КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
Київ

вiд 28 грудня 2001 р.	N 1801

Про затвердження Програми розвитку iнвестицiйної дiяльностi на 2002-2010 роки

Iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою КМ
N 1568 вiд 08.11.2006

     На виконання статтi 1 Указу Президента України вiд 12 липня 2001 р. N 512 "Про заходи щодо полiпшення iнвестицiйного клiмату в Українi" Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:

     1. Затвердити Програму розвитку iнвестицiйної дiяльностi на 2002-2010 роки (далi - Програма).

     2. Мiнiстерствам, iншим центральним органам виконавчої влади - вiдповiдальним виконавцям Програми передбачати кошти на її реалiзацiю в межах видаткiв, що визначаються цим органам у державному бюджетi на вiдповiдний рiк.

     3. Мiнiстерствам, iншим центральним органам виконавчої влади, Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласним, Київськiй та Севастопольськiй мiським державним адмiнiстрацiям щороку до 15 сiчня i 15 липня подавати Мiнiстерству економiки та з питань європейської iнтеграцiї iнформацiю про хiд виконання Програми.

     4. Мiнiстерству економiки:

     разом з iншими заiнтересованими центральними органами виконавчої влади, установами, органiзацiями, представниками об'єднань пiдприємцiв та iнвесторiв розробити i подати до 15 квiтня 2002 р. Кабiнетовi Мiнiстрiв України проект плану заходiв щодо виконання Програми;

     здiйснювати контроль за виконанням Програми i кожнi пiвроку протягом мiсяця, що настає за звiтним перiодом, iнформувати Кабiнет Мiнiстрiв України про стан справ.

	(Пункт 4 iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою КМ N 1568 вiд 08.11.2006)
Прем'єр-мiнiстр України	А.КIНАХ

Iнд. 21

 

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 грудня 2001 р. N 1801

ПРОГРАМА
розвитку iнвестицiйної дiяльностi на 2002-2010 роки

     Актуальним завданням держави є активiзацiя iнвестицiйної дiяльностi та значне нарощування обсягiв iнвестицiй. Збiльшення притоку iнвестицiй є прiоритетним напрямом дiяльностi центральних органiв виконавчої влади.

     Ця Програма грунтується на положеннях Послань Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI столiття. Стратегiя економiчного та соцiального розвитку на 2000-2004 роки" i "Про внутрiшнє i зовнiшнє становище України у 2000 роцi", Указiв Президента України вiд 22 лютого 2001 р. N 108 "Про додатковi заходи щодо збiльшення надходжень iнвестицiй в економiку України" i вiд 12 липня 2001 р. N 512 "Про заходи щодо полiпшення iнвестицiйного клiмату в Українi", Концепцiї регулювання iнвестицiйної дiяльностi в умовах ринкової трансформацiї економiки, затвердженої постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 1 червня 1995 р. N 384.

I. Сучасний стан iнвестицiйної дiяльностi

     Результатом економiчних перетворень стало пожвавлення iнвестицiйної дiяльностi. З 1998 року темпи зростання iнвестицiй почали випереджати темпи зростання валового внутрiшнього продукту та промислового виробництва.

     Позитивну роль у розширеннi обсягiв iнвестицiй в українську економiку вiдiграли перехiд з 1999 року до грошової приватизацiї та створення системи стимулювання розвитку малого пiдприємництва; зниження податкового навантаження на товаровиробника, запровадження фiксованого сiльськогосподарського податку; створення мережi спецiальних економiчних зон i територiй iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi; скорочення немонетарних розрахункiв i платежiв.

     У результатi в 2000 роцi обсяг iнвестицiй в основний капiтал досяг 23630 млн гривень, що у 1,9 раза бiльше, нiж у 1997 роцi (у порiвнянних цiнах - на 18,5 вiдсотка).

     Iноземнi iнвестицiї надходять в Україну поки що в недостатньому обсязi.

     Загальний обсяг надходження прямих iноземних iнвестицiй у країну незначний - на 1 жовтня 2001 р. вiн становив 4194 млн доларiв США, або лише 85 доларiв США на одного жителя України. У цiлому iноземнi iнвестицiї надiйшли з 112 країн свiту. Найвагомiший внесок зробили такi країни, як США (16,8 вiдсотка), Кiпр (9,5 вiдсотка), Нiдерланди (8,8 вiдсотка), Великобританiя (8,7 вiдсотка), Росiя (7 вiдсоткiв), Нiмеччина (6,3 вiдсотка).

     Iнвестицiйно привабливими стали такi види економiчної дiяльностi, як харчова промисловiсть та переробка сiльськогосподарських продуктiв, оптова торгiвля i посередництво в торгiвлi, фiнансова дiяльнiсть, машинобудування, хiмiчна та нафтохiмiчна промисловiсть, металургiя та обробка металу, виробництво коксу, продуктiв нафтопереробки та ядерного палива, науково-технологiчна та iнновацiйна дiяльнiсть, туризм (розвиток готельної iнфраструктури).

