НТФ "Інтес"

Документ скасований: Закон України ВР № 124-VIII від 15.01.2015

Про технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi

(назва iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 31 травня 2007 року N 1107-V,
вiд 10 квiтня 2008 року N 255-VI,
вiд 15 сiчня 2009 року N 882-VI,
вiд 2 грудня 2010 року N 2735-VI,
вiд 22 грудня 2011 року N 4224-VI,
вiд 2 жовтня 2012 року N 5312-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
вiд 5 червня 2014 року N 1315-VII

Цей Закон визначає правовi та органiзацiйнi засади розроблення i застосування технiчних регламентiв та процедур оцiнки вiдповiдностi, а також основоположнi принципи державної полiтики у сферi технiчного регулювання та оцiнки вiдповiдностi.

(преамбула iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термiнiв

У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

встановленi вимоги - вимоги, встановленi в технiчних регламентах, стандартах, кодексах усталеної практики та технiчних умовах;

еквiвалентнiсть - достатнiсть рiзних результатiв оцiнки вiдповiдностi для забезпечення одного i того ж рiвня пiдтвердження вiдповiдностi стосовно одних i тих же встановлених вимог;

коментарi - зауваження i пропозицiї до проектiв технiчних регламентiв та процедур оцiнки вiдповiдностi;

(абзац четвертий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

контроль - перевiрка проектної документацiї на продукцiю, процесу її виготовлення i монтажу та визначення її вiдповiдностi встановленим вимогам;

мiжнароднi договори України - будь-якi мiжнароднi договори України, у тому числi двостороннi та багатостороннi, про взаємне визнання, розроблення i застосування технiчних регламентiв та процедур оцiнки вiдповiдностi, стороною яких є Україна;

(абзац шостий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

орган з оцiнки вiдповiдностi - пiдприємство, установа, органiзацiя чи їх пiдроздiл, якi провадять дiяльнiсть з оцiнки вiдповiдностi, включаючи калiбрування, випробування, сертифiкацiю та iнспектування;

(абзац сьомий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 22.12.2011р. N 4224-VI)

орган, що призначає, - орган, визначений або уповноважений Президентом України призначати органи з оцiнки вiдповiдностi, тимчасово припиняти або вiдмiняти їх призначення чи вiдмiняти тимчасове припинення дiї їх призначення;

(абзац восьмий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

органiзацiї - пiдприємства, установи, органiзацiї, органи влади чи iншi установи, їх пiдроздiли чи їх об'єднання з правами юридичної особи чи без них, громадськi органiзацiї чи приватнi або заснованi на iншiй формi власностi пiдприємства, установи, органiзацiї, якi виконують самостiйнi функцiї та мають установчий документ (статут) i свою структуру управлiння;

оцiнка вiдповiдностi - процес, який демонструє, що встановленi вимоги щодо продукцiї, процесу, послуги, системи, особи чи органу були виконанi;

(абзац десятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 22.12.2011р. N 4224-VI)

пiдтвердження вiдповiдностi - видача документа (декларацiя про вiдповiднiсть або сертифiкат вiдповiдностi) на основi рiшення, яке приймається пiсля проведення вiдповiдних (необхiдних) процедур оцiнки вiдповiдностi, що довели виконання встановлених вимог;

послуга - результат економiчної дiяльностi, яка не створює товар, але продається та купується пiд час торговельних операцiй;

процедура оцiнки вiдповiдностi - будь-яка процедура, яка прямо чи опосередковано використовується для визначення того, чи виконуються встановленi у вiдповiдних технiчних регламентах чи стандартах вимоги. Процедури оцiнки вiдповiдностi включають процедури вiдбору зразкiв, випробування, здiйснення контролю, оцiнку, перевiрку, реєстрацiю, акредитацiю та затвердження, а також їх поєднання;

призначення - надання органом, визначеним або уповноваженим Президентом України, органу з оцiнки вiдповiдностi права виконувати певну дiяльнiсть з оцiнки вiдповiдностi вимогам технiчних регламентiв;

(абзац чотирнадцятий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

ризик - можливiсть виникнення та вiрогiднi масштаби наслiдкiв негативного впливу протягом певного перiоду часу;

державний ринковий нагляд - термiн вживається у значеннi, визначеному Законом України "Про державний ринковий нагляд i контроль нехарчової продукцiї";

(абзац шiстнадцятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 02.12.2010р. N 2735-VI)

технiчне регулювання - правове регулювання вiдносин у сферi встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукцiї або пов'язаних з нею процесiв, систем i послуг, персоналу та органiв, а також перевiрка їх дотримання шляхом оцiнки вiдповiдностi та/або ринкового нагляду;

технiчний регламент - закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабiнетом Мiнiстрiв України, у якому визначено характеристики продукцiї або пов'язанi з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи вiдповiднi положення, дотримання яких є обов'язковим. Вiн може також мiстити вимоги до термiнологiї, позначок, пакування, маркування чи етикетування, якi застосовуються до певної продукцiї, процесу чи способу виробництва.

Стаття 2. Сфера дiї Закону

Цей Закон регулює вiдносини, пов'язанi з дiяльнiстю у сферi технiчного регулювання, у тому числi оцiнки вiдповiдностi, з застосуванням її результатiв, i поширюється на суб'єкти господарювання незалежно вiд їх форми власностi та видiв дiяльностi, державнi органи, а також на вiдповiднi громадськi органiзацiї.

(частина перша статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Вимоги цього Закону не поширюються на процедурнi питання щодо розроблення, прийняття, перегляду, внесення змiн i скасування технiчних регламентiв, якi затверджуються законом.

