КОНВЕНЦIЯ

мiж Україною i Великою Соцiалiстичною Народною Лiвiйською Арабською Джамагирiєю про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи

     Україна та Велика Соцiалiстична Народна Лiвiйська Арабська Джамагирiя,

     бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи,

     домовилися про таке:

Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя

     Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, до яких застосовується Конвенцiя

     1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи, якi стягуються вiд iменi кожної з Договiрних Держав або її адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади незалежно вiд способу їхнього стягнення.

     2. Податками на доходи вважаються всi податки, якi справляються iз загальної суми доходiв або з елементiв доходiв, у тому числi податки на доходи вiд вiдчуження рухомого чи нерухомого майна й податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваної пiдприємствами.

     3. Iснуючими податками, до яких застосовується ця Конвенцiя, зокрема, є:

     a) що стосується Великої Соцiалiстичної Народної Лiвiйської Арабської Джамагирiї:

     i) податок на доходи (згiдно iз Законом N 11 2004);

     ii) додатковий податок на дохiд для Лiвiйської асоцiацiї iсламського заклику (згiдно iз Законом N 44 1970);

     (далi - лiвiйський податок);

     b) що стосується України:

     i) податок на прибуток пiдприємств, а також

     ii) податок з доходiв фiзичних осiб

     (далi - український податок).

     4. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або значним чином подiбних податкiв, якi стягуються кожною з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, - на додаток до iснуючих податкiв або замiсть них. Наприкiнцi кожного року компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одному про будь-якi змiни, що вiдбулися в їхнiх вiдповiдних податкових законодавствах.

     5. Положення цiєї Конвенцiї не застосовуються до штрафiв та пенi за порушення податкового законодавства Договiрних Держав.

Стаття 3
Загальнi визначення

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо контекст не вимагає iншого:

     a) термiн "Україна" у випадку вжиття в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, у тому числi будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яку згiдно з мiжнародним правом визначено або може бути в подальшому визначено як територiю, у межах якої можуть реалiзовуватися права України стосовно морського дна, надр та їхнiх природних ресурсiв;

     b) термiн "Лiвiя" означає територiю Великої Соцiалiстичної Народної Лiвiйської Арабської Джамагирiї, у тому числi повiтряний простiр, територiальнi води та будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод, на якi Лiвiя згiдно з мiжнародним правом має сувереннi права для цiлей дослiдження та розробки природних ресурсiв морського дна та його надр, а також водного простору над ним.

     c) термiни "Договiрна Держава" та "друга Договiрна Держава" означають, як того вимагає контекст, Україну або Велику Соцiалiстичну Народну Лiвiйську Арабську Джамагирiю;

     d) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, яким керує резидент Договiрної Держави, та пiдприємство, яким керує резидент другої Договiрної Держави;

     e) термiн "компанiя" означає будь-яку юридичну особу чи будь-яку органiзацiю, яка розглядається з метою оподаткування як юридична особа;

     f) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю та будь-яке iнше об'єднання осiб;

     g) термiн "нацiональна особа" означає:

     i) усiх фiзичних осiб, якi мають громадянство Договiрної Держави;

     ii) усiх юридичних осiб, усi товариства й асоцiацiї, якi одержують свiй статус як такий згiдно з чинним законодавством Договiрної Держави;

     h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством, яке має свiй фактичний керiвний орган у Договiрнiй Державi, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

     i) термiн "компетентний орган" означає: що стосується України, - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника, i що стосується Великої Соцiалiстичної Народної Лiвiйської Арабської Джамагирiї, - Головний народний комiтет фiнансiв, Департамент з податкiв, або їх повноважного представника.

     2. Щодо застосування цiєї Конвенцiї Договiрною Державою, будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, якщо контекст не вимагає iншого, має те значення, яке надається законодавством цiєї Договiрної Держави щодо податкiв, до яких застосовується ця Конвенцiя.

Стаття 4
Мiсце оподаткування

     Мiсцем оподаткування (Державою оподаткування) будь-яких доходiв уважається Договiрна Держава, в якiй виникають такi доходи, якщо положеннями цiєї Конвенцiї не визначено iншого.

Стаття 5
Резидент

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент однiєї з Договiрних Держав" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi її мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї чи будь-якого iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, проте, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi або майна, що в нiй знаходиться.

