ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до Закону України "Про телебачення i радiомовлення"

     Верховна Рада України постановляє:

     Внести до Закону України "Про телебачення i радiомовлення" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 10, ст. 43; 1995 р., N 13, ст. 85; 1996 р., N 5, ст. 18; 1997 р., N 15, ст. 115; 1998 р., N 2, ст. 6, N 34, ст. 233, N 49, ст. 302; 1999 р., N 41, ст. 373; 2000 р., N 27, ст. 213, N 32, ст. 257) змiни, виклавши його в такiй редакцiї:

"ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про телебачення i радiомовлення

     Цей Закон вiдповiдно до Конституцiї України та Закону України "Про iнформацiю" регулює вiдносини, що виникають у сферi телевiзiйного та радiомовлення на територiї України, визначає правовi, економiчнi, соцiальнi, органiзацiйнi умови їх функцiонування, спрямованi на реалiзацiю свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовiрної та оперативної iнформацiї, на вiдкрите i вiльне обговорення суспiльних питань.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. Для цiлей цього Закону вживаються такi термiни:

     аудiовiзуальна iнформацiя - будь-якi сигнали, що сприймаються зоровими i слуховими рецепторами людини та iдентифiкуються як повiдомлення про подiї, факти, явища, процеси, вiдомостi про осiб, а також коментарi (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звукiв;

     аудiовiзуальний твiр - частина телерадiопрограми, яка є об'єктом авторського права, має певну тривалiсть, авторську назву i власну концепцiю, складається з епiзодiв або цiлiсних авторських творiв, поєднаних мiж собою творчим задумом i зображувальними чи звуковими засобами та яка є результатом спiльної дiяльностi авторiв, виконавцiв та виробникiв;

     аудiовiзуальний (електронний) засiб масової iнформацiї - органiзацiя, яка надає для масового приймання споживачами аудiовiзуальну iнформацiю, передану у виглядi електричних сигналiв i прийняту за допомогою побутових електронних пристроїв;

     багатоканальна телемережа (ефiрна або кабельна) - телекомунiкацiйна мережа загального користування, призначена для передавання телерадiопрограм, а також надання iнших телекомунiкацiйних i мультимедiйних послуг, здатна забезпечити одночасну трансляцiю бiльше нiж однiєї телерадiопрограми i може iнтегруватися з iншими телекомунiкацiйними мережами загального користування;

     будинкова розподiльна мережа - телекомунiкацiйна мережа, призначена для спрямування телерадiопрограм в окремi примiщення (квартири) будинку, яка є однiєю з внутрiшнiх комунiкацiй будинку i не входить до складу багатоканальних телемереж;

     власний продукт телерадiоорганiзацiї - програми та передачi, їх частини, якi повнiстю або частково створенi та/чи профiнансованi телерадiоорганiзацiєю;

     власник телерадiоорганiзацiї - фiзична або юридична особа, яка набула права власностi на телерадiоорганiзацiю або на частку її статутного фонду шляхом заснування чи в iнший передбачений законодавством спосiб;

     громадськi телерадiоорганiзацiї - телерадiоорганiзацiї, якi вiдповiдно до закону є неприбутковими органiзацiями, створеними з метою задоволення iнформацiйних потреб територiальних громад;

     державнi телерадiоорганiзацiї - телерадiоорганiзацiї, якi є державними пiдприємствами i заснованi органами державної влади;

     ефiрний час - промiжок часу, протягом якого вiдповiдно до лiцензiї на мовлення телерадiоорганiзацiя здiйснює трансляцiю (ретрансляцiю) програм та передач;

     канал телевiзiйний - певна смуга частот, призначена для потреб телебачення i зазначена у Планi використання радiочастотного ресурсу України;

     канал мовлення - сукупнiсть технiчних засобiв мовлення (кабельного, оптичного, радiозв'язку), призначених для розповсюдження теле- та/чи радiопрограм на територiю, що визначається параметрами цих засобiв, якi забезпечують трансляцiю в реальному часi однiєї телерадiопрограми;

     канал мовлення багатоканальної телемережi - частина ресурсу багатоканальної телемережi, яка забезпечує трансляцiю в реальному часi однiєї телерадiопрограми;

     комунальнi телерадiоорганiзацiї - створенi органами мiсцевого самоврядування за участi територiальної громади у встановленому законом порядку телерадiоорганiзацiї, не менше половини акцiй або часток статутного фонду яких перебувають у комунальнiй власностi;

     конкурсна гарантiя - встановлений Нацiональною радою України з питань телебачення i радiомовлення грошовий внесок, що пiдтверджує намiри та зобов'язання учасника конкурсу на отримання лiцензiї;

     лiцензiя на мовлення - документ державного зразка, який видається Нацiональною радою України з питань телебачення i радiомовлення та засвiдчує право лiцензiата вiдповiдно до умов лiцензiї здiйснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережi мовлення, канали багатоканальних телемереж;

     лiцензiя провайдера програмної послуги - документ державного зразка, який видається Нацiональною радою України з питань телебачення i радiомовлення та засвiдчує право лiцензiата надавати програмнi послуги з використанням ресурсу багатоканальних телемереж;

     лiцензiйнi вимоги - квалiфiкацiйнi, органiзацiйнi, технiчнi, технологiчнi, фiнансово-економiчнi, особливi вимоги до телерадiоорганiзацiй, якi мають на метi отримання лiцензiї на мовлення;

     лiцензiат (власник лiцензiї) - юридична або фiзична особа, якiй Нацiональна рада України з питань телебачення i радiомовлення видала вiдповiдну лiцензiю;

     лiцензування мовлення - видача, продовження, переоформлення, анулювання лiцензiй на мовлення, внесення змiн до лiцензiй на мовлення, видача дублiкатiв лiцензiй на мовлення, ведення лiцензiйних справ та лiцензiйних реєстрiв, контроль за додержанням лiцензiатами лiцензiйних умов i умов лiцензiї, видача розпоряджень про усунення порушень лiцензiйних умов i умов лiцензiї, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сферi лiцензування мовлення;

     логотип (фiрмовий, торговий знак) - будь-яка комбiнацiя позначень (слова, лiтери, цифри, зображувальнi елементи, комбiнацiї кольорiв), якi придатнi для вирiзнення програм чи передач однiєї телерадiоорганiзацiї вiд iншої;

     мовлення (телерадiомовлення) - створення (комплектування та/або пакетування) i розповсюдження програм, пакетiв програм, передач з використанням технiчних засобiв телекомунiкацiй для публiчного приймання за допомогою побутових теле- та радiоприймачiв у вiдкритий спосiб чи за абонентну плату на договiрних засадах;

     мовник (теле- чи радiо) - суб'єкт господарювання, який створює (комплектує та/або пакетує) телевiзiйнi чи радiопрограми та передачi i розповсюджує їх у вiдкритому або кодованому виглядi за допомогою технiчних засобiв шляхом трансляцiї та ретрансляцiї для приймання їх споживачами;

     мережа мовлення - сукупнiсть визначених лiцензiєю на мовлення каналiв мовлення, телемереж, радiочастот, супутникiв, якi використовуються мовником для розповсюдження теле- чи радiопрограм та передач;

     нацiональний аудiовiзуальний продукт - програми, фiльми, аудiовiзуальнi твори, виробленi фiзичними або юридичними особами України;

     оператор багатоканальної телемережi - суб'єкт господарювання (юридична або фiзична особа), який здiйснює обслуговування та технiчну експлуатацiю багатоканальної телемережi вiдповiдно до вимог Закону України "Про телекомунiкацiї", без права надання програмної (iнформацiйної) послуги;

     пакет програм - перелiк телерадiопрограм, якi провайдер програмної послуги пропонує абонентам на договiрних засадах як цiлiсну iнформацiйну послугу;

     передача (телерадiопередача) - змiстовно завершена частина програми (телерадiопрограми), яка має вiдповiдну назву, обсяг трансляцiї, авторський знак, може бути використана незалежно вiд iнших частин програми i розглядається як цiлiсний iнформацiйний продукт;

     провайдер програмної послуги - суб'єкт господарювання, який на пiдставi лiцензiї, виданої Нацiональною радою України з питань телебачення та радiомовлення, на договiрних засадах надає абонентам можливiсть перегляду пакетiв програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж;

     проводова мережа - комплекс поєднаних у єдиному технологiчному процесi споруд i технiчних засобiв, призначений для трансляцiї однiєї чи кiлькох радiопрограм у штучному закритому середовищi (проводi);

     програма (телерадiопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцiєю сукупнiсть передач (телерадiопередач), яка має постiйну назву i транслюється телерадiоорганiзацiєю за певною сiткою мовлення;

     програмна послуга - формування пакетiв програм та забезпечення абонентам можливостi їх перегляду на договiрних засадах;

     програмна концепцiя мовлення - обов'язковий додаток до лiцензiї на мовлення, яким визначаються основнi змiстовнi характеристики мовлення вiдповiдно до вимог цього Закону;

     пряма трансляцiя - безпосередня трансляцiя теле- або радiопередач без попереднього запису i монтажу;

     ретрансляцiя - прийом i одночасна передача, незалежно вiд використаних технiчних засобiв, повних i незмiнних телерадiопрограм або iстотних частин таких програм, якi транслюються мовником;

     розклад мовлення телерадiоорганiзацiй - вiдкрита iнформацiя телерадiоорганiзацiй, на яку не розповсюджується авторське право, про послiдовнiсть виходу в ефiр та хронометраж телерадiопередач протягом певного визначеного вiдрiзку часу;

     сiтка мовлення - документ, що мiстить перелiк, послiдовнiсть, назву, час виходу в ефiр теле- чи радiопрограм, теле- чи радiопередач i вiдображає основнi напрями програмної концепцiї мовлення на конкретний перiод;

     система колективного прийому - комплекс обладнання, який забезпечує в межах одного будинку можливiсть прийому теле- чи радiопрограм за допомогою побутових приймальних засобiв без обмеження можливостi у виборi програм, без права наступного розповсюдження цих програм та отримання абонентної плати;

     соцiальне телерадiомовлення - передачi чи програми освiтнього, навчального та довiдкового характеру, передачi для слiпих, глухих, людей з послабленим слухом, а також програми i передачi з проблем екологiчного виховання;

     суб'єкт iнформацiйної дiяльностi - юридичнi особи, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть у сферi телебачення i радiомовлення (телерадiоорганiзацiї, провайдери програмної послуги тощо);

     Суспiльне телебачення i радiомовлення України - органiзацiйно-правова форма некомерцiйного телебачення i радiомовлення, засади дiяльностi якої визначено Законом України "Про систему Суспiльного телебачення i радiомовлення України";

     спонсорство - участь фiзичної або юридичної особи у прямому чи опосередкованому фiнансуваннi програм з метою сприяння популяризацiї свого iменi, фiрмового найменування, торгової марки або iмiджу цiєї особи;

     студiя-виробник (незалежний продюсер) - суб'єкт господарювання, який займається створенням (виготовленням) фiльмiв, реклами, окремих теле- та/або радiопередач чи програм;

     суборенда каналу мовлення - юридично оформлена або прихована поступка визначеного лiцензiєю на мовлення каналом (часом) мовлення iншiй юридичнiй або фiзичнiй особi, включаючи не передбачену умовами лiцензiї (програмною концепцiєю мовлення) систематичну ретрансляцiю програм i передач iнших те лерадiоорганiзацiй;

     телебачення - виробництво аудiовiзуальних програм та передач або комплектування (пакетування) придбаних аудiовiзуальних програм та передач i їх поширення незалежно вiд технiчних засобiв розповсюдження;

     телерадiоорганiзацiя - зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на пiдставi виданої Нацiональною радою України з питань телебачення i радiомовлення лiцензiї на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадiопрограми i/або передачi та розповсюджує їх за допомогою технiчних засобiв мовлення;

     телерадiожурналiст - штатний або позаштатний творчий працiвник телерадiоорганiзацiї, який професiйно збирає, одержує, створює i готує iнформацiю для розповсюдження;

     телерадiопрацiвник - штатний або позаштатний працiвник телерадiоорганiзацiї, який за характером своєї професiйної дiяльностi та вiдповiдно до посадових обов'язкiв бере участь у створеннi та розповсюдженнi телерадiопрограм та передач;

     технiчнi засоби мовлення - сукупнiсть радiоелектронних засобiв та технiчних пристроїв, за допомогою яких програми i передачi доводяться до споживачiв;

     трансляцiя (телерадiотрансляцiя) - початкова передача, яка здiйснюється наземними передавачами, за допомогою кабельного телебачення або супутниками будь-якого типу в кодованому або вiдкритому виглядi телевiзiйних чи радiопрограм, що приймаються населенням;

     умови лiцензiї - визначенi лiцензiєю на мовлення та додатками до лiцензiї органiзацiйнi, технологiчнi та змiстовнi характеристики мовлення, а також органiзацiйно-технiчнi, фiнансовi, iнвестицiйнi зобов'язання органiзацiї-лiцензiата;

     унiверсальна програмна послуга - обов'язкове забезпечення абонентам можливостi перегляду пакета програм у складi програм телерадiоорганiзацiй, якi вiдповiдно до лiцензiй здiйснюють наземне ефiрне мовлення на територiї розташування вiдповiдної багатоканальної телемережi, за винятком випадкiв застосування абонентами iндивiдуальних приймальних приладiв або систем.

     Стаття 2. Сфера дiї Закону

     1. Дiя цього Закону поширюється на вiдносини мiж суб'єктами дiяльностi в галузi телебачення i радiомовлення незалежно вiд їхньої форми власностi, мети створення, виду статутної дiяльностi, а також вiд способу розповсюдження телерадiопрограм та передач, розрахованих на масове приймання споживачами.

     2. Стосовно органiзацiй, якi знаходяться за межами країни i дiють вiдповiдно до законодавства iнших держав, цей Закон застосовується виключно в частинi регулювання порядку розповсюдження їх програм i передач на територiї України, якщо iнше не передбачається мiжнародними угодами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     3. Дiя цього Закону не поширюється на вiдносини, що регулюють засади створення i дiяльностi технологiчних телемереж i проводових мереж закритого типу та спецiального призначення, не розрахованих на масове приймання їхнiх передач.

     Стаття 3. Законодавство про телебачення i радiомовлення

     1. Законодавство України про телебачення i радiомовлення складається з Конституцiї України, Закону України "Про iнформацiю", цього Закону, законiв України "Про систему Суспiльного телебачення i радiомовлення України", "Про Нацiональну раду України з питань телебачення i радiомовлення", "Про телекомунiкацiї", "Про радiочастотний ресурс України", мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Стаття 4. Основнi принципи державної полiтики у сферi телебачення i радiомовлення

     1. Держава проводить полiтику протекцiонiзму щодо розповсюдження програм i передач вiтчизняного виробництва.

     2. Держава створює умови для забезпечення засобами телерадiомовлення культурних та iнформацiйних потреб громадян України, а також потреб етнiчних українцiв, якi проживають за межами України.

     3. Держава пiдтримує об'єднання суб'єктiв iнформацiйної дiяльностi в галузi телебачення i радiомовлення (телерадiоорганiзацiй та провайдерiв програмної послуги) у самовряднi органiзацiї.

     4. Держава не чинить перепон прямому прийому телевiзiйних i радiопрограм та передач з iнших країн, якi транслюються мовою нацiональної меншини або подiбною до неї регiональною мовою.

     5. Держава встановлює дiєвi обмеження щодо монополiзацiї телерадiоорганiзацiй промислово-фiнансовими, полiтичними та iншими групами чи окремими особами, а також гарантує захист телерадiоорганiзацiй вiд фiнансового i полiтичного тиску з боку фiнансово-полiтичних груп та органiв державної влади i органiв мiсцевого самоврядування.

     6. Держава гарантує реалiзацiю прав на iнформацiю, на вiльне i вiдкрите обговорення суспiльно важливих проблем iз застосуванням телебачення i радiомовлення.

     7. Держава всiма можливими законними засобами не допускає в iнформацiйних та iнших телерадiопрограмах систематичного цiлеспрямованого безпiдставного загострення уваги на вiйнi, насильствi i жорстокостi, розпалюваннi расової, нацiональної та релiгiйної ворожнечi або позитивного їх подання (трактування), а також забезпечує iдеологiчний i полiтичний плюралiзм у сферi аудiовiзуальних засобiв масової iнформацiї.

     8. Держава законодавчо визначає органи влади, якi здiйснюють реєстрацiйнi та регулюючi функцiї у галузi телерадiомовлення i не допускає створення нових чи надiлення iснуючих державних органiв тотожними або дублюючими повноваженнями щодо аудiовiзуальних засобiв масової iнформацiї.

     9. Не допускається подвiйне лiцензування одного й того ж виду дiяльностi в галузi телебачення i радiомовлення.

     Стаття 5. Гарантiї свободи дiяльностi телерадiоорганiзацiй

     1. Цензура iнформацiйної дiяльностi телерадiоорганiзацiї забороняється.