Дiя цього Закону не поширюється на санiтарнi заходи, якi розробленi та застосовуються для захисту людини вiд ризикiв, пов'язаних iз харчовими продуктами; заходи, що розробляються i застосовуються на пiдставi медичних вимог безпеки для здоров'я людини; фiтосанiтарнi заходи, якi розробленi та застосовуються для захисту рослин вiд шкiдливих органiзмiв; ветеринарно-санiтарнi заходи, якi розробленi та застосовуються для захисту життя i здоров'я людини та тварин вiд хвороб тварин.

(частина третя статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 10.04.2008р. N 255-VI, вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Положення цього Закону не застосовуються до товарiв, якi конфiскованi за вчинення адмiнiстративних правопорушень та перебувають у розпорядженнi митних органiв; непрофесiйної продукцiї кустарного виробництва; вживаної та вiдремонтованої продукцiї, що передається поза межами господарської дiяльностi; товарiв, змiнених споживачами пiсля їх придбання; виробiв мистецтва та унiкальних виробiв народного художнього промислу, якi ввозяться i використовуються для особистих потреб, якщо iнше не визначено законом.

Стаття 3. Законодавство України у сферi технiчного регулювання та оцiнки вiдповiдностi

(назва статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Законодавство України у сферi технiчного регулювання, у тому числi оцiнки вiдповiдностi, складається з цього Закону та iнших нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини в цiй сферi.

(стаття 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Стаття 4. Об'єкти технiчного регулювання

(назва статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Об'єктами технiчного регулювання є продукцiя, процеси та послуги, зокрема матерiали, складники, обладнання, системи, їх сумiснiсть, правила, процедури, функцiї, методи чи дiяльнiсть, персонал i органи, а також вимоги до термiнологiї, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування, системи управлiння якiстю i системи екологiчного управлiння.

(стаття 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.01.2009р. N 882-VI, вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Стаття 5. Загальнi принципи розроблення та застосування технiчних регламентiв та процедур оцiнки вiдповiдностi

(назва статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi розробляються у такий спосiб, щоб не створювати або не призводити до створення зайвих перешкод у торгiвлi.

(частина перша статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi мають розроблятися на основi:

(абзац перший частини другої статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

мiжнародних стандартiв, якщо вони вже прийнятi або перебувають на завершальнiй стадiї розроблення, за винятком випадкiв, якщо вони є неефективними або невiдповiдними з огляду на недостатнiй рiвень захисту або базовi клiматичнi, географiчнi умови, особливостi держави, умови та суттєвi технологiчнi проблеми;

регiональних стандартiв - лише у тому разi, якщо мiжнароднi стандарти не можуть бути використанi з причин, зазначених у попередньому абзацi;

стандартiв, технiчних регламентiв та процедур оцiнки вiдповiдностi або вiдповiдних їх частин держав, що є членами вiдповiдних мiжнародних чи регiональних органiзацiй, або з якими укладено вiдповiднi мiжнароднi договори України (договори про взаємне визнання, розроблення та застосування стандартiв, технiчних регламентiв та процедур оцiнки вiдповiдностi);

наукових досягнень, знань i практики.

(частина друга статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 31.05.2007р. N 1107-V)

У разi якщо мiжнароднi стандарти, визначенi в частинi другiй цiєї статтi, не беруться за основу для технiчного регламенту або процедури оцiнки вiдповiдностi, дається письмове пояснення на запит заiнтересованої сторони.

(частина третя статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Технiчнi регламенти i процедури оцiнки вiдповiдностi повиннi, якщо можливо, враховувати особливi потреби розвитку, фiнансовi та торговельнi потреби держав - членiв СОТ, що розвиваються.

(частина четверта статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Технiчнi регламенти мають бути точними, чiткими та структурно унiфiкованими, а вимоги, по можливостi, мають стосуватися характеристик продукцiї, а не вимог до її конструкцiї чи опису.

(частина п'ята статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Коментарi заiнтересованих сторiн щодо проектiв технiчних регламентiв та процедур оцiнки вiдповiдностi розглядаються вiдповiдною робочою групою чи iншим органом, що розробляє технiчний регламент або процедуру оцiнки вiдповiдностi.

(частина шоста статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Частину сьому статтi 5 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Стаття 6. Мова документiв

Технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi складаються українською мовою та у разi потреби мовою вiдповiдних мiжнародних або регiональних органiзацiй. Форма сертифiкатiв вiдповiдностi та декларацiй про вiдповiднiсть розробляється українською мовою i принаймнi однiєю з офiцiйних мов вiдповiдних мiжнародних або регiональних органiзацiй з оцiнки вiдповiдностi, членом яких є Україна.

(стаття 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Стаття 7. Конфiденцiйнiсть iнформацiї

Уся iнформацiя, яка є конфiденцiйною або надана вiдповiдно до положень цього Закону на конфiденцiйнiй основi, захищається в режимi комерцiйної таємницi. Вiдповiднi органи не розголошують цю iнформацiю без дозволу осiб або органiв, що її надали, якщо iнше не визначено законом.

Роздiл II
ПРОЦЕДУРИ РОЗРОБЛЕННЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ СТАНДАРТIВ

Стаття 8. Виключена

(стаття 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 31.05.2007р. N 1107-V, вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Стаття 9. Виключена

(стаття 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Стаття 10. Виключена

(стаття 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Стаття 11. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Стаття 12. Виключена

(стаття 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Роздiл III
ТЕХНIЧНI РЕГЛАМЕНТИ

Стаття 13. Мета i державна полiтика у сферi технiчного регулювання

Метою розроблення i застосування технiчних регламентiв є захист життя та здоров'я людини, тварин, рослин, нацiональної безпеки, охорони довкiлля та природних ресурсiв, запобiгання недобросовiснiй практицi.

