.png)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Державну кримiнально-виконавчу службу України
Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 3 листопада 2006 року N 328-V,
вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI
(змiни, внесенi Законом України вiд 28 грудня 2007
року N 107-VI,
дiють по 31 грудня 2008 року,
змiни, внесенi пунктом 69 роздiлу II Закону України
вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї
України (є неконституцiйними),
згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України
вiд 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
вiд 14 квiтня 2009 року N 1254-VI,
вiд 7 жовтня 2010 року N 2592-VI
(змiни, внесенi Законом України вiд 7 жовтня 2010 року
N 2592-VI, втратили чиннiсть
у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 7
жовтня 2010 року N 2592-VI
згiдно iз Законом України вiд 23 лютого 2014 року N 763-VII),
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 17 травня 2012 року N 4711-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5461-VI,
вiд 14 травня 2013 року N 224-VII,
вiд 16 травня 2013 року N 245-VII,
вiд 14 травня 2015 року N 419-VIII,
вiд 10 листопада 2015 року N 766-VIII,
вiд 6 грудня 2016 року N 1774-VIII,
вiд 31 жовтня 2019 року N 263-IX
(У текстi Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 16 жовтня 2012 року N 5461-VI) |
Цей Закон визначає правовi основи органiзацiї та дiяльностi Державної кримiнально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження.
Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Завдання Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. На Державну кримiнально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здiйснення державної полiтики у сферi виконання кримiнальних покарань.
| (частина перша статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5461-VI) |
Стаття 2. Основнi принципи дiяльностi Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. Основними принципами дiяльностi Державної кримiнально-виконавчої служби України є:
1) законнiсть;
2) повага та дотримання прав i свобод людини та громадянина;
3) гуманiзм;
4) позапартiйнiсть;
5) єдиноначальнiсть;
6) колегiальнiсть при розробцi важливих рiшень;
7) взаємодiя з органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, благодiйними i релiгiйними органiзацiями;
8) вiдкритiсть для демократичного цивiльного контролю.
Стаття 3. Правова основа дiяльностi Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. Правовою основою дiяльностi Державної кримiнально-виконавчої служби України є Конституцiя України, цей та iншi закони України, акти Президента України i Кабiнету Мiнiстрiв України, чиннi мiжнароднi договори, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, а також виданi вiдповiдно до них нормативно-правовi акти Мiнiстерства юстицiї України.
| (частина перша статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5461-VI) |
Стаття 4. Дiяльнiсть Державної кримiнально-виконавчої служби України та забезпечення прав i свобод людини та громадянина
1. Дiяльнiсть Державної кримiнально-виконавчої служби України проводиться на основi дотримання прав i свобод людини та громадянина. Персонал Державної кримiнально-виконавчої служби України зобов'язаний поважати гiднiсть людини, виявляти до неї гуманне ставлення.
2. Непередбачене законодавством обмеження прав i свобод людини та громадянина неприпустиме i тягне за собою вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.
Стаття 5. Вiдносини Державної кримiнально-виконавчої служби України з органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями, органами iноземних держав i мiжнародними органiзацiями
1. Державна кримiнально-виконавча служба України взаємодiє з органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями вiдповiдно до законодавства.
2. Для органiзацiї мiжнародного спiвробiтництва у сферi виконання кримiнальних покарань Державна кримiнально-виконавча служба України взаємодiє з вiдповiдними органами iноземних держав i мiжнародними органiзацiями на основi мiжнародних договорiв.
Роздiл II
ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА, ЧИСЕЛЬНIСТЬ ТА ОРГАНIЗАЦIЯ
ДIЯЛЬНОСТI ДЕРЖАВНОЇ КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ
СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Стаття 6. Структура та чисельнiсть Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. Державна кримiнально-виконавча служба України вiдповiдно до закону здiйснює правозастосовнi та правоохороннi функцiї i складається з центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, його територiальних органiв управлiння, кримiнально-виконавчої iнспекцiї, установ виконання покарань, слiдчих iзоляторiв, воєнiзованих формувань, навчальних закладiв, закладiв охорони здоров'я, пiдприємств установ виконання покарань, iнших пiдприємств, установ i органiзацiй, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримiнально-виконавчої служби України.
| (частина перша статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5461-VI) |
2. Загальна чисельнiсть персоналу Державної кримiнально-виконавчої служби України, що утримується за рахунок Державного бюджету України, визначається вiдповiдно до закону.
3. Гранична чисельнiсть персоналу центрального апарату центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, та його територiальних органiв управлiння визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
| (частина третя статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI) |
4. Структура, штати територiальних органiв управлiння, пiдроздiлiв кримiнально-виконавчої iнспекцiї, установ виконання покарань, слiдчих iзоляторiв, воєнiзованих формувань, навчальних закладiв, закладiв охорони здоров'я та положення про них затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань.
5. Штатна чисельнiсть персоналу установ виконання покарань, слiдчих iзоляторiв i кримiнально-виконавчої iнспекцiї, встановлена на рiк, залишається незмiнною протягом року незалежно вiд змiни чисельностi осiб, якi тримаються в цих установах, слiдчих iзоляторах або перебувають на облiку в зазначенiй iнспекцiї.
6. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, його територiальнi органи управлiння, установи виконання покарань, слiдчi iзолятори, навчальнi заклади, заклади охорони здоров'я, пiдприємства установ виконання покарань, iншi пiдприємства, установи та органiзацiї, створенi для забезпечення виконання завдань Державної кримiнально-виконавчої служби України, є юридичними особами, мають печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, iншi печатки i штампи, рахунки в установах банкiв.
Стаття 7. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, утворюється, реорганiзовується та лiквiдовується Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням Прем'єр-мiнiстра України.
| (частина перша статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, вiд 07.10.2010р. N 2592-VI, змiни, внесенi Законом України вiд 07.10.2010р. N 2592-VI, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 07.10.2010р. N 2592-VI згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 763-VII, вiд 16.10.2012р. N 5461-VI) |
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що стосуються завдань Державної кримiнально-виконавчої служби України, розробляє пропозицiї, спрямованi на його вдосконалення, i вносить їх на розгляд Мiнiстерству юстицiї України.
| (частина друга статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5461-VI) |
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, є державним замовником з оборонного замовлення та на поставку (закупiвлю) продукцiї, виконання робiт, надання послуг за державнi кошти для задоволення потреб нацiональної безпеки.
Стаття 8. Керiвник центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань
1. Керiвництво Державною кримiнально-виконавчою службою України та дiяльнiстю центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, здiйснює керiвник центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, який несе персональну вiдповiдальнiсть за виконання завдань Державної кримiнально-виконавчої служби України.
2. Керiвника центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, та його заступникiв призначає за поданням Прем'єр-мiнiстра України та звiльняє з посад Президент України.
| (частина друга статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, у редакцiї Законiв України вiд 07.10.2010р. N 2592-VI, вiд 16.10.2012р. N 5461-VI) |
Стаття 9. Територiальнi органи управлiння центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань
1. Для забезпечення виконання завдань Державної кримiнально-виконавчої служби України Кабiнетом Мiнiстрiв України утворюються територiальнi органи управлiння - управлiння (вiддiли) в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстi Києвi та Київськiй областi, мiстi Севастополi.
| (частина перша статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5461-VI) |
2. Територiальнi органи управлiння здiйснюють керiвництво оперативно-службовою та фiнансово-господарською дiяльнiстю пiдпорядкованих їм органiв i установ та виконують функцiї, передбаченi положеннями про територiальнi органи управлiння.
3. Положення про територiальнi органи управлiння затверджуються Мiнiстерством юстицiї України.
| (частина третя статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5461-VI) |
Стаття 10. Кримiнально-виконавча iнспекцiя
1. Кримiнально-виконавча iнспекцiя - орган, який виконує покарання у видi позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю, громадських робiт, виправних робiт та здiйснює контроль за поведiнкою осiб, звiльнених вiд вiдбування покарання з випробуванням або умовно-достроково, а також звiльнених вiд вiдбування покарання вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв.
2. Кримiнально-виконавча iнспекцiя здiйснює функцiї та повноваження, передбаченi законом та iншими нормативно-правовими актами.
3. Положення про кримiнально-виконавчу iнспекцiю затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань.
Стаття 11. Установи виконання покарань та слiдчi iзолятори
1. Установи виконання покарань та слiдчi iзолятори утворюються i лiквiдуються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, та виконують функцiї, передбаченi законом та iншими нормативно-правовими актами. Законодавством визначаються особливостi вiдвiдування цих установ i слiдчих iзоляторiв та спецiальнi вимоги режиму доступу на їх територiю.
Стаття 12. Воєнiзованi формування
1. Воєнiзованi формування - пiдроздiли, якi вiдповiдно до закону дiють у складi органiв i установ виконання покарань, слiдчих iзоляторiв, призначенi для їх охорони та запобiгання i припинення дiй, що дезорганiзують роботу виправних установ.
Стаття 13. Пiдприємства установ виконання покарань
1. Пiдприємства установ виконання покарань є державними пiдприємствами, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть та професiйно-технiчне навчання засуджених.