     Криза 1998 року, яка охопила фiнансовi та фондовi ринки свiту, позначилася й на українському ринку цiнних паперiв, унаслiдок чого уповiльнилися темпи розвитку iнфраструктури ринку.

II. Проблеми активiзацiї iнвестицiйної дiяльностi

     Для активiзацiї iнвестицiйної дiяльностi слiд:

     знизити рiвень державного регулювання пiдприємницької дiяльностi та забезпечити стабiльнiсть вiдповiдного законодавства;

     усунути неоднозначнiсть трактування нормативно-правових актiв та завершити судову реформу;

     удосконалити нормативну базу з питань реалiзацiї прав власностi;

     завершити адмiнiстративну реформу, забезпечити публiчнiсть та прозорiсть у прийняттi рiшень органами влади i в результатi подолати бюрократизм та прояви корупцiї;

     запровадити ефективнi методи корпоративного управлiння;

     сприяти розвиненостi ринкiв капiталу, в першу чергу банкiвського сектору, фондового та страхового ринкiв;

     знизити податкове навантаження;

     скоротити перелiк прiоритетних напрямiв iнновацiйної дiяльностi в Українi, забезпечивши таким чином концентрацiю ресурсiв державної пiдтримки на актуальних напрямах розвитку науки i технiки;

(Роздiл II доповнено абзацом згiдно з Постановою КМ N 1568 вiд 08.11.2006)

     забезпечити стабiльнiсть полiтичного середовища;

     активiзувати дiяльнiсть iз створення позитивного iмiджу держави.

III. Мета та основнi завдання Програми

     Метою Програми є створення привабливого iнвестицiйного клiмату та розвиток iнфраструктури iнвестицiйної дiяльностi для забезпечення сталого економiчного зростання та пiдвищення життєвого рiвня населення.

     Основними завданнями Програми є:

     у сферi створення привабливого iнвестицiйного середовища для приватного непозичкового капiталу:

     дерегулювання пiдприємницької дiяльностi та лiбералiзацiя дiлової активностi;

     завершення формування стабiльної нормативно-правової бази, яка б грунтувалася на принципах рiвностi всiх iнвесторiв;

     забезпечення прозоростi процедур прийняття рiшень центральними та мiсцевими органами виконавчої влади;

     удосконалення механiзмiв управлiння корпоративними правами, в тому числi тими, що належать державi, посилення захисту прав дрiбних акцiонерiв;

     пiдвищення ефективностi процедур банкрутства;

     забезпечення подальшого реформування податкової системи, в тому числi шляхом зниження податкового навантаження, оптимiзацiї та пiдвищення прозоростi процедури адмiнiстрування податкiв, безумовного додержання прав платникiв податкiв;

     пiдвищення iнвестицiйної привабливостi об'єктiв приватизацiї;

     подальше проведення адмiнiстративної реформи з метою вдосконалення та пiдвищення ефективностi державного управлiння, усунення бюрократизму та проявiв корупцiї;

     змiцнення банкiвської системи України, сприяння концентрацiї банкiвського капiталу, практичне запровадження iпотечних механiзмiв;

     пожвавлення iнвестицiйної дiяльностi у спецiальних економiчних зонах;

     сприяння судовiй реформi та безумовному виконанню судових рiшень;

     створення додаткових стимулiв для залучення iнвестицiй у прiоритетнi галузi української економiки;

     у сферi розвитку iнвестицiйної дiяльностi держави:

     усунення структурних деформацiй в економiцi України шляхом випереджаючого нарощування темпiв розвитку споживчих галузей та сфери послуг;

     розширення i модернiзацiя транспортної iнфраструктури, зокрема газотранспортної системи, створення умов для зростання обсягiв транзитних перевезень, створення нацiональної мережi мiжнародних транспортних коридорiв на основi залучення iнвестицiй у розвиток транспортної iнфраструктури, дорожнього господарства, з використанням механiзмiв концесiї та лiзингу;

     сприяння збiльшенню обсягу iнвестицiй у галузi зв'язку та телекомунiкацiйних послуг;

     стимулювання залучення iнвестицiй у наукову, науково-технiчну та iнновацiйну дiяльнiсть.

IV. Роль держави в iнвестицiйнiй дiяльностi

     Визначальним завданням державної полiтики в iнвестицiйнiй дiяльностi є створення рiвних умов для ведення бiзнесу та iнвестування економiки України суб'єктами господарювання рiзної форми власностi, здiйснення процесу iнвестування на прозорих та цивiлiзованих засадах, полiпшення структури iнвестицiйних джерел.