Вiдповiднiсть введених в обiг в Українi продукцiї, процесiв та послуг технiчним регламентам є обов'язковою.

Вимоги, встановленi технiчними регламентами, повиннi вiдображати ризики стосовно споживачiв, довкiлля та природних ресурсiв, якi створюватиме невiдповiднiсть продукцiї, процесiв i послуг. Для оцiнювання ризикiв повинна розглядатися, зокрема, наявна науково-технiчна iнформацiя, пов'язана з переробними технологiями або кiнцевим використанням продукцiї, процесiв або послуг.

Державна полiтика у сферi розроблення i застосування технiчних регламентiв базується на таких принципах:

технiчнi регламенти не повиннi обмежувати торгiвлю бiльше, нiж це необхiдно для досягнення мети, визначеної в частинi першiй цiєї статтi;

технiчнi регламенти повиннi бути змiненi або скасованi, якщо обставин або цiлей, що спричинили їх прийняття, бiльше не iснує або якщо обставини чи цiлi, що змiнилися, дають змогу вживати заходи, що мають менший обмежувальний вплив на торгiвлю;

вимоги технiчних регламентiв поширюються на товари вiтчизняного та iноземного походження незалежно вiд їх походження;

технiчнi регламенти торговельних партнерiв України у встановленому законодавством порядку визнаються як еквiвалентнi технiчним регламентам України, навiть якщо вони вiдрiзняються, за умови, що такi регламенти вiдповiдають метi технiчних регламентiв України.

Стаття 14. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi технiчного регулювання

Кабiнет Мiнiстрiв України:

координує та спрямовує центральнi органи виконавчої влади, на якi покладаються функцiї технiчного регулювання у визначених сферах дiяльностi, в тому числi розроблення технiчних регламентiв (далi - вiдповiднi центральнi органи виконавчої влади);

затверджує технiчнi регламенти, якщо їх не затверджено законом, та плани заходiв щодо їх застосування;

(абзац третiй статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 10.04.2008р.N 255-VI)

укладає мiжнароднi договори України щодо взаємного визнання результатiв оцiнки вiдповiдностi та еквiвалентностi iноземних i нацiональних технiчних регламентiв;

здiйснює iншi повноваження в цiй сферi, визначенi законом.

Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання

(назва статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання:

(абзац перший статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

абзац другий статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

координує розроблення технiчних регламентiв та дiяльнiсть органiв, що здiйснюють нагляд на ринку за об'єктами технiчних регламентiв;

готує програму розроблення технiчних регламентiв;

органiзовує розроблення правил i процедури ринкового нагляду за об'єктами технiчних регламентiв за участю iнших вiдповiдних центральних органiв виконавчої влади.

Стаття 16. Виключена

(стаття 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 255-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Стаття 17. Повноваження центральних органiв виконавчої влади у сферi технiчного регулювання

Центральнi органи виконавчої влади, до повноважень яких законом вiднесено органiзацiю розроблення технiчних регламентiв, у порядку, встановленому абзацом другим статтi 14 цього Закону:

створюють робочi групи експертiв (далi - робочi групи) для розроблення технiчних регламентiв;

визначають своїх представникiв для участi в роботi робочих груп з розроблення або перегляду технiчного регламенту.

Стаття 18. Робочi групи з розроблення технiчних регламентiв

Центральнi органи виконавчої влади, до повноважень яких законом вiднесено органiзацiю розроблення технiчних регламентiв, створюють робочi групи з представникiв технiчних комiтетiв, центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, iнших уповноважених центральних органiв виконавчої влади та органiзацiй, на якi покладаються функцiї з розроблення, погодження i схвалення остаточного проекту технiчних регламентiв, внесення змiн та пропозицiй щодо їх скасування.

(частина перша статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Заiнтересованi сторони (їх уповноваженi представники), якi подали нацiональному органу стандартизацiї пропозицiї щодо проведення робiт з нацiональної стандартизацiї, включенi до вiдповiдної програми робiт, на пiдставi письмового звернення обов'язково залучаються до участi в роботi вiдповiдної робочої групи з розроблення технiчних регламентiв.

(частина друга статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, у редакцiї Закону України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

Особи, якi виявили бажання брати участь у роботi робочих груп, запрошуються для роботи як експерти за згодою.

Вiдповiдний центральний орган виконавчої влади призначає з числа своїх працiвникiв або пiдпорядкованих йому органiзацiй секретаря робочої групи.

Стаття 19. Пiдготовка робочої програми розроблення технiчних регламентiв

Заiнтересованi сторони надають пропозицiї для розроблення, внесення змiн або скасування технiчних регламентiв центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання. Форма надання пропозицiй установлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi технiчного регулювання. Пропозицiї, що не вiдповiдають цiй формi, повертаються заявнику без розгляду.

(частина перша статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi технiчного регулювання, встановлює процедуру розгляду пропозицiй та критерiї, за якими приймається рiшення щодо їх прийняття чи вiдхилення.

(частина друга статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, розглядає за встановленою процедурою всi пропозицiї, що вiдповiдають встановленим критерiям та формi.

(частина третя статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, не пiзнiше нiж через 60 днiв пiсля отримання пропозицiй повiдомляє заявника про прийняття або вiдхилення пропозицiй.

