УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Азербайджанської Республiки про принципи спiвробiтництва в нафтовiй галузi

     Кабiнет Мiнiстрiв України i Уряд Азербайджанської Республiки, далi iменованi Сторони, а окремо - Українська Сторона i Азербайджанська Сторона вiдповiдно,

     керуючись положеннями Меморандуму мiж Україною i Азербайджанської Республiкою про спiвробiтництво в галузi нафтогазової промисловостi вiд 24 березня 1997 року,

     визнаючи, що нафтотранспортнi комплекси Сторiн є iстотним чинником розвитку економiки обох держав,

     беручи до уваги заiнтересованiсть Сторiн у розвитку взаємовигiдного спiвробiтництва у сферi транспортування нафти,

     i враховуючи положення Договору до Енергетичної Хартiї вiд 17 грудня 1994 року,

     погодилися про таке:

Стаття 1

     Сторони спiвробiтничатимуть у нафтовiй галузi, керуючись принципами взаємної вигоди, взаємодопомоги i недопущення дiй, що завдають економiчних збиткiв одна однiй.

     Сторони забезпечують, в межах наявних потужностей нафтотранспортних засобiв i об'єктiв, що включають засоби i об'єкти прийому, вiдвантаження, складування, транспортування i перевантаження нафти, необхiднi умови для здiйснення безпечного, ефективного, безперешкодного транспортування нафти територiями своїх держав, в тому числi нафти третiх сторiн i, в тому числi в режимi транзиту. При цьому комерцiйнi умови використання нафтотранспортних засобiв i об'єктiв встановлюються мiж господарюючими суб'єктами, що мають права власностi на цi засоби або повноваження на управлiння цими засобами ("Господарюючi суб'єкти"), i вантажовласниками i вiдображаються у вiдповiдних договорах про транспортування нафти ("Договори про транспортування").

Стаття 2

     Сторони гарантують, що право власностi на нафту, що транспортується з використанням нафтотранспортних засобiв i об'єктiв, розташованих на територiї держав Сторiн, зберiгається за вантажовласниками вiдповiдно до Договорiв про транспортування мiж Господарюючими суб'єктами i вантажовласниками.

Стаття 3

     Сторони забезпечують збереження кiлькостi i якостi нафти, що транспортується, вiдповiдно до режиму експлуатацiї i типу використовуваних нафтотранспортних засобiв i об'єктiв на умовах вiдповiдних Договорiв про транспортування.

Стаття 4

     Сторони здiйснюють регулярний обмiн iнформацiєю про наявнi i перспективнi потужностi нафтотранспортних засобiв i об'єктiв на територiї держав Сторiн.

     Азербайджанська Сторона надасть Українськiй Сторонi можливiсть придбати нафту, у необхiдних для Української Сторони обсягах, на комерцiйнiй, недискримiнацiйнiй основi для використання в нафтопроводах України.

     Українська Сторона забезпечить можливiсть транспортування азербайджанської нафти територiєю України системами магiстральних нафтопроводiв на комерцiйнiй, недискримiнацiйнiй основi.

Стаття 5

     Сторони всiляко розвиватимуть науково-технiчне та iнвестицiйне спiвробiтництво, а також сприятимуть створенню сприятливих умов для реалiзацiї спiльних проектiв будiвництва, реконструкцiї та експлуатацiї нафтотранспортних засобiв i об'єктiв, в тому числi на територiї третiх країн.

Стаття 6

     Спiвробiтництво в рамках цiєї Угоди здiйснюється без шкоди для виконання Сторонами зобов'язань за iншими мiжнародними договорами, учасницями яких вони є.

Стаття 7

     Податковi i митнi режими перемiщення нафти територiями держав Сторiн визначаються згiдно з дiючим нацiональним законодавством держав Сторiн, вiдповiдно до мiжнародних норм i зберiгаються незмiнним на перiод дiї Договорiв про транспортування.

Стаття 8

     Кожна iз Сторiн визначить орган, уповноважений координувати реалiзацiю положень цiєї Угоди, i про це повiдомить iншу Сторону дипломатичними каналами.

Стаття 9

     Спори мiж Сторонами стосовно тлумачення i застосування положень цiєї Угоди вирiшуватимуться шляхом проведення взаємних консультацiй i переговорiв, причому наявнiсть таких спорiв не може бути пiдставою для переривання i/або припинення на момент виникнення такого спору i/або змiн умов цих договорiв.

Стаття 10

     Внесення змiн i доповнень до цiєї Угоди здiйснюється за погодженням Сторiн i оформляється окремими Протоколами, якi будуть невiд'ємною частиною цiєї Угоди.

Стаття 11

     Ця Угода набуває чинностi з дати отримання по дипломатичних каналах останнього письмового повiдомлення про виконання Сторонами внутрiдержавних процедур, необхiдних для набуття нею чинностi, i дiє протягом п'яти рокiв. Дiя цiєї Угоди буде автоматично продовжуватись на наступнi п'ятирiчнi перiоди, якщо жодна iз Сторiн не виявить бажання припинити дiю Угоди.

     Кожна iз Сторiн може припинити дiю цiєї Угоди шляхом направлення письмового повiдомлення iншiй Сторонi, у цьому разi дiя цiєї Угоди припиняється по закiнченню 12 мiсяцiв з дати отримання такого повiдомлення.

     Вчинено в м. Києвi 3 червня 2004 року у двох примiрниках, кожний українською, азербайджанською i росiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей при тлумаченнi положень цiєї Угоди переважну силу матиме текст росiйською мовою.