| (частина перша статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5461-VI) |
2. Пiдприємства установ виконання покарань проводять свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства з урахуванням таких особливостей:
1) засновником пiдприємств установ виконання покарань є центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, який затверджує їх статути;
2) створення, реорганiзацiя i лiквiдацiя пiдприємств установ виконання покарань, розпорядження їх майном здiйснюються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань;
3) пiдприємства установ виконання покарань визначають структуру управлiння i штати в порядку, встановленому законодавством;
| (пiдпункт 3 частини другої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5461-VI) |
4) керiвниками пiдприємств установ виконання покарань є за посадами заступники начальникiв установ виконання покарань;
5) порядок призначення i звiльнення з посад, права, обов'язки та умови служби працiвникiв пiдприємств установ виконання покарань, якi мають спецiальнi звання рядового i начальницького складу Державної кримiнально-виконавчої служби України, визначаються вiдповiдно до законодавства;
| (пiдпункт 5 частини другої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5461-VI) |
6) трудовi вiдносини засуджених регулюються законодавством про працю з урахуванням вимог кримiнально-виконавчого законодавства;
7) свою дiяльнiсть пiдприємства установ виконання покарань планують з урахуванням можливостi органiзацiї професiйно-технiчного навчання, формування трудових навичок у засуджених;
8) засудженi залучаються до працi з урахуванням наявних виробничих потужностей пiдприємств установ виконання покарань;
9) пiдприємствам установ виконання покарань створюються сприятливi умови в залученнi до виготовлення продукцiї (виконання окремих видiв робiт, надання послуг) для регiональних потреб;
10) пiдприємства установ виконання покарань мають право на пiльги зi сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) вiдповiдно до законiв з питань оподаткування;
11) пiдприємства установ виконання покарань не можуть бути засновниками (учасниками) суб'єктiв господарювання, щодо них не може бути порушено провадження у справi про банкрутство.
Роздiл III
ПЕРСОНАЛ ДЕРЖАВНОЇ КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ
СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Стаття 14. Персонал Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. До персоналу Державної кримiнально-виконавчої служби України належать особи рядового i начальницького складу (далi - особи рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби), спецiалiсти, якi не мають спецiальних звань, та iншi працiвники, якi працюють за трудовими договорами в Державнiй кримiнально-виконавчiй службi України (далi - працiвники кримiнально-виконавчої служби).
2. Служба в Державнiй кримiнально-виконавчiй службi України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професiйнiй дiяльностi придатних до неї за станом здоров'я i вiком громадян України. Час проходження служби в Державнiй кримiнально-виконавчiй службi України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спецiальнiстю, а також до стажу державної служби вiдповiдно до закону.
Стосовно осiб, якi претендують на службу в Державнiй кримiнально-виконавчiй службi України, за їх письмовою згодою проводиться спецiальна перевiрка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї".
| (частину другу статтi 14 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI) |
Особи, якi претендують на службу в Державнiй кримiнально-виконавчiй службi України, до призначення на вiдповiдну посаду подають за мiсцем майбутньої служби декларацiю про майно, доходи, витрати i зобов'язання фiнансового характеру за формою i в порядку, що встановленi Законом України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї", та зобов'язанi повiдомити керiвництву органу чи пiдроздiлу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органi чи пiдроздiлi близьких їм осiб.
| (частину другу статтi 14 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI) |
3. На службу до Державної кримiнально-виконавчої служби України приймаються на конкурснiй, добровiльнiй, контрактнiй основi громадяни України, якi спроможнi за своїми особистими, дiловими та моральними якостями, вiком, освiтнiм i професiйним рiвнем та станом здоров'я ефективно виконувати вiдповiднi службовi обов'язки. Квалiфiкацiйнi вимоги до професiйної придатностi визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань. При прийняттi на службу може бути встановлений строк випробування до шести мiсяцiв. Не може бути прийнята на службу особа, яка має не погашену або не зняту судимiсть за вчинення злочину, крiм реабiлiтованої, або на яку протягом останнього року накладалося адмiнiстративне стягнення за вчинення корупцiйного правопорушення.
| (частина третя статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, вiд 16.10.2012р. N 5461-VI) |
4. Громадяни України, якi вперше зараховуються на посади рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби та у вiдповiдних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу такого змiсту:
"Я (прiзвище, iм'я, по батьковi), вступаючи на службу до Державної кримiнально-виконавчої служби України, клянуся завжди залишатися вiдданим Українському народовi, неухильно додержуватися Конституцiї та законiв України, бути чесним, гуманним, сумлiнним i дисциплiнованим, зберiгати державну та iншу охоронювану законом таємницю. Присягаю з високою вiдповiдальнiстю виконувати свiй службовий обов'язок, вимоги статутiв i наказiв, постiйно вдосконалювати професiйну майстернiсть та пiдвищувати рiвень культури, не допускати порушень прав i свобод людини та громадянина, всiляко сприяти змiцненню правопорядку. Якщо я порушу цю присягу, то готовий нести вiдповiдальнiсть, установлену законом".
5. Особа рядового чи начальницького складу кримiнально-виконавчої служби пiдписує текст присяги, який зберiгається в її особовiй справi. Порядок складення присяги визначається центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань.
6. Особам рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби встановлюються такi спецiальнi звання:
1) рядовий склад: рядовий внутрiшньої служби;
2) молодший начальницький склад: молодший сержант внутрiшньої служби; сержант внутрiшньої служби; старший сержант внутрiшньої служби; старшина внутрiшньої служби; прапорщик внутрiшньої служби; старший прапорщик внутрiшньої служби;
3) середнiй начальницький склад: молодший лейтенант внутрiшньої служби; лейтенант внутрiшньої служби; старший лейтенант внутрiшньої служби; капiтан внутрiшньої служби;
4) старший начальницький склад: майор внутрiшньої служби; пiдполковник внутрiшньої служби; полковник внутрiшньої служби;
5) вищий начальницький склад: генерал-майор внутрiшньої служби; генерал-лейтенант внутрiшньої служби; генерал-полковник внутрiшньої служби.