(частина четверта статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Усi прийнятi пропозицiї та перелiк технiчних регламентiв, що розглядаються вiдповiдно до статтi 24 цього Закону, вносяться до проекту робочої програми розроблення технiчних регламентiв. Проект робочої програми розглядається та аналiзується центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання. Пiд час розгляду i аналiзу пропозицiй визначаються прiоритети для кожного вiдповiдного центрального органу виконавчої влади.

(частина п'ята статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, затверджує проект робочої програми розроблення технiчних регламентiв.

(частина шоста статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Затверджена робоча програма розроблення технiчних регламентiв опублiковується не пiзнiше нiж через 30 днiв пiсля її затвердження в офiцiйному виданнi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, та iнших засобах масової iнформацiї для забезпечення участi в пiдготовцi технiчних регламентiв усiх заiнтересованих сторiн.

(частина сьома статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Стаття 20. Пiдготовка проекту технiчного регламенту

Вiдповiдний центральний орган виконавчої влади разом з центральним органом виконавчої влади з питань стандартизацiї подає робочiй групi iнформацiю про чиннiсть вiдповiдних нацiональних або iнших стандартiв у галузi, що регулюється технiчним регламентом, або їх очiкуване прийняття, включаючи термiн прийняття нацiональних або iнших стандартiв, а також iнформацiю про чиннiсть вiдповiдних мiжнародних чи регiональних стандартiв, у разi їх вiдсутностi - вiдповiдних стандартiв та технiчних регламентiв iнших держав.

Проект технiчного регламенту, як правило, повинен мiстити:

технiчнi вимоги, у тому числi щодо безпеки, до продукцiї, процесу або послуги, якi вiдповiдають досягнутому на момент розроблення науково-технiчному рiвню;

процедури оцiнки вiдповiдностi, якi можуть або повиннi бути використанi для перевiрки вiдповiдностi продукцiї технiчним вимогам;

вимоги до пакування, змiсту маркування продукцiї, специфiкацiї у разi необхiдностi - важливої iнформацiї для споживачiв (iнструкцiї, посiбники), яка супроводжує продукцiю або процес, що введено в обiг.

У разi якщо проект технiчного регламенту передбачає можливiсть декларування вiдповiдностi, такий проект має мiстити процедуру декларування вiдповiдностi, форму, змiст та строк зберiгання декларацiї про вiдповiднiсть.

Перелiк нацiональних стандартiв, якi в разi добровiльного застосування є доказом вiдповiдностi продукцiї вимогам технiчних регламентiв, формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї, за замовленням вiдповiдних центральних органiв виконавчої влади, а в разi вiдсутностi таких стандартiв - за замовленням цих органiв органiзовує розроблення вiдповiдних стандартiв. Перелiк нацiональних стандартiв, якi в разi застосування є доказом вiдповiдностi продукцiї вимогам технiчних регламентiв, публiкується в офiцiйному виданнi центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї.

(частина четверта статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

У разi посилання на нацiональнi стандарти в технiчних регламентах визначається, чи вiдповiднiсть певним стандартам є єдиним способом, чи одним iз способiв задоволення вимог технiчного регламенту.

Вимоги до оцiнки вiдповiдностi вiдображають рiвень ризику, що створює продукцiя або процес, до яких застосовують технiчний регламент.

Стаття 21. Повiдомлення про проект технiчного регламенту, запити щодо коментарiв та внесення коментарiв до остаточного проекту технiчного регламенту

Пiсля закiнчення розроблення проекту технiчного регламенту вiдповiдний центральний орган виконавчої влади публiкує у своєму офiцiйному виданнi або в засобах масової iнформацiї повiдомлення про наявнiсть проекту для розгляду i можливiсть надання коментарiв будь-якою заiнтересованою стороною. Повiдомлення мiстить назву та витяг з проекту, адресу та термiн надання коментарiв, iнформацiю про спосiб отримання проекту. Повiдомлення надаються в порядку, встановленому статтею 39 цього Закону.

Протягом перiоду надання коментарiв щодо проекту технiчного регламенту центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, розглядає проект на вiдповiднiсть положенням статей 5 i 13 цього Закону та в разi потреби подає коментарi стосовно проекту iз зазначенням частин, що суперечать цьому Закону.

(частина друга статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Пiсля закiнчення строку надання коментарiв щодо проекту технiчного регламенту робоча група розглядає коментарi, надає на них вiдповiдi вiдповiдно до положень частин шостої i сьомої статтi 5 цього Закону та досягає домовленостi щодо внесення коментарiв в остаточний проект технiчного регламенту.

Стаття 22. Прийняття або вiдхилення технiчного регламенту

Пiсля закiнчення розроблення остаточного проекту технiчного регламенту робоча група подає проект до вiдповiдного центрального органу виконавчої влади, який погоджує його з усiма заiнтересованими центральними органами виконавчої влади.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi технiчного регулювання, подає погоджений проект технiчного регламенту Кабiнету Мiнiстрiв України.

(частина друга статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

У разi наявностi iстотних розбiжностей мiж центральними органами виконавчої влади щодо проекту технiчного регламенту, що є проектом нормативно-правового акта, прийняття якого вiднесено до повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України, вiн вноситься на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України, який приймає рiшення щодо прийняття або вiдхилення проекту технiчного регламенту.

(частина третя статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Стаття 23. Опублiкування технiчних регламентiв

Прийнятий Кабiнетом Мiнiстрiв України технiчний регламент опублiковується в iнформацiйному бюлетенi "Офiцiйний вiсник України".

