ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

14.12.99 р.	09/1797

 

	Начальникам регiональних митниць
	Начальникам митниць

     На виконання доручення Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.11.99 iнд. 38, для використання в роботi надсилаємо Конвенцiю про мiжнароднi автомобiльнi перевезення пасажирiв та багажу вiд 09.10.97 (додається), яка набула чинностi 14.09.99 i станом на 01.10.99 її учасниками є Республiка Узбекистан, Республiка Бiлорусь, Україна.

     Додаток: на 15 арк.

Начальник Управлiння органiзацiї митного контролю

О. С. Бiльчук

 

КОНВЕНЦIЯ

про мiжнароднi автомобiльнi перевезення пасажирiв i багажу

     ДАТА ПIДПИСАННЯ: 09.10.97 р.

     ДАТА РАТИФIКАЦIЇ: 08.04.99 р., Закон України N 581-XIV

     Держави - учасницi цiєї Конвенцiї в особi урядiв, якi надалi iменуються Сторонами,

     виходячи з необхiдностi узгоджених дiй у сферi мiжнародних автомобiльних перевезень пасажирiв i багажу,

     погодились про таке:

Глава I
Загальнi положення

Стаття 1

     1. Ця Конвенцiя поширюється на перевiзникiв Сторiн, якi виконують перевезення пасажирiв у мiжнародному сполученнi автобусами незалежно вiд країни їх реєстрацiї, та має для них обов'язкову силу, а також на перевезення пасажирiв та їх багажу автобусами, якщо в договорi перевезення зазначено, що перевезення здiйснюється територiями не менш як двох Сторiн i пункт вiдправлення або пункт призначення знаходиться на територiї однiєї iз Сторiн.

     2. Конвенцiя регламентує умови та правила перевезень, вiдповiдальнiсть перевiзникiв, порядок подання претензiй та позовiв.

     3. Термiни, що вживаються в Конвенцiї, мають такi значення:

     a) "пасажир" - фiзична особа, яка на виконання договору перевезення, укладеного вiд його iменi або ним самим, перевозиться за сплату або безоплатно перевiзником;

     б) "перевiзник" - юридична або фiзична особа, яка здiйснює мiжнароднi перевезення пасажирiв i багажу та зареєстрована як суб'єкт пiдприємницької дiяльностi згiдно iз законодавством держави мiсцезнаходження;

     в) "автобус" - автомобiль, призначений для перевезення пасажирiв i багажу, з кiлькiстю мiсць для сидiння бiльше нiж сiм, з мiсцем для водiя включно;

     г) "квиток" - документ, який посвiдчує право пасажира на користування автобусом та засвiдчує укладення договору перевезення мiж перевiзником i пасажиром;

     д) "багаж" - речi, вантаж, що упакованi для вiдправлення транспортом i перевозяться окремо вiд пасажира;

     е) "багажна квитанцiя" -документ, який пiдтверджує прийняття багажу для перевезення.

Глава II
Умови перевезень

Стаття 2

     1. Загальнi умови мiжнародних автомобiльних перевезень пасажирiв i багажу, якi включають органiзацiю перевезень i отримання права на їх здiйснення, порядок страхування, прикордонного, митного, санiтарного та iнших видiв контролю, регламентуються такими документами:

     багатостороннiми конвенцiями та угодами;

     двостороннiми мiжурядовими угодами про мiжнародне автомобiльне сполучення;

     нацiональним законодавством Сторiн.

     2. Форма квитка, багажної квитанцiї та формуляра затверджується державними компетентними органами в галузi автомобiльного транспорту перевiзника i визнається державними компетентними органами в галузi транспорту iнших держав, територiями яких здiйснюється перевезення.

     Державнi компетентнi органи в галузi автомобiльного транспорту розробляють єдинi форми квитка, багажної квитанцiї та формуляру, що затверджуються державними компетентними органами в галузi транспорту держав, територiями яких здiйснюється перевезення.

Стаття 3

     Перевезення пасажирiв i багажу в мiжнародному сполученнi можуть виконуватися перевiзниками, якi є суб'єктами права приватної, колективної, державної або змiшаної форм власностi, за наявностi вiдповiдної лiцензiї, виданої у державi реєстрацiї автобуса.

     Сторони доручать компетентним органам пiдготувати проект документа про взаємне визнання лiцензiй.

Стаття 4

     Перевiзник пiд час виконання мiжнародних перевезень пасажирiв i багажу керується законодавством у галузi дорожнього руху, охорони природи тiєї держави, на територiї якої здiйснюється перевезення.