7. Присвоєння i позбавлення спецiальних звань, а також пониження i поновлення у спецiальному званнi здiйснюються в установленому порядку.
8. Трудовi вiдносини працiвникiв кримiнально-виконавчої служби регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).
На спецiалiстiв Державної кримiнально-виконавчої служби України, якi не мають спецiальних звань, поширюється дiя Закону України "Про державну службу". Вiднесення посад цих спецiалiстiв до вiдповiдних категорiй посад державних службовцiв проводиться Кабiнетом Мiнiстрiв України.
На осiб рядового i начальницького складу Державної кримiнально-виконавчої служби України поширюються вимоги та обмеження, встановленi Законом України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї".
| (частину восьму статтi 14 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI) |
Особи рядового i начальницького складу Державної кримiнально-виконавчої служби України зобов'язанi подавати щороку до 1 квiтня за мiсцем служби декларацiю про майно, доходи, витрати i зобов'язання фiнансового характеру за минулий рiк за формою i в порядку, що встановленi Законом України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї".
| (частину восьму статтi 14 доповнено абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI) |
Особи рядового i начальницького складу Державної кримiнально-виконавчої служби України, яких притягнуто до вiдповiдальностi за корупцiйнi або пов'язанi з корупцiєю правопорушення, а також активи яких чи активи, набутi за їх дорученням iншими особами або в iнших передбачених статтею 290 Цивiльного процесуального кодексу України випадках, визнано необґрунтованими, пiдлягають звiльненню iз служби у триденний строк з дня отримання вiдповiдним органом або установою виконання покарань копiї вiдповiдного судового рiшення, яке набрало законної сили.
| (частину восьму статтi 14 доповнено абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, абзац п'ятий частини восьмої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.05.2013р. N 224-VII, у редакцiї Закону України вiд 31.10.2019р. N 263-IX)) |
Особи рядового i начальницького складу Державної кримiнально-виконавчої служби України, яким повiдомлено про пiдозру у вчиненнi ними злочину у сферi службової дiяльностi та професiйної дiяльностi, пов'язаної з наданням публiчних послуг, та/або пов'язаного iз зловживанням своїм службовим становищем, пiдлягають вiдстороненню вiд виконання повноважень на посадi в порядку, визначеному законом.
| (частину восьму статтi 14 доповнено абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, абзац шостий частини восьмої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.05.2013р. N 245-VII) |
Особи рядового i начальницького складу Державної кримiнально-виконавчої служби України, стосовно яких складено протокол про адмiнiстративне корупцiйне правопорушення, можуть бути вiдстороненi керiвником вiдповiдного органу або установи виконання покарань вiд виконання службових повноважень до закiнчення розгляду справи судом.
| (частину восьму статтi 14 доповнено абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI) |
Особи рядового i начальницького складу Державної кримiнально-виконавчої служби України, якi повiдомили про порушення вимог Закону України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї" iншими особами рядового чи начальницького складу, не можуть бути звiльненi iз служби чи змушенi до звiльнення або притягнутi до дисциплiнарної вiдповiдальностi у зв'язку з таким повiдомленням.
| (частину восьму статтi 14 доповнено абзацом восьмим згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI) |
Рiшення про звiльнення або притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi таких осiб оскаржується в установленому законом порядку.
| (частину восьму статтi 14 доповнено абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI) |
Стаття 141. Врегулювання конфлiкту iнтересiв
У разi виникнення конфлiкту iнтересiв пiд час виконання службових повноважень особа рядового чи начальницького складу Державної кримiнально-виконавчої служби України зобов'язана негайно доповiсти про це своєму безпосередньому керiвниковi. Безпосереднiй керiвник зобов'язаний вжити всiх необхiдних заходiв, спрямованих на запобiгання конфлiкту iнтересiв, шляхом доручення виконання вiдповiдного службового завдання iншiй посадовiй особi, особистого виконання службового завдання чи в iнший спосiб, передбачений законодавством.
Примiтка. Термiн "конфлiкт iнтересiв" вживається у значеннi, наведеному в Законi України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї".
| (Закон доповнено статтею 141 згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI) |
Стаття 15. Обмеження полiтичної дiяльностi в Державнiй кримiнально-виконавчiй службi України
1. Особи рядового i начальницького складу та працiвники кримiнально-виконавчої служби не можуть бути членами полiтичних партiй.
2. Особи рядового i начальницького складу та працiвники кримiнально-виконавчої служби можуть бути членами громадських органiзацiй, статутнi положення яких не суперечать засадам дiяльностi Державної кримiнально-виконавчої служби України, i можуть брати участь у їх роботi у вiльний вiд виконання службових обов'язкiв час.
3. Особи рядового i начальницького складу Державної кримiнально-виконавчої служби не можуть мати в безпосередньому пiдпорядкуваннi або бути безпосередньо пiдпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
У разi виникнення обставин, що порушують вимоги абзацу першого цiєї частини, вiдповiднi особи, близькi їм особи вживають заходiв щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо у зазначений строк цi обставини добровiльно ними не усунуто, вiдповiднi особи або близькi їм особи в мiсячний строк з дня виникнення обставин пiдлягають переведенню в установленому порядку на iншу посаду, що виключає безпосереднє пiдпорядкування.