     2. Телерадiоорганiзацiя є незалежною у визначеннi змiсту програм та передач.

     3. Не вмотивоване законодавством України втручання органiв державної влади чи органiв мiсцевого самоврядування, громадських чи релiгiйних об'єднань, їх посадових осiб чи працiвникiв, а також власникiв у сферу професiйної дiяльностi телерадiоорганiзацiй не допускається.

     Стаття 6. Неприпустимiсть зловживання свободою дiяльностi телерадiоорганiзацiй

     1. Телерадiоорганiзацiї в iнформацiйних блоках зобов'язанi подавати iнформацiю про офiцiйно оприлюднену у будь-який спосiб позицiю всiх представлених в органах влади полiтичних сил.

     2. Не допускається використання телерадiоорганiзацiй для:

     поширення вiдомостей, що становлять державну таємницю, або iншої iнформацiї, яка охороняється законом;

     закликiв до насильницької змiни конституцiйного ладу України;

     закликiв до розв'язування вiйни, агресивних дiй або їх пропаганди;

     необґрунтованого показу насильства;

     пропаганди винятковостi, зверхностi або неповноцiнностi осiб за ознаками їх релiгiйних переконань, iдеологiї, належностi до тiєї чи iншої нацiї або раси, фiзичного або майнового стану, соцiального походження;

     трансляцiї програм або їх вiдеосюжетiв, якi можуть завдати шкоди фiзичному, психiчному чи моральному розвитку дiтей та пiдлiткiв, якщо вони мають змогу їх дивитися;

     розповсюдження i реклами порнографiчних матерiалiв та предметiв;

     пропаганди наркотичних засобiв, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування;

     поширення iнформацiї, яка порушує законнi права та iнтереси фiзичних i юридичних осiб, посягає на честь i гiднiсть особи;

     здiйснення iнших вчинкiв, за якими наступає кримiнальна вiдповiдальнiсть.

     3. Забороняється використання у програмах та передачах на телебаченнi i радiо прихованих вставок, якi впливають на пiдсвiдомiсть людини та/або чинять шкiдливий вплив на стан їх здоров'я.

     4. Данi про кожну iндивiдуальну програму чи передачу мають мiстити iм'я автора чи авторiв, назву i адресу виробника програми.

     5. Вiдповiдальнiсть за змiст програм та передач несе керiвник телерадiоорганiзацiї або автор (автори) програми та/чи передачi.

     6. У випадках, передбачених законодавством України, вiдповiдальнiсть за змiст окремих передач можуть нести iншi особи.

     Стаття 7. Державне управлiння та регулювання у сферi телерадiомовлення

     1. Верховна Рада України визначає державну полiтику щодо телебачення i радiомовлення, законодавчi основи її реалiзацiї, гарантiї соцiального i правового захисту працiвникiв цiєї сфери.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України забезпечує реалiзацiю державної полiтики щодо телебачення i радiомовлення, координує дiяльнiсть мiнiстерств та iнших центральних органiв державної виконавчої влади у цiй сферi.

     3. Єдиним органом державного регулювання дiяльностi у сферi телебачення i радiомовлення незалежно вiд способу розповсюдження телерадiопрограм i передач є Нацiональна рада України з питань телебачення i радiомовлення (далi - Нацiональна рада) - спецiальний конституцiйний, постiйно дiючий позавiдомчий державний орган.

     4. Правовi засади формування та дiяльностi, статус, компетенцiя, повноваження, функцiї Нацiональної ради та порядок їх здiйснення визначаються Законом України "Про Нацiональну раду України з питань телебачення i радiомовлення".

     5. Державне регулювання нацiонального телерадiоiнформацiйного простору здiйснюється вiдповiдно до Плану розвитку нацiонального телерадiоiнформацiйного простору, який розробляє i затверджує Нацiональна рада згiдно з визначеними законами України принципами, завданнями та прiоритетами.

     6. Повноваження iнших органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування у сферi телебачення i радiомовлення визначаються законодавством України про телебачення i радiомовлення.

     Стаття 8. Захист економiчної конкуренцiї у сферi телерадiомовлення

     1. Норми цього Закону, а також правових актiв, виданих на його виконання, не можуть трактуватися як обмеження вимог Закону України "Про захист економiчної конкуренцiї". Зокрема, жодна фiзична або юридична особа не має права контролювати у будь-який спосiб через вплив на формування управлiнських та/або наглядових органiв телерадiоорганiзацiй бiльше 35 вiдсоткiв загальних обсягiв вiдповiдного територiального телерадiоiнформацiйного ринку - загальнонацiонального, регiонального або мiсцевого.

     2. Контроль за дотриманням суб'єктами iнформацiйної дiяльностi законодавства про захист економiчної конкуренцiї та недопущення ними недобросовiсної конкуренцiї здiйснюють вiдповiдно до своїх повноважень органи Антимонопольного комiтету України.

     3. Один суб'єкт господарювання може мати лише одну лiцензiю на наземне ефiрне мовлення у кожному територiальному сегментi телерадiоiнформацiйного ринку - загальнонацiональному (на всю територiю України), регiональному (на окремий регiон, область), мiсцевому (на окремий населений пункт або групу населених пунктiв, що можуть розглядатися як компактне територiальне утворення).

     4. Забороняється застосування демпiнгових тарифiв на рекламу та надання послуг.

     5. Iншi обмеження щодо економiчної конкуренцiї у сферi телерадiомовлення встановлюються антимонопольним законодавством України.

     Стаття 9. Захист iнтересiв держави та нацiонального телерадiовиробництва

     1. У загальному обсязi мовлення кожної телерадiоорганiзацiї не менше 50 вiдсоткiв має становити нацiональний аудiовiзуальний продукт або музичнi твори українських авторiв чи виконавцiв.

     2. При проведеннi конкурсiв на видачу лiцензiї на мовлення Нацiональна рада керується необхiднiстю забезпечення iнформацiйних потреб громадян, захисту iнтересiв держави, нацiональних мовникiв, розвитку нацiональної бази телебачення i радiомовлення. Виходячи з цих прiоритетiв Нацiональна рада визначає на конкурсних умовах вiдповiднi вимоги до програмної концепцiї мовлення.

     Стаття 10. Вживання мов в iнформацiйнiй дiяльностi телерадiоорганiзацiй

     1. Телерадiоорганiзацiї ведуть мовлення державною мовою.

     2. Мовлення на певнi регiони може здiйснюватися також мовою нацiональних меншин, що компактно проживають на данiй територiї.

     3. Якщо мова оригiналу (або дублювання) фiльму та/чи iншої програми (передачi) не є українською, такi фiльми та/чи програми (передачi) транслюються за умови звукового дублювання їх державною мовою.

     4. Для загальнонацiонального мовлення частка ефiрного часу, коли мовлення ведеться українською мовою, має становити не менше 75 вiдсоткiв загального обсягу добового мовлення.

     5. Мовлення на зарубiжну аудиторiю ведеться українською i вiдповiдною iноземною мовами.

     6. Мова (мови) програм та передач телерадiоорганiзацiї визначається (визначаються) умовами лiцензiї на мовлення.

     7. Для забезпечення дiяльностi багатоканальних телемереж цi норми застосовуються в частинi ретрансляцiї програм i передач суб'єктiв господарювання, якi отримали лiцензiю Нацiональної ради.

Роздiл II. СТРУКТУРА НАЦIОНАЛЬНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ I РАДIОМОВЛЕННЯ. ЗАСНУВАННЯ, ФIНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРIАЛЬНО-ТЕХНIЧНА БАЗА ТЕЛЕРАДIООРГАНIЗАЦIЙ

     Стаття 11. Структура нацiонального телебачення i радiомовлення України

     1. Структуру нацiонального телебачення i радiомовлення України становлять: державнi та комунальнi телерадiоорганiзацiї, система Суспiльного телебачення i радiомовлення України, приватнi, незалежно вiд способу розповсюдження програм, громадськi та iншi телерадiоорганiзацiї, заснованi вiдповiдно до вимог законодавства України.

     Стаття 12. Заснування телерадiоорганiзацiй та вимоги до їх установчих i статутних документiв

     1. Право на заснування телерадiоорганiзацiй як суб'єктiв господарювання в Українi належить юридичним особам України та громадянам України, не обмеженим у цивiльнiй дiєздатностi.

     2. В Українi забороняється заснування телерадiоорганiзацiй:

     органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування, якщо рiшення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати телерадiоорганiзацiї;

     юридичними особами, статутнi документи яких не передбачають можливiсть створення телерадiоорганiзацiй;

     iноземними юридичними i фiзичними особами та особами без громадянства;

     полiтичними партiями, профспiлковими, релiгiйними органiзацiями та юридичними особами, яких вони заснували;

     громадянами, якi за вироком суду вiдбувають покарання у мiсцях позбавлення волi або визнанi судом недiєздатними.

     3. Участь iноземних фiзичних та/чи юридичних осiб у статутному фондi телерадiоорганiзацiй регулюється Господарським кодексом України.

     4. Установчi та/або статутнi документи суб'єкта господарювання, який має лiцензiю на мовлення або претендує на отримання такої лiцензiї, мають передбачати створення у складi органiв його управлiння спецiального наглядового органу (редакцiйної ради тощо), половина складу якого призначається засновниками або власниками телерадiоорганiзацiї, а половина обирається творчим колективом телерадiоорганiзацiї.

     5. Недотримання визначених цiєю статтею вимог є пiдставою для недопущення вiдповiдної телерадiоорганiзацiї до конкурсу на видачу лiцензiї на мовлення, вiдмови їй у видачi та продовженнi лiцензiї на мовлення.

     Стаття 13. Державнi телерадiоорганiзацiї

     1. Порядок створення державних телерадiоорганiзацiй, порядок призначення їх керiвникiв, формування керiвних та наглядових органiв визначаються законами України.

     2. Державнi телерадiоорганiзацiї можуть створюватися органами державної влади вiдповiдно до їх функцiй та повноважень. Державнi телерадiоорганiзацiї є державними пiдприємствами.

     3. У своїй дiяльностi державнi телерадiоорганiзацiї керуються Конституцiєю України, законами України та реалiзують основнi завдання, визначенi цим Законом.

     4. Основними завданнями державних телерадiоорганiзацiй є:

     а) оперативне iнформування телеглядачiв i радiослухачiв про суспiльно-полiтичнi та iншi подiї в Українi i за кордоном, про надзвичайнi подiї та ситуацiї, що становлять загрозу життю чи здоров'ю населення, оприлюднення офiцiйних повiдомлень, роз'яснення рiшень органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування;

     б) створення та розповсюдження економiчних, публiцистичних, культурно-освiтнiх, медико-гiгiєнiчних, художнiх, навчальних, розважальних, спортивних програм, а також програм для дiтей та юнацтва;

     в) сприяння змiцненню мiжнародних зв'язкiв України, зростанню її авторитету у свiтi.

     5. Фiнансування державних телерадiоорганiзацiй за рахунок коштiв Державного бюджету України здiйснюється тiльки через державне замовлення у порядку та формах, визначених законодавством України.

     6. Органiзацiйно-правовий статус обласних державних телерадiокомпанiй може бути змiнений лише на статус громадських телерадiокомпанiй.

     Стаття 14. Нацiональна телекомпанiя України та Нацiональна радiокомпанiя України

     1. Нацiональна телекомпанiя України (НТКУ) i Нацiональна радiокомпанiя України (НРКУ) є державними пiдприємствами.

     2. У Нацiональнiй телекомпанiї України та Нацiональнiй радiокомпанiї України дiють громадськi ради, до кожної з яких входять по 17 осiб.

     Персональний склад громадських рад НТКУ та НРКУ затверджується Верховною Радою України: 9 осiб - за поданням депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України, 4 особи - за поданням Президента України та 4 особи - за поданням загальнодержавних об'єднань громадян, що дiють у сферi виробництва i розповсюдження телерадiопрограм.

     Статус громадських рад НТКУ та НРКУ визначається статутами цих телерадiоорганiзацiй.

     3. Керiвники Нацiональної телекомпанiї України та Нацiональної радiокомпанiї України призначаються на посаду i звiльняються з посади Президентом України за поданням Верховної Ради України. Кандидатуру на посаду керiвника НТКУ (НРКУ) визначає i вносить до Верховної Ради України Громадська рада НТКУ (НРКУ). Пропозицiю про звiльнення з посади керiвника НТКУ (НРКУ) з вiдповiдним обґрунтуванням готує та вносить до Верховної Ради України Громадська рада НТКУ (НРКУ).

     4. Нацiональна телекомпанiя України та Нацiональна радiокомпанiя України мають свої статути, якi затверджуються законом України.

     5. Нацiональна телекомпанiя України та Нацiональна радiокомпанiя України реєструються у вiдповiдних територiальних органах влади, мають свої печатки та є суб'єктами господарської та iнформацiйної дiяльностi.

     6. Органiзацiйно-правовий статус Нацiональної телекомпанiї України i Нацiональної радiокомпанiї України може бути змiнений лише на статус Суспiльного телебачення i радiомовлення.

     Стаття 15. Телерадiоорганiзацiя Суспiльного телерадiомовлення

     1. Порядок створення, статус, дiяльнiсть, порядок формування керiвних та наглядових органiв Суспiльного телебачення i радiомовлення України визначаються Законом України "Про систему Суспiльного телебачення i радiомовлення України".

     Стаття 16. Комунальнi телерадiоорганiзацiї

     1. Комунальнi телерадiоорганiзацiї створюються територiальними громадами.

     2. Рiшення про створення та фiнансування комунальної телерадiоорганiзацiї приймається вiдповiдним органом мiсцевого самоврядування.

     Стаття 17. Приватнi телерадiоорганiзацiї

     1. Приватнi телерадiоорганiзацiї створюються фiзичними та/або юридичними особами у порядку, визначеному цим Законом, Цивiльним кодексом України та Господарським кодексом України.

     Стаття 18. Громадськi телерадiоорганiзацiї

     1. Громадськi телерадiоорганiзацiї створюються фiзичними та/або юридичними особами з метою задоволення iнформацiйних потреб територiальних громад у порядку, визначеному цим Законом, Цивiльним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України "Про об'єднання громадян".

     2. Громадськi телерадiоорганiзацiї не мають права займатися пiдприємницькою дiяльнiстю i здiйснюють лише некомерцiйну господарську дiяльнiсть.

     3. Громадськi телерадiоорганiзацiї мають статус неприбуткових органiзацiй.

     Стаття 19. Фiнансування телерадiоорганiзацiй

     1. Джерелами фiнансування телерадiоорганiзацiй є бюджетнi асигнування на виконання державного замовлення, абонентна плата, кошти, отриманi вiд виробництва i трансляцiї реклами, створення телерадiопрограм на замовлення, iншої передбаченої законодавством i статутними документами комерцiйної дiяльностi, кредити, iнвестицiї, внески засновникiв, спонсорiв, благодiйних органiзацiй.

     2. Забороняється будь-яке пряме бюджетне утримання телерадiоорганiзацiй органами державної влади. Допускається оплата за рахунок бюджетних коштiв iнформацiйних послуг, наданих телерадiоорганiзацiями органам влади та управлiння згiдно iз законодавством України.

     3. Забороняється будь-яке пряме або опосередковане фiнансування телерадiоорганiзацiй полiтичними партiями, професiйними спiлками, релiгiйними органiзацiями.

     4. Iноземнi iнвестицiї як джерело фiнансування телерадiоорганiзацiй допускаються в порядку, встановленому законодавством України та частиною третьою статтi 12 цього Закону.

     5. Фiнансування Суспiльного телебачення i радiомовлення України здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про систему Суспiльного телебачення i радiомовлення України".

     Стаття 20. Матерiально-технiчна база телерадiоорганiзацiї

     1. Матерiально-технiчна база телерадiоорганiзацiї, що забезпечує виробництво телерадiопередач та програм i доведення їх до споживачiв, може включати до свого складу будь-якi технiчнi засоби мовлення та розповсюдження, сертифiкованi в Українi в установленому порядку.

     2. Технiчнi засоби мовлення, створенi (придбанi, побудованi) за рахунок державних капiталовкладень, можуть бути наданi в користування приватним телерадiоорганiзацiям на пiдставi вiдповiдних лiцензiй на мовлення у порядку, передбаченому законодавством України.

     3. Технiчнi засоби мовлення можуть бути у власностi телерадiоорганiзацiй i використовуватися для здiйснення власного мовлення.

