КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В
Київ

вiд 14 березня 1994 р.	N 167

Про Концепцiю створення спецiальних /вiльних/ економiчних зон в Українi

     З метою активiзацiї пiдприємницької дiяльностi, нарощування експорту товарiв i послуг, насичення внутрiшнього ринку високоякiсною продукцiєю, полiпшення використання природно-господарського потенцiалу та прискорення соцiально-економiчного розвитку регiонiв шляхом створення спецiальних /вiльних/ економiчних зон Кабiнет Мiнiстрiв України ПОСТАНОВЛЯЄ:

     1. Схвалити Концепцiю створення спецiальних /вiльних/ економiчних зон в Українi /додається/.

     2. Рекомендувати iнiцiаторам створення спецiальних /вiльних/ економiчних зон керуватися при пiдготовцi пропозицiй Кабiнетовi Мiнiстрiв України про доцiльнiсть створення на вiдповiднiй територiї спецiальної /вiльної/ економiчної зони методологiчними пiдходами, викладеними в Концепцiї.

     3. Мiжвiдомчiй комiсiї з розгляду i пiдготовки документiв щодо створення спецiальних /вiльних/ економiчних зон протягом першого пiврiччя поточного року забезпечити розробку i направлення Радi Мiнiстрiв Республiки Крим, обласним, Київськiй i Севастопольськiй мiським державним адмiнiстрацiям перелiку документiв та методичних положень, необхiдних для обгрунтування доцiльностi створення i функцiонування спецiальної /вiльної/ економiчної зони.

Виконуючий обов'язки Прем'єр-мiнiстра України	Ю.ЗВЯГIЛЬСЬКИЙ
Мiнiстр Кабiнету Мiнiстрiв України	I.ДОЦЕНКО

Iнд.27

 

Додаток до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14 березня 1994 р. N167

КОНЦЕПЦIЯ
СТВОРЕННЯ СПЕЦIАЛЬНИХ /ВIЛЬНИХ/ ЕКОНОМIЧНИХ ЗОН В УКРАЇНI

     Спецiальнi /вiльнi/ економiчнi зони /ВЕЗ/ - один з iнтрументiв досягнення вiдкритостi економiки України зовнiшньому свiтовi i стимулювання мiжнародного економiчного спiвробiтництва на основi залучення iноземних iнвестицiй. У поєднаннi з iншими елементами загальної стратегiї економiчного розвитку країни ВЕЗ спроможнi забезпечити активiзацiю пiдприємницької дiяльностi, залучення нових технологiй, розвиток ринкових методiв господарювання, а в остаточному пiдсумку - збiльшення виробництва i постачання високоякiсних товарiв та послуг як на внутрiшнiй, так i на зовнiшнiй ринки.

     Концепцiя створення спецiальних /вiльних/ економiчних зон в Українi /далi - Концепцiя/ є методологiчною основою для прийняття рiшень i пiдготовки документiв у процесi створення конкретних ВЕЗ i має реалiзуватись у взаємозв'язку з програмами структурної перебудови економiки, розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, iншими програмами розвитку економiки країни. Вона базується на положеннях Закону України "Про загальнi засади створення i функцiонування спецiальних /вiльних/ економiчних зон", iнших актах законодавства України.

     1. Цiлi, правовi основи, загальнi принципи та передумови створення i функцiонування ВЕЗ в Українi

     Пiд ВЕЗ розумiється частина територiї України, на якiй встановлюється спецiальний правовий режим економiчної дiяльностi та особливий порядок застосування чинного законодавства України.

     Вiдповiдно до зазначеного Закону ВЕЗ створюються Верховною Радою України за iнiцiативою Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України або мiсцевих Рад народних депутатiв України та мiсцевої державної адмiнiстрацiї. Статус i територiя ВЕЗ, а також термiн, на який вона створюється, визначаються Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної ВЕЗ. На територiї ВЕЗ законодавство України дiє з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про загальнi засади створення i функцiонування спецiальних /вiльних/ економiчних зон" та законом щодо створення конкретної ВЕЗ.

