НТФ "Інтес"

УКРАЇНА

Графiк специфiчних зобов'язань в секторi послуг
Перелiк вилучень з режиму найбiльшого сприяння (РНС), вiдповiдно до статтi II ГАТС

Текст автентичний лише англiйською мовою.

Сектор або пiдсектор	Обмеження щодо доступу до ринку	Обмеження щодо нацiонального режиму	Додатковi зобов'язання
I. ГОРИЗОНТАЛЬНI ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
УСI СЕКТОРИ, ЩО ВКЛЮЧЕНI ДО ЦЬОГО ГРАФIКУ
Власнiсть на землю		3), 4) Iноземнi громадяни та особи без громадянства не мають права набувати у власнiсть землi сiльськогосподарського призначення. Iноземнi громадяни та особи без громадянства не мають права на безоплатне придбання земельних дiлянок, що належать до державної та комунальної власностi, або на приватизацiю земельних дiлянок, що ранiше були наданi їм у користування. Iноземнi юридичнi особи можуть набувати права власностi тiльки на земельнi дiлянки несiльськогосподарського призначення на територiї населених пунктiв у разi придбання об'єктiв нерухомого майна, пов'язаних iз здiйсненням пiдприємницької дiяльностi в Українi, та за межами населених пунктiв - у разi придбання об'єктiв нерухомого майна. Обмежень щодо оренди землi iноземцями та iноземними юридичними особами немає.
Субсидiї та iншi форми державної пiдтримки		1), 2), 3), 4) Не зв'язанi щодо субсидiй та iнших форм державної пiдтримки, в тому числi доступ до фiнансових та iнших матерiальних ресурсiв держави. Доступ до субсидiй та iнших форм державної пiдтримки, в тому числi доступ до фiнансових та iнших матерiальних ресурсiв держави, має надаватися лише громадянам України та/або юридичним особам України. Право на отримання субсидiй та iнших форм державної пiдтримки, в тому числi доступ до фiнансових та iнших матерiальних ресурсiв держави, може бути обмежене окремим регiоном, категорiями постраждалих вiд свого несприятливого соцiального i економiчного стану осiб, комерцiйними пiдприємствами малого бiзнесу, об'єктами соцiального значення, комунальними послугами.
Перемiщення фiзичних осiб	4) В'їзд i тимчасове перебування iноземного постачальника послуг в Українi вимагає отримання дозволу на тимчасове перебування або дозволу на працевлаштування. Усiм iноземцям (пункти I та IIв) дозвiл на працевлаштування видається на термiн три роки. Цей термiн може бути продовжений на два роки. Для цього роботодавцю необхiдно звернутися у встановленому порядку до вiдповiдного центру зайнятостi не менш нiж за мiсяць до закiнчення термiну дiї попереднього дозволу на працевлаштування. Термiн в'їзду i тимчасового перебування для категорiй iноземних громадян, зазначених у пунктах IIа та IIс, обмежується перiодом у 180 днiв на протязi одного календарного року. 4) Не зв'язанi, за винятком зазначеного нижче стосовно тимчасового в'їзду та перебування таких фiзичних осiб: I. Внутрiшньокорпоративних цесiонарiїв (керiвний персонал, менеджери та спецiалiсти) (Пiд "внутрiшньокорпоративним цесiонарiєм" розумiється фiзична особа, найнята заснованою на територiї країни-члена СОТ юридичною особою, що не є неприбутковою органiзацiєю, яка прагне тимчасового перебування з метою надання послуг в Українi через комерцiйну присутнiсть свого роботодавця) Фiзична особа, найнята юридичною особою або така, що є партнером в нiй (але не посiдає контрольного пакету акцiй) протягом щонайменше одного року, яка прагне тимчасового перебування з метою надання послуг вiддiленню, фiлiї чи дочiрньому пiдприємству цiєї юридичної особи, що здiйснюють подiбну економiчну дiяльнiсть на територiї України. a) Керiвний персонал: Фiзичнi особи в органiзацiї, якi головним чином здiйснюють безпосереднє управлiння юридичною особою або встановлюють цiлi та визначають полiтику юридичної особи або основний компонент чи функцiю юридичної особи, мають широкi повноваження щодо прийняття рiшень i пiдлягають лише загальному нагляду або керiвництву з боку вищих керiвникiв, ради директорiв або акцiонерiв цiєї юридичної особи. b) Менеджери: Фiзичнi особи в органiзацiї, якi здiйснюють управлiння юридичною особою або вiддiлом чи пiдроздiлом юридичної особи, здiйснюють контроль за роботою iншого наглядового, професiйного чи адмiнiстративного персоналу, мають повноваження наймати та звiльняти або рекомендувати для найму, звiльнення або iнших кадрових заходiв щодо працiвникiв, а також здiйснюють особистi повноваження щодо поточної дiяльностi органiзацiї. c) Спецiалiсти: Особи в органiзацiї, якi посiдають знання на високому експертному рiвнi та iндивiдуальний досвiд у сферi продуктiв, послуг, дiяльностi чи прийомiв управлiння цiєї органiзацiї. Такi знання мають бути вiдображенням належного рiвня освiти та професiйної квалiфiкацiї, неохiдного для виконання обов'язкiв в рамках вiдповiдної професiї. II. Iншi ключовi особи: a) Продавцi послуг. Фiзична особа, яка тимчасово перебуває в Українi i яка прибуває до України з метою взяти участь у дiлових зустрiчах, в тому числi переговори щодо укладення комерцiйних контрактiв на продаж послуг та/або у iнших подiбних заходах. Такий продавець послуг не може займатися безпосереднiм продажем чи постачанням послуг населенню. b) Особи, що надають послуги без комерцiйної присутностi в Українi (безпосереднє надання послуг) Фiзична особа, яка тимчасово перебуває в Українi i яка прибуває до України вiдповiдно до контракту на безпосереднє надання послуг, та вiдповiдає вимогам пункту Iс) щодо професiйної квалiфiкацiї. c) Особи, вiдповiдальнi за заснування комерцiйної присутностi в Українi Фiзична особа, яка найнята постачальником послуг або є вiдповiдальною за заснування комерцiйної присутностi, у таких випадках: - коли представники постачальника послуг не займаються безпосереднiм постачанням або продажем послуг; або - коли представники постачальника послуг найнятi пiдприємством, яке не має фiлiї чи дочiрнього пiдприємства в Українi.
II. СПЕЦИФIЧНI ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПО СЕКТОРАХ
1. КОМЕРЦIЙНI ПОСЛУГИ
I. Професiйнi послуги:
(a) Правовi послуги
- Юридичнi консультативнi та представницькi послуги стосовно кримiнального права (CPC 8611)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Юридичнi консультативнi та представницькi послуги у судових процесах стосовно галузей права iнших нiж кримiнальне право (CPC 86119)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Юридичнi консультативнi та представницькi послуги в адмiнiстративних процедурах (CPC 8612) (CPC 86120)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Юридична документацiя i послуги з сертифiкацiї (CPC 8613) (CPC 86130)	1) Немає	1) Немає
	2) Немає	2) Немає
	3) Немає	3) Немає
	4) Не зв'язанi, крiм вказаних в горизонтальному роздiлi	4) Не зв'язанi, крiм вказаних в горизонтальному роздiлi
- Iншi юридичнi консультативнi та iнформацiйнi послуги, крiм нотарiальних послуг (CPC 8619) (CPC 86190)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Надання консультацiйних послуг з питань внутрiшнього законодавства, мiжнародного законодавства та законодавства третiх країн (частина CPC 861)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Нотарiальнi послуги	(1) Дозволено надання нотарiальних послуг лише громадянами України	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Дозволено надання нотарiальних послуг лише громадянами України	(3) Немає
	(4) Дозволено надання нотарiальних послуг лише громадянами України	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b) Послуги в сферах складання актiв ревiзiї та бухгалтерського облiку (CPC 862 (крiм CPC 86211)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Аудиторськi послуги (CPC 86211)	(1) Немає, крiм обов'язкового пiдтвердження аудитором або аудиторською фiрмою України офiцiйних аудиторських звiтiв	(1) Немає
		(2) Немає
		(3) Немає
	(2) Немає	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(c) Послуги в сферi оподаткування (CPC 863)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(d) Послуги в сферi архiтектури (CPC 8671)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(e) Iнженернi послуги (CPC 8672)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(f) Комплекснi iнженернi послуги (CPC 8673)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(g) Послуги з планування мiст та в сферi ландшафтної архiтектури (CPC 8674)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(h) Послуги в сферi медицини та стоматологiї (CPC 9312)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає, крiм: вимоги пiдтвердження професiйної квалiфiкацiї вiдповiдно до законодавства України	(3) Немає, крiм: iноземнi постачальники послуг повиннi володiти українською мовою
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(i) Ветеринарнi послуги (CPC 932)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(j) Послуги, що надаються акушерами, медсестрами, фiзiотерапевтами та допомiжним медичним персоналом (частина CPC 93191)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає, крiм: вимоги пiдтвердження професiйної квалiфiкацiї вiдповiдно до законодавства України	(3) Немає, крiм: iноземнi постачальники послуг повиннi володiти українською мовою
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
2. Комп'ютернi та пов'язанi з ними послуги
(a) Консультативнi послуги щодо встановлення комп'ютерного програмного забезпечення (CPC 841)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b) Послуги з впровадження програмного забезпечення (CPC 842)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(c) Послуги з обробки даних (CPC 843)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(d) Послуги зi створення баз даних (CPC 844)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(f) Iншi комп'ютернi послуги:
- Послуги з технiчного обслуговування та ремонту офiсної технiки та обладнання, в тому числi комп'ютери (CPC 845)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Послуги з пiдготовки даних (CPC 849)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
3. Послуги в сферi дослiджень та розробок
(a) Послуги з дослiджень та розробок у сферi природничих наук (CPC 851)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b) Послуги з дослiджень та розробок у сферi соцiальних та гуманiтарних наук (CPC 852)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(c) Послуги з дослiджень та розробок у мiждисциплiнарних сферах (CPC 853)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
4. Послуги, пов'язанi з нерухомiстю
- Послуги, пов'язанi з нерухомiстю (CPC 821 - 822)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
5. Послуги з лiзингу та оренди машин без операторiв
(e) Iншi
- Послуги з оренди чи лiзингу (крiм фiнансового) (CPC 831 - 832) - В тому числi оренду чи лiзинг студiйного записуючого обладнання (CPC 83109)**	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
6. Iншi комерцiйнi послуги
(a) Послуги в сферi реклами (CPC 871)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b) Послуги з дослiджень ринку та вивчення громадської думки (CPC 864)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(c) Консультативнi послуги з питань управлiння (CPC 865)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(d) Послуги, пов'язанi з консультацiями з питань управлiння (CPC 866)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(e) Послуги з технiчних випробувань та проведення аналiзiв, в тому числi послуги з iнспектування суден (CPC 8676)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(f) Послуги пов'язанi з сiльським господарством, полюванням та лiсовим господарством (крiм боротьби з пожеж, оцiнки лiсового господарства, регулювання використання лiсiв, в тому числi послуги з оцiнки шкоди (частина CPC 881)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Консультативнi послуги з гасiння пожеж, оцiнки лiсових масивiв, регулювання використання лiсiв, в тому числi послуги з оцiнки шкоди) (частина CPC 881)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(g) Послуги, пов'язанi з рибальством (CPC 882)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(h) Послуги, пов'язанi з гiрничодобувною промисловiстю (CPC 883 + 5115)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(i) Послуги, пов'язанi з обробною промисловiстю (частина CPC 884 + частина CPC 885)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(j) Послуги, пов'язанi з розподiлом енергiї (CPC 887)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(k) Послуги з розмiщення та забезпечення наявностi персоналу (CPC 872)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(m) Послуги, пов'язанi з науковим i технiчним консультуванням (CPC 8675)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(n) Послуги з технiчного обслуговування та ремонту обладнання (не в тому числi морськi судна, лiтаки або iнше транспортне обладнання) (CPC 6112, 6122, 633 + 8861 - 8866) - В тому числi послуги з технiчного обслуговування та ремонту автомобiлiв (CPC 8867)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(o) Послуги з прибирання будiвель (CPC 874)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(p) Послуги в сферi фотографiї (крiм аерофотозйомок) (CPC 875)	(1) Не зв'язанi*	(1) Не зв'язанi*
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(q) Послуги з пакування (CPC 876)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(r) Друкарська та видавницька справа (CPC 88442)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(s) Iншi комерцiйнi послуги (CPC 87909)*	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi

(t) Iншi - Послуги з письмового та усного перекладу (CPC 87905)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Послуги зi спецiального дизайну (CPC 87907)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
II. ПОСЛУГИ ЗВ'ЯЗКУ
1. i 2. Поштовi та кур'єрськi послуги (в тому числi послуги експрес-доставки)¹
____________ ¹ Зобов'язання щодо поштових та кур'єрських послуг i послуг експрес-доставки застосовується на комерцiйних операторiв будь-якої форми власностi, як приватних, так i державних.

Послуги, що стосуються обробки² об'єктiв згiдно iз поданим далi списком пiдсекторiв, як внутрiшнього, так i закордонного призначення. З метою дотримання наступних зобов'язань, з письмової кореспонденцiї виключено простi листи вагою до 50 грамiв та листiвки.	(1) (2) (3) Системи лiцензування можуть бути запровадженi для пiдсекторiв вiд (i) до (iv), щодо яких iснують загальнi Унiверсальнi зобов'язання у сферi послуг. На цi лiцензiї може поширюватися дiя конкретних унiверсальних зобов'язань у сферi послуг та / або щодо фiнансових внескiв у компенсацiйний фонд. Це не стосується пiдсекторiв вiд (v) до (viii).	(1) (2) (3) Немає
____________ ² Пiд "обробкою" мається на увазi оплата зборiв, сортування, транспортування i доставка.
(i) Обробка адресної письмової кореспонденцiї на будь-якому видi фiзичного носiя³, в тому числi: - гiбридного поштового зв'язку - прямого поштового зв'язку (ii) Обробка адресних посилок та бандеролей⁴ (iii) Обробка адресних друкованих матерiалiв⁵ (iv) Обробка об'єктiв, про якi йдеться в пунктах (i) - (iii) вище, як таких, що надсилаються рекомендованою поштою або з оголошеною цiннiстю поштових вiдправлень	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
____________ ³ Наприклад, листи, листiвки ⁴ Книги та каталоги включенi до цього пiдсектору. ⁵ Журнали, газети та перiодичнi видання.
(v) Послуги експрес-доставки⁶ стосовно об'єктiв, про якi йдеться в пунктах (i) - (iii) вище (vi) Обробка об'єктiв без адресата (vii) Обмiн документами⁷ (viii) Iншi послуги, не визначенi нiде
____________ ⁶ Послуги експрес-доставки визначаються як збирання, транспортування i доставка локументiв, друкованих матерiалiв, бандеролей, товарiв чи iнших об'єктiв на прискоренiй основi, з одночасним безперервним вiдстежуванням i контролем за пересуванням цих об'єктiв у процесi надання послуги. ⁷ Надання засобiв, в тому числi надання спецiальних примiщень, а також транспортування третьою стороною, що забезпечують можливiсть достави власними силами поштових об'єктiв шляхом взаємообмiну мiж користувачами, якi користуються цiєю послугою. Пiд поштовими об'єктами розумiються об'єкти, з якими мають справу комерцiйнi оператори будь-якого типу, як державнi, так i приватнi.
3. Телкомунiкацiйнi послуги Застосовуються такi загальнi умови: Зобов'язання, взятi на себе Україною, базуються на принципах складання графiкiв, на якi поширюється дiя таких документiв: "Примiтка iз питань складання графiку зобов'язань щодо базових послуг для в сферi телекомунiкацiй" (S/GBT/W/2/Rev.1), та "Обмеження з доступу до ринку стосовно наявного спектру частот" (S/GBT/W/3)
Базовi телекомунiкацiйнi послуги:
(a) Послуги телефонного зв'язку загального користування (CPC 7521)	(1) Немає	(1) Немає	Доданий Reference Paper з регулятивних принципiв включено як додатковi зобов'язання України
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b) Послуги з передачi пакетiв даних (CPC 7523**)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(c) Послуги з передачi даних з комутацiєю лiнiй (CPC 7523**)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(d) Послуги телексу (CPC 7523**)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(e) Послуги телеграфу (CPC 7522)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(f) Послуги факсу (CPC 7521 + 7529)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(g) Послуги орендованих телефонних лiнiй (CPC 7522 + 7523)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(o) Iншi - Послуги з мобiльного голосового зв'язку та передачi даних (CPC 75213) - Послуги з пейджингу (CPC 75291) - Послуги з телеконференцiй (CPC 75292) - Комплекснi послуги в сферi електронного зв'язку, за винятком трансляцiї⁸(CPC 7526)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
____________ ⁸ Трансляцiя визначається як безперервний канал для передачi сигналiв телевiзiйних i радiо програм на загальну аудиторiю, який, однак, не включає до сее лiнiй надсилання програмного заезпечення мiж операторами.
Послуги з доданою вартiстю:
(h) Послуги з електронної передачi повiдомлень та iнформацiї (CPC 7523**)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(i) Послуги голосової пошти (V-mail) (CPC7523**)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(j) Послуги з передачi iнформацiї та баз даних в режимi он-лайн (CPC 7523**)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(k) Послуги з електронного обмiну даними (ЕОД) (CPC 7523**)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(l) Додана вартiсть послуг мережi телефаксу, в тому числi функцiї зберiгання та направлення, функцiї зберiгання та виклику (CPC 7523**)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(m) Послуги з конверсiї кодiв та протоколiв	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(n) Обробка iнформацiї та/або обробка даних в режимi он-лайн (в тому числi спiльне використання) (CPC843**)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
III. ПОСЛУГИ З БУДIВНИЦТВА ТА СУМIЖНI IНЖЕНЕРНI ПОСЛУГИ
- Попереднi пiдготовчi роботи на будiвельних майданчиках (CPC 511)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(a) Загальнi будiвельнi роботи зi спорудження будiвель (CPC 512)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b) Загальнi будiвельнi роботи у сферi цивiльного будiвництва, в тому числi послуги з драгування (CPC 513)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(c) Збiр та монтаж будiвель та обладнання з готових конструкцiй (CPC 514 + 516)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(d) Закiнчення будiвництва та оздоблювальнi роботи (CPC 517)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(e) Iншi - Спецiальнi будiвельнi роботи (CPC 515)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Послуги з оренди стовно обладнання для будiвництва або знесення будiвель чи цивiльних iнженерних споруд, з оператором (CPC 518)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
IV. ПОСЛУГИ ДИСТРИБ'ЮТОРIВ
(a) Послуги комiсiйних агентiв (CPC 621, 6111, 6113, 6121)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b) Послуги з оптової торгiвлi (CPC 6121, 61111, 6113, 622 (крiм CPC 62262)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Послуги з оптової торгiвлi книгами, газетами, журналами (крiм канцелярських товарiв) (CPC 62262)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає, окрiм обмеження участi iноземного капiталу до 30 % протягом 5 рокiв пiсля дати вступу. Пiсля того, немає.	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(c) Послуги з роздрiбної торгiвлi (CPC 631 + 632 + 6111 + 6113 + 6121 + 613, в тому числi торгiвлю фонограмами, вiдеофонограмами i касетами CPC 63234)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(d) Послуги франчайзингу (CPC 8929)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
V. ПОСЛУГИ У СФЕРI ОСВIТИ
(a) Послуги у сферi початкової освiти (CPC 921)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає, за винятком того, що вiдповiдно до законодавства України, лише громадянин України може бути керiвником закладу освiти, незалежно вiд форми власностi	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b) Послуги у сферi середньої освiти (CPC 922)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає, за винятком того, що вiдповiдно до законодавства України, лише громадянин України може бути керiвником закладу освiти, незалежно вiд форми власностi	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(c) Послуги у сферi вищої освiти (CPC 923)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає, за винятком того, що вiдповiдно до законодавства України, лише громадянин України може бути керiвником закладу вищої освiти усiх рiвнiв аккредитацiї, незалежно вiд форми власностi	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(d) Послуги в сферi освiти для дорослих (CPC 924)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(e) Iншi послуги у сферi освiти (CPC 929)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
VI. ПОСЛУГИ З ОХОРОНИ ДОВКIЛЛЯ
(a) Послуги каналiзацiї (CPC 9401)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b) Послуги з прибирання вiдходiв (CPC 9402)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(c) Послуги з санiтарної обробки (CPC 9403)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(d) Iншi - Послуги з очищення вихлопних газiв (CPC 9404)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Послуги з послаблення шуму (CPC 9405)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Послуги iз захисту природи та ландшафтiв (CPC 9406)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Iншi послуги з охорони довкiлля (CPC 9409)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
VII. ФIНАНСОВI ПОСЛУГИ
1. Послуги зi страхування та пов'язанi з ними послуги Iноземнi страховi компанiї можуть надавати страховi послуги через свої фiлiї тiльки через 5 рокiв з дня вступу України до СОТ.
(i) Пряме страхування (в тому числi сумiсне страхування): (A) Послуги зi страхування життя (B) Послуги зi страхування, крiм страхування життя (в тому числi морське та авiацiйне страхування) (ii) Послуги перестрахування та ретроцесiї (iv) Допомiжнi послуги зi страхування, такi як консультування, актуарнi послуги, послуги з оцiнки ризикiв та послуги з врегулювання претензiй)	(1) Не зв'язанi, за винятком того, що немає для: страхування ризикiв, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерцiйною авiацiєю, запуском космiчних ракет i фрахтом (в тому числi супутники), причому така страховка покриває будь-що або усе з такого: товари, що транспортуються, транспортний засiб, яким транспортуються товари, та будь-яка вiдповiдальнiсть, що виникає в цьому зв'язку; - перестрахування; - допомiжнi послуги зi страхування.	(1) Не зв'язанi, крiм зазначених у стовпчику доступу до ринку;
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(iii) Страхове посередництво, таке як послуги брокерiв та агентств	(1) Не зв'язанi, за винятком того, що немає для: страхування ризикiв, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерцiйною авiацiєю, запуском космiчних ракет i фрахтом (в тому числi супутники), причому така страховка покриває будь-що або усе з такого: товари, що транспортуються, транспортний засiб, яким транспортуються товари, та будь-яка вiдповiдальнiсть, що виникає в цьому зв'язку; - перестрахування. Через 5 рокiв з дати вступу: немає.	(1) Не зв'язанi, крiм зазначених у стовпчику доступу до ринку;
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
2. Банкiвськi та iншi фiнансовi послуги (крiм страхування)
(v) Послуги з прийняття внескiв та iнших коштiв, що пiдлягають поверненню, вiд населення	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(vi) Послуги з кредитування всiх видiв, в тому числi споживчий кредит, кредит пiд заставу, факторинг та фiнансування комерцiйних операцiй	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(vii) Послуги з фiнансового лiзингу	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(viii) Усi послуги зi здiйснення виплат та грошових переказiв, в тому числi кредитнi, платiжнi та дебiтовi картки, дорожнi чеки та банкiвськi чеки	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(ix) Послуги надання гарантiй та поручительств	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(x) Послуги зi здiйснення торгiвлi за власний рахунок або за рахунок покупцiв, чи то на бiржi, на позабiржовому ринку, або iншим чином, таким:
- (A) iнструментами грошового ринку (в тому числi чеки, рахунки, депозитнi сертифiкати)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- (B) iноземною валютою	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- (C) похiдними продуктами, в тому числi (але не обмежуючись) ф'ючерси та опцiони	(1) Не зв'язанi	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- (D) iнструментами грошового ринку, пов'язаними з курсами валют та процентними ставками, в тому числi такi продукти, як своп, форварднi угоди	(1) Не зв'язанi	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- (E) лiквiдними цiнними паперами;	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- (F) iншими обiговими iнструментами, в тому числi злитками дорогоцiнних металiв	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(xi) Участь у випуску всiх видiв цiнних паперiв, в тому числi пiдписку та розмiщення як посередникiв (публiчно чи приватно) та надання послуг щодо такого випуску	1) Немає	(1) Немає
	2) Немає	(2) Немає
	3) Лише для юридичних осiб, для яких операцiї з випуску цiнних паперiв є єдиним видом їхньої дiяльностi, та банки	(3) Немає
	4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(xii) Посередницькi послуги на грошовому ринку	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(xiii) Послуги з управлiння майном, такi як готiвкове або безготiвкове управлiння, всi форми колективного управлiння iнвестицiями, управлiння пенсiйним фондом, послуги з довiрчого зберiгання та трастового обслуговування	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(xiv) Послуги з клiрингу та фiнансового управлiння майном, в тому числi забезпечення, похiднi iнструменти та iншi обiговi iнструменти	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(xv) Надання i передача фiнансових даних, програмного забезпечення для обробки фiнансових даних i пов'язаних операцiй постачальниками iнших фiнансових послуг	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(xvi) Консультативнi, посередницькi та iншi допомiжнi фiнансовi послуги з усiх видiв дiяльностi, перелiчених у пунктах (v) - (xv), в тому числi довiдки про кредитоспроможнiсть i аналiз кредиту, дослiдження та поради з питань iнвестицiй i портфеля цiнних паперiв, поради з питань придбання та корпоративної реструктуризацiї i стратегiї	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
VIII. ПОСЛУГИ В СФЕРI ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ТА В СОЦIАЛЬНIЙ СФЕРI
(a) Послуги лiкарень, в тому числi послуги з менеджменту лiкарень (CPC 9311)	(1) Не зв'язанi	(1) Не зв'язанi
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає, крiм такого: вимоги професiйної квалiфiкацiї вiдповiдно до законодавства України	(3) Немає, крiм зазначених у стовпчику доступу до ринку
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi. Iноземцi повиннi володiти українською мовою.
(b) Iншi послуги стосовно здоров'я людини (CPC 9319 (крiм 93191))	(1) Не зв'язанi	(1) Не зв'язанi
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає, крiм такого: вимоги професiйної квалiфiкацiї вiдповiдно до законодавства України	(3) Немає, крiм зазначених у стовпчику доступу до ринку
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi. Iноземцi повиннi володiти українською мовою.
(c) Соцiальнi послуги (CPC 933**)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
IX. ПОСЛУГИ, ЩО ПОВ'ЯЗАНI З ТУРИЗМОМ
(a) Послуги готелiв та ресторанiв (в тому числi громадське харчування), в тому числi послуги з готельного менеджменту (CPC641 - 643)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b) Послуги бюро подорожей та туристичних агентiв (CPC7471)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(c) Послуги екскурсiйних бюро (CPC7472)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
X. ПОСЛУГИ З ОРГАНIЗАЦIЇ ВIДПОЧИНКУ, КУЛЬТУРНИХ ТА СПОРТИВНИХ ЗАХОДIВ
(a) Послуги з органiзацiї розваг (в тому числi театр, концерти, цирк) (CPC9619) за винятком послуг дiяльностi кiнотеатрiв (CPC 96199**)	(1) Не зв'язанi	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Дiяльнiсть кiнотеатрiв (CPC 96199**)	(1) Не зв'язанi	(1) Не зв'язанi
	(2) Немає	(2) Не зв'язанi
	(3) Немає (4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(3) Немає, крiм: що стосується субсидiй - не зв'язанi (4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Послуги iнструкторiв з танцiв, крiм спортивних (CPC 96195**)	(1) Не зв'язанi	(1) Не зв'язанi
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b) Послуги iнформацiйних агентств (CPC 962)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Iноземнi iнвестицiї обмеженi 35 %	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(c) Послуги бiблiотек, архiвiв, музеїв та iнших культурно-освiтнiх закладiв (CPC963)	1) Не зв'язанi	1) Не зв'язанi
	2) Немає	2) Не зв'язанi
	3) Немає	3) Не зв'язанi
	4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(d) Послуги з органiзацiї занять спортом (CPC 9641) та iнших видiв вiдпочинку (CPC 9649) за винятком послуг азартних iгор за заключень парi	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
XI. ТРАНСПОРТНI ПОСЛУГИ
1. Послуги морського транспорту
- Мiжнародний транспорт (вантажний та пасажирський) (CPC 7211 та 7212 за винятком каботажного транспорту)	1) (a) Лiнiйнi перевезення, в т. ч. пасажирськi перевезення: немає	(1) (а) Немає	Постачальникам послуг морського транспорту в портах надається доступ до таких послуг на обґрунтованих та недискримiнацiйних умовах 1. Лоцманство 2. Допомога у буксируваннi 3. Забезпечення продовольством, паливом та водою 4. Збiр смiття та утилiзацiя баластної води 5. Послуги Капiтана порту 6. Навiгацiйна пiдтримка 7. Береговi операцiйнi послуги, необхiднi для експлуатацiї судна, у т. ч. зв'язок, водо- та електропостачання 8. Аварiйний ремонт 9. Якiрна стоянка, постановка на якiр та пов'язанi з цим послуги
	(b) Великогабаритнi, без визначеного маршруту, та iншi мiжнароднi перевезення, у т. ч. пасажирськi перевезення: немає	(б) Немає
	2) Немає	(2) Немає
	3) (a) створення зареєстрованої компанiї з метою експлуатацiї флоту пiд нацiональним прапором держави заснування: немає	(3) (а) Немає
	(b) iншi форми комерцiйної присутностi для надання послуг мiжнародного морського транспорту: немає	(б) Немає
	4) (а) Судновi команди: незв'язанi	4) (a) Не зв'язанi крiм тих, що визначенi в Горизонтальному роздiлi
	(б) Ключовi посади по найму: Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(b) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
- Морськi завантажувально-розвантажувальнi послуги (CPC 741) - Послуги зi зберiгання та складування вантажу (CPC 742) - Послуги з митного оформлення для морського транспорту - Контейнернi станцiї та складськi послуги	(1) Не зв'язанi*	(1) Не зв'язанi*
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає⁹	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
____________ * За технiчних причин ⁹ У випадку розмiщення на територiях у громадськiй власностi можуть застосовуватися процедури отримання комунальної концесiї або лiцензiї.
- Морськi агентськi послуги - (Морськi) експедицiйнi послуги	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
2. Транспорт на внутрiшнiх водних шляхах
(a). Перевезення пасажирiв i вантажiв (за винятком каботажу) (CPC 7221, 7222)	(1) Не зв'язанi*	(1) Не зв'язанi*
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Не зв'язанi	(3) Не зв'язанi
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b). Послуги з оренди суден з командою (CPC 7213)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(d). Послуги з технiчного обслуговування та ремонту суден (CPC 8868**)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(e). Послуги з буксирування (CPC 7224)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(f). Допомiжнi послуги на внутрiшнiх водних шляхах (CPC 745)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
3. Послуги повiтряного транспорту
(а) Ремонтне та технiчне обслуговування лiтакiв	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(в) Торгiвля i маркетинг авiатранспортних послуг	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(с) Система комп'ютерного резервування квиткiв	1) Не зв'язанi	1) Не зв'язанi
	2) Немає	(1) Немає
	3) Не зв'язанi	(2) Немає
	4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(3) Немає (4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
5. Послуги залiзничного транспорту
(a), (b) Пасажирськi та вантажнi перевезення (CPC 7111 + 7112)	(1) Не зв'язанi	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Не зв'язанi	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
за межами колiї: (d). Технiчне обслуговування та ремонт залiзничного обладнання (CPC8868**)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(e). Допомiжнi послуги для залiзничного транспорту (CPC 743)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
6. Послуги наземного транспорту.
(a) пасажирськi перевезення (CPC 7121 + 7122)	(1) Не зв'язанi	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає за умови реєстрацiї як юридичної особи	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b) перевезення вантажiв (CPC 7123)	(1) Не зв'язанi	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає за умови реєстрацiї як юридичної особи	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(c) Послуги з оренди комерцiйних транспортних засобiв з водiями (CPC 7124)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(d) Послуги з технiчного обслуговування та ремонту обладнання наземного транспорту (CPC 6112 + 8867)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(e) Допомiжнi послуги у сферi послуг наземного транспорту (CPC744)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
7. Трубопровiдний транспорт
(a). Транспортування нафти i газу (CPC 7131)	(1) Немає	(1) Немає	Україна бере на себе зобов'язання щодо забезпечення повної прозоростi у формулюваннi, адаптацiї та застосуваннi заходiв, якi впливають на доступ до ринку та торгiвлю послугами у галузi трубопровiдного транспорту. Україна бере на себе зобов'язання забезпечити дотримання принципiв режиму недискримiнацiї при доступi до та використаннi мережi трубопроводiв пiд власною юрисдикцiєю, в межах наявних технiчних можливостей цiєї мережi, в тому що стосується походження, напрямку транспортування або прав власностi на продукцiю, що транспортується, без накладання будь-яких безпричинних затримок, заборон або звинувачень, а також забезпечення недискримiнацiйної цiнової полiтики, яка заснована на диверсифiкацiї походження, напрямкiв транспортування або прав власностi на продукцiю.
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b). Транспортування iнших продуктiв (CPC 7139)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
8. Допомiжнi послуги для всiх видiв транспорту
(a) Послуги з обробки вантажiв (CPC 741)	(1) Не зв'язанi*	(1) Не зв'язанi*
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(b). Послуги зi зберiгання у складах та пакгаузах (CPC 742)	(1) Не зв'язанi*	(1) Не зв'язанi*
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(c). Послуги транспортних агентств з вантажних перевезень (CPC748)	(1) Немає	(1) Немає
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
(d). Iншi - Iнспектування вантажiв (Частина CPC 749**)	(1) Не зв'язанi*	(1) Не зв'язанi*
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
XII. IНШI ПОСЛУГИ, ЯКI НЕ ЗАЗНАЧЕНI ВИЩЕ
- Косметичнi послуги та послуги з фiзичного оздоровлення - Послуги з масажу, крiм лiкувального масажу (частина CPC Ver. 1.0: 97230)¹⁰	(1) Не зв'язанi*	(1) Не зв'язанi*
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
____________ ¹⁰ Цей пiдклас не включає медичнi послуги, класифiкованi у 931.
- Санаторно-курортнi послуги (частина CPC Ver. 1.0: 97230)¹¹, в тому числi послуги з управлiння курортами	(1) Не зв'язанi*	(1) Не зв'язанi*
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi
____________ ¹¹ Цей пiдклас не включає медичнi послуги, класифiкованi у 931.
- Перукарськi послуги та iншi послуги салонiв краси (CPC 9702)	(1) Не зв'язанi*	(1) Не зв'язанi*
	(2) Немає	(2) Немає
	(3) Немає	(3) Немає
	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi	(4) Не зв'язанi, крiм зазначених у горизонтальному роздiлi

ПРИМIТКА ДО ГРАФIКУ

У разi, коли послуги автомобiльного транспорту, залiзничного транспорту, внутрiшнього водного транспорту та пов'язанi з ними допомiжнi послуги не охоплюються iншим чином, як вказано у цьому графiку, оператор мультимодальних перевезень (як визначено нижче - 3) має можливiсть орендувати або здавати в лiзинг вантажiвки, залiзничнi вагони або баржi, а також пов'язане обладнання, з метою здiйснення внутрiшнього експедирування вантажiв, або мати доступ та використовувати тi форми дiяльностi зi мультимодальних перевезень на розумних i недискримiнацiйних умовах з метою здiйснення мультимодальних перевезень. "Розумнi та недискримiнацiйнi умови" означають, для цiлей таких мультимодальних перевезень, здатнiсть оператора зi мультимодальних перевезень органiзувати вчасне перевезення своїх товарiв, в тому числi прiоритет над iншими товарами, якi ввезенi до порту пiзнiше.

ВИЗНАЧЕННЯ ДОДАТКОВИХ МОРСЬКИХ ПОСЛУГ

1. Без шкоди для обсягу захлдiв, якi можна розглядати як "каботаж" згiдно з вимогами нацiонального законодавства, до цього графiку не включено "морськi каботажнi послуги", якi вважаються такими, що включають перевезення пасажирiв чи вантажiв мiж портом на територiї України, та iншим портом, що знаходиться на територiї України та рух, що вiдправною точкою та точкою призначення якого є той самий порт, що знаходиться на територiї України, за умови, що цей рух не виходить за межi територiальних вод України.

2. "Iншi форми комерцiйної присутностi для надання послуг мiжнародного морського транспорту" - означає спроможнiсть постачальникiв послуг мiжнародного морського транспорту з iнших країн-членiв здiйснювати на мiсцевому рiвнi всi види дiяльностi, що є необхiдним для забезпечення їх клiєнтiв частково чи повнiстю iнтегрованими транспортними послугами, в структурi яких iстотним елементом є морський транспорт. (Однак, це зобов'язання не повинно тлумачитись як таке, що обмежує в будь-який спосiб зобов'язань, взятих на себе у зв'язку з цим режимом поставки через кордон).

Цi види дiяльностi включають з-помiж iншого таке:

(a) маркетинг або продаж послуг морського транспорту та сумiжних послуг через прямi контакти з клiєнтам та споживачами, вiд визначення цiни до виставлення рахунку, причому цi послуги є такими, що надаються чи пропонуються самим постачальником послуг чи постачальником послуг, з яким продавець послуг має постiйних комерцiйнi стосунки;

(b) придбання, чи то вiд власного iменi чи вiд iменi будь-якого з клiєнтiв чи споживачiв (а також перепродаж iншим клiєнтам чи споживачам) будь-яких транспортних чи сумiжних послуг, у тому числi послуги внутрiшнього транспорту будь-якого виду, зокрема: перевезення внутрiшнiми водами, залiзницею чи автошляхами, якi є необхiдними для надання iнтегрованих послуг;

(c) пiдготовка документацiї стосовно транспортних супровiдних документiв, митних документiв, а також iнших документiв, пов'язаних з походженням та характером товарiв, що перевозяться;

(d) надання комерцiйної iнформацiї будь-яким способом, у тому числi через комп'ютеризованi iнформацiйнi системи та системи електронного обмiну даними (згiдно з вимогами та умовами додатку про засоби телекомунiкацiї;

(e) встановлення будь-яких комерцiйних стосункiв (у тому числi участь в акцiонерному капiталi компанiї) та призначення персоналу, найнятого на мiсцi (або, у випадку персоналу iноземного походження - у вiдповiдностi до горизонтальних зобов'язань щодо перемiщення персоналу) з будь-яким судновим агентством, заснованим на мiсцевому рiвнi; та

(f) дiяльнiсть вiд iменi компанiй, органiзацiя заходiв суден до портiв або перебирання вантажу за необхiдностi.

3. "Оператори мультимодального транспорту" означає особу, вiд iменi та за дорученням якої оформлено накладну чи iнший документ мультимодального перевезення, чи iншi документи якi пiдтверджують наявностi контракту на мультимомодальне перевезення товарiв, i яка вiдповiдає за перевезення товарiв у вiдповiдностi до вимог контракту на перевезення.

4. "Послуги iз завантаження / розвантаження морського вантажу" - означає види дiяльностi, здiйснюванi стивiдорними компанiями, у тому числi операторами термiналiв, але не в тому числi безпосереднi дiї вантажникiв, коли їхню роботу органiзовано незалежно вiд стивiдорних компанiй чи компанiй-операторiв термiналiв. Види дiяльностi, що охоплюються даним термiном, включають органiзацiю та контроль за такими операцiями:

- завантаження вантажу на судно / розвантаження вантажу з судна;

- закрiплення / розкрiплення вантажу;

- приймання / доставка та забезпечення схоронностi вантажу перед вiдправленням чи пiсля розвантаження.

5. "Послуги з митного оформлення" (альтернативно - "послуги мiсцевих митних брокерiв") - означає види дiяльностi, що полягають у виконаннi, вiд iменi iншої сторони, митних формальностей у зв'язку з ввезенням, вивезенням або транзитним перевезенням вантажу, незалежно вiд того, чи є цей вид дiяльностi основним для виконавця, чи додатковим до його основного профiлю.

6. "Послуги контейнерних станцiй та складських примiщень" - означає види дiяльностi, що полягають у зберiганнi контейнерiв, незалежно вiд того, чи зберiгаються вони на територiї порту, чи на позапортових площах сушi, з метою їх завантаження чи розвантаження, ремонту та забезпечення їх придатностi та готовностi до вiдвантаження.

7. "Агентськi послуги морського транспорту" - означає види дiяльностi, що полягають у виконаннi функцiй агента та представництвi на територiї певної географiчної мiсцевостi економiчних iнтересiв однiєї чи бiльше лiнiй корабельних сполучень або корабельних компанiй для таких цiлей:

- маркетинг та продаж маркетинг або продаж послуг морського транспорту та сумiжних послуг, вiд визначення цiни до виставлення рахунку, та оформлення накладних вiд iменi компанiй, придбання та перепродаж необхiдних сумiжних послуг, пiдготовка документацiї та надання комерцiйної iнформацiї;

- дiяльнiсть вiд iменi компанiй, що органiзують заходи до портiв та перебирання вантажу за необхiдностi.

8. "Послуги з експедицiї вантажiв" - означає (дiяльнiсть, що полягає в органiзацiї та контролi за вiдвантаженнями вiд iменi вiдправника, через придбання транспорту та сумiжних послуг, пiдготовцi документацiї та наданнi комерцiйної iнформацiї).

Довiдковий документ.

Сфера застосування.

Нижче наведенi визначення та принципи системи регулювання основних телекомунiкацiйних послуг.

Визначення.

Користувачi - означає споживачiв та постачальникiв послуг.

Основнi потужностi - означає потужностi телекомунiкацiйних мереж або послуг передачi даних загального використання, якi:

а). постачаються виключно або у переважнiй бiльшостi єдиним чи обмеженою кiлькiстю постачальникiв; та

б). не можуть бути економiчно або технiчно замiненi для надання певної послуги.

Великий постачальник-означає постачальника, який має можливiсть значно впливати на умови участi (маючи на увазi цiну та пропозицiю) у вiдповiдному ринку основних телекомунiкацiйних послуг в результатi:

а). контролю над основними потужностями; або

б). використання своєї позицiї на ринку.

1. Захист конкуренцiї.

1.1 Запобiгання анти-конкурентнiй практицiї у галузi телекомунiкацiй.

Вiдповiднi заходи повиннi бути застосованi з метою упередження постачальникiв, якi самi або разом є великими постачальниками, вiд включення або продовження застосування анти-конкурентної практики.

1.2 Захиснi заходи.

До зазначених вище анти-конкурентних заходiв вiдносяться:

а). участь у анти-конкурентному перехресному фiнансуваннi;

б). використання iнформацiї, отриманої вiд конкурентiв, в анти-конкурентних цiлях; та

в). не надання iншим постачальникам послуг на постiйнiй основi технiчної iнформацiї щодо основних потужностей та iншої комерцiйно важливої iнформацiї, що є необхiдною для них для участi у наданнi послуг.

2. Взаємозв'язок.

2.1 Цей роздiл стосується зв'язку з постачальниками, що надають телекомунiкацiйнi мережi або послуги передачi даних загального використання для того, щоб дозволити користувачам одного постачальника зв'язуватися з користувачами iншого постачальника та забезпечити доступ до послуг, що надаються iншим постачальником, у випадку коли стосовно цього iснують окремi прийнятi зобов'язання.

2.2 Який взаємозв'язок гарантується.

Взаємозв'язок з основним постачальниками буде гарантуватися у будь-якiй точцi мережi, в якiй це технiчно можливо. Такий взаємозв'язок надається:

а). на недискримiнацiйних умовах (в тому числi технiчнi стандарти та характеристики) та за показниками якостi не гiршими нiж у власних аналогiчних послуг або аналогiчних послуг постачальникiв, що не є дочiрнiми пiдприємствами, або що є дочiрнiми пiдприємствами або iншими фiлiалами;

б). регулярно, на умовах (в тому числi технiчнi стандарти та характеристики) та за показниками вартостi, якi є "прозорими", розумними, економiчно ефективними, та в достатнiй мiрi тарифнороздiленiтаким чином, що користувач не повинен платити за компоненти та потужностi мережi, якi не є необхiдними для отримання певної послуги; та

в). на замовлення, у додаткових точках до термiналiв, що пропонуються для бiльшостi користувачiв, за плату, що вiдображає вартiсть спорудження необхiдних додаткових потужностей.

2.3 Загальна доступнiсть до процедур обговорення взаємозв'язку.

Процедура, що застосовується для зв'язку з основним постачальником являє собою вiдкриту iнформацiю.

2.4 "Прозорiсть" домовленостей про взаємозв'язок.

Гарантується, що основний постачальник вiдкриває для загального доступу iнформацiю про свої домовленостi з взаємозв'язку або довiдкову пропозицiю щодо взаємозв'язку.

2.5 Взаємозв'язок: врегулювання суперечок.

Постачальник послуг, що потребує взаємозв'язок з основним постачальником, має право звертатися:

а). або в будь-який момент;

б). або пiсля розумного перiоду, про який було вiдкрито повiдомлено

до незалежного нацiонального агентства, яке може бути регулюючим органом, як зазначено у пунктi 5 нижче, з метою вирiшення суперечок згiдно з вiдповiдними умовами та показниками зв'язку протягом розумного перiоду часу, за умови, що вони не були встановленi ранiше.

3. Унiверсальнi послуги.

Кожний Член має право визначити той тип зобов'язань щодо унiверсальних послуг, яким вiн бажає скористатись. Такi зобов'язання не будуть вважатися анти-конкурентними самi по собi, за умов, що вони застосовуються "прозоро", недискримiнацiйно та абсолютно нейтрально i вони не є бiльш обтяжливими нiж необхiдно по вiдношенню до унiверсальних послуг, визначених Членом.

4. Загальна доступнiсть вимог щодо лiцензування.

У випадку, коли необхiдне отримання лiцензiї, наступнi вiдомостi мають бути загально доступними:

а). всi вимоги щодо лiцензування та промiжок часу, необхiдний для прийняття рiшення стосовно заяви на отримання лiцензiї, та

б). умови iндивiдуальних лiцензiй.

На прохання заявника до його вiдома доводяться причини вiдмови в видачi лiцензiї.

5. Незалежнi регулюючi органи.

Регулюючi органи є незалежними вiд будь-якого постачальника основних телекомунiкацiйних послуг, та не пiдзвiтнi йому. Рiшення, що приймаються регулюючими органами та процедури їх прийняття повиннi бути рiвноцiнними по вiдношенню до всiх учасникiв ринку.

6. Розподiл та використання дефiцитних ресурсiв.

Всi процедури розподiлу та використання дефiцитних ресурсiв, в тому числi радiочастоти, коди та права, будуть проводитися об'єктивно, вчасно, "прозоро" та недискримiнацiйно. Iснуючий стан розподiлу радiочастот буде загально доступним, але детальна iнформацiя щодо частот, видiлених для особливих державних потреб не повинна вимагатися.

Україна, перелiк вилучень з режиму найбiльшого сприяння (РНС), вiдповiдно до статтi II ГАТС

Сектор чи пiдсектор	Опис заходу iз зазначенням того, чому вона не вiдповiдає Статтi II.	Країна або країни, до яких застосовуються ця заходи.	Термiн дiї, який передбачається	Умови, що викликають необхiднiсть виключення
Аудiовiзуальнi послуги - Виробництво та розповсюдження аудiовiзуальних робiт через трансляцiю або iншi форми передачi на аудиторiю	Заходи, якi дають визначенням робiт європейського походження таким чином, щоб надати нацiональний режим аудiовiзуальним роботам, якi вiдповiдають певним лiнгвiстичним критерiям i критерiям походження, стосовно доступу до трансляцiї або подiбних форм передачi.	Сторони Ради Європейської конвенцiї про транскордонне телебачення або iншi європейськi країни, з якими може бути укладено угоди	Необмежений.	Умови спрямованi в межах сектору на поширення культурних цiнностей як в Українi, так i в iнших країнах Європи, а також на досягнення цiлей лiнгвiстичної полiтики.
Аудiовiзуальнi послуги - Виробництво та розповсюдження кiнематографiчних робiт i телевiзiйних програм	Заходи ґрунтуються на укладених мiж урядами рамкових угодах про спiльне виробництво аудiовiзуальних робiт, якi надають нацiональний режим аудiовiзуальним роботам, що охоплюються цими угодами, зокрема по вiдношенню до розповсюдження та доступу до фiнансування.	Всi країни, з якими спiвробiтництво в галузi культури може бути бажаним.	Необмежений.	Мета таких угод полягає у сприяннi культурним зв'язкам мiж вiдповiдними країнами.
Аудiовiзуальнi послуги - Виробництво та розповсюдження телевiзiйних програм i кiнематографiчних робiт	Заходи, що надають пiльги будь-яких програм пiдтримки (таких як План дiй щодо передових телевiзiйних послуг, MEDIA або Європейський фонд пiдтримки спiв-виробництва кiнематографiчних робiт (EURIMAGES) аудiовiзуальним роботам, а також постачальникам таких робiт, якi вiдповiдають певним європейським критерiям походження.	Європейськi країни.	Необмежений.	Цi програми направленi на збереження та пiдтримку регiональних особливостей європейських країн, якi мають давнi культурнi зв'язки.
Перевезення пасажирiв i вантажiв внутрiшнiм водним транспортом	Заходи, що вживаються згiдно з iснуючими або майбутнiми угодами, що регулюють доступ i/або права на здiйснення перевезень та умови здiйснення цього виду економiчної дiяльностi на територiї України або мiж країнами, якi є сторонами у вiдповiдних угодах, в тому числi угоди вiдносно використання системи Рейн-Майн-Дунай	Усi країни, з якими угоди є чинними або набудуть чинностi	Поступове вилучення iз остаточним вилученням через 8 рокiв з дати вступу до СОТ	Захист цiлiсностi iнфраструктури, захист навколишнього середовища, а також регулювання прав на здiйснення перевезень на територiї України та мiж зацiкавленими країнами.
Перевезення пасажирiв i вантажiв залiзничним транспортом	Заходи, що вживаються згiдно з iснуючими або майбутнiми угодами, що регулюють доступ i/або права на здiйснення перевезень та умови здiйснення цього виду економiчної дiяльностi на територiї України або мiж країнами, якi є сторонами у вiдповiдних угодах	Усi країни, з якими угоди є чинними або набудуть чинностi	Невизначений	Законодавство України. Захист цiлiсностi iнфраструктури, захист навколишнього середовища, а також регулювання прав на здiйснення перевезень на територiї України та мiж зацiкавленими країнами, з врахуванням специфiки регiону цих видiв послуг.
Перевезення пасажирiв i вантажiв наземним транспортом	Заходи, що вживаються згiдно з iснуючими або майбутнiми угодами, якi резервують i/або обмежують надання цих видiв транспортних послуг та визначають умови такого надання, в тому числi дозволи на здiйснення транзиту i/або пiльгових податкiв на автомобiльнi перевезення, на територiї України або за межами України	Усi країни, з якими угоди є чинними або набудуть чинностi	Невизначений	Двостороннi мiжурядовi Угоди про мiжнароднi автомобiльнi перевезення, Мiжнароднi конвенцiї. Захист цiлiсностi iнфраструктури, захист навколишнього середовища, а також регулювання прав на здiйснення перевезень на територiї України та мiж зацiкавленими країнами.
Послуги комп'ютерної системи резервування квиткiв (КРС)	Надання даного виду послуг на пiдставi мiжнародної iнвесторної системи "Габрiель" та дистриб'ютернiй "Гетс" з поступовим переходом до системи "Галiлео" На внутрiшньому ринку система "Сирена-2"	Сторони згаданих мiжнародних систем Країни СНД	Невизначений	Метою застосування цього заходу є гарантування рiвного доступу на ринок iнших країн для українських постачальникiв таких видiв послуг.

МАРРАКЕСЬКА УГОДА ПРО ЗАСНУВАННЯ СВIТОВОЇ ОРГАНIЗАЦIЇ ТОРГIВЛI

Сторони цiєї Угоди,

Визнаючи, що їх вiдносини у сферi торгiвлi та економiчної дiяльностi повиннi бути спрямованi на пiдвищення рiвня життя, забезпечення повної зайнятостi та значного i постiйного зростання реального доходу та ефективного попиту, розширення виробництва товарiв i послуг та торгiвлi ними з одночасним забезпеченням оптимального використання свiтових ресурсiв вiдповiдно до цiлей сталого розвитку, прагнучи як захистити, так i зберiгти навколишнє середовище та покращити засоби для досягнення цього способами, сумiсними з їх вiдповiдними потребами та iнтересами на рiзних рiвнях економiчного розвитку,

Визнаючи також, що iснує потреба у вжиттi позитивних зусиль, спрямованих на те, щоб країни, якi розвиваються, в особливостi найменш розвиненi серед них, забезпечили для себе таку частку у зростаннi мiжнародної торгiвлi, яка вiдповiдає потребам їх економiчного розвитку,

Бажаючи сприяти цим цiлям шляхом укладення взаємних та взаємовигiдних домовленостей, спрямованих на значне зниження тарифiв та iнших бар'єрiв у торгiвлi та на усунення дискримiнацiйного режиму в мiжнародних торгiвельних вiдносинах,

На основi вищезазначеного повнi рiшучостi створити iнтегровану, бiльш життєздатну та стiйку багатосторонню торгiвельну систему, до якої входить Генеральна угода з тарифiв i торгiвлi, результати попереднiх заходiв по лiбералiзацiї торгiвлi, а також всi результати Уругвайського раунду багатостороннiх торгiвельних перегоеорiв,

Прагнучи закрiпити основнi принципи та досягти цiлей, закладених в основу цiєї багатосторонньої торгiвельної системи,

Домовилися про наступне:

Стаття I
Заснування органiзацiї

Цим засновується Свiтова органiзацiя торгiвлi (яка надалi iменується "СОТ").

Стаття II
Сфера дiяльностi СОТ

1. СОТ забезпечує загальну iнституцiональну основу для здiйснення торгiвельних вiдносин мiж її Членами по питаннях, якi регулюються угодами та пов'язаними з ними правовими документами, включеними у Додатки до цiєї Угоди.

2. Угоди та пов'язанi з ними правовi документи, включенi у Додатки 1, 2 i 3 (якi у подальшому iменуються "багатостороннi торгiвельнi угоди"), є невiд'ємними частинами цiєї Угоди, обов'язковими для всiх Членiв СОТ.

3. Угоди та пов'язанi з ними правовi документи, включенi у Додаток 4 (якi у подальшому iменуються "багатостороннi торгiвельнi угоди з обмеженою кiлькiстю учасникiв), також є частиною цiєї Угоди для тих Членiв СОТ, якi їх прийняли, i є обов'язковими для таких Членiв СОТ. Багатостороннi торгiвельнi угоди з обмеженою кiлькiстю учасникiв не утворюють нi зобов'язань, нi прав для тих Членiв СОТ, якi їх не прийняли.

4. Генеральна угода з тарифiв i торгiвлi 1994 року, наведена у Додатку 1A (яка у подальшому iменується "ГАТТ 1994") юридично є окремою вiд Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi вiд 30 жовтня 1947 року, доданої до Заключного акту, прийнятого на завершення другої сесiї Пiдготовчого комiтету Конференцiї Органiзацiї об'єднаних нацiй по торгiвлi та зайнятостi, з подальшими уточненнями, поправками чи змiнами (у подальшому - "ГАТТ 1947").

Стаття III
Функцiї СОТ

1. СОТ сприяє реалiзацiї, застосуванню, функцiонуванню та досягненню цiлей цiєї Угоди та багатостороннiх торгiвельних угод, а також забезпечує основу для реалiзацiї, застосування та функцiонування багатостороннiх торгiвельних угод з обмеженою кiлькiстю учасникiв.

2. СОТ є форумом для переговорiв мiж його Членами стосовно їх багатостороннiх торгiвельних вiдносин по питаннях, якi регулюються угодами, включеними у Додатки до цiєї Угоди. За рiшенням Конференцiї Мiнiстрiв, СОТ також може бути форумом для подальших переговорiв мiж її Членами стосовно їх багатостороннiх торгiвельних вiдносин, а також основою для реалiзацiї результатiв таких переговорiв.

3. СОТ керує застосуванням Домовленостi про правила i процедури врегулювання суперечок (яка у подальшому iменується "Домовленiстю про врегулювання суперечок" чи "ДСУ"), наведеної у Додатку 2 до цiєї Угоди.

4. СОТ керує застосуванням Механiзму по перегляду торгiвельної полiтики (який у подальшому iменується "ТПРМ"), передбаченому Додатком 3 до цiєї Угоди.

5. З метою досягнення бiльшого єднання у проведеннi глобальної економiчної полiтики СОТ за належнiстю спiвробiтничає з Мiжнародним валютним фондом та з Мiжнародним банком з реконструкцiї та розвитку та його фiлiями.

Стаття IV
Структура СОТ

1. Засновується Конференцiя Мiнiстрiв, що складається з представникiв усiх Членiв СОТ, яка проводиться не менше одного разу на кожнi два роки. Конференцiя Мiнiстрiв виконує функцiї СОТ i вживає необхiдних для цього заходiв. На вимогу Члена СОТ, Конференцiя Мiнiстрiв має повноваження приймати рiшення по всiх питаннях, якi регулюються багатостороннiми торгiвельними угодами, у вiдповiдностi iз конкретними вимогами прийняття рiшень, встановленими цiєю Угодою та вiдповiдною багатосторонньою торгiвельною угодою.

2. Засновується Генеральна рада, що складається з представникiв всiх Членiв СОТ, засiдання якої проводяться у мiру необхiдностi. У промiжках часу мiж засiданнями Конференцiї Мiнiстрiв функцiї останньої виконуються Генеральною радою. Генеральна рада також може виконувати функцiї, покладенi на неї цiєю Угодою. Генеральна рада повинна встановити свiй регламент, а також затвердити регламент засiдань Комiтетiв, передбачених параграфом 7.

3. Засiдання Генеральної ради скликаються у мiру необхiдностi для виконання обов'язкiв Органу розв'язання суперечок, передбаченого Домовленiстю про врегулювання суперечок. Орган розв'язання суперечок може мати свою власну голову i встановлює такий регламент, який вiн вважає необхiдним для виконання своїх обов'язкiв.

4. Засiдання Генеральної ради скликаються у мiру необхiдностi для виконання функцiй Органу по перегляду торгiвельної полiтики, передбаченого ТПРМ. Орган по перегляду торгiвельної полiтики може мати свою власну голову i встановлює такий регламент, який вiн вважає необхiдним для виконання своїх обов'язкiв.

5. Засновується Рада з торгiвлi товарами, Рада з торгiвлi послугами та Рада з торгiвельних аспектiв прав iнтелектуальної власностi (як у подальшому iменується "Рада ТРIПС"), якi функцiонують пiд загальним керiвництвом Генеральної ради. Рада з торгiвлi товарами здiйснює нагляд за функцiонуванням багатостороннiх торгiвельних угод, якi включенi у Додаток 1A. Рада з торгiвлi послугами здiйснює нагляд за функцiонуванням Генеральної угоди з торгiвлi послугами (яка у подальшому iменується "ГАТС"). Рада ТРIПС здiйснює нагляд за функцiонуванням Угоди про торгiвельнi аспекти прав iнтелектуальної власностi (яка у подальшому iменується "Угода ТРIПС). Цi Ради виконують функцiї, покладенi на них вiдповiдними угодами та Генеральною радою. Вона встановлюють свої вiдповiднi регламенти, якi пiдлягають затвердженню Генеральною радою. Членство в цих Радах вiдкрито для представникiв усiх Членiв СОТ. Для виконання своїх функцiй цi Ради скликають свої засiдання у мiру необхiдностi.

6. У разi необхiдностi, Рада з торгiвлi товарами, Рада з торгiвлi послугами та Рада ТРIПС засновують допомiжнi органи. Цi допомiжнi органи встановлюють свої вiдповiднi регламенти, якi пiдлягають затвердженню вiдповiдними Радами.

7. Конференцiя Мiнiстрiв засновує Комiтет з торгiвлi та розвитку, Комiтет з обмежень, пов'язаних з платiжним балансом, а також Комiтет з питань бюджету, фiнансування та управлiння, якi виконують функцiї, покладенi на них цiєю Угодою та багатостороннiми торгiвельними угодами, а також будь-якi додатковi функцiї, покладенi на них Генеральною радою. Конференцiя Мiнiстрiв може також засновувати такi додатковi Комiтети i з такими функцiями, якi вона може вважати необхiдними. Однiєю з функцiй Комiтету з торгiвлi та розвитку є перiодичний перегляд спецiальних положень багатостороннiх торгiвельних угод щодо найменш розвинених країн-Членiв СОТ i представлення Генеральнiй радi доповiдей з метою вжиття необхiдних дiй. Членство в цих Комiтетах вiдкрито для представникiв усiх членiв СОТ.

8. Органи, передбаченi багатостороннiми торгiвельними угодами з обмеженою кiлькiстю учасникiв, виконують функцiї, покладенi на них цими угодами, i функцiонують в рамках iнституцiональної основи СОТ. Цi органи повиннi регулярно iнформувати Генеральну раду про свою дiяльнiсть.

Стаття V
Вiдносини з iншими органiзацiями

1. Генеральна рада укладає необхiднi домовленостi з метою ефективного спiвробiтництва з iншими мiжурядовими органiзацiями, сфера дiяльностi яких пов'язана iз сферою дiяльностi СОТ.

2. Генеральна рада може укладати необхiднi домовленостi про консультацiї та спiвробiтництво з неурядовими органiзацiями, якi займаються питаннями, пов'язаними з питаннями, якими займається СОТ.

Стаття VI
Секретарiат

1. Засновується Секретарiат СОТ (який у подальшому iменується "Секретарiат"), очолюваний Генеральним директором.

2. Конференцiя Мiнiстрiв призначає Генерального директора та приймає правила, якi встановлюють повноваження, обов'язки, умови працi та термiн зайняття посади Генерального директора.

3. Генеральний директор призначає спiвробiтникiв Секретарiату та визначає їх обов'язки та умови працi у вiдповiдностi до правил, прийнятих Конференцiєю Мiнiстрiв.

4. Обов'язки Генерального директора та спiвробiтникiв Секретарiату за своїм характером є виключно мiжнародними. При виконаннi своїх обов'язкiв Генеральний директор та спiвробiтники Секретарiату не повиннi запитувати чи приймати iнструкцiї вiд будь-якого уряду чи будь-якого iншого органу ззовнi СОТ. Вони повиннi утримуватися вiд будь-яких дiй, якi можуть негативно вплинути на їх становище як мiжнародних посадових осiб. Члени СОТ повиннi поважати мiжнародний характер обов'язкiв Генерального директора та спiвробiтникiв Секретарiату i не повиннi намагатися впливати на них при виконаннi їми своїх обов'язкiв.

Стаття VII
Бюджет i внески

1. Генеральний директор подає Комiтету з питань бюджету, фiнансування та управлiння проект рiчного бюджету та фiнансовий звiт СОТ. Комiтет з питань бюджету, фiнансування та управлiння вивчає проект рiчного бюджету та фiнансовий звiт, запропонованi Генеральним директором, та вносить рекомендацiї щодо них Генеральному директору. Проект рiчного бюджету пiдлягає затвердженню Генеральною радою.

2. Комiтет з питань бюджету, фiнансування та управлiння вносить пропозицiї Генеральнiй радi щодо фiнансових правил, якi повиннi включати положення, що встановлюють:

(a) шкалу внескiв з розподiлом видаткiв СОТ мiж її Членами; а також

(b) заходи по вiдношенню до Членiв СОТ, якi мають заборгованiсть.

Фiнансовi правила повиннi базуватися, наскiльки це можливо, на правилах та практицi ГАТТ 1947.

3. Генеральна рада затверджує фiнансовi правила та проект рiчного бюджету бiльшiстю у двi третини голосiв за умови участi у голосуваннi бiльш, нiж половини Членiв СОТ.

4. Кожний Член СОТ повинен оперативно внести до СОТ свою частку видаткiв СОТ у вiдповiдностi до фiнансових правил, затверджених Генеральною радою.

Стаття VIII
Статус СОТ

1. СОТ є юридичною особою, i кожний з її Членiв надає їй таку правоспроможнiсть, яка може бути необхiдною для виконання її функцiй.

2. Кожний з Членiв надає СОТ такi привiлеї та iмунiтети, якi є необхiдними для виконання її функцiй.

3. Також, посадовим особам СОТ та представникам Членiв кожним з Членiв СОТ надаються такi привiлеї та iмунiтети, якi є необхiдними для незалежного виконання їми своїх функцiї у зв'язку iз СОТ.

4. Привiлеї та iмунiтети, що надаються Членом на користь СОТ, її посадових осiб та представникiв Членiв СОТ повиннi бути аналогiчними привiлеям та iмунiтетам, передбаченим Конвенцiєю з привiлеїв та iмунiтетiв спецiалiзованих установ, схваленою Гененальною Асамблеєю Органiзацiї об'єднаних нацiй 21 листопада 1947 року.

5. СОТ може укласти угоду про штаб-квартиру.

Стаття IX
Прийняття рiшень

1. СОТ продовжує практику прийняття рiшень шляхом консенсусу, яка застосовувалася згiдно ГАТТ 1947¹. Якщо не передбачено iнше, якщо рiшення не може бути прийняте шляхом консенсусу, питання вирiшується голосуванням. На Конференцiї Мiнiстрiв та засiданнях Генеральної ради кожний Член СОТ має один голос. У випадках, коли Європейськi Спiвтовариства реалiзують своє право голосу, вони мають кiлькiсть голосiв, яка дорiвнює кiлькостi держав-членiв ЄС², якi є Членами СОТ. Рiшення Конференцiї Мiнiстрiв та Генеральної ради приймаються бiльшiстю поданих голосiв, якщо iнше не передбачено цiєю Угодою чи вiдповiдною багатосторонньою торгiвельною угодою³.

____________
     ¹ Вважається, що вiдповiдний орган прийняв рiшення по питанню, представленому на його розгляд, якщо жодний Член СОТ, присутнiй на зборах пiд час прийняття рiшення, формально не заперечує проти запропонованого рiшення.
     ² Кiлькiсть голосiв Європейських Спiвтовариств та держав-членiв ЄС нi в якому разi не повинна перевищувати кiлькiсть держав-членiв Європейських Спiвтовариств.
     ³ Рiшення Генеральної ради у випадку виконання нею функцiї Органу розв'язання суперечок повиннi прийматися лише у вiдповiдностi до положень параграфу 4 Статтi 2 Домовленостi про розв'язання суперечок.

2. Конференцiя Мiнiстрiв та Генеральна рада мають виключнi повноваження приймати рiшення щодо тлумачення цiєї Угоди та багатостороннiх торгiвельних угод. У випадку тлумачення багатосторонньої торгiвельної угоди, наведеної у Додатку 1, вони здiйснюють свої повноваження на пiдставi рекомендацiй Ради, який наглядає за функцiонуванням вiдповiдної угоди. Рiшення про тлумачення приймаються бiльшiстю у три чвертi голосiв Членiв СОТ. Цей параграф не повинен застосовуватися у спосiб, який суперечив би положенням Статтi X про внесення поправок.

3. За виняткових обставин Конференцiя Мiнiстрiв може приймати рiшення про звiльнення вiд зобов'язання, покладеного та Члена СОТ цiєю Угодою чи будь-якою багатосторонньою торгiвельною угодою, за умови, що будь-яке таке рiшення приймається тьома чвертями

Членiв СОТ⁴, якщо iнше не передбачено цим параграфом.

____________
⁴ Рiшення про надання звiльнення вiд будь-якого зобов'язання на час перехiдного перiоду чи перiоду поетапної iмплементацiї, яку Член СОТ, що звертається з проханням про звiльнення, не здiйснив до кiнця встановленого перiоду, приймається лише консенсусом.

(a) Прохання про надання звiльнення вiд зобов'язань по цiй Угодi подається Конференцiї Мiнiстрiв для розгляду вiдповiдно до практики прийняття рiшень шляхом консенсусу. Конференцiя Мiнiстрiв встановлює перiод часу, який не перевищує 90 днiв, для розгляду прохання. Якщо консенсусу не було досягнено протягом цього перiоду часу, будь-яке рiшення про надання звiльнення вiд зобов'язань приймається трьома чвертями⁵ Членiв СОТ.

____________
⁵ Рiшення про надання звiльнення вiд будь-якого зобов'язання на час перехiдного перiоду чи перiоду поетапної iмплементацiї, яку Член СОТ, що звертається з проханням про звiльнення, не здiйснив до кiнця встановленого перiоду, приймається лише консенсусом.

(b) Прохання про надання звiльнення вiд зобов'язань по багатостороннiх торгiвельних угодах, включених у Додатки 1A, чи 1B, чи 1C та додатки до них, спершу подається на розгляд, тривалiсть якого не повинна перевищувати 90 днiв, вiдповiдно Радi з торгiвлi товарами, Радi з торгiвлi послугами чи Радi ТРIПС. По завершеннi цього перiоду часу вiдповiдна Рада подає доповiдь Конференцiї Мiнiстрiв.

4. У рiшеннi Конференцiї Мiнiстрiв про надання звiльнення вiд зобов'зань зазначаються винятковi обставини, якi виправдовують таке рiшення, умови, якi регулюють застосування звiльнення, та дату закiнчення термiну дiї звiльнення. Будь-яке звiльнення вiд зобов'язань, надане на перiод бiльше одного року, переглядається Конференцiєю Мiнiстрiв не пiзнiше, нiж через рiк пiсля його надання, i кожний рiк пiсля цього до закiнчення термiну дiї звiльнення. В ходi кожного перегляду Конференцiя Мiнiстрiв вивчає, чи все ще iснують винятковi обставини, виправдовуючi надання звiльнення, i чи виконуються умови, на яких звiльнення було надане. На основi щорiчного перегляду Конференцiя Мiнiстрiв може подовжувати звiльнення, змiнювати його умови чи припиняти дiю звiльнення.

5. Прийняття рiшень по будь-якiй багатостороннiй торгiвельнiй угодi з обмеженою кiлькiстю учасникiв, в тому числi рiшень про тлумачення та звiльнення вiд зобов'язань, регулюється положеннями вiдповiдної угоди.

Стаття X
Поправки

1. Будь-який Член СОТ може внести пропозицiю про внесення поправок до положень цiєї Угоди чи багатостороннiх торгiвельних угод, включених у Додаток 1, шляхом подання такої пропозицiї Конференцiї Мiнiстрiв. Ради, перелiченi у параграфi 5 Статтi IV, також можуть подавати Конференцiї Мiнiстрiв пропозицiї про внесення поправок до положень вiдповiдних багатостороннiх торгiвельних угод, включених у Додаток 1, за функцiонуванням яких вони наглядають. У випадку, якщо Конференцiя Мiнiстрiв не встановить довший перiод часу, то протягом 90 днiв з моменту формального подання пропозицiї Конференцiї Мiнiстрiв будь-яке рiшення Конференцiї Мiнiстрiв про подання запропонованої поправки для прийняття Членам СОТ приймається консенсусом. Якщо положення параграфiв 2, 5 чи 6 не застосовуються, у рiшеннi зазначається, чи застосовуються положення параграфiв 3 i 4. У випадку досягнення консенсусу, Конференцiя Мiнiстрiв негайно подає запропоновану поправку для прийняття Членам СОТ. Якщо протягом встановленого перiоду часу на засiданнi Конференцiї Мiнiстрiв не буде досягнуто консенсусу, Конференцiя Мiнiстрiв бiльшiстю у двi третини голосiв Членiв приймає рiшення щодо доцiльностi подання запропонованої поправки для прийняття Членам СОТ. За винятком положень параграфiв 2, 5 i 6, до запропонованої поправки застосовуються положення параграфу 3, якщо тiльки Конференцiя Мiнiстрiв бiльшiстю у три чвертi Членiв СОТ не прийме рiшення про застосування положень параграфу 4.

2. Поправки до положень цiєї Статтi та до положень наступних статей набувають чинностi лише пiсля прийняття всiма Членами СОТ:

Статтi IX цiєї Угоди;

Статей I та II ГАТТ 1994;

Статтi II:1 ГАТС;

Статтi 4 Угоди ТРIПС.

3. Поправки до положень цiєї Угоди чи багатостороннiх торгiвельних угод, включених у Додатки 1A та 1C, за винятком угод, зазначених у параграфах 2 i 6, характер яких передбачає змiни прав та зобов'язань Членiв СОТ, набувають чинностi для Членiв СОТ, якi їх прийняли, пiсля прийняття двома третинами Членiв СОТ, а пiсля цього - для кожного наступного Члена СОТ пiсля прийняття їм таких поправок. Конференцiя Мiнiстрiв бiльшiстю у три чвертi голосiв Членiв СОТ може прийняти рiшення про те, що будь-яка поправка, яка набуває чинностi згiдно цього параграфу, має такий характер, що будь-який Член СОТ, який не прийняв її протягом перiоду часу, встановленого Конференцiєю Мiнiстрiв для конкретного випадку, має право вийти iз СОТ чи залишитися Членом СОТ при згодi Конференцiї Мiнiстрiв.

4. Поправки до положень цiєї Угоди чи багатостороннiх торгiвельних угод, включених у Додатки 1A та 1C, за винятком тих, що зазначенi у параграфах 2 i 6, характер яких не передбачає змiни прав та зобов'язань членiв СОТ, набувають чинностi для всiх Членiв СОТ пiсля їх прийняття двома третинами Членiв СОТ.

5. За винятком випадкiв, передбачених параграфом 2 вище, поправки до Частин I, II i III ГАТС та вiдповiднi додатки набувають чинностi для Членiв СОТ, якi їх прийняли, пiсля їх прийняття двома третинами Членiв СОТ, а пiсля цього - для кожного Члена СОТ пiсля прийняття їм поправок. Конференцiя Мiнiстрiв може бiльшiстю у три чвертi голосiв Членiв СОТ вирiшити, щоб будь-яка поправка, яка набуває чинностi згiдно попередньому положенню, має такий характер, що будь-який Член СОТ, який не прийняв її протягом перiоду часу, встановленого Конференцiєю Мiнiстрiв для конкретного випадку, має право вийти iз СОТ чи залишитися Членом СОТ при згодi Конференцiї Мiнiстрiв. Поправки до Частин IV, V та VI ГАТС та вiдповiднi додатки набувають чинностi для всiх Членiв СОТ пiсля їх прийняття двома третинами Членiв СОТ.

6. Незважаючи на iншi положення цiєї Статтi, поправки до Угоди ТРIПС, якi вiдповiдають вимогам параграфу 2 Статтi 71 Угоди ТРIПС, можуть прийматися Конференцiєю Мiнiстрiв без подальшої процедури формального прийняття.

7. Будь-який Член СОТ, який приймає поправку до цiєї Угди чи до багатосторонньої торгiвельної угоди, включеної у Додаток 1, депонують документ про прийняття у Генерального директора СОТ протягом перiоду часу, встановленого Конференцiєю Мiнiстрiв для прийняття.

8. Будь-який Член СОТ може внести пропозицiю про внесення поправок до положень багатостороннiх торгiвельних угод, включених у Додатки 2 i 3 шляхом подання такої пропозицiї Конференцiї Мiнiстрiв. Рiшення про внесення поправок до багатосторонньої торгiвельної угоди, включеної у Додаток 2, приймаються консенсусом, i цi поправки набувають чинностi для всiх Членiв СОТ пiсля затвердження Конференцiєю Мiнiстрiв. Рiшення про затвердження поправок до багатосторонньої торгiвельної угоди, включеної у Додаток 3, набувають чинностi для всiх Членi СОТ пiсля їх затвердження Конференцiєю Мiнiстрiв.

9. На вимогу Членiв, якi є сторонами будь-якої торгiвельної угоди, Конференцiя Мiнiстрiв може вирiшити, виключно шляхом консенсусу, включити таку угоду у Додаток 4. На вимогу Членiв, якi є сторонами багатосторонньої угоди з обмеженою кiлькiстю учасникiв, Конференцiя Мiнiстрiв може прийняти рiшення про вилучення цiєї угоди з Додатку 4.

10. Внесення поправок до багатосторонньої торгiвельної угоди з обмеженою кiлькiстю учасникiв регулюється положеннями вiдповiдної угоди.

Стаття XI
Первiснi члени СОТ

1. Сторони ГАТТ 1947 на день набуття чинностi цiєю Угодою, а також Європейськi Спiвтовариства, якi прийняли цю Угоду та багатостороннi торгiвельнi угоди, розклади поступок та зобов'язань яких доданi до ГАТТ 1994, i розклади специфiчних зобов'язань яких доданi до ГАТС, є первiсними Членами СОТ.

2. Найменш розвиненi країни, якi визнаються такими Органiзацiєю Об'єднаних Нацiй, повиннi лише прийняти зобов'язання та поступки у ступеню, сумiсному з їх iндивiдуальними розвитковими, фiнансовими та торгiвельними потребами чи з їх адмiнiстративними та iнституцiональними можливостями.

Стаття XII
Приєднання

1. Будь-яка держава чи окрема митна територiя, яка має повну автономiю у провадженнi своїх зовнiшнiх торгiвельних вiдносин та iнших питань, передбачених цiєю Угодою та багатостороннiми торгiвельними угодами, може приєднатися до цiєї Угоди на умовах, що пiдлягають погодженню мiж ними та СОТ. Таке приєднання поширюється на цю Угоду та на багатостороннi торгiвельнi угоди, доданi до неї.

2. Рiшення про приєднання приймаються Конференцiєю Мiнiстрiв. Конференцiя Мiнiстрiв схвалює домовленiсть про умови приєднання бiльшiстю у двi третини голосiв Членiв СОТ.

3. Приєднання до багатостороннiх торгiвельних угод з обмеженою кiлькiстю учасникiв регулюється положеннями вiдповiдної угоди.

Стаття XIII
Незастосування багатостороннiх торгiвельних угод мiж окремими Членами СОТ

1. Ця Угода та багатостороннi торгiвельнi угоди, включенi у Додатки 1 та 2, не застосовуються мiж будь-яким Членом СОТ та будь-яким iншим Членом СОТ, якщо будь-яких з цих Членiв, на момент вступу будь-якого з цих Членiв до СОТ, не згоден на таке застосування.

2. Параграф 1 може застосовуватися мiж первiсними Членами СОТ, якi були сторонами ГАТТ 1947, лише якщо Стаття XXXV ГАТТ 1947 застосовувалася ранiше i дiяла мiж цими сторонами на час набуття чинностi для них цiєю Угодою.

3. Параграф 1 застосовується мiж Членом СОТ та iншим Членом СОТ, який приєднався згiдно Статтi XII, лише якщо Член СОТ, який не погоджується на застосування, повiдомив про це Конференцiю Мiнiстрiв до схвалення нею домовленостi про умови приєднання.

4. На вимогу будь-якого Члена СОТ, у певних випадках Конференцiя Мiнiстрiв може переглядати дiю цiєї Статтi i надавати вiдповiднi рекомендацiї.

5. Незастосування багатосторонньої торгiвельної угоди мiж її сторонами регулюється положеннями вiдповiдної угоди.

Стаття XIV
Прийняття, набуття чинностi та депонування

1. Ця Угода є вiдкритою для прийняття, чи то шляхом пiдписання чи у iнший спосiб, сторонами ГАТТ 1947, а також Європейськими Спiвтовариствами, якi мають право стати первiсними Членами СОТ у вiдповiдностi до Статтi XI цiєї Угоди. Така процедура прийняття застосовуватиметься до цiєї Угоди та до багатостороннiх торгiвельних угод, доданих до неї. Ця Угода та багатостороннi торгiвельнi угоди, доданi до неї, набувають чинностi в день, визначений Мiнiстрами у вiдповiдностi до параграфу 3 Заключного акту, втiлюючого результати Уругвайського раунду багатостороннiх торгiвельних переговорiв, i залишається вiдкритою для прийняття протягом двох рокiв пiсля цього дня, якщо тiльки Мiнiстри не приймуть iнше рiшення. Прийняття, яке здiйснюється пiсля набуття чинностi цiєю Угодою, набуває чинностi на 30-й день пiсля дати такого прийняття.

2. Член СОТ, який приймає цю Угоду пiсля набуття нею чинностi, повинен реалiзовувати такi поступки i зобов'язання по багатостороннiх торгiвельних угодах, якi вiн повинен був би реалiзовувати з часу набуття чинностi цiєю Угодою, якби вiн прийняв цю Угоду в день набуття нею чинностi.

3. До набуття чинностi цiєю Угодою, текст цiєї Угоди та багатостороннiх торгiвельних угод депонуються у Генерального директора СТОРIН ГАТТ 1947. Генеральний директор повинен оперативно надати завiрену вiрну копiю цiєї Угоди та багатостороннiх торгiвельних угод, а також повiдомлення про прийняття кожної з них, кожному уряду та Європейським Спiвтовариствам, якi прийняли цю Угоду. Ця Угода та багатостороннi торгiвельнi угоди, а також будь-якi поправки до них, внесенi пiсля набуття чинностi цiєю Угодою, депонуються у Генерального директора СОТ.

4. Прийняття та набуття чинностi багатостороннiми торгiвельними угодами з обмеженою кiлькiстю учасникiв регулюються положеннями вiдповiдної угоди. Такi угоди депонуються у Генерального директора СТОРIН ГАТТ 1947. Пiсля набуття чинностi цiєю Угодою, такi угоди депонуються у Генерального директора СОТ.

Стаття XV
Вихiд з Угоди

1. Будь-який Член СОТ може вийти з цiєї Угоди. Такий вихiд застосовується як до цiєї Угоди, так i до багатостороннiх торгiвельних угод, i набуває чинностi по завершеннi шости мiсяцiв з дати, коли письмове повiдомлення про вихiд з Угоди було отримано Генеральним директором СОТ.

2. Вихiд iз багатосторонньої торгiвельної угоди з обмеженою кiлькiстю учасникiв регулюється положеннями вiдповiдної угоди.

Стаття XVI
Рiзне

1. За винятком випадкiв, коли iнше передбачено цiєю Угодою чи багатостороннiми торгiвельними угодами, СОТ керується рiшеннями, процедурами та звичаєвою практикою, яких дотримувалися СТОРОНИ ГАТТ 1947 та органи, заснованi в рамках ГАТТ 1947.

2. Наскiльки це можливо, Секретарiат ГАТТ 1947 стає Секретарiатом СОТ, а Генеральний директор СТОРIН ГАТТ 1947, доки Конференцiя Мiнiстрiв не призначить Генерального директора у вiдповiдностi до параграфу 2 Статтi VI цiєї Угоди, виконує обов'язки Генерального директора СОТ.

3. У випадку колiзiї мiж положенням цiєї Угоди та положенням будь-якої багатосторонньої торгiвельної угоди, положення цiєї Угоди має переважну силу в рамках такої колiзiї.

4. Кожний Член СОТ повинен забезпечити вiдповiднiсть своїх законiв, правил та адмiнiстративних процедур його зобов'язанням, передбаченим угодами, що додаються.

5. Жоднi застереження не можуть встановлюватися стосовно будь-якого положення цiєї Угоди. Застереження стосовно будь-яких положень багатостороннiх торгiвельних угод можуть встановлюватися лише у ступеню, дозволеному вiдповiдними угодами. Встановлення застережень стосовно положень багатостороннiх торгiвельних угод з обмеженою кiлькiстю учасникiв регулюються положенням вiдповiдної угоди.

6. Ця Угода реєструється у вiдповiдностi до положень Статтi 102 Статуту Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.

ЗДIЙСНЕНО у Марракешi, цього п'ятнадцятого дня квiтня одна тисяча дев'ятсот дев'яносто четвертого року, в єдиному примiрнику англiйською, французькою та iспанською мовами, при цьому всi тексти мають однакову силу.

Пояснювальнi примiтки

Термiни "країна" чи "країни", використанi в цiй Угодi та в багатостороннiх торгiвельних угодах, слiд розумiти як такi, що включають будь-яку окрему митну територiю, яка є Членом СОТ.

У випадку, якщо окрема митна територiя є Членом СОТ, термiн "нацiональний", використаний у цiй Угодi та багатостороннiх торгiвельних угодах, слiд читати як маючий вiдношення до цiєї митної територiї, якщо не передбачено iнше.

СВIТОВА ОРГАНIЗАЦIЯ ТОРГIВЛI	WT/ACC/UKR/152 25 сiчня 2008 (08-0399)
____________________________________________________________________________________
Робоча група з питань вступу України	Оригiнал: англiйською мовою

ЗВIТ РОБОЧОЇ ГРУПИ
З ПИТАНЬ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СВIТОВОЇ ОРГАНIЗАЦIЇ ТОРГIВЛI

I. ВСТУП

1. Уряд України подав офiцiйну заяву про приєднання до Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ 1947 року) 30 листопада 1993 року. На своєму засiданнi 17 грудня 1993 року Рада представникiв ГАТТ 1947 року створила Робочу групу для розгляду заяви Уряду України про вступ до Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi згiдно з положеннями її Статтi XXXIII. У повiдомленнi вiд 20 грудня 1994 року (PC/W/30) Уряд України подав заяву про приєднання до Угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi (СОТ) згiдно з положеннями Статтi XII Угоди СОТ. На пiдставi заявки України та з огляду на Рiшення, прийняте Генеральною Радою СОТ 31 сiчня 1995 року (WT/GC/M/1), Робочу групу з питань приєднання України до ГАТТ 1947 року було перетворено на Робочу групу з питань вступу України до СОТ. Межi повноважень Робочої групи та умови членства у нiй наведено в документi WT/ACC/UKR/20/Rev.25.

2. Засiдання Робочої групи вiдбувалися 27 - 28 лютого та 11 - 12 грудня 1995 року, 24 - 25 червня 1996 року, 6 - 7 травня та 24 - 25 листопада 1997 року, та 10 червня 1998 року пiд головуванням пана Ендрю Столера (A. L. Stoler) (Сполученi Штати Америки); 12 липня 2000 року, 13 - 14 червня 2001 року, 25 - 26 червня 2002 року, 25 лютого та 27 жовтня 2003 року, 26 - 27 квiтня та 20 вересня 2004 року; 22 березня та 23 листопада 2005 р, 15 червня 2006 року пiд головуванням пана Сержiо Маркi (Sergio Marchi) (Канада), та [...] пiд головуванням пана Марiо Матуса (Mario Matus) (Чилi). Крiм того, Робоча група провела ряд неформальних зустрiчей в промiжках мiж офiцiйними засiданнями з метою з'ясування позицiй та опрацювання проекту Звiту Робочої групи.

НАДАНА ДОКУМЕНТАЦIЯ

3. Робоча група мала у своєму розпорядженнi, як основу для своїх обговорень, Меморандум про зовнiшньоторговельний режим України (документ L/7499), питання i коментарi вiд членiв щодо зовнiшньоторговельного режиму України разом з вiдповiдями на них та iншою iнформацiєю, наданою Україною (документи WT/ACC/UKR/1, WT/ACC/UKR/3-7, WT/ACC/UKR/16, WT/ACC/UKR/22-25, WT/ACC/UKR/41, WT/ACC/UKR/50, WT/ACC/UKR/53, WT/ACC/UKR/59, WT/ACC/UKR/91, WT/ACC/UKR/110, Додатки 1 - 4, а також Списки виправлень 1 i 2, WT/ACC/UKR/111/Add.1/Corr.1, WT/ACC/UKR/114, WT/ACC/UKR/116, WT/ACC/UKR/117 та Add.1, WT/ACC/UKR/118, WT/ACC/UKR/119 та WT/ACC/UKR/120, WT/ACC/UKR/125, WT/ACC/UKR/126, WT/ACC/UKR/127, WT/ACC/UKR/130, WT/ACC/UKR/131, WT/ACC/UKR/135-138, WT/ACC/UKR/140 та WT/ACC/UKR/141). Списки чинних законiв та проектiв законодавчих актiв, що стосуються вступу України до СОТ, наданi у документах WT/ACC/UKR/111/Add.1 та Rev.1, WT/ACC/UKR/106/Rev.1 та WT/ACC/UKR/93/Rev.4. Законодавчi акти, надiсланi Україною до Робочої групи, перелiченi в Додатку 1.

ВСТУПНI ЗАЯВИ

4. Представник України заявив, що вступ до СОТ є невiд'ємною складовою загального процесу внутрiшнiх економiчних реформ i важливим елементом економiчної полiтики України. Виконання вимог Угод СОТ Україною зробить її надiйним та прогнозованим партнером для всiєї свiтової спiльноти. Президент України поставив перед Урядом завдання прискорити всю технiчну роботу, що стосується переговорiв про вступ до СОТ, i Україна є прибiчницею гармонiзацiї свого нацiонального законодавства з нормами та вимогами Угод СОТ. Вiн вiдзначив, що Україна ввела в дiю Митний кодекс та Земельний кодекс, запровадження ефективного режиму захисту прав iнтелектуальної власностi, iстотний прогрес у сферi гармонiзацiї систем стандартизацiї та сертифiкацiї, санiтарних та фiтосанiтарних заходiв, а також системи державних закупiвель з принципами i нормами СОТ. Уряд України надав прiоритет налагодженню та пiдтримцi широкого консенсусу для пiдтримки продовження економiчних реформ та лiбералiзацiї ринку, якi сприяють пiдвищенню рiвня добробуту та розвитку унiкальних промислових, сiльськогосподарських, наукових, технiчних, iнтелектуальних та культурних можливостей i потенцiалу України.

5. Протягом останнiх рокiв показники економiки України полiпшувались, i очiкується їхнє подальше полiпшення завдяки поєднанню збiльшення обсягiв iнвестицiй, розвитку малих i середнiх пiдприємств та виведення капiталiв з неофiцiйного до офiцiйного сектору нацiональної економiки. Для пiдтримки цiєї тенденцiї проводиться податкова реформа, що передбачає зниження рiвня оподаткування та скасування пiльг i субсидiй. Обсяги особистого споживання збiльшувались завдяки зростанню особистих доходiв населення. 15 серпня 2001 року Президент України пiдписав Указ N 673/2001, яким схвалив Стратегiю подолання бiдностi, i ця стратегiя здiйснювалась шляхом реалiзацiї комплексної програми, яка включала такi складовi, як створення нових робочих мiсць у приватному секторi, скорочення заборгованостi iз зарплати та пiдвищення пенсiй.

6. Члени Робочої групи вiтали заяву України про вступ до СОТ, вiдзначаючи, що вона є кроком, дуже важливим для економiчного розвитку України та її iнтеграцiї до багатосторонньої торговельної системи. Амбiтна програма України щодо реформування торгiвлi, вдосконалення правової системи та масштабнi зусилля у напрямку економiчних реформ були першими багатообiцяючими кроками. Разом з тим членство в СОТ вимагатиме глибоких реформ та крокiв щодо приведення режиму зовнiшньої торгiвлi у вiдповiднiсть з правилами та вимогами СОТ. Члени Робочої групи запевнили про твердий намiр конструктивно спiвпрацювати з Україною з метою завершення переговорiв про вступ на прийнятних умовах та в найближчий можливий термiн.

7. Робоча група розглянула економiчну полiтику та зовнiшньоторговельний режим України та можливi строки пiдготовки проекту Протоколу про вступ України до СОТ. Думки, висловленi Україною та членами Робочої групи щодо рiзних аспектiв режиму зовнiшньої торгiвлi України та строкiв та умов вступу України до СОТ, пiдсумовано нижче у пунктах 8 - 511.

II. ЕКОНОМIЧНА ПОЛIТИКА

- Монетарна та фiскальна полiтика

8. Представник України повiдомив, що Нацiональний банк України (далi - "НБУ") виконує функцiї, покладенi на нього Статтею 99 Конституцiї України та Законом України "Про Нацiональний банк України" N 679-XIV вiд 20 травня 1999 року. Основною функцiєю Нацiонального банку є забезпечення стабiльностi грошової одиницi України, тим самим мiнiмiзуючи макроекономiчнi ризики з метою стимулювання iнвестицiй та сприяння прискоренню економiчному розвитку. НБУ вдалося стримати iнфляцiю та стабiлiзувати обмiнний курс гривнi по вiдношенню до долара США. НБУ задовольнив попит на готiвковi кошти шляхом iнтервенцiї на валютний ринок; вiн проводив рефiнансування банкiв та пiдтримував їх лiквiднiсть шляхом проведення короткострокових i середньострокових тендерiв, подовження добових кредитiв банкам та здiйснення операцiй зворотного викупу ("репо"). У разi необхiдностi, Нацiональний банк проводив мобiлiзацiйнi операцiї, тобто розмiщував власнi депозитнi сертифiкати i проводив вiдкритi ринковi операцiї з державними цiнними паперами. У 2006 роцi реальний розмiр ВВП в Українi зрiс на 7,1 %, в той час як iнфляцiя за рiк складала 11,6 %.

9. Економiчна програма Уряду України спрямована на стимулювання iнновацiйно-iнвестицiйного розвитку. Програмою передбачається зниження податкового навантаження з метою стимулювання розвитку приватного сектору, реформування бюджетної системи, поглиблення iнтеграцiї у свiтову економiку, змiцнення фiнансiв пiдприємств, подолання платiжної кризи та зростання доходiв населення. Україна запроваджувала єдиний казначейський рахунок для бюджетiв усiх рiвнiв.

10. Вiдповiдно до Конституцiї України та Закону України "Про систему оподаткування" N 1251-XII вiд 25 червня 1991 року (зi змiнами та доповненнями) та iнших законiв України з питань оподаткування, запровадження та скасування податкiв i обов'язкових платежiв (наприклад, грошових внескiв i зборiв), а також пiльг їх платникам здiйснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республiки Крим i сiльськими, селищними, мiськими радами. Законами про оподаткування встановлюються ставки, а також механiзм справляння податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) i пiльги щодо оподаткування. Фiзичнi та юридичнi особи зареєстрованi для сплати податкiв та зборiв (обов'язкових платежiв) у Державнiй податковiй службi та iнших державних органах у вiдповiдностi з чинним законодавством.

11. До загальнодержавних податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) належать: (i) податок на додану вартiсть, який справляється за ставкою 20 %; (ii) акцизний збiр - накладений на товари, внесенi до перелiку пiдакцизних товарiв - та встановлюється вiдповiдно до вартостi одиницi товару, обсягу його продажу та на змiшанiй основi (тобто вiдповiдно до обсягу продажу товару, але не менше вартостi його одиницi); (iii) податок на прибуток пiдприємств, у тому числi дивiденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоративними, казенними або комунальними пiдприємствами - справляється за ставкою 25 %; (iv) податок iз доходiв фiзичних осiб за ставкою 13 %, яка почала дiяти в 2004 роцi та зросла до 15 % з 2007 року; (v) митний збiр; (vi) державне мито; (vii) податок на нерухоме майно (нерухомiсть); (viii) плата (податок) за землю та оренднi платежi за оренду земельних дiлянок, якi перебувають в державнiй або комунальнiй власностi; (ix) рентнi платежi; (x) податок з власникiв автомобiлiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв; (xi) податок на промисел; (xii) збiр за геологорозвiдувальнi роботи, виконанi за рахунок державного бюджету; (xiii) збiр за спецiальне використання природних ресурсiв; (xiv) збiр за забруднення навколишнього природного середовища; (xv) збiр на обов'язкове державне пенсiйне страхування; (xvi) плата за торговий патент на деякi види пiдприємницької дiяльностi; (xvii) фiксований сiльськогосподарський податок; (xviii) збiр на розвиток виноградарства, садiвництва i хмелярства; (xix) єдиний збiр, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України; (xx) збiр за використання радiочастотного ресурсу України; (xxi) збори до Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб; (xxii) збiр у виглядi цiльової надбавки до дiючого тарифу на електричну та теплову енергiю; (xxiii) збiр за проведення гастрольних заходiв; (xxiv) додаткова плата до схваленого тарифу на природний газ для споживачiв всiх форм власностi; (xxv) судовий збiр. Окрiм комунального податку, до мiсцевих податкiв належать податок з реклами. Також встановленi рiзнi мiсцевi збори (обов'язковi платежi), якi включають курортний збiр, збiр з осiб, якi беруть участь у забiгах на iподромi, збiр на виграш на забiг та збiр з осiб, якi беруть участь у грi на тоталiзаторi на iподромi, збiр за проведення мiсцевих аукцiонiв, конкурсного розпродажу i лотерей, збiр за видачу дозволу на розмiщення об'єктiв торгiвлi та сфери послуг, збiр за право використання мiсцевої символiки, збiр за право проведення кiно- i телезйомок; ринковий збiр, збiр за видачу ордера на квартиру, збiр за паркування автотранспорту та збiр з власникiв собак. Представник України пiдтвердив, що вищезазначений перелiк є точним перелiком податкiв i зборiв, якi справляються на загальнодержавному та мiсцевому рiвнях.

12. Система оподаткування ґрунтується на принципах рiвностi, недискримiнацiї та стабiльностi. З 2002 року було прийнято низку законiв, спрямованих на реформування податкової системи та зменшення податкового навантаження. Стратегiчна цiль цих реформ полягає в тому, щоб окреслити нову систему податкових вiдносин мiж державою та бiзнесом, яка не залежатиме вiд тiєї або iншої форми власностi, виду або сфери господарської дiяльностi. Мета полягає у створеннi умов для подальшої iнтеграцiї України у свiтове спiвтовариство. Податкова реформа здiйснювалась у контекстi реалiзацiї програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України "Назустрiч людям", якою було окреслено ряд прiоритетiв, в тому числi: (i) уникнення нечiтких податкових законiв, якi дозволяють неоднозначне тлумачення; (ii) розширення бази оподаткування шляхом скасування пiльг, що надаються окремим галузям або територiям; (iii) максимальне зближення принципiв податкового та бухгалтерського облiкiв; (iv) унiфiкацiя правил, якi регулюють оподаткування доходiв, з мiжнародними принципами бухгалтерського облiку; (v) усунення дискримiнацiйних норм, якi застосовуються до певних видiв дiяльностi; та (vi) гармонiзацiя податкового законодавства iз принципами та директивами Європейського Союзу. Податковий режим поступово перестає бути чисто фiскальним iнструментом i стає ефективним важелем економiчної полiтики держави.

13. Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" N 2505-IV вiд 25 березня 2005 року розв'язано невирiшенi проблемнi питання у податковiй сферi, вдосконалено принципи податкового адмiнiстрування та усунуто галузевi пiльги та пiльги для суб'єктiв господарської дiяльностi, зареєстрованих у спецiальних економiчних зонах, територiях прiоритетного розвитку та технологiчних парках. Цей законодавчий акт не змiнив iснуючих принципiв оподаткування i не збiльшив податкове навантаження на виробникiв.

14. В кiнцевому пiдсумку передбачається, що система оподаткування України також включатиме такi риси i елементи, як: (i) податок на прибуток пiдприємств, не вищий 20 %; (ii) податок на нерухоме майно фiзичних осiб i, можливо, єдиний соцiальний збiр; (iii) єдинi стандарти фiнансової, статистичної та бухгалтерської звiтностi пiдприємств усiх форм власностi; (iv) вдосконалений порядок нарахування податкової амортизацiї; (v) поступову гармонiзацiю бухгалтерського та податкового облiкiв, поетапне обмеження та скасування економiчно необґрунтованих податкових пiльг; (vi) спрощенi системи правил оподаткування, бухгалтерського облiку та звiтностi для суб'єктiв малого бiзнесу.

- Валютна система i платiжна система

15. Представник України повiдомив, що українське керiвництво запровадило нацiональну валюту - гривню (ГРН), замiнивши український карбованець, у спiввiдношеннi 100000:1 - у вереснi 1996 року. Курс гривнi спочатку неофiцiйно прив'язувався до долара США, потiм йому дали можливiсть коливатись у встановлених межах. У лютому 2000 року Україна перейшла до режиму "плаваючого обмiнного курсу iз втручанням центрального (Нацiонального) банку". Нацiональний банк має на метi досягти стабiльностi обмiнного курсу i буде здiйснювати iнтервенцiї на валютному ринку з метою вирiвнювання короткострокових коливань вартостi гривнi. Резерви iноземної валюти Нацiонального банку станом на 1 квiтня 2007 року дорiвнюють 22 мiльярди 942 мiльйонiв доларiв США.

16. Вiн додав, що Україна 24 вересня 1996 року взяла на себе зобов'язання згiдно зi Статтею VIII Угоди про Мiжнародний валютний фонд (МВФ), i таким чином зберегла валютну систему без обмежень для здiйснення платежiв та переказiв за iснуючими мiжнародними операцiями, як визначено в Статтi XXX Угоди про МВФ.

17. Пiсля свiтової фiнансової кризи в 1997 - 1998 роках Правлiнням Нацiонального банку України була запроваджена вимога щодо обов'язкового продажу надходжень в iноземнiй валютi на користь резидентiв для того, щоб забезпечити мiнiмальну гарантовану пропозицiю iноземної валюти для пiдтримки обмiнного курсу гривнi, а також зменшити спекулятивний тиск на валютний ринок. У вiдповiдь на висловлене членом Робочої групи занепокоєння стосовно вiдповiдностi такого обмеження зобов'язанням України, якi випливають зi Статтi VIII Угоди про Мiжнародний валютний фонд, представник України зазначив, що вимога щодо обов'язкового продажу надходжень в iноземнiй валютi на користь резидентiв була скасована 15 квiтня 2005 року, вiдповiдно до Постанови Нацiонального банку України N 101 вiд 31 березня 2005 року "Про скасування обов'язкового продажу надходжень в iноземнiй валютi на користь резидентiв".

18. Iноземну валюту можна придбати на внутрiшньому мiжбанкiвському ринку, а якщо вона призначається для здiйснення iмпортних платежiв, то до уповноваженого банку необхiдно надати належну документацiю, яка б засвiдчувала законнiсть операцiї, для якої здiйснюється запит iноземної валюти. Належною документацiєю у цьому випадку вважається копiя договору з нерезидентом або iнший документ, який згiдно з чинним законодавством України має силу договору; вантажна митна декларацiя для товарiв, що ввозяться на територiю України; акт (здавання-приймання тощо) або iнший документ, який свiдчить про надання послуг, виконання робiт, iмпорт прав iнтелектуальної власностi; документи, що передбаченi для документарної форми розрахункiв (акредитив), вексельної форми розрахункiв, або iнша документацiя, що стосується розрахункiв. Вимога надання довiдки (декларацiї) з Державної податкової адмiнiстрацiї для придбання iноземної валюти на суму, що перевищує 10000 дол. США, була скасована вiдповiдно до Постанови Правлiння Нацiонального банку України N 100 вiд 31 березня 2005 року.

19. Член Робочої групи поставив запитання про положення Постанови Правлiння Нацiонального банку України N 482 вiд 14 жовтня 2004 року, яка вимагала вiдкриття iноземними iнвесторами двох банкiвських рахункiв в Українi - спочатку iнвестицiйнi кошти мали розмiщуватися на рахунку в iноземнiй валютi, потiм конвертуватися в гривнi та розмiщуватися на другому рахунку. Представник України вiдповiв, що даний порядок було скасовано Постановою Правлiння Нацiонального банку України N 154 вiд 29 квiтня 2005 року.

20. У вiдповiдь на конкретне запитання представник України зазначив, що на втрати, пов'язанi з обмiнним курсом, не поширюється звiльнення вiд сплати податкiв (цi втрати вiдносяться на валовi витрати пiдприємств).

21. Придбання iноземної валюти для здiйснення операцiй за рахунками основного капiталу дозволяється тiльки для виконання конкретних зобов'язань резидентiв перед нерезидентами. Таким чином, резидент, який давав гарантiю щодо погашення заборгованостi нерезидента перед iншим нерезидентом, не має змоги придбати iноземну валюту на мiжбанкiвському валютному ринку у разi необхiдностi проведення оплати за гарантiєю. В такому випадку резиденту потрiбно використовувати власнi валютнi ресурси. Однак резидент, який надав гарантiю, має змогу придбати iноземну валюту для погашення заборгованостi нерезидентiв перед резидентами. Цей порядок було запроваджено з метою здiйснення ефективного контролю за вiдпливом капiталiв i пiдтримки таким чином макроекономiчної стабiльностi i вирiшення проблеми вiдмивання грошей. Пiсля належного вирiшення питання, пов'язаного з вiдпливом капiталiв, цi заходи зрештою будуть скасованi. Постiйнi представництва нерезидентiв - юридичних осiб, якi частково здiйснювали господарську дiяльнiсть на територiї України, мали право використовувати свої розрахунковi гривневi рахунки для купiвлi iноземної валюти та переведення коштiв в iноземнiй валютi на користь юридичних осiб, чиї iнтереси вони представляли в Українi. Продаж готiвкової iноземної валюти фiзичним особам - нерезидентам або продаж гривнi в обмiн на iноземну валюту фiзичним особам - нерезидентам на суму, що перевищує 50000 гривень, мiг здiйснюватися лише через каси банкiв або фiнансових установ (Стаття 6 Iнструкцiї про порядок органiзацiї та здiйснення валютно-обмiнних операцiй на територiї України, затверджена Постановою Правлiння Нацiонального банку України N 502 вiд 12 грудня 2002 року).

22. Представник України зазначив, що згiдно iз Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" вiд 31 травня 2007 року iмпортнi операцiї резидентiв, якi здiйснюються на умовах вiдстрочення поставки, в разi, коли таке вiдстрочення перевищує 180 календарних днiв з моменту здiйснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукцiї (робiт, послуг), що iмпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економiчної полiтики (операцiї на умовах вiдстрочення поставки вважаються операцiями за рахунками основного капiталу). Це положення замiнило положення Статтi 2 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" N 185/94-ВР вiд 22 вересня 1994 року, згiдно з яким передбачався 90-денний перiод попередньої оплати за операцiями iмпорту.

23. Представник України вiдзначив, що Стаття 3 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" N 185/94-ВР вiд 23 вересня 1994 року (зi змiнами та доповненнями) передбачає, що придбана резидентом iноземна валюта повинна бути переказана резидентом у вiдповiдностi до його зобов'язань нерезидентовi протягом п'яти робочих днiв вiд дати зарахування цiєї валюти на валютний рахунок цього резидента. Член Робочої групи звернувся з проханням надати детальнiшу iнформацiю про те, яким чином забезпечується виконання цiєї вимоги та запитав конкретно, чи стосується "дата зарахування" саме iмпорту. Цей Член Робочої групи розглянув дане положення у контекстi Статтi III:4 ГАТТ 1994 та Статтi VIII Угоди про Мiжнародний валютний фонд. Цей член Робочої групи був занепокоєний тим, що це положення накладає обтяжливе обмеження на фiнансування поточних мiжнародних операцiй i попросив надати вiдомостi про скасування цiєї вимоги, зазначивши, що зараз ця вимога не є необхiдною для забезпечення стабiльностi валютного курсу та резервiв. У вiдповiдь представник України сказав, що це положення фiнансово дисциплiнує суб'єктiв господарської дiяльностi, не допускає нерацiонального використання iноземної валюти та зменшує масштаби дестабiлiзуючої спекуляцiї валютою. Вiн дотримувався точки зору, що ця вимога надала Нацiональному банку додатковий важiль впливу на внутрiшнiй валютний ринок, який є дуже чутливим до внутрiшнiх та зовнiшнiх потрясiнь. На його думку, це положення не обмежує права резидентiв здiйснювати перекази нерезидентам у термiни, передбаченi контрактами, i таким чином не створює менш сприятливого режиму для здiйснення платежiв за iмпортними операцiями, нiж за товари вiтчизняного виробництва. Вiн наполягає, що це положення не суперечить вимогам ГАТТ 1994 року.

24. Представник України пiдтвердив, що Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" передбачає спрощення порядку продовження строку розрахункiв. Вiдповiдно, резиденти зможуть отримувати дозволи на продовження строку на 180 днiв для здiйснення розрахункiв за iмпортними операцiями в центральному органi виконавчої влади у сферi економiчної полiтики. На цей час таким органом є Мiнiстерство економiки. Вiн також пiдтвердив, що 90-денний строк для здiйснення розрахункiв за iмпортними операцiями скасовано при покращеннi валютної системи держави в цiлому, i що Україна застосовуватиме заходи щодо iноземної валюти тiльки вiдповiдно до вимог СОТ. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

- Iнвестицiйний режим

25. Представник України сказав, що Закон України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" N 1560-XII вiд 18 вересня 1991 року та Закон України "Про режим iноземного iнвестування" N 93/96-ВР вiд 19 березня 1996 року є базовими законодавчими актами, що регулюють iнвестицiйну дiяльнiсть. Спецiальним законодавством регулюються такi сфери, як мiнеральнi ресурси (Закон України "Про угоди про розподiл продукцiї" N 1039-XIV вiд 14 вересня 1999 року) та iнфраструктура (Закон України "Про концесiї на будiвництво та експлуатацiю автомобiльних дорiг" N 1286-XIV вiд 14 грудня 1999 року). Україна внесла змiни до законодавства з метою полiпшення умов iноземного iнвестування, зокрема шляхом прийняття Закону України "Про усунення дискримiнацiї в оподаткуваннi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, створених з використанням майна та коштiв вiтчизняного походження" N 1457-III вiд 17 лютого 2000 року, Указу Президента "Про деякi питання iноземного iнвестування" N 748/98 вiд 7 липня 1998 року (викуп державних боргових зобов'язань), та Закону України "Про внесення змiн до деяких Законiв України з метою стимулювання iнвестицiйної дiяльностi" N 977-XIV вiд 15 липня 1999 року, яким вносяться змiни до Закону України "Про податок на додану вартiсть". Закон України "Про власнiсть" N 697-XII вiд 7 лютого 1991 року дозволяє iноземним iнвесторам мати у власностi майно, а державну та комунальну власнiсть можна брати в оренду на строк до 50 рокiв згiдно iз Законом України "Про концесiї" N 997-XIV вiд 16 липня 1999 року. Згiдно зi Статтями 81 та 82 Земельного кодексу України N 2768-III вiд 25 жовтня 2001 року, iноземним iнвесторам дозволяється володiти земельними дiлянками несiльськогосподарського призначення у разi придбання об'єктiв нерухомого майна та у разi намiрiв спорудження об'єктiв, пов'язаних iз здiйсненням пiдприємницької дiяльностi.

26. Закон України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" гарантує рiвнiсть прав та умов дiяльностi нацiональних та iноземних iнвесторiв. У Законi України "Про режим iноземного iнвестування" передбачено особливостi iноземного iнвестування, у тому числi репатрiацiя коштiв у випадку припинення дiяльностi (Стаття 11), переказ доходiв та прибуткiв (Стаття 12) та захист прав iнвестора. Iноземними iнвесторами визнаються фiзичнi або юридичнi особи-нерезиденти, якi мають право утворювати в Українi пiдприємства з повною власнiстю, вiддiлення або спiльнi пiдприємства за участю українських компанiй або фiзичних осiб. Пiдприємством з iноземними iнвестицiями визначається пiдприємство будь-якої органiзацiйно-правової форми, створене вiдповiдно до законодавства України, iноземна iнвестицiя в статутному фондi якого становить не менше 10 вiдсоткiв. Згiдно зi Статтею 19 Закону, пiдприємства з iноземними iнвестицiями самостiйно визнають умови реалiзацiї продукцiї. Законом України "Про режим iноземного iнвестування" передбачається захист iноземних iнвестицiй вiд нацiоналiзацiї. Україна пiдписала угоди про заохочення та взаємний захист iнвестицiй з понад 50 країнами. Цi угоди регулюються Законом України "Про режим iноземного iнвестування", iншими законодавчими актами, а також мiжнародними угодами (положення яких мають переважну силу над положеннями нацiонального законодавства). Верховна Рада України ратифiкувала Конвенцiю про порядок вирiшення iнвестицiйних спорiв мiж державами та iноземними особами у березнi 2000 року.

27. Для того щоб мати право на отримання пiльг та гарантiй, передбачених законодавством України, iноземна iнвестицiя повинна бути зареєстрованою у вiдповiдностi до порядку, встановленого Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження Положення про порядок державної реєстрацiї iноземних iнвестицiй" N 928 вiд 7 серпня 1996 року. Iноземнi iнвестицiї можуть бути зареєстрованi урядом Автономної республiки Крим, обласними держадмiнiстрацiями, державними мiськими адмiнiстрацiями у мiстах Київ та Севастополь протягом 3 робочих днiв. Органи державної влади можуть вiдмовити заявниковi у реєстрацiї, лише якщо документацiю подано у неповному обсязi, або якщо здiйснення даної iнвестицiї суперечить вимогам українського законодавства. Повiдомлення про вiдмову в реєстрацiї надсилаються заявниковi у письмовому виглядi i можуть бути оскарженi в судi.

28. У вiдповiдь на запитання про вiдповiднi повноваження державних i регiональних органiв стосовно iнвестицiйного режиму представник України зазначив, що виконання рiшень, якi впливають на iнвестицiйний режим, тобто про подальшу лiбералiзацiю, буде обов'язковим для державних органiв всiх рiвнiв.

29. Зазначивши, що iнвестицiї можуть здiйснюватись у будь-який об'єкт за винятком тих, що забороненi законодавством, при тому, що в реєстрацiї iнвестицiї може бути вiдмовлено на тих самих засадах, деякi члени Робочої групи попросили Україну бiльш докладно описати особливостi заборонених iнвестицiй. Зокрема, вони попросили Україну пiдготувати та подати до Робочої групи список заборонених видiв iнвестицiйної дiяльностi.

30. Представник України вiдповiв, що Закон України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" (Стаття 4) забороняє iнвестування в об'єкти, створення i використання яких не вiдповiдає вимогам санiтарно-гiгiєнiчних, екологiчних, радiацiйних, архiтектурних та iнших норм, встановлених законодавством України. Iнвестицiї, що порушують iнтереси i права громадян, якi охороняються законом, - тобто тi, що гарантуються законодавством, такi як права iнтелектуальної власностi та приватної власностi, або iнтереси i права пiдприємств або держави, забороняються. Спецiального списку заборонених видiв iнвестицiйної дiяльностi не iснує. Вiн зазначив, що загальнi положення Закону України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" однаково застосовуються до iноземних i нацiональних iнвесторiв, а також пiдтвердив, що не iснує списку заборонених видiв iнвестицiйної дiяльностi, який застосовується тiльки до iноземних iнвесторiв. У вiдповiдь на прохання надати детальнiшу iнформацiю, представник України зазначив, що Україна готова надати вiдповiдi на запити стосовно конкретно визначених iнвестицiйних проектiв.

31. У вiдповiдь на конкретне запитання представник України сказав, що iноземний iнвестор не може володiти лiсом в Українi (Статтi 7 та 10 Лiсового кодексу України).

- Приватизацiя

32. Представник України зазначив, що основнi законодавчi акти, якi регулюють процес приватизацiї в Українi, включають Закон України "Про приватизацiю державного майна" N 2163-XII вiд 4 березня 1992 року, Закон України "Про державну програму приватизацiї", Господарський кодекс, Цивiльний кодекс, Закон України "Про особливостi приватизацiї майна в агропромисловому комплексi", Закон України "Про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть в Українi", Закон України "Про особливостi приватизацiї об'єктiв незавершеного будiвництва" та Закон України "Про оренду державного та комунального майна". Процес приватизацiї регулювався послiдовно прийнятими Державними програмами приватизацiї ("ДПП"). Перша Державна програма приватизацiї майна державних пiдприємств була схвалена Постановою Верховної Ради України вiд 7 липня 1992 року N 2545-XII. Остання Державна програма приватизацiї (на три роки) була прийнята Законом України N 1723-III вiд 18 травня 2000 року i залишатиметься чинною до прийняття нової програми приватизацiї. На цей час, Фонд державного майна України (урядовий орган у сферi управлiння державною власнiстю) розробив проект Закону України "Про Державну програму приватизацiї на 2007 - 2009 роки".

33. Вiн повiдомив, що станом на 1 сiчня 2007 року 107635 пiдприємств змiнили форму власностi з початку приватизацiї в Українi. З них близько 81385 пiдприємств знаходились у колективнiй (комунальнiй) власностi, а iншi (26250 пiдприємств) були державними. Було приватизовано 89947 об'єктiв малої приватизацiї та 4835 об'єктiв незавершеного будiвництва. Великi пiдприємства у багатьох випадках було трансформовано у меншi самостiйнi економiчнi суб'єкти. У результатi процесу приватизацiї було створено приблизно 11174 акцiонерних товариств. З них 2380 товариств було у колективнiй (комунальнiй) власностi i 8794 належало державi. Надходження вiд процесу приватизацiї загалом склали 39581,5 мiльйонiв гривень, з яких 38668,9 мiльйонiв гривень надiйшли до загального фонду Державного бюджету та були використанi на вирiшення соцiальних проблем.

34. Щодо кiлькостi приватизованих пiдприємств, то станом на 1 сiчня 2007 року цей процес здебiльшого торкнувся оптової та роздрiбної торгiвлi, у т.ч. пiдприємств з ремонту та продажу транспортних засобiв (11718); пiдприємств побутового обслуговування (4869) та промислових пiдприємств (6606), в тому числi будiвельних (1222), транспортних (919), харчової промисловостi (1000), легкої промисловостi (357), будiвельних матерiалiв (458), а також машинобудiвних та металообробних (1458). На частку промислових пiдприємств, якi пройшли процес трансформацiї власностi, станом на червень 2007 року припадало 48,7 вiдсотка загального обсягу виробленої продукцiї. Вiн додав, що процес приватизацiї завершено у сферi сiльського господарства, де бiльш як 8000 пiдприємств (99 %) приватизованi. Зокрема, завершено процес приватизацiї переробних пiдприємств, пiдприємств з надання агротехнiчних та агрохiмiчних послуг сiльськогосподарським пiдприємствам, сервiсних пiдприємств та пiдприємств у рибнiй промисловостi. Iнформацiя щодо приватизацiї за перiод 1 сiчня 2003 року - 1 сiчня 2007 року наводиться у Таблицi 1(a).