Технiчний регламент набирає чинностi не ранiше нiж через 6 мiсяцiв з дня опублiкування в iнформацiйному бюлетенi "Офiцiйний вiсник України" для надання можливостi учасникам ринку пiдготуватися до виконання вимог нового технiчного регламенту, за винятком термiнових обставин, зазначених у статтi 24 цього Закону.

Стаття 24. Термiнова необхiднiсть прийняття технiчного регламенту

У разi якщо обставини у сферi оборони, охорони здоров'я, нацiональної безпеки та безпеки для життя i здоров'я людини, охорони довкiлля чи природних ресурсiв вимагають негайного розроблення та/або прийняття технiчного регламенту, вiдповiдний центральний орган виконавчої влади розробляє проект технiчного регламенту (далi - термiновий технiчний регламент), який розглядається центральним органом виконавчої влади з питань технiчного регулювання на предмет вiдповiдностi положенням цього Закону.

Якщо центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi технiчного регулювання, встановлює необхiднiсть термiнового розроблення технiчного регламенту, вiн готує вiдповiдний висновок i невiдкладно подає проект термiнового технiчного регламенту Кабiнету Мiнiстрiв України.

(частина друга статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Термiновий технiчний регламент, прийнятий Кабiнетом Мiнiстрiв України, опублiковується в iнформацiйному бюлетенi "Офiцiйний вiсник України" та набирає чинностi з дня його опублiкування.

Iнформацiя щодо проекту термiнового технiчного регламенту передається для iнформування вiдповiдно до статтi 39 цього Закону.

Письмовi коментарi щодо прийнятого термiнового технiчного регламенту, отриманi вiд держав, з якими укладено вiдповiднi мiжнароднi договори України, обговорюються з представниками вiдповiдної держави на її запит. Коментарi за результатами обговорень беруться до уваги, а в разi потреби термiновий технiчний регламент переглядається.

Усi термiновi технiчнi регламенти розглядаються вiдповiдною робочою групою протягом шести мiсяцiв пiсля їх прийняття для визначення необхiдностi продовження їх дiї або скасування. У разi якщо потреба в чинностi термiнового технiчного регламенту зникла, вiн скасовується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Якщо вiдповiдна робоча група робить висновок про наявнiсть потреби в подальшiй дiї термiнового технiчного регламенту або якщо наявнi будь-якi коментарi, отриманi вiд нацiональної або iноземної сторони щодо такого термiнового технiчного регламенту, цей технiчний регламент може бути переглянуто з урахуванням зазначених коментарiв. Переглянутий термiновий технiчний регламент затверджується та опублiковується вiдповiдно до частин третьої i четвертої цiєї статтi.

Стаття 25. Перегляд прийнятих технiчних регламентiв

Прийнятi технiчнi регламенти переглядаються робочою групою протягом п'ятирiчного строку з дня їх опублiкування в iнформацiйному бюлетенi "Офiцiйний вiсник України". Вiдповiдний центральний орган виконавчої влади публiкує в своєму офiцiйному виданнi та у разi потреби в iнших засобах масової iнформацiї пропозицiї про внесення змiн чи скасування технiчного регламенту разом iз запитом щодо коментарiв, адресу та термiн надання коментарiв центральному органу виконавчої влади. Строк надання коментарiв не повинен перевищувати 60 днiв.

Пiсля закiнчення строку, зазначеного в частинi першiй цiєї статтi, робоча група розглядає коментарi та робить висновок стосовно потреби у змiнi або скасуваннi технiчного регламенту.

Заiнтересованi органи, органiзацiї та особи надають пропозицiї щодо перегляду технiчного регламенту центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, який розглядає їх вiдповiдно до статтi 19 цього Закону.

(частина третя статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

У разi якщо центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, приймає рiшення про необхiднiсть внесення змiн до технiчного регламенту, вiдповiдний центральний орган виконавчої влади створює або скликає засiдання робочої групи.

(частина четверта статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Змiни до технiчного регламенту розробляються та приймаються вiдповiдно до статей 20, 21 i 22 цього Закону. Пiсля затвердження остаточного проекту технiчного регламенту застосовуються заходи вiдповiдно до статтi 23 цього Закону.

Технiчнi регламенти, що були переглянутi, але змiни до них не були внесенi або вони не були скасованi, позначаються в реєстрi вiдповiдною позначкою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi технiчного регулювання.

(частина шоста статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Технiчнi регламенти, що не переглядалися протягом п'яти рокiв з дня їх опублiкування в офiцiйному виданнi центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi технiчного регулювання, вважаються скасованими з дня завершення п'ятирiчного строку їх дiї.

(частина сьома статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Стаття 26. Порядок прийняття рiшення щодо еквiвалентностi iноземних та українських технiчних регламентiв

Еквiвалентнiсть технiчних регламентiв України та iнших держав оцiнюється на основi пропозицiї, поданої центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, заiнтересованою стороною. Пропозицiя має мiстити копiю iноземного технiчного регламенту, переклад якого здiйснено на українську мову, визначення вiдповiдного українського технiчного регламенту та достатню iнформацiю для доведення еквiвалентностi технiчних регламентiв.

(частина перша статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Оцiнка еквiвалентностi iноземного технiчного регламенту з вiдповiдним українським технiчним регламентом проводиться робочою групою, створеною центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, на основi обов'язкового аналiзу вiдповiдних мiжнародних та нацiональних стандартiв, аналiзу цiлей iноземного та українського технiчних регламентiв i рiвня захисту, що встановлюється технiчними регламентами. Еквiвалентнiсть не заперечується лише на тiй пiдставi, що засоби досягнення цiлей та засоби забезпечення рiвня захисту вiдрiзняються.

