинити iноземне громадянство, повиннi подати документ про це, виданий уповноваженим органом вiдповiдної держави, до уповноваженого органу України протягом двох рокiв з моменту реєстрацiї їх громадянами України. Якщо iноземцi, маючи всi передбаченi законодавством цiєї держави пiдстави для отримання такого документа, з незалежних вiд них причин не можуть отримати його, вони подають декларацiю про вiдмову вiд iноземного громадянства";

     частину шосту викласти в такiй редакцiї:

     "Подання зобов'язання припинити iноземне громадянство не вимагається вiд iноземцiв, якi є громадянами (пiдданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (пiдданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства iншої держави, або якщо мiжнароднi договори України з iншими державами, громадянами яких є iноземцi, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України, а також вiд осiб, яким надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi, та осiб без громадянства";

     частину восьму доповнити реченням такого змiсту: "Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт iноземної держави не поширюється на осiб, яким надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi".

     6. У статтi 9:

     у частинi другiй:

     пункт 2 викласти в такiй редакцiї:

     "2) подання декларацiї про вiдсутнiсть iноземного громадянства (для осiб без громадянства) або зобов'язання припинити iноземне громадянство (для iноземцiв).

     Iноземцi, якi перебувають у громадянствi (пiдданствi) кiлькох держав, подають зобов'язання припинити громадянство (пiдданство) цих держав.

     Iноземцi, яким надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi, замiсть зобов'язання припинити iноземне громадянство подають декларацiю про вiдмову особи, якiй надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi, вiд iноземного громадянства.

     Подання зобов'язання припинити iноземне громадянство не вимагається вiд iноземцiв, якi є громадянами (пiдданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (пiдданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства iншої держави, або якщо мiжнароднi договори України з iншими державами, громадянами яких є iноземцi, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

     Iноземцi, якi подали зобов'язання припинити iноземне громадянство, повиннi подати документ про це, виданий уповноваженим органом вiдповiдної держави, до уповноваженого органу України протягом двох рокiв з моменту прийняття їх до громадянства України.

     Якщо iноземцi, маючи всi передбаченi законодавством цiєї держави пiдстави для отримання такого документа, з незалежних вiд них причин не можуть отримати його, вони подають декларацiю про вiдмову вiд iноземного громадянства";

     у пунктi 3:

     абзац другий викласти в такiй редакцiї:

     "Ця умова не поширюється на iноземцiв чи осiб без громадянства, якi перебувають у шлюбi з громадянином України понад два роки, i на iноземцiв чи осiб без громадянства, якi перебували з громадянином України понад два роки у шлюбi, що припинився внаслiдок його смертi. Дворiчний термiн перебування у шлюбi з громадянином України не застосовується до iноземцiв i осiб без громадянства, яким було надано дозвiл на iммiграцiю вiдповiдно до пункту 1 частини третьої статтi 4 Закону України "Про iммiграцiю";

     в абзацi третьому слова "одержання дозволу на проживання в Українi" замiнити словами "в'їзду в Україну";

     у пунктi 4:

     в абзацi першому слова "постiйне проживання в Українi" замiнити словом "iммiграцiю";

     абзац другий викласти в такiй редакцiї:

     "Ця умова не поширюється на осiб, яким надано статус бiженця

     в Українi або притулок в Українi, та на iноземцiв i осiб без громадянства, якi прибули в Україну на постiйне проживання до набрання чинностi Законом України "Про iммiграцiю" (7 серпня 2001 року) i мають у паспортi громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року вiдмiтку про прописку або отримали посвiдку на постiйне проживання в Українi";

     частину четверту викласти в такiй редакцiї:

     "Прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Українi i один iз батькiв якої або iнша особа, яка вiдповiдно до цього Закону є її законним представником i має дозвiл на iммiграцiю в Україну, здiйснюється без урахування умов, передбачених пунктами 1, 3-6 частини другої цiєї статтi. Дозвiл на iммiграцiю в Україну не вимагається, якщо законним представником дитини є особа, якiй надано статус бiженця в Українi або притулок в Українi, або iноземець чи особа без громадянства, якi прибули в Україну на постiйне проживання до набрання чинностi Законом України "Про iммiграцiю" (7 серпня 2001 року) i мають у паспортi громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року вiдмiтку про прописку або отримали посвiдку на постiйне проживання в Українi";

     у частинi п'ятiй:

     пункт 2 пiсля слова "тяжкого" доповнити словами "або особливо тяжкого";

     пункт 3 пiсля слова "тяжким" доповнити словами "або особливо тяжким";

     частину шосту доповнити реченням такого змiсту: "Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт iноземної держави не поширюється на осiб, яким надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi".