     2. Якщо внаслiдок положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:

     a) вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має мiсце постiйного проживання; якщо вона має мiсце постiйного проживання в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має тiснiшi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     b) якщо Договiрну Державу, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначено або коли вона не має мiсця постiйного проживання в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона зазвичай проживає;

     c) якщо вона зазвичай проживає в обох Договiрних Державах або коли вона зазвичай не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;

     d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або не є нацiональною особою жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.

     3. Якщо внаслiдок положень пункту 1 цiєї статтi особа, яка не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.

Стаття 6
Постiйне представництво

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.

     2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, уключає:

     a) мiсце управлiння;

     b) фiлiал;

     c) офiс;

     d) фабрику;

     e) цех;

     f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

     g) склад або iншу споруду, що використовується як торгова точка.

     3. a) Будiвельний майданчик чи будiвельний або монтажний проект утворює постiйне представництво лише в тому випадку, коли вiн iснує або триває бiльше нiж три мiсяцi.

     b) Термiн "постiйне представництво" також уключає надання послуг, у тому числi консультативних послуг, пiдприємством через спiвробiтникiв або iнший персонал, найнятий пiдприємством для таких цiлей, але тiльки якщо дiяльнiсть такого характеру триває (в рамках одного й того самого або пов'язаного з ним проекту) в Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, якi становлять у сукупностi бiльше нiж три мiсяцi.

     4. Термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:

     a) використання споруд виключно з метою зберiгання або демонстрацiї товарiв чи виробiв, якi належать пiдприємству;

     b) складування запасiв товарiв або виробiв, якi належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання та демонстрацiї;

     c) складування запасiв товарiв або виробiв, якi належать пiдприємству, виключно з метою переробки будь-яким iншим пiдприємством;

     d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     e) утримання постiйного мiсця дiяльностi для пiдприємства виключно з метою реклами, постачання iнформацiї, наукових дослiджень або подiбної дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Особа, яка дiє у Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства другої Договiрної Держави, яка не є агентом з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6 цiєї статтi, уважається постiйним представництвом цього пiдприємства у першiй згаданiй Державi, якщо вона має та зазвичай використовує в цiй Державi право укладати контракти вiд iменi пiдприємства, якщо його дiяльнiсть не обмежується купiвлею товарiв або виробiв для пiдприємства.

     6. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють самостiйно у межах своєї звичайної пiдприємницької дiяльностi.

     7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (будь то через постiйне представництво чи будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво iншої.

Стаття 7
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи вiд нерухомого майна можуть оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй таке майно розташоване.

     2. Термiн "нерухоме майно" визначається вiдповiдно до законодавства тiєї Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Морськi та повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi також застосовуються до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для надання незалежних особистих послуг.

Стаття 8
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

     1. Прибутки пiдприємства Договiрної Держави оподатковуються лише в цiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть, як зазначено вище, прибутки пiдприємства можуть оподатковуватися в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

     2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi такому постiйному представництву приписуються прибутки, якi воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, що здiйснює таку саму або аналогiчну дiяльнiсть у таких самих або аналогiчних умовах, i дiяло би в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

     3. Пiд час визначення прибуткiв постiйного представництва дозволяється вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, у тому числi управлiнських та загально-адмiнiстративних витрат, понесених для таких цiлей, будь то в Державi, де розташоване постiйне представництво, чи в будь-якому iншому мiсцi вiдповiдно до законодавства Держави, в якiй доходи оподатковуються. Однак такi витрати не дозволяються стосовно сум, якщо такi є, що сплачуються (iнакше, нiж покриття фактичних витрат) постiйним представництвом пiдприємству чи будь-якому з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi у сплату за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи за управлiння, чи, за винятком банкiвських установ, як проценти за позикою, наданою пiдприємством постiйному представництву.

     4. Жодний прибуток не приписується постiйному представництву на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     5. Для цiлей попереднiх пунктiв прибутки, що приписуються постiйному представництву, визначаються щороку одним i тим самим способом, якщо тiльки немає достатньої та вагомої причини для iншого.

     6. Якщо прибутки уключають види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, то положення цiєї статтi не впливають на положення тих iнших статей.

Стаття 9
Мiжнароднi перевезення

     1. Прибутки, одержанi вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в тiй Договiрнiй Державi, в якiй знаходиться фактичний керiвний орган пiдприємства.