Роздiл III. РОЗВИТОК НАЦIОНАЛЬНОГО ТЕЛЕРАДIОIНФОРМАЦIЙНОГО ПРОСТОРУ, ЛIЦЕНЗУВАННЯ МОВЛЕННЯ ТА ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦIЯ СУБ'ЄКТIВ IНФОРМАЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI В ГАЛУЗI ТЕЛЕБАЧЕННЯ I РАДIОМОВЛЕННЯ

     Стаття 21. План розвитку нацiонального телерадiоiнформацiйного простору

     1. План розвитку нацiонального телерадiоiнформацiйного простору (далi - План розвитку) є нормативно-правовим документом, який розробляється Нацiональною радою i затверджується її рiшенням вiдповiдно до вимог цього Закону. На пiдставi Плану розвитку Нацiональна рада приймає рiшення щодо створення та розвитку каналiв мовлення, мереж мовлення та телемереж, якi передбачають використання радiочастотного ресурсу України, визначає конкурснi умови та оголошує конкурси на отримання лiцензiй на мовлення, визначає умови лiцензiй на мовлення, яке лiцензується за реєстрацiйним принципом.

     2. План розвитку складається з двох частин:

     а) Плану використання радiочастотного ресурсу, видiленого для телебачення i радiомовлення;

     б) основних вимог щодо змiстовного наповнення та спiввiдношення форматiв мовлення у кожному з територiальних сегментiв телерадiоiнформацiйного простору.

     3. План розвитку та будь-якi змiни до нього затверджуються рiшенням Нацiональної ради в порядку, визначеному Законом України "Про Нацiональну раду України з питань телебачення i радiомовлення".

     4. План розвитку переглядається не рiдше одного разу на рiк за результатами звiту Нацiональної ради.

     5. Порядок розробки Плану розвитку та змiн до нього визначається Нацiональною радою.

     6. План розвитку та змiни до нього офiцiйно оприлюднюються Нацiональною радою протягом мiсяця з дня прийняття вiдповiдного рiшення.

     Стаття 22. Створення i розвиток каналiв мовлення, мереж мовлення та телемереж

     1. Канали мовлення, мережi мовлення та телемережi, якi передбачають використання радiочастотного ресурсу України, створюються та/або територiально змiнюються за рiшенням Нацiональної ради вiдповiдно до Плану використання радiочастотного ресурсу України та Плану розвитку.

     2. На пiдставi рiшення про створення каналу мовлення, мережi мовлення або багатоканальної телемережi, яка передбачає використання радiочастотного ресурсу України, Нацiональна рада звертається до органiв радiочастотного планування з поданням про розробку висновкiв щодо електромагнiтної сумiсностi радiоелектронних засобiв мовлення в порядку, визначеному Законом України "Про радiочастотний ресурс України", i пiсля надання цих висновкiв оголошує вiдповiдний конкурс (конкурси) на отримання лiцензiї (лiцензiй) на мовлення.

     3. Технiчну розробку каналу мовлення або мережi мовлення здiйснює телерадiоорганiзацiя, яка отримала лiцензiю на мовлення, або визначенi нею суб'єкти господарювання вiдповiдно до вимог законодавства про телекомунiкацiї та про радiочастотний ресурс України.

     4. Порядок технiчної розробки багатоканальних телемереж забезпечується оператором багатоканальних телемереж вiдповiдно до вимог законодавства про телекомунiкацiї та радiочастотний ресурс.

     5. Нацiональна рада сприяє максимальному територiальному охопленню каналами, мережами мовлення та телемережами кожної з територiальних категорiй. Розширення каналiв, мереж мовлення та телемереж у межах, визначених лiцензiєю на мовлення Нацiональної ради, здiйснюється на пiдставi заяви лiцензiата на позаконкурсних засадах вiдповiдно до Плану розвитку.

     6. Змiна територiальної категорiї каналу, мережi мовлення, телемережi потребує повторного лiцензування мовлення на цьому каналi, на цiй мережi або на вiдповiдних каналах багатоканальної телемережi вiдповiдно до вимог цього Закону.

     7. Перехiд вiд аналогового до цифрового мовлення здiйснюється вiдповiдно до Плану розвитку.

     8. Нацiональна рада сприяє запровадженню цифрового мовлення та вiдповiдному технологiчному переоснащенню дiючих каналiв та мереж мовлення. Змiни умов лiцензiї на мовлення при переходi вiд аналогового до цифрового мовлення в частинi змiн технологiчних параметрiв, виду мовлення (переходу до багатоканального мовлення) та змiн програмної концепцiї мовлення здiйснюються за визначеною цим Законом процедурою переоформлення лiцензiї на мовлення.

     9. У разi якщо лiцензiат протягом двох мiсяцiв з моменту готовностi каналу або мережi до впровадження цифрового мовлення не подав до Нацiональної ради вiдповiдну заяву про переоформлення лiцензiї, Нацiональна рада оголошує конкурс на отримання лiцензiї на багатоканальне мовлення. При цьому за чинним лiцензiатом залишається право мовлення на одному з каналiв нової цифрової багатоканальної телемережi.

     10. Порядок користування радiочастотним ресурсом для потреб телерадiомовлення, забезпечення електромагнiтної сумiсностi, розмiщення i експлуатацiї радiоелектронних засобiв мовлення визначається Законом України "Про радiочастотний ресурс України".

     11. Кошти на розробку висновкiв щодо електромагнiтної сумiсностi радiоелектронних засобiв мовлення, необхiдних для передбаченого Планом розвитку створення та розвитку каналiв мовлення, мереж мовлення та багатоканальних телемереж, передбачаються в Державному бюджетi України окремим рядком у видатках Нацiональної ради.

     12. Кiлькiсть каналiв, мереж мовлення та телемереж, якi передбачають використання радiочастотного ресурсу України по кожнiй територiальнiй категорiї, враховуючи також мовлення з використанням цифрових технологiй, визначається Нацiональною радою.

     13. Розробка висновкiв щодо можливостi та умов користування радiочастотним ресурсом України телерадiоорганiзацiями здiйснюється визначеними законом органами радiочастотного планування лише за замовленням Нацiональної ради.

     Стаття 23. Лiцензування мовлення

     1. Лiцензування мовлення здiйснюється виключно Нацiональною радою вiдповiдно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про Нацiональну раду України з питань телебачення i радiомовлення".

     2. Лiцензування мовлення iноземних телерадiоорганiзацiй забороняється.

     3. Залежно вiд органiзацiйно-технологiчних особливостей розповсюдження програм Нацiональна рада видає лiцензiї на такi види мовлення:

     супутникове;

     ефiрне;

     кабельне;

     проводове;

     багатоканальне.

     4. Залежно вiд територiї розповсюдження програм визначається територiальна категорiя мовлення та територiальна категорiя каналу мовлення або багатоканальної телемережi:

     загальнонацiональне мовлення - мовлення не менше нiж на двi третини населення кожної з областей України;

     регiональне мовлення - мовлення на регiон (область, декiлька сумiжних областей), але менше нiж на половину областей України;

     мiсцеве мовлення - мовлення на один чи кiлька сумiжних населених пунктiв, яке охоплює не бiльше половини територiї областi;

     закордонне мовлення - мовлення на територiю поза межами державного кордону України.

     5. Цифрове мовлення з використанням радiочастотного ресурсу України лiцензується як багатоканальне мовлення.

     6. Видача лiцензiй на мовлення здiйснюється на конкурсних засадах (за результатами вiдкритих конкурсiв) або без конкурсiв (за заявковим принципом) у випадках, передбачених цим Законом.

     7. На конкурсних засадах здiйснюється видача лiцензiй на:

     ефiрне мовлення;

     багатоканальне мовлення з використанням радiочастотного ресурсу.

     8. Без конкурсiв здiйснюється видача лiцензiй на:

     супутникове мовлення;

     кабельне мовлення;

     проводове мовлення;

     ефiрне мовлення на каналi мовлення багатоканальної ефiрної телемережi у випадку, передбаченому частиною дев'ятою статтi 22 цього Закону.

     9. Лiцензiя на мовлення, видана Нацiональною радою, є єдиним i достатнiм документом, що надає лiцензiату право вiдповiдно до умов лiцензiї здiйснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявностi у володiльцiв радiоелектронних засобiв передбачених законом дозволiв на їх експлуатацiю.

     Стаття 24. Заява про видачу (продовження) лiцензiї на мовлення

     1. Юридична особа (суб'єкт господарювання), яка має на метi отримати (продовжити) лiцензiю на мовлення, подає до Нацiональної ради заяву про видачу (продовження) лiцензiї за встановленою формою.

     2. У заявi повиннi мiститися такi данi:

     а) вiдомостi про засновника (засновникiв) та власника (власникiв) телерадiоорганiзацiї (для юридичних осiб - назва, юридична адреса, банкiвськi реквiзити, а для фiзичних осiб -прiзвище, iм'я, по батьковi, дата народження, громадянство, адреса) i вiдомостi про розподiл часток статутного фонду; для акцiонерного товариства - повний список акцiонерiв, якi володiють пакетами акцiй бiльш як по 5 вiдсоткiв;

     б) вiдомостi про особовий склад керiвних та наглядових органiв телерадiоорганiзацiї: керiвник органiзацiї, склад ради директорiв, склад наглядової ради тощо (для кожної з осiб - прiзвище, iм'я, по батьковi, дата народження, громадянство, адреса);

     в) назва органiзацiї, її юридична адреса, банкiвськi реквiзити, контактнi телефони та iншi вихiднi данi (логотип, позивнi, емблема тощо);

     г) вид мовлення вiдповiдно до вимог статтi 23 цього Закону;

     ґ) передбачувана територiя розповсюдження програм вiдповiдно до вимог статтi 23 цього Закону;

     д) порядок розгляду заяви - за конкурсом на отримання лiцензiї або на позаконкурсних засадах вiдповiдно до вимог статей 22 i 25 цього Закону та рiшення Нацiональної ради;

     е) характеристики каналу мовлення, мережi мовлення, багатоканальної телемережi:

     для наземного ефiрного та мережного мовлення - частота (частоти), мiсцезнаходження та потужнiсть передавача (передавачiв), територiя впевненого прийому сигналу;

     для супутникового мовлення - вiдомостi про параметри супутникового каналу мовлення та територiю охоплення;

     для мовлення в багатоканальних телемережах та багатоканального мовлення - оператор телекомунiкацiй, що здiйснює обслуговування i експлуатацiю телемережi, мiсцезнаходження головної станцiї багатоканальної мережi, максимальна кiлькiсть каналiв (ресурс) багатоканальної мережi, територiя розташування (прийому) багатоканальної мережi;

     є) перiодичнiсть, час, обсяги та сiтка мовлення;

     ж) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачi;

     з) кiлькiсть домогосподарств на передбачуванiй територiї розповсюдження програм.

     3. Телерадiоорганiзацiя до заяви про видачу (продовження) лiцензiї додає:

     копiї затверджених у встановленому порядку установчих та статутних документiв телерадiоорганiзацiї як суб'єкта господарювання;

     копiю свiдоцтва про реєстрацiю телерадiоорганiзацiї як суб'єкта iнформацiйної дiяльностi (в разi наявностi);

     орiєнтовний штатний розклад телерадiоорганiзацiї;

     програмну концепцiю мовлення вiдповiдно до вимог статтi 28 цього Закону.

     4. У разi наявностi розгалуженої мережi мовлення, значної кiлькостi передавачiв, iнших вихiдних даних Телерадiоорганiзацiя вносить їх на окремих бланках як додаток до заяви.

     5. Для забезпечення дотримання визначених законодавством антимонопольних обмежень та обмежень стосовно частки iноземних власникiв у статутному фондi телерадiоорганiзацiї Нацiональна рада має право:

     додатково запитати i отримати вiд телерадiоорганiзацiї iнформацiю щодо розподiлу часток статутних фондiв юридичних осiб, якi є її засновниками або власниками, зокрема акцiонерами;

     запитати висновок органiв Антимонопольного комiтету України щодо монополiзацiї чи суттєвого обмеження конкуренцiї в iнформацiйнiй сферi.

     6. Вимагання iнших документiв для видачi (продовження) лiцензiї не допускається.

     7. Якщо видача лiцензiї здiйснюється за реєстрацiйним принципом у порядку позаконкурсного розгляду, заява про видачу лiцензiї на мовлення розглядається i рiшення щодо неї приймається у мiсячний строк з дня її надходження до Нацiональної ради з обов'язковим повiдомленням про це рiшення заявника.

     8. При проведеннi конкурсу на видачу лiцензiї розгляд заяв про видачу лiцензiї здiйснюється вiдповiдно до статей 25, 26 цього Закону.

     9. Розгляд заяв про продовження лiцензiї здiйснюється вiдповiдно до статтi 33 цього Закону.

     10. Нацiональна рада може залишити заяву про видачу (продовження) лiцензiї без розгляду вiдповiдно до вимог статтi 29 цього Закону.

     11. За результатами розгляду заяви Нацiональна рада приймає рiшення про видачу (продовження) лiцензiї або про вiдмову у видачi (продовженнi) лiцензiї вiдповiдно до вимог цього Закону.

     Стаття 25. Конкурс на отримання лiцензiї на мовлення

     1. За результатами вiдкритих конкурсiв здiйснюється видача лiцензiй на мовлення, пов'язане з використанням радiочастотного ресурсу, а також мовлення на вiльних каналах багатоканальних мереж.

     2. Конкурс на отримання лiцензiї iнiцiюється, оголошується i проводиться Нацiональною радою. Нацiональна рада може iнiцiювати проведення конкурсу за власною iнiцiативою або за вiдповiдним зверненням телерадiоорганiзацiї.

     3. Нацiональна рада оголошує конкурс на отримання лiцензiї за наявностi вiльних каналiв мовлення, мереж мовлення, вiльного часу на каналах (мережах) мовлення, а також у випадках, якщо:

     а) отримано висновки про можливiсть та умови використання радiочастот, видiлених для потреб телерадiомовлення, на яких ще не вiдбувалося мовлення, та вiдповiднi висновки щодо електромагнiтної сумiсностi радiоелектронних засобiв мовлення;

     б) попереднiй лiцензiат за 180 днiв до закiнчення строку дiї лiцензiї не подав заяву до Нацiональної ради на її продовження або Нацiональна рада вiдмовила цьому лiцензiату у продовженнi лiцензiї в порядку, визначеному цим Законом;

     в) лiцензiя попереднього лiцензiата анульована згiдно з вимогами цього Закону;

     г) лiцензiя переможця попереднього конкурсу не набула чинностi у зв'язку з несплатою ним у визначений термiн лiцензiйного збору вiдповiдно до вимог цього Закону.

     4. Конкурс на отримання лiцензiї оголошується рiшенням Нацiональної ради. Повiдомлення про проведення конкурсу публiкується в засобах масової iнформацiї, перелiк яких визначається Нацiональною радою, не пiзнiше нiж за 60 днiв до закiнчення термiну подачi заяв на видачу лiцензiї.

     5. У повiдомленнi вказуються:

     а) граничний термiн подачi заяв на видачу лiцензiї, включаючи повторну подачу пiсля усунення причин залишення заяви без розгляду вiдповiдно до вимог статтi 24 цього Закону;

     б) граничнi термiни пiдбиття пiдсумкiв конкурсу, якi не повиннi перевищувати 60 днiв пiсля завершення прийому заяв на видачу лiцензiї;

     в) стислi вiдомостi про канал мовлення, мережу мовлення або канал (канали) багатоканальної телемережi, з використанням яких здiйснюється мовлення;

     г) конкурснi умови та граничнi термiни їх виконання;

     ґ) особливостi мовлення на каналi, в мережi мовлення або на каналi (каналах) багатоканальної телемережi;

     д) максимальний розмiр лiцензiйного збору;

     е) конкурсна гарантiя;

     є) граничний обсяг мовлення;

     ж) адреса, за якою мають подаватися заяви на видачу лiцензiї.

     6. До участi в конкурсi допускаються юридичнi особи, якi подали до Нацiональної ради заяву про видачу лiцензiї на мовлення та iншi документи вiдповiдно до вимог статтi 24 цього Закону.

     7. До участi в конкурсi не допускаються:

     юридичнi особи, заяви яких було залишено без розгляду згiдно зi статтею 29 цього Закону;

     юридичнi особи, якi не вiдповiдають вимогам статтi 12 цього Закону щодо заснування телерадiоорганiзацiй, частки власностi iноземних фiзичних та юридичних осiб в акцiонерному або статутному фондi телерадiоорганiзацiї та установчих i статутних документiв телерадiоорганiзацiї.

     8. Нацiональна рада приймає вмотивоване рiшення про недопущення юридичної особи до конкурсу i повiдомляє їй про це протягом 30 днiв пiсля отримання вiдповiдної заяви. Це рiшення може бути оскаржене в судовому порядку.

     9. Якщо у визначений термiн не надiйшло жодної заяви на видачу лiцензiї, Нацiональна рада може продовжити граничний термiн прийому заяв, вiдкласти проведення конкурсу на певний строк, змiнити конкурснi умови, припинити проведення конкурсу.

     10. Наявнiсть заяви лише одного претендента не дає пiдстав для продовження граничного термiну прийому заяв, вiдкладення проведення конкурсу на певний строк, змiни конкурсних умов, припинення проведення конкурсу.

