.png)
КОНВЕНЦIЯ
мiж Урядом України та Урядом Мексиканських Сполучених Штатiв про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та майно
Уряд (Кабiнет Мiнiстрiв) України та Уряд Мексиканських Сполучених Штатiв,
бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та майно,
домовилися про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав, якщо в Конвенцiї не передбачено iншого.
Стаття 2
Податки, до яких застосовується Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи та майно, що стягуються вiд iменi України та вiд iменi Мексики або їхнiх адмiнiстративно-територiальних одиниць чи мiсцевих органiв влади незалежно вiд способу їхнього стягнення.
2. Податками на доходи та майно вважаються всi податки, що стягуються iз загального доходу, вартостi майна або елементiв доходу чи майна, у тому числi податки на доходи вiд вiдчуження рухомого або нерухомого майна.
3. Iснуючими податками, до яких застосовується Конвенцiя, зокрема, є:
a) коли йдеться про Україну:
i) податок на прибуток пiдприємств, а також
ii) податок з доходiв фiзичних осiб
(далi - український податок);
b) коли йдеться про Мексику:
i) федеральний податок на доходи, а також
ii) податок на пiдприємництво за єдиною ставкою
(далi - мексиканський податок).
4. Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або значною мiрою подiбних податкiв, що стягуються пiсля дати пiдписання Конвенцiї, на додаток до iснуючих податкiв або замiсть них. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одному про будь-якi суттєвi змiни, якi внесено до їхнiх вiдповiдних податкових законодавств.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо контекстом не вимагається iншого:
a) термiн "Україна", коли вживається в географiчному значеннi, означає територiю України, її континентальний шельф та її виключну (морську) економiчну зону, у тому числi будь-яку територiю за межами територiальних вод України, яку згiдно з мiжнародним правом визначено чи в дальшому може бути визначено як територiю, у межах якої можуть здiйснюватися права України стосовно морського дна, надр та їхнiх природних ресурсiв;
b) термiн "Мексика" означає Мексиканськi Сполученi Штати; коли вживається в географiчному значеннi, вiн охоплює територiю Мексиканських Сполучених Штатiв, а також об'єднанi частини федерацiї, острови, у тому числi рифи та кораловi рифи в прилеглих водах, острови Гваделупа та Ревiлья-Хiхедо, континентальний шельф, морське дно та надра островiв, рифи та кораловi рифи, води територiальних морiв i внутрiшнi води й територiї поза ними, стосовно яких Мексика згiдно з мiжнародним правом може здiйснювати свої сувереннi права на розвiдку й розробку природних ресурсiв морського дна, надр та зазначених ранiше прилеглих вод, а також повiтряний простiр над нацiональною територiєю в межах умов, установлених мiжнародним правом, та вiдповiдно до них;
c) термiн "нацiональна особа" означає:
i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
ii) будь-яку юридичну особу, товариство чи асоцiацiю, що одержує свiй статус як такий згiдно iз чинним законодавством Договiрної Держави;
d) термiни "Договiрна Держава" та "iнша Договiрна Держава" означають, залежно вiд контексту, Україну чи Мексику;
e) термiн "особа" охоплює фiзичну особу, компанiю та будь-яке iнше об'єднання осiб;
f) термiн "компанiя" означає будь-яку юридичну особу чи будь-який суб'єкт, що розглядається для оподаткування як юридична особа;
g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство iншої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, яким керує резидент Договiрної Держави, та пiдприємство, яким керує резидент iншої Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, яке експлуатується резидентом Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в iншiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає:
у випадку України - Мiнiстерство фiнансiв України чи його вповноваженого представника,
у випадку Мексики - Мiнiстерство фiнансiв та громадського кредитування чи його вповноваженого представника;
j) термiн "пiдприємство" застосовується до проведення будь-якої пiдприємницької дiяльностi;
k) термiн "пiдприємницька дiяльнiсть" охоплює надання професiйних послуг та iншу дiяльнiсть незалежного характеру.
2. Що стосується застосування Конвенцiї Договiрною Державою будь-коли, будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається йому на той момент законодавством цiєї Держави стосовно податкiв, до яких застосовується Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iншого; будь-яке значення такого термiна, яке надається йому за чинним податковим законодавством цiєї Держави, переважає над значенням, яке надається цьому термiну за iншими законами цiєї Держави.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка згiдно iз законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй у зв'язку з її мiсцем проживання, постiйним мiсцем перебування, мiсцем управлiння, мiсцем реєстрацiї чи iншим аналогiчним критерiєм, а також охоплює цю Державу та будь-яку її адмiнiстративно-територiальну одиницю чи мiсцевий орган влади. Проте цей термiн не охоплює особи, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi лише стосовно доходiв з джерел у цiй Державi чи стосовно майна, що в нiй знаходиться.
2. У випадках, коли згiдно з положеннями пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається так:
a) вона вважається резидентом лише тiєї Договiрної Держави, де вона має мiсце постiйного проживання; якщо вона має мiсце постiйного проживання в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом лише тiєї Договiрної Держави, де вона має тiснiшi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) якщо Договiрної Держави, у якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначено або якщо вона не має мiсця постiйного проживання в жоднiй Договiрнiй Державi, вона вважається резидентом лише тiєї Договiрної Держави, де вона зазвичай проживає;
c) якщо вона зазвичай проживає в обох Договiрних Державах або в жоднiй з них, вона вважається резидентом лише тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.
