ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про вiдповiдальнiсть юридичних осiб за вчинення корупцiйних правопорушень

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 23 грудня 2009 року N 1787-VI,
вiд 10 березня 2010 року N 1962-VI

     Стаття 1. Сфера дiї Закону

     1. Цей Закон вiдповiдно до Конвенцiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй проти корупцiї, Кримiнальної конвенцiї про боротьбу з корупцiєю та Закону України "Про засади запобiгання та протидiї корупцiї" встановлює вiдповiдальнiсть юридичних осiб за вчинення їх уповноваженими особами корупцiйних правопорушень, а також визначає порядок притягнення їх до вiдповiдальностi.

     2. Дiя цього Закону не поширюється на юридичних осiб публiчного права, якi повнiстю утримуються за рахунок державного чи мiсцевих бюджетiв, а також мiжнароднi органiзацiї.

     Стаття 2. Вiдповiдальнiсть юридичної особи за корупцiйне правопорушення

     1. Юридична особа несе вiдповiдальнiсть, встановлену цим Законом, за вчинення вiд її iменi та в її iнтересах керiвником такої юридичної особи, її засновником, учасником чи iншою уповноваженою особою самостiйно або у спiвучастi будь-якого iз злочинiв, передбачених статтею 209, частиною першою або другою статей 235⁴, 235⁵, статтями 364, 365, 368, 369 i 376 Кримiнального кодексу України.

     Стаття 3. Види стягнень

     1. На юридичних осiб судом можуть бути накладенi такi види стягнень:

     1) штраф;

     2) заборона займатися певним видом дiяльностi;

     3) конфiскацiя майна;

     4) лiквiдацiя юридичної особи.

     2. Стягнення, передбаченi пунктами 2 i 4 частини першої цiєї статтi, можуть застосовуватися лише як основне стягнення, а передбаченi пунктами 1 i 3 частини першої цiєї статтi, - як основне i як додаткове стягнення.

     3. Стягнення не може бути застосовано до юридичної особи, якщо минуло бiльше року з дня виникнення пiдстав, передбачених статтею 10 цього Закону.

     Стаття 4. Штраф

     1. Суд може призначити штраф у розмiрi вiд однiєї тисячi до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     2. Залежно вiд ступеня тяжкостi злочину, вчиненого службовою особою, засновником, учасником або iншою уповноваженою особою юридичної особи, суд призначає штраф у таких розмiрах:

     за злочин невеликої тяжкостi - вiд однiєї тисячi до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     за злочин середньої тяжкостi - вiд двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     за тяжкий злочин - вiд п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     за особливо тяжкий злочин - вiд десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Стаття 5. Заборона займатися певним видом дiяльностi

     1. Суд може заборонити юридичнiй особi займатися будь-яким з видiв дiяльностi, визначених у її статутних документах, на строк вiд трьох мiсяцiв до трьох рокiв.

     У разi одночасного встановлення заборони юридичнiй особi займатися декiлькома видами дiяльностi конкретний строк за кожним видом дiяльностi визначається судом окремо.

     Стаття 6. Конфiскацiя майна

     1. Конфiскацiя майна полягає у примусовому i безоплатному вилученнi у власнiсть держави майна, доходiв, отриманих юридичною особою внаслiдок вчинення злочинiв особами, зазначеними у статтi 2 цього Закону.

     2. У разi неможливостi конфiскувати майно, доходи, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, суд стягує з юридичної особи суму, яка дорiвнює їх вартостi.

     Стаття 7. Лiквiдацiя юридичної особи

     1. Лiквiдацiя юридичної особи може бути застосована судом лише у разi вчинення особами, зазначеними у статтi 2 цього Закону, тяжкого або особливо тяжкого злочину.

     2. Лiквiдацiя юридичної особи здiйснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв".

     3. У разi якщо юридична особа здiйснює дiяльнiсть у галузi, що має стратегiчне значення для безпеки держави, таке стягнення до неї не застосовується.