     7. У статтi 10:

     у частинi першiй слова "пiсля припинення громадянства України не набула iноземного громадянства" замiнити словами "припинила громадянство України, є особою без громадянства";

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "Особа, яка пiсля припинення громадянства України набула iноземне громадянство (пiдданство) або iноземнi громадянства (пiдданства), повернулася в Україну на постiйне проживання i подала заяву про поновлення у громадянствi України та зобов'язання припинити iноземне громадянство, за вiдсутностi пiдстав, передбачених частиною п'ятою статтi 9 цього Закону, реєструється громадянином України. Iноземець, який перебуває у громадянствi (пiдданствi) кiлькох держав, подає зобов'язання припинити громадянство всiх цих держав. Iноземець, якому надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi, замiсть зобов'язання припинити iноземне громадянство подає декларацiю про вiдмову особи, якiй надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi, вiд iноземного громадянства. Iноземець, який подав зобов'язання припинити iноземне громадянство, повинен подати документ про це, виданий уповноваженим органом вiдповiдної держави, до уповноваженого органу України протягом двох рокiв з моменту реєстрацiї його громадянином України. Якщо iноземець, маючи всi передбаченi законодавством цiєї держави пiдстави для отримання такого документа, з незалежних вiд нього причин не може отримати його, вiн подає декларацiю про вiдмову вiд iноземного громадянства";

     частину третю виключити;

     частину четверту викласти в такiй редакцiї:

     "Подання зобов'язання припинити iноземне громадянство не вимагається вiд громадян (пiдданих) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (пiдданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства iншої держави, або якщо мiжнароднi договори України з iншими державами, громадянами яких є iноземцi, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України, а також вiд осiб, яким надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi, та осiб без громадянства";

     частину п'яту викласти в такiй редакцiї:

     "У громадянствi України не поновлюються особи, якi втратили громадянство України у зв'язку з набуттям його внаслiдок обману, свiдомого подання неправдивих вiдомостей чи фальшивих документiв або стосовно яких рiшення про оформлення набуття громадянства України скасованi на пiдставi статтi 21 цього Закону";

     частину сьому доповнити реченням такого змiсту: "Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт iноземної держави не поширюється на осiб, яким надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi".

     8. Статтю 11 доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "Повнолiтня особа, яка є особою без громадянства, постiйно проживає на територiї України i яку усиновляють громадяни України або подружжя, один з якого є громадянином України, стає громадянином України з моменту набрання чинностi рiшенням суду про усиновлення".

     9. Статтю 12 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 12. Набуття громадянства України внаслiдок встановлення над дитиною опiки чи пiклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, у дитячий будинок сiмейного типу чи прийомну сiм'ю або передачi на виховання в сiм'ю патронатного вихователя

     Дитина, яка є iноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опiку чи пiклування i опiкуном або пiклувальником призначено громадянина України або осiб, одна з яких є громадянином України, а друга - особою без громадянства, стає громадянином України з моменту прийняття рiшення про встановлення опiки чи пiклування або з моменту набрання чинностi рiшенням суду про встановлення опiки чи пiклування.

     Дитина, яка проживає на територiї України та є особою без громадянства або iноземцем, над якою встановлено опiку чи пiклування i опiкуном або пiклувальником призначено осiб, одна з яких є громадянином України, а друга - iноземцем, стає громадянином України з моменту прийняття рiшення про встановлення опiки або пiклування чи з моменту набрання чинностi рiшенням суду про встановлення опiки або пiклування, якщо така дитина у зв'язку iз встановленням опiки або пiклування не набуває громадянство опiкуна чи пiклувальника, який є iноземцем.

     Дитина, яка є iноземцем або особою без громадянства i постiйно проживає в дитячому закладi чи закладi охорони здоров'я, адмiнiстрацiя яких виконує щодо неї функцiї опiкуна або пiклувальника, стає громадянином України з моменту влаштування в такий заклад, якщо її батьки померли, позбавленi батькiвських прав, визнанi безвiсно вiдсутнiми чи недiєздатними, оголошенi померлими або якщо батьки дитини, розлученої iз сiм'єю, не знайденi.

     Дитина, яка є iноземцем або особою без громадянства i виховується в дитячому будинку сiмейного типу, прийомнiй сiм'ї, сiм'ї патронатного вихователя, якщо хоча б один iз батькiв-вихователiв або прийомних батькiв, або патронатних вихователiв є громадянином України, стає громадянином України з моменту влаштування дитини до дитячого будинку сiмейного типу чи прийомної сiм'ї або передачi на виховання в сiм'ю патронатного вихователя, якщо її батьки померли, позбавленi батькiвських прав, визнанi безвiсно вiдсутнiми чи недiєздатними, оголошенi померлими або якщо батьки дитини, розлученої iз сiм'єю, не знайденi".