Таблиця 1(a): Приватизацiя пiдприємств, 1 сiчня 2003 року - 1 сiчня 2007 року

Сектори економiки	Кiлькiсть пiдприємств, контрольнi або блокуючi пакети акцiй яких продано на фондовому ринку та через аукцiони	Балансова вартiсть основних фондiв, (млн. гривень)	Кiлькiсть працюючих, чол.
Енергетика	4	4009,23	35657
Сiльське господарство	27	155,42	1871
Металургiя	5	7698,10	59408
Машинобудування та металообробка	40	1175,09	15477
У тому числi суднобудування	1	47,37	136
У тому числi сектор пристроїв для телекомунiкацiй	1	32,86	762
Хiмiчна промисловiсть	1	64,40	871
Нафтохiмiя	3	38,04	437
Транспорт	14	38,16	1569
Усього:	96	13258,63	116188

____________
* 25 % + 1 голос (малий блокуючий пакет акцiй); або 40 % (великий блокуючий пакет акцiй)

35. Представник України зауважив, що за роки приватизацiї було утворено близько 24000 приватних пiдприємств. Окрiм цього, понад 8000 пiдприємств функцiонували як акцiонернi товариства iз змiшаним державно-приватним капiталом (в тому числi пiдприємства зi 100 % державної власностi або пiдприємства зi 100 % приватної власностi). Бiльш докладна iнформацiя про цi пiдприємства наводиться у Таблицi 1(б).

Таблиця 1(b): Акцiонернi товариства, в тому числi товариства державної та приватної форми власностi (1 лютого 2007 року)

Галузь	Всього	Частка приватного капiталу в сукупному капiталi
Галузь	Всього	До 25 %	25 - 50 %	50 - 75 %	75 - 99 %	100 %
Енергетика	35	7	9	7	1	11
Паливна iндустрiя	14			2	1	11
Чорна металургiя	104	3	2	1	18	80
Хiмiя i нафтохiмiя	113	5	4	7	20	77
Машинобудування та металообробка	1,294	41	38	78	180	957
Деревообробка та целюлозно-паперова промисловiсть	146	2		4	19	121
Легка промисловiсть	226	6	5	6	38	171
Харчова промисловiсть	834	3	4	32	173	622
Транспорт	923	7	2	70	148	696
Будiвництво	1132	4	14	21	145	948
Iншi галузi	3973	42	46	196	615	3,074
Всього:	8794	120	124	424	1358	6768

36. Станом на 1 липня 2006 року держава контролює пакети акцiй 1235 пiдприємств, з них 1109 акцiонерних товариств, 94 товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю та 32 нацiональних акцiонерних та державних холдингових компанiй. Фонд державного майна має право бути членом у наглядових радах акцiонерних товариств, у яких державна частка власностi перевищує 25 %. Однак станом на 15 лютого 2007 року Фонд державного майна був представлений у наглядових радах тiльки 165 спiльних пiдприємств. Ступiнь участi держави у спiльних пiдприємствах залежить вiд долi володiння акцiями - 25 % + 1 голос (мала блокувальна доля) надає можливiсть акцiонеру блокувати деякi рiшення (внесення змiн до статуту, лiквiдацiя компанiї, заснування та лiквiдацiя вiддiлень та представництв); 40 % голосiв (велика блокувальна доля) надає можливiсть акцiонеру блокувати збори акцiонерiв. Представник України пiдтвердив, що законодавство України не передбачає механiзму "золотої акцiї". Вiн додав, що державний портфель корпоративних прав постiйно зменшувався протягом останнiх рокiв.

37. Представник України сказав, що об'єкти загальнодержавного значення, не пiдлягають приватизацiї вiдповiдно до Закону України "Про приватизацiю державного майна" N 2163-XII вiд 4 березня 1992 року. Стаття 5 зазначеного Закону дає загальне визначення об'єктiв загальнодержавного значення, серед них: майно, що становить матерiальну основу суверенiтету України, забезпечує виконання державою своїх функцiй, забезпечує обороноздатнiсть держави, об'єкти сфери охорони здоров'я та навколишнього природного середовища, комунальнi споруди або об'єкти, що вважаються необхiдними для соцiального розвитку України.

38. Перелiк об'єктiв права державної власностi, що не пiдлягають приватизацiї, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабiнету Мiнiстрiв України. Верховна Рада прийняла Закон України "Про перелiк об'єктiв права державної власностi, що не пiдлягають приватизацiї" N 847-XIV вiд 7 липня 1999 року. Цей перелiк змiнювався декiлька разiв з 1999 року. У 2007 роцi вiн складався з 1548 пiдприємств, в тому числi 457 сiльськогосподарських. Представник України зазначив, що областi не мають нi прав власностi на цi пiдприємства, нi повноважень розпоряджатися ними. Половина з сiльськогосподарських пiдприємств виробляє товари та надає послуги для пiдтримки та розвитку сiльського господарства в цiлому, в тому числi ветеринарної медицини, науково-дослiдної дiяльностi, захисту рослин, розвитку та контролю насiннєвого фонду, хiмiчних лабораторiй, соляних пiдприємств та послуг iнфраструктури. Приблизно 90 цих пiдприємств, якi складаються переважно з борошномельних i круп'яних пiдприємств, пiдприємств з виробництва кормiв та елеваторiв, входять до складу Державної акцiонерної компанiї "Хлiб України". Приблизно 80 пiдприємств входять до складу державного концерну "Укрспирт" та здiйснюють виробництво етилового спирту та алкогольних напоїв. Невелика кiлькiсть цих пiдприємств складають колективнi фермерськi сiльськогосподарськi господарства. Вiн пiдтвердив, що цей перелiк є вичерпним. На його думку, на 457 державних сiльськогосподарських пiдприємств припадає незначна частка цього сектору, в якому налiчується приблизно 12000 приватних та акцiонерних сiльськогосподарських пiдприємств та близько 40000 фермерських господарств. Вiн додав, що згiдно iз Законом України "Про внесення змiн до деяких законiв України" у сiчнi 2007 року були внесенi змiни до Перелiку об'єктiв права державної власностi, що не пiдлягають приватизацiї, а також до Перелiку об'єктiв права державної власностi, що не пiдлягають приватизацiї, але можуть бути корпоратизованими (затвердженого Законом України "Про перелiк об'єктiв права державної власностi, що не пiдлягають приватизацiї"). Вiн також зазначив, що на розглядi Верховної Ради знаходиться проект Закону про внесення змiн до Закону України "Про перелiк об'єктiв права державної власностi, що не пiдлягають приватизацiї". Перелiк державних пiдприємств, що не пiдлягають приватизацiї, буде вiдповiдно переглянуто i скорочено.

39. Представник України пiдтвердив, що для забезпечення повної прозоростi i своєчасного iнформування членiв СОТ про стан впровадження реформ економiки та торговельного режиму Україна надаватиме країнам-членам СОТ перiодичнi звiти про стан виконання приватизацiйних програм разом з iнформацiю, що подається до Робочої групи, а також звiти щодо iнших аспектiв економiчних реформ, пов'язаних з її зобов'язаннями вiдповiдно до Угод СОТ. Робоча група взяла це зобов'язання до уваги.

- Пiдприємства державної форми власностi, контрольованi державою та iншi пiдприємства, яким наданi винятковi або спецiальнi пiльги

40. Деякi члени Робочої групи зробили запит додаткової iнформацiї про сфери економiчної дiяльностi, в яких пiдприємства державної форми власностi вiдiграють значну роль, про питому вагу пiдприємств державної форми власностi у ВВП та торгiвлi, а також про частку приватизованих пiдприємств серед усiх пiдприємств, занесених до Державного реєстру. Україну також попросили вказати, чи будь-якi з цих пiдприємств займаються торгiвлею вiд iменi держави. Крiм цього, було зроблено запит iнформацiї про вiдносне значення та конкретнi види дiяльностi пiдприємств державної форми власностi у мiжнароднiй торгiвлi або таких, що конкурують з експортом, особливо тих, що здiйснюють дiяльнiсть у сiльському господарствi та банкiвськiй сферi. Україну також попросили надати iнформацiю про майбутню полiтику щодо державних торгiвельних пiдприємств. Член Робочої групи висловив занепокоєння, що деякi "приватизованi" пiдприємства були трансформованi у "колективну власнiсть" пiд контролем регiональних i мiсцевих органiв влади, i зробив запит додаткової iнформацiї про поточний статус таких пiдприємств. Член Робочої групи попросив надати iнформацiю про Аграрний фонд, i зокрема про те, чи цей фонд має виключне право, особливе право або монополiю на всi закупiвлi та продажi зерна та iншої визначеної сiльськогосподарської продукцiї. Цей член Робочої групи запитав про те, в якiй мiрi iмпортоване зерно прийнятне для закупiвель до державного резерву, i попросив надати додатковi деталi про сiльськогосподарськi пiдприємства, що не пiдлягають приватизацiї. Було також зроблено запит iнформацiї про неприватизованi пiдприємства державної форми власностi, що здiйснюють дiяльнiсть у сiльськогосподарському секторi, особливо у контекстi нового Закону України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України". Крiм того, Україну попросили надати iнформацiю про вiдносну частку iмпорту, експорту та господарської дiяльностi, що припадає на пiдприємства державної форми власностi та державнi торгiвельнi пiдприємства у сферi сiльського господарства.

41. Представник України вiдповiв, що на сьогоднi пiдприємства державної форми власностi (тобто пiдприємства, в яких частка власностi держави перевищує 50 вiдсоткiв) провадять дiяльнiсть в усiх галузях економiки. За оцiнками, частка державного сектору в економiцi в першiй половинi 2006 року становила 19,5 %, зокрема, у (i) сiльському господарствi, мисливському i лiсовому господарствi - 10,3 %; (ii) транспортi та зв'язку - 42,9 %; (iii) промисловостi - 21 %; (iv) сферi охорони здоров'я та соцiального забезпечення - 19,9 %; (v) сферi освiти - 7,2 %; та (vi) будiвництвi - 10,7 %. У 2006 роцi 700 пiдприємств державної форми власностi брали участь в експортi, при цьому на їхню долю припадав експорт обсягом 2 млрд. 853,2 млн. дол. США (близько 7,4 % вiд загального обсягу експорту); 500 пiдприємств брали участь в iмпортi, при цьому на їхню долю припадав iмпорт обсягом 7 млрд. 339,9 млн. дол. США (близько 16,3 % вiд загального обсягу iмпорту).

42. Представник України надав загальну iнформацiю щодо ролi пiдприємств державної форми власностi в економiцi України та зовнiшнiй торгiвлi у документi WT/ACC/UKR/67 та Add.1. Iнформацiю про структуру виробництва в економiцi за формами власностi надано у Таблицi 2(a). Iнформацiю про iмпортнi та експортнi операцiї пiдприємств за формами власностi наведено у Таблицi 2(b).

Таблиця 2(a): Структура виробництва пiдприємств промисловостi за формами власностi та видами дiяльностi (2005 рiк)

	Форма власностi (%)
	Приватна	Державна та державно-корпоративна	Комунальна та комунально-корпоративна
Всi галузi	84,6	14,2	1,2
Вугiльна (видобувна) промисловiсть	76,2	23,8	0,0
Видобуток енергетичної сировини	59,7	40,3	0,0
Видобуток неенергетичної сировини	97,6	2,4	0,0
Переробна промисловiсть	95,7	4,2	0,1
в тому числi:
Харчова промисловiсть та переробка сiльськогосподарської продукцiї	97,4	2,6	0,0
Легка промисловiсть	98,7	1,2	0,1
Виробництво деревини та виробiв iз дерева	98,2	1,6	0,2
Целюлозно-паперова промисловiсть, друкарська справа	93,7	4,9	1,4
Виробництво коксу та продуктiв нафтопереробки	99,3	0,7	0,0
Хiмiчна та нафтохiмiчна промисловiсть	88,3	11,7	0,0
Виробництво iнших неметалевих мiнеральних матерiалiв (будiвельнi матерiали, скло)	98,9	1,0	0,1
Металургiя та металообробка	99,1	0,8	0,1
Машинобудування	88,2	11,8	0,0
Виробництво та постачання електроенергiї, природного газу та води	33,7	59,0	7,3

Таблиця 2(b): Розподiл експорту та iмпорту товарiв за формами власностi (2005 рiк)

	Всього	В тому числi:
	Всього	Приватнi	Державнi та державно-корпоративнi	Комунальнi та комунально-корпоративнi
Експорт
Кiлькiсть пiдприємств, тис.	12,6	11,8	0,8	0,0
Обсяг, млн. дол. США	34228,4	31451,3	2,763,0	14,1
Частка в загальному обсязi експорту (%)	100	91,9	8,1	0,0
Iмпорт
Кiлькiсть пiдприємств, тис.	21,4	20,6	0,6	0,2
Обсяг, млн. дол. США	36136,3	26339,7	9756,8	39,8
Частка в загальному обсязi iмпорту (%)	100	72,9	27,0	0,1

Джерело: Державний комiтет статистики України

43. У вiдповiдь на запит про надання детальної iнформацiї про державнi торговельнi пiдприємства та докази того, що вони працюють у вiдповiдностi зi Статтею XVII ГАТТ 1994 року представник України зазначив, що лише 8 компанiй в Українi є державними торговельними пiдприємствами в розумiннi узгодженого тлумачення Статтi XVII ГАТТ 1994 року. До них вiдносяться: (i) державний концерн "Укрспирт", до складу якого входять 80 пiдприємств державної форми власностi, 6-тьом з яких надано лiцензiю на експорт етилового, коньячного та плодових спиртiв (Сумське, Львiвське, Тернопiльське, Вiнницьке та Київське обласне державнi об'єднання спиртової та лiкеро-горiлчаної промисловостi, а також державний концерн "Укрспирт"), а ще 4 (Iвано-Франкiвське, Рiвненське, Чернiгiвське та Чернiвецьке обласне державне об'єднання спиртової та лiкеро-горiлчаної промисловостi) вiдповiдають умовам отримання таких лiцензiй. Усi 80 пiдприємств можуть отримати право здiйснювати експорт етилового, коньячного та плодового спиртiв у разi надання згоди Кабiнетом Мiнiстрiв України та отримання лiцензiї на експорт в Мiнiстерствi економiки; (ii) закрите акцiонерне товариство "УкрГазЕнерго" - спiльне пiдприємство, 50 вiдсоткiв якого належить компанiї "Нафтогаз України", а iншi 50 вiдсоткiв - компанiї "РосУкрЕнерго", яке має монополiю на iмпорт природного газу з Росiйської Федерацiї та Центральної Азiї для його постачання приватним промисловим споживачам в Українi (ранiше "Нафтогаз України" був монопольним постачальником природного газу в Україну); (iii) державна компанiя "Укрспецекспорт", єдина державна компанiя, уповноважена бути стороною мiжнародних контрактiв (з iншими урядами або юридичними особами) з експорту/iмпортну вiйськового обладнання та носiїв iнформацiї, що складає державну таємницю, в тому числi товарiв з криптографiчними властивостями; а також: (iv) державне акцiонерне товариство "Лiки України"; (v) Харкiвське державне фармацевтичне пiдприємство "Здоров'я народу"; (vi) вiдкрите акцiонерне товариство "Iнтерхiм"; (vii) державне хiмiчне та фармацевтичне пiдприємство "Iнтерхiм-1"; та (viii) комунальне пiдприємство "Фармацiя" (Київ) - всi вони є державними або комунальними фармацевтичними пiдприємствами, що мають виняткове право на здiйснення iмпортних та експортних операцiй з певними наркотичними, психотропними речовинами та прекурсорами. Вiн зазначив, що цей перелiк замiнює перелiк 13 пiдприємств, ранiше наданий у документi WT/ACC/UKR/110 (позицiя N 62). Вiн пiдтвердив, що всi зазначенi державнi торговельнi пiдприємства є пiдприємствами державної форми власностi. Вiн також зазначив, що дiяльнiсть цих пiдприємств провадиться у вiдповiдностi до Статтi XVII ГАТТ 1994 року. У вiдповiдь на запити додаткової iнформацiї щодо дiяльностi корпорацiї "Укрспирт" вiн сказав, що "Укрспирт" - це єдине виробниче пiдприємство, яке об'єднує державнi пiдприємства з виробництва спирту, та що цю корпорацiю було створено для проведення єдиної митної полiтики щодо виробництва етилового спирту та лiкеро-горiлчаних виробiв. "Укрспирт" виробляє 98 % спирту та 6 % алкогольних напоїв в Українi. "Укрспирт" є монополiстом на експорт етилового спирту, але не лiкеро-горiлчаних виробiв, якi "Укрспирт" виробляє та продає конкуруючи з iншими виробниками та продавцями.

44. Вiн додав, що "Укрспецекспорт", "Нафтогаз України" та "Енергоринок" розглядаються як пiдприємства, якi здiйснюють торгiвлю вiд iменi держави, що на його погляд полягає у тому, що цi пiдприємства виконують мiжнароднi контракти мiж державою та iноземними суб'єктами. У вiдповiдь на запити додаткової iнформацiї про дiяльнiсть пiдприємства "Енергоринок" представник України сказав, що це пiдприємство було створене для забезпечення функцiонування оптового ринку електроенергiї. Його основнi функцiї включають закупiвлю електроенергiї у її виробникiв та iмпортерiв (через оптовий ринок електроенергiї), оптовi постачання електроенергiї, а також передачу електроенергiї дистрибуторам на контрактнiй основi. Вiн додав, що "Енергоринку" не було надано нiяких виняткових або особливих прав або пiльг, в тому числi статутних або конституцiйних повноважень, через використання яких вiн мiг би впливати на рiвень або напрям iмпорту та експорту, здiйснюючи свої закупiвлi та продажi. Пiдприємство "Енергоринок" виконує адмiнiстративну функцiю в Об'єднанiй енергосистемi України, здiйснюючи управлiння оптовим ринком електроенергiї, як це передбачено умовами угоди мiж учасниками оптового ринку електроенергiї України. Учасниками оптового ринку електроенергiї є пiдприємства, якi продають та iмпортують електроенергiю на оптовому ринку електроенергiї або експортують електроенергiю, куплену на оптовому ринку електроенергiї на умовах, визначених за двостороннiми контрактами.

45. У вiдповiдь на конкретний запит представник України сказав, що iнформацiю про державнi торговельнi пiдприємства буде надана членам Робочої групи для розгляду у форматi проекту повiдомлення та Анкети СОТ для державних торговельних компанiй. Перелiк основних пiдприємств державної форми власностi, в тому числi тих, що здiйснюють торгiвлю вiд iменi держави, наведено у Таблицi 3.

46. У вiдповiдь на запит бiльш докладної iнформацiї про деякi пiдприємства державної форми власностi, що здiйснюють торгiвлю, але - на думку України - не як державнi торговельнi пiдприємствi (зазначенi у Таблицi 3), Україна надала iнформацiю про "Украгролiзинг" та "Укртранслiзинг". "Украгролiзинг" передає у лiзинг сiльськогосподарську технiку та обладнання сiльськогосподарським пiдприємствам та пiдприємцям. У разi запозичення коштiв державного бюджету на комерцiйних засадах компанiя може купувати для подальшої передачi у лiзинг лише сiльськогосподарську технiку вiтчизняного виробництва. У разi запозичення коштiв у комерцiйних банках компанiя може також купувати iмпортну технiку. Незважаючи на 100 вiдсоткову державну власнiсть, компанiя дiє на принципах повної господарської самостiйностi, самоуправлiння i самоокупностi, несе вiдповiдальнiсть за наслiдки своєї господарської дiяльностi та виконання зобов'язань перед бюджетом i партнерами. Дiяльнiсть "Украгролiзинг" регулюється, крiм iншого, Законом України "Про фiнансовий лiзинг" та Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1904 вiд 10 грудня 2003 року (зi змiнами) "Про порядок використання коштiв державного бюджету, що спрямовуються на придбання вiтчизняної технiки i обладнання для агропромислового комплексу на умовах фiнансового лiзингу та заходи за операцiями фiнансового лiзингу". "Укртранслiзинг" передає у лiзинг лiтаки, авiацiйне обладнання, залiзничнi цистерни та вагони, а також сiльськогосподарську технiку вiтчизняного та iноземного виробництва. Ця компанiя є єдиною компанiєю в СНД, яка фiнансує виробництво українських лiтакiв (АН-140 та АН-74ТК-300); вона також дiє як головний посередник мiж виробниками та користувачами лiтакiв. Послуги з лiзингу, що надаються "Укртранслiзингом", фiнансуються здебiльшого з її власних коштiв. Як "Украгролiзинг", так i "Укртранслiзинг" укладають договори лiзингу за комерцiйними умовами та цiнами i роблять сплати до Державного бюджету та iншим кредиторам зi своїх прибуткiв.

47. Один з Членiв зробив запит додаткової iнформацiї про компанiю "Хлiб України", яка не була включена до списку державних пiдприємств. Вiн послався на декiлька заходiв, якi були запровадженi у 2005 роцi згiдно iз Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України "Про заходи щодо стабiлiзацiї цiн на ринку зерна та забезпечення його беззбиткового виробництва" N 295-р вiд 29 липня 2005 року, якi передбачали дискримiнацiю на користь компанiї "Хлiб України". Цей член Робочої групи закликав Україну скасувати цi заходи, а також iншi можливi заходи, якi надають перевагу державним торговельним пiдприємствам i завдають шкоди iншим компанiям, не пiзнiше дати вступу до СОТ.

48. Представник України вiдповiв, що Державна акцiонерна компанiя "Хлiб України" була заснована у 1996 роцi. Ця компанiя має 81 виробничу фiлiю, якi перебувають у її повнiй власностi, розмiщенi в усiх областях України i контролюють вiд 18 до 20 вiдсоткiв українських об'єктiв для зберiгання зерна i потужностей з виробництва борошна, круп та комбiкормiв. Її дiяльнiсть також включає внутрiшню та зовнiшню торгiвлю зерном. Головнi статтi експорту компанiї - зерно та зерновi продукти. Кабiнет Мiнiстрiв надав пiдприємству "Хлiб України" право дiяти в ролi державного агента з державних закупiвель зерна i здiйснювати iнтервенцiї на ринку зерна. Пiдприємство зараз пiддається реструктуризацiї згiдно iз Розпорядженням КМУ N 604-р вiд 25 жовтня 2002 року. Вiн визнав той факт, що згiдно iз Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України N 295-р вiд 29 липня 2005 року були створенi особливi умови для дiяльностi державних операторiв на ринку зерна. Однак пiзнiше, Розпорядженням КМУ N 375-р вiд 31 серпня 2005 року були створенi рiвнi умови для всiх операторiв ринку зерна шляхом скасування всiх положень, якi були спрямованi на дискримiнацiю на користь державних торговельних пiдприємств (таких як "Хлiб України"). Вiн пiдтвердив, що Розпорядження КМУ N 375-р вiд 31 серпня 2005 року чинне i заявив, що зараз умови дiяльностi на ринку зерна однаковi як для компанiї "Хлiб України", так i для приватних трейдерiв. Всi експортери зерна мають доступ до портових елеваторiв компанiї "Хлiб України" в Одеському порту та Миколаївському порту. "Хлiб України" не контролює i не має у своїй власностi бiльше нiяких портових об'єктiв в iнших портах. Портовi збори, плата за послуги, що надаються в портах, плата за перевезення зерна, що експортується, та умови оподаткування є однаковими для всiх експортерiв зерна, в тому числi для компанiї "Хлiб України". Короткий опис дiяльностi ДАК "Хлiб України" подано у Таблицi 4.

49. Стосовно Аграрного фонду представник України зазначив, що фонд є державною спецiалiзованою установою. Аграрному фонду належить виключне право купувати (фiнансова iнтервенцiя) та продавати (товарна iнтервенцiя) певнi види товарiв, що пiдлягають державному цiновому регулюванню, з або до Державного продовольчого резерву, шляхом iнтервенцiй на аграрнiй бiржi. Цi iнтервенцiї здiйснюються з метою пiдтримки Державного продовольчого резерву. Як iмпортоване, так i вiтчизняне зерно може закуповуватися до Державного матерiального резерву Державним комiтетом з матерiальних резервiв. Разом з тим, Аграрний фонд не має монополiї на закупiвлю або продаж всього зерна та iншої сiльськогосподарської продукцiї, внесеної в перелiк. Приватнi дилери також мають право здiйснювати закупiвлi та продаж зерна як всерединi країни, так i на експорт або iмпорт. Вiн також пiдтвердив, що Аграрний фонд не здiйснює iмпорту або експорту товарiв та не має нiяких особливих прав щодо їх iмпорту або експорту. Вiн додав, що до 1 сiчня 2009 року Аграрний фонд не може здiйснювати фiнансовi iнтервенцiї з метою придбання товарiв, що були ранiше iмпортованi в Україну, а також товарнi iнтервенцiї при придбаннi товарiв з метою їх подальшого експорту. У вiдповiдь на додаткове питання вiн пiдтвердив, що мiж Аграрним фондом та компанiєю "Хлiб України" не iснує жодних зв'язкiв. Товари, щодо яких Аграрний фонд має виняткове право здiйснювати державнi iнтервенцiї на ринку, наведенi у Таблицi 5.

Таблиця 5: Товари i продукти, що можуть бути об'єктами державного цiнового регулювання, стосовно яких Аграрний фонд має виняткове право здiйснювати державнi iнтервенцiї на ринку

Код Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (УКТ ЗЕД)	Назва товару
1001	Пшениця i сумiш пшеницi та жита (меслин)
1002 00 00 00	Жито
1003 00	Ячмiнь
1004 00 00 00	Овес
1005	Кукурудза
1101 00	Борошно пшеничне або сумiшi пшеницi та жита (меслину)
1201 00	Соєвi боби, тiльки не подрiбненi
1204 00	Насiння льону, тiльки не подрiбнене
1205 00	Насiння рiпаку, тiльки не подрiбнене
1206 00	Насiння соняшнику, тiльки не подрiбнене
1210	Шишки хмелю свiжi або сухi, подрiбненi або не подрiбненi
1701 12	Цукор з цукрових бурякiв

50. У зв'язку з лiцензуванням видiв дiяльностi, деякi члени Робочої групи вiдзначили, що лiцензiї на iмпорт та експорт етилового, коньячного та плодового спиртiв надаються тiльки пiдприємствам державної форми власностi або "спецiалiзованим пiдприємствам". На думку цих членiв Робочої групи, цi пiдприємства отримали торговельнi пiльги, якi не є доступними для iнших пiдприємств та осiб, i вiдповiдно вiдповiдають критерiям державних торговельних пiдприємств. У вiдповiдь, представник України сказав, що коли йдеться про те, що лiцензiї на право провадження дiяльностi надаються "спецiалiзованим пiдприємствам", маються на увазi пiдприємства, що мають усi засоби, обладнання та досвiд, необхiднi для виробництва коньячного спирту. Анкета для державних торговельних пiдприємств була заповнена для "Укрспирту" (корпорацiї, якiй надано лiцензiю на виробництво й експорт етилового спирту та лiкер-горiлчаних виробiв) та для оператора оптового ринку електроенергiї "Енергоринок" ("Енергоринок" був згодом вилучений з перелiку державних торговельних компанiй України). Анкети подано у документi WT/ACC/UKR/115.

51. Представник України зазначив, що згiдно з Домовленiстю про тлумачення Статтi XVII ГАТТ 1994 року, Україна зобов'язується надавати iнформацiю про державнi торговельнi пiдприємства з метою забезпечення прозоростi в дiяльностi державних торговельних пiдприємств.

52. Представник України пiдтвердив, що Україна забезпечить, щоб її нормативно-правовi акти, якi регулюють торговельну дiяльнiсть пiдприємств державної форми власностi, пiдприємств, що контролюються державою, та iнших пiдприємств, яким надано спецiальнi або винятковi привiлеї, а також виконання цих законiв та правил повнiстю вiдповiдали положенням Угод СОТ, в тому числi Статтi XVII ГАТТ 1994 року та Домовленостi щодо цiєї Статтi та Статтi VIII ГАТС i Статтям III i XI ГАТТ 1994 року. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

53. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу України до СОТ пiдприємства, якi перебувають у державнiй власностi або контролюються державою, а також iншi пiдприємства, якi мають спецiальнi або виключнi пiльги, в тому числi перелiченi в пунктах 41 - 50 та 103, здiйснюватимуть закупiвлi товарiв та послуг, якi не передбаченi для державного використання, та реалiзацiю в рамках мiжнародної торгiвлi згiдно з комерцiйними мiркуваннями, в тому числi цiною, якiстю, доступнiстю, можливiстю продажу на ринку й умовами транспортування, та надаватимуть пiдприємствам iнших країн-членiв СОТ адекватнi можливостi у вiдповiдностi до звичайної практики конкурувати за здiйснення таких закупiвель або продажiв. Такi пiдприємства також дiятимуть у вiдповiдностi до iнших положень СОТ. Вiн також пiдтвердив, що Україна буде повiдомляти про пiдприємства, якi пiдпадають пiд дiю Домовленостi про тлумачення статтi XVII ГАТТ 1994 року, протягом одного року пiсля вступу до СОТ. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

- Полiтика цiноутворення

54. Представник України повiдомив, що згiдно з вимогами Господарського кодексу України N 436-IV вiд 16 сiчня 2003 року, суб'єкти економiчної дiяльностi вiльно реалiзують свою продукцiю на внутрiшньому ринку за цiнами та тарифами, встановленими ними самостiйно або на договiрних засадах, i контроль за цiнами може застосовуватись тiльки у випадках, передбачених законодавчими актами. Закон України "Про цiни та цiноутворення" N 507-XII вiд 5 грудня 1990 року, Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад стосовно регулювання цiн (тарифiв)" N 1548 вiд 25 грудня 1996 року та "Про Положення про державне регулювання цiн (тарифiв) на продукцiю виробничо-технiчного призначення, товари народного споживання, роботи i послуги монополiстичних утворень" N 135 вiд 22 лютого 1995 року визначають засади для державного регулювання цiн. Перелiки товарiв та послуг, на якi поширюється державне регулювання цiн та тарифiв, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Цi перелiки наводяться у Таблицях 6 (для товарiв) та 7 (для послуг).

55. Кабiнет Мiнiстрiв України поклав функцiї державного контролю за цiнами на Держцiнiнспекцiю (Державна iнспекцiя з контролю за цiнами) згiдно з Постановою КМУ N 1819 вiд 13 грудня 2000 року. Мiсцевi органи Держцiнiнспекцiї утворено в Автономнiй республiцi Крим, в областях та мiстах Київ та Севастополь. Завданнями Держцiнiнспекцiї є монiторинг цiн та тарифiв на товари та послуги на споживчих ринках, а також цiн та тарифiв, встановлених мiсцевими та центральними органами влади, Радою Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, iншими вiдомствами та органiзацiями. Кабiнет Мiнiстрiв України затвердив перелiк товарiв та послуг, на якi поширюється контроль на регiональному рiвнi, прийнявши Постанову КМУ "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" N 1548 вiд 25 грудня 1996 року. Регулювання цiн в особливiй мiрi поширюється, на природнi ресурси, важливi для визначення цiн на iншi види продукцiї, на товари та послуги значної соцiальної значення, якi спроможнi виплинути на рiвень життя низькооплачуваних i малозабезпечених верств населення, та на цiни, що встановлюються на монополiстичних ринках. Цiновий контроль здiйснюється у формi цiн (тарифiв), зафiксованих державою, граничних рiвнiв цiн, нормативiв рентабельностi або граничних рiвнiв торговельних (постачальницько-збутових) надбавок (нацiнок).

56. Деякi члени Робочої групи зазначили, що окремi товари, перелiченi в Таблицi 6, пiдпадають пiд дiю мiнiмальних цiн, i попросили надати пiдтвердження, чи ця вимога також застосовується до iмпортних товарiв. Зазначивши широке застосовування цiнового контролю в Українi, член Робочої групи запитав, чи iснують будь-якi плани зменшити обсяг цього цiнового контролю, зокрема в секторi житлово-комунальних послуг i галузi споживчих товарiв i послуг. Деякi члени Робочої групи наголосили на важливостi забезпечення того, щоб в Українi не запроваджувався новий цiновий контроль, i попросили Україну повнiстю дотримуватися всiх правил СОТ, якi стосуються цiнового контролю, на дату вступу до СОТ, надаючи, по мiрi необхiдностi, графiк усунення невiдповiдних методiв цiнового контролю. У вiдповiдь представник України зазначив, що всi категорiї товарiв, якi пiдлягають цiновому контролю, перелiченi в Таблицi 6, i цiновий контроль застосовується однаково як до iмпортованих, так i до вiтчизняних товарiв. Що стосується житлово-комунальних послуг, якi характеризуються iснуванням природних монополiй, цiни в цих секторах пiдлягають державному регулюванню. Вiн додав, що Україна буде дотримуватися правил СОТ по вiдношенню до цiнового контролю.

- Алкогольнi напої

57. Член Робочої групи зазначив, що мiнiмальнi цiни, якi спецiально застосовуються до iмпортної горiлки та iнших алкогольних напоїв, що зазначенi в Таблицi 6, порушують положення Статтi XI ГАТТ 1994 року. Україну попросили пояснити, як до дати вступу до СОТ будуть приведенi у вiдповiднiсть зi Статтею III ГАТТ 1994 року вимоги щодо мiнiмальних цiн на гiркi ароматичнi напої та алкогольнi напої. Член Робочої групи також зазначив, що судова практика СОТ встановила, що положення, згiдно з якими внутрiшнi та iмпортнi товари повиннi дотримуватися вимог щодо мiнiмальних цiн, не вiдповiдають Статтi III ГАТТ 1994 року на тiй пiдставi, що не допускатиметься реалiзацiя iмпортного продукту за цiною, нижчою за цiну на аналогiчний вiтчизняний товар.

58. Представник України вiдповiв, що мiнiмальнi цiни та пов'язанi з ними процедури передбаченi для реалiзацiї в Українi горiлки та iнших алкогольних напоїв, якi продаються в Українi, вiдповiдно до Закону України "Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв" N 481/95-ВР вiд 19 грудня 1995 року, Постанови КМУ "Про запровадження мiнiмальних цiн на вiтчизнянi та iмпортнi алкогольнi напої" N 700 вiд 21 червня 2001 року та Наказу Мiнiстерства фiнансiв, Мiнiстерства економiки та Мiнiстерства аграрної полiтики "Про затвердження Порядку визначення та застосування мiнiмальних цiн на вiтчизнянi та iмпортнi горiлку i лiкеро-горiлчанi вироби" N 371/168/239 вiд 8 серпня 2001 року. На його думку, режим мiнiмальних цiн не порушує положень Статтi XI ГАТТ 1994 року в цьому випадку, оскiльки мiнiмальнi цiни застосовувалися на рiвнi оптової та роздрiбної торгiвлi, незалежно вiд походження продукцiї, як нацiонального виробництва, так iмпортованої. Метою цього заходу була боротьба з незаконним виробництвом i торгiвлею алкогольними напоями в Українi. Вiн додав, що мiнiмальнi цiни не застосовувались нi до гiрких ароматичних напоїв (код ГС 21.0390.30.00), нi до алкогольних напоїв, якi входять до категорiй ГС 2203-2207, тобто пива, вин, ферментованих напоїв або спирту етилового неденатурованого (з концентрацiєю алкоголю не менше 80 об. %), денатурованих спирту етилового та iнших спиртiв. Вiн заявив, що Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про визнання такими, що втратили чиннiсть, деяких постанов Кабiнету Мiнiстрiв України" N 407 вiд 28 травня 2005 року було визнано такою, що втратила чиннiсть Постанова КМУ N 700 вiд 21 червня 2001 року, чим скасовано заходи, пов'язанi з мiнiмальними цiнами, якi застосовувалися до алкогольних напоїв вiтчизняного виробництва та iмпортних алкогольних напоїв.

59. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ цiнова полiтика, яка застосовується до гiрких ароматичних напоїв та спиртiв, буде у вiдповiдностi з положеннями Статтi III ГАТТ шляхом скасування застосування мiнiмальної цiни до iмпортних товарiв. Робоча групи взяла до уваги це зобов'язання.

- Сiльське господарство

60. Деякi члени Робочої групи пiднiмали питання про окремi положення Закону України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України", якi здавалися такими, що не вiдповiдають вимогам СОТ. Зокрема, один Член Робочої групи був занепокоєний положеннями Статтi 8, яка передбачає можливiсть застосування мiнiмальних iмпортних цiн, а також запровадження iмпортних квот. Такi положення про мiнiмальнi цiни можуть суперечити положенням Статтi III:4 та Статтi III:9 ГАТТ 1994 року у разi їх застосовування до iмпорту. Цей Член Робочої групи попросив Україну пояснити, чи застосовувалися мiнiмальнi або максимальнi закупiвельнi цiни до iмпорту або експорту будь-яких товарiв згiдно з положеннями цього Закону. Україну попросили пiдтвердити, що вона має намiр скасувати дiю цих положень до дати вступу до СОТ. Цей Член Робочої групи попросив Україну повiдомити про завершення процесу скасування дiї цих положень до моменту прийняття Звiту Робочої групи, утримуватися вiд їх застосування до дати скасування їх дiї, взяти зобов'язання знову не вводити в дiю цi положення шляхом прийняття закону або нормативно-правового акту до або пiсля дати вступу до СОТ, а також взяти зобов'язання не вдаватися до застосування таких заходiв пiсля вступу до СОТ.

61. Представник України вiдповiв, що положення Статтi 8 Закону України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України" мають на метi упередження або припинення спекулятивного або узгодженого встановлення цiн продавцями та/або покупцями об'єктiв державного цiнового регулювання на органiзованому аграрному ринку, яке не може бути виправлено за стандартними процедурами державних iнтервенцiй. Мета даної полiтики полягає у наданнi державної пiдтримки нацiональним виробникам сiльськогосподарської продукцiї шляхом гарантування мiнiмального обсягу закупiвлi виробленої ними продукцiї. Вiн зазначив, що вiдповiдно до Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України" N 401-V вiд 30 листопада 2006 року, положення щодо застосування мiнiмальних закупiвельних цiн до iмпорту, а також застосування iмпортних або експортних квот були скасованi. Вiн пiдтвердив, що Україна не має наявних юридичних повноважень застосовувати мiнiмальнi цiни на iмпорт та що вона не застосовувала мiнiмальної цiни до iмпортних сiльськогосподарських товарiв або будь-яких iнших iмпортних товарiв i не буде здiйснювати цього у майбутньому.

- Скло, дорогоцiннi метали та камiння

62. Представник України сказав, що заходи цiнового регулювання (заставнi цiни) до виробiв зi скла з Роздiлу 70 ГС не застосовуються до iмпортних товарiв. Вiдповiдно, в цьому вiдношеннi цi заходи вiдповiдають вимогам Статтi III:4 ГАТТ 1994 року. Що стосується дорогоцiнних металiв та дорогоцiнного камiння, вiн зазначив, що державне регулювання вiдповiдних цiн було скасоване Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 974 вiд 28 липня 2004 року.

- Добрива та метали

63. Деякi члени Робочої групи навели декiлька прикладiв того, що вони вважали посиленим втручанням держави в цiноутворення. Так, у листопадi 2003 року, Уряд України уклав угоду з хiмiчними пiдприємствами, за якою виробники зобов'язувалися продавати добрива фермерам за цiною, що є нижчою за ринкову. 1 березня 2004 року Уряд та представники найбiльших металургiйних пiдприємств пiдписали Меморандум, згiдно з яким виробники металу мають продавати до 18 вiдсоткiв своєї продукцiї за зниженою цiною на внутрiшньому ринку, з правом експорту 82 процентiв продукцiї. Кабiнет Мiнiстрiв пiдписав 3 березня 2004 року подiбний документ з гiрничими пiдприємствами - виробниками залiзної руди, коксу, феросплавiв та вогнетривких матерiалiв, за яким цi пiдприємства погоджувалися знизити цiни на продукцiю, однак лише в обсягах, необхiдних для задоволення внутрiшнього попиту. 31 березня 2004 року Уряд створив комiсiю з питань цiноутворення в металургiйнiй промисловостi. Оскiльки цi цiновi заходи не були вiдображенi в Таблицi 6, представника України попросили проiнформувати Робочу групу про поточний про стан справ щодо цих товарiв.

64. Представник України вiдповiв, що зазначенi заходи не були наведенi в Таблицi 6 через те, що цi заходи були короткотермiновими та розрахованими на захист внутрiшнього ринку вiд зовнiшнiх потрясiнь через зростання цiн на свiтовому ринку. Угода про добрива дiяла протягом перших 6 мiсяцiв 2004 року, а заходи, що впливали на гiрничо-видобувну та металургiйну промисловiсть, дiяли з 1 квiтня по 1 вересня 2004 року. Комiсiя з питань цiноутворення в металургiйнiй промисловостi була розформована 1 вересня 2004 року, а вiдповiднi цiновi домовленостi пiсля цього не дiяли. Жодних заходiв зовнiшнього або внутрiшнього цiнового регулювання не було застосовано до феросплавiв, вогнетривкої глини, залiзної руди та коксу.

- Енергоносiї

65. Член Робочої групи попросив надати iнформацiю щодо цiноутворення на енергоносiї в Українi, а також детальнiшу iнформацiю про характер заходiв цiнового контролю, наведених у Таблицi 6 для енергоносiїв, палива та похiдних товарiв (тобто йдеться про категорiї ГС 2701-2710, 2711, 2716 та 31). Що стосується електроенергiї, то цей член Робочої групи запитав про собiвартiсть виробництва електроенергiї в Українi та про цiну, за якою електроенергiю купували промисловi споживачi. Щодо природного газу, то цей член Робочої групи запитав конкретно про цiни на газ для вiтчизняних промислових споживачiв та населення, а також про залежнiсть українських пiдприємств з виробництва азотних добрив вiд природного газу, який постачається за штучно низькими примусово встановленими державою цiнами як вихiдна сировина для виробництва.

66. Що стосується визначення цiн на електроенергiю (для промислових споживачiв та населення), представник України сказав, що вони встановлюються Нацiональною комiсiєю регулювання електроенергетики України. Станом на 1 квiтня 2007 року, тариф для промислових споживачiв (без ПДВ) становив 24,57 копiйок за кВт/год. для великих споживачiв (перший клас споживачiв); та 33,53 - 33,73 копiйок за Квт/год. для малих споживачiв (другий клас споживачiв). Тарифи для непромислових споживачiв (без ПДВ) становлять вiд 15,6 до 20,3 копiйок за кВт/год. для населення; та вiд 15,0 до 19.7 копiйок за кВт/год. для населених пунктiв. Україна експортує електроенергiю, але її частка у загальному обсязi експорту не перевищує 0,5 %. Додаткова iнформацiя щодо методики визначення тарифу та приклад його розрахунку наведено у Таблицi 8.

67. Стосовно природного газу вiн зазначив, що згiдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1697 вiд 8 грудня 2006 року, яка скасувала дiю Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України N 128 вiд 9 лютого 2006 року, для промислових споживачiв цiна на газ становить 720 гривень за 1 тис. куб. метрiв (без урахування ПДВ, тарифiв на його транспортування та витрат iз зберiгання). Цiна для населення встановлена у розмiрi вiд 339 гривень до 1173 гривень за 1 тис. куб. метрiв залежно вiд обсягу рiчного споживання.

- Телекомунiкацiйнi послуги

68. На запитання про контроль за цiнами (тарифами) у базовому телекомунiкацiйному секторi, представник України зазначив, що Уряд регулює тарифи на (i) загальнодоступнi послуги, такi як з'єднання користувача з телекомунiкацiйними мережами загального використання, мiсцевi проводовi телефоннi комунiкацiї всерединi даного коду мiста, послуги дзвiнкiв на номери невiдкладної допомоги, послуги з надання довiдок / iнформацiї та послуги телефонних кабiн, за винятком послуг бездротового доступу; та (ii) лiзинг каналiв зв'язку операторiв-монополiстiв. Усi iншi тарифи на телекомунiкацiйнi послуги встановлювалися операторами та постачальниками незалежно (в тому числi, серед iншого, послуги мiжмiського та мiжнародного зв'язку). Монопольну позицiю на ринку телекомунiкацiй тримало вiдкрите акцiонерне товариство "Укртелеком", в тому числi його 32 вiддiлення. Органом державного регулювання є Нацiональна комiсiя з питань регулювання зв'язку, створена 1 сiчня 2005 року вiдповiдно до Закону України "Про телекомунiкацiї".

- Залiзничнi перевезення

69. На прохання надати iнформацiю про українську систему встановлення тарифiв (цiн) на перевезення товарiв залiзничним транспортом, представник України вiдповiв, що українська залiзниця була природною монополiєю, i тому дiяла в рамках регуляторної бази, яка регулювала дiяльнiсть природних монополiй (в тому числi й цiнову полiтику). Регулювання тарифiв на послуги залiзницi здiйснювалося, зокрема, у вiдповiдностi з Законами України "Про транспорт", "Про залiзничний транспорт", "Про ратифiкацiю Угоди про реалiзацiю узгодженої полiтики в сферi визначення транспортних тарифiв", а також Постановами Кабiнету Мiнiстрiв України N 1548 вiд 25 грудня 1996 року, N 457 вiд 6 квiтня 1998 року та N 105 вiд 21 сiчня 2003 року Мiнiстерство транспорту та комунiкацiй та Мiнiстерство економiки вже не мають повноважень встановлювати тарифи на перевезення товарiв залiзничним транспортом (згiдно з Постановою КМУ N 105 вiд 21 сiчня 2003 року "Про внесення змiни у додаток до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25 грудня 1996 року N 1548"). Механiзм подання пропозицiй Мiнiстерством транспорту та комунiкацiй Кабiнету Мiнiстрiв розробляється, однак порядок затвердження тарифiв ще не був ухвалений.

70. Деякi члени Робочої групи закликали Україну взяти на себе зобов'язання застосовувати залiзничнi тарифи у вiдповiдностi з зобов'язаннями в рамках СОТ та покiнчити з будь-якою дискримiнацiєю пiсля вступу до СОТ. Один член Робочої групи попросив Україну затвердити гармонiзованi залiзничнi тарифи до вступу до СОТ та надати їх членам СОТ для ознайомлення. Цей член попросив Україну прояснити ситуацiю щодо транзиту.

71. Представник України вiдповiв, що процес гармонiзацiї залiзничних тарифiв розпочався з прийняттям Кабiнетом Мiнiстрiв України Розпорядження "Про iндексацiю тарифiв на перевезення вантажiв залiзничним транспортом та пов'язанi з цим послуги" N 91-р вiд 1 квiтня 2005 року. З червня 2007 року тарифи на перевезення вугiлля, карбамiду, деревини та вугiльного дьогтю, брухту чорних металiв прокату та мiнеральних добрив були вирiвнянi. Вiн додав, що до 2005 року особливi ставки тарифiв застосовувалися лише для перевезення прокату, добрив, деревини та вугiльного дьогтю у напрямку портiв Ренi та Iллiчiвськ. Що стосується зерна, Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України N 295-р вiд 29 липня 2005 року поновило низькi тарифи на перевезення зерна до 16 вересня 2005 року. Диференцiйованi тарифи досi застосовувалися для перевезень деяких товарiв, зокрема коксу, залiзної руди, чавуну, харчових продуктiв та продуктiв переробки нафти. Рiшення про дозвiл диференцiйованого цiноутворення було ухвалене Кабiнетом Мiнiстрiв за iнiцiативою декiлькох зацiкавлених Мiнiстерств. На його думку рiзниця мiж тарифами на транспортування експорту/iмпорту та тарифами, що застосовувалися на внутрiшньому ринку, була вiдносно незначною (у 1.19 разiв вище для перевезення iмпорту/експорту) та мала малопомiтнi економiчнi наслiдки з точки зору експорту. Що стосується диференцiйованих тарифних ставок наданих окремим торговельним партнерам, то вiн зазначив, що Україна пiдписала з країнами СНД мiжнароднi угоди, спрямованi на координацiю тарифної полiтики в сферi залiзничного транспорту. Цi мiжнароднi угоди визначають сфери в яких окремi економiчнi оператори мали укласти спецiальнi двостороннi угоди, замiсть деталiзацiї преференцiйних ставок. Вiн додав, що Мiнiстерство транспорту пiдготувало проект Постанови "Про iндексацiю залiзничних тарифiв на перевезення вантажiв", спрямований на приведення залiзничних тарифiв у вiдповiднiсть iз зобов'язаннями в рамках СОТ. Пiсля прийняття цiєї постанови має бути оприлюднена таблиця гармонiзованих залiзничних транспортних тарифiв для рiзних товарiв. Вiн пiдтвердив, що Україна гармонiзує диференцiйованi залiзничнi тарифи на перевезення товарiв до дати вступу до СОТ.

72. Представник України пiдтвердив, що, починаючи вiд дати вступу України до СОТ її Уряд застосовуватиме заходи контролю за цiнами виключно у спосiб, який узгоджується з принципами СОТ, з урахуванням iнтересiв експортерiв, якi є членами СОТ, як це передбачено у Статтях III:4, III:9, V та VIII ГАТТ 1994 року та Статтi VIII Генеральної Угоди про торгiвлю послугами (ГАТС). Вiн також зазначив, що у листопадi 2006 року Україна скасувала Статтю 8 Закону України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України", яка передбачала застосування мiнiмальних цiн на iмпорт на тимчасовiй основi, а також встановлення iмпортних та експортних квот. Вiн пiдтвердив, що Україна не застосовуватиме вимоги щодо обов'язкових мiнiмальних цiн до будь-якої iмпортованої продукцiї. Вiн також пiдтвердив, що з дати вступу України до СОТ, всi залiзничнi тарифи, в тому числi основнi тарифи, додатковi збори та знижки застосовуватимуться на недискримiнацiйнiй основi, незалежно вiд країни походження або призначення товарiв, а також вiд того, чи товари перевозяться в серединi країни, чи вони iмпортуються або експортуються (по суходолу або перевозяться з або до порту), чи перевозяться транзитом. Вiн також пiдтвердив, що Україна регулярно публiкувала перелiки товарiв та послуг, на якi поширюється державне цiнове регулювання, i буде робити це i надалi. Члени Робочої групи взяли це повiдомлення до уваги.

- Полiтика у сферi конкуренцiї

73. Представник України повiдомив, що згiдно з вимогами Конституцiї України вiд 28 червня 1996 року, Закону України "Про захист економiчної конкуренцiї" N 2210-III вiд 11 сiчня 2001 року, та Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї" N 236/96-ВР вiд 7 червня 1996 року, обов'язком держави є захист вiд проявiв недобросовiсної конкуренцiї, запобiгання фактам зловживання монопольним становищем, незаконного обмеження конкуренцiї та недобросовiсної конкуренцiї.

74. Монополiзацiя ринку та потенцiйне зловживання домiнуючим становищем згадувались в українськiй програмi приватизацiї, i багато великих пiдприємств були реорганiзованi, реструктуризованi та розукрупненi перед приватизацiєю. Центральнi та мiсцевi органи влади здiйснюють монiторинг, зокрема, цiноутворення, надання несанкцiонованих та неправомiрних податкових та iнших пiльг, а також обмежень на перемiщення товарiв на територiї України. Система державного регулювання стала поширюватись на пiдприємства таких природних монополiй як енергетика, телекомунiкацiї. Закон України "Про телекомунiкацiї" N 1280-IV вiд 18 листопада 2003 року передбачає можливiсть будь-якiй фiзичнiй або юридичнiй особi, яка є резидентом України, набувати право власностi або право на технiчне обслуговування i експлуатацiю телекомунiкацiйних мереж.

75. Антимонопольний комiтет України створено з метою забезпечення реалiзацiї антимонопольного законодавства України. Антимонопольний комiтет України бере участь у формуваннi та реалiзацiї конкурентної полiтики України, в тому числi здiйснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економiчної конкуренцiї на засадах рiвностi суб'єктiв господарювання перед законом та прiоритету прав споживачiв; здiйснює контроль за концентрацiєю, узгодженими дiями суб'єктiв господарювання та регулюванням цiн (тарифiв) на товари, що виробляються (реалiзуються) суб'єктами природних монополiй; а також сприяння розвитку добросовiсної конкуренцiї.

76. Регулювання дiяльностi суб'єктiв природних монополiй здiйснюється нацiональними комiсiями регулювання природних монополiй. Головним завданням нацiональних комiсiй є формулювання цiнової полiтики для природних монополiй у вiдповiднiй сферi регулювання. На сьогоднi створено Нацiональну комiсiю регулювання електроенергетики, Нацiональна комiсiя з питань регулювання зв'язку та Державний комiтет з питань житлово-комунального господарства. Голова та члени цих Комiсiй призначаються Президентом України за поданням Прем'єр-мiнiстра України.

77. Представник України додав, що згiдно зi Статтею 1 Закону України "Про природнi монополiї", природна монополiя - це стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є бiльш ефективним за умови вiдсутностi конкуренцiї внаслiдок технологiчних особливостей виробництва, а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополiй, не можуть бути замiненi у споживаннi iншими товарами (послугами). Окрiм того, до сфер дiяльностi суб'єктiв природних монополiй Стаття 5 Закону України "Про природнi монополiї" вiдносить транспортування нафти i нафтопродуктiв трубопроводами, природного i нафтового газу трубопроводами та його розподiл, а також транспортування iнших речовин трубопровiдним транспортом; передачi та розподiл електричної енергiї; користування залiзничними колiями, диспетчерськими службами, вокзалами та iншими об'єктами iнфраструктури, що забезпечують рух залiзничного транспорту загального користування; управлiння повiтряним рухом; централiзоване постачання теплової енергiї, централiзоване водопостачання та водовiдведення; а також надання спецiалiзованих послуг транспортними термiналами, портами та аеропортами. Вiн пiдтвердив, що цей перелiк є виключним.

78. У вiдповiдь на запитання про iснування графiку лiквiдацiї природних монополiй представник України зазначив, що Законом України N 1869-IV вiд 24 червня 2004 року була затверджена "Загальнодержавна програма реформування i розвитку житлово-комунального господарства на 2004 - 2010 роки". Цiєю Програмою передбачається запровадження ефективної системи державного регулювання дiяльностi природних монополiй, якi функцiонують у сферi тепло- та водопостачання, а також створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг.

79. Член Робочої групи висловив занепокоєння, що законодавство України в галузi конкуренцiї все ще залишається дещо фрагментарним, i задав запитання, чи Україна має намiр запровадити повноцiнне законодавство в галузi конкуренцiї. У вiдповiдь представник України зазначив, що Законом України N 2210-III вiд 11 липня 2001 року охопленi всi питання, якi стосуються конкуренцiї, в тому числi контроль за концентрацiєю, заборону створення картелiв i здiйснення монiторингу вiдповiдностi iснуючих цiн положенням законодавства в галузi конкуренцiї.

III. ЗАСАДИ ДЛЯ РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПОЛIТИКИ

80. Представник України повiдомив, що республiка Україна є унiтарною державою, i Автономна Республiка Крим вiдповiдно є невiд'ємною частиною територiї України. Конституцiя 28 червня 1996 року проголосила Україну демократичною державою, державна влада подiляється на законодавчу, виконавчу i судову (Конституцiя України, Стаття 6).

81. Єдиним органом законодавчої влади в Українi є Верховна Рада України, яка складається з 450 депутатiв, якi обираються на чотирирiчний термiн. Стаття 85 Конституцiї України встановлює повноваження Верховної Ради, серед яких особливо слiд вiдзначити: прийняття законiв, затвердження Державного бюджету України; визначення засад зовнiшньої i внутрiшньої полiтики; затвердження загальнодержавних програм економiчної полiтики; затвердження перелiку об'єктiв права державної власностi, що не пiдлягають приватизацiї та визначення правових засад нацiоналiзацiї об'єктiв права приватної власностi. Верховна Рада має винятковi повноваження визначати основнi правила використання природних ресурсiв; виключної (морської) економiчної зони; континентального шельфу; освоєння космiчного простору; органiзацiї та експлуатацiї енергетичної, транспортної систем та системи зв'язку; захисту майна та пiдприємництва; полiтику в галузi антимонопольної дiяльностi i конкуренцiї; полiтику в галузi зовнiшнiх зносин, зовнiшньоекономiчної дiяльностi i митної справи. Окрiм затвердження Державного бюджету, Верховна Рада визначає порядок розробки бюджету, систему оподаткування, правила фiнансового та валютного ринку, порядок утворення державного боргу України в iноземнiй та нацiональнiй валютi, а також порядок випуску та обiгу державних цiнних паперiв.

82. Стаття 113 Конституцiї України вищим органом виконавчої влади визначає Кабiнет Мiнiстрiв України, очолюваний Прем'єр-мiнiстром, якого призначає Президент за згодою бiльше нiж половини вiд конституцiйного складу Верховної Ради України. До складу Кабiнету Мiнiстрiв України входять Прем'єр-мiнiстр, Перший Вiце-прем'єр-мiнiстр та три Вiце-прем'єри, мiнiстри, якi спрямовують та координують дiяльнiсть 17 мiнiстерств та бiльше 40 центральних органiв виконавчої влади, утворених згiдно з Указом Президента "Про змiни у структурi центральних органiв виконавчої влади" N 1573/99 вiд 15 грудня 1999 року. Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдає за розробку проектiв бюджету та виконання Державного бюджету; фiнансову та податкову полiтику; iнвестицiйну, цiнову полiтику, а також за управлiння державним майном. КМУ також здiйснює контроль за зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю та дiяльнiстю Митницi України. Стаття 9 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" встановлює повноваження органiв виконавчої влади у сферi здiйснення торговельної полiтики. Окрiм Кабiнету Мiнiстрiв України, до них вiдносяться Нацiональний банк України, Мiнiстерство економiки, Державна митна служба, Антимонопольний комiтет, та Мiжвiдомча комiсiя з питань мiжнародної торгiвлi. Детальнiша iнформацiя про повноваження зазначених органiв виконавчої влади наведена у Таблицi 9(a).

83. Роздiлом XI Конституцiї України та Законом України "Про мiсцеве самоврядування" N 280/97-ВР вiд 21 травня 1997, передбачено надання функцiй виконавчої влади органам мiсцевого врядування, i мiсцевi держадмiнiстрацiї утворено в кожному районi, областi та в мiстах Київ i Севастополь. Голови мiсцевих адмiнiстрацiй призначаються Президентом України за поданням Кабiнету Мiнiстрiв України вiдповiдно до Статтi 118 Конституцiї України, i є пiдзвiтними вищим органам виконавчої влади. Голiв мiсцевих держадмiнiстрацiй може звiльнити з посади тiльки Президент. До функцiй мiсцевих адмiнiстрацiй належить виконання державних та регiональних програм соцiального, економiчного, природоохоронного та культурного розвитку, а також пiдготовка та виконання їх мiсцевих бюджетiв. У той самий час, мiсцевi органи влади фiнансово залежнi вiд органiв виконавчої влади, оскiльки доходна частина їхнього бюджету значною мiрою наповнюється за рахунок нацiональних податкiв, що стягуються на їхнiх територiях, а також за рахунок субсидiй з нацiонального бюджету. Механiзм справляння мiсцевих податкiв та зборiв провадиться виключно в межах перелiку та в межах граничних розмiрiв ставок, установлених законами. Закон України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" окремо не визначає засад надання субсидiй та встановлення обмежень на рух товарiв. Органам мiсцевого самоврядування були делегованi повноваження з органiзацiї та контролю прикордонної i прибережної торгiвлi, функцiонування митних органiв на їх територiї та забезпечення, в межах наданих повноважень, реалiзацiї мiжнародних зобов'язань України. Разом з тим, як органи мiсцевої влади забезпечують виконання законiв, постанов, наказiв та правил, вони повиннi виконувати iнструкцiї вiдповiдних центральних органiв виконавчої влади. Мiсцевi органи влади не можуть видавати лiцензiї на експорт або iмпорт. Список вiдповiдних органiв мiсцевої влади наведено у Таблицi 9(b).

84. Представник України пiдтвердив, що регiональнi органи влади не мають незалежних повноважень з питань надання субсидiй, оподаткування, торгової полiтики або будь-яких iнших заходiв, якi охоплюються положеннями СОТ. Вiн пiдтвердив, що положення Угоди СОТ, в тому числi Протоколу про вступ України, застосовуватимуться однаково на всiй митнiй територiї України та на iнших контрольованих нею територiях, в тому числi в регiонах, де здiйснюються транспортнi перевезення, прикордонна торгiвля, спецiальних економiчних зонах, а також на iнших територiях, в яких запроваджено спецiальнi режими застосування тарифiв, оподаткування та регулювання. Вiн додав, що у разi отримання повiдомлення про випадок незастосування або неоднакового застосування норм СОТ, центральнi органи влади будуть вживати заходiв для забезпечення дотримання норм СОТ без необхiдностi для сторiн, права яких порушенi, звертатися до суду. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

85. Судова система складається з Конституцiйного суду та судiв загальної юрисдикцiї, тобто територiальних (загальних та спецiалiзованих) судiв, апеляцiйних (загальних та спецiалiзованих) судiв, вищих спецiалiзованих судiв та Верховного суду України. Що стосується системи судiв загальної юрисдикцiї, то до неї входять суди загальної юрисдикцiї створенi на рiвнi районiв, районiв в мiстах, мiст, мiськi та мiськрайоннi суди, а також гарнiзоннi вiйськовi суди. Мiсцевi суди загальної юрисдикцiї розглядають цивiльнi, адмiнiстративнi та кримiнальнi справи, а також справи про (незначнi) адмiнiстративнi правопорушення. Апеляцiйнi суди, якi включають обласнi апеляцiйнi суди, апеляцiйнi суди мiста Києва та Севастополя, апеляцiйний суд Автономної республiки Крим, окружнi апеляцiйнi суди, апеляцiйний суд Вiйськово-морського флоту України, Апеляцiйний суд України, вирiшують апеляцiї у вiдповiдностi з процесуальним законодавством i розглядають визначенi законодавством справи як суди першої iнстанцiї.

86. Господарськi та адмiнiстративнi суди є спецiалiзованими судами у системi судiв загальної юрисдикцiї. Мiсцевими господарськими судами є господарськi суди Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя. Мiсцевi господарськi суди розглядають справи, що виникають з господарських правовiдносин, а також iншi справи, вiднесенi процесуальним законом до їх пiдсудностi. Мiсцевими адмiнiстративними судами є окружнi суди, створенi на рiвнi округу указом Президента України. Окрiм того, згiдно з Кодексом адмiнiстративного судочинства України N 2747-IV вiд 6 липня 2005 року мiсцевi адмiнiстративнi суди включають суди загальної юрисдикцiї, якi розглядають найпростiшi адмiнiстративнi справи. Мiсцевi адмiнiстративнi суди розглядають адмiнiстративнi справи, пов'язанi з правовiдносинами у сферi державного управлiння та мiсцевого самоврядування (справи адмiнiстративної юрисдикцiї), крiм справ адмiнiстративної юрисдикцiї у сферi вiйськового управлiння, розгляд яких здiйснюють вiйськовi суди.

87. Апеляцiйними спецiалiзованими судами є апеляцiйнi господарськi суди, апеляцiйнi адмiнiстративнi суди, створенi на рiвнi округу указом Президента України. Вищi спецiалiзованi суди (в тому числi Вищий господарський суд та Вищий адмiнiстративний суд) розглядають в касацiйному порядку справи в межах своєї компетенцiї, а також iншi справи, якi передбаченi процесуальним законодавством. Верховний суд України, найвищий судовий орган в судовiй системi України, розглядає (в касацiйному порядку) рiшення судiв загальної юрисдикцiї (загальних та спецiалiзованих) у справах вiднесених до його юрисдикцiї згiдно з процесуальним законодавством.

88. Система арбiтражних судiв була встановлена вiдповiдно до Закону України "Про арбiтражний суд" N 1142-XII вiд 4 червня 1991 року". Цей Закон втратив чиннiсть з 1 червня 2002 року у вiдповiдностi з Роздiлом VII (Прикiнцевi та перехiднi положення) Закону України "Про судоустрiй України" N 3018-III вiд 7 лютого 2002 року. Натомiсть, згiдно з Господарським процесуальним кодексом України пiдвiдомчий господарським судам спiр може бути передано сторонами на вирiшення третейського суду (арбiтражу), крiм спорiв про визнання недiйсними актiв, а також спорiв, що виникають при укладаннi, змiнi, розiрваннi та виконаннi господарських договорiв, пов'язаних iз задоволенням державних потреб.

89. Стосовно права на оскарження представник України заявив, що Статтею 55 Конституцiї України громадянам гарантується право на оскарження в судi рiшень, дiй або бездiяльностi будь-якого органу державної влади або мiсцевого врядування, його працiвникiв або службовцiв. Скарги на рiшення державних органiв i посадових осiб можуть направлятися до вищих уповноважених органiв, що регулюють вiдповiднi державнi органи, або до старших посадових осiб вiдповiдного органу. У випадку незадовiльного результату, особа, що подає скаргу, вправi звернутися до вiдповiдного суду системи судiв, описаної у попередньому пунктi. Що стосується пов'язаних iз СОТ питань, адмiнiстративнi суди розглядають порушення порядку оплати в сферi торгiвлi та порушення в сферi державного контролю за експортом, коли оскаржують рiшення митних або iнших виконавчих органiв. Кодекс адмiнiстративного судочинства, який набув чинностi 1 вересня 2005 року, визначає повноваження адмiнiстративних судiв, порядок звернення до адмiнiстративних судiв i порядок здiйснення адмiнiстративного судочинства. Зазначений Кодекс передбачає, що завданням адмiнiстративного судочинства є захист прав та iнтересiв фiзичних та юридичних осiв у сферi публiчно-приватних вiдносин вiд порушень з боку органiв державної влади (їхнiх посадових та службових осiб), а також вiд порушень з боку iнших суб'єктiв при здiйсненнi ними управлiнських функцiй вiд iменi держави.

90. Розмiри платежiв, що стягуються у зв'язку з поданням позовiв, скарг, заяв, клопотань тощо, встановленi Постановою КМУ "Про державне мито" N 7-93 вiд 21 сiчня 1993 року

91. Стосовно статусу мiжнародних договорiв, у тому числi угод СОТ, у iєрархiї нацiонального законодавства, представник України повiдомив, що мiжнароднi угоди є невiд'ємною частиною нацiонального законодавства України згiдно з положеннями Статтi 9 Конституцiї України. Крiм того, Статтею 17 Закону України "Про мiжнароднi договори України" передбачено, що мiжнароднi угоди, укладенi та ратифiкованi у формi законiв, становлять невiд'ємну частину нацiонального законодавства, i застосовуються у вiдповiдностi до порядку, встановленого для положень нацiонального законодавства. Таким чином, пiсля прийняття Верховною Радою всiх законiв, необхiдних для iмплементацiї вимог СОТ, угоди СОТ стануть частиною нацiонального законодавства пiсля вступу України до СОТ. Якщо мiжнародним договором України, ратифiкованим у формi закону, встановлено iншi норми та правила, нiж тi, що передбаченi у вiдповiдному актi законодавства України, то застосовуються правила мiжнародного договору. Згiдно iз зазначеним Законом, Президент України повинен пiдписати Протокол вступу до СОТ вiд iменi України i таким чином погодитися на "вступний пакет", який потiм повинен бути винесений на голосування у Верховнiй Радi та може бути прийнятим або вiдхиленим простою бiльшiстю в рамках одного читання. Весь процес ратифiкацiї може бути завершений протягом трьох мiсяцiв.

92. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ законодавством України буде передбачено право на оскарження адмiнiстративних рiшень з питань, якi пiдпадають пiд дiю норм СОТ, до незалежного судового органу у вiдповiдностi з зобов'язаннями за Угодами СОТ, в тому числi, але не обмежуючися лише Статтею X:3(b) ГАТТ 1994 року. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

IV. ПОЛIТИКА, ЩО ВПЛИВАЄ НА ТОРГIВЛЮ ТОВАРАМИ

- Права суб'єктiв торгiвлi

93. Представник України повiдомив, що Законом України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб-пiдприємцiв" вiд 15 травня 2003 року передбачається проведення державної реєстрацiї суб'єктiв господарської дiяльностi виключно Державним реєстратором - посадовою особою виконавчого комiтету мiської ради або районної державної адмiнiстрацiї. Цей Закон набрав чинностi з 1 липня 2004 року. Юридичнi особи та фiзичнi особи - пiдприємцi, в тому числi iноземцi, а також пiдприємства та особи, якi мають намiр здiйснювати iмпорт або експорт товарiв, пiдлягають реєстрацiї та занесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осiб та фiзичних осiб-пiдприємцiв. Номер платника податкiв можна отримати у податковiй адмiнiстрацiї. Реєстрацiя юридичних та фiзичних осiб здiйснюється протягом трьох робочих днiв з дати надходження документiв на проведення державної реєстрацiї пiсля сплати цими особами 170 та 34 гривень вiдповiдно. Свiдоцтва про реєстрацiю є безстроковими. Особливих вимог щодо реєстрацiї суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi не iснує. Таким чином, заявник, який бажає займатися дiяльнiстю з iмпорту, експорту та/або торгiвлею, повинен вказати запланованi види дiяльностi в iнформацiї про предмет дiяльностi суб'єкта господарювання, який має бути зареєстрований. Фiзична особа або юридична особа, що знаходиться за кордоном та має бажання бути декларантом (зареєстрованим iмпортером)може або (i) укласти договiр купiвлi-продажу з пiдприємством - резидентом України, у якому разi iноземна юридична або фiзична особа стає зареєстрованим iмпортером без потреби у додатковiй реєстрацiї в українських державних органах; або (ii) зареєструватися як пiдприємство, що проводить свою дiяльнiсть в Українi, яке буде здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, як описано вище. Перелiк документацiї та iнформацiйних документiв для державної реєстрацiї наведено у Таблицi 10(d).

- Лiцензування дiяльностi та лiцензування права на iмпорт та експорт

94. Крiм реєстрацiї, в Українi застосовується система лiцензування дiяльностi (Таблиця 10(a)) та система лiцензування права на iмпорт (Таблиця 10(b)). Лiцензуванню пiдлягають близько 60 видiв дiяльностi, пов'язаних з виробництвом товарiв та наданням послуг згiдно iз Законом України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" N 1775-III вiд 1 червня 2000 року iз змiнами i доповненнями. Згiдно зi Статтею 2 цього Закону, види дiяльностi, не обумовленi у Статтi 9, не пiдлягають лiцензуванню. Виробництво, продаж, iмпорт та експорт етилових, коньячних та плодових спиртiв регулюється окремим законодавством, а саме Законом України "Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв" N 841/95-ВР вiд 19 грудня 1995 року, iз змiнами i доповненнями. Надання дозволу на торгiвлю зброєю та вiйськовим обладнанням також передбачається окремим законодавством, а саме Законом України "Про державний контроль за мiжнародними передачами товарiв вiйськового призначення та подвiйного використання" N 549-IV вiд 20 лютого 2003 року. Представник України не передбачає будь-якого скорочення кiлькостi видiв дiяльностi, що стосуються товарiв i послуг, якi пiдлягають лiцензуванню, оскiльки вiн розглядає лiцензування дiяльностi як регуляторний захiд, що здiйснюється з метою досягнення передбачених законодавством цiлей, таких як захист життя i здоров'я людей, тварин або рослин, захист навколишнього середовища, громадської моралi, нацiональної безпеки або в цiлях виваженого регулювання фiнансового сектору. Крiм того, кiлькiсть видiв дiяльностi, що стосуються товарiв i послуг, якi пiдлягають лiцензуванню, була значно скорочена протягом останнiх рокiв. Детальна iнформацiя про сферу та застосування системи лiцензування дiяльностi була надана в документi WT/ACC/UKR/151.

95. Верховна Рада України визначає загальний напрям полiтики стосовно лiцензування, i схвалила поправки до перелiку видiв дiяльностi, якi пiдлягають лiцензуванню, на пiдставi пропозицiй Кабiнету Мiнiстрiв України. Кабiнет Мiнiстрiв та спецiально уповноваженi лiцензiйнi органи (див. Постанову КМУ "Про затвердження перелiку органiв лiцензування" N 1698 вiд 14 листопада 2000 року) несуть вiдповiдальнiсть за розробку та втiлення лiцензiйного режиму. Суб'єкти пiдприємницької дiяльностi звертаються до органу лiцензування iз заявою за встановленою формою та подають необхiдну документацiю. Виключний перелiк документiв та вiдомостей, якi необхiдно подати, наводиться у Таблицi 10(e). Заявку, яка вiдповiдає усiм цим вимогам, буде гарантовано прийнято. За видачу лiцензiї стягується плата у розмiрi 340 гривень (64 долари США), причому термiн дiї лiцензiї встановлюється, як правило, на п'ять рокiв (Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про термiн дiї лiцензiї на провадження певних видiв господарської дiяльностi, розмiри i порядок зарахування плати за її видачу" N 1755 вiд 29 листопада 2000 року). Неправильно оформленi заяви або неподання документацiї у повному обсязi є пiдставою для вiдмови у наданнi лiцензiї. Однак, такi заяви можуть бути поданi повторно пiсля внесення виправлень або надання документацiї в повному обсязi, i незначнi помилки в будь-якому випадку не призведуть до вiдмови у прийняттi заяви або накладення штрафiв. Про причини вiдмови у наданнi лiцензiї заявнику повiдомляються у письмовiй формi. Загалом, всi лiцензiї на iмпорт можна отримати протягом десяти днiв. Лише декiлька видiв дiяльностi, пов'язаних з iмпортом або експортом товарiв, пiдлягають лiцензуванню. На сьогоднiшнiй день, до таких видiв дiяльностi вiдносяться iмпорт або експорт (i) товарiв з криптографiчними властивостями; (ii) голографiчних захисних елементiв; (iii) наркотичних засобiв, психотропних речовин та прекурсорiв; (iv) обладнання та дискiв для лазерних систем зчитування; та (v) транспортування трубопроводом нафти, нафтопродуктiв i природного газу.

- Товари з криптографiчними властивостями

96. Один з членiв робочої групи зауважив, що дiючий зараз в Українi режим контролю за iмпортом та експортом товарiв подвiйного призначення може ускладнити iмпортування товарiв з криптографiчними властивостями. Цей же член Робочої групи зазначив, що використання криптографiчних властивостей набуло широкого поширення в комерцiйнiй торгiвлi технологiчними товарами, такими як ноутбуки, стiльниковi телефони, а також кишеньковi персональнi обчислювальнi прилади, i тому обмеження, якi були запровадженi Україною, можуть створити необґрунтованi перешкоди для iмпорту цiєї продукцiї.

97. Представник України пiдтвердив, що в Українi дiйсно дiють обмеження на iмпорт та експорт товарiв з криптографiчними властивостями. Цi обмеження включають вимоги до погодження iмпорту. Вимоги для отримання лiцензiї на iмпорт цих товарiв та обсяг охоплених товарiв наданi в Таблицi 10(e). У вiдповiдь на конкретне запитання вiн сказав, що лiцензiя на здiйснення дiяльностi є необхiдною для ремонтних та пост-сервiсних робiт для товарiв з криптографiчними властивостями ("надання послуг у сферi криптографiчного захисту iнформацiї", як зазначено у Таблицi 10(a)).

98. Далi, представник України заявив, що мiжнароднi перемiщення (iмпорт та експорт) товарiв з криптографiчними властивостями, якi пiдлягають контролю, включають лише тi перемiщення, якi вiдповiдають вимогам, викладеним у пунктах 4.A.1.b та 5.A.2 Списку товарiв подвiйного призначення, що можуть бути використанi у створеннi звичайних видiв озброєнь, вiйськової або технiки та обладнання спецiального призначення, що наводяться у додатку 1 до "Порядку здiйснення державного контролю за мiжнародними передачами товарiв подвiйного використання", затвердженого Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 86 вiд 28 сiчня 2004 року (цю Постанову, а також iншi законодавчi i нормативнi акти, що стосуються експортного контролю, можна знайти на офiцiйному веб-сайтi Державної служби експортного контролю: www.dsecu.gov.ua).

99. Деякi члени Робочої групи зазначили, що у бiльшостi країн контроль поширюється тiльки на вивезення, а не на ввезення таких товарiв з криптографiчними властивостями. Окрiм цього, один член Робочої групи був стурбований тим, що такi обмеження можуть зашкодити або поставити пiд загрозу зобов'язання, якi Україна вiзьме на себе, зокрема у зв'язку з iмплементацiєю Угоди про iнформацiйнi технологiї (IТА).

100. Представник України повiдомив, що до дати вступу до СОТ Україна скасує всi обмеження на ввезення товарiв, що вiдносяться до сфери IТА та iнших технологiчних товарiв з криптографiчними властивостями, у тому числi вимоги щодо дозволу на iмпорт, i не буде запроваджувати новi обмеження пiсля свого вступу до СОТ. Вiн пояснив, що це включатиме вiдмову вiд вимог до лiцензування видiв дiяльностi, що стосуються ремонтування та послуг пiсля продажу для таких товарiв IТА на територiї України у вiдношеннi до можливостей шифрування. Окрiм цього, вимоги до контролю iмпорту iнших товарiв подвiйного призначення з криптографiчними властивостями не будуть накладати необґрунтованих або надто обтяжливих вимог до таких товарiв. Робоча група взяла цi зобов'язання до уваги.

- Спирти, алкогольнi напої та тютюновi вироби

101. Представник України повiдомив, що правовi засади регулювання виробництва та торгiвлi алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв" N 481/95-ВР вiд 19 грудня 1995 року iз змiнами та доповненнями, та Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про Тимчасовий порядок видачi лiцензiй на право iмпорту, експорту, оптової торгiвлi спиртом етиловим, коньячним i плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами i роздрiбної торгiвлi алкогольними напоями та тютюновими виробами" N 493 вiд 13 травня 1996 року. Мiнiстерство економiки, за погодженням податкових органiв, видає спецiальнi лiцензiї для здiйснення iмпортно-експортних операцiй з усiма товарами, що пiдпадають пiд дiю зазначених вище актiв законодавства. Право придбати таку лiцензiю та бути зареєстрованим iмпортером не прив'язувалося до внутрiшнiх iнвестицiй. Лiцензiї (на виробництво та торгiвлю алкогольними напоями та тютюновими виробами) на загал видаються всiм суб'єктам пiдприємницької дiяльностi. Вiд iмпортерiв, виробникiв i дистриб'юторiв алкогольних напоїв та тютюнових виробiв тiльки вимагається отримання лiцензiї на здiйснення вiдповiдної дiяльностi.

102. Деякi члени Робочої групи зазначили, що виглядає так, що Україна застосовує свою систему лiцензування дiяльностi для того, щоб обмежити iмпорт алкогольних напоїв на користь нацiональних виробникiв i дистриб'юторiв, що суперечить положенням Статтi XI ГАТТ 1994 року Один член Робочої групи зазначив, що iноземним пiдприємствам не дозволяється iмпортувати або експортувати коньячнi спирти, навiть якщо вони дотримуються необхiдних критерiїв, й попросив представника України надати додаткове обґрунтування стосовно цього заходу. Член Робочої групи попросив скасувати всi лiцензiї на право iмпорту та експорту, що перелiченi в Таблицi 10(b), до дати вступу до СОТ. Член Робочої групи попросив пiдтвердити, що компанiї, якi займаються торгiвлею етиловим, коньячним та плодовим спиртом, є державними торговельними пiдприємствами, а також включити цi пiдприємства до зобов'язань України в роздiлi "Державнi торговельнi пiдприємства".

103. Представник України вiдповiв, що суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, якi займаються здiйсненням iмпортно-експортних операцiй з етиловим, коньячними та плодовими спиртами, повиннi отримати лiцензiю на право iмпорту та експорту. Цi лiцензiї видаються виключно державним пiдприємствам або "спецiалiзованим пiдприємствам" (резидентам), список яких затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України, за винятком оптової торгiвлi спиртом етиловим для медичних або ветеринарних цiлей, яка може здiйснюватись державними закладами охорони здоров'я та пiдприємствами-постачальниками зооветеринарної продукцiї (в тому числi зареєстрованими iноземними компанiями). У випадку з коньячними спиртами (тобто чистого спирту, отриманого з винограду), "спецiалiзованими пiдприємствами" є пiдприємства, якi визнаються державою як такi, що володiють необхiдними виробничими потужностями, обладнанням та досвiдом для виробництва коньяку. Цi пiдприємства займаються iмпортом коньячних спиртiв за кодом HS 2208 20 89 00 для використання у своєму виробництвi, а також для оптової торгiвлi коньячними спиртами. Вiн пiдтвердив, що будь-яке коньячне "спецiалiзоване пiдприємство", яке має вiдповiдну лiцензiю, може iмпортувати, експортувати та провадити оптову торгiвлю коньячними спиртами та що iноземнi пiдприємства - резиденти можуть квалiфiкуватися як "спецiалiзованi пiдприємства" для здiйснення iмпорту коньячних спиртiв, якщо вони вiдповiдають тим самим критерiям, що й вiтчизнянi пiдприємства. Однак тiльки спецiально затвердженi державнi пiдприємства, в яких є вiдповiдна лiцензiя, можуть iмпортувати, експортувати та займатися оптовою торгiвлею етиловим та плодовими спиртами. Цi пiдприємства були пов'язанi з концерном "Укрспирт" та були заявленi як державнi торговi пiдприємства. Представник України зазначив, що, на його думку, державнi пiдприємства, в яких є вiдповiдна лiцензiя для проведення торгiвлi етиловим та плодовими спиртами та цi "спецiалiзованi пiдприємства" можуть купувати та продавати iмпортовану продукцiю на комерцiйних умовах. Вiн не вiдносить такi "спецiалiзованi пiдприємства" до державних торговельних пiдприємств у розумiннi Статтi XVII ГАТТ 1994 року. Перелiк "спецiалiзованих пiдприємств" є в постановi Кабiнету Мiнiстрiв України N 1726 вiд 4 вересня 2003 року. Вiн пiдтвердив, що цi фiрми не мають вiдношення до державного концерну "Укрспирт".

104. Представник України додав, що спирти можуть мати значний вплив на здоров'я людини. Держава здiйснює контроль за виробництвом та реалiзацiєю такої продукцiї з метою недопущення використання пiдробленої або низькоякiсної продукцiї. Вiн вiдзначив, що Україна не застосовує таких обмежень на iмпорт або експорт алкогольних напоїв.

105. Iмпортнi та експортнi лiцензiї для етилового спирту, плодових або коньячних спиртiв, а також для алкогольних напоїв та тютюнових виробiв видаються Мiнiстерством економiки не пiзнiше 10 календарних днiв з дня одержання необхiдних документiв (Стаття 15 Закону України N 481/95-ВР) термiном на п'ять рокiв зi сплатою щорiчного збору. Для вiдповiдi на занепокоєння членiв Робочої групи стосовно структури плати за лiцензiю на алкогольнi напої та тютюн розмiр щорiчного збору за лiцензiю було знижено до 780 гривень у вiдповiдностi до Закону України N 374 вiд 17 листопада 2006 року. Не iснує нiяких певних критерiїв, яких необхiдно дотримуватися для придбання лiцензiї на здiйснення iмпорту або експорту алкогольних напоїв. Пiдприємство, яке має лiцензiю на виробництво, продаж (оптовий) та експорт етилового спирту, коньячного та плодових спиртiв буде звiльнено вiд сплати збору за експортну лiцензiю за власнi спиртовi вироби, що продаються за кордоном. Але це положення поки що не було введено в дiю, бо з таких експортерiв зараз збирається платня.

106. Представник України пiдтвердив, що до дати вступу України до СОТ плата за лiцензiю на право iмпорту або експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробiв буде приведена у вiдповiднiсть з вимогами Статтi VIII ГАТТ 1994 року. Вiн також зазначив, що подiбнi плати, як i будь-якi iншi збори або вимоги, будуть застосовуватись виключно в рамках зобов'язань України вiдповiдно до Угоди СОТ, в тому числi Статтi III i VIII ГАТТ 1994 року. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

- Обладнання та диски для лазерних систем зчитування

107. Стосовно iмпорту та експорту обладнання та дискiв для лазерних систем зчитування представник України зазначив, що Наказом Мiнiстерства економiки України N 244 вiд 08.08.2002 року., зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України вiд 23 серпня 2002 року за N 704/6992, встановлено порядок видачi лiцензiй на даний вид дiяльностi. Обов'язковою умовою для отримання лiцензiї є наявнiсть спецiального iдентифiкацiйного коду (СIД-коду), причому власник лiцензiї зобов'язаний сповiщати Мiнiстерство про кожну партiю товару, що iмпортується або експортується. У вiдповiдь на поставлене запитання вiн зазначив, що лiцензування дiяльностi з iмпорту обладнання та дискiв для лазерних систем зчитування, а також дiяльностi з iмпорту голографiчних захисних елементiв, криптосистем та засобiв криптографiчного захисту (Таблиця 10(a)) вимагається з метою забезпечення захисту вiд пiдробок та захисту прав iнтелектуальної власностi. Однак, вiдповiдно до змiн до базового Закону у сферi дискiв для лазерних систем зчитування, внесених у серпнi 2005 року, було дозволено iмпорт дискiв для лазерних систем зчитування без СIД-коду. Вiн також пiдтвердив, що ця норма є чинною i для iмпорту продукцiї для лазерних систем зчитування бiльше не потрiбно отримувати лiцензiю.

- Зброя, боєприпаси, вiйськове обладнання та засоби безпеки

108. Iмпорт (та експорт) зброї, боєприпасiв, вiйськового обладнання та товарiв, якi мiстять iнформацiю, яка складає державну таємницю, регулювалися Законом України "Про державний контроль за мiжнародними передачами товарiв вiйськового призначення та подвiйного використання" N 549-IV вiд 20 лютого 2003 року. Суб'єкти, якi займаються торгiвлею такою продукцiєю, потребують дозволу вiд Кабiнету Мiнiстрiв України, i в декiлькох постановах Кабiнету Мiнiстрiв були сформульованi процедури контролю за такою дiяльнiстю. Це постанова N 384 вiд 22 квiтня 1997 року "Про затвердження Положення про порядок контролю за експортом, iмпортом та транзитом товарiв, що можуть бути використанi у створеннi хiмiчної, бактерiологiчної (бiологiчної) та токсичної зброї"; постанова N 563 вiд 27 липня 1995 року "Про затвердження Положення про порядок державного контролю за мiжнародними передачами товарiв, що використовуються або можуть бути використанi у створеннi ракетної зброї"; постанова N 302 вiд 12 березня 1996 року "Про затвердження Положення про порядок контролю за експортом, iмпортом i транзитом товарiв, що стосуються ядерної дiяльностi та можуть бути використанi у створеннi ядерної зброї"; та постанова N 1005 вiд 22 серпня 1996 року "Про порядок контролю за експортом, iмпортом i транзитом окремих видiв виробiв, обладнання, матерiалiв, програмного забезпечення i технологiй, що можуть використовуватися для створення озброєння, вiйськової або спецiальної технiки". У вiдповiдь на конкретне питання представник України заявив, що для торгiвлi зброєю та боєприпасами лiцензування не вимагається.

- Наркотичнi засоби

109. Представник України зазначив, що iмпорт (i експорт) наркотичних засобiв регулюється Законом України "Про обiг в Українi наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв i прекурсорiв" N 60/95-ВР вiд 15 лютого 1995 року та Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження Порядку видачi сертифiкатiв на ввезення в Україну та вивезення з України наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв" N 146 вiд 3 лютого 1997 року. Дiяльнiсть, що стосується iмпорту та експорту наркотичних засобiв, здiйснюється державними або комунальними пiдприємствами, за умови, що вони мають (i) вiдповiдну лiцензiю на право здiйснення такої дiяльностi; i (ii) сертифiкат на iмпорт/експорт (на кожну конкретну операцiю), який видається Комiтетом з питань контролю за наркотичними речовинами при Мiнiстерствi охорони здоров'я за погодженням iз Службою безпеки України.

- Лiкарськi засоби

110. Представник України зазначив, що заяви на отримання лiцензiй на виробництво лiкарських засобiв, оптової та роздрiбної торгiвлi лiкарських засобiв подаються до Держдепартаменту з питань контролю за якiстю, безпекою та виробництвом лiкарських засобiв та продукцiї медичного призначення. Власники лiцензiй зобов'язанi дотримуватись положень Господарського кодексу України та Закону України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiологiчного благополуччя населення", а також квалiфiкацiйних, органiзацiйних та iнших спецiальних вимог, установлених лiцензiйними умовами. Для iмпорту або експорту ненаркотичних лiкарських засобiв лiцензiї не потрiбно. До оптової та роздрiбної торгiвлi допускаються лише медичнi препарати, зареєстрованi в Українi та такi, що мають сертифiкат якостi, виданий виробником даного лiкарського засобу. Це стосується як iмпорту з будь-яких джерел, так i вiтчизняних виробiв. Реєстрацiя лiкарського засобу чинна протягом п'яти рокiв, при цьому для подальшого використання засобу вимагається його перереєстрацiя. Збори за державну реєстрацiю лiкарських засобiв затвердженi Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження порядку державної реєстрацiї (перереєстрацiї) лiкарських засобiв i розмiрiв збору за їх державну реєстрацiю" N 376 вiд 26 травня 2006 року, якою була скасована Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України N 1422 вiд 13.09.2000 року. Розмiр збору за державну реєстрацiю лiкарських засобiв становить 1000 євро за кожну лiкарську форму, 100 євро за кожну наступну дозу та 100 євро за кожну наступну упаковку лiкарського засобу; розмiр збору за державну перереєстрацiю лiкарського засобу становить 50 % вiд зазначених зборiв. За державну реєстрацiю радiоактивних лiкарських засобiв, дiагностичних засобiв, простих або (геленових) препаратiв з рослинної лiкарської сировини розмiр збору становить 150 євро за кожну лiкарську форму, 25 євро за кожну наступну дозу та 25 євро за кожну наступну лiкарську упаковку. За перереєстрацiю цих засобiв - вiдповiдно 50 євро, 20 євро та 20 євро. Збiр за реєстрацiю та перереєстрацiю (i) активних речовин та наповнювачiв; (ii) продукцiї обмеженого використання, яка передбачена Мiнiстерством охорони здоров'я; та (iii) донорської кровi або плазми складає 25 євро за одиницю товару. Окрiм вказаних лiцензiйних умов на пiдприємства оптової та роздрiбної торгiвлi також поширюються вимоги про державну акредитацiю, причому особи, безпосередньо зайнятi у виробництвi, оптовiй та роздрiбнiй торгiвлi зобов'язанi мати необхiднi професiйнi квалiфiкацiї. Вiн пiдтвердив, що жодна додаткова лiцензiя не вимагається для iмпорту лiкарських засобiв та повторив, що лiцензування дiяльностi є обов'язковим лише для оптової та роздрiбної торгiвлi.

111. На прохання роз'яснити пiдстави диференцiацiї реєстрацiйних зборiв за лiкарськi засоби, якi будуть використовуватися з обмеженням, представник України зазначив, що реєстрацiйний збiр не включає вартостi проведення фармакологiчної або додаткової експертизи, якi оплачуються вiдповiдно до домовленостей мiж заявником та спецiалiзованим закладом, що надає послуги з аналiзу та пiдтвердження. До спецiалiзованих закладiв належать Державна служба лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення, а також Центр з питань фармакопеї. На його погляд, порiвняно високий рiвень плати за реєстрацiю не є торговим бар'єром, що пiдтверджується постiйним збiльшенням iмпорту протягом 2002 - 2007 рокiв. У вiдповiдь на запитання, чи плата за реєстрацiю вiдповiдає приблизнiй вартостi наданих послуг, вiн сказав, що як зазначено у попередньому пунктi, Україна скоротила розмiр цiєї плати одночасно iз вдосконаленням лабораторного обладнання та iнфраструктури з метою наближення розмiру збору до вартостi наданих послуг.

- Пестициди та агрохiмiкати

112. Лiцензування дiяльностi, пов'язаної з виробництвом пестицидiв та агрохiмiкатiв, а також оптова i роздрiбна торгiвля такими видами продукцiї регулюються Законом України "Про пестициди i агрохiмiкати" N 86/95-ВР вiд 2 березня 1995 року, Наказом Державного комiтету України з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва, Мiнiстерства промислової полiтики України "Про затвердження Лiцензiйних умов провадження господарської дiяльностi з виробництва пестицидiв та агрохiмiкатiв, оптової, роздрiбної торгiвлi пестицидами та агрохiмiкатами" N 40/70 вiд 22 лютого 2001 року, а також Законом України "Про внесення змiн до деяких законiв України щодо пестицидiв i агрохiмiкатiв" N 1628-IV вiд 18 березня 2004 року. Мiнiстерство промисловостi видає лiцензiї та виробництво, оптову та роздрiбну торгiвлю пестицидами та агрохiмiкатами, за якi збирається плата у розмiрi 255 грн., яка вiдповiдає вартостi наданих послуг. Окрiм цього, ввезення, виробництво та збут пестицидiв та агрохiмiкатiв пiдлягає попереднiй реєстрацiї (термiном до десяти рокiв) цiєї продукцiї в Українi. Збори за реєстрацiю та перереєстрацiю пестицидiв i агрохiмiкатiв перелiченi в Таблицi 11. У виняткових випадках Державна мiжвiдомча комiсiя у справах випробувань i реєстрацiї засобiв захисту та регуляторiв росту надає дозвiл на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидiв i агрохiмiкатiв, якщо вiдповiдною документацiєю пiдтверджується їхнє застосування у країнi походження. Вiн пiдтвердив, що жодна додаткова лiцензiя не вимагається для iмпорту пестицидiв та агрохiмiкатiв та повторив, що лiцензування дiяльностi є обов'язковим лише для оптової та роздрiбної торгiвлi.

113. Представник України пiдтвердив, що не iснує жодних обмежень права фiзичних i юридичних осiб займатися iмпортом та експортом товарiв, окрiм вимоги провести реєстрацiю та додаткових вимог, що застосовуються до товарiв, якi пiдлягають лiцензуванню. Вiн також пiдтвердив, що вимоги стосовно виробництва та реалiзацiї не застосовуються до iмпортерiв та що перелiк товарiв, для виробництва або реалiзацiї яких необхiдна лiцензiя як умова iмпортування, наведений в Таблицi 10(a). Вiн зазначив, що будь-якi обмеження прав фiзичних або юридичних осiб займатися торгiвлею товарами будуть встановлюватися лише в рамках угод СОТ з належним дотриманням положень Статтi XX ГАТТ 1994 року.

114. Член Робочої групи попросив Україну надати поновлену iнформацiю про вимоги щодо лiцензування видiв дiяльностi, зазначенi в Таблицi 10(a), а також запитав про дату, на яку заплановано їх скасування. У вiдповiдь представник України зазначив, що всi вимоги щодо лiцензування згiдно з Таблицею 10(a) були необхiдними для забезпечення захисту вiд фальшування, для захисту прав iнтелектуальної власностi та здоров'я людини. З точки зору представника України, цi заходи є виправданими згiдно зi Статтею XX ГАТТ 1994 року.

115. Представник України заявив, що з дати вступу до СОТ Україна забезпечить повну вiдповiднiсть законодавчих i нормативних актiв, якими регулюються права на iмпорт та експорт товарiв, та їх застосування, а також усi платежi, збори та податки, що стягуються пiд час iмпорту або експорту, включно з тими, що зазначенi у Таблицi 11 та пунктi 110, до вимог СОТ, у тому числi iз Статтями VIII: 1(a), XI:1, III:2 та III:4 ГАТТ 1994 року. Вiн пiдтвердив, зокрема, що фiзичнi особи та юридичнi особи, незалежно вiд країни походження, зможуть iмпортувати та експортувати товари як iмпортери або експортери без зобов'язання щодо фiзичної присутностi або iнвестування в Українi. Вiн також зазначив, що єдиною умовою для отримання статусу експортера та iмпортера, крiм тих, що зазначенi у Таблицi 10(a), буде реєстрацiя у вiдповiдному органi влади України, як описано у пунктi 93. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

116. Представник України пiдтвердив, що пiсля вступу до СОТ розмiр збору за реєстрацiю лiкарських засобiв, пестицидiв та агрохiмiкатiв, а також плата за лiцензiю на право iмпорту та експорту алкогольних напоїв i тютюнових виробiв, вiдповiдатиме вимогам Статтi VIII:1(a) ГАТТ 1994 року, i буде приведена у вiдповiднiсть до розмiру вартостi фактично наданих послуг. Вiн також пiдтвердив, що пiсля вступу до СОТ плата за лiцензiю на право iмпорту та експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробiв становитиме 780 гривень, що вiдповiдає вартостi наданих послуг. Розмiр плати у майбутньому може переглядатись вiдповiдно до можливих змiн вартостi наданих послуг, але вiн залишатиметься вiдповiдним вартостi цих послуг. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

A. РЕГУЛЮВАННЯ IМПОРТУ

- Звичайний митний тариф

117. Представник України повiдомив, що на продукцiю, яка ввозиться на митну територiю України, поширюються ставки ввiзного мита встановленi Законом України "Про Митний тариф України" N 2371-III вiд 5 квiтня 2001 року (iз змiнами та доповненнями). Цей Закон визначає правовi засади регулювання тарифiв i вiдносить повноваження вносити змiни до тарифiв до виключної компетенцiї Верховної Ради України. До iмпорту товарiв з країн, що є торгiвельними партнерами України та на яких поширюється режим РНС, застосовується "пiльгова ставка iмпортного мита" (82 країни), за винятком випадкiв, коли iмпортне мито встановлюється у контекстi спецiальної преференцiйної торгової угоди (12 країн). На iмпорт товарiв з iнших джерел поширюється "звичайна" (повна) ставка iмпортного мита, яка була вищою за "пiльгову" ставку за режимом найбiльшого сприйняття на певне коло тютюнових та текстильних товарiв.

118. В Українi не дiє Генеральна система преференцiй (ГСП). Пiсля вступу до СОТ Україна застосовуватиме "пiльгову" (РНС, "режим найбiльшого сприяння") ставку iмпортного мита на всi товари, що походять iз країн - членiв СОТ, у вiдповiдностi зi Статтею I ГАТТ 1994 року.

119. Номенклатура Митного тарифу України наводиться в Українськiй класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України, що ґрунтується на номенклатурi Гармонiзованої системи 1996 року ("ГС"). Україна планує перейти до Гармонiзованої системи 2002 року з 1 сiчня 2008 року. У якостi члена СОТ, Україна встановить свiй Розклад ГАТТ у номенклатурi HS 2002 - номенклатурi тарифiв, яка використовується для прикладного визначення тарифних ставок.

120. Деякi члени Робочої групи попросили Україну надати узгоджену таблицю з переведення тарифних зобов'язань України до Гармонiзованої системи 2002 року. Цi члени Робочої групи зазначили, що вони сподiваються отримати можливiсть вивчити цю таблицю до остаточного визначення нових тарифiв України та у будь-якому разi до завершення процесу вступу до СОТ. Представник України вiдповiв, що проект Закону України "Про внесення змiн та доповнень до Закону України "Про Митний тариф України" внесений до Верховної Ради та що з ним можна ознайомитись на веб-сайтi Верховної Ради. Члени Робочої групи отримали можливiсть ознайомитися з порiвняльною таблицею, яку було надано через Секретарiат.

121. До чинного Митного тарифу входить понад 11 тисяч тарифних статей. Бiльшiсть тарифiв застосовуються в адвалерному вираженнi, але на 672 тарифних статей (5,97 %) поширюються специфiчнi ставки мита. Бiльш докладна iнформацiя про поточнi ставки тарифiв наводиться у Таблицi 12.

Таблиця 12: Ввiзне мито (пiльговi ставки), що справляються з товарiв та iнших предметiв, що ввозяться на територiю України

Чинний митний тариф України
Ставка митного збору, %	0	0 - 5	5 - 10	10 - 15	15 - 20	20 - 25	Понад 25	СПЕЦИФIЧНА ставка	Всього
кiлькiсть тарифних позицiй	3495	3418	2213	890	393	44	122	672	11247
частка вiд усiх тарифних позицiй, %	31,07	30,39	19,68	7,91	3,49	0,39	1,08	5,97	100
Максимальний рiвень ставки ввiзного мита:
для найменувань груп 1 - 24:			50 % (з яких 4,86 % вище за 25 %)
для найменувань груп 25 - 97:			25 % (тiльки 0,48 % позицiй)
середня ставка поточного митного тарифу (%)					6,51
середньозважена арифметична ставка поточного митного тарифу (%)					5,10

122. Член Робочої групи був занепокоєний дискримiнацiйним потенцiалом описiв товарiв в номенклатурi тарифiв України на пiдставi географiчного походження. Цей член Робочої групи попросив Україну детально описати критерiї, якi використовуються митними органами України при вирiшеннi того, чи пiдпадають iмпортованi товари пiд нацiональнi тарифнi найменування у випадках, коли покриття товару тарифними найменуваннями ґрунтується на географiчному походженнi. Україну також попросили надати пов'язанi з iмпортом статистичнi данi про тарифнi найменування, якi включають вiдомостi про країни походження. У вiдповiдь представник України зазначив, що митнi органи опираються на документи, якi поданi iмпортером, зокрема на сертифiкат походження товару. Вiн зазначив, що визначення країни походження базується на критерiях, передбачених Митним кодексом у вiдповiдностi з мiжнародною практикою. Вiн пiдтвердив, що тарифи в Розкладi поступок та зобов'язань України щодо товарiв будуть зв'язанi на шестизначному рiвнi для сиру та вина (Заголовок ГС 0406 i 2204).

123. Член Робочої групи запитав, чи поступовi скорочення зв'язаної базової ставки мита, що передбачено в тарифнiй пропозицiї України, будуть здiйснюватися самостiйно з дати вступу України до СОТ. У вiдповiдь представник України пiдтвердив, що Україна взяла зобов'язання не змiнювати етапи скорочення тарифiв, як вказано в її тарифнiй пропозицiї, тобто ставка, встановлена у зобов'язаннi на той або iнший рiк, набере чинностi за умови, що Україна стане членом СОТ у тому роцi.

124. Україна проводила двостороннi переговори з питань доступу до ринку товарiв з членами Робочої групи. Результати цих переговорiв, в тому числi стосовно приєднання України до Угоди про iнформацiйнi технологiї, мiстяться в Розкладi поступок та зобов'язань щодо товарiв (документ WT/ACC/UKR/.../Add.1 [заповнити]).

- Iншi платежi та збори, що стягуються з iмпортних, але не з вiтчизняних товарiв

125. Представник України повiдомив, що за митне оформлення нафтопродуктiв, що iмпортуються в Україну, справлявся збiр у розмiрi 0.01 євро за один кiлограм iз зарахуванням його до Пенсiйного фонду згiдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1460 вiд 18 вересня 1998 року та Закону України N 1344 вiд 27 листопада 2003 року. Цей збiр було скасовано вiдповiдно до Постановою КМУ N 355 вiд 18 травня 2005 року.

126. Деякi члени Робочої групи зауважили, що Україна запровадила податок за ставкою 1 вiдсоток на iмпортне вино та мiцнi алкогольнi напої для розвитку виноградарства в Українi. Член Робочої групи попросив пiдтвердити, що цей податок також застосовується i до вiтчизняної продукцiї, а якщо нi, то що вiн буде скасований до моменту вступу України до СОТ. Iнший член Робочої групи зазначив, що незалежно вiд того, чи вiдповiдає цей захiд Статтi III ГАТТ 1994 року, цей податок пiсля вступу до СОТ має бути на нульовому рiвнi. У вiдповiдь представник України зазначив, що надходження вiд оптової та роздрiбної торгiвлi вiтчизняними та iмпортованими алкогольними напоями та пивом оподатковуються за ставкою 1 вiдсоток. Податок справляється щомiсяця з суб'єктiв господарської дiяльностi незалежно вiд форми власностi. Правовi пiдстави цього податку мiстяться в Законi України "Про збiр на розвиток виноградарства, садiвництва i хмелярства" N 587-XIV вiд 9 квiтня 1999 року. Вiн не вважає, що цей податок пiдпадає пiд перелiк митних заходiв, визначених у Статтi 4.2 Угоди про сiльське господарство, та не є заходом, який має бути конвертований у звичайний митний захiд.

127. Представник України пiдтвердив, що Україна не закладатиме будь-яких "iнших платежiв та зборiв" до свого Розкладу поступок та зобов'язань щодо товарiв згiдно з положеннями Статтi II:1(b) ГАТТ 1994 року, зв'язавши такi збори на "нульовому" рiвнi вiд дати вступу до СОТ. Робоча група взяли до уваги це зобов'язання.

- Тарифнi квоти, звiльнення вiд мита

128. Представник України повiдомив, що Закон України "Про Єдиний митний тариф" передбачає звiльнення вiд мита та знижки тарифної ставки. Крiм того, митним тарифом також передбаченi тарифнi преференцiї для товарiв, якi походять iз країн, що створили митний союз або зону вiльної торгiвлi з Україною, а також для прикордонної торгiвлi. Детальна iнформацiя, в якiй вказуються 24 категорiї товарiв, що звiльненi вiд ввiзного мита, надана в документi WT/ACC/UKR/118, Додаток 1, i включає реекспорт i тимчасовий експорт; пошкодженi товари; валюту та цiннi папери; предмети для службового та власного використання органiзацiями та посадовими особами, якi користуються звiльненням вiд iмпортного мита у вiдповiдностi з мiжнародними договорами та законодавством України; товари, якi iмпортуються для надання допомоги у надзвичайних ситуацiях; iмпорт товарiв для прiоритетних iнновацiйних проектiв; iмпорт певних товарiв у зв'язку з угодами про розподiл продукцiї; товари для виробництва зброї та певних видiв бойових бронемашин та запасних частин; матерiали для видавничої галузi; матерiли, обладнання та комплектуючi для лiтакобудiвної та кораблебудiвної галузей; обладнання для забезпечення безпеки та комплектуючi до нього для вугледобувної галузi; i фармакологiчна продукцiя та препарати, якi не виробляються в Українi.

129. Один з членiв Робочої групи попросив надати бiльш докладне роз'яснення положення щодо застосування квоти на преференцiйнi види iмпорту товарiв та iнших найменувань, зокрема щодо його вiдповiдностi положенням ГАТТ 1994 року, у тому числi закладених в Статтях I, III, VIII, XI, XIII та у Статтi 4 Угоди про сiльське господарство.

130. Член Робочої групи вiдзначив, що у 2003 роцi Україна застосовувала тарифну квоту на один вид продукцiї, а саме - на цукор, i попросив надати бiльш докладне роз'яснення режиму застосування тарифних квот в Українi.

131. Представник України вiдповiв, що Україна встановила тарифну квоту на iмпорт цукру-сирцю з тростини (код ГС 1701.11) в обсязi 125 тис. тон за ставкою специфiчного ввiзного мита 30 євро за тону до 15 вересня 2004 року згiдно iз Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рiк". Ця тарифна квота не була кiлькiсним обмеженням. Ставка ввiзного мита з цукру-сирцю з тростини поза межами квоти становила 50 % митної вартостi товару, але не менше, нiж 300 євро за тону. В 2005 роцi не було прийнято жодних нормативних актiв, що встановлювали тарифнi квоти на ввезення цукру-сирцю з тростини. Крiм того, Законом України N 1691-IV вiд 20 квiтня 2004 року встановлено тарифну квоту на пляшки з бiлого прозорого скла (код ГС 7010.91 21 00) ємнiстю понад 0,33 л, але не бiльше нiж 1 л, на 2004 - 2005 роки. Такi пляшки з бiлого прозорого скла в межах квоти пiдлягають нульовiй ставцi, а ставка ввiзного мита з цiєї продукцiї поза межами тарифної квоти становить 10 % митної вартостi. Закони, якими встановлювалися тарифнi квоти на цукор-сирець тростинний i пляшки з бiлого прозорого скла носили тимчасовий характер. Додатковi деталi про чиннi тарифнi квоти наведенi у Таблицi 13(a). Таблиця 13(b) мiстить iнформацiю про застосування тарифних квот на цукор-сирець у 1998 - 2004 роках.

Таблиця 13(a): Товари, якi пiдлягають тарифним квотам згiдно з Угодою з колишньою югославською республiкою Македонiя

Назва продукту	Код ГС	Розмiр квоти, метричнi тони
М'ясо овець або козлiв свiже, охолоджене або заморожене:	0204	500
Фрукти виду Capsicum або виду Pimenta:	0709 60	5000
Сушенi овочi, цiлi, нарiзанi, розтовченi або у виглядi порошку, але без будь-якої подальшої обробки:	0712	500
Фрукти сушенi, крiм зазначених пiд заголовками з 08.01 до 08.06; сумiшi сухих фруктiв або горiхiв цього роздiлу:	0813	200
Перець виду Piper; сушенi, розтовченi або перемеленi фрукти виду Capsicum або виду Pimenta:	0904	500
Рослини або частини рослин (в тому числi насiння i плоди) того виду, який передусiм використовується у парфумернiй, фармацевтичнiй промисловостi, або для iнсектицидних, фунгiцидних або подiбних цiлей, свiжi або сушенi, нарiзанi, розтовченi або перемеленi:	1211 90	500
Цукровi кондитерськi вироби (в тому числi бiлий шоколад) без вмiсту какао:	1704	500
Шоколад та iншi харчовi продукти, що мiстять какао:	1806	500
Приготована їжа зi злакiв або злакових продуктiв (наприклад, кукурудзянi пластiвцi); злаки (крiм маїсу (кукурудзи)) у зерновiй формi або у формi пластiвцiв або iнших перероблених зернин (за винятком борошна дрiбного та крупного помолу), заздалегiдь приготовлена або iнша	1904	500
Солодкi тiстечка та вафлi	1905 30	100
Овочi, фрукти, горiхи та iншi їстiвнi частини рослин, приготованi або консервованi оцтом або оцтовою кислотою:	2001	6000
Томати приготованi або консервованi iнакше, нiж з використанням оцту або оцтової кислоти:	2002	4000
Iншi овочi приготованi або консервованi iнакше, нiж з використанням оцту або оцтової кислоти, не замороженi, крiм продуктiв пiд заголовком N 2006:	2005	3000
Джеми, фруктовi желе, мармелад, фруктове або горiхове пюре та фруктовi або горiховi пасти, що є приготованими продуктами, незалежно вiд того, чи мiстять вони цукровi добавки або iншi пiдсолоджувачi:	2007	100
Фрукти, горiхи та iншi їстiвнi частини рослин приготованi або законсервованi iншим чином незалежно вiд того, чи мiстять вони цукровi добавки або iншi пiдсолоджувачi або спирт, не включенi до будь-яких iнших статей:	2008	500
Фруктовi соки (в тому числi виноградний муст) або овочевi соки, неферментованi та такi, що не мiстять доданий спирт, незалежно вiд того, чи мiстять вони цукровi добавки або iншi пiдсолоджувачi:	2009	3000000*
Соуси та їхнi компоненти; змiшанi приправи та пiдливи; гiрчична мука та приготована гiрчиця:	2103	3000
Вино з свiжого винограду, в тому числi крiпленi вина, виноградний муст, крiм зазначеного пiд заголовком N 2009:	2204	40000000*
Спирт, одержаний шляхом дистиляцiї виноградного вина або виноградного брендi:	2208 20	100000*
Iншi спирти та алкогольнi напої:	2208 90	100000*
Оцет i замiнники оцту, одержанi з оцтової кислоти:	2209 00	100000*
Тютюн з невiддiленими черенками	2401 10	10000

Примiтка: Обсяги у межах квоти iмпортуються без мита; мито РНС застосовується до обсягiв, якi перевищують квоту

____________
* У лiтрах

Таблиця 13(b): Тарифнi квоти на iмпорт тростинного цукру-сирцю в Україну (1998 - 2004 рокiв)

Рiк	Встановлена квота (в тонах)	Фактичнi обсяги iмпорту (в тонах)
1998	300000	96000
1999	60000	217000
2000	260000	229000
2001	260000	260000
2003	560000	380000
2004	125000	125000

132. Тарифнi квоти на цукор-сирець з тростини розподiлялися шляхом проведення аукцiонiв. Аукцiони органiзовувалися уповноваженими бiржами пiд контролем Мiжвiдомчої комiсiї. Мiнiстерство економiки та з питань європейської iнтеграцiї видавало лiцензiї на ввезення цукру-сирцю тростинного термiном до 15 вересня поточного року переможцям аукцiону, а Державна митна служба щомiсяця сповiщала Мiнiстерство економiки i Мiнiстерство аграрної полiтики про обсяги iмпорту цукру-сирцю з тростини. Комiсiя та уповноваженi товарнi бiржi за 7 днiв до проведення аукцiону публiкували у двох загальнонацiональних газетах iнформацiю про кiлькiсть лотiв, що виставляються на продаж у межах установленого обсягу ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини, умови допуску заявникiв до участi в аукцiонi, дату та мiсце його проведення. Не пiзнiше нiж за три днi до проведення аукцiону заявники подавали до Мiжвiдомчої комiсiї заявку на участь в аукцiонi, яка супроводжувалася нотарiально засвiдченою копiєю свiдоцтва про державну реєстрацiю суб'єкта пiдприємницької дiяльностi. Комiсiя оголошувала список учасникiв до дати проведення аукцiону, i для того щоб аукцiон вважався таким, що вiдбувся, у ньому повиннi взяти участь як мiнiмум двоє учасникiв. Учасники мали внести платiж за акредитацiю та аукцiонний збiр до уповноваженої товарної бiржi, а також переказати завдаток у сумi не менше нiж еквiвалент мiнiмальної цiни лоту на рахунок, вiдкритий у Державному казначействi. У 2003 роцi стартова цiна була встановлена у розмiрi 600000 євро за лот (10000 тон). Переможцi аукцiону, що придбали вiдповiдну кiлькiсть лотiв, протягом трьох днiв пiсля закiнчення торгової сесiї сплачували на спецiальний рахунок, вiдкритий у Державному казначействi, рiзницю мiж вартiстю придбаних лотiв i ранiше сплаченим завдатком. Перепродаж придбаного лоту заборонявся. Жоден учасник не мiг в ходi аукцiону придбати бiльше нiж 50 вiдсоткiв установленого обсягу ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини, 20 вiдсоткiв вiд загального обсягу квоти було зарезервовано для нових постачальникiв. У 2003 роцi Верховна Рада ухвалила тарифнi квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини у обсязi 560000 тон - 200000 тон за ставкою митного збору 60 євро за тону, i додатковi 360000 тон за ставкою ввiзного мита 6 євро за тону.

133. Деякi члени Робочої групи зазначили, що iснуюча система розподiлу тарифних квот - зокрема метод проведення аукцiонiв, в тому числi його положення про початковi цiни - не вiдповiдала нормам СОТ. Член Робочої групи висловив глибоке занепокоєння у зв'язку з запропонованим Україною механiзмом розподiлу тарифних квот на цукор-сирець тростинний та попросив роз'яснень щодо стану українського законодавства та регулювання в цiй сферi. Член Робочої групи також зазначив, що цей захiд не був вiдображений в останнiй пропозицiї України щодо товарiв. Член Робочої групи висловив стурбованiсть з приводу використання аукцiонiв як методу розподiлу тарифних квот. На погляд цього члена Робочої групи, аукцiоннi цiни являють собою додатковi нарахування на вартiсть iмпортованих за квотою товарiв, що не вiдповiдає тарифним зобов'язанням, передбаченим Статтею II ГАТТ 1994 року та Статтею 4 Угоди про сiльське господарство, коли загальний розмiр нарахувань на таку вартiсть досягають рiвня ставки, встановленої в межах квоти. Крiм того, що аукцiоннi цiни являють собою додатковi нарахування на вартiсть iмпортованих товарiв, вони також становлять мiнiмальнi iмпортнi цiни для покупцiв товарiв, що ввозяться за квотою, у випадках встановлення ними мiнiмального рiвня цiн, що пiдлягають сплатi покупцями за iмпортованi товари, i вiдповiдно надають додатковий захист нацiональним виробникам, що не вiдповiдає Статтi XI ГАТТ 1994 року та Статтi 4 Угоди про сiльське господарство. Бiльш того, умови ввезення товару, який пiдлягає пiд розподiл квоти на аукцiонi, не можуть бути повнiстю вiдомими завчасно i тому не можуть вiдповiдати належним стандартам прозоростi та прогнозованостi згiдно зi Статтею X ГАТТ 1994 року та Статтею 4 Угоди про сiльське господарство. Далi, у випадку, коли початкова цiна використовується згiдно зi звичайним методом проведення аукцiонiв, вона сама становить мiнiмальну iмпортну цiну i вiдповiдно не вiдповiдає Статтi XI ГАТТ 1994 року та Статтi 4 Угоди про сiльське господарство. Даний член Робочої групи також висловив стурбованiсть у зв'язку з будь-яким неавтоматичним лiцензуванням, пов'язаним iз розподiлом або iншим адмiнiструванням тарифної квоти, що матиме наслiдки, якi обмежують або спричинюють викривлення торгiвлi по вiдношенню до iмпорту та якi є додатковими до тих наслiдкiв, що спричиняються кiлькiсними обмеженнями ставки в межах квоти та ставки поза межами квоти, що суперечить положенням Угоди про порядок лiцензування iмпорту. Цей Член Робочої групи закликав Україну розподiляти тарифнi квоти у вiдповiдностi з правилами СОТ пiсля вступу до цiєї органiзацiї. Член Робочої групи також зазначив, що цей захiд не був вiдображений в останнiй товарнiй пропозицiї України.