     11. Конкурснi умови визначаються Нацiональною радою до оголошення конкурсу i затверджуються окремим рiшенням Нацiональної ради.

     12. Конкурснi умови включають:

     а) лiцензiйнi умови для вiдповiдного виду мовлення;

     б) вимоги до програмної концепцiї мовлення;

     в) вимоги щодо органiзацiйно-технiчних, фiнансових та iнвестицiйних зобов'язань майбутнього лiцензiата.

     13. Рiшення про переможця конкурсу та про видачу лiцензiї приймається Нацiональною радою в мiсячний термiн пiсля завершення прийому заяв на отримання лiцензiї.

     14. При розглядi заяв Нацiональна рада надає перевагу телерадiоорганiзацiї, яка:

     а) здатна найкраще забезпечити виконання конкурсних умов;

     б) надає перевагу соцiально важливим програмам (iнформацiйним, соцiально-полiтичним, дитячим тощо), задовольняє iнформацiйнi потреби нацiональних меншин та забезпечує свободу слова;

     в) має перевагу у фiнансово-економiчних та професiйно-технiчних можливостях телерадiомовлення.

     15. Керуючись принципами дiяльностi телерадiоорганiзацiй, визначеними цим Законом, Нацiональна рада може розширити перелiк критерiїв за умови їх публiчного оголошення до кожного конкурсу.

     16. Протягом п'яти робочих днiв пiсля протокольного оформлення пiдсумкiв конкурсу Нацiональна рада письмово повiдомляє заявникiв про ухвалене рiшення (копiя рiшення надсилається або видається).

     17. Лiцензiя на мовлення оформляється i видається телерадiоорганiзацiї, яка перемогла в конкурсi, протягом 10 днiв пiсля сплати нею грошового (лiцензiйного) збору, що пiдтверджується вiдповiдним документом органу Державного казначейства України, за умови, що сплату здiйснено протягом мiсяця з дня ухвалення рiшення про видачу лiцензiї.

     18. Умови лiцензiї на мовлення, отриманої за результатами конкурсу, визначаються Нацiональною радою за погодженням з майбутнiм лiцензiатом вiдповiдно до конкурсних умов та заявлених лiцензiатом характеристик мовлення i зобов'язань. Пiсля завершення конкурсу телерадiоорганiзацiя-переможець може взяти на себе додатковi зобов'язання, якi також оформлюються як умови лiцензiї.

     19. Нацiональна рада може залучати державнi установи, неурядовi органiзацiї та об'єднання громадян для надання експертних висновкiв щодо можливостей претендентiв. Цi висновки мають для Нацiональної ради рекомендацiйний характер.

     Стаття 26. Конкурсна гарантiя

     1. Для пiдтвердження намiрiв та зобов'язань щодо власних пропозицiй до конкурсу на отримання лiцензiї претендент здiйснює грошовий внесок пiд конкурсну гарантiю.

     2. Конкурсна гарантiя є обов'язковою умовою для участi в конкурсi. Розмiр грошового внеску пiд конкурсну гарантiю встановлюється рiшенням Нацiональної ради за умови, що вiн не перевищує 10 вiдсоткiв заявленого максимального розмiру лiцензiйного збору.

     3. Грошовий внесок пiд конкурсну гарантiю зараховується переможцевi конкурсу на отримання лiцензiї в загальну суму лiцензiйного збору. Грошовий внесок iнших учасникiв, якi не стали переможцями конкурсу, зараховується до державного бюджету.

     Стаття 27. Лiцензiя на мовлення

     1. Лiцензiя на мовлення видається не пiзнiше нiж у десятиденний строк пiсля прийняття Нацiональною радою рiшення про видачу лiцензiї за умови сплати лiцензiйного збору i є єдиною законною пiдставою на право мовлення.

     2. Форма лiцензiї на мовлення встановлюється Нацiональною радою вiдповiдно до вимог цього Закону.

     3. У лiцензiї на мовлення вказуються:

     а) назва телерадiоорганiзацiї, її реквiзити та iншi вихiднi данi (логотип, позивнi, емблема тощо);

     б) мiсцезнаходження, юридична та фактична адреси органiзацiї;

     в) вид мовлення та територiя розповсюдження програм згiдно з додатком до лiцензiї;

     г) загальнi характеристики каналу мовлення, мережi мовлення, багатоканальної телемережi (для багатоканальних телемереж вказується оператор телекомунiкацiй);

     ґ) перiодичнiсть, час, обсяги та сiтка мовлення;

     д) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачi;

     е) дата набрання лiцензiєю чинностi;

     є) строк дiї лiцензiї.

     4. Обов'язковими додатками до лiцензiї на мовлення є:

     програмна концепцiя мовлення;

     органiзацiйно-технiчнi, фiнансовi, iнвестицiйнi зобов'язання, взятi органiзацiєю-лiцензiатом пiд час конкурсного вiдбору або пiд час розгляду її заяви Нацiональною радою при отриманнi лiцензiї на позаконкурсних засадах;

     докладнi характеристики каналу мовлення, мережi мовлення, багатоканальної телемережi: частота (частоти), мiсцезнаходження та потужнiсть передавача (передавачiв), територiя розповсюдження програм, мiсцезнаходження головної станцiї багатоканальної телемережi, максимальна кiлькiсть каналiв (ресурс) багатоканальної телемережi, територiя розташування (прийому) багатоканальної мережi;

     вiдомостi про власникiв (спiввласникiв) органiзацiї-лiцензiата та розподiл часток її статутного фонду, для акцiонерного товариства - повний список акцiонерiв, якi володiють пакетами акцiй бiльш як по п'ять вiдсоткiв;

     вiдомостi про органи управлiння органiзацiї-лiцензiата: керiвник органiзацiї, члени органiв управлiння органiзацiї - правлiння, ради директорiв, наглядової ради тощо (для кожної з осiб - прiзвище, iм'я, по батьковi, дата народження, громадянство, адреса).

     5. Визначенi лiцензiєю на мовлення та додатками до лiцензiї органiзацiйнi, технологiчнi та змiстовнi характеристики мовлення, а також органiзацiйно-технiчнi, фiнансовi, iнвестицiйнi зобов'язання лiцензiата становлять умови лiцензiї на мовлення.

     6. Умови лiцензiї визначаються Нацiональною радою за погодженням з претендентами на отримання лiцензiї в порядку, визначеному цим Законом, та затверджуються рiшенням Нацiональної ради.

     7. Лiцензiат зобов'язаний виконувати умови лiцензiї. Нацiональна рада контролює виконання лiцензiатами умов лiцензiй, а в разi їх порушення - застосовує штрафнi санкцiї вiдповiдно до вимог цього Закону.

     Стаття 28. Програмна концепцiя мовлення телерадiоорганiзацiї

     1. Вимоги до програмної концепцiї мовлення телерадiоорганiзацiї визначаються Нацiональною радою вiдповiдно до цього Закону.

     2. Програмна концепцiя мовлення телерадiоорганiзацiї визначає:

     частку програм власного виробництва;

     мiнiмальну частку нацiонального аудiовiзуального продукту;

     максимальну частку аудiовiзуальної продукцiї iноземного виробництва;

     максимальнi обсяги ретрансляцiї та орiєнтовний перелiк (за жанрами) програм та передач, якi передбачається ретранслювати;

     жанровий розподiл програм та передач.

     3. Основу програмної концепцiї мовлення телерадiоорганiзацiї мають становити такi передачi:

     iнформацiйно-аналiтичнi та публiцистичнi;

     культурно-мистецькi;

     науково-просвiтницькi;

     розважальнi.

     4. Лiцензiати (крiм супутникового мовлення) у промiжках часу мiж 07.00 та 23.00 повиннi дотримуватися таких пропорцiй мiж українськими та iноземними програмами:

     програми європейського виробництва повиннi становити не менше 80 вiдсоткiв, у тому числi не менше 50 вiдсоткiв - програми українського виробництва;

     у радiопрограмах музичнi твори українських авторiв i виконавцiв повиннi становити не менше 50 вiдсоткiв загального щотижневого обсягу мовлення.

     5. Лiцензiат не має права розповсюджувати програми, здатнi впливати на нормальний фiзичний, розумовий або моральний розвиток дiтей та юнацтва, i програми, що мiстять сцени, якi викликають жах, сцени вбивства, насилля (фiзичного чи психологiчного), сцени, звернеш до сексуальних iнстинктiв.

     6. Текстовий супровiд не може мiстити брутальних слiв, висловiв тощо. Умови цього пункту не поширюються на кодованi системи багатоканального мовлення.

     7. Програмна концепцiя багатоканального мовлення визначає:

     перелiк програм, якi надаються у фiксованому пакетi, у тому числi власнi програми лiцензiата та програми iнших телерадiоорганiзацiй;

     умови розповсюдження кожної iз програм - у вiдкритому або кодованому виглядi;

     програмнi концепцiї мовлення по кожнiй з власних програм лiцензiата вiдповiдно до вимог частин другої i третьої цiєї статтi.

     8. Лiцензiат зобов'язаний дотримуватися визначеної програмної концепцiї мовлення.

     9. Змiни до програмної концепцiї мовлення вносяться в порядку, визначеному цим Законом.

     Стаття 29. Залишення заяви про видачу лiцензiї на мовлення без розгляду

     1. Заява про видачу лiцензiї на мовлення залишається без розгляду, якщо:

     а) заяву подано (пiдписано) особою, яка не має на це повноважень;

     б) заяву подано з порушеннями вимог статтi 24 цього Закону;

     в) ранiше видано лiцензiю телерадiоорганiзацiї з тiєю ж назвою i на тiй же територiї мовлення.

     2. Про залишення заяви без розгляду заявнику повiдомляється у письмовiй формi з викладенням причин протягом семи робочих днiв пiсля реєстрацiї заяви.

     3. Пiсля усунення причин, що були пiдставою для залишення заяви без розгляду, заява розглядається по сутi в порядку i строки, що встановленi цим Законом.

     4. Якщо причини, що були пiдставою для залишення заяви без розгляду, було усунуто до завершення термiну подачi заяв для участi у конкурсi на отримання лiцензiй, телерадiоорганiзацiя допускається до участi в конкурсi.

     Стаття 30. Вiдмова у видачi лiцензiї на мовлення

     1. При проведеннi конкурсу на видачу лiцензiї на мовлення пiдставою для вiдмови у видачi лiцензiї є перемога iншого заявника за результатами конкурсного вiдбору.

     2. При розглядi заяви на видачу лiцензiї на позаконкурсних засадах Нацiональна рада може вiдмовити у видачi лiцензiї, якщо:

     а) органiзацiя-заявник не вiдповiдає лiцензiйним вимогам на заявлений вид мовлення, у тому числi визначеним статтею 12 цього Закону вимогам щодо заснування телерадiоорганiзацiй, обмеження частки власностi iноземних фiзичних та юридичних осiб в акцiонерному або статутному фондi телерадiоорганiзацiї, а також до установчих i статутних документiв телерадiоорганiзацiї;

     б) зазначенi у заявi вiдомостi на момент її розгляду не вiдповiдають дiйсностi;

     в) заяву подано до закiнчення одного року з дня прийняття рiшення про анулювання лiцензiї телерадiоорганiзацiї-заявника;

     г) у заявника вiдсутнi можливостi (економiчнi, фiнансовi, технiчнi) здiйснювати мовлення iз заявленими характеристиками.

     3. Рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї на мовлення приймається Нацiональною радою за результатами розгляду заяви i протягом п'яти робочих днiв пiсля протокольного оформлення цього рiшення надсилається заявниковi у письмовiй формi iз зазначенням пiдстав вiдмови.

     4. Рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї може бути оскаржено в судовому порядку в мiсячний термiн.

     Стаття 31. Плата за видачу, продовження, переоформлення та видачу дублiката лiцензiї на мовлення

     1. За видачу i продовження строку дiї лiцензiй на мовлення телерадiоорганiзацiї сплачують лiцензiйний збiр.

     2. Методика розрахункiв розмiрiв лiцензiйного збору розробляється i затверджується Нацiональною радою за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв України.

     3. Лiцензiйний збiр перераховується до Державного бюджету України. Порядок сплати лiцензiйного збору визначається Нацiональною радою вiдповiдно до вимог цього Закону. Лiцензiйний збiр сплачується заявником протягом мiсяця з дня прийняття Нацiональною радою рiшення про видачу лiцензiї, якщо Нацiональна рада не передбачила iнший порядок сплати лiцензiйного збору.

     4. За переоформлення лiцензiї на мовлення або видачу дублiката лiцензiї на мовлення справляється плата в розмiрi п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     5. За переоформлення лiцензiї на мовлення у зв'язку iз переходом вiд аналогового до цифрового мовлення справляється плата в розмiрi лiцензiйного збору, передбаченого за видачу вiдповiдної лiцензiї на багатоканальне мовлення.

     Стаття 32. Видача лiцензiї на мовлення

     1. Рiшення про видачу лiцензiї на мовлення приймається Нацiональною радою одночасно з рiшенням про переможця конкурсу на отримання лiцензiї.

     2. При позаконкурсному розглядi заяви про видачу лiцензiї на мовлення Нацiональна рада приймає рiшення про видачу лiцензiї або про вiдмову у видачi лiцензiї вiдповiдно до вимог статтi 30 цього Закону.

     3. Лiцензiя на мовлення видається заявнику на пiдставi рiшення Нацiональної ради про видачу лiцензiї не пiзнiше нiж у десятиденний термiн пiсля внесення ним лiцензiйного збору, що пiдтверджується вiдповiдним документом органу Державного казначейства України. У разi, якщо Нацiональна рада прийняла рiшення про iнший порядок сплати лiцензiйного збору, лiцензiя видається заявнику не пiзнiше нiж у тридцятиденний термiн пiсля прийняття рiшення про видачу лiцензiї на мовлення.

     Стаття 33. Продовження строку дiї лiцензiї на мовлення

     1. Кожний лiцензiат має право на продовження строку дiї лiцензiї на мовлення.

     2. Для продовження строку дiї лiцензiї на мовлення необхiдно не ранiше нiж за 210 днiв та не пiзнiше нiж за 180 днiв до закiнчення строку дiї лiцензiї подати до Нацiональної ради заяву про продовження лiцензiї на мовлення вiдповiдно до вимог статтi 24 цього Закону. Заяву про продовження строку дiї лiцензiї, подану ранiше нiж за 210 днiв до закiнчення строку дiї лiцензiї, Нацiональна рада повертає лiцензiату без розгляду протягом п'яти робочих днiв з дня її надходження.

     3. Заява про продовження строку дiї лiцензiї на мовлення розглядається i рiшення щодо неї приймається не пiзнiше нiж за 60 днiв до закiнчення строку дiї лiцензiї.

     4. За результатами розгляду заяви Нацiональна рада приймає рiшення про продовження строку дiї лiцензiї на мовлення або про вiдмову у продовженнi строку дiї лiцензiї. Протягом п'яти робочих днiв пiсля прийняття вiдповiдного рiшення Нацiональна рада письмово повiдомляє заявника про результати розгляду його заяви. Копiя рiшення надсилається або видається. У рiшеннi про вiдмову у продовженнi строку дiї лiцензiї Нацiональна рада визначає пiдстави прийняття такого рiшення вiдповiдно до вимог частини сьомої цiєї статтi.

     5. При розглядi заяви та прийняттi рiшення про продовження дiї лiцензiї на мовлення Нацiональна рада не може змiнювати умови лiцензiї, крiм випадкiв коли:

     по закiнченнi строку дiї лiцензiї вiдбувається перехiд вiд аналогового до цифрового мовлення в порядку, визначеному статтею 22 цього Закону;

     необхiднiсть змiни технiчних характеристик мовлення зумовлена внесенням вiдповiдних змiн до Нацiональної таблицi розподiлу смуг радiочастот України та/або Плану використання радiочастотного ресурсу України;

     умови лiцензiї не вiдповiдають вимогам закону;

     змiни умов лiцензiї запропонованi лiцензiатом i пiдтриманi Нацiональною радою.

     6. Лiцензiя на мовлення з продовженим строком дiї вручається лiцензiату Нацiональною радою не ранiше нiж в останнiй робочий день строку дiї попередньої лiцензiї за умови сплати лiцензiйного збору вiдповiдно до вимог статтi 30 цього Закону.

     7. Нацiональна рада може прийняти рiшення про вiдмову у продовженнi строку дiї лiцензiї на мовлення лише за умови, якщо:

     а) лiцензiат подав заяву на продовження строку дiї лiцензiї пiзнiше нiж за 180 днiв до закiнчення строку дiї лiцензiї;

     б) протягом дiї лiцензiї лiцензiат порушував умови лiцензiї та вимоги чинного законодавства. Цi порушення повиннi бути пiдтвердженi рiшеннями та санкцiями Нацiональної ради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або вiдповiдними судовими рiшеннями;

     в) лiцензiат не вiдповiдає вимогам статтi 9 або частини другої статтi 12 цього Закону.