3. У випадках, коли згiдно з положеннями пункту 1 цiєї статтi особа, iнша, нiж фiзична особа, є резидентом обох Договiрних Держав, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке цiлком або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, охоплює:
a) мiсце управлiння;
b) фiлiал;
c) офiс;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) установку чи споруду для розвiдки природних ресурсiв, а також
g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр чи будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв.
3. Термiн "постiйне представництво" також охоплює:
a) будiвельний майданчик чи будiвельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову дiяльнiсть, але лише у випадках, коли тривалiсть робiт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи дiяльнiстю, перевищує шiсть (6) мiсяцiв;
b) надання послуг, у тому числi консультацiйних послуг, пiдприємством через спiвробiтникiв або iнший персонал, найнятий пiдприємством для таких цiлей, якщо така дiяльнiсть триває в Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, якi становлять у сукупностi бiльше, нiж шiсть (6) мiсяцiв у межах будь-якого дванадцятимiсячного (12) перiоду, а також
c) професiйнi послуги, якi надаються, або iншу дiяльнiсть незалежного характеру, яка здiйснюється фiзичною особою в межах Договiрної Держави, якщо така особа перебуває на територiї такої Договiрної Держави протягом перiоду або перiодiв, якi перевищують у сукупностi сто вiсiмдесят три (183) днi в межах будь-якого дванадцятимiсячного (12) перiоду.
Для обчислення часових обмежень, зазначених у цьому пунктi, дiяльнiсть, яка здiйснюється пiдприємством, асоцiйованим з iншим пiдприємством у значеннi статтi 9 цiєї Конвенцiї, додається до перiоду, протягом якого асоцiйованим пiдприємством здiйснюється дiяльнiсть, якщо дiяльнiсть обох пiдприємств є iдентичною або значною мiрою подiбною.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, уважається, що термiн "постiйне представництво" не охоплює:
a) використання споруд виключно для зберiгання або демонстрацiї виробiв чи товарiв, що належать пiдприємству;
b) складування запасiв виробiв чи товарiв, що належать пiдприємству, виключно для зберiгання або демонстрацiї;
c) складування запасiв виробiв чи товарiв, що належать пiдприємству, виключно для переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для закупiвлi виробiв чи товарiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для реклами, надання iнформацiї, здiйснення наукових дослiджень чи подiбної дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер, для пiдприємства.
5. Незважаючи на положення пунктiв 1 та 2 цiєї статтi, у випадках, коли особа, iнша, нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 7 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства й має та зазвичай використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, якщо дiяльнiсть такої особи не обмежується тiєю дiяльнiстю, яка зазначена в пунктi 4 цiєї статтi та яка, якщо й здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не може зробити це постiйне мiсце дiяльностi постiйним представництвом згiдно з положеннями того пункту.
6. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, страхова компанiя Договiрної Держави, за винятком випадку перестрахування, уважається такою, що має постiйне представництво в iншiй Договiрнiй Державi, якщо вона збирає страховi внески на територiї цiєї iншої Держави чи страхує ризики в цiй Державi через особу, iншу, нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 7 цiєї статтi.
7. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише через те, що воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi й в їхнiх комерцiйних або фiнансових зв'язках з пiдприємством не iснує або не визначається умов, якi вiдрiзняються вiд тих, що здебiльшого погоджуються незалежними агентами.
8. Те, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом iншої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi (через постiйне представництво чи будь-яким iншим чином), само по собi не перетворює одну iз цих компанiй у постiйне представництво iншої.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (у тому числi доходи вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має вiдповiдно до законодавства Договiрної Держави, де знаходиться це майно. Цей термiн у будь-якому разi охоплює майно, яке доповнює нерухоме майно, худобу та обладнання, що використовуються в сiльському та лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права стосовно земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна й права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, джерел та iнших природних ресурсiв; морськi, рiчковi та повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються до доходiв, що одержуються вiд безпосереднього використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 й 3 цiєї статтi також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише в цiй Державi, якщо пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює зазначену вище пiдприємницьку дiяльнiсть, прибуток пiдприємства може оподатковуватися в iншiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується:
a) цього постiйного представництва;
b) продажу в цiй iншiй Державi виробiв чи товарiв такого самого або аналогiчного характеру з виробами чи товарами, що продаються через це постiйне представництво.
2. Вiдповiдно до положень пункту 3 цiєї статтi у випадках, коли пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, у кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву приписується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, що здiйснює таку саму чи аналогiчну дiяльнiсть за таких самих чи аналогiчних умов, i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. Пiд час визначення прибутку постiйного представництва дозволяється вiднiмання витрат, здiйснених для цiлей пiдприємницької дiяльностi постiйного представництва, у тому числi здiйснених таким чином управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, чи в Державi, де розташовано постiйне представництво, чи в будь-якому iншому мiсцi. Однак таке вiднiмання не дозволяється стосовно сум, якщо такi є, що сплачуються (i не пов'язанi з вiдшкодуванням фактичних витрат) постiйним представництвом головному офiсовi пiдприємства чи будь-якому з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорар або iншi подiбнi виплати за використання патентiв чи iнших прав або як комiсiйна винагорода за наданi окремi послуги чи за управлiння, або, за винятком банкiвської установи, як проценти за позикою, наданою постiйному представництву. Таким саме чином пiд час визначення прибутку постiйного представництва не враховуються суми, що виставляються до сплати (i не пов'язанi з вiдшкодуванням фактичних витрат) постiйним представництвом головному офiсовi пiдприємства чи будь-якому з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорари або iншi подiбнi виплати за використання патентiв чи iнших прав або як комiсiйна винагорода за окремi послуги чи за управлiння, або, за винятком банкiвських установ, як проценти за позику, надану головному офiсовi пiдприємства чи будь-якому з його iнших офiсiв.