     Стаття 8. Призначення стягнень за сукупнiстю корупцiйних правопорушень

     1. За сукупнiстю корупцiйних правопорушень суд, застосувавши стягнення за кожне правопорушення окремо, визначає остаточне стягнення шляхом поглинання менш суворого стягнення бiльш суворим.

     Стаття 9. Порядок провадження у справах стосовно юридичних осiб

     1. Провадження у справах стосовно юридичних осiб здiйснюється вiдповiдно до цього Закону.

     2. Провадження у справi ведеться прокурором, який направляв кримiнальну справу до суду чи здiйснював нагляд за законнiстю вiдмови в порушеннi кримiнальної справи або закриття справи стосовно осiб, зазначених у статтi 2 цього Закону.

     3. Провадження у справi починається з моменту складення прокурором вiдповiдного протоколу.

     4. Прокурор протягом п'яти робочих днiв, але не пiзнiше шести мiсяцiв пiсля виникнення пiдстав, передбачених у статтi 10 цього Закону, складає протокол щодо юридичної особи i надсилає його до суду, а також юридичнiй особi.

     5. У протоколi зазначаються:

     дата i мiсце його складення;

     прiзвище, iм'я, по батьковi, посада особи, яка його склала;

     назва юридичної особи, щодо якої складено протокол, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, iдентифiкацiйний код, дата i мiсце державної реєстрацiї;

     пiдстави для порушення провадження у справi;

     дата, мiсце та обставини вчинення корупцiйного злочину;

     сума доходiв та/або вартiсть майна, отриманих юридичною особою внаслiдок вчинення злочину;

     характер та розмiр заподiяної шкоди, якщо така мала мiсце;

     заходи щодо забезпечення можливої конфiскацiї, якi необхiдно застосувати до юридичної особи.

     До протоколу додаються матерiали, необхiднi для об'єктивного розгляду справи.

     6. Протокол пiдписується особою, яка його склала.

     Стаття 10. Пiдстави до порушення провадження у справi стосовно юридичних осiб

     1. Провадження у справi стосовно юридичних осiб порушується за наявностi обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, яким установлено винуватiсть фiзичної особи у вчиненнi будь-якого iз злочинiв, передбачених Кримiнальним кодексом України i зазначених у статтi 2 цього Закону, або ухвали чи постанови про закриття кримiнальної справи з пiдстав, передбачених пунктами 4, 8 частини першої статтi 6, статтею 7, пунктами 1, 4 частини першої статтi 7¹ Кримiнально-процесуального кодексу України.

     2. Провадження у справi стосовно юридичних осiб порушується також у разi вiдмови в порушеннi кримiнальної справи щодо осiб, зазначених у статтi 2 цього Закону, з пiдстав, передбачених пунктами 4, 8 частини першої статтi 6 Кримiнально-процесуального кодексу України.

     Стаття 11. Пiдсуднiсть справ стосовно юридичних осiб

     1. Справи стосовно юридичних осiб розглядаються мiсцевими загальними судами за мiсцем розгляду кримiнальної справи щодо осiб, зазначених у статтi 2 цього Закону.

     2. У разi якщо кримiнальна справа не порушувалася або була закрита, розгляд справи здiйснюється судом, у районi дiяльностi якого зареєстровано юридичну особу або за мiсцезнаходженням юридичної особи.

     3. Справи стосовно юридичних осiб розглядаються колегiально судом у складi суддi i двох народних засiдателiв.

     4. Суддя, який брав участь у розглядi кримiнальної справи щодо особи, обвинуваченої у злочинi, вчиненому вiд iменi та в iнтересах юридичної особи, не має права розглядати справу стосовно юридичної особи.

     Стаття 12. Особи, якi беруть участь у розглядi в судi справи стосовно юридичної особи

     1. Особами, якi беруть участь у розглядi в судi справи стосовно юридичної особи, є:

     представник юридичної особи;

     прокурор.

     2. За клопотанням прокурора, представника юридичної особи, а також за iнiцiативою суду, якщо це необхiдно для об'єктивного розгляду справи, у розглядi в судi справи можуть брати участь iншi особи, якщо їх участь буде визнана судом обов'язковою.

     Стаття 13. Представник юридичної особи

     1. Справа стосовно юридичної особи розглядається за участю її представника. За вiдсутностi такого представника справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є данi про своєчасне повiдомлення представника про мiсце i час розгляду справи i вiд нього не надiйшло клопотання про вiдкладення розгляду.

     У розглядi справи, в якiй передбачено накладення стягнення у видi лiквiдацiї юридичної особи, участь її представника є обов'язковою.

     2. Представник юридичної особи має право:

     знайомитися з матерiалами справи та робити з них виписки;

     знайомитися з матерiалами кримiнальної справи та робити з них виписки;

     давати пояснення;

     надавати докази та брати участь у їх дослiдженнi;

     брати участь у судових засiданнях;

     заявляти клопотання i вiдводи;

     користуватися правовою допомогою;

     виступати рiдною мовою i користуватися послугами перекладача в разi неволодiння мовою, якою ведеться провадження;

     оскаржувати застосування заходiв щодо забезпечення провадження;

     оскаржувати рiшення суду у випадках та в порядку, встановлених законом.

     Стаття 14. Прокурор

     1. Прокурор має право:

     брати участь у розглядi справи в судi;

     заявляти клопотання, вiдводи;

     давати висновки з питань, що виникають пiд час розгляду справи;

     перевiряти правильнiсть застосування заходiв впливу за правопорушення;

     оскаржувати рiшення суду у випадках та в порядку, встановлених законом;

     вчиняти iншi дiї, передбаченi законом.

     Стаття 15. Строк розгляду справи

     1. Розгляд справи стосовно юридичної особи здiйснюється судом у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до суду протоколу.

     Стаття 16. Постанова у справi стосовно юридичної особи

     1. Суд, розглянувши справу стосовно юридичної особи, приймає постанову про накладення стягнення або про закриття справи.

     2. Ухвалюючи постанову, суд вирiшує такi питання:

     1) чи є фiзична особа, яка вчинила один iз злочинiв, що став пiдставою для порушення справи стосовно юридичної особи, службовою особою, засновником, учасником або iншою уповноваженою особою юридичної особи;

     2) чи був такий злочин вчинений керiвником, засновником, учасником або iншою уповноваженою особою вiд iменi та в iнтересах юридичної особи;

     3) чи отримала або чи могла отримати юридична особа доходи у зв'язку iз вчиненням зазначеного злочину керiвником, засновником, учасником або iншою уповноваженою особою юридичної особи;

     4) який розмiр доходiв, якщо вони мають матерiальний характер, отримала юридична особа у зв'язку iз вчиненням зазначеного злочину фiзичною особою.

     3. Постанова у справi стосовно юридичної особи повинна мiстити:

     найменування суду, що ухвалив постанову;

     дату розгляду справи;

     вiдомостi про юридичну особу, щодо якої розглядається справа;

     викладення обставин, установлених при розглядi справи;

     зазначення норми цього Закону, якою передбачена вiдповiдальнiсть юридичної особи;

     прийняте у справi рiшення;

     строк i порядок оскарження постанови.

     Постанова пiдписується складом суду, який розглянув справу.

     Постанова оголошується негайно пiсля закiнчення розгляду справи.

     Копiя постанови, якою передбачається накладення стягнення, протягом трьох днiв вручається або надсилається юридичнiй особi.

     4. Постанова про закриття справи приймається за вiдсутностi обставин, передбачених статтею 10 цього Закону, а також у зв'язку з лiквiдацiєю юридичної особи чи закiнченням строку накладення стягнення, визначеного частиною третьою статтi 3 цього Закону.

     Стаття 17. Забезпечення виконання постанови суду

     1. Якщо за результатами розгляду справи до юридичної особи може бути застосовано стягнення у видi конфiскацiї, суд за своєю iнiцiативою чи за клопотанням прокурора зобов'язаний вжити заходiв для можливої конфiскацiї майна юридичної особи шляхом накладення арешту на майно.

     2. Вартiсть арештованого майна не може перевищувати суми доходiв та/або вартостi майна, отриманих юридичною особою внаслiдок вчинення злочину.

     Стаття 18. Оскарження постанови у справi стосовно юридичної особи

     1. Постанова у справi стосовно юридичної особи може бути оскаржена її представником або прокурором в апеляцiйному порядку вiдповiдно до вимог, встановлених цим Законом.

     2. Апеляцiйна скарга може бути подана до апеляцiйного суду протягом 15 днiв з часу отримання рiшення через суд, який ухвалив вiдповiдну постанову.

     3. Подача апеляцiї на постанову суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

     Стаття 19. Обсяг перевiрки справи судом апеляцiйної iнстанцiї

     1. Суд апеляцiйної iнстанцiї переглядає постанову суду першої iнстанцiї в межах апеляцiйної скарги. Суд апеляцiйної iнстанцiї не обмежений доводами апеляцiйної скарги, якщо пiд час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матерiального права або порушення норм процесуального права, що є обов'язковою пiдставою для скасування постанови.

     2. Суд апеляцiйної iнстанцiї може дослiдити новi докази, якi не дослiджувалися в судi першої iнстанцiї, за клопотанням осiб, якi беруть участь у розглядi справи, чи за власною iнiцiативою.

     Стаття 20. Строк та порядок розгляду справи судом апеляцiйної iнстанцiї

     1. Апеляцiйна скарга має бути розглянута судом апеляцiйної iнстанцiї протягом розумного строку, але не пiзнiше нiж через мiсяць з дня її надходження до суду.

     2. Розгляд апеляцiйної скарги здiйснюється колегiєю суддiв суду апеляцiйної iнстанцiї у складi трьох суддiв.

     3. Пiсля вiдкриття судового засiдання i вирiшення клопотань осiб, якi беруть участь у розглядi справи, суддя-доповiдач доповiдає в необхiдному обсязi змiст постанови, що оскаржується, та апеляцiйної скарги.

     4. Неявка осiб, якi беруть участь у розглядi справи, належним чином повiдомлених про час i мiсце розгляду, не перешкоджає розгляду справи.

     5. Пiсля закiнчення розгляду справи колегiя суддiв виходить до нарадчої кiмнати для ухвалення рiшення.

     Стаття 21. Повноваження суду апеляцiйної iнстанцiї за наслiдками розгляду апеляцiйної скарги

     1. За наслiдками розгляду апеляцiйної скарги суд має право:

     1) залишити апеляцiйну скаргу без задоволення, а постанову без змiн;

     2) змiнити постанову;

     3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

     4) скасувати постанову i закрити провадження у справi.

     2. Суд залишає апеляцiйну скаргу без задоволення, а постанову суду першої iнстанцiї - без змiн, якщо визнає, що суд першої iнстанцiї правильно встановив обставини справи i винiс постанову з додержанням норм матерiального та процесуального права.

     3. Пiдставами для змiни, скасування постанови та прийняття нової постанови є:

     однобiчнiсть та неповнота дослiдження справи в судi першої iнстанцiї;

     невiдповiднiсть висновкiв суду фактичним обставинам справи;

     порушення або неправильне застосування норм матерiального та процесуального права.

     4. Апеляцiйний суд скасовує постанову iз закриттям провадження у справi у випадках, передбачених частиною четвертою статтi 16 цього Закону.

     5. У разi скасування постанови iз закриттям провадження у справi, ухвалення нової постанови або змiни постанови суд апеляцiйної iнстанцiї зазначає, якi статтi закону порушено та в чому саме полягають цi порушення або необґрунтованiсть постанови.

     6. У разi змiни постанови в частинi накладення стягнення в межах, передбачених статтями 4, 5 цього Закону, воно не може бути посилено.

     7. Рiшення суду апеляцiйної iнстанцiї надсилається прокурору i юридичнiй особi у строк, визначений статтею 16 цього Закону.

     8. Рiшення апеляцiйного суду у справi є остаточним.

     Стаття 22. Пiдстави для провадження за нововиявленими обставинами

     1. Постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута за нововиявленими обставинами.