     ВЕЗ ствоюються в Українi з метою:

     стимулювання структурних перетворень в економiцi шляхом залучення iноземних iнвестицiй;

     активiзацiї спiльної з iноземними iнвесторами пiдприємницької дiяльностi для нарощування експорту товарiв та послуг;

     збiльшення поставок на внутрiшнiй ринок високоякiсної продукцiї та послуг;

     активiзацiї науково-технiчного обмiну, залучення i впровадження нових технологiй;

     запозичення передового органiзацiйного та управлiнського досвiду ринкових методiв господарювання;

     створення сучасної ринкової iнфраструктури;

     полiпшення використання природних i трудових ресурсiв;

     прискорення соцiально-економiчного розвитку окремих регiонiв та України в цiлому, пiдвищення життєвого рiвня населення.

     Для створення сприятливого iнвестицiйного клiмату в ВЕЗ необхiдно:

     забезпечити довготермiновий i передбачуваний характер економiчної полiтики;

     лiбералiзувати умови пересування капiталiв i товарiв;

     забезпечити умови виробництва i торгiвлi, якi вiдповiдали б свiтовим стандартам, i твердi правовi гарантiї захисту права власностi;

     сформувати ефективнi форми взаємодiї мiсцевих органiв державної виконавчої влади, органiв мiсцевого i регiонального самоврядування та органу господарського розвитку й управлiння ВЕЗ на засадах обопiльної зацiкавленостi в досягненнi високих соцiально-економiчних результатiв дiяльностi.

     У процесi формування ВЕЗ слiд дотримуватись концептуальної єдностi пiдходiв, що, зокрема, означає:

     спрямованiсть на досягнення ефективного режиму господарювання кожного окремого суб'єкта при позитивному народногосподарському ефектi в цiлому;

     гнучкiсть i динамiчнiсть управлiння ВЕЗ, тобто можливiсть швидкого i адекватного реагування на змiни в кон'юнктурi ринку i зовнiшньому економiчному середовищi;

     збалансованiсть iнтересiв усiх сторiн, що беруть участь у процесi створення та функцiонування ВЕЗ;

     багатоварiантнiсть /альтернативнiсть/ пiдходiв, форм i моделей ВЕЗ, закладення в технiко-економiчне обгрунтування доцiльностi їх створення;

     перспективнiсть просторового i функцiонального розвитку;

     вiдповiднiсть прiоритетних напрямiв розвитку ВЕЗ прiоритетним напрямам розвитку регiону та держави;

     врахування вимог нацiональної безпеки.

     Створення ВЕЗ має здiйснюватися з урахуванням певних факторiв розмiщення, зокрема:

     сприятливе з погляду зовнiшнiх i внутрiшнiх можливостей для реалiзацiї намiчених цiлей мiсцерозташування ВЕЗ;

     наявнiсть достатнього ресурсного потенцiалу /природно-клiматичнi умови, кориснi копалини, трудовi ресурси, науково-виробничий потенцiал, тощо/;

     забезпеченiсть об'єктами виробничої та соцiальної iнфраструктури /яка iснує або буде створена в процесi розбудови ВЕЗ/ згiдно з мiжнародними стандартами;

     розвинута система комунiкацiй, особливо засобiв зв'язку, розгалужена транспортна мережа;

     вiдсутнiсть /або врахування в документах про створення ВЕЗ/ екологiчних обмежень та заборон щодо створення ВЕЗ з огляду на iснуючi або передбачуванi антропогеннi навантаження на навколишнє середовище.