     10. Статтю 14 пiсля частини третьої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "Дитина, яка є iноземцем, один iз батькiв якої є громадянином України, а другий - iноземцем, реєструється громадянином України за клопотанням того з батькiв, який є громадянином України".

     У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою.

     11. Статтю 15 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 15. Набуття громадянства України внаслiдок визнання батькiвства чи материнства або встановлення факту батькiвства чи материнства

     У разi визнання батькiвства дитини, мати якої є iноземкою або особою без громадянства, а батьком визнано громадянина України, дитина незалежно вiд мiсця її народження та мiсця постiйного проживання набуває громадянство України.

     У разi визнання материнства дитини, батько якої є iноземцем або особою без громадянства, а матiр'ю визнано громадянку України, дитина незалежно вiд мiсця її народження та мiсця постiйного проживання набуває громадянство України.

     У разi встановлення факту батькiвства дитини, мати якої є iноземкою або особою без громадянства, якщо батько дитини перебував у громадянствi України, дитина незалежно вiд мiсця її народження та мiсця постiйного проживання набуває громадянство України.

     У разi встановлення факту материнства дитини, батько якої є iноземцем або особою без громадянства, якщо мати дитини перебувала у громадянствi України, дитина незалежно вiд мiсця її народження та мiсця постiйного проживання набуває громадянство України.

     Якщо визнання батькiвства чи материнства або встановлення факту батькiвства чи материнства мали мiсце пiсля досягнення дитиною повнолiття, така особа, яка є особою без громадянства, набуває громадянство України незалежно вiд мiсця народження та мiсця постiйного проживання за умов, передбачених частинами першою-четвертою цiєї статтi.

     Якщо визнання батькiвства чи материнства або встановлення факту батькiвства чи материнства мали мiсце пiсля досягнення дитиною повнолiття, така особа, яка є iноземцем, набуває громадянство України незалежно вiд мiсця її народження та мiсця постiйного проживання за умов, передбачених частинами першою-четвертою цiєї статтi, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов'язання припинити iноземне громадянство.

     Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених частинами першою-п'ятою цiєї статтi, є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матiр'ю, батькiвство чи материнство яких визнано або щодо яких встановлено факт батькiвства чи материнства, якщо такi батько чи мати набули громадянство України пiсля народження дитини (особи).

     Датою набуття громадянства України у випадку, передбаченому частиною шостою цiєї статтi, є дата реєстрацiї набуття особою громадянства України".

     12. У статтi 18:

     у частинi першiй слова "виїхав на постiйне проживання за кордон" замiнити словами "вiдповiдно до чинного законодавства України є таким, що постiйно проживає за кордоном";

     пiсля частини сьомої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "Дитина, яка вiдповiдно до чинного законодавства України вважається такою, що постiйно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батькiв".

     У зв'язку з цим частини восьму-чотирнадцяту вважати вiдповiдно частинами дев'ятою-п'ятнадцятою;

     частину дев'яту викласти в такiй редакцiї:

     "Дитина, яка набула громадянство України за народженням, якщо на момент її народження батьки або хоча б один iз них були iноземцями чи особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батькiв незалежно вiд мiсця проживання дитини".

     13. У статтi 19:

     назву i частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 19. Пiдстави для втрати громадянства України

     Пiдставами для втрати громадянства України є:

     1) добровiльне набуття громадянином України громадянства iншої держави, якщо на момент такого набуття вiн досяг повнолiття.

     Добровiльним набуттям громадянства iншої держави вважаються всi випадки, коли громадянин України для набуття громадянства iншої держави повинен був звертатися iз заявою чи клопотанням про таке набуття вiдповiдно до порядку, встановленого нацiональним законодавством держави, громадянство якої набуто.

     Не вважаються добровiльним набуттям iншого громадянства такi випадки:

     а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства iншої держави чи держав;

     б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителiв унаслiдок усиновлення її iноземцями;

     в) автоматичне набуття громадянином України iншого громадянства внаслiдок одруження з iноземцем;

     г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повнолiття, iншого громадянства внаслiдок застосування законодавства про громадянство iноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що пiдтверджує наявнiсть у нього громадянства iншої держави;

     2) набуття особою громадянства України на пiдставi статтi 9 цього Закону внаслiдок обману, свiдомого подання неправдивих вiдомостей або фальшивих документiв;

     3) добровiльний вступ на вiйськову службу iншої держави, яка вiдповiдно до законодавства цiєї держави не є загальним вiйськовим обов'язком чи альтернативною (невiйськовою) службою";

     у частинi другiй цифри "2" i "5" виключити;

     доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цiєю статтею, є дата видання вiдповiдного указу Президента України".