У разi неможливостi такого переведення або вiдсутностi згоди на нього особа, яка перебуває в пiдпорядкуваннi, пiдлягає звiльненню iз служби.
Примiтка. Термiни "безпосереднє пiдпорядкування" i "близька особа" вживаються у значеннях, наведених у Законi України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї".
| (статтю 15 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, у зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою) |
4. Органiзацiя особами рядового i начальницького складу та працiвниками кримiнально-виконавчої служби страйкiв та участь у їх проведеннi забороняються.
Стаття 16. Вимоги до персоналу Державної кримiнально-виконавчої служби України i його вiдповiдальнiсть
1. Персонал Державної кримiнально-виконавчої служби України зобов'язаний неухильно виконувати закони України, додержуватися норм професiйної етики, гуманно ставитися до засуджених i осiб, узятих пiд варту. Жорстокi, нелюдськi або такi, що принижують людську гiднiсть, дiї є несумiсними зi службою i роботою в органах, установах виконання покарань та слiдчих iзоляторах.
2. Особи рядового i начальницького складу та працiвники кримiнально-виконавчої служби, якi виявили жорстоке ставлення до засуджених i осiб, узятих пiд варту, або вчинили дiї, що принижують їхню людську гiднiсть, притягуються до вiдповiдальностi згiдно iз законом.
3. У разi вчинення дiй, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, особа рядового чи начальницького складу або працiвник кримiнально-виконавчої служби пiдлягає звiльненню зi служби (роботи), якщо до нього постановлено обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, або якщо протягом року за такi ж дiї до нього вже було застосовано дисциплiнарне стягнення.
Стаття 17. Пiдготовка кадрiв для Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. Пiдготовка, перепiдготовка, пiдвищення квалiфiкацiї персоналу Державної кримiнально-виконавчої служби України проводяться вiдповiдно до законодавства про освiту. З цiєю метою Державна кримiнально-виконавча служба України може створювати вiдповiднi навчальнi заклади, а також органiзовувати пiдготовку фахiвцiв в iнших навчальних закладах на договiрнiй основi.
Роздiл IV
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ПОСАДОВИХ I СЛУЖБОВИХ ОСIБ
ОРГАНIВ I УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ, СЛIДЧИХ
IЗОЛЯТОРIВ
Стаття 18. Права та обов'язки посадових i службових осiб органiв i установ виконання покарань, слiдчих iзоляторiв
1. Посадовi та службовi особи органiв i установ виконання покарань, слiдчих iзоляторiв зобов'язанi:
1) виконувати покарання вiдповiдно до вимог кримiнально-виконавчого законодавства;
2) забезпечувати дотримання прав людини i громадянина, реалiзацiю законних прав та iнтересiв засуджених i осiб, узятих пiд варту, вимог законодавства щодо виконання i вiдбування кримiнальних покарань;
3) виконувати вироки, постанови i ухвали суду, а також рiшення, прийнятi прокурорами i слiдчими в установленому законом порядку i в межах їх компетенцiї; тримати осiб, узятих пiд варту;
4) застосовувати передбаченi законом засоби виправлення i ресоцiалiзацiї засуджених; сприяти трудовому та побутовому влаштуванню осiб, звiльнених вiд вiдбування покарання, та їх соцiальнiй адаптацiї;
5) забезпечувати виконання актiв амнiстiї та помилування;
6) забезпечувати правопорядок, додержання вимог режиму, правил внутрiшнього розпорядку в установах виконання покарань, слiдчих iзоляторах i на прилеглих до них територiях та вимагати вiд засуджених i осiб, узятих пiд варту, iнших осiб виконання ними обов'язкiв, установлених законом;
7) проводити реєстрацiю засуджених i осiб, узятих пiд варту, їх фотографування, звукозапис, кiно- i вiдеозйомку та дактилоскопiю;
8) забезпечувати безпеку засуджених i осiб, узятих пiд варту, персоналу i громадян, якi перебувають на територiї установ виконання покарань та слiдчих iзоляторiв;
9) припиняти адмiнiстративнi правопорушення, що посягають на встановлений законодавством порядок i умови виконання та вiдбування кримiнальних покарань;
10) запобiгати вчиненню кримiнальних правопорушень та дисциплiнарних проступкiв в органах i установах виконання покарань та слiдчих iзоляторах; приймати i реєструвати заяви та повiдомлення про кримiнальнi правопорушення i подiї, своєчасно приймати щодо них рiшення;
| (пункт 10 частини першої статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI) |
11) забезпечувати охорону, iзоляцiю та нагляд за засудженими i особами, узятими пiд варту; здiйснювати заходи щодо розшуку осiб, якi вчинили втечу з установ виконання покарань i слiдчих iзоляторiв, та засуджених, якi ухиляються вiд покарань, не пов'язаних з позбавленням волi;
12) виявляти, припиняти кримiнальнi правопорушення, вчиненi в установах виконання покарань та слiдчих iзоляторах, брати участь в їх розкриттi у порядку, встановленому Кримiнальним процесуальним кодексом України.