     8. Вiдмову у продовженнi строку дiї лiцензiї на мовлення можна оскаржити до суду у тримiсячний термiн.

     9. Органiзацiя, якiй вiдмовлено у продовженнi строку дiї лiцензiї на мовлення, не позбавляється права подавати заяви про видачу лiцензiї i брати участь у конкурсах на отримання лiцензiї на загальних пiдставах вiдповiдно до вимог цього Закону.

     Стаття 34. Видача дублiката лiцензiї на мовлення

     1. У разi втрати чи пошкодження лiцензiї телерадiоорганiзацiя зобов'язана звернутися до Нацiональної ради iз заявою про видачу дублiката лiцензiї за встановленою Нацiональною радою формою. Пошкоджена лiцензiя додається до заяви. Приймаючи заяву про видачу дублiката лiцензiї на мовлення, Нацiональна рада реєструє її та видає лiцензiату довiдку про її реєстрацiю.

     2. Нацiональна рада розглядає заяву про видачу дублiката лiцензiї на мовлення i приймає рiшення про видачу дублiката лiцензiї протягом 10 днiв з дня реєстрацiї заяви. Протягом п'яти днiв пiсля прийняття рiшення про видачу дублiката лiцензiї на мовлення Нацiональна рада письмово повiдомляє про це заявника i видає йому дублiкат лiцензiї на мовлення.

     3. До отримання дублiката лiцензiї на мовлення дiяльнiсть телерадiоорганiзацiї здiйснюється на пiдставi виданої Нацiональною радою довiдки про реєстрацiю заяви про видачу дублiката лiцензiї на мовлення.

     4. Вiдомостi лiцензiї, що дублюється, переносяться до дублiката без змiн, у тому числi дата прийняття рiшення та номер рiшення про видачу та/або продовження строку дiї лiцензiї, строк дiї лiцензiї, дата видачi лiцензiї. На бланку лiцензiї ставляться штамп "Дублiкат" i дата видачi дублiката.

     5. За видачу дублiката лiцензiї справляється плата вiдповiдно до статтi 31 цього Закону.

     Стаття 35. Переоформлення лiцензiї на мовлення

     1. У разi змiни даних, передбачених частиною третьою цiєї статтi, лiцензiат подає до Нацiональної ради заяву про переоформлення лiцензiї на мовлення за встановленою Нацiональною радою формою.

     2. До заяви додаються завiренi у встановленому порядку копiї документiв, якi пiдтверджують необхiднiсть внесення змiн до лiцензiї.

     3. Пiдставами для переоформлення лiцензiї на мовлення можуть бути:

     а) органiзацiйнi змiни статусу та умов дiяльностi лiцензiата;

     б) намiри лiцензiата змiнити органiзацiйнi чи технiчнi характеристики мовлення та внести вiдповiднi змiни до умов лiцензiї;

     в) необхiднiсть внесення змiн до умов лiцензiї у зв'язку iз переходом вiд аналогового до цифрового мовлення.

     4. При виникненнi пiдстав для переоформлення лiцензiї на мовлення у зв'язку з органiзацiйними змiнами статусу та умов дiяльностi лiцензiата вiн зобов'язаний протягом 10 робочих днiв подати до Нацiональної ради заяву про переоформлення лiцензiї та вiдповiднi документи або їх нотарiально засвiдченi копiї, якi пiдтверджують зазначенi змiни.

     5. Нацiональна рада розглядає заяву i приймає рiшення про переоформлення лiцензiї на мовлення протягом 10 робочих днiв з дати надходження заяви.

     6. Нацiональна рада вiдмовляє у переоформленнi лiцензiї на мовлення i розпочинає дiї стосовно анулювання лiцензiї на мовлення, якщо змiни у складi засновникiв (спiвзасновникiв) та/або власникiв (спiввласникiв) суперечать вимогам статей 8, 12 цього Закону.

     7. Заява про переоформлення лiцензiї у зв'язку з намiрами лiцензiата змiнити органiзацiйнi чи технiчнi характеристики мовлення розглядається у мiсячний термiн з дати її надходження. За результатами розгляду Нацiональна рада приймає рiшення про внесення змiн до лiцензiї та вiдповiдне переоформлення лiцензiї або про вiдмову у внесеннi змiн до лiцензiї.

     8. Заява про переоформлення лiцензiї у зв'язку iз переходом вiд аналогового до цифрового мовлення розглядається у мiсячний термiн з дати її надходження.

     9. За результатами розгляду Нацiональна рада приймає рiшення про внесення змiн до лiцензiї та вiдповiдне переоформлення лiцензiї. При цьому змiни до програмної концепцiї мовлення вносяться вiдповiдно до Плану розвитку.

     10. Якщо пропозицiї заявника щодо внесення змiн до програмної концепцiї мовлення не вiдповiдають вимогам Плану розвитку, Нацiональна рада може вiдмовити у переоформленнi лiцензiї на мовлення у зв'язку iз переходом вiд аналогового до цифрового мовлення i оголосити конкурс на отримання лiцензiї на багатоканальне мовлення. При цьому за чинним лiцензiатом залишається право мовлення на одному з каналiв нової цифрової багатоканальної телемережi, а також право бути оператором телекомунiкацiї на всю цифрову багатоканальну телемережу.

     11. Переоформлена лiцензiя на мовлення видається лiцензiату не пiзнiше нiж через 10 днiв пiсля прийняття Нацiональною радою вiдповiдного рiшення за умови внесення ним сплати за переоформлення лiцензiї вiдповiдно до вимог статтi 31 цього Закону.

     12. Строк дiї переоформленої лiцензiї на мовлення не може перевищувати строку дiї, зазначеного в лiцензiї, що переоформлювалася.

     13. У разi переоформлення лiцензiї на мовлення Нацiональна рада приймає рiшення про визнання недiйсною лiцензiї, що була переоформлена, з внесенням вiдповiдних змiн до Державного реєстру телерадiоорганiзацiй України.

     14. У разi вiдмови у внесеннi змiн лiцензiат зобов'язаний здiйснювати мовлення вiдповiдно до умов чинної лiцензiї.

     15. При видачi переоформленої лiцензiї попередня лiцензiя на мовлення вилучається.

     Стаття 36. Строк дiї лiцензiї на мовлення

     1. Лiцензiя на мовлення видається на строк, визначений Нацiональною радою вiдповiдно до заяви про видачу лiцензiї, але не менш як:

     для ефiрного мовлення та багатопрограмного мовлення в багатоканальних телемережах - на 7 рокiв;

     для супутникового, проводового, кабельного мовлення - на 10 рокiв.

     2. Пiсля закiнчення строку дiї лiцензiя на мовлення втрачає чиннiсть, за винятком випадкiв, коли вчасно подана лiцензiатом заява про продовження дiї лiцензiї на мовлення не була розглянута Нацiональною радою у визначенi цим законом строки. У цих випадках лiцензiя залишається чинною до прийняття Нацiональною радою рiшення про продовження дiї лiцензiї або про вiдмову у продовженнi дiї лiцензiї вiдповiдно до вимог цього Закону.

     Стаття 37. Анулювання лiцензiї на мовлення

     1. Анулювання лiцензiї на мовлення здiйснюється Нацiональною радою у випадках, передбачених цим Законом.

     2. Нацiональна рада анулює лiцензiю на мовлення на пiдставi:

     а) клопотання лiцензiата про анулювання лiцензiї;

     б) рiшення про скасування державної реєстрацiї лiцензiата;

     в) несплати лiцензiатом лiцензiйного збору у строки, встановленi вiдповiдно до вимог цього Закону;

     г) вiдсутностi передбаченого лiцензiєю мовлення протягом року вiд дня видачi лiцензiї;

     ґ) рiшення суду про втрату чинностi лiцензiї на мовлення.

     3. Нацiональна рада приймає вмотивоване рiшення про анулювання лiцензiї на мовлення протягом 15 робочих днiв з дати надходження документiв щодо наявностi зазначених пiдстав для анулювання. Рiшення Нацiональної ради про анулювання лiцензiї може бути оскаржено у судовому порядку.

     4. Нацiональна рада письмово повiдомляє про анулювання лiцензiї лiцензiата та вiдповiдних операторiв телекомунiкацiй у триденний термiн з дня прийняття рiшення про анулювання лiцензiї на мовлення, якщо це рiшення не оскаржено у судовому порядку. У разi оскарження рiшення Нацiональної ради до суду Нацiональна рада письмово повiдомляє про анулювання лiцензiї лiцензiата та вiдповiдних операторiв телекомунiкацiй у триденний термiн з дня набрання рiшенням суду про анулювання лiцензiї законної сили.

     5. Нацiональна рада може звертатися до суду про анулювання лiцензiї на мовлення на пiдставi:

     а) факту передачi лiцензiї iншiй юридичнiй або фiзичнiй особi-нелiцензiату з метою проведення нею iнформацiйної дiяльностi;

     б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення лiцензiї у зв'язку з органiзацiйними змiнами статусу та умов дiяльностi лiцензiата;

     в) факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та лiцензiйних вимог;

     г) факту вiдмови лiцензiата у проведеннi працiвниками Нацiональної ради перевiрки його дiяльностi вiдповiдно до вимог законодавства України;

     ґ) факту невiдповiдностi лiцензiата визначеним статтею 12 цього Закону вимогам щодо заснування телерадiоорганiзацiй, обмеження частки власностi iноземних фiзичних та юридичних осiб в акцiонерному або статутному фондi телерадiоорганiзацiї, а також до установчих i статутних документiв телерадiоорганiзацiї.

     6. Виконання рiшення суду про анулювання лiцензiї на мовлення здiйснюється у загальному порядку вiдповiдно до вимог законодавства.

     Стаття 38. Державна реєстрацiя та ведення Державного реєстру телерадiоорганiзацiй України

     1. Суб'єкти господарювання, якi отримали лiцензiю на мовлення, пiдлягають державнiй реєстрацiї як суб'єкти iнформацiйної дiяльностi.

     2. Телерадiоорганiзацiї, якi не мають лiцензiй на мовлення, можуть зареєструватися як суб'єкти iнформацiйної дiяльностi за власним бажанням.

     3. Студiї-виробники, якi не мають лiцензiй на мовлення, можуть зареєструватися як суб'єкти iнформацiйної дiяльностi за власним бажанням.

     4. Державна реєстрацiя суб'єктiв господарювання як суб'єктiв iнформацiйної дiяльностi здiйснюється Нацiональною радою.

     5. Державна реєстрацiя суб'єктiв господарювання, якi отримали лiцензiї на мовлення, здiйснюється шляхом внесення вiдповiдних даних до Державного реєстру телерадiоорганiзацiй України у триденний строк з дня видачi лiцензiї на мовлення.

     6. Державна реєстрацiя студiї-виробника, який не має лiцензiї на мовлення, здiйснюється на пiдставi заяви керiвника студiї-виробника шляхом внесення вiдповiдних даних до Державного реєстру телерадiоорганiзацiй України та видачi свiдоцтва про державну реєстрацiю.

     7. Форма заяви визначається Нацiональною радою. У заявi вказуються такi реєстрацiйнi вiдомостi:

     а) назва телерадiоорганiзацiї;

     б) позивнi, логотип, товарний знак (за наявностi);

     в) програмнi цiлi або тематична спрямованiсть;

     г) юридична та поштова адреси телерадiоорганiзацiї; ґ) контактнi телефони, електронна адреса.

     8. До заяви про державну реєстрацiю додаються належним чином засвiдченi копiї свiдоцтва про державну реєстрацiю юридичної особи, статуту, довiдки мiсцевого органу Державного комiтету статистики України про включення телерадiоорганiзацiї до Єдиного державного реєстру пiдприємств i органiзацiй України.

     9. Нацiональна рада може вiдмовити в розглядi заяви про внесення до Державного реєстру телерадiоорганiзацiй України, якщо заява не вiдповiдає вимогам цього Закону. У разi вiдмови в розглядi заяви Нацiональна рада у триденний термiн пiсля отримання заяви повiдомляє про це заявника з обов'язковим зазначенням причин вiдмови.

     10. Протягом трьох робочих днiв пiсля отримання заяви Нацiональна рада вносить телерадiоорганiзацiю до Державного реєстру телерадiоорганiзацiй України i не пiзнiше нiж через тиждень пiсля внесення до цього реєстру видає телерадiоорганiзацiї свiдоцтво про державну реєстрацiю встановленого зразка. За оформлення свiдоцтва про державну реєстрацiю справляється плата в розмiрi п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, яка зараховується на поточний рахунок Нацiональної ради.

     11. Державний реєстр телерадiоорганiзацiй України веде Нацiональна рада. До зазначеного реєстру вносяться данi про телерадiоорганiзацiї, якi отримали лiцензiї на мовлення або зареєструвалися як суб'єкти iнформацiйної дiяльностi в порядку, визначеному цим Законом.

     12. Стосовно телерадiоорганiзацiй, якi отримали лiцензiю (лiцензiї) на мовлення, до Державного реєстру телерадiоорганiзацiй України вносяться такi вiдомостi:

     а) назва телерадiоорганiзацiї;

     б) позивнi, логотип, товарний знак (за наявностi);

     в) програмнi цiлi або тематична спрямованiсть;

     г) юридична та поштова адреси телерадiоорганiзацiї; ґ) контактнi телефони, електронна адреса;

     д) про власникiв i засновникiв телерадiоорганiзацiї вiдповiдно до вимог статтi 24 цього Закону;

     е) про особовий склад керiвних та наглядових органiв телерадiоорганiзацiї вiдповiдно до вимог статтi 24 цього Закону;

     є) дата i номер рiшення про видачу лiцензiї на мовлення;

     ж) серiя та номер лiцензiї;

     з) строк дiї лiцензiї;

     и) вид (види) мовлення, обсяги мовлення i час мовлення;

     i) територiальнi характеристики мовлення (загальнонацiональне, регiональне або мiсцеве з визначенням вiдповiдних областей, районiв i населених пунктiв);

     ї) про переоформлення лiцензiї, внесення змiн до лiцензiї, видачу її копiї або дублiката;

     й) про продовження лiцензiї;

     к) про накладання на телерадiоорганiзацiю штрафних санкцiй вiдповiдно до вимог цього Закону;

     л) дата i номер рiшення про визнання лiцензiї недiйсною та про її анулювання.

     13. Вiдомостi, зазначенi у частинi дванадцятiй цiєї статтi, вносяться до Державного реєстру телерадiоорганiзацiй України протягом трьох робочих днiв пiсля видачi (продовження, внесення змiн, видачi дублiката, анулювання) лiцензiї на мовлення.

     14. Доступ до Державного реєстру телерадiоорганiзацiй України є вiльним. Порядок користування зазначеним реєстром i розмiр плати за надання письмової iнформацiї щодо даних цього реєстру встановлюються Нацiональною радою. Нацiональна рада розмiщує вiдомостi Державного реєстру телерадiоорганiзацiй України на веб-сайтi та двiчi на рiк публiкує їх в офiцiйному бюлетенi Нацiональної ради.

Роздiл IV. ТЕЛЕБАЧЕННЯ I РАДIОМОВЛЕННЯ В БАГАТОКАНАЛЬНИХ ТЕЛЕМЕРЕЖАХ. СИСТЕМИ КОЛЕКТИВНОГО ПРИЙОМУ. РЕТРАНСЛЯЦIЯ

     Стаття 39. Мовлення в багатоканальних телемережах

     1. Багатоканальнi телемережi як телекомунiкацiйнi мережi створюються, реєструються, обслуговуються i захищаються вiдповiдно до вимог Закону України "Про телекомунiкацiї".

     2. Для розповсюдження телерадiопрограм та передач у багатоканальнiй телемережi суб'єкти господарювання повиннi отримати вiдповiдну лiцензiю Нацiональної ради.

     3. Право на розповсюдження телерадiопрограм у багатоканальних телемережах мають виключно:

     а) телерадiоорганiзацiї, що отримали лiцензiї на мовлення з використанням ресурсу багатоканальної телемережi вiдповiдно до вимог статтi 23 цього Закону;

     б) суб'єкти господарювання, яким Нацiональна рада видала лiцензiю провайдера програмної послуги.

     4. Телерадiоорганiзацiї здiйснюють мовлення з використанням ресурсу багатоканальної телемережi вiдповiдно до умов лiцензiї на мовлення та угоди з оператором багатоканальної телемережi.

     5. Провайдери програмної послуги використовують багатоканальну телемережу на пiдставi лiцензiї провайдера програмної послуги та вiдповiдної угоди з оператором багатоканальної телемережi.

     6. Оператор багатоканальної телемережi може сам надавати програмну послугу за умови отримання лiцензiї провайдера програмної послуги.