     2. Якщо фактичний керiвний орган судноплавного пiдприємства розташований на борту морського судна, то вважається, що вiн знаходиться в Договiрнiй Державi, в якiй розташовано порт приписки цього морського судна, або, у випадку вiдсутностi такого порту приписки, в Договiрнiй Державi, резидентом якої є оператор цього морського судна.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi також застосовуються до прибуткiв вiд участi у спiльному фондi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному виконавчому органi.

Стаття 10
Асоцiйованi пiдприємства

     1. У випадку, якщо:

     a) пiдприємство Договiрної Держави безпосередньо або опосередковано бере участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

     b) однi й тi самi особи безпосередньо чи опосередковано беруть участь в управлiннi, контролi, або капiталi пiдприємства Договiрної Держави та пiдприємства другої Договiрної Держави

     i в тому чи тому випадку мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, що вiдрiзняються вiд тих, якi мали б мiсце мiж незалежними пiдприємствами, тодi будь-якi прибутки, якi за вiдсутностi таких умов могли би бути нарахованi одному з них, але з причин наявностi цих умов не були йому нарахованi, можуть бути включенi до прибуткiв цього пiдприємства й вiдповiдно оподаткованi.

     2. Якщо Договiрна Держава включає до прибуткiв пiдприємства цiєї Договiрної Держави i, вiдповiдно, оподатковує прибутки, за якими пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Договiрнiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Договiрної Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Договiрна Держава повинна зробити вiдповiдну поправку в сумi податку,
що стягується з цих прибуткiв. Пiд час визначення такої поправки повиннi бути розглянутi вiдповiдним чином iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав повиннi у разi потреби консультуватися один з одним.

     3. Положення пункту 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо в результатi судового, адмiнiстративного чи iншого правового розгляду прийнято остаточне рiшення про те, що за наслiдками заходiв з коригування прибуткiв на пiдставi пункту 1 цiєї статтi одне з вiдповiдних пiдприємств пiдлягає покаранню за шахрайство, грубу недбалiсть чи свiдоме невиконання своїх обов'язкiв.

Стаття 11
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивiдендiв є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

     a) 5 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв, якщо фактичним власником дивiдендiв є компанiя, яка володiє безпосередньо принаймнi 25 вiдсотками капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;

     b) 15 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

     Положення цього пункту не стосуються оподаткування прибуткiв компанiї, з яких виплачуються дивiденди.

     3. Термiн "дивiденди" у разi використання в цiй статтi означає доходи вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також доходи вiд iнших корпоративних прав, якi пiдлягають такому самому оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибутки.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник дивiдендiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, є справдi пов'язаним з такими постiйним представництвом або постiйною базою. У такому разi, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 8 або статтi 15 цiєї Конвенцiї.

     5. У разi, якщо компанiя, що є резидентом Договiрної Держави, одержує прибутки або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, є справдi пов'язаним з постiйним представництвом або постiйною базою, розташованими в цiй другiй Державi, або стягувати з нерозподiлених прибуткiв податки на нерозподiленi прибутки, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiленi прибутки складаються повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюється в цiй другiй Державi.

Стаття 12
Проценти

     1. Проценти, якi виникають у Договiрнiй Державi та сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо особа - фактичний власник процентiв є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми процентiв. Спосiб застосування цього обмеження встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.

     3. Термiн "проценти" у разi використання в цiй статтi означає доходи вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i, зокрема, доходи вiд урядових цiнних паперiв i доходи вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, у тому числi премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафнi санкцiї за несвоєчаснi платежi не вважаються процентами для цiлей цiєї статтi. Термiн "проценти" не включає будь-яку статтю доходiв, яка вважається дивiдендами згiдно з положеннями статтi 11 цiєї Конвенцiї.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, фактично пов'язана з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому разi, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 8 або статтi 15 цiєї Конвенцiї.

     5. Уважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Держава, адмiнiстративно-територiальна одиниця, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Проте якщо особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво чи постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником, або мiж ними обома та будь-якою iншою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою - фактичним власником за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому разi надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     7. Положення цiєї Конвенцiї не застосовуються, якщо боргову вимогу, стосовно якої сплачуються проценти, було створено або передано головним чином для одержання переваг, якi надаються вiдповiдно до цiєї статтi.

Стаття 13
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi та сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, якщо такий резидент є особою - фактичним власником роялтi.