| (пункт 12 частини першої статтi 18 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI) |
13) брати участь у боротьбi з тероризмом у межах своїх повноважень;
14) виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримiнальних правопорушень i порушень режиму в установах виконання покарань i слiдчих iзоляторах, а також вчиненню кримiнальних правопорушень засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волi, вживати в межах своїх повноважень заходiв до їх усунення;
| (пункт 14 частини першої статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI) |
15) створювати належнi умови для тримання засуджених i осiб, узятих пiд варту, їх комунально-побутового i медико-санiтарного забезпечення;
16) органiзовувати загальноосвiтнє i професiйно-технiчне навчання засуджених та залучати їх до працi;
17) забезпечувати додержання вимог законодавства з охорони державної таємницi, працi та навколишнього середовища, санiтарно-епiдемiологiчного нагляду i правил пожежної безпеки;
18) здiйснювати контроль за поведiнкою осiб, звiльнених вiд вiдбування покарання з випробуванням або умовно-достроково;
19) забезпечувати правовий i соцiальний захист персоналу Державної кримiнально-виконавчої служби України та членiв їхнiх сiмей;
20) здiйснювати iншi повноваження, передбаченi законом.
2. Посадовi i службовi особи органiв i установ виконання покарань, слiдчих iзоляторiв мають право:
1) вимагати вiд засуджених, осiб, узятих пiд варту, та iнших осiб, якi перебувають на територiї та в примiщеннях органiв i установ виконання покарань, слiдчих iзоляторiв, додержання норм кримiнально-виконавчого законодавства;
2) проводити огляд i обшук засуджених та осiб, узятих пiд варту, їх речей, огляд iнших осiб та їх речей, транспортних засобiв, якi знаходяться на територiях установ виконання покарань, слiдчих iзоляторiв, пiдприємств установ виконання покарань i на прилеглих до них територiях, на яких установленi режимнi вимоги, а також вилучати забороненi для використання в установах виконання покарань i слiдчих iзоляторах речi та документи;
3) тимчасово обмежувати або забороняти вiдповiдно до законодавства рух транспорту на прилеглих до установ виконання покарань та слiдчих iзоляторiв територiях, не допускати громадян на цi територiї або зобов'язувати їх там залишатися чи покинути цi територiї з метою додержання вимог режиму, захисту життя i здоров'я громадян;
4) у разi здiйснення заходiв щодо розшуку та затримання засуджених i осiб, узятих пiд варту, якi вчинили втечу, або засуджених, якi ухиляються вiд вiдбування покарання, у мiсцях, де iмовiрна їх поява:
а) входити безперешкодно в будь-який час доби на територiю i в примiщення пiдприємств, установ i органiзацiй, а за згодою власникiв - також у жилi та пiдсобнi примiщення громадян i перебувати в них;
б) зупиняти та проводити огляд транспортних засобiв;
в) перевiряти у громадян документи, що посвiдчують їх особу;
г) затримувати i доставляти до правоохоронних органiв осiб, якi розшукуються;
ґ) проводити особистий огляд затриманих осiб та речей, що знаходяться при них;
5) одержувати безперешкодно вiд пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi та об'єднань громадян вiдомостi, матерiали та iншу допомогу, необхiднi для виконання покладених завдань;
6) запроваджувати в установленому законом порядку режим особливих умов в установах виконання покарань та слiдчих iзоляторах;
7) застосовувати i використовувати фiзичну силу, спецiальнi засоби i зброю на пiдставах i в порядку, передбачених Законом України "Про Нацiональну полiцiю" та iншими законами України;
| (пункт 7 частини другої статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) |
8) здiйснювати оперативно-розшуковi заходи згiдно iз законами України;
9) складати протоколи про адмiнiстративнi правопорушення, здiйснювати адмiнiстративне затримання i застосовувати iншi заходи, передбаченi законодавством про адмiнiстративнi правопорушення;
10) проводити медичний огляд засуджених i осiб, узятих пiд варту, з метою виявлення фактiв вживання спиртних напоїв, наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв чи iнших засобiв, що одурманюють, призначати медичне обстеження засуджених;
11) використовувати засоби масової iнформацiї для розшуку засуджених i осiб, узятих пiд варту, якi вчинили втечу;
12) приймати згiдно iз законом у володiння i користування вiд установ, органiзацiй i пiдприємств незалежно вiд форм власностi, а також громадян матерiально-технiчнi ресурси, кошти i майно;
13) користуватися безоплатно при виконаннi службових обов'язкiв усiма видами мiського пасажирського транспорту загального користування (крiм таксi), залiзничного i водного транспорту примiського сполучення та автобусами примiських маршрутiв;
14) здiйснювати iншi права, передбаченi законом.