Стаття 5

     Порядок органiзацiї та контролю за мiжнародними перевезеннями пасажирiв i багажу визначається Правилами перевезень пасажирiв i багажу автомобiльним транспортом у мiжнародному сполученнi держав-учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав (далi - Правила перевезень пасажирiв), якi є невiд'ємною частиною цiєї Конвенцiї, з урахуванням положень її статтi 17.

Глава III
Вiдповiдальнiсть перевiзникiв

Стаття 6

     Вiдповiдальнiсть перевiзникiв пiд час здiйснення мiжнародних перевезень, а також порядок подання претензiй та позовiв регламентуються цiєю Конвенцiєю, двостороннiми угодами про мiжнародне автомобiльне сполучення, а також нацiональними законодавствами Сторiн.

Стаття 7

     1. Перевiзник несе вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну здоров'ю пасажира, або пошкодження багажу пiд час перевезення у зв'язку:

     iз смертю, тiлесними ушкодженнями або будь-якою iншою шкодою, заподiяною здоров'ю пасажира незалежно вiд мiсця i часу подiї (пiд час перевезення, посадки, висадки або завантаження, розвантаження багажу);

     з повною або частковою втратою багажу чи його пошкодженням.

     Перевiзник несе вiдповiдальнiсть за багаж з моменту прийняття його для перевезення до моменту його доставки чи передачi на зберiгання у порядку, передбаченому Правилами перевезень пасажирiв.

     2. Перевiзник несе вiдповiдальнiсть як за свої дiї, так i за дiї iнших осiб, послугами яких вiн користується пiд час виконання зобов'язань, покладених на нього договором перевезення, якщо цi особи дiють у межах своїх зобов'язань.

Стаття 8

     1. Перевiзник звiльняється вiд вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну пасажиру, чи втрату, пошкодження (зiпсуття) багажу, якщо причиною подiй були обставини, наслiдки яких перевiзник незважаючи на вжитi заходи не змiг передбачити та уникнути, а також якщо ушкодження здоров'я або пошкодження багажу виникли внаслiдок дефекту багажу, який мiстить речовини, що швидко псуються або забороненi для перевезення.

     2. Для зняття iз себе вiдповiдальностi перевiзник не може посилатися нi на фiзичнi або психiчнi вади водiя, нi на несправнiсть автобуса.

Стаття 9

     Загальна сума вiдшкодування збиткiв, яка повинна бути сплачена перевiзником у зв'язку з однiєю i тiєю ж подiєю, визначається судами Сторiн вiдповiдно до їх нацiонального законодавства.

Стаття 10

     1. Перевiзник звiльняється повнiстю або частково вiд вiдповiдальностi, якщо пошкодження виникло з вини пасажира.

     2. Якщо пошкодження завдане дiями або недоглядом третьої особи, перевiзник вiдповiдає за все пошкодження. При цьому за ним залишається право подати позовнi вимоги до цiєї третьої особи, за винятком випадкiв, передбачених статтею 8 цiєї Конвенцiї.

Стаття 11

     Перевiзник не має права посилатися на положення цiєї Конвенцiї, якi повнiстю або частково виключають його вiдповiдальнiсть, якщо шкода чи збитки завданi ним пасажиру, багажу або майну внаслiдок порушення ним Правил дорожнього руху держави, територiєю якої здiйснюється перевезення, або Правил перевезень пасажирiв. Те ж стосується особи, за дiї якої перевiзник вiдповiдає згiдно iз статтею 7 цiєї Конвенцiї.

Стаття 12

     Ушкодження здоров'я пасажира або пошкодження багажу, якi зазначаються в цiй Конвенцiї, пiдраховуються в нацiональнiй валютi держави, на територiї якої вони були завданi.

Глава IV
Претензiї та позови

Стаття 13

     1. Пасажир має право продати претензiю перевiзнику протягом семи днiв з дня прибуття пасажира в пункт призначення.

     2. У разi захворювання пасажира, якщо вiн за станом здоров'я не здатен подати претензiю, цей термiн може бути подовжений до одужання пасажира.

Стаття 14

     1. З усiх спiрних питань, якi виникають у зв'язку з перевезенням пасажирiв i багажу в мiжнародному сполученнi, пасажир має право згiдно iз статтею 20 Конвенцiї про правову допомогу та правовi вiдносини у цивiльних, сiмейних i кримiнальних справах вiд 22 сiчня 1993 року звернутися в суди держави, на територiї якої сталася подiя, що призвела до ушкодження здоров'я пасажира або пошкодження багажу, чи розташованi за юридичною адресою перевiзника або пасажира, а також у пунктах вiдправлення або прибуття пасажира.

     2. Суд не має права вимагати вiд громадян Сторiн внесення застави для забезпечення сплати судових видаткiв, пов'язаних з поданням позову, який стосується перевезень, що пiдпадають пiд дiю цiєї Конвенцiї.