     2. Однак такi роялтi можуть оподатковуватися в тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник роялтi є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми роялтi. Спосiб застосування цього обмеження встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.

     3. Термiн "роялтi" у разi використання в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, у тому числi кiнематографiчнi фiльми або фiльми чи плiвки, що використовуються для телебачення чи радiомовлення, будь-яким патентом, торговою маркою, дизайном, кресленням або моделлю, планом, таємною формулою або процесом, або за користування чи надання права на користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю стосовно промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник роялтi, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, фактично пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому разi застосовуються положення статтi 8 або 15 цiєї Конвенцiї, залежно вiд обставин.

     5. Уважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Держава, адмiнiстративно-територiальна одиниця, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Проте якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати зi сплати цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою iншою особою сума роялтi, яка стосується використання, права використання або iнформацiї, у зв'язку з якими вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i особою - фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     7. Положення цiєї Конвенцiї не застосовуються, якщо право або власнiсть, стосовно яких сплачуються роялтi, було створено або передано головним чином для одержання переваг, що надаються вiдповiдно до цiєї статтi.

Стаття 14
Доходи вiд вiдчуження майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, на яке робиться посилання у статтi 7 цiєї Конвенцiї i яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що складає частину пiдприємницького майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, що стосується постiйної бази, яка знаходиться в розпорядженнi резидента Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, у тому числi такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     3. Доходи вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, якi експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що стосується експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, в якiй розташовано фактичний керiвний орган пiдприємства.

     4. Доходи вiд вiдчуження акцiй акцiонерного капiталу компанiї чи долi участi у капiталi товариства, трасту чи майнового фонду, майно яких безпосередньо чи опосередковано включає в основному нерухоме майно, розташоване в однiй iз Договiрних Держав, може оподатковуватися в цiй Державi. Зокрема:

     a) Жодне з положень цього пункту не застосовується до будь-якої компанiї, товариства чи трасту, крiм компанiї, товариства чи трасту, пiдприємницька дiяльнiсть яких полягає в управлiннi нерухомим майном, майно яких безпосередньо чи опосередковано складається в основному з нерухомого майна, яке використовується такою компанiєю, товариством, трастом чи майновим фондом у своїй пiдприємницькiй дiяльностi.

     b) Для цiлей цього пункту термiн "в основному" стосовно власностi на нерухоме майно означає вартiсть такого нерухомого майна, що перевищує 50 вiдсоткiв сукупної вартостi всiх активiв, якi належать компанiї, товариству чи трасту.

     5. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

Стаття 15
Незалежнi особистi послуги

     1. Доходи, якi одержуються резидентом Договiрної Держави стосовно професiйних послуг або iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi крiм наведених нижче обставин, коли такi доходи можуть також оподатковуватися в другiй Договiрнiй Державi:

     a) якщо вiн володiє постiйною базою, що використовується ним у другiй Договiрнiй Державi з метою здiйснення своєї дiяльностi; у такому разi лише ту частину доходiв, яка приписується такiй постiйнiй базi, може бути оподатковано в цiй другiй Договiрнiй Державi, або

     b) якщо його перебування в другiй Договiрнiй Державi становить перiод або перiоди, якi становлять або перевищують у сукупностi 183 днi протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду, якiй починається або закiнчується у вiдповiдному фiнансовому роцi;

     у такому разi лише ту частину доходiв, яка отримується вiд його дiяльностi у цiй другiй Договiрнiй Державi, може бути оподатковано у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Термiн "професiйнi послуги" включає головним чином незалежну наукову, лiтературну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, юристiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 16
Залежнi особистi послуги

     1. З урахуванням положень статей 17, 19, 20 та 21 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються лише в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку iз цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi винагорода, яка одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується лише в першiй згаданiй Державi, якщо:

     a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв будь-якого календарного року, i

     b) винагорода сплачується роботодавцем, який не є резидентом другої Держави, або вiд його iменi, а також

     c) витрати зi сплати винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi роботодавець має в другiй Державi.

     3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, або на борту рiчкового судна, може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй розташовано фактичний керiвний орган пiдприємства.

Стаття 17
Директорськi гонорари

     Директорськi гонорари та аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

Стаття 18
Артисти й спортсмени

     1. Незалежно вiд положень статей 15 i 16 цiєї Конвенцiї, доходи, що одержуються артистами, такими як артисти театру, кiно, радiо чи телебачення або музикантами та спортсменами вiд їхньої особистої дiяльностi як такої, можуть оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється така дiяльнiсть.