(частина друга статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

У разi якщо робоча група вирiшує, що iноземний технiчний регламент не є еквiвалентним вiдповiдному українському технiчному регламенту, готується вiдповiдний висновок, який центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, надсилає заiнтересованiй сторонi, яка надала пропозицiю про розгляд еквiвалентностi. Заiнтересована сторона може оскаржити висновок, вимагаючи оцiнки пропозицiї. Кабiнет Мiнiстрiв України приймає вiдповiдне рiшення.

(частина третя статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Пiсля встановлення робочою групою еквiвалентностi iноземного технiчного регламенту українському технiчному регламенту центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, надає у встановленому порядку Кабiнету Мiнiстрiв України вiдповiднi пропозицiї для прийняття рiшення. Рiшення, прийняте Кабiнетом Мiнiстрiв України, опублiковується в iнформацiйному бюлетенi "Офiцiйний вiсник України" i вноситься до реєстру технiчних регламентiв, ведення якого органiзовує центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання.

(частина четверта статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Стаття 27. Фiнансування робiт з розроблення технiчних регламентiв

Роботи з розроблення технiчних регламентiв фiнансуються їх замовниками.

Джерелами фiнансування є:

кошти Державного бюджету України;

кошти, передбаченi на виконання бюджетних програм i проектiв;

кошти суб'єктiв господарювання;

кредити банкiв;

iншi кошти, передбаченi законодавством.

Витрати суб'єктiв господарської дiяльностi, пов'язанi з розробленням технiчних регламентiв, вiдносяться до витрат на науково-технiчне забезпечення їх господарської дiяльностi.

Витрати на розроблення технiчних регламентiв бюджетних установ органiзацiй здiйснюються за рахунок коштiв, передбачених на їх утримання.

Замовниками робiт з розроблення технiчних регламентiв за кошти Державного бюджету України є центральнi органи виконавчої влади, до повноважень яких вiднесено технiчне регулювання у визначених сферах дiяльностi.

Роздiл IV
ПРОЦЕДУРИ ОЦIНКИ ВIДПОВIДНОСТI ВИМОГАМ ТЕХНIЧНИХ РЕГЛАМЕНТIВ

Стаття 28. Оцiнка вiдповiдностi вимогам технiчних регламентiв

Оцiнку вiдповiдностi вимогам технiчних регламентiв здiйснюють призначенi органи з оцiнки вiдповiдностi.

Органи з оцiнки вiдповiдностi призначає центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi оцiнки вiдповiдностi, за пропозицiями центральних органiв виконавчої влади, на якi покладаються функцiї технiчного регулювання у визначених сферах дiяльностi.

(частина друга статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Претенденти на призначення документально пiдтверджують необхiдний рiвень компетентностi, достовiрнiсть результатiв проведеної ними оцiнки вiдповiдностi, а також дотримання таких критерiїв:

вiдсутнiсть комерцiйної або iншої заiнтересованостi щодо продукцiї, процесу, послуги, якi вони оцiнюють. Призначений орган, його керiвник i персонал, уповноваженi здiйснювати оцiнку вiдповiдностi, не повиннi iдентифiкуватися як розробники, виробники, постачальники, монтажники або користувачi вiдповiдної продукцiї, процесу, послуги чи як уповноважений представник однiєї з цих осiб;

наявнiсть квалiфiкованого персоналу i засобiв, необхiдних для виконання процедур оцiнки вiдповiдностi, та можливостi доступу до устаткування, необхiдного для проведення випробувань;

наявнiсть гарантiй щодо незалежностi персоналу, який виконує процедури оцiнки вiдповiдностi;

незалежнiсть оплати працi персоналу вiд кiлькостi та результатiв виконаних ним процедур оцiнки вiдповiдностi.

Органи з оцiнки вiдповiдностi, якi претендують на призначення, повиннi бути акредитованi нацiональним органом України з акредитацiї, а у разi, коли нацiональний орган України з акредитацiї не здiйснює акредитацiю стосовно вiдповiдних видiв дiяльностi з оцiнки вiдповiдностi, - нацiональним органом з акредитацiї iншої держави.

(частина четверта статтi 28 у редакцiї Закону України вiд 22.12.2011р. N 4224-VI)

Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi оцiнки вiдповiдностi, протягом 60 робочих днiв пiсля надходження пропозицiї про призначення органу з оцiнки вiдповiдностi вiд центрального органу виконавчої влади, на якi покладаються функцiї технiчного регулювання у визначених сферах дiяльностi:

(абзац перший частини п'ятої статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

проводить аналiз поданих претендентом на призначення документiв та перевiряє достовiрнiсть i повноту вiдомостей; у разi надання iнформацiї не в повному обсязi вимагає подання додаткових даних стосовно встановлених критерiїв;

проводить у разi потреби разом з центральним органом виконавчої влади, що внiс вiдповiдну пропозицiю, перевiрку претендента на вiдповiднiсть встановленим до нього вимогам;

видає наказ про призначення претендента, копiї якого надсилає призначеному органу та центральному органу виконавчої влади, що внiс пропозицiю;

у разi вiдмови у призначеннi повертає претендентовi на призначення поданi документи разом з вiдповiдним висновком та iнформує про це центральний орган виконавчої влади, що внiс вiдповiдну пропозицiю.

Частину шосту статтi 28 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Частину сьому статтi 28 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Призначенi органи заносяться до реєстру призначених органiв з оцiнки вiдповiдностi, який веде центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi оцiнки вiдповiдностi.

(частина восьма статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Реєстр призначених органiв з оцiнки вiдповiдностi має бути доступний для громадськостi в електроннiй та/або iншiй формi та публiкуватися на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi оцiнки вiдповiдностi.