Стаття 19. Застосування сили персоналом Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. Особи рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби пiд час виконання завдань з виконання кримiнальних покарань у межах повноважень, визначених цим Законом, мають право в порядку i випадках, передбачених Кримiнально-виконавчим кодексом України, Законом України "Про Нацiональну полiцiю" та iншими законами України, застосовувати фiзичну силу, використовувати службових собак, а також зберiгати, носити спецiальнi засоби i зброю, використовувати i застосовувати їх самостiйно або у складi пiдроздiлiв.
| (частина перша статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.11.2015р. N 766-VIII) |
Стаття 20. Сприяння органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, об'єднань громадян виконанню завдань Державною кримiнально-виконавчою службою України
1. Органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування, їх службовi i посадовi особи та об'єднання громадян у межах своїх повноважень сприяють Державнiй кримiнально-виконавчiй службi України у виконаннi її завдань.
Роздiл V
ПРАВОВИЙ ТА СОЦIАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛУ
ДЕРЖАВНОЇ КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Стаття 21. Правовий статус персоналу Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. Особам рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби видаються службовi та спецiальнi посвiдчення, а також вiдповiднi знаки (жетони).
2. Законнi вимоги та розпорядження посадових i службових осiб Державної кримiнально-виконавчої служби України є обов'язковими для виконання. Невиконання законних вимог i розпоряджень цих осiб та втручання в їх дiяльнiсть тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену законом.
3. Персонал Державної кримiнально-виконавчої служби України пiд час виконання покладених на нього обов'язкiв керується законами та iншими нормативно-правовими актами, дiє на пiдставi та в межах своїх повноважень. Нiхто, крiм випадкiв, прямо передбачених законом, не має права втручатися в службову дiяльнiсть персоналу.
4. Особи рядового i начальницького складу та працiвники кримiнально-виконавчої служби, а також члени їхнiх сiмей знаходяться пiд захистом держави, їх безпека, честь i гiднiсть охороняються законом.
5. Особи рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби мають право на носiння форменого одягу iз знаками розрiзнення, зразки якого розробляються вiдповiдно до законодавства.
6. Використання спецiальних звань, вiдзнак, форменого одягу, службових чи спецiальних посвiдчень, знакiв (жетонiв) особою, яка не належить до осiб рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби, тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену законом.
Стаття 22. Правовий захист осiб рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби
1. В iнтересах забезпечення особистої безпеки осiб рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби та членiв їхнiх сiмей не допускається розголошення в засобах масової iнформацiї вiдомостей про мiсце проживання цих осiб.
2. Вiдомостi про проходження служби особами рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби надаються з дозволу начальникiв органiв i установ виконання покарань, слiдчих iзоляторiв.
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, забезпечує осiб рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби зброєю i спецiальними засобами iндивiдуального захисту для постiйного носiння i зберiгання в порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Стаття 23. Соцiальний захист персоналу Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. Держава забезпечує соцiальний захист персоналу Державної кримiнально-виконавчої служби України вiдповiдно до Конституцiї України, цього Закону та iнших законiв України.
2. Умови грошового i матерiального забезпечення осiб рядового i начальницького складу та оплата працi працiвникiв кримiнально-виконавчої служби визначаються законодавством i мають забезпечувати належнi матерiальнi умови для комплектування Державної кримiнально-виконавчої служби України висококвалiфiкованим персоналом, диференцiйовано враховувати характер i умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатiв у службовiй та професiйнiй дiяльностi i компенсувати персоналу фiзичнi та iнтелектуальнi затрати.
3. Пенсiйне забезпечення осiб рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про пенсiйне забезпечення осiб, звiльнених з вiйськової служби, та деяких iнших осiб". При звiльненнi зi служби особи рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби користуються правовими i соцiальними гарантiями вiдповiдно до Закону України "Про статус ветеранiв вiйськової служби, ветеранiв органiв внутрiшнiх справ i деяких iнших осiб та їх соцiальний захист".
| (частина третя статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.11.2006р. N 328-V) |
4. Особам рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби встановлюється пiльговий залiк вислуги рокiв для призначення пенсiї - один мiсяць служби за сорок днiв; особам, якi проходять службу у воєнiзованих формуваннях i установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довiчного позбавлення волi, - один мiсяць служби за пiвтора мiсяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання i лiкування iнфекцiйних та психiчно хворих засуджених, - один мiсяць служби за два мiсяцi за перелiком посад i в порядку, що затверджуються Мiнiстерством юстицiї України.
| (частина четверта статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5461-VI) |
5. На осiб рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби поширюється соцiальний захист полiцейських, визначений Законом України "Про Нацiональну полiцiю", а також порядок i умови проходження служби, передбаченi для полiцейських. Умови i розмiри грошового забезпечення осiб рядового i начальницького складу та оплати працi працiвникiв кримiнально-виконавчої служби визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
| (частина п'ята статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.11.2015р. N 766-VIII, у редакцiї Закону України вiд 06.12.2016р. N 1774-VIII) |
6. Пенсiйне забезпечення та соцiальний захист працiвникiв кримiнально-виконавчої служби здiйснюються вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування, державну службу, соцiальний захист.