     2. Якщо доходи вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної артистом або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховуються не самому артисту чи спортсмену, а iншiй особi, цi доходи можуть, незважаючи на положення статей 8, 15 та 16 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста чи спортсмена.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, доходи, зазначенi в цiй статтi, звiльняються вiд оподаткування в Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста або спортсмена, якщо ця дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв обох Держав, або якщо ця дiяльнiсть здiйснюється на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.

Стаття 19
Пенсiї

     Пенсiї та iншi подiбнi доходи, що сплачуються резиденту Договiрної Держави у зв'язку з роботою в минулому, оподатковуються лише в цiй Державi.

Стаття 20
Державна служба

     1. a) Винагорода, iнша нiж пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за послуги, наданi для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади, оподатковується лише в цiй Державi.

     b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така винагорода оподатковується лише в другiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

     i) є нацiональною особою цiєї Держави, або

     ii) не стала резидентом цiєї Держави лише з метою надання послуг.

     2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади, або зi створених ними фондiв фiзичнiй особi за послуги, якi надавалися цiй Державi або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади, оподатковується лише в цiй Державi.

     b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така пенсiя оподатковується лише в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом та нацiональною особою цiєї Держави.

     3. Положення статей 16, 17 i 19 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагороди та пенсiй стосовно послуг, наданих у зв'язку зi здiйсненням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади.

Стаття 21
Студенти

     1. Платежi, одержуванi з метою оплати проживання, навчання або професiйної пiдготовки студентом або стажистом, який є чи був перед цим резидентом Договiрної Держави та перебуває в другiй Договiрнiй Державi виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не оподатковуються в цiй другiй Державi за умови, що такi платежi здiйснюються iз джерел, якi знаходяться за межами цiєї Держави.

     2. Доходи, якi студент або стажист одержує за свою дiяльнiсть, пов'язану з його навчанням або професiйною пiдготовкою, та яка виконується в Договiрнiй Державi, в якiй вiн перебуває виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не будуть оподатковуватись у цiй Державi, за винятком випадкiв, коли доходи перевищують суму, необхiдну для оплати його проживання, навчання або професiйної пiдготовки. У такому випадку застосовуються iншi статтi цiєї Конвенцiї.

Стаття 22
Викладачi, вчителi та науковi працiвники

     1.Фiзична особа, яка є чи була безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави, i яка за запрошенням будь-якого унiверситету, коледжу, школи або iншого подiбного навчального закладу, що визнаний компетентним органом у першiй згаданiй Договiрнiй Державi, перебуває в цiй першiй згаданiй Договiрнiй Державi протягом перiоду, який не перевищує двох рокiв, лише з метою викладання або проведення наукових дослiджень, або того й того, в такому навчальному закладi, звiльняється вiд оподаткування в першiй згаданiй Договiрнiй Державi стосовно будь-якої його винагороди за викладання або проведення дослiдницьких робiт, якщо таку винагороду сплачено особi з-за меж цiєї Держави.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв вiд дослiдницьких робiт, якщо такi роботи проводяться фiзичною особою головним чином на користь певної особи чи осiб.

Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування

     1. Якщо резидент Договiрної Держави одержує доходи, якi згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї можуть оподатковуватися в другiй Договiрнiй Державi, перша згадана Договiрна Держава дозволяє вирахувати з податку на доходи цього резидента суму, яка дорiвнює сумi податку на доходи, сплаченому в цiй другiй Державi.

     Це вирахування не перевищує тiєї частини податку з доходiв, яку розраховано до здiйснення вирахування, та яка приписується доходам, що можуть обкладатися податком у цiй другiй Договiрнiй Державi, залежно вiд обставин.

     2. У разi якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Конвенцiї доходи, одержанi резидентом Договiрної Держави, звiльнено вiд податку в цiй Державi, така Держава може, проте, пiд час нарахування суми податку на залишок доходу такого резидента взяти до уваги звiльненi вiд податку доходи.

Стаття 24
Недискримiнацiя

     1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягають у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних iз оподаткуванням вимог, якi є iншими чи бiльш обтяжливими, нiж оподаткування та пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих самих обставин.

     2. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть. Це положення не повинно тлумачитись як таке, що зобов'язує одну Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi iндивiдуальнi пiльги, допомоги та знижки з метою оподаткування на основi громадського статусу або сiмейних обов'язкiв, якi воно надає власним резидентам.

     3. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення статтi 10, пункту 6 статтi 12 або пункту 6 статтi 13 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi й iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, пiдлягають з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства вирахуванню на тих самих умовах, так, якби вони сплачувалися резиденту першої згаданої Держави.

     4. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється безпосередньо чи опосередковано одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не пiдлягають в першiй згаданiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являється будь-яких пов'язаних з оподаткуванням вимог, якi є iншими чи бiльш обтяжливими, нiж оподаткування та пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

     5. Положення цiєї статтi застосовуються до податкiв, якi охоплюються цiєю Конвенцiєю.

Стаття 25
Процедура взаємного погодження

     1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що в результатi дiй однiєї чи обох Договiрних Держав вiн пiдлягає чи пiдлягатиме оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї, вiн може, незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, передати свою справу до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вiн є, або, - якщо його справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24 цiєї Конвенцiї, - тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вiн є. Цю справу повинно бути подано протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.

     2. Компетентний орган намагається, якщо вважає заперечення обґрунтованим i якщо сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити справу за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть виконується незалежно вiд будь-яких обмежень у часi, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав намагаються вирiшити за взаємною згодою будь-якi суперечки або спiрнi питання щодо тлумачення або застосування Конвенцiї. Вони можуть також консультуватися з метою усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Конвенцiєю.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть безпосередньо контактувати один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв. У разi, коли для досягнення згоди виникає необхiднiсть здiйснити усний обмiн думками, то такий обмiн може бути проведено через комiсiю, яка складається з представникiв компетентних органiв Договiрних Держав.

Стаття 26
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються такою iнформацiєю, яка є необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати шахрайство або ухилення вiд сплати таких податкiв. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, вважатиметься конфiденцiйною так само, як й iнформацiя, одержана за нацiональним законодавством цiєї Держави. Однак якщо iнформацiя початково вважалась конфiденцiйною в Державi, що її передає, її буде розкрито лише особам або органам влади (у тому числi судам i органам управлiння), якi займаються оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи використовують iнформацiю лише з цiєю метою, але вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або пiд час прийняття юридичних рiшень.

     2. В жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не тлумачаться як такi, що покладають на Договiрну Державу зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що вiдрiзняються вiд законiв або адмiнiстративної практики однiєї або другої Договiрної Держави; 

     b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики однiєї або другої Договiрної Держави;

     c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики.

Стаття 27
Спiвробiтники дипломатичних представництв i консульських установ

     Нiщо в цiй Конвенцiї не зачiпає податкових привiлеїв спiвробiтникiв дипломатичних представництв або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права чи положеннями спецiальних угод.

Стаття 28
Набрання чинностi

     Кожна з Договiрних Держав письмово повiдомляє другу дипломатичними каналами про завершення всiх внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття Конвенцiєю чинностi. Ця Конвенцiя набуває чинностi через тридцять днiв пiсля дати отримання останнього повiдомлення, i її положення застосовуються стосовно доходiв, отриманих пiд час податкового року, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком набрання Конвенцiєю чинностi.

Стаття 29
Термiн дiї та припинення

     Ця Конвенцiя залишається чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Будь-яка Договiрна Держава може припинити дiю цiєї Конвенцiї шляхом направлення дипломатичними каналами повiдомлення про свiй намiр припинити її дiю за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що настає по закiнченнi п'яти рокiв з дати набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. У такому разi чиннiсть Конвенцiї буде припинено стосовно податкiв на доходи, одержаних в кожному податковому роцi, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком надання повiдомлення про припинення дiї.

     На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено в м. _______ "___" ____________ 200_ р. в двох примiрниках, кожний українською, арабською та англiйською мовами. Всi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення Конвенцiї переважну силу матиме текст, викладений англiйською мовою.

За Україну	За Велику Соцiалiстичну Народну Лiвiйську Арабську Джамагирiю
Вiктор Пинзеник, Мiнiстр фiнансiв України	Абдурахман Шелгам, Секретар Генерального Народного Комiтету зовнiшнiх зв'язкiв та мiжнародного спiвробiтництва