УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Чеської Республiки про мiжнароднi автомобiльнi перевезення

     Уряд України та Уряд Чеської Республiки, надалi "Договiрнi Сторони",

     з метою сприяння взаємовигiдному розвитку комерцiйних та економiчних вiдносин,

     а також для полегшення регулювання пасажирських вантажних перевезень мiж обома країнами i транзитом через їхнi територiї,

     домовились про таке:

Стаття 1

     1. Положення цiєї Угоди стосуються пасажирських та вантажних мiжнародних автомобiльних перевезень мiж Україною та Чеською Республiкою, а також транзитних перевезень їхнiми територiями, що виконуються перевiзниками, якi зареєстрованi на територiї країн Договiрних Сторiн i мають на це право згiдно з нацiональним законодавством.

     2. Ця Угода не обмежує прав i обов'язкiв кожної з Договiрних Сторiн, якi випливають з умов iнших двостороннiх або багатостороннiх договорiв про мiжнароднi автомобiльнi пасажирськi та вантажнi перевезення i є обов'язковими для кожної з Договiрних Сторiн.

I. Пасажирськi перевезення

Стаття 2

     1. Вiдповiдно до цiєї Угоди пасажирськi перевезення - перевезення людей та їхнього багажу автобусами. До них вiдносяться також поїздки автобусами без пасажирiв, якi пов'язанi з цими послугами.

     2. Термiн "автобус" означає автотранспортний засiб, який за своєю конструкцiєю призначений i використовується для перевезень бiльш нiж 9 осiб, включаючи водiя.

Стаття 3

     1. Термiн "регулярнi автобуснi перевезення" означає послуги, при яких поїздки виконуються за попередньо визначеним маршрутом, вiдповiдно до визначених розкладу i тарифiв на проїзд. Крiм того посадка i висадка пасажирiв здiйснюється в початковому та кiнцевому пунктах, а також на визначених зупинках за маршрутом.

     Термiн "спецiальнi регулярнi автобуснi перевезення" означає регулярнi автобуснi перевезення, якi надаються тiльки окремим категорiям пасажирiв.

     2. Усi регулярнi автобуснi послуги мiж двома країнами i транзитом через їхнi територiї, повиннi бути санкцiонованi за взаємною згодою компетентними органами Договiрних Сторiн вiдповiдно до нацiонального законодавства кожної з Договiрних Сторiн.

     Компетентнi органи Договiрних Сторiн видають дозвiл на ту частину маршруту, яка проходить її територiєю.

     3. Заявка на отримання дозволу має бути подана до компетентного органу тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої розташовано мiсцеперебування перевiзника i де зареєстровано транспортний засiб.

     4. Згiдно з пунктом 3 заявка повинна мiстити в собi якнайменше такi вiдомостi:

     а) назва i повна адреса транспортного перевiзника;

     б) вид перевезення;

     в) заявлений термiн дiї дозволу;

     г) перiод виконання перевезення i кiлькiсть поїздок (наприклад щоденно, щотижнево);

     д) запропонований розклад руху;

     є) маршрут (всi зупинки для посадки i висадки пасажирiв, пункти перетину кордону);

     ж) довжина маршруту в один бiк i в зворотньому напрямку;

     з) час перебування водiїв за кермом i час вiдпочинку водiїв;

     i) умови оплати проїзду i тарифнi умови.

     5. Компетентний орган однiєї з Договiрних Сторiн повиннi передати заявку з усiма згаданими даними, а також зi своєю оцiнкою до компетентного органу iншої Договiрної Сторони.

     6. Отриманий дозвiл буде дiйсним якнайбiльше на перiод п'ять рокiв i на бажання перевiзника термiн його дiї може бути збiльшений компетентними органами Договiрних Сторiн.

Стаття 4

     1. Маятниковi перевезення - перевезення, при яких попередньо сформованi групи пасажирiв перевозяться туди i звiдти з визначеного пункту вiдправлення до визначеного пункту призначення за декiлька поїздок. Групи пасажирiв, перевезенi до пункту призначення, повиннi бути пiзнiше доставленi до початкового пункту вiдправлення. Крiм власне транспортних операцiй маятниковi перевезення включають розташування груп пасажирiв у мiсцях призначення. Перша поїздка звiдти i остання поїздка туди повиннi здiйснюватися без пасажирiв.

     2. Будь-яке маятникове перевезення повинно бути погоджено з компетентним органом iншої Договiрної Сторони. Заявка на отримання дозволу подається подавцем безпосередньо до компетентного органу iншої Договiрної Сторони. Вона повинна бути подана не пiзнiше нiж за 60 дiб до дати початку маятникового перевезення.

     3. Заявка на отримання дозволу вiдповiдно до пункту 2 повинна мiстити назву та повну адресу перевiзника, кiлькiсть поїздок, дату кожної з них, реєстрацiйнi номери всiх автобусiв, якi виконують маятниковi перевезення, а також пiдтвердження вiдомостей про мiсця розташування та перебування груп.

     4. Об'єднаний комiтет, створений згiдно зi статтею 12 цiєї Угоди, узгоджує процедуру видачi дозволiв, визначає їхню форму, порядок контролю та iнше.

Стаття 5

     1. Нерегулярнi пасажирськi перевезення - всi перевезення, що вiдрiзняються вiд описаних в статтях 3 i 4 цiєї Угоди.

     2. Для нерегулярних пасажирських перевезень мiж країнами Договiрних Сторiн або транзитом через їхнi територiї, не потрiбно дозволу у випадках, коли:

     а) той самий автобус перевозить групу пасажирiв i доставляє її звiдти до пункту вiдправлення ("тури за зачиненими дверима");

     б) групи пасажирiв перевозяться на територiю iншої Договiрної Сторони, при цьому автобус повертається до країни реєстрацiї порожнiм.

     3. Для нерегулярного пасажирського перевезення, яке не вiдповiдає умовам пункту 2, необхiдно отримати дозвiл компетентного органу iншої Договiрної Сторони згiдно з нацiональними законами та правилами, якi дiють на її територiї.

     4. Компетентнi органи Договiрних Сторiн повиннi iнформувати один одного про узгодженi дозволи для нерегулярних перевезень, згаданих в пунктi 3.

     5. Форма i перелiк документiв, потрiбних для здiйснення нерегулярних пасажирських перевезень, узгоджуються Об'єднаним Комiтетом, створеним вiдповiдно до статтi 12 цiєї Угоди.

II. Вантажнi перевезення

Стаття 6

     1. За винятком випадкiв, згаданих в статтi 7 цiєї Угоди, перевiзник повинен мати дозвiл для здiйснення мiжнародних вантажних перевезень дорогами на територiю або з територiї iншої Договiрної Сторони, або для транзиту цiєю територiєю.

     2. Дозвiл дiйсний тiльки для того перевiзника, якому його видано, без права передачi його iншому перевiзнику. Дiя дозволу поширюється на використання окремого автотранспортного засобу (автопоїзду), без урахування країни, в якiй зареєстровано причеп або напiвпричеп, що використовується.

     3. В двосторонньому та транзитному сполученнi один дозвiл дiйсний для однiєї поїздки туди i звiдти.

     4. Перевезення вантажiв мiж однiєю з Договiрних Сторiн i третьою країною здiйснюється на основi двостороннiх дозволiв за умови, що маршрут перевезення проходить через територiю країни реєстрацiї транспортного засобу. При недотриманнi цiєї умови потрiбен спецiальний дозвiл компетентних органiв.

Стаття 7

     1. Дозволи, згаданi в статтi 6 цiєї Угоди, не потрiбнi в таких випадках:

     а) при перевезеннях транспортними засобами, допустима маса яких разом з вантажем, а також з причепами, не перевищує 6 тон, або якщо корисне навантаження разом з причепами не перевищує 3,5 тон;

     б) при перевезеннях предметiв i обладнання для атракцiонiв, театральних, кiно-, циркових або музичних вистав, спортивних змагань, виставок чи ярмаркiв, радiо- та телевiзiйних передач або фiльмiв за умови, що цi предмети i обладнання iмпортуються чи ескпортуються тимчасово;

     в) при перевезеннях тiл (праху) померлих;

     г) при перевезеннях пошти;

     д) при перевезеннях пошкоджених транспортних засобiв при їх поверненнi, транспортних засобiв для надання технiчної допомоги i транспортних засобiв, необхiдних для завершення перевезення;

     є) при перевезеннях вантажiв гуманiтарної допомоги, якi необхiднi у надзвичайних ситуацiях (зокрема у випадку природних катастроф);

     ж) при перевезеннях бджiл i рибних малькiв.

     2. Водiй транспортного засобу, що здiйснює перевезення, згаданi в пунктi 1 цiєї статтi, повинен мати всi необхiднi пiдтверджуючi документи.

     3. Об'єднаний комiтет, створений згiдно зi статтею 12 цiєї Угоди, за узгодженням з вiдповiдними органами своїх країн може уточнити перелiк перевезень, що не потребують дозволiв.

Стаття 8

     1. Об'єднаний Комiтет, створений згiдно зi статтею 12 цiєї Угоди, визначає кiлькiсть i види дозволiв для кожної з Договiрних Сторiн з урахуванням розвитку економiчних взаємовiдносин i вимог мiжнародної торгiвлi для обох Договiрних Сторiн. Узгоджена кiлькiсть бланкiв дозволiв взаємно передається компетентними органами Договiрних Сторiн.

     2. Об'єднаний Комiтет, створений згiдно зi статтею 12 цiєї Угоди, затверджує форму окремих видiв дозволiв.

Стаття 9

     1. Що стосується маси i габаритiв транспортних засобiв, кожна з Договiрних Сторiн зобов'язується не застосовувати до транспортних засобiв, зареєстрованих на територiї iншої Договiрної Сторони, обмежуючих умов, якi вiдрiзняються вiд тих, що дiють для транспортних засобiв в її країнi.

     2. Якщо маса або габарити транспортного засобу або комбiнацiї транспортних засобiв, якi виконують перевезення, перевищують допустимий максимум, що встановлений на територiї Договiрної Сторони, то до виконання перевезення необхiдно отримати спецiальний дозвiл компетентного органу цiєї Договiрної Сторони.

     3. Перевезення небезпечних вантажiв здiйснюються на основi спецiальних дозволiв.

III. Загальнi положення

Стаття 10

     1. Транспортнi засоби, якi зареєстрованi на територiї однiєї з Договiрних Сторiн, виконують мiжнароднi перевезення пасажирiв i вантажiв на територiї iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до положень цiєї Угоди i в межах встановленої квоти дозволiв, звiльняються на основi паритету вiд стягнення податкiв i дорожнiх зборiв за винятком випадкiв, зазначених в пунктi 2 цiєї статтi.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не поширюються на:

     а) збори, якi включенi у вартiсть палива;

     б) додатковi збори, якi стягуються за використання окремих категорiй автострад, мостiв, тунелiв та iнженерно-технiчних споруд;

     в) адмiнiстративнi збори за перевищення допустимої загальної маси автотранспортного засобу або навантаження на вiсь, якi встановленi нацiональним законодавством Договiрних Сторiн.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi не поширюються на автотранспортнi засоби, якi виконують перевезення вантажiв за дозволами, виданими понад встановлену квоту.

     4. Паливо, що мiститься у баках транспортного засобу, передбачених i встановлених заводом-виготовлювачем для даної моделi транспортного засобу, звiльняється вiд сплати мита та митних зборiв.

     5. Запаснi частини, якi тимчасово ввозяться на територiю iншої Договiрної Сторони для ремонту транспортного засобу, що виконує перевезення в рамках цiєї Угоди, звiльняються вiд оплати мита i зборiв. Замiненi запаснi частини пiдлягають поверненню до країни реєстрацiї транспортного засобу або знищенню пiд контролем митних органiв.

Стаття 11

     1. Згiдно з умовами цiєї Угоди перевiзники обох країн та екiпажi транспортних засобiв пiд час перебування на територiї iншої країни, повиннi дотримуватися законiв i правил, що дiють на територiї цiєї країни.

     2. Ця Угода не дає права перевiзникам однiєї з Договiрних Сторiн на перевезення пасажирiв i вантажiв мiж пунктами, розташованими на територiї iншої Договiрної Сторони. На виконання таких перевезень потрiбен спецiальний дозвiл компетентних органiв Договiрних Сторiн.

     3. Дозволи та iншi необхiднi документи, якi оформлюються вiдповiдно до положень цiєї Угоди, повиннi знаходитися в транспортних засобах, для яких вони виданi, i повиннi пред'являтися водiями на вимогу всiх органiв, якi мають право вимагати цього.

     4. У випадках грубого або повторного порушення перевiзником або екiпажем транспортного засобу положень цiєї Угоди, законiв i правил, що дiють на територiї iншої Договiрної Сторони, компетентний орган тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої зареєстровано транспортний засiб, на прохання компетентного органу Договiрної Сторони, на територiї якої здiйснено порушення, буде вживати один з таких заходiв:

     а) внесення попередження перевiзнику;

     б) тимчасове усунення вiд виконання перевезень;

     в) припинення видачi дозволiв вiдповiдальному за порушення перевiзнику або вилучення вже виданого дозволу.

     Захiд, згаданий в пiдпунктi "б" пункту 4, може застосовуватися компетентними органами Договiрної Сторони, на територiї якої мало мiсце порушення, негайно.

     5. Компетентнi органи в разi застосування одного з заходiв, згаданих в пунктi 4, iнформують про це компетентнi органи iншої Договiрної Сторони.

     6. Заходи, згаданi в цiй статтi, не виключають можливостi застосування до порушникiв штрафних санкцiй, якi передбаченi нацiональним законодавством країни, на територiї якої здiйснено порушення.

Стаття 12

     1. Представники компетентних органiв обох Договiрних Сторiн утворюють Об'єднаний Комiтет, який або щорiчно або на прохання однiєї з Договiрних Сторiн скликається для забезпечення належного виконання цiєї Угоди. В разi необхiдностi Об'єднаний Комiтет за участю iнших компетентних iнстанцiй розробляє пропозицiї щодо приведення цiєї Угоди у вiдповiднiсть з розвитком перевезень, а також з правовими нормами, що змiнюються.

     2. Компетентнi органи Договiрних Сторiн представленi:

     з української сторони - Мiнiстерством транспорту України;

     з чеської сторони - Мiнiстерством транспорту i зв'язку Чеської Республiки.

Стаття 13

     1. Ця Угода набуває чинностi на тридцятий день пiсля отримання по дипломатичних каналах останнього повiдомлення про виконання всiх процедур, необхiдних для набуття чинностi цiєю Угодою в країнах Договiрних Сторiн.

     2. Ця Угода укладена на невизначений строк.

     Кожна з Договiрних Сторiн має право денонсувати цю Угоду. Повiдомлення про це по дипломатичних каналах має бути надiслано iншiй Договiрнiй Сторонi не пiзнiше, нiж за 6 мiсяцiв до передбаченої дати припинення чинностi Угодою.

     Здiйснено в м. Києвi 1 липня 1997 року в двох примiрниках, кожний українською, чеською i росiйською мовами, причому всi тексти автентичнi. У випадку виникнення розбiжностей в тлумаченнi положень цiєї Угоди перевага надається тексту росiйською мовою.

За Уряд України (пiдпис)

За Уряд Чеської Республiки (пiдпис)