     Полiтика держави буде сконцентрована на:

     прискореннi темпiв економiчного зростання на власнiй вiдтворювальнiй (iнвестицiйнiй) базi та на достатнiй ринковiй основi;

     запровадженнi вiдкритих консультацiй органiв виконавчої влади з представниками суб'єктiв господарювання, поширеннi iнформацiї про реальну економiчну ситуацiю, внутрiшнi та зовнiшнi ринки, кон'юнктурнi процеси, нормативну базу;

     значному зниженнi рiвня тiнiзацiї вiтчизняної економiки;

     створеннi рiвних умов для дiяльностi суб'єктiв господарювання незалежно вiд форми власностi та походження капiталу;

     формуваннi ефективного конкурентного середовища;

     змiцненнi фондового ринку, розвитку iнститутiв спiльного iнвестування, страхових та пенсiйних фондiв, ринку корпоративних цiнних паперiв, його iнтегруваннi у мiжнароднi ринки капiталу;

     створення додаткових економiчних стимулiв для залучення iнвестицiй в прiоритетнi галузi економiки;

     утвореннi ефективної системи захисту iнтелектуальної власностi.

V. Напрями виконання Програми

Дерегулювання пiдприємницької дiяльностi, лiбералiзацiя дiлової активностi та створення ефективного конкурентного середовища

     Економiчна полiтика держави спрямовується на створення сприятливого середовища для розвитку пiдприємництва, усунення бюрократизму та проявiв корупцiї, звуження тiньового сектору економiки з метою створення умов для:

     проведення єдиної державної регулятивної полiтики у сферi пiдприємництва, спрямованої на досягнення оптимального рiвня регулювання державою пiдприємницької дiяльностi, визначення правових засад державної пiдтримки малого пiдприємництва, регулювання процедури лiцензування;

     перегляду нормативно-правових актiв з регулювання пiдприємницької дiяльностi в окремих секторах економiки з метою пiдвищення ефективностi та конкурентоспроможностi суб'єктiв господарської дiяльностi;

     удосконалення та спрощення системи реєстрацiї пiдприємств;

     удосконалення процедури реалiзацiї iнвестицiйних проектiв;

     створення системи регламентацiї перевiрок пiдприємницької дiяльностi;

     запровадження механiзму реалiзацiї майнової вiдповiдальностi за порушення умов договору пiдряду (контракту) при виконаннi iнвестицiйних проектiв;

     узгодження зовнiшньої торговельної i конкурентної полiтики з метою забезпечення для вiтчизняних суб'єктiв господарської дiяльностi рiвних умов конкуренцiї на зовнiшнiх ринках;

     розширення участi в мiжнародному спiвробiтництвi у сферi конкурентної полiтики з метою запобiгання обмеженню конкуренцiї внаслiдок дiй, учинених за межами територiї держави.

Формування нормативно-правової бази

     Одним з найважливiших чинникiв полiпшення iнвестицiйного клiмату в Українi є створення адекватного ринковiй економiцi правового поля.

     З цiєю метою:

     проводитиметься робота, пов'язана з укладенням мiждержавних угод про заохочення i захист iнвестицiй та уникнення подвiйного оподаткування, обмiном iнформацiєю про нормативно-правовi акти в сферi iнвестицiйної дiяльностi, формуванням стабiльної законодавчої бази та умов провадження пiдприємницької дiяльностi;

     розширюватиметься спiвробiтництво з Мiжнародним валютним фондом, Свiтовим банком, Європейським iнвестицiйним банком i Європейським банком реконструкцiї та розвитку в питаннях надання фiнансової допомоги Українi, здiйснюватимуться заходи для прискорення процесу вступу України до СОТ.

(Абзац четвертий пiдроздiлу роздiлу V iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою КМ N 1568 вiд 08.11.2006)

     Для поступової адаптацiї нацiонального законодавства до законодавства Європейського Союзу та до вимог СОТ повиннi бути прийнятi нормативно-правовi акти, що регулюватимуть питання:

     подальшого реформування податкової системи;

     формування нормативно-правової бази, що сприятиме функцiонуванню фондового ринку;

     захисту внескiв громадян iз страхування їх життя, здоров'я, на недержавне пенсiйне забезпечення.

Реформування податкової системи

     Стратегiчною метою податкової полiтики є створення стабiльної податкової системи, яка забезпечувала б достатнiй обсяг надходжень до бюджетiв усiх рiвнiв, ефективне функцiонування економiки, створення умов для подальшого iнтегрування України до свiтової економiки.

     Основним завданням податкової реформи є:

     зниження податкового навантаження шляхом скорочення перелiку податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), зменшення податкового навантаження на фонд оплати працi для формування солiдарних соцiальних фондiв та перехiд до формування персонiфiкованих фондiв;

     розширення бази оподаткування шляхом скасування пiльг, якi безпосередньо не пов'язанi з iнновацiйною та iнвестицiйною дiяльнiстю; запровадження механiзму декларування податкових пiльг суб'єктами - платниками податкiв; запровадження оподаткування нерухомостi;

     стимулювання iнновацiйно-iнвестицiйної дiяльностi пiдприємств з удосконаленням умов оподаткування, що стимулюють поновлення основних виробничих фондiв та розвиток малого бiзнесу;

     пiдвищення рiвня сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв);

     недопущення подвiйного оподаткування нерезидентiв.

Забезпечення прозоростi процедури прийняття рiшень органами виконавчої влади

     Створення прозорої процедури прийняття рiшень щодо реалiзацiї iнвестицiйних проектiв, якi фiнансуються за рахунок коштiв державного та мiсцевих бюджетiв, а також тих, що iстотно впливають на життєдiяльнiсть населення, передбачає:

     прийняття рiшень щодо проведення публiчного обговорення проектiв регулятивних актiв, спрямованих на розвиток пiдприємницької дiяльностi, утворення громадських колегiй та рад пiдприємцiв при органах виконавчої влади, проведення консультацiй iз суб'єктами пiдприємницької дiяльностi, громадськими органiзацiями, науковцями, iншими фахiвцями щодо оцiнки ефективностi регулятивних актiв;

     участь у мiжнародних заходах з метою розкриття iнвестицiйних можливостей України; презентацiю через засоби масової iнформацiї зарубiжних країн та Iнтернет прiоритетних iнвестицiйних проектiв; активiзацiю проведення виставкових заходiв.

Розвиток корпоративного управлiння

     Розвиток корпоративного управлiння здiйснюватиметься з метою полiпшення iнвестицiйного клiмату, забезпечення ефективної дiяльностi акцiонерних товариств i спрямовуватиметься на:

     поступове наближення нормативно-правової бази з питань корпоративного управлiння до законодавства Європейського Союзу;

     удосконалення стандартiв корпоративного управлiння;

     визначення та розмежування повноважень органiв виконавчої влади у сферi корпоративних вiдносин;

     розроблення та запровадження правил корпоративного управлiння на основi загальноприйнятих принципiв ефективного корпоративного управлiння.

     У сферi управлiння державними корпоративними правами проводитиметься робота з:

     визначення оптимального розмiру i структури державного корпоративного сектору;

     вдосконалення державної полiтики щодо пiдприємств з державними частками власностi;

     забезпечення ефективного менеджменту.

Полiпшення iнвестицiйного клiмату в процесi приватизацiї

     Державна полiтика у сферi приватизацiї спрямовуватиметься на:

     замiну фiскальної моделi приватизацiї iнвестицiйною та iнновацiйною; приватизацiю великих пiдприємств та пiдприємств-монополiстiв за окремими планами шляхом продажу контрольних пакетiв акцiй промисловим iнвесторам;

     технiчне та технологiчне поновлення пiдприємств за рахунок частини коштiв, що надiйдуть вiд приватизацiї.

     Удосконалення приватизацiйного процесу передбачає:

     розширення кола пiдприємств, що пiдлягають приватизацiї, скорочення перелiку заборонених до приватизацiї пiдприємств;

     пiдвищення iнвестицiйної привабливостi та конкурентоспроможностi пiдприємств у процесi їх передприватизацiйної пiдготовки, забезпечення реструктуризацiї пiдприємств, вiдокремлення об'єктiв соцiальної iнфраструктури;

     упровадження сучасного механiзму проведення оцiнки майна;

     пiдвищення прозоростi продажу об'єктiв приватизацiї на конкурентних засадах;

     недопущення внесення необгрунтованих змiн у перелiки об'єктiв, графiки та умови їх продажу пiсля офiцiйного затвердження i оприлюднення вiдповiдної iнформацiї, диверсифiкацiї повноважень державних органiв виконавчої влади з продажу об'єктiв приватизацiї;

     визначення принципiв стимулювання ефективної iнвестицiйної дiяльностi на приватизованих пiдприємствах.

Удосконалення та пiдвищення ефективностi державного управлiння

     Проведення адмiнiстративної реформи передбачає удосконалення структури органiв виконавчої влади, розмежування i збалансування повноважень та вiдповiдальностi органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування.

     Однiєю з найважливiших складових адмiнiстративної реформи є реформування державної служби, яке передбачає пiдвищення вимог до кадрового складу; становлення професiйної, полiтично нейтральної та авторитетної державної служби.

     З цiєю метою необхiдно:

     розробити бiльш досконалi i прозорi процедури прийняття на державну службу;

     запровадити єдиний порядок проведення вiдкритого конкурсу та стажування iз складенням iспиту;

     утворити незалежну комiсiю з вiдбору кадрiв на посади державних службовцiв I-III категорiї;

     зменшити невиробничi витрати на державнi послуги;

(Пiдроздiл роздiлу V доповнено абзацом згiдно з Постановою КМ N 1568 вiд 08.11.2006)

     активiзувати роботу, спрямовану на запобiгання проявам корупцiї та iншим правопорушенням;

     запровадити перiодичну ротацiю кадрiв на окремих посадах.

Стимулювання довготермiнового банкiвського кредитування

     Полiпшення iнвестицiйного клiмату в державi залежить вiд розв'язання проблеми дiяльностi банкiвської системи, зокрема вiд забезпечення пiдвищення рiвня концентрацiї банкiвського капiталу, збiльшення обсягiв довготермiнового кредитування реального сектору економiки, залучення коштiв населення.