4. Настiльки, наскiльки в Договiрнiй Державi визначення прибутку, що приписується постiйному представництву, на основi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства мiж його рiзними пiдроздiлами є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не перешкоджає цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого пропорцiйного розподiлу, який може бути звичним; прийнятий спосiб розподiлу, однак, повинний бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Жодний прибуток не приписується постiйному представництву з причини простої закупки цим постiйним представництвом виробiв чи товарiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що приписується постiйному представництву, визначається щороку одним i тим самим методом, якщо лише немає достатньої та вагомої причини для iншого.
7. У випадках, коли прибуток охоплює види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цiєї статтi не впливають на положення тих статей.
Стаття 8
Мiжнароднi перевезення
1. Прибутки, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, рiчкових або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.
2. Прибутки, зазначенi в пунктi 1 цiєї статтi, не охоплюють прибуткiв вiд надання житла.
3. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях охоплюють:
a) дохiд вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу, а також
b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (у тому числi трейлерiв i супутнього устаткування для транспортування контейнерiв), якi використовуються для транспортування виробiв чи товарiв;
у випадках, коли така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна в мiжнародних перевезеннях.
4. Положення пункту 1 цiєї статтi також застосовуються до прибуткiв вiд участi в пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному виконавчому агентствi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У випадках, коли:
a) пiдприємство Договiрної Держави безпосередньо чи опосередковано бере участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства iншої Договiрної Держави або
b) однi й тi самi особи безпосередньо чи опосередковано беруть участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства Договiрної Держави й пiдприємства iншої Договiрної Держави,
i в будь-якому разi мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних чи фiнансових вiдносинах створюються або визначаються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж незалежними пiдприємствами, тодi будь-якi прибутки, якi за вiдсутностi таких умов могли б бути нарахованi одному з пiдприємств, але з причин наявностi цих умов не були йому нарахованi, можуть бути включенi до прибуткiв цього пiдприємства й вiдповiдно оподаткованi.
2. У випадках, коли Договiрна Держава включає до прибуткiв пiдприємства цiєї Держави та, вiдповiдно, оподатковує прибутки, за якими пiдприємство iншої Договiрної Держави оподатковано в цiй iншiй Державi, i прибутки, таким чином уключенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої зазначеної Держави, якби умови вiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця iнша Держава в порядку визначеному пунктом 2 статтi 26 цiєї Конвенцiї робить вiдповiдну поправку в сумi податку, що стягується iз цих прибуткiв. Пiд час визначення такої поправки повиннi бути врахованi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав повиннi консультуватися один з одним, якщо це є необхiдним.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник дивiдендiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 5 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв, якщо фактичним власником дивiдендiв є компанiя (iнша, нiж товариство), яка володiє безпосередньо принаймнi 25 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;
b) 15 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.
Цей пункт не зачiпає оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди", який уживається в цiй статтi, означає дохiд вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохiд вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому самому оподаткуванню, як дохiд вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє або виплачує прибуток.
4. Положення пунктiв 1 та 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, будучи резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, тiсно пов'язаний з таким постiйним представництвом. У такому разi застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.
5. У випадках, коли компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибутки або доходи вiд iншої Договiрної Держави, ця iнша Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли такi дивiденди сплачуються резиденту цiєї iншої Держави або коли холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з постiйним представництвом, розташованим у цiй iншiй Державi, або стягувати з нерозподiлених прибуткiв компанiї податки на нерозподiленi прибутки компанiї, навiть якщо сплаченi дивiденди або нерозподiленi прибутки складаються цiлком або частково з прибуткiв або доходу, що виникають у такiй iншiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi та сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися в цiй iншiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватися в Договiрнiй Державi, у якiй вони виникають, i згiдно iз законодавством цiєї Держави, але якщо фактичний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми процентiв. Спосiб застосування цих обмежень установлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною згодою.
3. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, зазначенi в пунктi 1 цiєї статтi, оподатковуються лише в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є фактичний власник процентiв, якщо:
a) фактичним власником процентiв є Договiрна Держава, адмiнiстративно-територiальна одиниця або центральний банк Договiрної Держави;
b) проценти сплачуються будь-якими суб'єктами, зазначеними в пiдпунктi "a";
c) проценти виникають в Українi й сплачуються стосовно позики, яка надається на перiод, тривалiсть якого є не меншою за три (3) роки, забезпечується гарантiєю або застраховується, чи кредиту, який надається на такий перiод, забезпечується гарантiєю або застраховується Banco de Mйxico, Banco Nacional de Comercio Exterior, S.N.C., Nacional Financiera, S.N.C. чи Banco Nacional de Obras y Servicios Pъblicos, S.N.C. або iншою установою, про яку може бути домовлено час вiд часу мiж компетентними органами Договiрних Держав;
d) проценти виникають у Мексицi й сплачуються стосовно позики, яка надається на перiод, тривалiсть якого є не меншою за три (3) роки, забезпечується гарантiєю або застраховується, чи кредиту, який надається на такий перiод, забезпечується гарантiєю або застраховується вповноваженим органом України чи будь-якою iншою установою, про яку може бути домовлено час вiд часу мiж компетентними органами Договiрних Держав.
4. Термiн "проценти", який уживається в цiй статтi, означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду незалежно вiд iпотечного забезпечення й незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника й, зокрема, дохiд вiд урядових цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, у тому числi премiй i винагород, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань, а також iнший дохiд, що розглядається як дохiд вiд позики, наданої згiдно iз законодавством Договiрної Держави, у якiй виникає дохiд. Термiн "проценти" не охоплює будь-яких видiв доходiв, якi вважаються дивiдендами згiдно з положеннями пункту 3 статтi 10 цiєї Конвенцiї.
5. Положення пунктiв 1 та 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв, будучи резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, у якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво, а боргова вимога, стосовно якої сплачуються проценти, є тiсно пов'язаною з таким постiйним представництвом. У такому разi застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.
6. Уважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi у випадках, коли платник є резидентом цiєї Держави. Проте у випадках, коли особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, чи є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво й витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво, уважається, що такi проценти виникають у Державi, у якiй знаходиться постiйне представництво.
7. У випадках, коли з причин особливих вiдносин мiж платником та фактичним власником процентiв або мiж ними обома та будь-якою iншою особою й сума процентiв з будь-яких причин перевищує суму, про яку було б домовлено мiж платником та фактичним власником процентiв за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються лише до зазначеної вище суми. У такому разi надмiрна частина платежу залишається такою, що пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
8. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою чи однiєю з головних цiлей будь-якої особи, пов'язаної зi створенням або передачею боргової вимоги, стосовно якої сплачуються проценти, було отримання переваг цiєї статтi за допомогою такого створення або передачi.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi й сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися в цiй iншiй Державi.
2. Однак такi роялтi можуть також бути оподаткованi в Договiрнiй Державi, у якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми роялтi.
Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою визначають порядок застосування такого обмеження.
3. Термiн "роялтi", який уживається в цiй статтi, означає платежi будь-якого виду, що одержуються як компенсацiя за:
a) користування чи право на користування будь-яким патентом, торговою маркою, дизайном або моделлю, планом, секретною формулою чи процесом;
b) користування чи право на користування будь-яким промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням;
c) надання iнформацiї, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду;
d) користування чи право на користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, у тому числi кiнематографiчнi фiльми та фiльми або плiвки для телебачення чи радiомовлення;
e) отримання чи право на отримання вiзуальних образiв чи звукових матерiалiв, чи обох з них для трансляцiї за допомогою:
i) супутника;
ii) кабелю, оптичного волокна чи подiбної технологiї або
f) користування чи право на користування у зв'язку з теле- або радiомовленням вiзуальними образами чи звуковими матерiалами, чи обома з них для трансляцiї за допомогою:
i) супутника або
ii) кабелю, оптичного волокна чи подiбної технологiї.
4. Положення пунктiв 1 та 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, будучи резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, у якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, а право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, безпосередньо пов'язанi iз цим постiйним представництвом. У такому разi застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.
5. Для цiлей цiєї статтi вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi у випадках, коли платником є сама ця Держава чи адмiнiстративно-територiальна одиниця або мiсцевий орган влади цiєї Держави, чи особа, яка є резидентом цiєї Держави для її оподаткування. Проте у випадках, коли особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, чи є вона резидентом однiєї з Договiрних Держав чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво й витрати зi сплати цих роялтi несе постiйне представництво, уважається, що такi роялтi виникають у Державi, у якiй знаходиться постiйне представництво.
6. У випадках, коли з причин особливих вiдносин мiж платником та фактичним власником роялтi або мiж ними обома та будь-якою iншою особою й сума роялтi з будь-яких причин перевищує суму, про яку було б домовлено мiж платником та фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються лише до зазначеної вище суми. У такому разi надмiрна частина платежу залишається такою, що пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою чи однiєю з головних цiлей будь-якої особи, пов'язаної зi створенням або передачею прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було отримання переваг цiєї статтi за допомогою такого створення або передачi.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, яке зазначено в статтi 6 цiєї Конвенцiї та яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.
2. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження:
a) акцiй або iнших подiбних прав у компанiї, майно якої складається безпосередньо чи опосередковано переважно з нерухомого майна, що знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, або
b) паїв у товариствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, що знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, зазначених у викладеному вище пiдпунктi "a" вище, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
3. На додаток до доходiв, що оподатковуються згiдно з положеннями попереднiх пунктiв цiєї статтi, доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження акцiй, участi або iнших прав на капiтал компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формує частину майна для пiдприємницької дiяльностi постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, у тому числi такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з усiм пiдприємством), можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
5. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, якi експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, чи рухомого майна, що стосується експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються лише в цiй Державi.
6. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого, нiж те, яке зазначено в попереднiх пунктах цiєї статтi, оподатковуються лише в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
Стаття 14
Доходи вiд зайнятостi
1. Вiдповiдно до положень статей 15, 17 й 18 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата й iнша подiбна винагорода, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються лише в цiй Державi, якщо робота за наймом не здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється в iншiй договiрнiй Державi, винагорода, що одержується у зв'язку iз цим, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, оподатковується лише в першiй зазначенiй Договiрнiй Державi, якщо виконуються такi умови:
a) одержувач перебуває в iншiй Державi протягом перiоду або перiодiв, якi не перевищують у сукупностi ста вiсiмдесяти трьох (183) днiв у межах будь-якого дванадцятимiсячного (12) перiоду, що починається або закiнчується у вiдповiдному фiскальному роцi, i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом iншої Держави, а також
c) витрат зi сплати винагороди не несе постiйне представництво, яке наймач має в iншiй Державi.
3. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, винагорода, яка одержується у зв'язку з роботою за наймом, що виконується на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях резидентом Договiрної Держави, може оподатковуватись у цiй Державi.
Стаття 15
Директорськi гонорари
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, що одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв чи будь-якого iншого органу компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
Стаття 16
Артисти й спортсмени
1. Незважаючи на положення статей 7 та 14 цiєї Конвенцiї, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави як артистом, таким, як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. У випадках, коли дохiд вiд особистої дiяльностi, що здiйснюється артистом або спортсменом з таким статусом, нараховується не самому артисту чи спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може, незважаючи на положення статей 7 та 14 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, у якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 та 2 цiєї статтi, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави як артистом або спортсменом, звiльняється вiд оподаткування в iншiй Договiрнiй Державi, якщо вiзит до цiєї iншої Держави пiдтримується переважно за рахунок державних фондiв першої зазначеної Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi чи мiсцевого органу влади.
Стаття 17
Пенсiї
1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 18 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави у зв'язку з минулою роботою за наймом, а також будь-якi ануїтети, що сплачуються такому резиденту, оподатковуються лише в цiй Державi.
2. Термiн "ануїтет" означає визначену суму, що сплачується перiодично в установлений час фiзичнiй особi протягом її життя або зазначеного чи визначеного промiжку часу iз зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної та повної компенсацiї грошима або вiдповiдно до вартостi грошей.
3. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, а також будь-якi ануїтети, що сплачуються за державним пенсiйним забезпеченням, якi є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави, її адмiнiстративно-територiальної одиницi чи мiсцевого органу влади, оподатковуються лише в цiй Державi.
Стаття 18
Державна служба
1. a. Платня, заробiтна плата й iнша подiбна винагорода, iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею чи мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi чи мiсцевого органу влади, оподатковується лише в цiй Державi.
b. Однак така платня, заробiтна плата й iнша подiбна винагорода оподатковується лише в iншiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй Державi й фiзична особа є резидентом цiєї Держави, а також ця особа:
i) є нацiональною особою цiєї Держави або
ii) не стала резидентом цiєї Держави лише для надання послуг.
2. a. Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею чи мiсцевим органом влади або зi створених ними фондiв фiзичнiй особi за послуги, наданi для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi чи мiсцевого органу влади, оподатковується лише в цiй Державi.
b. Однак така пенсiя оподатковується лише в iншiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 14, 15, 16 й 17 цiєї Конвенцiї застосовуються до платнi, заробiтної плати й iншої подiбної винагороди та пенсiй стосовно послуг, що надаються у зв'язку зi здiйсненням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею чи мiсцевим органом влади.
Стаття 19
Студенти
Платежi, що одержуються для утримання, навчання або професiйної пiдготовки студентом або практикантом, який є чи був безпосередньо до вiдвiдання Договiрної Держави резидентом iншої Договiрної Держави та який перебуває в першiй зазначенiй Державi виключно для навчання чи професiйної пiдготовки, не оподатковуються в цiй Державi за умови, що такi платежi здiйснюються з джерел, якi знаходяться за межами цiєї Держави.
Стаття 20
Професори, викладачi та дослiдники
1. Фiзична особа, яка є чи була безпосередньо до вiдвiдання однiєї Договiрної Держави резидентом iншої Договiрної Держави та яка на запрошення будь-якого унiверситету, коледжу, школи або iншого подiбного навчального закладу, який є визнаним компетентним органом у першiй зазначенiй Договiрної Держави, вiдвiдує першу зазначену Договiрну Державу протягом перiоду, що не перевищує двох (2) рокiв, виключно для викладання чи проведення дослiджень або й того, й того в такому навчальному закладi, звiльняється вiд оподаткування в цiй першiй зазначенiй Договiрнiй Державi стосовно будь-якої винагороди за таке викладання чи дослiдження.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходу вiд проведення дослiдних робiт, якщо такi роботи проводяться фiзичною особою переважно для особистої користi певної особи чи осiб.
Стаття 21
Iншi доходи
Види доходiв резидента Договiрної Держави, про якi не йдеться в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї та якi виникають в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватися в цiй iншiй Державi.
Стаття 22
Обмеження переваг
1. Особа, яка є резидентом Договiрної Держави та одержує дохiд вiд iншої Договiрної Держави за цiєю Конвенцiєю, має право на звiльнення вiд оподаткування в цiй iншiй Державi, лише якщо така особа є:
a) фiзичною особою;
b) залученою до активного здiйснення пiдприємницької дiяльностi в першiй зазначенiй Державi (iншої, нiж дiяльнiсть стосовно iнвестування чи управлiння iнвестицiями, якщо такi види дiяльностi не є банкiвською або страховою дiяльнiстю, що здiйснюється банком чи страховою компанiєю), i дохiд, одержаний у цiй iншiй Договiрнiй Державi, є пов'язаним з такою пiдприємницькою дiяльнiстю чи властивим такiй пiдприємницькiй дiяльностi;
c) компанiєю, акцiї якої значною мiрою й регулярно продаються в першiй зазначенiй Державi на офiцiйно визнаних фондових бiржах, або компанiєю, якою цiлком володiє, безпосередньо чи опосередковано, iнша компанiя, яка є резидентом першої зазначеної Держави й акцiї якої продаються таким чином;
d) неприбутковою органiзацiєю, яка зазвичай звiльняється вiд оподаткування прибутку в Договiрнiй Державi, у якiй вона знаходиться, за умови, що бiльше, нiж половинi бенефiцiарiв, членiв або учасникiв, якщо такi є, у такiй органiзацiї за цiєю статтею надається право на переваги цiєї Конвенцiї, або
e) особою, яка задовольняє обом таким умовам:
i) особи, яким надається право отримувати переваги цiєї Конвенцiї згiдно з пiдпунктами "a", "c" або "d" цього пункту, безпосередньо чи опосередковано володiють бiльше, нiж 50 вiдсотками прав вигодонабувача в такiй особi, чи в разi компанiї - бiльше, нiж 50 вiдсотками кiлькостi акцiй кожного виду акцiй компанiї, а також
ii) не бiльше 50 вiдсоткiв валового доходу такої особи безпосередньо чи опосередковано використовується для виконання зобов'язань (у тому числi зобов'язань з вiдсоткiв або роялтi) перед особами, яким не надано права отримувати переваги цiєї Конвенцiї згiдно з пiдпунктами "a", "c" або "d" цього пункту.
2. Особi, якiй не надано права на переваги Конвенцiї згiдно з положеннями пункту 1 цiєї статтi, можуть, однак, надаватися переваги цiєї Конвенцiї, якщо так визначить компетентний орган Держави, у якiй виникає дохiд.
3. Для цiлей рубрики "ii" пiдпункту "e" пункту 1 цiєї статтi термiн "валовий дохiд" означає валовi доходи або у випадках, коли особу залучено в пiдприємницьку дiяльнiсть, яка охоплює виготовлення виробiв, - валовi доходи, якi зменшено на безпосереднi витрати на оплату працi та матерiалiв, що стосуються такого виготовлення чи виробництва, та якi сплачуються або пiдлягають сплатi з таких доходiв.
Стаття 23
Майно
1. Майно, яке представлено нерухомим майном, зазначеним у статтi 6 цiєї Конвенцiї, та яке є власнiстю резидента Договiрної Держави та знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Майно, яке представлено рухомим майном, що є частиною майна для здiйснення пiдприємницької дiяльностi постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
3. Майно, яке представлено морськими та повiтряними суднами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави в мiжнародних перевезеннях, або рiчковими суднами, залученими до перевезень внутрiшнiми водами, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю таких морських, повiтряних та рiчкових суден, оподатковується лише в цiй Договiрнiй Державi.
4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються лише в цiй Державi.
Стаття 24
Усунення подвiйного оподаткування
1. Вiдповiдно до положень i обмежень у законодавствi Мексики, якi можуть уноситися час вiд часу як поправки без змiни його основного принципу, Мексика дозволяє своїм резидентам як кредит проти мексиканського податку:
a) український податок, сплачений стосовно доходiв, що виникають в Українi, у сумi, яка не перевищує податку, що сплачується в Мексицi на такий дохiд, а також
b) у разi компанiї, що володiє принаймнi 10 вiдсотками капiталу компанiї, яка є резидентом України й вiд якої перша зазначена компанiя одержує дивiденди, - український податок, сплачений розподiльною компанiєю стосовно прибуткiв, з яких виплачуються дивiденди.
2. У разi резидента України подвiйне оподаткування усувається таким чином:
У випадках, коли резидент України одержує дохiд або володiє майном, якi згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї можуть оподатковуватись у Мексицi, Україна дозволяє як вирахування з податку на дохiд цього резидента суми, рiвної податку на дохiд, сплаченому в Мексицi, а також як вирахування з податку на майно цього резидента суми, рiвної податку на майно, сплаченому в Мексицi. Однак такi вирахування в будь-якому разi не повиннi перевищувати тої частини податку з доходу або майна, розрахованої до здiйснення вирахування стосовно доходу або майна, якi можуть оподатковуватись у Мексицi залежно вiд обставин.
3. У випадках, коли вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї дохiд, одержаний резидентом Договiрної Держави, або майно, яким володiє резидент Договiрної Держави, звiльняються вiд податку в цiй Державi, така Держава може, однак, пiд час пiдрахунку суми податку на частину доходу або майна такого резидента, що залишилася, узяти до уваги звiльнений дохiд.
Стаття 25
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягають в iншiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню, або їм не висувають будь-яких пов'язаних з оподаткуванням вимог, якi є iншими чи обтяжливiшими, нiж оподаткування або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї iншої Держави за тих самих обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1 цiєї Конвенцiї, до осiб, якi не є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.
2. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй iншiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї iншої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть. Це положення не тлумачиться як таке, що зобов'язує Договiрну Державу надавати резидентам iншої Договiрної Держави будь-якi особистi звiльнення, пiльги та знижки в оподаткуваннi на пiдставi їхнього громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.
3. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 6 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi й iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави, для визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню за тих самих умов так, якби вони сплачувалися резиденту першої зазначеної Держави. Таким саме чином для визначення майна пiдприємства, що оподатковується, будь-якi борги цього пiдприємства Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави пiдлягають вирахуванню за тих самих умов так, якби це були борги резиденту першої зазначеної Держави.
4. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких цiлком або частково належить одному чи бiльше резидентам iншої Договiрної Держави або контролюється безпосередньо чи опосередковано одним чи бiльше резидентами iншої Договiрної Держави, не пiдлягають у першiй зазначенiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню, або їм не висуваються будь-яких пов'язаних з оподаткуванням вимог, якi є iншими чи обтяжливiшими, нiж оподаткування та пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої зазначеної Держави.
5. У жодному разi положення цiєї статтi не тлумачаться як такi, що заважають будь-якiй Договiрнiй Державi застосовувати положення внутрiшнього законодавство стосовно тонкої капiталiзацiї.
6. Незважаючи на положення статтi 2 цiєї Конвенцiї, положення цiєї статтi застосовуються до податкiв будь-якого виду та визначення.
Стаття 26
Процедура взаємного погодження
1. У випадках, коли особа вважає, що в результатi дiй однiєї чи обох Договiрних Держав вона пiддається чи пiддаватиметься оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї, вона може незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених внутрiшнiм законодавством цих Держав, передати свою справу до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 25 цiєї Конвенцiї, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Цю справу повинно бути передано в межах трьох (3) рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, що зумовлює оподаткування, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.
2. Якщо Компетентний орган уважає заперечення обґрунтованим i якщо сам не в змозi досягти задовiльного рiшення, вiн намагається вирiшити справу за взаємною згодою з компетентним органом iншої Договiрної Держави для уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї, за умови, що компетентному органовi iншої Договiрної Держави повинно бути повiдомлено про випадок у межах трьох (3) рокiв з дати платежу або дати подання заяви про вiдшкодування в цiй iншiй Державi, залежно вiд того, що вiдбудеться пiзнiше. У такому разi будь-яка досягнута домовленiсть застосовується в межах десяти (10) рокiв з дати платежу або дати подання заяви про вiдшкодування в цiй iншiй Державi, залежно вiд того, що вiдбудеться пiзнiше, або в межах довшого перiоду, якщо це дозволено внутрiшнiм законодавством цiєї iншої Держави.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав намагаються вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви стосовно тлумачення чи застосування Конвенцiї. Вони можуть також консультуватися разом для усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених у цiй Конвенцiї.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть безпосередньо контактувати один з одним для досягнення згоди в значеннi попереднiх пунктiв.
Стаття 27
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств, що стосуються податкiв будь-якого виду та визначення, що стягуються вiд iменi Договiрних Держав або їхнiх адмiнiстративно-територiальних одиниць чи мiсцевих органiв влади настiльки, наскiльки оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтями 1 та 2.
2. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, уважається конфiденцiйною так само, як й iнформацiя, одержана вiдповiдно до внутрiшнього законодавства цiєї Держави, i розкривається лише особам чи органам влади (у тому числi судам та адмiнiстративним органам), зайнятим оцiнкою чи збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi, або наглядом за наведеним вище. Такi особи чи органи використовують iнформацiю лише iз цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або в судових рiшеннях.
3. У жодному разi положення пункту 1 та 2 цiєї статтi не повиннi тлумачитися як такi, що покладають на Договiрнi Держави зобов'язання:
a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству й адмiнiстративнiй практицi однiєї або iншої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння однiєї або iншої Договiрної Держави;
c) надавати iнформацiю, яка розкривала б будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю чи торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б державнiй полiтицi.
4. Якщо iнформацiя запитується Договiрною Державою вiдповiдно до цiєї статтi, iнша Договiрна Держава використовує свої заходи зi збору запитуваної iнформацiї навiть тодi, коли ця iнша Держава може не потребувати такої iнформацiї для власних податкових цiлей. Зобов'язання, яке мiститься в попередньому реченнi, пiдлягає обмеженням, що мiстяться в пунктi 3 цiєї статтi, але в жодному разi такi обмеження не тлумачаться як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовлятися вiд надання iнформацiї виключно з тiєї причини, що вона не має нацiонального iнтересу в такiй iнформацiї.
5. У жодному разi положення пункту 3 не тлумачаться як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдхиляти надання iнформацiї виключно тому, що iнформацiя належить банку, iншiй фiнансовiй установi, призначенiй особi чи особi, що дiє як агент або довiрена особа, або тому, що вона стосується майнових часток в особi.
Стаття 28
Допомога в збираннi податкiв
1. Кожна з Договiрних Держав намагається надавати допомогу та сприяє iншiй Договiрнiй Державi в стягненнi податкiв цiєї iншої Держави настiльки, наскiльки це необхiдно для запобiгання користуванню звiльненнями та знижками особами, якi не мають права отримувати таких податкових звiльнень або знижок, що надаються цiєю Конвенцiєю.
2. Нiщо в цiй статтi не тлумачиться так, що Держава одержує звернення стосовно застосування будь-яких засобiв примусу, що не дозволенi нормативно-правовими актами кожної Договiрної Держави, або стосовно вжиття заходiв, що суперечать державнiй полiтицi.
Стаття 29
Члени дипломатичних мiсiй i консульських установ
Нiщо в цiй Конвенцiї не впливає на податковi привiлеї членiв дипломатичних мiсiй або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права або вiдповiдно до положень спецiальних угод.
Стаття 30
Набрання чинностi
Кожна з Договiрних Держав повiдомляє одна однiй дипломатичними каналами про завершення всiх внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набрання чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набирає чинностi на тридцятий (30) день з дати отримання останнього iз цих повiдомлень, та її положення застосовуються:
a) стосовно податкiв, що утримуються в джерела, для сум, сплачених або записаних на рахунок 1 сiчня або пiсля 1 сiчня календарного року, що настає пiсля року, коли Конвенцiя набирає чинностi;
b) стосовно iнших податкiв для будь-якого фiскального року, який починається 1 сiчня або пiсля 1 сiчня календарного року, що настає пiсля року, коли Конвенцiя набирає чинностi.
Стаття 31
Припинення дiї
Ця Конвенцiя залишається чинною до припинення її дiї Договiрною Державою. Будь-яка Договiрна Держава може припинити дiю цiєї Конвенцiї шляхом надiслання дипломатичними каналами повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть (6) мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що настає пiсля дати набрання чинностi Конвенцiєю. У такому разi Конвенцiя перестає застосовуватися:
a) стосовно податкiв, що утримуються в джерела, для сум, сплачених або записаних на рахунок 1 сiчня або пiсля 1 сiчня календарного року, що настає пiсля року, коли Конвенцiя набирає чинностi;
b) стосовно iнших податкiв для будь-якого фiскального року, який починається 1 сiчня або пiсля 1 сiчня календарного року, що настає пiсля року, коли Конвенцiя набирає чинностi.
На посвiдчення чого тi, що пiдписалися нижче, належним чином на те вповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Учинено в м. Мехiко 23 сiчня 2012 року у двох примiрниках українською, iспанською та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей у тлумаченнi перевага вiддається текстовi англiйською мовою.
| За Уряд України | За Уряд Мексиканських Сполучених Штатiв |
ПРОТОКОЛ
На момент пiдписання Конвенцiї мiж Урядом України та Урядом Мексиканських Сполучених Штатiв про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та майно (далi - Конвенцiя) тi, що пiдписалися нижче, домовилися про такi положення, якi становлять невiд'ємну частину Конвенцiї.
Установлено, що:
1. З урахуванням статтi 2 положення цiєї Конвенцiї не застосовуються до штрафiв та пенi за порушення податкового законодавства Договiрних Держав.
2. З урахуванням пункту 2 статтi 5 термiн "постiйне представництво" також охоплює склад чи iншу споруду, якi використовуються як торгова точка.
3. З урахуванням пункту 5 статтi 5, якщо особа, iнша, нiж агент з незалежним статусом, утримує запаси виробiв чи товарiв, що належать пiдприємству, з якого здiйснюється регулярний продаж таких виробiв чи товарiв вiд iменi пiдприємства, це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства.
4. Стосовно запобiгання зловживанню Конвенцiєю положення цiєї Конвенцiї не перешкоджають Договiрнiй Державi застосовувати свої положення стосовно контрольованих зарубiжних компанiй (коли йдеться про Мексику - преференцiйнi податковi режими).
5. Стосовно пункту 3 статтi 12 установлено, що термiн "роялтi" охоплює платежi, що одержуються вiд вiдчуження будь-якого права або майна, якi обчислюються вiдповiдно до майбутньої невизначеної подiї на основi продуктивностi, використання або розмiщення майна.
6. Договiрнi Держави намагаються застосовувати положення цiєї Конвенцiї згiдно з Коментарями стосовно статей Типової конвенцiї про оподаткування доходу та капiталу, яка розробляється час вiд часу Комiтетом з фiскальних справ ОЕСР таким чином, щоб положення, якi мiстяться в Конвенцiї, вiдповiдали тим, що визначенi цiєю Типовою конвенцiєю.
На посвiдчення чого тi, що пiдписалися нижче, належним чином на те вповноваженi, пiдписали цей Протокол.
Учинено в м. _____________ "___" ____________ 201_ року у двох примiрниках українською, iспанською та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей у тлумаченнi перевага вiддається текстовi англiйською мовою.
| За Уряд України | За Уряд Мексиканських Сполучених Штатiв |
