MIHICTEPCTBO ЮСТИЦIЇ УКРАЇНИ

     У Мiнiстерствi Юстицiї України розглянуто Ваше звернення вiд 12.02.2007 року N 16/1-136 та повiдомляється наступне.

     Методика товарознавчої експертизи та оцiнки дорожнiх транспортних засобiв, затверджена наказом Мiнiстерства юстицiї України та Фонду державного майна України вiд 24.11.2003 N 142/5/2092 (далi - Методика) не тлумачить правовi аспекти щодо прав власностi на дорожнi транспортнi засоби (далi - ДТЗ), оскiльки цi питання виходять за межi компетенцiї експерта - автотоварознавця.

     Предметом оцiнки в Методицi є ДТЗ.

     Вiдповiдно до статтi 35 Конвенцiї про дорожнiй рух реєстрацiйним документом будь-якого ДТЗ у кожнiй країнi є свiдоцтво про його реєстрацiю (технiчний паспорт), без якого здiйснення дорожнього руху заборонено. Вiдчуження ДТЗ, що експортуються до iнших країн, передбачає його зняття з облiку в компетентних органах країни, де ДТЗ зареєстровано. Вiдповiдно країною, в якiй вiдчужується ДТЗ є країна в якiй ДТЗ було зареєстровано.

     Таким чином, якщо ДТЗ не було зареєстровано у країнi знаходження контрагента, який мав вiдношення до вiдчуження (придбання) ДТЗ, то країною придбання залишається та, в якiй цей ДТЗ зареєстровано в останнiй раз.

     Слiд зазначити, що у цьому випадку, використання понижуючого коефiцiєнту приведення вартостi ДТЗ (з метою оцiнки ДТЗ, що ввозяться на митну територiю України) для країни, в якiй ДТЗ не було зареєстровано - є необґрунтованим та таким, що суперечить пiдпункту 7.35.3 пункту 7.35 роздiлу 7 Методики i статтi 35 Конвенцiї про дорожнiй рух.