     Основними причинами, що стримують надання банками довготермiнових кредитiв суб'єктам господарської дiяльностi, є високий рiвень кредитних ризикiв, неплатоспроможнiсть бiльшостi позичальникiв, вiдсутнiсть реальної гарантiї повернення ними кредитiв та лiквiдної застави, а також неефективна система оподаткування.

     Для стимулювання процесу iнвестицiйної дiяльностi iз довготермiновим банкiвським кредитуванням слiд:

     запровадити механiзм ефективного захисту прав кредиторiв, прозорий порядок реалiзацiї заставного майна;

     забезпечити пiдвищення рiвня концентрацiї банкiвського капiталу шляхом пiдвищення капiталiзацiї та платоспроможностi банкiв, запровадження процедури реорганiзацiї та лiквiдацiї фiнансове нестiйких банкiв;

     стимулювати залучення грошових вкладiв населення;

     створити спецiалiзовану фiнансову установу для здiйснення довго- та середньотермiнового фiнансування i кредитування прiоритетних iнвестицiйних проектiв;

     запровадити механiзм iпотечного кредитування;

     стимулювати надходження iноземного капiталу в банкiвську сферу.

Розвиток фондового ринку

     Основними завданнями у сферi розвитку фондового ринку є:

     проведення сприятливої полiтики оподаткування на фондовому ринку України;

     створення умов для пiдвищення рiвня капiталiзацiї та лiквiдностi фондового ринку;

     розширення спiвробiтництва з Органiзацiєю економiчного спiвробiтництва i розвитку, Мiжнародною органiзацiєю комiсiй з цiнних паперiв та iншими мiжнародними органiзацiями з питань запровадження мiжнародних стандартiв розкриття iнформацiї;

     спрощення процедури проведення розрахункiв за угодами з цiнними паперами за участю нерезидентiв;

     удосконалення системи облiку, розрахункiв та звiтностi учасникiв фондового ринку;

     забезпечення прозоростi дiяльностi iнститутiв спiльного iнвестування;

     здiйснення заходiв щодо концентрацiї торгiвлi на органiзованих ринках, дiяльнiсть яких вiдповiдає мiжнародним стандартам;

     пiдвищення ефективностi дiяльностi Нацiональної депозитарної системи в напрямi забезпечення захисту прав власникiв цiнних паперiв та упорядкування розрахункiв за операцiями з цiнними паперами;

     розроблення механiзму страхування учасникiв ринку цiнних паперiв.

Створення системи iнвестування пенсiйних коштiв

     Створення ефективної системи iнвестування пенсiйних коштiв має за мету:

     визначення напрямiв iнвестування пенсiйних коштiв;

     забезпечення прiоритетностi економiчних iнтересiв вкладникiв пенсiйних фондiв у процесi iнвестування пенсiйних коштiв;

     створення системи iнвестування пенсiйних коштiв з гарантованим доходом;

     визначення критерiїв вiдбору банкiв та небанкiвських фiнансових установ для iнвестування пенсiйних коштiв.

Розвиток спецiальних (вiльних) економiчних зон, територiй, де запроваджено спецiальний режим iнвестицiйної дiяльностi, та депресивних територiй

     Метою запровадження спецiального режиму iнвестування на територiях з несприятливими соцiально-економiчними та екологiчними умовами є залучення iнвестицiй у прiоритетнi галузi виробництва для збереження iснуючих та створення нових робочих мiсць, упровадження нових технологiй, розвиток зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, збiльшення обсягу високоякiсних товарiв та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової iнфраструктури.

     Важливим напрямом державної iнвестицiйної полiтики є сприяння створенню iндустрiальних паркiв для розвитку високотехнологiчних виробництв.

     Для подальшої активiзацiї iнвестицiйних процесiв у спецiальних (вiльних) економiчних зонах i на територiях iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi необхiдно забезпечити:

     розроблення i виконання стратегiчних та поточних програм розвитку кожної спецiальної (вiльної) економiчної зони i територiї, де запроваджено спецiальний режим iнвестицiйної дiяльностi;

     надання державної пiдтримки насамперед для виконання iнновацiйних проектiв з метою пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi та технологiчностi вiтчизняного виробництва в рамках дiяльностi суб'єктiв вiльних економiчних зон;

(Пiдроздiл роздiлу V доповнено абзацом згiдно з Постановою КМ N 1568 вiд 08.11.2006)

     стимулювання iнвестицiй у прiоритетнi галузi економiки, сприяння впровадженню новiтнiх технологiй та виробництву конкурентоспроможної на зовнiшньому ринку продукцiї шляхом оптимiзацiї прiоритетних видiв економiчної дiяльностi.

     Державна пiдтримка в подоланнi депресивного стану окремих територiй повинна забезпечуватися на основi реалiзацiї комплексу заходiв, що передбачають:

     сприяння створенню нових виробництв, упровадженню нових технологiчних процесiв i створенню екологiчно безпечних умов для життєдiяльностi населення, збереженню пам'яток культурної спадщини;

(Абзац пiдроздiлу роздiлу V iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою КМ N 1568 вiд 08.11.2006)

     забезпечення структурної перебудови нацiональної економiки та розвитку регiонiв, залучення iнвестицiй у прiоритетнi види економiчної дiяльностi;

     розвиток виробничої та соцiальної iнфраструктури;

     залучення iнвестицiй у сферу виробництва iз створенням нових робочих мiсць;

     вжиття органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування заходiв для розвитку малого бiзнесу, пiдвищення зайнятостi населення;

     цiльове фiнансування виконання програм переквалiфiкацiї та професiйної освiти населення;

     залучення мiжнародної технiчної допомоги для розв'язання соцiально-економiчних проблем депресивних територiй, пiдготовки та перепiдготовки фахiвцiв з питань iнвестицiйної дiяльностi та розвитку пiдприємництва;

     розроблення пропозицiй щодо запровадження пiльгового режиму оподаткування прибутку, отриманого вiд реалiзацiї iнвестицiйного проекту.

Iнвестицiйна дiяльнiсть держави. Усунення структурних деформацiй в економiцi

     Ключовим питанням розвитку країни є збереження темпiв її економiчного зростання. Iнвестицiйна полiтика спрямовується на формування рацiональної структури економiки.

     У процесi структурних перетворень у галузях економiки вiдбуватимуться:

     змiни у напрямах спрямування капiтальних вкладень шляхом переорiєнтацiї iнвестицiй у високотехнологiчнi, наукоємнi галузi, забезпечення державної пiдтримки виробництва високотехнологiчної продукцiї та розвитку малого i середнього бiзнесу за рахунок вiдшкодування з державного бюджету частини ставок за банкiвськими кредитами;

     розширення прав суб'єктiв господарської дiяльностi з формування та використання власних амортизацiйних коштiв;

     спрямування державних iнвестицiй на поновлення основних фондiв прiоритетних галузей економiки;

     iнновацiйне iнвестування пiдприємств за рахунок коштiв, одержуваних вiд приватизацiї об'єктiв державної власностi;

     впровадження ресурсо- та енергозберiгаючих технiки i технологiй;

     поглиблення ринкових перетворень, формування конкурентного середовища та змiцнення приватної власностi, реформування аграрних вiдносин;

     розширення внутрiшнього ринку, змiцнення ринкової iнфраструктури, виконання регiональних програм забезпечення ефективного функцiонування ринкiв, здiйснення заходiв, спрямованих на розвиток сфери побутового обслуговування населення, надання широкого спектру туристичних послуг;

     обгрунтований захист вiтчизняного виробника;

     пропагування через засоби масової iнформацiї позитивного досвiду залучення iнвестицiй в економiку країни та ефективних результатiв використання iнвестицiйного капiталу.

Розвиток iнфраструктури внутрiшнього ринку

     Усунення перешкод та запровадження стимулювання iнвесторiв на внутрiшньому ринку розширить коло джерел формування iнвестицiйних ресурсiв, спростить доступ до них i забезпечить зростання нацiональної економiки.

     Основною метою розвитку транспортної iнфраструктури є практична реалiзацiя можливостей вигiдного транспортно-географiчного положення країни, активiзацiя роботи iз створення нацiональної мережi мiжнародних транспортних коридорiв та її iнтегрування у транспортнi системи країн Європи i Азiї, Балтiйського та Чорноморського регiонiв, участь України в реалiзацiї проектiв з транспортування енергоресурсiв на внутрiшнi та мiжнароднi ринки.

     До прiоритетних напрямiв розширення i модернiзацiї транспортної iнфраструктури належить:

     залучення приватного капiталу i кредитiв вiтчизняних та iноземних фiнансових органiзацiй;

     запровадження будiвництва та реконструкцiї автомобiльних дорiг на концесiйних засадах;

     широке використання конкурсного вiдбору iнвестицiйних проектiв за критерiями окупностi та визначення їх виконавцiв на тендернiй основi;

     створення мережi лiзингових компанiй для оновлення рухомого складу морського i рiчкового флоту, вiтчизняної авiацiйної технiки, залiзничного та морського транспорту.

     Удосконалення нацiональної мережi зв'язку та телекомунiкацiй передбачає проведення структурних перетворень з метою розширення послуг зв'язку i пiдвищення їх якостi; створення технiчної бази iнформатизацiї на основi новiтнiх технологiй, iнтеграцiї нацiональної системи зв'язку в європейську та глобальну iнформацiйнi iнфраструктури; розвиток та модернiзацiю зональних i мiсцевих мереж на базi сучасних технологiй.

     Активiзацiї iнвестицiйної дiяльностi у галузi зв'язку сприятиме реалiзацiя таких прiоритетних напрямiв:

     продовження процесу реформування сектору телекомунiкацiй;

     забезпечення ефективного використання iнвестицiй, прискореного розвитку найбiльш прибуткових сегментiв ринку послуг зв'язку, впровадження нових мережевих технологiй;

     формування правових засад регулятивної полiтики;

     упорядкування розрахункiв за послуги електрозв'язку, наданi бюджетним установам;

     удосконалення тарифного регулювання;

     реорганiзацiя галузевих систем стандартизацiї та сертифiкацiї, їх адаптацiя до мiжнародних стандартiв.

     Особлива увага придiлятиметься розвитку готельного господарства i туризму.

Залучення iнвестицiй у наукову, науково-технiчну та iнновацiйну дiяльнiсть

     Для стимулювання залучення вiтчизняних та iноземних iнвестицiй у наукову, науково-технiчну та iнновацiйну сфери слiд забезпечити:

     створення системи пiльгового рефiнансування комерцiйних банкiв у разi надання ними пiльгових кредитiв для реалiзацiї iнвестицiйних проектiв з розроблення i впровадження високотехнологiчного устаткування та iншої iнновацiйної продукцiї;

     розширення практики пiльгового кредитування пiд заставу майна суб'єктiв господарської дiяльностi;

     створення пайових iнвестицiйних, фондiв для реалiзацiї великих iнновацiйних проектiв;

     розширення форм кредитування iнновацiйних пiдприємств шляхом здiйснення лiзингових, факторингових та iнших операцiй;

     здешевлення кредитних ресурсiв для впровадження iнновацiй;

(Пiдроздiл роздiлу V доповнено абзацом згiдно з Постановою КМ N 1568 вiд 08.11.2006)

     розвиток iнновацiйної iнфраструктури;

(Пiдроздiл роздiлу V доповнено абзацом згiдно з Постановою КМ N 1568 вiд 08.11.2006)

     запровадження державного замовлення на iнновацiйну продукцiю;

(Пiдроздiл роздiлу V доповнено абзацом згiдно з Постановою КМ N 1568 вiд 08.11.2006)

     врегулювання питань, що стосуються набуття та використання права власностi на результати наукової i науково-технiчної дiяльностi, яка провадиться повнiстю або частково за рахунок державних коштiв;

(Пiдроздiл роздiлу V доповнено абзацом згiдно з Постановою КМ N 1568 вiд 08.11.2006)

     започаткування державної пiдтримки дiяльностi технопаркiв та iнших iнновацiйних структур.

(Пiдроздiл роздiлу V доповнено абзацом згiдно з Постановою КМ N 1568 вiд 08.11.2006)

Створення високопродуктивних робочих мiсць

     Складовою частиною полiтики iнвестицiйної дiяльностi є прискорення темпiв створення нових робочих мiсць, особливо на ринках працi монофункцiональних мiст, шахтарських регiонiв, забезпечення зайнятостi сiльського населення.

     Для розв'язання проблем зайнятостi передбачається:

     продовження роботи з реструктуризацiї державних пiдприємств шляхом залучення iнвестицiй для розвитку пiдприємництва у виробничiй сферi за умови забезпечення модернiзацiї застарiлих i створення нових високопродуктивних робочих мiсць, а також забезпечення ефективного функцiонування пiдприємств у пiсляприватизацiйний перiод;

     запровадження сприятливого iнвестицiйного режиму для пiдприємств, якi створюють новi робочi мiсця, у тому числi для неконкурентоспроможних на ринку працi категорiй населення;

     надання державної пiдтримки районам, в яких склалася критична ситуацiя на ринку працi, шляхом запровадження особливих режимiв приватизацiї, iнвестування та кредитування, а також розроблення i впровадження механiзму залучення коштiв iноземних кредитних лiнiй та мiжнародної технiчної допомоги.

     Держава як суб'єкт iнвестицiйної дiяльностi забезпечуватиме:

     концентрацiю i спрямування державних iнвестицiйних ресурсiв на розвиток iнфраструктури ринку, пiдтримку науково-технологiчної та iнновацiйної полiтики;

     пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняної продукцiї, подолання ресурсовитратного характеру виробництва та його поновлення;

     проведення фундаментальних i прикладних дослiджень, якi можуть забезпечити вихiд вiтчизняної продукцiї на свiтовий ринок;

     створення та впровадження новiтнiх iнформацiйних технологiй;

     запровадження змiшаного фiнансування високоефективних iнвестицiйних та iнновацiйних проектiв;

     надання цiльових кредитiв для реалiзацiї iнвестицiйних проектiв, часткову компенсацiю ставок за кредитами комерцiйних банкiв за рахунок вiдшкодування частини коштiв з державного бюджету;

     розширення участi держави в реалiзацiї мiжнародних iнвестицiйних проектiв.

VI. Фiнансове забезпечення виконання Програми

     Фiнансування Програми з державного та мiсцевих бюджетiв здiйснюватиметься у межах видаткiв на капiтальнi вкладення та капiтальнi видатки на проведення структурної перебудови економiки за прiоритетними напрямами.

     Мiнiстерства, iншi центральнi органи виконавчої влади забезпечуватимуть виконання Програми за рахунок i в межах бюджетних видаткiв на вiдповiдний рiк.

     Пiдприємства та органiзацiї виконуватимуть Програму за рахунок власних коштiв, кредитiв банкiв, коштiв iноземних iнвесторiв i населення, iнших джерел фiнансування.

VII. Етапи виконання Програми

     На першому етапi (2002-2004 роки) основна увага придiлятиметься лiбералiзацiї пiдприємницької дiяльностi, створенню оптимального правового середовища, гармонiзацiї нацiонального законодавства з європейським та свiтовим законодавством, забезпеченню полiтичної стабiльностi i консолiдованих дiй усiх гiлок влади, розширенню внутрiшнього купiвельно-споживчого попиту, активiзацiї iнвестицiйно-iнновацiйного впливу на вiтчизняне виробництво, послабленню податкового тиску, переорiєнтацiї з суто фiскальних цiлей на стимулювання економiчного зростання, збiльшенню припливу iноземного приватного капiталу, iнформуванню дiлових кiл України та iноземних держав про конкретнi можливостi залучення iнвестицiй та найбiльш привабливi можливостi їх вкладення.

     На другому етапi (2005-2010 роки) передбачається продовжити виконання завдань з оптимiзацiї структури економiки та промислового виробництва, ефективного використання енергетичних та матерiальних ресурсiв, оздоровлення економiчного середовища, розвитку експорту наукоємної, високотехнологiчної, з високим ступенем переробки продукцiї, забезпечення змiцнення фондового ринку, розвитку iнститутiв спiльного iнвестування, страхових, пенсiйних фондiв, ринку корпоративних цiнних паперiв, його iнтегрування у мiжнароднi ринки капiталiв, реалiзацiї конкурентних переваг галузей нацiональної економiки, презентацiї iнвестицiйних проектiв, вiтчизняних товарiв та послуг на мiжнародних виставках i ярмарках.

VIII. Очiкуванi результати виконання Програми

     Виконання Програми забезпечить створення сприятливого iнвестицiйного клiмату в Українi, полiпшить її привабливiсть для iноземних iнвесторiв.

     Створення iнститутiв спiльного iнвестування забезпечить належнi умови для дiяльностi iнвесторiв. Буде створено прозору систему реалiзацiї прав усiх iнвесторiв шляхом удосконалення системи корпоративного управлiння.

     Збiльшення iнвестицiйних ресурсiв передбачається досягти, зокрема, шляхом ефективного використання державних iнвестицiй, збiльшення обсягiв довготермiнового кредитування реального сектору економiки, iноземних iнвестицiй.

     Надходження прямих iноземних iнвестицiй за перiод до 2010 року очiкується у розмiрi майже 31 млрд доларiв США.

(Абзац четвертий роздiлу VIII iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою КМ N 1568 вiд 08.11.2006)

     Реалiзацiя механiзму концесiї сприятиме залученню iнвесторiв до модернiзацiї об'єктiв iнфраструктури, а використання iнвестицiй у науково-технiчнiй та iнновацiйнiй сфери - створенню нових робочих мiсць.

     Забезпечення комплексного пiдходу до формування сприятливого iнвестицiйного клiмату в Українi, активiзацiя iнвестицiйної дiяльностi дадуть змогу досягти у 2010 роцi прогнозного обсягу iнвестицiй в нацiональну економiку в сумi близько 300 млрд. гривень (30 вiдсоткiв валового внутрiшнього продукту).

(Абзац шостий роздiлу VIII в редакцiї Постанови КМ N 1568 вiд 08.11.2006)

     Розвиток небанкiвських фiнансових установ, системи страхування вкладiв, запровадження механiзмiв iпотечного кредитування спрямовано на збiльшення обсягiв залучення коштiв населення в iнвестицiї в основний капiтал у 7 разiв порiвняно з 2001 роком.

     Унаслiдок реалiзацiї стратегiї довготермiнового економiчного розвитку держави прогнозується збiльшення видаткiв державного i мiсцевих бюджетiв на iнвестицiї у виробничу та соцiальну сферу, обсяг яких визначатиметься бюджетами вiдповiдного рiвня.

IX. Механiзм управлiння та контролю за ходом виконання Програми

     Координацiя роботи, спрямованої на здiйснення заходiв щодо виконання Програми, проведення монiторингу, аналiзу стану їх виконання та популяризацiя через засоби масової iнформацiї досвiду залучення iнвестицiй в економiку країни, покладається на постiйно дiючу робочу групу з представникiв мiнiстерств, iнших заiнтересованих центральних органiв виконавчої влади, установ та органiзацiй.

     Контроль за виконанням Програми здiйснюється Мiнiстерством економiки та з питань європейської iнтеграцiї, яке кожного пiврiччя iнформує Кабiнет Мiнiстрiв України про стан справ з внесенням у разi потреби пропозицiй щодо її коригування.