134. У вiдповiдь представник України зазначив, що Верховна Рада прийняла Закон України "Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини" N 404-V вiд 30 листопада 2006 року, яким встановлено що рiчну тарифну квоту на ввезення цукру-сирцю з тростини в обсязi 260000 тон з дати вступу України до СОТ. Пiсля вступу, Україна також модифiкує систему розподiлу тарифних квот на цукор-сирець з тростини; вiдповiдний проект Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вже пiдготовлений. Цей проект Постанови буде доопрацьований з метою врахування коментарiв та зауважень Членiв СОТ. Опис цiєї системи розподiлу був наведений в документi WT/ACC/UKR/110/Add.1 (цей документ буде оновлено пiсля прийняття проекту Постанови). Стосовно конкретних особливостей механiзму розподiлу, який передбачено в цьому проектi, вiн пiдтвердив, що загальна рiчна квота на рiвнi 260000 тон буде розподiлена тiльки серед Членiв СОТ. Вiн додав, що "країни-постачальники" - це країни, якi вже були присутнi на українському ринку протягом трьох рокiв до вступу до СОТ. Такi країни матимуть право на отримання 80 процентiв вiд загальної суми тарифних квот. Базовий перiод для визначення частки постачальникiв за перший рiк пiсля вступу до СОТ - це останнi три роки, що передували вступу до СОТ. 20 % тарифних квот буде зарезервовано за новими постачальниками кожного року застосування тарифних квот. Країни - експортери можуть використати власнi розподiленi частки квоти протягом року квотування, при чому невикористанi частки квоти не будуть перенесенi на наступний рiк. Протягом двох рокiв пiсля вступу до СОТ розмiр тарифної квоти збiльшуватиметься на 3900 тон щорiчно до досягнення 267800 тон (тобто 3 % збiльшення); для кожного випадку встановлення квот буде прийматися спецiальне законодавство на вiдповiдний рiк. Вiн пiдтвердив, що не iснує механiзму ввезення товарiв поза межами встановлених квот за простими ставками ввiзного мита. У вiдповiдь на запитання про вiдповiднiсть механiзму розподiлу тарифних квот положенням Статтi 3.5(i) Угоди про порядок лiцензування iмпорту, вiн зазначив, що з його точки зору тарифнi квоти є не стiльки обмеженням, скiльки преференцiєю. Вiн пiдтвердив, що Україна дотримуватиметься положень Угоди про порядок лiцензування iмпорту та забезпечить справедливий розподiл квот для забезпечення їх повного використання. У вiдповiдь на конкретне запитання, вiн зазначив, що Держрезерв не iмпортував цукор-сирець тростинний. Крiм того, вiн повiдомив, що з дати вступу до СОТ Україна не використовуватиме аукцiони для реалiзацiї тарифних квот на цукор-сирець. Вiн пiдтвердив, що положення проекту Постанови, що встановлює порядок розподiлу тарифної квоти на цукор-сирець з тростини, вiдповiдатимуть зобов'язанням України, взятим в процесi вступу до СОТ, зокрема, iнформацiї наведенiй в цьому пунктi.

135. У вiдповiдь на поставлене запитання представник України зазначив, що Україна не розглядає прийняття законодавчих i нормативних актiв стосовно встановлення тарифних квот на продукцiю птахiвництва. У вiдповiдь на конкретнi зауваження члена Робочої групи вiн повiдомив, що на сьогоднi Україна не застосовує тарифнi квот на iмпорт коньяку й не застосовувала такi квоти в 2003 роцi.

136. Представник України зазначив, що вiд дати вступу до СОТ Україна розподiлятиме свою єдину тарифну квоту на цукор-сирець з тростини тiльки у вiдповiдностi з Угодою СОТ, в тому числi зi Статтями I, II, VIII, X, XI та XIII ГАТТТ 1994 року, Статтею 4 Угоди про сiльське господарство, Угодою про процедуру лiцензування iмпорту та iншими положеннями СОТ. Україна не буде пiдтримувати, застосовувати або повертатися до реалiзацiї через аукцiони тарифних квот на будь-якi товари. Застосовуванi методи розподiлу не матимуть наслiдкiв, якi обмежують або спотворюють торгiвлю iмпортом та якi є додатковими до тих, викликаних кiлькiсними обмеженнями за ставкою мита в межах тарифної квоти та ставкою поза межами квоти, i враховуватимуть необхiднiсть видавати будь-якi лiцензiї в комерцiйно доцiльних обсягах. Будь-якi застосовуванi заходи будуть здiйснюватися та застосовуватися в однаковий, неупереджений, обґрунтований, прозорий, передбачуваний та справедливий спосiб. Україна запровадить процес проведення консультацiй iз торговими партнерами, iмпортерами та експортерами до внесення змiн до положень про тарифну квоту, надаючи публiчнi повiдомлення про запланованi заходи та забезпечуючи адекватнi можливостi надання зауважень i коментарiв до прийняття остаточних рiшень щодо таких змiн. Представник України пiдтвердив, що Україна затвердить порядок розподiлу тарифної квоти на ввезення цукру-сирцю з тростини на пiдставi методу "першим прийшов, першим обслуговуєшся" не пiзнiше нiж через три роки з дати вступу до СОТ. У перiод до запровадження методу "першим прийшов, першим обслуговуєшся" Україна керуватиметься принципами, визначеними у Таблицi 14, i внесе змiни до всiх внутрiшнiх нормативно-правових актiв з метою врахування цих принципiв. Робоча група взяла цi зобов'язання до уваги.

- Платежi та збори за надання послуг

137. Представник України повiдомив, що Митним кодексом (Статтi 47, 76, 77, 85, 86 та 87) та Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про ставки митних зборiв" N 65 вiд 27 сiчня 1997 року було передбачено стягнення платежiв за послуги, пов'язанi з митним оформленням товару, що включає митне оформлення, тимчасове ввезення та вивезення, складськi послуги, зберiгання, видачу свiдоцтв, реєстрацiю та iн. Перелiк таких платежiв наведено в Таблицi 15(a). Закон України "Про державний бюджет України на 2006 рiк" N 3235-IV вiд 20 грудня 2005 року продовжив дiю цих зборiв до вступу України до СОТ.

138. Для спрощення процедури митного оформлення транспортних засобiв та вантажiв Верховна Рада прийняла Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" N 2659-III вiд 12 липня 2001 року. Цим Законом встановлено єдиний збiр (Таблиця 15(b)), який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України i покриває витрати за здiйснення митного контролю, санiтарного, ветеринарного, фiтосанiтарного, радiологiчного та екологiчного контролю транспортних засобiв. Єдиний збiр справлятиметься один раз i його розмiр залежатиме вiд режиму перевезення (iмпорт або транзит) та типу, мiсткостi та загальної ваги (брутто) транспортного засобу. Єдиний збiр не включає платежi за лiцензiї на право здiйснення iмпорту та збори за обов'язкову сертифiкацiю, якi справляються у пунктах пропуску через державний кордон України. Як частину єдиного збору, Закон передбачає справляння додаткової плати за проїзд автомобiльними дорогами України вiд кордону до мiсця призначення, яка покриває витрати, пов'язанi з ремонтом дорiг. Така додаткова плата вже застосовується та справляється у пунктах пропуску в Україну з вiтчизняних та iноземних транспортних засобiв, що перемiщуються через державний кордон; ця плата застосовується тiльки у разi якщо розмiр, вага або характеристики обсягiв автотранспортного засобу є надмiрними. На вiдмiну вiд збору за митне оформлення, який виражається в доларах США, єдиний збiр нараховується у Євро, але сплачується у гривнях за офiцiйним обмiнним курсом. На його погляд, ця очевидна розбiжнiсть не є дискримiнацiйною, тому що обидвi валюти є вiльно конвертованими. Вiдмiннiсть iснує виключно тому, що Євро не було в обiгу в 1997 роцi, коли були визначенi збори за митне оформлення Постановою Кабiнету Мiнiстрiв N 65 "Про ставки митних зборiв". Єдиний збiр вступить в силу з дати вступу до СОТ. З точки зору представника України положення Закону про запровадження єдиного збору повнiстю вiдповiдають положенням Статей III та VIII ГАТТ 1994 року.

139. Крiм єдиного збору новим Митним кодексом (Стаття 71) N 92-IV вiд 11 липня 2002 року передбачено стягнення платежiв тiльки за митне оформлення товарiв за межами пунктiв митної служби або у неробочий час. Розмiри додаткових платежiв за митне оформлення товарiв, якщо воно здiйснюється поза мiсцями розташування митних органiв або поза робочим часом, встановленим для митних органiв, затвердженi Постановою КМУ N 93 вiд 18.01.2003 року у дiапазонi вiд 20 до 50 доларiв США за робочу годину (Таблиця 15(c)). Митний огляд здiйснюється цiлодобово. Вiн пiдтвердив, що платежi за митне оформлення товарiв за межами пунктiв митної служби або у неробочий час уже дiють i, на його думку, цi платежi вiдображають приблизну вартiсть наданих послуг.

Таблиця 15(a): Платежi за митне оформлення в Українi (до дати вступу до СОТ)

Вид митного збору	Розмiр ставки (доларiв США)
1. За митне оформлення товарiв та iнших предметiв при митнiй вартостi:
до 100 доларiв США	не справляється
вiд 100 до 1000 доларiв США	5
бiльше 1000 доларiв США	0,2 вiдсотка митної вартостi товарiв та iнших предметiв, але не бiльше еквiвалента 1000 доларiв США
2. За митне оформлення майна тимчасово iмпортованого до (експортованого з) України пiд зобов'язання про його ре-iмпорт (ре-експорт)
за кожною вантажною митною декларацiєю	30
за кожним додатковим аркушем до неї	15
3. За митне оформлення товарiв у разi транзиту: (на сьогоднi не дiє)
за кожною вантажною митною декларацiєю	7
за кожним додатковим аркушем до неї	3
4. За митне оформлення товарiв у разi ввезення на митний лiцензiйний склад:
за кожною вантажною митною декларацiєю	30
за кожним додатковим аркушем до неї	15
5. За перебування товарiв та iнших предметiв пiд митним контролем, за кожний день перебування:
за першi п'ятнадцять календарних днiв	не справляється
за кожний наступний календарний день	0,05 вiдсотка загальної митної вартостi товарiв та iнших предметiв
6. За митне оформлення товарiв та iнших предметiв у зонах митного контролю на територiях i в примiщеннях пiдприємств, що зберiгають такi товари та iншi предмети, або поза робочим часом, встановленим для митницi (за одну годину роботи одного працiвника митницi):
у робочий час	20
у неробочий час, суботу, недiлю	40
святковi днi	50
7. За вiдмову вiд замовлених послуг, передбачених пунктом 6 цього додатку, без завчасного попередження в письмовiй формi	20
8. За митне оформлення транспортного засобу iндивiдуального користування, якщо цей засiб використовується для перевезення товарiв та iнших предметiв в обсягах, що пiдлягають обкладенню митом	10
9. За видачу посвiдчень на право реєстрацiї (перереєстрацiї) (ввезених в Україну громадянами транспортних засобiв (у тому числi ввезених тимчасово), а також номерних агрегатiв, що пiдлягають реєстрацiї в органах Державної автомобiльної iнспекцiї	15
10. За зберiгання товарiв та iнших предметiв на складах митниць (крiм товарiв та iнших предметiв, зазначених у Статтi 86 Митного кодексу України), за 1 кг за кожний день зберiгання:
першi десять календарних днiв	0,1
кожний наступний календарний день	0,5
11. За зберiгання товарiв та iнших предметiв, що пiдлягають обов'язковiй передачi митницi для зберiгання i зазначенi у Статтi 86 Митного кодексу України, за кожний день зберiгання:
першi десять календарних днiв	0,1 вiдсотка загальної вартостi товарiв та iнших предметiв
кожний наступний календарний день	0,5 вiдсотка загальної вартостi товарiв та iнших предметiв
12. За видачу пiдприємству свiдоцтва про визнання його декларантом (на термiн до одного року)	1500
13. За продовження термiну дiї (перереєстрацiї) свiдоцтва про визнання пiдприємства декларантом (щорiчно)	1000
14. За видачу сертифiката пiдтвердження доставки товару, прийнятого пiд режим експортного контролю України	100

Таблиця 15(b): Єдиний митний збiр за митний огляд та iншi перевiрки та користування автошляхами України (з дати вступу до СОТ)

Вид транспортного засобу	Мiсткiсть або загальна маса транспортного засобу з вантажем	Ставка єдиного збору за одиницю транспортного засобу в євро
Вид транспортного засобу	Мiсткiсть або загальна маса транспортного засобу з вантажем	За проведення контролю	За проїзд автомобiльними дорогами за кожен кiлометр проїзду
1. Автобуси	Вiд 10 до 30 мiсць включно	2	0,02
1. Автобуси	Понад 30 мiсць	5	0,02
2. Вантажнi автомобiлi з/ або без причепiв та тягачi з/ або без напiвпричепiв	До 20 тон включно	5	0,02
	Понад 20 до 40 тон включно	10	0,02
3. Великоваговi автотранспортнi засоби	Понад 40 до 44 тон включно	10	0,1
	Понад 44 до 52 тон включно	10	0,2
	Вiд 52 до 60 тон	10	0,27
	Понад 60 тон (за кожнi наступнi 10 тон)	10	0,78
4. Великогабаритнi автотранспортнi засоби з перевищенням осьових навантажень	До 5 % включно	-	0,05
	Понад 5 % до 10 % включно	-	0,1
	Понад 10 % до 20 % включно	-	0,27
	Понад 20 % за кожнi наступнi 5 %	-	0,15
5. Великогабаритнi транспортi засоби з перевищенням встановлених параметрiв ширини, висоти, довжини	За кожний параметр	-	0,03
6. Залiзничний вагон, контейнер		2	-

Таблиця 15(c): Плати за митне оформлення поза мiсцем розташування митних органiв та поза робочим часом

Назва операцiї		За одну годину роботи посадової особи митного органу пiд час митного оформлення однiєї партiї товару або одного транспортного засобу, доларiв США
1.	Митне оформлення товарiв i транспортних засобiв поза мiсцем розташування митних органiв:
	у робочий час	20
	у надурочний, нiчний час i вихiднi днi	40
	у святковi та неробочi днi	50
2.	Митне оформлення товарiв i транспортних засобiв у мiсцях розташування митних органiв поза робочим часом, установленим для митних органiв:
	у надурочний, нiчний час i вихiднi днi	40
	у святковi та неробочi днi	50

140. Деякi члени Робочої групи зазначили, що платежi, наведенi в Таблицi 15(a), не повнiстю узгоджуються з положеннями Статтi VIII ГАТТ 1994 року. Наприклад, платежi в адвалерному вираженнi за митне оформлення товарiв вартiстю у понад 1000 доларiв США не вiдповiдають приблизнiй вартостi наданих послуг. Зокрема, представника України просили пiдтвердити, чи справляються адвалернi платежi за митне оформлення за таких умов: продукцiя для реекспорту, продукцiя, завезена до лiцензiйного митного складу, товари, що знаходяться пiд митним контролем, та товари у зонi митного контролю на територiях або у примiщеннях пiдприємств, якi зберiгають такi товари та iншу продукцiю, або в години поза робочим часом. Україну попросили скасувати платежi в адвалерному вираженнi щонайпiзнiше з дати вступу до СОТ. Член Робочої групи особливо наполягав на скасуваннi митного збору у розмiрi 1500 доларiв США за видачу пiдприємству свiдоцтва про визнання його декларантом.

141. У вiдповiдь представник України зазначив, що митнi збори, що перелiченi в Таблицi 15(a) будуть застосовуватися до дати вступу України до СОТ, зокрема, вiн пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ збори, зазначенi у таблицi в адвалерному вираженнi, будуть скасованi. Стосовно митного збору у розмiрi 1500 доларiв США, наведеного у таблицi, вiн пiдтвердив, що його скасування також передбачається разом з iншими митними зборами, наведеними у таблицi. Вiн додав, що згiдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 362 вiд 18 травня 2005 року, всi збори за видачу експортних (iмпортних) лiцензiй вiдображатимуть вартiсть наданих послуг.

142. Деякi члени Робочої групи вiдмiтили, що розмiри єдиного збору однаковi для вiтчизняних та iноземних перевiзникiв, залежать вiд типу транспортного засобу, але не вiд вантажу, що перевозиться, тому вони попросили Україну пояснити, як розмiр єдиного збору може вiдповiдати приблизнiй вартостi наданих послуг. Дехто з членiв Робочої групи також попросив надати iнформацiю про порядок справляння єдиного збору та напрямкiв використання коштiв, отриманих вiд нього. Один член Робочої групи запитав, чи iснують будь-якi звiльнення вiд єдиного збору для окремих торгових партнерiв. Стосовно "додаткової плати" за проїзд автомобiльними дорогами України (за перевезення товарiв до мiсця призначення) окремi члени Робочої групи висловили думку, що вона не має вiдношення до послуг, пов'язаних з iмпортом товарiв, i являє собою внутрiшнiй збiр за використання автомобiльних дорiг для постачання вантажiв в межах України. На їх погляд, ця плата також не має прямого вiдношення до жодних послуг, що надаються при перемiщеннi товарiв через кордон, оскiльки її розмiр визначається залежно вiд кiлькостi кiлометрiв, подоланих в межах України. Вони вважають, що ця плата не являється збором, пов'язаним з iмпортом, який пiдпадає пiд дiю Статтi VIII ГАТТ 1994 року, та пiдпадає пiд дiю положення Статтi III:1 ГАТТ 1994 року, яка передбачає, що подiбнi збори не повиннi застосовуватися, оскiльки надають переваги для подiбних вiтчизняних товарiв. Зазначенi члени Робочої групи попросили Україну надати iнформацiю, чи така "додаткова плата" справляється з (i) iмпортних товарiв, що перетнули кордон України; та (ii) вiтчизняних товарiв, що розповсюджуються в Українi (але не перетинали кордону). Цi члени Робочої групи попросили повiдомити, чи збирається Україна привести цю "додаткову плату" у вiдповiднiсть до вимог Статтi III ГАТТ 1994 року.

143. Представник України вiдповiв, що розмiр єдиного збору приблизно вiдповiдає вартостi послуг, наданих та вказаних у положеннях Статтi 2 Закону "Про запровадження єдиного збору у пунктах перетинання державного кордону України", - розмiр єдиного збору не може перевищувати вартiсть наданих послуг (суми за проведення митної реєстрацiї транзитних вантажiв та транспортних засобiв, здiйснення санiтарного, ветеринарного, фiтосанiтарного, радiологiчного та екологiчного контролю вантажiв та транспортних засобiв, та суми за проведення ремонтних робiт на дорогах). Щодо до "додаткової плати" за проїзд автомобiльними дорогами України, яка справляється з транспортних засобiв, що перетинають державний кордон з iмпортованими товарами на бортi, вiн сказав, що цю плату буде встановлено у розмiрах, що не перевищує розмiрiв збору, що справляється за розповсюдження подiбних товарiв вiтчизняного виробництва.

144. Один з членiв Робочої групи вiдзначив, що Україна справляє портовий збiр за диференцiйованими ставками - звичайними та зниженими - у вiдповiдностi до прапору судна, i попросив на момент вступу до СОТ усунути таку подвiйну систему, щоб забезпечити вiдповiднiсть Статтям I, II та VIII ГАТТ 1994 року. Iнший член Робочої групи запитав, чи стягуються будь-якi корабельнi, причальнi, канальнi, маяковi, вантажнi або iншi портовi збори у адвалерному вираженнi. У вiдповiдь на це представник України заявив, що з суден, що прибувають в Україну, стягуються портовi збори згiдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв "Про портовi збори" N 1544 вiд 12 жовтня 2000 року (детальна iнформацiя наведена в документах WT/ACC/UKR/110/Add.2, Annex 7, та WT/ACC/UKR/118, Annex 3). 17 липня 2003 року КМУ прийняв Постанову N 1069 "Про внесення змiн до Положення про портовi збори", якою забезпечено зрiвняння звичайних та знижених ставок портових зборiв для власникiв iноземних суден та повнiстю усунено останнє обмеження на ринку морських транспортних послуг. Корабельнi, причальнi, канальнi, маяковi, вантажнi, адмiнiстративнi та санiтарнi збори, що справляються з суден, в цiлому, передбаченi у конкретних розмiрах за кубiчний метр, як детальнiше викладено в Таблицi 15(d).

145. У вiдповiдь на конкретне питання представник України сказав, що Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України N 7-93 вiд 21 сiчня 1993 "Про державне мито" не передбачала застосування будь-якого збору або державного мита на експорт та iмпорт. Сплата державного мита вимагалася за здiйснення певних операцiй, таких як подання судових позовiв, апеляцiй та клопотань.

146. Член Робочої групи зауважив, що українськi державнi установи видають накази, згiдно з якими встановлюються дискримiнацiйнi збори з iмпортних товарiв. Державний департамент ветеринарної медицини України прийняв Наказ N 62, згiдно з яким встановлюються збори за реєстрацiю та випробування ветеринарних препаратiв, кормiв для тварин (в тому числi корму для домашнiх тварин) та кормових домiшок та добавок, якi для iмпортних товарiв втричi бiльше за збори для вiтчизняних товарiв. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1183 передбаченi дискримiнацiйнi збори за реєстрацiю видiв рослин у Державному реєстрi видiв рослин, при чому цi збори для iмпортних товарiв є вищими за збори для вiтчизняних вiд 10 до 30 разiв.

147. Представник України вiдповiв, що Державний департамент ветеринарної медицини України скасував Наказ N 62 вiдповiдно до Наказу N 88 вiд 5 жовтня 2005 року. Новий Наказ (тобто Наказ N 88 вiд 5 жовтня 2005 року) запровадив недискримiнацiйнi збори за реєстрацiю та випробування. Уряд також пiдготував проект змiн та доповнень, якi скасують дискримiнацiйнi збори, встановленi Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1183, на тестування та реєстрацiю видiв рослин; проект цих змiн та доповнень буде наданий Робочiй групi на розгляд.

148. Представник України пiдтвердив, що дискримiнацiйнi збори за реєстрацiю та перевiрку iмпортних товарiв будуть приведенi у вiдповiднiсть до положень ГАТТ 1994 року щодо нацiонального режиму пiсля вступу до СОТ. Представник України також пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ застосування будь-яких зборiв або платежiв за послуги, наданi у зв'язку з iмпортом, експортом або транзитом, в тому числi тi, якi наведенi в таблицях 15(b), 15(c) та 15(d), якi описанi у пунктах 101, 138, 139, 143, 144 та 147, або що стягуватимуться у майбутньому, вiдповiдатиме вимогам Угоди СОТ, в тому числi Статтям I, III, V, VIII, X ГАТТ 1994 року. Вiн також пiдтвердив, що пiсля вступу до СОТ iнформацiя щодо застосування та сум таких зборiв та платежiв, отриманих надходжень, їх спiввiдношення з вартiстю наданих послуг та використання цих коштiв надаватиметься Членам СОТ на їх вимогу. Робоча група взяла цi зобов'язання до уваги.

- Застосування внутрiшнiх податкiв на iмпорт

- Акцизний збiр

149. Представник України зазначив, що особи - виробники та iмпортери пiдакцизних товарiв - зобов'язанi сплачувати акцизний збiр згiдно зi Статтею 2 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України України "Про акцизний збiр" N 18-92 вiд 26 грудня 1992 (iз змiнами). Вiн також зазначив, що ставки акцизного збору бувають адвалернi, специфiчнi, комбiнованi та змiшанi (тобто в адвалерному вираженнi, але не меншi за специфiчнi ставки).

150. Деякi з членiв Робочої групи вiдмiтили, що режим стягнення акцизного збору в Українi є неоднаковим для мiсцевої та iмпортної продукцiї i, зокрема, передбачає бiльш низькi ставки для вин, сигарет без фiльтру та деяких видiв автомобiлiв нацiонального виробництва, а також зниженi ставки для етилових спиртiв, що застосовуються для науково-дослiдної роботи, у лабораторiях та закладах охорони здоров'я, а також виробництва деяких товарiв. Цi члени Робочої групи зазначили, що акцизний збiр, що стягується з транспортних засобiв, залежить вiд кубiчного об'єму двигуна i таким чином є дискримiнацiйним по вiдношенню до автомобiлiв iз великим об'ємом двигуна. Стосовно алкогольних виробiв, ряд членiв Робочої групи вiдзначили, що в Українi вимагається нанесення акцизних марок на кожну пляшку до моменту ввезення, у той час як для мiсцевих виробникiв зобов'язанi наносити таку акцизну марку лише до моменту введення продукцiї в обiг. Українi було також запропоновано визнати ряд невiдповiдностей її режиму оподаткування з нормами та принципами СОТ, та взяти на себе зобов'язання забезпечити дотримання положень Статтi III ГАТТ 1994 року з дати вступу до СОТ.

151. Представник України повiдомив, що акцизний збiр стягується з алкогольних напоїв, етилових спиртiв, тютюнових виробiв, нафтопродуктiв та автомобiлiв у вiдповiдностi до Законiв України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольнi напої" N 178/96-ВР вiд 7 травня 1996 року, "Про ставки акцизного збору i ввiзного мита на деякi транспортнi засоби" N 216/96-ВР вiд 24 травня 1996 року та "Про ставки акцизного збору i ввiзного мита на деякi товари (продукцiю)" N 313/96-ВР вiд 11 липня 1996 року; iз змiнами та доповненнями. Вiн зазначив, що Україна застосовує акцизний збiр однаково до всього iмпорту на пiдставi "принципу призначення" i пiдтвердив, що акцизний збiр не стягується з товарiв, якi призначаються для експорту - тобто, з товарiв, на якi видана вантажна митна декларацiя. Ставки акцизного збору, що дiють на квiтень 2007 року та види продукцiї, до яких вони застосовуються, наводяться у Таблицях 16(a) та 16(b). У вiдповiдь на задане запитання вiн пiдтвердив, що цей перелiк є виключним, а також, що акцизний збiр не стягується з ювелiрних виробiв. Iноземнi виробники наносять акцизнi марки на алкогольнi напої та тютюновi вироби, якi призначаються до ввезення на територiю України пiд час їх виробництва, як це здiйснюється нацiональними виробниками, тому дискримiнацiї у зв'язку з вимогою нанесення акцизних марок на iмпортнi алкогольнi напої та тютюновi вироби немає.

152. Вiн додав, згiдно iз Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" N 2505-IV вiд 25 березня 2005 року скасовано преференцiйнi ставки акцизного збору для легкових, вантажно-пасажирських автомобiлiв i мотоциклiв, що виробляються українськими пiдприємствами, а також для комплектуючих, якi використовуються для виробництва цих транспортних засобiв. Оглядовий виклад заходiв, якi мають вплив на автомобiлебудiвну галузь, в тому числi справляння внутрiшнiх податкiв, надано в Таблицi 24. Вiн зазначив, що Законом України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольнi напої" передбачено вищi ставки акцизного збору на iмпортнi алкогольнi напої; але вiн пiдтвердив, що бiльшiсть дискримiнацiйних положень зазначеного Закону (Стаття 7 цього Закону) були скасованi Законом України N 374-V вiд 17 листопада 2006 року. Рiзнi податки, що залишаються чинними у вiдношеннi до дистильованих спиртiв, тобто коньяку, брендi, та коньячних спиртiв, буде скасовано додатковими змiнами до Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольнi напої" до дати вступу до СОТ. Новi ставки, якi буде введено з дати вступу до СОТ, були зафiксованi у Таблицi 16(a). До того ж, вiдповiдно до змiн та доповнень, було суттєво спрощено механiзми адмiнiстрування митного збору, контролю за виробництвом, обiгом i цiльовим використанням спирту етилового. Що стосується сигарет без фiльтру, то представник України зазначив, що не iснує жодної дискримiнацiї мiж iмпортними товарами та товарами нацiонального виробництва при справляннi акцизного збору в цьому секторi.

- ПДВ

153. Представник України повiдомив, що податок на додану вартiсть справляється вiдповiдно до Закону України "Про податок на додану вартiсть" N 168/97-ВР вiд 3 квiтня 1997 року (iз змiнами та доповненнями), що набрав чинностi 1 липня 1997 року, i скасував Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України "Про податок на додану вартiсть" N 14-92 вiд 26 грудня 1992 року. ПДВ стягується за ставкою 20 %, але цiлий ряд товарiв та послуг мають пiльгову або нульову ставку. Так, Законом було передбачено нульову ставку для вугiлля, вуглепродуктiв та електроенергiї, що постачається приватним споживачам в Українi до 1 сiчня 2000 року. Нульова ставка також застосовується для м'яса (жива вага) та молочної сировини, виробленої в Українi до 1 сiчня 2008 року. З 1 сiчня 2005 року весь iмпорт природного газу було звiльнено вiд ПДВ, в той час як iмпорт iнших енергоносiїв (в тому числi сирої нафти та газового конденсату) обкладається ПДВ за ставкою 20 %. Цей новий режим буде застосовуватися без будь-якої дискримiнацiї, незалежно вiд країни походження. Внутрiшнi енергоносiї не звiльняються вiд сплати ПДВ. Нульова ставка застосовується до експорту. ПДВ, що сплачується за договором оперативного лiзингу, вiдноситься до складу валових витрат, крiм фiнансового лiзингу.

154. Представник України зазначив, що з дати вступу України до СОТ режим, який стосується використання векселiв, буде недискримiнацiйним та вiдповiдатиме положеннями Статтi III ГАТТ 1994 року. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

155. Ряд членiв Робочої групи вiдмiтили, що продаж вироблених в Українi автомобiлiв звiльнено вiд ПДВ до 1 сiчня 2008 року, i що подiбний режим поширюється на продукцiю цiлого ряду iнших секторiв економiки - вiд суднобудування до лiтакобудування. Один з членiв Робочої групи зауважив, що Українi слiд скасувати диференцiйованi ставки ПДВ (та акцизного збору), що застосовуються до ввезення автомобiлiв, до дати вступу до СОТ.

156. Представник України вiдповiв, що Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" N 2505-IV вiд 25 березня 2005 року скасовано всi звiльнення вiд сплати ПДВ, якi надавалися будь-якiй продукцiї пiд будь-якi iнвестицiйнi програми, в тому числi для автомобiлебудiвної, кораблебудiвної та лiтакобудiвної галузей. Конкретно всi пiльги, що надавалися кораблебудiвнiй промисловостi, були скасованi 1 сiчня 2007 року (за винятком пiльгової ставки податку на землю, яку буде поетапно скасовано до 1 сiчня 2008 року). Вiн пiдтвердив, що скасування пiльг з ПДВ також стосувалося пiдприємств з iнвестицiйними програмами, затвердженими до 1 сiчня 2004 року та вiдзначив, що останнiй контракт на будiвництво корабля за iнвестицiйною програмою втратив чиннiсть 1 сiчня 2007 року. Iнформацiя про звiльнення вiд сплати ПДВ, що наданi юридичним особам, надано в документi WT/ACC/UKR/119.

157. Вiн додав, що Законом України "Про податок на додану вартiсть" звiльняються вiд сплати ПДВ лiкарськi засоби, зареєстрованi в Українi, а також iмпортнi лiкарськi засоби. Законом України "Про Державний бюджет на 2004 рiк" N 1344-IV вiд 27 листопада 2003 року призупинено дiю цього звiльнення вiд сплати ПДВ у 2004 роцi як для лiкарських засобiв, вироблених в Українi, так i для iмпортних лiкарських засобiв. Однак, згiдно iз Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" N 2505-IV вiд 25 березня 2005 року було вiдновлено дiю звiльнення вiд сплати ПДВ як для лiкарських засобiв, вироблених в Українi, так i для iмпортних лiкарських засобiв.

158. Декiлька Членiв Робочої групи вiдзначили, що Україною надається декiлька форм звiльнення вiд сплати ПДВ для нацiональних виробникiв сiльськогосподарської продукцiї, що не вiдповiдає положенням Статтi III ГАТТ 1994 року, незалежно вiд того, чи цi заходи становлять форму внутрiшньої пiдтримки для мiсцевих виробникiв. Цi члени Робочої групи попросили Україну вiдмiнити таку полiтику.

159. Представник України вiдповiв, що iснує два механiзми в галузi сiльського господарства. Один режим застосовувався до постачальникiв молочної сировини та м'яса (жива вага); iнший режим дозволяв iншим виробникам сiльськогосподарської продукцiї розмiщати та використовувати кошти акумульованого ПДВ в цiлях закупiвлi сiльськогосподарської сировини.

160. Стосовно режиму, що поширюється на молочну сировину та м'ясо, вiн зазначив, що переробнi комбiнати продавали готову молочну та м'ясну продукцiю, нараховуючи ПДВ за ставкою 20 %, та платили ПДВ за ставкою 20 % за всю сировину, що придбавалася для переробки, окрiм молочної сировини та м'яса (жива вага), якi закуповувалися у виробникiв сiльськогосподарської продукцiї. Виробники молока та м'яса (живою вагою) продавали переробникам свою продукцiю з нульовою ставкою ПДВ. Однак з 1 сiчня 2008 року на продаж вiтчизняної та iмпортованої молочної сировини та м'яса буде застосовуватись ставка ПДВ на недискримiнацiйнiй основi.

161. Другий механiзм, який стосується акумулювання сум ПДВ для закупiвлi сировини виробниками сiльськогосподарської продукцiї також запроваджено. Законом "Про податок на додану вартiсть" сiльськогосподарськi пiдприємства звiльненi вiд сплати ПДВ з операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) власного виробництва, в тому числi продукцiї з давальницької сировини, за винятком товарiв пiдакцизної групи. Дiя зазначених положень продовжена до 1 сiчня 2008 року. Вiн наголосив, що сiльськогосподарськi виробники зобов'язанi сплачувати ПДВ за ставкою 20 % на використану сировину, причому агропiдприємства та iншi покупцi придбавають сiльськогосподарську продукцiю у виробникiв сiльськогосподарської продукцiї з ПДВ за ставкою 20 %. Проте, цi суми ПДВ (залишок ПДВ) не зараховуються до Державного бюджету, а накопичуються та депонуються на спецiальнi рахунки, вiдкритi виробниками сiльськогосподарської продукцiї в комерцiйних банках. Виробники сiльськогосподарської продукцiї можуть використати кошти ПДВ, депонованi на цих рахунках, для закупiвлi матерiально-технiчних ресурсiв (палива, насiння, добрив, пестицидiв, обладнання та технiки сiльськогосподарського призначення - як мiсцевого виробництва, так i iмпортованих). Вiн наголосив, що механiзм акумуляцiї ПДВ згодом передбачає застосування ПДВ за ставкою 20 % без будь-якої дискримiнацiї щодо всiєї реалiзованої сiльськогосподарської продукцiї, незалежно вiд того, чи вона iмпортована, чи вироблена на територiї України. Вiн вважає, що цi заходи вiдповiдали положенням Статтi III ГАТТ 1994 року, становлячи субсидiю, що є "прибуток не отриманий, але зарахований", а вiдтак його слiд розглядати у контекстi Угоди про сiльське господарство. Цi заходи було подовжено до 1 сiчня 2008 року.

162. Один член Робочої групи вiдзначив, що згiдно з чинним порядком справляння ПДВ з його звiльненням та накопиченням у застосуваннi до продажу молока, м'яса та iншої вiтчизняної сiльськогосподарської продукцiї, цi товари продаються переробникам за нульовою ставкою ПДВ, в той час коли аналогiчнi iмпортнi продукти реалiзуються за ставкою ПДВ 20 %. Цей член Робочої групи визнав, що пiзнiше надходження передавалися виробникам у якостi державної пiдтримки, але, на думку цього члена Робочої групи такий порядок все ж таки не вiдповiдає вимогам Статтi III:2 ГАТТ 1994 року, оскiльки податки до iмпортованої продукцiї застосовуються в бiльшiй мiрi нiж до вiтчизняної продукцiї, i тим самим створюються нерiвнi умови конкуренцiї для вiтчизняної та iмпортованої сировини. На думку цього члена Робочої групи це також створює захист для вiтчизняного виробництва у розумiннi Статтi III:1 ГАТ 1994 року. Україну попросили повiдомити, якi кроки вона планує здiйснити з метою приведення цих норм у вiдповiднiсть до правил СОТ до дати вступу.

163. Деякi члени Робочої групи зазначили, що Законом "Про внесення змiн до деяких законiв України щодо оподаткування сiльськогосподарських пiдприємств та пiдтримки соцiальних стандартiв їх працiвникiв" N 1878-IV вiд 24 червня 2004 року (Стаття 8¹) було передбачено запровадження нового спецiального режиму оподаткування сiльськогосподарської продукцiї, яким доповнено Закон України "Про податок на додану вартiсть". На їхню думку, новий спецiальний рижим дискримiнує iмпортну сiльськогосподарську продукцiю, яка оподатковується ПДВ за ставкою 20 %, i як такий не вiдповiдає Статтi III ГАТТ 1994 року. Цi члени Робочої групи попросили Україну взяти зобов'язання скасувати цю практику до дати вступу України до СОТ. Деякi члени Робочої групи повторили свою точку зору, що дискримiнацiйнi звiльнення вiд сплати податку, незалежно вiд їх цiлi, порушують положення Статтi III ГАТТ 1994 року i тому мають бути скасованi.

164. Представник України вiдповiв, що Закон України N 1112-V вiд 31 травня 2007 року "Про внесення змiн до Закону України "Про одаток на додану вартiсть" щодо оподаткування сiльськогосподарських товаровиробникiв" скасував положення Статтi 8¹ Закону України "Про податок на додану вартiсть", тим самим скасувавши введення нового спецiального режиму оподаткування сiльськогосподарської продукцiї. Цi змiни також запровадили нульову ставку ПДВ на молочнi та м'яснi продукти живої ваги для пiдприємств з переробки цiєї продукцiї, поставленої вiд сiльськогосподарських товаровиробникiв всiх форм власностi та юридичних форм та для поставок аналогiчних iмпортованих продуктiв для пiдприємств з переробки з 1 сiчня 2008 року Положення Закону України N 1112-V вiд 31 травня 2007 року наберуть чиннiсть з дати вступу до СОТ та, на його думку, забезпечать повну вiдповiднiсть з положеннями Статтi III ГАТТ 1994 року.

165. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна застосовуватиме нацiональнi податки, у тому числi акцизний збiр та податок на додану вартiсть, у повнiй вiдповiдностi iз усiма застосовними положеннями Угоди СОТ, у тому числi Угоду про сiльське господарство, Угоду про субсидiї та компенсацiйнi заходи i Статтi I та III ГАТТ 1994 року, без будь-якої дискримiнацiї, як по вiдношенню до iмпорту з усiх країн-членiв СОТ, так i до продукцiї українського походження. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

- Кiлькiснi обмеження iмпорту, у тому числi заборони та квоти

166. Представник України повiдомив, що Закон України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" N.959-XII вiд 16 квiтня 1991 року iз змiнами, внесеними Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" N 360-V вiд 16 листопада 2006 року, передбачає можливiсть введення кiлькiсних обмежень на iмпорт у разi (i) рiзкого погiршення стану платiжного балансу та зовнiшнiх платежiв (якщо iншi заходи є неефективними); (ii) рiзкого скорочення або мiнiмального розмiру золотовалютних резервiв; (iii) необхiдностi забезпечення захисту життя, здоров'я людини, тварин або рослин, громадської моралi, навколишнього природного середовища, нацiонального багатства художнього, iсторичного або археологiчного значення або захисту прав iнтелектуальної власностi; а також вiдповiдно до вимог державної безпеки; (iv) iмпорту золота та срiбла, крiм банкiвських металiв; (v) необхiдностi застосування заходiв щодо захисту вiтчизняного товаровиробника у випадках зростання iмпорту в Україну, що завдає значної шкоди або загрожує завданням значної шкоди нацiональному товаровиробнику подiбного товару або безпосередньо конкуруючого товару (таке лiцензування має тимчасовий характер i застосовується на строк, який дає змогу не допустити завдання значної шкоди або компенсувати завдану значну шкоду нацiональному товаровиробнику i дає йому можливiсть вiдновити його прибутковiсть); (vi) необхiдностi забезпечення захисту патентiв, торгових марок та авторських прав; або (vii) необхiдностi забезпечення виконання мiжнародних договорiв України.

167. У вiдповiдь на запитання про iснування заборон на iмпорт представник України зазначив, що заборона на iмпорт може встановлюватись у виняткових випадках з метою захисту життя та здоров'я людей, тварин або рослин у вiдповiдностi зi Статтею XX (b) ГАТТ 1994 року (Таблиця 17(a)).

168. Стосовно обмеження iмпорту легкових автомобiлiв, автобусiв та вантажiвок, що були у використаннi, представник України зазначив, що вiдповiдно до Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про деякi питання ввезення на митну територiю України транспортних засобiв" N 3151-IV вiд 30 листопада 2005 року та Закону України "Про внесення змiн до деяких законiв України щодо реєстрацiї транспортних засобiв" N 427-V вiд 6 грудня 2006 року, Україна не буде застосовувати обмеження на iмпорт автомобiлiв, старiших, нiж вiсiм рокiв, iз дати вступу до СОТ. Україна також встановить систему реєстрацiї та збирання податку на пасажирський транспорт. Ставки податку за реєстрацiю наведенi у Таблицi 17(b).

169. Член Робочої групи висловив занепокоєння високими ставками податку при першiй реєстрацiї транспортних засобiв, запровадженими Законом України N 427-V вiд 6 грудня 2006 року, що на його думку матиме подiбний ефект до заборони на iмпорт транспортних засобiв, що були у використаннi. До того ж, ставка податку при першiй реєстрацiї вiдрiзняється у бiльшу сторону вiд ставки за наступнi реєстрацiї. Член Робочої групи стверджував, що це спричиняє менш сприятливий пiдхiд до iмпортованих та вживаних автомобiлiв i тому не вiдповiдає вимогам СОТ. На його думку, автомобiлi, що були виробленi та використовуються в Українi, проходять первинну реєстрацiю тiльки тодi, коли вони новi, i при наступних перепродажах (як вживаних автомобiлiв) за їх реєстрацiю сплачується податок за нижчою ставкою, i таким чином уникається сплата податку за високою ставкою на першу реєстрацiю вживаного автомобiля. Однак iмпортованi автомобiлi завжди оподатковуються при першiй реєстрацiї за високою ставкою.

170. Представник України вiдповiв, що Закон України N 427-V вiд 6 грудня 2006 року передбачає використання недискримiнацiйної ставки за реєстрацiю, яка змiнюється з вiком автомобiля, але є однаковою для всiх автомобiлiв незалежно вiд їхнього походження (внутрiшнього або iноземного). Вiн також вiдзначив, що автомобiлi, якi були виробленi в Українi, потiм експортованi та знов iмпортованi до України, також пiдпадають пiд положення Закону N 427-V вiд 6 грудня 2006 року.

171. Ряд членiв Робочої групи зауважили, що в Українi було обмежено ввезення живої худоби через впровадження щорiчних квот з 1997 по 2003 рiк згiдно iз Законом України "Про державне регулювання iмпорту сiльськогосподарської продукцiї" N 468/97-ВР вiд 17 липня 1997 року, до якого були внесенi змiни та доповнення Законом N 32/98-ВР вiд 16 сiчня 1998 року, i попросили Україну взяти на себе зобов'язання пiсля вступу до СОТ не запроваджувати подiбних квот або iнших кiлькiсних обмежень - в тому числi по вiдношенню до ввезення живої худоби - якi не можна обґрунтувати за принципами СОТ. Член Робочої групи попросив надати додаткову iнформацiю про заборону Україною iмпорту фаршу яловичини, про мету та наукове обґрунтування такої заборони. Члени Робочої групи також зазначили, що Україна повинна буде забезпечити вiдповiднiсть вимогам Статтi XI:1 ГАТТ 1994 року та Статтi 4 Угоди про сiльське господарство.

172. Представник України вiдповiв, що iмпортнi квоти застосовуються лише у зв'язку iз захисними заходами (Таблиця 19) та як преференцiйнi iмпортнi квоти на деякi харчовi продукти, встановленi згiдно з Угодою про вiльну торгiвлю з колишньою югославською республiкою Македонiя (Таблиця 13a)). Антидемпiнгове законодавство України обумовлює застосування антидемпiнгового мита, але не iмпортних квот або лiцензування. Що стосується живої худоби, то Стаття 3 Закону "Про державне регулювання iмпорту сiльськогосподарської продукцiї" втратила чиннiсть у 2003 роцi, у зв'язку з чим iмпорт живої худоби бiльше не пiдлягає квотам. Що стосується заборони Україною iмпорту фаршу яловичини, то вiн зазначив, що вiдповiдно до нового Закону про ветеринарну медицину цю заборону скасовано. Вiн також пiдтвердив, що заборони на супутнi продукти не iснує.

173. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна дотримуватиметься прозорих на науково обґрунтованих стандартiв для торгiвлi фаршем яловичини. Вiн далi пiдтвердив, що Україна не запроваджуватиме заборону на цей продукт, якщо така заборона не може бути обґрунтованою згiдно з положеннями Угоди СОТ. Робоча група взяла дане зобов'язання до уваги.

174. Член Робочої групи попросив Україну взяти зобов'язання утримуватися вiд запровадження квот на iмпорт м'яса як до так i пiсля вступу до СОТ. Крiм цього, цей член Робочої групи попросив Україну надати iнформацiю про iмпортнi квоти на цукор-сирець з тростини, якi iснували ранiше, а також iнформацiю про обмеження на iмпорт електричних лампочок та синтетичного хутра. Даний член Робочої групи також висловив стурбованiсть стосовно вимоги експорту всього обсягу цукру, виробленого нацiональними виробниками з ввезеного цукру-сирцю, та послався на iнформацiю про заборону продажу будь-якого цукру, виробленого з тростинного цукру - сирцю, на внутрiшньому ринку. Цей член Робочої групи зазначив, що даний захiд порушуватиме положення Статтi III ГАТТ 1994 року та положення Угоди про iнвестицiйнi заходи, пов'язанi з торгiвлею i попросив надати роз'яснення, коли дiя цього положення буде скасована. Крiм того, цей член Робочої групи послався на звiти, в яких зазначалося, що Україна здiйснювала управлiння закупiвлею та продажем iмпортованого цукру - сирцю через Держрезерв та попросив надати додаткову iнформацiю про дiю цiєї системи.

175. У вiдповiдь представник України пiдтвердив, що в Українi не iснувало квот на iмпорт м'яса i в майбутньому їх не планується вводити. Вiн додав, що захиснi заходи у формi квот на iмпорт електричних лампочок та синтетичного хутра було скасовано 22 травня 2003 року. Що стосується квоти на iмпорт тростинного цукру-сирцю, представник України зазначив, що квота на iмпорт була встановлена у 1994 роцi вiдповiдно до Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України N 1046 вiд 17 грудня 1993 року.. Ця Постанова втратила чиннiсть 1 сiчня 1995 року. Пiсля цього не використовувалися жоднi квоти на iмпорт тростинного цукру-сирцю. Вiн наголосив, що незважаючи на те, що квоти на iмпорт були встановленi, вони не застосовувались, оскiльки фактичнi обсяги iмпортованого цукру-сирцю в деякi роки були нижчими за обсяги, встановленi законодавством. Вiн зазначив, що в Українi не запроваджено нiякої заборони на внутрiшню реалiзацiю цукру, виробленого з тростинного цукру-сирцю. Що стосується ролi Держрезерву, то вiн зазначив, що Державний комiтет України з державного матерiального резерву безпосередньо не iмпортував тростинний цукор-сирець та не визначав купiвельну цiну або цiну реалiзацiї. Однак у винятковому випадку в 2005 роцi Державна митна служба надала Держрезерву 110.6 тисяч тон тростинного цукру-сирцю, який був iмпортований згiдно зi Статтею 246 Митного кодексу. Цей цукор був вироблений та проданий на рiвнi внутрiшнiх цiн продажу на внутрiшньому ринку. Вiн пiдтвердив, що вимога обов'язкового експорту цукру вiтчизняного виробництва з iмпортованого цукру-сирцю тростинного була скасована Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" N 403-V вiд 30 листопада 2006 року (цей Закон набирає чинностi з дати вступу України до СОТ). Вiн також пiдтвердив, що Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України" N. 401-V вiд 30 вересня 2006 року були скасованi положення щодо встановлення iмпортних (або експортних) квот на товари, що пiдлягають державному цiновому регулюванню (що були у Статтi 8 Закону України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України") (див. Роздiли "Iнвестицiйнi заходи, пов'язанi з торгiвлею" та "Полiтика у галузi сiльського господарства").

176. Член Робочої групи висловив стурбованiсть щодо вiдповiдностi українських преференцiйних квот на iмпорт положенням Статтi XXIV:8(b) ГАТТ 1994 року. Цей член Робочої групи попросив Україну повiдомити про квоти на iмпорт iншi, нiж захиснi заходи, i попросив надати iнформацiю про те, як їх буде скасовано пiсля вступу до СОТ. Представник України вiдповiв, що пiсля вступу Україна направить повiдомлення про свою угоду про вiльну торгiвлю з колишньою Югославською республiкою Македонiя (FYROM) до Комiтету СОТ з питань регiональних торгових угод i буде дотримуватись його рекомендацiй. Вiн додав, що iнформацiя стосовно квот на iмпорт (тарифних квот), введених в Українi, наведена у Таблицях 13(а) i 13(б).

177. Один з членiв Робочої групи вiдзначив, що iмпортнi квоти, що надаються окремим iмпортерам, "не можуть перевищувати 35 вiдсоткiв загального обсягу квоти за перiод введення квоти або за iнший перiод, обумовлений вiдповiдним рiшенням Комiсiї", i поставив пiд сумнiв вiдповiднiсть цiєї вимоги положенням Статтi 3:5(h) Угоди про порядок лiцензування iмпорту. Представник України вiдповiв, що данi положення витiкають з вимог антимонопольного законодавства України. Проте, iмпортер, який вичерпав 35-процентну частку квоти, може повторно подати заяву на отримання нової лiцензiї впродовж того самого перiоду дiї квоти.

- Системи лiцензування iмпорту

178. Представник України повiдомив, що в Українi впроваджено систему лiцензування, метою якої є захист населення вiд низькоякiсної продукцiї та захист навколишнього середовища вiд озоноруйнiвних речовин. Вимоги щодо лiцензування, якi поширювалися на iмпорт низькоякiсної продукцiї, втратили чиннiсть, тому що у липнi 2003 року до Статтi 16 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" були внесенi змiни. Повний варiант Анкети про порядок лiцензування iмпорту було надано в документi WT/ACC/UKR/99, бiльш пiзня редакцiя якого була зроблена в документi WT/ACC/UKR/99/Rev.1. Фiзичнi та юридичнi особи, зареєстрованi в Українi як пiдприємцi та iмпортери, мають подавати заяви на видачу їм лiцензiй на iмпорт. Перелiк товарiв, на якi поширюється режим лiцензування та лiцензiйнi умови, переглядається щорiчно Кабiнетом Мiнiстрiв за поданням Мiнiстерства економiки. Повнi перелiки товарiв, на якi поширюється режим автоматичного лiцензування у 2007 роцi, наданi у Таблицях 17(c). Лiцензiї на iмпорт, що застосовувалися у зв'язку з захисними заходами, видавалися в порядку надходження заяв на отримання лiцензiй.

179. Представник України також додав, що стосовно деяких з цих видiв продукцiї iмпортер також зобов'язаний отримати попереднє погодження вiд вiдповiдних контролюючих органiв до отримання лiцензiї на iмпорт. Попереднє погодження не є автоматичним. Так, дозвiл на ввезення гербiцидiв надається Головною Державною iнспекцiєю з питань захисту рослин при Мiнiстерствi аграрної полiтики, щодо агрохiмiкатiв компетентним вiдомством є Державний технологiчний центр з питань захисту родючостi земель при Мiнiстерствi аграрної полiтики (у цих випадках вимагається попереднє погодження для забезпечення захисту рослин, ґрунту та навколишнього середовища). Мiнiстерство науки та освiти надає дозвiл на ввезення оптичного полiкарбонату для виробництва дискiв для лазерних систем зчитування, Мiнiстерство охорони навколишнього середовища надає дозвiл на озоноруйнiвнi речовини та на продукцiю, що мiстить озоноруйнiвнi речовини. Процедури надання цих попереднiх погоджень вiдповiдали положенням Угоди СОТ про процедури лiцензування iмпорту, яка розповсюджується на неавтоматичне лiцензування. Пiсля приєднання, iнформацiя про цi процедури повинна бути включена в повiдомлення України до Комiтетовi СОТ з лiцензування iмпорту. Перелiк товарiв, якi пiдпадають пiд вимогу про отримання попереднього погодження, та Мiнiстерств, якi надають цi погодження, вiдображено в Таблицi 17(c).

180. Деякi члени Робочої групи висловили стурбованiсть щодо обґрунтувань України стосовно погоджень на iмпорт по вiдношенню до "дорогоцiнних металi i сплавiв", "дорогоцiнного камiння". Також стурбованiсть викликала вимога стосовно погодження на iмпорт "брухту металiв". Член Робочої групи попросив скасувати вимоги щодо отримання погоджень на iмпорт та запитав про заплановану дату їх скасування. Iнший член Робочої групи зауважив, що положення Закону України N 335-XIV вiд 22 грудня 1998 року передбачають "спецiальнi квоти" та "спецiальнi лiцензiї" для товарiв, що пiдпадають пiд спецiальне розслiдування та/або спецiальнi заходи, якi обмежують кiлькiсть iмпортованих або експортованих товарiв. Звернувши увагу на те, що Україна вже прийняла деякi закони для пiдтримки торгiвлi (тобто Закони N 330-XIV, 331-XIV, та 332-XIV всi вiд 22 грудня 1998 року, зi змiнами та доповненнями), член Робочої групи попросив надати iнформацiю про обставини, за якими Україна скористалася б таким повноваженням та йому подiбним, наданим через положення Закону України "Про державне регулювання iноземної торгової дiяльностi" (наприклад, Стаття 16 та частина V) для обмеження iмпорту та експорту. Цей член Робочої групи прагнув отримати вiд України зобов'язання, що з дати вступу до СОТ вона використовуватиме таке повноваження тiльки у вiдповiдностi до норм СОТ.

181. Представник України вiдповiв, що на практицi погодження на iмпорт не застосовуються до "дорогоцiнних металiв i сплавiв". Вiн додав, що пiсля внесення змiн до Статтi 16 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" посилання на "дорогоцiннi метали i сплави" i на "дорогоцiннi каменi" буде замiнено на "золото та срiбло" згiдно зi Статтею XX(c) ГАТТ 1994 року. Вiдповiднi змiни будуть внесенi на Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про перелiкiв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню, та обсягiв квот у 2008 роцi". Що стосується брухту металiв, то вiн зазначив, що згiдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про перелiкiв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню, та обсягiв квот у 2007 роцi" N 1852 вiд 29 грудня 2006 року, вимога щодо погодження iмпорту металобрухту була вилучена з перелiку товарiв, що пiдлягають лiцензуванню. Вiн вважає, що вимоги щодо лiцензування Таблицi 17(c) є необхiдними для захисту вiд недобросовiсної практики, для захисту прав iнтелектуальної власностi, а також життя та здоров'я людини, тварин та рослин. Тому з його точки зору цi заходи можна обґрунтувати на пiдставi Статтi XX ГАТТ 1994 року.

182. Щодо спецiальних квот та спецiальнi лiцензiй, передбачених Законом України N 335-XIV вiд 22 грудня 1998 року та подiбних повноважень для обмеження торгiвлi, що описано в Законi України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", наприклад у Статтi 16 та частинi V, представник України зазначив, що цi положення можна застосовувати (i) як контрзахiд при раптовому погiршеннi балансу платiжних операцiй та зовнiшнiх платiжних операцiй (якщо iншi заходи виявилися неефективними); (ii) як контрзахiд при раптовому зменшеннi золотих та валютних резервiв або коли резерви досягли певної мiнiмальної кiлькостi; (iii) для захисту життя або здоров'я людей, тварин або рослин; громадської моралi; навколишнього середовища; нацiональнi скарби художньої, iсторичної або археологiчної цiнностi; права iнтелектуальної власностi; або нацiональної безпеки; (iv) на iмпорт золота та срiбла, за винятком банкiвських металiв; (v) для захисту вiтчизняних виробникiв при великому раптовому збiльшеннi обсягiв iмпортних товарiв, якi спричинили або загрожують спричинити значну шкоду виробникам подiбних або прямо конкурентних товарiв (таке лiцензування було б тимчасовим заходом для запобiгання спричинення значної шкоди, або для компенсацiї спричиненої шкоди вiтчизняним виробникам та для того, щоб надати їм можливiсть вiдновити свою рентабельнiсть); (vi) для захисту патентiв, торгових знакiв та авторських прав; або (vii) для виконання зобов'язань України по мiжнародним угодам. Вiн наголосив, що пiсля вступу до СОТ Україна буде використовувати цi заходи тiльки у вiдповiдностi з положеннями Угод СОТ. У вiдповiдь на конкретне питання вiн зазначив, що Закон України N 335-XIV вiд 22 грудня 1998 року внiс змiни до Закону "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть".

183. У вiдповiдь на запитання про iснування автоматичного лiцензування iмпорту (Статтi 1 та 2 Угоди про порядок лiцензування iмпорту) представник України зазначив, що перелiк товарiв, якi пiдпадають пiд автоматичне лiцензування, затверджено Рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України N 1822 вiд 28 грудня 2006 року. Всi суб'єкти господарської дiяльностi (юридичнi та фiзичнi особи), зареєстрованi вiдповiдно до вимог українського законодавства, мають право звертатися про надання лiцензiї на iмпорт. Заяву про надання лiцензiї можна подати в будь-який робочий день до дати митного оформлення товарiв. Лiцензiя видається у разi, коли заява, в тому числi супровiднi документи, пiдготовлена у вiдповiдностi з встановленими законодавством вимогами. Заява задовольняється в усiх випадках, окрiм випадкiв грубого порушення правил, якi регулюють порядок подання заяв. Незалежно вiд виду товарiв у видачi лiцензiї може бути вiдмовлено у разi, коли (i) поданi документи не вiдповiдають вимогам законодавства; (ii) не дотримано положень Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" N 959-XII вiд 16 квiтня 1991 року; (iii) до заявника застосовано спецiальнi санкцiї, такi як застосування режиму iндивiдуального лiцензування або призупинення права здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть вiдповiдно до Статтi 37 Закону "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть"; i (iv) заявник або його iноземний контрагент порушили законодавство, яке регулює зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть. Не може бути вiдмовлено у прийняттi заяви через незначнi помилки в документацiї, якi не змiнюють основнi данi, що мiстяться в заявi - тобто данi, якi охоплюються умовами зовнiшньоекономiчному договорiв (контрактiв). Вiн пiдтвердив, що товари, якi пiдлягають автоматичному лiцензуванню, не пiдпадають пiд дiю будь-яких iнших адмiнiстративних процедур, а також додав, що цей захiд дiятиме до того часу, допоки не буде знайдено оптимальнiшого способу досягти адмiнiстративних цiлей, якi лежать в основi цього заходу. Вiн пiдтвердив, що всi iмпортнi лiцензiї, перелiченi у Таблицi 17(c) є автоматичними.

184. Заяви на отримання лiцензiй розглядаються у Мiнiстерствi економiки або при делегуваннi таких повноважень - Мiнiстерством економiки Автономної республiки Крим або вiдповiдними вiдомствами на рiвнi областi або державними мiськими адмiнiстрацiями в мiстах Київ та Севастополь. Згiдно з правилами лiцензування iмпорту, затвердженими щорiчним Наказом Мiнiстерства економiки, iмпортер, який намагається отримати лiцензiю, повинен звернутися до Мiнiстерства з (i) заявкою на отримання лiцензiї на iмпорт, оформленою згiдно з формою, наведеною у додатку до правил; (ii) листом, який гарантуватиме сплату державного мита за видачу лiцензiї; (iii) копiєю контракту з усiма вiдповiдними додатками та специфiкацiями, засвiдченою директором суб'єкта господарювання, який намагається одержати лiцензiю; та (iv) копiєю свiдоцтва про державну реєстрацiю, пiдписану директором та завiрену печаткою вiдповiдного суб'єкта господарювання. Вимога щодо подання акту експертної перевiрки Торгово-промислової палати України булла скасована Наказом Мiнiстерства економiки "Про порядок лiцензування експорту, iмпорту товарiв у 2006 роцi" N 42 вiд 6 лютого 2006 року. Надання депозиту або здiйснення авансового платежу не вимагається, заяви на отримання лiцензiй можуть подаватися в будь-який час протягом року. Автоматичнi лiцензiї видаються протягом 10 днiв, за умови сплати державного мита у розмiрi 220 гривень (близько 45 доларiв США). Неавтоматичнi лiцензiї видаються або протягом 30 днiв (якщо заяви розглядаються в порядку їх надходження) або протягом 60 днiв (якщо всi заяви розглядаються одночасно) за умови сплати 780 гривень (приблизно 155 доларiв США). Всi платежi за отримання лiцензiй на право iмпорту вiдображають вартiсть наданих послуг (тобто розмiр плати вiдповiдає витратам, понесеним державою пiд час надання послуг, пов'язаних з видачею лiцензiї) згiдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 362 вiд 18 травня 2005 року. Заявник може оскаржити рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї в судовому порядку у вiдповiдностi з положеннями Цивiльно-процесуального кодексу та Господарського процесуального кодексу. Лiцензiї не можуть передаватися мiж iмпортерами. Лiцензiя на iмпорт дiє до кiнця календарного року, але залишається в силi для цiлей митного оформлення до 1 березня наступного року. Нiякi штрафи не накладаються за часткове використання або невикористання лiцензiї на iмпорт. У вiдповiдь на запитання про вимогу щодо надання сертифiкату походження товарiв, якi пiдлягають iмпортному лiцензуванню, представник України зазначив, що це положення застосовується тiльки до iмпорту озоноруйнiвних речовин iз країн, визначених вiдповiдно до Монреальського Протоколу (iнформацiя про сертифiкати походження товарiв надається в роздiлi "Правила походження товарiв").

185. Вiн додав, що у 2007 роцi, згiдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв N 1852 вiд 29 грудня 2006 року, свiжа, охолоджена або заморожена яловичина, свинина та птиця, а також вiдповiдна жива худоба, сульфат мiдi, оптичнi полiкарбонати для виготовлення дискiв, що зчитуються лазерними системами, тростинний та буряковий цукор, а також хiмiчно чиста сахароза у твердому станi є об'єктами лiцензування iмпорту. Представник України пiдтвердив, що вимоги до лiцензування iмпорту зазначеної продукцiї є автоматичними у розумiннi Статтi 2 Угоди СОТ про процедури лiцензування iмпорту i що всi особи можуть подавати заявки на цi лiцензiї.

186. Член Робочої групи попросив Україну надати копiю будь-яких конкретних правил, що регулюють видачу лiцензiй на iмпорт тростинного цукру-сирцю (в рамках тарифної квоти) та додаткову iнформацiю про цю систему та її вiдповiднiсть Угодi про лiцензування iмпорту. У вiдповiдь представник України зазначив, що iмпортер, який хоче iмпортувати тростинний цукор-сирець в межах тарифної квоти, повинен подати заявку на отримання лiцензiї згiдно з дiючим порядком, з проханням надати йому частку наявної квоти та укладеним контрактом на постачання. Iмпортер має зазначити країни, з якої має постачатися цукор, та конкретнi обсяги цукру, якi будуть iмпортованi. Лiцензiї надаються в одному примiрнику i їх не можна передавати iншим пiдприємствам. Плата за лiцензiю, як i за всi неавтоматичнi лiцензiї, встановлена на рiвнi 780 гривень. Вiн пiдтвердив, що Україна не вимагає вiдмовлятися вiд невикористаних квот до 1 вересня, а замiсть цього вимагає пiдтвердження фактичного використання квоти наприкiнцi року квотування. Лiцензiї за невикористанi до 1 вересня квоти видаються на основi принципу "першим прийшов - першим отримав". Країни повиннi були постачати будь-якi додатковi обсяги через цi невикористанi квоти наприкiнцi року квотування. Вiн пiдтвердив, що лiцензiї на певний рiк квотування видаватимуться протягом всього року квотування, таким чином забезпечуючи iмпортерам можливiсть отримання прав на подальшi квоти (якi можуть бути не повнiстю використанi) протягом року квотування.

187. Деякi члени Робочої групи зрозумiли так, що Закон "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" знаходиться у процесi внесення до нього поправок, i хотiли б отримати вiд України вiдомостi про характер пропонованих змiн, зокрема iнформацiю про тi змiни, якi позначаться на застосуваннi Україною iмпортних обмежень та на процедурах лiцензування iмпорту. Також Україну попросили надати вiдомостi про iмпортнi лiцензiї на ввезення окремих видiв продукцiї, у тому числi на рибу та морепродукти, якi видаються Мiнiстерством аграрної полiтики.

188. Представник України вiдповiв, що Закон України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" переглядався за метою приведення його у вiдповiднiсть з нормами СОТ, в тому числi норм щодо обмежень на iмпорт, процедур лiцензування iмпорту та правил щодо засобiв захисту торгiвлi, шляхом гармонiзацiї iснуючих положень з вимогами СОТ та запровадження нових визначень термiнiв. В новому Законi також вiдображенi принципи нацiонального режиму та режиму найбiльшого сприяння по вiдношенню до iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi. Мiнiстерство аграрної полiтики України не видає iмпортних лiцензiй на будь-якi товари, у тому числi на рибу та морепродукти. На ввезення риби та морепродуктiв до України не поширюються вимоги лiцензування.

189. Деякi члени Робочої групи вiдмiтили, що хоча змiни до Статтi 16 Закону "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вмiщують бiльшiсть вимог Угоди СОТ про процедури лiцензування iмпорту в своєму текстi, але є деякi положення Угоди, якi не були вiдображенi у змiнах, особливо тi, що стосуються прозоростi. Конкретно, багато загальних положень Статтi 1 Угоди СОТ про процедури лiцензування iмпорту, що вiдносяться до оприлюднення iнформацiї та форм заяв та процедур, а також багато положень Статтi 3 про неавтоматичне лiцензування стосовно характеру неавтоматичних лiцензiй та публiкацiї та надання iнформацiї не було вiдображено в українському законодавствi. Сюди входять (a) положення Статтi 3.3 Угоди, якi забезпечують оприлюднення достатньої iнформацiї про те, що лiцензiї не використовуються для здiйснення кiлькiсних обмежень, щоб iншi члени СОТ та торгiвцi знали, що є пiдставою для видачi та/або розподiлу лiцензiй; та (b) багато положень з питань прозоростi в Статтi 3.5 Угоди. Наприклад, здається, що не iснує положень у Статтi 16, якi б точно вiдповiдали вимогам пунктiв b - k Статтi 3.5 Угоди. Цi члени Робочої групи шукали iнформацiю про те, де в українському законодавствi можна знайти цi положення та/або, за необхiдностi, прагнули отримати зобов'язання України, що цi важливi положення будуть введенi до українського законодавства до вступу України до СОТ.

190. Україна мала намiр закiнчити виконання Угоди СОТ про процедури щодо лiцензування iмпортних товарiв до її вступу до СОТ. У цьому вiдношеннi були пiдготовленi наступнi проекти юридичних iнструментiв: проект Наказу "Про схвалення положення про процедуру щодо лiцензування iмпортних товарiв та внесення змiн до процедури розгляду заяв на отримання лiцензiй у сферi нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi"; проект Наказу Мiнiстерства Економiки "Про внесення доповнень до положення про процедуру щодо лiцензування iмпортних товарiв у 2007 роцi"; проект положення Мiнiстерства Економiки "Про процедури щодо лiцензування iмпортних товарiв у 2008 роцi"; та проект Наказу Державної митної служби "Щодо деяких питань стосовно процедур митної очистки товарiв, що ввозяться в Україну".

191. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна застосовуватиме свої процедури лiцензування iмпорту, в тому числi тi, що стосуються публiкацiї та надання iнформацiї про видачу автоматичних та неавтоматичних лiцензiй, у вiдповiдностi до Угоди СОТ про процедури лiцензування iмпорту, та що положення Угоди будуть вiдображенi в її законах та нормативно-правових актах. Робоча група взяла цi зобов'язання до уваги.

192. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна скасує заборону на ввезення автобусiв i вантажних та легкових автомобiлiв, якi на момент ввезення були виготовленi та/або експлуатувалися бiльше 8 рокiв. З цiєї дати стосовно iмпортних транспортних засобiв буде застосовуватися на недискримiнацiйнiй основi те саме нацiональне законодавство, яке застосовується до всiх автомобiлiв такого самого вiку, що експлуатуються на територiї України з метою забезпечення дотримання ними вiдповiдних технiчних норм безпеки i стандартiв екологiчного захисту, а також вимог щодо реєстрацiї, в тому числi застосування реєстрацiйних зборiв. Вимоги щодо надання експертної оцiнки класифiкацiї iмпорту Торговою палатою були скасованi. З дати вступу Україна скасує i не буде запроваджувати, повторно запроваджувати або застосовувати кiлькiснi обмеження на iмпорт або iншi нетарифнi заходи, такi як лiцензування, квотування, заборона, дозволи, вимоги попереднього санкцiонування, вимоги лiцензування та iншi обмеження з подiбним ефектом, якi не можуть бути виправданi згiдно з положеннями Угоди СОТ, в тому числi заходи, якi згадуються в пунктах 171, 172 та 181. Вiн також пiдтвердив, що законодавчою владою України дiї щодо припинення iмпорту та експорту або застосування таких вимог лiцензування або iнших вимог, якi можуть бути використанi з метою припинення, заборони або iншого обмеження обсягу торгiвлi, з дати вступу до СОТ будуть застосовуватись згiдно з вимогами Угоди СОТ, в тому числi Статей XI, XII, XIII, XIX, XX та XXI ГАТТ 1994 року, та Угоди про сiльське господарство, Угоди про застосування санiтарних та фiтосанiтарних заходiв, Угоди про лiцензування iмпорту, Угоди про захиснi заходи i Угоди про технiчнi бар'єри у торгiвлi. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

- Митна оцiнка

193. Представник України зазначив, що Глави 46 та 47 Роздiлу XI нового Митного кодексу України N 92-IV вiд 11 липня 2002 року та Постанова КМУ "Про затвердження порядку декларування митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України" N 1375 вiд 28 серпня 2003 року, якi набули чинностi з 1 сiчня 2004 року, замiнюють собою попереднi правила оцiнки, що ґрунтувались на положеннях Митного кодексу України вiд 12 грудня 1991 року. Вiн пiдтвердив, що Постанова КМУ N 1598 вiд 5 жовтня 1998 року втратила чиннiсть з 1 сiчня 2004 року. З перекладом на англiйську мову нового Митного кодексу можна ознайомитись на веб-сайтi www.welcometo.kiev.ua.

194. Новий порядок визначення митної вартостi товарiв регулюється Статтями 259 - 273 Митного кодексу України, якi зокрема визначають цiну угоди щодо товарiв, якi iмпортуються, як основний метод оцiнки (Стаття 267), i послiдовнiсть застосовування методiв оцiнки у вiдповiдностi з Угодою про виконання Статтi VII Генеральної Угоди про тарифи та торгiвлю 1994 року (Угода про митну оцiнку) у Статтях з 266 по 273. Бiльш докладне вивчення положень Угоди про митну оцiнку та вiдповiдних положень Митного кодексу наводиться у документi WT/ACC/UKR/110/Add.2, стор. 30 - 34. Положення нового Митного кодексу щодо оцiнки, на його погляд, повнiстю вiдповiдають нормам Угоди СОТ про митну оцiнку.

195. Деякi члени Робочої групи наголосили, що Пояснювальна записка до Угоди про митну оцiнку є невiд'ємною частиною даної Угоди, а вiдтак її необхiдно повнiстю включити до масиву нацiонального законодавства. Конкретно, член Робочої групи висловив занепокоєння з приводу перенесення до українського законодавства роз'яснювальних положень стосовно Статтi 9 та Статтi 15.4 Угоди. Окрiм цього, в українському законодавствi, схоже, не передбачено можливостi оскарження до органiв вищої iнстанцiї Митницi, як альтернативи зверненню iз справою до суду, а практика оприлюднення рiшень адмiнiстративних органiв та судових рiшень не вiдповiдає вимогам Статтi 12 Угоди про митну оцiнку. Українi також нагадали, що Стаття 7 Угоди про митну оцiнку передбачає, що довiльно встановленi або фiктивнi розмiри вартостi не можна використовувати для визначення митної вартостi; а також, що Угода мiстить важливi положення щодо можливостi забрати товар до остаточного визначення митної вартостi, за умови, що iмпортер надасть гарантiю, а також застосування курсiв обмiну валют та захисту конфiденцiйностi iнформацiї. Також було висловлення занепокоєння з приводу положень Митного кодексу щодо оцiнки на основi iдентичних або подiбних товарiв, яка передбачала такi критерiї, як "країна походження" та "виробник товару", в якостi факторiв, якi необхiдно враховувати для визначення iдентичностi або подiбностi товару. Бiльш того, у Митному кодексi України вiдсутнє будь-яке посилання на застосування Загальновизнаних принципiв бухгалтерського облiку (GAAP), i його положення мiстять рiзницю у формулюваннi вартостi операцiї у порiвняннi з Угодою, немає положень про вiдрахування вiд вартостi операцiї, недолiки у критерiях, якi можна використовувати для визначення того, коли застосовувати вартiсть операцiї у вiдносинах мiж пов'язаними сторонами, недостатнiсть процесуального захисту для декларантiв у випадку, коли задекларована вартiсть не приймається, а також вiдмiнностi у формулюваннях стосовно оцiнки роялтi та лiцензiйних платежiв, а також того, коли i як застосовувати спосiб оцiнки за залишковим методом ("fallback method"). Україну попросили надати опис процедур, що стосуються iмпорту товарiв у разi, якщо вартiсть операцiї виглядала неадекватною або неточною.

196. У вiдповiдь на це представник України вiдзначив, що змiни до Митного кодексу, спрямованi на забезпечення iнтеграцiї Пояснювальної записки до українського законодавства, були ухваленi Верховною радою 22 грудня 2005 року та були опублiкованi 2 лютого 2006 року. Цi змiни до Митного кодексу мають привести у вiдповiднiсть положення Кодексу з положеннями Угод СОТ, зокрема тих, якi стосуються визначення країни походження, визначення митної вартостi, та обов'язкової публiкацiї судових рiшень з митних питань. Для забезпечення застосування та однозначного тлумачення Пояснювальної записки, Державна митна служба видала Наказ "Про затвердження Методичних рекомендацiй iз застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартостi товарiв, якi iмпортуються на митну територiю України" N 74 вiд 31 сiчня 2007 року. Вiн пiдтвердив, що цей Наказ є нормативно-правовим актом i його текст його так само обов'язковим, як i положення Угоди СОТ про митну оцiнку, якi вiдображенi в iнших законодавчих актах України. Наказ N 74 вiд 31 сiчня 2007 року був опублiкований у таких перiодичних виданнях як "Митна газета" (N 7/2007), "Митний брокер" (N 2/2007) та "Бiзнес: законодавство та практика" (N 3/2007). Стосовно Пояснювальної записки до Статтi 15.4 Угоди про митну оцiнку, вiн зазначив, що Наказу N 74 включив в себе Пояснювальну записку до Статтi 15. Щодо включення до нацiонального законодавства пояснювальних положень стосовно Статтi 9, вiн послався на Статтю 17 (частина 3) Закону України "Про єдиний митний тариф".

197. Вiн зазначив, що право на оскарження рiшень органiв митницi передбачається Статтею 393 Митного кодексу. Скарга на постанову митницi регiонального пiдпорядкування може бути подана до вiдповiдної регiональної митницi, рiшення якої може бути оскаржене в Держмитслужбi. Одночасно особа, яка подає скаргу, може також звернутися до мiсцевого суду за мiсцезнаходженням митницi, яка винесла постанову. В такому випадку розгляд скарги митним органом вищого рiвня припиняється у разi, коли мiсцевий адмiнiстративний суд приймає скаргу до розгляду. Порядок оскарження постанови до суду визначається Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення та iншими законами. Бiльше того, положення про порядок оскарження було в повнiй мiрi вiдображено у змiнах до Митного кодексу (Стаття 264). Адмiнiстративнi рiшення в галузi митної оцiнки сьогоднi публiкуються у виданнях "Митна справа", "Митний брокер", "Митна газета" i "Митна паралель". Рiшення судiв опублiковуються у виданнi "Судова практика Верховного суду України у господарських справах". До Митного кодексу були внесенi змiни, якими передбачається обов'язкове опублiкування адмiнiстративних та судових рiшень в галузi митної оцiнки. З дати вступу до СОТ, рiшення суду, зокрема в галузi митної оцiнки, будуть розмiщуватись на Iнтернет-сайтi Державної митної служби.

198. Представник України додав, що Стаття 273 Митного кодексу передбачала, що "довiльнi або недостовiрнi данi про ввезення товару в Україну" не можуть використовуватись для визначення митної вартостi. Стаття 264 не дозволяє Митнiй службi України стягувати з iмпортера платню за перевiрку Митною службою задекларованої вартостi товару, що iмпортується, просто зазначає, що витрати, зазнанi iмпортером у зв'язку з визначенням митної вартостi та поданням додаткової iнформацiї до Митної служби, не можуть бути вiдшкодованi Митною службою. Обмiнний курс, встановлений Нацiональним банком України на дату початку митного оформлення, є курсом, що використовується Митною службою. Стаття 30 Закону України "Про iнформацiю" мiстить загальне положення, згiдно з яким дозволяється розголошення конфiденцiйної iнформацiї згiдно з постановою суду або у процесi кримiнального розслiдування, яке проводять правоохороннi або податковi органи, конфiденцiйна iнформацiя може бути розголошеною, якщо така iнформацiя представляє собою особливий iнтерес для громадськостi i збереження її у таємницi може загрожувати здоров'ю або життю громадян - наприклад через низьку якiсть продуктiв харчування та товарiв широкого вжитку. Стаття 263 Митного кодексу передбачає, що конфiденцiйна iнформацiя може бути використана Митною службою виключно для митних цiлей i не може розголошуватися без спецiального дозволу декларанта.

199. Вiн погодився з тим, що критерiї "країни походження" та "виробника товару" не були вiдображенi в пунктах 2(а) та 2(б) Статтi 15 Угоди про митну оцiнку. Разом з тим вiн зазначив, що згiдно з пунктом 2(г) Статтi 15 товари не вважатимуться iдентичними або подiбними, якщо вони не були виробленi в тiй самiй країнi, що й товар, який оцiнюється, тодi як Стаття 2(д) передбачає, що товари виробленi iншим виробником можна брати до уваги лише у разi вiдсутностi iдентичних або подiбних товарiв, вироблених тим самим виробником, що i товар, який оцiнюється. Тому вiн дотримувався тiєї точки зору, що положення Митного кодексу, яке враховувало критерiї "країни походження" та "виробника товару" для визначення iдентичностi або подiбностi товарiв, не було у протирiччi з положеннями Угоди про митну оцiнку.

200. Щодо дотримання Україною вимог GAAP (Generally Accepted Accounting Principles, загальновизнанi захiднi стандарти бухгалтерського облiку та звiтностi, що застосовуються у США та деяких iнших країнах), вiн сказав, що Законом України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" забезпечує дотримання пiдприємствами, заснованими в Українi, бухгалтерських методiв, що не суперечать мiжнародним фiнансовим стандартам. Проект ТАСIС, який виконувався в 2003 - 2004 роках, пiдтвердив, що бухгалтерськi стандарти в Українi базуються на мiжнародних стандартах фiнансової звiтностi. Вимоги щодо використання загально визнаних принципiв бухгалтерського облiку будуть передбаченi в законi про прийняття примiток щодо тлумачення.

201. Що стосується випадкiв, коли вартiсть операцiї не виглядає точною або адекватною, вiн послався на застосування методiв оцiнки, визначених Митним кодексом України. Вiн додав, що Митна служба створила базу даних для пошуку та аналiзу iнформацiї про цiни, яка використовуються як допомiжний засiб при застосуваннi другого та третього методу оцiнки митної вартостi (зi iдентичними та подiбними товарами). Українське законодавство передбачає також консультацiї мiж митними органами та декларантом з метою визначення митної вартостi. Вiн пiдтвердив, що Україна не використовує нiяких перелiкiв товарiв для визначення iмпорту з високим рiвнем ризику або iндикативних цiн для iнiцiювання подальшої перевiрки товарiв. В Українi нема нiяких спецiальних процедур, якi б спиралися на перелiки товарiв або iндикативних значень вартостi, для застосування у подiбних ситуацiях. Вiн також пiдтвердив, що Митна служба України не використовує "Посiбникiв з довiдковою iнформацiєю" iнших країн. Вiн додав, що Стаття 271 Митного кодексу мiстить положення про вирахування вiд вартостi операцiї, якi, на його думку, цiлком вiдповiдають вимогам Статтi 5 Угоди про митну оцiнку. Вiдповiдаючи на запитання, представник України визначив, що 5 вересня 2007 року Україна прийняла Наказ Державної митної служби України N 734 "Про визначення вартостi мита на носiї iнформацiї, що мiстять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних" з метою запровадження пункту 2 Рiшення про оцiнку носiїв даних з записаним на них програмним забезпеченням для обладнання з обробки даних (Рiшення 4.1)

202. У вiдповiдь на питання члена Робочої групи щодо вiдповiдностi положень про мiнiмальнi цiни, якi мiстяться в Законi України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України" N 1877-IV вiд 24 липня 2004 року, методу митної оцiнки, який передбачений в Статтi 273 Митного кодексу, представник України зазначив, що Закон "Про державну пiдтримку сiльського господарства України" не передбачає обов'язкове застосування мiнiмальних закупiвельних цiн на iмпортнi товари. Мiнiмальнi закупiвельнi цiни використовуються як показник для здiйснення ринкового втручання, яке спрямоване на пiдтримку нацiональних виробникiв сiльськогосподарської продукцiї. Вiн наголосив, що цей тимчасовий захiд спрямований на недопущення або припинення формування спекулятивних цiн або цiн за зговором в сiльськогосподарському секторi у випадках неефективностi процедур державної iнтервенцiї. Вiн зазначив, що вiдповiдно до Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України"" N 401-V вiд 30 листопада 2006 року, положення щодо застосування мiнiмальних закупiвельних цiн до iмпорту, а також застосування iмпортних або експортних квот були скасованi.

203. Член Робочої групи висловив занепокоєння з приводу Протоколiв про спiвпрацю, пiдписаних Державною митною службою та вiтчизняними iмпортерами м'яса. Згiдно з цими Протоколами, угоди з цими iмпортерами можна брати за основу для визначення митної вартостi м'яса, яке ввозиться iншими iмпортерами (подiбнi домовленостi були укладенi i по вiдношенню до риби). Цей Член робочої групи зазначив, що цi домовленостi порушують Статтю VII:2(a) ГАТТ. У вiдповiдь представник України сказав, що цi протоколи не були зареєстрованi в Мiнiстерствi юстицiї i тому не встановлюють обов'язкових правил для визначення митної вартостi такої продукцiї. З його точки зору цi домовленостi були спрямованi на спрощення митних процедур та посилення спiвпрацi. Вiн пiдкреслив, що митна вартiсть товарiв визначається у вiдповiдностi з положеннями Митного кодексу (Статтi 266 - 274).

204. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна застосовуватиме положення СОТ, якi стосуються митної оцiнки, в тому числi Угоду про застосування Статтi VII ГАТТ 1994 року та Додаток I (Пояснювальна записка) та пункт 2 Рiшення про оцiнку носiїв iнформацiї, якi мiстять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних (Рiшення 4.1), яким передбачається, що оцiнка програмного забезпечення базується на вартостi носiя. Вiн зазначив, що Україна не буде використовувати будь-яку форму посилання на iншi цiни або мiнiмальнi цiни або фiксовану оцiнку з метою оцiнки iмпорту, а також що всi методи оцiнки, якi використовуються, вiдповiдають методам, що передбаченi в Угодi СОТ про застосування Статтi VII ГАТТ 1994 року. Робоча група взяла це повiдомлення до уваги.

- Правила походження товарiв

205. Представник України повiдомив, що не преференцiйнi правила встановлення походження товарiв регулюються Роздiлом XII Митного кодексу України, Статтi 276 - 285. Кодексом встановлюються основнi критерiї визначення походження товарiв, а Постанова КМУ "Про затвердження порядку визначення країни походження товару, що перемiщується через митний кордон України" N 1864 вiд 12 грудня 2002 року передбачає бiльш детальнi правила. Iншi законодавчi акти включають Постанову Кабiнету Мiнiстрiв України N 1861 вiд 12 грудня 2002 року, якою схвалено порядок верифiкацiї сертифiкатiв про походження товарiв з України, та Постанову Кабiнету Мiнiстрiв України N 2030 вiд 27 грудня 2002 року, якою схвалено перелiк виробничих i технологiчних операцiй для визначення критерiю достатньої переробки товару та порядок його встановлення i застосування при визначеннi країни походження товару. Впровадження положень Статтi 2(h) та Додатку II, пункт 3(d) Угоди про правила визначення походження товарiв (тобто право iмпортера, експортера або будь-якої особи, що мають обґрунтованi пiдстави вимагати встановлення походження товарiв до його вiдвантаження, з його виконанням протягом 150 днiв та на термiн чинностi протягом 3 рокiв, за умови, що факти та умови, на яких ґрунтується оцiнка, є порiвнянними) забезпечено, на його погляд, шляхом прийняття Кабiнетом Мiнiстрiв Постанови "Про доповнення Порядку визначення країни походження товару, що перемiщується через митний кордон України" N 1443 вiд 28 жовтня 2004 року.

206. Вiн додав, що Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України" N. 3269-IV вiд 22 грудня 2005 року внiс змiни до Роздiлу XII Митного кодексу. Цi змiни передбачають застосування критерiю змiни тарифної назви згiдно з номенклатурою, адвалерного критерiю (Стаття 2(a) Угоди про правила визначення країни походження), та критерiю останньої операцiї з обробки (кумулятивний принцип). Цi змiни також роздiляють преференцiйнi та непреференцiйнi правила визначення походження товару. Крiм того, цi змiни врегулювали визначення країни походження упаковки, яка має декларуватися окремо вiд товару, та визначення країни походження компонент, часин та iнструментiв, якi мають використовуватися разом iз машинами, устаткуванням, вузлами або транспортними засобами (Статтi 9 та 7 роздiлу 1 спецiального додатку до Кiотської конвенцiї).

207. Член Робочої групи зазначив, що вивчення змiн до роздiлу XI Митного кодексу виявило, що змiни до Статтi 277 не є достатньо конкретними, щоб забезпечити реалiзацiю положень Статтi 2(h) та Додатку II, пункту 3(d) Угоди про правила визначення країни походження. У вiдповiдь представник України послався на Постанову Кабiнету Мiнiстрiв України N 1443 вiд 28 жовтня 2004 року, яка набула чинностi з 1 сiчня 2005 року та спрямована на забезпечення дотримання зазначених вище вимог.

208. Стосовно преференцiйних правил походження, вони регулюються мiжнародними договорами та угодами, укладеними Україною. На сьогоднi, вони включають правила походження країн СНД, прийнятi Радою мiнiстрiв Спiвдружностi незалежних держав 30 листопада 2000 року, i правилами походження товарiв, що мiстяться в угодi про вiльну торгiвлю з колишньою Югославською Республiкою Македонiя. Правила походження країн СНД ґрунтуються на критерiї всеосяжностi або мiнiмальної обробки, а також - для оброблених товарiв - на критерiї iстотної трансформацiї iз змiною тарифного найменування (на рiвнi 4 знакiв ГС) та/або адвалерної процентної частки. Iмпорт з країни СНД, який охоплюється критерiєм повного виробництва, включає кориснi копалини, продукцiю рослинного походження, тварин та продукцiї тваринництва, рибу та рибопродукти, продукцiя, видобута з дна або надр моря, вiдходи або брухт, високотехнологiчнi товари, виробленi у вiдкритому космосi або на борту космiчних кораблiв, якi належать країнi СНД або орендуються у неї; або товари, якi виробленi виключно з матерiалiв, що зазначенi вище. Простi складальнi процеси; процеси пiдготовки товару до його збуту та перевезення; процеси, якими забезпечується збереження товару пiд час його зберiгання або транспортування; змiшування товарiв (компонентiв), яке не призводить до iстотних змiн продукцiї, отриманої з вихiдних компонентiв; а також забiй худоби не вважаються такими, що вiдповiдають критерiю достатнього ступеню переробки товару. Iмпорт з країни СНД вважається таким, що пройшов достатню переробки у разi, коли частка доданої вартостi перевищує 50 %. Що стосується правил, якими визначається мiсце проживання або мiсцезнаходження, товар пiдпадає пiд режим вiльної торгiвлi у разi, коли вiн продається на пiдставi контракту/договору, який пiдписаний резидентами країн СНД, або у разi, коли такий товар iмпортується з територiї країни СНД фiзичною особою, яка є резидентом iншої країни СНД. Для того, щоб пiдпадати пiд дiю цього режиму, товари не можуть покидати територiю країн СНД, окрiм випадкiв, коли пряме перевезення є неможливим в силу географiчного розташування країн СНД або у випадках, погоджених з вiдповiдними органами. Правила включають в себе положення про право вимагати проведення попередньої оцiнки визначення. Правила опублiкованi в офiцiйних газетах та розмiщенi в Iнтернетi. Митний кодекс включає додатковi положення стосовно конфiденцiйностi iнформацiї, право оскарження рiшень митних органiв до суду та вiдсутнiсть зворотної дiї згiдно з Конституцiєю України.

209. У вiдповiдь на прохання роз'яснити посилання на "країни" та "товари", яке мiститься в Статтях 278 та 279 Митного кодексу, представник України зазначив, що критерiй достатньої переробки стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) застосовується у вiдповiдностi з Митним кодексом та Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 2030 вiд 27 грудня 2002 року. Вiдповiдно до цiєї Постанови, до товарiв походженням iз країн, з якими укладено мiжнароднi договори (мiждержавнi, мiжурядовi), що регламентують порядок визначення країни походження товару, критерiй достатньої переробки застосовується на пiдставi положень таких договорiв. У разi, коли критерiй достатньої переробки не обумовлено мiжнародним договором, зазначений критерiй встановлюється та застосовується на пiдставi положень Статей 279 i 280 Митного кодексу. У вiдповiдностi з положеннями Статтi 279 Митного кодексу, Кабiнет мiнiстрiв має повноваження визначати критерiї достатньої переробки для окремих країн або товарiв. Згiдно з цiєю Статтею, критерiй достатньої переробки визначається правилом, яке потребує в результатi переробки товару змiни класифiкацiйного коду товару за Гармонiзованою системою опису та кодування товарiв на рiвнi будь-якого з перших чотирьох знакiв, або правилом адвалерної частки або перелiком виробничих та технологiчних операцiй. Перелiк (визначений Кабiнетом мiнiстрiв України згiдно з Постановою N 2030 вiд 27 грудня 2002 року) виробничих i технологiчних операцiй для визначення критерiю достатньої переробки товару включає товари, якi входять до Груп ГС 25 та 27 i Заголовкiв ГС 2818, 3301, 3403, 4001, 4017, 7103, 7111 та 8702 - 8704. Якщо Кабiнетом Мiнiстрiв України не встановлено правила для конкретних товарiв, тодi критерiй достатньої переробки визначається змiною класифiкацiйного коду товару за Гармонiзованою системою опису та кодування товарiв.

210. На запитання про обов'язкову вимогу щодо сертифiкату походження для певних товарiв, що ввозяться на територiю України, представник України додав, що Статтею 282 Митного кодексу передбачається обов'язкова вимога щодо сертифiкатiв походження для товарiв походженням з країн, щодо яких Україна застосовує преференцiйний режим; для товарiв, на ввезення яких з вiдповiдних країн поширюється регулювання кiлькiсними обмеженнями (квотування) або iншi заходи регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi; якщо це передбачено мiжнародними договорами України або законами України у сферi захисту навколишнього середовища, захисту здоров'я громадян, захисту прав споживачiв, громадського порядку, державної безпеки та iнших життєвих iнтересiв, яке передбачено в Конституцiї України, в тому числi екологiчну, економiчну та iнформацiйну безпеку України; або у випадках, коли в документах, поданих для цiлей митного оформлення товарiв, не мiститься вiдомостей про походження товарiв, або якщо органи митницi мають обґрунтованi пiдстави вважати, що заявлена у декларацiї iнформацiя стосовно походження товарiв є невiрною. Сертифiкат походження не є обов'язковим для отримання товарами режиму найбiльшого сприяння. Сертифiкати походження на товари, що ввозяться до України, включають декларацiю (письмову заяву), що засвiдчує країну походження, а також довiдку торгово-промислової палати (або iншого компетентного органу) країни - експортера, що пiдтверджує дiйснiсть iнформацiї, що мiститься в сертифiкатах походження. У Статтi 284 Митного кодексу зазначається, що митне оформлення та звiльнення товарiв, країна походження яких не може бути достовiрно встановлена, допускається без сертифiкату походження за умови сплати мита у повному обсязi. "Звичайна" ставка ввiзного мита завжди встановлюється для такого iмпорту товару без сертифiката походження. Проте, iмпортери можуть вимагати повернення сплаченого мита на товари, щодо яких застосовується пiльговий режим, подавши сертифiкат походження не пiзнiше, нiж протягом року вiд дати митного оформлення. Що стосується вiльних зон, правила походження товарiв, якi ввозяться iз спецiальних економiчних зон визначаються у порядку, передбаченому Статтею 18 Закону "Про Єдиний митний тариф" N 2097-XII вiд 5 лютого 1992 року. Вiн пiдтвердив, що цi правила є нормальними правилами про походження товарiв та що вони застосовуються до товарiв, якi експортуються з зон до решти територiї України. Бiльш того, iз прийняттям Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" N 2505-IV вiд 25 березня 2005 року, правила походження товарiв застосовуються в однаковому порядку на всiй територiї України, в тому числi всi спецiальнi економiчнi зони.

211. Член Робочої групи зазначив, що вимога супроводжувати iмпортованi товари, яким надається режим найбiльшого сприяння, сертифiкатом походження (як зазначено у попередньому пунктi) є неприйнятною, оскiльки бiльшiсть торговельних партнерiв України будуть членами СОТ, на яких поширюватиметься дiя преференцiйних ставок мита. Цей член Робочої групи вважає необхiдним внести змiни до цього "слабкого мiсця" таким чином, щоб вищi "загальнi" ставки мита не застосовувались автоматично у цьому випадку. Україну попросили взяти на себе зобов'язання внести вiдповiднi змiни до свого законодавства, щоб у разi вiдсутностi адекватного зазначення походження або на пiдставi сертифiкатiв, або правил достатньої обробки Україна застосовувала ставки як для режиму найбiльшого сприяння.

212. Представник України вiдповiв, що її "звичайнi" ставки мита були в основному приведенi до рiвню "преференцiйних" ставок мита за режимом найбiльшого сприйняття, та що тiльки менше 5 % українських тарифних статей нараховуються за "звичайними" тарифними ставками, i є вищими за вiдповiднi "преференцiйнi" ставки. Як наслiдок, вимогу щодо проведення змiн в українському законодавствi було визнано непотрiбною.

213. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу преференцiйнi та непреференцiйнi правила визначення походження України будуть вiдповiдати положенням Угоди СОТ про правила визначення походження, а також що вимоги Статтi 2(h) та Додатку II, пункту 3(d) Угоди, якi вимагають надання на вимогу оцiнки походження iмпортованих товарiв та визначають умови, за яких вона надається, будуть включенi до нормативно-правового поля України до дати вступу. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

- Iншi митнi формальностi

214. Деякi члени Робочої групи заявили, що процедури митного оформлення продовжують становити справжню проблему для бiзнесу, i що слiд Україну заохочувати спрощувати їх i надалi. Член Робочої групи зазначив, що iмпортери повиннi мати "сертифiкат про перевiрку товарiв", який видається Торгово-промисловою палатою України або її регiональними вiддiленнями, де визначається товарна номенклатура ввезення, i запитав, чому це не можуть робити працiвники митницi. Цей член Робочої групи зазначив, що використання недержавних установ для визначення класифiкацiї iмпорту є проблематичним, оскiльки при цьому не обов'язково буде забезпечено захист через дотримання положень СОТ, та не можна буде гарантувати право на апелювання проти дiй митних органiв у незалежному апеляцiйному органi. Україну попросили пояснити, чому Митна служба не вiдповiдає за встановлення товарної класифiкацiї iмпортних товарiв, а також вказати, коли Митна служба вiдновить виконання цiєї функцiї.

215. У вiдповiдь представник України зазначив, що новий Митний кодекс зокрема має на метi спрощення митних процедур. Вiн також вказав на змiни до Закону "Про єдиний збiр, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", якi спрощують митнi процедури та оптимiзують процес митного оформлення. Вiн наголосив, що Митна служба є головним органом, який вiдповiдає за визначення товарної класифiкацiї товарiв i прийнятi нею рiшення про товарну класифiкацiю товарiв є обов'язковими для юридичних та фiзичних осiб (Стаття 313 нового Митного кодексу). У випадках, коли посадова особа митного органу та iмпортер (декларант) мають рiзнi погляди щодо вiдповiдного коду, декларант може звернутися з оскарженням до вищого органу Митної служби або до суду. Iмпортери можуть також звернутися до Торгово-промислової палати України за висновком щодо класифiкацiї товару (експертним висновком) у випадку виникнення спору з митною службою або коли класифiкацiя становить складне технiчне завдання, але вони не зобов'язанi робити це. Пiсля одержання письмового запиту Торгово-промислова палата України та її регiональнi вiддiлення визначають вiдповiдний код ГС вiдповiдно до Закону України "Про торгово-промисловi палати в Українi" N 671/97-ВР вiд 2 грудня 1997 року. Методологiчнi та експертнi документи, що видаються Торгово-промисловою палатою в межах сфери її компетенцiї, є обов'язковими для виконання на всiй територiї України. Тому експертний висновок Торгово-промислової палати щодо товарної класифiкацiї iмпортних товарiв будуть враховуватися Митною службою, у разi їх подання iмпортером. Права оскаржувати рiшення митних органiв України або iнших державних органiв гарантується процесуальним законодавством.

216. Представник України пiдтвердив, що класифiкацiя товарiв для цiлей митного оформлення буде здiйснюватися чiтко у вiдповiдностi до Гармонiзованого опису товарiв та систем кодування Свiтової органiзацiї торгiвлi, i що висновок Торгово-промислової палати щодо класифiкацiї товару (експертний висновок) бiльше не вимагається для отримання лiцензiї на право iмпорту або експорту або для здiйснення будь-яких iнших обов'язкових митних операцiй. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

- Iнспекцiя до вiдвантаження

217. Вiдзначивши, що Україна не вимагає обов'язкової iнспекцiї товарiв до вiдвантаження, члени Робочої групи заявили, що якщо Україна буде використовувати послуги iнспекцiї до вiдвантаження в майбутньому, вони повиннi вiдповiдати положенням СОТ, наприклад, у використаннi зборiв за наданi послуги, дотриманнi iнших вимог СОТ у митному проходженнi, та у наданнi права оскарження рiшень, прийнятих за наслiдками iнспекцiї до вiдвантаження.

218. Представник України пiдтвердив, що якщо Україна застосує вимоги до проведення iнспекцiї до вiдвантаження у майбутньому, то такий захiд буде тимчасовим i вiдповiдатиме вимогам Угоди про iнспекцiї до вiдвантаження та iншим угодам СОТ. Україна забезпечить, щоб дiяльнiсть пiдприємств, якi здiйснюватимуть такi iнспекцiї, вiдповiдала положенням угод СОТ, в тому числi угоди про процедури лiцензування iмпорту, про оцiнку митної вартостi, про технiчнi бар'єри у торгiвлi, про застосування санiтарних та фiтосанiтарних заходiв, про сiльське господарство, про правила визначення походження, та до ГАТТ 1994 року. Плати i збори пiдприємств, якi здiйснюватимуть такi iнспекцiї, встановлюватимуться вiдповiдно до Статтi VIII ГАТТ 1994 року, i Україна забезпечить, щоб вимоги та процедури таких пiдприємств вiдповiдатимуть вимогам Угод СОТ щодо прозоростi та конфiденцiйностi, в тому числi Статей X ГАТТ 1994 року. Рiшення таких пiдприємств зможуть бути оскарженi iмпортерами у той самий спосiб i вiдповiдно до тiєї ж процедури, що i рiшення адмiнiстративних органiв України. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

- Антидемпiнговий режим, режими компенсацiйних мит та захисних заходiв

219. Представник України повiдомив, що Закон України "Про Єдиний митний тариф" N 2097-XII вiд 5 лютого 1992 року визначає загальнi положення про застосування антидемпiнгових, компенсацiйних та спецiальних заходiв.

220. Детальнi положення щодо застосування антидемпiнгового режиму виписанi у Законi України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту" N 330-XIV вiд 22 грудня 1998 року, iз змiнами та доповненнями внесеними Законами України N 1595-III вiд 23 березня 2000 року та N 860-IV вiд 22 травня 2003 року. Змiни та доповнення мали редакцiйний характер. Пiзнiше вийшов Закон України N 3027-IV "Про внесення змiн до Закону України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту" щодо процедурних питань антидемпiнгового розслiдування", який набув чинностi 30 грудня 2005 року та внiс змiни до законодавства, що дiяло у цiй сферi. Реалiзацiя цих змiн до законодавства не потребує прийняття додаткових нормативно-правових актiв. Антидемпiнговi процедури iнiцiюються мiсцевим виробником, його трудовим колективом або профспiлкою, шляхом подання скарги вiд iменi нацiональної галузi промисловостi до Мiнiстерства економiки. До скарги повиннi бути включенi свiдчення факту демпiнгу та завданої шкоди, та докази зв'язку мiж демпiнговим iмпортом та шкодою, завданою мiсцевiй промисловостi. Мiжвiдомча комiсiя з питань зовнiшньої торгiвлi розглядає скаргу, а також рекомендацiї Мiнiстерства економiки та приймає рiшення щодо доцiльностi проведення розслiдування. Антидемпiнгове розслiдування провадиться Мiнiстерством спiльно з Державною митною службою та Мiжвiдомчою комiсiєю з питань зовнiшньої торгiвлi. Рiшення про застосування антидемпiнгового мита, яке є єдиним засобом захисту вiд демпiнгу вiдповiдно до Закону, оголошується Мiжвiдомчою комiсiєю з питань зовнiшньої торгiвлi. Антидемпiнговi заходи, що встановлювалися протягом 2000 - 2005 рокiв, наводяться бiльш докладно у Таблицi 18.

221. Вiн додав, що антидемпiнгове законодавство України ґрунтується на положеннях Угоди про застосування Статтi VI Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року, та, на його думку, вiдповiдає нормам Угоди. Вiн зазначив, що Україну нiколи не звинувачували у порушеннi норм i вимог СОТ при застосуваннi антидемпiнгових заходiв. Втiм, мiнiмальнi пороговi значення стосовно обсягiв демпiнгового iмпорту в положеннях дiючого законодавства є вищими у порiвняннi з пороговими значеннями, закладеними в Угодi, оскiльки цi пороговi значення базувалися на частцi обсягу споживання. Виконання декiлькох положень, що стосуються мiнiмальних порогових значень, у Законi прив'язане до вступу України до СОТ, зокрема, Стаття 16, частина 4; i Стаття 12, частина 9 (абзац 2) i частина 7. У вiдповiдь на конкретнi питання членiв Робочої групи щодо того, чи не було запроваджено в Українi практику iнформування вiдповiдних органiв влади країни-експортера про iнiцiювання антидемпiнгового розслiдування, i чи планується таку практику ввести пiсля вступу до СОТ, представник України повiдомив, що вiдповiдний Закон передбачає обов'язкове надання повiдомлення вiдповiдним органам в країнi-експортерi про початок антидемпiнгового розслiдування. На практицi, Мiнiстерство закордонних справ України надає таке повiдомлення шляхом iнформування вiдповiдних органiв в зарубiжних країнах. Вiн пiдтвердив, що жодне антидемпiнгове мито не буде застосовано до товарiв, iмпорт яких складатиме менше 3 % вiд загального обсягу iмпорту. У вiдповiдь на поставлене запитання представник України пiдтвердив, що Україна застосовує принцип меншого мита в ходi своїх антидемпiнгових розслiдувань.

222. Законом України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту" N 331-XIV вiд 22 грудня 1998 року, встановлено детальнi положення щодо застосування компенсацiйних заходiв. Цей Закон ґрунтуються на вимогах Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи. Подiбно до антидемпiнгових процесiв розслiдування проводить Мiнiстерство економiки спiльно з Державною митною службою та Мiжвiдомчою комiсiєю з мiжнародної торгiвлi. Разом з тим, жодної справи про компенсацiйне мито не було iнiцiйовано за цим законом з 1998 року.

223. Представник України повiдомив, що Законом України "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну" N 332-XIV вiд 22 грудня 1998 року виписанi докладнi положення щодо застосування заходiв захисту. Вони застосовуються рiшенням Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi за результатами розслiдування, проведеного Мiнiстерство економiки. Завершенi та поточнi спецiальнi розслiдування перелiченi у Таблицi 19. Заходи нагляду щодо iмпорту в Україну застосовуються, якщо в ходi спецiального розслiдування не вдалося встановити нанесення шкоди нацiональному товаровиробнику, але є загроза заподiяння такої шкоди в майбутньому. В такому випадку нагляд за обсягами та вартiстю iмпорту буде здiйснюватися шляхом видачi автоматичних лiцензiй на iмпорт, обсяг видачi лiцензiй не обмежується. Компетентнi органи перевiрили вiдповiднiсть вимог Закону N 330-XIV вiд 22 грудня 1998 року положенням Угоди про захиснi заходи i дiйшли висновку, що переважна їх бiльшiсть повнiстю вiдповiдає нормам цiєї Угоди. Втiм, є й деякi суперечностi, зокрема, у Статтi 13, частинi 3, де визнається, що шкода могла бути спричинена iншими факторами, окрiм зростання обсягiв iмпорту, але не вимагається, щоб шкода внаслiдок цих iнших факторiв була вiднесена на рахунок зростання обсягiв iмпорту, як це вимагається за Статтею 4.2 Угоди про захиснi заходи; а також у Роздiлi IV, де передбачено "Заходи спостереження", якщо Мiнiстерством у процесi розслiдування буде встановлено факт загрози завдання серйозної шкоди - за необхiдностi, до винесення остаточного визначення, тобто положення, яке не має аналогу в Угодi. Положення Статтi 16 не вiдповiдають повнiстю нормам Статтi 5.1 Угоди про захиснi заходи. Окрiм цього, при застосуваннi остаточних заходiв, Стаття 16.3 вимагає вiд Комiсiї вказати країни, що суперечить нормам Статтi 2.2. Угоди, хоча Статтею 21 країни-члени СОТ, що розвиваються, звiльняються вiд дiї цiєї вимоги. Статтi 18 та 19 Закону необхiдно переглянути на предмет узгодження строкiв та процедур розгляду та лiбералiзацiї захисних заходiв з вимогами Статтi 7 Угоди. У зв'язку з цим, Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну" набув чинностi 25 листопада 2005 року. Це нове законодавство не потребувало нiяких додаткових нормативних актiв для його реалiзацiї.

224. Деякi члени Робочої групи зауважили, що окремi основнi положення Закону "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту" N 330-XIV вiд 22 грудня 1998 року, Закону "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту" N 331-XIV вiд 22 грудня 1998 року, i Закону N 332-XIV вiд 22 грудня 1998 року не повнiстю вiдповiдають Угодi СОТ про застосування Статтi VI ГАТТ вiд 1994 року, Угодi про захиснi заходи, i Угодi про субсидiї i антидемпiнговi заходи. Хоча в багатьох випадках причиною цього можуть бути проблеми перекладу, непорозумiння може також виникнути щодо значення самої концепцiї. З огляду на прийняття нового законодавства, цей член Робочої групи залишив за собою право зробити подальшi коментарi пiсля вивчення нових текстiв антидемпiнгових та спецiальних положень. Цей член Робочої групи також вiдзначив, що необхiднi змiни до законодавства, щоб привести Закон N 331-XIV "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту" вiд 22 грудня 1998 року у вiдповiднiсть з положеннями та нормами СОТ. У вiдповiдь, представник України сказав, що Україна врахувала занепокоєння цього члена Робочої групи в змiнах до вiдповiдного iснуючого законодавства України.

225. Деякi члени Робочої групи зосередили увагу на рядi труднощiв, пов'язаних iз виконанням Україною захисних заходiв. Стосовно таких заходiв, вжитих у 2000 роцi щодо iмпортованих плит, листiв, плiвок та iнших виробiв з полiуретану, члени Робочої групи вiдзначили, що iнформацiю було одержано iз запiзненням i до того ж не у повному обсязi для того, щоб довести факт рiзкого збiльшення обсягiв iмпорту, шкоди для промисловостi та зв'язок мiж цими двома факторами. Бiльше того, захиснi квоти були встановленi на рiвнi, що був приблизно у 2,5 рази нижчим вiд середнiх показникiв iмпорту за останнi три репрезентативнi роки, що суперечило Статтi 5 Угоди про захиснi заходи. Цi члени Робочої групи звернулись iз проханням у якнайшвидшi термiни скасувати цi та iншi захиснi заходи та правила, що не вiдповiдають нормам СОТ. Член робочої групи попросив надати iнформацiю щодо поточного стану антидемпiнгових заходiв стосовно електричних лампочок розжарювання.

226. У вiдповiдь представник України заявив, що iмпорт полiуретану спричинив значну шкоду нацiональним виробникам i, конкретнiше, призвiв до скорочення вiтчизняного виробництва полiуретану на 33 %. Цей наслiдок було встановлено спецiальним розслiдуванням. Вiн зазначив, що застосування спецiальних заходiв до iмпорту полiуретану було припинене 3 жовтня 2003 року (Рiшення N СП-83/2003/52-49 Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi). На сьогоднiшнiй день Україна застосовує захиснi заходи до iмпорту п'яти найменувань товарiв, чотири з яких пiдпадають пiд дiю квоти i одне - пiд дiю додаткового мита. Понад 92 % iмпорту до введення захисних заходiв було походженням з країн, що не є членами СОТ. Стосовно електричних лампочок розжарювання вiн сказав, що антидемпiнговi заходи по вiдношенню до цiєї продукцiї залишатимуться в силi до 15 сiчня 2008 року. Вiн додав, що перегляд антидемпiнгових заходiв регулюється Статтями 18 - 22 Закону України "Про захист нацiонального виробника вiд демпiнгового iмпорту".

227. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна застосовуватиме антидемпiнговi, компенсацiйнi або захиснi заходи у повнiй узгодженостi з вiдповiдними положеннями Угод СОТ, в тому числi положення Угод СОТ про застосування Статтi VI, про субсидiї та компенсацiйнi заходи та про захиснi заходи. Пiсля вступу до СОТ Україна внесе змiни до своїх законодавчих актiв щодо антидемпiнгових, компенсацiйних та захисних заходiв для забезпечення повної вiдповiдностi з вiдповiдними положеннями СОТ, в тому числi основними положеннями щодо судового розгляду, положень, якi дозволяють участь iноземних пiдприємств, органiзацiй та урядових органiв, та повiдомить СОТ про запровадженi змiни. Вiн також пiдтвердив, що пiсля вступу до СОТ Україна повiдомить та надасть копiї своїх законодавчих актiв у цих сферах, в тому числi будь-якi нормативнi акти по впровадженню, до вiдповiдних комiтетiв СОТ. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

B. РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ

- Митнi тарифи, збори та платежi за наданi послуги, застосування внутрiшнiх податкiв до експорту та мiнiмальнi експортнi цiни

228. Представник України повiдомив, що ставки експортних митних тарифiв визначаються Законом України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" N 180/96-ВР вiд 7 травня 1996 року; Законом України "Про ставки вивiзного (експортного) мита на насiння деяких видiв олiйних культур" N 1033-XIV вiд 10 вересня 1999 року iз змiнами i доповненнями, внесеними Законом України N 2555-III вiд 21 червня 2001 року, а також Законом України "Про вивiзне (експортне) мито на вiдходи та брухт чорних металiв" N 216-IV вiд 24 жовтня 2002 року. Види продукцiї та вiдповiднi чиннi ставки митного тарифу наведено у Таблицi 20(a).

229. Деякi члени Робочої групи заявили, що експортнi митнi тарифи України є надто високими, наслiдком чого є значне викривлення стану торгiвлi, а в деяких випадках це взагалi робить торгiвлю неможливою. Член Робочої групи висловив окрему стурбованiсть щодо експорту брухту чорних металiв. Iнший член Робочої групи зазначив, що, як виглядає, Україна застосовує пов'язаний iз торгiвлею iнвестицiйний захiд у розумiннi пункту 2(c) Додатку до Угоди про пов'язанi з торгiвлею iнвестицiйнi заходи шляхом звiльнення вiд сплати вивiзного (експортного) мита сiльськогосподарських виробникiв в залежностi вiд виробництва певної сiльськогосподарської товарної продукцiї. Цей член Робочої групи зазначив, що очiкується, що Україна забезпечить дотримання своїх майбутнiх зобов'язань за Угодою про пов'язанi з торгiвлею iнвестицiйнi заходи. Українi також поставили вимогу надалi продовжувати поступову вiдмiну своїх експортних митних тарифiв, з тим, щоб до моменту вступу України до СОТ зовсiм їх лiквiдувати, що дозволить Українi взяти на себе зобов'язання не справляти експортне мито, коли вона вже буде членом СОТ. Окремi члени - країни, що розвиваються, навпаки, мають дуже позитивне вiдношення до застосування експортного мита як до iнструменту стимулювання розвитку. Iншi члени вiдмiтили, що застосування експортного мита не вiдповiдає правилам СОТ.

230. У вiдповiдь представник України вiдзначив, що експортнi мита самi по собi вiдповiдають Угодам СОТ, але визнав, що високе експортне мито може становити перешкоду торгiвлi i, таким чином, потребує зниження. Експортне мито на насiння олiйних культур призвело до кращого використання виробничих потужностей з переробки насiння i збiльшення обсягiв вiтчизняного виробництва олiї, маргарину, спецiальних жирiв та майонезу. Стосовно ж живої худоби та шкiряної сировини, вiн вiдзначив, що спожиття м'яса i м'ясної продукцiї вiдчутно скоротилося в Українi протягом дев'яностих рокiв, на шкоду вiтчизняних виробникiв. Запровадження експортного мита на сирi шкiри призвело до вiдчутного полiпшення структури українського експорту сирих шкiр. Україна визнала негативний вплив експортного мита на iнвестицiї та двосторонню торгiвлю.

231. Стосовно висловленої членом Робочої групи стурбованостi, пов'язаної з ТРIМ, вiн пiдкреслив, що сiльськогосподарським виробникам, якi є юридичними особами, дозволено експортувати живi худобу (як передбачено в Законi України вiд 7 травня 1996 року N 180/96-ВР), за винятком молодих тварин вагою 350 кг i менше, та шкiряну сировину власного виробництва без сплати експортного мита.

232. Стосовно специфiчних ставок експортного мита, вiн пiдтвердив, що вiдповiдно до Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про ставки вивiзного (експортного) мита на насiння деяких видiв олiйних культур" N 2773-IV вiд 7 липня 2005 року, Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" N 356-V вiд 16 листопада 2006 року, Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на вiдходи та брухт чорних металiв" N 400-V вiд 30 листопада 2006 року та Закону України "Про ставки вивiзного (експортного) мита на брухт легованих чорних металiв, брухт кольорових металiв та напiвфабрикати з їх використанням" N 441-V вiд 13 грудня 2006 року, передбачається застосування нових ставок експортного мита з дати вступу України до СОТ. Зокрема, (i) мито на експорт насiння олiйних культур буде зменшено на дату вступу до СОТ до 16 вiдсоткiв, а потiм до 10 вiдсоткiв, на один процент щороку; (ii) мито на експорт "великої рогатої худоби живої" та на "баранiв та овець живих" буде зменшено на дату вступу до СОТ до 50 вiдсоткiв та потiм до 10 процентiв шляхом п'ятивiдсоткових скорочень щороку; (iii) мито на експорт шкiри (великої рогатої худоби, овець та свиней) буде зменшено з 30 до 20 вiдсоткiв, шляхом щорiчного скорочення на один процент; (iv) експортне мито на вiдходи i брухт чорних металiв буде зменшено до 10 євро за тону протягом шестирiчного перiоду, починаючи з дати вступу до СОТ; та (v) експортне мито на брухт кольорових металiв буде зменшено до 15 вiдсоткiв. Детальний графiк зменшення зазначених ставок наведено у Таблицi 20(b).