Стаття 15

     1. Право на подання позову у зв'язку iз завданням ушкодження здоров'ю пасажира зберiгається протягом трьох рокiв.

     Строк давностi вiдраховується з дня, коли особа, якiй було завдано ушкодження здоров'я, дiзналася або повинна була дiзнатися про це.

     2. Право на подання позову у зв'язку з повною або частковою втратою багажу чи його пошкодженням зберiгається протягом одного року.

     Строк давностi вiдраховується з дня прибуття транспортного засобу до пункту призначення пасажира або у разi неприбуття з дня, коли вiн повинен був прибути туди.

     3. Подання претензiї у письмовiй формi призупиняє перебiг строку давностi до того дня, доки перевiзник у письмовiй формi повiдомить про незадоволення претензiї, додавши до неї вiдповiднi документи. У разi часткового визнання поданої претензiї перебiг строку давностi поновлюється лише стосовно тiєї частини претензiї, яка залишається предметом спору. Видатки, пов'язанi з доведенням фактiв, викладених у претензiї, або з вiдповiддю на неї, а також поверненням документiв, що стосуються справи, несе Сторона, яка посилається на цi факти. Подання подальших претензiй з того ж питання не перериває строку давностi, якщо перевiзник не погоджується їх розглядати.

Стаття 16

     1. Умови договору перевезення, якими прямо або непрямо припускається вiдступ вiд положень цiєї Конвенцiї, визнаються такими, що не мають чинностi. Недiйснiсть такої умови не тягне за собою недiйснiсть iнших умов договору перевезення.

     2. Недiйсною є будь-яка умова, згiдно з якою перевiзнику надаються права, що випливають з договору страхування.

Глава V
Прикiнцевi положення

Стаття 17

     Ця Конвенцiя не порушує положень iнших мiжнародних договорiв, учасниками яких є Сторони.

Стаття 18

     У цю Конвенцiю можуть бути внесенi змiни та доповнення за спiльної згоди Сторiн.

Стаття 19

     Спiрнi питання, пов'язанi iз застосуванням або тлумаченням цiєї Конвенцiї, вирiшуються шляхом консультацiй або переговорiв заiнтересованих Сторiн.

Стаття 20

     Ця Конвенцiя вiдкрита для приєднання до неї держав, що подiляють її цiлi та принципи, шляхом передачi депозитарiю документiв про таке приєднання. Приєднання вважається таким, що набрало чинностi, з дня отримання депозитарiєм повiдомлення про приєднання.

Стаття 21

     Ця Конвенцiя пiдлягає ратифiкацiї Сторонами, що її пiдписали, вiдповiдно до їх внутрiшньодержавних процедур i набирає чинностi пiсля передачi депозитарiю третьої ратифiкацiйної грамоти. Для Сторiн, якi ратифiкували її пiзнiше, вона набирає чинностi з дня передачi ними на зберiгання депозитарiю своїх ратифiкацiйних грамот.

Стаття 22

     Ця Конвенцiя дiє протягом п'яти рокiв з дня, коли вона набере чинностi. Пiсля закiнчення цього термiну Конвенцiя автоматично продовжується кожного разу на п'ять рокiв, якщо Сторони не приймуть iншого рiшення.

Стаття 23

     Кожна Сторона може вийти з цiєї Конвенцiї, повiдомивши про це письмово депозитарiя не пiзнiше нiж за 6 мiсяцiв до виходу.

     Здiйснено у мiстi Бiшкеку 9 жовтня 1997 року в єдиному дiйсному примiрнику росiйською мовою. Дiйсний примiрних зберiгається у Виконавчому Секретарiатi Спiвдружностi Незалежних Держав, який надiшле кожнiй державi, що пiдписала цю Конвенцiю, його завiрену копiю.

     За Уряд Азербайджанської Республiки

     За Уряд Республiки Вiрменiя

     За Уряд Республiки Бiлорусь

     За Уряд Республiки Казахстан

     За Уряд Киргизької Республiки

     За Уряд Республiки Молдова

     За Уряд Росiйської Федерацiї

     За Уряд Республiки Таджикистан

     За Уряд Республiки Узбекистан

     За Уряд України

 

Додаток до Конвенцiї про мiжнароднi автомобiльнi перевезення пасажирiв i багажу

ПРАВИЛА
перевезення пасажирiв i багажу автомобiльним транспортом у мiжнародному сполученнi держав-учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав

I. Загальнi положення

     1. Правила перевезень пасажирiв i багажу автомобiльним транспортом у мiжнародному сполученнi держав(учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав (далi - Правила перевезень пасажирiв) розробленi вiдповiдно до Конвенцiї про мiжнароднi автомобiльнi перевезення пасажирiв i багажу та регламентують процес перевезення пасажирiв i багажу автобусами у регулярному та нерегулярному мiжнародному автобусному сполученнi.