     7. Надання програмної послуги абоненту здiйснюється на пiдставi угоди мiж абонентом i лiцензiатом, укладеної вiдповiдно до чинного законодавства. Угода обов'язково визначає:

     тип наданого пакета програм (пакет унiверсальної програмної послуги, стандартний пакет або iндивiдуальний пакет на замовлення);

     перелiк телерадiопрограм та передач, якi провайдер зобов'язується надавати абоненту;

     абонентну плату за пакет i/або плату за надання окремих телерадiопрограм та передач.

     8. До закiнчення строку дiї угоди провайдер не має права без офiцiйно оформленого погодження абонента вносити змiни до характеристик програмної послуги, зазначених у частинi сьомiй цiєї статтi.

     9. Провайдер зобов'язаний забезпечити усiм абонентам можливiсть отримання програм унiверсальної програмної послуги та включити такi програми до всiх пакетiв програм.

     Для розповсюдження програм унiверсальної програмної послуги провайдер не зобов'язаний укладати договори з вiдповiдними телерадiоорганiзацiями.

     10. Провайдер програмної послуги може розпочинати свою дiяльнiсть з моменту отримання лiцензiї i затвердженого Нацiональною радою складу пакета (пакетiв) унiверсальної програмної послуги.

     11. Провайдер програмної послуги самостiйно, виходячи з ринкового попиту, встановлює розмiр абонентної плати за рiзнi пакети програм та iншi iнформацiйнi послуги. Державному регулюванню пiдлягає виключно розмiр абонентної плати за користування унiверсальною програмною послугою.

     12. У разi порушення провайдером вимог законодавства Нацiональна рада застосовує до нього визначенi цим Законом санкцiї.

     Стаття 40. Лiцензування провайдерiв програмної послуги

     1. Для органiзацiї дiяльностi (мовлення) кабельного телебачення i радiомовлення суб'єкт господарювання (провайдер або оператор телекомунiкацiй чи оператор кабельних мереж) повинен отримати лiцензiю (дозвiл) у Нацiональнiй радi.

     2. Лiцензування дiяльностi (мовлення) кабельного телебачення i радiомовлення здiйснюється за реєстрацiйним принципом. Лiцензiя видається без конкурсу на пiдставi заяви на термiн 10 рокiв.

     3. Заява про видачу лiцензiї провайдера програмної послуги подається вiдповiдно до вимог статтi 24 цього Закону. До заяви додаються:

     а) загальна концепцiя пакетування (перелiк) програм, придбаних для ретрансляцiї;

     б) документи, якi пiдтверджують придбання та право на розповсюдження (ретрансляцiю) програм iншого мовника.

     4. Загальна концепцiя (принципи, пiдстави) добору програм для ретрансляцiї (пропозицiї абонентам) є обов'язковим додатком до лiцензiї на дiяльнiсть (мовлення) кабельного телебачення i радiомовлення. Цей додаток пiдлягає щорiчнiй перереєстрацiї. Для перереєстрацiї лiцензiат повинен подати до Нацiональної ради iнформацiю про виконання концепцiї добору програм протягом попереднього року.

     5. Заява про видачу лiцензiї провайдера програмної послуги розглядається i рiшення щодо неї приймається у мiсячний термiн з дня її надходження до Нацiональної ради.

     6. За результатами розгляду заяви Нацiональна рада приймає рiшення:

     а) про видачу лiцензiї провайдера програмної послуги;

     б) про затвердження пакета (пакетiв) програм унiверсальної програмної послуги в населеному пунктi (населених пунктах) та/або на територiї (територiях), де передбачається надання програмної послуги.

     7. Лiцензiю провайдера програмної послуги може бути анульовано в судовому порядку за поданням Нацiональної ради у зв'язку з систематичними порушеннями ним вимог цього Закону, законодавства України про захист суспiльної моралi, законодавства України про авторськi та сумiжнi права.

     8. Права, якi надає лiцензiя провайдера програмної послуги, не можуть бути переданi iншiй особi (юридичнiй чи фiзичнiй).

     Стаття 41. Системи колективного прийому

     1. Системи колективного прийому теле- та/чи радiопрограм створюються з метою отримання споживачами можливостi якiсного приймання за допомогою побутових приймальних засобiв телевiзiйних та/чи радiопрограм, якi розповсюджуються в зонi дiї системи колективного прийому.

     2. Системи колективного прийому не квалiфiкуються як багатоканальнi телемережi. Дiяльнiсть їх операторiв не пiдлягає лiцензуванню Нацiональною радою. Розповсюдження програм споживачам за допомогою системи колективного прийому не потребує реєстрацiї суб'єкта iнформацiйної дiяльностi.

     3. У складi багатоканальної мережi система колективного прийому може бути лише за договiрною закрiпленою згодою власникiв будинку на це та на схвалений мешканцями (потенцiальними абонентами) пакет додаткових послуг багатоканальної телемережi.

     Стаття 42. Ретрансляцiя телерадiопрограм та передач

     1. Ретрансляцiя телерадiопрограм та передач, змiст яких вiдповiдає вимогам Європейської конвенцiї про транскордонне телебачення, на територiї України не обмежується. Порядок ретрансляцiї регулюється цим Законом.

     2. Суб'єкт господарювання, який перебуває пiд юрисдикцiєю України, має на метi здiйснювати ретрансляцiю i отримав на це дозвiл вiд правовласника (виробника), який не пiдпадає пiд юрисдикцiю країни, що входить до Європейського Союзу, або країни, яка ратифiкувала Європейську конвенцiю про транскордонне телебачення, зобов'язаний адаптувати змiст призначених для ретрансляцiї програм до вимог законодавства України.

     3. Право на ретрансляцiю теле- та/чи радiопрограм визначається лiцензiєю на мовлення або лiцензiєю провайдера програмної послуги.

     4. Максимальнi обсяги ретрансляцiї та орiєнтовний перелiк (за жанрами) передбачених до ретрансляцiї програм та передач визначаються програмною концепцiєю мовлення згiдно з вимогами цього Закону.

     5. Провайдери програмної послуги здiйснюють ретрансляцiю телерадiопрограм та передач у багатоканальних телемережах вiдповiдно до перелiку телерадiопрограм та передач, якi передбачено надавати у складi програмної послуги.

Роздiл V. ОРГАНIЗАЦIЯ ТЕЛЕРАДIОМОВЛЕННЯ

     Стаття 43. Початок мовлення

     1. Органiзацiя-лiцензiат має право розпочати мовлення протягом року з дня набрання лiцензiєю чинностi. Про початок мовлення вона зобов'язана у десятиденний термiн повiдомити Нацiональну раду.

     2. Власник технiчних засобiв мовлення або органiзацiя, що їх експлуатує, не має права надавати технiчнi засоби мовлення в користування телерадiоорганiзацiям, якi не мають вiдповiдної лiцензiї або якщо вiдповiдна лiцензiя втратила чиннiсть.

     3. Забороняється розповсюджувати телерадiопрограми чи передачi на територiю, бiльшу вiд вказаної в лiцензiї Нацiональної ради.

     4. На однiй територiї забороняється розповсюдження наземним ефiрним способом однакових за змiстом програм.

     5. Лiцензiат не має права передавати канал мовлення в суборенду iншим органiзацiям.

     6. Керiвник телерадiоорганiзацiї або уповноважена ним особа дає дозвiл на випуск телерадiопередач чи програм i несе особисту вiдповiдальнiсть за їх змiст та якiсть.

     Стаття 44. Кореспондентськi пункти

     1. Телерадiоорганiзацiї мають право у встановленому законодавством України порядку вiдкривати кореспондентськi пункти на територiї України та за її межами.

     2. Кореспондентський пункт є структурним пiдроздiлом (фiлiєю) телерадiоорганiзацiї, який створюється з метою iнформацiйного забезпечення телерадiоорганiзацiї.

     3. Кореспондентськi пункти не мають права на самостiйнi мовлення та здiйснення iнформацiйних i рекламних вставок на каналi мовлення телерадiоорганiзацiї.

     Стаття 45. Акредитацiя творчих працiвникiв телерадiоорганiзацiї

     1. Телерадiоорганiзацiя має право акредитувати своїх творчих працiвникiв в органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування, установах, органiзацiях i пiдприємствах, де дiє порядок акредитацiї.

     2. Правила акредитацiї повиннi бути справедливими, обґрунтованими, однаковими та рiвними для усiх телерадiоорганiзацiй. Правила акредитацiї повиннi бути оприлюдненi вiдповiдними органом державної влади або органом мiсцевого самоврядування, установою, органiзацiєю або пiдприємством, де дiє порядок акредитацiї.

     3. Орган державної влади, орган мiсцевого самоврядування, установа, органiзацiя, пiдприємство не може вiдмовити у вiльному доступi або в акредитацiї творчих працiвникiв телерадiоорганiзацiї, якщо iнше не передбачене законом.

     Стаття 46. Вихiднi данi

     1. Телерадiоорганiзацiя зобов'язана повiдомляти свої вихiднi данi (найменування, позивнi, логотип або емблему).

     2. Пiд час трансляцiї (ретрансляцiї) радiопрограми Телерадiоорганiзацiя не рiдше нiж щогодини передає свої позивнi.

     3. Пiд час трансляцiї телепередач Телерадiоорганiзацiя використовує логотип або iншi вихiднi данi.

     Стаття 47. Дозвiл на право використання програм чи передач iнших телерадiоорганiзацiй

     1. Використання програм чи передач iнших телерадiоорганiзацiй здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про авторське право та сумiжнi права".

     2. При розповсюдженнi програм iноземних телерадiокомпанiй в багатоканальних телемережах забороняється вносити будь-якi змiни в програму, крiм випадкiв, визначених угодами з правовласниками аудiовiзуальної продукцiї або передбачених законодавством України.

     Стаття 48. Облiк аудiовiзуальних творiв та порядок зберiгання їх копiй (записiв)

     1. Кожна телерадiоорганiзацiя-лiцензiат зобов'язана вести журнал облiку передач, якi Телерадiоорганiзацiя транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцiю чи ретрансляцiю у повнiй та незмiннiй формi третьою особою (оператором телекомунiкацiй).

     2. У журналi облiку передач фiксуються:

     дата випуску, час початку i закiнчення передачi;

     назва i тема передачi;

     прiзвище авторiв i ведучих передачi;

     мова передачi.

     3. Журнал облiку передач зберiгається телерадiоорганiзацiєю протягом року з дня останнього запису в ньому.

     4. Усi передачi, якi телерадiоорганiзацiя транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцiю чи ретрансляцiю у повнiй та незмiннiй формi третьою особою (оператором телекомунiкацiй), повиннi бути записанi i зберiгатися протягом 14 днiв вiд дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надiйшло скарги щодо їхнього змiсту.

     5. У разi подання скарги щодо змiсту передачi її записи зберiгаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто i рiшення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.

     6. Умови довгострокового зберiгання телерадiопередач, що становлять iсторичну, художню, культурну чи iншу цiннiсть, визначаються законодавством України.

     Стаття 49. Розповсюдження офiцiйних повiдомлень та iншої обов'язкової iнформацiї

     1. Державнi та комунальнi телерадiоорганiзацiї зобов'язанi безкоштовно передавати офiцiйнi повiдомлення Верховної Ради України, Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України та Конституцiйного Суду України, офiцiйнi повiдомлення Верховної Ради Автономної Республiки Крим, органiв мiсцевого самоврядування та мiсцевих органiв виконавчої влади - на пiдвiдомчу їм територiю.

     2. Телерадiоорганiзацiї, незалежно вiд форм власностi, зобов'язанi безкоштовно оприлюднювати повiдомлення про надзвичайнi ситуацiї. Право на використання телебачення i радiомовлення з цiєю метою належить органам влади i посадовим особам, якi уповноваженi приймати рiшення в умовах надзвичайних ситуацiй.

     3. Трансляцiя сесiй Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республiки Крим проводиться вiдповiдно до державного замовлення та на основi договору.

     4. На вимогу Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України та Голови Конституцiйного Суду України державнi телерадiоорганiзацiї надають їм час для екстрених офiцiйних виступiв з важливих питань державного життя.

     5. Державнi телерадiоорганiзацiї зобов'язанi передбачати у своїх програмах час i форми для забезпечення можливостi виступiв народних депутатiв України з питань їхньої депутатської дiяльностi.

     Участь народних депутатiв України у передачах з iнших питань здiйснюється на загальних засадах.

     6. Виступи депутатiв мiсцевих рад з питань їхньої депутатської дiяльностi в телерадiопрограмах, що транслюються на територiї вiдповiдної ради, здiйснюються за домовленiстю з мiсцевими телерадiоорганiзацiями.

     Стаття 50. Дiяльнiсть телерадiоорганiзацiй пiд час виборчого процесу

     1. Особливостi дiяльностi телерадiоорганiзацiй пiд час виборчого процесу регулюються законодавством про вибори.

     Стаття 51. Мовлення в особливих обставинах

     1. На час надзвичайного та/чи воєнного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях вiдповiдно до закону може встановлюватися особливий режим роботи аудiовiзуальних засобiв масової iнформацiї.

     2. Особливостi регулювання мовлення пiд час надзвичайного та/чи воєнного стану визначаються законом.

     Стаття 52. Припинення мовлення

     1. Пiдставами для припинення мовлення є закiнчення термiну дiї лiцензiї, якщо строк її дiї не був продовжений, або анулювання лiцензiї вiдповiдно до вимог цього Закону.

     2. Протягом доби з дня закiнчення строку дiї або анулювання лiцензiї лiцензiат зобов'язаний припинити мовлення.

     3. Продовження мовлення пiсля отримання офiцiйного повiдомлення про анулювання лiцензiї тягне за собою вiдповiдальнiсть керiвника телерадiоорганiзацiї та керiвника вiдповiдного оператора телекомунiкацiй, який надає послуги з експлуатацiї технiчних засобiв мовлення, вiдповiдно до закону.

     Стаття 53. Реклама

     1. Вiдносини, якi виникають пiд час рекламної дiяльностi та спонсорства на телебаченнi i радiо, регулюються Законом України "Про рекламу".

     Стаття 54. Участь спонсорiв у створеннi телерадiопередач

     1. Юридичнi та фiзичнi особи, якi не є телерадiоорганiзацiями або телерадiовиробниками, можуть брати участь у прямому чи опосередкованому фiнансуваннi виробництва телерадiопрограм та передач або їх змiстовних частин.

     2. Вiдомостi про спонсора (назва або iм'я, торгова чи фiрмова марка, емблема) у телерадiопередачах, якi фiнансуються спонсором, мають бути чiтко i точно означенi титрами чи дикторським текстом на їх початку та наприкiнцi.

     3. Реквiзити спонсора (адреса, телефон, розрахунковий рахунок тощо), а також споживчi якостi товару чи послуг не зазначаються.

     4. Забороняється оприлюднювати iнформацiю про спонсорiв пiд виглядом iнформацiї чи в iнший спосiб пiд час трансляцiї аудiовiзуального твору.

     5. Телерадiопрограми та передачi або їх складовi частини, якi фiнансуються спонсором, не повиннi вмiщувати прямi чи прихованi посилання на назву товарiв або послуг.

     6. Забороняється спонсорування новин, телерадiопрограм та передач, якi висвiтлюють полiтичнi подiї чи проблеми.

     7. Спонсори не мають права впливати на час i змiст телерадiопрограм та передач або їх частини, а також втручатися у професiйну дiяльнiсть телерадiоорганiзацiй та їх працiвникiв.

     8. Спонсорство не звiльняє телерадiоорганiзацiю вiд вiдповiдальностi за змiст телерадiопрограм та передач або їх частин.

     9. Спонсорами не можуть виступати юридичнi та фiзичнi особи, основою дiяльностi яких є виробництво чи реалiзацiя товарiв та послуг, реклама яких на телебаченнi та/або радiомовленнi заборонена вiдповiдно до законодавства України.

Стаття 55. Анонси передач

     1. Анонси передач є iнформацiєю для телеглядачiв i радiослухачiв та мають вiдповiдати вимогам статтi 59 цього Закону.

     2. Анонси передач транслюються вiдповiдно до вимог Закону України "Про рекламу".

Роздiл VI. ПРАВА I ОБОВ'ЯЗКИ ТЕЛЕРАДIООРГАНIЗАЦIЙ ТА ЇХ ПРАЦIВНИКIВ

     Стаття 56. Права телерадiоорганiзацiй

     1. Телерадiоорганiзацiї, їх працiвники мають право на одержання вiд державних органiв, пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi необхiдної iнформацiї для здiйснення своєї статутної дiяльностi у порядку, передбаченому законодавством України.

     Стаття 57. Редакцiйний статут Телерадiоорганiзацiї

     1. Редакцiйний статут Телерадiоорганiзацiї мiстить вимоги до створення та поширення iнформацiї.

     2. Редакцiйний статут затверджує власник Телерадiоорганiзацiї або уповноважений ним орган.

     3. Власник Телерадiоорганiзацiї не має права втручатися у творчу дiяльнiсть Телерадiоорганiзацiї в iнший спосiб, нiж через внесення змiн до редакцiйного статуту Телерадiоорганiзацiї.