     2. Пiдставами для перегляду судового рiшення за нововиявленими обставинами є:

     1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завiдомо неправдивих показань свiдка, завiдомо неправильного висновку експерта, перекладу, що спричинили постановлення незаконного або необґрунтованого рiшення стосовно фiзичної особи, яке було пiдставою для притягнення юридичної особи до вiдповiдальностi;

     2) скасування судового рiшення, яке стало пiдставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

     3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини суддi у вчиненнi злочину у сферi службової дiяльностi, внаслiдок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рiшення.

     3. Перегляд судових рiшень за нововиявленими обставинами в разi прийняття нових законiв чи скасування законiв, що дiяли на час розгляду справи, не допускається, крiм випадкiв, коли вони скасовують злочиннiсть дiяння, пом'якшують кримiнальну вiдповiдальнiсть або iншим чином полiпшують становище особи.

     4. Заяву про перегляд постанови чи ухвали за нововиявленими обставинами мають право подати прокурор i представник юридичної особи.

     Стаття 23. Строк подання заяви про перегляд постанови чи ухвали за нововиявленими обставинами

     1. Заяву про перегляд постанови чи ухвали за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного мiсяця пiсля того, як особа, яка звертається до суду, дiзналася про цi обставини.

     Стаття 24. Порядок подання заяви про перегляд рiшення суду за нововиявленими обставинами

     1. Заява про перегляд рiшення суду за нововиявленими обставинами подається до апеляцiйного суду через суд, який розглядав справу.

     2. Суд пiсля надходження заяви разом з матерiалами справи протягом п'яти днiв надсилає її до апеляцiйного суду.

     Стаття 25. Форма i змiст заяви

     1. У заявi зазначаються:

     1) найменування суду, до якого подається заява про перегляд;

     2) iм'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

     3) постанова чи ухвала, про перегляд якої за нововиявленими обставинами подається заява;

     4) нововиявленi обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд постанови чи ухвали;

     5) обґрунтування з посиланням на докази, що пiдтверджують наявнiсть нововиявлених обставин, та змiст вимог особи, яка подає заяву до суду;

     6) перелiк документiв та iнших матерiалiв, що додаються.

     Стаття 26. Порядок розгляду справи за нововиявленими обставинами

     1. Пiсля надходження до апеляцiйного суду заяви про перегляд рiшення за нововиявленими обставинами суддя виносить ухвалу про призначення розгляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.

     2. Заява про перегляд постанови чи ухвали суду (суддi) за нововиявленими обставинами розглядається апеляцiйним судом протягом мiсяця з дня її надходження.

     3. Попереднiй розгляд справи в апеляцiйному порядку не перешкоджає її розгляду за нововиявленими обставинами.

     4. Розгляд заяви здiйснюється колегiально судом у складi трьох суддiв.

     5. Розглянувши заяву, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справi i прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рiшення за нововиявленими обставинами без задоволення.

     6. Рiшення апеляцiйного суду за наслiдками розгляду справи за нововиявленими обставинами оскарженню не пiдлягає.

     Стаття 27. Виконання постанови (ухвали) суду

     1. Постанови (ухвали) суду у справi стосовно юридичної особи виконуються пiсля набрання ними законної сили.

     2. Постанова суду першої iнстанцiї набирає законної сили пiсля закiнчення строку подання апеляцiйної скарги, визначеного цим Законом, а в разi подання такої скарги - пiсля закiнчення апеляцiйного розгляду справи, крiм випадкiв, коли постанову суду першої iнстанцiї скасовано.

     Якщо строк апеляцiйного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду першої iнстанцiї не набрала законної сили.

     3. Ухвала (постанова) суду апеляцiйної iнстанцiї за наслiдками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення.

     4. Постанова (ухвала) суду у справi про притягнення юридичної особи до вiдповiдальностi звертається до виконання судом, який прийняв вiдповiдне рiшення.

     Стаття 28. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування i вводиться в дiю з 1 сiчня 2011 року.

	(стаття 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.12.2009р. N 1787-VI, вiд 10.03.2010р. N 1962-VI)
Президент України	В. ЮЩЕНКО

м. Київ
11 червня 2009 року
N 1507-VI