233. Деякi члени Робочої групи вiдзначили, що Україна також встановила мiнiмальнi "iндикативнi" експортнi цiни на широке коло товарiв, i поставили вимогу, щоб Україна пояснила, чому цей захiд не можна розглядати, як обмеження експорту, або як такий, що має вiдношення до обмежень експорту. У члена Робочої групи виникло питання вiдносно вiдсутностi впливу мiнiмальних експортних цiн на штучно низькi внутрiшнi цiни на експортнi товари. Цей член Робочої групи також зазначив, що цi мiнiмальнi експортнi цiни не вiдповiдають Статтi XI ГАТТ 1994 року. Iнший член Робочої групи зазначив, що товари, що пiдпадають пiд мiнiмальнi "iндикативнi" цiни, також пiдпадають пiд дiю вимог про реєстрацiю експортних контрактiв, i попросив надати обґрунтування такого заходу.

234. Представник України вiдповiв, що Указ Президента "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цiнової полiтики у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi" N 124/96 вiд 10 лютого 1996 року встановив мiнiмальнi iндикативнi цiни для українського експорту (визнавши таким, що втратив чиннiсть Указ Президента 691/94 вiд 18 листопада 1994 року). У Господарському Кодексi N 436-IV вiд 16 сiчня 2003 роцi, що набрав чинностi сили з 1 сiчня 2004 року, збережено юридичну базу для встановлення iндикативних цiн (Стаття 189, пункт 4). Крiм того, Стаття 29 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" зазначає, що застосування iндикативних цiн на iмпорт та експорт може мати мiсце у вiдповiдь на дискримiнацiйнi або недружнi кроки iнших країн, митних союзiв або економiчних угрупувань. Україна не застосовуватиме таких заходiв, за винятком умов, оговорених в Угодi.

235. Iндикативнi цiни встановлюються для українського експорту з урахуванням (i) квот або лiцензування в країнi-iмпортерi - з метою забезпечення продажу українського експорту за прогнозованою ринковою цiною, яка iснує на iноземному ринку, та уникнення накладення обмежувальних заходiв; (ii) "спецiальних режимiв", тобто цiнових зобов'язань України для того, щоб дозволити призупинення антидемпiнгових розслiдувань, якi впливають на український експорт; (iii) спецiальних iмпортних процедур, якi дiють в Українi, тобто процедури мiжнародних торгiв або аналогiчних їм процедур та режим попереднiх iмпортних депозитiв, що вносяться у банки, як передбачено Статтею 19 Закону "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть"; (iv) спецiальних процедур згiдно зi Статтею 20 Закону "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть"; (v) антидемпiнгових заходiв на iноземних ринках для забезпечення встановлення українськими виробниками цiн на рiвнi, який вiдповiдає прогнозованiй цiнi, яка iснує на експортному ринку; (vi) вимог, що випливають iз мiжнародних зобов'язань України - наприклад, Угоди про призупинення антидемпiнгового розслiдування стосовно певних видiв металевого прокату з вуглецевої сталi. Вiн додав, що спецiальнi iмпортнi процедури, якi описанi в пунктi (iii) вище, не застосовуються в Українi й зазначив, що новий проект Закону "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" не передбачає будь-якi такi iмпортнi процедури. Виробники, оптовi постачальники та переробнi пiдприємства мають право продавати власну продукцiю експортерам за будь-якою цiною, в тому числi за цiнами нижчими за iндикативнi. Вiн пiдтвердив, що перелiк випадкiв застосування мiнiмальних iндикативних цiн, як зазначено в цьому пунктi, є виключним.

236. На його погляд, Стаття XI:I не стосується обмежень, якi тимчасово застосовуються з метою попередження критичного дефiциту товарiв, що мають вагоме значення для експортуючої країни. Мiнiстерство економiки встановило iндикативнi цiни на пiдставi аналiтичних даних Державного iнформацiйно-аналiтичного центру монiторингу зовнiшнiх товарних ринкiв (Держзовнiшiнформу), а також митних, фiскальних та статистичних державних органiв, банкiвських, iнформацiйних та iнших органiзацiй та iнститутiв. Iндикативнi цiни були встановленi пiсля проведення консультацiй з ведучими експортерами. Вiн зазначив, що мiнiмальнi iндикативнi цiни не мали на метi встановлення низьких внутрiшнiх цiн на експорт, тому що такi цiни не вiдносились до торгiвлi на внутрiшньому ринку. Iндикативнi експортнi цiни гарантують продаж продукцiї, що вироблена в Українi, за орiєнтовно встановленою вартiстю для ринку призначення. З причини того, що продавцi товарiв, якi мають певне значення для України, не завжди встановлюють цiни на рiвнi середнiх ринкових цiн, саме на них можуть розповсюджуватись заходи з обмеження, що застосовуються до iмпортерiв. Iндикативнi експортнi цiни встановленi з метою уникнення застосування обмежувальних заходiв у торгiвлi проти експортерiв з України, i в той же час зберiгаючи ринки збуту для нацiонального виробника. Конкретно, iндикативнi цiни на феросилiцiй, феросилiкохром, феросилiкомагнiй, карбамiд, листову сталь, товстолистовий прокат, амiак та арматуру для залiзобетону були пов'язанi з антидемпiнговими заходами iноземних торгових партнерiв, в той час як iндикативнi цiни на сiльськогосподарську продукцiю були встановленi для недопущення зниження митної вартостi та забезпечення ефективного запровадження експортного мита України. Вiн додав, що iндикативнi експортнi цiни застосовувалися лише у разi необхiдностi. Мiнiмальнi iндикативнi цiни, чиннi у червнi 2007 року, подано у Таблицi 21. Мiнiмальнi iндикативнi цiни переглядаються щомiсяця, а iнформацiю про поточний рiвень цiн можна знайти на веб-сайтi www.me.gov.ua.

237. Що стосується реєстрацiї експортних контрактiв, вiн зазначив, що не всi товари, щодо яких вимагається така реєстрацiя, пiдпадали пiд iндикативнi цiни. Указ Президента "Про втрату чинностi деякими указами Президента" N 1003/2005, яким скасовується вимога щодо реєстрацiї, вступив в силу 12 липня 2005 року. Таким чином, в Українi бiльше не дiють вимоги щодо реєстрацiї експортних контрактiв.

238. Член Робочої групи зазначив, що система мiнiмальних iндикативних експортних цiн накладає на експортера тягар обґрунтування того, чому товари повиннi продаватися за цiною, що не спiвпадає зi застосовуваною iндикативною цiною. Таким чином, товари не можуть експортуватися у разi, коли державнi органи не погодяться iз обґрунтуванням експортера. Деякi члени Робочої групи зазначили, що Українi слiд скасувати мiнiмальнi експортнi цiни (або вимоги щодо дозволу на експортнi цiни, якi не вiдповiдають мiнiмальним iндикативним цiнам) до дати свого вступу до СОТ, а також взяти зобов'язання не застосовувати та не повертатися до мiнiмальних експортних цiн пiсля дати вступу, таким чином забезпечуючи дотримання Статтi 4 Угоди про сiльське господарство та Статтi XI:I ГАТТ 1994 року.

239. Деякi члени Робочої групи висловили побажання, щоб Україна провела двостороннi переговори щодо зменшення експортного мита на брухт чорних та кольорових металiв у контекстi вступу до СОТ. На їхню думку результати таких переговорiв стануть частиною балансу зобов'язань та поступок, якi вiзьме на себе Україна для вступу до СОТ. Цi Члени пiдкреслили, що якщо згодом Україна пiднiме ставки експортного мита вище рiвню, якого вона зобов'язалася дотримуватися, це призведе до порушення балансу поступок, встановлених пiд час двостороннiх та багатостороннiх переговорiв про вступ до СОТ, i цi Члени матимуть право приймати належнi заходи для вiдновлення рiвноваги поступок. Деякi iншi Члени заявили, що це не упереджує їхньої точки зору стосовно статусу та легальностi експортного мита у контекстi угод СОТ.

240. Представник України пiдтвердив, що на сьогоднi експортнi мита застосовуються виключно до товарiв, наведених у Таблицi 20(a). Вiн також пiдтвердив, що Україна буде зменшувати експортнi мита у вiдповiдностi iз зв'язаними ставками, що мiстяться у таблицi 20 (b). Вiн також пiдтвердив, що по вiдношенню до цих товарiв Україна не буде анi збiльшувати експортнi мита, анi запроваджувати будь-якi заходи, якi мають еквiвалентний ефект, якщо це не буде виправдано виключенням згiдно з Угодою СОТ. Вiн також пiдтвердив, що iснуючi ставки мита та будь-якi змiни в їх застосуваннi будуть оприлюднюватися в офiцiйному виданнi. Представник України також пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна не буде застосовувати будь-яких обов'язкових мiнiмальних експортних цiн. Робоча група прийняла цi зобов'язання до уваги. Робоча група погодилася що цi зобов'язання не вносять змiни в тлумачення Угоди ГАТТ 1994, i не впливають на права та зобов'язання iнших країн-членiв виходячи з положень по застосуванню експортних мит, якi є заходами що вiдповiдають ГАТТ 1994.

- Обмеження експорту

241. Представник України зазначив, що Закон України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" N 959-XII вiд 16 квiтня 1991 року дозволяє запроваджувати кiлькiснi обмеження експорту (i) у випадку значної нестiйкостi внутрiшнього ринку, зокрема стосовно сiльськогосподарської продукцiї, риби i рибної продукцiї, харчових продуктiв та промислових товарiв першої необхiдностi, а також iнших товарiв, життєво важливих для України; (ii) для охорони життя людей, тваринного або рослинного життя або здоров'я, суспiльної моралi, природного середовища, нацiональних художнiх, iсторичних або археологiчних скарбiв, або нацiональної безпеки; (iii) експорту дорогоцiнних металiв, за винятком банкiвських металiв (Таблиця 22(b)); (iv) для захисту iнтелектуальної власностi, в тому числi патенти, товарнi знаки та авторськi права; (v) з метою забезпечення дотримання Україною своїх зобов'язань за мiжнародними угодами; або (vi) в рамках захисних заходiв. На його думку, цi положення вiдповiдають ситуацiям, якi передбаченi у Статтях XI, XIX, XX i XXI ГАТТ 1994 року та в Угодi ТРIПС.

242. Вiн додав, що Україна головним чином регулює експорт шляхом справляння мита за експорт певної продукцiї, як уже зазначалося вище. Крiм того, Україна заборонила експорт брухту кольорових металiв згiдно iз Законом "Про металобрухт" N 619-XIV вiд 5 травня 1999 року (Таблиця 22(a)). Вiн ще раз пiдкреслив, що Стаття XI:1 ГАТТ 1994 року не стосується заборони або обмежень експорту, запроваджених тимчасово для запобiгання серйознiй нестачi продукцiї, яка є вкрай важливою для країни-експортера. Експорт брухту металiв української вiйськової технiки, а також експорт зiбраних компонентiв/складових машин, кораблiв, суден, вiйськового обладнання та залiзничного рухомого складу не дозволяється з причин державної безпеки. Складовi/компоненти в розiбраному станi можуть, однак, експортуватися як брухт. Вiн пiдтвердив, що в Українi вiдсутня будь-яка заборона на експорт мiдної руди. Стаття 9 Закону "Про металобрухт" забороняє експорт металобрухту кольорових металiв, головним чином продукцiї металургiї у формi злиткiв, блокiв, пластин та iншої продукцiї у формi напiвфабрикатiв чорнової мiдi (в тому числi анодiв), а також металобрухту, одержаного в результатi демонтажу вiйськової технiки. Вiн додав, що зараз iснують добровiльнi експортнi обмеження, якi впливають на вивезення металопродукцiї. Цi заходи будуть скасованi пiсля вступу до СОТ, як зазначено у Таблицi 22(d).

243. Представник України сказав, що лiцензуванню пiдлягає дiяльнiсть з експорту наркотичних, психотропних речовин i прекурсорiв; дискiв для лазерних систем зчитування та обладнання для виробництва дискiв для лазерних систем зчитування а також полiкарбонату для виробництва оптичних пристроїв для зберiгання iнформацiї; криптографiчних систем та засобiв криптографiчного захисту; а також голографiчних захисних елементiв (Таблиця 10(a)). Товари, якi пiдлягають лiцензуванню експорту включають i) дорогоцiннi метали; (ii) певнi види металевого прокату з вуглецевої сталi, гарячий прокат без електролiтичного або iншого металевого покриття, не у валках, завширшки понад 150 мм, що поставляються до США; (iii) деякi види металевого прокату, у сплавах та чистого, та деякi види довгих сталевих продуктiв, що поставляються до країн ЄС; а також (iv) нафта та природний газ українського походження; (v) оптичнi полiкарбонати для виробництва дискiв для лазерних систем зчитування, обладнання для виробництва дискiв для лазерних систем зчитування; (vi) товари, що можуть мiстити озоноруйнiвнi речовини та ввозяться в аерозольнiй тарi; (vii) товари, що можуть мiстити озоноруйнiвнi речовини; та (viii) озоноруйнiвнi речовини. Для деяких iз цих товарiв i продукцiї вiд експортера також вимагається отримання попереднього погодження вiд вiдповiдного державного органу. Крiм того, залежно вiд потреб у брухтi чорних металiв Кабiнет Мiнiстрiв може встановлювати обмеження на його експорт. Дорогоцiннi метали також в експортнiй лiцензiї. Вiн додав, що до тепер не видавалися лiцензiї на експорт золота та срiбла, оскiльки не подавалися заяви про їх видачу. Щодо заходiв з контролю експорту, що перелiчених у пунктах (ii) та (iii), то вони запровадженi у вiдповiдностi з мiжнародними договорами України, укладеними з торговими партнерами i будуть скасованi пiсля припинення дiї цих договорiв. Лiцензування експорту не має обмежувального характеру, та застосовується для цiлей експортного контролю. Кiлькiснi експортнi обмеження та вимоги щодо лiцензування експорту перелiченi в Таблицях 22(a) - (d) та 23(a) - (b).

244. Стосовно обмеження експорту дорогоцiнних металiв, сплавiв та камiння, деякi члени Робочої групи висловили сумнiв, що заходи щодо золота та срiбла, а ще менше до iнших цiнних металiв та каменiв, являються важливими заходами валютного контролю в Українi. В зв'язку з цим, Україну попросили скасувати вимоги щодо попереднього погодження та подальшого лiцензування експорту цих товарiв.

245. Представник України вiдповiв, що вiдповiдно до Закону України N 360-5 "Про внесення змiн до Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вiд 16 листопада 2006 року, всi заходи, зазначенi у Таблицi 22(b), крiм тих, що стосуються золота i срiбла, були скасованi.

246. Деякi члени Робочої групи висловили бажання отримати повну iнформацiю про те, на якiй основi Україна вирiшує, що має мiсце серйозна нестача продукцiї, яка є вкрай важливою для України. Україна має також надати детальний опис заходiв, до яких вона вдається щодо вiтчизняних виробникiв (щоб обґрунтувати заходи згiдно iз Статтею XX(g)), та будь-яких iснуючих стабiлiзацiйних планiв Уряду (щоб обґрунтувати заходи згiдно iз Статтею XX(i)). Якщо таких обґрунтувань бракує, Українi доведеться скасувати свої експортнi обмеження щодо кольорових металiв та металевого брухту до дати вступу. Деякi члени Робочої групи зазначили, що заборона на експорт кольорових металiв дiє вже 5 рокiв, i вважають, що це не вiдповiдає принципам СОТ. Бiльш того, Уряд України призупинив видачу лiцензiй для чорних металiв у лютому 2004 року, таким чином фактично блокуючи експорт брухту. Член Робочої групи попросив Україну скасувати - до вступу до СОТ - положення про встановлення обмежень на експорт брухту чорних металiв Кабiнетом Мiнiстрiв, залежно вiд потреби в ньому. Член Робочої групи наголосив на необхiдностi скасування всiх iнших заборон на експорт металобрухту та мiдних руд - в тому числi металобрухт вiйськової технiки - до дати вступу до СОТ, незалежно вiд того, чи призначався вiн для переробки за кордоном з наступним ввезенням в Україну. Член Робочої групи вiдзначив, що у випадку замiни заборони експорту брухту кольорових металiв на експортне мито розмiр такого мита не повинен справляти обмежувальний вплив i має бути частиною графiку України щодо поступової вiдмiни всiх експортних мит.

247. Представник України вiдповiв, що брухту кольорових металiв, який є сировиною для металургiйної промисловостi України, вкрай бракує. Україна не має iнших вiтчизняних джерел сировини, коли йдеться про бiльшiсть кольорових металiв. Вiн зазначив, що всi експортнi контракти на брухт металiв пiдлягали реєстрацiї згiдно iз Законом "Про металобрухт". Експорт брухту чорних металiв з України не призупинявся, але у лютому 2004 року зареєстрованi та дiючi експортнi контракти на брухт чорних металiв були перереєстрованi. Експорт брухту металу з України в середньому становив 2450000 тон в 2004 роцi. Вiн заявив, що обмежень, якi б застосовувались до експорту брухту чорних металiв, вiдсутнi, окрiм вивiзного (експортного) мита у розмiрi 30 євро за тону, яке пiдлягає поступовiй лiбералiзацiї, згiдно з Таблицею 20(b). Представник України пiдтвердив, що Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на вiдходи та брухт чорних металiв" N 400-V вiд 30 листопада 2006 року передбачає скасування заборони експорту брухту чорних металiв в якостi давальницької сировини та скасування заборони експорту брухту кольорових металiв (натомiсть буде запроваджено експортне митом). Вiн заявив, що Україна скасує заборону на експорт брухту кольорових металiв до дати вступу до СОТ i планує замiнити її експортним митом, як зазначено у Таблицi 20(b).

248. Посилаючись на режим квотування експорту цукру, член Робочої групи вiдзначив, що iснування квоти B на цукор, на його думку є обмеженням, яке визначає, у якому обсязi цукор має експортуватись, впливаючи при цьому i на мiсце призначення експорту. Оскiльки це не вiдповiдає статям XI та I ГАТТ 1994 року, Україну попросили скасувати квоту B до дати вступу до СОТ i, вiдповiдно, скасувати Закон України "Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" N 758-XIV вiд 17 червня 1999 року.

249. Представник України вiдповiв, що квота A визначає виробництво рафiнованого цукру, що повинен реалiзовуватися на внутрiшньому рику, в той час як квота B поширюється на поставки цукру за межi України згiдно з мiжнародними контрактами. Пiсля виконання своїх зобов'язань за квотами A та B, власники цукру (суб'єкти господарської дiяльностi, якi здiйснюють дiяльнiсть на цукровому ринку) можуть безперешкодно визначати обсяги цукру для експорту (C квота). Розмiр квоти A на перiод з 1 вересня 2005 року по 1 вересня 2006 року був визначений Урядом на рiвнi 1790 тисяч тон. Вiн зазначив, що Законом України N 403-V вiд 30 листопада 2006 року квоти B та C були скасованi (див. Роздiл "Полiтика у галузi сiльського господарства").

250. Член Робочої групи попросив представника України пояснити рiшення Уряду щодо запровадження експортних квот та лiцензiй на експорт пшеницi, кукурудзи та ячменю з України. Раптове запровадження зазначених заходiв iстотно зашкодило торгiвлi. Цей член Робочої групи також зазначив, що пiсля запровадження експортних лiцензiй, адмiнiстрування квот призвело до призупинення торгiвлi та псування зерна в портах. Цей член Робочої групи не знайшов жодних доказiв нестачi зазначених товарiв (анi на даний час, анi в майбутньому) на вiтчизняному ринку України. Вiн не побачив пiдстав, передбачених правилами СОТ, для застосування цих заходiв, тому попросив Уряд України термiново припинити їх застосування.

251. У вiдповiдь, представник України сказав, що для попередження негативних тенденцiй та зважаючи на обсяги оптової торгiвлi зерна у 2006/2007 роках, Кабiнет Мiнiстрiв встановив експортнi квоти на пшеницю (i сумiш пшеницi та жита) у розмiрi 3000 тон; на ячмiнь - 600000 тон; на кукурудзу - 500000 тон; а також квоту на експорт жита у розмiрi 3000 тон. На його думку, зазначенi квоти запровадженi у вiдповiдностi до Статтi XI ГАТТ 1994 року. Це тимчасовi заходи, i тому вони не були включенi до сукупного обсягу експортних квот на 2007 рiк. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 290 вiд 22 лютого 2007 року були скасованi експортнi квоти на ячмiнь та кукурудзу, що дозволить поновити експорт цих видiв зерна. Вiн додав, що квоти на експорт пшеницi будуть скасованi до дати вступу до СОТ.

252. Деякi члени Робочої групи зазначили, що Україна, здається, застосовує платежi за отримання лiцензiї на експорт на пiдставi доходу, отриманого в Українi, або як вiдсоток вартостi угоди, в той час як Стаття VIII ГАТТ 1994 року передбачає, що всi платежi та збори, якi стосуються iмпорту або експорту, повиннi обмежуватися приблизною вартiстю наданих послуг. Україну попросили описати дiї, якi вживаються з метою забезпечення дотримання Статтi VIII ГАТТ до часу вступу до СОТ в частинi платежiв та зборiв, що стягуються в Українi.

253. Представник України визнав, що збiр за експортну лiцензiю складав 0,1 % вартостi експортного контракту. Вiн також зазначив, що згiдно з Постановою КМУ N 285 вiд 7 березня 1998 року збiр за митне оформлення експорту металобрухту та брухту чорних та кольорових металiв був у 5 разiв вищим за звичайний збiр, що справляється за митне оформлення таких угод. Додатковий збiр за митне оформлення брухту металiв був скасований з 1 сiчня 2005 року згiдно iз Законом України N 1344-IV вiд 27 листопада 2003 року та Постанови КМУ N 1995 вiд 24 грудня 2003 року. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про встановлення розмiру збору за видачу експортних (iмпортних) лiцензiй" N 362 вiд 18 травня 2005 року була скасована адвалерна плата за лiцензiю та запроваджена плата за експортнi та iмпортнi лiцензiї, розмiр якої залежить вiд вартостi послуг, що надаються.

254. Деякi члени Робочої групи висловили прохання, щоб Україна до моменту вступу скасувала несумiснi з полiтикою СОТ положення законодавства стосовно експорту живих тварин, шкiр великої i дрiбної худоби, брухту кольорових металiв i соняшникового насiння i взяла на себе зобов'язання не застосовувати будь-якi подiбнi обмеження експорту та не вдаватися до них пiсля вступу, забезпечивши тим самим виконання вимог Статтi XI:1 ГАТТ 1994 року та, зважаючи на можливий дискримiнацiйний ефект таких обмежень стосовно iмпортованої продукцiї, дотримання вимог Статтi III:4 ГАТТ 1994 року та Статтi 4 Угоди про сiльське господарство.

255. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ вимоги щодо лiцензування експорту та iншi експортнi обмеження та контроль, що перелiченi в Таблицi 22(b) та пунктах 242, 243 та 250 цього Звiту, або будь-якi, що будуть запровадженi у майбутньому, застосовуватимуться у вiдповiдностi з правилами СОТ, в тому числi тими, що мiстяться в Статтях XI, XVII, XX та XXI ГАТТ 1994 року. Вiн також пiдтвердив, що будь-якi iснуючi або майбутнi платежi за експортнi лiцензiї будуть вiдповiдати положенням Статтi VIII ГАТТ 1994 року. Заборона експорту брухту кольорових металiв буде скасована i Україна вiдмiнить обмеження на експорт зерна, дорогоцiнних металiв та дорогоцiнного камiння, крiм золота, срiбла та дiамантiв з дати вступу до СОТ. Кiлькiснi обмеження експорту, що застосовуються як засiб спрощення розрахункiв у торгiвлi, будуть переглянутi i переробленi або скасованi у вiдповiдностi з вимогами СОТ. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

- Субсидування експорту

256. Представник України зазначив, що Україна не має жодних заходiв iз субсидування експорту.

257. У вiдповiдь на запитання, представник України зазначив, що митнi пiльги на деякi види сировини та товарiв, що використовуються в процесi виробництва, застосовувалися лише в суднобудiвельнiй галузi (i то лише для пiдприємств, якi уклали контракти до 1 березня 2005 року). Однак всi подiбнi пiльги, що надавалися кораблебудiвнiй промисловостi, були скасованi 1 сiчня 2007 року (за винятком пiльгової ставки податку на землю, яка буде поступово скасовуватися до 1 сiчня 2008 року та програм пiдтримки надання кредитiв та вiдстрочень сплати податку на прибутки поки не надiйшла проплата, обидвi будуть скасованi 1 сiчня 2012 року). Вiн пiдкреслив, що цi пiльги не були пов'язанi з експортом та додав, що Україна не застосовувала у зв'язку з цими пiльгами нiяких схем щодо утримання або вiдшкодування мита. Тому з його точки зору Україна не надавала нiяких недозволених субсидiй в розумiннi Статтi 3 Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи.

258. Зважаючи на те, що в загальному обсязi виробництва суднобудiвної промисловостi України частка експорту складає 76 вiдсоткiв, член Робочої групи зазначив, що такий значний вiдсоток експорту вимагає розгляду, оскiльки може бути наслiдком субсидування цього сектору економiки. Деякi члени Робочої групи попросили Україну взяти зобов'язання скасувати з дати вступу до СОТ субсидiї, в тому числi експортнi субсидiї, що пiдпадають вiд визначення заборонених субсидiй вiдповiдно до Статтi 3 Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи, i що Україна у майбутньому не буде запроваджувати такi забороненi субсидiї, а фiнансування експорту та iнша полiтика стимулювання експорту здiйснюватиметься у вiдповiдностi до вимог угод СОТ.

259. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна скасує всi експортнi субсидiї, в значеннi Статтi 3.1(a) Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи. З цiєю метою Україна на момент вступу до СОТ скасує всi експортнi субсидiї та, пiсля вступу не здiйснюватиме нiяких платежiв або виплат, не вiдмовлятиметься вiд надходжень та не надаватиме нiяких iнших переваг за такими програмами. Це зобов'язання охоплює субсидiї, що надаються на всiх рiвнях влади, i якi залежать, за законом або фактично, вiд експортних показникiв та включають (але не обмежуються ними) будь-якi подiбнi субсидiї в суднобудiвельнiй та автомобiльнiй галузях. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

C. ВНУТРIШНЯ ПОЛIТИКА, ЩО ВПЛИВАЄ НА ЗОВНIШНЮ ТОРГIВЛЮ ТОВАРАМИ

- Промислова полiтика, в тому числi субсидiї

260. Деякi члени Робочої групи попросили Україну надати iнформацiю про свої програми субсидування у несiльськогосподарськiй сферi у форматi, який є прийнятним до членiв СОТ за Угодою про субсидiї та компенсацiйнi заходи.

261. У вiдповiдь представник України надав проект повiдомлення про субсидiї промисловостi, що мiститься у документi WT/ACC/UKR/116. Документ охоплює програми для спецiальних економiчних зон, територiй прiоритетного розвитку, технологiчних паркiв, а також конкретнi галузевi програми для рибної промисловостi, суднобудування, виробництва автомобiлiв, лiтакобудування, космiчної промисловостi, вугледобувної промисловостi та видавництва (книжок). Взагалi ж, вiн вiдзначив, що у 2001 роцi було проведено списання податкового боргу всiм неплатоспроможним пiдприємствам-боржникам. Такий захiд був одноразовою акцiєю у вiдповiдностi до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" N 2181-III вiд 21 грудня 2000 року.

262. Субсидiї у вугледобувнiй галузi регулюються в рамках полiтики передбаченої Гiрничим Законом України та Програмою реструктуризацiї галузi "Українське вугiлля", затвердженою Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1205 вiд 19 вересня 2001 року. Мета субсидiй - модернiзацiя гiрничої промисловостi з вiдповiдним зниженням виробничих витрат. Згiдно з Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України N 182-р вiд 31 березня 2003 року, загальний рiвень пiдтримки не може перевищувати 5 вiдсоткiв витрат виробництва. Прямi субсидiї сплачувалися згiдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про Порядку надання i визначення обсягiв державної пiдтримки вугледобувних пiдприємств на часткове покриття витрат iз собiвартостi продукцiї, а також будiвництва та технiчного переоснащення пiдприємств з видобутку кам'яного вугiлля, лiгнiту (бурого вугiлля) i торфу" N 1311 вiд 21 серпня 2003 року. Перед тим, субсидiї надавалися згiдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1733 вiд 27 грудня 2001 року та N 26 вiд 6 сiчня 1999 року. Мiнiстерство палива та енергетики затверджує виплати, якi розподiляються Галузевою комiсiєю у межах, визначених бюджетом. Комiсiя оцiнює ефективнiсть субсидiй щомiсячно i подає до Мiнiстерства пропозицiю щодо змiни в обсягах пiдтримки на наступний бюджетний перiод. Не визначено дату закiнчення програми субсидiй для вугледобувної галузi.

263. Мiнiстерство оцiнює видобуток рiзних типiв вугiлля протягом року i спрямовує пiдтримку до тих типiв вугiлля, виробництво яких вiдстає вiд внутрiшнiх потреб. Пiдтримка надається вуглевидобувним пiдприємствам, якi вiдповiдають усiм чотирьом визначеним критерiям, а саме: (i) мають значнi виробничi запаси кондицiйного вугiлля, (ii) неспроможнi самостiйно здiйснювати цiлеспрямовану модернiзацiю за рахунок власних коштiв, (iii) звiтують про операцiйнi втрати за останнiй фiнансовий рiк та (iv) представили адекватну документацiю на пiдтвердження фiнансового стану пiдприємства. Пiдтримка надається на рiвних пiдставах державним i приватним пiдприємствам. На прохання навести данi щодо виробництва вугiлля, експорту i обсягiв пiдтримки, вiн додав, що за першi дев'ять мiсяцiв 2003 року загальний обсяг видобутку вугiлля досяг 44,6 мiльйона тон, з них 1,1 мiльйона тон було експортовано. Двi третини експортованого вугiлля було видобуто шахтами, якi не отримують державної пiдтримки, в той час як ця пiдтримка дорiвнювала приблизно 9 вiдсоткам собiвартостi видобутого вугiлля тих субсидованих пiдприємств, якi експортували вугiлля.

264. Закон України "Про заходи щодо державної пiдтримки суднобудiвної промисловостi в Українi" N 1242-XIV вiд 18 листопада 1999 року (iз змiнами i доповненнями) встановив юридичнi пiдстави для пiдтримки суднобудiвної промисловостi. Цей Закон передбачає надання субсидiй у формi (i) вiдстрочок по сплатi податку, зокрема на суми авансових платежiв отриманих вiд замовникiв суден, якi включаються до валового прибутку i пiдлягають сплатi податку на прибуток лише в момент здачi судна замовнику; (ii) у формi звiльнення вiд сплати податку на додану вартiсть i митного тарифу на iмпортованi матерiали, устаткування i комплектуючого обладнання, якщо аналогiчнi товари не виробляються пiдприємствами на територiї України; (iii) у формi звiльнення вiд сплати податку на землю; (iv) у формi нульової ставки податку на додану вартiсть при оподаткуваннi кiнцевої продукцiї та (v) зменшення вартостi кредитiв, що надаються суднобудiвнiй галузi. Кабiнет Мiнiстрiв затверджує перелiк суднобудiвних пiдприємств, для яких запроваджуються зазначенi заходи пiдтримки, а також щорiчний перелiк виробiв, на якi поширюються звiльнення вiд сплати податку на додану вартiсть i митного тарифу за результатами дiяльностi цих пiдприємств (див. WT/ACC/UKR/110/Add.2, Додаток 9). Однак, Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" N 2505-IV вiд 25 березня 2005 року призупинено звiльнення вiд сплати ПДВ з iмпортованих матерiалiв, скорочено термiн звiльнення вiд сплати iмпортного мита до 2007 року (замiсть 2012 року) та поступове скасування нульової ставки земельного податку до 1 сiчня 2008 року. Програми з пiдтримки надання кредитiв та вiдстрочень сплати податку на прибутки, поки не надiйшла проплата, будуть скасованi 1 сiчня 2012 року. Вiн додав, що останнiй контракт на будiвництво судна за iнвестицiйною програмою перестав дiяти 1 сiчня 2007 року. Детальну iнформацiю про обсяги та статус державної пiдтримки суднобудiвної промисловостi було надано в новiй версiї проекту повiдомлення про промисловi iнвестицiї в Українi, документ WT/ACC/UKR/116/Rev.1.

265. Закон України "Про державну пiдтримку лiтакобудiвної промисловостi в Українi" N 2660-III вiд 12 липня 2001 року (iз змiнами та доповненнями) визначає правовi засади та для пiдтримки лiтакобудування. Податковi пiльги включають в себе вiдстрочку зарахування суми авансових платежiв та попередньої оплати, отриманi вiд замовникiв, до моменту здавання лiтака або кiнцевої продукцiї замовнику; звiльнення вiд сплати податку на землю; та звiльнення вiд оподаткування податком на додану вартiсть та сплати митного тарифу за iмпортованi матерiали, обладнання i комплектуючi вироби за умови, якщо такi товари не виробляються на територiї України. Перелiк товарiв, на якi поширюється звiльнення вiд оподаткування податком на додану вартiсть та сплати митного тарифу, щороку затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв. Однак, Законом "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" N 2505-IV вiд 25 березня 2005 року скасовано звiльнення вiд сплати ПДВ та ввiзного мита з iмпортованих матерiалiв та запроваджено поступове скасування нульової ставки земельного податку до 1 сiчня 2008 року.

266. Закон України "Про державну пiдтримку космiчної дiяльностi" N 1559-III вiд 16 березня 2000 року визначає правовi засади для пiдтримки космiчної галузi. Податковi пiльги включали звiльнення вiд сплати земельного податку, податку на додану вартiсть та ввiзного мита на iмпортнi поставки, нульовий податок на додану вартiсть на продаж кiнцевої продукцiї на внутрiшньому ринку. Перелiк товарiв, на якi поширюється звiльнення вiд оподаткування податком на додану вартiсть, обсяги iмпорту та порядок звiльнення затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв. Законом "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" N 2505-IV вiд 25 березня 2005 року скасовано звiльнення вiд сплати ПДВ та ввiзного мита з iмпортованих матерiалiв та з 1 сiчня 2008 року скасовується звiльнення вiд сплати земельного податку.

267. Податковi пiльги для галузi будiвництва надаються на основi Закону "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про проведення експерименту в житловому будiвництвi на базi холдингової компанiї "Київмiськбуд" N 1694-III вiд 20 квiтня 2000 року. Пiльги пов'язанi з ощадними житловими рахунками громадян та резервами банкiв для довгострокових депозитних заощаджень. Програма чинна до 1 сiчня 2006 року. Однак, звiльнення вiд сплати ПДВ операцiй з надання уповноваженими банками послуг фiдуцiарного управлiння було призупинено на 2004 рiк згiдно iз Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рiк".Законом "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" N 2505-IV вiд 25 березня 2005 року скасовано норму щодо пiльгового оподаткування холдингової компанiї "Київмiськбуд" з 31 березня 2005 року.

268. Субсидiї галузi виробництва сталi надавалися у перiод з 1 липня 1999 року до 1 сiчня 2002 року згiдно iз Законом України "Про проведення економiчного експерименту на пiдприємствах гiрничо-металургiйного комплексу України" N 934-XIV вiд 14 липня 1999 року. Ця програма закiнчилася, i протягом 2003 року субсидiї не надавалися. Хiмiчна промисловiсть отримувала iнвестицiйнi пiльги до 1 сiчня 2003 року згiдно iз Законом України "Про оподаткування прибутку пiдприємств".

269. Законодавство щодо полiтики в галузi виробництва добрив було тимчасовим i дiяло впродовж перших шести мiсяцiв в 2004 роцi. Iнформацiя щодо законодавчих актiв, якими регулюється застосування заходiв в цiй сферi, надається в Таблицi 6.

270. Постановою N 182 вiд 9 лютого 2007 року було запроваджено механiзм часткової компенсацiї цiни на мiнеральнi добрива мiсцевого виробництва, що поширюється на виробникiв сiльськогосподарських культур на перiод з 1 лютого по 1 грудня 2007 року. Член Робочої групи вважав, що цей захiд складає заборонену субсидiю (мiсцевого змiсту) та наполягав, щоб Україна скасувала цей захiд до дати вступу. У вiдповiдь представник України сказав, що з дати вступу Україна застосовуватиме механiзм часткової компенсацiї цiни на мiнеральнi добрива без виконання вимоги щодо використання добрива вiтчизняного виробництва. Програму буде додано до державної пiдтримки в рамках "заходiв бурштинової скринi" та внесено до Загальної програми заходiв з державної пiдтримки Українi пiсля її вступу до СОТ.

271. Деякi члени Робочої групи вважали, що податковi пiльги, наданi для автомобiлебудiвної промисловостi, де-факто є дискримiнацiєю, оскiльки вони поширюються тiльки на двох виробникiв автомобiлiв. Вимога щодо необхiдностi виготовлення продукцiї за правилом, за яким вимагається, щоб не менш 50 % вартостi було додано в Українi, становить вимогу щодо вмiсту продукцiї мiсцевого виробництва, яка не вiдповiдає Статтi 3 Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи та Статтi III:5 ГАТТ 1994 року. На їх погляд, цi заходи повиннi бути приведенi у повну вiдповiднiсть з принципами СОТ при вступi України до цiєї органiзацiї.

272. Представник України вiдповiв, що режим пiдтримки автомобiльного сектору залежить вiд дати ухвалення iнвестицiй. Iнвестицiйнi проекти, затвердженi до 1 сiчня 2004, регулювалися Законом України "Про стимулювання виробництва автомобiлiв в Українi" N 535/97-ВР вiд 19 вересня 1997 року - вiн пiдтвердив, що вимога до мiсцевого вмiсту, що мiститься в цьому Законi, була скасована Закону України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо державної пiдтримки автомобiлебудiвної промисловостi України" N 2779-II вiд 15 листопада 2001 року. Щодо пiдприємств, якi здiйснюють виробництво автомобiлiв, мотоциклiв та запасних частин за iнвестицiйними проектами, затвердженими пiсля 2004 року, то цi проекти регулюються Законом України "Про пiдтримку автомобiлебудiвної промисловостi в Українi" N 1624-IV вiд 18 березня 2004 року. Пiльги, що надавалися виробнику, який вiдповiдав усiм встановленим вимогам, включали звiльнення вiд сплати податку на iмпорт товарiв та компонентiв, що використовувалися у виробництвi, модернiзацiї та переобладнаннi виробничих примiщень; звiльнення вiд податку на прибуток пiдприємств на суму реiнвестованих прибуткiв та звiльнення вiд сплати мита на iмпорт сировини для виробництва автомобiлiв, мотоциклiв та запасних частин, що походить з України. Транспортнi засоби, виробленi в Українi, звiльнялися вiд акцизного збору, якщо виробники виготовляли бiльше нiж 1000 одиниць на рiк. Представник України визнав, що в Законi N 1624-IV вiд 18 березня 2004 року мiстяться iнвестицiйнi заходи, пов'язанi з торгiвлею, але зазначив, що Законом "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" N 2505-IV вiд 25 березня 2005 року скасовано податковi пiльги, наданi виробникам автомобiлiв, та запроваджено однаковi ставки акцизного збору на транспортнi засоби вiтчизняного виробництва та iмпортованi. Були анульованi податковi пiльги по сплатi податку на додану вартiсть, податку з прибутку пiдприємства та сплатi ввiзного мита (в тому числi пiльги щодо ПДВ для деяких видiв вiтчизняної сировини) (наприклад тi, що мiстяться в Законi N 1624-IV вiд 18 березня 2004 року), та поступове скасування нульової ставки податку на землю до 1 сiчня 2008 року. Положення Статтi 4 Закону "Про стимулювання виробництва автомобiлiв в Українi", на пiдставах яких надавалися пiльги (вмiст продукцiї мiсцевого виробництва), було вiдповiдним чином анульовано в зв'язку з прийняттям Закону "Про внесення змiн до Закону України "Про розвиток автомобiльної промисловостi України"" вiд 6 липня 2005 року, який гармонiзує iснуючi положення закону до вимог СОТ. Вiн зазначив, що в автомобiльнiй галузi Україна не застосовує будь-якi субсидiї, якi є забороненими в розумiннi Статтi 3.1(а) та 3.1(б) Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи. Зведений перелiк заходiв, що мають вiдношення до автомобiльної галузi, надано в Таблицi 24.

273. Деякi члени Робочої групи зажадали, щоб Україна взяла на себе зобов'язання з моменту вступу вiдмiнити всi iснуючi програми надання заборонених субсидiй, в тому числi експортнi субсидiї та субсидiї на замiну iмпорту, що пiдпадають пiд визначення заборонених субсидiй у Статтi 3 Угоди про субсидiї i компенсацiйнi заходи, та не запроваджувати такi забороненi субсидiї у майбутньому. Цi члени також зажадали, щоб Україна взяла на себе зобов'язання здiйснювати полiтику у сферi фiнансування експорту та iншi заходи сприяння експорту у вiдповiдностi до вимог СОТ. Один iз членiв Робочої групи зазначив, що в зобов'язання Україна має включити забезпечення прозоростi у вiдповiдностi з Угодою. Член Робочої групи попросив Україну пiдтвердити, що пiльги з земельного податку не залежали вiд експорту або переважного використання вiтчизняних товарiв замiсть iмпортованих.

274. У вiдповiдь представник України пiдтвердив, що Україна погоджується з усiма аспектами Статтi 3 Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи, в тому числi iз забороною субсидiй, якi залежать вiд експортних показникiв, так само як i субсидiй, пов'язаних з вимогою переважного використання вiтчизняних товарiв замiсть iмпортних, як зазначено в Статтях 3.1(a) та 3.1(b). Вiн пiдтвердив, що пiльги з земельного податку не залежали вiд експорту або переважного використання вiтчизняних товарiв замiсть iмпортних та що вони будуть скасованi до 1 сiчня 2008 року. Вiн також зазначив, що Україна не застосовувала нiяких заборонених субсидiй.

275. Представник України пiдтвердив, що пiсля вступу до СОТ буде забезпечено наступне: для цiлей застосування Статей 1.2 та 2 Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи, субсидiї, що надаватимуться державним пiдприємствам (в тому числi державним торговельним пiдприємствам) вважатимуться адресними якщо, серед iншого, державнi пiдприємства є основними отримувачами таких субсидiй або якщо державнi пiдприємства отримують непропорцiйно великi суми таких субсидiй. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

276. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна скасує всi експортнi субсидiї та субсидiї, спрямованi на замiщення iмпорту, в значеннi Статтi 3.1(а) та Статтi 3.1(б) Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи. З цiєю метою Україна на момент вступу до СОТ припинить пiдтримку всiх iснуючих програм експортних субсидiй та субсидiй, спрямованих на замiщення iмпорту, та пiсля вступу до СОТ, не здiйснюватиме нiяких платежiв або виплат, не вiдмовлятиметься вiд надходжень та не надаватиме нiяких iнших вигод за такими програмами. Це зобов'язання охоплює субсидiї, що надаються на всiх рiвнях влади, i якi залежать, за законом або фактично, вiд експортних показникiв чи вiд переважного використання вiтчизняних товарiв порiвняно з iмпортними, та включають (але не обмежуються ними) будь-якi подiбнi субсидiї в суднобудiвельнiй та автомобiльнiй галузях, та компенсацiю, що сплачується за використання вiтчизняних добрив. Вiн пiдтвердив, що до дати вступу повiдомлення про субсидiї, у вiдповiдностi до Статтi 25 Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи, має бути подане Комiтету з питань субсидiй та компенсацiйних заходiв. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

- Технiчнi бар'єри в торгiвлi

277. Представник України зазначив, що основнi закони, якi регулюють питання стандартизацiї, технiчного регулювання та оцiнки вiдповiдностi - це Закони "Про стандартизацiю" N 2408-III вiд 17 травня 2001 року, "Про пiдтвердження вiдповiдностi" N 2406-III вiд 17 травня 2001 року, "Про акредитацiю органiв з оцiнки вiдповiдностi" N 2407-III вiд 17 травня 2001 року та "Про метрологiю та метрологiчну дiяльнiсть" N 113/98-ВР вiд 11 лютого 1998 року; а також стосовно обов'язкової сертифiкацiї продукцiї Закони "Про захист прав споживачiв", "Про державне регулювання iмпорту сiльськогосподарської продукцiї", "Про охорону працi", "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв i продовольчої сировини", "Про зв'язок", "Про дорожнiй рух", "Про транспорт", "Про дозвiльну дiяльнiсть у сферi використання ядерної енергiї" та "Про туризм". Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змiн до Закону України "Про метрологiю та метрологiчну дiяльнiсть"" N 1765-IV вiд 16 червня 2004 року. Внесенi змiни головним чином, запроваджують сучаснi мiжнароднi технологiї та принципи в галузi метрологiї. Закон України "Про ветеринарну медицину", Декрети Кабiнету Мiнiстрiв України "Про стандартизацiю i сертифiкацiю" та "Про державний нагляд за додержанням стандартiв, норм i правил та санкцiї за їхнє порушення", так само як i новий Закон України "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв" були змiненi з метою усунення дублювання наглядових i контрольних функцiй у центральних органах виконавчої влади. Вiн додав, що Законом України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" N 3164-IV вiд 1 грудня 2005 року були внесенi змiни до Законiв "Про оцiнку вiдповiдностi" та "Про стандартизацiю". Цей Закон був спрямований на приведення українського законодавства у вiдповiднiсть до всiх принципових положень Угоди про технiчнi бар'єри в торгiвлi та набув чинностi 11 сiчня 2006 року. Вiн вiдзначив, що Закон України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" N 3164-IV вiд 1 грудня 2005 року не замiняє Законiв України "Про оцiнку вiдповiдностi" та "Про стандартизацiю", i всi три закони треба розглядати разом.

278. Виробники несуть вiдповiдальнiсть за маркування своєї продукцiї (крiм продуктiв харчування, якi регулюються Законом "Про якiсть та безпеку продуктiв харчування"), i iмпортована продукцiя, що не вiдповiдає вимогам маркування, не може продаватися в Українi. Такi вимоги передбаченi Законом України "Про захист прав споживачiв", Законом України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" та Законом України "Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв". Департамент захисту прав споживачiв при Державному комiтетi України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики (Держспоживстандарт) здiйснює нагляд за дотриманням вимог до маркування через вибiрковi перевiрки на рiвнi роздрiбної торгiвлi.

279. Державний Комiтет України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики (Держспоживстандарт) є центральним органом виконавчої влади в сферi стандартизацiї та технiчного регулювання, а також спецiально уповноваженим органом виконавчої влади в сферi оцiнки вiдповiдностi. Комiтет розробляє i впроваджує полiтику України в цих сферах. Законом N 1107-V вiд 31 травня 2007 року внесено змiн до Закону N 3164-IV вiд 1 грудня 2005 року i навiв пояснення, що надання прiоритету мiжнародним стандартам i рекомендацiям, як основи для власних українських стандартiв, технiчних регламентiв та процедур оцiнки вiдповiдностi. Вiн вiдзначив, що iз 1314 прийнятих протягом 2001 - 2003 рокiв нацiональних стандартiв близько 80 % iдентичнi мiжнародним стандартам. Загалом, станом на квiтень 2006 року були чинними бiльше 3100 нацiональних стандартiв, гармонiзованих з мiжнародними, i за його пiдрахунками, необхiдно гармонiзувати з мiжнародними стандартами бiльше нiж 8000 стандартiв.

280. Представник України пiдтвердив, що, з дати вступу до СОТ, Україна надаватиме прiоритет використанню мiжнародних (над регiональними та нацiональними стандартами iнших країн) стандартiв, вказiвок та рекомендацiй, як основи для власних стандартiв, технiчних регламентiв та вiдповiдних процедур оцiнки вiдповiдностi України. Робоча групи взяла до уваги це зобов'язання.

281. Стосовно технiчних регламентiв та оцiнки вiдповiдностi представник України зазначив, що в Українi функцiонує система державної сертифiкацiї (УкрСЕПРО), в якiй встановлено шiсть схем сертифiкацiї, а саме: (i) сертифiкацiя одиничного виробу; (ii) сертифiкацiя партiї продукцiї (виробiв); (iii) сертифiкацiя продукцiї, що виготовляється серiйно; (iv) сертифiкацiя продукцiї з обстеженням / iнспекцiєю виробництва; (v) сертифiкацiя продукцiї з атестацiєю виробництва або (vi) сертифiкацiя продукцiї з оцiнкою системи якостi або сертифiкацiєю системи якостi. Державний Комiтет затвердив перелiк продукцiї, що пiдлягає обов'язковiй сертифiкацiї Наказом N 28 вiд 1 лютого 2005 року. Товари включалися до цього перелiку на основi оцiнки їхнього ризику для здоров'я та безпеки людей та тварин, а також навколишнього середовища. Товари з перелiку не пiдпадали пiд технiчнi регламенти, але вiдразу ж пiсля розробки вiдповiдних технiчних регламентiв, вiдповiднi товари будуть усунутi з перелiку. Чинний перелiк продукцiї, яка пiдлягає обов'язковiй сертифiкацiї в Українi, наведено в Таблицi 25(a). Сфера обов'язкової сертифiкацiї в Українi поступово скорочується в мiру того, як Україна переглядатиме свої правила з мiжнародними стандартами, нормативами та рекомендацiями. У вiдповiдь на прохання переглянути перелiк продукцiї, яка пiдлягає обов'язковiй сертифiкацiї (з метою вилучення з нього продукцiї з низьким рiвнем ризику (наприклад, боби какао та кави, смажена та мелена кава, порошкоподiбнi смаковi добавки), вiн зазначив, що у 2002 роцi з рiзних роздiлiв цього перелiку вилучено 30 категорiй продукцiї, якi становлять низький ризик для споживача, i Україна продовжує переглядати перелiк з метою вилучення iншої продукцiї з низьким ризиком. Так, вiдповiдно до Наказiв Державного комiтету України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики (N 171 вiд 14 липня 2005 року та N 6 вiд 29 сiчня 2007 року) з перелiку було вилучено додатковi 28 категорiй / пiдкатегорiй продукцiї, якi становлять низький ризик. Вiн зазначив, що Україна не буде звертатися до обов'язкової сертифiкацiї, якщо передбаченi законом цiлi можуть бути досягнутi менш обмежувальними для торгiвлi засобами. Перелiк продукцiї, для якої вiдповiднiсть може бути пiдтверджена шляхом декларування вiдповiдностi, наведено в Таблицi 25(b).

282. Окремi члени Робочої групи вiдмiтили наявнiсть вимог щодо багаторазової перевiрки рiзними державними органами внаслiдок одночасної дiї декiлькох технiчних регламентiв, що базуються на нацiональних, регiональних та мiжнародних стандартах, якi є обов'язковими до виконання в Українi. Цi члени Робочої групи попросили Україну надати iнформацiю про зусилля, якi докладають для вирiшення цiєї проблеми та зменшення кiлькостi необхiдних тестувань та перевiрок. У вiдповiдь представник України сказав, що вiдповiднi змiни були внесенi до законодавства з метою усунення дублювання контролюючих та наглядових функцiй центральних органiв виконавчої влади. Вiн пiдтвердив, що бiльше не iснує дублювання вимог щодо проведення тестування на вiдповiднiсть нацiональним, регiональним та мiжнародним технiчним регламентам, i що на кожний вид продукцiї, що пiдлягає обов'язковому тестуванню, iснує тiльки один технiчний регламент. На прохання дати посилання на нормативно-правовий акт, яким було розмежовано компетенцiю центральних органiв виконавчої влади, вiн назвав на Статтi 14, 15 та 17 Закону України N 3164-IV вiд 1 грудня 2005 року. Вiн вiдзначив, що в цих Статтях наведено виключний перелiк органiв виконавчої влади, якi уповноваженi затверджувати технiчнi регламенти, в тому числi, якi визначають процедуру оцiнки вiдповiдностi; мiсцевi органи влади не включенi до цього списку. Вiн також зазначив, що Україна на даний цей час має намiру запроваджувати будь-якi новi стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi, але у разi розгляду таких технiчних регламентiв та пов'язаних процедур оцiнки вiдповiдностi, про них будуть зробленi вiдповiднi повiдомлення у формi проекту до СОТ, щоб члени СОТ могли надати свої коментарiї.

283. Деякi члени Робочої групи зазначили, що Мiнiстерство аграрної полiтики запровадило технiчнi регламенти та попросили Україну надати iнформацiю про такi технiчнi регламенти, зокрема про державнi стандарти, якими встановлюється термiн придатностi для iмпортованої рибної продукцiї. Україна також запровадила новi обмеження щодо порту ввезення рибної продукцiї, що, здається, суперечать прийнятим мiжнародним нормам.

284. Представник України пiдтвердив, що у минулому Мiнiстерство аграрної полiтики могло запроваджувати технiчнi регламенти вiдповiдно до Закону України "Про стандартизацiю" N 2408-III вiд 17 травня 2001 року. Вiн додав, що згiдно iз новим Законом України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" до Закону України "Про стандартизацiю" були внесенi змiни. На цей час технiчнi регламенти можуть прийматися лише Кабiнетом Мiнiстрiв. Рибнi продукти пiдлягають технiчному регулюванню вiдповiдно до Державного стандарту (ДСТУ) 1168-86, який зобов'язує встановлювати на рибопродукти термiн придатностi вiд 4 мiсяцiв до 1 року. Рибна продукцiя, яка не вiдповiдає зазначеним вимогам до термiну придатностi, не може реалiзовуватись на територiї України. Вiн зазначив, що дана вимога поширюється однаковою мiрою як на вiтчизняну, так i на iмпортовану продукцiю. Вiн додав, що, згiдно iз Законом України "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв", для iмпортованої продукцiї термiн споживання, встановлений виробником, буде прийнятий, якщо державна санiтарно-епiдемiологiчна експертиза дiйде тих самих висновкiв. Якщо iмпортна рибна продукцiя потрапляє на український кордон, ветеринарний iнспектор перевiряє, чи визначений виробником термiн придатностi перевищує вимоги українських стандартiв i, якщо це так, штампує на продукцiї український стандартний термiн придатностi. Органи державної влади мають на метi узгодити термiн зберiгання та термiн придатностi для рибної продукцiї вiдповiдно до мiжнародних вимог шляхом внесення змiн до Державного стандарту (ДСТУ) 1168-86. Вiн заперечив, що Україна запровадила новi вимоги або прикордоннi заходи при ввезеннi продуктiв харчування, сiльськогосподарської або рибної продукцiї.

285. Представник України пiдтвердив, що Україна переглянула власнi вимоги щодо термiну зберiгання, в результатi чого Уряд України розпочав процес затвердження змiн до українських технiчних регламентiв стосовно вимог до термiну зберiгання риби з метою приведення їх у вiдповiднiсть з рекомендацiями "Кодекс Алiментарiус" щодо етикетування фасованих рибопродуктiв. Пiсля впровадження доопрацьованих технiчних регламентiв попереднi технiчнi регламенти, якi встановлюють обмеження на строк зберiгання, будуть скасованi та не можуть застосовуватись у подальшому. Крiм того, Україна погодиться перейти на використання дат "використати до: /реалiзувати до:", якi мають визначатися лише виробником. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

286. Деякi члени Робочої групи висловили своє задоволення щодо крокiв, зроблених Україною у напрямку приведення технiчних регламентiв, стандартiв та процедури оцiнки вiдповiдностi у вiдповiднiсть до зобов'язань СОТ, хоча Українi також нагадали, що прийняття регiональних стандартiв, технiчних регламентiв, або процедур оцiнки вiдповiдностi не обов'язково буде означати дотримання вимог Угоди СОТ ТБТ. Один з членiв Робочої групи нагадав, що у пунктi 22 звiту Комiтету по ТБТ четвертого трирiчного перегляду дiяльностi та впровадження Угоди про Технiчнi бар'єри в торгiвлi зазначалося, що "при пiдготовцi, прийняттi та використаннi процедур оцiнки вiдповiдностi, Комiтет знов наполягає на важливостi виконання положень статей з 5 по 9, 11 та 12, якi представляють зобов'язання щодо, мiж iншим, вiдсутностi дискримiнацiї, зайвих бар'єрiв в торгiвлi, щодо використання мiжнародних стандартiв, правил або рекомендацiй, та прозоростi". Деякi члени Робочої групи вказали, що виробникам треба надати можливiсть вибору серед рiзних процедур оцiнки вiдповiдностi, залежно вiд рiвня ризику для споживачiв, робiтникiв та iнших, в тому числi вибiр декларацiї виробника для продукцiї iз рiвнем ризику вiд низького до помiрного. Україну попросили вказати максимальний термiн часу, що вимагається для здiйснення процедури оцiнки вiдповiдностi, а також для встановлення та публiкацiю ставок платежiв за оцiнку вiдповiдностi пропорцiйних наданим послугам. Деякi члени Робочої групи також зазначили, що Статтi 10 i 12 Закону України "Про пiдтвердження вiдповiдностi" обмежують акредитацiю органiв оцiнки вiдповiдностi резидентами України. Член Робочої групи заявив, що Україна не надає можливостi проводити оцiнку вiдповiдностi органам з оцiнки вiдповiдностi, якi не є резидентами, що не вiдповiдає Статтi 6.1.1 Угоди ТБТ. Цей член Робочої групи також зазначив, що вiдсутнiсть процедур оцiнки вiдповiдностi експорту з країн, з якими в України не укладено двостороннiх угод про взаємне визнання вiдповiдностi, не вiдповiдає Статтi 5 Угоди ТБТ i попросив Україну, в першочерговому порядку вирiшити це питання до вступу до СОТ.

287. У вiдповiдь Представник України зазначив, що виробники мають можливiсть вибирати з таких варiантiв схем оцiнки вiдповiдностi: на пiдставi аналiзу виробничих документiв та технiчного нагляду, iнспектування продукцiї, атестацiї виробництва та сертифiкацiї або оцiнки вiдповiдностi за стандартом ISO 9000 (як встановлено нацiональним Стандартом ДСТУ 3413-96: "Система сертифiкацiї УкрСЕПРО - Процедура сертифiкацiї товарiв"). Цi завдання виконувалися посвiдченими аудиторами. Залежно вiд виду продукцiї, а також вiд схеми тестування та сертифiкацiї, процес сертифiкацiї може тривати вiд трьох днiв до одного мiсяця. Закон України "Про пiдтвердження вiдповiдностi" (Статтi 9 та 11) передбачав використання декларацiй виробника про вiдповiднiсть, яких взагалi було достатньо для товарiв з низьким ступенем ризику. Однак такi декларацiї не можуть замiнити сертифiкати вiдповiдностi, якi вимагаються для товарiв, якi пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї. Вiн додав, що новий Закон України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" (Стаття 32) вимагає вiд виробникiв подання декларацiї вiдповiдностi для всiх товарiв, що перебувають у обiгу, якi є предметом регулювання технiчних регламентiв, якщо iнше не передбачено цими технiчними регламентами. Вiн додав, що це положення стосується всiєї продукцiї вiтчизняного та iноземного походження, та не обмежується iноземною продукцiєю, яку було визнано вiдповiдною Угодою про взаємне визнання. Вiн додав, що на основi положень Директив з нового пiдходу Європейського Союзу прийнято 16 технiчних регламентiв стосовно модулiв оцiнки вiдповiдностi, що використовуються у технiчних регламентах та правилах надання i застосування знакiв вiдповiдностi: безпека низьковольтного обладнання, електропобутовi холодильнi прилади, електромагнiтну сумiснiсть, неавтоматичнi прилади для зважування, безпечнiсть газових приладiв, водогрiйних котлiв, простих судин високого тиску, обладнання, що працює пiд тиском, безпеку лiфтiв та iграшок. Огляд рекомендованих схем (моделей) сертифiкацiї в Українi подано в Таблицi 25(c). Тривалiсть робiт залежить вiд обраної схеми сертифiкацiї. Перелiку платежiв не iснує; вони визначаються окремо в кожному випадку згiдно з "Правилами визначення вартостi робiт iз сертифiкацiї продукцiї та послуг", якi зареєстрованi в Мiнiстерствi юстицiї України та опублiкованi в "Офiцiйному вiснику України" N 14/1999. Оплата є однаковою як для нацiональних так i для iмпортних товарiв. Оплата обчислювалася за формулою "0,1*Дmin*N", де Дmin - це неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян (на цей час 17 гривень), а N - число примiрникiв сертифiкату вiдповiдностi. Бланки закуповувалися окремо (див. Таблицю 25(d)).

288. Україна дозволяє акредитацiю вiтчизняних органiв з оцiнки вiдповiдностi, але на даний момент не має будь-яких планiв акредитувати органи з оцiнки вiдповiдностi, якi не є резидентами України. Однак, Україна сподiвається почати переговори з членами СОТ для укладення угод про взаємне визнання результатiв процедур з оцiнки вiдповiдностi згiдно з вимогами Статтi 6.3 Угоди про ТБТ. Нацiональне агентство з акредитацiї України вживає заходiв для отримання членства у ILAC (очiкується у 2009 роцi). Україна вживе заходiв з метою збiльшення визнання результатiв, що отриманi лабораторiями, акредитованими та зареєстрованими органами країн-членiв ILAC. В якостi члена ILAC, Україна буде виконувати правила цiєї органiзацiї та виконуватиме обов'язки країн-членiв. Зокрема, Україна вживе заходiв з метою збiльшення визнання результатiв, що отриманi випробувальними лабораторiями, акредитованими у країнi-членi ILAC. Згiдно iз Законом України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" (Стаття 30), результати оцiнки вiдповiдностi (в тому числi сертифiкати вiдповiдностi та iншi документи або результати випробування продукцiї), проведеної поза межами України, будуть прийматися та визнаватися в Українi у вiдповiдностi з мiжнародними угодами про взаємне визнання результатiв оцiнки вiдповiдностi; або якщо Україна та сторона, яка потребує визнання, є членами мiжнародних або регiональних органiзацiй з оцiнки вiдповiдностi. Вiн зазначив, що для цiлей цього Закону Угода СОТ не повинна вважатися мiжнародною угодою про взаємне визнання оцiнки вiдповiдностi. Вiдповiдно, СОТ не може вважатися мiжнародною або регiональною органiзацiєю у сферi оцiнки вiдповiдностi. Посилаючись на Статтi 6.1 та 6.3 Угоди ТБТ, вiн зазначив, що на його думку членство в СОТ не означає, що будь-який член СОТ має визнавати та автоматично приймати процедури оцiнки вiдповiдностi iншого члена СОТ. Вiн дотримується точки зору, що взаємне визнання оцiнки вiдповiдностi має вiдбуватись шляхом консультацiй та переговорiв (укладенням угод про взаємне визнання), в результатi яких Україна зможе переконатись, що процедура оцiнки вiдповiдностi iншого члена СОТ забезпечує вiдповiднiсть технiчним регламентам або стандартам так само, як i процедура, що використовується в Українi. Що стосується Статей 10 та 12 Закону України "Про пiдтвердження вiдповiдностi", то вiн сказав, що положення цих статей були скасованi Законом України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" (Стаття 28), в якому зазначено, що вiдповiднi органи виконавчої влади рекомендуватимуть для призначення (тобто надання права проводити оцiнку вiдповiдностi вимогам технiчних регламентiв), а не для акредитацiї (тобто формального визнання третьою стороною компетенцiї органу з оцiнки вiдповiдностi) лише органи з оцiнки вiдповiдностi, якi є резидентами України. Вiн пiдтвердив наявнiсть належної iнфраструктури (виробничих потужностей) для здiйснення процедур оцiнки вiдповiдностi та вiдбору зразкiв iмпортної продукцiї.

289. У вiдповiдь на додатковi прохання певних членiв щодо того, щоб Україна привела свiй режим ТБТ у вiдповiднiсть до статтi 6.1 Угоди про ТБТ, запровадивши порядок, згiдно з яким Україна розглядала б можливiсть визнання результатiв процедур оцiнки вiдповiдностi, здiйснених в iнших країнах-членах, представник України зазначив, що Україна зараз розробляє поправки з цього питання, зокрема, до статей вiд 28 до 30 Закону "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi", копiї якого будуть наданi Робочiй групi. На основi свого аналiзу цього проекту поправок один з членiв зажадав роз'яснення щодо процедури, за якою iноземний орган з оцiнки вiдповiдностi мiг би домагатися визнання своїх результатiв в Українi, i щодо пiдстав, на яких такi результати можуть бути вiдкинутi Україною. Цей член також запитав, зокрема, чи вмагалася угода про взаємне визнання для прийняття результатiв вiд конкретного члена

290. Представник України додав, щодо згiдно зi Статтею 28 Закону України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" iз змiнами, якi буде в неї внесено, iноземнi органи з оцiнки вiдповiдностi, якi бажають визнання їхнiх результатiв оцiнки в Українi, можуть бути "призначенi" центральним органом виконавчої влади з питань технiчного регулювання, якщо вони нададуть вказаному центральному органу виконавчої влади докази про таке: (i) що вони здатнi здiйснювати оцiнку вiдповiдностi вимогам технiчних регламентiв i стандартiв, застосовних в Українi, згiдно з вiдповiдними мiжнародними стандартами; (ii) що до здiйснення цих процедур залучено незалежний i неупереджений персонал; та (iii) наявнi кадри i обладнання, необхiднi для виконання вiдповiдних процедур. Вiн пiдтвердив, що цi умови застосовуються в до однаковiй мiрi i до вiтчизняних органiв з оцiнки вiдповiдностi. За умови, що такi вiдомостi надано заявником i схвалено центральним органом виконавчої влади з питань технiчного регулювання, цей заявник буде "призначений" протягом 60 робочих днiв з дня подання заяви, i результати його оцiнок визнаватимуться, коли це буде можливо, вiдповiдними українськими органами, згiдно з положеннями Статтi 30 зi змiнами, внесеними до неї. Представник України зауважив, що за таких обставин результати оцiнки вiдповiдностi, здiйсненої iноземним органом, визнаним Україною, визнаватимуться незалежно вiд того, чи iснує угода про взаємне визнання з цiєю країною-членом.

291. Представник України мав таку точку зору, що положення Статтi 5.1 Закону "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" забезпечують вiдповiднiсть зi Статтею 5.1.2 Угоди ТБТ. Вiн додав, що Наказ Державного комiтету технiчного регулювання та споживчої полiтики України (Держстандарт)"Про затвердження Порядку проведення робiт iз сертифiкацiї продукцiї iноземного виробництва, що виготовляється серiйно" N 633 вiд 18 серпня 1998 року скасований Наказом N 514 вiд 25 вересня 2002 року, який забезпечив, на його думку, вiдповiднiсть Статтi 5 Угоди ТБТ. Iмпортнi товари сертифiкуються згiдно iз процедурами та правилами, якi застосовуються до товарiв мiсцевого виробництва. Запровадження технiчних регламентiв з оцiнки вiдповiдностi дає право виробникам вибирати процедуру з оцiнки вiдповiдностi для своїх товарiв. Iмпортери можуть отримувати серiйнi сертифiкати вiдповiдностi з термiном чинностi вiд 1 до 5 рокiв на пiдставi обраної схеми сертифiкацiї до ввезення товару, на який поширюється обов'язкова сертифiкацiя. Виробничi потужностi пiдприємств можуть пiдлягати iнспекцiї спецiалiстами органiв з оцiнки вiдповiдностi незалежно вiд їх мiсця знаходження (в Українi або закордоном). Товари, що ввозяться за сертифiкатоми серiйного виробництва, не проходять тестування на кордонi, якщо не є очевидним, що товар зазнав пошкодження пiд час його транспортування. У разi вiдсутностi серiйного сертифiката вiдповiдностi, тестування здiйснюватиметься пiсля ввезення з метою надання сертифiкату вiдповiдностi на окрему партiю товару. Вiн пiдтвердив, що процедури описанi в цьому пунктi застосовуються однаково як до продукцiї вiтчизняного виробництва, так i до iмпортної продукцiї. Вiн також пiдтвердив, що вимоги до продукцiї, що пiдлягає обов'язковiй класифiкацiї, застосовуються як до вiтчизняної так i iмпортної продукцiї.

292. Стосовно Довiдкового пункту ТБТ представник України зазначив, що Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 408 вiд 31 травня 2005 року засновано "Центр обробки запитiв держав-членiв Свiтової органiзацiї торгiвлi i Свiтової органiзацiї торгiвлi" (Нацiональний пункт запитiв СОТ та Центр обробки iнформацiї, усталена назва: Центр обробки запитiв країн - членiв СОТ i СОТ та їх iнформування) для регулярного надання iнформацiї та повiдомлень до СОТ. Вiн пiдтвердив, що єдиний пункт запитiв та повiдомлень дiятиме з дати вступу до СОТ. До Центру обробки запитiв можна звернутись за такою адресою:

Мiнiстерство економiки України
Центр обробки запитiв країн - членiв СОТ i СОТ та їх iнформування
Львiвська пл. 8, Київ, 04655, Україна
тел: +380 44 272 11 47, +380 44 272 54 68, +380 44 272 15 78
факс: +380 44 272 11 47
ep@mfert.gov.ua
www.me.gov.ua

293. Вiн також пiдтвердив, що Закон N 3164-IV вiд 1 грудня 2005 року вiдображає принципи Кодексу практики з розробки, прийняття та застосування стандартiв (Додаток 3 Угоди ТБТ) та що Україна запровадить Кодекс, а також вимоги до надання повiдомлень та коментарiв згiдно з пунктом 6 Додатку 2 та Статтями 2, 3, 5, та 7 Угод и ТБТ, до дати вступу до СОТ. Вiн далi пiдтвердив, що Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України України N 84 вiд 1 лютого 1995 року запровадила Нацiональний iнформацiйний центр мiжнародної iнформацiйної мережi (ISONET), що дозволяє Держспоживстандарту регулярно надавати iнформацiю про розробку та прийняття технiчних регламентiв, товари, що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї, та про програми стандартизацiї.

294. Стосовно вимог Угоди ТБТ про повiдомлення, вiн сказав, що вимога публiкувати повiдомлення для ознайомлення та отримання коментарiв до проектiв стандартiв, технiчних регламентiв та процедур оцiнки вiдповiдностi мiстить у Статтях 9, 10, 21 та 30 Закону України N 3164-IV вiд 1 грудня 2005 року. Стосовно стандартiв частини 4 та 5 Статтi 9 зазначеного Закону вимагають вiд центрального органу виконавчої влади з питань стандартизацiї щонайменше один раз на шiсть мiсяцiв публiкувати програму робiт iз стандартизацiї iз зазначенням назв конкретних стандартiв, якi розробляються або переглядаються. Повiдомлення про оприлюднення програми робiт iз стандартизацiї публiкуються в офiцiйному щомiсячному виданнi центрального органу виконавчої влади з питань стандартизацiї. Пiсля оприлюднення програми робiт iз стандартизацiї повiдомлення про неї надсилаються вiдповiдним мiжнародним та регiональним органiзацiям. Детальнiша iнформацiя про розроблення та повiдомлення про стандарти є у Статтi 10. Стосовно процедури повiдомлення про технiчнi регламенти нормативнi положення мiстяться у Статтi 21. Уповноважений центральний орган виконавчої влади публiкує у своєму офiцiйному виданнi або в засобах масової iнформацiї повiдомлення про наявнiсть проекту технiчного регламенту для розгляду i надання коментарiв зацiкавленими сторонами. Положення про повiдомлення про проекти технiчних регламентiв та термiново прийнятi технiчнi регламенти також мiстяться у Статтi 39. Порядок повiдомлення про процедури оцiнки вiдповiдностi такий самий як для стандартiв та технiчних регламентiв. Частина 2 Статтi 39 мiстить положення про повiдомлення стосовно термiново прийнятих технiчних регламентiв та процедур оцiнки вiдповiдностi. Повiдомлення торгових партнерiв надсилається, коли регламент або процедура можуть мати iстотний вплив на торгiвлю з державами, з якими укладено мiжнародний договiр - такий як Угода СОТ - або цього вимагає вiдповiдний мiжнародний договiр або коли iснують зобов'язання, що випливають iз членства України в мiжнароднiй або регiональнiй органiзацiї. Коментарiї щодо термiново прийнятих технiчних регламентiв, отриманi в письмовiй формi, будуть обговорюватися з вiдповiдною країною за вимогою та, у разi необхiдностi, термiново прийнятий технiчний регламент буде переглянуто. Повiдомлення надсилається заiнтересованим сторонам через Центр обробки запитiв та повiдомлень вiдповiдно до процедур, передбачених у вiдповiдному мiжнародному договорi України або мiжнароднiй або регiональнiй органiзацiї. СОТ вiдноситься до числа "вiдповiдних мiжнародних органiзацiй," до яких надсилаються такi повiдомлення. Повiдомлення про проект технiчного регламенту або процедури оцiнки вiдповiдностi надається не пiзнiше нiж за 60 календарних днiв перед завершенням розроблення проекту технiчного регламенту або процедури оцiнки вiдповiдностi. Подiбна вимога застосовується до повiдомлення про термiново прийнятi технiчнi регламенти або процедури оцiнки вiдповiдностi. Представник України пiдкреслив, що мiсцевi органи влади або недержавнi органiзацiї не мають права публiкувати повiдомлення про вiдповiднi проекти. Проекти процедур оцiнки вiдповiдностi публiкуються на веб-сайтi Держспоживстандарту. До цього, проекти стандартiв та технiчних регламентiв не публiкувалися, переважно з причин технiчного та фiнансового характеру, але ситуацiя змiниться з дати вступу України до СОТ.

295. Один з Членiв Робочої групи висловив думку, що Документ WT/ACC/UKR/113, в якому описується законодавство України у сферi стандартизацiї, технiчного регулювання та процедур оцiнки вiдповiдностi, здається, не повнiстю вiдповiдає положенням Угоди TBT, зокрема, стосовно того, що технiчнi регламенти не повиннi зберiгатися, якщо їхнiх цiлей можна досягти у спосiб, який передбачає менший обсяг перешкод для торгiвлi, та стосовно визнання регламентiв iнших Членiв "еквiвалентними", замiсть принципу "прийняття" регламентiв iнших Членiв. Бiльш того, у Законi України "Про стандартизацiю" нiчого не сказано про питання забезпечення недискримiнацiйного режиму, а також в його положеннях не визначено порядку прийняття рiшень стосовно обов'язкового дотримання та/або пiдготовки технiчного регламенту. Цей член Робочої групи також висловив занепокоєння, що положення про оцiнку вiдповiдностi у новому Законi України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" не вiдповiдають повнiстю статям 5 та 6 Угодi ТБТ. На думку цього члена Робочої групи, надання Урядом України переваги угодам про взаємне визнання (Стаття 6.3) не дозволяє визнавати такими, що мають бiльшу силу, iнструкцiї та рекомендацiї мiжнародних органiзацiй у сферi стандартизацiї, i це викликає занепокоєння, що закони України не дозволяють виконати вимоги щодо оцiнки вiдповiдностi, якi мiстяться у Статтi 5.1 Угоди ТБТ. Також виглядає, що частина Закону "Про пiдтвердження вiдповiдностi" суперечить нормам Статтi 6.4 Угоди про ТБТ. Цей член Робочої групи також попросив пiдтвердити, що вимоги Угоди ТБТ стосовно розробки, прийняття та застосування технiчних регламентiв органами мiсцевої влади та недержавними органiзацiями, врахованi в Законi України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" N 3164-IV вiд 1 грудня 2005 року, в тому числi вимоги Статтi 2.9 цiєї Угоди. Цей член Робочої групи також попросив повiдомити про статус ДСТУ 1.13-2002 "Про правила надання сповiщень торговим партнерам України" у зв'язку з прийняття зазначеного Закону. Україну попросили забезпечити пiсля вступу до СОТ обов'язковiсть лише тих технiчних регламентiв, якi вiдповiдають вимогам СОТ, i щоб Україна повнiстю дотримувалася зобов'язань вiдповiдно до Угоди про ТБТ.

296. Представник України вiдповiв, що Україна забезпечила вiдповiднiсть свого законодавства всiм основним положенням Угоди про технiчнi бар'єри в торгiвлi, у тому числi процедурним вимогам та вимогам щодо прозоростi, i привернув увагу членiв Робочої групи до документу WT/ACC/UKR/132 вiд 22 серпня 2005 року. Вiн зазначив, що новим Законом "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi", були внесенi змiни до Законiв "Про оцiнку вiдповiдностi" та "Про стандартизацiю". На його думку, пiсля набуття чинностi цим Законом законодавство України, яке регулює стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi, було приведено у повну вiдповiднiсть до Угоди ТБТ.

297. Вiн зазначив, що Закон "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" встановлює правову та органiзацiйну основу для розробки та застосування нацiональних стандартiв, технiчних регламентiв та процедур оцiнки вiдповiдностi, а також надання права застосовувати знаки, що пiдтверджують вiдповiднiсть, до всiх продуктiв, процесiв i послуг внутрiшнього або iноземного походження. Головний принцип Закону полягає у тому, що стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi не можуть розроблюватися, прийматися або застосовуватися з метою створення зайвих перешкод для мiжнародної торгiвлi або мати наслiдками такi перешкоди. Цей Закон також визначив вiдмiннiсть мiж добровiльними стандартами та обов'язковими технiчними регламентами, якi спрямованi на забезпечення захисту життя та здоров'я людини, тварин та рослин, навколишнього середовища, забезпечення нацiональної безпеки та попередження недобросовiсної дiяльностi. Закон також визначив етапи розробки та органи, що вiдповiдають за прийняття стандартiв, технiчних регламентiв i процедур оцiнки вiдповiдностi. Було внесено вiдповiднi змiни, а саме Стаття 26 Закону "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi", з метою приведення чинного законодавства у вiдповiднiсть зi Статтею 2.7 Угоди про ТБТ та вирiшення питання прийняття регламентiв iнших країн-членiв як еквiвалентних. Стосовно вимог до прозоростi, Закон передбачає опублiкування повiдомлень про проекти стандартiв; можливiсть надання коментарiв громадськiстю; публiкацiї, у яких з'являтимуться повiдомлення про запропонованi технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi; орган, який вiдповiдає за надання повiдомлень СОТ; недискримiнацiйне ставлення до коментарiв у процесi пiдготовки остаточного регламенту (або процедури оцiнки вiдповiдностi) та набрання ним чинностi, що надає достатнiй час, тобто не менше 6 мiсяцiв, постачальникам для того, щоб до нього пристосуватися. Цей Закон вiдображає принципи Кодексу доброчинної практики з розробки, прийняття та застосування стандартiв.

298. Вiн вважає, що ДСТУ 1.13-2002 "Про правила сповiщення торгiвельних партнерiв України" вiдповiдає вимогам Статтi 2.9 Угоди про ТБТ. Цей стандарт було розроблено з метою виконання вимог документiв G/TBT/W/2/Rev.1 та G/TBT/9, а також вимог про сповiщення Угоди про ТБТ та положень Кодексу доброчинної практики з розробки, прийняття та застосування стандартiв. Державний комiтет з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики пiдготував План дiй з повної гармонiзацiї стандартiв i технiчних регламентiв протягом 2005 - 2011 рокiв. Вiн пiдкреслив, що цей План дiй не слiд вважати проханням дозволити Українi запровадити перехiдний перiод пiсля вступу до СОТ. З його точки зору цей План є вiтчизняним заходом, спрямованим на поновлення законодавства та забезпечення монiторингу та впровадження (добровiльних) мiжнародних стандартiв згiдно з вимогами Угоди про ТБТ. Країни - члени СОТ будуть повiдомленi про рiчнi плани дiй у вiдповiдностi з вимог до повiдомлень, наданих в Угодi ТБТ.

299. Представник України пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ всi чиннi нацiональнi та регiональнi стандарти будуть добровiльними, за винятком тих, на якi є посилання або про якi йдеться у технiчних регламентах, розроблених, inter alia, для захисту iнтересiв нацiональної безпеки держави, запобiгання шахрайським дiям, захисту здоров'я та життя людей, тварин, або рослин та захисту навколишнього середовища. Україна забезпечить, щоб до 30 грудня 2011 року всi її технiчнi регламенти використовували як основу вiдповiднi мiжнароднi стандарти згiдно зi Статтею 2.4 Угоди про технiчнi бар'єри в торгiвлi (Угода ТБТ) та графiком, наведеним у документi WT/ACC/UKR/129. Однак, стосовно товарiв, якi пiдлягають проведенню оцiнки вiдповiдностi, та для яких стандарти ще не були гармонiзованi з вiдповiдними мiжнародними стандартами представник України пiдтвердив, що, з дати вступу до СОТ, iмпортована продукцiя буде вважатися як така, що вiдповiдають вiдповiдним українським стандартам або технiчним регламентам, якщо органи з оцiнки вiдповiдностi, визнанi в Українi, пiдтвердять, що такi продукти вiдповiдають вiдповiдним мiжнародним стандартам, або регiональним або нацiональним стандартам, що є iдентичними таким (мiжнародним) стандартам. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

300. Таким чином, незалежно вiд графiку, наведеного у документi WT/ACC/UKR/129, Україна виконуватиме всi положення Угоди ТБТ та дотримуватиметься всiх положень Кодексу доброчинної практики з розробки, прийняття i застосування стандартiв (тобто Додатку 3 Угоди ТБТ) з дати вступу до СОТ без вдавання до будь-яких перехiдних перiодiв. Україна також буде продовжувати зменшувати число категорiй продуктiв, якi пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї третьою стороною, вдаючись до якомога бiльш широкого визнання декларацiй виробника (SDOC), без вимоги реєстрацiї або пiдтвердження українськими державними органами, по вiдношенню до вiдповiдного технiчного регламенту, до кiнця 2011 року. Україна надасть переглянутий перелiк товарiв, якi пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї, до СОТ до 31 сiчня 2012 року. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

301. Представник України також пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна не буде застосовувати стандарти, технiчнi регламенти або процедури оцiнки вiдповiдностi таким чином, щоб створювати перепони мiжнароднiй торгiвлi, перешкоджати iмпорту, та дискримiнувати iндивiдуальних експортерiв та постачальникiв та що Україна забезпечить однакове та недискримiнацiйне застосування стандартiв та технiчних регламентiв до вiтчизняних товарiв та товарiв, iмпортованих з країн-членiв СОТ, країн СНД, i так само з країн не-членiв СНД. До того ж, з дати вступу Україна розроблятиме, прийматиме та застосовуватиме стандарти та технiчнi регламенти тiльки у вiдповiдностi з Угодою ТБТ. Представник України далi пiдтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна використовуватиме вiдповiднi правила або рекомендацiї, що стосуються статей 2, 5 Угоди ТБТ та Додатку 3 Угоди ТБТ, розробленi у вiдповiдностi з Рiшенням Комiтету з принципiв розробки мiжнародних стандартiв, правил та рекомендацiй, як основу для процедур оцiнки вiдповiдностi згiдно зi Статтею 5.4 Угоди ТБТ. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

302. Крiм того, представник України пiдтвердив, що, згiдно з положеннями Статтi 6.1 Угоди ТБТ, Україна визнаватиме, коли це можливо, результати процедур оцiнки вiдповiдностi, проведених в iнших країнах-членах СОТ, навiть якщо такi процедури вiдрiзняються вiд її власних процедур, за умови, що Україна буде переконана в тому, що такi процедури (проведенi в iнших країнах СОТ) надають таку ж впевненiсть у вiдповiдностi товарiв чинним технiчним регламентам чи стандартам, що й її власнi процедури. Для цього Україна внесе змiни до своїх законiв та пiдзаконних актiв задля забезпечення того, щоб з дати вступу до СОТ її процедури оцiнки вiдповiдностi вiдображали можливостi щодо досягнення впевненостi у технiчнiй компетентностi органiв, розташованих на територiї iнших держав-членiв СОТ, щодо проведення ними оцiнки вiдповiдностi, та забезпечували прийняття результатiв такої оцiнки українськими органами. Такi можливостi включатимуть: укладення угоди з органом оцiнки вiдповiдностi iншої країни-члена СОТ (наприклад, органами акредитацiї, органами сертифiкацiї, лабораторiями); прийняття результатiв процедур з оцiнки вiдповiдностi, проведених у рамках мiжнародних систем тестування та сертифiкацiї товарiв, членом яких є Україна; прийняття та недискримiнацiйний розгляд заяв на акредитацiю вiд органiв оцiнки вiдповiдностi, розташованих в iнших державах-членах СОТ, а також прийняття результатiв оцiнки вiдповiдностi здiйсненою органами оцiнки вiдповiдностi; визнаними Україною, та iншi способи визнання еквiвалентних процедур. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

303. Представник України пiдтвердив, що Україна, на запит держав-членiв СОТ, проводитиме консультацiї з ними по будь-яким питанням, що вiдносяться до пiдготовки, прийняття та застосування стандартiв, технiчних регламентiв або процедур оцiнки вiдповiдностi, якi можуть мати негативнi наслiдки для мiжнародної торгiвлi. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

- Санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи та iншi регламенти

304. Представник України зазначив, що вiдповiднi органи його країни започаткували програму реформування системи санiтарного та фiтосанiтарного контролю України для приведення її у вiдповiднiсть до вимог СОТ. Вiн надав детальну iнформацiю про роботу, яка виконується i планується, у виглядi Звiту про застосування санiтарних i фiтосанiтарних заходiв (СФЗ) (документ WT/ACC/UKR/110/Add.3 та Add.4), а також "Плану заходiв з розв'язання проблемних питань, зокрема, на державному кордонi", наведеного у Додатку 8 до документу WT/ACC/UKR/110/Add.1. i План гармонiзацiї СФЗ (документ WT/ACC/UKR/128).

305. Представник України додав, що на виконання Указу Президента України "Про додатковi заходи щодо прискорення вступу України до СОТ" N 797/2001 вiд 5 вересня 2001 року здiйснюється перегляд та внесення змiн, необхiдних для приведення нацiонального законодавства у вiдповiднiсть до вимог Угоди про СФЗ, до таких основних законодавчих актiв: Законiв України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення", "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв та продовольчої сировини", "Про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб", "Про ветеринарну медицину", "Про вiдповiдальнiсть пiдприємств, установ та органiзацiй за порушення законодавства про ветеринарну медицину" (втратив чиннiсть), "Про карантин рослин" та "Про внесення змiн i доповнень до деяких законодавчих актiв України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про карантин рослин"", а також до пiдзаконних нормативно-правових актiв у цiй сферi. В результатi реформування законодавства у цiй сферi, Україна об'єднала всi iснуючi санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи в три базовi закони: Закон "Про ветеринарну медицину", Закон "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв i продовольчої сировини", та Закон "Про карантин рослин", якi будуть єдиними законами, що регулюватимуть питання СФЗ.

306. Представник України вiдзначив, що державнi структури, вiдповiднi за безпеку харчових продуктiв, а також здоров'я тварин та рослин, кожна у рамках своєї компетенцiї, Мiнiстерство сiльського господарства (тобто, Державна служба ветеринарної медицини в Українi та Державна служба карантину рослин в Українi) та Мiнiстерство охорони здоров'я (тобто, Державна санiтарно-епiдемiологiчна служба України).

307. Змiни, внесенi до Закону України "Про ветеринарну медицину" Законом N 361-V вiд 16 листопада 2006 року, до Закону України "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв та продовольчої сировини" Законом України N 2809-IV вiд 6 вересня 2005 року, до Закону України "Про карантин рослин" Законом України N 3369-V вiд 19 сiчня 2006 року та Законом України N 3078-IV вiд 15 листопада 2005 року мали на метi привести вiдповiднi положення у сферi СФЗ у повну вiдповiднiсть з Угодою СОТ про санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи, в тому числi її основними положеннями, а також процедурними аспектами. Зокрема, у базових законах були врахованi такi вимоги Угоди СФЗ: термiнологiя; гармонiзацiя; адекватнiсть заходiв; оцiнка ризику та належний рiвень захисту; пристосування до регiональних умов; прозорiсть (центри обробки запитiв та повiдомлень); а також процедури перевiрки, контролю та погодження. Вiн пiдтвердив, що Верховна Рада не розглядатиме будь-яких нових законiв у сферi СФЗ, якi не являються частиною нових базових законiв.

308. Член Робочої групи висловив занепокоєння стосовно вiдповiдностi вимогам СОТ пiдзаконних нормативно-правових актiв у сферi СФЗ i попросив надати iнформацiю про статус зазначених актiв у свiтлi Плану гармонiзацiї СФЗ. Зокрема, вiн послався на Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини N 71, який вимагає отримання дозволу регiональної служби державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi на додаток до iмпортної лiцензiї, яка вимагається Мiнiстерством економiки. Цей член Робочої групи вважає цей захiд додатковим обтяженням, яке можна зняти. Зазначений член Робочої групи також зазначив, дiючi зараз вимоги щодо випробування або перевiрки iмпортних поставок в рамках ветеринарного режиму на кордонi виглядають надмiрними.

309. Представник України вiдповiв, що вiдповiднi постанови та накази пiдготовленi на виконання Закону України "Про ветеринарну медицину" вiдповiдно до вимог СОТ, Мiжнародного епiзоотичного бюро та iнших мiжнародних органiзацiй. Щодо випробування або перевiрки iмпортних поставок в рамках ветеринарного режиму на кордонi, вiн зазначив, що проект, фiнансований ТАСIС, також дiйшов висновку, що українська система пунктiв контролю на кордонi потребує перегляду. Усi партiї iмпортних харчових продуктiв тваринного походження пiддаються складним лабораторним експертизам, причому витрати частково покриваються власниками товарiв. М'ясо та птиця, наприклад, перевiряються на вмiст токсичних елементiв (свинець, кадмiй, миш'як, мiдь, цинк, ртуть), десяти рiзних пестицидiв, мiкотоксинiв, мiкробiологiчних об'єктiв i радiонуклiдiв, i це коштує приблизно 120 доларiв США за кожну партiю. Бiльше того, цi витрати можуть ще зрости у майбутньому, бо держава припинить фiнансування цих заходiв. У зв'язку з цим представник України зазначив, що Мiнiстерство охорони здоров'я (своїм Наказом N 247 вiд 9 жовтня 2000 року) затвердило новий порядок видачi медично-гiгiєнiчних сертифiкатiв, а Кабiнет Мiнiстрiв до Постанови "Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон" N 1569 вiд 24 жовтня 2002 року включив перелiк товарiв, якi пiдлягають санiтарному та фiтосанiтарному контролю на кордонi, визначених вiдповiдно до УКТ ЗЕД. Однак, вiн вважає, що Закон України "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв та продовольчої сировини" вiд 5 вересня 2005 року значно скоротив число перевiрок, якi передбачають проведення процедур вибiркового тестування. Зокрема, партiї товару з низьким ризиком отримуватимуть дозвiл пiсля стандартної перевiрки документiв та вiзуальної перевiрки. Всi оплати, що стягуються у зв'язку з перевiркою на кордонi, не повиннi перевищувати фактичнi витрати, понесенi у зв'язку з наданими послугами.

310. Представник України додав, що питання ввезення тварин, продуктiв тваринництва, в тому числi їстiвнi продукти тваринництва, та продовольчої сировини (фураж) регулюються ветеринарними вимогами до продукцiї, яка iмпортується в Україну, i контролюються державною ветеринарною службою. Якiсть продуктiв харчування визначатиметься на пiдставi (добровiльних) стандартiв та, у разi необхiдностi, мiнiмальних вимог до якостi, визначених у технiчних регламентах, якi розроблятимуться вiдповiдно до Закону "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi". Вiн додав, що iмпортнi продовольча сировина та продукти харчування тваринного походження контролюються ветеринарною та санiтарною службами, i пiдлягають ветеринарному та/або санiтарному огляду (державний контроль та нагляд). Вiн пiдтвердив, що Державний комiтет стандартизацiї не має повноважень встановлювати обов'язковi вимоги для iмпорту продуктiв харчування та сiльського господарства та що Державний комiтет стандартизацiї не займається регулюванням iмпорту таких продуктiв з країн-членiв СОТ та не вимагатиме, щоб iмпортована продукцiя вiдповiдала добровiльним стандартам з дати вступу.

311. У вiдповiдь на занепокоєння, висловлене членом Робочої групи, стосовно дублювання функцiй контролю та нагляду санiтарною, ветеринарною службами та Державним комiтетом стандартизацiї, представник України зазначив, що Стаття 5 Закону України "Про безпечнiсть та якiсть продуктiв харчування" визначає повноваження контролюючих органiв. Санiтарна служба здiйснює державний (санiтарно-епiдемiологiчний) нагляд за виконанням всiма суб'єктами господарювання санiтарних заходiв, в тому числi на потужностях (об'єктах) з виробництва (i) усiх харчових продуктiв для спецiального дiєтичного харчування; (ii) усiх функцiональних харчових продуктiв; та (iii) усiх харчових продуктiв, крiм визначених у частинi другiй Статтi 5 Закону України "Про безпечнiсть та якiсть харчових продуктiв". Ветеринарна служба здiйснює державний контроль та нагляд за (i) необробленими харчовими продуктами тваринного походження на потужностях (об'єктах) їх виробництва; та (ii) усiма рослинними продуктами, сiльськогосподарською продукцiєю та необробленими харчовими продуктами тваринного походження, що продається на продовольчому ринку. Ветеринарна служба також здiйснює державний контроль за виробництвом (i готовою продукцiєю) на м'ясопереробних, риболовних, рибопереробних, молокопереробних пiдприємствах, якi використовують необробленi харчовi продукти тваринного походження як сировину, та пiдприємствах гуртового зберiгання необроблених харчових продуктiв тваринного походження. Вантажi м'яса, риби та меду (необроблених харчових продуктiв тваринного походження) перевiряються спецiалiстами ветеринарної служби. Державний комiтет стандартизацiї був одним з органiв, якi в рамках своєї компетенцiї вносили свiй вклад до розробки, прийняття та виконання санiтарних заходiв; вiн також забезпечував державний контроль та нагляд за виконанням санiтарних заходiв. Закон про ТБТ (Стаття 2, пункт 3) не передбачає, що санiтарнi заходи розробляються та застосовуються конкретно для захисту здоров'я людини вiд небезпеки, яка може потрапити в органiзм з їжею. Згiдно з частиною 2 Статтi 4 Закону України "Про безпечнiсть та якiсть харчових продуктiв", центральний орган виконавчої влади у сферi охорони здоров'я, тобто Мiнiстерство охорони здоров'я, затверджує належний рiвень захисту здоров'я людей, обов'язковi параметри безпечностi та мiнiмальнi специфiкацiї якостi харчових продуктiв, звiд правил i належну практику виробництва харчових продуктiв. Цей орган також координує дiяльнiсть органiв виконавчої влади з питань безпечностi та якостi харчових продуктiв.

312. Один з членiв Робочої групи зазначив, що незважаючи на змiни до Закону "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв" та пояснення, наданi представником України членам Робочої групи, залишається дублювання наглядової та контролюючої функцiй мiж санiтарною службою, ветеринарною службою, та Державним комiтетом стандартизацiї. Українськi державнi органи i досi вимагають вiд iмпортерiв харчових продуктiв виконувати численнi процедури з тестування з метою встановлення вiдповiдностi регламенту, що перекривають один одного, ветеринарної служби та Державного комiтету стандартизацiї. До того ж, перелiк iмпортованих харчових продуктiв, що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Державному комiтетi стандартизацiї не було скасовано, незважаючи на запевнення України, що його буде скасовано. Цей член Робочої групи висловив прохання, щоб Україна забезпечила, через прийняття доречного законодавчого iнструменту, щоб всi iмпортованi харчовi продукти було вилучено з перелiку обов'язкової сертифiкацiї та щоб вони не пiдлягали обов'язковiй сертифiкацiї у Державному комiтетi стандартизацiї.

313. Представник України пiдтвердив, що Стаття 5 Закону "Про безпечнiсть та якiсть харчових продуктiв" чiтко надає повноваження ветеринарнiй та санiтарнiй службам щодо контролю над всiма iмпортованими харчовими продуктами та що цi продукти пiдлягають ветеринарнiй та/ або санiтарнiй експертизi, що проводиться зазначеними установами. До того ж, вiн також пiдтвердив, що Державний комiтет з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики не має повноваження встановлювати обов'язковi вимоги щодо iмпорту харчових та сiльськогосподарських продуктiв, та що Держспоживстандарт не регулюватиме iмпорт таких продуктiв з країн-членiв СОТ, та не вимагатиме вiд iмпортованих товарiв вiдповiдностi добровiльним (необов'язковим) стандартам з дати вступу України до СОТ. Вiн далi пiдтвердив, що до того ж, Держспоживстандарт України видасть Наказ, що вступить у дiю з дати вступу до СОТ, та скасує будь-яки повноваження Держспоживстандарту вимагати тестування або сертифiкацiї будь-якого iмпортованого харчового продукту. В результатi цього iмпортованi харчовi продукти будуть пiдлягати тестуванню та сертифiкацiї тiльки санiтарною або ветеринарною службою, вiдповiдно до компетенцiї. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

314. Один з членiв Робочої групи висловив занепокоєння, що Державний комiтет стандартизацiї продовжує застосовувати скасованi стандарти, а новi технiчнi регламенти (наприклад Державний стандарт України ДСТУ 4427:2005 "Ковбаси сирокопченi та сиров'яленi") не переглядаються з метою приведення у вiдповiднiсть до мiжнародних стандартiв. Крiм того, такi стандарти були запровадженi як обов'язковi санiтарнi вимоги.

315. Представник України вiдповiв, що згiдно iз Законом України "Про стандартизацiю" вимоги державних та iнших стандартiв залишаються обов'язковими до того часу, поки вiдповiднi технiчнi регламенти або iншi регулятивнi нормативнi акти, такi як Закон "Про безпеку та якiсть харчових продуктiв" не будуть прийнятi.

316. Представник України зазначив, що у новому Законi "Про ветеринарну медицину" будуть висвiтлюватись тiльки питання здоров'я тварин. Положення, якi застосовуються до харчових продуктiв тваринного походження, були включенi до базового Закону "Про безпечнiсть та якiсть харчових продуктiв". Крiм чiтко вираженого включення норм Угоди про СФЗ Закон "Про ветеринарну медицину" включає гармонiзацiю з мiжнародними стандартами, рекомендацiями та директивами у боротьбi iз захворюваннями, вiдповiдальнiсть виробника за забезпечення якостi продукцiї та обiг здорових тварин i продукцiї з них, вимоги до акредитацiї та надiлення повноваженнями лабораторiй, що займаються тестуванням мiсцевих та iмпортованих тварин та продукцiї з них, монiторинг тварин та кормiв на предмет виявлення залишкiв шкiдливих речовин, прозорого порядку iмпортування та застосування контролю на кордонi на основi ризику. Якщо не iснує вiдповiдних мiжнародних стандартiв, директив або рекомендацiй, ветеринарнi та санiтарнi заходи запроваджуються на основi оцiнки ризику, проведеної вiдповiдними органами (ветеринарною службою, санiтарною службою), на основi методики вiдповiдних мiжнародних органiзацiй. Якщо науковi докази, необхiднi для проведення оцiнки ризику, є недостатнiми, ветеринарнi та санiтарнi заходи ґрунтуються на наявнiй iнформацiї, одержанiй у вiдповiдних мiжнародних органiзацiях, або на заходах, запроваджених iншими державами-членами СОТ. Критерiї прийняття еквiвалентностi ґрунтуються на директивах, що мiстяться у Санiтарному кодексi наземних тварин Мiжнародного епiзоотичного бюро (МЕБ).

317. Один з членiв Робочої групи висловив занепокоєння щодо положень Закону "Про ветеринарну медицину" вiдносно встановлення системи iдентифiкацiї тварин. Згiдно iз заявою цього члена, Стаття 83 Закону "Про ветеринарну медицину" вимагає, щоб Державний департамент ветеринарної медицини розглянув iснування державної системи iдентифiкацiї та реєстрацiї тварин у країнi походження як фактор при оцiнцi ризику, пов'язаного з ввозом товару на територiю України. Цей член Робочої групи вiдзначив, що встановлення державної системи iдентифiкацiї тварин не має вiдношення до ризикiв, пов'язаних iз здоров'ям, певного iмпорту i таким чином не має ставати фактором, який використовується для оцiнки ризикiв. Цей член Робочої групи вiдповiдно висловив прохання, щоб Україна внесла коригування до Закону "Про ветеринарну медицину" i усунула б посилання на нацiональну систему iдентифiкацiї та реєстрацiї тварин у країнi походження.

318. Представник України зазначив, що так як жодна з умов, наведених у статтi 83 Закону "Про ветеринарну медицину" не є розпорядчою, вимога до iснування державної системи iдентифiкацiї та реєстрацiї тварин не є обов'язковою вимогою. Як результат, iмпортування товарiв на територiю України може вiдбуватися з країн, я яких не iснує системи iдентифiкацiї та реєстрацiї тварин. Представник України далi пiдтвердив, що протягом шести мiсяцiв пiсля дати вступу до СОТ Україна опублiкує та запровадить змiни до Статтi 83 Закону "Про ветеринарну медицину", вилучивши посилання на запровадження нацiональної системи iдентифiкацiй тварин як фактор при визначеннi ризику. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

319. Один з членiв Робочої групи висловив занепокоєння щодо використання антибiотикiв, гормонiв та максимально припустимих залишкових рiвнiв у вiдношеннi до ветеринарних препаратiв при розведеннi худоби та виробленнi продуктiв тваринного походження, як визначено у Законi "Про ветеринарну медицину". Особливо цей член групи запитував, чи дозволяє Україна, щоб цi антибiотики, гормони та iншi ветеринарнi препарати застосовувалися для управлiння та збiльшення рiвнiв приросту худоби, та чи забороняється в'їзд в Україну таким iмпортним продуктам, якi мiстять такi ветеринарнi препарати. Крiм того, член групи запитував про вiдповiднiсть максимально припустимих залишкових рiвнiв мiжнародним стандартам, схваленим Кодексом Алiментарiус.

320. Представник України пiдтвердив, що Україна не забороняє використовувати на територiї України антибiотики i гормони задля прискорення росту худоби, i що Україна дозволятиме iмпорт усього м'яса та м'ясних продуктiв, вироблених iз застосуванням гормонiв, що сприяють росту. Вiн зазначив, що деякi антибiотики i гормони були зареєстрованi для використання на територiї України та iмпортування в Україну i пiдтвердив, що до дати вступу Україна надасть Державам-членам СОТ перелiк зареєстрованих продуктiв та iнформацiю про те, яким чином додатковi антибiотики, гормони та iншi ветеринарнi препарати та/або їхнi активнi iнгредiєнти можуть бути зареєстрованi для використання в Українi та для iмпортування в Україну. Представник України далi пiдтвердив, що оскiльки Закон "Про ветеринарну медицину" та Закон "Про безпеку харчових продуктiв" обумовлюють, що будь-якi вимоги щодо максимального рiвня залишкiв, у тому числi вимоги щодо максимального рiвня залишкiв гормонiв росту у харчових продуктах тваринного походження, повиннi вiдповiдати мiжнародним стандартам, встановленим Codex Alimentarius, Україна, станом на дату вступу, загально застосовуватиме лише тi максимальнi лiмiти залишкiв, якi ґрунтуються на стандартах, встановлених Codex Alimentarius. Також, Україна не запроваджуватиме та не пiдтримуватиме максимальнi рiвнi залишкiв, що перевищують рiвнi, встановленi стандартами Codex Alimentarius, без проведення оцiнки ризику вiдповiдно до статтi 5 Угоди СФС, яка буде надана Державi-члену СОТ на її запит. Крiм того, починаючи з дати вступу, iнформацiя про всi максимальнi рiвнi залишкiв буде публiчно доступною та розповсюджуватиметься через центр обробки запитiв та надання повiдомлень України, а будь-якi запропонованi граничнi рiвнi залишкiв будуть затверджуватися вiдповiдно до прозорих процедур, якi дозволятимуть громадськостi надавати коментарi щодо таких пропозицiй. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

321. Прадставник України притримувався точки зору, що новий Закон України "Про якiсть та безпеку харчової продукцiї" охоплює всю групу харчових продуктiв незалежно вiд її вмiсту та глибини обробки. Законом запроваджуються новi концептуальнi змiни у виробництво та поводження з харчовою продукцiєю через впровадження передових мiжнародних практик, якi поширюють пiдходи до стандартiв безпеки харчової продукцiї на весь цикл виготовлення та поводження з харчовими продуктами, у тому числi обов'язкове включення систем HACCP у роботу всiх харчопереробних пiдприємств. Це означає, що виробник нестиме повну вiдповiдальнiсть за придатнiсть (безпеку та прийнятнiсть) харчових продуктiв для споживання людиною, що дозволить зменшити роль держави у процесi перевiрки умов та правил технiки експлуатацiї, необхiдних для виготовлення безпечних продуктiв харчування. Закон "Про якiсть та безпеку харчової продукцiї" передбачає чiтке розмежування повноважень Департаменту ветеринарної медицини та Санiтарної служби України, мiнiмiзацiю вимог до документування щодо iмпортованих продуктiв харчування, прискоренi процедури митного контролю на основi ступеню ризику, що його становить кожен конкретний вид продукцiї, вимоги до акредитацiї всiх лабораторiй з контролю якостi харчових продуктiв, та широкомасштабне прийняття мiжнародних стандартiв та рекомендацiй через їх впровадження Нацiональною комiсiєю України з питань Кодексу Алiментарiус. Незначнi змiни до Законiв України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення" та "Про пестициди i агрохiмiкати" гарантують, що новий Закон буде основною законодавчою базою, якою регулюватиметься ввезення харчової продукцiї. У вiдповiдь на запитання члена Робочої групи щодо заборони на ввезення яловичого фаршу представник України пiдтвердив, що заборону було скасовано.

322. На його думку, новим Законом України "Про карантин рослин" дiюче фiтосанiтарне законодавство України було приведено у вiдповiднiсть до мiжнародних стандартiв шляхом чiткого включення принципiв СФЗ та нових досягнень у сферi захисту здоров'я та життя рослин. Новий Закон "Про карантин рослин" є єдиним законодавчим актом України, яким регулюватиметься ввезення рослин, рослинної продукцiї та iнших найменувань, якi можуть мiстити або переносити рослинних паразитiв. Закон вимагає, щоб усi фiтосанiтарнi заходи ґрунтувалися на мiжнародних стандартах, директивах i рекомендацiях вiдповiдних мiжнародних органiзацiй, тобто, Мiжнародної Конвенцiї про захист рослин (IPPC), та її регiональних органiзацiй. В Законi чiтко обумовленi засади визначення регульованих паразитiв та тих найменувань, на якi можуть поширюватись фiтосанiтарнi заходи. Додатковi новели Закону включають бiльш високий ступiнь прозоростi у процесi видачi карантинних дозволiв (iмпортнi дозволи), максимально можливе зменшення обсягу документацiї, пов'язаної з iмпортом, а також запровадження процедур контролю на кордонi на основi ризику та попередньої дiяльностi. Критерiї прийняття еквiвалентностi повиннi ґрунтуватися на директивах, що мiстяться у (проектi) Мiжнародних стандартiв фiтосанiтарних заходiв Мiжнародної конвенцiї про захист рослин (IPPC).

323. Представник України пiдтвердив, що Україна є членом Комiсiї з Кодекс Алiментарiус (Codex Alimentarius Commission) та Мiжнародного епiзоотичного бюро (OIE), та що вона набула статусу контрактного члена Мiжнародної конвенцiї про захист рослин (IPPC). Вiн далi пiдтвердив, що лише тi санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи, якi вiдповiдають мiжнародним стандартам, правилам та рекомендацiям, узгодженим з Комiсiєю з Кодекс Алiментарiус (Codex Alimentarius Commission), Мiжнародним епiзоотичним бюро (OIE) та Мiжнародною конвенцiєю про захист рослин (IPPC), виграють вiд презумпцiї пункту 2 Статтi 3 Угоди про СФЗ.

324. Вiдповiдно до Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України N 408 вiд 31 травня 2005 року було створено єдиний Центр обробки запитiв та повiдомлень у сферi СФЗ при Мiнiстерствi економiки - "Центр обробки запитiв держав-членiв Свiтової органiзацiї торгiвлi i Свiтової органiзацiї торгiвлi". Центр обробки запитiв буде дiяти з моменту вступу України до СОТ. Всi iснуючi санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи будуть приведенi у вiдповiднiсть до вимог Угоди про СФЗ. Заходи, що виходять за межi мiжнародних рекомендацiй та директив, розроблених Комiсiєю з "Кодекс Алiментарiус", Мiжнародним епiзоотичним бюро (OIE) та Мiжнародною конвенцiєю про захист рослин (IPPC), пройдуть ретельну оцiнку на предмет визначення наявностi науково обґрунтованих аргументiв на користь того або iншого виду захисту або визначення того, чи результати оцiнки ризику справдi свiдчать про необхiднiсть бiльш високого ступеню захисту - як це передбачено Статтями 2.2, 3 та 5 Угоди про СФЗ. Заходи, якi не узгоджуються з вимогами Угоди про СФЗ, будуть скасованi. До Центру обробки запитiв можна звернутись за такою адресою:

Мiнiстерство економiки України
Центр обробки запитiв та iнформування СОТ
Львiвська пл. 8, Київ, Україна, 04655
тел: +380 44 272 11 47, +380 44 272 54 68, +380 44 272 15 78
факс: +380 44 272 11 47
ep@mfert.gov.ua
www.me.gov.ua

325. Посилаючись на український план гармонiзацiї (документ WT/ACC/UKR/128), член Робочої групи висловив занепокоєння з приводу графiку процесу гармонiзацiї. Цей член Робочої групи хотiв, щоб Україна зобов'язалася забезпечити повну вiдповiднiсть вимогам Угоди про СФЗ з моменту вступу до СОТ. У вiдповiдь представник України зазначив, що повний порiвняльний аналiз вимог щодо безпеки продуктiв харчування для всiх iмпортованих/експортованих продуктiв харчування для людського споживання та продовольчої сировини буде завершений у 2006 роцi. Показники безпеки харчових продуктiв, якi вiдповiдатимуть параметрам Кодекс Алiментарiус, залишаться без змiн; заходи вважатимуться еквiвалентними, якщо вони забезпечуватимуть той самий рiвень захисту здоров'я людини. Заходи, якi забезпечуватимуть бiльш високий рiвень захисту, нiж у Кодекс Алiментарiус, будуть замiненi стандартами Кодекс Алiментарiус, або ж для їх обґрунтування необхiдно буде здiйснити аналiз ризику. Заходи, якi дiяли в Українi, але не були передбаченi у Кодекс Алiментарiус, будуть скасованi, або ж для їх обґрунтування необхiдно буде здiйснити аналiз ризику. У вiдповiдностi до вимог Угоди про СФЗ, буде наданий перiод для подання коментарiв та зауважень. Що стосується стандартiв захисту здоров'я тварин, то вiн зазначив, що вже була забезпечена бiльша вiдповiднiсть стандартам OIE та Угодi про СФЗ за рахунок Наказу N 36 Державного департаменту ветеринарної медицини вiд 25 квiтня 2005 року. Також передбачаються i подальшi кроки з вдосконалення в цiй сферi.

326. Представник України пiдтвердив, що пiсля вступу до СОТ Україна ґрунтуватиме всi свої заходи СФЗ на стандартах, директивах та рекомендацiях Кодексу Алiментарiус (Codex Alimentarius Commission), Мiжнародного епiзоотичного бюро (OIE) та Мiжнародної конвенцiї про захист рослин (IPPC) у вiдповiдностi до вимог Угоди СФЗ. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

327. Представник України пiдтвердив, що з моменту вступу Україна буде застосовувати всi санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи у вiдповiдностi з вимогами Угоди СОТ, в тому числi вимогами угод про санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи (Угода СФЗ) та про процедури лiцензування iмпорту, без застосування перехiдних перiодiв. Вiн далi пiдтвердив, що з дати вступу всi iснуючi в Українi санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи, у тому числi постанови, накази, iнструкцiї, розпорядження, декрети та iншi заходи, якi прямо та опосередковано впливають на мiжнародну торгiвлю сiльськогосподарською продукцiєю, будуть приведенi у вiдповiднiсть до положень Угоди СФЗ. Вiн додав, що Українi не знадобиться вводити додаткову сертифiкацiю, тестування чи санiтарну реєстрацiю продуктiв, якi було визнано безпечними для використання i споживання людиною офiцiйно уповноваженими компетентними органами країн-експортерiв, про якi було проiнформовано вiдповiднi мiжнароднi органи (Мiжнародну конвенцiю про захист рослин (IPPC), Мiжнародне епiзоотичне бюро (OIE) та Кодекс Алiментарiус (Codex Alimentarius)), та якi було визнано Україною у вiдповiдностi з принципами Угоди СФЗ. З моменту вступу Україна забезпечить публiкацiю критерiїв для попередньої авторизацiї або захисту необхiдної сертифiкацiї iмпортної сiльськогосподарської продукцiї. Вiн пiдтвердив, що вимоги щодо санiтарної, фiтосанiтарної та iнших видiв сертифiкацiї в Українi встановлюватимуться та впроваджуватимуться, враховуючи принцип транспарентностi, та не створюватимуть невиправданих затримок. Крiм того, на вимогу країн-членiв СОТ Україна буде консультуватися з ними стосовно впливу своїх санiтарних та фiтосанiтарних вимог на торгiвлю з метою вирiшення питань, якi пiднiмають країни-члени. Робоча група взяла це зобов'язання до уваги.

- Iнвестицiйнi заходи, пов'язанi з торгiвлею

328. Деякi члени Робочої групи вiдзначили, що Закон України "Про пiдтримку виробництва автомобiлiв в Українi" вiд 19 вересня 1997 року мiстить певнi положення, пов'язанi з торгiвлею, в тому числi вимоги використання мiсцевихикомплектуючих виробiв i матерiалiв. Цi члени Робочої групи попросили Україну видалити такi елементи. Один з членiв Робочої групи також вiдзначив, що полiтика України щодо регулювання ринку цукру, здається, є порушенням кiлькох положень Угоди про iнвестицiйнi заходи, пов'язанi з торгiвлею. Зокрема, полiтика України щодо обов'язкового експорту цукру, виробленого в Українi з цукру-сирцю iноземного походження, є порушенням Статтi III:4 ГАТТ 1994 року та Статтi 2.1 Угоди ТРIМс, бо вимагає вiд пiдприємства використовувати товари вiтчизняного виробництва залежно вiд вартостi i обсягiв мiсцевого виробництва i ставить обсяги закупiвель пiдприємства або використання iмпортованого цукру-сирцю у залежнiсть вiд обсягiв експорту вiтчизняної продукцiї. Цей член Робочої групи також висловив думку, що українська полiтика встановлення мiнiмальних цiн являє собою ТРIМ (iнвестицiйний захiд, пов'язаний з торгiвлею), заборонений за визначенням Додатку 1(a), бо отримання пiдприємством пiльг у продажу рафiнованого цукру ставлять у залежнiсть вiд закупiвель або використання ним вiтчизняної продукцiї. Нарештi, внутрiшнi квоти України на виробництво цукру, згiдно з якими виробники зобов'язанi продавати фiксованi обсяги рафiнованого цукру на внутрiшньому ринку, обмежують продаж на експорт, а отже являють собою заборонений ТРIМ за визначенням Додатку 2(c) Угоди ТРIМс. Цей член Робочої групи звернувся до України з проханням скасувати цi вимоги i обмеження та скасувати мiнiмальнi внутрiшнi цiни на цукор.

329. Представник України вiдповiв, що лише Закони України "Про стимулювання виробництва автомобiлiв в Українi" N 535/97-ВР вiд 19 вересня 1997 року та "Про розвиток автомобiльної промисловостi України" N 1624-VI вiд 18 березня 2004 року мiстили вимогу про застосування мiсцевих комплектуючих виробiв i матерiалiв. Зокрема, пiльги були наданi, серед iнших, закритому акцiонерному товариству "Львiвський автомобiльний завод", закритому акцiонерному товариству "Запорiзький автомобiльний завод" та ЛуАЗу. Однак Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" N 2505-IV вiд 25 березня 2005 року пiльги, що надавалися виробникам автомобiлiв, були скасованi та встановлено однаковi ставки акцизного збору для українських та iмпортованих транспортних засобiв. Законом N 2505-IV "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв" вiд 25 березня 2005 року були скасованi пiльги зi сплати ПДВ, податку на прибуток та ввiзного мита (в тому числi пiльги з ПДВ для деяких видiв вiтчизняної сировини, що мiстяться у Законi N 1624-IV), разом iз поступовим скасуванням звiльнення вiд сплати земельного податку до 1 сiчня 2008 року. Положення Статтi 4 Закону України "Про стимулювання виробництва автомобiлiв в Українi", якi становили основу для надання пiльг, були скасованi вiдповiдно до Закону "Про внесення змiн до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобiлiв в Українi" вiд 6 липня 2005 року, який гармонiзував положення чинного законодавства з вимогами СОТ. Вiн пiдтвердив вiдсутнiсть будь-яких податкових або тарифних пiльг, пов'язаних з вимогою використання вiтчизняних товарiв, а також те, що починаючи з дати вступу до СОТ Україна не вживатиме таких заходiв для пiдтримки автомобiлебудiвної промисловостi.