     4. Редакцiйний статут Телерадiоорганiзацiї визначає:

     основнi вимоги до забезпечення точностi, об'єктивностi, неупередженостi та збалансованостi iнформацiї, що розповсюджується телерадiоорганiзацiєю;

     вимоги до розповсюдження конфiденцiйної iнформацiї; вимоги до розповсюдження iнформацiї про насильство; вимоги до розповсюдження iнформацiї про злочини;

     вимоги до розповсюдження iнформацiї про рiзнi групи населення (нацiональнi та сексуальнi меншини, релiгiйнi групи, хворих та iнвалiдiв);

     вимоги до захисту дiтей вiд негативного впливу iнформацiї, що розповсюджується телерадiоорганiзацiєю;

     вимоги до перевiрки достовiрностi iнформацiї, одержаної вiд третiх осiб;

     вимоги до дотримання авторських та сумiжних прав при розповсюдженнi iнформацiї;

     особливостi поширення iнформацiї про полiтичнi партiї та полiтикiв пiд час виборчого процесу та поза його межами;

     вимоги до реклами та спонсорства;

     вимоги щодо недопущення прихованої реклами та одержання творчими працiвниками телерадiоорганiзацiї товарiв i послуг безкоштовно або за пiльговими цiнами;

     порядок утворення, дiяльностi та повноваження редакцiйної ради телерадiоорганiзацiї.

     5. Редакцiйний статут телерадiоорганiзацiї передбачає створення редакцiйної ради, половина складу якої призначається власником телерадiоорганiзацiї або уповноваженим ним органом, а половина обирається творчим колективом телерадiоорганiзацiї. На редакцiйну раду телерадiоорганiзацiї покладається:

     контроль за дотриманням телерадiожурналiстами редакцiйного статуту;

     контроль за дотриманням прав телерадiожурналiстiв, вимог щодо заборони цензури та втручання у творчу дiяльнiсть телерадiоорганiзацiї;

     внесення на розгляд органiв управлiння телерадiоорганiзацiї питання про вiдсторонення вiд керiвництва телерадiоорганiзацiєю або її окремими пiдроздiлами осiб, якi порушували редакцiйний статут та/або вимоги законодавства щодо прав телерадiожурналiстiв, заборони цензури i втручання у творчу дiяльнiсть телерадiоорганiзацiй, про призначення службового розслiдування i звiльнення цих осiб вiдповiдно до закону в разi пiдтвердження наявностi зазначених порушень.

     6. Редакцiйний статут телерадiоорганiзацiї має бути оприлюднений. Копiя редакцiйного статуту протягом семи днiв з часу його прийняття або внесення змiн до нього надсилається до Нацiональної ради.

     Стаття 58. Права творчого колективу та телерадiожурналiстiв

     1. Творчий колектив телерадiоорганiзацiї складається з телерадiожурналiстiв.

     2. Творчий колектив органiзацiї має право вiдстоювати iнтереси телерадiожурналiстiв та здiйснювати контроль за дотриманням їхнiх прав, вимог щодо заборони цензури i втручання у творчу дiяльнiсть телерадiоорганiзацiї.

     3. Збори творчого колективу телерадiоорганiзацiї обирають половину складу редакцiйної ради телерадiоорганiзацiї. Телерадiожурналiст має право:

     а) брати участь у зборах творчого колективу телерадiоорганiзацiї, вносити пропозицiї щодо розгляду ними питань;

     б) пропонувати кандидатури до складу редакцiйної ради телерадiоорганiзацiї, бути обраним до її складу;

     в) звертатися до редакцiйної ради телерадiоорганiзацiї щодо порушень прав телерадiожурналiстiв, вимог щодо заборони цензури i втручання у творчу дiяльнiсть телерадiоорганiзацiї, порушень редакцiйного статуту телерадiоорганiзацiї.

     Стаття 59. Обов'язки телерадiоорганiзацiї

     1. Телерадiоорганiзацiя зобов'язана:

     а) дотримуватися законодавства України та вимог лiцензiї;

     б) виконувати рiшення Нацiональної ради та судових органiв;

     в) поширювати об'єктивну iнформацiю;

     г) не створювати перешкод у передачi та прийманнi програм iнших телерадiоорганiзацiй, функцiонуваннi засобiв телекомунiкацiй;

     ґ) дотримуватися вимог державних стандартiв i технiчних параметрiв телерадiомовлення;

     д) попереджати телеглядачiв про те, що її програми є платними;

     е) виконувати правила рекламної дiяльностi i спонсорства, встановленi законодавством;

     є) з повагою ставитися до нацiональної гiдностi, нацiональної своєрiдностi i культури всiх народiв;

     ж) зберiгати у таємницi, на пiдставi документального пiдтвердження, вiдомостi про особу, яка передала iнформацiю або iншi матерiали за умови нерозголошення її iменi;

     з) не поширювати матерiали, якi порушують презумпцiю невинуватостi пiдсудного або упереджують рiшення суду;

     и) не розголошувати iнформацiю про приватне життя громадянина без його згоди, якщо ця iнформацiя не є суспiльно необхiдною. У разi якщо суд визнає, що поширення iнформацiї про особисте життя громадянина не становить суспiльної необхiдностi, моральна шкода та матерiальнi збитки вiдшкодовуються в порядку, встановленому законодавством України;

     i) розмiстити спростування поширеної iнформацiї, визнаної недостовiрною, наклепницькою тощо.

     Стаття 60. Обов'язки творчих працiвникiв телерадiоорганiзацiй

     1. Творчий працiвник телерадiоорганiзацiї зобов'язаний:

     а) дотримуватися програмної концепцiї телерадiоорганiзацiї, керуватися її статутом;

     б) перевiряти достовiрнiсть одержаної ним iнформацiї;

     в) не допускати поширення iнформацiї, передбаченої частиною другою статтi 6 цього Закону;

     г) не допускати випадкiв поширення в телерадiопрограмах вiдомостей, якi порушують права i законнi iнтереси громадян, принижують їх честь i гiднiсть;

     ґ) виконувати iншi вимоги, якi випливають iз цього Закону i статуту телерадiоорганiзацiї та укладеного ним з телерадiоорганiзацiєю трудового договору.

     2. Обов'язки, передбаченi частиною першою цiєї статтi, поширюються також на позаштатних творчих працiвникiв телерадiоорганiзацiї.

     3. У разi висунення творчого працiвника телерадiоорганiзацiї кандидатом на виборнi посади вiн має рiвнi з iншими кандидатами права у використаннi телебачення i радiомовлення.

     4. Творчий працiвник телерадiоорганiзацiї не має права використовувати своє службове становище в iнтересах кандидата на виборнi посади, довiреною особою якого вiн є.

Роздiл VII. ПРАВА ТЕЛЕГЛЯДАЧIВ I РАДIОСЛУХАЧIВ

     Стаття 61. Захист прав телеглядачiв, радiослухачiв

     1. Телеглядачi i радiослухачi мають право:

     приймати програми телерадiоорганiзацiй, якi доступнi для прийому на територiї України;

     одержувати iнформацiю про розклад передач;

     звертатися до телерадiоорганiзацiї, її засновникiв, Нацiональної ради, Державного комiтету телебачення i радiомовлення України iз зауваженнями та пропозицiями щодо змiсту i технiчної якостi вiдповiдних програм або передач i отримувати письмово або безпосередньо у передачах вiдповiдь на звернення;

     у порядку, визначеному законом, спростовувати iнформацiю про них, поширену телерадiоорганiзацiєю.

     Стаття 62. Захист суспiльної моралi та забезпечення прав неповнолiтнiх i юнацтва

     1. При створеннi, пiдготовцi та розповсюдженнi телерадiопрограм та передач телерадiоорганiзацiї i провайдери програмної послуги зобов'язанi дотримуватися вимог законодавства України про захист суспiльної моралi.

     2. Телерадiоорганiзацiям забороняється розповсюджувати, а також анонсувати програми та передачi, якi можуть зашкодити фiзичному, iнтелектуальному i духовному розвитку неповнолiтнiх та юнацтва, крiм як протягом ефiрного часу в добовому вiдрiзку з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом.

     Такi програми або передачi повиннi мати спецiальне попередження i вiдповiдно позначатися в розкладi програм телерадiоорганiзацiй та спецiально позначатися безпосередньо перед їх трансляцiєю.

     3. У програмах та передачах телерадiоорганiзацiї не мають права без письмової згоди батькiв або осiб, що їх замiнюють, а також вiдповiдних правоохоронних органiв розголошувати будь-яку iнформацiю, яка:

     може сприяти iдентифiкацiї особи неповнолiтнього правопорушника;

     стосується факту самогубства неповнолiтнього.

     Стаття 63. Неприпустимiсть перекручення iнформацiї

     1. Особа, в якої беруть iнтерв'ю, або особа, яка надала iнформацiю для телерадiоорганiзацiї, має право на пiдставi письмової заяви переглянути та/або прослухати вiдповiдну передачу перед її трансляцiєю.

     2. Спори у зв'язку з недостовiрнiстю або неповнотою iнформацiї, поширеної у зазначених в частинi першiй цiєї статтi передачах, розглядаються у судовому порядку.

     Стаття 64. Право на спростування

     1. Громадянин або юридична особа мають право вимагати вiд телерадiоорганiзацiї спростування поширених у її програмi чи передачi вiдомостей, якi не вiдповiдають дiйсностi та/або принижують честь i гiднiсть особи.

     2. Право вимагати спростування мають офiцiйнi представники громадянина, якщо сам громадянин не має можливостi вимагати спростування.

     3. Заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадiоорганiзацiї у письмовiй формi протягом 14 днiв з дня поширення таких вiдомостей з письмовим повiдомленням про це Нацiональної ради.

     4. Телерадiоорганiзацiя зобов'язана розглянути заяву у семиденний термiн з дня її надходження, якщо iнше не передбачено законодавством України.

     5. На вимогу заявника Телерадiоорганiзацiя зобов'язана надати йому можливiсть безкоштовного прослуховування (перегляду) вiдповiдного фрагменту програми чи передачi або надати копiю запису фрагменту з вiдповiдною оплатою.

     6. Якщо в телерадiоорганiзацiї вiдсутнi достатнi докази того, що поширенi нею вiдомостi вiдповiдають дiйсностi, вона зобов'язана термiново їх спростувати.

     7. Спростування повинно бути поширено тiєю ж телерадiоорганiзацiєю i в такiй же програмi чи передачi, що й вiдомостi, якi не вiдповiдають дiйсностi, або в iнший час за домовленiстю з особою, права якої були порушенi.

     8. У спростуваннi має бути зазначено, якi вiдомостi не вiдповiдають дiйсностi, коли i в якiй програмi чи передачi вони були поширенi телерадiоорганiзацiєю.

     9. Якщо громадянин чи юридична особа надали текст спростування, то вiн пiдлягає поширенню за умови його вiдповiдностi вимогам цього Закону. Скорочення чи iншi змiни в текстi спростування, поданого заявником, без його згоди не допускаються.

     10. Телерадiоорганiзацiя, яка зобов'язана поширити текст спростування, на вимогу громадянина чи представника юридичної особи може надати йому можливiсть зачитати власний текст i передати його в запису.

     11. Про передбачуваний термiн поширення та змiст тексту спростування Телерадiоорганiзацiя зобов'язана повiдомити заявника.

     12. У разi вiдмови телерадiоорганiзацiї вiд спростування вона зобов'язана термiново повiдомити про це заявника.

     13. У разi винесення судом рiшення про спростування текст спростування поширюється телерадiоорганiзацiєю в порядку, визначеному цим Законом.

     14. Телерадiоорганiзацiя може вiдмовити особi у спростуваннi поширеної iнформацiї, якщо заяву про спростування було подано з порушенням вимог цього Закону.

     Стаття 65. Право на вiдповiдь

     1. Громадянин або юридична особа, стосовно якого (якої) у програмi чи передачi телерадiоорганiзацiї було поширено вiдомостi, якi не вiдповiдають дiйсностi або порушують його (її) права i законнi iнтереси, має право на вiдповiдь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) у програмах та передачах даної телерадiоорганiзацiї незалежно вiд того, було подано заяву з вимогою спростування чи нi.

     2. Порядок подачi заяви на вiдповiдь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) визначається статтею 64 цього Закону.

     Стаття 66. Вiдшкодування моральної шкоди

     1. Моральна (немайнова) шкода вiдшкодовується вiдповiдно до вимог Цивiльного кодексу України.

     Стаття 67. Звiльнення вiд вiдповiдальностi за поширення iнформацiї, що не вiдповiдає дiйсностi

     1. Телерадiоорганiзацiя та її працiвники не несуть вiдповiдальностi за поширення iнформацiї, що не вiдповiдає дiйсностi, у разi:

     а) якщо ця iнформацiя мiстилася в офiцiйних повiдомленнях або одержана вiд органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування у письмовiй формi;

     б) якщо ця iнформацiя є дослiвним цитуванням заяв i виступiв (усних i друкованих) посадових осiб органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, народних депутатiв України, кандидатiв на пост Президента України, кандидатiв у народнi депутати України та у депутати рад усiх рiвнiв, кандидатiв на посади сiльських, селищних, мiських голiв;

     в) якщо ця iнформацiя розповсюджувалася без попереднього запису та мiстилася у виступах осiб, якi не є працiвниками телерадiоорганiзацiї;

     г) якщо вона є дослiвним вiдтворенням матерiалiв, поширених iншим засобом масової iнформацiї або iнформацiйним агентством, з посиланням на нього;

     ґ) якщо звiльнення вiд вiдповiдальностi передбачено iншим законом.

Роздiл VIII. МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО В ГАЛУЗI ТЕЛЕБАЧЕННЯ I РАДIОМОВЛЕННЯ

     Стаття 68. Мiжнародне спiвробiтництво телерадiоорганiзацiй

     1. Спiвробiтництво телерадiоорганiзацiй iз зарубiжними партнерами здiйснюється на пiдставi прямих договорiв.

     2. Якщо мiжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено iншi норми, нiж тi, що мiстяться у цьому Законi, то застосовуються норми мiжнародного договору.

     Стаття 69. Дiяльнiсть представникiв зарубiжних телерадiоорганiзацiй на територiї України

     1. Акредитацiя зарубiжних кореспондентiв телебачення i радiо проводиться Мiнiстерством закордонних справ України.

     2. Акредитованi зарубiжнi кореспонденти мають права та обов'язки працiвника телерадiоорганiзацiї, передбаченi цим Законом.

     3. Представники зарубiжних телерадiоорганiзацiй, не акредитованi в Українi у встановленому порядку, здiйснюють свою дiяльнiсть як спiвробiтники iноземних юридичних осiб.

Роздiл IX. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ТЕЛЕБАЧЕННЯ I РАДIОМОВЛЕННЯ

     Стаття 70. Контроль та нагляд за дотриманням законодавства телерадiоорганiзацiями i провайдерами програмної послуги

     1. Нацiональна рада здiйснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог:

     законодавства України у сферi телебачення i радiомовлення;

     Закону України "Про рекламу" щодо спонсорства i порядку розповсюдження реклами на телебаченнi i радiомовленнi;

     законодавства про захист суспiльної моралi;

     законодавства про кiнематографiю щодо квоти демонстрування нацiональних фiльмiв;

     законодавства про вибори.

     2. Антимонопольний комiтет України здiйснює контроль за дотриманням законодавства про захист економiчної конкуренцiї.

     3. Державна iнспекцiя зв'язку у встановленому законодавством порядку здiйснює державний нагляд за користуванням радiочастотного ресурсу для потреб телерадiомовлення, дiяльнiстю операторiв телекомунiкацiй, контроль за технiчними параметрами поширення аудiовiзуальної iнформацiї.

     4. Уповноваженi органи Кабiнету Мiнiстрiв України здiйснюють контроль за дотриманням законодавства про захист авторського права та сумiжних прав.

     5. Контроль та нагляд за дотриманням iнших вимог законодавства здiйснюють органи державної влади в межах своєї компетенцiї.

     6. У разi виявлення порушення телерадiоорганiзацiєю або провайдером програмної послуги вимог законодавства уповноважений орган вживає до порушника санкцiї або надсилає до Нацiональної ради подання вiдповiдно до вимог закону.

     Стаття 71. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про телебачення i радiомовлення

     1. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про телебачення i радiомовлення несуть телерадiоорганiзацiї, провайдери програмної послуги, їх керiвники та працiвники, iншi суб'єкти господарської дiяльностi, посадовi особи органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування. Виннi в порушеннях несуть цивiльно-правову, адмiнiстративну i кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством України.

     2. Мiру вiдповiдальностi та вiдповiднi санкцiї за порушення законодавства про телебачення i радiомовлення встановлює суд. У визначених цим Законом випадках санкцiї за порушення законодавства про телебачення i радiомовлення встановлюються Нацiональною радою.

