ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

     З метою попередження експорту залишкiв чорних металiв i їх сплавiв з легованої сталi (скрапу), товарної позицiї 7204 УКТЗЕД, якi пiдпадають пiд дiю ст.9 Закону України "Про металобрухт", пiд виглядом шлаку - вiдходiв металургiйного виробництва чорних металiв товарної позицiї 2619 УКТЗЕД, надаємо методичнi рекомендацiї щодо iдентифiкацiї та класифiкацiї вищезазначеного товару.

     Для забезпечення повного, достовiрного та об'єктивного дослiдження зразкiв товарiв звертаємо увагу на важливiсть дотримання порядку вiдбору проб вiдходiв, який передбачає вiдбiр усередненої проби вантажу. З цiєю метою наводимо послiдовнiсть основних операцiй:

     1. Якщо партiя товару (вiдходiв) знаходиться у рiзних транспортних засобах, зразки вiдбираються у кожному транспортному засобi. Точки вiдбору проб повиннi знаходитись не ближче 0,2 м вiд бортiв транспортного засобу.

     2. При розташуваннi вiдходiв рiвномiрним шаром або у формi вiдкосу, проби вiдбирають рiвномiрно (у шахматному порядку) вiд усiєї поверхнi.

     3. Вiд вiдходiв з розмiрами шматкiв до 100 мм в означених точках викопують лунки глибиною 40 см. Вздовж стiнки лунки знизу вверх совком вiдбираються пробу i зсипають в тару. Альтернативним способом є використання щупа.

     4. Вiдбiр проб вiд шматкiв розмiрами бiльше 100 мм здiйснюють вiдрiзанням або вiдколюванням шматкiв.

     5. Якщо вiдходи неоднорiднi за розмiрами, вiдбiр проб проводять вiд кожної фракцiї з числом проб пропорцiональним масi фракцiй в партiї, при цьому, розмiри фракцiй повиннi бути зазначенi в актi митного огляду.

     6. У кожному транспортному засобi вiдбирають проби у кiлькостi 3 кг для дослiджень + 3 кг як контрольна проба.

     Окрiм того, необхiдно зазначити, що важливим фактором при надходженнi запитiв про дослiдження товару є постановка питань у запитах митних органiв стосовно мети дослiджень.

     Так, найчастiше завдання обмежується визначенням хiмiчного складу зразкiв. Ця умова є необхiдною, але недостатньою, оскiльки кiнцевою метою експертизи є iдентифiкацiя товару на вiдповiднiсть задекларованому. Для iдентифiкацiї товару важливими є вмiст металу у вiльному станi (у виглядi краплевидних та iнших включень), а також вмiст неметалевої складової, тобто оксидiв, силiцидiв, тощо.

     При iдентифiкацiї вiдходiв ливарного виробництва слiд вiдрiзняти шлак вiд скрапу. Шлак утворюється в результатi сплавлення флюсiв iз сполуками нерозчинними або слаборозчинними у рiдкому металi, такими як пуста порода, зола, футеровка печi та шкiдливi домiшки. Оскiльки шлак є набагато легшим, нiж метал, вiн спливає на поверхню i покриває розплав в процесi металургiйної плавки. Пiсля затвердiвання шлак має вигляд кам'янистоподiбної або склоподiбної речовини сiрого або чорного кольору, яка може мiстити краплевиднi включення металу. За механiчними властивостями шлак подiбний до каменю або скла. Вiн крихкий, шматки колються на частини вiд механiчного удару.

     Скрап (ДСТУ 4121-2002) - це зашлакований метал, що утворюється пiд час випуску, транспортування, розливання сталi, i являє собою:

     - спеченi, зашлакованi, покритi окалиною дрiбнi стальнi частки, що розлiтаються пiд час випуску сталi;

     - сталь, що розлилась на пiдлогу пiд час транспортування та розливання у виливницi;

     - сталь, що налипла на стiнки та дно ковша пiд час її розливання.

     Оскiльки скрап, як правило, має на поверхнi шар шлакоподiбного покриття, його важко вiдрiзнити за зовнiшнiм виглядом вiд шлаку. Iнодi власники вантажу маскують поверхню металу пiщано-вапняковими матерiалами.

     Iснує низка способiв, щоб вiдрiзнити шлак вiд скрапу:

     а) випробування на ударнi навантаження та розрiзання дослiджуваних зразкiв з метою виявлення металу.

     Шлак крихкий i розбивається вiд удару молотка. Що ж стосується скрапу - при ударi молотком вiдбиваються налиплi частки шлаку та вапнякових матерiалiв. Процес сколювання здiйснюють до появи металу. При шлiфуваннi або розрiзаннi скрапу поверхня перетину має металiчний блиск.

     б) визначення густини матерiалу

     Згiдно енциклопедичних даних густина шлаку знаходиться в межах (1,5-4) г/см3. Густину дослiджуваних зразкiв визначають методом витiснення рiдини. Якщо значення густини не перевищує зазначенi межi, вiдходи вiдносяться до шлаку.

     в) подрiбнення з допомогою дробарки або ударного пресу для вiдокремлення металевої та неметалевої складової. Ця операцiя дозволяє оцiнити сумарний масовий вмiст металу в незв'язаному станi. Ця оцiнка є приблизною, оскiльки дрiбнi металевi частки не вiддiляються вiд шлакової маси.

     г) визначення хiмiчного складу

     Пiсля визначення елементного вмiсту стальних включень i неметалевої складової методами рентгено-флюоресцентного аналiзу, атомно-емiсiйного, чи iншими, необхiдно здiйснити перерахунок елементного вмiсту металу в дослiдженiй пробi.

     д) визначення металургiйного виходу металу

     Для точного визначення вмiсту металевої складової та окремих елементiв здiйснюють металургiйний переплав наданої на дослiдження проби. В результатi переплаву металевi частки сплавляються у виглядi королька, пiсля чого визначають масу металу та його хiмiчний склад.