     14. У статтi 20 слова "набрання чинностi рiшенням" замiнити словами "видання указу Президента України".

     15. У частинi першiй статтi 24:

     доповнити новим пунктом 1 такого змiсту:

     "1) встановлюють належнiсть до громадянства України вiдповiдно до статтi 3 цього Закону".

     У зв'язку з цим пункти 1-8 вважати вiдповiдно пунктами 2-9;

     пункт 2 викласти в такiй редакцiї:

     "2) приймають заяви разом з необхiдними документами щодо прийняття до громадянства України, щодо виходу з громадянства України дiтей у випадках, передбачених частинами восьмою-одинадцятою статтi 18 цього Закону, перевiряють правильнiсть їх оформлення, наявнiсть умов для прийняття до громадянства України i вiдсутнiсть пiдстав, за наявностi яких особа не приймається до громадянства України, наявнiсть пiдстав для виходу з громадянства України i вiдсутнiсть пiдстав, за наявностi яких не допускається вихiд з громадянства України, та разом зi своїм висновком надсилають на розгляд Комiсiї при Президентовi України з питань громадянства";

     у пунктi 7 слова "припинення громадянства" замiнити словами "реєстрацiю особи громадянином";

     пункт 8 викласти в такiй редакцiї:

     "8) вилучають в осiб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рiшення про оформлення набуття громадянства України, паспорти громадянина України, свiдоцтва про належнiсть до громадянства України, тимчасовi посвiдчення громадянина України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, проїзнi документи дитини та видають довiдки про припинення громадянства України".

     16. Текст статтi 25 викласти в такiй редакцiї:

     "Мiнiстерство закордонних справ України, дипломатичнi представництва та консульськi установи України здiйснюють такi повноваження:

     1) встановлюють належнiсть до громадянства України вiдповiдно до статтi 3 цього Закону;

     2) приймають заяви разом з необхiдними документами щодо прийняття до громадянства України осiб, якi мають визначнi заслуги перед Україною, i осiб, прийняття яких до громадянства України становить державний iнтерес для України, перевiряють правильнiсть їх оформлення, наявнiсть умов для прийняття до громадянства України i вiдсутнiсть пiдстав, за наявностi яких особа не приймається до громадянства України, i разом з висновком надсилають на розгляд Комiсiї при Президентовi України з питань громадянства;

     3) приймають заяви разом з необхiдними документами щодо виходу з громадянства України, перевiряють правильнiсть їх оформлення, наявнiсть пiдстав для виходу з громадянства України, вiдсутнiсть пiдстав, за наявностi яких не допускається вихiд з громадянства України, i разом з висновком надсилають на розгляд Комiсiї при Президентовi України з питань громадянства;

     4) готують подання про втрату особами громадянства України i разом з необхiдними документами надсилають їх на розгляд Комiсiї при Президентовi України з питань громадянства;

     5) приймають рiшення про оформлення набуття громадянства України особами за пiдставами, передбаченими пунктами 1, 2, 4-10 статтi 6 цього Закону;

     6) скасовують прийнятi ними рiшення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону;

     7) виконують рiшення Президента України з питань громадянства;

     8) видають особам, якi набули громадянство України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, тимчасовi посвiдчення громадянина України, проїзнi документи дитини, довiдки про реєстрацiю осiб громадянами України;

     9) вилучають в осiб, громадянство України яких припинено або стосовно яких скасовано рiшення про оформлення набуття громадянства України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, тимчасовi посвiдчення громадянина України, проїзнi документи дитини та видають довiдки про припинення громадянства України;

     10) ведуть облiк осiб, якi набули громадянство України та припинили громадянство України;

     11) перевiряють за заявами осiб, якi перебувають за кордоном, належнiсть до громадянства України.

     Мiнiстерство закордонних справ України, дипломатичнi представництва та консульськi установи України здiйснюють повноваження, передбаченi пунктами 1-10 частини першої цiєї статтi, стосовно осiб, якi вiдповiдно до чинного законодавства України є такими, що постiйно проживають за кордоном, а також приймають рiшення про оформлення набуття громадянства України за пiдставою, передбаченою пунктом 1 статтi 6 цього Закону, стосовно осiб, якi народилися за межами України".

     II. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк пiсля набрання чинностi цим Законом забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

     3. Рекомендувати Президенту України привести свої акти у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України

В.ЮЩЕНКО

м. Київ
16 червня 2005 року
N 2663-IV