     3. Рiшення Нацiональної ради щодо застосування штрафних санкцiй можуть бути оскарженi у судовому порядку.

     4. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про телебачення i радiомовлення встановлюється на пiдставi документальних свiдчень, актiв перевiрки телерадiоорганiзацiй, звернень визначених цим Законом органiв державної влади.

     Стаття 72. Санкцiї за порушення законодавства про телебачення i радiомовлення

     1. Санкцiї за порушення законодавства про телебачення i радiомовлення застосовуються за рiшенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рiшенням Нацiональної ради.

     2. Нацiональна рада застосовує санкцiї до телерадiоорганiзацiй у разi порушення ними вимог цього Закону або лiцензiйних умов.

     3. Нацiональна рада застосовує санкцiї до провайдерiв програмної послуги у разi порушення ними вимог цього Закону.

     4. У разi порушення законодавства про телебачення i радiомовлення iншими юридичними або фiзичними особами Нацiональна рада звертається до суду або до iнших органiв державної влади для усунення цих порушень у визначеному законодавством порядку.

     5. Нацiональна рада приймає рiшення про застосування санкцiй на пiдставi наданих документальних свiдчень, актiв перевiрки чи подання визначених цим Законом органiв державної влади.

     6. Нацiональна рада може застосовувати до телерадiоорганiзацiй та провайдерiв програмної послуги такi санкцiї:

     оголошення попередження;

     стягнення штрафу;

     подання до суду справи про анулювання лiцензiї на мовлення.

     7. Рiшення про оголошення попередження приймається у разi першого порушення законодавства чи умов лiцензiї телерадiоорганiзацiєю або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги.

     8. Рiшення про стягнення штрафу приймається:

     якщо пiсля винесення попередження вiдповiднi порушення не були усуненi;

     якщо телерадiоорганiзацiя за час пiсля видачi (продовження) лiцензiї вже отримала не менше трьох попереджень;

     якщо провайдер програмної послуги за час пiсля сплати ним попереднього штрафу вже отримав не менше трьох попереджень.

     9. Штраф не може накладатися, якщо з часу останнього порушення законодавства минуло бiльше одного календарного року.

     10. Розмiри штрафiв встановлюються Нацiональною радою за погодженням з Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до вимог законодавства.

     11. Рiшення про стягнення штрафу може бути оскаржене в судовому порядку.

     12. Якщо порушення не були усуненi пiсля попередження та стягнення штрафу, Нацiональна рада подає до суду справу про анулювання лiцензiї на мовлення телерадiоорганiзацiї або справу про скасування державної реєстрацiї провайдера програмної послуги.

     Стаття 73. Розгляд Нацiональною радою питань про порушення телерадiоорганiзацiєю або провайдером програмної послуги законодавства України та умов лiцензiї

     1. Питання про порушення лiцензiатом законодавства або умов лiцензiї розглядаються на засiданнi Нацiональної ради в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про Нацiональну раду України з питань телебачення i радiомовлення".

     2. Нацiональна рада починає розгляд питання про порушення лiцензiатом законодавства або умов лiцензiї на пiдставi актiв перевiрки.

     3. До початку розгляду представник лiцензiата має право ознайомитися з усiма матерiалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. При розглядi питання представник лiцензiата має право користуватися правовою допомогою.

     Стаття 74. Прийняття Нацiональною радою рiшення за результатами розгляду питання про порушення телерадiоорганiзацiєю або провайдером програмної послуги законодавства України та умов лiцензiї

     1. За результатами розгляду питання про порушення лiцензiатом законодавства або умов лiцензiї Нацiональна рада приймає рiшення про:

     а) визнання порушення i застосування передбачених цим Законом санкцiй;

     б) проведення додаткової перевiрки;

     в) вiдсутнiсть фактiв порушення.

     2. Копiя рiшення протягом 10 днiв вручається або надсилається лiцензiату.

     Стаття 75. Виконання рiшення про застосування санкцiї

     1. Рiшення Нацiональної ради про застосування санкцiї вручається або надсилається керiвнику лiцензiата.

     2. У рiшеннi про застосування санкцiї Нацiональна рада може встановити термiн усунення порушення.

     3. У разi застосування санкцiї у виглядi штрафу лiцензiат зобов'язаний сплатити штраф у тридцятиденний термiн з дня отримання рiшення про накладення штрафу. За кожен день прострочення сплати нараховується пеня у розмiрi одного вiдсотка суми штрафу. У разi вiдмови лiцензiатом вiд сплати штрафу штраф стягується за рiшенням суду.

     4. Суми штрафiв зараховуються до Державного бюджету України.

     5. Лiцензiат зобов'язаний надати Нацiональнiй радi документальне пiдтвердження факту сплати штрафу (копiю платiжного доручення) протягом п'яти днiв з моменту сплати.

Роздiл X. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. До приведення у вiдповiднiсть iз цим Законом чиннi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

     3. Усi лiцензiї, виданi Нацiональною радою до набрання чинностi цим Законом, дiють до закiнчення визначеного в них строку дiї. При продовженнi строку дiї лiцензiї на мовлення Нацiональна рада приводить її у вiдповiднiсть iз вимогами цього Закону. Змiна територiальної категорiї мовлення вiдбувається на пiдставi заяви лiцензiата у порядку, визначеному цим Законом. При цьому до загальнонацiональних мовникiв прирiвнюються телерадiоорганiзацiї, якi на день набрання чинностi цим Законом вели мовлення в областях (з урахуванням Автономної Республiки Крим), в яких проживає не менше двох третин населення України.

     Телерадiоорганiзацiї повиннi затвердити свої редакцiйнi статути вiдповiдно до вимог цього Закону та їх копiї надати Нацiональнiй радi протягом року з дня набрання цим Законом чинностi.

     4. Внести змiни до таких законiв України:

     1) у Законi України "Про Нацiональну раду України з питань телебачення i радiомовлення" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 16, ст. 265):

     а) преамбулу викласти в такiй редакцiї:

     "Цей Закон визначає правовi засади дiяльностi Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення (далi - Нацiональна рада) як конституцiйного, постiйно дiючого, колегiального, наглядового та регулюючого державного органу в галузi телерадiомовлення";

     б) частину другу статтi 3 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Нацiональна рада не може делегувати свої повноваження третiм особам. Член Нацiональної ради не може одноосiбне здiйснювати функцiї, покладенi на Нацiональну раду";

     в) в частинi третiй статтi 4 слова "чотири роки" замiнити словами "п'ять рокiв";

     г) у статтi 5:

     частину першу доповнити реченням такого змiсту: "Припинення повноважень члена Нацiональної ради вiдбувається вiдповiдно до постанови Верховної Ради України";

     останнє речення частини другої викласти в такiй редакцiї: "Суб'єктами права подання кандидатур на посаду члена Нацiональної ради є депутатськi фракцiї у Верховнiй Радi України та/або всеукраїнськi об'єднання громадян у галузi дiяльностi засобiв масової iнформацiї";

     ґ) у статтi 7:

     абзац перший частини першої викласти в такiй редакцiї:

     "1. Членом Нацiональної ради може бути призначений громадянин України з числа квалiфiкованих фахiвцiв у галузi журналiстики, юриспруденцiї, телерадiомовлення, управлiння, представникiв науки, культури, мистецтва, якi мають вищу освiту, стаж роботи у сферi телерадiомовлення, зокрема наукової або педагогiчної, не менше п'яти рокiв, володiють державною мовою, проживають в Українi протягом останнiх десяти рокiв та на момент призначення не досягли встановленого законом пенсiйного вiку";

     у частинi сьомiй слова "на надання Державною службою зайнятостi iншої рiвноцiнної посади" замiнити словами "на зайняття iншої рiвноцiнної посади вiдповiдно до вимог законодавства України";

     д) пункт 1 частини першої статтi 8 викласти в такiй редакцiї:

     "1) подання заяви про звiльнення з посади за власним бажанням або прийняттям вiдставки вiдповiдно до вимог Закону України "Про державну службу";

     е) статтю 9 доповнити частиною сьомою такого змiсту:

     "7. Голова Нацiональної ради є розпорядником бюджетних асигнувань на утримання i забезпечення дiяльностi Нацiональної ради та, на пiдставi рiшень Нацiональної ради, позабюджетних коштiв, iнших коштiв, що надiйшли на рахунок Нацiональної ради з джерел, не заборонених законодавством України";

     є) у статтi 11:

     частину другу доповнити реченням такого змiсту: "Представник Нацiональної ради є працiвником апарату Нацiональної ради i виконує службовi функцiї вiдповiдно до штатного розпису апарату Нацiональної ради";

     абзац другий частини сьомої викласти в такiй редакцiї: "нагляд за дотриманням лiцензiатами умов лiцензiї";

     ж) частину шосту статтi 12 пiсля слiв "прирiвнюються до" доповнити словом "вiдповiдних";

     з) другий абзац статтi 13 викласти в такiй редакцiї:

     "нагляд за дотриманням телерадiоорганiзацiями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузi телерадiомовлення";

     и) статтю 14 пiсля абзацу другого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "лiцензування провайдерiв програмної послуги".

     У зв'язку з цим абзаци третiй - шостий вважати вiдповiдно абзацами четвертим - сьомим;

     i) статтю 15 пiсля абзацу другого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "розробка i затвердження Плану розвитку нацiонального телерадiоiнформацiйного простору".

     У зв'язку з цим абзаци третiй - одинадцятий вважати вiдповiдно абзацами четвертим - дванадцятим;

     ї) у статтi 16: у частинi третiй:

     пiсля абзацу першого доповнити трьома новими абзацами такого змiсту:

     "визначенi Планом розвитку нацiонального телерадiоiнформацiйного простору завдання на звiтний перiод та пiдсумки їх виконання;

     iнформацiя про внесенi за звiтний перiод змiни до Плану розвитку нацiонального телерадiоiнформацiйного простору;

     визначенi Планом розвитку нацiонального телерадiоiнформацiйного простору завдання на наступний звiтний перiод".

     У зв'язку з цим абзаци другий - сьомий вважати вiдповiдно абзацами п'ятим - десятим;

     абзац дев'ятий викласти в такiй редакцiї:

     "iнформацiя про дотримання вимог законодавства щодо участi iноземного капiталу в статутних фондах телерадiоорганiзацiй та вимог до установчих i статутних документiв телерадiоорганiзацiй";

     частину п'яту викласти в такiй редакцiї:

     "5. За результатами розгляду звiту Нацiональної ради Верховна Рада України може висловити недовiру Нацiональнiй радi. Якщо недовiру висловив i Президент України, це має наслiдком вiдставку всього складу Нацiональної ради";

     й) статтю 19 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 19. Державна реєстрацiя телерадiоорганiзацiй та провайдерiв програмної послуги

     Нацiональна рада здiйснює державну реєстрацiю телерадiоорганiзацiй та провайдерiв програмної послуги i веде вiдповiднi реєстри в порядку, визначеному Законом України "Про телебачення i радiомовлення";

     к) статтю 21 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 21. Санкцiї за порушення законодавства про телебачення i радiомовлення

     Нацiональна рада застосовує санкцiї до порушникiв законодавства про телебачення i радiомовлення вiдповiдно до вимог Закону України "Про телебачення i радiомовлення";

     л) статтю 22 доповнити частиною п'ятою такого змiсту:

     "5. Нацiональна рада має право виступати засновником (спiвзасновником) друкованих засобiв масової iнформацiї";

     м) у частинi другiй статтi 24:

     пiсля абзацу третього доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "затверджуються План розвитку нацiонального телерадiоiнформацiйного простору та змiни до нього".

     У зв'язку з цим абзаци четвертий - чотирнадцятий вважати вiдповiдно абзацами п'ятим - п'ятнадцятим;

     пiсля абзацу дев'ятого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "приймаються рiшення про видачу та продовження лiцензiй провайдерiв програмної послуги, про затвердження та внесення змiн до вiдповiдних пакетiв програм унiверсальної програмної послуги".

     У зв'язку з цим абзаци десятий - п'ятнадцятий вважати вiдповiдно абзацами одинадцятим - шiстнадцятим;

     пiсля абзацу тринадцятого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "приймаються рiшення про застосування санкцiй та про звернення до суду iз заявою про анулювання лiцензiї на мовлення або про скасування державної реєстрацiї провайдера програмної послуги".

     У зв'язку з цим абзаци чотирнадцятий - шiстнадцятий вважати вiдповiдно абзацами п'ятнадцятим - сiмнадцятим;

     н) абзац четвертий частини першої статтi 25 викласти в такiй редакцiї:

     "розробку та реалiзацiю Плану розвитку нацiонального телерадiоiнформацiйного простору, впровадження нових технологiй i проведення дослiджень щодо користування радiочастотним ресурсом для цiлей телерадiомовлення";

     2) частину другу статтi 28 Закону України "Про телекомунiкацiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 12, ст. 155) викласти в такiй редакцiї:

     "2. Надання телекомунiкацiйних послуг для потреб телебачення i радiомовлення регулюється Законом України "Про телебачення i радiомовлення";

     3) у Законi України "Про радiочастотний ресурс України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 48, ст. 526):

     а) абзац дев'ятий статтi 1 пiсля слiв "дiяльнiсть якої" доповнити словом "безпосередньо";

     б) пункт 7 частини третьої статтi 16 пiсля слiв "пiдготовка висновкiв" доповнити словами "на безпосереднє замовлення";

     в) частину четверту статтi 19 викласти в такiй редакцiї:

     "4. Радiочастотний монiторинг у смугах радiочастот загального та спецiального користування здiйснюється на платних засадах за рахунок коштiв Державного бюджету України";

     г) у статтi 24:

     у пунктi 2 слова "в частинi телерадiомовлення" виключити;

     у пунктi 3 слово "телерадiомовлення" замiнити словами "каналiв мовлення, мереж мовлення";

     ґ) пункт 2 частини другої статтi 30 доповнити словом "телерадiоорганiзацiями";

     д) частину п'яту статтi 31 пiсля слiв "радiочастотним ресурсом України" доповнити словами "телерадiоорганiзацiями та провайдерами програмної послуги";

     е) пункт 3 частини сьомої статтi 42 пiсля слiв "копiю лiцензiї на мовлення" доповнити словами "або копiю лiцензiї оператора багатоканальної телемережi", а слово "телесистем" замiнити словом "телемереж";

     4) у Законi України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299; 2001 р., N 11, ст. 45; 2002 р., N 1, ст. 1, N 20, ст. 134; 2004 р., N 12, ст. 155; 2005 р., N 42, ст. 465):

     а) у частинi другiй статтi 2 слова "лiцензування каналiв мовлення" замiнити словами "лiцензування дiяльностi в галузi телебачення i радiомовлення";

     6) статтю 4 доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "Розробку та реалiзацiю державної полiтики лiцензування телерадiомовлення здiйснює Нацiональна рада України з питань телебачення i радiомовлення";

     5) статтю 19 Закону України "Про кiнематографiю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 22, ст. 114; 2003 р., N 30, ст. 248) пiсля частини першої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "З метою сприяння розвитку кiнематографiї України, в тому числi шляхом залучення спонсорських та благодiйних коштiв, встановити, що до складу валових витрат платникiв податкiв незалежно вiд їх органiзацiйно-правових форм i форм власностi включаються суми коштiв або вартiсть майна, що спрямованi такими платниками податкiв як допомога на виробництво та/або демонстрування нацiонального фiльму, але не бiльше десяти вiдсоткiв вiд валового доходу такого платника податкiв за попереднiй звiтний (податковий) рiк".

     У зв'язку з цим частини другу - восьму вважати вiдповiдно частинами третьою - дев'ятою;

     6) у Законi України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 1998 р., N 10, ст. 35; 1999 р., N 48, ст. 418; 2000 р., N 32, ст. 254, N 39, ст. 333; 2001 р., N 32, ст. 169; 2002 р., N 2, ст. 12, N 29, ст. 192; 2003 р., N 12, ст. 88, N 33 - 34, ст. 267; 2004 р., N 35, ст. 412, N 52, ст. 563; 2005 р., N 5, ст. 114, N N 17 - 19, ст. 267):

     а) пункт 5.2 статтi 5 доповнити пiдпунктами 5.2.18 та 5.2.19 такого змiсту:

     "5.2.18. Суми коштiв або вартiсть майна, спрямованi як фiнансова допомога на виробництво та/або демонстрування нацiональних фiльмiв.

     5.2.19. Суми коштiв або вартiсть майна, спрямованi на придбання, створення, виробництво аудiовiзуальних творiв";

     б) пiдпункт 8.1.3 пункту 8.1 статтi 8 доповнити абзацом шостим такого змiсту:

     "створення та/або придбання аудiовiзуальних творiв".

     5. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом трьох мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими органами виконавчої влади України нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

     Нацiональнiй радi України з питань телебачення i радiомовлення протягом трьох мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом привести виданi нею нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом".

Президент України

В. ЮЩЕНКО

м. Київ
12 сiчня 2006 року
N 3317-IV