     Крiм цих загальних для всiх територiально-господарських утворень факторiв, повиннi враховуватися специфiчнi умови, характернi для окремих типiв ВЕЗ. Вони визначаються цiльовою i функцiональною спрямованiстю кожної ВЕЗ, її зв'язками з позазональною економiкою, ступенем iнтегрованостi в нацiональне i свiтове господарство, прив'язкою до наявних систем розселення, виробничих та iнших об'єктiв. Варто також врахувати ступiнь зацiкавленостi органiв мiсцевого i регiонального самоврядування й населення у створеннi на вiдповiднiй територiї спецiальної /вiльної/ економiчної зони.

     Важливою передумовою ефективного функцiонування ВЕЗ є наявнiсть конкретної програми її розвитку з визначенням цiлей, етапiв, завдань, спрямованих на створення вiдповiдної фiнансово-економiчної iнфраструктури /банкiвської, страхової, iнвестицiйної тощо/, термiнiв їх виконання, обсягiв та джерел iнвестицiй.

2. Класифiкацiя ВЕЗ та їх загальна характеристика

     Згiдно з Законом України "Про загальнi засади створення i функцiонування спецiальних /вiльних/ економiчних зон" в Українi залежно вiд господарської спрямованостi та економiко-правових умов дiяльностi можуть створюватися такi ВЕЗ:

     Зовнiшньоторговельнi зони - частина територiї держави, де товари iноземного походження можуть зберiгатися, купуватися та продаватися без сплати мита i митних зборiв або з її вiдстроченням. Створюються цi зони з метою активiзацiї зовнiшньої торгiвлi /iмпорт, експорт, транзит/ за рахунок надання митних пiльг, послуг щодо зберiгання i преревалки вантажiв, надання в оренду складiв, примiщень для виставочної дiяльностi, а також послуг щодо доробки, сортування, пакетування товарiв тощо. Форми їх органiзацiї: вiльнi порти /"порто-франко"/, вiльнi митнi зони /зони франко/, митнi склади.

     Комплекснi виробничi зони - частина територiї держави, на якiй запроваджується спецiальний /пiльговий податковий, валютно-фiнансовий, митний тощо/ режим економiчної дiяльностi з метою стимулювання пiдприємництва, залучення iнвестицiй у прiоритетнi галузi господарства, розширення зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, запозичення нових технологiй, забезпечення зайнятостi населення. Вони можуть мати форму експортних виробничих зон, де розвивається насамперед експортне виробництво, орiєнтоване на переробку власної сировини та переважно складальнi операцiї, та iмпортоорiєнтованих зон, головна функцiя яких - розвиток iмпортозамiнних виробництв.

     Науково-технiчнi зони - ВЕЗ, спецiальний правовий режим яких орiєнтований на розвиток наукового i виробничого потенцiалу, досягнення нової якостi економiки через стимулювання фундаментальних i прикладних дослiджень, з подальшим впровадженням результатiв наукових розробок у виробництво. Вони можуть iснувати у формi регiональних iнновацiйних центрiв-технополiсiв, районiв iнтенсивного наукового розвитку, високотехнологiчних промислових комплексiв, науково-виробничих паркiв /технологiчних, дослiдницьких, промислових, агропаркiв/, а також локальних iнновацiйних центрiв та опорних iнновацiйних пунктiв.

     Туристсько-рекреацiйнi зони - вiльнi економiчнi зони, якi створюються в регiонах, що мають багатий природний, рекреацiйний та iсторико-культурний потенцiал, з метою ефективного його використання i збереження, а також активiзацiї пiдприємницької дiяльностi /в тому числi iз залученням iноземних iнвесторiв/ у сферi рекреацiйно-туристичного бiзнесу.

     Банкiвсько-страховi /офшорнi/ зони - це зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здiйснення банкiвських та страхових операцiй в iноземнiй валютi для обслуговування нерезидентiв. Офшорний статус надається банкiвським та страховим установам, якi були створенi за участю лише нерезидентiв i обслуговують лише ту їхню пiдприємницьку дiяльнiсть, що здiйснюється за межами України.

     Зони прикордонної торгiвлi - частина територiї держави на кордонах iз сусiднiми країнами, де дiє спрощений порядок перетину кордону i торгiвлi.

     Крiм вищезазначених, в Українi можуть створюватися ВЕЗ iнших типiв, а також комплекснi спецiальнi /вiльнi/ економiчнi зони, якi поєднують у собi риси та елементи зон рiзних типiв.

3. Стратегiя розвитку ВЕЗ в Українi

     З урахуванням сучасної економiчної ситуацiї та виходячи з необхiдностi ефективного використання наявного природного й виробничого потенцiалу i квалiфiкованих трудових ресурсiв в Українi доцiльно сформувати розгалужену систему ВЕЗ рiзних функцiональних типiв з переважанням зовнiшньоторговельних, комплексних виробничих i науково-технiчних.

     За ознаками вiдкритостi та мiсцерозташування розрiзняють iнтеграцiйнi ВЕЗ /дiяльнiсть яких спрямована на тiсну взаємодiю з позазональною економiкою країни/ та анклавнi /орiєнтованi на зв'язки iз зовнiшнiм ринком/, зовнiшнi /розташованi на кордонi з iншими державами та внутрiшнi /розмiщенi у внутрiшнiх районах країни/.

     Вибiр варiанту органiзацiї ВЕЗ визначається двома основними критерiями: економiчна ефективнiсть та оптимальне поєднання типових елементiв iз специфiчними умовами конкретного об'єкта.

     Максимальнi позитивнi результати дiяльностi ВЕЗ при мiнiмумi початкових витрат забезпечуються створенням зовнiшньоторговельних зон рiзної спецiалiзацiї. Критерiям розмiщення зон такого типу в цiлому вiдповiдають прикордоннi регiони, що мають розвинуту транспортну iнфраструктуру, яка обслуговує зовнiшньоторговельнi вантажопотоки /Львiвська, Закарпатська, Чернiвецька областi/. Тут може бути створено зовнiшньоторговельнi /експортi, iмпортнi, транзитнi/ зони невеликої площi.

     В режимi "порто-франко", з перспективою наступного розширення функцiй, можуть працювати порти Одеси, Iллiчiвська, Iзмаїла, Керчi, Ялти. За умови скоординованостi економiчної полiтики причорноморських держав у майбутньому може бути створено комплекс вiльних митних зон малої площi /вiд 15 до 30 га/, об'єднаних у митний союз.

     У разi позитивного вирiшення питання про будiвництво "сорок п'ятої паралелi" - трансконтинентальної автомобiльної безмитної траси Київ-Лiсабон - доцiльно сформувати комплекс зовнiшньоторговельних зон для її обслуговування.

     Об'єктивно iснуюча спрямованiсть ряду пiдприємств України на випуск високотехнологiчної наукомiсткої продукцiї європейського та свiтового рiвня, у поєднаннi з дiяльнiстю конкурентоспроможних у своїй галузi науково-дослiдних установ i експериментальних центрiв, здатна за короткий час забезпечити комплексний соцiально-економiчний ефект у науково-технiчних зонах рiзної модифiкацiї.

     Умови, якi визначають можливiсть створення науково-технiчної зони:

     високий науково-технiчний потенцiал навчальних i дослiдних iнститутiв, центрiв, лабораторiй i конструкторських бюро, що здiйснюють перспективнi науково-технiчнi розробки, мають у своєму доробку вiдкриття та новiтнi технологiчнi рiшення;

     висока концентрацiя пiдприємств, спроможних реалiзувати у виробництвi результати науково-дослiдних i конструкторських розробок;

     просторова можливiсть для розмiщення нових фiрм;

     сприятливi умови життєдiяльностi та вiдпочинку науково-технiчного персоналу;

     перспективи залучення фiнансових ресурсiв /у нацiональнiй та iноземнiй валютах/ для обслуговування розвитку зони.

     Зазначеним умовам великою мiрою вiдповiдають за своїм iнтелектуальним, кадровим i виробничим потенцiалом мiста Київ, Харкiв, Львiв, Одеса.

     Крiм того, в Українi доцiльно стимулювати створення науково-технiчних центрiв рiзної спецiалiзацiї, технопаркiв та iнкубаторiв, якi навiть при незначних масштабах проектiв та галузевiй обмеженостi дослiджуваних проблем сприяють розвитковi науково-технiчного потенцiалу та реалiзацiї iнновацiй у сферi виробництва.

     Перспективним i економiчно доцiльним є створення багатопрофiльних комплексних виробничих зон, у тому числi експортно-виробничих, на основi iснуючої виробничої бази, пiдсиленої нацiональними й iноземними iнвестицiями. Це сприятиме розвитковi експортного потенцiалу окремих регiонiв та держави в цiлому, вирiшенню проблем зайнятостi населення.

     Основними факторами, що обумовлюють вибiр виробничої спецiалiзацiї зони, є: базовий виробничий потенцiал; забезпеченiсть об'єктами виробничої та соцiальної iнфраструктури; наявнiсть вiдповiдних природних i трудових ресурсiв необхiдної квалiфiкацiї або вiдносного надлишку трудових ресурсiв /незайнятого у суспiльному виробництвi населення/; зацiкавленнiсть iноземних iнвесторiв в фiнансуваннi того чи iншого виробництва.

     Зазначеним умовам вiдповiдає ряд регiонiв та мiст України. Уже найближчим часом можливе створення експортно-виробничих зон у рядi захiдних областей, зокрема у Львiвськiй, Закарпатськiй та Чернiвецькiй, а також у Києвськiй областi з орiєнтацiєю на випуск продукцiї точного машинобудування, меблiв, виробiв легкої промисловостi.

     У пiвденних областях України доцiльно органiзувати зони, спецiалiзованi на випуску товарної руди, вугiлля, продукцiї хiмiчної промисловостi. Пiвнiчнi, центральнi областi України можуть орiєнтуватися на випуск хiмiчних волокон, окремих видiв продукцiї машинобудування, будiвельних матерiалiв, в тому числi на обробку гранiту.

     Унiкальний природно-ресурсний потенцiал України, наявна матерiально-технiчна база лiкування та вiдпочинку, доповнена необхiдними засобами комунiкацiї, незмiнно високий попит на рекреацiйнi послуги зумовлюють потенцiйну вигiднiсть функцiонування туристсько-рекреацiйних зон. Базою для їх створення можуть стати регiон Карпат /зокрема Закарпатська i Львiвська областi/, Одеська область, Республiка Крим.

     Проблеми, пов'язанi з фiнансуванням та iнфраструктурним забезпеченням ВЕЗ, частково можуть вирiшуватися шляхом надання окремих незабудованих територiй у довготермiнову оренду iноземним фiрмам на пiльгових умовах, з правовим гарантуванням стабiльностi визначених договором умов у разi додержання напрямiв пiдприємницької дiяльностi.

* * * * *

     На першому етапi /1994 - 2000 роки/, з метою практичного вiдпрацювання органiзацiйних, фiнансових та виробничих механiзмiв, доцiльно створювати спецiальнi /вiльнi/ економiчнi зони рiзних типiв, вiддаючи перевагу локальним, або так званим "точковим" ВЕЗ, якi розмiщуються на невеликих територiях.

     На другому етапi можна формувати багатофункцiональнi ВЕЗ, в тому числi на базi окремих регiонiв, а також ВЕЗ мiжнародного типу на сумiжних територiях кiлькох держав.

     Реалiзацiя цiєї Концепцiї повинна здiйснюватись у руслi загальнодержавних економiчних програм. Водночас вона тiсно пов'язана з розширенням самостiйностi територiй в управлiннi своїм соцiально-економiчним розвитком, а отже, чималою мiрою залежать вiд ефективностi взаємодiї органiв державного управлiння i мiсцевого самоврядування та пiдприємницьких структур.

Мiнiстр Кабiнету Мiнiстрiв України

I.ДОЦЕНКО