330. Стосовно цукру вiн зазначив, що Законом України N 403-V вiд 30 листопада 2006 року були внесенi змiни до Закону України "Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" N 758-XIV вiд 17 червня 1999 року та скасовано вимогу обов'язкового експорту цукру, виробленого з iмпортованої давальницької сировини, з дати вступу до СОТ. Закон України N 403-V вiд 30 листопада 2006 року також скасував квоту B (кiлькiсть цукру для поставки за межi України за мiжнародними договорами) та квоту C (цукор, вироблений понад квоти A та квоти B i призначений для реалiзацiї його власниками виключно за межами України) з дати вступу до СОТ. Вiн вважає, що iншi iснуючi нормативно-правовi акти на ринку цукру вiдповiдають вимогам Угоди ТРIМс. На його думку, застосування мiнiмальних цiн на цукор вiдповiдають Статтi 6 Угодi про сiльське господарство i не являють собою заборонений ТРIМ за визначенням Статтi 1(a) Угоди ТРIМс. В зв'язку з цим вiн вважає, що квота A - максимальна кiлькiсть цукру для поставки на внутрiшнiй ринок з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного року для задоволення внутрiшнiх потреб - не обмежує експорт.

331. Представник України пiдтвердив, що з часу вступу до СОТ Україна застосовуватиме свiй iнвестицiйний режим згiдно з Угодою про заснування СОТ, в тому числi Угодою про iнвестицiйнi заходи, пов'язанi з торгiвлею (ТРIМс), та застосовуватиме Угоду ТРIМс з дати вступу до СОТ без перехiдного перiоду та без будь-якої дискримiнацiї як до iмпорту з усiх країн-членiв СОТ, так i до вiтчизняних товарiв. Робоча Група взяла це зобов'язання до уваги.

- Вiльнi та спецiальнi економiчнi зони

332. Представник України зазначив, що вiльнi економiчнi зони та територiї прiоритетного розвитку створювалися для заохочення iнвестицiй у регiонах, що вiдзначалася структурним безробiттям (вугiльнi регiони та вiйськовi зони) або зазнавали структурних змiн пiсля якихось техногенних або екологiчних катастроф, таких як Чорнобильська аварiя. Спецiальний iнвестицiйний режим для Криму мав за мету сприяння розвитку промислового виробництва та iнвестицiям у сектори охорони здоров'я населення i туризму. Крiм того, створювалися технопарки для заохочення iнвестицiй, сприяння розвитку наукових дослiджень та стимулювання розробки нових технологiй. Вiн представив детальну iнформацiю по вiльних економiчних зонах i територiях прiоритетного розвитку з особливим режимом iнвестицiйної дiяльностi в Українi в Додатку 9 до документу WT/ACC/UKR/110/Add.1. Додаткова iнформацiя про вiльнi економiчнi зони, територiї прiоритетного розвитку та технопарки мiститься у документi WT/ACC/UKR/116.

333. Технопарки створюються на перiод 15 рокiв починаючи з 1 сiчня 2000 року згiдно iз Законом України "Про спецiальний режим iнвестицiйної та iнновацiйної дiяльностi технологiчних паркiв" N 991-XIV вiд 16 липня 1999 року та Постановою Кабiнету Мiнiстрiв N 2311 вiд 17 грудня 1999 року. Прiоритетнi напрямки були визначенi вiдповiдно до Закону "Про прiоритетнi напрями розвитку науки i технiки" N 2623-III вiд 11 липня 2001 року. Вiльнi економiчнi зони та територiї прiоритетного розвитку України регулюються Законом "Про загальнi засади створення i функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон" N 2673-XII вiд 13 жовтня 1992 року, зi змiнами i доповненнями вiд 15 травня 2003 року i 25 березня 2005 року. Кожна вiльна економiчна зона або iнша спецiальна зона, яка має економiчний режим, що вiдрiзняється вiд загального дiючого економiчного режиму в Українi, регулюється окремим Законом, як це передбачено у Статтi 92 Конституцiї. Будь-яка юридична особа або асоцiацiя юридичних осiб, що запроваджують iнвестицiйнi та iнновацiйнi проекти, спрямованi на розвиток технологiї у прiоритетних напрямках, мали право на отримання пiльг.

334. Пiльги, надаванi в рамках вiльних економiчних зон (ВЕЗ) та територiй прiоритетного розвитку, можуть включати до себе звiльнення вiд сплати податкiв на прибуток, iнвестицiї та землю, ПДВ та iмпортного мита, обов'язкового продажу надходжень в iноземнiй валютi (впровадженого тимчасово у перiод мiж вереснем 1998 року та березнем 1999 року) та певних платежiв (Таблицi 26(a) i 26(b)). Пiльги ВЕЗ не обмежуються окремими промисловими секторами. У випадку територiй прiоритетного розвитку, пiльги надаються iнвестицiям у прiоритетнi види економiчної дiяльностi, перелiк яких було визначено Постановою Кабiнету Мiнiстрiв. Пiльги надаються належним чином затвердженим iнвестицiйним проектам, що виконуються будь-якою юридичною особою, зареєстрованою на територiї ВЕЗ або на територiї прiоритетного розвитку, за умови сплати реєстрацiйного збору згiдно з Постановою N 1199 вiд 5 липня 1999 року. Iнвестицiйнi проекти затверджуються керiвним органом пiсля розгляду питання про сумiснiсть проекту з завданнями та економiчними прiоритетами зони, його фiнансовою доцiльнiстю та очiкуваним внеском у економiчний, науковий, технiчний та соцiальний розвиток, за умови обґрунтування обсягiв та перелiв обладнання, устаткування та вузлiв, що мають завозитися до зони. Встановленi мiнiмальнi рiвнi iнвестицiй, що вимагаються для територiй прiоритетного розвитку та деяких вiльних економiчних зон (Таблицi 27(a) та 27(b)).

Таблиця 27(a): Мiнiмальнi рiвнi iнвестицiй у прiоритетнi види економiчної дiяльностi

	Вартiсть iнвестицiйного проекту / економiчна дiяльнiсть
Територiї прiоритетного розвитку у Чернiгiвськiй областi	Щонайменше: - 200000 доларiв США - у сiльське господарство, галузi переробки харчових продуктiв та продукцiї сiльського господарства, легку промисловiсть, целюлозно-паперову галузь, переробку деревини, охорону здоров'я та освiту; - 300000 доларiв США - у будiвництво, галузi туризму i вiдпочинку; та - 500000 доларiв США - у видобувну промисловiсть, машинобудування, неметалевi мiнеральнi матерiали, хiмiчне виробництво, транспорт.
Волинська область	Щонайменше 200000 доларiв США - в усi прiоритетнi види бiзнесової дiяльностi
Мiсто Харкiв	Щонайменше: - 3 мiльйони доларiв США - у металургiю та металообробку, машинобудування, виготовлення електричного, електронного i транспортного обладнання; - 1 мiльйон доларiв США - у виробництво електроенергiї, газу, водопостачання, виробництво коксу, iнших неметалевих мiнеральних матерiалiв, у транспорт, зв'язок, у переробку металевого брухту. - 700000 доларiв США - у будiвництво, каналiзацiю, збирання та переробку вiдходiв, у хiмiчне виробництво, меблеву, целюлозно-паперову галузi, у типографське виробництво; та - 500000 доларiв США - у галузi переробки харчових продуктiв та продукцiї сiльського господарства, виробництво текстилю та одягу, шкiряну та взуттєву галузi, охорону здоров'я та освiту, у соцiальне забезпечення та у дослiдження i природознавчi та технiчнi науки.
Житомирська область	Щонайменше: - 200000 доларiв США - у сiльське господарство, галузь переробки харчових продуктiв, текстильну галузь, целюлозно-паперову галузь, переробку деревини, виробництво меблiв, одягу та хутра, охорону здоров'я та освiту; - 300000 доларiв США - у будiвництво; та - 500000 доларiв США - у видобувну промисловiсть, машинобудування, виробництво мiнеральних матерiалiв, хiмiчне виробництво, транспорт.
Мiсто Шостка, Сумська область	Щонайменше: - 200000 доларiв США - у галузi переробки харчових продуктiв та продукцiї сiльського господарства, переробку i обробку деревини, охорону здоров'я; - 500000 доларiв США - у будiвництво, переробку вiдходiв, виробництво електроенергiї тепловими електростанцiями i теплопостачання; та - 1 мiльйон доларiв США - у машинобудування, порошкову металургiю та хiмiчне виробництво.
Автономна Республiка Крим	Щонайменше: - 100000 доларiв США - у дiяльнiсть з захисту iсторичних i природних ресурсiв, у дослiдження i розвиток iнформацiйної iнфраструктури, культури i спорту, побутових послуг, очищення територiї, лiсове господарство, виробництво спортивних i галантерейних товарiв, iграшок, сувенiрiв; - 200000 доларiв США - в охорону здоров'я та соцiальну допомогу, у сiльське господарство, у рибну промисловiсть, у галузi переробки харчових продуктiв та продукцiї сiльського господарства, текстильну галузь, обробку деревини, виробництво меблiв; - 500000 доларiв США - у роботу центрiв курортного лiкування, готельний i ресторанний бiзнес, транспорт i зв'язок, у будiвництво, переробку вiдходiв, туристичнi послуги, послуги в галузi вiдпочинку та розваг, та - 1 мiльйон доларiв США - у видобувну промисловiсть, переробну промисловiсть, виробництво електроенергiї, газопостачання i водопостачання.
Закарпатська область	Щонайменше 200000 доларiв США - в усi прiоритетнi види бiзнесової дiяльностi
Луганська область	Щонайменше: - 500000 доларiв США - у сiльське господарство, у галузi переробки харчових продуктiв та продукцiї сiльського господарства, охорону здоров'я; - 700000 доларiв США - у будiвництво i транспорт; та - 1 мiльйон доларiв США - у видобувну промисловiсть, виробництво електроенергiї i коксу, хiмiчне виробництво i машинобудування.
Донецька область	Щонайменше: - 1 мiльйон доларiв США (250000 доларiв США - для малих пiдприємств) - в усi прiоритетнi види бiзнесової дiяльностi

Таблиця 27(b): Мiнiмальнi рiвнi iнвестицiй у вiльнi економiчнi зони

ВЕЗ	Вартiсть iнвестицiйного проекту
"Ренi"	Щонайменше 200000 доларiв США
"Порто-франко" у Одеському торговому морському порту	Щонайменше 1 мiльйон доларiв США
"Славутич"	Щонайменше 200000 доларiв США
"Порт Крим"	Щонайменше 100000 доларiв США
"Миколаїв"	Щонайменше: 500000 доларiв США - у галузi переробки харчових продуктiв та продукцiї сiльського господарства; 700000 доларiв США - у будiвництво, енергетику i перевезення; 1 мiльйон доларiв США - у машинобудування та приладобудування; 3 мiльйони доларiв США - для суднобудiвної галузi.
"Яворiв"	Щонайменше 500000 доларiв США (за винятком проектiв, пов'язаних з технопарками)

335. У вiдповiдь на конкретнi запитання, вiн зазначив, що пiльги не пов'язанi з експортними показниками або мiсцевим змiстом. Згiдно з Постановою N 1199 вiд 5 липня 1999 року, iнвесторам було дозволено в ходi виконання iнвестицiйного проекту вiддавати перевагу продукцiї (роботам i послугам) українського походження у випадку однакової цiни, термiну виконання, якостi та дотримання мiжнародних стандартiв (роздiл 3, пiдроздiл 13). Це положення є лише рекомендацiєю i нiколи не виконувалося. Вiн додав, що Уряд України прийняв Постанову "Про внесення змiн до пункту 3 Типової угоди (договору) на здiйснення iнвестицiйного проекту на територiї прiоритетного розвитку у спецiальнiй (вiльнiй) економiчнiй зонi" вiд 30 травня 2005 року, яка усунула посилання на преференцiї для виробiв українського походження, якi не вiдповiдають вимогам СОТ.

336. Пiсля висловленого прохання пiдтвердити, чи функцiонують досi вiльнi зони та на якiй основi, представник України сказав, що спецiальнi (вiльнi) економiчнi зони на сьогоднi не функцiонують.

337. Один з Членiв попросив пояснити, в якiй мiрi товари, виготовленi у спецiальних економiчних зонах, вважаються такими, що змiнили iмпортну сировину або напiвфабрикати у достатнiй мiрi, щоб отримати звiльнення вiд сплати мита i податкiв. Представник України вiдповiв, що згiдно зi Статтею 18 Закону України "Про єдиний митний тариф", до достатньо змiнених товарiв вiдносять: (i) готовi вироби, такi як природнi ресурси, видобутi на територiї спецiальної економiчної зони; продукцiя рослинництва, вирощена на її землях; живi тварини, вiдгодованi у зонi; продукти тваринного походження, виробленi в зонi; продукти мисливства, рибальства та морськi продукти, виробленi в зонi; морськi продукти, видобутi або виготовленi у свiтовому океанi судами даної країни, а також судами, якi вона орендувала або зафрахтувала; вторинна сировина i вiдходи виробництва та iнших процесiв, завершених у зонi; та товари, виготовленi у зонi виключно з продуктiв i виробiв, про якi йшлося вище; i (ii) достатньо переробленi товари, тобто товари, якi включенi до iншої тарифної позицiї, нiж iмпортованi матерiали й вироби, використанi для їхнього виготовлення, i товари з доданою вартiстю, щонайменше, 50 вiдсоткiв. Операцiї забезпечення цiлостi товарiв для перевезення або зберiгання, пiдготовка до продажу та транспортування, простi складальнi операцiї та операцiї обмеженого змiнення не вважаються достатньою обробкою або переробкою.

338. Один з Членiв зауважив, що положення, згiдно з яким вирiб, для того, щоб його можна було ввести без сплати мита на митну територiю України, повинен походити з ВЕЗ, тобто мати додану вартiсть, щонайменше, 50 вiдсоткiв, являє собою вимогу мiсцевого змiсту, отже є порушенням Статтi 3 Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи i Статтi III ГАТТ 1994 року. Деякi з Членiв звернулися до України з проханням забезпечити повну вiдповiднiсть її внутрiшнього законодавства стосовно вiльних економiчних зон та територiй прiоритетного розвитку зобов'язанням перед СОТ пiсля вступу, тобто щоб до товарiв iз цих зон, що продаються на рештi територiї України, застосовувалися звичайнi податки, тарифи, митнi та iншi збори; щоб надання пiльг не було пов'язане з показниками експорту, торговим балансом або критерiями мiсцевого змiсту; i щоб положення Угоди СОТ про субсидiї та компенсацiйнi заходи (СКЗ) та Угод ТРIМс i ТРIПС виконувалися. Зокрема, Україну попросили пiдтвердити, що мотиви України щодо звiльнення вiд ввiзного мита вiдповiдають вимогам Додатку II та Додатку III Угоди про СКЗ, зокрема вимозi, за якою вхiднi товари та сировина, звiльненi вiд ввiзного мита, повиннi бути використанi для цiлей виробництва товару, що експортується.

339. Представник України вiдповiв, що Верховна Рада не ухвалила кiлька законопроектiв, спрямованих на внесення змiн до дiючого режиму ВЕЗ. Серед них - (i) проект Закону України "Про внесення змiн i доповнень в деякi Закони України, що стосуються утворення i функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон та застосування спецiальних режимiв iнвестицiйної дiяльностi на територiях прiоритетного розвитку", згiдно з яким буде змiнено митний режим спецiальних економiчних зон "Азов", "Донецьк" та "Закарпаття"; (ii) законопроект N 2569 вiд 28 березня 2003 року, згiдно з яким буде скасовано пiльги, якi дiяли щодо сiльськогосподарської продукцiї з Роздiлiв вiд 1 до 24, анульовано пiльги по миту щодо сiльськогосподарських товарiв в рамках спецiального режиму iнвестицiйної дiяльностi i встановлено критерiї для визначення рiвня переробки; i (iii) законопроект N 3162 вiд 25 лютого 2003 року, у якому визначено рiвень переробки.

340. Однак Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" N 2505 вiд 25 березня 2005 року скасував пiльги для суб'єктiв господарювання, зареєстрованих у спецiальних економiчних зонах, територiях прiоритетного розвитку та технопарках. Зокрема, Закон скасував звiльнення вiд податку на землю, податку на прибуток пiдприємств, iмпортного мита та iмпортного ПДВ. Так, з 2005 року пiльги не використовувалися. Новi поправки не змiнили принципiв чинного механiзму оподаткування та не збiльшили податковий тягар для виробникiв. Товари, що iмпортуються з вiльних економiчних зон на митну територiю України, пiдлягають внутрiшнiм податкам, як зазначено у Таблицi 28.

Таблиця 28: Ввезення товарiв з вiльних економiчних зон на митну територiю України

Назва вiльної економiчної зони	Товари, попередньо ввезенi з-поза митної територiї України	Виготовленi товари, в тому числi готовi або достатньо переробленi товари
"Донецьк"	Пiдлягають сплатi усi податки та збори, належнi за товари, що ввозяться	ПДВ та акцизи сплачуються
"Азов"	Пiдлягають сплатi усi податки та збори, належнi за товари, що ввозяться	ПДВ та акцизи сплачуються
"Закарпаття"	Пiдлягають сплатi усi податки та збори, належнi за товари, що ввозяться	ПДВ та акцизи сплачуються
"Яворiв" (автопорт Краковець)	Пiдлягають сплатi усi податки та збори, належнi за товари, що ввозяться	Iмпортне мито, ПДВ та акцизи сплачуються
"Iнтерпорт Ковель"	Пiдлягають сплатi усi податки та збори, належнi за товари, що ввозяться	ПДВ та акцизи сплачуються
"Миколаїв"	Пiдлягають сплатi усi податки та збори, належнi за товари, що ввозяться	Iмпортне мито, ПДВ та акцизи сплачуються
"Порто-франко"	Пiдлягають сплатi усi податки та збори, належнi за товари, що ввозяться	Iмпортне мито, ПДВ та акцизи сплачуються
"Порт Крим"	Пiдлягають сплатi усi податки та збори, належнi за товари, що ввозяться	Iмпортне мито, ПДВ та акцизи сплачуються
"Ренi"	Пiдлягають сплатi усi податки та збори, належнi за товари, що ввозяться	Iмпортне мито, ПДВ та акцизи сплачуються
"Славутич"	Режим зони особливої митної зони не дiє
"Курортополiс Трускавець"	Режим зони особливої митної зони не дiє

341. З метою мiнiмiзацiї негативних наслiдкiв для пiдприємств в результатi скасування податкових пiльг, Кабiнет Мiнiстрiв України ухвалив Постанову N 1119 вiд 30 листопада 2005 "Про деякi питання щодо ввезення (пересилання) товарiв до спецiальних (вiльних) економiчних зон та вивезення товарiв поза їх межi". Положення цiєї Постанови дозволили пiдприємствам надавати митним органам векселi на суму ввiзного мита та ПДВ iз строком сплати 90 днiв, для товарiв, якi ввозяться для переробки в рамках iнвестицiйних проектiв, за умови, що 100 процентiв вироблених товарiв експортувалися без права на реiмпорт. Це положення не застосовувалося до товарiв, з яких справляється акцизний збiр, та до товарiв, що перелiченi в Главах з 1 по 24 української товарної номенклатури.

342. Вiн додав, що мораторiй на створення нових спецiальних економiчних зон до 1 сiчня 2010 був включений до Закону "Про Державний бюджет на 2004 рiк", Стаття 9, i закiнчився наприкiнцi 2004 року. Також був встановлений мораторiй на затвердження нових iнвестицiйних проектiв, однак, вiн був скасований пiсля набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рiк" N 1801-IV вiд 17 червня 2004 року. Закон України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" (Стаття 9) встановив мораторiй на створення нових спецiальних (вiльних) економiчних зон, на запровадження спецiальних iнвестицiйних режимiв на нових територiях i на створення нових технопаркiв. Також було встановлено мораторiй на затвердження нових iнвестицiйних проектiв у спецiальних (вiльних) економiчних зонах та на територiях зi спецiальними iнвестицiйними режимами.

343. Серед iнших прийнятих останнiм часом законодавчих актiв - Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України N 704 вiд 15 травня 2003 року, якою було змiнено зразок угоди (контракту) про реалiзацiю iнвестицiйних проектiв у спецiальних економiчних зонах та на територiях прiоритетного розвитку; Постанова КМУ N 404 вiд 30 травня 2005 року, в якiй скасовано вимоги надавати перевагу продукцiї (роботi, послугам) українських виробникiв за типовою угодою (контрактом); Постанова КМУ N 1435 вiд 10 вересня 2003 року, у якiй встановлено максимальнi обсяги ввозу на митну територiю України певної м'ясної продукцiї, повнiстю або достатньо переробленої у зонi "Донецьк"; та Постанова КМУ N 1368 вiд 27 серпня 2003 року, якою передбачено обов'язкову експертизу змiн в iнвестицiйних проектах центральними органами виконавчої влади. Цiєю Постановою заборонено збiльшення обсягiв ввозу товарiв з роздiлiв вiд 1 до 24 Української номенклатури, i поставлено затвердження iнвестицiйних проектiв у залежнiсть вiд узгодження з усiма центральними органами, якi беруть участь в експертизi. Надаються також гарантiї органiзацiям, що працюють у спецiальних економiчних зонах, на випадок змiн у перелiку прiоритетних видiв дiяльностi. Вiн вiдзначив, що Постанову КМУ N 146 вiд 11 лютого 2004 року, якою обмежувалися обсяги ввозу з ВЕЗ "Донецьк", скасовано. Планiв вiдновити її дiю немає. Крiм того, пiдготовлено проект Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про загальнi засади створення i функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон"". Цей проект Закону спрямований на врегулювання впровадження орiєнтованих на експорт iнвестицiйних проектiв, пов'язаних з переробкою товарiв на митнiй територiї України. Зокрема законопроект передбачає, що товари виробленi, або достатньо переробленi, або змiненi у спецiальнiй (вiльнiй) економiчнiй зонi (i) вивезенi за межi митної територiї України не обкладаються експортним митом та податком на додану вартiсть; та (ii) ввезенi на митну територiю України пiдлягають обкладенню iмпортним митом за преференцiйною ставкою, а також акцизним збором та податком на додану вартiсть у звичайному режимi iмпорту.

344. Представник України зазначив, що Україна не дотримується полiтики, за якою початковi матерiали або товари, звiльненi вiд ввiзного мита, повиннi бути використанi в процесi виробництва продукцiї, що експортується. У вiдповiдь на конкретне питання вiн повiдомив, що нормальнi митнi процедури (в тому числi застосування вiдповiдних тарифiв та мита) застосовуються до продукцiї, що вивозиться з вiльних економiчних зон до решти територiї України.

345. Представник України пiдтвердив, що пiсля вступу до СОТ управлiння вiльними зонами або вiльними економiчними зонами, створеними в Українi, в тому числi тими, що згадуються у пунктах 332 - 344 i Таблицях 27(a) i 28 здiйснюватиметься вiдповiдно до вимог СОТ, в тому числi Угод про ТРIПС, ТРIМс та субсидiї i компенсацiйнi заходи. На компанiї, що створюються або дiють у цих зонах, не поширюються вимоги щодо здiйснення експорту, торгового балансу або мiсцевого змiсту. Товари, ввезенi або виробленi в цих зонах згiдно з податковими i тарифними правилами, за якими iмпорт та iмпортованi матерiали звiльненi вiд сплати мита i певних податкiв, пiдлягатимуть нормальному митному оформленню в момент ввезення на решту територiї України, в тому числi застосування митних тарифiв i податкiв. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

- Дозволенi Урядом зустрiчна торгiвля i бартер

346. Один з Членiв висловив свою стурбованiсть присутнiстю бартеру в зовнiшнiй торгiвлi України. В той час як загальне поширення бартеру було зменшено, бартер ще у значних масштабах застосовується в Українi i може торкатися до 20 вiдсоткiв операцiй мiж українськими сторонами у цукровiй галузi, особливо мiж виробниками цукрових бурякiв i тими, хто здiйснює переробку / рафiнування. Цей Член вiдповiдно зажадав надання iнформацiї про кроки, до яких вдається Україна, щоб припинити практику бартеру у своїй внутрiшнiй i зовнiшнiй торгiвлi, i коли очiкується повне усунення такої практики. Були також поставленi запитання щодо застосування ПДВ або iнших внутрiшнiх податкiв до бартерних операцiй, та чи такi заходи вiдповiдають положенням Статей I:1 та III:2 ГАТТ 1994 року. Крiм того, один з Членiв зажадав надання iнформацiї про те, як вимоги лiцензування впливають на бартернi операцiї.

347. Представник України вiдповiв, що бартерна торгiвля регламентується Законом України "Про регулювання товарообмiнних (бартерних) операцiй у галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi" N 351-XVI вiд 23 грудня 1998 року, а також Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1489 вiд 13 серпня 1999 року, Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 756 вiд 29 квiтня 1999 року, Наказом Мiнiстерства Економiки N 188 вiд 9 червня 2000 року та Наказом Мiнiстерства зовнiшньоекономiчних зв'язкiв N 831 вiд 1 листопада 1999 року. Вiн пiдтвердив, що iмпорт за бартерними угодами пiдлягає тим самим митним тарифам i податкам та внутрiшнiм податкам, як i будь-яка iнша продукцiя, що iмпортується на територiю України.

348. Поширенiсть бартеру в операцiях зовнiшньої торгiвлi швидко зменшувалася протягом останнiх рокiв i представляла не бiльш нiж 0,1 вiдсотка iмпорту й експорту України у 2002 роцi. У виробництвi, де частка бартерних операцiй складала понад 40 вiдсоткiв вартостi операцiй у 1998 роцi, частка бартеру знизилася до 2,2 вiдсотка на початку 2003 року. Конкретно стосовно цукрової галузi: частка бартерних операцiй складала 5 вiдсоткiв обсягiв продажу цукрових бурякiв у 2002 роцi i менш нiж 10 вiдсоткiв продажу цукру сiльськогосподарськими пiдприємствами.

349. Україна застосовувала спецiальний порядок визначення податкового кредиту i податкової заборгованостi для заохочення бартерних операцiй. Однак, цей порядок було скасовано згiдно iз Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про податок на додану вартiсть"" N 469-IV вiд 16 сiчня 2003 року, i тепер бартер розглядається на рiвнi з iншими комерцiйними операцiями. У Законi України "Про Державний бюджет України на 2003 рiк" (Стаття 7) було передбачено, що за товари, роботи та послуги, що експортуються з митної територiї України як складова частина бартерної операцiї, ПДВ, сплачений (нарахований) у зв'язку з придбанням товарiв (або робiт або послуг), не спричиняє пiдвищення податкового кредиту i включається до загальних валових (обiгових) витрат платника податкiв. Дiю цього правила було продовжено Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рiк".

350. Представник України пiдтвердив, що бартернi операцiї як такi не є об'єктом лiцензування. Лiцензування, в тому числi лiцензування бартерних операцiй, застосовується лише до товарiв, якi є об'єктом лiцензування. Товари, що iмпортуються за бартерними контрактами, мають бути завезенi на територiю митницi України не пiзнiше 90 днiв пiсля проходження митного контролю. Для продовження цього термiну сторона, що пiдписала бартерну угоду, має отримати одноразовий iндивiдуальний дозвiл. Заявник, який звертається за таким дозволом подає до Мiнiстерства економiки (i) запит iз зазначенням причин та потреби подовження офiцiйних термiнiв ввезення iмпорту на митну територiю України вiдповiдно до бартерних угод; (ii) заяву щодо надання одноразового iндивiдуального дозволу за формою, встановленою Мiнiстерством; (iii) висновок Мiнiстерства або iншого центрального виконавчого органу, що договiр бартеру на iмпорт товарiв (робiт, послуг) належить до договорiв виробничої спiвпрацi, консигнацiї, комплексного будiвництва, постачання складної технiки та товарiв особливого призначення, iз зазначенням перiоду можливого подовження термiнiв ввезення iмпорту на митну територiю України; (iv) засвiдчену копiю договору бартеру; (v) засвiдченi копiї митних декларацiй, що супроводжують iмпорт та експорт товарiв (робiт, послуг) за вiдповiдними бартерними договорами; та (vi) засвiдчену копiю свiдоцтва про державну реєстрацiю суб'єкта господарської дiяльностi, що здiйснює зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть. Цей пакет документiв подається упродовж 15 днiв з моменту закiнчення термiну ввезення товарiв (робiт, послуг) на митну територiю України, тобто, 90 днiв з дати митного оформлення товарiв, що iмпортуються згiдно з договором бартеру. Якщо документи не були поданi вчасно, заявник може отримати вiдмову у наданнi дозволу, що запитується, а заява може бути розглянута лише пiсля надання повного перелiку документiв.

- Державнi закупiвлi

351. Представник України зазначив, що за здiйснення полiтики державних закупiвель України вiдповiдає Департамент координацiї замовлень на державнi закупiвлi Антимонопольного Комiтету України. Протягом останнiх рокiв зусилля зосереджувалися на розробцi та полiпшеннi законодавства, що регулює державнi закупiвлi, пiдготовцi працiвникiв та розповсюдженнi iнформацiї. Вiн подав Меморандум про закупiвлю товарiв, робiт i послуг у Документi WT/ACC/UKR/74. У 2000 роцi цю систему було змiнено пiсля ухвалення Закону України "Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти" N. 1490-III вiд 22 лютого 2000 року (зi змiнами, внесеними Законами України N N 434-IV вiд 16 сiчня 2003 року; 1047-IV вiд 9 липня 2003 року; 1158-IV вiд 11 вересня 2003 року; 1294-IV вiд 20 листопада 2003 року; 2188-IV вiд 18 листопада 2004 року; 2229-IV вiд 14 грудня 2004 року; 2377-IV вiд 20 сiчня 2005 року; 2664-IV вiд 16 червня 2005 року; 3205-IV вiд 15 грудня 2005 року; та 424-V вiд 1 грудня 2006 року). Цей Закон ґрунтувався на типовому законi ЮНСIТРАЛ (Комiсiї ООН з мiжнародного торгового права) про урядовi закупiвлi та включав деякi положення Угоди СОТ про державнi закупiвлi та Директив Європейського Союзу. Закон передбачав єдину систему державних закупiвель. Закон регулював порядок проведення конкурсiв, що мають застосовуватися пiд час здiйснення державних закупiвель на кошти державного бюджету та мiсцевих бюджетiв, а також видатки позабюджетних коштiв та кредити пiд гарантiї Кабiнету Мiнiстрiв України. Цей Закон також визнавав рiзницю мiж закупками, якi робляться державними структурами як сировина для можливого комерцiйного використання та державними закупiвлями для власного споживання. Вiн пiдтвердив, що закупiвлi державними установами для можливого комерцiйного використання пiдлягають, та таким чином будуть вiдповiднi зобов'язанням України по умовам Угоди СОТ.

352. Україна мала децентралiзовану систему державних закупiвель, згiдно з якою закупiвлi здiйснювалися безпосередньо органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування та пiдпорядкованими установами, фондами державного соцiального страхування, Пенсiйним фондом, Нацiональним банком, а також пiдприємствами та органiзацiями, якi фiнансуються за рахунок коштiв державного та мiсцевих бюджетiв. Орган, який здiйснює закупiвлю, створював конкурсний комiтет, який вiдповiдав за оптимальне використання державних коштiв шляхом органiзацiї вiдкритих конкурсiв у конкурентному середовищi. Закон України "Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за держанi кошти" N 1490-II вiд 22 лютого 2000 року обумовлював здiйснення наступних послiдовних заходiв: (i) запрошення взяти участь у конкурсi; (ii) розробка детальних конкурсних документiв, що мiстять чiткi, безстороннi та точнi специфiкацiї; (iii) об'єктивна оцiнка вiдповiдностi суттєвим критерiям; (iv) неприпустимiсть переговорiв мiж органом, який здiйснює закупiвлю, та успiшним конкурсантом; i (v) укладення угоди про державну закупiвлю.

353. Стаття 5 Закону України N 1490-II вiд 22 лютого 2000 року, яка обумовлювала принцип недискримiнацiйного пiдходу, була приведена у вiдповiднiсть з прийнятими мiжнародною спiльнотою нормами та практикою. Вiдповiдно, жодного постачальника не можна виключити з процедури державних закупiвель на пiдставi належностi до тiєї або iншої країни, а також передбачалися прозорi та справедливi процедури, якi забезпечували вибiр найбiльш економiчної пропозицiї.

354. Закон України N 1490-II вiд 22 лютого 2000 року включав положення стосовно розгляду скарг. Цi питання регулювалися Роздiлом VII Закону - "Оскарження щодо застосування процедур закупiвель". Одержання скарги було достатньою пiдставою для перевiрки, яку проводив компетентний орган, а також контролюючий орган. Якщо було доведено, що мали мiсце порушення, конкурс визнавався недiйсним. Якщо обґрунтована скарга визнавалася незадоволеною через те, що орган, який здiйснював закупiвлю, уклав угоду про державну закупiвлю до подання скарги, матерiали справи могли бути поданi до компетентних контролюючих органiв, а в окремих випадках - до правоохоронних органiв. Будь-яка сторона, яка була незгодна з рiшенням, ухваленим компетентним органом, могла оскаржити це рiшення згiдно з чинним законодавством.

355. Iнформацiя стосовно конкурсiв з державних закупiвель розмiщувалася на офiцiйному веб-сайтi Антимонопольного Комiтету України (www.amc.gov.ua), на урядовому Iнтернет-порталi (www.kmu.gov.ua), веб-сайтi Державних Закупiвель України (www.zakupivli.com), Тендерної палати України (www.tpu.net.ua), а також на домашнiх сторiнках органiв, якi здiйснюють закупiвлю.

356. Представник України зазначив, що до Закону України "Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти" N 1490-II вiд 22 лютого 2000 року були внесенi змiни, якi набрали чинностi 12 березня 2007 року. Зазначенi змiни передбачають створення Мiжвiдомчої комiсiї з питань державних закупiвель як контролюючого органу у сферi закупiвель, заборону подання тендерних пропозицiй учасниками, якi є пов'язаними особами; посилення квалiфiкацiйних вимог до членiв тендерного комiтету; створення "чорного списку" недобросовiсних учасникiв; посилення вимог до оголошень; усунення преференцiйних положень; створення реєстру учасникiв, ведення кого покладається на Мiжвiдомчу комiсiю, а також тематичного каталогу учасникiв, який видає Тендерна палата України; визначення Антимонопольного комiтету як уповноваженого органу для здiйснення функцiй нагляду та контролю; запровадження процедури торгiв iз зменшенням цiни; збiльшення мiнiмальної кiлькостi учасникiв для визнання тендеру таким, що вiдбувся, з двох до трьох; та розробку процедури подання скарг учасникiв до Мiжвiдомчої комiсiї. Вiдповiдно до змiн було також визначено вiдмiннiсть мiж державною закупiвлею з комерцiйною метою та державною закупiвлею для власних потреб (Статтi 2(5); 2(6.6) та 2(6.8)). Вiн додав, що наступнi змiни до Закону про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти будуть внесенi у 2007 роцi.

357. Деякi Держави-члени пропонували Українi розпочати переговори щодо приєднання до Угоди про державнi закупiвлi пiсля вступу до СОТ. Тим часом, закупiвлi мають здiйснюватися прозоро, а Режим найбiльшого сприяння застосовуватися тодi, коли конкурси є вiдкритими для iноземних товарiв i конкурсантiв.

358. Представник України пiдтвердив, що пiсля вступу до СОТ Україна розпочне переговори про приєднання до Угоди про державнi закупiвлi. З часу вступу до СОТ Україна стане спостерiгачем згiдно з Угодою про державнi закупiвлi та розпочне переговори шляхом запиту про приєднання до Угоди та представлення пропозицiї через один рiк пiсля вступу. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

- Торгiвля цивiльною авiатехнiкою

359. Член Робочої групи закликав Україну взяти на себе зобов'язання приєднатися до Угоди про торгiвлю цивiльною авiатехнiкою пiсля вступу до СОТ.

360. Представник України пiдтвердив, що Україна приєднається до Угоди про торгiвлю цивiльною авiатехнiкою у 2010 роцi. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

- Транзит

361. Представник України зазначив, що транзит товарiв через територiю України регулюється Законом "Про транзит вантажiв" N 1172-XIV вiд 20 жовтня 1999 року. На його думку цей Закон цiлком вiдповiдає Статтi V ГАТТ 1994 року. "Транзитнi вантажi" тлумачаться як товари, що перемiщуються транспортними засобами через територiю України та пiдлягають митному контролю мiж двома мiсцями перетину кордону або в одному мiсцi - пiд час тимчасового зберiгання товарiв на складах та митних термiналах, тощо. Закон гарантує свободу транзиту i не передбачає будь-яких обмежень або розрiзнення залежно вiд прапору судна, мiсця походження, вiдвантаження, перетину кордону, вивезення за межi територiї або пункту призначення, або вiд будь-яких обставин, пов'язаних з власнiстю товарiв, суден або iнших транспортних засобiв вiдповiдно до Статтi V:2 ГАТТ 1994 року. Закон передбачає Режим найбiльшого сприяння для транзитних вантажiв. Вiдповiдно до Статтi 157 Митного кодексу транзитнi вантажi можуть перемiщуватися маршрутами, якi вiльно визначаються перевiзниками. Проте, Кабiнет Мiнiстрiв може встановлювати обмеження на транзитнi перевезення пiдакцизних товарiв (алкогольних напоїв i тютюнових виробiв) спецiальними маршрутами та через визначенi пункти перетину митного кордону, а також кiнцевi термiни транзиту таких товарiв шосейними шляхами або залiзницями (Постанови КМУ N 484 вiд 6 травня 1996 року та N 938 вiд 12 серпня 1996 року).

362. Деякi члени Робочої групи вiдмiтили, що українськi органи влади можуть визначати спецiальнi маршрути для транзиту пiдакцизних товарiв, i пiддали сумнiву те, чи вiдповiдає це положення Статтi V:2 ГАТТ 1994 року (перше речення). Були висловленi аргументи, що Уряду не завжди буде вiдомо, яким буде найзручнiший маршрут для того або iншого перевiзника. Бiльш того, Статтi V:3 i V:4 дозволяли застосовувати лише розумну оплату за транспортування або таку, яка вiдповiдає адмiнiстративним витратам транзиту або вартостi наданих послуг. Крiм того, Статтi V:5 i V:6 обумовлювали "режим, який не є менш сприятливим", радше нiж "рiвне ставлення" до транзитних товарiв.

363. Представник України вiдповiв, що Стаття 201 Митного кодексу обумовлює, що перевiзники обирають найбiльш економiчнi транзитнi маршрути за умови додержання вимог Митного кодексу. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України N 938 вiд 12 серпня 1996 (зi змiнами та доповненнями) визначала пункти перетину державного кордону для iмпорту та експорту пiдакцизних товарiв. Вiн зазначив, що Стаття V:2 ГАТТ 1994 року обумовлює вiльний транзит маршрутами, якi є найзручнiшими для мiжнародного транзиту, що, на його думку, пiдтверджує право Держав-членiв СОТ визначати "зручний маршрут". Україна визначила такi маршрути для окремих товарiв з метою запобiгання уникненню контролю пiдакцизних товарiв, що, в свою чергу, сприятиме зменшенню контрабанди. Вiн пiдтвердив, що транзитнi товари звiльняються вiд мита, зборiв i податкiв, за винятком єдиного збору (Таблиця 15(b)), який, на його думку, вiдповiдає вартостi транзиту. Єдиний збiр не стягується з порожнiх залiзничних вагонiв, що перетинають територiю України. Автомобiльний транспорт i контейнери, що перетинають державний кордон України без вантажу, пiдлягають стягненню однiєї п'ятої розмiру збору, визначеного Статтею 5 Закону "Про єдиний збiр, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України". Збiр за використання автомобiльних дорiг України стягується в повному обсязi. Товари з будь-якої країни перевозяться по територiї України на рiвних умовах, i українське законодавство не мiстить обмежень стосовно Режиму найбiльшого сприяння для транзитних товарiв. Вiн вважає, що Україна повнiстю задовольняє положення статей V:5 i V:6 ГАТТ 1994 року.

364. Транзитнi вантажi пiдлягають спрощеним i прискореним процедурам контролю (Стаття 9 Закону). Контроль не може припинятися i, якщо iснують угоди з сусiднiми державами, здiйснюється спiльними зусиллями. Доставка товарiв може здiйснюватися пiд забезпечення, в тому числi гарантiї власника товарiв i транспортних засобiв або уповноваженої особи, наданi митному органу; експедиторськi послуги митного органу; перевезення вантажiв митним перевiзником; або транспортування товарiв згiдно з умовами Конвенцiї TIR 1975 року (Стаття 161 Митного кодексу). Цi гарантiйнi заходи є обов'язковими для пiдакцизних товарiв (Стаття 165 Митного кодексу). На питання, чи можуть гарантiйнi заходи застосовуватися до iншої, нiж пiдакцизнi товари, продукцiї, представник України вiдповiв, що гарантiйнi заходи, покликанi забезпечити прибуття таких товарiв на митний пункт призначення, та вид гарантiї, яка надається, обирається власником товарiв або його представником вiдповiдно до Статтi 165 Митного кодексу та Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України "Про Положення про надання митним органам України фiнансових гарантiй щодо обов'язкової доставки товарiв до митниць призначення" N 700 вiд 29 червня 1996 року.

365. Часове обмеження щодо доставки товарiв до митного органу пункту призначення встановлюється митним органом у пунктi ввезення на територiю України вiдповiдно до українських стандартiв перевезення вантажiв з урахуванням маршруту, транспортного засобу, вiдстанi та iнших умов доставки. Часове обмеження не включає перiод зберiгання на складах у зв'язку з перевантаженням товару на iнший транспортний засiб; воно також не включає час, необхiдний для операцiй з вантажем, який встановлюється митним органом. На його думку цi положення встановлюють розумний термiн транзиту, як обумовлено Статтею V:4 ГАТТ 1994. Вiн додав, що Закон не включає будь-яких спецiальних вимог для повiтряних перевезень транзитних вантажiв. Повiтрянi перевезення транзитних вантажiв пiдлягають нормальному митному контролю та оформленню (Роздiл 33 нового Митного кодексу).

366. У вiдповiдь на конкретне запитання вiн зазначив, що вiдповiдно до Статтi 200 Митного кодексу, український митний режим транзитних перевезень поширюється як на транзитнi транспортнi засоби, так i на транзитнi вантажi. Таким чином, порожня вантажiвка, яка транзитом перетинає територiю України, пiдлягає транзитним митним процедурам, але вантажна митна декларацiя не оформлюється.

367. Представник України пiдтвердив, що Україна застосовуватиме свої закони, нормативно-правовi акти та iншi заходи, якi регулюють транзитнi перевезення товарiв (в тому числi енергоносiїв), зокрема тi, що регулюють збори, що стягуються за транзит товарiв, у вiдповiдностi до положень Статтi V ГАТТ 1994 року та iнших вiдповiдних положень Угоди СОТ. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

- Полiтика у галузi сiльського господарства

(a) Iмпорт

368. Представник України зазначив, що сiльськогосподарська продукцiя пiдлягає звичайному митному оформленню. Кiлькiснi обмеження до сiльськогосподарської продукцiї бiльше не застосовуються. Верховна Рада встановила тарифну квоту на iмпорт цукру-сирцю з тростини у розмiрi 560000 тон у 2003 роцi, та вiдкрила тарифну квоту у розмiрi 125000 тон на 2004 рiк, як зазначено у Таблицi 13(b). Нормативнi акти, якi регулюватимуть тарифнi квоти у 2005 роцi, не готувалися (див. роздiл "Тарифнi квоти, тарифнi пiльги").

(b) Експорт

369. Представник України зазначив, що велика рогата худоба та вiвцi, насiння соняшника, деякi види шкiри та хутро обкладаються експортним митом (див. детальнiше у роздiлi "Регулювання експорту").

370. Представник України додав, що з метою попередження негативних тенденцiй та беручи до уваги обсяги оптової торгiвлi зерна у 2006/2007 роках, Кабiнет Мiнiстрiв встановив експортнi квоти на пшеницю (i сумiш пшеницi та жита) у розмiрi 3000 тон; на ячмiнь - 600000 тон; на кукурудзу - 500000 тон; а також квоту на експорт жита у розмiрi 3000 тон. На його думку, зазначенi квоти запровадженi у вiдповiдностi до Статтi XI ГАТТ 1994 року. Це тимчасовi заходи, i тому вони не були включенi до сукупного обсягу експортних квот на 2007 рiк. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 290 вiд 22 лютого 2007 року були скасованi експортнi квоти на ячмiнь та кукурудзу, що дозволить поновити експорт цих видiв зерна. (див. також у роздiлi "Регулювання експорту"). Представник України заявив, що експортнi квоти на пшеницю та жито будуть скасованi до вступу до СОТ.

(c) Внутрiшня полiтика

371. Представник України зазначив, що протягом останнiх кiлькох рокiв вживалися важливi заходи щодо створення сприятливiшого економiчного середовища та пiдвищення ефективностi сiльськогосподарських пiдприємств. У 2001 роцi був прийнятий новий Земельний кодекс, який визнав юридичне право власностi на землю i тим самим полегшив приватизацiю землi для сiльськогосподарських потреб. Спочатку передбачалося, що можливiсть придбання та продажу земель сiльськогосподарського призначення з'явиться у 2005 роцi. Однак, було встановлено мораторiй на купiвлю та продаж земель сiльськогосподарського призначення до 1 сiчня 2008 року з метою розробки правової бази для функцiонування ринку землi; нiяких подальших змiн цiєї ситуацiї не передбачається. У кiнцi 2001 року приблизно 37600 приватних фермерiв належало 2 мiльйони гектарiв сiльськогосподарських земель; з них 20,7 мiльйони гектарiв орендувалися, i приблизно 7000 агропромислових пiдприємств (радгоспiв, переробних пiдприємств, пiдприємств з надання сiльськогосподарських послуг i будiвничих пiдприємств) було приватизовано. У 2001 роцi було запроваджено обов'язкове страхування врожаю та посiвiв, була полiпшена iнфраструктура ринку сiльськогосподарської продукцiї. Були створенi установи з надання консультацiйних i дорадчих послуг, а також сiльськогосподарської освiти фермерiв. Вiн надав перелiк законiв i правил стосовно внутрiшньої полiтики України у галузi сiльського господарства у документi WT/ACC/UKR/110/Add.2, пункт 164, i представив iнформацiю про реформи у сiльськогосподарському секторi у документi WT/ACC/UKR/96/Rev.1.

372. 24 червня 2004 року було прийнято новий Закон України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України" N 1877-IV. Цей Закон мiстить положення про державну пiдтримку сiльського господарства, в тому числi виробництва продуктiв тваринництва та виробництво цукрових бурякiв. Положення iнших нормативно-правових актiв зберегли свою чиннiсть у частинi, яка не суперечить положенням нового Закону.

373. Деякi члени Робочої групи висловили занепокоєння новим Законом України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України", зазначивши, що його положення, якi регулюють, зокрема, встановлення квот (Стаття 8.6(d)), а також застосування мiнiмальної цiни iмпорту (Стаття 8.8.1(a)), не вiдповiдають вимогам СОТ. Крiм того, деякi члени попросили надати детальну iнформацiю стосовно положень Закону "Про державну пiдтримку сiльського господарства України", якi передбачають ринковi iнтервенцiї для пiдтримки вiтчизняних виробникiв сiльськогосподарської продукцiї та, зокрема, у випадку, коли iснує загроза конкурентному середовищу на ринку. Член Робочої групи висловив занепокоєння положеннями Закону, що передбачають можливiсть експорту товарiв, придбаних пiд час товарних iнтервенцiй. Посилаючись на Статтю 6 Закону, iнший член Робочої групи попросив надати iнформацiю про показники, якi враховуються при визначеннi "максимального рiвня" цiн, на пiдставi якого приймається рiшення щодо застосування товарних iнтервенцiй. Член Робочої Групи зазначив, що Україна повинна внести змiни до тих положень Закону "Про молоко та молочнi продукти", якi не вiдповiдають вимогам СОТ (квотування виробництва, мiнiмальнi цiни та максимальна торгова маржа), ще до вступу до СОТ. Крiм того, преференцiї, наданi державним торговельним пiдприємствам ("Хлiб України", Держрезерв, Аграрний фонд) стосовно закупiвель та транспортування сiльськогосподарської продукцiї згiдно з Постановами Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29 липня 2005 року та 31 серпня 2005 року, повиннi бути скасованi. Україну також закликали внести змiни в дiючий Закон "Про податок на додану вартiсть" (Стаття 8¹) з метою надання нацiонального режиму iмпортованим продуктам харчування, тобто для того, щоб зрiвняти податкове навантаження на iмпортнi продукти з податковим навантаженням на вiтчизнянi продукти.

374. Представник України вiдповiв, що Законом України N 401-V вiд 30 вересня 2006 року були внесенi змiни до Статтi 8 "Про державну пiдтримку сiльського господарства України" та скасованi положення щодо встановлення iмпортних (або експортних) квот на товари, що пiдлягають державному цiновому регулюванню Вiн додав, Закон "Про державну пiдтримку сiльського господарства України" не передбачає обов'язкового застосування мiнiмальної цiни закупки на iмпортованi товари, i мiнiмальнi iмпортнi цiни не застосовувалися нi до якої продукцiї. Замiсть того, мiнiмальна цiна закупки iмпорту застосовується як iндикатор для застосування заходiв з пiдтримки внутрiшнiх сiльськогосподарських виробникiв. Згiдно зi Статтею 6 Закону Аграрний фонд може здiйснювати товарнi iнтервенцiї у випадку, якщо iснує загроза встановлення цiни рiвноваги на рiвнi, що перевищує розмiр максимальної закупiвельної цiни (тобто у виключних випадках); або коли Кабiнет Мiнiстрiв приймає постанову щодо продажу таких об'єктiв державного цiнового регулювання. Покупцi/продавцi не зобов'язанi купувати або продавати за мiнiмальною цiною, тому єдиним засобом впливу на цiну є iнтервенцiйнi купiвля або продаж.

375. Законом України N 402-V вiд 30 листопада 2006 року були внесенi змiни до Закону України "Про молоко та молочнi продукти" з метою вилучення з нього несумiсних з вимогами СОТ положень з дати вступу України до СОТ. Положення Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України N 295-р вiд 29 липня 2005 року були скасованi Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України N 375-р вiд 31 серпня 2005 року, яким були створенi однаковi умови для всiх операторiв на ринку зерна, та були скасованi всi положення, спрямованi на надання переваги державним торговельним пiдприємствам (таким як "Хлiб України"). Що стосується режиму ПДВ, вiн запевнив членiв Робочої групи, що до законiв України будуть внесенi змiни з метою приведення положень про сiльськогосподарськi продукти у вiдповiднiсть зi Статтею III ГАТТ 1994 року. Для цього Закон N 1112-V "Про внесення змiн до Закону України "Про податок на додану вартiсть" вiд 31 березня 2007 року внiс змiни до Закону про ПДВ для забезпечення того, щоб iмпортоване молоко та м'ясо (жива вага) могли теж нараховуватися за нульовою ставкою ПДВ, забезпечуючи таким чином недискримiнацiйне ставлення до iмпортованих товарiв. Цей Закон також скасував положення Статтi 8¹ Закону України "Про податок на додану вартiсть", скасувавши таким чином запровадження нового спецiального режиму для оподаткування сiльськогосподарських продуктiв. Положення Закону України N 1112-V вiд 31 березня 2007 року вступлять в силу з дати вступу до СОТ. (див. роздiл "Застосування внутрiшнiх податкiв на iмпорт").

376. Внутрiшня пiдтримка у додаток до "заходiв зеленої скриньки" надається, здебiльшого, у формi пiльгових цiн для окремих сiльськогосподарських товарiв, таких як цукровий буряк, велика рогата худоба, цукор, птиця, свинi, вiвцi та молоко. Україна також надає пiдтримку сiльськогосподарськiй галузi незалежно вiд виду продукцiї у формi часткового вiдшкодування вартостi складної сiльськогосподарської технiки та субсидування кредитiв комерцiйних банкiв, пiдтримки окремих фермерських господарств, а також акумуляцiї ПДВ з метою придбання матерiально-технiчних ресурсiв. Представник України додав, що для попередження негативних тенденцiй та зважаючи на обсяги оптової торгiвлi зерна у 2006/2007 роках, Кабiнет Мiнiстрiв встановив експортнi квоти на пшеницю (i сумiш пшеницi та жита) у розмiрi 3000 тон; на ячмiнь - 600000 тон; на кукурудзу - 500000 тон; а також квоту на експорт жита у розмiрi 3000 тон. На його думку, зазначенi квоти запровадженi у вiдповiдностi до Статтi XI ГАТТ 1994 року. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 290 вiд 22 лютого 2007 року були скасованi експортнi квоти на ячмiнь та кукурудзу, що дозволить поновити експорт цих видiв зерна. Вiн зазначив, що експортнi квоти на пшеницю та жито будуть скасованi до дати вступу. Що стосується молока, то вiн сказав, що мiнiмальнi цiни на цю продукцiю були встановленi Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1003 вiд 24 липня 2006 року. Мiнiмальнi цiни на молоко мають характер рекомендацiй для оптових покупцiв молока i можуть також використовуватись як база для розрахунку субсидiй для виробникiв молока (згiдно зi Статтею 15.10 Закону України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України" мiнiмально "допустимий" рiвень цiн на продукцiю тваринництва, який розраховується як база для розрахунку дотацiй, а також для розрахунку цiни при закупiвлi продукцiї тваринництва безпосередньо у виробника). У вiдповiдь на конкретне запитання вiн пiдтвердив, що Уряд не має будь-яких внутрiшнiх кiлькiсних обмежень на купiвлю та продаж сiльськогосподарської продукцiї.

377. Деякi члени Робочої групи зазначили, що оскiльки переговори про вступ України до СОТ тривають досить довгий час, необхiдно визначити бiльш недавнiй базовий перiод як основу для вiдповiдних зобов'язань. Представник України зазначив, що Україна надала обґрунтування обраного нею базового перiоду у документах WT/ACC/UKR/110/Add.1 (Додаток 11) та WT/ACC/SPEC/UKR/6/Add.6. Вiн звернувся до Держав-членiв з проханням взяти до уваги викладенi у цих документах аргументи, а також урахувати становище України у контекстi переходу до ринкової економiки, а також особливi труднощi, якi виникли у сiльськогосподарському секторi України.

378. Прiоритетнi напрямки агарної реформи у наступнi роки включають: адмiнiстративнi реформи для полiпшення державного управлiння та регулювання агропромислових пiдприємств та для пiдтримки приватної iнiцiативи; земельну реформу з метою сприяти розвитку ринку землi i вдосконалення регулювання земельних i майнових вiдносин; надання середньострокових i довгострокових кредитiв з низькою процентною ставкою сiльськогосподарським пiдприємствам та розбудова правової бази для страхування сiльськогосподарської дiяльностi; розвиток пiдприємництва i ринкiв за допомогою сприяння доступностi iнвестицiй, iнновацiй та технологiй для сiльськогосподарських виробникiв шляхом створення сприятливого податкового та iнвестицiйного середовища, розвиток системи консультацiйних послуг з сiльськогосподарських питань та пiдтримка об'єднань власникiв земельних дiлянок, розвиток галузi рекламних та iнших ринкових послуг; соцiальний розвиток сiльських мiсцевостей, впровадження соцiального захисту сiльського населення та програм професiйного навчання; розробка заходiв на пiдтримку експорту сiльськогосподарської продукцiї та приведення внутрiшнього торговельного законодавства у вiдповiднiсть до вимог СОТ.

- Цiнова пiдтримка бурякiв та рафiнованого цукру вiтчизняного виробництва

379. Деякi члени Робочої групи висловили глибоке занепокоєння цукровою полiтикою України. Зокрема, запровадження тарифної квоти на постачання рафiнованого цукру на внутрiшнiй ринок на перiод з 1 вересня 2003 року до 1 вересня 2004 року, згiдно з Постановою N 1977 вiд 25 грудня 2002 року, являє собою, як здається, кiлькiсне обмеження, заборонене згiдно зi Статтею XI ГАТТ 1994 року, i заборонений ТРIМ. Цей Член вiдзначив, що Україна до того не запроваджувала тарифних квот на цукор, отже такий захiд був порушенням зобов'язання про мораторiй у цiй сферi. Крiм того, українськi вимоги обов'язкового експорту цукру, рафiнованого всерединi країни з цукру-сирцю iноземного походження, видаються не сумiсними з вимогами Статтi 4 Угоди про сiльське господарство та Статтi XI:4 ГАТТ 1994 року. Нарештi, використання мiнiмальних внутрiшнiх цiн на рафiнований цукор, встановлених на рiвнi майже вдвiчi вищому середньої свiтової цiни i пiдтримуваних за допомогою реєстрацiйних вимог, перевiрок та штрафiв за невиконання, в поєднаннi з вимогою обов'язкового експорту рафiнованого цукру, являє собою пiдтримку мiсцевих виробникiв цукру, що межує з мiсцевим змiстом, а отже є забороненим субсидуванням в розумiннi Статтi 3.1(b) Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи. Запроваджуючи менш сприятливий режим для iмпортованого цукру-сирцю у порiвняннi з його конкурентом (цукром з цукрового буряка), цей захiд є порушенням Статтi III:4 ГАТТ 1994 року. Цей Член звернувся з проханням до України обґрунтувати вимоги атестацiї, реєстрацiї i перевiрок, якi ставляться цукропереробним пiдприємствам, i детально пояснити функцiонування внутрiшнiх квот на цукор. Вiд України зажадали скасувати внутрiшню квоту, вимогу обов'язкового експорту та мiнiмальних внутрiшнiх цiн на цукор.

380. Представник України вiдповiв, що Постановою КМУ N 1977 вiд 25 грудня 2002 року було впроваджено квоту (квота A) на виробництво рафiнованого цукру з вирощених в Українi цукрових бурякiв для внутрiшнього ринку з 1 вересня 2003 року до 1 вересня 2004 року, а не тарифну квоту на продаж рафiнованого цукру на внутрiшньому ринку. Внутрiшнiм законодавством визначено, що квота на виробництво (квота A) стосується рафiнованого цукру, призначеного для продажу на внутрiшньому ринку, який не пiдлягає експортуванню. На його думку, квоту A не можна розглядати анi як обмеження iмпорту, анi як перешкоду для iмпорту. Квоти для виробникiв на продаж цукру були встановленi з метою забезпечити збереження економiчної ефективностi виробництва цукру з внутрiшнiх цукрових бурякiв. Виробникам цукру було дозволено вирiшувати, якi обсяги цукрових бурякiв вони купуватимуть, за умови, що їхнi закупiвлi робитимуться по цiнах не нижче встановлених мiнiмальних. За перiод дiї вiдповiдних законодавчих актiв, однак, обсяги закупiвлi цукрових бурякiв виробниками нiколи не перевищували обсягiв, потрiбних для виконання їхнiх квот на виробництво цукру. Таким чином, виробники сплачували мiнiмальну цiну за цукровi буряки, якi вони купували, в межах квоти A. Виробники могли купувати цукор-сирець з тростини i переробляти та / або продавати цукор тростинного походження, навiть коли цукровi буряки пропонувалися до продажу, а їхню квоту на виробництво (квота A) ще не було виконано. Виробники не могли обмiнюватися квотами на виробництво за власним розсудом. Україна не вважає квоти на виробництво забороненим кiлькiсним обмеженням за визначенням Статтi XI ГАТТ 1994 року, забороненим також згiдно з Угодою про iнвестицiйнi заходи, пов'язанi з торгiвлею. Вiн додав, що згiдно iз Законом України N 403-V вiд 30 листопада 2006 року квоти B (кiлькiсть цукру для поставки за межi України за мiжнародними договорами) та квоту C (цукор, вироблений понад квоти A та квоти B i призначений для реалiзацiї його власниками виключно за межами України) будуть скасованi з дати вступу до СОТ. Вимога обов'язкового експорту цукру, виробленого з iмпортованого цукру-сирцю з тростини, буде також скасовано з дати вступу до СОТ (додатково див. Роздiл "Iнвестицiйнi заходи, пов'язанi з торгiвлею").

381. Мiнiмальнi цiни на цукровi буряки та цукор бiлий з буряку (цiни пiдтримки) були запровадженi в 1999 роцi Законом України "Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" N 758-XIV вiд 17 червня 1999 року. До 2000 року, пiдтримка в цукровiй галузi надавалася через адмiнiстративнi цiни на цукор, якi застосовувалися шляхом державних iнтервенцiй. З 2000 року i надалi пiдтримка в цукровiй галузi надається через цiни продажу цукру (цiна встановлюється у розумiннi положень Додатку 3 до Угоди про сiльське господарство), виробленого в Українi з цукрового буряку в межах квоти "A". З 2000 року адмiнiстративнi цiни на цукор шляхом державних iнтервенцiй не застосовувалися. Стосовно бiлого (бурякового) цукру, мiнiмальна цiна купiвлi визначалася на пiдставi мiнiмальної цiни, визначеної на час укладання угоди про продаж або купiвлю цукру в межах квоти виробництва (квоти A). Реалiзацiя (або купiвля) цукру за цiнами, нижчими мiнiмальних, або в обсягах, що перевищують квоту, встановлену для внутрiшнього ринку, не забороняється. Однак на виробника цукру може бути накладено штраф за порушення вимоги згiдно зi Статтею 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва та продажу цукру" N 758-XIV вiд 17 червня 1999 року за продаж цукру, виробленого в Українi з цукрового буряку в межах квоти "A" на рiвнi або нижче мiнiмальної цiни продажу. Штраф накладається у двократному розмiрi мiнiмальної цiни партiї цукру, проданої за цiною, нижчою за мiнiмальну цiну продажу. Кабiнет Мiнiстрiв визначає органи, уповноваженi накладати зазначенi штрафи Вiдповiднi державнi органи направляють подання до суду, який приймає рiшення про законнiсть стягнення штрафi. Виконання цих вимог забезпечується на всiй територiї України. Вiн зазначив, що на його думку, мiнiмальнi цiни встановлюються у вiдповiдностi до положень Додатку 3 до Угоди про сiльське господарство.

382. Iмпортований цукор, а також цукор, вироблений з ввезеного в Україну (тростинного) цукру-сирцю, продавалися за внутрiшнiми ринковими цiнами. Обсяги iмпортованого цукру та цукру, виробленого з ввезеного тростинного цукру-сирцю, на його погляд, були незначними у порiвняннi з внутрiшнiм обсягом виробництва цукру, особливо враховуючи сезонний характер iмпорту тростинного цукру-сирцю. Отже, iмпорт не мiг вплинути на рiвень цiн на внутрiшньому ринку. Таким чином, внутрiшня ринкова цiна на цукор визначалася нижньою межею цiни. Вiн пiдтвердив, що iмпортований цукор не пiдпадає пiд дiю вимог щодо мiнiмальних цiн, якi застосовуються до цукру внутрiшнього виробництва, i Україна не встановлювала жодних обмежень щодо ввезення або обмежень будь-якого виду щодо внутрiшньої купiвлi-продажу iмпортованого цукру. Крiм того, вiн зазначив, що Закон України "Про регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" не мiстить "обов'язкової" вимоги щодо цiни, i тому термiн "обов'язкова мiнiмальна цiна" є недоречним. Вiн не вважає, що використання внутрiшнiх мiнiмальних цiн на цукор суперечить Статтi 4 Угоди про сiльське господарство та Статтям III:4, Статтi III:5 та XI:4 ГАТТ 1994 року або Статтi 3.1 (b) Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи. Вiн погодився з тим, що застосування мiнiмальних цiн на цукор пiдвищує прибутковiсть мiсцевого цукрового виробництва, але в той же час дотримується думки про те, що дана система не суперечить положенням про внутрiшню пiдтримку, закладеним у Статтi 21.1, Статтi 6 та Додатку 3 Угоди про сiльське господарство. Зокрема, вiн пiдтвердив, що мiнiмальнi цiни, якi застосовуються цукрового буряку вiтчизняного виробництва, виробленого в обсягах, що перевищують квоту, не застосовуються до iмпортованого цукру або вiтчизняного цукру, виробленого з iмпортованого цурку-сирцю з тростини, що вiдповiдно не суперечить вимогам Статтi III:4 ГАТТ 1994 року.

383. Представник України визнав, що стосовно бiльшостi урядових заходiв, що поширюються на iмпортнi товари та товари нацiонального виробництва, зокрема внутрiшнi заходи - в межах, в яких вони впливають на цiни - могли мати вплив на загальну суму зборiв, якi стягуються на кордонi. Однак, вiн наголосив, що оскiльки мiнiмальнi цiни не застосовувалися до ввезеного тростинного цукру-сирцю, то вони не мали прямого впливу на суму зборiв, що стягуються на кордонi. У вiдповiдь на запитання про мiнiмальнi iмпортнi цiни на тростинний цукор-сирець вiн пiдтвердив, що Україна нiколи не пiдтримувала будь-якого такого режиму. Що стосується домовленостей щодо цiн на цукор у контекстi мiжнародних угод, пiдписаних Україною, то вiн зазначив, що цукор i продукти з цукру, наведенi у Таблицi 29(c) вилучено з режиму вiльної торгiвлi з Росiйською Федерацiєю, Республiкою Бiлорусь, Грузiєю та Молдовою. Україна не бере участi в будь-яких мiжнародних торгових угодах щодо експорту цукру з 1996 року. В Таблицi 29(a) подається iнформацiя про iмпорт та внутрiшнє виробництво цукру за 2002 - 2004 роки, а Таблиця 29(b) мiстить iнформацiю про обсяги iмпорту цукру в 2003 - 2004 роках. Iнформацiю (серiю даних) про фактичнi цiни на цукор бiлий i цукор з цукрового буряку можна отримати за оплату на веб-сайтах www.ukrsugar.kiev.ua i www.agroperspectiva.com.

Таблиця 29(a): Внутрiшнє виробництво цукру та iмпорт цукру, 2002 - 2004

Тис. тон, календарнi роки

Показники	2002	2003	2004
Виробництво цукру з цукрового буряку	1430	1452	1792
Iмпорт цукру бiлого	59	79	65
Цукор, вироблений з iмпортної тростини для внутрiшнього споживання. Обсяги спожиття в Українi, в тис. тон	-	365	120

Таблиця 29(b): Iмпорт цукру за перiод 1 вересня 2003 - 31 серпня 2004

Країна	2003				2004
Країна	Верес.	Жовт.	Лист.	Груд.	Сiч.	Лют.	Берез.	Квiт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Маркетинговий рiк 2003/2004
Грузiя	3100	1800	3900	3363	1300			2500					15963
Литва							11700	3600	2900	5100	2500		25800
Казахстан		100			1000		1500	1500	300		1000		5400
Польща			875	4573	300	3000	4500						13248
Iншi			7	11									18
Загалом	3100	1900	4782	7947	2600	3000	17700	7600	3200	5100	3500	0	60429

Примiтка: Середня iмпортна цiна на цукор (на базисi поставки c.i.f.) за 2003/04 маркетинговий рiк: Грузiя - 350 дол. США за тону; Казахстан - 348 дол. США за тону; Литва - 249 дол. США за тону; Польща - 230 дол. США за тону (застосовувалися загальнi умови, тобто iмпортери сплачували ввiзне мито у розмiрi 300 Євро за тону i ПДВ). Джерело: Держкомстат.

Таблиця 29(c): Виключення цукру та продуктiв з цукру з режиму вiльної торгiвлi з країнами СНД

ГС код	Продукт	Законодавча база
Грузiя
1701	Цукор	Постанова КМУ N 473 вiд 14 квiтня 2004 року "Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вiльної торгiвлi з Грузiєю та Росiєю"
1702 19 00 00, 1702 30 59 00, 1702 30 99 00, 1702 40 90 00, 1702 60 95 00, 1702 90 71 00, 1702 90 79 00, 1702 90 99 00, 2106 90 20 00, 2106 90 59 00, 2106 90 99 00	Цукровий сироп	Постанова КМУ N 473 вiд 14 квiтня 2004 року "Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вiльної торгiвлi з Грузiєю та Росiєю"
Росiйська Федерацiя
1701	Цукор	Протокол до "Угоди мiж Урядом України та Урядом Росiйської Федерацiї про вiльну торгiвлю вiд 24 червня 1993 року", пiдписаний у Києвi 14 листопада 1997 року
1702 19 00 00, 1702 30 59 00, 1702 30 99 00, 1702 40 90 00, 1702 60 95 00, 1702 90 71 00, 1702 90 79 00, 1702 90 99 00, 2106 90 20 00, 2106 90 59 00, 2106 90 99 00	Цукровий сироп	Постанова КМУ N 473 вiд 14 квiтня 2004 року "Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вiльної торгiвлi з Грузiєю та Росiєю"
Республiка Молдова
1209 11 00 00	Насiння цукрових бурякiв	Постанова КМУ N 344 вiд 14 березня 2002 року "Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вiльної торгiвлi з Республiкою Молдова"
1701	Цукор	Постанова КМУ N 344 вiд 14 березня 2002 року "Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вiльної торгiвлi з Республiкою Молдова"
1702 19 00 00, 1702 30 59 00, 1702 30 99 00, 1702 40 90 00, 1702 60 95 00, 1702 90 71 00, 1702 90 79 00, 1702 90 99 00, 2106 90 20 00, 2106 90 59 00, 2106 90 99 00	Цукровий сироп	Постанова КМУ N 344 вiд 14 березня 2002 року "Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вiльної торгiвлi з Республiкою Молдова"
Бєларусь
1701	Цукор	Постанова КМУ N 1304 вiд 10 жовтня 2001 року "Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вiльної торгiвлi з Республiкою Бєларусь"
1702 19 00 00, 1702 30 59 00, 1702 30 99 00, 1702 40 90 00, 1702 60 95 00, 1702 90 71 00, 1702 90 79 00, 1702 90 99 00, 2106 90 20 00, 2106 90 59 00, 2106 90 99 00	Цукровий сироп	Постанова КМУ N 1304 вiд 10 жовтня 2001 року "Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вiльної торгiвлi з Республiкою Бєларусь"

384. Вiн додав, що за системи роботи на давальницькiй сировинi, пiсля реекспорту готової продукцiї iмпортне мито вже не стягується стосовно первинного iмпорту сировини. Оскiльки вимога про мiнiмальну цiну не має вiдношення до цiєї системи, цукор, вироблений на давальницькiй основi, експортувався за цiною нижчою вiд внутрiшньої цiни. У вiдповiдь на конкретне запитання вiн зазначив, що до давальницької системи не застосовувався режим iмпортних тарифних квот. Вiн також пiдтвердив, що Україна не має iнформацiї про iснування якихось домовленостей про рафiнування давальницького цукру-сирцю українського походження в сусiднiх країнах.

385. Член Робочої групи попросив Україну пiдтвердити iнформацiю про те, що цукор, який виробляється в Українi з iмпортованого тростинного цукру - сирцю, закуповувався у державнi резерви. Україну попросили надати додаткову iнформацiю про те, яким чином здiйснювалися цi закупiвлi. Крiм того, цей член Робочої групи попросив Україну пiдтвердити, що Державний комiтет з матерiального резерву України (Держкомрезерв) реалiзував на внутрiшньому ринку цукор, вироблений з тростинного цукру-сирцю, за фiксованою цiною 2,8 гривнi за кiлограм (що вдвiчi перевищує цiну на свiтовому ринку), i таким чином фактично застосував мiнiмальну цiну реалiзацiї на внутрiшньому ринку.

386. У вiдповiдь представник України зазначив, що Держкомрезерв України безпосередньо не iмпортував тростинний цукор-сирець. Разом з тим, в 2005 роцi був винятковий випадок, коли Державна митна служба надала Держкомрезерву України 110.6 тисяч тон тростинного цукру-сирцю. Цей тростинний цукор-сирець був отриманий в Українi у вiдповiдностi до Статтi 246 Митного кодексу - "вiдмова на користь держави". В рамках цього режиму власник вiдмовився вiд товарiв, що перебувають пiд митним контролем, без будь-яких умов на його користь. Держкомрезерву було дозволено реалiзувати цей тростинний цукор - сирець в рамках аукцiону з обмеженим доступом через пiдприємства системи державного резерву, у вiдповiдностi до порядку, затвердженого Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1078 вiд 25 серпня 2004 року. Цей тростинний цукор - сирець був перероблений та реалiзований на внутрiшньому ринку за цiною продажу на внутрiшньому ринку. Стосовно занепокоєння щодо застосування мiнiмальної внутрiшньої цiни продажу, вiн зазначив, що фiксована цiна 2,8 гривнi за кiлограм була застосована до рафiнованого цукру, виробленого з вiтчизняних цукрових бурякiв та проданого з державного продовольчого резерву.

387. У вiдповiдь на конкретнi запитання вiн визнав, що пiсля вступу Україна має намiр запровадити гармонiзовану з вимогами СОТ систему антидемпiнгових i компенсацiйних заходiв. Україна готова використовувати таку систему проти iмпорту рафiнованого цукру, виготовленого за собiвартiстю нижче нормальної, який може походити вiд будь-якого торгового партнера. Вiн також пiдтвердив, що Україна не отримувала якихось пiльг на основi взаємних зобов'язань вiд країн за iмпорт рафiнованого цукру, що походив з їхньої територiї. Врештi, вiн вiдзначив, що Україна припинила експорт цукрових бурякiв з 1997 року.

- Iншi заходи цiнової пiдтримки

388. Член Робочої групи попросив Україну надати детальнiшу iнформацiю про систему мiнiмальних цiн, яка була впроваджена для зерна та насiння олiйних рослин, та запитав, зокрема, чи застосовується ця система до iмпорту та експорту.

389. Представник України вiдповiв, що згiдно зi Статтями 3 та 4 Закону України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України" та у вiдповiдностi до Постанови N 399 вiд 26 травня 2005 року, Кабiнет Мiнiстрiв ухвалив методологiю визначення мiнiмальних закупiвельних цiн на деякi товари, що пiдлягають цiновому регулюванню, та перелiк таких товарiв на 2005 - 2006 торговий рiк. За цiєю методологiєю, мiнiмальна закупiвельна цiна встановлюється на основi цiн та рiвня iнфляцiї, якi малу мiсце за останнi п'ять маркетингових перiодiв. Регульованi цiни встановлюються на пшеницю, сумiш пшеницi та жита (меслин), жито, ячмiнь та овес, та на кукурудзу на перiод 1 вересня 2005 року - 31 серпня 2006 року. Мiнiмальнi закупiвельнi цiни також були ухваленi на зерно та олiйне насiння (згiднi iз Наказом N.238 Мiнiстерства аграрної полiтики України вiд 2 червня 2005 року). Iншi вiдповiднi законодавчi акти включають Постанову Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження порядку надання бюджетних позик для державних закупiвель зерна пiд заставу" за червень 2005 року, якою затверджено порядок надання бюджетних позик для державних заставних закупiвель зерна; Наказ Мiнiстерства аграрної полiтики України N.316 вiд 14 липня 2005 року, а також Постанову Кабiнету Мiнiстрiв України N 638 вiд 25 липня 2005 року, яка визначає обсяг бюджетних позик та рiвень плати за користування цими позиками. Закупiвля зерна пiд заставу - це кредитна операцiя, забезпечена заставою майна, яка здiйснюється за рахунок передбачених в державному бюджетi коштiв в обсягах, що встановлюються щорiчно Мiнiстерством аграрної полiтики, за поданням Аграрного фонду. Виробник може укласти кредитну угоду з Аграрним фондом, отримати 80 вiдсоткiв мiнiмальної закупiвельної цiни на вiдповiдну продукцiю та сплачувати 0,75 вiдсоткiв на мiсяць як плату за користування бюджетною позикою. Представник України пiдтвердив, що система мiнiмальних цiн не застосовується до iмпортних та експортних товарiв.

390. У вiдповiдь на додаткове запитання представник України зазначив, що iндикативнi цiни на iмпортне м'ясо не встановлювалися.

391. Представник України погодився з тим, що пiсля вступу України до СОТ його країна зв'яже експортнi субсидiї на сiльськогосподарську продукцiю у своєму Графiку поступок i зобов'язань по товарах на нульовому рiвнi, i не буде зберiгати або застосовувати субсидiї для експорту сiльськогосподарської продукцiї. Вiн також пiдтвердив, що Україна не намагатиметься вдаватися до спецiальних захисних заходiв (SSG) Статтi 5 Угоди про сiльське господарство. Крiм того, вiн погодився, що Україна дотримуватиметься i всiх iнших положень Угоди про сiльське господарство, а також угод СОТ. Вiн також пiдтвердив, що України не застосовує мiнiмальних iмпортних цiн на сiльськогосподарську продукцiю, в тому числi цукор-сирець з тростини, i не буде робити цього в майбутньому. Вiн також пiдтвердив, що Україна застосовуватиме субсидiї на сiльськогосподарську продукцiю у вiдповiдностi iз правилами СОТ, зокрема Угоди про сiльське господарство та українських таблиць внутрiшньої пiдтримки, розповсюджених документом WT/ACC/SPEC/UKR/1/Rev.12 та включених до українського Графiку поступок i зобов'язань по товарах. Члени Робочої групи взяли до уваги це зобов'язання.

- Режим торгiвлi текстильними виробами

392. Представник України пiдтвердив, що експортнi лiцензiї бiльше не надаються на текстильнi вироби, що належать до категорiй 435, 442, 444 та 448, для експорту до Сполучених Штатiв Америки. Вiн також пiдтвердив, що експортнi лiцензiї бiльше не видаються на текстильнi вироби, що належать до категорiй 2, 2(a), 4, 5, 6, 7, 8, 12, 13, 15, 26/27, 29, 83 та 117 для експорту до ЄС.

V. ТОРГОВЕЛЬНI АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ IНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТI

1.- Загальнi принципи

(a) Захист промислової власностi

393. Представник України зазначив, що його Уряд придiляє значну увагу питанням ефективного захисту прав iнтелектуальної власностi. Десять спецiальних законiв регулюють права iнтелектуальної власностi в Українi, окрiм того, Україна бере участь у 18 багатостороннiх угодах в цiй сферi. Загалом, майже 100 пiдзаконних актiв i постанов регулюють права iнтелектуальної власностi в Українi. Протягом декiлькох останнiх рокiв було докладено багато зусиль для приведення законодавчих актiв України з питань прав iнтелектуальної власностi у вiдповiднiсть до стандартiв СОТ. У 2001 - 2002 роках було ухвалено новий Кримiнальний кодекс України, а також внесено змiни до Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення з метою посилення кримiнальної та адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення прав iнтелектуальної власностi. В 2002 - 2003 роках було прийнято новi Цивiльний, Господарський та Митний кодекси України. Упродовж цього перiоду було прийнято 14 постанов Кабiнету Мiнiстрiв України, спрямованих на запровадження дiєвих механiзмiв для боротьби з виробництвом та розповсюдженням контрафактної продукцiї, та 6 законiв в сферi iнтелектуальної власностi. 6 липня 2005 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України (щодо впорядкування операцiй, пов'язаних з виробництвом, експортом, iмпортом дискiв для лазерних систем зчитування, обладнання та сировини для їх виробництва)", який мав на метi покращення державного регулювання порядку виробництва, експорту та iмпорту дискiв для лазерних систем зчитування, обладнання i сировини для їхнього виробництва. Цим Законом запроваджено бiльш ефективнi механiзми боротьби з пiратством в Українi. Закон набрав чинностi 2 серпня 2005 року.

394. Представник України висловив переконання, що пiсля внесення цих змiн до чинного законодавства, зокрема пiсля прийняття 22 травня 2003 року Закону України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо правової охорони iнтелектуальної власностi", українське законодавство з питань прав iнтелектуальної власностi було приведено у вiдповiднiсть до Угоди ТРIПС. Вiн додав, що буде докладено зусиль для подальшого полiпшення законодавчої та iнституцiйної бази. Вiн надав докладну iнформацiю про запровадження Угоди ТРIПС у документах WT/ACC/UKR/94, WT/ACC/UKR/102 та WT/ACC/UKR/102/Rev.1, WT/ACC/UKR/112 та WT/ACC/UKR/117, а також порiвняльну таблицю вiдповiдностi нацiонального законодавства Угодi ТРIПС у документах WT/ACC/UKR/95 та WT/ACC/UKR/123.. У вiдповiдь на запитання про новий Цивiльний кодекс України (Книга четверта) та його роль у впровадженнi Україною вимог Угоди ТРIПС, представник України послався на iнформацiю, що мiститься в документах WT/ACC/UKR/112 та WT/ACC/UKR/117.

(b) Установи, якi вiдповiдають за формування та виконання полiтики з питань прав iнтелектуальної власностi

395. Представник України повiдомив, що вiдповiдальнiсть за формування та виконання полiтики України з питань прав iнтелектуальної власностi покладено на Державний департамент iнтелектуальної власностi. У 2002 роцi Уряд України заснував пiдприємство "Iнтелзахист", якому доручено забезпечення процесу видачi контрольних марок для аудiо- та аудiовiзуальної продукцiї та ведення Єдиного реєстру одержувачiв контрольних марок. Також було створено спецiальний пiдроздiл Державного департаменту, який складається з державних iнспекторiв, для боротьби з виробництвом та розповсюдженням контрафактної продукцiї, зокрема дискiв для лазерних систем зчитування. Державнi iнспектори мають право складати протоколи про адмiнiстративнi правопорушення. Вони тiсно спiвпрацюють з Мiнiстерством внутрiшнiх справ, Державною податковою адмiнiстрацiєю, Державною митною службою. Уряд України розглядає питання про створення науково-дослiдного закладу у складi Мiнiстерства юстицiї, завданням якого має бути проведення юридичної експертизи об'єктiв права iнтелектуальної власностi.

396. Також було вжито заходiв для змiцнення правової iнституцiйної бази для забезпечення ефективного судового захисту прав iнтелектуальної власностi та створення спецiалiзованого Патентного суду, що дозволяється Законом України "Про судоустрiй України". У 2002 роцi було створено спецiальнi колегiї суддiв Вищого господарського суду України, господарських судiв мiст Києва та Севастополя, областей та Автономної республiки Крим, а також у складi апеляцiйних господарських судiв з розгляду справ, пов'язаних iз захистом прав iнтелектуальної власностi. Вiдтак, у березнi 2003 року було створено спецiалiзованi палати у Вищому господарському судi України та в апеляцiйних господарських судах.

(c) Участь у мiжнародних угодах з питань прав iнтелектуальної власностi

397. Представник України зазначив, що Україна є членом Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi (ВОIВ) i без жодних застережень приєдналася до Бернської конвенцiї про захист лiтературних та художнiх творiв; у 1973 роцi - до Всесвiтньої конвенцiї про захист авторських прав; Мiжнародної конвенцiї про охорону iнтересiв виробникiв фонограм вiд незаконного вiдтворення їхнiх фонограм; Мiжнародної конвенцiї про охорону iнтересiв виконавцiв, виробникiв фонограм органiзацiй мовлення (Римської конвенцiї); Договору ВОIВ про авторське право та Договору ВОIВ про виконання i фонограми; Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi вiд 20 березня 1883 року; Мадридської угоди про мiжнародну реєстрацiю знакiв i Протоколу до неї вiд 28 червня 1989 року; Нiццької угоди про мiжнародну класифiкацiю товарiв та послуг для реєстрацiї знакiв; Договору про закони щодо товарних знакiв; Найробського договору з охорони Олiмпiйського символу; Договору про патентне право; Будапештського договору про мiжнародне визнання депонування мiкроорганiзмiв для цiлей патентної процедури; Угоди про патентне законодавство; Гаазької угоди про мiжнародну реєстрацiю промислових зразкiв та Мiжнародної угоди про захист нових сортiв рослин. Окрiм того, Уряд України спiвпрацює з низкою регiональних та мiжнародних органiзацiй з питань захисту прав iнтелектуальної власностi, таких як Мiждержавна рада СНД з питань захисту прав iнтелектуальної власностi; Європейська патентна органiзацiя; Мiжнародна асоцiацiя захисту промислової власностi; Мiжнародна федерацiя патентних повiрених; Лiцензiйна спiлка; Мiжнародна асоцiацiя власникiв торгових марок; Мiжнародна федерацiя фонографiчної iндустрiї та Мiжнародна конфедерацiя товариств авторiв та композиторiв.

398. Вiн додав, що Уряд України має намiр розглянути питання приєднання до Страсбурзької угоди про мiжнародну патентну класифiкацiю, Локарнської угоди про встановлення мiжнародної класифiкацiї промислових зразкiв та Вiденської угоди про встановлення мiжнародної класифiкацiї образних елементiв торгових марок, а також приєднатися до бiльшостi угод, укладених пiд егiдою ВОIВ та ЮНЕСКО. Україна ще не пiдписала Брюссельську конвенцiю про розподiл програмонесучих сигналiв, що передаються засобами супутникового зв'язку, але вивчить зобов'язання, що постають з членства в Брюссельськiй конвенцiї, а також розгляне можливiсть вступу до неї.

(d) Застосування нацiонального режиму та РНС до iноземних громадян

399. Представник України зазначив, що нацiональний режим та режим найбiльшого сприяння надається вiдповiдно до Статтi 410 Цивiльно-процесуального кодексу, Статтi 5 Закону України "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi" N 3687-XII вiд 15 грудня 1993 року, Статтi 4 Закону України "Про охорону прав на промисловi зразки" N 3688-XII вiд 15 грудня 1993 року, Статтi 4 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг" N 3689-XII вiд 15 грудня 1993 року, Статтi 6 Закону України "Про авторське право та сумiжнi права" N 2627-III вiд 11 липня 2001 року, Статтi 5 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв" N 752-XIV вiд 16 червня 1999 року та Статтi 3 Закону України "Про охорону прав на топографiї iнтегральних мiкросхем" N 621/97-ВР вiд 5 листопада 1997 року.

400. Один з членiв Робочої групи вказав на конкретне положення [проекту] Закону України "Про охорону прав на торговi марки, географiчнi зазначення та комерцiйнi найменування", яке передбачає, що у разi розбiжностi мiж українським законодавством та мiжнародними угодами, членом яких є Україна, положення вiдповiдної мiжнародної угоди матимуть прiоритет. Цей член Робочої групи зазначив, що це положення нiяким чином не виправляє та не виправдовує суперечностей з Угодою ТРIПС, якi можуть iснувати в цьому законопроектi. Тому цей член сподiвається на забезпечення повної вiдповiдностi законiв, регламентiв та iнших заходiв України положенням Угоди ТРIПС.

(e) Платежi та збори

401. Представник України зазначив, що Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1716 вiд 23 грудня 2004 року був затверджений Порядок сплати зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi. Вiн зазначив, що цей Порядок був розроблений у вiдповiдностi до Статтi 3 Угоди ТРIПС. Порядком встановлюються розмiри оплати за заходи, пов'язанi з захистом прав на винаходи та кориснi моделi, промисловi зразки, топографiю iнтегральних мiкросхем, торговi марки та марки послуг, а також зазначення походження. Рiзнi збори стягуються в розмiрах, що залежать вiд валового внутрiшнього продукту (ВВП) країни (понад або менше 3000 дол. США на душу населення). Вiн додав, що до Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України N 1716 вiд 23 грудня 2004 року будуть внесенi змiни для приведення її положень у вiдповiднiсть до вимог Угоди ТРIПС, зокрема Статтi 4 (режим нацiї, яка користується найбiльшими перевагами).

2. Основнi стандарти захисту, в тому числi порядок набуття та пiдтримання чинностi прав iнтелектуальної власностi

(a) Авторське право та сумiжнi права

402. Представник України повiдомив, що охорона авторського права регулюється положеннями Цивiльного Кодексу України та Закону України "Про авторське право та сумiжнi права" N 3792-XII вiд 23 грудня 1993 року, iз змiнами i доповненнями. Закон передбачає управлiння майновими правами через органiзацiї колективного управлiння. Станом на початок 2006 року iснує одинадцять органiзацiй колективного управлiння, якi здiйснюють збiр, розподiл та виплату винагороди (роялтi) за використання об'єктiв авторського права та/або сумiжних прав, зокрема, прав авторiв музичних творiв, аудiовiзуальних творiв, творiв прикладного та образотворчого мистецтва, прав виробникiв фонограм та вiдеограм.

403. Член Робочої групи запитав, яких зусиль докладає Уряд України з метою закриття тих веб-сайтiв, розмiщених в Українi, з яких можна незаконно завантажити (пiратським способом) твори, що захищаються авторським правом, а також з метою посилення захисту прав iнтелектуальної власностi в Iнтернетi. Цей член Робочої групи також попросив Україну забезпечити, щоб будь-якi змiни законодавства про авторськi права, що стосуються органiзацiй колективного управлiння, розроблялися таким чином, щоб забезпечити обрання дiйсно авторитетних органiзацiй, якi здiйснюватимуть виплату винагороди власникам авторських прав, на яку вони мають право згiдно iз законодавством України. Крiм того, має бути очевидним, що органiзацiї колективного управлiння можуть дiяти виключно в iнтересах власникiв прав, якi їх на це уповноважили.

404. У вiдповiдь представник України наголосив, що Україна перевiряє та продовжуватиме перевiряти дiяльнiсть тих веб-сайтiв, сервери яких знаходяться в Українi, що дозволяють незаконно завантажувати (пiратським способом) твори, захищенi авторським правом, таких як звукозаписи. Вiн вiдзначив, що у 2006 роцi, українськими державними органами влади було перевiрено 32 органiзацiї, якi пiдозрювалися у такiй дiяльностi, в результатi чого було (i) порушено шiсть кримiнальних справ проти осiб, що займалися розповсюдженням аудiовiзуальних творiв пiратських шляхом через Iнтернет; та (ii) закрито п'ять веб-сайтiв, що забезпечували доступ до пiратської аудiовiзуальної продукцiї. Стосовно органiзацiй колективного управлiння вiн вiдзначив, що Державний департамент захисту прав iнтелектуальної власностi працює над розробкою проекту Закону України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв з питань авторського права i сумiжних прав", який спрямований на посилення захисту прав iнтелектуальної власностi та забезпечення ефективної дiяльностi органiзацiй колективного управлiння виключно в iнтересах суб'єктiв прав, чиї права цi органiзацiї представляють. Зокрема, законопроект передбачає, що органiзацiї колективного управлiння дiють в iнтересах суб'єктiв авторських та/або сумiжних прав, чиї права вони представляють (Стаття 56 законопроекту). Вiн запевнив, що Україна i надалi вживатиме заходи щодо посилення дiї законодавства у сферi авторського права i сумiжних прав, здiйснення нагляду за дiяльнiстю органiзацiй колективного управлiння по вiдношенню до творiв, що поширюються через Iнтернет, а також iншими засобами.

405. На його погляд, Цивiльний Кодекс та Закон "Про авторське право та сумiжнi права" повнiстю вiдповiдають вимогам Статей 1 - 21 Бернської Конвенцiї про охорону лiтературних i художнiх творiв. Строк охорони прав виконавцiв та виробникiв фонограм i вiдеограм зберiгається на перiод 50 рокiв вiд дати першого дозволеного вiдповiдною особою виконання або першого виступу або вiд створення таких творiв. Для органiзацiй, що здiйснюють теле- та радiомовлення, охорона дiє протягом 50 рокiв вiд дати першої трансляцiї. До Закону України "Про авторське право i сумiжнi права" i Закону України "Про приєднання України до Бернської конвенцiї про охорону лiтературних i художнiх творiв" були внесенi змiни та доповнення, якi передбачають надання зворотної сили при захистi прав виконавцiв та виробникiв звукозаписiв у вiдповiдностi зi Статтею 18 Бернської Конвенцiї та 14(6) Угоди ТРIПС.

406. Один з членiв Робочої групи звернув увагу на те, що Україна зробила застереження стосовно Статтi 18(3) Бернської Конвенцiї про охорону лiтературних i художнiх творiв i запропонував Українi вилучити її при вступi до СОТ. Представник України вiдповiв, що вiдповiдно до Закону України вiд 11 липня 2001 року "Про внесення змiн до Закону України "Про авторське право i сумiжнi права", Стаття 18 Бернської конвенцiї про охорону лiтературних i художнiх творiв дiє на територiї України в повному обсязi. Всесвiтня органiзацiя iнтелектуальної власностi була офiцiйно повiдомлена про зняття застереження стосовно Статтi 18(3) Бернської конвенцiї 10 червня 2004 року. Представник України пiдтвердив, що на його думку нова редакцiя Закону "Про авторське право i сумiжнi права" повнiстю вiдповiдає вимогам Статтi 18 Бернської Конвенцiї та Статтi 14 Угоди ТРIПС. Вiн також вiдзначив, що положення Бернської Конвенцiї застосовуються в Українi без будь-яких застережень. Стосовно Угоди ВОIВ про авторськi права (WCT) та Угоди ВОIВ про виконання та фонограми (WPPT), вiн зауважив, що Україна включила положення цих Угод до нової редакцiї Закону "Про авторське право i сумiжнi права", а також що Статтею 9 Конституцiї України передбачено, що мiжнароднi угоди та домовленостi, iз затвердженням їх обов'язкової сили Верховною Радою України, включаються до нацiонального законодавства України.

(b) Товарнi знаки (торговельнi марки), в тому числi знаки для послуг

407. Представник України зазначив, що охорону товарних знакiв, в тому числi знакiв для послуг, забезпечують Цивiльний кодекс України та Закон "Про охорону прав на знаки для товарiв та послуг" N 3689-XII вiд 15 грудня 1993 року iз змiнами, внесеними Законом України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо правової охорони iнтелектуальної власностi" N 850-IV вiд 22 травня 2003 року. Згiдно зi Статтею 6 Закону, не можуть бути зареєстрованi як товарнi знаки зазначення, якi є тотожними або схожими iз (i) знаками, ранiше зареєстрованими або вже заявленими на реєстрацiю; (ii) знаками iнших осiб, якщо цi знаки охороняються без реєстрацiї на пiдставi мiжнародних договорiв, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре вiдомими згiдно зi Статтею 6bis Паризької Конвенцiї про охорону промислової власностi; (iii) фiрмовими найменуваннями (вiдомими в Українi), що належать iншим особам, якi одержали право на них до дати подання заявки щодо таких же або спорiднених з ними товарiв i послуг; (iv) квалiфiкованими зазначеннями походження товарiв (у тому числi спиртiв та алкогольних напоїв), що охороняються вiдповiдно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв" - такi зазначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знакiв осiб, якi мають право користуватися вказаними зазначеннями; та (v) знаками вiдповiдностi (сертифiкацiйними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку. Охорона надається товарним знакам на первiсний строк десять рокiв з дати подання заявки i строк дiї може бути продовжений ще на десять рокiв за поданням (якщо воно надiйшло протягом останнього року дiї чинного строку). Державна реєстрацiя не є обов'язковою для визнання лiцензiйних договорiв щодо знакiв для товарiв та послуг дiйсними, тобто не iснує положень, якi передбачають обов'язкову реєстрацiю через процедуру подання заявки. Лiцензiйний договiр вважається дiйсним, якщо вiн укладений у письмовiй формi й пiдписаний сторонами. Законом вiд 2003 року внесено змiни та доповнення до Закону "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг", якими, з-помiж iншого, передбачається надання захисту вiд використання подiбних та тотожних знакiв; надання третiй сторонi можливостi подавати заперечення проти заявки; а також надання захисту добре вiдомим знакам, навiть у разi, якщо вони не є зареєстрованими. Колективним знакам надається така сама правова охорона, як i "iндивiдуальним" знакам. Якщо об'єднання осiб заявляє на реєстрацiю знак, який бажає зареєструвати як колективний знак, то у такому разi в заявцi необхiдно зробити спецiальну вiдмiтку пiд кодом INID (551). Станом на 1 сiчня 2006 року в Українi було видано 70845 сертифiкатiв на знаки на товари i послуги i дiяло приблизно 65323 мiжнародних знакiв.

408. Член Робочої групи висловив занепокоєння з приводу положень українського закону, якi не вiдповiдають вимогам Угоди ТРIПС та Паризької конвенцiї щодо забезпечення захисту широко вiдомих торгових знакiв, незалежно вiд того, чи зареєстрованi вони, та попросив встановити процедуру, яка передбачає заявку, офiцiйне визнання та занесення до перелiку широковiдомих торговельних зазначень. У вiдповiдь представник України наголосив, що добре вiдомi знаки охороняються у вiдповiдностi iз Статтею 6bis Паризької Конвенцiї вiдповiдно до Статтi 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг". Визнання знакiв добре вiдомими здiйснюється Апеляцiйною палатою або судом. Законодавство України не мiстить вимоги щодо необхiдностi визнання спочатку знака добре вiдомим в Апеляцiйнiй палатi, перш нiж застосовувати заходи правового захисту такого знака, i немає необхiдностi подавати заявку про визнання знаку добре вiдомим для забезпечення його захисту. Перелiк загальновiдомих торговельних марок не має статусу державного реєстру та використовується лише для цiлей iнформування.

409. Вiдповiдаючи деяким членам Робочої групи, якi зазначили, що згiдно зi Статтею 6 Закону України "Про рекламу" вся реклама (в тому числi торговельнi марки iноземними мовами) повинна бути подана українською мовою, i задали запитання, яким чином це можна здiйснити на практицi, представник України зазначив, що невiдповiдностi Закону України "Про рекламу" iз Статтею 6 quinquies Паризької Конвенцiї усунутi з прийняттям 3 лютого 2004 року Закону України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо охорони iнтелектуальної власностi" N 1407-IV.

(c) Географiчнi зазначення, у тому числi зазначення походження товару

410. Представник України зазначив, що Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв" N 752-XIV вiд 16 червня 1999 року та Закон України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг" 3689-XII вiд 15 грудня 1993 року передбачають охорону географiчних зазначень. Згiдно iз Статтею 1 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв", географiчнi зазначення можуть являти собою "простi зазначення походження товару", тобто будь-яке словесне або зображувальне (графiчне) зазначення, яке вказує - прямо або опосередковано - на географiчне мiсце походження даного товару, або "квалiфiкованi зазначення походження товару", тобто назву мiсця походження товару або географiчне зазначення походження товару. Правовий захист назвi мiсця походження товару буде наданий, якщо (i) це назва географiчного мiсця, з якого походить товар; (ii) ця назва використовувалася як назва товару або як складова такої назви; (iii) конкретнi природнi умови, або комбiнацiя природних умов та людського фактору, яка створювала певнi властивостi товару у порiвняннi з подiбними товарами з iнших географiчних мiсць, об'єктивно iснували в географiчному мiсцi з цiєю назвою; (iv) товари, якi мають цю назву, мають вiдповiднi властивостi, зумовленi виключно, або переважно, природними умовами, притаманними цьому географiчному мiсцю, або комбiнацiєю таких умов та людського фактору, притаманному цьому географiчному мiсцю; та (v) виробництво, видобуток та переробка товарiв маркованих пiд цiєю назвою, здiйснювалися в межах зазначеного географiчного мiсця. Правовий захист географiчного зазначення походження товару буде наданий, якщо (i) це назва географiчного мiсця, з якого походить товар; (ii) ця назва використовувалася як назва товару або як складова такої назви; (iii) у географiчному мiсцi, визначеному цiєю назвою, склалися специфiчнi умови та/або людськi фактори, якi зумовлювали певнi властивостi або iншi характеристики товару; (iv) товари маркованi цiєю назвою мають певнi властивостi, репутацiю або iншi характеристики, якi переважно були зумовленi природними умовами та/або людськими факторами, притаманними цьому географiчному мiсцю; та (v) щонайменше головна складова товару, якi розповсюджуються на ринку за цiєю назвою, була вироблена та/або перероблена в межах зазначеного географiчного мiсця. Концепцiя "квалiфiкованого зазначення походження товару" включає термiн "географiчне зазначення", i цi двi концепцiї, по сутi, є iдентичними.

411. Правовий захист надається квалiфiкованим зазначенням походження на пiдставi реєстрацiї (Стаття 6, пункт 2 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв"). Вiдповiдна сторона, яка прагне зареєструвати зазначення, повинна подати повний пакет - заявку. У реєстрацiї може бути вiдмовлено у разi, якщо квалiфiковане зазначення походження товару загрожує громадському порядку або не вiдповiдає гуманним та моральним принципам; якщо це зазначення є родовою назвою товару; якщо незважаючи на точне зазначення географiчного мiсця походження, воно могло ввести споживачiв в оману щодо справжнього мiсця походження; якщо це назва виду рослин або породи тварин i таким чином може ввести споживачiв в оману щодо мiсця походження. Строк дiї свiдоцтва про реєстрацiю права на квалiфiковане зазначення походження товару становить 10 рокiв, який може продовжуватись необмежену кiлькiсть разiв (Стаття 15). Реєстрацiя може бути припинена лише з пiдстав, зазначених в Статтi 21.1 Закону. Серед iншого, цi пiдстави можуть включати ситуацiї, коли зазначення втратило характеристики, за умови наявностi яких виникало право на його реєстрацiю, або якщо зазначення стало родовою назвою, або ж почало асоцiюватися з географiчною мiсцевiстю в iншiй країнi, в якiй був припинений його захист. Стаття 6 Закону визначає, що правова охорона надається квалiфiкованим зазначенням походження товарiв на пiдставi їх реєстрацiї, яка дiє безстроково вiд дати реєстрацiї. Стаття 22.2 Закону передбачає, що будь-яка особа має право звернутися до суду з позовом про визнання недiйсними реєстрацiї та свiдоцтва або про припинення їх дiї. Згiдно зi Статтею 5 Закону, iноземцi та особи без громадянства мають рiвнi права з громадянами України. Заiнтересованим сторонам надаються правовi iнструменти для запобiгання використанню географiчних зазначень, що являє собою факт недобросовiсної конкуренцiї згiдно з положеннями Статтi 10bis Паризької Конвенцiї, як це передбачено Цивiльним кодексом України та Законом України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї". Українське законодавство передбачає притягнення до цивiльно-правової, адмiнiстративної та кримiнальної вiдповiдальностi.

412. Проект Закону України "Про охорону прав на торговельнi марки, географiчнi зазначення та комерцiйнi найменування" не мiстить термiни "просте зазначення походження товару" та "квалiфiковане зазначення походження товару". Замiсть цього, цей проект Закону мiстить термiн "географiчне зазначення", який охоплює термiни "географiчне зазначення походження товару" (у вiдповiдностi з визначенням географiчного зазначення в Угодi ТРIПС) та "назва мiсця походження товару". Вимоги щодо реєстрацiї "географiчного зазначення походження товару" передбачають, що цей товар повинен мати репутацiю та iншi характеристики, якi переважно зумовленi вiдповiдною географiчною мiсцевiстю. Бiльш суворi вимоги будуть передбаченi для реєстрацiї назви мiсця походження товару або "назви походження", а саме, товар повинен мати специфiчнi характеристики, виключно або переважно зумовленi географiчною мiсцевiстю, в тому числi природними умовами та людським фактором. Стаття 60 проекту Закону має забезпечити захист "географiчних зазначень" (що включає в себе "географiчнi зазначення походження товару") вiд порушень. Проект Закону (Стаття 3) також забезпечує рiвнi права та обов'язки для українських громадян та для iноземцiв.

413. Згiдно зi Статтею 16, пункт 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарiв та послуг", виключне право власника знаку забороняти користування третiми особами зареєстрованим знаком без згоди власника не поширюється на користування захищеними квалiфiкованими зазначеннями походження, що є географiчним зазначенням або назвою походження. Не можна вiдмовити у охоронi квалiфiкованого зазначення походження на тiй пiдставi, що якийсь знак, зареєстрований в Українi, являє собою або мiстить у собi географiчне зазначення (Стаття 8, пункт 3 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв"), але у реєстрацiї знаку буде вiдмовлено, якщо цей знак є тотожний або подiбний настiльки до захищеного "квалiфiкованого зазначення походження", в тому числi коли йдеться про горiлчанi вироби i мiцнi напої, що це може ввести в оману (Стаття 6, пункт 3 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг"). Квалiфiкованими зазначеннями походження можуть бути лише незахищенi елементи знакiв, якi належать особам, якi мають право користуватися вказаними зазначеннями.

414. Член Робочої групи зазначив, що законодавством України не забезпечуються права власникiв торгових знакiв за Статтею 16.1 Угоди ТРIПС, на що представник України дав пояснення, "що виключне право власника знаку забороняти користування третiми особами зареєстрований знак без згоди власника не поширюється на користування захищеними квалiфiкованими зазначеннями походження", а також, що "не можна вiдмовити в охоронi квалiфiкованого зазначення походження на тiй пiдставi, що якийсь знак, зареєстрований в Українi, являє собою або мiстить у собi географiчне зазначення (Стаття 8, пункт 3 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв"), але у реєстрацiї знаку буде вiдмовлено, якщо цей знак є тотожний або подiбний до "квалiфiкованого зазначення походження", в тому числi коли йдеться про горiлчанi вироби i мiцнi напої, i це може ввести в оману (Стаття 6, пункт 3 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг"). Цим буде вiдмовлено власнику торгового знаку в його правах вiдповiдно до Статтi 16.1 Угоди ТРIПС через спiвiснування ранiш iснуючого торгового знаку, який вводиться, що може спричинити його невiрне ототожнення з iснуючим торговим знаком, а у гiршому випадку, вимагатиме визнання ранiш iснуючого торгового знаку як такого, що є недiйсним або анульованим в умовах дiї бiльш пiзнього за строками географiчного зазначення. Iнший член Робочої групи вважав, що спiвiснування географiчного зазначення з попереднiми торговими знаками за певних обставин є цiлком доречне за умовами Угоди ТРIПС; що Стаття 17 Угоди ТРIПС надає можливiсть країнам-членам СОТ запроваджувати обмежену кiлькiсть виняткiв з прав, наданих торговими знаками, в тому числi права, обумовленi в Статтi 16.1, якщо такi винятки беруть до уваги законнi iнтереси власникiв торгових знакiв та третiх сторiн та що система захисту географiчних зазначень, за якої певнi обмеженi обставини дозволяють спiвiснування з географiчним зазначенням, може бути одним з обмеженої кiлькостi виняткiв, визнаних Статтею 17 Угоди ТРIПС.

415. Представник України вiдповiв, що Закон "Про охорону прав на зазначення походження товарiв" зi змiнами, та новий проект Закону "Про охорону прав на торговельнi марки, географiчнi зазначення та комерцiйнi найменування" передбачає, у вiдповiдностi до Статтi 17 Угоди ТРIПС, лише окремi винятки з виключного права власника торговельної марки, окресленi Статтею 16 Угоди ТРIПС. Вiн пiдтвердив, що цi закони дозволять володаревi ранiше зареєстрованої марки опротестовувати реєстрацiю географiчного зазначення, або вимагати його усунення з реєстру шляхом процедури скасування. Вiн також пiдтвердив, що однiєю з причин для вiдмови у реєстрацiї географiчного зазначення може бути випадок, коли з огляду на репутацiю та популярнiсть торгової марки, а також перiод часу, який її використовувалося, таке реєстрацiя географiчного зазначення вводитиме в оману споживача щодо дiйсної iдентичностi товару, i таким чином спричинить плутанину з торговою маркою, яка була зареєстрована ранiше.

416. У вiдповiдь на запитання, чи iснують якiсь вимоги, згiдно з якими заявка на географiчне зазначення з iноземної країни повинна включати державний документ, яким пiдтверджується право на зазначення з країни його походження, представник України зазначив, що вiдповiдно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв" правова охорона не надається квалiфiкованому зазначенню походження товару, пов'язаному з географiчним мiсцем в iноземнiй державi, якщо Україна не має вiдповiдної угоди з iноземною державою про взаємну охорону цього окремого географiчного зазначення.

417. Член Робочої групи зазначив, що Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв" не передбачає захист негеографiчних зазначень товарiв. Захист надається тiльки географiчному зазначенню походження товарiв, яке посилається на конкретне географiчне мiсце, з якого походять товари. Однак Стаття 22 Угоди ТРIПС дає бiльш широке визначення географiчного зазначення, нiж вищезазначений Закон. Географiчне зазначення - це будь-яке зазначення, що iдентифiкує товар як такий, що походить з певної територiї країни, регiону або мiсцевостi, де певна властивiсть, репутацiя або iнша характеристика товару вiдноситься до його географiчного походження, але не обов'язково є географiчною назвою мiсцевостi. I отже українське законодавство має бути змiнене, щоб повнiстю вiдповiдати Угодi ТРIПС. У вiдповiдь представник України пiдтвердив, що законодавство України буде змiнюватися, щоб узгодити визначення географiчного зазначення зi Статтею 22 Угоди ТРIПС.

418. Член Робочої групи зазначив, що Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв", а також проект Закону України "Про охорону прав на торговельнi марки, географiчнi зазначення та комерцiйнi найменування", не передбачають застосування до географiчних зазначень з iноземної держави нацiонального режиму або режиму найбiльшого сприяння. Вимога щодо укладання окремої двосторонньої угоди по кожному географiчному зазначенню з метою його захисту створить режим нерiвностi в порiвняннi з режимом, що дiє для географiчних зазначень України, якi проходять реєстрацiю з метою забезпечення їх захисту в Українi. Це є безумовним порушенням Статей 3 та 4 Угоди ТРIПС, а також Статтi 2 Паризької Конвенцiї. Цей член Робочої групи зазначив, що вимога, за якою заявник на реєстрацiю для захисту географiчного зазначення повинен надати урядовий документ, який би засвiдчив його право на це зазначення в країнi походження, можна фактично використовувати для вiдмови у такому захистi. Україну також попросили описати, яким чином вона забезпечуватиме захист географiчних зазначень з країни, яка не має окремої системи захисту географiчних зазначень, а захищає їх лише через закони про боротьбу з недобросовiсною конкуренцiєю або як торговельнi марки. Цей член Робочої групи попросив Україну змiнити своє вiдповiдне законодавство i привести його у вiдповiднiсть з правилами СОТ.

419. У вiдповiдь представник України зазначив, що згiдно зi Статтею 8 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв", до якого були внесенi змiни у
листопадi 2006 року, зазначення, пов'язане з географiчною мiсцевiстю в iноземнiй державi, "пiдходить для набуття прав на географiчне зазначення, якщо права на таке географiчне зазначення охороняються у зазначенiй iноземнiй державi" без обов'язкового укладення двосторонньої угоди про захист географiчних зазначень з цiєю державою. Вiн пiдкреслив, що Україна забезпечить такий саме захист прав на географiчнi зазначення громадянам країн-членiв СОТ, як i українським громадянам. Вiн зазначив, що Закон "Про охорону прав на зазначення походження товарiв" передбачає укладання двостороннiх угод про захист географiчних зазначень, але не вимагає його. Вiн пiдтвердив, що Україна прийматиме докази захисту прав на географiчнi зазначення в iншiй країнi, згiдно iз законодавством цiєї країни стосовно захисту географiчних зазначень, в тому числi реєстрацiю сертифiкацiйних знакiв та iншi свiдоцтва. На його думку, цi положення повнiстю узгоджуються зi Статтями 3 та 4 Угоди ТРIПС i Статтею 2 Паризької Конвенцiї.

(d) Промисловi зразки

420. Представник України зазначив, що охорону промислових зразкiв передбачено Цивiльним кодексом України та Законом України "Про охорону прав на промисловi зразки". Згiдно зi Статтями 5 i 6 Закону, передбачено реєстрацiю лише нових промислових зразкiв, якi не суперечать мiркуванням пiдтримування громадського порядку, гуманностi або моральним засадам. Строк охорони промислового зразку - десять рокiв з дати подачi заявки. Строк охорони може бути продовжений, за поданням, ще, максимум, на п'ять рокiв.

421. Деякi члени Робочої групи також висловили занепокоєння щодо прозоростi процесу реєстрацiї медичних препаратiв та вимагали, щоб Україна встановила процедури для того, щоб у разi, коли юридична особа подає нерозголошуванi данi тестування задля отримання реєстрацiї медичного препарату в Українi, її було б проiнформовано, якщо було подано iншу заявку на реєстрацiю препарату з таким самим або схожим активним компонентом. Цi члени групи вимагали гарантiй, що такi юридичнi особи, якi мають реєстрацiю, або були в процесi отримання реєстрацiї на медичний препарат з таким самим або схожим активним компонентом, були б спроможнi надати iнформацiю українським офiцiйним органам про те, чи мають iншi заявники дозвiл використовувати нерозголошуванi данi першого заявника, та довести до уваги українських властей питання про розробки пiзнiшого заявника та подання ним його власних даних тестування та iншої iнформацiї.

422. Заявки на реєстрацiю перевiряються на дотримання вимог Статтi 11 Закону. У разi невiдповiдностi до вимог патентоспроможностi, охорона може бути скасована повнiстю або частково згiдно зi Статтею 25 Закону. У жовтнi 2003 року було скасовано на цiй пiдставi свiдоцтво на промисловий зразок "Протектор покришки".

(e) Патенти

423. Представник України повiдомив, що Цивiльним кодексом України та Законом України "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi" N 3687-XII вiд 15 грудня 1993 року, iз змiнами, внесеними Законом України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо правової охорони iнтелектуальної власностi" вiд 22 травня 2003 року N 850-IV, передбачено патентну охорону винаходiв, якi є новими виробами або процесами, якщо вони включають елемент винахiдництва та можуть мати промислове застосування. Патенти не видаються на винаходи, якi суперечать мiркуванням громадського порядку, гуманностi та засадам моралi; на сорти рослин i породи тварин; бiологiчнi методи вирощування рослин i розведення тварин, окрiм мiкробiологiчних процесiв; топографiї iнтегральних мiкросхем; твори художнього дизайну. Термiн дiї патенту встановлено на 20 рокiв, починаючи з дати подачi заявки. Наказом Мiнiстерства освiти i науки України N 298 вiд 13 травня 2002 року затверджено термiни, умови та порядок подовження строку дiї патенту на винахiд, об'єктом якого є лiкарський засiб, засiб захисту тварин або засiб захисту рослин, строком до 5 рокiв. Законодавством України передбачено можливiсть судового розгляду рiшень щодо анулювання або припинення дiї патенту. У випадку порушення прав власника патенту, тягар доказiв покладається на вiдповiдача. У вiдповiдь на питання одного з членiв Робочої групи представник України пiдтвердив, що Стаття 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi", iз змiнами та доповненнями, передбачає покладання тягаря доведення використання патенту у процесi на вiдповiдача (порушника) у вiдповiдностi до вимог Статтi 34 Угоди ТРIПС.

424. Примусовi лiцензiї можуть видаватись Кабiнетом Мiнiстрiв з мiркувань, пов'язаних з охороною здоров'я або екологiчної безпеки або iнших суспiльних iнтересiв з метою переважного постачання на внутрiшнiй ринок, або за рiшенням суду, з причини незастосування або недостатнього застосування патенту протягом трьох рокiв без поважної причини або вiдмови власника патенту надати лiцензiю, а також i в тому випадку, коли не можна застосувати винахiд з iншими, нiж запатентований винахiд, призначенням або ознаками, не порушуючи права власника патенту. Вирiшуючи питання про видачу примусової лiцензiї, суд або Кабiнет Мiнiстрiв визначають ступiнь застосування винаходу, термiн дiї лiцензiї та суму i порядок сплати роялтi власниковi патенту, щоб забезпечити йому адекватну винагороду. За власниками патентiв зберiгається право надавати лiцензiї. Одержувачi примусових лiцензiй не мають виключного права на застосування винаходу або на надання сублiцензiй. Коли йдеться про видачу примусової лiцензiї Кабiнетом Мiнiстрiв, лiцензiї надаються за поданням до компетентного органу, у якому повиннi мiститися мотивiв щодо застосування запатентованого винаходу та технiко-економiчне обґрунтування з описом умов застосування винаходу та зазначенням суми роялтi, яка має сплачуватися власниковi патенту. Подання розглядаються компетентним органом та, якщо це визнано припустимим, передається до Кабiнету Мiнiстрiв України для прийняття рiшення у вiдповiдностi до Статтi 30 Закону України "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi". Лiцензiї анулюються, коли обставини, за яких їх було видано, перестають iснувати. Проти рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України можна подати апеляцiю. Порядок подання i розгляду апеляцiй викладений у Постановi Кабiнету Мiнiстрiв України N 8 вiд 14 сiчня 2004 року. Аналогiчнi положення мiстяться у Законi України "Про охорону прав на топографiї iнтегральних мiкросхем".

425. Представник України далi пiдтвердив, що з метою забезпечення повної ефективностi захистiв, наданих Статтею 39.3 Угоди ТРIПС, Україна запровадить заходи, не пiзнiше нiж на дату вступу, за якими вiдповiднi державнi органи повiдомлятимуть юридичну особу, яка має реєстрацiю або подає нерозголошуванi данi тестування для отримання реєстрацiї на медичний препарат в Українi, про подання iншої заяви на препарат з тим самим або схожим активним компонентом, та надаватимуть першому заявниковi (або юридичнiй особi з реєстрацiєю) можливiсть надати iнформацiю вiдповiдним державним органам про те, чи мають iншi заявники дозвiл використовувати нерозголошуванi данi першого заявника (або юридичної особи з реєстрацiєю), та довести до уваги українських властей питання про розробки пiзнiшого заявника та подання ним його власних даних тестування та iншої iнформацiї. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

(f) Захист прав на сорти рослин

426. Представник України вiдзначив, що захист надається у вiдповiдностi до вимог Цивiльного кодексу України та Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" N 3116-XII вiд 21 квiтня 1993 року. Охорона надається на 35 рокiв для деревних та кущових культур i повзучих рослин та на 30 рокiв для усiх iнших видiв рослин. 17 сiчня 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин", яким змiнено ряд визначень Закону.

427. Вiн додав, що у 1995 роцi Україна приєдналася до Мiжнародної Конвенцiї 1961 року про охорону нових сортiв рослин, iз змiнами, зробленими у Женевi 10 листопада 1972 року та 23 жовтня 1978 року згiдно iз Законом України вiд 2 червня 1995 року за N 209/95-ВР.