7. Персоналу Державної кримiнально-виконавчої служби України гарантується безоплатне медичне забезпечення, яке здiйснюється в закладах охорони здоров'я Державної кримiнально-виконавчої служби України.
8. Керiвний склад органiв та установ Державної кримiнально-виконавчої служби України сприяє проведенню священнослужителями (капеланами) заходiв душпастирської опiки з персоналом.
| (статтю 23 доповнено частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 419-VIII) |
Роздiл VI
ФIНАНСУВАННЯ I ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДIЯЛЬНОСТI ДЕРЖАВНОЇ
КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Стаття 24. Фiнансування дiяльностi Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. Фiнансування дiяльностi Державної кримiнально-виконавчої служби України здiйснюється за рахунок коштiв Державного бюджету України та iнших джерел, передбачених законом.
Пiльги, компенсацiї та гарантiї, передбаченi цим Законом, надаються за рахунок i в межах бюджетних асигнувань на утримання вiдповiдних бюджетних установ.
| (частину першу статтi 24 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI) |
2. Установи виконання покарань та слiдчi iзолятори, де вiдповiдно до Кримiнально-виконавчого кодексу України та Закону України "Про попереднє ув'язнення" засудженi та особи, узятi пiд варту, залучаються до суспiльно корисної працi, спрямовують доходи, отриманi вiд дiяльностi цих установ та слiдчих iзоляторiв, на фiнансування їх дiяльностi.
Стаття 25. Забезпечення дiяльностi Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. Забезпечення дiяльностi Державної кримiнально-виконавчої служби України здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, через державне оборонне замовлення та закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти.
2. Мiсцевi органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування сприяють Державнiй кримiнально-виконавчiй службi України у виконаннi її завдань, розв'язаннi житлових та iнших соцiально-побутових проблем, забезпеченнi транспортними засобами i зв'язком. Державна кримiнально-виконавча служба України звiльняється вiд передачi мiсцевим державним адмiнiстрацiям або органам мiсцевого самоврядування частини житла, побудованого за рахунок цiльових державних коштiв. Житло державного житлового фонду, що звiльняється особами рядового i начальницького складу кримiнально-виконавчої служби, передається в установленому порядку її вiдповiдним органам, установам, навчальним закладам, закладам охорони здоров'я, пiдприємствам i органiзацiям для його повторного заселення.
3. Державна кримiнально-виконавча служба України має службовi примiщення та iншi споруди, об'єкти охорони здоров'я, навчального, науково-дослiдного, господарського та соцiально-культурного призначення.
Стаття 26. Майно Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. Майно Державної кримiнально-виконавчої служби України перебуває в державнiй власностi та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.
2. Управлiння майном здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, який закрiплює його за органами i установами виконання покарань, слiдчими iзоляторами, навчальними закладами, закладами охорони здоров'я, пiдприємствами установ виконання покарань, iншими пiдприємствами, установами i органiзацiями, створеними для забезпечення виконання завдань Державної кримiнально-виконавчої служби України, збереження та рацiональне використання цього майна.
3. Майно органiв i установ виконання покарань, слiдчих iзоляторiв, навчальних закладiв, закладiв охорони здоров'я, пiдприємств установ виконання покарань, iнших пiдприємств, установ i органiзацiй, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримiнально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управлiння або повного господарського вiдання i не може бути об'єктом застави.
4. Пiдприємства, створенi для забезпечення виконання завдань Державної кримiнально-виконавчої служби України, використовують майно в порядку, передбаченому законодавством.
5. Звернення стягнення на майно органiв i установ виконання покарань, їх пiдприємств, слiдчих iзоляторiв, навчальних закладiв, закладiв охорони здоров'я не допускається.
Роздiл VII
КОНТРОЛЬ I НАГЛЯД ЗА ДIЯЛЬНIСТЮ ДЕРЖАВНОЇ
КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Стаття 27. Контроль за дiяльнiстю Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. Контроль за дiяльнiстю Державної кримiнально-виконавчої служби України здiйснюється вiдповiдно до закону.
2. Безпосереднiй контроль за дiяльнiстю органiв, установ виконання покарань та слiдчих iзоляторiв здiйснюють центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, його територiальнi органи управлiння.
Стаття 28. Контроль за фiнансово-господарською дiяльнiстю Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. Контроль за фiнансово-господарською дiяльнiстю Державної кримiнально-виконавчої служби України здiйснюється в порядку, визначеному законами України.
Стаття 29. Нагляд за дотриманням законностi в дiяльностi Державної кримiнально-виконавчої служби України
1. Нагляд за дотриманням законностi в дiяльностi Державної кримiнально-виконавчої служби України здiйснюється в порядку, визначеному Конституцiєю та законами України.
Роздiл VIII
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.
2. Закони України та iншi нормативно-правовi акти до приведення у вiдповiднiсть iз цим Законом застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.
3. Пункт 3 роздiлу VIII виключено
| (згiдно iз Законом України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI) |
4. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк пiсля набрання чинностi цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;
привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;
вiдповiдно до своєї компетенцiї забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;
забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.
| Президент України | В.ЮЩЕНКО |
м. Київ
23 червня 2005 року
N 2713-IV