(частина дев'ята статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi оцiнки вiдповiдностi, iз залученням центральних органiв виконавчої влади, на якi покладаються функцiї технiчного регулювання у визначених сферах дiяльностi, здiйснює монiторинг вiдповiдностi призначених органiв вимогам цього Закону та за їх пропозицiєю приймає рiшення щодо скасування призначення, якщо встановлено недотримання призначеним органом з оцiнки вiдповiдностi встановлених критерiїв або якщо вiн не виконує свої обов'язки згiдно з цим Законом.

	(частина десята статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)
	(стаття 28 у редакцiї Закону України вiд 10.04.2008р. N 255-VI)

Нацiональний орган України з акредитацiї невiдкладно повiдомляє про обмеження сфери акредитацiї, тимчасове зупинення дiї чи скасування атестата про акредитацiю призначеного органу з оцiнки вiдповiдностi центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi оцiнки вiдповiдностi, та вiдповiдному центральному органу виконавчої влади, на який покладаються функцiї технiчного регулювання у визначенiй сферi.

(статтю 28 доповнено частиною одинадцятою згiдно iз Законом України вiд 22.12.2011р. N 4224-VI, частина одинадцята статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Стаття 29. Обов'язки призначених органiв з оцiнки вiдповiдностi

Призначенi органи з оцiнки вiдповiдностi виконують лише процедури, на виконання яких вони призначенi.

(частина перша статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 255-VI)

У разi якщо вiдповiднi iнструкцiї або рекомендацiї, якi видаються мiжнародними органами стандартизацiї, вже iснують або їх розроблення завершується, призначенi органи з оцiнки вiдповiдностi повиннi використовувати їх або їхнi вiдповiднi частини як основу для їхнiх процедур оцiнки вiдповiдностi, крiм випадкiв, якщо виконання таких iнструкцiй або рекомендацiй було б неефективним або невiдповiдним з таких причин, зокрема, як: вимоги нацiональної безпеки; запобiгання шахрайським дiям; захист життя або здоров'я людини, тварин або рослин, а також захист довкiлля; клiматичнi чи iншi географiчнi чинники; суттєвi технологiчнi або iнфраструктурнi проблеми, або через характернi для України особливостi, умови або усталену систему. У цих випадках призначенi органи з оцiнки вiдповiдностi повиннi надати на запит пояснення причин невикористання мiжнародних правил або рекомендацiй.

(статтю 29 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 31.05.2007р. N 1107-V, у зв'язку з цим частини другу - сьому вважати вiдповiдно частинами третьою - восьмою, частина друга статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 255-VI)

Персонал призначеного органу з оцiнки вiдповiдностi повинен зберiгати комерцiйну таємницю, якщо iнше не визначено законом.

(частина третя статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 255-VI)

Призначений орган з оцiнки вiдповiдностi регулярно звiтує про свою дiяльнiсть центральному органу виконавчої влади, який подав пропозицiю про його призначення, а також центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi оцiнки вiдповiдностi.

(частина четверта статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Призначений орган з оцiнки вiдповiдностi повинен забезпечувати:

надання рiвного доступу виробникам продукцiї, у тому числi з iнших держав, до процедур оцiнки вiдповiдностi, зокрема можливостi здiйснювати оцiнку вiдповiдностi на виробничих площах та отримання Нацiонального знака вiдповiдностi;

оприлюднення або повiдомлення заiнтересованiй сторонi на її запит вiдомостей про стандартний або очiкуваний перiод здiйснення кожної процедури оцiнки вiдповiдностi;

оперативний розгляд запиту заiнтересованої сторони, включаючи вивчення повноти документацiї та доступне i вичерпне iнформування заявника про всi виявленi недолiки;

якнайшвидше доведення результатiв оцiнки вiдповiдностi заявнику для прийняття у разi потреби коригувальних заходiв;

здiйснення на прохання заявника (навiть якщо заявка має недолiки) процедури оцiнки вiдповiдностi, наскiльки це можливо, та повiдомлення його про стадiю реалiзацiї процедури оцiнки вiдповiдностi з поясненням будь-якої затримки;

обмеження до мiнiмуму вимог до iнформацiї, необхiдних для оцiнки вiдповiдностi;

встановлення розмiру оплати за здiйснення процедур оцiнки вiдповiдностi;

дотримання конфiденцiйностi iнформацiї про продукцiю, яка виготовляється виробниками (постачальниками), у тому числi з iнших держав, для забезпечення здiйснення процедур оцiнки вiдповiдностi з метою захисту законних комерцiйних iнтересiв;

однаковий рiвень будь-яких платежiв, що стягуються за здiйснення процедур оцiнки вiдповiдностi аналогiчної продукцiї, для вiтчизняних та iноземних виробникiв (постачальникiв) з урахуванням витрат на транспортування, зв'язок та iнших витрат, зумовлених вiдмiнностями в мiсцезнаходженнi виробничого майданчика заявника i органу з оцiнки вiдповiдностi;

розмiщення об'єктiв, що використовуються у процедурах оцiнки вiдповiдностi, i проведення процедури вiдбору зразкiв таким чином, щоб це не призводило до створення зайвих незручностей для заявникiв або їх представникiв.

У разi якщо пiсля пiдтвердження вiдповiдностi продукцiї до її характеристик вносяться змiни, процедура оцiнки вiдповiдностi стосовно модифiкованого товару має обмежуватися заходами, необхiдними для отримання достатньої впевненостi в тому, що зазначена продукцiя, як i ранiше, вiдповiдає визначеним технiчним регламентам.