(g) Топографiї iнтегральних мiкросхем

428. Представник України зазначив, що захист прав на топографiї iнтегральних мiкросхем передбачений Цивiльним кодексом України та Законом України "Про охорону прав на топографiї iнтегральних мiкросхем" N 621/97-ВР вiд 5 листопада 1997 року. Термiн охорони - десять рокiв вiд дати заяви про реєстрацiю або вiд дати першого комерцiйного використання. Закон включає положення про примусовi лiцензiї.

(h) Вимоги щодо нерозголошуваної iнформацiї, в тому числi комерцiйної таємницi та результатiв випробувань

429. Представник України повiдомив, що Кримiнальний, Цивiльний та Господарський кодекси України, Закон України "Про iнформацiю" N 2657-XII вiд 2 жовтня 1992 року та Закон України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї" N 236/96-ВР вiд 7 червня 1996 року передбачають захист нерозголошеної iнформацiї, яка становить таємницю (тобто не є загальновiдомою або загальнодоступною), i має комерцiйну цiннiсть з огляду на її таємнiсть, i є об'єктом вiдповiдних заходiв для забезпечення її таємностi.

430. Деякi члени Робочої групи запитали, як законодавство України забезпечує захист вiд розголошення результатiв, якi не пiдлягають розголошенню, випробувань або iнших даних, що подаються заявником вiдповiдному державному органу в порядку, що передбачений для отримання дозволу на продаж на ринку фармацевтичних або сiльськогосподарських хiмiчних речовин, а також як такi результати випробувань та iншi данi захищаються вiд недобросовiсного комерцiйного використання з боку конкурентiв. Делегацiю України також попросили вказати, чи другому заявнику дозволяється покладатися або посилатися на оригiнальнi данi першого заявника при поданнi наступної заявки про отримання ухвалення для продажу подiбної продукцiї, i чи законодавством України встановлюється конкретний термiн дiї захисту нерозголошених результатiв випробування або iнших даних першого заявника, а також, за яких умов до цього застосовуються можливi винятки.

431. Представник України вiдповiв, що Цивiльний кодекс України передбачає охорону даних про результати випробування, поданих для отримання ухвалення для продажу на ринку фармацевтичних, сiльськогосподарських або хiмiчних речовин з використанням нових хiмiчних компонентiв, згiдно зi Статтею 39.3 Угоди ТРIПС. Згiдно зi Статтею 508 зазначеного кодексу визначено, що строк чинностi права iнтелектуальної власностi на комерцiйну таємницю обмежується строком iснування сукупностi ознак комерцiйної таємницi (як зазначено у Статтi 505 Кодексу). Стаття 507 Цивiльного кодексу та Закон України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї" забезпечують захист вiд недобросовiсного комерцiйного використання результатiв випробування або iнших даних. Вiн наголосив, що умови захисту вiд недобросовiсного комерцiйного використання результатiв випробування, на його думку, не є несумiсними з положеннями Угоди ТРIПС. Неправомiрне отримання комерцiйної таємницi, розкриття комерцiйної таємницi та використання комерцiйної таємницi становить акт недобросовiсної конкуренцiї, яка тягне за собою накладання Антимонопольним комiтетом України штрафiв, а також адмiнiстративну, цивiльну та кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно з Кодексом про адмiнiстративнi правопорушення (Стаття 164³) та Статтями 231 i 232 Кримiнального кодексу України.

432. Представник України зазначив, що вимоги стосовно захисту нерозголошуваної iнформацiї, обумовленi Частиною 3 Статтi 39 Угоди ТРIПС, будуть виконанi Україною у повному обсязi. Вiдповiдно до Частини 1 Статтi 507 Цивiльного кодексу України державнi органи зобов'язанi захищати вiд недобросовiсного комерцiйного використання iнформацiю, яка є комерцiйною таємницею, створення якої потребує значних зусиль та яка була надана їм з метою отримання дозволу вiдповiдно до законодавства на здiйснення дiяльностi, пов'язаної з фармацевтичними, сiльськогосподарськими та хiмiчними продуктами, якi мiстять новi хiмiчнi формули. Ця iнформацiя також охороняється державними органами вiд розкриття окрiм випадку, якщо таке розкриття необхiдне для забезпечення захисту населення або якщо жоднi заходи не вживаються для захисту такої iнформацiї вiд недобросовiсного комерцiйного використання. Вiдповiдно до Статтi 506 Цивiльного кодексу України ексклюзивне право надання дозволу використовувати комерцiйну таємницю та ексклюзивне право запобiгати незаконному розкриттю, збиранню або використанню комерцiйної таємницi належить особi, яка на законних пiдставах визначила iнформацiю як таку, що становить комерцiйну таємницю, якщо iнакше не обумовлено Договором. Стаття 431 Цивiльного кодексу України обумовлює, що порушення прав iнтелектуальної власностi, в тому числi визнання або невизнання прав або порушення прав, тягне за собою вiдповiдальнiсть, встановлену цим Кодексом, iншим Законом або Договором. Будь-яка юридична або фiзична особа, якiй належать права iнтелектуальної власностi, має право на адмiнiстративний або судовий захист своїх прав шляхом звернення до вiдповiдних органiв виконавчої влади або суду. Такими органами виконавчої влади є: Державний департамент iнтелектуальної власностi, Антимонопольний комiтет України, Мiнiстерство внутрiшнiх справ України, Державна митна служба України, Державна податкова адмiнiстрацiя України, Державний комiтет України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики.

433. Представник України пiдтвердив, що, до вступу до СОТ, його Уряд у вiдповiдностi до Статтi 39.3 Угоди ТРIПС ухвалить змiни до Закону України "Про лiкарськi засоби" та до Закону України "Про пестициди та агрохiмiкати", якi передбачатимуть, що нерозголошувана iнформацiя, яка подається для одержання ринкового дозволу, тобто для реєстрацiї фармацевтичних препаратiв або продукцiї сiльськогосподарської хiмiї вiдповiдно, передбачатиме перiод щонайменше п'ять рокiв для захисту вiд недобросовiсного комерцiйного використання, починаючи з дати надання ринкового дозволу в Українi для фармацевтичної продукцiї, та 10 рокiв для сiльськогосподарської хiмiчної продукцiї. Протягом цих перiодiв, жодна особа або установа (державна або приватна), крiм особи або установи, яка подала вiдповiдну iнформацiю, не має права без отримання прямої згоди особи або установи, яка подала вiдповiдну iнформацiю, покладатися на цю iнформацiю для на пiдтримки заявки на реєстрацiю товару або на отримання дозволу на цей товар. Протягом цього перiоду подальшi заявки на ринковий дозвiл або реєстрацiю не прийматимуться, якщо тiльки наступний заявник не подасть власну iнформацiю, яка вiдповiдатиме тим самим вимогам, що i iнформацiя, надана першим заявником. Крiм того, Україна гарантуватиме протягом цього перiоду, захист такої iнформацiї вiд розголошення, за винятком ситуацiй, коли необхiдно забезпечити захист громадськостi або не були вжитi кроки для забезпечення захисту даних вiд недобросовiсного комерцiйного використання. Представник України пiдтвердив, що нормативно-правовi акти, спрямованi на реалiзацiю Закону України "Про лiкарськi засоби", визначатимуть, що термiн "використання iнформацiї, поданої пiд час реєстрацiї" включатиме "спирання, посилання, або використання iншим чином iнформацiї". Представник України пiдтвердив, що в цих нормативно-правових актах передбачатиметься також, що наступний заявник, який подав власну iнформацiю, має дотримуватись тих самих вимог, що i перший заявник. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

3. Заходи для запобiгання зловживанню правами iнтелектуальної власностi

434. Представник України зазначив, що положення Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї" N 236/96 вiд 7 червня 1996 року, Закону України N 2210-III вiд 11 сiчня 2001 року, а також роздiлу 75 (книги 5) Цивiльного кодексу "Розпорядження правами iнтелектуальної власностi" створюють правову основу захисту пiдприємцiв i споживачiв вiд недобросовiсної конкуренцiї з незаконним використанням об'єктiв промислової власностi. Це законодавство також регулює правовi вiдносини стосовно координацiї дiяльностi щодо прав iнтелектуальної власностi. Антимонопольний комiтет України вiдповiдає за впровадження цього законодавства. Методи Комiтету включають запобiгання, встановлення та припинення випадкiв анти-конкурентної (монополiстичної) поведiнки у сферi iнтелектуальної власностi.

4. Процедури правозастосування

(a) Загальнi аспекти

435. Представник України заявив, що найбiльш поширеними порушеннями у сферi прав iнтелектуальної власностi є тиражування i розповсюдження контрафактної продукцiї, в тому числi копiй аудiовiзуальних творiв i фонограм, тиражування i розповсюдження не лiцензованого комп'ютерного програмного забезпечення та виготовлення, експорт i iмпорт дискiв для лазерних систем зчитування. Протягом останнiх рокiв здiйснено рiзноманiтнi заходи для посилення протидiї порушенню прав iнтелектуальної власностi. До Закону України "Про авторське право i сумiжнi права" внесенi змiни та доповнення у липнi 2001 року, якими визначений виключний перелiк дiй, якi становлять порушення авторського права та сумiжних прав, а також передбачено адмiнiстративнi, цивiльно-правовi, та кримiнальнi засоби захисту цих прав, забезпечуючи для власникiв прав бiльш ефективний захист їх прав. Крiм того, Кабiнет Мiнiстрiв України прийняв 12 постанов для посилення забезпечення захисту авторських прав та сумiжних прав i боротьби з пiратством (описано в документi WT/ACC/UKR/118, ст. 117 - 119). Закон України "Про особливостi державного регулювання дiяльностi суб'єктiв господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, iмпортом дискiв для лазерних систем зчитування" був прийнятий у 2002 роцi для вирiшення проблеми "пiратства" у сферi авторського права. Крiм того, 6 липня 2005 року Верховна Рада прийняла Закон України N 2734-IV "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України (щодо впорядкування операцiй, пов'язаних з виробництвом, експортом, iмпортом дискiв для лазерних систем зчитування, обладнання та сировини для їх виробництва)". Згiдно iз цим Законом та Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження перелiкiв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню, та про обсяги квот у 2007 роцi" N 1852 вiд 29 грудня 2006 року, експорт та iмпорт сировини для виробництва лазерних дискiв, матриць (оптичнi полiкарбонати) та обладнання для виробництва лазерних дискiв та матриць, пiдлягають лiцензуванню Мiнiстерством економiки України. Крiм того, постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження порядку присвоєння i нанесення на диски для лазерних систем зчитування спецiального iдентифiкацiйного коду та визнання спецiальних iдентифiкацiйних кодiв, нанесених на диски, що iмпортуються" N 623 вiд 26 квiтня 2003 року, кожний диск, вироблений в Українi, з записаними на ньому даними повинен мати нанесений на нього СIД-код (спецiальний iдентифiкацiйний код) прес-форми та СIД-код матрицi, який iдентифiкує виробника диска та матрицi. Виробленi диски без записаних даних повиннi мати нанесений СIД-код прес-форми, що забезпечує iдентифiкацiю виробникiв цих дискiв. Представник України зазначив, що виконавчими органами була створена база даних з метою забезпечення детального перелiку обладнання, яке використовується для виробництва оптичних дискiв на лiцензованих пiдприємствах. Представник України пiдтвердив, що власники прав i/або їхнi призначенi представники матимуть доступ до архiву вироблених дискiв, який ведеться Державним комiтетом України з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва згiдно iз законодавством. Нарештi, Представник України пiдтвердив, що вiдповiдно до змiн до базового Закону у сферi дискiв для лазерних систем зчитування, внесених у серпнi 2005 року, було дозволено iмпорт дискiв для лазерних систем зчитування (тобто ввезення на територiю України) без СIД-коду.

436. За порушення положень Закону України N 2734-IV передбачаються (i) штрафи (наказ Мiнiстерства освiти та науки України N 619 вiд 28 жовтня 2002 року); та (ii) спецiальнi заходи: обмеження, тимчасова заборона на здiйснення вiдповiдної дiяльностi; анулювання на виробництво дискiв для лазерних систем зчитування та матриць; тимчасове припинення дiї лiцензiї на виробництво дискiв для лазерних систем зчитування, матриць; опечатування та/або вилучення дискiв, матриць, а також обладнання та сировини для їх виробництва (постанова Кабiнету Мiнiстрiв України N 675 вiд 17 травня 2002 року). Кримiнальна вiдповiдальнiсть передбачається за незаконне виробництво у значних розмiрах (вартiсть перевищує 20 неоподатковуваних мiнiмальних доходiв), експорт, iмпорт, зберiгання, продаж та пересилання лазерних дискiв, матриць, а також обладнання та матерiалiв, що використовуються для їх виробництва. Такi дiї передбачають штрафи, виправнi роботи та ув'язнення, а також конфiскацiю та знищення вiдповiдного матерiалу. Суворiшi кримiнальнi санкцiї застосовуються за порушення у великому розмiрi (вартiсть перевищує 100 неоподатковуваних мiнiмальних доходiв). Закон України "Про змiни до кримiнального кодексу України", який посилює кримiнальнi санкцiї, вступив у силу у березнi 2006 року. Представник України запевнив, що з метою забезпечення належного захисту згiдно iз законодавством, Україна повинна лiцензувати дiяльнiсть нових заводiв та/або лiнiй на iснуючих заводах, проводити перевiрки заводiв з виробництва оптичних дискiв, в тому числi позаплановi перевiрки у тiснiй спiвпрацi з правовласником, та закривати заводи, що порушують лiцензiйнi умови. У зв'язку з цим, представник України пiдтвердив, що лiцензуючим органам надано письмовi iнструкцiї автоматично зупиняти дiю лiцензiї та опечатувати виробничi потужностi за наявностi доказiв порушення зазначеним заводом лiцензiйних умов (а також порушення авторських прав), навiть якщо такi докази наданi суб'єктом приватного права. Такi докази є пiдставами для проведення адмiнiстративного або кримiнального розслiдування

437. Крiм того, Україна пiдписала спiльну програму заходiв "Про боротьбу з незаконним виробництвом оптичних носiїв iнформацiї" з США у травнi 2000 року, Угоду про створення українсько-американської групи спiвпрацi з питань забезпечення виконання законодавства у сферi iнтелектуальної власностi у сiчня 2006 року, а також спiльну Угоду "Про спiвпрацю в сферi призначення СIД-кодiв" за участю Державного департаменту iнтелектуальної власностi, Мiжнародної федерацiї виробникiв фонограм (IFPI), та компанiї Philips International B.V. В 2002 роцi Кабiнет Мiнiстрiв України ухвалив Концепцiю легалiзацiї програмного забезпечення та протидiї незаконному використанню програмного забезпечення та запровадив новий механiзм полiпшеного монiторингу перемiщення товарiв через кордон України. I врештi, було вжито заходiв для полiпшення координацiї органiв, якi беруть участь у боротьбi проти незаконного тиражування i збуту аудiо- та аудiовiзуальної продукцiї. У травнi 2003 року схвалено програму координацiї. Нагляд за її реалiзацiєю здiйснює Координацiйна Рада, очолювана Головою Державного департаменту iнтелектуальної власностi.

438. Мiнiстерство внутрiшнiх справ України постiйно вживає заходи з метою запобiгання та розкриття кримiнальної дiяльностi, пов'язаної з порушенням прав iнтелектуальної власностi. Протягом 2002 - 2006 рокiв 226 особи було обвинувачено у скоєннi злочину у сферi порушення прав iнтелектуальної власностi (11 осiб у 2002 роцi, 30 осiб у 2003 роцi, 42 особи у 2004 роцi, 28 осiб у 2005 роцi та 115 осiб у 2006 роцi). Закриваються незаконнi "пiдпiльнi" виробничi потужностi, якi спецiалiзуються на виробництвi пiдроблених товарiв (зокрема, з використанням добре вiдомих торгових марок).

439. Протягом 2001 - 2005 рокiв нагляд за охороною прав iнтелектуальної власностi було посилено. У 2002 роцi Мiнiстерство внутрiшнiх справ здiйснило понад 12000 перевiрок суб'єктiв господарювання, якi дiють у сферi iнтелектуальної власностi. Було виявлено 4000 порушень прав iнтелектуальної власностi, вартiсть конфiскованої контрафактної продукцiї досягла 7 мiльйонiв гривень (1,3 мiльйони доларiв США). Протягом 2001 - 2003 рокiв в українських судах розглянуто 465 справ, пов'язаних з порушеннями прав iнтелектуальної власностi. У декiлькох випадках справи закiнчувалися позбавленням волi, накладенням штрафiв, сплатою збиткiв, а також конфiскацiєю обладнання. Незважаючи на накладення штрафiв, конфiскацiя обладнання завжди використовувалася як санкцiя у разi виробництва пiратської продукцiї. Вiн додав, що лише у 2004 роцi було порушено 218 справ, пов'язаних iз захистом прав iнтелектуальної власностi. Бiльшiсть справ стосувалися визнання недiйсними свiдоцтв про торговi знаки та знаки послуг на пiдставi невiдповiдностi зареєстрованих знакiв вимогам щодо надання юридичного захисту. Що стосується аудiовiзуального пiратства вiн зазначив, що збiльшення кiлькостi випущених голографiчних знакiв (на 5 мiльйонiв бiльше, нiж у 2003 роцi) свiдчить про поступове збiльшення частки лiцензованої аудiо/вiдео продукцiї в Українi. Пiдробка голограм є непоширена, оскiльки на його думку голографiчнi знаки майже неможливо пiдробити. Загалом в 2004 роцi було вилучено приблизно 850000 пiдроблених товарiв (вартiстю 13.9 мiльйони гривень) та припинено дiяльнiсть 140 "пiдпiльних" виробництв рiзної пiдробленої продукцiї. В 2005 роцi було розкрито 483 злочинiв, пов'язаних з порушенням прав iнтелектуальної власностi (на 30 вiдсоткiв бiльше, нiж в 2004 роцi). Це включало 298 порушень авторських та сумiжних прав, 115 випадкiв незаконного обiгу лазерних дискiв, та 50 випадкiв незаконного використання торгових знакiв на товари та послуги. Приблизно 1112000 предметiв, в тому числi 194000 вiдеокасет, 69000 аудiо касет та 849000 компакт-дискiв (загальною вартiстю понад 15 мiльйонiв гривень) було конфiсковано. Також були вилученi пiдробленi товари з незаконно використаними торговими знаками вартiстю 3.9 мiльйонiв гривень; було складено 5107 адмiнiстративних протоколiв у зв'язку з реалiзацiєю аудiовiзуальних касет та компакт-дискiв без голографiчних позначок; була припинена дiяльнiсть 79 незаконних пiдприємств, задiяних у виробництвi рiзноманiтних пiдроблених товарiв, в тому числi 32 пiдприємства, якi виробляли аудiовiзуальну продукцiю. У 2006 роцi, було конфiсковано близько 1370000 копiй аудiовiзуальних творiв (загальною вартiстю понад 21,5 мiльйонiв гривень), а також контрафактної продукцiї (загальною вартiстю понад 3,8 мiльйонiв гривень), а також закрито 92 пiдпiльних виробництва контрафактної продукцiї.

440. У вiдповiдь на занепокоєння члена Робочої групи, що в Українi все ще використовуються контрафактнi голограми, що є порушенням прав iнтелектуальної власностi, i треба докладати бiльше зусиль для боротьби з такими порушеннями, представник України зазначив, що в результатi заходiв, вжитих у 2006 роцi, було складено 4874 протоколiв про адмiнiстративнi правопорушення за розповсюдження аудiо - та вiдеокасет, а також компакт-дискiв без голографiчних контрольних марок.

441. Один з членiв Робочої групи зауважив, що забезпечення ефективного контролю на кордонi з Росiйською Федерацiєю є, здається, проблемою, бо пункти прикордонного контролю легко обминути, навiть, важким вантажiвкам. Цей член Робочої групи звернувся до України з проханням iнформувати Робочу Групу про будь-якi заходи, здiйсненi або запланованi для розв'язання цiєї проблеми.

442. Представник України вiдповiв, що здiйснення ефективного контролю на кордонi ускладнене через те, що демаркацiю кордону досi не виконано. Кабiнет Мiнiстрiв України затвердив Програму протидiї контрабандi на 2002 - 2005 роки, i Україна реалiзує комплексну Програму скоординованих дiй правоохоронних та контролюючих органiв по боротьбi з незаконним виробництвом, розповсюдженням i реалiзацiєю аудiо - i вiдеопродукцiї, компакт-дискiв та iнших об'єктiв iнтелектуальної власностi. Окрiм цього, збiльшена кiлькiсть особового складу пiдроздiлiв охорони кордону, збiльшено щiльнiсть охорони державного кордону шляхом розгортання у 2003 роцi 9 прикордонних застав. У 2004 року i було вiдкрито 17 пiдроздiлiв безпосереднього прикордонного контролю, а в 2005 роцi було вiдкрито 11 таких пiдроздiлiв. У 2005 роцi митнi органи попередили 312 спроб незаконного перевезення через митний кордон України 330938 дискiв вартiстю понад 7,4 млн. гривень. З них, 27839 компакт-дискiв (84 випадки) були незаконно iмпортованi та 303099 компакт-дискiв (228 випадкiв) були незаконно експортованi. Митники також попередили 59 випадкiв незаконного перевезення аудiовiзуальних творiв вартiстю 60000 гривень. У 2006 роцi митнi органи попередили 158 спроби незаконного перевезення 20647 компакт-дискiв загальною вартiстю бiльше 273600 гривень. З них, 10897 компакт-дискiв (53 випадки) були незаконно iмпортованi та 9750 компакт-дискiв (105 випадкiв) були незаконно експортованi. Митники також попередили 26 випадкiв (3506 одиниць) незаконного перевезення аудiовiзуальних творiв вартiстю 399000 гривень. Бiльшiсть з них (99 вiдсоткiв) були конфiскованi пiд час ввезення в Україну. Перевезення компакт-дискiв були зупиненi на кордонi з Польщею, Росiйською Федерацiєю та Угорщиною. Проводяться роботи з приведення дiлянок прикордонних загонiв в iнженерному вiдношеннi до стану, який би максимально унеможливив незаконне перемiщення транспортних засобiв через державний кордон поза пунктами пропуску.

(b) Цивiльнi процедури та засоби судового захисту

443. Представник України зазначив, що цивiльнi процедури та засоби судового захисту встановленi Цивiльним процесуальним кодексом, Господарським процесуальним кодексом, Кримiнальним кодексом, Кримiнально-процесуальним кодексом, Кодексом про адмiнiстративнi правопорушення та Законом України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї" N 236/96-ВР вiд 7 червня 1996 року.

444. У вiдповiдь на питання про те, як обраховується розмiр шкоди, i чи допускається завчасно визначена шкода, представник України повiдомив, що згiдно з вимогами процесуального права, кожна iз сторiн повинна представити докази обставин, приведенi у зв'язку з її позовом або запереченням. Чинним законодавством не встановлено методику, яку необхiдно застосовувати для обрахування розмiру шкоди, спричиненої порушенням прав iнтелектуальної власностi. Таким чином особа, що її права є порушеними, несе тягар доведення розмiру реально зазнаної шкоди, тобто втрати, зазнанi особою внаслiдок порушення її прав, витрати, якi понесла або повинна понести особа для вiдновлення її порушених прав (в тому числi судовi витрати та гонорар адвоката), а також потенцiйний прибуток, який особа могла отримати, якби її права не було порушено. Згiдно з положеннями Цивiльного кодексу, суд може прийняти рiшення про застосування одноразового штрафу, замiсть вимоги сплати компенсацiї, за незаконне використання прав iнтелектуальної власностi. Це дає можливiсть отримати компенсацiю без необхiдностi надавати докази щодо суми понесених фактичних збиткiв. Для визначення суми компенсацiї, яка може мати обсяг вiд 10 до 50000 мiнiмальних заробiтних плат, суд приймає до уваги обсяг порушення та намiри вiдповiдача.

445. Представник України додав, що згiдно з Постановою Вищого господарського суду N 19 вiд 26 липня 2001 року, ради, створенi при господарських судах, уповноваженi розглядати справи, пов'язанi, зокрема, з такими питаннями: (i) припинення чинностi правового захисту документiв; (ii) дострокове припинення дiї документiв, що надають правовий захист; (iii) визначення справжнiх власникiв документiв, що надають правовий захист; (iv) укладення та оформлення лiцензiйних угод; (v) порушення майнових прав власникiв документiв, що надають правовий захист; (vi) видача обов'язкових лiцензiй; (vii) право попереднього використання. Господарськi суди також приймають рiшення в iнших справах, що мають вiдношення до захисту прав, який надається законом власникам прав iнтелектуальної власностi. Рiшення, що приймаються господарськими судами, у справах, пов'язаних з правами iнтелектуальної власностi, де позов заявника задовольняється повнiстю або частково, можуть призначати здiйснення таких дiй: виплата моральної (нематерiальної) шкоди; сплата шкоди, зазнаної в результатi завданих збиткiв; вiдшкодування доходiв, отриманих порушником внаслiдок скоєного порушення; виплата компенсацiї за шкоду внаслiдок зазнаних втрат або вiдшкодування доходу; накладення штрафу; заборона на ввезення певних товарiв на митну територiю України та на вивезення певних товарiв з неї; рiшення, яким порушника зобов'язують припинити дiї, що порушують права; рiшення, яким порушника зобов'язують оприлюднити у засобах масової iнформацiї вiдомостi про скоєне правопорушення; вилучення або накладення арешту на всi товари, стосовно яких встановлено, що вони були виготовленi з порушенням прав iнтелектуальної власностi.

446. З 1 березня 2003 року в Українi дiють спецiалiзованi судовi палати Вищого господарського суду України та господарськi апеляцiйнi суди. До компетенцiї спецiалiзованих судових палат вiдноситься розгляд справ про економiчнi спори у зв'язку з порушенням прав на об'єкти iнтелектуальної власностi. Крiм цього, в мiсцевих господарських судах введено вiдповiдну спецiалiзацiю.

447. Положення Статтi 52, (частина 4, пункт 2) Закону України "Про авторське право та сумiжнi права" передбачають, що за рiшенням суду вилученi примiрники програмного забезпечення та баз даних, фонограм, вiдеограм та програм мовлення мають бути поверненi власнику вiдповiдних прав на його або її прохання. У разi отримання вiдповiдного прохання власника авторських прав, пiдробленi примiрники мають бути знищенi органами державного примусового виконання, як передбачено Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1555 вiд 13 жовтня 2000 року. Україна також внесла змiни до своїх Кримiнального та Цивiльного Кодексiв, щоб забезпечити знищення захоплених фальшивих матерiалiв i пiратських копiй та обладнання для тиражування таких копiй, як передбачено Статтею 46 Угоди ТРIПС (через Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо правової охорони iнтелектуальної власностi стосовно виконання вимог, пов'язаних iз вступом України до СОТ" вiд 31 травня 2007 року). Що стосується товарiв з пiдробленими торговими знаками, власник сертифiката торгового знаку може вимагати вилучення таких товарiв, їх упаковки, незаконно використаного торгового знаку або зазначення, яке було подiбним до цього знаку. Власник може попросити знищити виробленi пiдробленi зображення знака або зазначення (Стаття 20 Закону України "Про захист права на знаки на товари та послуги"). У вiдповiдь на запитання про повноваження судiв щодо надання порушником вiдомостей про третiх осiб, задiяних у виробництвi та реалiзацiї пiратської продукцiї (Стаття 47 Угоди ТРIПС), вiн зазначив, що суд може зобов'язати здiйснити публiкацiю в засобах масової iнформацiї повiдомлення про порушення прав iнтелектуальної власностi, а також публiкацiї вiдповiдного рiшення суду.

(c) Тимчасовi заходи

448. Представник України вiдзначив, що Цивiльний кодекс України (Стаття 432), Цивiльний процесуальний кодекс України (Глава 4) та Господарський процесуальний кодекс України мiстять положення, якi передбачають можливiсть здiйснення тимчасових заходiв для запобiгання порушенням та зберiгання речових доказiв, що мають вiдношення до справи. Можливi тимчасовi заходи включають до себе перевiрку примiщень, щодо яких є пiдозра, що там здiйснюється незаконна дiяльнiсть, та накладення арешту на активи.

449. У вiдповiдь на окреме питання одного з членiв Робочої групи представник України повiдомив, що у цивiльних справах можуть бути приписанi тимчасовi заходи. Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо правової охорони iнтелектуальної власностi" вiд 22 травня 2003 року внiс вiдповiднi змiни до Господарського процесуального кодексу України. Згiдно зi Статтею 43¹ Кодексу, особа, що має пiдстави вважати, що її права порушуються, або що iснує реальна загроза такого порушення, має право звернутись до суду з клопотанням про призначення належних запобiжних дiй. Такi запобiжнi заходи можуть включати iнспектування примiщень, де здiйснюється дiяльнiсть, пов'язана з порушенням прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, а також накладання арешту на майно особи, стосовно якої вживаються такi запобiжнi заходи (Стаття 43²). Правоохороннi органи правопорядку отримують санкцiю суду на вилучення всiєї пiратської продукцiї, виявленої пiд час iнспекцiї. В адмiнiстративних справах вiдповiднi органи можуть вилучати пiратську продукцiю без санкцiї суду. Клопотання заявника про призначення таких запобiжних заходiв може бути гарантоване внесенням заставного забезпечення на суму, визначену судом. Адмiнiстрування здiйснення таких запобiжних заходiв здiйснюється судом. Пiсля подання заявником свого клопотання запобiжнi заходи є засобом забезпечення необхiдних доказiв, або заходом забезпечення позову (Стаття 43³). Вiн вiдзначив, що термiни "контрафактна продукцiя" та "контрафактнi товари", що вживаються у процесуальному законодавствi, включають термiн "товари, створенi з порушенням авторських прав" у розумiннi Статтi 51 Угоди ТРIПС. Вiн додав, що положення про застосування тимчасових заходiв пiд час перевезення товарiв, що мiстять об'єкти права iнтелектуальної власностi, в тому числi з порушенням авторських прав, мiстяться у Статтях 255 - 258 Митного кодексу України. Цi Статтi передбачають процедури, визначенi у частинi III:4 Угоди ТРIПС.

450. До подання справи на винесення рiшення по сутi може бути подана заява про призначення тимчасових заходiв. Згiдно зi Статтею 62¹ Цивiльного процесуального кодексу України, особа, що має пiдстави вважати, що її права порушуються, або що iснує реальна загроза такого порушення, має право звернутись до суду iз заявою про призначення належних запобiжних дiй до офiцiйного подання позову до суду.

451. Представник України пiдтвердив, що з метою збереження доказiв iснування порушення прав iнтелектуальної власностi Україна створить судову процедуру, згiдно з якою навiть до початку розгляду справи про порушення прав iнтелектуальної власностi по сутi компетентнi судовi органи можуть на прохання сторони, яка представила розумнi докази на пiдтвердження її тверджень претензiй про те, що її права iнтелектуальної власностi були порушенi або можуть бути порушенi, ухвалити постанову, яка наказує вжити термiновi та ефективнi тимчасовi заходи задля збереження вiдповiдних доказiв порушення, яке iнкримiнується, за умови захисту конфiденцiйної iнформацiї (згiдно зi Статтею 43⁴ Господарського процесуального кодексу України, та Статтею 153 Цивiльного процесуального кодексу України).

452. Такi заходи включають витребування та огляд письмових та речових доказiв, ознайомлення суду з доказами безпосередньо в мiстi їх знаходження, огляд примiщень, в яких вiдбуваються дiї, пов'язанi з порушенням закону, накладення арешту на товари, що є предметом порушення закону, матерiали та обладнання, яке використовувалося для виробництва та (або) реалiзацiї таких товарiв, та, у вiдповiдних випадках, iншого майна, що належить або утримується особою, по вiдношенню до якої були вжитi запобiжнi заходи або до iнших осiб. У разi необхiдностi, цi заходи повиннi вживатися без заслуховування iншої сторони, зокрема у випадку, коли будь-яка затримка ймовiрно спричинить невиправну шкоду власнику права або коли iснує ризик знищення доказiв. Враховуючи його права, можливiсть отримання тимчасового послаблення згiдно з принципом inaudita altera parte (без повiдомлення, "не вислухавши протилежну сторону") була передбачена в Цивiльно-процесуальному кодексi України (частина 4 Статтi 151 та частина 1 Статтi 153).

453. У встановленнi такої процедури Україна захищатиме права вiдповiдача, забезпечуючи, що (i) якщо була винесена ухвала щодо вжиття тимчасових заходiв з метою збереження доказiв без заслуховування iншої сторони, сторонам, чиїх iнтересiв це торкається, надсилається копiя такої ухвали негайно пiсля вжиття цих заходiв. Розгляд, в тому числi з правом бути заслуханим, має вiдбуватися на прохання сторiн з метою вирiшення впродовж розумного перiоду пiсля надання повiдомлення про заходи, з метою визначення того, чи необхiдно цi заходи змiнити, скасувати або пiдтвердити; (ii) пiд час винесення ухвали про вжиття заходiв з метою збереження доказiв суд може вимагати, щоб заявник надав адекватне забезпечення або еквiвалентнi гарантiї з метою забезпечення компенсацiї будь-якої шкоди, якої може зазнати вiдповiдач; (iii) заходи з метою збереження доказiв можуть бути скасованi або iнакше втратити чиннiсть на запит вiдповiдача без шкоди для будь-якої вимоги щодо компенсацiї збиткiв, яка може висуватися, якщо заявник не порушив судову справу з метою одержання ухвали по сутi справи у компетентному судовому органi протягом 10 робочих днiв з дати винесення ухвали про вжиття заходiв з метою збереження доказiв; та (iv) якщо заходи щодо збереження доказiв були скасованi або якщо вони втратили чиннiсть у зв'язку з будь-якою дiєю або помилкою заявника, або якщо пiзнiше було встановлено, що не було нiякого порушення або загрози порушення права iнтелектуальної власностi, судовi органи мають повноваження, на запит вiдповiдача, наказати заявнику надати вiдповiдачу вiдповiдну компенсацiю будь-якої шкоди, завданої цими заходами.

454. Представник України пiдтвердив, що Україна встановить судову процедуру, яка дозволить власникам права одержувати запобiжнi заходи у випадку пiдтвердження порушення прав iнтелектуальної власностi. Зокрема, (i) Україна забезпечує, щоб судовi органи мали можливiсть на прохання заявника (a) вживає заходи для забезпечення позову шляхом вилучення майна або коштiв, якi знаходяться у власностi або володiннi вiдповiдача або iнших осiб; заборонити, на тимчасовiй основi, та, якщо доцiльно, стягнути повторний штраф за продовження порушення вiдповiдне право, або зв'язати таке продовження з наданням гарантiй виплати компенсацiї власнику права; заборонити iншим особам здiйснювати платежi на користь вiдповiдача та передавати йому майно; призупинити реалiзацiю вилученого майна, якщо був поданий позов щодо права власностi на таке майно або виключення такого майна з перелiку вилученої власностi. Особи, якi виннi у порушеннi заборони на здiйснення певних заходiв або передачу майна вiдповiдачу, можуть бути оштрафованi через рiшення суду. Крiм того, позивач може отримати компенсацiю за збитки спричиненi невиконанням рiшення щодо забезпечення позову. Такi заходи можуть бути вжитi проти посередника, послуги якого були використанi третьою стороною з метою порушення прав iнтелектуальної власностi, зокрема авторських або сумiжних прав; (b) прийняти ухвалу, яка наказує накласти або зняти арешт по вiдношенню до товарiв, щодо яких iснує пiдозра, що вони порушують право iнтелектуальної власностi, з метою запобiгання їхньому потраплянню до комерцiйних каналiв або руху по таких каналах; (ii) У випадку порушення, вчиненого у комерцiйних масштабах, Україна забезпечує, що якщо постраждала сторона продемонструвала iснування умов, що можуть завадити вiдшкодуванню збиткiв, судовi органи можуть прийняти ухвалу, яка наказує здiйснити запобiжний арешт рухомого i нерухомого майна суб'єкта, якому iнкримiнується порушення, в тому числi блокування його банкiвських рахункiв та iнших активiв. З цiєю метою судовi органи можуть прийняти ухвалу, яка наказує передати банкiвськi, фiнансовi або комерцiйнi документи або надати доступ до вiдповiдної iнформацiї; (iii) Судовi органи по вiдношенню до заходiв, зазначених у пунктах (i) i (ii), можуть мати право вимагати вiд заявника надати будь-якi розумно доступнi докази для того, щоб одержати достатнiй ступiнь упевненостi у тому, що заявник є власником права i що право заявника порушується, або що таке порушення може статися у найближчому майбутньому; (iv) Україна забезпечує, щоб запобiжнi заходи, зазначенi у пунктах (i) i (ii), у доречних випадках вживалися без заслуховування вiдповiдача, зокрема, якщо будь-яка затримка може завдати непоправної шкоди власнику права; i (v) при встановленнi таких процедур Україна охоронятиме права вiдповiдача шляхом забезпечення того, що (a) у випадку запобiжних заходiв, що вживаються без заслуховування вiдповiдача, сторонам надається про це негайне повiдомлення, якнайпiзнiше пiсля запровадження заходiв. Перегляд, в тому числi право бути вислуханим, проводиться на прохання сторiн з метою вирiшення впродовж розумного перiоду пiсля надання повiдомлення про заходи, з метою визначення того, чи є цi заходи змiненi, скасованi або пiдтвердженi; (b) запобiжнi заходи, зазначенi у пунктах (i) i (ii) були скасованi або iнакше втратили чиннiсть, на запит вiдповiдача, якщо заявник не порушив судову справу з метою одержання ухвали по сутi справи у компетентному судовому органi, протягом десяти робочих днiв з дати винесення ухвали про вжиття запобiжних заходiв. (c) пiд час винесення ухвали, яка наказує вжити запобiжнi заходи, зазначенi у пунктах (i) i (ii), суд може вимагати, щоб такi заходи були залежними вiд виття заявником вiдповiдних заходiв безпеки або надання еквiвалентних гарантiй компенсацiї будь-якої шкоди, зазнаної вiдповiдачем, як обумовлено у наступному пунктi. (d) якщо запобiжнi заходи були скасованi або якщо вони втратили чиннiсть у зв'язку з будь-якою дiєю або помилкою заявника, або якщо пiзнiше було встановлено, що не було нiякого порушення або загрози порушення права iнтелектуальної власностi, судовi органи мають повноваження, на запит вiдповiдача, наказати заявнику надати вiдповiдачу вiдповiдну компенсацiю будь-якої шкоди, завданої цими заходами.

(d) Адмiнiстративнi процедури та засоби судового захисту

455. Представник України зазначив, що адмiнiстративнi процедури та засоби судового захисту встановленi Цивiльним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримiнально-процесуальним кодексом України, Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення та Законом України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї" N 236/96-ВР вiд 7 червня 1996 року. Серед органiв, яким доручено забезпечувати адмiнiстративний захист прав iнтелектуальної власностi - Державний департамент iнтелектуальної власностi, Антимонопольний Комiтет, Мiнiстерство внутрiшнiх справ України, Служба Безпеки України, Державна митна служба України, Державна податкова адмiнiстрацiя України та Державний Комiтет з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики України. Законодавство України передбачає можливiсть оскаржувати адмiнiстративнi рiшення, пов'язанi з правами iнтелектуальної власностi, в Апеляцiйнiй Палатi Державного Департаменту iнтелектуальної власностi.

456. У вiдповiдь на питання одного з членiв Робочої групи стосовно обставин, за яких застосовуються адмiнiстративнi процедури та засоби судового захисту, що передбаченi Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення, а не цивiльно-процесуальнi заходи та засоби захисту, що передбаченi нещодавно прийнятим Цивiльним кодексом України, представник України повiдомив, що адмiнiстративнi процедури було застосовано у випадках, передбачених Статтями 51², 164³, 164⁹, 164¹³ Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення - тобто у випадках порушення прав на iнтелектуальну власнiсть; дiй, що приводили до недобросовiсної конкуренцiї; незаконного розповсюдження копiй аудiовiзуальної продукцiї, фонограм, вiдеозаписiв, програмного забезпечення i баз даних; i порушення законiв, в яких йдеться про виробництво, експорт та iмпорт лазерних дискiв, або експорт та iмпорт обладнання i сировини, що використовуються для їх виробництва. Адмiнiстративнi санкцiї за правопорушення, перелiк яких мiститься в даному Кодексi, застосовувалися в тих випадках, коли цi правопорушення по своїй сутi не приводили до кримiнальних порушень. Права захищалися шляхом застосування адмiнiстративних санкцiй (конфiскацiя, виправнi заходи, адмiнiстративний арешт) або шляхом накладення адмiнiстративних штрафiв, передбачених у Статтi 24 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення.

457. У 2001 - 2004 роках адмiнiстративнi санкцiї були застосованi до приблизно 6000 осiб, при цьому лише у 2004 роцi санкцiї були застосованi до 4000 осiб. У 2004 роцi державнi iнспектори разом з пiдроздiлами Мiнiстерства внутрiшнiх справ України здiйснили 659 спiльних перевiрок суб'єктiв господарювання, якi здiйснюють дiяльнiсть у галузi iнтелектуальної власностi. У результатi було складено 397 адмiнiстративних протоколiв, конфiсковано контрафактних виробiв на суму понад 46 мiльйонiв гривень, порушено 58 кримiнальних справ про порушення авторських i сумiжних прав. У 2005 роцi адмiнiстративнi санкцiї були застосованi до 2470 осiб за розповсюдження немаркованих копiй аудiовiзуальних творiв, фонограм, вiдеограм, програмного забезпечення та баз даних. У 2006 роцi кiлькiсть осiб, до яких були застосованi такi санкцiї виросла до 3270. У 2005 роцi адмiнiстративнi заходи за порушення прав iнтелектуальної власностi Були застосованi до 213 осiб. У 2006 роцi ця кiлькiсть виросла до 297. Вiн додав, що 10 серпня 2005 року Державний департамент iнтелектуальної власностi припинив роботу i опломбував обладнання пiдприємства "CD MASTER", яке виробляло диски для лазерних систем зчитування з порушенням українського законодавства.

(e) Спецiальнi заходи на кордонi

458. Представник України повiдомив, що на прохання власника прав митнi органи мають право затримати пропуск товарiв, щодо яких є пiдозра в тому, що вони мають контрафактний товарний знак або що вони порушують авторське право. Такi заходи передбаченi Митним кодексом України (Статтi вiд 255 до 258 та 345), та "Положенням про порядок реєстрацiї та перемiщення через митний кордон України товарiв, що мiстять об'єкти iнтелектуальної власностi", затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 412 вiд 28 квiтня 2001 року.

459. У вiдповiдь на питання одного з членiв Робочої групи представник України зазначив, що Державною митною службою України за 2003 рiк призупинено оформлення 34411 компакт-дискiв та 13622 одиниць iншої аудiовiзуальної продукцiї, а також вилучено 28832 компакт-дискiв та 270 аудiо - та вiдеокасет за першi п'ять мiсяцiв 2004 року. В 2005 роцi митнi органи призупинили 312 випадкiв незаконного перевезення через митний кордон України 330938 дискiв на суму 7,4 мiльйонiв гривень. З них, 27839 компакт-дискiв (84 випадки) були незаконно iмпортованi та 303099 компакт-дискiв (228 випадкiв) були незаконно експортованi. Митники також попередили 59 випадкiв незаконного перевезення аудiовiзуальних творiв вартiстю 60000 гривень. У 2006 роцi митнi органи попередили 158 спроби незаконного перевезення 20647 компакт-дискiв загальною вартiстю бiльше 273600 гривень. З них, 10897 компакт-дискiв (53 випадки) були незаконно iмпортованi та 9750 компакт-дискiв (105 випадкiв) були незаконно експортованi. Митники також попередили 26 випадкiв (3506 одиниць) незаконного перевезення аудiовiзуальних творiв вартiстю 399000 гривень. Бiльшiсть з них (99 вiдсоткiв) були конфiскованi пiд час ввезення в Україну. Пунктом 25 Положення, затвердженого Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 квiтня 2001 року N 412 органам митницi надається право призупиняти митне оформлення товарiв, що мiстять об'єкти прав iнтелектуальної власностi, якщо такi товари внесенi до Реєстру Державної митної служби України (за заявкою власника прав).

460. У реєстрi товарiв, що мiстять об'єкти iнтелектуальної власностi, який ведеться у Державнiй митнiй службi України, згiдно з пунктом 6 Положення про порядок реєстрацiї та перемiщення через митний кордон України товарiв, що мiстять об'єкти прав iнтелектуальної власностi, станом на 20 лютого 2006 року занесено 119 товарiв, правовласниками яких є як українськi, так i iноземнi товаровиробники. Оскiльки реєстрацiя 26 видiв товарiв (продукцiї) за рiзних причин була скасована в перiод з 2001 по 2006 рiк, митнi органи контролювали пересилання 92 категорiй товарiв (продукцiї), включених до складу Митного реєстру. Заява про внесення товару, що мiстить об'єкти прав iнтелектуальної власностi, до Реєстру Державної митної служби подається правовласником або його представником до центрального апарату Державної митної служби України. Реєстр ведеться в електроннiй формi iз застосуванням спецiально розробленого пакету програмного забезпечення Держмитслужби, а супутниковий зв'язок дозволяє митним органам отримувати iнформацiю про товари, що вносяться до реєстру на дату їх реєстрацiї. Доступ до системи є обмеженим i дозволяється тiльки для спецiально санкцiонованих посадових осiб органiв митницi. Розмiри платежiв за внесення товарiв, що мiстять об'єкти прав iнтелектуальної власностi, до Реєстру, який ведеться Державною митною службою України, встановлено Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 413 вiд 28 квiтня 2001 року. Платiж за реєстрацiю строком на один рiк становить 400 доларiв США за перший товар, що мiстить об'єкти прав iнтелектуальної власностi, та 200 доларiв США за кожний наступний товар, що мiстить об'єкти прав iнтелектуальної власностi. Платiж за реєстрацiю строком на шiсть мiсяцiв становить 200 доларiв США за перший товар, що мiстить об'єкти прав iнтелектуальної власностi, та 100 доларiв США за кожний наступний товар, що мiстить об'єкти прав iнтелектуальної власностi. За подовження термiну реєстрацiї на додатковi 6 мiсяцiв або 1 рiк оплачується 100 доларiв США. Платежi здiйснюються у нацiональнiй валютi України за офiцiйним курсом обмiну, встановленим Нацiональним банком України на день здiйснення оплати.

461. Стосовно питання про розмiр збору за подання заяви про призупинення звiльнення товарiв, представник України вiдповiв, що Державна митна служба України вимагає подання гарантiйного листа (гарантiйного зобов'язання) без зазначення розмiру гарантiї. При цьому не вимагається депонування готiвкових коштiв або гарантiй. Метою такої гарантiї є забезпечення вiдшкодування витрат, пов'язаних iз зберiганням товарiв, щодо яких призупинено процедуру митного оформлення. Ставки платежiв за зберiгання на митних складах обумовленi у Постановi Кабiнету Мiнiстрiв України N 65 вiд 27 сiчня 1997 року.

462. Всi призупинення процедур митного оформлення здiйснювались митними органами на пiдставi положень Статтi 257 Митного кодексу України та пункту 25 Положень, тобто стосовно iмпорту та експорту товарiв, щодо яких є пiдозра у наявностi факту контрафакту. Митне оформлення може бути призупинено на 15 календарних днiв, з максимальним продовженням на 15 днiв. Рiшення щодо призупинення затверджується керiвником митного органу або його заступником.. Митний орган повинен повiдомити власнику права iнтелектуальної власностi не пiзнiше наступного робочого дня. Заявник (тобто юридична або фiзична особа, яка декларує товари та транспортнi засоби, якi перетинають український кордон), також має бути нотифiкований. Власник права та заявник можуть перевiрити затриманi товари за умови надання дозволу митним органом. Якщо протягом цього часу буде визначено, що вiдповiднi товари є контрафактними, митний орган iнiцiює справу щодо порушення митних правил та конфiскує цi товари, у вiдповiдностi з порядком, передбаченим Митним кодексом України; якщо контрафакт виявлено не буде, вiдповiднi товари пройдуть митне оформлення. Iнформацiя стосовно кiлькостi й категорiй товару, митне оформлення якої було призупинено, є закритою. Представник України наголосив, що митнi органи не конфiскують такi товари, а лише призупиняють їх митне оформлення. Згiдно з вимогами законодавства України, рiшення про конфiскацiю товарiв може бути прийняте лише судом. Якщо рiшення про конфiскацiю приймається, товари, що пiдлягають конфiскацiї, передаються до Державної виконавчої служби, пiдпорядкованої Мiнiстерству юстицiї України. Митнi органи не отримали судових рiшень щодо конфiскацiї контрафактної продукцiї (станом на 1 лютого 2007 року). Митнi органи не приймають рiшень по сутi справи, такi рiшення приймаються виключно судами.

463. Член Робочої групи попросив Україну розглянути питання про те, що обмеження доступу посадових осiб митних органiв до Митного реєстру може зменшити ефективнiсть митних заходiв проти контрафактних товарiв на кордонi. Цей член Робочої групи також висловив занепокоєння з приводу вимог забезпечення конфiденцiйностi у зв'язку з призупиненням процедур митного оформлення, та запитав про те, в якi способи можна реалiзувати такi процедури призупинення таким чином, щоб попередити зловживання цими процедурами, згiдно з вимогами Статтi 41(1) Угоди ТРIПС.

464. У вiдповiдь на прохання надати iнформацiю про тi положення Митного кодексу України, якi передбачають повноваження ex officio, та повноваження знищувати контрафактнi товари (Статтi 58 та 59 Угоди ТРIПС), представник України зазначив, що згiдно iз Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України", який набув чинностi 11 лютого 2007 року, митним органам дозволено призупиняти митне оформлення експорту/iмпорту у разi, якщо iснують достатнi пiдстави вважати, що iснує загроза порушення прав iнтелектуальної власностi. Процедура позбавлення контрафактних товарiв визначена частиною 2 Статтi 172 Митного кодексу.

465. Представник України пiдтвердив, що цi змiни були внесенi до митного законодавства України з тим, щоб уповноважити митнi органи вживати заходи ex officio проти пiдозрюваних порушникiв прав iнтелектуальної власностi. Україна також з дати вступу до СОТ скасує митнi збори, що стягуються з власникiв права у зв'язку з подання заяви. Представник України далi пiдтвердив, що Україна виконуватиме зобов'язання, взятi на себе згiдно з Угодою ТРIПС, що дозволятиме вживати ефективнi заходи проти актiв порушення прав iнтелектуальної власностi, в тому числi вживати заходiв, якщо вони є виправданими, на пiдставi скарг, поданих власниками прав, проти чiтко визначених заводiв та/або пiдприємств, дiяльнiсть яких полягає здебiльшого або виключно у виробництвi пiратських цифрових носiїв, в тому числi дискiв для лазерних систем зчитування, i, якщо буде доведено, що такi обвинувачення є справедливими, забезпечення того, щоб такий захист був остаточно припинений, а порушники були покаранi. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

(f) Кримiнальний процес

466. Представник України вказав на те, що Кримiнальним кодексом України передбачено кримiнальну вiдповiдальнiсть за порушення авторського права, права на товарнi знаки, квалiфiкованi зазначення походження, промисловi зразки, патенти, сорти рослин та топографiй iнтегральних мiкросхем (Статтi 176, 177 та 229); протизаконне використання або розголошення iнформацiї, яка становить комерцiйну таємницю (Статтi 231 та 232); порушення положень, якi регулюють виробництво, експорт та iмпорт дискiв для систем лазерного зчитування та експорт/iмпорт матерiалiв для їхнього виготовлення (Стаття 203¹); та протизаконне виробництво, фальшування або збут контрольних марок для аудiовiзуальних творiв i фонограм, комп'ютерних програм i баз даних (Стаття 216). Суд, прокурор, слiдчий та слiдчий орган мають порушити кримiнальну справу у разi виявлення злочину та вжити необхiдних заходiв для виявлення та покарання порушника (Стаття 4). Крiм того, державнi iнспектори у сферi iнтелектуальної власностi мають право звертатися до вiдповiдних органiв для притягнення до вiдповiдальностi фiзичних та юридичних осiб, якi порушили законодавство у сферi iнтелектуальної власностi. Кримiнальнi злочини караються штрафом, виправними роботами та ув'язненням. Кримiнальний Кодекс та Кодекс про адмiнiстративнi правопорушення передбачає обов'язкову конфiскацiю контрафактної продукцiї, а також обладнання та матерiалiв, що використовувались для її виготовлення. У випадку порушення законодавства про охорону прав iнтелектуальної власностi стосовно лазерних дискiв, можливе покарання включає штраф вiд 10000 до 15000 доларiв США та ув'язнення на строк до п'яти рокiв згiдно з Законом України "Про особливостi державного регулювання дiяльностi суб'єктiв господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, iмпортом дискiв для лазерних систем зчитування". За повторне порушення сума штрафу подвоюється. Законом України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України з питань правового захисту iнтелектуальної власностi" були внесенi змiни до Кримiнального кодексу України, якi пiдсилили санкцiї, що застосовуються до порушникiв.

467. Статтею 176 Кримiнального кодексу України зi змiнами та доповненнями передбачено, що незаконне використання об'єктiв прав iнтелектуальної власностi, привласнення авторства або iншi умиснi порушення караються ув'язненням, виправними роботами або накладенням штрафу, якщо такi порушення завдають "суттєвої матерiальної шкоди". Згiдно зi змiнами та доповненнями, суттєва матерiальна шкода визначається як така, що має мiсце, коли "її вартiсть в двiстi або бiльше разiв перевищує розмiр неоподаткованого мiнiмуму доходiв громадян" (на сьогоднi це 17 грн. х 200 = 3400 грн.). У кримiнальних справах такого характеру суди зазвичай виносять рiшення про знищення контрафактного товару, а також технiки та матерiалiв, що використовувалися для їх виготовлення. Українськi органи внутрiшнiх справ за власної iнiцiативи не iнiцiювали розслiдування (тобто без скарги вiд власника прав) кримiнальних справ, пов'язаних з порушенням прав iнтелектуальної власностi. В 2004 роцi органи внутрiшнiх справ України порушили 311 кримiнальних справ за Статтею 176. В 2005 роцi цей показник склав 298.

468. За незаконне виробництво в значному масштабi контрафактної продукцiї (вартiсть перевищує 20 неоподатковуваних мiнiмальних доходiв громадян), експорт, iмпорт, зберiгання, продаж та пересилання лазерних дискiв, матриць, а також обладнання та матерiалiв для їх виробництва, передбаченi кримiнальнi покарання, якi включають штраф вiд 1000 до 5000 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, або виправнi роботи або тюремне ув'язнення до двох рокiв з конфiскацiєю та знищенням контрафактної продукцiї та матерiалiв i технiки, що використовувалась для її виробництва (Стаття 203¹ Кримiнального кодексу України). За повторнi правопорушення або правопорушення, скоєнi групою осiб за попередньою змовою, або ж правопорушення, що спричинили шкоду в особливо великих розмiрах, або за порушення в особливо великих розмiрах (на суму бiльшу вiд 100 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян) передбаченi суворiшi кримiнальнi санкцiї, серед яких ув'язнення вiд двох до п'яти рокiв, а також конфiскацiя та знищення контрафактних матерiалiв. Вiдповiднi санкцiї також передбачено за порушення прав на об'єкти промислової власностi (винаходи, кориснi моделi, промисловi зразки, топографiї iнтегральних мiкросхем, торговi марки, зазначення походження товару).

469. Представник України також зазначив, що кiлькiсть справ, порушених за зловживання у сферi iнтелектуальної власностi, росте. У 2002 - 2006 роках Мiнiстерством внутрiшнiх справ було викрито 2394 злочинiв, пов'язаних з правами на об'єкти iнтелектуальної власностi (351 справа у 2002 роцi, 374 справи у 2003 роцi, 374 справи у 2004 роцi, 483 справи у 2005 роцi i 812 справи у 2006 роцi). З них, 1457 справи, з порушенням авторських та сумiжних прав, 96 справ з порушенням промислових прав, 256 справ з незаконним використанням торгових марок, та 585 справ з незаконним розповсюдженням дискiв для лазерних систем зчитування. Вiн також вiдзначив позитивнi змiни стосовно кримiнального переслiдування за порушення прав iнтелектуальної власностi. У 2002 - 2005 роках Мiнiстерство внутрiшнiх справ притягло до вiдповiдальностi винних у 632 справах, що становить 40 вiдсоткiв вiд загальної кiлькостi розслiдувань. У 2006 роцi цей показник вирiс до 57 вiдсоткiв. Якщо у 2002 роцi судовi вироки було винесено лише по вiдношенню 11 осiб, то у 2003 роцi цей показник вирiс до 30, у 2004 роцi до 42, у 2005 роцi до 28, а у 2006 роцi до 115. Всього, у 2002 - 2006 роках 226 осiб були засудженi за злочини у сферi порушення прав iнтелектуальної власностi.

470. Представник України зазначив, що Україна застосовуватиме положення Угоди про торговельнi аспекти прав iнтелектуальної власностi не пiзнiше, нiж з моменту її вступу до СОТ, без застосування будь-якого перехiдного перiоду. Члени Робочої групи взяли це зобов'язання до уваги.

VI. ПОЛIТИКА, ЩО ВПЛИВАЄ НА ТОРГIВЛЮ ПОСЛУГАМИ

471. Представник України представив iнформацiю про послуги у документах WT/ACC/UKR/13, WT/ACC/UKR/19, WT/ACC/UKR/24, WT/ACC/UKR/36 та WT/ACC/UKR/37 та WT/ACC/UKR/37/Rev.1. Iнформацiю про нацiональне законодавство, яке регулює торгiвлю послугами, було подано у документах WT/ACC/UKR/81 та WT/ACC/UKR/81/Rev.1, WT/ACC/UKR/87 та WT/ACC/UKR/87/Rev.1, WT/ACC/UKR/93 та WT/ACC/UKR/93/Rev.1 - 4 i WT/ACC/UKR/111 та WT/ACC/UKR/111/Add.1/Rev.1. Вiн додав, що на розгляд Верховної Ради вже подано або незабаром буде подано низку законопроектiв, якi передбачають внесення змiн та доповнень до законiв про страхування, банкiвську дiяльнiсть, юридичнi послуги, аудиторськi послуги, телебачення та радiомовлення та iнформацiйнi агентства. Перелiк видiв дiяльностi, пов'язаних з послугами, якi пiдлягають лiцензуванню, представлено в Таблицi 10(c).

472. Банкiвський сектор регулюється Законом "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" N 2121-III вiд 7 грудня 2000 року iз змiнами i доповненнями. Закон встановлює однаковий рiвень розмiрiв статутного фонду для вiтчизняних та iноземних акцiонерних банкiв. Крiм того, вiдповiдно до змiн, внесених Законом N 358-V вiд 16 листопада 2006 року iноземним банкам дозволено вiдкривати свої фiлiї в Українi.

473. Один з членiв Робочої групи вiдзначив, що Україна мала намiр внести змiни до свого чинного закону про системи електронних платежiв, а точнiше до Закону України "Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi". Цей член Робочої групи висловив занепокоєння, що змiни, запропонованi Нацiональним банком України, можуть не вiдповiдати зобов'язанням, взятим на себе Україною в рамках Угоди ГАТС, в тому числi стосовно Статей VI, XVI та XVII. У вiдповiдь представник України взяв до уваги занепокоєння цього члена Робочої групи та зазначив, що пропозицiї, про якi згадав цей член Робочої групи, не розглядалися Верховною Радою України у контекстi можливостi затвердження таких пропозицiй. Вiн надалi заявив, що Україна не буде приймати законодавчi акти, якi не вiдповiдають її зобов'язанням перед ГАТС, та що з метою забезпечення такої вiдповiдностi змiнений Закон про системи електронних платежiв не буде обмежувати межi дiяльностi або використання iноземних платiжних карток на територiї України, в тому числi обмеження на використання iноземних платiжних карток для обслуговування транзакцiй в нацiональнiй валютi.

474. Сектор страхування регулюється Законом "Про страхування" N 85/96-ВР вiд 7 березня 1996 року iз змiнами i доповненнями. Реєстрацiя та лiцензування страхової дiяльностi регулюються Статтею 38 Закону України "Про страхування" та здiйснюються Державною комiсiю з регулювання ринкiв фiнансових послуг України (Держфiнпослуг) у вiдповiдностi з положеннями Статтi 34 Закону України "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг" N 2664-III та вимогами частини 8 пункту 4 Положення про Державну комiсiю з регулювання ринкiв фiнансових послуг України, затвердженого Указом Президента України N 292/2003 вiд 4 квiтня 2003 року. Порядок та правила обов'язкового страхування встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Перелiк видiв обов'язкового страхування в Українi наведено у Таблицi 30.

475. Стосовно професiйних послуг законодавство України не передбачає жодних обмежень, за винятком нотарiальних послуг, якi можуть надаватися лише громадянами України згiдно iз Законом України "Про нотарiат" N 3425-XII вiд 2 вересня 1993 року. Закон України "Про аудиторську дiяльнiсть" N 3125-XII вiд 22 квiтня 1993 року та Закон України "Про адвокатуру" N 2887-XII вiд 19 грудня 1992 року були змiненi з метою скасування нацiональних обмежень. У вiдповiдь на запитання одного з членiв Робочої групи про обмеження щодо громадянства стосовно надання юридичних послуг у випадку розгляду кримiнальних справ, та щодо того, чи вiдрiзняються квалiфiкацiйнi вимоги до адвокатiв, якi беруть участь у розглядi кримiнальних справ, вiд вимог до iнших адвокатiв, представник України зазначив, що 21 червня 2001 року було внесено змiни до Статтi 44 Кримiнально-процесуального кодексу України (Закон N 2533-III), згiдно з якими скасовується вимога, у вiдповiдностi до якої лише адвокати - громадяни України можуть представляти осiб, яких обвинувачують у скоєнi кримiнальних злочинiв.

476. Доступ до транспортних послуг в Українi було розширено - тепер вже немає обмежень щодо частки iноземної участi в акцiонерному капiталi. Стосовно ж телекомунiкацiйних послуг, Закон "Про телекомунiкацiї" N 1280-IV вiд 18 листопада 2003 року, який створив загальну законодавчу базу для сектору телекомунiкацiй, визначає повноваження держави у галузi управлiння та регулювання дiяльнiстю, а також права, обов'язки та вiдповiдальнiсть фiзичних та юридичних осiб, якi беруть участь у такiй дiяльностi або користуються телекомунiкацiйними послугами; визначає порядок лiцензування в галузi телекомунiкацiй; а також визначає види дiяльностi, якi пiдлягають такому лiцензуванню. Одним iз ключових положень Закону є розподiл функцiй з регулювання та управлiння, а також створення Нацiональної комiсiї з питань регулювання зв'язку (НКРЗ).

477. Телебачення та радiомовлення регулюються Законом N 3759-XII вiд 21 грудня 1993 року. Верховна Рада України прийняла Закон України N 3317-IV "Про внесення змiн до Закону України "Про телебачення i радiомовлення" 12 сiчня 2006 року стосовно скасування обмежень на частки iноземного капiталу в статутних фондах телевiзiйних та радiомовних компанiй.

478. Було запроваджено змiни до законодавства про iнформацiйнi агентства. Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про iнформацiйнi агентства" N 1379-IV вiд 11 грудня 2003 року збiльшено дозволену частку iноземного капiталу в статутних фондах iнформацiйних агентств з 30 до 35 вiдсоткiв.

479. у вiдповiдь на прохання надати iнформацiю про незалежнiсть регулюючих органiв вiд постачальникiв послуг, представник України повiдомив, що функцiї регулювання та нагляду за дiяльнiстю банкiв покладаються на Нацiональний банк України. НБУ є пiдзвiтним Президентовi України та Верховнiй Радi України. Нацiональний банк України не може вiдповiдати за зобов'язаннями iнших банкiв, а отже є незалежним вiд постачальникiв банкiвських послуг. Нацiональну комiсiю з питань регулювання зв'язку (НКРЗ) було створено згiдно iз Законом України "Про телекомунiкацiї" N 1280-IV вiд 18 листопада 2003 року, i вона є регуляторним органом у галузi телекомунiкацiй. Компетенцiя НКРЗ включає питання, якi стосуються лiцензування та реєстрацiї постачальникiв телекомунiкацiйних послуг, тарифного регулювання та органiзацiйно-правової пiдтримки загального доступу до телекомунiкацiйних послуг. Повноваження НКРЗ здiйснювалися Державним комiтетом з питань зв'язку та iнформатизацiї України до 1 сiчня 2005 року. Державний комiтет звiтував Кабiнету Мiнiстрiв України та був незалежним вiд постачальникiв послуг у секторi телекомунiкацiй.

480. Що стосується транспортної сфери, у вiдповiдностi до Указу Президента України N 304/2002 вiд 27 березня 2002 року, регулюючим органом є Мiнiстерство транспорту i зв'язку. Мiнiстерство дiє як координуючий орган в системi центральних органiв виконавчої влади, якi забезпечують управлiння та реалiзацiю державної полiтики у сферi транспорту i використання повiтряного простору, i надає навiгацiйне та гiдрографiчне забезпечення для мореплавання. Мiнiстерство видає лiцензiї на окремi види пiдприємницької дiяльностi у випадках, передбачених законодавством. Регуляторна дiяльнiсть мiнiстерства фiнансується виключно з коштiв державного бюджету i не залежить вiд спонсорської пiдтримки або внескiв i пожертв. Тому мiнiстерство є незалежним вiд постачальникiв послуг в цьому секторi.

481. Один член Робочої групи зазначив, що України взяла на себе пiдвищенi зобов'язання у секторi страхування i запитав про нормативно-правовi акти щодо послуг страхування, якi забезпечують впровадження цих зобов'язань. Цей член Робочої групи також попросив надати роз'яснення, як Україна буде виконувати своє зобов'язання дозволити дiяльнiсть пiдроздiлiв iноземних страхових компанiй в Українi через п'ять рокiв пiсля вступу до СОТ.

482. У вiдповiдь представник України пiдтвердив, що до дати вступу Україна забезпечить, щоб як вiтчизняним, так i iноземним постачальникам страхових послуг та посередникам надавались однаковi та справедливi можливостi для отримання iнформацiї, надання коментарiв або обмiну думками з представниками влади щодо заходiв, якi пов'язанi або впливають на надання страхових послуг в Українi. Вiн також зазначив, що Україна надасть iноземним постачальникам страхових послуг доступ до iнформацiї про змiни до нормативних актiв у сферi страхування у нацiональному режимi, що дозволить забезпечити справедливi конкурентнi можливостi. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

483. Представник України пiдтвердив, що нi на законодавчому рiвнi, нi на практицi не iснує обмежень на кiлькiсть нових лiцензiй або заявок на отримання лiцензiї (в тому числi розмiр плати, форму та iншi способи погодження заявок), якi iноземному постачальнику страхових послуг дозволяється одночасно подавати, i що не iснує жодних обмежень для подання iноземним постачальником страхових послуг додаткової заявки, якщо Урядом України ще не завершено розгляд його попередньої заявки. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

484. Представник України пояснив, що законодавство та пiдзаконнi нормативно-правовi акти, необхiднi для виконання зобов'язання України дозволити дiяльнiсть прямих фiлiй iноземних страхових компанiй через п'ять рокiв пiсля вступу до СОТ, буде розроблятись з метою заохочення iнвестицiй та створення рiвних конкурентних умов на страховому ринку України, у вiдповiдностi з зобов'язаннями України щодо забезпечення нацiонального режиму до страхового бiзнесу. Вiн також зазначив, що прямим фiлiям iноземних страхових компанiй буде дозволено працювати за рахунок капiталу материнських компанiй, i що регулювання їх дiяльностi здiйснюватиметься вiдповiдно до мiжнародних стандартiв та принципiв страхової дiяльностi. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

485. У вiдповiдь на питання члена Робочої групи стосовно прозоростi у сферi регулювання страхових послуг, представник України пiдтвердив, що стандарти лiцензування або погодження нових продуктiв та розмiри плати будуть розроблятись, публiкуватись та оприлюднюватись вiдповiдно до положень цього роздiлу Звiту Робочої групи. Вiн також пiдтвердив, що адмiнiстративнi роз'яснення, наданi в уснiй формi, на вимогу будуть надаватися письмово, крiм випадкiв коли це iстотно ускладнить дiяльнiсть регулюючого органу. Вiн додав, що у разi надання однакових адмiнiстративних роз'яснень великiй кiлькостi постачальникiв страхових послуг за однакових обставин та з однаковою метою, контролюючий орган передбачатиме заздалегiдь, для кожного випадку, перелiк спiльних питань для надання роз'яснень, i буде оприлюднювати його. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

486. У вiдповiдь на додаткове питання члена Робочої групи, представник України пiдтвердив, що на кожному етапi подання заявки на постачання страхових послуг доступна процедура оскарження (в тому числi надання лiцензiї на постачання страхових послуг та погодження нових продуктiв або розмiрiв плати). Вiн також пiдтвердив, що регулюючий орган не видаватиме адмiнiстративних роз'яснень, що передбачають дiї, несумiснi з чинним антимонопольним законодавством та законодавством у сферi конкуренцiї. Вiн також зазначив, що будь-який постачальник страхових послуг, якому надавались адмiнiстративнi роз'яснення, може звертатися до вiдповiдного органу з метою з'ясування, чи вiдповiдають дiї постачальника послуг, якi пропонувалось вчинити у адмiнiстративному роз'ясненнi, чинному антимонопольному законодавства та законодавству у сферi конкуренцiї. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

487. Один з членiв Робочої групи попросив вiд України надати гарантiї прозоростi вимог i процедур лiцензування, квалiфiкацiйних вимог та процедур, а також iнших вимог щодо пiдтвердження, зокрема стосовно отримання, продовження, поновлення, вiдмови та призупинення лiцензiй та iнших дозволiв, необхiдних для надання послуг на ринку України, та процедур оскарження таких дiй. Українськi процедури та умови лiцензування не повиннi самi по собi бути бар'єром для доступу до ринку i не повиннi бути бiльш обмежуючими, нiж це є необхiдним. Україна повинна опублiкувати (i) перелiк установ, якi вiдповiдають за видачу дозволiв, погодження або регулювання в тих секторах послуг, у яких Україна бере на себе специфiчнi зобов'язання та (ii) українськi процедури та умови лiцензування. Україна повинна гарантувати, що цi процедури та умови встановлюються завчасно, є доступними для громадськостi, та засновуються на об'єктивних критерiях; визначають дiяльнiсть, строки та умови; включають усю необхiдно важливу iнформацiю для правильного оформлення заяв; включають вiдповiднi часовi рамки та кiнцевi термiни (принаймнi, iндикативнi); визначають компетентнi органи.

488. У вiдповiдь представник України зазначив, що Законом України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" N 1775-III вiд 1 червня 2000 року, що застосовується до всiх суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, визначаються види господарської дiяльностi, що пiдлягають лiцензуванню, порядок видачi лiцензiй, а також встановлюється державний нагляд у сферi лiцензування та вiдповiдальнiсть суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi та органiв лiцензування за порушення лiцензiйного законодавства України. Полiтика Уряду України у сферi лiцензування засновуються на наступних принципах: забезпечення рiвних прав i законних iнтересiв усiх суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi; захист прав, законних iнтересiв, життя та здоров'я громадян, охорона навколишнього природного середовища та забезпечення нацiональної безпеки держави; встановлення єдиного порядку лiцензування господарської дiяльностi на територiї України; встановлення єдиного перелiку видiв господарської дiяльностi, що пiдлягають лiцензуванню. У ч. 2 ст. 3 Закону зазначається, що лiцензування не може використовуватися для обмеження конкуренцiї у провадженнi господарської дiяльностi. Лiцензiя є єдиним документом дозвiльного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської дiяльностi, що вiдповiдно до законодавства пiдлягає обмеженню. Державна полiтика України у сферi лiцензування здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, спецiально уповноваженими органами лiцензування, а також Кабiнетом Мiнiстрiв через спецiально уповноваженi органи виконавчої влади та виконавчими органами мiсцевих рад, спецiально уповноваженими видавати лiцензiї для провадження певних видiв господарської дiяльностi.

489. У вiдповiдь на запитання одного члена Робочої групи, представник України пiдтвердив, що для послуг включених до Розкладу специфiчних зобов'язань України, Україна забезпечить, щоб процедури та умови лiцензування не будуть дiяти як самостiйнi бар'єри для доступу на ринки. Вiн далi пiдтвердив, що: (i) порядок та умови лiцензування в Українi публiкуватимуться до набуття ними чинностi; (ii) Україна передбачатиме у своїх лiцензiйних процедурах та умовах розумнi строки для перегляду та ухвалення рiшень усiма вiдповiдними органами, та забезпечить, щоб такi перегляди та рiшення не виходили за тi часовi рамки; (iii) заявники матимуть змогу вимагати лiцензування без iндивiдуальних запрошень; (iv) будь-якi платежi, що стягуються, до яких не передбачалося включати платежi, визначатимуться шляхом аукцiонiв або тендерiв, будуть спiввiдноснi з адмiнiстративною вартiстю обробки заявки; (v) пiсля отримання заявки компетентнi органи України будуть iнформувати заявника про те, чи вважається заявка правильно оформленою за вимогами нацiонального законодавства України, та у випадку неправильно оформленої заявки - визначатимуть, яку додаткову iнформацiю необхiдно внести до заявки, а також надаватимуть можливiсть виправити недолiки; (vi) якщо розгляд заявки було призупинено або заявку було вiдхилено, заявника буде повiдомлено про причини таких дiй у письмовiй формi та без затримок. На свiй розсуд заявник матиме можливiсть для подачi нової заявки, в якiй будуть виправленi недосконалостi, якi були приведенi як причини призупинення або вiдмови; та (vii) у випадку необхiдностi проведення перевiрки для видачi професiйної лiцензiї, такi перевiрки повиннi плануватись з достатнiми iнтервалами. Робоча група взяла до уваги цi зобов'язання.

490. Крiм того, представник України пiдтвердив, що Україна буде публiкувати всi закони, нормативно-правовi акти та iнформацiю про iншi заходи загального користування, що стосуються або впливають на торгiвлю послугами. Опублiкування таких законiв, нормативно-правових актiв та iнформацiї про iншi заходи включатиме дату набуття ними чинностi та загальний перелiк послуг або видiв дiяльностi, що будуть пiдпадати пiд їх дiю. Вiн також пiдтвердив, що Україна буде публiкувати перелiк всiх органiзацiй, вiдповiдальних за надання дозволiв, погодження або регулювання дiяльностi у сферi послуг для кожного сектору. Крiм того, Україна буде публiкувати в офiцiйних друкованих видання процедури та умови лiцензування пiсля вступу до СОТ. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

491. Представник України також пiдтвердив, що Україна (a) заздалегiдь публiкуватиме будь-якi регуляторнi акти або iнформацiю про заходи, якi планується прийняти, та їх мету; (b) надаватиме зацiкавленим особам та iншим державам-членам можливiсть подавати зауваження до таких регуляторних актiв та заходiв; i (c) надаватиме розумний промiжок часу мiж публiкацiєю та набуттям чинностi остаточної редакцiї регуляторного акту або заходу. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

492. Представник України пiдтвердив, що заходи, описанi у цьому Звiтi, в жодному разi не впливатимуть на обов'язки України, якi постають з її конкретних зобов'язань за ГАТС. Вiн зазначив, що Україна гарантує, що для тих послуг, якi будуть включенi до Розкладу специфiчних зобов'язань України, вiдповiднi регулюючi органи є вiдокремленими вiд будь-яких постачальникiв послуг та не будуть пiдконтрольними будь-яким постачальникам послуг, якi регулюються такими органами. Представник України також пiдтвердив, що iноземним постачальникам буде надаватися право вiльно вибирати партнерiв в Українi.

493. Розклад специфiчних зобов'язань України у галузi послуг подано в Додатку до Протоколу про вступ України, який наводиться в Додатку до цього Звiту (див. пункт 513 нижче). Цей Розклад специфiчних зобов'язань України у галузi послуг мiстить обов'язковi до виконання зобов'язання України стосовно доступу до ринку послуг.

VII. ПРОЗОРIСТЬ

- Оприлюднення iнформацiї про торгiвлю

494. Стосовно вимог до прозоростi, передбачених Статтею X ГАТТ 1994 року, Статтею III ГАТС та iнших Угод СОТ, представник України зазначив, що закони України, iншi нормативнi акти Верховної Ради України, а також акти Президента України i Кабiнету Мiнiстрiв України публiкуються в офiцiйних виданнях не пiзнiше, нiж через п'ять днiв пiсля ухвалення i, в будь-якому випадку до набрання чинностi. Цi закони та нормативнi акти, а також акти Конституцiйного Суду України, Нацiонального Банку України, мiнiстерств та iнших органiв центральної влади, публiкуються українською мовою в "Офiцiйному вiснику України". Регуляторнi акти (рекомендацiї, листи) Митної служби є нормативно-правовими актами якi теж публiкуються в "Офiцiйному вiснику України", а також в перiодичних виданнях "Митний брокер" та "Митна газета". Мiжнароднi угоди та договори, якi набрали чинностi, також публiкуються в "Офiцiйному вiснику України". Iншi офiцiйнi видання включають "Вiдомостi Верховної Ради України" та "Вiсник Президента України". Чиннi нормативнi акти також публiкуються в перiодичних виданнях "Урядовий кур'єр" та "Голос України". Нормативнi акти, що публiкуються в будь-яких iнших офiцiйних виданнях, набирають чинностi з дати найближчої публiкацiї в будь-якому з офiцiйних видань. Нормативнi акти Верховної Ради України та Президента України набирають чинностi через десять днiв пiсля оприлюднення, якщо iнше не передбачено цими нормативними актами, але, у будь-якому випадку, не ранiше дати оприлюднення. Нормативнi акти Кабiнету Мiнiстрiв України набирають чинностi вiд дати оприлюднення, якщо iнше не передбачено цими нормативними актами. Проекти нормативних актiв оприлюднюються в перiодичних виданнях "Галицькi контракти" та "Вiсник Нацiонального банку України" та розмiщаються в мережi Iнтернетi на веб-сайтi www.zakon.com.ua з метою надання можливостi публiчного обговорення. Мiнiстерства розмiщають все бiльшу кiлькiсть проектiв законодавчих актiв на своїх офiцiйних веб-сайтах для того, щоб зробити можливим громадське обговорення цих проектiв.

495. Представник України додав, що було створено Єдиний Державний Реєстр Нормативних Актiв - автоматичну систему для збирання, накопичення та обробки законодавчих актiв (надалi - Державний Реєстр) - згiдно з Указом Президента України "Про Єдиний державний реєстр нормативних актiв" N 468/96 вiд 27 червня 1996 року. Всi вищезазначенi закони, нормативнi акти та мiжнароднi договори, а також тимчасовi нормативнi акти, будуть включенi до Державного Реєстру. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 376 вiд 23 квiтня 2001 року було затверджено "Порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актiв та користування ним".

496. Законом України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" передбачено, що будь-яка зацiкавлена особа може отримати iнформацiю щодо регулювання зовнiшньої торгiвлi, якщо така iнформацiя не становить державної або комерцiйної таємницi. Крiм того, проекти законодавчих та нормативних актiв оприлюднюються для отримання зауважень та пропозицiй, вiдповiдно до Закону "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi". Гарантується своєчасний доступ до усiх законодавчих та нормативних актiв. Тексти законодавчих документiв можна отримати безкоштовно на веб-сайтi www.rada.kiev.ua українською мовою (всi документи) та англiйською мовою (приблизно 120 документiв) або за плату на веб-сайтах www.welcometo.kiev.ua (сучасна база даних, яка охоплює широкий спектр питань, що стосуються торгiвлi, та мiстить переклади українських законiв та законопроектiв англiйською мовою, а також їхнi короткi резюме), www.liga.kiev.ua та www.nau.kiev.ua. Нормативнi акти та, зокрема, iнформацiю, що стосується питань iнтелектуальної власностi, можна знайти на веб-сайтi www.sdip.go.ua. Копiї текстiв законодавчих документiв можна отримати пiсля оплату у будь-якому органi державної влади.

497. Представник України додав, що Державний комiтет з питань статистики збирає всю фактичну iнформацiю, що стосується зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Ця iнформацiя щороку публiкується i надається будь-яким зацiкавленим особам. Мiнiстерство фiнансiв України одержує та збирає iнформацiю про сальдо зовнiшньоторговельного балансу та баланс платежiв, зовнiшнiй борг та золотовалютнi резерви України.

498. Один з членiв Робочої групи вимагає, що Україна повинна прийняти зобов'язання своєчасно публiкувати всi нормативно-правовi акти та iншi нормативнi документи або iнформацiю про заходи, що стосуються або впливають на торгiвлю товарами або послугами, або стосуються Угоди ТРIПС, в єдиному офiцiйному виданнi та забезпечити, що жоден з таких документiв або iнших нормативних актiв не набере чинностi до його оприлюднення; визначати або призначати офiцiйне щоденне видання або веб-сайт, який регулярно оновлюється, та є доступним для членiв СОТ, приватних осiб та пiдприємств та присвяченим оприлюдненню всiх нормативних актiв та iнформацiї про iншi заходи, що стосуються або впливають на торгiвлю товарами або послугами, або стосуються Угоди ТРIПС, до набрання ними чинностi; забезпечувати розумнi строки, тобто не менше 30 днiв, для надання зауважень вiдповiдним органам влади до набрання чинностi такими документами, окрiм нормативних актiв та iнформацiї про iншi заходи, що стосуються надзвичайного стану в країнi або нацiональної безпеки, або у випадках, коли оприлюднення може зашкодити запровадженню нормативних актiв; та забезпечити, що оприлюднення таких нормативних актiв та iнформацiї про iншi заходи включатиме дату набрання чинностi таких нормативних актiв та перелiк товарiв та послуг, що пiдпадають пiд дiю конкретного нормативного акту, визначених вiдповiдним тарифним рядком та тарифною класифiкацiєю.

499. Представник України пiдтвердив, що вiд дати вступу України до СОТ всi закони, нормативно-правовi акти, укази, судовi рiшення та адмiнiстративнi постанови загального призначення, що стосуються торгiвлi, будуть своєчасно публiкуватися у спосiб, який вiдповiдає вимогам СОТ. Таким чином, жоден закон чи iнший нормативно-правовий акт, який стосується мiжнародної торгiвлi, не набере чинностi до його опублiкування в Офiцiйному вiснику. Вiн також зазначив, що всi закони, до яких було внесено змiни та доповнення для приведення у вiдповiднiсть до Угод СОТ, мiстять положення, яке вимагає такого опублiкування. Крiм того, вiн пiдтвердив, що пiсля вступу до СОТ Україна розмiщуватиме змiст поточних та попереднiх видань Офiцiйного вiсника на урядовому веб-сайтi та постiйно оновлювати змiст публiкацiй. Окрiм того, всi законодавчi та iншi нормативно-правовi акти або iнформацiя про заходи, що стосуються або впливають на торгiвлю товарами або послугами, або стосуються Угоди ТРIПС, буде своєчасно опублiковано в єдиному офiцiйному виданнi, й жоден з таких документiв або iнших нормативних актiв або заходiв не набере чинностi до його оприлюднення. Вiн також пiдтвердив, що протягом двох рокiв з дати вступу Україною буде засновано або визначено офiцiйне видання або веб-сайт, що буде регулярно видаватись чи оновлюватись, та стане доступним для членiв СОТ, приватних осiб та пiдприємств i призначатиметься для опублiкування всiх нормативних актiв та iнформацiї про iншi заходи, що стосуються або впливають на торгiвлю товарами або послугами, або стосуються Угоди ТРIПС до набрання ними чинностi, i що Україна також забезпечуватиме розумнi строки, тобто, не менше нiж 30 днiв, для надання зауважень вiдповiдним органам влади до того, як такi заходи будуть запровадженi, окрiм нормативних актiв та iнших заходiв, що стосуються надзвичайного стану в країнi або нацiональної безпеки, або у випадках, коли оприлюднення може зашкодити введенню закону в дiю. Якщо це є доцiльним або можливим, опублiкування таких нормативних актiв та iнформацiї про iншi заходи включатиме дату набрання чинностi таких заходiв та перелiк товарiв та послуг, що пiдпадають пiд дiю конкретного заходу, визначених вiдповiдним тарифним рядком та тарифною класифiкацiєю. Члени Робочої групи прийняли це зобов'язання до уваги.

- Повiдомлення

500. Представник України повiдомив, що, якщо iнакше не обумовлено у цьому Звiтi, протягом 6 мiсяцiв з моменту вступу в силу Протоколу про вступ до СОТ, Україна надiшле усi початковi повiдомлення, що вимагаються будь-якою угодою, яка є частиною угод СОТ. Будь-якi положення, пiзнiше запровадженi Україною, якi мали вплив на закони, що вводились в дiю задля iмплементацiї будь-якої з Угод, що є складовою Угоди СОТ, також будуть вiдповiдати вимогам вiдповiдної Угоди. Робоча Група взяла це до уваги.

VIII. ТОРГОВЕЛЬНI УГОДИ

501. Представник України зазначив, що Україна уклала двостороннi торгово-економiчнi угоди, що передбачають режим найбiльшого сприяння, з Алжиром, Аргентиною, Австралiєю, Бразилiєю, Канадою, Китаєм, Хорватiєю, Кубою, Єгиптом, Колишньою Югославською Республiкою Македонiєю, Гвiнеєю, Iндiєю, Iндонезiєю, Iраном, Iзраїлем, Японiєю, Республiкою Корея, Демократичною Республiкою Корея, Киргизькою Республiкою, Лiваном, Лiвiєю, Чорногорiєю, Молдовою, Монголiєю, Норвегiєю, Швейцарiєю, Тунiсом, Туреччиною, Об'єднаними Арабськими Емiратами, Сполученими Штатами Америки i В'єтнамом. Україна також уклала Угоду про партнерство i спiвробiтництво з Європейським Союзом, яка передбачає застосування режиму найбiльшого сприяння мiж сторонами Угоди, за винятком переваг, надаваних в контекстi створення митного союзу або зони вiльної торгiвлi; переваг, надаваних країнам, що розвиваються; та переваг, надаваних сусiднiм країнам для спрощення прикордонного руху.

502. Вiн додав, що його Уряд уклав двостороннi угоди про вiльну торгiвлю, якi передбачають звiльнення вiд мита, податкiв та зборiв, що мають еквiвалентний вплив на експорт/iмпорт, з Республiкою Азербайджан, Вiрменiєю, Бєларуссю, Грузiєю, Казахстаном, Киргизькою Республiкою, Молдовою, Росiйською Федерацiєю, Таджикистаном, Туркменiстаном, Республiкою Узбекистан, а також з Колишньою Югославською Республiкою Македонiєю. Правило нацiонального режиму дiяло у положеннях, якi визначали застосування внутрiшнiх податкiв i зборiв, а також у положеннях, якi стосувалися плати за зберiгання на складах, за перенаправлення, за зберiгання, транспортування та перерахування платежiв. Дискримiнацiйнi заходи, кiлькiснi обмеження або iншi подiбнi заходи не дозволялися, крiм виняткових взаємно погоджених випадкiв, визнаних у положеннях ГАТТ 1994 року. Правила походження вiдповiдали Правилам, прийнятим 30 листопада 2000 року усiма країнами СНД, крiм Узбекистану i Туркменiстану. Двостороннi угоди про вiльну торгiвлю не мiстили положень щодо послуг, iнвестицiй або урядових закупiвель. Вiн визнав, що деякi звiльнення з режиму вiльної торгiвлi застосовуються до торговельних вiдносин з Бєларуссю, Росiйською Федерацiєю, Молдовою i Казахстаном. На його погляд, торговi преференцiї, якi Україна надає країнам СНД, не суперечать правилам СОТ. Детальну iнформацiю щодо стосункiв України з країнами СНД, було надано у документах WT/ACC/UKR/65 та Add.1.

503. Один з Членiв зауважив, що звiльнення вiд внутрiшнього оподаткування iмпорту з Росiйської Федерацiї є порушенням Статтi I ГАТТ 1994 року, i поцiкавився планами України стосовно розв'язання цього питання до вступу. Представник України вiдповiв, що звiльнення стосувалося лише ПДВ i тiльки на сиру нафту, конденсат природного газу, природний газ, неопромiненi паливнi елементи (твели), стрижнi з конденсаторами та стрижнi СУЗ (вигоряючi поглиначi), що iмпортуються з Росiйської Федерацiї. Проте, станом на 1 сiчня 2005 року, увесь iмпортований газ було звiльнено вiд сплати ПДВ, в той час як iншi iмпортнi енергоносiї (в тому числi сира нафта та газовий конденсат) пiдлягають сплатi ПДВ iз ставкою 20 вiдсоткiв. Такий новий режим застосовуватиметься у недискримiнацiйний спосiб, незалежно вiд країни походження, отже дискримiнацiйну практику, що iснувала ранiш, скасовано.

504. Стосовно зони вiльної торгiвлi та економiчного союзу СНД, вiн зазначив, що Україна поки що не приєдналася анi до економiчного та митного союзiв СНД, анi до угод, що передбачають їхнє поступове впровадження, таких як Угода про спiльний ринок сiльськогосподарської продукцiї, пiдписана 6 березня 1998 року з метою сприяти лiбералiзацiї торгiвлi сiльськогосподарської продукцiї, координацiї полiтики цiноутворення та гармонiзацiї систем СФЗ. Україна приєдналася до Економiчного союзу лише як асоцiйований член. Статус України в цьому Союзi буде визначений окремою угодою.. Цей Союз, утворений 24 вересня 1993 року Азербайджаном, Бєларуссю, Казахстаном, Молдовою, Росiйською Федерацiєю, Таджикистаном i Узбекистаном, передбачував поступову лiбералiзацiю руху товарiв, послуг, капiталiв та фiзичних осiб. Що ж стосується зони вiльної торгiвлi СНД, Україна пiдписала Угоду вiд 15 квiтня 1994 року, яка передбачувала утворення зони вiльної торгiвлi. Україна тимчасово дотримувалася цiєї Угоди до прийняття своєї нової Конституцiї у 1996 роцi, за якою умовою набрання сили мiжнародними угодами є їхня ратифiкацiя Верховною Радою. До цього часу Угоду ратифiкували Азербайджан, Казахстан, Киргизька Республiка, Молдова, Узбекистан i Таджикистан. Угода мала за мету утворення зони вiльної торгiвлi, координацiю економiчної полiтики, сприяння мiжгалузевому та внутрiшньогалузевому спiвробiтництву та науковому i технiчному розвитку, а також гармонiзацiю законодавства i правил, зокрема щодо митних зборiв та процедур, i технiчних правил щодо торгiвлi.

505. Україна є стороною Угоди про виробничу спiвпрацю, пiдписану усiма країнами СНД 23 грудня 1993 року в Ашгабатi. Ця Угода мала за мету сприяти промисловiй спiвпрацi мiж пiдприємствами i галузями країнами СНД. Вона передбачала преференцiї для певних пiдприємств, розмiщених у країн СНД, у формi звiльнення вiд кiлькiсних обмежень та мита i податкiв стосовно сировини, запасних частин та iнших напiвфабрикатiв, iнженерних та ремонтних послуг, технiчного обслуговування та технологiчних процесiв. На готову продукцiю дiя цiєї Угоди не поширювалася, тому вона пiдлягала стягненню ПДВ та акцизiв у випадку кiнцевого продажу в Українi. Вiн додав, що iмпортери продукцiї, що пiдлягає дiй звiльнень за цiєю Угодою, можуть сплачувати збори, представивши кредитнi документи пiсля ввезення товарiв, згiдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв N 1303 вiд 24 листопада 1997 року. За даними Держкомстату, обсяг iмпорту та експорту, що пiдлягав дiї Угоди, складає 36,1 мiльйони доларiв США, тобто 0,44 вiдсотки загального обсягу торгiвлi України з iншими країнами СНД.

506. Вiдповiдаючи на конкретнi запитання стосовно останнiх подiй у формуваннi Єдиного економiчного простору (ЄЕП), представник України повiдомив, що Угоду про утворення Єдиного економiчного простору було пiдписано Президентами Бiлорусi, Казахстану, України i Росiйської Федерацiї 19 вересня 2003 року. Угодою передбачено утворити Органiзацiю регiональної iнтеграцiї. Угода спрямована на сприяння торгiвлi, iнвестицiям та соцiально-економiчному поступу на основi загальновизнаних принципiв мiжнародного права, в тому числi норм СОТ, i передбачає можливiсть диференцiйованої iнтеграцiї до Органiзацiї. Україна погодилася взяти участь в цiй Угодi в тiй мiрi, в якiй вона не суперечитиме її курсу на європейську та євроатлантичну iнтеграцiю i сприятиме її вступу до СОТ. З точки зору Уряду України, головним завданням ЄЕП має стати створення зони вiльної торгiвлi без будь-яких обмежень.

507. Верховна Рада ратифiкувала Угоду про утворення Єдиного економiчного простору (ЄЕП) 20 квiтня 2004 року. Згiдно iз застереженнями, зробленими при ратифiкацiї, Україна має намiр брати участь у створеннi та функцiонуваннi ЄЕП в тiй мiрi, в якiй це не суперечитиме Конституцiї України. Сторони Угоди проводили регулярнi зустрiчi Групи високого рiвня для аналiзу iснуючого нацiонального законодавства i пiдготовки планiв, завдань та пропозицiй юридичного та технiчного характеру, в тому числi для розробки мiжнародних законодавчих документiв, для забезпечення формування Спiльного економiчного простору. Було прийнято рiшення про стягування ПДВ на базi країни призначення з 1 сiчня 2005 року. Група високого рiвня також отримала доручення розробити до кiнця 2004 року документи щодо спрощеної процедури перетинання кордонiв країн-членiв ЄЕП фiзичними особами.

508. Проекти прiоритетних мiжнародних законодавчих документiв, необхiдних для завершення формування ЄЕП, вже складенi, i мали бути пiдписанi до 1 липня 2005 року. Цi законодавчi документи включають до себе: Угоду про єдину номенклатуру товарiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi ЄЕП; Угоду про скасування кiлькiсних обмежень; Угоду про узгодження однорiдних принципiв регулювання дiяльностi природних монополiй; Угоди про спрощення процедур митного оформлення i митного контролю на внутрiшнiх кордонах країн-членiв ЄЕП; Угоди про однорiднi умови транзиту крiзь територiї країн-членiв ЄЕП; Договiр про утворення Комiсiї по торгiвлi i тарифах; Угоду про основнi (базовi) принципи провадження конкурентної полiтики у країнах-членах ЄЕП; Угоду про однорiднi принципи стягування непрямих податкiв у торговельних вiдносинах мiж країнами-членами ЄЕП; Угоду про перелiк основних макроекономiчних показникiв; Угоду про механiзми контролю запровадження заходiв, спрямованих на зближення макроекономiчних показникiв країн-членiв ЄЕП; та Угоду про iнвестицiйну дiяльнiсть та вiльний рух капiталiв на територiї країн-членiв ЄЕП.

509. Деякi Члени звернулися до України з проханням надати чiтку i детальну iнформацiю по кожнiй з її торгових угод, що передбачають iнший, нiж режим найбiльшого сприяння, режим торгiвлi товарами, в тому числi гаму продукцiї, що пiдлягає преференцiйнiй торгiвлi, та докладну природу преференцiйного доступу. Зокрема, йшлося про iнформацiю щодо домовленостей про преференцiйну торгiвлю, пiдписаних пiсля 2002 року, якi передбачували б встановлення iмпортних або експортних квот на конкретний продукт. Один Член запитував також про умови, за якими Україна купувала пшеницю в Росiйської Федерацiї та Казахстану у 2003 роцi, зокрема, чи мало мiсце будь-яке офiцiйне або полiтичне втручання.

510. Представник України вiдповiв, що Україна закуповувала пшеницю в Росiйськiй Федерацiї та Казахстанi в 2003 роцi за звичайними умовами зони вiльної торгiвлi з цими країнами. Вiн зазначив, що не було нiякого офiцiйного або полiтичного втручання у цей процес.

511. Представник України пiдтвердив, що Україна, беручи участь у преференцiйних торговельних угодах, буде дотримуватися усiх вимог i положень СОТ, в тому числi тих, що мiстяться у Статтi XXIV ГАТТ 1994 року та Статтi V ГАТС, i забезпечить виконання положень цих Угод СОТ щодо повiдомлень, консультацiй та iнших вимог, що стосуються зон вiльної торгiвлi та митних союзiв, членом яких є Україна, з моменту вступу. Вiн пiдтвердив, що Україна пiсля вступу представить Комiтету з регiональних торгових угод (CRTA) нотифiкацiї i копiї своїх документiв про Зони Вiльної Торгiвлi та Угоди про митнi союзи. Вiн також пiдтвердив, що будь-якi законодавчi акти або нормативнi документи, якi мають бути змiненi вiдповiдно до її торгових угод, не будуть протирiчити вимогами СОТ, i в будь-якому разi, про них буде повiдомлено Комiтет з Регiональних Торговельних Угод пiд часi їх розгляду. Робоча група взяла до уваги це зобов'язання.

ВИСНОВКИ

512. Робоча група взяла до уваги пояснення та заяви України стосовно її режиму зовнiшньої торгiвлi, як це вiдображено у цьому Звiтi. Робоча група взяла до уваги запевнення та зобов'язання України стосовно певних конкретних питань, про якi йдеться у пунктах 24, 39, 52, 53, 59, 72, 84, 92, 100, 106, 115, 116, 127, 136, 148, 154, 165, 173, 191, 192, 204, 213, 216, 218, 227, 240, 255, 259, 275, 276, 280, 285, 299, 300, 301, 302, 303, 313, 318, 320, 326, 327, 331, 345, 358, 360, 367, 391, 425, 433, 465, 469¹, 482, 483, 484, 485, 486, 489, 490, 491, 499, 500 та 511 цього Звiту. Робоча група взяла до уваги, що цi зобов'язання були включенi до пункту 2 Протоколу про вступ України до СОТ.

____________
¹ В англомовному оригiналi документа помилково вказано номер пункту, насправдi це пункт 470. - Прим. Пер.

513. Розглянувши режим зовнiшньої торгiвлi України та в свiтлi пояснень, зобов'язань i поступок, зроблених представником України, Робоча група дiйшла висновку, що Україна має бути запрошеною до приєднання до Маракеської Угоди про заснування СОТ, згiдно з положеннями Статтi XII. З цiєю метою Робоча група пiдготувала проект Рiшення i Протоколу про вступ, який подано у Додатку до цiєї Доповiдi, i бере до уваги наданi Україною Графiк поступок i зобов'язань щодо товарiв (документ WT/ACC/UKR/152/Add.1) та Розклад специфiчних зобов'язань щодо послуг (документ WT/ACC/UKR/152/Add.2), якi доданi до проекту Протоколу. Пропонується, щоб цi тексти затвердила Генеральна Рада одночасно iз затвердженням Звiту. Коли Рiшення буде прийнято, Протокол про вступ буде вiдкритий для прийняття Україною, яка стане Членом через тридцять днiв пiсля ратифiкацiї зазначеного Протоколу. Таким чином, Робоча група погодилася, що вона завершила свою дiяльнiсть щодо переговорiв про приєднання України до Маракеської Угоди про заснування СОТ.

ДОДАТОК I

Закони, постанови та iншi законодавчi акти, наданi Україною Робочiй групi

Економiчна полiтика

- Закон України "Про режим iноземного iнвестування" N 93/96-ВР вiд 19.03.96 року;

- Закон України "Про захист iноземних iнвестицiй в Українi" N 1540а-XII вiд 10.09.91 року;

- Постанова Верховної Ради України "Про проект закону України про режим iноземного iнвестування" N 251/95-ВР вiд 12.05.95 року;

- Закон України "Про визнання таким, що втратив чиннiсть, Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України "Про сплату дивiдендiв (частини прибутку) суб'єктами пiдприємницької дiяльностi, створеними за участю державних пiдприємств i органiзацiй" N 480/95-ВР вiд 15.12.95 року;

- Закону України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" N 1775-III вiд 01.06.2000 року;

- Закон України "Про внесення змiни до Статтi 25 Закону України "Про видавничу справу" N 317-V вiд 02.11.2006 року;

- Закон України "Про внесення змiни до Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" N 1108-V вiд 31 березня 2007 року;

- Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення валютного та експортного контролю" N 504/94 вiд 07.09.94 року;

- Указ Президента України "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цiнової полiтики у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi" 124/96 вiд 10.02.96 року;

- Витяг з Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" N 15-93 вiд 19.02.93 року;

- Указ Президента України "Про вдосконалення валютного регулювання" N 457/94 вiд 22.08.94 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв "Про надання державним та iншим пiдприємствам, у майнi яких частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв, фiнансової пiдтримки, що здiйснюється з бюджетних асигнувань" N 645 вiд 19.09.94 року;

- Указ Президента України "Про невiдкладнi заходи щодо впорядкування дiяльностi державних (нацiональних) акцiонерних та холдингових компанiй" N 1049/2001 вiд 07.11.2001 року;

- Указ Президента України "Про лiквiдацiю державного зовнiшньоекономiчного об'єднання "Концерн "Укрзовнiшторг" N 412 вiд 02.12.94 року;

- Закон України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв" N 755-IV вiд 15.05.2003 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження Порядку надання i визначення обсягiв державної пiдтримки вугледобувних пiдприємств на часткове покриття витрат iз собiвартостi продукцiї, а також будiвництва та технiчного переоснащення пiдприємств з видобутку кам'яного вугiлля, лiгнiту (бурого вугiлля) i торфу" N 1311 вiд 21.08.2003 року;

- Закон України "Про проведення експерименту у житловому будiвництвi на базi холдингової компанiї "Київмiськбуд"" N 1674-III вiд 20.04.2000 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про заходи щодо вдосконалення механiзму забезпечення природним газом вiтчизняних споживачiв" N 1697 вiд 8 грудня 2006 року;

- Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України "Про iндексацiю тарифiв на перевезення вантажiв залiзничним транспортом та пов'язанi з цим послуги" N 91-р вiд 01.04.2005 року;

- Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України "Про iндексацiю тарифiв на перевезення вантажiв залiзничним транспортом" N 233-р вiд 01.07.2005 року;

- Проект Наказу Мiнiстерства транспорту та зв'язку України "Про затвердження тарифiв на перевезення багажу у залiзничних вагонах на умовах фрахту та коефiцiєнтiв, що застосовуються до тарифiв на перевезення вантажiв залiзничним транспортом у внутрiшньому сполученнi України";

- Проект Закону України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України про регулювання автомобiльного ринку в Українi" вiд 13.07.2000 року;

- Проект Закону України "Про державну реєстрацiю прав на нерухоме майно" N 2580 вiд 26.12.2002 року;

- Iнвестицiйний клiмат в Українi у зв'язку з прийняттям Закону України "Про режим iноземного iнвестування"

- .

Оподаткування

- Закон України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" N 334/94-ВР вiд 28.12.94 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" N 283/97-ВР вiд 22.05.97 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України про систему оподаткування" N 77/97-ВР вiд 18.02.97 року;

- Закон України "Про податок на додану вартiсть" N 168/97-ВР вiд 03.04.97 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про податок на додану вартiсть" щодо спецiальних режимiв оподаткування сiльськогосподарських товаровиробникiв" N 273-V вiд 19.10.2006 року;

- Закон України "Про податок на додану вартiсть" N 168/97-ВР вiд 03.04.97 року iз змiнами, внесеними Законом України N 489-V вiд 19.12.2006 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про податок на додану вартiсть" щодо оподаткування сiльськогосподарських товаровиробникiв" N 1112-V вiд 31 березня 2007 року;

- Закон України "Про ставки акцизного збору i ввiзного мита на деякi товари (продукцiю)" N 313/96-ВР вiд 11.07.96 року;

- Закон України "Про внесення змiн до деяких законiв України щодо плати за лiцензiї та акцизного збору на виробництво спиртiв, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв" N 374-V вiд 17.11.2006 року;

- Указ Президента України "Про марки акцизного збору на алкогольнi напої та тютюновi вироби" N 609/95 вiд 12.07.95 року;

- Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дiю Закону України "Про акцизний збiр на алкогольнi напої та тютюновi вироби" N 330/95-ВР вiд 15.09.95 року;

- Постанова Верховної Ради України "Про введення в дiю Закону України "Про ставки акцизного збору та ввiзного мита на тютюновi вироби" N 31/96-ВР вiд 06.02.96 року;

- Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дiю Закону України "Про деякi питання оподаткування пiдакцизних товарiв" N 433/95-ВР вiд 16.11.95 року;

- Проект Податкового кодексу України;

- Iнформацiя про державну унiфiкацiю акцизних зборiв в 1997 року;

- Перелiк товарiв, на якi не розповсюджуються пiльги, передбаченi Статтею 1 Указу Президента України "Про справляння податку на додану вартiсть з iмпортних товарiв" N 499 вiд 30.06.95 року;

Митне регулювання

- Митний кодекс України N 92-IV вiд 11.07.2002;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про Митний тариф України";

- Закон України "Про внесення змiн до Митного кодексу України (щодо сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України)" N 359-V вiд 16.11.2006 року;

- Закон України "Про внесення змiн до декретiв Кабiнету Мiнiстрiв України з питань митного регулювання" N 3893-XII вiд 28.01.94 року;

- Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України "Про єдиний митний тариф України" N 4-93 вiд 11.01.93 року;

- Закон України "Про внесення змiн та доповнень до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України "Про єдиний митний тариф України" вiд 11.01.93 року;

- Закон України "Про експортне мито на живу худобу та шкiрсировину" N 180/96 вiд 07.05.96 року;

- Постанова Верховної Ради України N 181/96 вiд 17.05.96 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про ставки експортного мита на насiння певних видiв олiйних рослин" N 2773-IV вiд 06.07.2005 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України N 1212-XIV "Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" N 2659-III вiд 12.07.2001 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України N 1212-XIV "Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" N 387-IV вiд 26.12.2002 року;

- Закон України "Про деякi питання ввезення на митну територiї України транспортних засобiв" N 2739-IV вiд 06.08.2005 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про розвиток автомобiльної промисловостi України"" N 2740-IV вiд 06.08.2005 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про деякi питання митного оформлення товарiв" N 1985 вiд 25.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження перелiку пунктiв пропуску через митний кордон України, через якi дозволяється перемiщення наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв" N 1950 вiд 25.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження перелiку товарiв промислового призначення, вивезення яких громадянами України, iноземцями та особами без громадянства за межi митної територiї України не допускається" N 1911 вiд 13.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про встановлення граничних термiнiв прохiдного митного транзиту товарiв" N 1908 вiд 13.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про надання дозволу на перемiщення товарiв через митний кордон України через аеропорти, в яких не розташованi митнi органи" N 1884 вiд 12.12.2003 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про перемiщення товарiв через митний кордон України у режимi реiмпорту" N 1881 вiд 12.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Деякi питання застосування режиму митного складу" N 1867 вiд 12.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження Порядку взяття (надання) проб i зразкiв товарiв, проведення дослiджень (аналiзу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками N 1862 вiд 12.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про допущення товарiв до перемiщення через митний кордон України в режимi тимчасового ввезення (вивезення)" N 1855 вiд 12.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження перелiку платних послуг, що можуть надаватися митними органами" N 1952 вiд 25.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження Порядку верифiкацiї сертифiкатiв про походження товарiв з України" N 1861 вiд 12.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що перемiщується через митний кордон України" N 1864 вiд 12.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про доповнення Порядку визначення країни походження товару, що перемiщується через митний кордон України" N 1443 вiд 28.10.2004 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про перелiк виробничих i технологiчних операцiй для визначення критерiю достатньої переробки товару та порядок його встановлення i застосування при визначеннi країни походження товару" N 2030 вiд 27.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження перелiку пунктiв пропуску для автомобiльного сполучення через державний кордон України для перемiщення громадянами транспортних засобiв та шасi i кузовiв до них" N 1987 вiд 25.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про порядок здiйснення митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарiв, щодо перемiщення яких установлено обмеження" N 1986 вiд 25.12.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про набрання чинностi деякими актами Кабiнету мiнiстрiв України" N 92 вiд 18.01.2003 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про справляння плати за митне оформлення товарiв i транспортних засобiв поза мiсцем розташування митних органiв або поза робочим часом, установленим для митних органiв" N 93 вiд 18.01.2003 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження Порядку митного оформлення вiйськової технiки та вiйськових транспортних засобiв, якi перетинають митний кордон України" N 63 вiд 13.01.2003 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження Порядку збiльшення строку пред'явлення та продовження строкiв декларування митному органу товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України" N 377 вiд 26.03.2003 року;

- Указ Президента України "Про Концепцiю трансформацiї митного тарифу України на 1996 - 2005 роки вiдповiдно до системи ГАТТ/СОТ" N 255/96 вiд 06.04.96 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про ставки митних зборiв" N 65 вiд 27.01.97 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про портовi збори" N 1544 вiд 12.10.2000 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження Порядку декларування митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України" N 1375 вiд 28.08.2002 року;

- Проект Закону України "Про внесення змiн до Митного кодексу України";

- Проект Закону України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України" - змiни до Митного кодексу України та Закону України "Про Єдиний митний тариф";

- Проект Наказу "Пояснювальна записка про застосування положень Митного кодексу України щодо митної оцiнки";

- Проект Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на вiдходи та брухт кольорових металiв";

- Проект Закону України "Про внесення змiн до Статтi 1 Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на вiдходи та брухт чорних металiв"

- Проект Закону України "Про внесення змiн Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину";

- Гармонiзована таблиця тарифiв, 1993 року;

- Єдиний митний тариф, 1997 року;

- Чинний єдиний митний тариф з застосованими нетарифними заходами та з пропозицiєю про реструктуризацiю митних тарифiв вiдповiдно до WT/ACC/UKR/22, 1997 року;

- Митний тариф, березень 1998 року;

- Вiдповiдi на запитання про митну оцiнку;

- Методи визначення митної вартостi товарiв. Частина XI: Митна оцiнка товарiв. Глава 49: Загальнi положення (Митний кодекс N 92-IV вiд 11.08.2002 року);

- Методичнi рекомендацiї застосування окремих положень Митного кодексу України щодо визначення митної вартостi товарiв, що ввозяться на митну територiю України;

- Роздiл XII. Митна вартiсть товарiв. Методи визначення митної вартостi товарiв;

- Пояснювальнi записки до концепцiї про реорганiзацiю тарифної системи України в 1996 - 2005 рр. у вiдповiдностi з вимогами ГАТТ/СОТ;

- Концепцiя трансформацiї митного тарифу України, 1996 - 2005 рр.;

- Розрахунок ставок експортного мита на живу худобу та шкiрсировину; та

- Пояснювальна записка до розрахунку ставок експортного мита на живу худобу та шкiрсировину.

Iмпортне/експортне регулювання

- Закон України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" N 959-XII вiд 16.04.91 року;

- Закон України "Про внесення змiни до Статтi 16 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть"" N 1315-IV вiд 20.11.2003 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" N 360-V вiд 16.11.2006 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину"" N 356-V 16.11.2006 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Статтi 9 Закону України "Про лiкарськi засоби" N 362-V вiд 16.11.2006 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на вiдходи та брухт чорних металiв" N 400-V вiд 30.11.2006 року;

- Закон України "Про внесення змiн до деяких законiв України щодо реєстрацiї транспортних засобiв" N 427-V вiд 06.12.2006 року;

- Закон України "Про ставки вивiзного (експортного) мита на брухт легованих чорних металiв, брухт кольорових металiв та напiвфабрикати з їх використанням" N 441-V вiд 13.12.2006 року;

- Закон України "Про вивiзне (експортне) мито на вiдходи та брухт чорних металiв" N 1105-V вiд 31 травня 2007 року;

- Закон України "Про ставки вивiзного (експортного) мита на брухт легованих чорних металiв, брухт кольорових металiв та напiвфабрикати з їх використанням" N 1106-V вiд 31 травня 2007 року;

- Закон України "Про внесення змiни до Статтi 2 Закону України "Про ставки вивiзного (експортного) мита на насiння деяких видiв олiйних культур" N 1113-V вiд 31 травня 2007 року;

- Указ Президента України "Про облiк окремих видiв зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) в Українi" N 659/94 вiд 07.11.94 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про розмiр державного збору за видачу iмпортних лiцензiй" N 893 вiд 02.08.96 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про подальше посилення контролю за ввезенням, вивезенням та перемiщенням транзитом через територiю України алкогольних напоїв i тютюнових виробiв, на якi встановлено акцизний збiр" N 938 вiд 12.08.96 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про внесення змiн до Правил ввезення транспортних засобiв на територiю України" N 1191 вiд 08.09.2004 року

- Указ Президента України "Про порядок застосування обмежень iмпорту товару вiдповiдно до норм i принципiв системи ГАТТ/СОТ" N 478/96 вiд 27.06.96 року;

- Вiдповiдi України на запитання щодо процедур лiцензування iмпорту;

- Перелiк товарiв, iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню у 1997 роцi; та

- Перелiк мiнiмальних рiвнiв iндикативних цiн на деякi види продукцiї, що експортуються з України у квiтнi 1997 року;

Засоби захисту торгiвлi

- Закон України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту" N 331-XIV вiд 22.12.98 року;

- Закон України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту" (Аналiз) N 330-XIV вiд 22.12.98 року;

- Закон України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту" N 330-XIV вiд 22.12.98 року (зi змiнами, внесеними Законом N 3027-IV вiд 01.11.2005 року);

- Закон України "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну" N 332-XIV вiд 22.12.98 року;

- Закон України "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну" N 332-XIV вiд 22.12.98 року (зi змiнами, внесеними Законом N 3028-IV вiд 01.11.2005 року);

- Проект Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про застосування засобiв захисту щодо iмпорту в Україну"";

- Проект Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту" (щодо процедурних питань антидемпiнгового розслiдування)" N 7117;

- Проект Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну" N 7127;

- Проект Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну" (стосовно порядку здiйснення спецiальних розслiдувань та застосування спецiальних заходiв);

- Проект Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту" (стосовно порядку здiйснення антидемпiнгових розслiдувань);

- Пояснювальнi записки до Проекту Закону України "Про субсидiї та компенсацiйнi заходи".

Стандарти, сертифiкацiя, технiчнi регламенти

- Закон України "Про метрологiю та метрологiчну дiяльнiсть" N 113/98-ВР вiд 11.02.98 року;

- Закон України "Про пiдтвердження вiдповiдностi" N 2406-III вiд 17.05.2001 року;

- Закон України "Про акредитацiю органiв з оцiнки вiдповiдностi" N 2407-III вiд 17.05.2001 року;

- Закон України "Про стандартизацiю" N 2408-III вiд 17.05.2001 року;

- Закон України "Про стандарти, технiчнi регламенти та порядок оцiнки вiдповiдностi" N 3164-IV вiд 01.12.2005 року;

- Закон України N 1107-V "Про внесення змiн до Закону України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" N 1107-V вiд 31 травня 2007 р.;

- Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України "Про стандартизацiю та сертифiкацiю" N 46-93 вiд 27.06.97 року (зi змiнами, внесеними Законом України N 333/97);

- Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України "Про державний нагляд за додержанням стандартiв, норм i правил та вiдповiдальнiсть за їх порушення" N 30-93 вiд 08.04.93 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi" N 1211 вiд 04.11.97 року;

- Наказ Державного комiтету України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики "Про затвердження Перелiку продукцiї, що пiдлягає обов'язковiй сертифiкацiї в Українi" N 28 вiд 01.02.2005 року;

- Проект Закону України "Про розроблення та застосування стандартiв, технiчних регламентiв та процедур оцiнки вiдповiдностi";

- Угода про спiвробiтництво мiж Державним комiтетом України з стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї та Нацiональним iнститутом США з стандартiв та технологiй вiд 28.05.94 року;

- Угода про спiвробiтництво у сферi стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї мiж Кабiнетом мiнiстрiв України та Урядом Туркменiстану вiд 07.04.98 року;

- Угода про спiвпрацю у сферi стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї мiж Урядом України та Урядом Росiйської Федерацiї вiд 12.04.94 року;

- Угода про спiвпрацю мiж Державним комiтетом України з стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї та Французькою Асоцiацiєю з стандартизацiї вiд 09.01.97 року;

- Угода про спiвпрацю у сферi стандартизацiї, сертифiкацiї, якостi та метрологiї мiж Кабiнетом мiнiстрiв України та Урядом Францiї вiд 24.04 97 року;

- Угода про спiвпрацю мiж Державним комiтетом України с стандартизацiї та Нацiональним iнститутом з технологiї та якостi Республiки Корея вiд 02.06.97 року;

- Правила обов'язкової сертифiкацiї дорожнiх транспортних засобiв, їх складових та приладдя (затвердженi Наказом Держстандарту України N 23 вiд 17.01.97 року);

- Правила обов'язкової сертифiкацiї будiвельних матерiалiв, виробiв та конструкцiй (затвердженi Рiшенням Державного комiтету України з стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї N 192 вiд 11.04.97 року);

- ДСТУ 3413-96 вiд 31.12.96 року "Процедура сертифiкацiї товарiв за системою УкрСЕПРО";

- Процедура визнання результатiв сертифiкацiї iмпортованих товарiв (Система сертифiкацiї УкрСЕПРО);

- ДСТУ 3414-96 Системи сертифiкацiї вiд 31.12.96 року;

- ДСТУ 3419-96 Системи сертифiкацiї УкрСЕПРО, системи сертифiкацiї якостi вiд 31.12.96 року;

- Державний стандарт України нацiональної системи стандартизацiї щодо "Правил надання iнформацiї торгiвельним партнерам України";

- Державний стандарт Союзу РСР N ОКП 92 6130 вiд 01.01.98 року "Риба заморожена" (ДСТУ N 1168-86);

- Технiчний регламент про оцiнку вiдповiдностi безпеки низьковольтного обладнання, зареєстрованого пiд N 448/9047 вiд 07.04.2004 року;

- Повiдомлення щодо домовленостей, досягнутих членом СОТ з iншою країною або країнами з питань, пов'язаних з технiчними регламентами, стандартами або процедурами пiдтвердження вiдповiдностi; та

- Система сертифiкацiї УкрСЕПРО.

Санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи

- Закон України "Про внесення змiни до Статтi 26 Закону України "Про безпеку та якiсть харчових продуктiв" N 1104-V вiд 31 травня 2007 року;

- Закон України "Про державну систему бiобезпеки при створеннi, випробуваннi, транспортуваннi та використаннi генетично модифiкованих органiзмiв" N 1103-V вiд 31 травня 2007 року;

- Закон України "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв i продовольчої сировини" N 771/97-ВР вiд 23.12.97 року;

- Закон України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення" N 4004-XII вiд 24.02.94 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення" N 3037-III вiд 07.02.2002 року;

- Закон України "Про безпеку i якiсть харчових продуктiв" N 2809-IV вiд 06.09.2005 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про ветеринарну медицину" N 2775-III вiд 15.11.2001 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про ветеринарну медицину" N 361-V вiд 16.11.2006 року;

- Закон України "Про карантин рослин" N 3348-XII вiд 30.06.93 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про карантин рослин";

- Закон України "Про внесення змiн до деяких законiв України щодо пестицидiв i агрохiмiкатiв" N 1628-IV вiд 18.03.2004 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Статтi 7 Закону України "Про пестициди та агрохiмiкати" N 335-V вiд 14.11.2006 року;

- Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дiю Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про ветеринарну медицину" N 567/96-ВР вiд 05.12.96 року;

- Постанова Верховної Ради України "Про введення в дiю Закону України "Про вiдповiдальнiсть пiдприємств, установ та органiзацiй за порушення законодавства про ветеринарну медицину" N 569/96-ВР вiд 05.12.96 року;

- Наказ Мiнiстерства охорони здоров'я України "Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санiтарно-гiгiєнiчної експертизи" N 247 вiд 09.10.2000 року;

- Наказ Мiнiстерства аграрної полiтики України та Державного департаменту ветеринарної медицини "Про внесення змiн до Ветеринарних вимог щодо iмпорту в Україну вантажiв, пiдконтрольних службi державної ветеринарної медицини" N 52 вiд 27.09.2002 року;

- Наказ Мiнiстерства аграрної полiтики та Державного департаменту ветеринарної медицини "Про затвердження вартостi робiт" N 88 вiд 05.10.2005 року;

- Правила видачi ветеринарних документiв для вантажiв, що пiдлягають обов'язковому ветеринарному контролю (з додатками), затвердженi Наказом Головного державного iнспектора ветеринарної медицини України N 27 вiд 07.08.97 року;

- Ветеринарнi вимоги до iмпортування породистої худоби, коней, птицi, риби, хутряних тварин та бджiл в Україну, затвердженi Наказом Головного державного iнспектора ветеринарної медицини України N 39 вiд 20.10.99 року;

- Перелiк харчових добавок, дозволених для використання в Українi, затверджений Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 12 вiд 04.01.99 року;

- Проект Закону України "Про створення, випробовування, перевезення та практичне використання генетично модифiкованих органiзмiв;

- Проект Закону "Про внесення змiн до Закону України "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв i продовольчої сировини" N 6292 вiд 14.12.2000 року;

- Проект Закону "Про внесення змiн до Закону України "Про ветеринарну медицину";

- Проект Закону "Про ветеринарну медицину" N 3276 вiд 22.12.2005 року;

- Проект Закону "Про внесення змiн до Закону України "Про карантин рослин";

- Проект Закону "Про внесення змiн до певних законодавчих актiв України";

- Проект Закону "Про внесення змiн до Закону України "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв i продовольчої сировини";

- Проект Закону України "Про м'ясо та м'яснi продукти";

- Спецiальнi види прикордонного контролю: ветеринарний, карантин та екологiчний; та

- Узагальнений перелiк шкiдникiв, хвороб рослин та бур'янiв, що пiдлягають карантину рослин в Українi;

Сiльське господарство

- Земельний кодекс України (нова редакцiя) N 2768-III вiд 25.10.2001 року;

- Закон України "Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв" N 481/95 вiд 19.12.95 року;

- Закон України "Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" N 758-XIV вiд 17.05.99 року;

- Закон України "Про стимулювання розвитку сiльського господарства на перiод 2001 - 2004 рокiв" N 2238-III вiд 18.01.2001 року;

- Закон України "Про молоко та молочнi продукти" N 1870-IV вiд 24.06.2004 року;

- Закон України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України" N 1877-IV вiд 24.06.2004 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про державну пiдтримку сiльського господарства України"" N 401-V вiд 30.11.2006 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про молоко та молочнi продукти"" N 402-V вiд 30.11.2006 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" N 403-V вiд 30.11.2006 року;

- Закон України "Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини" N 404-V вiд 30.11.2006 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про впорядкування експорту живої худоби" N 71 вiд 15.01.96 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про утворення Державної акцiонерної компанiї "Хлiб України" N 1000 вiд 22.08.96 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про заходи щодо проведення заставних операцiй iз зерном врожаю 2004 року" N 625 вiд 12.05.2004 року;

- Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України "Про реструктуризацiю ДАК "Хлiб України" N 604-р вiд 25.10.2002 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України N 690 вiд 15.05.2003 року "Про утворення державного пiдприємства "Агентство з реструктуризацiї заборгованостi пiдприємств агропромислового комплексу" N 690 вiд 15.05.2003 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про деякi питання державного регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" N 868 вiд 02.06.2000 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про заходи щодо стабiлiзацiї та розвитку тваринництва i птахiвництва на 2001 - 2004 роки" N 799 вiд 11.07.2001 року;

- Проект Закону "Про внесення змiн до Закону України "Про державне регулювання iмпорту сiльськогосподарської продукцiї" вiд 18.04.2000 року; та

- Данi про експорт живої худоби в 1995 року та першому кварталi 1996 року

Державнi закупiвлi

- Закон України "Про державне замовлення для задоволення прiоритетних державних потреб" N 493/95-ВР вiд 22.12.95 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про Порядок формування та розмiщення державних замовлень на поставку продукцiї для державних потреб i контролю за їх виконанням" N 266 вiд 29.02.96 року;

- Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України з питань закупiвлi товарiв, робiт i послуг за державнi кошти" N 424-V вiд 11 березня 2007 року;

- Проект Закону України "Про закупiвлю товарiв, робiт та послуг для нацiональних потреб" вiд 1998 року.

Захист прав iнтелектуальної власностi

- Закон України "Про авторське право i сумiжнi права" N 3792-XII вiд 23.12.93 року;

- Закон України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг" N 3689-XII вiд 15.12.93 року;

- Остання редакцiя Закону України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг";

- Закон України "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi" N 3687-XII вiд 15.12.93 року;

- Постанова Верховної Ради України "Про введення в дiю Закону України "Про охорону прав на промисловi зразки" N 3770-XII вiд 23.12.93 року;

- Закон України "Про охорону прав на сорти рослин (висновок)". Постанова Верховної Ради України N 3117-XII вiд 21.04.93 року;

- Постанова Верховної Ради України "Про введення в дiю Закону України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг" N 3771-XII вiд 23.12.93 року (Резюме);

- Постанова Верховної Ради України "Про введення в дiю Закону України "Про охорону прав на винаходи та кориснi моделi" N 3769-XII вiд 15.12.93 року (Резюме);

- Закон України N 3116-XII вiд 21.04.93 року "Про захист прав на сорти рослин" N 3116-XII вiд 21.04.93 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України N 3687-XII "Про захист прав на винаходи i кориснi моделi" N 1771-III вiд 01.06.2000 року;

- Закон України "Про захист прав на зазначення походження товарiв" N 752-XIV вiд 16.06.99 року;

- Закон України "Про внесення змiни до Статтi 8 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв" N 316-V вiд 02.11.2006 року;

- Закон України "Про охорону прав на промисловi зразки" N 3688-XII вiд 15.12.93 року (Резюме);

- Закон України "Про охорону прав на топографiї iнтегральних мiкросхем" N 621/97-ВР вiд 05.11.97 року;

- Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо посилення вiдповiдальностi за порушення прав на об'єкти права iнтелектуальної власностi" N 2362-III вiд 05.04.2001 року;

- Закон України "Про приєднання України до Договору Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi про виконання i фонограми" N 2732-III вiд 20.09.2001 року;

- Закон України "Про приєднання України до Мiжнародної конвенцiї про охорону iнтересiв виконавцiв, виробникiв фонограм i органiзацiй мовлення" N 2730-III вiд 20.09.2001 року;

- Закон України "Про приєднання України до Договору Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi про авторське право" N 2733-III вiд 20.09.2001 року;

- Закон України "Про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть в Українi" N 2658-III вiд 12.07.2001 року;

- Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо правової охорони iнтелектуальної власностi" N 850-IV вiд 22.05.2003 року;

- Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України (щодо впорядкування дiяльностi, пов'язаної з виробництвом та iмпортом дискiв для систем лазерного зчитування (дискiв лазерного зчитування), обладнання або сировини для їхнього виготовлення)" N 2734-IV вiд 06.06.2005 року;

- Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо правової охорони iнтелектуальної власностi стосовно виконання вимог, пов'язаних iз вступом України до СОТ" N 1111-V вiд 31 травня 2007 року;

- Указ Президента України "Про впорядкування торгiвлi деякими пiдакцизними товарами, пов'язаними з використанням аудiовiзуальних творiв та примiрникiв фонограм" N 491/98 вiд 20.05.98 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про перелiк вiдомостей, що не становлять комерцiйної таємницi" N 611 вiд 09.08.93 року;

- Закон України "Про розповсюдження примiрникiв аудiовiзуальних творiв, фонограм, вiдеограм, комп'ютерних програм, баз даних" N 1587-III вiд 23.03.2000 року;

- Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо охорони прав iнтелектуальної власностi" N 1404-IV вiд 03.02.2004 року;

- Проект Закону України "Про особливостi державного регулювання господарської дiяльностi у сферi виробництва, експорту та iмпорту дискiв для лазерних систем зчитування" N 6251-1 вiд 22.12.2000 року;

- Проект Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про авторське право та сумiжнi права" N 1106 вiд 28.05.98 року;

- Проект Закону "Про внесення змiн до арбiтражно-процесуального кодексу України" N 4233 вiд 22.12.99 року (редакцiя вiд 5 грудня 2000 року);

- Проект Закону України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України у сферi iнтелектуальної власностi (щодо виконання зобов'язань, взятих в рамках вступу України до СОТ";

- Проект Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України "Про порядок оплати збору за придбання, введення в дiю та захисту прав iнтелектуальної вартостi на сорти рослин";

- Проект Порядку оплати збору за придбання, введення в дiю та захисту прав iнтелектуальної вартостi на сорти рослин";

- Таблиця Державної патентної агенцiї "Вiдповiднiсть законодавства України вимогам Угоди ТРIПС у сферi охорони iнтелектуальної власностi"; та

- Таблиця Державної агенцiї авторського права та сумiжних прав "Про вiдповiднiсть законодавства України вимогам ТРIПС у сферi авторського права та сумiжних прав".

Регулювання надання послуг

- Кодекс торговельного мореплавства України N 176/95-ВР вiд 23.05.95 року;

- Закон України "Про страхування" N 85/96-ВР вiд 07.03.96 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про страхування"" N 2774-IV вiд 6 липня 2005 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про внесення змiн до Закону України N 357-V вiд 16 листопада 2006 року "Про страхування" вiд 31 травня 2007 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про страхування" N 1110-V вiд 07.03.96 року;

- Закон України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" N 2121 вiд 07.12.2000 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть"" N 358-V вiд 16.11.2006 року;

- Закон України "Про аудиторську дiяльнiсть" N 3125-XII вiд 22.04.93 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про аудиторську дiяльнiсть" N 2738-IV вiд 06.07.2005 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про аудиторську дiяльнiсть" N 140-V вiд 14.09.2006 року;

- Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про адвокатуру" N 355-V вiд 16.11.2006 року;

- Закон України "Про поштовий зв'язок" N 2759-III вiд 04.10.2001 року;

- Закон України "Про телекомунiкацiї" N 1280-IV вiд 18.11.2003 року;

- Наказ Мiнiстерства зовнiшнiх економiчних зв'язкiв "Про затвердження Iнструкцiї про порядок реєстрацiї представництв iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi в Українi" N 34/1059 вiд 18.01.96 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження Порядку державної акредитацiї закладу охорони здоров'я" N 765 вiд 15.06.97 року iз змiнами та доповненнями внесеними Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 678 вiд 21.06.2001 року;

- Лiцензiйнi умови провадження господарської дiяльностi з медичної практики, затвердженi Наказом Державного комiтету України з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва, Мiнiстерства охорони здоров'я N 38/63 вiд 16.02.2001 року

- Проект Закону "Про внесення змiн до Закону України "Про страхування" N 2021-д;

- Проект Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про телебачення та радiомовлення" N 3505;

- Проект Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про аудиторську дiяльнiсть" N 1282-I вiд 18.09.2002 року;

- Проект Закону України "Про iпотеку" N 2555-д вiд 13.02.2002 року;

- Поточний стан банкiвської системи України;

- Обсяг послуг, що надається населенню України;

- Перелiк побутових послуг вiдповiдно до типу; та

- Анкета з базових послуг телекомунiкацiй.

Торгiвельнi угоди

- Тимчасова Угода з торгiвлi та сумiжних питань мiж Європейським Союзом та Україною;

- Угода про партнерство i спiвпрацю мiж Європейським Союзом та його членами, та Україною, з укладенням Протоколу про взаємну допомогу адмiнiстративних органiв у митних питаннях, в тому числi обмiн листами та декларацiями вiд 14.06.94 року;

- Двi торгiвельнi угоди з країнами колишнього СРСР та три юридичнi тексти українською мовою;

- Угода про загальнi умови та механiзми пiдтримки розвитку промислового спiвробiтництва пiдприємств та галузей країн-членiв Спiвдружностi незалежних держав вiд 23.12.93 року;

- Протокол А щодо визначення походження товарiв та методiв адмiнiстративної спiвпрацi до Угоди мiж Україною та Республiкою Латвiя вiд 21.11.95;

- Угода про вiльну торгiвлю мiж Урядом України та Урядом Республiки Вiрменiя вiд 07.10.94 року;

- Угода про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Азербайджан вiд 28.07.95 року;

- Угода про вiльну торгiвлю мiж Урядом України та Урядом Республiки Бiлорусь вiд 17.12.92 року;

- Протокол до Угоди про вiльну торгiвлю щодо виключень з режиму вiльної торгiвлi мiж Урядом України та Урядом Республiки Бiлорусь вiд 13.02.95 року;

- Угода про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Естонiя вiд 24.05.95 року;

- Протокол А щодо визначення походження товарiв та методiв адмiнiстративного спiвробiтництва мiж Україною та Республiкою Естонiя вiд 24.05.95 року;

- Угода про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Грузiя вiд 09.01.95 року;

- Угода про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Казахстан вiд 17.09.94 року;

- Угода про вiльну торгiвлю мiж Україною та Киргизькою Республiкою вiд 26.05.95 року;

- Угода про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Латвiя вiд 21.11.95 року;

- Протокол А щодо визначення походження товарiв та методiв адмiнiстративного спiвробiтництва до Угоди мiж Україною та Республiкою Латвiя вiд 21.11.95 року;

- Протокол Б щодо Угоди про торгiвлю сiльськогосподарською продукцiєю мiж Україною та Республiкою Латвiя вiд 21.11.95 року;

- Меморандум про розумiння до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Литва вiд 04.08.93 року;

- Угода про вiльну торгiвлю мiж Україною та Республiкою Литва вiд 04.08.93 року;

- Протокол до Угоди про вiльну торгiвлю стосовно виключень з режиму вiльної торгiвлi мiж Україною та Республiкою Литва вiд 14.10.94 року;

- Угода про вiльну торгiвлю мiж Урядом України та Урядом Республiки Молдова вiд 29.08.95 року;

- Протокол до Угоди мiж Урядом України та Урядом Республiки Молдова про правила визначення країни походження товарiв вiд 29.08.95 року;

- Протокол до Угоди мiж Урядом України та Урядом Республiки Молдова про реекспорт товарiв та процедури видачi лiцензiй на реекспорт вiд 29.08.95 року;

- Угода про вiльну торгiвлю мiж Урядом України та Урядом Росiйської Федерацiї вiд 24.06.93 року;

- Протокол до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Урядом України та Урядом Росiйської Федерацiї вiд 24.06.93 року;

- Протокол до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Урядом України та Урядом Росiйської Федерацiї вiд 14.11.97 року;

- Угода про вiльну торгiвлю мiж Урядом України та Урядом Туркменистану вiд 05.11.94 року;

- Угода про вiльну торгiвлю мiж Урядом України та Урядом Республiки Узбекистан вiд 29.12.94 року;

- Протокол до Угоди про вiльну торгiвлю мiж Урядом України та Урядом Республiки Узбекистан щодо виключень з режиму вiльної торгiвлi вiд 18.04.97 року;

- Угода мiж Кабiнетом мiнiстрiв України та Урядом Росiйської Федерацiї про виробничу спiвпрацю вiд 24.04.98 року.

Рiзне

- Данi про iмпорт-експорт за одинадцять мiсяцiв 1994 року;

- Данi про зовнiшню торгiвлю товарами та послугами за 1994 року (28 таблиць);

- Статистична iнформацiя (таблицi) про зовнiшню торгiвельний оборот України в 1996 року;

- Процес вступу України до СОТ: Коротка довiдка, травень 1998 року;

- Три Закони України та Постанови українською мовою.

Законодавчi акти, що втратили чиннiсть, наданi Україною

- Закон України "Про Державну програму заохочення iноземних iнвестицiй в Українi " N 3744-XII вiд 17.12.93 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про заходи щодо реалiзацiї Закону України "Про Державну програму заохочення iноземних iнвестицiй в Українi"" N 203 вiд 31.03.94 року;

- Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України "Про режим iноземного iнвестування" N 55-93 вiд 20.05.93 року;

- Проект перекладу Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України "Про режим iноземного iнвестування" N 55-93 вiд 20.05.93 року;

- Закон України "Про обмеження монополiзму та недопущення недобросовiсної конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi" N 2132-XII вiд 18.02.92 року;

- Витяг з Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 року" вiд 02.02.94 року;

- Указ Президента України "Про державну пiдтримку перiодичних видань у 1996 року" N 148/96 вiд 24.02.96 року;

- Постанова Верховної Ради України "Про вдосконалення механiзму приватизацiї в Українi i посилення контролю за її проведенням" N 149/94-ВР вiд 29.07.94 року;

- Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України "Про особливостi приватизацiї майна у агропромисловому комплексi" N 51-93 вiд 17.05.93 року;

- Указ Президента України "Про прискорення процесу приватизацiї майна у агропромисловому секторi" N 66/95 вiд 19.01.95 року;

- Постанова Верховної Ради України "Про вдосконалення механiзму приватизацiї в Українi i посилення контролю за її проведенням" N 149/94 вiд 29.07.94 року;

- Постанова Верховної Ради України "Про перелiк товарiв (продукцiї), на якi встановлюється акцизний збiр, та ставки цього збору" N 3951-XII вiд 04.02.94 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про внесення змiн до перелiку товарiв (продукцiї), на якi встановлюється акцизний збiр, та ставок цього збору " N 526 вiд 05.08.94 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження умовних фiксованих ставок акцизного збору " N 969 вiд 01.12.95 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження Порядку справляння податку на додану вартiсть та акцизного збору у разi ввезення товарiв на митну територiю України" N 66 вiд 27.01.97 року;

- Митний кодекс України N 1970-XII вiд 12.12.91 року;

- Проект Митного кодексу України;

- Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України з митних питань" N 3892-XII вiд 28.01.94 року;

- Наказ Державного митного комiтету України "Про Порядок митного оформлення товарiв, що iмпортуються в Україну суб'єктами пiдприємницької дiяльностi, якi користуються податковими пiльгами" N 1 вiд 03.01.96 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про внесення змiн до ставок ввiзного мита на окремi види товарiв" N 577 вiд 22.08.94 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про змiни на ставки ввiзного мита на товари" N 285 вiд 03.05.94 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про внесення змiн до ставок ввiзного мита на окремi види товарiв та до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 3 травня 1994 року N 285" N 622 вiд 10.08.95 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про внесення змiн до ставок ввiзного мита на окремi види товарiв, якi не виробляються в Українi" N 192 вiд 12.02.96 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про внесення змiн до ставок ввiзного мита на окремi види товарiв та до деяких рiшень Уряду України" N 360 вiд 27.03.96 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про внесення змiн до ставок ввiзного мита на окремi види товарiв" N 43 вiд 21.01.97 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про внесення змiн до ставок митних зборiв" N 133 вiд 02.03.94 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про порядок застосування номерної транзитної стрiчки, розмiр та порядок справляння плати за зазначення нею пiдакцизних товарiв, якi перемiщуються транзитом через територiю України" N 952 вiд 29.11.95 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про порядок внесення обов'язкових платежiв у разi iмпорту окремих видiв товарiв" N 52 вiд 23.01.97 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про внесення змiн до ставок iмпортного мита на окремi види товарiв" N 64 вiд 27.01.97 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про мiнiмальну митну вартiсть iмпортних тютюнових виробiв" N 63 вiд 27.01.97 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження Порядку визначення митної вартостi товарiв та iнших предметiв у разi перемiщення їх через митний кордон України" N 1598 вiд 05.10.98 року;

- Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України "Про дiяльнiсть Митно-тарифної ради України" N 343-р вiд 16.05.94 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про перелiк товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає квотуванню i лiцензуванню у 1994 роцi" N 1046 вiд 17.12.93 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про внесення змiн до Постанови Кабiнету мiнiстрiв України N 1046 вiд 17.12.93 року" N 146 вiд 04.03.94 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про внесення змiн до Постанови Кабiнету мiнiстрiв України N 1046 вiд 17.12.93 року" N 249 вiд 27.04.94 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про перелiк товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає квотуванню та лiцензуванню у 1995 року" N 35 вiд 18.01.95 року;

- Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України "Про квотування i лiцензування експорту товарiв (робiт, послуг)" N 6-93 вiд 12.01.93 року;

- Номенклатура товарiв, експорт яких пiдлягає квотуванню та лiцензуванню у 1993 року (затверджена Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України N 6-93) вiд 12.01.93 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про лiбералiзацiю експортних операцiй" N 734 вiд 24.10.94 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про внесення змiн до окремих рiшень Уряду України" N 222 вiд 31.03.95 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про перелiки товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає квотуванню i лiцензуванню у 1998 роцi" N 7 вiд 05.01.98 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про перелiки товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає квотуванню i лiцензуванню у 1997 роцi" N 310 вiд 04.04.97 року;

- Наказ Мiнiстерства зовнiшньоекономiчних зв'язкiв та торгiвлi України "Про затвердження Положення про порядок лiцензування експорту товарiв у 1996 роцi та Положення про порядок лiцензування iмпорту товарiв у 1996 роцi" N 134-а вiд 26.02.96 року, зареєстрований у Мiнiстерствi юстицiї України пiд номером 115/1140;

- Наказ Мiнiстерства економiки та з питань європейської iнтеграцiї України "Про затвердження перелiку мiнiмальних рiвнiв iндикативних цiн на деякi види продукцiї, що експортується з України у травнi 2003 року" N 112 вiд 30.04.2003 року;

- Указ Президента України "Про iндикативнi цiни на товари при здiйсненнi суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi України експертно-iмпортних операцiй" N 691/94 вiд 18.11.94 року;

- Наказ Мiнiстерства зовнiшньоекономiчних зв'язкiв та торгiвлi України "Про заходи МЗЕЗторгу щодо виконання Указу Президента України вiд 9 грудня 1995 року N 1140/95" N 25 вiд 17.01.96 року;

- Указ Президента України "Про регулювання бартерних (товарообмiнних) операцiй у галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi" N 84/95 вiд 27.01.95 року;

- Указ Президента України "Про внесення змiн до Указу Президента України вiд 27 сiчня 1995 року N 84" N 1163/95 вiд 19.12.95 року;

- Указ Президента України "Про додатковi заходи щодо регулювання бартерних (товарообмiнних) операцiй у галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi" N 660/95 вiд 26.07.95 року;

- Указ Президента України "Про заходи щодо запобiгання експорту товарiв походженням з України за цiнами, що можуть розглядатися як демпiнговi, та врегулювання торговельних спорiв" N 475/94 вiд 25.08.94 року;

- Проект Указу Президента України "Про порядок застосування охоронних заходiв згiдно з принципами та дисциплiнами ГАТТ/СОТ";

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про заходи щодо поетапного впровадження в Українi вимог директив Європейського Союзу, санiтарних, екологiчних, ветеринарних, фiтосанiтарних норм та мiжнародних i європейських стандартiв" N 244 вiд 19 березня 1997 року;

- Наказ Державного комiтету стандартизацiї України "Про затвердження Порядку проведення робiт iз сертифiкацiї продукцiї iноземного виробництва, що виготовляється серiйно" N 633 вiд 18.08.98 року;

- Проект Закону "Про оцiнку вiдповiдностi" N 6013 вiд 04.08.2000 року;

- Проект Закону "Про акредитацiю органiв оцiнки вiдповiдностi" N 6014 вiд 04.08.2000 року;

- Проект Закону "Про стандартизацiю" N 6130 вiд 05.10.2000 року;

- Порядок проведення державної санiтарно-гiгiєнiчної експертизи щодо розробки, виробництва i застосування продукцiї, яка може негативно впливати на здоров'я людини, затверджений Наказом Мiнiстерства охорони здоров'я N 190 вiд 20.10.95 року;

- Проект Закону України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України у сферi ветеринарної медицини;

- Закон України "Про iмпорт тростинового цукру сирцю в Україну в 2001 року" N 2462-III вiд 29.05.2001 року;

- Указ Президента України "Про державний контракт на сiльськогосподарську продукцiю на 1995 рiк" N 51/95 вiд 16.01.95 року;

- Указ Президента України "Про заходи реформування в сiльському господарствi" N 63/95 вiд 18.01.95 року;

- Указ Президента України "Про невiдкладнi заходи щодо прискорення земельної реформи у сферi сiльськогосподарського виробництва" N 666/94 вiд 10.11.94 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про порядок вивезення за межi України сортового та гiбридного насiння олiйних культур" N 920 вiд 21.11.95 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження статуту ДАТ "Хлiб України" N 1375 вiд 12.11.96 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про Порядок використання коштiв державного лiзингового фонду на придбання вiтчизняної сiльськогосподарської технiки та двигунiв до неї" N 25 вiд 15.01.98 року;

- Указ Президента України "Про заходи щодо стабiлiзацiї ситуацiї на споживчому ринку та розвитку тваринництва у 2001 - 2002 роках" N 100/2001 вiд 17.02.2001 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про порядок формування та розмiщення державного контракту i державного замовлення у 1994 роцi" N 932 вiд 12.11.93 року;

- Указ Президента України "Про державний контракт та державне замовлення на 1994 року" N 489/93 вiд 28.10.93 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про забезпечення експорту продукцiї у межах державного контракту на 1994 рiк" N 140 вiд 02.03.94 року;

- Указ Президента України "Про державнi контракти на 1995 рiк" N 62/95 вiд 19.01.95 року;

- Наказ Мiнiстерства економiки України "Про затвердження Положення про порядок органiзацiї на конкурснiй основi закупок продукцiї для державних потреб за державним контрактом" N 102 вiд 03.07.95 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про органiзацiю та проведення торгiв (тендерiв) у сферi державних закупiвель товарiв (робiт, послуг)" N 694 вiд 28.06.97 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про внесення змiн i доповнень до деяких постанов Кабiнету Мiнiстрiв України з питань створення єдиної системи державних закупiвель товарiв (робiт, послуг)" N 657 вiд 07.05.98 року;

- Проект Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України "Про органiзацiю та проведення мiжнародних тендерiв у сферi державних закупiвель стосовно iмпорту товарiв/послуг/робiт в Україну";

- Проект Указу Президента України "Про органiзацiю та проведення мiжнародних тендерiв у сферi державних закупiвель стосовно iмпорту товарiв/послуг/робiт в Україну";

- Пояснювальнi записки до Проекту Указу Президента України "Про органiзацiю та проведення мiжнародних тендерiв у сферi державних закупiвель стосовно iмпорту товарiв/послуг/робiт в Україну";

- Пояснювальна записка до Проекту Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.06.97 року "Про органiзацiю та проведення мiжнародних аукцiонiв (тендерiв) у сферi державних закупiвель стосовно iмпорту товарiв/послуг/робiт iноземного походження, та заходи регулювання процедури органiзацiї та проведення мiжнародних тендерiв з державних закупiвель товарiв (послуг) iноземного походження в Українi";

- Закон України "Про внесення змiн до Цивiльного кодексу України" N 3942-XII вiд 04.02.94 року;

- Додаток до Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України N 806 вiд 28.09.93 року "Про перелiк родiв i видiв рослин, на сорти яких видаються патенти";

- Проект Закону України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України про посилення вiдповiдальностi за порушення прав на об'єкти прав iнтелектуальної власностi" N 5213 вiд 23.03.2000 року;

- Проект Закону України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України про iнтелектуальну власнiсть";

- Закон України "Про зв'язок" N 160/95 вiд 16.05.95 року;

- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження на 1996 рiк плану першочергових заходiв щодо забезпечення процесу приєднання України до Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ) та вступу до Свiтової органiзацiї торгiвлi (СОТ)" N 329 вiд 18.03.96 року;

- Указ Президента України "Про Мiжвiдомчу комiсiю з питань приєднання України до Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi та вступу до Свiтової органiзацiї торгiвлi" N 135/96 вiд 19.02.96 року.

Таблиця 3: Основнi державнi пiдприємства за видом дiяльностi (сiчень 2007)

N	Основнi державнi пiдприємства	Iмпорт/Експорт товарiв	Торгiвля вiд iменi держави (Так/Нi)	Державна власнiсть	Санкцiонована державою монополiя на торгiвлю
1.	Державний концерн "Укрспирт"	Експорт спирту етилового	Нi	100 %	Так (тiльки спирт етиловий)
2.	Державна акцiонерна компанiя "Лiки України"	Експорт/iмпорт фармацевтичних речовин та медичної продукцiї. Головний постачальник наркотичних та психотропних речовин вiтчизняного виробництва для населення та закладiв охорони здоров'я	НI	100 %	Так (тiльки певнi види наркотичних речовин)
3.	Нацiональна акцiонерна компанiя "Нафтогаз України"	Експорт/iмпорт нафтопродуктiв та природного газу, послуги з транспортування	Так	100 %	Так (тiльки на iмпорт природного газу - на даний час 2 пiдприємства iмпортують газ в Україну "Укргазенерго" (недержавна форма власностi) та Нафтогаз
4.	Державна акцiонерна компанiя "Хлiб України"	Експорт/iмпорт зерна	Нi	100 %	Нi
5.	Нацiональна акцiонерна компанiя "Украгролiзинг"	Органiзацiя та контроль за лiзинговими операцiями в агропромисловому комплексi, що здiйснюються за договорами, укладеними дирекцiєю державного лiзингового фонду. Органiзацiя фiрмового обслуговування сiльськогосподарської технiки тракторiв, автомобiлiв i обладнання. Органiзацiя торгiвлi для проведення розрахункiв за поставлену сiльськогосподарську технiку, трактори, автомобiлi, обладнання i запаснi частини	Нi	100 %	НI
6.	Вiдкрите акцiонерне товариство "Укртранснафта"	Входить до складу "Нафтогаз України"	Нi	100 %	-
7.	Вiдкрите акцiонерне товариство "Укрнафта"	Входить до складу "Нафтогаз України"	Нi	50 % + 1 акцiя	-
8.	Дочiрня компанiя Нацiональної акцiонерної компанiї "Нафтогаз України" - "Укргазвидобування"	Входить до складу "Нафтогаз України"	Нi	100 %	-
9.	Дочiрня компанiя Нацiональної акцiонерної компанiї "Нафтогаз України" - "Укргазвидобування"	Входить до складу "Нафтогаз України"	Нi	100 %	-
10.	Дочiрня компанiя Нацiональної акцiонерної компанiї "Нафтогаз України" - "Газ України"	Основнi завдання ДК "Газ України": Реалiзацiя природного та скрапленого газу на територiї України населенню, комунально-побутовим пiдприємства, бюджетним органiзацiям, а також промисловим споживачам, енергогенеруючим компанiям Мiнпаливенерго та iншим суб'єктам пiдприємницької дiяльностi; забезпечення розрахункiв за газ; експлуатацiя та розвиток систем газопостачання, розподiльних газових мереж, споруд та обладнання на них	Нi	100 %	-
11.	Державне пiдприємство "Нацiональна енергетична компанiя "Укренерго"	Управлiння державними електростанцiями України. Не здiйснює торгiвельної дiяльностi	Нi	100 %	Нi
12.	Державне пiдприємство "Нацiональна атомна енергогенеруюча компанiя "Енергоатом"	Експорт/iмпорт ядерного палива, електроенергiї	Нi	100 %	НI
13.	Український державний центр по експлуатацiї спецiалiзованого рухомого складу "Укрспецвагон"	Входить до складу "Укрзалiзницi". Надання транспортно-експедицiйних послуг пiд час перевезення експортно-iмпортних, транзитних та iнших вантажiв	Нi	100 %	НI
14.	Державна адмiнiстрацiя "Укрзалiзниця"	Транспортнi послуги. Не здiйснює торгiвельної дiяльностi	Нi	100 %	-
15.	Державне територiально-галузеве об'єднання "Пiвденно-захiдна залiзниця"	Входить до складу "Укрзалiзницi". Не здiйснює торгiвельної дiяльностi	Нi	100 %	-
16.	Львiвська залiзниця	Входить до складу "Укрзалiзницi". Не здiйснює торгiвельної дiяльностi	Нi	100 %	-
17.	Одеська залiзниця	Входить до складу "Укрзалiзницi". Не здiйснює торгiвельної дiяльностi	Нi	100 %	-
18.	Пiвденна залiзниця	Входить до складу "Укрзалiзницi". Не здiйснює торгiвельної дiяльностi	Нi	100 %	-
19.	Державне пiдприємство Приднiпровська залiзниця	Входить до складу "Укрзалiзницi". Не здiйснює торгiвельної дiяльностi	Нi	100 %	-
20.	Державне пiдприємство Донецька залiзниця	Входить до складу "Укрзалiзницi". Не здiйснює торгiвельної дiяльностi	Нi	100 %	-
21.	Концерн радiомовлення, радiозв'язку та телебачення	Поширення теле- та радiосигналу. Не здiйснює торгiвельної дiяльностi	Нi		-
22.	Українське державне пiдприємство поштового зв'язку "Укрпошта"	Поштовий зв'язок. Не здiйснює торгiвельної дiяльностi	Нi	100 %	-
23.	Державна компанiя з утилiзацiї вiдходiв як вторинної сировини "Укрекокомресурси"	Збирання та утилiзацiя пакувальних матерiалiв та вiдходiв. Не здiйснює торгiвельної дiяльностi	Нi	100 %	-
24.	Українська державна корпорацiя "Укрзакордоннафтогазбуд"	Експорт/iмпорт природного газу, нафти та нафтопродуктiв	Нi	100 %	Нi
25.	Лiзингова компанiя "Укртранслiзинг"	Лiзинговi послуги. Не здiйснює торгiвельної дiяльностi	Нi	100 %	НI
26.	Державна компанiя "Укрспецекспорт"	Експорт та iмпорт продукцiї i послуг вiйськового та спецiального призначення	Так	100 %	Так
27.	Державне пiдприємство "Енергетична компанiя України"	Експорт/iмпорт товарi та послуг в енергетичному секторi: комплексiв енергетичного устаткування, енергоносiїв та електроенергiї	Нi	100 %	НI
28.	Державна корпорацiя "Енергоринок"	Експорт/iмпорт електроенергiї	Так	100 %	Нi
29.	Нацiональна акцiонерне компанiя "Надра України"	Проведення геологорозвiдувальних робiт. Не здiйснює торгiвельної дiяльностi	Нi	> 50 %	-

Таблиця 4: Комерцiйна дiяльнiсть ДАТ "Хлiб України"

Товариство продає зерно приватним товариствам на внутрiшньому ринку.

Структура клiєнтiв, яким Товариство продає зерно на зовнiшньому ринку:

Пiдприємства, якi є на 100 вiдсоткiв приватними, в тому числi:

- ТОВ "Альфред С. Топфер Iнтернешнл (Україна)" - 47,1 вiдсотка;

- ТОВ СП "Марк Мен Грейз" - 18,3 вiдсотка;

- "Агротехнологiя" - 10,6 вiдсотка;

- ТОВ "Луї Дрейфус Україна ЛТД" - 9,6 вiдсотка;

- "Юмекос" - 7,6 вiдсотка;

- "Нiдера" - 2,0 вiдсотка;

- "Гленкорн" - 1,1 вiдсотка; та

- Iншi - 3,7 вiдсотка

Головнi показники виробництва та комерцiйної дiяльностi ДАТ "Хлiб України" за дев'ять мiсяцiв 2004 року

N	Назва показника	За 9 мiсяцiв 2004 року	За 9 мiсяцiв 2003 року
1	Продукцiя у тисячах тон, в тому числi
	- борошно	225	201
	- крупи	16	16
	- комбiкорми	57	65
2	Загальний отриманий доход, мiльйонiв гривень, в тому числi чистий доход (надходження) вiд продажу продукцiї без ПДВ, мiльйонiв гривень	646 537	236 199
3	Собiвартiсть реалiзованої продукцiї, мiльйонiв гривень	503	179
4	Валовий прибуток, мiльйонiв гривень	34	19
5	Платежi до бюджету, мiльйонiв гривень	29	31
6	Середня чисельнiсть працюючих, осiб	9878	11091

Таблиця 6: Товари, цiни та тарифи на якi пiдлягають державному регулюванню

Коди товарiв	Опис товарiв, цiни (тарифи) на якi пiдлягають державному регулюванню	Форма або характер цiнового регулювання	Органи виконавчої влади, що здiйснюють регулювання	Нормативнi акти / перiод застосування (якщо застосовується)
12.12.91	Цукровий буряк Цукровий буряк вiтчизняного виробництва, закуплений виробниками цукру в межах квоти A	Затвердження мiнiмальних цiн (цiн, що пiдтримуються)	Кабiнет Мiнiстрiв України	Закон України N 758-XIV "Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" вiд 17 червня 1999 року та Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України (далi КМУ) N 868 "Про деякi питання державного регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" вiд 2 червня 2000 року, N 117 "Про деякi питання державного регулювання та реалiзацiї цукру" вiд 14 лютого 2004 року
0402.29 11	Граничнi межi прибутковостi та торгiвельнi надбавки для приготувань дитячого харчування	Встановлення граничних меж прибутковостi та торгiвельних надбавок	Рада Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та нормативнi акти органiв мiсцевого самоврядування
	Торгiвельнi надбавки на лiки та продукцiї медичного призначення, зазначенi у перелiку медичної продукцiї внутрiшнього та iноземного виробництва, цiни на якi пiдлягають державному регулюванню	Встановлення торгiвельних надбавок	Рада Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та нормативнi акти органiв мiсцевого самоврядування
Ex 17.01.99	Цукор, вироблений з цукрового буряку в Українi у межах квоти "A", де "Ex" позначає, що Україна застосовує цю цiнову полiтику тiльки до цукру, рафiнованого з цукрового буряку, виробленого в Українi у межах квоти "A", а не до всього рафiнованого цукру в межах 17.01.99	Затвердження мiнiмальних цiн (цiн, що пiдтримуються)	Кабiнет Мiнiстрiв України	Закон України N 758-XIV "Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" вiд 17 червня 1999 року та Постанови КМУ N 868 "Про деякi питання державного регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" вiд 2 червня 2000 року, N 117 "Про деякi питання державного регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" вiд 4 лютого 2004 року

2701 - 2710	Цiна на енергоносiї (вугiлля, брикети, звичайне пiчне паливо, гас, паливний торф, дрова, торф'янi брикети та скраплений газ), що постачається населенню для побутових потреб	Встановлення цiн та граничних меж прибутковостi або декларацiї	Рада Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та нормативнi акти органiв мiсцевого самоврядування
2711	Оптовi граничнi цiни пiдприємств на природний газ для потреб населення та бюджетних органiзацiй	Встановлення граничних розмiрiв оптових цiн	Нацiональна комiсiя регулювання електроенергетики України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Постанова НКРЕ N 337 "Про затвердження граничного рiвня оптової цiни на газ природний, що використовується для потреб населення, i тарифiв на послуги з транспортування та розподiлу газу природного для споживачiв України" вiд 18 березня 1999 року
	Роздрiбнi цiни на природний газ для потреб населення та промислових споживачiв	Встановлення роздрiбних цiн	Нацiональна комiсiя регулювання електроенергетики України	Постанова КМУ N 605 Деякi питання дiяльностi Нацiональної акцiонерної компанiї "Нафтогаз України" вiд 29.04.2006
2716	Тарифи на електроенергiю, яка постачається населенню для побутових потреб	Встановлення роздрiбних тарифiв	Нацiональна комiсiя регулювання електроенергетики України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Постанова Нацiональної комiсiї регулювання електроенергетики України (далi "НКРЕ") N 309 "Про тарифи на електроенергiю, що вiдпускається населенню i населеним пунктам" вiд 10 березня 1999 року Постанова Нацiональної комiсiї регулювання електроенергетики України N 707 вiд 26 вересня 2005 року
4901 - 4911	Норма прибутковостi виробництва (в обсязi 15 %) у разi публiкування друкованих матерiалiв за рахунок державного бюджету та доставки цих матерiалiв до споживачiв (норма прибутковостi в обсязi 5 %)	Встановлення норм прибутковостi	Встановлюються Мiнiстерством освiти та науки України, Держкомтелерадiо України та iншими центральними органами виконавчої влади, якi розмiщують державне замовлення на випуск друкованої продукцiї	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року

9021	Цiни на протезнi та ортопедичнi пристосування та технiчнi засоби для попереджувальних заходiв при iнвалiдностi та реабiлiтацiї	Встановлення цiни	Мiнiстерство працi України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року
	Цiни на товари для полювання, в тому числi дичина, що постачається на експорт	Встановлення цiни	Держкомлiсгосп України за погодженням з Мiнiстерством економiки України для всiх користувачiв мисливських угiдь	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року
	Цiни на мисливськi трофеї, здобутi iноземними громадянами	Встановлення граничних розмiрiв цiн	Держкомлiсгосп України за погодженням з Мiнiстерством економiки України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Наказ Держкомлiсгоспу України N 26 "Про затвердження граничних рiвнiв цiн на мисливськi трофеї, добутi iноземними громадянами, та граничних рiвнiв тарифiв на послуги, що їм надаються" вiд 28 лютого 2002 року

Таблиця 7: Послуги, на якi цiни та тарифи пiдлягають державному регулюванню

Опис товарiв та послуг, цiни (тарифи) на якi пiдлягають державному регулюванню	Форма та характер цiнового регулювання	Органи державної влади, що здiйснюють регулювання	Нормативнi акти
Тарифи на перевезення вантажiв залiзничним транспортом в межах України та вiдповiднi послуги	Встановлення тарифiв	Мiнiстерство транспорту України за погодженням з Мiнiстерством економiки України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Наказ Мiнiстерства транспорту України N 551 "Про затвердження Збiрника тарифiв на перевезення вантажiв залiзничним транспортом України i Коефiцiєнтiв, що застосовуються до тарифiв цього Збiрника" вiд 15 листопада 1999 року
Тарифи на роботи, пов'язанi з обробленням iноземних комерцiйних та транзитних вантажiв у морських та рiчкових портах (причалах), та платежi та збори за послуги, що надаються iноземним вантажам у морських та рiчкових портах України	Встановлення тарифiв	Мiнiстерство транспорту України за погодженням з Мiнiстерством економiки України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Наказ Мiнiстерства транспорту України N 392 "Про затвердження Збiрника тарифiв на комплекс робiт, пов'язаних з обробленням вантажiв у портах України" вiд 31 жовтня 1995 року
Тарифи на перевезення пасажирiв, багажу та вантажiв залiзничним транспортом мiжнародного та внутрiшнього сполучення (за винятком примiських перевезень)	Встановлення тарифiв	Мiнiстерство транспорту України за погодженням з Мiнiстерством економiки України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року, Наказ Мiнiстерства транспорту України N 853 "Про затвердження Тарифiв на перевезення пасажирiв, багажу та товаробагажу залiзничним транспортом у мiжнародному сполученнi Схiд - Захiд" вiд 2 грудня 2002 року та Наказ Мiнiстерства транспорту України N 103 "Про затвердження Тарифiв на перевезення пасажирiв, багажу та вантажобагажу залiзничним транспортом у внутрiшньодержавному сполученнi" вiд 19 лютого 2001 року
Тарифи на перевезення пасажирiв та багажу автобусами мiжмiських та мiжобласних маршрутiв	Встановлення граничних розмiрiв тарифiв	Мiнiстерство транспорту України за погодженням з Мiнiстерством економiки України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Наказ Мiнiстерства транспорту України N 380 "Про затвердження Тарифiв на проїзд пасажирiв i перевезення багажу в автобусах мiжмiських мiжобласних маршрутiв" вiд 22 липня 1999 року
Збори за аеронавiгацiйне обслуговування повiтряних суден у повiтряному просторi України	Затвердження ставок зборiв	Мiнiстерство транспорту України за погодженням з Мiнiстерством економiки України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Наказ Мiнiстерства транспорту України N 145 "Про затвердження ставок зборiв за аеронавiгацiйне обслуговування повiтряних суден у повiтряному просторi України" вiд 22 квiтня 1997 року
Збори аеропортiв за обслуговування повiтряних суден та пасажирiв в аеропортах України (приземлення та злiт судна поза встановленим часом та забезпечення безпеки судна)	Затвердження ставок зборiв	Мiнiстерство транспорту України за погодженням з Мiнiстерством економiки України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та 18 наказiв Мiнiстерства транспорту України (окремо стосовно кожного аеропорту).
Тарифи на послуги, пов'язанi з виплатою та доставкою пенсiй та грошової допомоги населенню, що сплачується з Пенсiйного фонду України	Встановлення тарифiв	Держкомзв'язок України за погодженням з Мiнiстерством економiки України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Наказ Державного комiтету зв'язку України N 120 "Про затвердження Граничних тарифiв на основнi послуги електрозв'язку та тарифiв на виплату державних пенсiй та грошової допомоги" вiд 7 червня 2002 року
Тарифи на водопостачання, що надається виробничою асоцiацiєю "Укрпромводчермет" та пiдприємством "Кривбаспромводпостачання"	Узгодження граничного рiвня тарифiв	Мiнiстерство промислової полiтики України за погодженням з Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Наказ Мiнiстерства промислової полiтики N 225 "Про вдосконалення регулювання тарифiв на послуги з подачi води" вiд 29 червня 1999 року
Граничнi розмiри плати за проживання у студентських гуртожитках	Встановлення граничного розмiру плати	Мiнiстерство освiти та науки України, Мiнiстерство охорони здоров'я та iншi мiнiстерства та центральнi органи виконавчої влади, до компетенцiї яких належать освiтнi установи, за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Наказ Мiнiстерства освiти та науки України, Мiнiстерства охорони здоров'я України та Мiнiстерства фiнансiв України N 453/362/260 "Про встановлення граничного розмiру плати за проживання в студентських гуртожитках" вiд 21 грудня 1998 року
Граничнi розмiри плати за проживання у гуртожитках системи Мiнiстерства внутрiшнiх справ України	Встановлення граничного розмiру плати	Мiнiстерство внутрiшнiх справ України за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року
Тарифи на транспортування природного газу, нафти, нафтопродуктiв, амiаку та етиленовi речовини, що постачаються споживачам України магiстральними трубопроводами	Встановлення тарифiв	Нацiональна комiсiя регулювання електроенергетики	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Постанов НКРЕ N 1092 "Про тарифи на транспортування нафти магiстральними трубопроводами через територiю України" вiд 26 серпня 1999 року, N 73 "Про затвердження тарифiв на транспортування та постачання природного газу" вiд 29 сiчня 2001 року, N 1285 "Про тариф на транспортування амiаку росiйського походження через територiю України магiстральним трубопроводом" вiд 28 грудня 2000 року, N 252 "Про тариф на транзит та транспортування рiдкого амiаку магiстральним трубопроводом" вiд 23 сiчня 2001 року та N 1067 "Про тарифи на транспортування рiдкого амiаку магiстральними трубопроводами" вiд 27 вересня 2002 року
Тарифи за зберiгання природного газу	Встановлення тарифiв	Нацiональна комiсiя регулювання електроенергетики	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Постанова НКРЕ N 447 "Про тарифи на зберiгання, закачування та вiдбiр природного газу ДК "Укртрансгаз" вiд 27 квiтня 2000 року
Тарифи за транспортування природного газу розподiльними мережами та постачання природного газу	Встановлення тарифiв	Нацiональна комiсiя регулювання електроенергетики України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Постанова НКРЕ про затвердження тарифiв на транспортування природного газу розподiльними трубопроводами для регiональних пiдприємств.
Тарифи за послуги, наданi iноземним громадянам, якi користуються мисливськими угiддями	Встановлення граничних розмiрiв тарифiв	Держкомлiсгосп України за погодженням з Мiнiстерством економiки України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року Наказ Державного комiтету з лiсового господарства України N 26 "Про затвердження граничних рiвнiв цiн на мисливськi трофеї, добутi iноземними громадянами, та граничних рiвнiв тарифiв на послуги, що їм надаються" вiд 28 лютого 2002 року
Цiни за надання лiцензiй на полювання копитних тварин та ведмедiв	Встановлення цiн	Держкомлiсгосп України за погодженням з Мiнiстерством економiки України	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та Наказ Мiнiстерства лiсового господарства України N 85 "Про затвердження вартостi лiцензiй для полювання в мисливських угiддях України для громадян України та iноземних громадян" вiд 8 серпня 1996 року
Розмiр платежiв за послуги, наданi особам у нетверезому станi медичними витверезними установами при органах внутрiшнiх справ	Встановлення розмiру платежу, граничних розмiрiв цiн або граничних розмiрiв прибутковостi	Рада Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та нормативнi акти органiв мiсцевого самоврядування
Тарифи на послуги, наданi державними та комунальними медичними та профiлактичними установами охорони здоров'я	Встановлення цiн та граничних розмiрiв прибутковостi або декларацiї	Рада Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та нормативнi акти органiв мiсцевого самоврядування
Тарифи на iнвентаризацiю нерухомостi, оформлення прав власностi на об'єкти нерухомостi та реєстрацiю таких прав	Встановлення тарифiв, граничних розмiрiв тарифiв та граничного розмiру прибутковостi або декларацiї	Рада Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та нормативнi акти органiв мiсцевого самоврядування
Тарифи на перевезення пасажирiв та цiни на квитки у мiських пасажирських транспортних засобах: метро, автобуси, трамваї та тролейбуси (що працюють в звичайному маршрутному режимi)	Затвердження тарифiв, граничних розмiрiв тарифiв або граничного розмiру прибутковостi	Рада Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї, виконавчi органи Львiвської та Криворiзької мiських рад	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та нормативнi акти органiв мiсцевого самоврядування
Тарифи на перевезення пасажирiв та багажу електричним пасажирським транспортом (тролейбуси) мiжмiського та примiського сполучення	Встановлення граничних розмiрiв тарифiв	Рада Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та нормативнi акти Ради Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим
Тарифи на перевезення пасажирiв та багажу залiзничним транспортом примiського сполучення	Затвердження граничних розмiрiв тарифiв	Департаменти залiзниць за погодженням з Радою Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року
Тарифи на перевезення пасажирiв та багажу автомобiльним транспортом (що працює в звичайному маршрутному режимi) мiжмiського, в межах областi та примiського сполучення	Затвердження граничних розмiрiв тарифiв	Мiнiстерство транспорту України за погодженням з Радою Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року, Наказ Мiнiстерства транспорту України N 278 "Про затвердження Типових форм квиткiв на проїзд пасажирiв i перевезення багажу автомобiльним транспортом та Тарифних зон перевезення пасажирiв автомобiльним транспортом на примiських маршрутах" вiд 31 травня 2000 року, та Наказ Київської мiської територiально-виробничої асоцiацiї автомобiльного транспорту N 75 "Про затвердження граничних тарифiв на перевезення пасажирiв та багажу на мiжмiських маршрутах в межах областi" вiд 11 липня 2001 року
Граничнi розмiри платежiв за послуги, що надаються ринковими продавцями харчової та нехарчової продукцiї.	Встановлення плати або граничних розмiрiв плати	Рада Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї	Постанова КМУ N 1548 "Про встановлення повноважень органiв виконавчої влади та виконавчих органiв мiських рад щодо регулювання цiн (тарифiв)" вiд 25 грудня 1996 року та нормативнi акти органiв мiсцевого самоврядування

Таблиця 8: Обчислення тарифiв на постання електроенергiї

1. Обчислення очiкуваної купiвельної цiни на електроенергiю за даний мiсяць, на який встановлено роздрiбний тариф, здiйснюється у чотири етапи, як показано нижче.

1.1 Обчислюється фактична середня закупiвельна цiна на електроенергiю, визначена за мiсяць, що передує останньому мiсяцю, з урахуванням субсидiї:

	Цр-2ОРфакт * Ер-2ОРфакт + Цр-2Н * Ер-2Нфакт + SДр2
Цр-2С3факт =	_________________________________________________	(грн./мегават за рiк)
	Ер-2ОРфакт + Ер-2Нфакт

Цр-2Орфакт - цiна, сплачена лiцензiатом, який купує електричну енергiю для оптового ринку електроенергiї протягом мiсяця, що передує останньому (згiдно з нормативним актом про продаж електроенергiї), (грн./мегават за рiк).

Цр-2Н - цiна, за яку лiцензiат придбав електроенергiю згiдно з угодою безпосередньо у компанiї, що її виробляє, або тариф на електроенергiю, яка постачається електростанцiєю, якою володiє лiцензiат, протягом мiсяця, що передує останньому (згiдно з нормативним актом про продаж електроенергiї), (грн./мегават за рiк).

Др-2 - загальна сума субсидiй, наданих лiцензiату та прийняту лiцензiатом НКРЕ протягом мiсяця, що передує останньому, грн.

Ер-2Орфакт - фактичний обсяг електроенергiї, придбаної лiцензiатом для оптового ринку електроенергiї протягом мiсяця, що передує останньому (згiдно з нормативним актом про продаж електроенергiї, (грн./мегават за рiк).

Ер-2Нфакт - фактичний обсяг електроенергiї, придбаної лiцензiатом безпосередньо у генеруючої компанiї, або електроенергiя, отримана електростанцiєю, якою володiє лiцензiат протягом мiсяця, що передує останньому (грн./мегават за рiк).

1.2 Обчислюється фактична середня купiвельна цiна за електроенергiю, визначена протягом мiсяця, що передує останньому мiсяцю, з урахуванням субсидiї:

	Цр-2ОР * Ер-2ОР + Цр-2Н * Ер-2Н
Цр-2С3 =	_______________________________	(грн./мегават за рiк)
	Ер-2ОР + Ер2Н

Цр-2ОР - очiкувана оптова ринкова цiна протягом мiсяця, що передує останньому (пiдтверджена Нацiональним комiтетом регулювання електроенергетики), (грн./мегават за рiк).

Ер-2ОР - очiкуваний обсяг електроенергiї, придбаної лiцензiатом для оптового ринку електроенергiї протягом мiсяця, що передує останньому, мегават за рiк (вiдповiдно до очiкуваного балансу електроенергiї, прийнятого Мiнiстерством палива та енергетики та технiчних/комерцiйних показникiв визначених на основi цього балансу за вiдповiдний мiсяць).

Ер-2Н - очiкуваний обсяг електроенергiї, придбаної лiцензiатом безпосередньо у генеруючої компанiї, або очiкуваний обсяг електроенергiї, отриманої електростанцiєю, якою володiє лiцензiат протягом мiсяця, що передує останньому, грн./мегават за рiк, (вiдповiдно до очiкуваного балансу електроенергiї, прийнятого Мiнiстерством палива та енергетики та технiчних/комерцiйних показникiв визначених на основi цього балансу за вiдповiдний мiсяць).

1.3 Визначається вiдхилення вiд суми платежу за придбану електроенергiю:

Ср-2 = (Цр-2С3факт - Цр2С3) * (Ер-2Орфакт + Ер2Нфакт) + Ср-2кор (грн.),

Цр-2С3факт - обчислюється фактична середня купiвельна цiна за електроенергiю, визначена протягом мiсяця, що передує даному мiсяцю, з урахуванням субсидiї (обчислюється лiцензiатом), грн./мегават за рiк.

Цр-2С3 - очiкувана середня купiвельна цiна за електроенергiю за мiсяць, що передує останньому мiсяцю, без урахування поправок на вiдхилення суми платежiв (обчислюється лiцензiатом), грн./мегават за рiк.

Ер-2ОР факт - фактичний обсяг електроенергiї, придбаної лiцензiатом для оптового ринку електроенергiї протягом мiсяця, що передує останньому мiсяцю, мегават за рiк (вiдповiдно до угоди про продаж електроенергiї).

Ер-2Нфакт - фактичний обсяг електроенергiї, придбаної лiцензiатом безпосередньо у генеруючої компанiї або електроенергiї, отриманої лiцензiатом вiд електростанцiї, якою вiн володiє, протягом мiсяця, що передує останньому, грн./мегават (вiдповiдно до угоди про продаж електроенергiї).

Ср-2кор - вартiсть коригувань, здiйснених стосовно стандартних технологiчних витрат електроенергiї, визначена вiдповiдно з "Тимчасовими процедурами надання, визначення та прийняття економних ставок стандартних технологiчних витрат електроенергiї для лiцензiатiв, якi постачають електроенергiю мiсцевими енергетичними мережами", затвердженими указом Нацiонального комiтету з регулювання електроенергетики N 1179 вiд 30.11.2001.

No DCp-2кор обчислюється для лiцензiатiв, для яких обчислюються тарифи на постачання електроенергiї та роздрiбнi тарифи, вiдповiдно до указу, виданого Нацiональним комiтетом з регулювання електроенергетики N 348 вiд 10 квiтня 2001 року щодо визначення очiкуваної закупiвельної цiни на електроенергiю за даний мiсяць, що слiдує за звiтним мiсяцем.

1.4 Обчислюється очiкувана середня закупiвельна цiна на електроенергiю за даний мiсяць, для якого встановлюються роздрiбнi тарифи:

	Цр-ОР * Ер-ОР + ЦрН * ЕрН + Ср-2
ЦрС3 =	______________________________	(грн./мегават за рiк)
	ЕрОР + ЕрН

ЦрОР - очiкувана оптова цiна за даний мiсяць (пiдтверджена Нацiональним комiтетом з регулювання електроенергетики), (грн./мегават за рiк).

ЦрН - цiна, за яку лiцензiат придбав електроенергiю вiдповiдно до угоди безпосередньо у генеруючої компанiї, або тариф на електроенергiю, що була надана електростанцiєю лiцензiата за даний мiсяць (грн./мегават за рiк).

ЕрОР - очiкуваний обсяг закупок електроенергiї лiцензiатом на оптовому ринку електроенергiї за даний мiсяць, мегават за рiк (вiдповiдно до очiкуваного балансу електроенергiї, прийнятого Мiнiстерством палива та енергетики та технiчних/комерцiйних показникiв, обчислений на основi цього балансу за вiдповiдний мiсяць).

ЕрН - очiкуваний обсяг закупок електроенергiї лiцензiатом безпосередньо у генеруючої компанiї, або очiкуваний обсяг електроенергiї, отриманої електростанцiєю, якою володiє лiцензiат, протягом даного мiсяця, грн./мегават за рiк (вiдповiдно до очiкуваного балансу електроенергiї, прийнятого Мiнiстерством палива та енергетики та технiчних/комерцiйних показникiв, обчислений на основi цього балансу за вiдповiдний мiсяць).

DCP-2 - вiдхилення вiд суми, сплаченої за придбану електроенергiю, грн. (обчислюється лiцензiатом).

2. Обчислення роздрiбного тарифу за спожиту електроенергiю обчислюється за такою формулою:

	Црс3
Tij =	____________	+ TjM + TiП
	П (1 - kl) (=)

i = група користувача згiдно зi стандартними процедурами (методами), прийнятими Нацiональним комiтетом з регулювання енергетики;

j = клас користувача згiдно зi стандартними процедурами (методами), прийнятими Нацiональним комiтетом з регулювання енергетики;

l = класи напруг у мережах, через якi електроенергiя постачається кiнцевому споживачевi;

Црс3 = очiкувана середня закупiвельна цiна на електроенергiю у даному мiсяцi (p), на який встановленi роздрiбнi тарифи на електроенергiю, грн./мегават за рiк (обчислюється лiцензiатом на основi методiв, вказаних у параграфi 1).

kl = економiчний коефiцiєнт стандартних технологiчних витрат електроенергiї у першому класi напруги. Визначається як спiввiдношення стандартних технологiчних витрат електроенергiї у вiдповiдних класах напруги та обсягiв електроенергiї, що постачаються мiсцевим електричним мережам з вiдповiдним класом напруги з метою передачi споживачам на територiї лiцензованої дiяльностi у вiдповiдний перiод.

TjM = тариф на передачу електроенергiї мiсцевими мережами електропостачання, грн./мегават за рiк (пiдтверджений Нацiональним комiтетом з регулювання енергетики);

TiП = тариф на постачання електроенергiї, грн./мегават за рiк, з метою забезпечення покриття витрат лiцензiата на постачання електроенергiї споживачам.

Приклад обчислення роздрiбного тарифу на електроенергiю.

Данi	Одиницi	Липень	Серпень
Очiкувана оптова ринкова цiна	Грн./мегават за рiк	99,5	100,0
Фактична цiна закупiвлi електроенергiї на оптовому ринку електроенергiї	Грн./мегават за рiк	78,15
Обсяг субсидiї	Грн.	3514647	4271 296
Обсяги закупок електроенергiї на оптовому ринку електроенергiї	Мегават за рiк	216180 - (очiкуванi) 217292 - (фактичнi)	246990 - (очiкуванi)
Тариф на електроенергiю, яку постачає електростанцiя безпосередньо лiцензiату, що постачає електроенергiю згiдно з регульованими тарифами	Грн./мегават за рiк	24,7	24,7
Обсяги закупок електроенергiї у електростанцiї	Мегават за рiк	690 - (очiкуванi) 720 - (фактичнi)	594 - (очiкуванi)
Економний коефiцiєнт стандартних технологiчних витрат електроенергiї
1-й клас	%	7,41	7,19
2-й клас	%	13,02	12,85
Тариф на постачання електроенергiї мiсцевими енергетичними мережами
1-й клас	Грн./мегават за рiк	5,55	5,55
2-й клас	Грн./мегават за рiк	29,06	29,06
Тариф на постачання електроенергiї
1-а група	Грн./мегават за рiк	2,15	2,15

Приклад обчислення наведено на основi припущення, що лiцензiата на стосується плата за лiцензiю користувачiв.

Обчислення фактичної середньої закупiвельної цiни за липень, скоригованої вiдповiдно до наданих субсидiй.

	78,15 х 217292 + 24,7 х 720 + 3514647
Цр-2С3факт =	_______________________________	94,09 грн./мегават за рiк
	217292 + 720

Обчислення очiкуваної середньої закупiвельної цiни за липень, не скоригованої вiдповiдно до величини вiдхилення платежiв.

	99,5 х 216180 + 24,7 х 690
Цр-2С3 =	_____________________	99,26 грн./мегават за рiк
	216180 + 690

Обчислення розмiру вiдхилення платежiв у липнi.

DСр-2 = (94,09 - 99,26) х (217,292 + 720) = -грн. 1,127,122,04

Обчислення середньої закупiвельної цiни за серпень.

	100 х 246990 + 24,7 х 594 - 1127122,04
Цр-С3 =	__________________________________	95,27 грн./мегават у рiк
	246990 + 594

Обчислення роздрiбних тарифiв за серпень.

Тариф для споживачiв 1-го класу 1-ої групи.

Т11 = 95,27 + 5,55 + 2,15 = 110,4 грн./мегават за рiк 1 - 0,0719

Тариф для споживачiв 2-го класу 2-ої групи.

Т12 = 95,27 + 29,06 + 2,15 = 149,0 грн./мегават за рiк (1 - 0,0719) х (1 - 0,1285)

Таблиця 9(a): Повноваження органiв виконавчої влади у сферi зовнiшньої торгiвлi України

Кабiнет Мiнiстрiв України

- Вживає заходiв до здiйснення зовнiшньоекономiчної полiтики України вiдповiдно до законiв України;

- Координує роботу торговельних представництв України в iноземних державах;

- Приймає нормативнi акти управлiння з питань зовнiшньоекономiчної дiяльностi у випадках, передбачених законами України; та

- Проводить переговори i укладає мiжурядовi договори України з питань зовнiшньоекономiчної дiяльностi у випадках, передбачених законами України про мiжнароднi договори України, забезпечує виконання мiжнародних договорiв України з питань зовнiшньоекономiчної дiяльностi всiма державними органами управлiння, пiдпорядкованими Кабiнету Мiнiстрiв України, та залучає до їх виконання iншi суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi на договiрних засадах.

Нацiональний банк України

- Здiйснює зберiгання i використання золотовалютного резерву України та iнших державних коштовностей, якi забезпечують платоспроможнiсть України;

- Представляє iнтереси України у вiдносинах з центральними банками iнших держав, мiжнародними банками та iншими фiнансово-кредитними установами та укладає вiдповiднi мiжбанкiвськi угоди;

- Регулює курс нацiональної валюти України до грошових одиниць iнших держав; та

- Здiйснює облiк i розрахунки по наданих i одержаних державних кредитах i позиках, провадить операцiї з централiзованими валютними ресурсами, якi видiляються з Державного валютного фонду України у розпорядження Нацiонального банку України.

Мiнiстерство економiки

- Забезпечує проведення єдиної зовнiшньоекономiчної полiтики при здiйсненнi суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi виходу на зовнiшнiй ринок, координацiю їх зовнiшньоекономiчної дiяльностi, в тому числi вiдповiдно до мiжнародних договорiв України; та

- Здiйснює контроль за додержанням всiма суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi чинних законiв України та умов мiжнародних договорiв України.

Державна митна служба

- Здiйснює митний контроль в Українi згiдно з чинними законами України.

Антимонопольний комiтет

- Здiйснює контроль за додержанням суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi законодавства про захист економiчної конкуренцiї.

Мiжвiдомча комiсiя з мiжнародної торгiвлi

- Приймає рiшення про порушення i проведення антидемпiнгових, антисубсидицiйних або спецiальних розслiдувань та застосування вiдповiдно антидемпiнгових, компенсацiйних або спецiальних заходiв.

Джерело: Стаття 9 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть"

Таблиця 9(b): Повноваження мiсцевих органiв влади у сферi прикордонної торгiвлi

- Регiональнi митнi склади та митнi склади

- пiдпорядкованi Державнiй митнiй службi;

- Територiальнi органи Державного департаменту ветеринарної медицини пiдпорядкованi Державному департаменту ветеринарної медицини

- пiдконтрольнi центральному органу виконавчої влади у сферi аграрної полiтики - Мiнiстерству агропромислової полiтики;

- Регiональнi вiддiлення державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України, станцiї пiдпорядкованi Державнiй санiтарно-епiдемiологiчнiй службi України

- пiдконтрольнi центральному органу виконавчої влади у сферi охорони здоров'я - Мiнiстерству охорони здоров'я;

- Державнi iнспекцiї карантину рослин автономної Республiки Крим, обласнi, мiст Києва та Севастополь, карантиннi пункти в районах, рiчкових та морських портiв, залiзничних станцiй, аеропортiв, пiдприємств поштового зв'язку, автомобiльних дорiг, автобусних станцiй, пропускних пунктiв на державному кордонi України, територiальнi та регiональнi карантиннi лабораторiї пiдпорядковуються Головнiй державнiй iнспекцiї з карантину рослин України

- пiдконтрольнi центральному органу виконавчої влади у сферi аграрної полiтики - Мiнiстерству сiльського господарства України; та

- Територiальнi органи центрального органу виконавчої влади у сферi технiчного регулювання та споживчої полiтики

- пiдпорядкованi центральному органу виконавчої влади у сферi технiчного регулювання та споживчої полiтики - Державному комiтети України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики.

Таблиця 10(a): Товари, iмпорт або експорт яких потребує лiцензування дiяльностi

Гармонiзована система	Товар	Орган лiцензування	Чиннiсть	Строки отримання лiцензiй / Вартiсть лiцензiй	Опис заходу / Пояснення з точки зору норм СОТ
8523, 8524	Диски для лазерних систем зчитування; матрицi	Мiнiстерство економiки	Всi суб'єкти господарчої дiяльностi	Протягом 10 робочих днiв	Стаття XX (d) ГАТТ
				340 гривень
Перелiк, затверджений постановою Кабмiну N 932 вiд 5 липня 2002 року	Голографiчнi елементи захисту	Служба безпеки України	Всi суб'єкти господарчої дiяльностi	Протягом 10 робочих днiв	Стаття XX (d) ГАТТ
				340 гривень
3001 - 3006	Наркотики, психотропнi речовини та їх хiмiчних попередники	Державний департамент нагляду за якiстю, безпекою та виробництвом лiкiв та предметiв медичного використання	Примiтка³	Протягом 9 робочих днiв	Стаття XX (b) ГАТТ
				340 гривень
Перелiк, затверджений Постановою КМУ N 756 вiд 4 липня 2001 року⁵	Криптосистеми та засоби криптографiчного захисту	Служба безпеки України	Всi суб'єкти господарчої дiяльностi	Протягом 10 робочих днiв	Стаття XX (d) ГАТТ
				340 гривень

____________
³ Згiдно з Законом "Про наркотичнi засоби, психотропнi речовини i прекурсори" N 60/95-ВР вiд 15 лютого 1995 року дiяльнiсть, пов'язана з оборотом наркотичних засобiв, психотропних речовин (за винятком деяких психотропних речовин та прекурсорiв, визначених в цьому Законi), проводиться пiдприємствами державної та комунальної форми власностi, якi мають лiцензiї для певних типiв дiяльностi, таких як культивацiя, розробка, вироблення, зберiгання, розмiщення, перевезення, пересилка, покупка, продаж, iмпорт, експорт, використання та знищення наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв i прекурсорiв.

Насправдi, пiдприємства державної та комунальної форми власностi дiйсно можуть подавати заяву на отримання лiцензiї на проведення певної дiяльностi (стаття 6 Закону N 60/95-ВР) та сертифiкату на iмпорт та експорт наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв (стаття 12 Закону N 60/95-ВР). Сертифiкат (окремий дозвiл) на iмпорт та експорт наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв видається Комiтетом з контролю за наркотичними речовинами, закрiпленим за Мiнiстерством охорони здоров'я пiсля отримання згоди вiд Служби безпеки України.

⁵ Розробка апаратного забезпечення, засобiв апаратного та програмного забезпечення для криптографiчного захисту iнформацiї та криптосистем.

Розробка засобiв програмного забезпечення для криптографiчного захисту iнформацiї та криптосистем.

Виробництво апаратного забезпечення, засобiв апаратного та програмного забезпечення для криптографiчного захисту iнформацiї та криптосистем.

Виробництво засобiв програмного забезпечення для криптографiчного захисту iнформацiї та криптосистем.

Виробництво та використання засобiв криптографiчного захисту iнформацiї та криптосистем.

Випробування для цiлей сертифiкацiї та проведення експертної оцiнки криптосистем та засобiв криптографiчного захисту iнформацiї.

Тематичнi дослiдження засобiв криптографiчного захисту iнформацiї та криптосистем.

Надання послуг у сферi криптографiчного захисту iнформацiї.

Iмпортування та експортування засобiв криптографiчного захисту iнформацiї та криптосистем.

Торгiвля засобами криптографiчного захисту iнформацiї та криптосистем.

Iншi типи дiяльностi, пов'язаної з товарами, якi потребують лiцензування згiдно з положеннями Статтi 9 Закону України "Про лiцензування певних типiв господарської дiяльностi" N 1775-III вiд 1 червня 2000 року, iз змiнами та доповненнями:

1. Дiяльнiсть з розвiдки природних ресурсiв;

2. Виробництво та обслуговування зброї та боєприпасiв до неї, холодної зброї з сталi, пневматична зброя калiбру бiльше 4,5 мiлiметрiв та куль iз швидкiстю бiльше 100 м/сек., продаж зброї та боєприпасiв до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калiбру бiльше 4,5 мiлiметрiв та куль iз швидкiстю бiльше 100 м/сек.;

3. Виробництво вибухiвки (згiдно з перелiком, встановленим КМУ);

4. Виробництво надзвичайно небезпечних хiмiчних речовин (згiдно з перелiком, встановленим КМУ);

5. Видобуток уранової руди;

6. Видобуток дорогоцiнних металiв та каменiв, органогенних дорогоцiнних каменiв та напiвдорогоцiнних каменiв;

7. Виробництво дорогоцiнних металiв та каменiв, органогенних дорогоцiнних каменiв та напiвдорогоцiнних каменiв;

8. Виробництво товарiв iз дорогоцiнних металiв та каменiв, органогенних дорогоцiнних каменiв та напiвдорогоцiнних каменiв, та торгiвля товарами iз дорогоцiнних металiв та каменiв, органогенних дорогоцiнних каменiв та напiвдорогоцiнних каменiв;

9. Виробництво лiкiв, оптова та роздрiбна торгiвля медичними товарами;

10. Виробництво ветеринарних медикаментiв, оптова та роздрiбна торгiвля ветеринарними медикаментами;

11. Виробництво пестицидiв та сiльськогосподарських хiмiчних речовин, оптова та роздрiбна торгiвля пестицидами та с/г хiмiчними речовинами;

12. Виробництво пристроїв спецiального призначення, заряджених речовинами сльозоточивої та дратiвної дiї, прилади iндивiдуального захисту або засоби нападу та захисту;

13. Розробка та виробництво технiчних пристроїв спецiального призначення для зняття iнформацiї з каналiв зв'язку, iншi пристрої для негласного отримання iнформацiї, торгiвля технiчними пристроями спецiального призначення для збору iнформацiї з каналiв зв'язку та iншими пристроями для приватного отримання iнформацiї;

14. Розробка, виробництво, використання, вживання, сертифiкацiйне випробування, тематичне дослiдження, експертиза, iмпортування та експортування криптосистем та засобiв криптографiчного захисту iнформацiї, надання послуг у сферi криптографiчного захисту iнформацiї, торгiвля криптосистемами та засобами криптографiчного захисту iнформацiї;

15. Розробка, виробництво, використання, сертифiкацiйне випробування, iмпортування та експортування елементiв голографiчного захисту;

16. Виробництво бланкiв цiнних паперiв та документiв суворої звiтностi;

17. Транспортування нафтопродуктiв та бензину через магiстральнi трубопроводи, транспортування природного газу та нафтового газу через магiстральнi трубопроводи, та їх розповсюдження;

18. Розробка, виробництво, заготовка, зберiгання, транспортування, закупiвля, перевезення, iмпортування, експортування та лiквiдацiя наркотикiв, психотропних речовин та їх хiмiчних попередникiв;

19. Вирощування та використання рослин, що мiстять наркотичнi речовини, для промислових потреб;

20. Зберiгання, переробка та металургiйна обробка брухту чорних та кольорових металiв;

21. Збирання, первинна обробка вiдходiв та брухту кольорових металiв та дорогоцiнних каменiв, органогенних дорогоцiнних каменiв та напiвдорогоцiнних каменiв;

22. Збирання та зберiгання певних видiв вiдходiв як вторинної сировини (згiдно з перелiком, пiдготовленим КМУ);

23. Виробництво дискiв для систем лазерного зчитування;

24. Експортування та iмпортування обладнання та дискiв для систем лазерного зчитування; та

25. Виробництво парфумiв та косметики з використанням етилового спирту.

Таблиця 10(b): Товари, iмпорт або експорт яких потребує лiцензiї на право iмпорту або експорту

Гармонiзована система	Товар	Орган лiцензування	Чиннiсть	Строки отримання лiцензiй / Вартiсть лiцензiй	Опис заходу / Пояснення з точки зору норм СОТ
2207, 2208 202900, 2208 208900	Спирт етиловий, коньячний, плодовий	Мiнiстерство економiки	Тiльки визначенi державнi пiдприємства	780 гривень	Стаття XX (b та d) ГАТТ
2204, 2205, 2206, 2208	Алкогольнi напої: продукти, отриманi через алкогольне ферментування матерiалiв, в яких мiститься цукор, або виробленi на основi харчового алкоголю з долею вмiсту етилового спирту вище за 1,2 проценту одиниць об'єму.	Мiнiстерство економiки	Всi суб'єкти господарчої дiяльностi	780 гривень	Стаття XX (b та d) ГАТТ
2402, 2403	Тютюновi вироби: сигарети, цигарки, сигари, сигарели, а також люльковий тютюн, тютюн для нюхання, жування, та iншi вироби з тютюну та його замiнникiв, якi впливають на фiзiологiю людини пiд час їх застосування.	Мiнiстерство економiки України	Всi суб'єкти господарчої дiяльностi	780 гривень	Стаття XX (b та d) ГАТТ

Таблиця 10(c): Лiцензування в Українi (дiяльнiсть у сферi послуг)

1. Розробка, виробництво, використання, ремонт та дослiдження ефективностi систем та пристроїв технiчного захисту iнформацiї, надання послуг у сферi технiчного захисту iнформацiї;

2. Постачання природного газу по контрольованих та неконтрольованих тарифах;

3. Зберiгання природного газу в обсягах, що перевищують рiвень, який встановлюється лiцензiйними умовами та правилами провадження цього виду дiяльностi;

4. Централiзоване водопостачання та водовiдведення;

5. Розробка, випробування, виробництво, використання ракетних носiїв, космiчних кораблiв та їх комплектуючих, iнфраструктури земля-космос та її компонентiв, обладнання, яке є складовою частиною космiчного сегменту супутникових систем;

6. Роботи з дезинфекцiї, дезинсекцiї та дератизацiї;

7. Медична практика;

8. Робота з донорською кров'ю та її компонентами, виготовлення з неї медикаментiв;

9. Ветеринарна практика;

10. Створення та керування тоталiзаторами, iгорними домами, видача та проведення лотерей;

11. Будiвельна дiяльнiсть (окремi види проектних та будiвельно-монтажних робiт, iнженерних вишукувань для будiвництва, надання iнжинiрингових та iнших послуг);

12. Надання послуг iз перевезення пасажирiв та вантажiв повiтряним транспортом;

13. Надання послуг iз перевезення пасажирiв та вантажiв рiчковим, морським транспортом;

14. Надання послуг iз перевезення пасажирiв та вантажiв громадським автотранспортом (за винятком послуг iз перевезення пасажирiв та їх багажу на таксi);

15. Надання послуг iз перевезення пасажирiв та їх багажу на таксi;

16. Надання послуг iз перевезення пасажирiв та вантажiв залiзничним транспортом;

17. Операцiї у сферi переробки небезпечних вiдходiв;

18. Розробка, зборка, технiчне супроводження пристроїв протипожежного призначення та теплових систем, оцiнка протипожежної ситуацiї на об'єктах;

19. Випробування протипожежних властивостей речовин, матерiалiв, будiвельних споруд, виробiв та обладнання, а також оцiнка вiдповiдностi встановленим нормам iз боку протипожежних товарiв та обладнання;

20. Надання послуг з охорони державної та iншої власностi, охорони громадян;

21. Виконання топографiчних, геодезичних та картографiчних робiт;

22. Виконання авiацiйних та хiмiчних робiт;

23. Пересилання поштових переказiв, простих та замовних листiв, поштових карток, пакетiв та пакункiв вагою менше 30 кiлограмiв;

24. Надання послуг у сферi радiо зв'язку (iз використанням радiо частот);

25. Надання телекомунiкацiйних послуг (крiм вiдомчих об'єктiв);

26. Технiчне обслуговування мереж телевiзiйного, радiо та дротового мовлення в межах промислової експлуатацiї;

27. Органiзацiя мiсцевого та мiжнародного туризму, туризму для iноземцiв, органiзацiя екскурсiй;

28. Оздоровча та спортивна дiяльнiсть;

29. Органiзацiя та проведення тренування спортсменiв (як професiоналiв, так i аматорiв);

30. Тренування спортсменiв для участi в змаганнях у рiзних видах спорту, визнаних в Українi;

31. Дiяльнiсть арбiтражних директорiв (адмiнiстраторiв майна, керiвникiв проектiв санацiї, лiквiдаторiв);

32. Посередницька дiяльнiсть при працевлаштуваннi закордоном;

33. Професiйна дiяльнiсть на фондовому ринку;

34. Виконання робiт iз земельного планування та земельної оцiнки;

35. Розробка, будiвництво нових та реконструкцiя iснуючих мелiорацiйних систем та iндивiдуальних об'єктiв iнженерної iнфраструктури;

36. Дiяльнiсть, пов'язана з рибним промислом у промислових водах рибних господарств, за винятком внутрiшнiх вод (ставкiв) рибних господарств; та

37. Посередницька дiяльнiсть митних брокерiв та митних перевiзникiв.

Джерело: Стаття 9 Закону України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" N 1775-III вiд 1 червня 2000 року, iз змiнами та доповненнями.

Таблиця 10(d): Документи для державної реєстрацiї юридичної особи

Для цiлей державної реєстрацiї юридичної особи, засновник (засновники) або його/ її/ їхнi уповноваженi особи особисто подають до державного реєстратора (надсилають рекомендованим листом з доданим описом) такi документи:

(i) Заповнена реєстрацiйна картка для державної реєстрацiї юридичної особи; дублiкат оригiналу або нотарiально засвiдчена копiя рiшення засновникiв або їхнього уповноваженого органу про заснування юридичної особи згiдно з дiючим законодавством; два дублiкати документiв про заснування; та документ, що пiдтверджує сплату реєстрацiйного внеску за державну реєстрацiю юридичної особи. Це єдинi необхiднi документи, якi iноземна фiзична або юридична особа-нерезидент має подати, якщо не iснує умов, описаних у пунктах (ii) - (iv).

(ii) У разi, якщо було зроблено резервування назви юридичної особи, у доповнення до документiв, перелiчених у пунктi (i), також необхiдно подати чинний сертифiкат Єдиного Державного Реєстру про резервування назви юридичної особи.

(iii) У разi державної реєстрацiї юридичної особи, у статутi якої iснує вимога про формування статутного фонду (статутного або акцiйного капiталу), у доповнення до документiв, перелiчених у пунктi (i), також необхiдно подати документ, пiдтверджуючий сплату внеску (внескiв) засновником (засновниками) до статутного фонду (статутного або акцiйного капiталу) юридичної особи у розмiрi, передбаченому чинним законодавством.

(iv) У разi державної реєстрацiї державного акцiонерного пiдприємства, у доповнення до документiв, перелiчених у пунктi (i), також необхiдно подати звiт про пiдписку на акцiї, засвiдчений Державною комiсiєю з питань цiнних паперiв та ринку акцiй в Українi.

(v) У разi державної реєстрацiї ферми, у доповнення до документiв, перелiчених у пунктi (i), також необхiдно подати копiю державного акту про право засновника на володiння землею або копiю державного акту про право засновника на постiйне користування землею, або нотарiально засвiдчену копiю угоди на право засновника на користування землею, а точнiше на умовах оренди.

(vi) У разi державної реєстрацiї юридичної особи, чий засновник (засновники) є iноземною юридичною особою, у доповнення до документiв, перелiчених у пунктi (i), також необхiдно подати документ, що пiдтверджує реєстрацiю iноземної юридичної особи у країнi розташування, а точнiше випис з торгового, банкiвського або судового реєстру.

Державний реєстратор не може вимагати бiльше нiяких додаткових документiв у цiлях державної реєстрацiї юридичної особи.

У разi, коли документи на державну реєстрацiю подаються засновником юридичної особи, вiн/вона додатково має пред'явити в державному реєстраторi свiй паспорт.

У разi, коли документи на державну реєстрацiю подаються уповноваженою особою засновника (засновникiв) юридичної особи, вiн/вона додатково має пред'явити в державному реєстраторi свiй паспорт та документ, що пiдтверджує його/її повноваження.

Документи, що подаються для державної реєстрацiї юридичної особи, приймаються за перелiком змiсту, копiю якого на дату отримання документiв буде доставлено (вислано рекомендованим листом) засновнику або його/її уповноваженiй особi з записом дати отримання документiв.

Дата отримання документiв для державної реєстрацiї юридичної особи реєструється в реєстрацiйнiй книзi.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи поданi для державної реєстрацiї юридичної особи, якщо:

- документи були поданi в неналежному мiсцi державної реєстрацiї;

- до державного реєстратора надiйшло рiшення суду щодо заборони у проведеннi реєстрацiйних дiй;

- документи наданi не в повному обсязi;

- документи подано особою, яка не має на це повноважень.

Державний реєстратор, на пiзнiше як на наступний день пiсля отримання документiв, повiдомляє (надсилає рекомендованим листом з доданим описом вкладених документiв) засновника або його/її уповноважену особу про залишення без розгляду документiв поданих для державної реєстрацiї та повiдомляє про причини вiдмови та повертає документи, поданi для державної реєстрацiї юридичної особи та залишенi без розгляду, згiдно з перелiком змiсту.

Залишення документiв, якi подавалися для проведення державної реєстрацiї, без розгляду не перешкоджає засновнику юридичної особи або уповноваженiй ним особi повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку пiсля усунення причин, що були пiдставою для залишення цих документiв без розгляду

Джерело: Закон України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв" вiд 15 травня 2003 року

Таблиця 10(e): Документи для отримання лiцензiї на вид дiяльностi

Заява повинна мiстити таку iнформацiю:

- назва;

- мiсцезнаходження;

- банкiвськi реквiзити та iдентифiкацiйний код - для юридичної особи;

- прiзвище, iм'я, по-батьковi та паспортнi данi (серiя, номер, орган, що видав паспорт, дата видачi та реєстрацiя) та iдентифiкацiйний код фiзичної особи - платника податкiв та iнших обов'язкових платежiв - для фiзичної особи;

- тип пiдприємницької дiяльностi для якої заявник хоче отримати лiцензiю; та

- копiя свiдоцтва про державну реєстрацiю суб'єкта пiдприємницької дiяльностi або копiя свiдоцтва про його внесення до Єдиного Державного Реєстру Пiдприємств та Органiзацiй України, посвiдчена нотарiусом або органом, який видав оригiнал документа.

Документи, потрiбнi для отримання лiцензiї на розробку, виробництво, використання, вживання, сертифiкацiйне випробування, тематичне дослiдження, експертизу, iмпортування та експортування криптосистем та засобiв криптографiчного захисту iнформацiї, надання послуг у сферi криптографiчного захисту iнформацiї, торгiвлю криптосистемами та засобами криптографiчного захисту iнформацiї (вiдмiннi вiд послуг з надання електронного цифрового пiдпису), торгiвлю криптосистемами та засобами криптографiчного захисту iнформацiї:

- належним чином завiрений витяг з статутних документiв щодо здiйснення належного виду дiяльностi (у разi юридичної особи);

- належним чином завiренi копiї документiв, що пiдтверджують рiвень освiти та квалiфiкацiї, необхiдний для здiйснення належного виду дiяльностi;

- данi з пiдписом та печаткою заявника - пiдприємства, що пiдтверджують наявнiсть матерiально-технiчної бази, необхiдної для здiйснення вiдповiдного виду дiяльностi (виробництва, тестування обладнання, контрольно-вимiрювальної апаратури, обчислювальної технiки, iнформацiйнi та комунiкацiйнi системи (комплекси), лiцензоване програмне забезпечення);

- належним чином завiренi копiї документiв, що пiдтверджують вiдповiднiсть примiщень, приладдя для обчислень, iнформацiйних та комунiкацiйних систем (комплексiв), необхiдних для здiйснення належного виду дiяльностi з вимогами регулятивних документiв щодо крипторгафiчної та/ або технiчно-iнформацiйної безпеки (у разi здiйснення дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею або конфiденцiйною iнформацiєю, яка є власнiстю держави);

- данi з пiдписом та печаткою заявника - пiдприємства, що пiдтверджують наявнiсть необхiдних юридичних актiв щодо стандартизацiї, а також внутрiшньої полiтики та iнструкцiй, якi регулюють здiйснення певного виду дiяльностi;

- належним чином завiрена копiя документу, що пiдтверджує право власностi пiдприємства або його оренду офiсного примiщення, виробничих примiщень, де здiйснюватиметься належний вид дiяльностi;

- належним чином завiрена копiя лiцензiї на проведення дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею (якщо необхiдно);

- данi з пiдписом та печаткою заявника - пiдприємства, що пiдтверджують наявнiсть затвердженої методики сертифiкацiйного тестування, дослiджень та експертного розгляду (у разi подання заяви на вiдповiдний вид дiяльностi);

- данi з пiдписом та печаткою заявника - пiдприємства про завдання, програми або накази вiд державних структур, пов'язанi з криптографiчною iнформацiйною безпекою, для запровадження якої заявник буде залучений (для здiйснення дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею або конфiденцiйною iнформацiєю у власностi держави).

Документи необхiднi для отримання лiцензiї на iмпорт та експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробiв:

- заява для отримання лiцензiї на iмпорт та експорт спирту етилового, коньячного та плодового, спирту етилового виноградного ректифiкованого, спирту етилового ректифiкованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв;

- копiя свiдоцтва про державну реєстрацiю суб'єкта пiдприємницької дiяльностi посвiдчена нотарiусом або органом, який видав оригiнал документа i

- копiя документа, що пiдтверджує спецiальнi повноваження наданi Кабiнетом Мiнiстрiв України державному пiдприємству або органiзацiї для здiйснення iмпорту та експорту спирту етилового, коньячного та плодового, спирту етилового виноградного ректифiкованого та спирту етилового ректифiкованого плодового, посвiдчена пiдписом голови та печаткою компанiї (у разi подання документiв для отримання лiцензiї для здiйснення перелiчених видiв дiяльностi).

Вiдомостi необхiднi для отримання лiцензiї на iмпорт та експорт оптичних носiїв iнформацiї та дискiв:

Заява повинна мiстити таку iнформацiю:

- назва юридичної особи, всiх її вiддiлiв та фiлiалiв, її мiсцезнаходження;

- прiзвище, iм'я, по-батьковi та паспортнi данi (серiя, номер, орган, що видав паспорт, дата видачi та реєстрацiя) - для фiзичної особи;

- контактний номер телефону;

- органiзацiйно-правова форма;

- iдентифiкацiйний код для юридичної особи (iдентифiкацiйний код для фiзичної особи);

- банкiвськi реквiзити;

- тип дiяльностi (експорт або iмпорт, оптичнi носiї iнформацiї або диски);

- мiсце, де буде виконуватися дiяльнiсть та

- обов'язки стосовно виконання умов та термiну лiцензiї.

Документи, що додаються до заяви:

- перелiк керiвництва суб'єкта пiдприємницької дiяльностi (голова, замiсники та головний бухгалтер), в тому числi їхнi iмена, прiзвища та по-батьковi, посади та робочi телефони, пiдписаний головою та скрiплений вiдповiдною печаткою, а також довiдки стосовно власникiв, пiдписанi головою компанiї та скрiпленi вiдповiдною печаткою;

- належно посвiдченi копiї установчих документiв (для юридичної особи);

- належно посвiдченi копiї документiв, що пiдтверджують право власностi або оренду складських примiщень;

- належно посвiдченi копiї документiв, що пiдтверджують iнформацiю про примiщення, де буде вiдбуватися оптова та/або роздрiбна торгiвля оптичними дисками (для лiцензiї на iмпорт дискiв);

- iнформацiя про наявнiсть залишкiв оптичних дискiв за формою вiд 21 квiтня 2002 (для експорту та iмпорту оптичних дискiв) у разi наявностi; i

- перелiк основних компонентiв для спецiалiзованого обладнання для виробництва оптичних систем зчитування, експорт або iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню згiдно iз законодавством (для лiцензiй на експорт та iмпорт обладнання).

Вимоги до отримання лiцензiї на виробництво, оптову та роздрiбну торгiвлю пестицидами та агрохiмiкатами:

Заява повинна мiстити таку iнформацiю:

- назва юридичної особи, всiх її вiддiлiв та фiлiалiв, її мiсцезнаходження;

- iдентифiкацiйний код для юридичної особи (iдентифiкацiйний код для фiзичної особи);

- тип дiяльностi;

- мiсце, де буде виконуватися дiяльнiсть;

- обов'язки стосовно виконання умов та термiну лiцензiї; та

Для виробництва пестицидiв та агрохiмiкатiв суб'єкт господарської дiяльностi повинен мати такi документи:

- нормативна документацiя зi стандартизацiї (ГОСТ [Державний Стандарт колишнього Радянського Союзу, який все ще застосовується в Українi], ТУ [Технiчнi умови], ДСТУ [Державний Стандарт України]) для виробництва товарiв належної якостi;

- технологiчнi iнструкцiї;

- позитивний висновок санiтарно-епiдемiологiчної служби;

- дозвiл на початок роботи;

- дозвiл виробити вiтчизнянi тестовi зразки пестицидiв та агрохiмiкатiв; та

- правила, складенi та затвердженi суб'єктом господарської дiяльностi на основi затверджених технологiчних iнструкцiй.

Для здiйснення пiдприємницької дiяльностi з оптової та роздрiбної торгiвлi пестицидiв та агрохiмiкатiв суб'єкт господарської дiяльностi повинен мати:

- складськi примiщення для зберiгання пестицидiв та агрохiмiкатiв. Такi складськi примiщення повиннi вiдповiдати санiтарним та епiдемiологiчним вимогам та вимогам технiчної безпеки, а також мати санiтарний паспорт;

- сертифiкати якостi для пестицидiв та агрохiмiкатiв;

- правила здiйснення торговельних операцiй;

- iнструкцiї з охорони працi, виробничої санiтарiї та пожежної безпеки;

- регулювання податкiв; та

- позитивний висновок санiтарно-епiдемiологiчної служби.

Суб'єкт господарської дiяльностi повинен продавати пестициди та агрохiмiкати населенню у невеликiй упаковцi з обов'язковою iнструкцiєю на українськiй мовi стосовно безпечного використання таких пестицидiв та агрохiмiкатiв. Працiвники суб'єктiв господарської дiяльностi, що займаються оптовою та роздрiбною торгiвлею пестицидiв та агрохiмiкатiв повиннi мати спецiальну освiту та пiдготовку, мають проходити перепiдготовку раз на три роки та медогляд, а також мати дозвiл на роботу з такими пестицидами та агрохiмiкатами, сертифiкат та медичну книжку.

Документи необхiднi для отримання сертифiкату на iмпорт/експорт наркотикiв, психотропних речовин та прекурсорiв:

- заява на друкованому бланку компанiї на iм'я Голови Комiтету, що повинна мiстити таку iнформацiю:

- мета iмпортування;

- повнi назви, точнi адреси та номери телефонiв (телексiв) iмпортера (отримувача вантажу) та експортера

- мiжнародна неторгова назва iмпортованої продукцiї, якщо вона є, та/або перша назва, пiд якою ця продукцiя була випущена, та/або назва, пiд якою вона виробляється у iмпортуючих або експортуючих країнах;

- кiлькiсть iмпортованих наркотикiв, психотропних речовин та прекурсорiв;

- медична форма наркотику, психотропної речовини та прекурсору;

- назва та кiлькiсть наркотикiв, психотропних речовин та прекурсорiв, якi iмпортуються згiдно з контрактом та входять до Перелiку наркотикiв, психотропних речовин, їхнiх аналогiв та прекурсорiв, що є об'єктом спецiального контролю згiдно з чинними законами України (далi "тi, що входять до перелiку контрольованих речовин");

- назва виробника;

- номер контракту на поставку;

- цiна (сума) контракту на поставку;

- назва та номер упаковки - для наркотикiв, психотропних речовин та прекурсорiв у формi речовини, що використовується для виробництва лiкарських засобiв;

- тип транспорту, на якому здiйснюється поставка;

- термiн доставки;

- назва пункту перетину державного кордону України через який здiйснюється iмпорт;

- рахунок-фактура, вантажна декларацiя, вантажнi, митнi та транспортувальнi документи, якi мiстять iнформацiю про кiлькiсть наркотикiв, психотропних речовин та прекурсорiв;

- устав компанiї, посвiдчений нотарiусом;

- посвiдчена нотарiусом копiя контракту, згiдно з якою здiйснюється iмпорт наркотикiв, психотропних речовин та прекурсорiв в Україну;

- сертифiкат Медичного Реєстрацiйного Бюро Мiнiстерства охорони здоров'я України про реєстрацiю лiкарських засобiв, що iмпортуються в Україну;

- сертифiкат якостi наркотику або психотропної речовини з вказiвкою термiну придатностi (до прекурсорiв додається паспорт якостi виробника);

- зобов'язання компанiї використати наркотики, психотропнi речовини та прекурсори лише з визначеною метою (iмпорт); та

- копiя лiцензiї на здiйснення дiяльностi у сферi обiгу наркотикiв, психотропних речовин та прекурсорiв, посвiдчена нотарiусом.

Вiдомостi необхiднi для виробництва, оптової та роздрiбної торгiвлi лiкарськими засобами:

- назва юридичної особи, всiх її вiддiлiв та фiлiалiв, її мiсцезнаходження;

- iдентифiкацiйний код для юридичної особи (iдентифiкацiйний код для фiзичної особи);

- тип дiяльностi;

- мiсце, де буде виконуватися дiяльнiсть;

- обов'язки стосовно виконання умов та термiну лiцензiї; та

Таблиця 11: Вартiсть послуг за експертизу, державну реєстрацiю та перереєстрацiю пестицидiв та агрохiмiкатiв в Українi

N	Вид послуг	Вартiсть у гривнях для хiмiкатiв iноземного та вiтчизняного виробництва
N	Вид послуг	реєстрацiя	експертиза
1	Державна реєстрацiя пестицидiв та агрохiмiкатiв (крiм бiохiмiкатiв та регуляторiв росту)
	- на 5 рокiв	16500	5500
	- на 2 роки	6600	5500
	- на 1 рiк	3300	5500
2	Державна реєстрацiя хiмiкатiв для боротьби з домашнiми комахами та гризунами
	- на 5 рокiв	8250	2750
	- на 2 роки	3300	2750
	- на 1 рiк	1650	2750
3	Державна реєстрацiя бiохiмiкатiв та регуляторiв росту
	- на 5 рокiв	5500	2750
	- на 2 роки	2750	2750
	- на 1 рiк	1375	2750
4	Змiна термiну державної реєстрацiї пестицидiв та агрохiмiкатiв (крiм бiохiмiкатiв та регуляторiв росту)
	- до 5 рокiв	13200	1650
	- на 1 рiк	3300	1650
5	Змiна термiну державної реєстрацiї хiмiкатiв для боротьби з домашнiми комахами та гризунами
	- до 5 рокiв	6050	1650
	- на 1 рiк	1650	1650
6	Змiна термiну державної реєстрацiї бiохiмiкатiв та регуляторiв росту
	- до 5 рокiв	4125	1650
	- на 1 рiк	1375	1650
7	Державна реєстрацiя попередньо зареєстрованих хiмiкатiв
	1. Розширення сфери застосування до 5 зразкiв або шкiдливих об'єктiв
	- на 5 рокiв	2750	1650
	- на 2 роки	1650	1650
	- на 1 рiк	1100	1650
	2. Розширення сфери застосування хiмiкату до бiльш нiж п'яти зразкiв або шкiдливих об'єктiв:
	- на 5 рокiв	5500	1650
	- на 2 роки	2750	1650
	- на 1 рiк	1650	1650
	3. Змiна iнструкцiї по використанню хiмiкату
	- на 5 рокiв	3300	1650
	- на 2 роки	1650	1650
	- на 1 рiк	1100	1650
	4. Змiна норми витрат хiмiкату:
	- на 5 рокiв	-	1650
	- на 2 роки	-	1650
	- на 1 рiк	-	1650
	5. Незначна змiна способу виготовлення хiмiкату:
	- на 5 рокiв	-	1650
	- на 2 роки	-	1650
	- на 1 рiк	-	1650
8	Державна перереєстрацiя пестицидiв та агрохiмiкатiв (крiм бiохiмiкатiв та регуляторiв росту)
	- на 5 рокiв	8250	1650
	- на 2 роки	3300	1650
	- на 1 рiк	1650	1650
9	Державна перереєстрацiя хiмiкатiв для боротьби з домашнiми комахами та гризунами
	- на 5 рокiв	4125	1650
	- на 2 роки	1650	1650
	- на 1 рiк	825	1650
10	Державна перереєстрацiя бiохiмiкатiв та регуляторiв росту
	- на 5 рокiв	2750	1650
	- на 2 роки	1650	1650
	- на 1 рiк	550	1650

Таблиця 14: Адмiнiстрування тарифної квоти

I. Процедура розподiлу має бути запроваджена з урахуванням поступок, перелiчених у Частинi I, Роздiлу I-B Графiку поступок i зобов'язань по товарах, не пiзнiше 1 сiчня 2011 року
- Буде запроваджено метод розподiлу квоти на цукор-сирець з тростини (1701.11) за принципом "перший прийшов - першим обслуговуєшся".
II. Адмiнiстрування тарифної квоти та процедура розподiлу має бути запроваджена з урахуванням поступок, перелiчених у Частинi I, Роздiлу I-B Графiку поступок i зобов'язань по товарах з моменту вступу до 1 сiчня 2011 року
1. Загальнi положення
1.1.	Цей Регламент встановлює процедуру щорiчного розподiлу тарифної квоти на цукор-сирець з тростини, що iмпортується в Україну з країн-членiв СОТ.
1.2.	Обсяг тарифної квоти буде встановлено Законом України та буде становити не менше 260 тисяч тон щорiчно, з моменту вступу України до СОТ.
1.3.	Україна дозволить iмпортувати цукор-сирець з тростини на протязi всього календарного року.
2. Процедура розподiлу тарифної квоти
2.1.	На протязi першого року пiсля вступу України до СОТ вiдповiднi частки тарифної квоти для країн-постачальниць будуть визначатися пропорцiйно до обсягiв поставок на протязi минулих трьох рокiв, коли iмпорт цукру-сирцю з тростини постачався в Україну в межах визначених тарифних квот. Частка 20 % глобальної тарифної має бути зарезервована для нових країн, зацiкавлених у постачаннi цукру-сирцю з тростини в Україну.
2.2.	У наступнi роки країна-постачальниця, яка поставляла цукор-сирець з тростини у попередньому роцi, буде отримувати частку квоти, пропорцiйну обсягу цукру-сирцю з тростини, ввезеного у попередньому роцi. Частка 80 % глобальної тарифної квоти має бути зарезервовано у наступному роцi для країн, якi поставляли цукор-сирець з тростини в Україну у попередньому роцi. Частка 20 % глобальної тарифної квоти має бути розподiлено рiвномiрно мiж країнами, якi не постачали цукор-сирець з тростини в Україну у попередньому роцi.
2.3.	Частка 20 % глобальної тарифної квоти, що була зарезервована для нових країн-постачальниць, буде дiяти до 1 жовтня поточного року. У разi вiдсутностi згаданих вище нових постачальникiв, зарезервовану частку квоти буде розподiлено на протязi мiсяця у вiдповiдностi з процедурою, визначеною у параграфi 2.1. Частка 20 % буде резервуватися для нових постачальникiв щорiчно. Пiсля виконання поставок цукру-сирцю на протязi першого року, новi постачальники будуть доданi до категорiї "країн-постачальниць" на наступнi роки.
2.4.	Будь-якi поставки цукру-сирцю з тростини (HS 1701.11), що були iмпортованi в Україну за двостороннiми або регiональними торговельними угодами, пiдписаними Україною у значеннi Статтi XXIV ГАТТ 1994 року, не будуть вважатися як такi, що впливають на заповнення загального обсягу тарифної квоти. Будь-який iмпорт цукру-сирцю з тростини за будь-якими схемами, якi включають обробку цукру-сирцю з тростини для наступного експорту (з поверненням сплаченого мита або домовленостями з повернення коштiв) також не буде ураховуватися, як використання тарифної квоти.
2.5.	Повiдомлення щодо запровадження квоти, її розмiру та часток для країн-постачальниць буде опублiковано в офiцiйному державному бюлетенi України не пiзнiше нiж за 90 днiв до 1 сiчня наступного року (далi "квотового року"). Копiї цього повiдомлення мають бути направленi до Секретарiату СОТ для подальшого повiдомлення країн-членiв СОТ, зацiкавлених в постачаннi цiєї продукцiї в Україну.
2.6.	Мiнiстерство економiки України має надати вiдповiдi на запити щодо розподiлу тарифної квоти на цукор-сирець з тростини на протязi 10 робочих днiв.
2.7.	Мiнiстерством економiки України приймаються заявки вiд iмпортерiв на отримання лiцензiй на поставку частки тарифної квоти, якi визначенi для кожної країни-постачальницi.
2.8.	Лiцензiї, що надають право постачати цукор-сирець з тростини, будуть видаватися Мiнiстерством економiки України на основi принципу "перший прийшов - першим обслуговуєшся" у вiдповiдностi з Положенням "Про процедуру лiцензування iмпорту". Кожна частка тарифної квоти пiдлягає вiдкритому та прозорому розподiлу з метою забезпечення її повного використання.
2.9.	Якщо iмпортер неспроможний забезпечити виконання лiцензiї у повному обсязi на поставку частки тарифної квоти, вiн повинен повернути залишок до Мiнiстерства економiки України для її оперативного перерозподiлу до 1 вересня квотового року.
2.10.	Мiнiстерство економiки повинно до 5 вересня квотового року подати повiдомлення про перерозподiл тарифної квоти до країни-постачальницi, якiй належить невикористана доля квоти.
2.11.	Країна-постачальниця, якiй належить частка повернутої тарифної квоти, має поiнформувати Мiнiстерство економiки до 20 вересня квотового року про своє рiшення щодо подальшого використання повернутої частки тарифної квоти.
2.12.	До 1 жовтня квотового року Уряд має опублiкувати в офiцiйному бюлетенi Уряду України повiдомлення про приймання заявок на видачу лiцензiй на поставки тих часток тарифної квоти, якi повернутi країнами-постачальницями. Заявки на отримання лiцензiї будуть розглядатися за принципом "перший прийшов - першим обслуговуєшся". Лiцензiї, що дають право поставляти цукор-сирець з тростини, видаватимуться Мiнiстерством економiки України за принципом "перший прийшов - першим обслуговуєшся".
2.13.	На iмпортера, що не використав лiцензiю у повному обсязi на поставку частки тарифної квоти, зафiксованої у його лiцензiї, та не повiдомив вчасно про те, що вiн вiдмовляється вiд невикористаної частки, накладається штраф вiдповiдно до Положення "Про процедуру лiцензування iмпорту".
2.14.	У випадках форс-мажорних обставин, що призвели до затримки поставки та розвантаження партiї товару у перiод часу дїї квоти, такий перiод може бути подовжено на перiод дiї форс-мажорних обставин. Факт дiї форс-мажорних обставин повинен бути пiдтверджено Торгово-промисловою палатою або iншими уповноваженими органами вiдповiдної країни.
2.15.	Якщо партiя вантажу, що ввезена в рамках тарифної квоти, не пройшла митного контролю, передбаченого законодавством України на момент ввозу на митну територiю України, така партiя вивозиться з митної територiї України, а частка тарифної квоти буде вважатися невикористаною.
3. Контроль за iмпортом цукру-сирцю з тростини
3.1	Мiнiстерство економiки України до першого числа мiсяця, наступного за звiтним, повiдомляє Державну митну службу України про виданi лiцензiї у попередньому мiсяцi.
3.2	Державна митна служба України повинна щомiсячно, до десятого числа наступного за звiтним мiсяця, надавати статистичнi данi про фактичне використання тарифних квот до Мiнiстерства економiки України та до Мiнiстерства аграрної полiтики України.
3.3	Мiнiстерство економiки України щомiсячно публiкує iнформацiю в офiцiйному державному виданнi України про фактичне використання тарифної квоти.
3.4	Iмпорт цукру-сирцю з тростини на митну територiю України здiйснюється на пiдставi виданих Мiнiстерством економiки України лiцензiй та за умови сплати належних податкiв та мита.
3.5	Контроль за дотриманням вимог чинного законодавства щодо iмпорту цукру-сирцю з тростини, здiйснює Державна митна служба України.
4. Консультацiї
4.1	Задля забезпечення прозорого, справедливого та недискримiнацiйного розподiлу тарифних квот, Україна, на запит будь-якої країни-члена СОТ, буде проводити консультацiї з країнами-членами СОТ з усiх питань, що стосуються квот.

Таблиця 15(d): Портовi збори

Законодавство у сферi портових зборiв

Вiдповiдно до Наказу N 518 Мiнiстерства транспорту вiд 2 вересня 2005 була запроваджена 50-процентна знижка на портовi збори (за винятком адмiнiстративного збору) до 1 жовтня 2006 для суден, якi заходять у порт, щоб взяти вантаж (розвантажитись) нафти у нафтовому термiналi Пiвденний, який розташований у морському торговельному порту Южний.

Наказ Мiнiстерства транспорту вiд 10 квiтня 2004, N 283 запровадив 50-процентну знижку на портовi збори з суден, проходження каналу, послуги маякiв i санiтарнi послуги, встановленi цим Положенням для суден, якi заходять у порт, щоб взяти вантаж нафти у нафтовому термiналi Пiвденний, який розташований у морському торговельному порту Южний.

Загальна частина

1. Портовi збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якiрний, адмiнiстративний та санiтарний) справляються у морських портах iз суден зазначених груп i плавучих споруд, що плавають пiд державним прапором України та iноземним прапором:

вантажнi судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцiй, та плавучi споруди	група А
пасажирськi судна, в тому числi швидкiснi судна на пiдводних крилах та пороми, що заходять у порти для виконання вантажнопасажирських операцiй, криголами, якi не належать порту та не орендованi ним	група Б
лiхтери, буксири, буксири-штовхачi, штовхачi, баржi (самохiднi i несамохiднi), рiчковi самохiднi судна, в тому числi судна типу "рiка-море" пароплавств, якi є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї, а також рiчковi самохiднi судна, що заходять в iншi порти для подальшого перевантаження вантажiв на морськi судна i навпаки	група В
несамохiднi судна (крiм барж)	група Г
судна, що заходять у порт вимушено, для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтнi пiдприємства України	група Д
службовi та вiйськовi судна	група Д
навчальнi, навчально-виробничi судна при виконаннi ними рейсiв за навчальними планами навчальних закладiв, на борту яких перебуває не менш як 50 курсантiв, навчально-тренажернi судна	група Д
науковi, дослiднi та швидкiснi судна на пiдводних крилах, що виконують регулярнi пасажирськi рейси за розкладом у каботажному плаваннi (крiм прогулянкових i круїзних рейсiв)	група Д
iншi судна (судна судноремонтного заводу, аварiйно-рятувальнi, пiдводно-технiчнi, технiчнi, госпiтальнi, гiдрографiчнi, судна мiсцевого портового флоту, криголами, якi належать порту та орендованi ним, спортивнi судна, приватнi яхти, вiтрильнi судна, судна, якi проходять ходовi випробування, та риболовецькi судна, що заходять у порти без виконання вантажних операцiй)	група Е

Примiтки:

- Пiд термiном "вимушено" треба розумiти заходження судна у порт у зв'язку iз загрозою безпецi продовження плавання, життю або здоров'ю членiв команди та пасажирiв.

- Судна груп В (буксири та баржi), Д та Е, що виконують комерцiйнi вантажнi рейси, належать до групи А.

- Судна груп Д та Е, що виконують комерцiйнi вантажнопасажирськi рейси, належать до групи Б.

- Порядок обчислення i стягнення зборiв поширюється на суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi всiх форм власностi, якi виконують роботи та надають послуги у морських портах на причалах судноремонтних заводiв України незалежно вiд пiдпорядкування цих портiв (причалiв).

- Судна, що заходять у Днiпро-Бузький морський порт, сплачують збори, визначенi цим Положенням, за умовами їх нарахування морськiй державнiй адмiнiстрацiї порту.

2. Сплата портових зборiв у портах здiйснюється до виходу судна з порту, а за транзитний прохiд Керч-Єнiкальського каналу (КЄК) та каналу Прорва - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на входi у Керч-Єнiкальський канал та канал Прорва, якщо не обумовлено iнше.

3. Нарахування портових зборiв здiйснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубiчних метрах i дорiвнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна i висота борту судна), зазначених в обмiрному свiдоцтвi (головнi розмiри) або документi, що його замiнює.

Для морських суден, що перевозять вантажi на верхнiй палубi або мають двi або бiльше палуб, крiм твiндечних суден, висота борту, яка використовується для обчислення об'єму судна, повинна становити не менше половини ширини судна.

Для суден групи Б, що мають двi або бiльше палуб, висота борту, яка використовується для обчислення об'єму судна, повинна становити половину ширини судна.

Умовний об'єм баржо-буксирних складiв, караванiв та iнших плавучих споруд для нарахування усiх видiв зборiв, крiм санiтарного, дорiвнює сумi об'ємiв окремих елементiв.

Для розрахунку всiх видiв зборiв умовний об'єм суден RO-RO, RO-FLOW, OBO, LO-RO, контейнеровозiв, худобовозiв, лiхтеровозiв, автомобiлевозiв застосовується з коефiцiєнтом 0,7 за умови використання зазначених суден вiдповiдно до їх спецiалiзацiї. Тип судна та його спецiалiзацiя визначаються за судновими документами.

При нарахуваннi зборiв за добовими ставками час округлюється до 0,5 доби. При цьому час до 0,5 доби приймається за 0,5 доби, а 0,5 доби i бiльше - за 1 добу.

Пункт 3 доповнено абзацом шостим згiдно з Постановою N 391 Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.03.2002 року

4. Для лiхтеровозiв, що виконують вантажнi операцiї з лiхтерами на зовнiшньому або внутрiшньому рейдi, портовi збори нараховуються з об'єму лiхтерiв, зданих лiхтеровозом по прибуттi до порту i прийнятих ним по виходi з нього.

5. Для вантажних суден групи А, якi працюють на лiнiях закордонного плавання, вiдкритих у встановленому порядку, надається знижка у розмiрi 20 вiдсоткiв корабельного збору.

6. Основними ознаками лiнiї закордонного плавання є:

- установлення обов'язкових i факультативних iноземних та українських портiв заходження;

- закрiплення для роботи на лiнiї типiв суден;

- установлення перiодичностi заходження закрiплених суден в українськi порти; та

- реєстрацiя лiнiї Державним департаментом морського i рiчкового транспорту за поданням адмiнiстрацiї порту (морського порту).

7. Для суден, що заходять у порт Южний пiд навантаження-розвантаження генеральних та навалочних вантажiв, порт може застосовувати знижку з усiх видiв портових зборiв у розмiрi 50 вiдсоткiв.

У порту Ялта застосовуються такi знижки:

50 вiдсоткiв	- iз ставки корабельного збору для суден групи А;
20 вiдсоткiв	- iз ставок усiх видiв портових зборiв для круїзних пасажирських суден закордонного плавання групи Б (за винятком тих, що виконують вантажнопасажирськi рейси).

У порту Одеса застосовується знижка у розмiрi 10 вiдсоткiв iз ставок усiх видiв портових зборiв для круїзних пасажирських суден закордонного плавання групи Б (за винятком тих, що виконують вантажнопасажирськi рейси).

8. Якщо на судно поширюється застосування кiлькох знижок портових зборiв, застосовується тiльки найбiльша щодо базової ставки.

9. Державна належнiсть судна i вiдповiдно наданий йому статус пiд час справляння портових зборiв визначається за прапором, пiд яким це судно плаває, незалежно вiд того, хто є його власником i хто його використовує.

10. Сплата портових зборiв здiйснюється вiдповiдно до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 лютого 1993 року N 15 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю";

11. Iз сум портових зборiв, що справляються у валютi України, податок на додану вартiсть сплачується вiдповiдно до законодавства. При цьому якщо в порту надаються послуги суднам каботажного плавання, сума зборiв, визначена вiдповiдно до цього Положення, збiльшується на суму податку на додану вартiсть, а в iнших випадках - сума податку на додану вартiсть, що пiдлягає сплатi до бюджету, обчислюється iз суми зборiв, нарахованих i сплачених порту без такого збiльшення.

Корабельний збiр

12. Для суден груп А, Б i Г нарахування корабельного збору здiйснюється за кожний вхiд у порт i вихiд з нього за 1 куб. метр об'єму судна за такими ставками:

(у доларах США)

Порт	Для суден у закордонному плаваннi	Для суден у каботажному плаваннi
Бiлгород-Днiстровський	0,095	0,0008
Бердянськ	0,084	0,0008
Днiпро-Бузький	0,089	0,0042
Євпаторiя	0,100	0,0046
Iзмаїл	0,087	0,0024
Iллiчiвськ	0,110	0,0060
Бухта Камишова (Севрибпорт)	0,100	0,0038
Керч	0,108	0,0042
Марiуполь	0,090	0,0024
Мiжводне	0,093	0,0032
Миколаїв	0,089	0,0054
Одеса	0,110	0,0054
Октябрьський	0,100	0,0042
Очакiв	0,089	0,0051
Ренi	0,083	0,0020
Севастополь	0,100	0,0042
Скадовськ	0,088	0,0054
Усть-Дунайськ	0,092	0,0078
Феодосiя	0,077	0,0042
Херсон	0,085	0,0028
Чорноморськ	0,084	0,0032
Южний	0,230	0,0144
Ялта	0,135	0,0090
Причал ЗАТ "Миколаївський калiйний термiнал"	0,089	0,0054
Iншi порти (причали)	0,093	0,0043

Примiтка:

- Судна, що заходять у порти для здiйснення процедур, пов'язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцiй, звiльняються вiд сплати корабельного збору.

- Пункт 12 iз змiнами, внесеними згiдно з Постановами Кабiнету Мiнiстрiв України N 1584 вiд 29.11.2001 року, та N 1069 вiд 17.07.2003 року.

13. Вiд сплати корабельного збору звiльняються судна груп Д та Е.

Для суден у закордонному плаваннi груп А, Б i Г до 10 тис. куб. метрiв ставка корабельного збору застосовується з коефiцiєнтом 0,8.

14. Ставки корабельного збору для суден у закордонному плаваннi застосовуються незалежно вiд того, пiд яким прапором вони плавають.

Ставки корабельного збору для суден у каботажному плаваннi застосовуються тiльки для суден, що виконують рейси у каботажному плаваннi пiд Державним прапором України.

Якщо максимальна осадка великотонажних суден, зазначена в обмiрному свiдоцтвi, перевищує допустиму, встановлену для конкретного порту, що призводить до неповного завантаження судна, порт має право при нарахуваннi корабельного збору зменшувати висоту борту судна на величину невикористаної осадки.

15. I У разi коли судна групи А протягом одного рейсу заходять послiдовно у кiлька портiв України, корабельний збiр справляється:

- у разi заходження в два порти - iз знижкою 50 вiдсоткiв базової ставки у кожному порту; та

- у разi заходження бiльш як у два порти - у першому порту iз знижкою 50, а в кожному наступному - 75 вiдсоткiв базової ставки.

16. Iз суден групи Б корабельний збiр справляється у кожному порту заходження пiд час входу в порт i виходу з нього за ставками iз знижкою 50 вiдсоткiв тiльки за перший i другий рейси, що виконуються судном протягом календарного року. Пiд час наступних заходжень у порт протягом календарного року корабельний збiр з цих суден не справляється.

17. Iз суден групи В корабельний збiр справляється за кожне заходження в порт i вихiд з порту за такими ставками:

у закордонному плаваннi:

- 40,5 долара США - iз судна, буксира; та

- 20,25 долара США - з одиницi (баржа, лiхтер);

у каботажному плаваннi:

- 10 доларiв США - iз судна, буксира; та

- 5 доларiв США - з одиницi (баржа, лiхтер).

Канальний збiр

18. Нарахування канального збору здiйснюється за кожне проходження каналу судном в один кiнець i кожне проходження каналу судном транзитом в один кiнець за 1 куб. метр об'єму судна за такими ставками:

(у доларах США)

Порт	Для суден у закордонному плаваннi	Для суден у каботажному плаваннi
Бiлгород-Днiстровський	0,063	0,0063
Бердянськ	0,106	0,0106
Бухта Камишова	0,032	0,0032
Днiпро-Бузький	0,027 + 0,18*	0,0026 + 0,0180*
Iллiчiвськ	0,020	0,0020
Керч (в тому числi КЄК):
морський торговельний порт	0,16	0,0170
морський рибний порт та всi iншi пiдприємства Керчi, якi виконують вантажно-розвантажувальнi операцiї та обслуговують судна	0,144 + 0,016*	0,0153 + 0,0017*
КЄК (транзит)	0,053	0,0062
КЄК для транзитних суден, що заходять (виходять) у порт (з порту) "Кавказ"
буй N 1-41	0,044	-
буй N 41-51	0,013	-
Марiуполь	0,106	0,0106
Миколаїв (морський)	0,027 + 0,227*	0,0026 + 0,0226*
Причал заводу "Океан"	0,221*	0,0221*
Одеса	0,011	0,0010
Октябрський	0,027 + 0,203*	0,0026 + 0,0202*
Очакiв	0,027 + 0,027*	0,0027 + 0,0027*
Севастополь	0,032	0,0032
Скадовськ	0,032	0,0032
Усть-Дунайськ	0,068	0,0068
Херсон (морський)	0,10 + 0,136*	0,010 + 0,0136*
Южний	0,074	0,0074
За прохiд каналом Прорва	0,140	0,0140
Причал ЗАТ "Миколаївський калiйний термiнал"	0,027 + 0,208*	0,0026 + 0,0207*

____________
* Сплачується безпосередньо державному пiдприємству "Дельта-лоцман".

** Сплачується морському торговельному порту Керч.

*** Сплачується iншим пiдприємствам Керчi, якi виконують вантажно-розвантажувальнi операцiї та обслуговують судна.

Примiтки:

- Ставка, визначена для причалiв заводу "Океан", застосовується тiльки до суден, якi прямують Бузько-Днiпровсько-лиманським каналом для виконання вантажних операцiй на причалах цього заводу.

- За проходження Бузько-Днiпровсько-лиманського i Херсонського морського каналу без заходження в морськi порти (причали) канальний збiр сплачується суднами за визначеними ставками вiдповiдно державному пiдприємству "Дельта-лоцман" та морським торговельним портам Миколаїв i Херсон у розмiрах, установлених для портiв Миколаїв (морський) i Херсон (морський).

- Для суден, що згiдно з обмiрним свiдоцтвом з повним вантажем мають осадку не бiльш як 4,5 метра, ставки канального збору застосовуються з коефiцiєнтом 0,38, крiм Бiлгород-Днiстровського порту, каналу Прорва, пiдхiдного каналу порту заводу "Азовсталь".

- Для суден, що проходять пiдхiдним каналом порту заводу "Азовсталь", ставка канального збору застосовується з коефiцiєнтом 0,5.

- Пункт 18 iз змiнами, внесеними згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1584 вiд 29.11.2001 року.

19. 19. Iз суден групи Б канальний збiр справляється у кожному порту заходження пiд час входу в порт i виходу з нього за ставками iз знижкою 50 вiдсоткiв тiльки за перший i другий рейси, що виконуються судном протягом календарного року. Пiд час наступних заходжень протягом календарного року канальний збiр з цих суден не справляється.

20. Судна груп В, Д та Е, а також судна групи Г (крiм барж), що проходять каналом Прорва, звiльняються вiд сплати канального збору.

Маяковий збiр

21. Для суден груп А i Б маяковий збiр нараховується пiд час кожного заходження судна у порт (завод) або за кожне проходження його транзитом, крiм проходження Керч-Єнiкальського каналу транзитом, за такими ставками:

- 0,029 долара США за 1 куб. метр об'єму судна - iз суден у закордонному плаваннi; та

- 0,0029 долара США за 1 куб. метр об'єму судна - iз суден у каботажному плаваннi.

Маяковий збiр у повному обсязi сплачується безпосередньо державнiй установi "Держгiдрографiя".

Пункт 21 доповнено абзацом згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 391 вiд 29.03.2002 року.

22. Судна груп В, Г, Д та Е звiльняються вiд сплати маякового збору.

Причальний збiр

23. Причальний збiр стягується iз суден, що стоять бiля причалу.

24. Для суден груп А, Б, В (буксири), Г, Д i Е (спортивнi судна, приватнi яхти, паруснi судна та риболовецькi судна, що заходять у порти без виконання вантажних операцiй) застосовуються такi ставки:

(у доларах США)

Мета стоянки	Для суден у закордонному плаваннi	Для суден у каботажному плаваннi
Вантажнi операцiї, що виконуються силами i засобами порту (куб. метрiв за суднозаходження)	0,022	0,0022
Iншi випадки, а також для буксирiв, спортивних суден, приватних яхт, парусних суден та риболовецьких суден, що заходять у порти без виконання вантажних операцiй (куб. метрiв за добу)	0,0072	0,00072

Примiтка:

- Судна групи Е (крiм спортивних суден, приватних яхт парусних суден та риболовецьких суден, що заходять у порти без виконання вантажних операцiй) звiльняються вiд сплати причального збору.

25. Для суден групи В (за винятком буксирiв) причальний збiр нараховується за кожну тону навантаженого або розвантаженого вантажу за такими ставками:

0,12 долара США	- для суден у закордонному плаваннi;
0,012 долара США	- для суден у каботажному плаваннi.

Сплата причального збору здiйснюється окремо за кожну операцiю. У разi коли операцiя виконується бiля необладнаного берега або за варiантом "судно-судно", ставка причального збору застосовується iз знижкою 50 вiдсоткiв.

26. Судна, що стоять лагом до iншого судна, ошвартованого бiля причалу, або ошвартованi бiля причалу носом або кормою, сплачують 50 вiдсоткiв ставки причального збору.

27. Iз суден груп А та Б пiсля закiнчення вантажних (пасажирських) операцiй за простiй бiля вантажного (пасажирського) причалу з причин, що залежать вiд судна або судновласника, причальний збiр справляється з моменту закiнчення навантаження-розвантаження та закрiплення вантажу за 1 куб. метр об'єму судна за такими ставками:

0,0104 долара США за годину	- iз суден у закордонному плаваннi;
0,00104 долара США за годину	- iз суден у каботажному плаваннi.

28. Для вiдстою або закiнчення операцiй з обслуговування судна за вимогою капiтана судна (судновласника) порт зобов'язаний надати судну вiльний причал або мiсце якiрної стоянки на рейдi.

Якiрний збiр

29. Iз суден груп А та Б за стоянку бiльш як 12 годин на внутрiшньому рейдi морського порту якiрний збiр справляється за добовими ставками за 1 куб. метр об'єму судна за фактичний час стоянки:

0,0027 долара США	- iз суден у закордонному плаваннi;
0,00027 долара США	- iз суден у каботажному плаваннi.

30. Iз суден груп В, Г i Е (спортивнi судна, приватнi яхти, паруснi судна та риболовецькi судна, що заходять у порти без виконання вантажних операцiй), якiрний збiр справляється за 30 дiб стоянки з кожного судна на внутрiшньому рейдi за такими ставками:

18 доларiв США	- iз суден у закордонному плаваннi;
1,8 долара США	- iз суден у каботажному плаваннi.

За кожну наступну добу стоянки судна на внутрiшньому рейдi понад зазначений термiн якiрний збiр стягується з кожного судна за такими ставками:

2 долари США	- iз суден у закордонному плаваннi;
1 долар США	- iз суден у каботажному плаваннi.

31. Судна груп Д i Е (крiм спортивних суден, приватних яхт, парусних суден та риболовецьких суден, що заходять у порти без виконання вантажних операцiй) звiльняються вiд сплати якiрного збору.

Адмiнiстративний збiр

32. Для суден груп А, Б, В, Г адмiнiстративний збiр нараховується пiд час кожного заходження судна у порт за такими ставками:

0,014 долара США за 1 куб. метр об'єму судна	- iз суден у закордонному плаваннi;
0,0014 долара США за 1 куб. метр об'єму судна	- iз суден у каботажному плаваннi.

Судна, що заходять у морськi порти для здiйснення процедур, пов'язаних з пропуском через державний кордон України, без виконання вантажних операцiй, звiльняються вiд сплати адмiнiстративного збору.

Iз суден груп А, Б, В i Г, що заходять послiдовно у кiлька портiв України протягом одного рейсу для виконання вантажних операцiй, адмiнiстративний збiр справляється тiльки у першому порту заходження.

Встановленi портами знижки для суднових зборiв за погодженням iз судновласником на адмiнiстративний збiр не поширюються.

33. Судна груп Д i Е звiльняються вiд сплати адмiнiстративного збору.

34. Кошти, одержанi портами вiд адмiнiстративного збору, використовуються вiдповiдно до законодавства.

Санiтарний збiр

35. Стягнення санiтарного збору передбачає:

- обов'язкове прийняття портом iз судна всiх видiв забруднень (за винятком баластних вод) за весь час стоянки судна в порту, а також виконання своїми силами i за свiй рахунок операцiй, пов'язаних з прийняттям забруднень (подача i прибирання плавзасобiв, надання контейнерiв та iнших мiсткостей для збирання смiття, перевантажувальнi операцiї, шлангування, вiдшлангування тощо); та

- обов'язкове здавання судном у порту всiх наявних на борту видiв забруднень з метою запобiгання їх скиданню у море. Здавання забруднень засвiдчується вiдповiдною довiдкою порту.

36. Iз суден групи А санiтарний збiр стягується за 1 куб. метр об'єму судна або самохiдної частини складної плавучої споруди за такими ставками:

(у доларах США)

Порт	Для суден у закордонному плаваннi		Для суден у каботажному плаваннi
Порт	стоянка до 10 дiб	стоянка вiд 10 до 30 дiб	стоянка до 10 дiб	стоянка вiд 10 до 30 дiб
Бiлгород-Днiстровський	0,014	0,023	0,0014	0,0023
Бердянськ	0,022	0,040	0,0022	0,0040
Днiпро-Бузький	0,010	0,016	0,0010	0,0016
Iллiчiвськ	0,014	0,023	0,0014	0,0023
Марiуполь	0,022	0,040	0,0022	0,0040
Миколаїв (морський)	0,014	0,023	0,0014	0,0023
Одеса	0,014	0,023	0,0014	0,0023
Севастополь (морський торговельний, риболовецький)	0,027	0,040	0,0027	0,0049
Феодосiя	0,027	0,038	0,0027	0,0038
Херсон (морський)	0,014	0,023	0,0014	0,0023
Южний	0,014	0,023	0,0014	0,0023
Ялта	0,022	0,040	0,0022	0,0040

Примiтки:

- Судна групи Б, В, Г, Д та Е звiльняються вiд сплати санiтарного збору.

- У портах, якi не мають технiчних засобiв для прийняття всiх забруднень, санiтарний збiр не справляється.

37. Суднам, що обладнанi природоохоронним устаткуванням для повної утилiзацiї всiх видiв суднових вiдходiв i забруднень та мають мiжнародне свiдоцтво про запобiгання забрудненого моря нафтою, стiчними водами i свiдоцтво про запобiгання забрудненню смiттям (екологiчно чистим), надається знижка у сплатi санiтарного збору в розмiрi 50 вiдсоткiв.

38. У разi, коли санiтарний збiр не стягується, порядок платежiв за прийняття забруднень регулюється Мiнiстерством транспорту.

Джерело: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв N 1544 вiд 12.10.2000 "Про портовi збори" iз змiнами внесеними постановами Кабiнету Мiнiстрiв NN 1584 та 391 вiд 29.11.2001 та 29.03.2002, Наказ Мiнiстерства транспорту N 642 вiд 10.09.2002.

Таблиця 16(a): Ставки акцизного збору, що застосовуються в Українi, на пиво, алкогольнi напої, спирт етиловий, нафтопродукти та деякi види транспортних засобiв (станом на квiтень 2007 року)

Код продукцiї згiдно з ТН ЗЕД	Опис продукцiї	Ставки акцизного збору в грн. на одиницю продукцiї

		Для всiх товарiв, що пiдлягають акцизному збору
Алкогольнi напої
2203 00	Пиво з солоду	0,31 грн. за 1 лiтр



2204 (крiм 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00)	Вина винограднi	0,25 грн. за 1 лiтр
2204 (крiм 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00)	Винограднi вина з додаванням спирту	0,50 грн. за 1 лiтр
2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00	- Вина iгристi:	1,6 грн. за 1 лiтр
2204 30	Сировина для вин виноградних	0 для винних матерiалiв, вироблених в Українi з сировини внутрiшнього походження (код ТН ЗЕД 2204 30), що продаються органiзацiям-посередникам та споживачам та виннi матерiали, виробленi на пiдприємствах первинного виробництва для суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi є виробниками винної сировини (винограду), крiм пiдприємств вторинного виробництва вина, якi використовують такi виннi матерiали для виробництва кiнцевої продукцiї - 1 грн. за 1 лiтр;


220500	Вермути та винограднi натуральнi вина, iншi з додаванням рослинних або ароматизуючих екстрактiв:	2,6 грн. за 1 лiтр
220600	Напої ферментованi iншi (сидр яблучний та грушевий (перрi) грушiвка, напiй медовий); напої змiшанi, якi мiстять алкоголь та сумiшi алкогольних напоїв з безалкогольними	1,1 грн. за 1 % спирту в 1 лiтрi
220600	Напої ферментованi iншi (сидр яблучний та грушевий (перрi) грушiвка, напiй медовий) без додання алкоголю	1.2 грн. за 1 лiтр
2207	Спирт етиловий неденатурований, з концентрацiєю алкоголю не менше 80 об. %; спирт етиловий та iншi спирти денатурованi будь-якої концентрацiї:	19 грн. за 1 лiтр 100-процентного спирту (18 грн. до l липня 2007)
2208 (крiм 2208 20)	Спирт етиловий неденатурований, з концентрацiєю алкоголю не менше 80 об. %; спирт етиловий та iншi спирти денатурованi будь-якої концентрацiї:	19 грн. за 1 лiтр 100-процентного спирту (18 грн. до l липня 2007)
2208 20 (крiм 2208 20 12 00, 2208 20 29 00 - лише брендi, 2208 20 89 00 - лише коньячний спирт)	- Спиртовi напої, одержанi перегонкою виноградного вина або вижимок винограду:	19 грн. за 1 лiтр 100-процентного спирту (18 грн. до l липня 2007)
2208 20 1200	Коньяк	7 грн. за 1 лiтр 100-процентного спирту (6.5 грн. до l липня 2007)
2208 20 2900	Лише брендi	7 грн. за 1 лiтр 100-процентного спирту (6.5 грн. до l липня 2007)
2208 20 8900	Лише коньячний спирт	16 грн. за 1 лiтр 100-процентного спирту
Нафтопродукти
	Легкi дистиляти:
2710 00 11 00	Для специфiчних процесiв переробки	12 євро за 1 кг
2710 00 15 00	Для хiмiчних перетворень в процесах, не вказанi в товарнiй позицiї 2710 00 11	12 євро за 1 кг
	Спецiальнi бензини:
2710 00 21 00	Уайт-спiрит	12 євро за 1 кг
2710 00 25 00	Iншi	12 євро за 1 кг
	Бензини моторнi:
2710 00 31 00	Авiацiйний бензин	20 євро за 1 кг
2710 00 37 00	Паливо бензинове реактивне	20 євро за 1 кг
2710 00 39 00	Iншi легкi фракцiї	20 євро за 1 кг
	Середнi дистиляти:
2710 00 41 00	Для специфiчних процесiв перероблення	20 євро за 1 кг
2710 00 45 00	Для хiмiчних перетворень у процесах, крiм зазначених у пiдкатегорiї 2710.00610	12 євро за 1 кг
	Для iнших цiлей:
	Керосин:
2710 00 51 00	Паливо реактивне	12 євро за 1 кг
2710 00 55 00 2710 00 59 00	Iншi	20 євро за 1 кг
2710 00 27 11 2710 00 27 31 2710 00 29 01 2710 00 32 01 2710 00 34 11 2710 00 34 31 2710 00 36 01	Лише моторнi бензини (ДСТУ 320.00149943.015-2000) з вмiстом не менше 5 % високооктанових кисневмiсних добавок: А-76 Ек, А-80 Ек, А-92 Ек, АI-93 Ек, А-95 Ек, А-98 Ек	60 євро за 1 кг
2710 00 27 19 2710 00 27 39 2710 00 27 90 2710 00 29 09 2710 00 32 09 2710 00 34 19 2710 00 34 39 2710 00 34 90 2710 00 36 09	Моторнi бензини А-72б А-76б А-80б А-90б А-91б А-92б АШ-93б А-95б А-96б А-98	60 євро за 1,000 кг
2710 00 61 00 2710 00 65 00 2710 00 69 00	Важкi дистиляти (дизельне паливо)	30 євро за 1 кг якщо сiрка > 0,2 % - € 45 за 1,000 кг, Ј 0.2 - € 35 за 1000 кг, Ј 0,035 % - € 30 за 1000 кг, Ј 0,005 % - € 20 за 1000 кг
3811 19 00 00	Високооктановi бензиновi кисневмiснi присадки (ТУУ 30183376.001 - 2000)	0
Транспортнi засоби
8703	Автомобiлi легковi та iншi автотранспортнi засоби, призначенi для перевезення людей (крiм автомобiлiв до товарної позицiї 8702), в тому числi вантажнопасажирськi автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi:
8703 10	- Автомобiлi, спецiально призначенi для пересування по снiгу; спецiальнi автомобiлi для перевезення спортсменiв на майданчики для гри в гольф та iншi подiбнi транспортнi засоби:
8703 10 11 00	- - - - Транспортнi засоби спецiального призначення для перемiщення по снiгу з поршневим двигуном з iскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механiзмом	0.6 євро за 1 см³
8703 10 18 00	- - iншi	0.6 євро за 1 см³
	- - Iншi транспортнi засоби з iскровим запалюванням, поршневим двигуном внутрiшнього згорання:
8703 21	- З робочим об'ємом цилiндрiв не бiльш як 1000 см³:
8703 21 10 00	- - - новi	0.02 євро за 1 см³
8703 21 90	- - - що були у використаннi
8703 21 90 10	- - - - не бiльше 5 рокiв	1 євро за 1 см³
1.25 євро за 1 см³	1.25 євро за 1 см³	1.25 євро за 1 см³
8703 22	- - З робочим об'ємом цилiндрiв понад 1000 см³, але не бiльш як 1500 см³
8703 22 10 00	- - - новi	0.02 євро за 1 см³
8703 22 90	- - - що були у використаннi	1.25 євро за 1 см³
8703 22 90 10	- - - - не бiльше 5 рокiв
8703 22 90 30	- - - - бiльше 5 рокiв	1.5 євро за 1 см³
8703 23	- - З робочим об'ємом цилiндрiв понад 1500 см³, але не бiльш як 3000 см³:
	- - - новi:
8703 23 11	- - - - Автомобiлi, обладнанi для тимчасового проживання людей
8703 23 11 10	- - - - - З робочим об'ємом цилiндрiв понад 1500 см³, але не бiльш як 2200 см³:	0.03 євро за 1 см³
8703 23 11 30	- - - - - З робочим об'ємом цилiндрiв понад 2200 см³, але не бiльш як 3000 см³:	0.06 євро за 1 см³
8703 23 19	- - - -iншi:
8703 23 19 10	- - - - - З робочим об'ємом цилiндрiв понад 1500 см³, але не бiльш як 2200 см³:	0.03 євро за 1 см³
8703 23 19 30	- - - - З робочим об'ємом цилiндрiв понад 2200 см³, але не бiльш як 3000 см³:	0.06 євро за 1 см³
8703 23 90	- - - що були у використаннi
	- - - З робочим об'ємом цилiндрiв понад 1500 см³, але не бiльш як 2200 см³:
8703 23 90 11	- - - - не бiльше 5 рокiв	1.5 євро за 1 см³
8703 23 90 13	- - - - - бiльше 5 рокiв	2.0 євро за 1 см³
	- - - - З робочим об'ємом цилiндрiв понад 2200 см³, але не бiльш як 3000 см³:
8703 23 90 31	- - - - не бiльше 5 рокiв	2.0 євро за 1 см³
8703 23 90 33	- - - - - бiльше 5 рокiв	3.0 євро за 1 см³
8703 24	- - З робочим об'ємом цилiндрiв понад 3000 см³
8703 24 10 00	- - - новi	0.1 євро за 1 см³
8703 24 90	- - - що були у використаннi:
8703 24 90 10	- - - - не бiльше 5 рокiв	3.0 євро за 1 см³
8703 24 90 30	- - - - бiльше 5 рокiв	3.5 євро за 1 см³
	- - Засоби транспортнi iншi з поршневим двигуном з запалюванням вiд стиснення (дизелем або напiвдизелем):
8703 31	- - З робочим об'ємом цилiндрiв не бiльше 1.500 см³:
8703 31 10 00	- - -новi	0.02 євро за 1 см³
8703 31 90	- - - що були у використаннi:
8703 31 90 10	- - - - не бiльше 5 рокiв	1.25 євро за 1 см³
8703 31 90 30	- - - - бiльше 5 рокiв	1.5 євро за 1 см³
8703 32	- - З робочим об'ємом цилiндрiв понад 1500 см³, але не бiльш як 2500 см³:
	- - - новi:
8703 32 11 00	- - - - Автомобiлi, обладнанi для тимчасового проживання людей	0.03 євро за 1 см³
8703 32 19 00	- - - - iншi	0.03 євро за 1 см³
8703 32 90	- - - що були у використаннi
8703 32 90 10	- - - - не бiльше 5 рокiв	1.75 євро за 1 см³
8703 32 90 30	- - - - бiльше 5 рокiв	2 євро за 1 см³
8703 33	- - - З робочим об'ємом цилiндрiв понад 2500 см³:
	- - - новi
8703 33 11 00	- - - - Автомобiлi, обладнанi для тимчасового проживання людей	0.1 євро за 1 см³
8703 33 19 00	- - - - iншi	0.1 євро за 1 см³
8703 33 90	- - - що були у використаннi
8703 33 90 10	- - - - не бiльше 5 рокiв	2.5 євро за 1 см³
8703 33 90 30	- - - - бiльше 5 рокiв	3.25 євро за 1 см³
8703 90	- iншi:	100 євро за 1 шт.
8703 90 10 00	- - Засоби транспортнi, оснащенi електричними двигунами
8703 90 90 00	- - iншi	100 євро за 1 шт.
8711 40 00 00	Мотоцикли (в тому числi мопеди) з поршневим двигуном запалювання з кривошипно-шатунним механiзмом i робочим об'ємом цилiндрiв понад 500 см³, але не бiльш як 800 см³:	0.2 євро за 1 см³
8711 50 00 00	Мотоцикли (в тому числi чопери) з поршневим двигуном запалювання з кривошипно-шатунним механiзмом i робочим об'ємом цилiндрiв понад 800 см³:	0.2 євро за 1 см³
8711 90 00 00	Мотоцикли (в тому числi чопери) з поршневим двигуном запалювання з кривошипно-шатунним механiзмом з коляскою або без неї крiм тих); коляски	0.2 євро за 1 см³
8716 10 99 00	Причепи та напiвпричепи для тимчасового проживання у кемпiнгах, типу причiпних будиночкiв, понад 3500 кг крiм тих, що можуть розбиратись	100 євро за 1 шт.

Таблиця 16(b): Ставки акцизного збору, що застосовуються в Українi на тютюновi вироби (станом на квiтень 2007 року)

Код продукцiї згiдно з ТН ЗЕД	Опис продукцiї згiдно з УКТ ЗЕД	Ставка акцизного збору у твердих сумах з одиницi реалiзованого товару (продукцiї)	Ставка акцизного збору у процентах до обороту з реалiзацiї товару (продукцiї)
2401	Тютюнова сировина. Тютюновi вiдходи	0	0
2402 10 00 00	Сигари, в тому числi сигари з вiдрiзаними кiнцями, та сигарели (тонкi сигари), з вмiстом тютюну	30 грн. за 1000 штук	8
2402 20 90 10	Сигарети без фiльтру з тютюну (цигарки)	5 грн. за 1000 штук	10 (9 % до 1 липня 2007 року)
2402 20 90 20	Сигарети з фiльтром з тютюну	13 грн. за 1000 штук (12 грн. до 1 липня 2007 року)	10 (9 % до 1 липня 2007 року)
2403 (крiм 2403 99 10 00, 2403 10)	Тютюн та замiнники тютюну, iншi промислового виробництва; тютюн "гомогенiзований" або "вiдновлений"; тютюновi екстракти та есенцiї	0	0
2403 10	Тютюн для палiння, з вмiстом або без вмiсту замiнникiв у будь-якiй пропорцiї	12 грн. за 1 кг	10
2403 99 10 00	Жувальний i нюхальний тютюн	5 грн. за 1 кг	8

Таблиця 17(a): Товари, iмпорт яких обмежений для захисту життя та здоров'я людей, тварин або рослин

Товарний код ТН ЗЕА (ГС 96)				Нетарифний засiб, що застосовується (НТЗ)	Дата застосування НТЗ	Митний режим, при якому застосовується НТЗ	Документ, що пiдтверджує походження контролю та мiсце його застосування	Державний орган, що видав дозвiл на iмпорт, експорт або транзит	Примiтки
Позицiя товару	Пiдпозицiя товару	Категорiя товару	Пiдкатегорiя товару	Нетарифний засiб, що застосовується (НТЗ)	Дата застосування НТЗ	Митний режим, при якому застосовується НТЗ			Примiтки
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
0102, 0201, 0202, 0206, 0210, 0506, 0507, 0511, 1516, 1517, 1602, 2104, 2301, 2309, 3001, 3002, 3502, 4101, 4103, 4206	150200 150300 151800 152200 160100 300450 350300		0106009010 0106009090 0410000000 0504000000 0510000000 1506000000 3002905000 3101000000 3504000000	Заборона	11 сiчня 2005 року	Iмпорт Транзит	Ветеринарний документ (сертифiкат або форма N 2, з країнами СНД)	Державний департамент ветеринарної медицини (ДВМ) та його структурнi пiдроздiли	Канада - Губчата енцефалопатiя
0105, 0207, 0210, 0408, 0505, 0507, 1516, 1517, 1602, 2309, 3001, 3002, 3502, 4103, 4206, 4301	020900 040700 150100 160100 300450 350300		010600 9010 0106009090 0410000000 0504000000 0510000000 1506000000 3002905000 3101000000 3504000000 6701000000	Заборона	12 квiтня 2005 року	Iмпорт Транзит	Ветеринарний документ (сертифiкат або форма N 2, з країнами СНД)	Державний департамент ветеринарної медицини (ДВМ) та його структурнi пiдроздiли	Грецiя - Пневмоенцефалiт птахiв
0105, 0207, 0210, 0408, 0505, 0507, 1516, 1517, 1602, 2309 3001, 3002, 3502, 4206, 4103, 4301	020900 040700 150100 160100 300450 350300		0106009010 0106009090 0410000000 0504000000 0510000000 1506000000 3002905000 3101000000 3504000000 6701000000	Заборона	12 квiтня 2005 року	Iмпорт Транзит	Ветеринарний документ (сертифiкат або форма N 2, з країнами СНД)	Державний департамент ветеринарної медицини (ДВМ) та його структурнi пiдроздiли	Республiка Корея - пташиний грип
0105, 0207, 0210, 0408, 0505, 0507, 1516, 1517, 1602, 2309 3001, 3002, 3502, 4206, 4103, 4301	020900 040700 150100 160100 300450 350300		010600 9010 0106009090 0410000000 0504000000 0510000000 1506000000 3002905000 3504000000 3101000000 3504000000 6701000000	Заборона	28 квiтня 2005 року	Iмпорт Транзит	Ветеринарний документ (сертифiкат або форма N 2, з країнами СНД)	Державний департамент ветеринарної медицини (ДВМ) та його структурнi пiдроздiли	Японiя - Пневмоенцефалiт птахiв
0102, 0103, 0104, 0201, 0202, 0204, 0206, 0210, 0401, 0402, 0403, 0404, 0405, 0406, 0502, 0505 0506, 0507, 0511, 1214, 1505, 1516, 1517, 1602 1703, 2104, 2301, 2302, 2303, 2306, 2308, 2309 3001, 3002, 3501, 3502, 4101, 4102. 4103, 4105, 4106, 4206, 4301, 5101, 5102	150200 150300 151800 152200 160100 210500 300450 350300		0106009010 0106009090 0410000000 0503000000 0504000000 0510000000 1213000000 1506000000 2304000000 2305000000 2309099100 3002905000 3101000000 3504000000 6701000000	Заборона	18 травня 2005 року	Iмпорт Транзит	Ветеринарний документ (сертифiкат або форма N 2, з країнами СНД)	Державний департамент ветеринарної медицини (ДВМ) та його структурнi пiдроздiли	Китай - ящур

Таблиця 17(b): Iмпорт транспортних засобiв - реєстрацiйнi ставки

Код	Опис об'єктiв оподаткування	Ставка податку за 1 рiк (у розрахунку на 1 кубiчний сантиметр (cm³) об'єму цилiндра або 1 кiловат (kW) потужностi двигуна)
8701	трактори (крiм гусеничних тракторiв - код 870130 та дорожнi трактори)	2,5 грн. / 100 cm³
	На час реєстрацiї в Українi:
8701 20	тiльки дорожнi трактори
	новi	15 грн. / 100 cm³
	використовуванi не бiльше 8 рокiв	15 грн. / 100 cm³
	використовуванi бiльше 8 рокiв	500 грн. / 100 cm³
8702	моторнi транспортнi засоби для транспортування 10 та бiльше людей, в тому числi водiя, з об'ємом цилiндру:
	не бiльше 6000 кубiчних сантиметрiв
	новi	5 грн. / 100 cm³
	використовуванi не бiльше 8 рокiв	5 грн. / 100 cm³
	використовуванi бiльше 8 рокiв	500 грн. / 100 cm³
	6001 кубiчних сантиметрiв i бiльше
	новi	5 грн. / 100 cm³
	використовуванi не бiльше 8 рокiв	5 грн. / 100 cm³
	використовуванi бiльше 8 рокiв	10 грн. / 100 cm³
8703	моторнi транспортнi засоби (окрiм моторних транспортних засобiв з електричним мотором - код 8703901000), з об'ємом цилiндру:
	не бiльше 1000 кубiчних сантиметрiв
	новi	3 грн. / 100 cm³
	використовуванi не бiльше 8 рокiв	5 грн. / 100 cm³
	використовуванi бiльше 8 рокiв	100 грн. / 100 cm³
	бiльше 1001, але не бiльше 1500 кубiчних сантиметрiв
	новi	4 грн. / 100 cm³
	використовуванi не бiльше 8 рокiв	5 грн. / 100 cm³
	використовуванi бiльше 8 рокiв	200 грн. / 100 cm³
	бiльше 1501, але не бiльше 1800 cm³
	новi	5 грн. / 100 cm³
	використовуванi не бiльше 8 рокiв	7 грн. / 100 cm³
	використовуванi бiльше 8 рокiв	300 грн. / 100 cm³
	бiльше 1801, але не бiльше 2500 кубiчних сантиметрiв
	новi	10 грн. / 100 cm³
	використовуванi не бiльше 8 рокiв	12 грн. / 100 cm³
	використовуванi бiльше 8 рокiв	500 грн. / 100 cm³
	бiльше 2501, але не бiльше 3500 кубiчних сантиметрiв
	новi	25 грн. / 100 cm³
	використовуванi не бiльше 8 рокiв	30 грн. / 100 cm³
	використовуванi бiльше 8 рокiв	750 грн. / 100 cm³
	бiльше 3501 кубiчних сантиметрiв
	новi	40 / 100 cm³
	використовуванi не бiльше 8 рокiв	45 / 100 cm³
	використовуванi бiльше 8 рокiв	1000 / 100 cm³
8703901000	транспортнi засоби з електричним мотором	0,5 / 1 kW
8704	моторнi транспортнi засоби для транспортування товарiв з об'ємом цилiндру:
	не бiльше 8200 кубiчних сантиметрiв
	новi	15 / 100 cm³
	використовуванi не бiльше 5 рокiв	50 / 100 cm³
	використовуванi вiд 5 до 8 рокiв	700 / 100 cm³
	використовуванi бiльше 8 рокiв	1000 / 100 cm³
	бiльше 8201, але не бiльше 15000 кубiчних сантиметрiв
	новi	20 / 100 cm³
	використовуванi не бiльше 5 рокiв	30 / 100 cm³
	використовуванi вiд 5 до 8 рокiв	50 / 100 cm³
	використовуванi бiльше 8 рокiв	1000 / 100 cm³
	15,001 кубiчних сантиметрiв i бiльше
	новi	25 / 100 cm³
	використовуванi не бiльше 5 рокiв	30 / 100 cm³
	використовуванi вiд 5 до 8 рокiв	50 / 100 cm³
	використовуванi бiльше 8 рокiв	300 / 100 cm³
8705	моторнi транспортнi засоби спецiального призначення (окрiм пожежних машин та машин невiдкладної допомоги)
	новi	5 / 100 cm³
	використовуванi не бiльше 8 рокiв	5 / 100 cm³
	використовуванi бiльше 8 рокiв	100 / 100 cm³
	На час реєстрацiї, повторної реєстрацiї та регулярного технiчного огляду:
8701	трактори (iншi нiж гусеничнi трактори - код 870130 та дорожнi трактори)	2,5 / 100 cm³
870120	дорожнi трактори	15 / 100 cm³
8702	моторнi транспортнi засоби для транспортування 10 та бiльше людей, в тому числi водiя
	з об'ємом цилiндру:
	не бiльше 6000 кубiчних сантиметрiв	5 / 100 cm³
	6000 кубiчних сантиметрiв i бiльше	5 / 100 cm³
8703	моторнi транспортнi засоби (окрiм моторних транспортних засобiв з електричним мотором - код 8703901000), з об'ємом цилiндру:
	не бiльше 1000 cm³	3 грн. / 100 cm³
	1001 кубiчних сантиметрiв i бiльше, але не бiльше 1500 кубiчних сантиметрiв	4 грн. / 100 cm³
	перевищуючi 1501 cm³, але не перевищуючi 1800 cm³	5 грн. / 100 cm³
	перевищуючi 1801 cm³, але не перевищуючi 2500 cm³	10 грн. / 100 cm³
	перевищуючi 2501 cm³, але не перевищуючi 3500 cm³	25 грн. / 100 cm³
	перевищуючi 3501 cm³ та бiльше	40 грн. / 100 cm³
8703901000	транспортнi засоби з електричним мотором	0,5 грн. / 1 kW
8704	моторнi транспортнi засоби для транспортування товарiв з об'ємом цилiндру:
	не бiльше перевищуючi 8200 cm³	15 грн. / 100 cm³
	перевищуючi 8201 cm³, але не перевищуючi 15,000 cm³	20 грн. / 100 cm³
	перевищуючi 15001 cm³ та бiльше	25 грн. / 100 cm³
8705	моторнi транспортнi засоби спецiального призначення (окрiм пожежних машин та машин невiдкладної допомоги)	5 грн. / 100 cm³
8711	мотоцикли (мопеди) та велосипеди з мотором (окрiм тих, в яких об'єм цилiндру не перевищує 50 кубiчних сантиметрiв, - код 87 11 10 00 00) з об'ємом цилiндру:
	не перевищуючi 500 cm³	3 грн. / 100 cm³
	перевищуючi 501 але не перевищуючi 800 cm³	5 грн. / 100 cm³
	перевищуючi 801 cm³ та бiльше	10 грн. / 100 cm³
	яхти та вiтрильнi судна з або без додаткового мотора (окрiм спортивних):
8903911000	Морськi судна	14 грн. / 100 сантиметрiв довжини
8903919100	яхти та вiтрильнi судна вагою, не перевищуючою 100 кг	7 грн. / 100 сантиметрiв довжини
8903919300	яхти та вiтрильнi судна вагою, перевищуючою 100 кг та довжиною, не перевищуючою 7,5 м	7 грн. / 100 сантиметрiв довжини
8903919900	яхти та вiтрильнi шлюпки вагою, перевищуючою 100 кг та довжиною, перевищуючою 7,5 м	14 грн. / 100 сантиметрiв довжини
	моторнi судна та катери, крiм суден з начiпним мотором (крiм спортивних):
8903921000	Мореплавнi	14 грн. / 100 сантиметрiв довжини
8903929100	моторнi судна та катери довжиною, не перевищуючою 7,5 м	7 грн. / 100 сантиметрiв довжини
8903929900	моторнi судна та катери довжиною, перевищуючою 7,5 м	14 грн. / 100 сантиметрiв довжини
	iншi судна (окрiм спортивних):
8903991000	вагою, не перевищуючою 100 кг	7 грн. / 100 сантиметрiв довжини
8903999100	довжиною, не перевищуючою 7,5 м та вагою, перевищуючою 100 кг	7 грн. / 100 сантиметрiв довжини
8903999900	довжиною, перевищуючою 7,5 м та вагою, перевищуючою 100 кг	14 грн. / 100 сантиметрiв довжини

Таблиця 17(c): Товари, iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню

Код тарифу	Опис товару	Орган, що вiдповiдає за застосування заходу	Законодавча база	Опис заходу / Обґрунтування СОТ
0201	Яловичина охолоджена i свiжа	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження перелiкiв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню, та обсягiв квот у 2007 роцi" вiд 28 грудня 2006 року N 1852	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ
0202	Яловичина заморожена	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ
0203	Свинина свiжа, охолоджена або заморожена	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ
0102	Жива худоба	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ
0103	Живi свинi	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ
0206	Субпродукти харчовi великої рогатої худоби, свиней, овець, кiз, коней, вiслюкiв, мулiв або лошакiв, свiжi, охолодженi або мороженi	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ
0207	М'ясо та харчовi субпродукти свiйської птицi товарної позицiї 0105, свiжi, охолодженi або мороженi	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ
020900	Сало без пiсних частин, свинячий жир та жир свiйської птицi, не витопленi i не видiленi iншим способом, свiжi або охолодженi, мороженi, солонi або у розсолi, сушенi або копченi	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ
1701	Цукор з цукрової тростини або цукрових бурякiв та хiмiчно чиста цукроза, у твердому станi	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX ГАТТ
1702 19 00 00, 1702 20 90 00, 1702 30 59 00, 1702 30 99 00 (крiм патоки крохмальної), 1702 40 90 00, 1702 60 95 00, 7202 90 99 90	Цукровi сиропи без додання ароматичних речовин або барвникiв	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX ГАТТ
1806 10 20 00, 1806 10 30 00, 1806 10 90 00	Готовi харчовi продукти з вмiстом какао	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX ГАТТ
2106 90 30 00, 2106 90 59 00	Цукровi сиропи, ароматизованi або з доданням барвникiв	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX ГАТТ
2833 25 00 00	Сульфат мiдi	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX(g) ГАТТ; монiторинг товаропотокiв.
2903 14 00 00, 2903 19 10 00, 2903 30 33 00, 2903 41 00 00, 2903 42 00 00, 2903 43 00 00, 2903 44 10 00, 2903 44 90 00, 2903 45 10 00, 2903 45 15 00, 2903 45 25 00, 2903 45 30 00, 2903 45 35 00, 2903 45 40 00, 2903 45 45 00, 2903 45 50 00, 2903 45 55 00, 2903 45 90 00, 2903 46 10 00, 2903 46 20 00, 2903 46 90 00, 2903 49 10 00, 2903 49 30 00, 3824 71 00 00, 3824 79 00 00, 3824 90 95 00	Озон-виснажливi речовини	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ.
3004, 3204, 3208, 3209, 3212, 3214, 3304, 3305, 3306, 3307, 3402, 3403, 3405, 3506 91 00, 3808, 3809, 3811, 3812, 3814 00, 3820 00 00, 3824 90 70 00, 3824 90 95 00, 3910 00 00, 9505 90 00 00	Товари, що можуть мати у своєму складi озон-виснажливi речовини, та iмпортуються у виглядi аерозолiв	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (b) ГАТТ
3215 11 00 00, 3215 19 00 00	Лише друкарськi чорнила, визначенi згiдно з методами, встановленими Мiнiстерством фiнансiв та Державною митною службою, с захисними властивостями, зокрема: флуоресценцiя та змiна кольору в променях ультрафiолетового свiтла; змiна кольору при нагрiваннi або охолодженнi; реакцiя на полярнi або неполярнi розчинники або оксиданти; невидимi у променях iнфрачервоного свiтла; проникає на зворотну сторону паперу з одночасною змiною кольору	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ
3808 10, 3808 20, 3808 30, 3808 90 (крiм iндивiдуальних товарних партiй, що ввозяться безкоштовно пiсля отримання дозволу Мiнiстерства екологiчних ресурсiв виключно для державних перевiрок, наукових дослiджень та демонстративних експериментiв)	Iнсектициди (крiм ветеринарних препаратiв), фунгiциди, гербiциди, iншi протипроростовi препарати, та регулятори росту рослин, родентициди (крiм ветеринарних препаратiв), а також iншi подiбнi засоби	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (b) ГАТТ
3907 40 00 00	Оптичнi полiкарбонати для виготовлення дискiв для систем лазерного зчитування	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX(d) ГАТТ
4802 52, 4802 53	Некрейдований папiр з водяними знаками без вмiсту волокон, отриманих механiчних шляхом, або з вмiстом таких волокон не бiльше 10 % ваги брутто волокна вагою 40 г на 1 м² або бiльше	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ
4907 00 10 00, 4907 00 91 00, 4907 00 99 00	Поштовi марки, акцизнi марки та аналогiчнi вироби непогашенi, що перебувають у обiгу або мають бути в обiгу у країнi призначення; гербовий папiр	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ
7202 60 00 00, 7202 91 00 00, 7202 99 80 00, 7218 10 00 00, 7401, 7402 00 00 00, 7403, 7405 00 00 00, 7406, 7407, 7411, 7415, 7419, 7601, 7604, 7610, 7616, 7801, 8454 20 00 00, 8454 90 00, 8455 90 00 00, 8474 90 90, 8480	Продукти (напiвфабрикати) з кольорових металiв та їх сплавiв, а також виробiв з використанням цих металiв, експорт яких пiдлягає лiцензуванню	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ
8415, 8418, 8419 89 10 00, 8424 10, 8476 21 00 00, 8476 81 00 00, 9304 00 00 00	Товари, якi можуть мiстити озон-виснажливi речовини	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки	" "	Лiцензування iмпорту, без кiлькiсних обмежень. Стаття XX (d) ГАТТ;
8477 10 90 00	Обладнання для виробництва дискiв для лазерних систем зчитування Автоматичнi формовочнi пристрої для iн'єкцiйного штампування дискiв		" "
8480 71 90 90	Формовочний прес для автоматичних формовочних пристроїв пристрої для для iн'єкцiйного штампування дискiв
8524 91 10 00 8524 91 90 00 8524 99 00 00	Матричнi форми або штампи з даними для виготовлення дискiв

Таблиця 18: Антидемпiнговi заходи, вжитi протягом 2000-2005 рокiв

Товар - об'єкт антидемпiнгового розслiдування	Країна походження товару	Результат розслiдування та вжитi заходи
АНТИДЕМПIНГОВI РОЗСЛIДУВАННЯ
- штучне хутро та вироби з нього (код ТН ЗЕД - 4304 00 00) - трикотажне ворсове полотно (код ТН ЗЕД - 6001)	Республiка Бiлорусь	Рiшенням Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi вiд 23 лютого 2001 р. N АД-15/2001/52-54 були запровадженi строком на 5 рокiв остаточнi антидемпiнговi заходи в формi антидемпiнгового мита на штучне хутро - за ставкою 179.70 %, на ворсове полотно - за ставкою 53.29 % (вiд митної вартостi товару).
Електролампи розжарювання (код ТН ЗЕД - 8539 22 90 00)	Росiйська Федерацiя	Рiшенням Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi вiд 7 грудня 2000 р. N АД-11/2000/52-39А були запровадженi на строк 5 рокiв остаточнi антидемпiнговi заходи в формi антидемпiнгового мита за ставкою в розмiрi 97.50 % вiд митної вартостi товару.
Деревоволокнистi плити (ТН ЗЕД - 4411 11 00 00)	Республiка Бiлорусь	Рiшенням Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi вiд 12 липня 2002 р. N АД-45/2002/52-61 були запровадженi строком на 5 рокiв остаточнi антидемпiнговi заходи в формi антидемпiнгового мита за ставкою 68.75 % вiд митної вартостi товару.
Стрiлочнi переводи (ТН ЗЕД - 8608 00 10 00)	Росiйська Федерацiя	Рiшенням Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi вiд 5 липня 2002 р. N АД-43/2002/52-63 були запровадженi на строк 5 рокiв остаточнi антидемпiнговi заходи в формi антидемпiнгового мита за ставкою 59.4 % вiд митної вартостi товару.
Руберойд (ТН ЗЕД - 6807 10 1000	Республiка Бiлорусь	Рiшенням Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi вiд 12 липня 2002 р. N АД-47/2002/52-62 були запровадженi на строк 5 рокiв остаточнi антидемпiнговi заходи в формi антидемпiнгового мита за ставкою 75 % вiд митної вартостi товару.
Електричнi лампи (ТН ЗЕД - 8539 22 90 10)	Киргизька Республiка	Рiшенням Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi вiд 27 грудня 2002 р. N АД-62/2002/52-65 були запровадженi на строк 5 рокiв остаточнi антидемпiнговi заходи в формi антидемпiнгового мита за ставкою 38,31 % вiд митної вартостi товару.
Сiрники (ТН ЗЕД - 3605 00 00 00)	Росiйська Федерацiя Республiка Бiлорусь	Рiшенням Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi вiд 12 вересня 2003 р. N АД-81/2003/52-123 були запровадженi остаточнi антидемпiнговi заходи в формi антидемпiнгового мита за такими ставками 1. на товари, якi походять з Росiйської Федерацiї: - на продукцiю ЗАТ "Плiтсiчпром" - (м. Балабаново) - 0 %; - для iнших виробникiв - 8.8 %; 2. на товари, якi походять з Республiки Бiлорусь: - на продукцiю ЗАТ "Пiнськдрев" (м. Пiнськ) - 31.8 %; - на продукцiю ВАТ "Борисовдрев" (м. Борисов) - 68.7 %; - для iнших виробникiв - 95.7 %. Строк дiї антидемпiнгових заходiв - 5 рокiв
Плити деревоволокнистi (УКТ ЗЕД - 4411 19 00 00)	Польща	Рiшенням Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi вiд 25 березня 2005 року N АД-90/2004/52-111 були застосованi остаточнi антидемпiнговi заходи в формi антидемпiнгового мита за ставкою 20.31 % вiд митної вартостi товару. Для виробництва "Екоплита СА" Польща, 64 - 700, м. Чарнков, вул. Промислова 2 встановлено iндивiдуальну ставку антидемпiнгового мита у розмiрi 17,9 %. Остаточнi антидемпiнговi заходи застосовуються строком на п'ять рокiв
Плити деревостружковi (УКТ ЗЕД - 4410 19 50 00	Польша, Словацька Республiка	Рiшенням Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi вiд 15 лютого 2005 року N АД-109/2005/52-85 були застосованi остаточнi антидемпiнговi заходи в формi антидемпiнгового мита за ставкою: для Республiки Польща - 25,1 %, для Словацької Республiки - 15,4 % вiд митної вартостi товару. Для словацького виробника ТзОВ "Kronospan Slovakia", Slovenska republika, 08001, Presov, Bardejovska, 24 (Словацька Республiка, м. Прешов, вул. Бардейовська, 24) встановлено iндивiдуальну ставку антидемпiнгового мита у розмiрi 11,7 %. Остаточнi антидемпiнговi заходи застосовуються строком на п'ять рокiв
Лимонна кислота (УКТ ЗЕД - 2918 14 00 00)	Китайська Народна Республiка	Рiшенням Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi вiд 25 березня 2005 року N АД-92/2004/52-113 були застосованi остаточнi антидемпiнговi заходи в формi остаточного антидемпiнгового мита у виглядi рiзницi мiж мiнiмальною цiною на iмпорт (977 $/т) та митною вартiстю товару. Остаточнi антидемпiнговi заходи застосовуються строком на п'ять рокiв
Гвинтовi компресорнi установки (УКТ ЗЕД - 8414 80 71 00, 8414 40 10 00, 8414 40 90 00)	Бiлорусь, Бельгiя, Iталiя, Фiнляндiя	Рiшенням Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi вiд 28 лютого 2005 року N АД-110/2005/52-116 були застосованi попереднi антидемпiнговi заходи в формi попереднього антидемпiнгового мита за ставкою: для Республiки Бiлорусь - 17,8 %, для Королiвства Бельгiя - 58,6 %, для Iталiйської Республiки - 43,2 %, для Фiнляндської Республiки - 49,5 %, вiд митної вартостi товару. Попереднi антидемпiнговi заходи застосовуються протягом 120 днiв з дня набрання чинностi цим рiшенням.

Таблиця 19: Вжитi Україною спецiальнi заходи

Країна	Товар - об'єкт розслiдування	Дата та номер рiшення	Початок розслiдування	Закiнчення розслiдування	Вжитi заходи		Строк дiї заходу
Країна	Товар - об'єкт розслiдування	Дата та номер рiшення	Дата публiкацiї рiшення	Дата i номер рiшення	Дата публiкацiї рiшення	Обсяг рiчної спецiальної квоти
ЗАВЕРШЕНI СПЕЦIАЛЬНI РОЗСЛIДУВАННЯ
Росiйська Федерацiя	Харчова сода	Рiшення вiд 7 листопада 2001 р. N СП-24/2001/52-46	14 листопада 2001 року	Рiшення вiд 5 липня 2002 року N СП-44/2002/52-46	10 липня 2002 р.	2500 тон	З 10 липня 2002 р. до 10 липня 2006 р.
Росiйська Федерацiя	Цемент	Рiшення вiд 13 грудня 2001 р. N СП-25/2001/52-48	19 грудня 2001 р.	Рiшення вiд 7 жовтня 2002 року N СП-49/2002/52-48	10 жовтня 2002 р.	165000 тон	З 10 жовтня 2002 р. до 10 жовтня 2006 р.
Росiйська Федерацiя	новi легковi автомобiлi	Рiшення вiд 8 сiчня 2002 р. N СП-28/2002/52-49	11 сiчня 2002 р.	Рiшення вiд 6 грудня 2002 року N СП-54/2002/52-49	12 грудня 2002 року	20826 одиниць	З 12 грудня 2002 р. до 12 грудня 2006 р.
Незалежно вiд походження товару	Бiсквiтна продукцiя	Рiшення вiд 6 грудня 2002 р. N СП-59/2002/52-54	11 грудня 2002 року	Рiшення N СП-85/2003/52-99	30 грудня 2003 року	Спецiальнi заходи були запровадженi в формi мита за ставкою 18,3 % вiд митної вартостi товару, але не менше нiж 0,3 євро за 1 кг (для продукцiї з вартiстю не вище 1,5 дол. США за 1 кг.)	З 30 грудня 2003 р. до 30 грудня 2007 р.
Незалежно вiд країни походження	Абразивний iнструмент	Рiшення вiд 25 березня 2004 року N СП-95/2004/52	8 квiтня 2004 року	Рiшення вiд 28 сiчня 2005 року N СП-107/2005/52-104	18 лютого 2005 року	Спецiальнi заходи були запровадженi в формi мита за ставкою 45,31 % вiд митної вартостi товару, але не менше нiж 0,51 євро за 1 кг (для продукцiї з вартiстю не вище 2,34 дол. США за 1 кг.)	З 18 лютого 2005 року до 18 лютого 2009 року
Незалежно вiд країни походження	Виливки з сiрого та надмiцного чавуну для виготовлення гiдравлiчної передачi ГСТ-90	Рiшення вiд 25 березня 2004 року N СП-97/2004/52	8 квiтня 2004 року	Рiшення вiд 28 сiчня 2005 року N СП-108/2005/52-103	18 лютого 2005 року	683313 кг	З 18 лютого 2005 року до 18 лютого 2009 року
ПОТОЧНI СПЕЦIАЛЬНI РОЗСЛIДУВАННЯ
Незалежно вiд країни походження	Руберойд	Рiшення вiд 23 вересня 2004 року N СП-105/2004/52-107	20 жовтня 2004 року

Таблиця 20(a): Поточнi експортнi мита, що справляються в Українi

Тарифний код	Опис продукту	Митна ставка	Законодавча база	Дата скасування
01.02.90100	Жива велика рогата худоба: Молода худоба вагою 350 кг i менше; Худоба вагою понад 350 кг	75 % але не менше 1500 євро за 1 тону	Закон "Про експортне мито на живу велику рогату худобу та шкiрсировину" N 180/96-ВР вiд 7 травня 1996 року	Україна проводитиме полiтику поступового зменшення рiвня експортних мит. Деякi мита можуть бути скасованi. Україна не планує переходити нульової ставки експортних мит.
01.02.90310	Нетелi (самки великої рогатої худоби до першого отелення), корови, бики, воли тощо	55 % але не менше 540 євро за 1 тону	" "	" "
01.04.10	Вiвцi живi	50 % але не менше 390 євро за 1 тону	" "	" "
41.01	Шкури великої рогатої худоби	30 % але не менше 400 євро за 1 тону	" "	" "
41.02	Шкури овець та ягнят	30 % але не менше 1 євро за 1 тону	" "	" "
41.03.90000	Лише свиняча шкiра	27 % але не менше 170 євро за 1 тону	" "	" "
12 04.00900	Насiння льону, подрiбнене або неподрiбнене	17 вiдсоткiв	Закон "Про ставки експортного мита на насiння деяких олiйних культур" N 1033-XIV вiд 10 вересня 1999 року, внесено поправки Законом N 2555-III вiд 21 червня 2001 року	" "
12.06.00900	Насiння соняшника, подрiбнене або неподрiбнене		" "	" "
12.07.99990	Лише насiння рижiю		" "	" "
7204.1000	- Вiдходи та брухт чавуну	30 євро за тону	Закон "Про експортне мито на вiдходи та брухт чорних металiв" N 216-IV вiд 24 жовтня 2002 року	" "
	- Вiдходи та брухт легованої сталi:		" "	" "
7204.21	-- Нержавiючої сталi		" "	" "
7204.2110	- - - З масовою часткою нiкелю 8 % або бiльше (Європейська асоцiацiя вугiлля i металу)		" "	" "
7204.2190	- - - Iншої		" "	" "
7204.2900	- - Iнше		" "	" "
7204.3000	- Вiдходи та брухт чорних металiв, лудженi		" "	" "
	- Iншi вiдходи та брухт:		" "	" "
7204.41	- - токарна стружка, обрiзки, уламки, вiдходи фрезерного виробництва, ошурки, вiдходи обрiзування та штампування, пакетованi або непакетованi:		" "	" "
7204.4110	- - - Токарна стружка, обрiзки, уламки, вiдходи фрезерного виробництва та ошурки		" "	" "
	- - - Вiдходи обрiзування або штампування:		" "	" "
7204.4191	- - - - Пакетованi		" "	" "
7204.4199	- - - - Iнше		" "	" "
7204.49	- - Iнше:		" "	" "
7204.4910	- - - Подрiбненi (рiзанi)	30 євро за тону	" "	" "
	- - - Iнше:		" "	" "
7204.4930	- - - - Пакетованi		" "	" "
	- - - - Iнше:		" "	" "
7204.4991	- - - - - Пакетованi		" "	" "
7204.4999	- - - - - Iнше		" "	" "
7204.50	- Вiдходи у зливках (шихтовi зливки) для переплавки:		" "	" "
7204.5010	- - З легованої сталi		" "	" "
7204.5090	- - Iнше		" "	" "

Таблиця 20(b): Зменшення ставок експортного мита з дати вступу до СОТ

Олiйнi культури
Код продукцiї вiдповiдно до УКТЗЕД	Опис товарiв	Пiсля вступу	Через 1 рiк пiсля вступу	Через 2 роки пiсля вступу	Через 3 роки пiсля вступу	Через 4 роки пiсля вступу	Через 5 рокiв пiсля вступу	Через 6 рокiв пiсля вступу
120400	Насiння льону, подрiбнене або неподрiбнене	16 %	15 %	14 %	13 %	12 %	11 %	10 %
120600	Насiння соняшнику, подрiбнене або неподрiбнене	16 %	15 %	14 %	13 %	12 %	11 %	10 %
1207999900	Насiння рижiю	16 %	15 %	14 %	13 %	12 %	11 %	10 %

Жива велика рогата худоба та шкiрсировина
Код продукцiї вiдповiдно до Українського класифiкатора товарiв зовнiшньо економiчної дiяльностi	Опис товарiв	Пiсля вступу	Через 1 рiк пiсля вступу	Через 2 роки пiсля вступу	Через 3 роки пiсля вступу	Через 4 роки пiсля вступу	Через 5 рокiв пiсля вступу	Через 6 рокiв пiсля вступу	Через 7 рокiв пiсля вступу	Через 8 рокiв пiсля вступу	Через 9 рокiв пiсля вступу	Через 10 рокiв пiсля вступу
0102	Велика рогата худоба жива:
0102 90 05 00	- - - масою не бiльш як 80 кг	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0102 90 21 00	- - - - для забою	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0102 90 29 00	- - - - iншi	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0102 90 41 00	- - - - для забою	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0102 90 49 00	- - - - iншi	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0102 90 51 00	- - - - - для забою	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0102 90 59 00	- - - - - iншi	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0102 90 61 00	- - - - - для забою	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0102 90 69 00	- - - - - iншi	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0102 90 71 00	- - - - - для забою	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0102 90 79 00	- - - - - iншi	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0102 90 90 00	- - iншi	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0104	Вiвцi та кози живi:
0104 10 10 00	- - чистопороднi [чистокровнi] племiннi тварини	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0104 10 30 00	- - - ягнята (вiком до одного року)	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
0104 10 80 00	- - - iншi	50 %	45 %	40 %	35 %	30 %	25 %	20 %	15 %	10 %
4101	Шкури великої рогатої худоби або тварин родини конячих (свiжi або засоленi, сушенi, обробленi вапном, протравленi або законсервованi iншим способом, але не дубленi, не виробленi пiд пергамент i не обробленi iншим чином), з волосяним покривом i без волосяного покрову спiлок або неспiлок, або розчленованi	30 %	29 %	28 %	27 %	26 %	25 %	24 %	23 %	22 %	21 %	20 %
4102	Шкури овечi (свiжi або засоленi, сушенi, обробленi вапном, протравленi або законсервованi iншим способом, але не дубленi, не виробленi пiд пергаментi не обробленi iншим способом), з шерстяним покривом або без шерстяного покрову, спiлок або неспiлок, крiм тих, що виключаються примiткою 1в до цiєї групи,	30 %	29 %	28 %	27 %	26 %	25 %	24 %	23 %	22 %	21 %	20 %
4103 90 00 00	- iншi	30 %	29 %	28 %	27 %	26 %	25 %	24 %	23 %	22 %	21 %	20 %

Брухт чорних металiв
Код ГС 96	Опис товарiв	пiсля вступу	Через 1 рiк пiсля вступу	Через 2 роки пiсля вступу	Через 3 роки пiсля вступу	Через 4 рокiв пiсля вступу	Через 5 рокiв пiсля вступу	Через 6 рокiв пiсля вступу
7204	Вiдходи та брухт чорних металiв (залiзний брухт); залiзнi або сталевi вiдходи у зливках, крiм легованої сталi; вiдходи залiза та сталi у зливках для переплавки, крiм легованої
7204 10 00 00	- Вiдходи та брухт чавуну	25 євро за тону	18 євро за тону	16,4 євро за тону	14,8 євро за тону	13,2 євро за тону	11,6 євро за тону	10 євро за тону
7204 30 00 00	- Вiдходи та брухт чорних металiв, лудженi	25 євро за тону	18 євро за тону	16,4 євро за тону	14,8 євро за тону	13,2 євро за тону	11,6 євро за тону	10 євро за тону
	- Iншi вiдходи та брухт
7204 41	-- Токарна стружка, обрiзки, уламки, вiдходи фрезерного виробництва, ошурки, вiдходи обрiзування та штампування, пакетованi або непакетованi
7204 41 10 00	--- Токарна стружка, обрiзки, уламки, вiдходи фрезерного виробництва та ошурки	25 євро за тону	18 євро за тону	16,4 євро за тону	14,8 євро за тону	13,2 євро за тону	11,6 євро за тону	10 євро за тону
	--- Вiдходи обрiзування або штампування
7204 41 91 00	---- пакетованi	25 євро за тону	18 євро за тону	16,4 євро за тону	14,8 євро за тону	13,2 євро за тону	11,6 євро за тону	10 євро за тону
7204 41 99 00	---- iншi	25 євро за тону	18 євро за тону	16,4 євро за тону	14,8 євро за тону	13,2 євро за тону	11,6 євро за тону	10 євро за тону
7204 49	-- iншi
7204 49 10 00	--- подрiбненi (рiзанi)	25 євро за тону	18 євро за тону	16,4 євро за тону	14,8 євро за тону	13,2 євро за тону	11,6 євро за тону	10 євро за тону
	--- Iншi
7204 49 30 00	---- пакетованi	25 євро за тону	18 євро за тону	16,4 євро за тону	14,8 євро за тону	13,2 євро за тону	11,6 євро за тону	10 євро за тону
	---- iншi
7204 49 91 00	---- пакетованi	25 євро за тону	18 євро за тону	16,4 євро за тону	14,8 євро за тону	13,2 євро за тону	11,6 євро за тону	10 євро за тону
7204 49 99 00	---- iншi	25 євро за тону	18 євро за тону	16,4 євро за тону	14,8 євро за тону	13,2 євро за тону	11,6 євро за тону	10 євро за тону
7204 50	- вiдходи у зливках (шихтовi зливки) для переплавки
7204 50 90 00	-- iншi	25 євро за тону	18 євро за тону	16,4 євро за тону	14,8 євро за тону	13,2 євро за тону	11,6 євро за тону	10 євро за тону

Брухт кольорових металiв
ГС 96	Опис товарiв	пiсля вступу	Через 1 рiк пiсля вступу	Через 2 роки пiсля вступу	Через 3 роки пiсля вступу	Через 4 рокiв пiсля вступу	Через 5 рокiв пiсля вступу
7202 99 80 00	Ферохромнiкель	30 %, але не менше нiж 0,4 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,36 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,32 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,28 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,24 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,2 €/кг
720421	Вiдходи та брухт легованої сталi та нержавiючої сталi	30 %, але не менше нiж 0,4 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,36 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,32 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,28 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,24 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,2 €/кг
7204 29 00 00	Iншi вiдходи та брухт легованої сталi	30 %, але не менше нiж 0,4 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,36 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,32 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,28 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,24 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,2 €/кг
7204 50 10 00	Вiдходи у зливках для переплавки з легованої сталi	30 %, але не менше нiж 0,45 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,405 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,36 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,315 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,27 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,225 €/кг
7218 10 00 00	Сталь нержавiюча у виглядi зливкiв та в iнших первинних формах	30 %, але не менше нiж 1 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,9 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,8 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,6 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,5 €/кг
7401	Штейн мiдний; мiдь цементацiйна (осаджена)	30 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,63 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,56 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,49 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,42 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,35 €/кг
7402 00 00 00	Мiдь нерафiнована; аноди мiднi для електролiтичного рафiнування	30 %, але не менше нiж 1 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,9 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,8 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,6 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,5 €/кг
7403 12 00 00	Литi заготовки для виробництва дроту (ваєрбарси)	30 %, але не менше нiж 1,2 €/кг	27 %, але не менше нiж 1,08 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,96 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,84 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,72 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,6 €/кг
7403 13 00 00	Бiлети з мiдi рафiнованої	30 %, але не менше нiж 1,2 €/кг	27 %, але не менше нiж 1,08 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,96 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,84 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,72 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,6 €/кг
7403 19 00 00	Iнша рафiнована мiдь	30 %, але не менше нiж 1,2 €/кг	27 %, але не менше нiж 1,08 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,96 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,84 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,72 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,6 €/кг
7403 21 00 00	Сплави на основi мiдi та цинку (латунь)	30 %, але не менше нiж 1 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,9 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,8 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,6 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,5 €/кг
7403 22 00 00	Сплави на основi мiдi i олова (бронза)	30 %, але не менше нiж 1 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,9 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,8 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,6 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,5 €/кг
7403 23 00 00	сплави мiднi, сплави на основi мiдi i нiкелю (купронiкелю) або з нiкелю i цинку (нейзiльберу)	30 %, але не менше нiж 1,6 €/кг	27 %, але не менше нiж 1,44 €/кг	24 %, але не менше нiж 1,28 €/кг	21 %, але не менше нiж 1,12 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,96 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,8 €/кг
7403 29 00 00	Iншi сплави з мiдi (за винятком сплавiв з товарної позицiї 7405)	30 %, але не менше нiж 1 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,9 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,8 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,6 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,5 €/кг
7404 00	Вiдходи i брухт мiдi	30 %, але не менше нiж 1 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,9 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,8 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,6 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,5 €/кг
7405 00 00 00	Лiгатури на основi мiдi	30 %, але не менше нiж 1 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,9 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,8 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,6 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,5 €/кг
7406	Порошки та луска з мiдi	30 %, але не менше нiж 1 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,9 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,8 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,6 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,5 €/кг
7414 90 00 00	Решiтки та сiтки з мiдного дроту	30 %, але не менше нiж 1 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,9 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,8 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,6 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,5 €/кг
7415 29 00 00	Iншi вироби з мiдi, без рiзьби (в тому числi шайби пружиннi)	30 %, але не менше нiж 1 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,9 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,8 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,6 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,5 €/кг
7415 39 00 00	Iншi вироби з мiдi, з рiзьбою (за винятком шурупiв, гвинтiв, болтiв та гайок)	30 %, але не менше нiж 1 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,9 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,8 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,6 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,5 €/кг
7418 19 00 00	Iншi предмети з мiдi та їхнi мiднi частини, iнше	30 %, але не менше нiж 1 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,9 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,8 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,6 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,5 €/кг
7419	Iншi предмети з мiдi	30 %, але не менше нiж 1 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,9 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,8 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,7 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,6 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,5 €/кг
750300	Вiдходи та брухт нiкелю	30 %, але не менше нiж 5,5 €/кг	27 %, але не менше нiж 4,95 €/кг	24 %, але не менше нiж 4,40 €/кг	21 %, але не менше нiж 3,85 €/кг	18 %, але не менше нiж 3,30 €/кг	15 %, але не менше нiж 2,75 €/кг
7602 00	Вiдходи та брухт алюмiнiю	30 %, але не менше нiж 0,4 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,36 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,32 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,28 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,24 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,2 €/кг
7802 00 00 00	Вiдходи та брухт свинцю	30 %, але не менше нiж 0,3 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,27 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,24 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,21 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,18 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,15 €/кг
7902 00 00 00	Вiдходи та брухт цинку	30 %, але не менше нiж 0,32 €/кг	27 %, але не менше нiж 0,288 €/кг	24 %, але не менше нiж 0,256 €/кг	21 %, але не менше нiж 0,224 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,192 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,16 €/кг
8002 00 00 00	Вiдходи та брухт з олова	30 %, але не менше нiж 1,6 €/кг	27 %, але не менше нiж 1,44 €/кг	24 %, але не менше нiж 1,28 €/кг	21 %, але не менше нiж 1,12 €/кг	18 %, але не менше нiж 0,96 €/кг	15 %, але не менше нiж 0,8 €/кг
8101 91 90 00	Вiдходи та брухт з вольфраму	30 %, але не менше нiж 10 €/кг	27 %, але не менше нiж 9 €/кг	24 %, але не менше нiж 8 €/кг	21 %, але не менше нiж 7 €/кг	18 %, але не менше нiж 6 €/кг	15 %, але не менше нiж 5 €/кг
8105 10 90 00	Штейни кобальтовi та iншi промiжнi продукти металургiї кобальту; кобальт i вироби з кобальту, в тому числi вiдходи та брухт; кобальт необроблений, порошки	30 %, але не менше нiж 4 €/кг	27 %, але не менше нiж 3,6 €/кг	24 %, але не менше нiж 3,2 €/кг	21 %, але не менше нiж 2,8 €/кг	18 %, але не менше нiж 2,4 €/кг	15 %, але не менше нiж 2 €/кг
8108 10 90 00	Вiдходи та брухт з титану	30 %	27 %	24 %	21 %	18 %	15 %
8113 00 40 00	Металокерамiка i вироби з металокерамiки, в тому числi вiдходи та брухт	30 %	27 %	24 %	21 %	18 %	15 %

Таблиця 21: Iндикативнi цiни, що застосовуються до експорту (червень 2007 року)

N	Товари	Цiна
1	Арматура:
	якщо постачається до країн Близького Сходу
	код 7214 Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi:
	дiаметр до 10 мм	345
	дiаметр понад 10 мм	335
	код 7213 Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi::	335
	код 7228 Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi::
	дiаметр до 10 мм	345
	дiаметр понад 10 мм	335
	якщо постачається до США:
	коди 7213, 7214, 7228 Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi::	345
2	Арматура згiдно зi стандартами ДСТУ, ГОСТ:
	якщо постачається до Близького Сходу:
	код 7214 Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi::
	дiаметр до 10 мм	320
	дiаметр понад 10 мм	315
	код 7213 Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi::	315
	код 7228 Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi::
	дiаметр до 10 мм	320
	дiаметр понад 10 мм	315
3	Катанка, якщо постачається до США:
	дiаметр 5,5 мм	460
	дiаметр понад 5,5 мм	460
4	Пруток	290
5	Гарячекатаний рулон	300
	якщо постачається до Китаю, Туреччини, Iзраїлю, ОАЕ, Сирiї	290
	якщо постачається до Мексики, Канади, Аргентини, Iндiї та Єгипту	290
	якщо постачається до США	490
6	Гарячекатаний лист, товщина 8 - 50 мм	380
6	якщо постачається до пiвнiчно-Схiдної Азiї	360
7	Гарячекатаний лист, якщо постачається до США:
	А-36	659,11
	А-572	710,49
	А-516	715,98
	АРI-2Н	973,04
	А-283	654,05
	АВС А/В	663,24
	А-515	710,56
8	Феросилiцiй-65	450
8	Феросилiцiй-75	540
9	Феросилiцiй марганцю:
	Р-0,35 %	515
	Р-0,50 %	475
	Р-0,35 % БТ	530
	Р-0,50 % БТ	515
	Р-0,60 % БТ	510
	якщо постачається до ЄС, CIF
	С > 0,5 %	470 євро
	С < 0,5 %	560 євро
	С < 0,05 %	610 євро
10	Карбамiд (коди 3102 10 10 00, 3102 10 90 00 УКТЗЕД):	185
11	Амiак (код 2814 10 00 00 Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi:):	255
12	Жива худоба:
	Вагою до 350 кг/гол.	1300 - 1350
	Вагою понад 350 кг/гол.	1300 - 1400
13	Живi барани та вiвцi
	Вагою до 30 кг/гол.	1050 - 1200
	Вагою понад 30 кг/гол.	1000 - 1100
14	Шкури худоби просоленi та консервованi iншим чином, неокресленi, автоматична обробка
	1-й клас	1550 - 1650
	2-й клас	1450 - 1550
	3-й клас	1315 - 1400
	4-й клас	1200 - 1300
	Вагою до 10 кг, 1-й клас	2450 - 2850
15	Шкiри овець, просоленi (дол. США/шт.)
	1-й клас	5,0 - 6,0
	2-й клас	4,0 - 5,0
	3-й клас	3,0 - 4,0
	4-й клас	1,7 - 3,0
16	Шкiри свиней просоленi та консервованi iншим чином, неокресленi, автоматична обробка:
	1-й клас	775 - 850
	2-й клас	725 - 770
	3-й клас	650 - 690
	4-й клас	600 - 630
17	Насiння льону, мелене або немелене	240
18	Насiння соняшнику, мелене або немелене	225
19	Насiння рижiю	150

Таблиця 22(a): Заборони експорту

Тарифний код	Опис товару	Орган, що вiдповiдає за застосування заходу	Законодавча база	Опис заходу / Обґрунтування СОТ або дата скасування
7404.00 7503.00 7602.00 7802.0000 7902.0000 8002.0000	Вiдходи та брухт кольорових металiв	Державна митна служба	Закон N 619-XIV вiд 05.05.99 року "Про брухт металiв"	Заборона експорту. Стаття XX (g) ГАТТ Заборона дiйсна до дати вступу до СОТ

Таблиця 22(b): Кiлькiснi обмеження експорту (цiннi метали: золото та срiбло)

Тарифний код	Опис товару	Орган, що вiдповiдає за застосування заходу	Законодавча база	Опис заходу / Обґрунтування СОТ або дата скасування
7106	Срiбло (в тому числi срiбло, покрите золотом або платиною), оброблене або в заготовках, або в формi порошку:	Мiнiстерство фiнансiв	Постанова Кабiнет Мiнiстрiв України "Про затвердження перелiкiв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню, та обсягiв квот у 2007 роцi" вiд 28 грудня 2006 року N 1852	Стаття XX (c) ГАТТ
7108	Золото (в тому числi золото плаковане платиною), необроблене, напiвоброблене або у виглядi порошку:	""	""	Стаття XX (c) ГАТТ

Таблиця 22(c): Кiлькiснi засоби контролю експорту окремих видiв товарiв зi сталi, призначених для США

Тарифний код	Опис товару	Орган, що вiдповiдає за застосування заходу	Законодавча база	Опис заходу / Обґрунтування СОТ або дата скасування
7208 4010 00 7208 51, 7208 52 7208 53 10 00 7208 53 90 00 7208 90 7210 70 39 00 7210 70 90 00 7210 90 38 00 7210 90 90 00 7211 13 00 00 7211 14, 7211 90 7212 40 91 00 7212 40 93 00 7212 40 98 00 7212 50 51 00 7212 50 58 00 7212 50 99 00	Окремi види плоского прокату з вуглецевої сталi, гарячого прокатування, не плакованi, з електролiтичним або металевим покриттям, не в рулонах, товщиною 150 мм - до США	""	Постанова Кабiнет Мiнiстрiв України "Про затвердження перелiкiв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню, та обсягiв квот у 2007 роцi" вiд 28 грудня 2006 року N 1852	Цей захiд застосовується лише для виконання Угоди зi США про припинення антидемпiнгу вiд 24 жовтня 1997 року

Таблиця 22(d): Кiлькiснi засоби контролю експорту товарiв (окремих виробiв зi сталi), призначених для країн ЄС

Тарифний код	Опис товару	Орган, що вiдповiдає за застосування заходу	Законодавча база	Опис заходу / Обґрунтування СОТ або дата скасування
7208 10 00 00 7208 25 00 00 7208 26 00 00 7208 27 00 00 7208 36 00 00 7208 37 10 00 7208 37 90 00 7208 38 10 00 7208 38 90 00 7208 39 10 00 7208 39 90 00 7211 14 10 00 7211 19 20 00 7219 11 00 00 7219 12 10 00 7219 12 90 00 7219 13 10 00 7219 13 90 00 7219 14 10 00 7219 14 90 00 7225 20 20 00 7225 30 00 00	Плоский прокат у рулонах	Мiнiстерство економiки	Постанова Кабiнет Мiнiстрiв України "Про затвердження перелiкiв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню, та обсягiв квот у 2007 роцi" N 1852 вiд 28 грудня 2006 року	З метою управлiння квотою, що застосовується згiдно з Угодою мiж ЄС та Україною про торгiвлю деякими сталеливарними виробами вiд 17 червня 2003 року та рiшенням Ради ЄС вiд 15 грудня 2003 року про торгiвлю окремими виробами зi сталi (2003/893/EC) Цей Захiд буде скасовано з дня вступу України до СОТ
7208 40 10 00 7208 51 10 00 7208 51 30 00 7208 51 50 00 7208 51 91 00 7208 51 99 00 7208 52 10 00 7208 52 91 00 7208 52 99 00 7208 53 10 00 7211 13 00 00 7225 40 20 00 7225 40 50 00 7225 99 10 00	Плоский прокат у рулонах	""	""	""
7208 40 90 00 7208 53 90 00 7208 54 10 00 7208 54 90 00 7208 90 10 00 7209 15 00 00 7209 16 10 00 7209 16 90 00 7209 17 10 00 7209 17 90 00 7209 18 10 00 7209 18 91 00 7209 18 99 00 7209 25 00 00 7209 26 10 00 7209 26 90 00 7209 27 10 00 7209 27 90 00 7209 28 10 00 7209 28 90 00 7209 90 10 00 7210 11 10 00 7210 12 11 00 7210 12 19 00 7210 20 10 00 7210 30 10 00 7210 41 10 00 7210 49 10 00 7210 50 10 00 7210 61 10 00 7210 69 10 00 7210 70 31 00 7210 70 39 00 7210 90 31 00 7210 90 33 00 7210 90 38 00 7211 14 90 00 7211 19 90 00 7211 23 10 00 7211 23 51 00 7211 29 20 00 7211 90 11 00 7212 10 10 00 7212 10 91 00 7212 20 11 00 7212 30 11 00 7212 40 10 00 7212 40 91 00 7212 50 31 00 7212 50 51 00 7212 50 51 00 7212 50 51 00 7212 50 51 00 7212 50 51 00 7212 50 51 00 7212 60 11 00 7212 60 91 00 7219 21 10 00 7219 21 90 00 7219 22 10 00 7219 22 90 00 7219 23 00 00 7219 24 00 00 7219 31 00 00 7219 32 10 00 7219 32 90 00 7219 33 10 00 7219 33 90 00 7219 34 10 00 7219 34 90 00 7219 35 10 00 7219 35 90 00 7225 40 80 00	Плоский прокат	""	""	""
	Iншi вироби з плоского прокату	""	""	""
7207 19 31 00 7207 20 71 00 7216 31 11 00 7216 31 19 00 7216 31 91 00 7216 31 99 00 7216 32 11 00 7216 32 19 00 7216 32 91 00 7216 32 99 00 7216 33 10 00 7216 33 90 00	Напiвфабрикати та профiлi	""	""	""
7213 10 00 00 7213 20 00 00 7213 91 10 00 7213 91 20 00 7213 91 41 00 7213 91 49 00 7213 91 70 00 7213 91 90 00 7213 99 10 00 7213 99 90 00 7221 00 10 00 7221 00 90 00 7227 10 00 00 7227 20 00 00 7227 90 10 00 7227 90 50 00 7227 90 95 00	Прутки та бруски, гарячої прокатки, вiльно укладенi в бунти	""	""	""
7207 19 11 00 7207 19 14 00 7207 19 16 00 7207 20 51 00 7207 20 55 00 7207 20 57 00 7214 20 00 00 7214 30 00 00 7214 91 10 00 7214 91 90 00 7214 99 10 00 7214 99 31 00 7214 99 39 00 7214 99 50 00 7214 99 61 00 7214 99 69 00 7214 99 80 00 7214 99 90 00 7214 99 90 00 7214 99 90 00 7215 90 10 00 7216 10 00 00 7216 21 00 00 7216 22 00 00 7216 40 10 00 7216 40 90 00 7216 50 10 00 7216 50 91 00 7216 50 99 00 7216 99 10 00 7218 99 20 00 7222 11 11 00 7222 11 19 00 7222 11 21 00 7222 11 29 00 7222 11 91 00 7222 11 99 00 7222 19 10 00 7222 19 90 00 7222 30 10 00 7222 40 10 00 7222 40 30 00 7224 90 31 00 7224 90 39 00 7224 90 39 00 7228 10 10 00 7228 10 30 00 7228 20 11 00 7228 20 19 00 7228 20 30 00 7228 20 30 00 7228 30 20 00 7228 30 41 00 7228 30 49 00 7228 30 61 00 7228 30 69 00 7228 30 70 00 7228 30 89 00 7228 60 10 00 7228 60 10 00 7228 70 10 00 7228 70 31 00 7228 80 10 00 7228 80 90 00 7301 10 00 00	Напiвфабрикати, прутки та бруски, порожнистi прутки та бруски, палi шпунтовi	""	""	""

Таблиця 23(a): Товари, експорт яких пiдлягає лiцензуванню пiсля попереднього погодження

Тарифний код	Опис товару	Орган, що вiдповiдає за застосування заходу	Законодавча база	Опис та цiль заходу Обґрунтування СОТ або дата скасування
3004, 3204, 3208, 3209, 3212, 3214, 3304, 3305, 3306, 3307, 3402, 3403, 3405, 3506 91 00 00, 3808, 3809, 3811, 3812, 3814 00, 3820 00 00 00, 3824 90 70 00, 3824 90 95 00, 3910 00 00, 9505 90 00 00	Товари, якi можуть мiстити озон-виснажливi речовини i iмпортуються в аерозольнiй упаковцi	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки Попереднє погодження: Мiнiстерство охорони навколишнього середовища для 3208, 3209, 3212, 3214, 3304, 3305, 3306, 3307, 3402, 3403, 3405, 3506 91 00 00, 3808, 3809, 3811, 3812, 3814 00, 3820 00 00 00, 3824 90 70 00, 3824 90 95 00, 3910 00 00 Лiцензiя для 3824 90 95 00 видається Нацiональним Банком України	Постанова Кабiнет Мiнiстрiв України "Про затвердження перелiкiв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню, та обсягiв квот у 2007 роцi" вiд 28 грудня 2006 року N 1852	Стаття XX (b) ГАТТ
8415, 8418, 8424 10, 8419 89 10 00, 8476 21 00 00, 8476 81 00 00, 9304 00 00 00	Товари, якi можуть мiстити озон-виснажливi речовини	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки Попереднє погодження: Мiнiстерство охорони навколишнього середовища	" "	Стаття XX (b) ГАТТ
2903 14 00 00, 2903 19 10 00, 2903 30 33 00, 2903 41 00 00, 2903 42 00 00, 2903 43 00 00, 2903 44 10 00, 2903 44 10 00, 2903 44 90 00, 2903 45 10 00, 2903 45 15 00, 2903 45 25 00, 2903 45 30 00, 2903 45 35 00, 2903 45 40 00, 2903 45 45 00, 2903 45 50 00, 2903 45 55 00, 2903 45 90 00, 2903 46 10 00, 2903 46 20 00, 2903 46 90 00, 2903 49 10 00, 2903 49 30 00, 3824 71 00 00, 3824 79 00 00, 3824 90 95 00	Озон-виснажливi речовини	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки Попереднє погодження: Мiнiстерство охорони навколишнього середовища	" "	Стаття XX (b) ГАТТ

Таблиця 23(b): Товари, експорт яких пiдлягає лiцензуванню

Тарифний код	Опис продукцiї	Орган, що вiдповiдає за застосування заходу	Законодавча база	Опис та цiль заходу Обґрунтування СОТ або дата скасування
2709 00 90 00	Нафта сира українського походження	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки Попереднє погодження: Мiнiстерство палива та енергетики України	Постанова Кабiнет Мiнiстрiв України "Про затвердження перелiкiв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню, та обсягiв квот у 2007 роцi" вiд 28 грудня 2006 року N 1852
2711 21 00 00	Газ природний у газоподiбному станi українського походження	" "	" "
3215 11 00 00, 3215 19 00 00	Лише друкарськi чорнила, визначенi згiдно з методами, встановленими Мiнiстерством фiнансiв та Державною митною службою, с захисними властивостями	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки Попереднє погодження: Мiнiстерство фiнансiв	Постанова Кабiнет Мiнiстрiв України "Про затвердження перелiкiв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню, та обсягiв квот у 2007 роцi" вiд 28 грудня 2006 року N 1852	Стаття XX (d) ГАТТ
3907 40 00 00	Оптичнi полiкарбонати для виготовлення дискiв для систем лазерного зчитування	Видача лiцензiї: Мiнiстерство економiки
4802 52, 4802 53	Некрейдований папiр з водяними знаками без вмiсту волокон, отриманих механiчних шляхом, або з вмiстом таких волокон не бiльше 10 % ваги брутто волокна вагою 40 г на 1 м² або бiльше	" "	" "	Стаття XX (d) ГАТТ
	Обладнання для виробництва дискiв для лазерних систем зчитування	" "	" "	Стаття XX (d) ГАТТ
8477 10 90 00	Термопластавтомат iнжекцiйного штампування дискiв	" "	" "	Стаття XX (d) ГАТТ
8480 71 90 90	Прес-форми для термопластавтоматiв iнжекцiйного штампування дискiв	" "	" "	Стаття XX (d) ГАТТ
8524 91 10 00, 8524 91 90 00, 8524 99 00 00	Матрицi або штампи, якi мiстять данi, необхiднi для штампування дискiв	" "	" "	Стаття XX (d) ГАТТ

Таблиця 24: Заходи пiдтримки у секторi автомобiлебудування

Закони	Норми Законiв	Змiни в законодавствi пiсля прийняття Закону України N 2505 вiд 25 березня 2005 року "Про Державний бюджет України на 2005 рiк"
Пункти 11.18, 11.19 Закону України "Про податок на додану вартiсть"	Пункт 11.18 передбачає, що тимчасово до 1 сiчня 2008 року звiльняються вiд оподаткування операцiї з ввезення (пересилання) на митну територiю України вiдповiдно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобiлiв в Українi" товарiв (у тому числi машинокомплектiв), якi використовуються для будiвництва та виробничої дiяльностi пiдприємств по виробництву автомобiлiв, автобусiв i комплектуючих виробiв до них. Перелiк таких товарiв (в тому числi машинокомплекти) з визначенням кодiв згiдно з Українською класифiкацiєю товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а також порядок i обсяги ввезення цих товарiв встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України, якщо такi товари не виробляються пiдприємствами на територiї України. У разi порушення цiльового використання зазначених товарiв (в тому числi машинокомплекти) платник податку зобов'язаний збiльшити податковi зобов'язання за наслiдками податкового перiоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартiсть, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територiю України таких товарiв (в тому числi машинокомплекти), а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку виходячи з 120 вiдсоткiв облiкової ставки Нацiонального банку України, що дiяла на день збiльшення податкового зобов'язання та за перiод вiд дати ввезення таких товарiв (в тому числi машинокомплекти) до дати збiльшення податкових зобов'язань. Пункт 11.19 передбачає, що до 1 сiчня 2008 року оподатковуються податком на додану вартiсть за нульовою ставкою операцiї з поставки автомобiлiв, автобусiв i комплектуючих виробiв до них власного виробництва резидентiв, якi здiйснюють дiяльнiсть вiдповiдно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобiлiв в Українi". Цi виробники-резиденти зобов'язанi мати затверджену Кабiнетом Мiнiстрiв України iнвестицiйну програму.	Скасовано
Пункти 22.21, 22.30 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств"	Пункт 22.21 визначає тимчасово, до 1 сiчня 2008 року, особливостi оподаткування прибутку пiдприємств по виробництву автомобiлiв, автобусiв i комплектуючих виробiв до них, що здiйснюються дiяльнiсть вiдповiдно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобiлiв в Українi". Пункт 22.30 визначає тимчасово, з дня набрання чинностi Законом України "Про розвиток автомобiльної промисловостi України" до 31 грудня 2008 року, особливостi оподаткування прибутку пiдприємств з виробництва автомобiлiв, мотоциклiв та/або комплектуючих виробiв i запасних частин, якi здiйснюють дiяльнiсть вiдповiдно до Закону України "Про розвиток автомобiльної промисловостi України".	Скасовано
Пункти 22.21, 22.30 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств"	Пункт 22.21 визначає тимчасово, до 1 сiчня 2008 року, особливостi оподаткування прибутку пiдприємств по виробництву автомобiлiв, автобусiв i комплектуючих виробiв до них, що здiйснюються дiяльнiсть вiдповiдно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобiлiв в Українi". Пункт 22.30 визначає тимчасово, з дня набрання чинностi Законом України "Про розвиток автомобiльної промисловостi України" до 31 грудня 2008 року, особливостi оподаткування прибутку пiдприємств з виробництва автомобiлiв, мотоциклiв та/або комплектуючих виробiв i запасних частин, якi здiйснюють дiяльнiсть вiдповiдно до Закону України "Про розвиток автомобiльної промисловостi України".	Скасовано
Статтi 4, 5 Закону України "Про ставки акцизного збору на деякi транспортнi засоби"	Стаття 4 передбачає звiльнення вiд обкладення акцизним збором обороти з реалiзацiї легкових, вантажно-пасажирських автомобiлiв i мотоциклiв, що виробляються українськими пiдприємствами усiх форм власностi. Пiльги, передбаченi цiєю Статтею, поширюються на обороти з реалiзацiї транспортних засобiв, що виробляються на українських пiдприємствах з iмпортних та вироблених в Українi комплектуючих, за умови виробництва не менше 1000 штук автомобiлiв i 1000 штук мотоциклiв на рiк, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України. Стаття 5 встановлює, що комплектуючi, з яких на українських пiдприємствах виробляються зазначенi в цьому Законi транспортнi засоби, обкладенню акцизним збором не пiдлягають.	Скасовано
Пункт 6 частини першої Статтi 12 Закону України "Про плату за землю"	Пункт 6 частини першої Статтi 12 передбачає, що тимчасово до 1 сiчня 2008 року пiдприємства по виробництву автомобiлiв, автобусiв i комплектуючих виробiв до них, дiючi вiдповiдно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобiлiв в Українi", якi мають iнвестицiю (у тому числi iноземну) виключно в грошовiй формi, що зареєстрована у встановленому законодавством порядку та становить за офiцiйним валютним курсом Нацiонального банку України на день внесення такої iнвестицiї до статутного фонду зазначеного пiдприємства суму, еквiвалентну: не менше 150 мiльйонам доларiв США, - при виробництвi легкових автомобiлiв; не менше 30 мiльйонам доларiв США, - при виробництвi вантажних автомобiлiв i автобусiв; не менше 10 мiльйонам доларiв США, - при виробництвi комплектуючих виробiв до автомобiлiв i автобусiв. Площа землi, що звiльняється вiд оподаткування земельним податком, визначається iз розрахунку суми iнвестицiї у грошовiй формi до статутного фонду таких пiдприємств на 1 га площi землi, яку вони займають, еквiвалентнiй 400 тисячам доларiв США за офiцiйним валютним курсом, встановленим Нацiональним банком України на день внесення iнвестицiї (у тому числi iноземної).	Поступове скасування: Звiльнення вiд земельного податку, передбачене в пунктi 6 частини першої Статтi 12 Закону України "Про плату за землю" здiйснюється: з 1 квiтня 2005 року - на рiвнi 75 вiдсоткiв дiючих ставок на вiдповiдних територiях; з 1 сiчня 2006 року - на рiвнi 50 вiдсоткiв дiючих ставок на вiдповiдних територiях; з 1 сiчня 2007 року - на рiвнi 25 вiдсоткiв дiючих ставок на вiдповiдних територiях; з 1 сiчня 2008 року - пункт 6 частини першої Статтi 12 виключається

Таблиця 25(a): Перелiк товарiв, що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї

1.	Електроприлади побутового призначення та подiбне обладнання, запаснi частини до них
2.	Свiтлотехнiчна продукцiя i комплектувальнi вироби до неї
3.	Ручнi електромеханiчнi машини, переноснi верстати та iнструмент слюсарно-монтажний з iзольованими рукоятками
4.	Апаратура радiоелектронна побутова
5.	Засоби обчислювальної технiки
6.	Спецiальнi засоби самозахисту
7.	Обладнання технологiчне для харчової, м'ясо-молочної промисловостi, пiдприємств торгiвлi, громадського харчування та харчоблокiв
8.	Медична технiка
9.	Iграшки
10.	Засоби мийнi
11.	Трактори малогабаритнi та мотоблоки
12.	Двигуни тракторiв i сiльськогосподарських машин
13.	Зварювальне обладнання
14.	Велосипеди, коляски дитячi
15.	Засоби охоронного призначення
16.	Засоби зв'язку
17.	Посуд з чорних та кольорових металiв, фарфору, фаянсу та скла
18.	Конторське обладнання та засоби автоматизацiї та механiзацiї контрольно-касових операцiй
19.	Побутова апаратура, що працює на твердому, рiдкому та газоподiбному паливi
20.	Продукцiя протипожежного призначення
21.	Дорожнi транспортнi засоби, їх складовi частини та приладдя
22.	Сiльськогосподарська технiка
23.	Пiдiймальнi споруди та кранова продукцiя
24.	Товари легкої промисловостi (тiльки для дiтей)
25.	Харчова продукцiя та продовольча сировина
26.	Нафтопродукти
27.	Будiвельнi матерiали, вироби та конструкцiї
28.	Труби та балони
29.	Готельнi послуги та послуги харчування, що надаються суб'єктами туристичної дiяльностi
30.	Засоби iндивiдуального захисту працюючих
31.	Хiмiчнi джерела струму
32.	Технiка радiацiйна
33.	Зброя вогнепальна мисливська та спортивна
34.	Вироби пiротехнiчнi побутовi

Таблиця 25(b): Перелiк продукцiї, вiдповiднiсть якої може бути пiдтверджена декларацiєю про вiдповiднiсть

1.	Електропобутове та аналогiчне обладнання
2.	Апаратура радiоелектронна побутова
3.	Засоби охоронного призначення
4.	Магнiтофони або диктофони з живленням вiд батарей або автомобiльнi
5.	Радiоприймальнi пристрої i комбiнована з ними апаратура з живленням вiд батарей або автомобiльнi
6.	Дисковi програвачi та пiдсилювальна апаратура з живленням вiд батарей або автомобiльнi
7.	Складовi частини до систем, пультiв, приладiв, пристроїв, системи охоронної сигналiзацiї, обладнання i устаткування систем охоронної i охоронно-пожежної сигналiзацiї, контролювання доступу та охоронних теле(вiдео)систем
8.	Посуд з мельхiору, латунi, нейзильберу з хромом або нiкелевим покриттям
9.	Тара скляна консервна
10.	Машини друкарськi електричнi та електроннi
11.	Тепло генератори (неелектричнi нагрiвачi повiтря та розподiлювачi нагрiтого повiтря)
12.	Машини i обладнання для птахiвництва - iнкубатори
13.	Електроди для зварювання та наплавлення
14.	Дрiт сталевий для зварювання та наплавлення
15.	Дрiт порошковий для зварювання та наплавлення
16.	Паливо для реактивних двигунiв
17.	Мастила технологiчнi (оливнi та водозмiшувальнi)
18.	Мастильно-холодильнi рiдини (оливнi та водозмiшувальнi)
19.	Бiтуми нафтовi
20.	Плитка керамiчна фасадна та ковдри з неї
21.	Плитка керамiчна для пiдлог
22.	Лiнолеум полiвiнiлхлоридний
23.	Труби безшовнi з корозостiйких сталей (для атомної енергетики)
24.	Свинцево-кислотнi стартернi батареї
25.	Батареї акумуляторнi свинцевi нестартернi для мотоциклiв та моторолерiв
26.	Батареї акумуляторнi свинцевi тяговi
27.	Джерела iонiзуючого випромiнювання радiонуклiднi закритi
28.	Гамма-дефектоскопи
29.	Промисловi рентгенiвськi дефектоскопи
30.	Промисловi прискорювачi заряджених частинок
31.	Зошити шкiльнi
32.	Зошити загальнi

Таблиця 25(c): Рекомендованi схеми (моделi) сертифiкацiї в Українi

Продукцiя, що сертифiкується	Iнспектування заводу (способу виробництва)	Атестацiя заводу (способу виробництва)	Сертифiкацiя (оцiнка) системи якостi	Випробування для цiлей сертифiкацiї	Технiчний нагляд	Документи, що видаються органом сертифiкацiї продукцiї
Продукцiя серiйного виробництва	Здiйснюється	Не здiйснюється	Не здiйснюється	Здiйснюється на зразках товарiв, якi вiдбираються у спосiб та в кiлькостях, встановлених органом сертифiкацiї	Здiйснюється у спосiб, встановлений органом сертифiкацiї, та включає iнспектування способу виробництва та перевiрочнi випробування зразкiв продукцiї	Сертифiкат вiдповiдностi з термiном чинностi до 2 рокiв, який визначається лiцензiйною угодою
	Не здiйснюється	Здiйснюється	Не здiйснюється	Здiйснюється на зразках товарiв, якi вiдбираються у спосiб та в кiлькостях, встановлених органом сертифiкацiї	Здiйснюється у спосiб, встановлений органом сертифiкацiї, та включає iнспектування способу виробництва та перевiрочнi випробування зразкiв продукцiї	Сертифiкат вiдповiдностi з термiном чинностi до 3 рокiв, який визначається лiцензiйною угодою з урахуванням строку атестацiї способу виробництва
	Не здiйснюється	Не здiйснюється	Здiйснюється органом, вiдповiдальним за сертифiкацiю якостi	Здiйснюється у спосiб, встановлений органом сертифiкацiї	Здiйснюється у спосiб, встановлений органом сертифiкацiї системи якостi	Сертифiкат вiдповiдностi з термiном чинностi до 3 рокiв, який визначається лiцензiйною угодою з урахуванням термiну дiї сертифiкату на систему контролю якостi
Одинична продукцiя	Не здiйснюється	Не здiйснюється	Не здiйснюється	Здiйснюється на кожному найменуваннi	Не здiйснюється	Сертифiкат вiдповiдностi для кожного найменування
Партiя товарiв (найменувань)	Не здiйснюється	Не здiйснюється	Не здiйснюється	Здiйснюється на зразках товарiв, якi вiдбираються у спосiб та в кiлькостях, встановлених органом сертифiкацiї	Не здiйснюється	Сертифiкат вiдповiдностi партiї продукцiї (найменувань) iз зазначенням об'єму партiї, що сертифiкується
Продукцiя серiйного виробництва	Не здiйснюється	Не здiйснюється	Не здiйснюється	Здiйснюється на зразках товарiв, якi вiдбираються у спосiб та в кiлькостях, встановлених органом сертифiкацiї	Здiйснюється через проведення випробувань зразкiв продукцiї з перiодичнiстю та в спосiб, як це встановлено органом сертифiкацiї. За необхiдностi здiйснюється iнспектування способу виробництва	Сертифiкат вiдповiдностi iз строком дiї, який встановлюється лiцензiйною угодою, що є чинною протягом перiоду до 1 року

Таблиця 25(d): Додатковi платежi пов'язанi iз сертифiкацiєю iмпортованих товарiв

Найменування робiт	Одиниця вимiру	Норматив оплати
Пiдготовлення довiдок (висновкiв) для органiв митного контролю	година	4 Д мiн.
Переклад i пiдтвердження автентичностi перекладу документiв	друкований аркуш	8 Д мiн.

Таблиця 26(a): Основнi пiльги, що надаються iнвесторам у спецiальних (вiльних) економiчних зонах (СЕЗ / ВЕЗ)

Назва ВЕЗ / Форма сприяння	Режим спецiальної митної зони	Звiльнення вiд сплати прибуткового податку	Звiльнення вiд сплати податкiв на iнвестицiї	Звiльнення вiд сплати iмпортного мита та ПДВ	Звiльнення вiд сплати земельного податку
"Азов"	+	ставка - 20 %	+	-	+ (на перiод пiдготовки будiвельної дiлянки)
"Донецьк"	+	ставка - 20 %	+	-	+ (на перiод пiдготовки будiвельної дiлянки)
"Закарпаття"	+	ставка - 20 %	-	-	-
"Яворiв", включно з автопортом Краковець	+ (тiльки для автопорту Краковець)	+ (на 5 рокiв), далi -50 %	-	+ (5 рокiв)	+ (3 роки), далi -50 % iснуючої ставки
"Славутич"	-	+ (на 3 роки), з року 4 до року 6 -50 % iснуючої ставки	+	+ (5 рокiв)	+ (3 роки), з року 4 до року 6 -50 % iснуючої ставки
"Курортополiс Трускавець"	-	+ (на 3 роки), з року 4 до року 6 -50 % iснуючої ставки	+	+	+ (на перiод пiдготовки будiвельної дiлянки), наступнi 10 рокiв - 50 % iснуючої ставки
"Порто-франко"	+	+ (на 3 роки), з року 4 до року 6 -50 % iснуючої ставки	+	-	-
"Ренi"	+	ставка - 20 %	+	-	-
"Порт Крим"	+	ставка - 20 %	+	-	+ (5 рокiв)
"Iнтерпорт Ковель"	+	ставка - 20 %	-	-	+ (5 рокiв)
"Миколаїв"	+ тiльки територiя суднобудiвного заводу)	+ (на 3 роки), з року 4 до року 6 -50 % iснуючої ставки, з року 4 до року 10 - повторне iнвестування	+	+ (5 рокiв)	+ (5 рокiв)

Примiтка: З червня 2007 року в вiльних економiчних зонах пiльг не надавалося.

"+" означає, що ця пiльга надається на весь iнвестицiйний перiод.

"-" означає, що ця пiльга не надається.

"+ (два роки) з року третього до року п'ятого - 50 вiдсоткiв iснуючої ставки" означає, що ця пiльга надається повнiстю протягом перших двох рокiв iнвестицiї. Протягом наступних трьох рокiв податок стягується у розмiрi п'ятдесят вiдсоткiв нормальної ставки. Пiсля цього дiє нормальна ставка податку.

"ставка - 20 вiдсоткiв" означає, що дiє 20-вiдсоткова ставка податку.

Таблиця 26(b): Основнi пiльги, що надаються iнвесторам на територiях з особливим режимом iнвестицiйної дiяльностi

Назва територiї	Звiльнення вiд сплати прибуткового податку	Звiльнення вiд сплати податкiв на iнвестицiї	Звiльнення вiд сплати iмпортного мита та ПДВ	Звiльнення вiд сплати земельного податку
Донецька область	+ (на 3 роки), з року 4 до року 6 -50 % iснуючої ставки	+	+ (5 рокiв)	-
Луганська область	+ (на 3 роки), з року 4 до року 6 -50 % iснуючої ставки	+	+ (5 рокiв)	+ (5 рокiв)
Закарпатська область	+ (на 2 роки), з року 3 до року 5 -50 % iснуючої ставки	+	+ (5 рокiв)	-
Автономна республiка Крим	+ (на 3 роки), з року 4 до року 6 -50 % iснуючої ставки	+	+ (5 рокiв)	+ (5 рокiв)
Мiсто Шостка, Сумська область	+ (на 3 роки), з року 4 до року 6 -50 % iснуючої ставки	+	+ (5 рокiв)	+ (5 рокiв)
Житомирська область	+ (на 3 роки), з року 4 до року 6 -50 % iснуючої ставки	+	+ (5 рокiв)	+ (5 рокiв)
Мiсто Харкiв	+ (на 3 роки), з року 4 до року 6 -50 % iснуючої ставки	+	+ (5 рокiв)	+ (5 рокiв)
Чернiгiвська область	+ (на 3 роки), з року 4 до року 6 -50 % iснуючої ставки	+	+ (5 рокiв)	+ (5 рокiв)

Примiтка: З червня 2007 року у вiльних економiчних зонах пiльги не надавалися.

Таблиця 30: Види обов'язкового страхування в Українi

1. Медичне страхування;

2. Особисте страхування медичних i фармацевтичних працiвникiв (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) на випадок iнфiкування вiрусом iмунодефiциту людини при виконаннi ними службових обов'язкiв;

3. Особисте страхування працiвникiв вiдомчої (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) та сiльської пожежної охорони i членiв добровiльних пожежних дружин (команд);

4. Страхування спортсменiв вищих категорiй;

5. Страхування життя i здоров'я спецiалiстiв ветеринарної медицини;

6. Особисте страхування вiд нещасних випадкiв на транспортi;

7. Авiацiйне страхування цивiльної авiацiї;

8. Страхування вiдповiдальностi морського перевiзника та виконавця робiт, пов'язаних iз обслуговуванням морського транспорту, щодо вiдшкодування збиткiв, завданих пасажирам, багажу, поштi, вантажу, iншим користувачам морського транспорту та третiм особам;

9. Страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв;

10. Страхування засобiв водного транспорту;

11. Страхування врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень державними сiльськогосподарськими пiдприємствами, врожаю зернових культур i цукрових бурякiв сiльськогосподарськими пiдприємствами всiх форм власностi;

12. Страхування цивiльної вiдповiдальностi оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподiяна внаслiдок ядерного iнциденту;

13. Страхування працiвникiв (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України), якi беруть участь у наданнi психiатричної допомоги, в тому числi здiйснюють догляд за особами, якi страждають на психiчнi розлади;

14. Страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно пожежами та аварiями на об'єктах пiдвищеної небезпеки, в тому числi пожежновибухонебезпечнi об'єкти та об'єкти, господарська дiяльнiсть на яких може призвести до аварiй екологiчного та санiтарно-епiдемiологiчного характеру;

15. Страхування цивiльної вiдповiдальностi iнвестора, в тому числi за шкоду, заподiяну довкiллю, здоров'ю людей, за угодою про розподiл продукцiї, якщо iнше не передбачено такою угодою;

16. Страхування майнових ризикiв за угодою про розподiл продукцiї у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподiл продукцiї"

17. Страхування фiнансової вiдповiдальностi, життя i здоров'я тимчасового адмiнiстратора та лiквiдатора фiнансової установи;

18. Страхування майнових ризикiв при промисловiй розробцi родовищ нафти i газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту i газ";

19. Страхування медичних та iнших працiвникiв державних i комунальних закладiв охорони здоров'я та державних наукових установ (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на iнфекцiйнi хвороби, пов'язаного з виконанням ними професiйних обов'язкiв в умовах пiдвищеного ризику зараження збудниками iнфекцiйних хвороб;

20. Страхування вiдповiдальностi експортера та особи, яка вiдповiдає за утилiзацiю (видалення) небезпечних вiдходiв, щодо вiдшкодування шкоди, яку може бути заподiяно здоров'ю людини, власностi та навколишньому природному середовищу пiд час транскордонного перевезення та утилiзацiї (видалення) небезпечних вiдходiв;

21. Страхування об'єктiв космiчної дiяльностi (наземна iнфраструктура), перелiк яких затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням Нацiонального космiчного агентства України;

22. Страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв космiчної дiяльностi;

23. Страхування об'єктiв космiчної дiяльностi (космiчна iнфраструктура), якi є власнiстю України, щодо ризикiв, пов'язаних з пiдготовкою до запуску космiчної технiки на космодромi, запуском та експлуатацiєю її у космiчному просторi;

24. Страхування вiдповiдальностi щодо ризикiв, пов'язаних з пiдготовкою до запуску космiчної технiки на космодромi, запуском та експлуатацiєю її у космiчному просторi;

25. Страхування вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв на випадок настання негативних наслiдкiв при перевезеннi небезпечних вантажiв;

26. Страхування професiйної вiдповiдальностi осiб, дiяльнiсть яких може заподiяти шкоду третiм особам, за перелiком, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України;

27. Страхування вiдповiдальностi власникiв собак (за перелiком порiд, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України) щодо шкоди, яка може бути заподiяна третiм особам;

28. Страхування цивiльної вiдповiдальностi громадян України, що мають у власностi або iншому законному володiннi зброю, за шкоду, яка може бути заподiяна третiй особi або її майну внаслiдок володiння, зберiгання або використання цiєї зброї;

29. Страхування тварин на випадок загибелi, знищення, вимушеного забою, вiд хвороб, стихiйних лих та нещасних випадкiв у випадках та згiдно з перелiком тварин, встановленими Кабiнетом Мiнiстрiв України;

30. Страхування вiдповiдальностi суб'єктiв туристичної дiяльностi за шкоду, заподiяну життю або здоров'ю туриста або його майну;

31. Страхування вiдповiдальностi морського судновласника;

32. Страхування лiнiй електропередач та перетворюючого обладнання передавачiв електроенергiї вiд пошкодження внаслiдок впливу стихiйних лих або техногенних катастроф та вiд протиправних дiй третiх осiб;

33. Страхування вiдповiдальностi виробникiв (постачальникiв) продукцiї тваринного походження, ветеринарних препаратiв, субстанцiй за шкоду, заподiяну третiм особам;

34. Страхування предмета iпотеки вiд ризикiв випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування;

35. Страхування будiвельно-монтажних робiт забудовником вiдповiдно до Закону України "Про фiнансово-кредитнi механiзми i управлiння майном при будiвництвi житла та операцiях з нерухомiстю";

36. Страхування майна, переданого у концесiю;

37. Страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно довкiллю або здоров'ю людей пiд час зберiгання та застосування пестицидiв i агрохiмiкатiв; та

38. Страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно третiм особам унаслiдок проведення вибухових робiт.

Проект Рiшення

ВСТУП УКРАЇНИ

Рiшення вiд […]

Генеральна Рада

згiдно з пунктом 2 статтi XII, пунктом 1 статтi IX Марракеської угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi (далi - Угода СОТ) та процедурою прийняття рiшень, визначеною статтями IX та XII Марракеської угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi й погодженою Генеральною радою (WT/L/93);

виконуючи функцiї Конференцiї Мiнiстрiв у перiод мiж засiданнями вiдповiдно до пункту 2 статтi IV Угоди СОТ

беручи до уваги заяву України про приєднання до Марракеської угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi вiд 30 листопада 1993 року;

спираючися на результати переговорiв стосовно визначення строкiв приєднання України до Угоди СОТ та пiдготувавши проект Протоколу про вступ України;

домовилися про таке:

Україна може приєднатися до Угоди СОТ на умовах та в строки, визначенi в проектi Протоколу, який додається до цього Рiшення.

ПРОЕКТ ПРОТОКОЛУ
ПРО ВСТУП УКРАЇНИ

Преамбула

Свiтова органiзацiя торгiвлi (на далi "СОТ"), згiдно Статтi XII Марракеської угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi (на далi "Угода СОТ"), i Україна,

Беручи до уваги Звiт Робочої групи з питань вступу України до СОТ, викладений у документi WT/ACC/UKR/152, вiд 25 сiчня 2008 року (на далi "Звiт Робочої групи"),

Спираючись на результати переговорiв щодо приєднання України до Угоди СОТ,

Домовились про наступне:

ЧАСТИНА I - ЗАГАЛЬНА

1. З набранням чинностi цим Протоколом згiдно параграфу 8, Україна приєднується до Угоди СОТ вiдповiдно до Статтi XII цiєї Угоди i стає членом СОТ.

2. Угодою СОТ, до якої приєднується Україна, є Угода СОТ та пояснювальнi примiтки до неї з уточненнями, поправками або iншими змiнами, що набули чинностi до набрання чинностi цього Протоколу. Цей Протокол разом iз зобов'язаннями, зазначеними у пунктi 512 Звiту Робочої групи, є невiд'ємною частиною Угоди СОТ.

3. Крiм зобов'язань, передбачених у пунктi 512 Звiту Робочої групи, тi зобов'язання по багатостороннiх торговельних угодах, що додаються до Угоди СОТ, якi повиннi були бути реалiзованi протягом певного перiоду починаючи з набуття чинностi цiєї Угоди, повиннi бути реалiзованi Україною так якби вона прийняла цю Угоду з моменту її вступу у дiю.

4. Україна може вживати заходи, несумiснi з параграфом 1 Статтi II Генеральної угоди про торгiвлю послугами, за умови, що такий захiд внесено до перелiку вилучень за Статтею II, що додається до цього Протоколу, i вiдповiдає умовам Додатка до Генеральної угоди про торгiвлю послугами за Статтею II Виключення.

ЧАСТИНА II - РОЗКЛАДИ

5. Розклади, наведенi в Додатку I до цього Протоколу, це Розклад поступок та зобов'язань, що додається до Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (на далi "ГАТТ 1994"), i Розклад специфiчних зобов'язань, що додається до Генеральної угоди про торгiвлю послугами (на далi "ГАТС") стосовно України. Етапи поступок та зобов'язань, перелiк яких наведено у Розкладах, реалiзуються у порядку, наведеному у вiдповiдних частинах Розкладiв.

6. З метою посилання згiдно параграфу 6(a) Статтi II ГАТТ 1994 на дату Угоди, датою, що застосовується до Розкладiв поступок та зобов'язань, що додаються до цього Протоколу, є дата набрання чинностi цим Протоколом.

Частина III - ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ

7. Цей Протокол вiдкритий для прийняття шляхом пiдписання або у iнший спосiб Україною до 4 липня 2008 року.

8. Протокол набуває чинностi на тридцятий день з дня його прийняття Україною.

9. Цей Протокол депонується у Генерального директора СОТ. Генеральний директор СОТ повинен оперативно надати завiренi копiї цього Протоколу, а також повiдомлення про прийняття його Україною згiдно з параграфом 9 кожному члену СОТ i Українi.

10. Протокол реєструється вiдповiдно до положень Статтi 102 Статуту Органiзацiї об'єднаних нацiй.

Вчинено у м. Женева 5 лютого 2008 року по однiй копiї Англiйською, Французькою та Iспанською мовами. Кожен текст є автентичним. Розклад, що додається, може передбачати, що вiн автентичний тiльки на однiй iз зазначених мов.

ДОДАТОК I

РОЗКЛАД CLXII - УКРАЇНА

Автентичний текст тiльки на англiйськiй мовi.

(Викладено у документi WT/ACC/UKR/152/Add.1)

_______________

РОЗКЛАД СПЕЦИФIЧНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ У СФЕРI ПОСЛУГ

ПЕРЕЛIК ВИЛУЧЕНЬ ЗА СТАТТЕЮ II

Автентичний текст тiльки на англiйськiй мовi.

(Викладено у документi WT/ACC/UKR/152/Add.2)

_____________

Ви є тут

Головне меню

Навігатор ЗЕД

Інформаційна підтримка

Дошка оголошень