     2. Цi Правила перевезень пасажирiв поширюються на пасажирiв i перевiзникiв Сторiн та мають для них обов'язкову чиннiсть.

     3. Цi Правила перевезень пасажирiв передбачають систему органiзацiї та контролю за процесом перевезень, а також права та обов'язки перевiзникiв i пасажирiв.

     4. Основою органiзацiї перевезень пасажирiв i багажу автобусами у мiжнародному регулярному сполученнi є договiр про спiльну дiяльнiсть щодо регулярного мiжнародного перевезення пасажирiв i багажу (далi - Договiр про спiльну дiяльнiсть), який укладається перевiзниками держав-учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав, визначає тарифи та розклад руху, попередньо узгодженi з вiдповiдними компетентними органами транспорту держав Спiвдружностi.

     5. Термiни, що мiстяться у Правилах перевезень пасажирiв, мають таке значення:

     "автовокзал"- комплекс споруд, що забезпечує обслуговування пасажирiв у населених пунктах i включає: будинок iз залом чекання мiсткiстю понад 75 чоловiк i квитковими касами; перон для посадки i висадки пасажирiв; майданчик для стоянки автобусiв, пости для прибирання та огляду автобуса;

     "автостанцiя" - комплекс споруд, що забезпечує обслуговування пасажирiв у населених пунктах i включає: будинок iз залом чекання мiсткiстю понад 75 чоловiк i квитковими касами; перон для посадки i висадки пасажирiв; майданчик для стоянки автобусiв;

     "поклажа ручна" - речi пасажира масою не бiльше нiж 20 кг, якi мають габарити не бiльш як 600 х 400 х 200 мм та перевозяться безплатно пасажиром;

     "водiй" - фiзична особа, яка керує автотранспортним засобом або на яку вiд iменi та за дорученням перевiзника покладенi функцiї керування автомобiлем та обслуговування вантажоотримувачiв, вантажовiдправникiв або пасажирiв;

     "договiр перевезення" - угода про надання транспортних послуг, яка укладається мiж перевiзниками та пасажирами;

     "маршрут" - встановлений шлях проходження автотранспортного засобу мiж визначеними пунктами;

     "перевезення маятникове" - перевезення пасажирiв, яке здiйснюється у визначенi термiни, з територiї однiєї держави до мiсця тимчасового перебування на територiї iншої держави з наступним поверненням даної групи автобусами того ж перевiзника до держави її початкового вiд'їзду;

     "перевезення нерегулярне" -перевезення, при якому умови його виконання визначаються у кожному окремому випадку з узгодженням мiж замовником i перевiзником;

     "перевезення регулярне" - перевезення пасажирiв i багажу згiдно з договором, в якому визначенi умови перевезення, тарифи та розклад руху автобусiв маршрутом iз зазначенням пунктiв зупинки для посадки та висадки пасажирiв;

     "розклад руху" - графiк, таблиця, що мiстять вiдомостi про час, мiсце та послiдовнiсть виконання рейсу;

     "рейс" - шлях автобуса вiд початкового до кiнцевого пункту маршруту;

     "система дозволiв" - сукупнiсть нормативних, технологiчних документiв, що забезпечують виконання мiждержавних автобусних перевезень;

     "схема маршрутiв (маршрути)" - графiчне зображення маршрутiв (маршруту) умовними позначеннями;

     "тариф" - встановлена величина оплати перевезення пасажирiв i багажу за одиницю вiдстанi або часу;

     "трафарет" - покажчик для iнформування пасажирiв про маршрут та режим роботи автобусiв;

     "формуляр (дорожнiй лист)" - документ, який визначає вид перевезення i мiстить опис маршруту поїздки та список пасажирiв;

     "компетентний орган транспорту" - орган транспорту держави, який надає перевiзнику дозвiл на право здiйснення мiжнародних автомобiльних пасажирських перевезень за узгодженим маршрутом;

     "лiцензiя" - документ, що видається уповноваженим державним органом Сторони, який посвiдчує право на здiйснення пасажирських автомобiльних перевезень у мiжнародному сполученнi протягом встановленого термiну.

II. Органiзацiя перевезень пасажирiв

     6. Видача, продовження та анулювання лiцензiй на виконання мiжнародних перевезень пасажирiв автомобiльним транспортом здiйснюється вiдповiдно до законодавства у державi реєстрацiї автобусiв.

     7. Не допускаються перевезення:

     у багажi та ручнiй поклажi вибухонебезпечних, отруйних, вогненебезпечних, радiоактивних, хiмiчних, токсичних, озоноруйнiвних речовин та виробiв, якi мiстять їх, наркотичних, психотропних та сморiдних речовин;

     багажу, що забруднює рухомий склад, одежу пасажирiв, камери схову та речi, якi знаходяться там;

     багажу, що перевищує норми за розмiрами та вагою, встановленi згiдно з цими Правилами, а також предмети, перевезення яких заборонено законодавством держави, на територiї якої воно виконується.

     8. Для вiдкриття маршруту регулярних перевезень пасажирiв у мiжнародному сполученнi перевiзнику необхiдно:

     узгодити з партнером з iншої держави, до якої прокладено маршрут, намiр про вiдкриття маршруту;

     надiслати до компетентного органу транспорту своєї держави заявку з поданням таких документiв: Договiр про спiльну дiяльнiсть, копiя лiцензiї на право здiйснення пасажирських перевезень у мiжнародному сполученнi, а також свiдоцтво про реєстрацiю пiдприємства з його реквiзитами, розклад руху на маршрутi, схема маршруту iз зазначенням прикордонних переходiв, тарифи на перевезення, режим роботи та вiдпочинку водiїв на маршрутi.

     Компетентний орган транспорту держави, в який подана заявка, надсилає до компетентного органу транспорту держави, територiєю якої прокладений маршрут, прохання про отримання дозволу, заявки на його вiдкриття з поданням зазначених документiв.

     Компетентний орган транспорту держави, до якого подана заявка, пiсля отримання дозволiв вiд усiх держав, територiєю яких прокладено маршрут, видає цi дозволи перевiзнику.

     Перевiзник оформляє схему маршруту i подає її на погодження до компетентних органiв транспорту держав, територiєю яких прокладено маршрут.

     Змiна маршруту, зупинок, розкладу руху, а також закриття маршруту здiйснюються пiсля попереднього узгодження з вiдповiдними компетентними органами транспорту держав, територiєю яких прокладено маршрут.

     9. Компетентнi органи транспорту узгоджують з компетентними органами держав Спiвдружностi час перетину кордону автобусами регулярного сполучення та видають перепустку для позачергового перетину кордону.

     10. Автобуси для мiжнародних перевезень пасажирiв у регулярному сполученнi обладнуються переднiм та боковим трафаретами з найменуванням початкового i кiнцевого пунктiв маршруту.

     11. Вiдправлення i прибуття автобусiв мiжнародного сполучення здiйснюється з автовокзалу (автостанцiї).

     На автовокзалах (автостанцiях) надається iнформацiя про правила перевезень, розклад руху автобусiв, вартiсть i умови проїзду та перевезення багажу, послуги автовокзалу, про роботу iнших видiв транспорту.

     12. Тарифи на перевезення узгоджуються перевiзниками.

     13. Квиток повинен мiстити такi основнi данi:

     найменування автовокзалу (автостанцiї) вiдправлення та призначення;

     номер квитка (позначений друкарським способом);

     вартiсть проїзду;

     дату видачi квитка;

     дату i час вiдправлення;

     номер мiсця для сидiння;

     мiсце видачi квитка;

     номер рейсу.

     Продаж квиткiв позначається у квитковооблiковому листi.

     14. Попереднiй продаж квиткiв на проїзд, оформлення перевезення багажу здiйснюються в касах автовокзалiв (автостанцiй) та окремо розташованих касах попереднього продажу квиткiв.

     У день вiдправлення автобусiв квитки повиннi продаватися в касах автовокзалiв (автостанцiй) початкових пунктiв маршрутiв, а на промiжних пунктах - при отриманнi iнформацiї про наявнiсть вiльних мiсць у автобусi.

     Квиток є дiйсним тiльки на вказаний в ньому день вiд'їзду та рейс автобуса.

     Право позачергового придбання квиткiв надається громадянам вiдповiдно до чинного законодавства держави, на територiї якої проводиться продаж квитка.

     15. Кiлькiсть пасажирiв, що перевозяться автобусом на мiжнародних маршрутах, вiдповiдає кiлькостi, встановленiй заводом-виробником для даної моделi автобуса.

     16. Водiй i пасажири автобуса мiжнародного сполучення повиннi мати належним чином оформленi документи на право перетину кордону.

     17. Пiд час перетину кордону документи пасажирiв, багаж, ручна поклажа, валюта i цiнностi повиннi бути оформленi вiдповiдно до вимог чинних прикордонного та митного законодавства держави, територiєю якої здiйснюється перевезення.

     18. Багаж вважається виданим пасажиру в тому разi, коли перевiзник передав його особi, яка пред'явила багажну квитанцiю.

     19. Якщо багажна квитанцiя вiдсутня, перевiзник має право передати багаж особi, яка довела належнiсть їй цього багажу. Якщо особою, яка претендує на отримання багажу без квитанцiї, подається недостатня кiлькiсть доказiв належностi їй багажу, перевiзник має право вимагати вiд неї внесення вiдповiдної застави, яка повертається пiсля закiнчення одного року з дня її внесення.

     20. Багаж, не запитаний пiсля прибуття автобуса на кiнцевий пункт незалежно вiд того, була видана на нього багажна квитанцiя чи нi, здається на вiдповiдальне зберiгання, за яке береться плата з пасажира при одержаннi багажу. Перевiзник може доручити зберiгання багажу третiй особi, яка має право на отримання винагороди за його зберiгання.

     Порядок зберiгання багажу регулюється чинним законодавством держави, в якiй здiйснюється зберiгання.

     21. Багаж, не доставлений пасажиру протягом чотирнадцяти днiв з дня надходження його заяви про видачу, вважається загубленим.

     22. Якщо багаж, що вважався загубленим, знайдено протягом року з дня, коли пасажир вимагав його видачi, перевiзник повiдомляє про це пасажира. Протягом тринадцяти днiв з дня отримання повiдомлення пасажир може вимагати доставити багаж чи в пункт вiдправлення, чи в пункт призначення.

III. Обов'язки i права пасажира

     23. Пiд час здiйснення мiжнародних автобусних перевезень пасажир зобов'язаний:

     придбати квиток та сплатити перевезення багажу вiдповiдно до встановленої перевiзником вартостi поїздки, зайняти позначене у квитку мiсце, зберiгати квиток до кiнця поїздки та пред'являти його контролюючим особам;

     прибути до мiсця посадки в автобус вiдповiдно до правил, що дiють на територiї даної держави;

     дотримуватись встановлених правил перетину кордону держави, територiєю якої здiйснюється мiжнародне перевезення;

     мати багажну квитанцiю i бути присутнiм пiд час огляду багажу та iншого майна, якi належать йому, а також пiд час вiдбору зразкiв, проб речовин i матерiалiв, що йому належать, для експрес-аналiзу вiдповiдними контролюючими органами.

     24. Пасажир мiжнародного маршруту має право:

     перевозити з собою в автобусi безплатно одну дитину вiком до 5 рокiв - без надання окремого мiсця, вiком вiд 5 до 10 рокiв - з 50-вiдсотковою знижкою вартостi повного квитка, з наданням окремого мiсця та пiд час перевезення двох i бiльше дiтей, вiком до 10 рокiв один з них перевозиться безплатно, iншi - з 50-вiдсотковою знижкою вартостi повного квитка, з наданням окремого мiсця;

     безплатно перевозити з собою одне мiсце ручної поклажi, дрiбних звiрiв та птахiв у клiтках, тварин (собак, котiв) за плату, встановлену перевiзником, з наданням при посадцi на тварин, що перевозяться, документiв, виданих ветеринарною службою держави, з якої тварина вивозиться;

     отримувати своєчасну i правдиву iнформацiю про перелiк послуг, якi надаються, умови їх надання та маршрут руху;

     вимагати вiдшкодування заподiяної пiд час здiйснення мiжнародного перевезення шкоди здоров'ю пасажира або пошкодження його багажу;

     вимагати виконання перевiзниками договору перевезення;

     оголошувати вартiсть багажу пiд час здавання його для перевезення.

     Сума оголошеної вартостi багажу повинна бути визначена пасажиром у нацiональнiй валютi держави-вiдправника та зазначена у багажнiй квитанцiї. Квитанцiя повинна зберiгатися протягом всього часу перевезення та огляду багажу й iншого майна, яке йому належить.

     25. Пасажиру може бути вiдмовлено у перевезеннi:

     у разi вiдсутностi вiльних мiсць;

     у разi митного неоформлення багажу;

     при спробi провезення багажу, забороненого для перевезення або такого, що не вiдповiдає встановленим нормам за номенклатурою, вагою або розмiрами.

     26. Пасажир не має права:

     пiд час руху заважати водiю або вiдволiкати його увагу вiд керування автобусом;

     вiдчиняти дверi автобуса до повної його зупинки;

     вносити виправлення у квитки та iншi проїзнi документи i передавати їх iншим пасажирам;

     перевозити багаж на сидiннях;

     використовувати аварiйне обладнання без потреби, крiм передбачених випадкiв.

     27. Пасажир вiдповiдає за заподiяну з його вини шкоду, в тому числi за пошкодження або забруднення автобуса чи обладнання, яке належить перевiзнику, а також за порушення цих Правил перевезення пасажирiв.

     Розмiр вiдшкодування залежить вiд розмiру заподiяної шкоди.

IV. Обов'язки i права перевiзника

     28. Перевiзник зобов'язаний:

     забезпечити попереднiй продаж квиткiв у мiжнародному сполученнi;

     перед поїздкою ознайомити водiя iз схемою маршруту i вручити йому розклад руху;

     своєчасно надати автобус у належному технiчному та санiтарному станi;

     забезпечити пасажиру безпечну, зручну поїздку в автобусi вiдповiдно до договору перевезення та затвердженого розкладу;

     забезпечити пасажирам проїзд до кiнцевого пункту маршруту без додаткових витрат у разi припинення поїздки через технiчну несправнiсть автобуса;

     надати пасажиру додатковi послуги, передбаченi договором перевезення.

     29. Перевiзник має право:

     скасувати рейс автобуса у разi виникнення обставин, якi вiн не змiг передбачити i запобiгти, незважаючи на всi вжитi заходи. У цьому випадку перевiзник повертає пасажиру вартiсть квитка пiсля його пред'явлення, а також вартiсть сплачених пасажиром додаткових послуг. Крiм того, належать поверненню пiдтвердженi вiдповiдними документами видатки, яких зазнав пасажир, та пов'язанi з його можливим поверненням у зазначене у квитку мiсце початку поїздки i вiдбуттям з нього найдешевшим засобом транспорту. Умови повернення вартостi квитка та сплачених додаткових послуг пасажиру визначаються Договором про спiльну дiяльнiсть;

     обмежити або припинити мiжнароднi перевезення на територiї своєї держави у разi епiдемiї, стихiйного лиха або обставин непереборної сили (форс-мажор);

     позначити у багажнiй квитанцiї стан багажу або його упаковки за згодою пасажира. Якщо пасажир не пiдтверджує позначку, перевiзник може вiдмовитися вiд прийняття багажу для перевезення. У разi коли багаж прийнято перевiзником без позначки, вважається, що багаж був прийнятий у належному станi та в належнiй упаковцi.

V. Обов'язки i права водiя

     30. Водiй автобуса, який виконує мiжнароднi перевезення пасажирiв, зобов'язаний:

     керуватися Правилами дорожнього руху, правилами технiчної експлуатацiї автобуса, посадовою iнструкцiєю i виконувати оперативнi вказiвки диспетчерської служби;

     додержувати правил прикордонного, митного, санiтарно-карантинного та iнших видiв контролю держав, територiєю яких здiйснюється мiжнародне перевезення;

     мати реєстрацiйнi документи на транспортний засiб та посвiдчення водiя, яке вiдповiдає вимогам Конвенцiї про дорожнiй рух вiд 8 листопада 1968 року;

     органiзовувати, своєчасно повiдомляти i готувати пасажирiв для проходження контролю пiд час перетину кордону;

     пред'являти для перевiрки пiд час перетину кордону:

     a) у разi регулярних перевезень: посвiдчення водiя, дорожнiй (шляховий) листок, квитково-облiкову документацiю, оригiнал дозволу, розклад руху автобуса, лiцензiю, документи на право перетину державного кордону;

     б) у разi нерегулярних перевезень: посвiдчення водiя, дорожнiй (шляховий) листок, лiцензiю, дорожнiй листок, дозвiл на нерегулярне перевезення (якщо таке передбачено угодою про мiжнароднi автомобiльнi перевезення), документи на право перетину державного кордону;

     пiдтвердити згiдно з угодою, яка стосується роботи екiпажiв транспортних засобiв, що здiйснюють мiжнароднi автомобiльнi перевезення, режим роботи водiя;

     рухатися за встановленим маршрутом i виконувати графiк руху автобуса;

     перевiряти наявнiсть та вiдповiднiсть квиткiв на проїзд iперевезення багажу пiд час посадки пасажирiв;

     приймати i розмiщувати багаж, призначений для перевезення, видавати пасажирам багаж на зупинках, передбачених розкладом;

     оголошувати назви зупинок i час стоянки на них;

     зупиняти автобус за сигналом осiб, якi мають право контролю за мiжнародними перевезеннями, виконувати їх вказiвки i надавати допомогу в проведеннi контролю;

     здiйснювати посадку (висадку) пiсля зупинки транспортного засобу лише з посадочного майданчика, а у разi вiдсутностi такого майданчика - з тротуару або узбiччя. Якщо це неможливо, то з боку проїжджої частини за умови, що це буде безпечно i не створить перешкод iншим учасникам руху;

     у разi дорожньо-транспортної подiї за можливiстю надати допомогу потерпiлим i сповiстити вiдповiднi органи влади про те, що сталося;

     вжити заходiв для надання першої медичної допомоги пасажиру, який потребує її, а також для доставки його в найближчий пункт невiдкладної допомоги. Якщо пасажир припиняє поїздку внаслiдок хвороби, його багаж здається на зберiгання у порядку, передбаченому пунктом 20 цих Правил;

     починати рух пiсля повного зачинення дверей в автобусi i вiдчиняти їх тiльки на зупинках.

     31. Водiй має право:

• не допустити до поїздки або висадити на найближчiй зупинцi пасажира, який порушує договiр перевезення, або внаслiдок своєї поведiнки, хвороби та iнших причин, що становлять небезпеку для оточуючих пасажирiв;

• вимагати вiд пасажирiв виконання їх обов'язкiв;

• не видавати багаж, якщо не пред'явлена багажна квитанцiя;

• бути присутнiм пiд час огляду автобуса та багажу.

VI. Повернення платежiв

     32. У разi повернення квитка в касу автовокзалу (автостанцiї) не пiзнiше нiж за 2 години до вiдправлення автобуса мiжнародного сполучення пасажиру повертається вартiсть квитка за вирахуванням передбаченого збору за попереднiй продаж квитка.

     При поверненнi квитка пiзнiше цього термiну, але не менш як за 15 хвилин до вiдправлення автобуса, передбаченого розкладом руху, пасажиру повертається вартiсть квитка у розмiрi, який визначається перевiзником. У разi втрати квитка пасажир до посадки в автобус не допускається, вартiсть квитка не повертається, дублiкат не видається, претензiї не приймаються.

     33. Якщо автобус перевiзника однiєї держави пiд час проїзду територiєю iншої держави не може з будь-якої причини продовжувати рух, Асоцiацiя мiжнародних автомобiльних перевiзникiв цiєї держави на прохання водiя зазначеного автобуса здiйснює за рахунок перевiзника необхiдне сприяння в органiзацiї перевезення пасажирiв даного автобуса в найближчий пункт, звiдки є можливiсть здiйснити вiдправлення у необхiдному напрямку.

     У випадку вимушеної зупинки i у разi неможливостi доставки пасажира до мiсця прибуття, а також, якщо пасажир припиняє поїздку внаслiдок хвороби або нещасного випадку, йому повертається вартiсть проїзду i провозу багажу (за вiдрахуванням комiсiйного збору) з розрахунку вiдстанi вiд мiсця поломки або вимушеної зупинки до кiнцевого пункту прибуття, що регулюється Договором про спiльну дiяльнiсть.

     34. Пасажир має право повернути квитки в касу до вiдправлення автобуса у рейс i отримати повну вартiсть проїзду, включаючи збори за попереднiй продаж квиткiв, у разi:

     запiзнення автобуса в рейс бiльше нiж на годину порiвняно з часом, передбаченим у розкладi руху;

     надання пасажиру мiсця в автобусi нижчого класу, нiж той, який був передбачений у квитку. За згодою пасажира на проїзд в автобусi нижчого класу йому повертається рiзниця у вартостi квитка.

     Якщо замiсть автобуса, передбаченого розкладом, подається автобус, проїзд на якому дорожчий, пасажири, якi придбали квитки до оголошення про це, мають право проїзду за цими квитками без доплати. З моменту оголошення про замiну типу автобуса квитки продаються за встановленим бiльш високим тарифом з вiдповiдним попередженням пасажирiв.

     У разi спiзнення пасажир має право протягом трьох годин з моменту вiдправлення автобуса, на який придбано квиток, а внаслiдок хвороби або нещасного випадку - трьох дiб, вiдновити проїзнi документи з доплатою 25 вiдсоткiв вартостi квитка або отримати вартiсть проїзду за вiдрахуванням 25 вiдсоткiв вартостi квитка.

     Повернення грошей здiйснюється:

     касами попереднього продажу квиткiв, якi продали або доставили квиток, за календарну добу (до 18 годин) до вiдправлення в рейс автобуса;

     касами поточного продажу квиткiв автовокзалу (автостанцiї) початкового пункту маршруту - в день вiдправлення в рейс автобуса.

VII. Контроль за перевезенням пасажирiв i багажу

     35. Контроль за перевезенням пасажирiв i багажу пiд час мiжнародних перевезень автомобiльним транспортом здiйснюється на пiдставi двостороннiх мiжурядових угод про мiжнародне автомобiльне сполучення i нацiонального законодавства держав, територiєю яких здiйснюються перевезення.

     36. Вiдповiдальнiсть перевiзникiв та пасажирiв за порушення цих Правил перевезень пасажирiв передбачається Конвенцiєю про мiжнароднi автомобiльнi перевезення пасажирiв i багажу вiд 9 жовтня 1997 року, багатостороннiми i двостороннiми мiжурядовим угодами про мiжнародне автомобiльне сполучення, а також нацiональним законодавством держави, на територiї якої скоєно порушення.