Призначенi органи з оцiнки вiдповiдностi ведуть реєстр виданих сертифiкатiв вiдповiдностi та надають копiю сертифiката згiдно з установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi оцiнки вiдповiдностi, процедурою до державного реєстру сертифiкатiв вiдповiдностi.

(частина сьома статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 10.04.2008р. N 255-VI, вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Призначенi органи з оцiнки вiдповiдностi ведуть реєстр виданих сертифiкатiв вiдповiдностi та надають копiю сертифiката згiдно з установленою центральним органом виконавчої влади з питань оцiнки вiдповiдностi процедурою до державного реєстру сертифiкатiв вiдповiдностi.

(частина восьма статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 255-VI)

Призначений орган з оцiнки вiдповiдностi несе вiдповiдальнiсть за результати оцiнки вiдповiдностi згiдно iз законодавством.

(статтю 29 доповнено частиною згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 255-VI)

Стаття 30. Визнання результатiв оцiнки вiдповiдностi, яка була проведена за межами України

Документи, якi пiдтверджують результати оцiнки вiдповiдностi, оформленi за встановленою формою, що визначена нацiональними стандартами, якi видаються призначеними згiдно з вимогами статтi 28 цього Закону органами з оцiнки вiдповiдностi i не потребують додаткової процедури визнання, проведеної за межами України, приймаються i визнаються в Українi, якщо процедури, виконанi в iноземних державах, надають такий самий рiвень забезпечення вiдповiдностi необхiдним (вiдповiдним) технiчним регламентам або стандартам, як i нацiональнi процедури оцiнки вiдповiдностi.

Пiдтвердження еквiвалентностi оцiнки вiдповiдностi, проведеної в iноземних державах, встановлюється, а iноземнi сертифiкати вiдповiдностi приймаються за умови виконання одного чи бiльше з таких критерiїв:

iноземний орган з оцiнки вiдповiдностi, який видає сертифiкати та iншi вiдповiднi документи, має вiдповiдати вимогам статтi 28 цього Закону;

мiж Україною та iноземною державою укладено договiр про взаємне визнання результатiв робiт з оцiнки вiдповiдностi, а оцiнку вiдповiдностi проведено iноземним органом з оцiнки вiдповiдностi, призначеним згiдно з таким договором;

сертифiкат вiдповiдностi видано органом з оцiнки вiдповiдностi в iноземнiй державi, який уклав договiр про взаємне визнання з призначеним в Українi органом з оцiнки вiдповiдностi та внесеним до реєстру призначених органiв з оцiнки вiдповiдностi, i у зв'язку з цим призначений в Українi орган з сертифiкацiї видає сертифiкат про визнання вiдповiдностi.

Визнання результатiв оцiнки вiдповiдностi може обмежуватися прийняттям результатiв оцiнки вiдповiдностi залученою призначеними органами з оцiнки вiдповiдностi стороною, з якою укладено договiр.

Результати оцiнки вiдповiдностi визнаються без укладання вiдповiдних мiжнародних договорiв про взаємне визнання, якщо:

Україна та сторона, яка звертається iз запитом про визнання, є членами мiжнародних або регiональних органiзацiй з оцiнки вiдповiдностi, що встановили процедуру взаємного визнання органiв з оцiнки вiдповiдностi членiв;

оцiнку вiдповiдностi проводить акредитований iноземний орган з оцiнки вiдповiдностi, а органи, якi акредитують органи з оцiнки вiдповiдностi як в Українi, так i в iноземнiй державi, є членами мiжнародної або регiональної органiзацiї з акредитацiї, що встановила процедуру для взаємного визнання стандартiв та процедуру акредитацiї органiв з оцiнки вiдповiдностi.

	(абзац третiй частини четвертої статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2011р. N 4224-VI)
	(стаття 30 у редакцiї Закону України вiд 10.04.2008р. N 255-VI)

Стаття 31. Оскарження процедур оцiнки вiдповiдностi

Особа, яка є заявником процедури оцiнки вiдповiдностi, може оскаржити дiї та рiшення призначеного органу з оцiнки вiдповiдностi шляхом надання скарги до апеляцiйної комiсiї, що утворюється при призначених органах з оцiнки вiдповiдностi, чи в судовому порядку.

(частина перша статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 255-VI)

У разi незгоди однiєї iз сторiн з рiшенням апеляцiйної комiсiї призначеного органу з оцiнки вiдповiдностi воно може бути оскаржено в апеляцiйнiй комiсiї центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi оцiнки вiдповiдностi.

(частина друга статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 10.04.2008р. N 255-VI, вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Витрати на подання скарги здiйснюються за рахунок заявника. У разi якщо повторна оцiнка вiдповiдностi вiдрiзняється вiд попередньої, усi витрати заявника вiдшкодовуються призначеним органом з оцiнки вiдповiдностi, який дiйшов недостовiрних результатiв оцiнки вiдповiдностi.

(частина третя статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 255-VI)

Типове положення про апеляцiйнi комiсiї та порядок розгляду ними скарг затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi оцiнки вiдповiдностi.

(частина четверта статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Стаття 32. Декларацiя про вiдповiднiсть та сертифiкат вiдповiдностi

Виробник продукцiї складає декларацiю про вiдповiднiсть щодо всiх уведених в обiг товарiв, якi є об'єктами технiчних регламентiв, якщо iнше не передбачено технiчним регламентом.

У разi якщо iнше не зазначено в технiчному регламентi, декларацiя про вiдповiднiсть має мiстити таку iнформацiю: