КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України i Урядом Республiки Кiпр про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи

     Уряд (Кабiнет Мiнiстрiв) України i Уряд Республiки Кiпр, бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи, i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних вiдносин, домовились про таке:

Стаття 1
Особи, на яких поширюється дiя Конвенцiї

     Дiя цiєї Конвенцiї поширюється на осiб, якi є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється дiя Конвенцiї

     1. Дiя цiєї Конвенцiї поширюється на податки на доходи, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їхнього стягнення.

     2. Податками на доходи вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу, або з елементiв доходу, у тому числi податки на доходи вiд вiдчуження рухомого чи нерухомого майна та податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваної пiдприємствами.

     3. Податками, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, зокрема є:

     a) в Українi:

     i) податок на прибуток пiдприємств; i

     ii) податок на доходи фiзичних осiб;

     (далi - український податок);

     b) на Кiпрi:

     i) прибутковий податок;

     ii) корпоративний податок на прибуток;

     iii) спецiальний внесок на оборону Республiки; i

     iv) податок на доходи вiд вiдчуження майна;

     (далi - кiпрський податок).

     4. Дiя цiєї Конвенцiї поширюється також на будь-якi iдентичнi або значним чином подiбнi податки, якi стягуються однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, на додаток до iснуючих податкiв або замiсть них. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їхнiх податкових законодавствах.

Стаття 3
Загальнi визначення

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

     a) термiн "Україна" у випадку використання в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, у тому числi будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначена або може бути в подальшому визначена як територiя, у межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їхнiх природних ресурсiв;

     b) термiн "Кiпр" означає Республiку Кiпр та у випадку використання в географiчному значеннi включає її нацiональну територiю, територiальнi води, а також будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод, у тому числi прилеглу територiю, виключну економiчну зону та континентальний шельф, який вiдповiдно до кiпрського законодавства та мiжнародного права визначений або може бути в подальшому визначений як територiя, у межах якої можуть здiйснюватися суверенi права або юрисдикцiя Кiпру;

     c) термiн "нацiональна особа" означає:

     i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;

     ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержує свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;

     d) термiни "Договiрна Держава" й "iнша Договiрна Держава" означають, залежно вiд контексту, Україну або Кiпр;

     e) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб;

     f) термiн "компанiя" означає будь-яку юридичну особу чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа;

     g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство iншої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом iншої Договiрної Держави;

     h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, рiчковим або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське, рiчкове або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в iншiй Договiрнiй Державi;

     i) термiн "компетентний орган" означає, у випадку України - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника, та у випадку Кiпру - Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника;

     j) термiн "пiдприємство" застосовується до проведення будь-якої пiдприємницької дiяльностi;

     k) термiн "пiдприємницька дiяльнiсть" включає надання професiйних послуг та iншу дiяльнiсть незалежного характеру.

     2. Пiд час застосування цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має, якщо з контексту не випливає iнше, те значення, яке надається йому законодавством цiєї Держави стосовно податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї.

Стаття 4
Резидент

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю, а також включає цю Державу i будь-яку її адмiнiстративно-територiальну одиницю чи мiсцевий орган влади. Цей термiн, проте, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi.

     2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається згiдно з такими правилами:

     a) вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй вона має мiсце постiйного проживання, якщо вона має мiсце постiйного проживання в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй вона має тiснiшi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     b) якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має мiсця постiйного проживання в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй вона зазвичай проживає;

     c) якщо вона зазвичай проживає в обох Договiрних Державах або коли вона зазвичай не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;

     d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або не є нацiональною особою жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.

     3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.

Стаття 5
Постiйне представництво

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.

     2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

     a) мiсце управлiння;

     b) фiлiал;

     c) офiс;

     d) фабрику;

     e) майстерню;

     f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;

     g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр чи будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв; та

     h) склад або iнше примiщення, що використовується для продажу товарiв.

     3. Будiвельний майданчик, або складальний або монтажний проект, чи пов'язана з таким майданчиком або проектом наглядова дiяльнiсть утворюють постiйне представництво, лише якщо вони iснують бiльше нiж дванадцять мiсяцiв.

     4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:

     a) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або доставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

     b) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або доставки;

     c) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

     d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

     f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд "a" до "e", за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства та має, та звичайно використовує повноваження в Договiрнiй Державi укладати контракти вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа виконує для пiдприємства за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4 цiєї статтi, яка якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не може перетворити це постiйне мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту.

     6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю вiд iменi цього пiдприємства i якщо мiж цим пiдприємством i агентом в їхнiх комерцiйних i фiнансових зв'язках iснують або встановлюються умови, якi вiдрiзняються вiд тих, якi могли б iснувати мiж незалежними пiдприємствами, вiн не вважатиметься агентом з незалежним статусом у значеннi цього пункту.

     7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом iншої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi (через постiйне представництво чи будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво iншої.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (у тому числi дохiд вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн у будь-якому випадку включає майно, що доповнює нерухоме майно, худобу i обладнання, що використовуються в сiльському i лiсовому господарствах, права, до яких застосовуються положення загального права до земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, мiнеральних джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються до доходiв, що одержуються вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як зазначено вище, прибуток пiдприємства може бути оподаткований в iншiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

     2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву приписується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, що здiйснює таку саму або аналогiчну дiяльнiсть у таких самих або аналогiчних умовах, i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

     3. Пiд час визначення прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, у тому числi управлiнських та загально-адмiнiстративних витрат, як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi.

     4. Настiльки, наскiльки в Договiрнiй Державi визначення згiдно її законодавства прибутку, що приписується постiйному представництву, на основi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства мiж його рiзними пiдроздiлами, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не перешкоджатиме цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого пропорцiйного розподiлу, як це диктується практикою; прийнятий спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

     5. Жодний прибуток не приписується постiйному представництву на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що приписується постiйному представництву, визначається щороку одним i тим самим методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.

     7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не зачiпатимуться положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнароднi перевезення

     1. Прибутки, отриманi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, рiчкових та повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.

     2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають прибутки, отриманi вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден на повнiй (часу або подорожi) основi. Вони також включають прибутки, отриманi вiд оренди морських або повiтряних суден без екiпажу, якщо така оренда є побiчною до дiяльностi, зазначенiй в пунктi 1 цiєї статтi.

     3. Прибутки пiдприємства Договiрної Держави вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (в тому числi трейлерiв, барж i супутнього устаткування для транспортування контейнерiв), що є побiчними стосовно доходу вiд експлуатацiї морських та повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях розглядається для цiлей пункту 1 та 2 цiєї Статтi як дохiд вiд експлуатацiї морських та повiтряних суден в мiжнародному транспорту.

     4. Положення пункту 1 цiєї Статтi також застосовується до прибуткiв вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи у мiжнародному транспортному агентствi.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

     1. Якщо:

     a) пiдприємство Договiрної Держави безпосередньо або опосередковано бере участь в керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства iншої Договiрної Держави, чи

     b) однi й тi самi особи безпосередньо чи опосередковано беруть участь в керiвництвi, контролi, або капiталi пiдприємства Договiрної Держави й пiдприємства iншої Договiрної Держави й у кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який за вiдсутностi таких умов мiг би бути нарахований одному з пiдприємств, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства й вiдповiдно оподаткований.

     2. Якщо Договiрна Держава включає до прибуткiв пiдприємства цiєї Держави i, вiдповiдно, оподатковує прибутки, за якими пiдприємство iншої Договiрної Держави було оподатковано в цiй iншiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця iнша Держава повинна зробити вiдповiдну поправку в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. Пiд час визначення такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав повиннi консультуватися один з одним у випадку потреби.

Стаття 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивiдендiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

     a) 5 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв, якщо фактичний власник володiє не менш нiж 20 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди, або iнвестував в придбання акцiй чи iнших прав компанiї еквiвалентi не менше 100000 євро;

     b) 15 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

     3. Термiн "дивiденди" у випадку використання в цiй статтi означає дохiд вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохiд вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому самому оподаткуванню, як дохiд вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник дивiдендiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з таким постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.

     5. Якщо компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з iншої Договiрної Держави, ця iнша Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї iншої Держави або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з постiйним представництвом, розташованим в цiй iншiй Державi, або стягувати з нерозподiленого прибутку податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюється у цiй iншiй Державi.

Стаття 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентiв.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв. Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.

     3. Термiн "проценти" у випадку використання в цiй статтi означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, дохiд вiд урядових цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, у тому числi премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, справдi пов'язана з таким постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.

     5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, адмiнiстративно-територiальна одиниця, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою - фактичним власником процентiв, за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     7. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, звiльняються вiд оподаткування в цiй Державi, якщо вони одержуються i дiйсно належать Уряду iншої Договiрної Держави або її адмiнiстративно-територiальнiй одиницi, чи будь-якому агентству, або за допомогою цього Уряду чи одиницi.

     8. Незважаючи на положення статтi 7 цiєї Конвенцiї та пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi, якi сплачуються та належать резиденту iншої Договiрної Держави, звiльняються вiд податку в першiй згаданiй Державi, якщо вони сплаченi стосовно позички, наданої, гарантованої або застрахованої, або стосовно будь-якої iншої боргової вимоги чи кредиту, гарантованого або застрахованого вiд iменi iншої Договiрної Держави уповноваженим на те органом.

Стаття 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Термiн "роялтi" у випадку використання в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (в тому числi кiнематографiчнi фiльми та фiльми або плiвки, що використовуються для телебачення чи радiомовлення), комп'ютернi програми, будь-яким патентом, торговою маркою, дизайном, або моделлю, планом, таємною формулою або процесом, або за користування чи надання права на користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю (ноу-хау) стосовно промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     3. Однак такi роялтi можуть також бути оподаткованi у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми всiх платежiв.

     4. Незважаючи на положення пункту 3 цiєї статтi, у випадку сплати роялтi вiдносно будь-яких авторських прав на науковi твори, будь-якого патенту, торгової марки, таємної формули, процесу або iнформацiї щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi. Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.

     4. Положення пунктiв 1, 3 i 4 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник роялтi, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване в нiй постiйне представництво, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.

     5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою iншою особою сума роялтi, яка стосується використання, права використання або iнформацiї, у зв'язку з якими вони сплачуються, перевищує з будь-якої причини суму, яка була б погоджена мiж платником i особою - фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     6. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її адмiнiстративно-територiальна одиниця, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати зi сплати цих роялтi несе постiйне представництво, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, яке згадується у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формує частину майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, якi включають такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством), можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     3. Доходи вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що стосується експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

     4. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у попереднiх пунктах цiєї статтi, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

Стаття 14
Доходи вiд роботи за наймом

     1. З урахуванням положень статей 15, 17, 18 та 19 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку iз цим, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в iншiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

     a) одержувач перебуває в iншiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому календарному роцi; i

     b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом iншої Держави; та

     c) витрати зi сплати винагород не несе постiйне представництво, яке наймач має в iншiй Державi.

     3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, що одержується у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, або на борту рiчкового судна, оподатковується лише в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське, рiчкове або повiтряне судно.

Стаття 15
Директорськi гонорари

     Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави, як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

Стаття 16
Артисти i спортсмени

     1. Незалежно вiд положень статтi 14 цiєї Конвенцiї, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави як артистом, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Якщо дохiд вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної артистом або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому артисту чи спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може, незалежно вiд положень статей 7 i 14 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста чи спортсмена.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дохiд, який зазначений у цiй статтi, звiльняється вiд оподаткування в Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста або спортсмена, якщо ця дiяльнiсть значним чином фiнансується за рахунок суспiльних фондiв будь-якої з Держав, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво мiж Договiрними Державами.

Стаття 17
Пенсiї

     1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 18 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються як вiдшкодування за роботу в минулому резиденту Договiрної Держави, i будь-якi ануїтети, сплачуванi такому резиденту, оподатковуються тiльки в тiй Державi, з якої переводяться цi платежi.

     2. Термiн "ануїтет" означає встановлену суму, сплачувану перiодично в установлений час фiзичнiй особi протягом її життя або визначеного чи встановленого промiжку часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної та повної компенсацiї грошима або вiдповiдно до вартостi грошей.

     3. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, а також будь-якi ануїтети, що сплачуються за державним пенсiйним забезпеченням, якi є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави, її адмiнiстративно-територiальної одиницi або мiсцевого органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

Стаття 18
Державна служба

     1. a) Винагорода, iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за послуги, наданi для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     b) незважаючи на положення пiдпункту "a" цього пункту, така винагорода оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються у цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

     i) є нацiональною особою цiєї Держави; або

     ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою надання послуг.

     2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за послуги, наданi для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     b) незважаючи на положення пiдпункту "a" цього пункту, така пенсiя оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом або нацiональною особою цiєї Держави.

     3. Положення статей 14, 15 та 17 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагороди або пенсiй стосовно послуг, наданих у зв'язку зi здiйсненням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади.

Стаття 19
Студенти

     Платежi, одержуванi з метою оплати проживання, навчання або професiйної пiдготовки студентом або стажистом, який є чи був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом iншої Договiрної Держави i перебуває в першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi за умови, що такi платежi здiйснюються з джерел, якi знаходяться за межами цiєї Держави.

Стаття 20
Iншi доходи

     1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їхнього виникнення, про якi не йде мова у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки в першiй згаданiй Державi.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, i право або майно, у зв'язку з яким одержано дохiд, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.

Стаття 21
Усунення подвiйного оподаткування

     1. Якщо резидент Договiрної Держави одержує дохiд, який згiдно iз положеннями цiєї Конвенцiї може оподатковуватись в iншiй Договiрнiй Державi, перша згадана Держава дозволить вирахувати з податку на дохiд цього резидента суму, що дорiвнює сумi податку на дохiд, сплаченiй в цiй iншiй Державi. Такi вирахування у будь-якому випадку не повиннi перевищувати ту частину податку з доходу, розраховану до надання вирахування стосовно доходу, який може обкладатись податком в цiй iншiй Державi.

     2. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї одержаний дохiд, яким володiє резидент Договiрної Держави, звiльнено вiд податку у цiй Державi, така Держава може, проте, пiд час нарахування суми податку на залишок доходу такого резидента, взяти до уваги звiльнений вiд податку дохiд.

Стаття 22
Недискримiнацiя

     1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягають в iншiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних iз оподаткуванням вимог, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування, або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї iншої Держави за тих самих обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1 цiєї Конвенцiї, до осiб, якi не є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.

     2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не пiддаються в жоднiй iз Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних з оподаткуванням вимог, якi є iншими або бiльш обтяжливими нiж оподаткування, або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким за таких же умов пiддаються нацiональнi особи вiдповiдної Держави.

     3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй iншiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї iншої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.

     4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 5 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню на тих самих умовах, так, якби вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким самим чином будь-якi борги пiдприємства Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави пiдлягають, з метою визначення оподатковуваного капiталу цього пiдприємства, вирахуванням на тих самих умовах, так, якби це були борги резиденту першої згаданої Держави.

     5. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється безпосередньо чи опосередковано одним або кiлькома резидентами iншої Договiрної Держави, не пiдлягають в першiй згаданiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або їм не пред'являються будь-якi пов'язанi з оподаткуванням вимоги, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування i пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

     6. Нiщо в цiй статтi не розглядається як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати особам, якi не є резидентами цiєї Держави, будь-якi особистi знижки, звiльнення i вирахування для податкових цiлей, якi надаються особам, що є резидентами, на пiдставi критерiїв, не передбачених загальним податковим законодавством.

     7. Положення цiєї статтi застосовуються до податкiв, якi охоплюються цiєю Конвенцiєю.

Стаття 23
Процедура взаємного погодження

     1. Якщо особа вважає, що в результатi дiй однiєї чи обох Договiрних Держав вона пiддається чи пiддаватиметься оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, передати свою справу до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 22 цiєї Конвенцiї, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Ця справа повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.

     2. Компетентний орган намагатиметься, якщо вважатиме заперечення обґрунтованим i якщо сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити справу за взаємною згодою з компетентним органом iншої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень у часi, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться вирiшити за взаємною згодою будь-якi суперечки або спiрнi питання стосовно тлумачення або застосування Конвенцiї.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть безпосередньо контактувати один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

Стаття 24
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств, що стосуються податкiв будь-якого виду та визначення, що стягуються вiд iменi Договiрних Держав або їхнiх адмiнiстративно-територiальних одиниць чи мiсцевих органiв влади настiльки, наскiльки оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтями 1 та 2.

     2. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, уважається конфiденцiйною так само, як й iнформацiя, одержана вiдповiдно до внутрiшнього законодавства цiєї Держави, i розкривається лише особам чи органам влади (у тому числi судам та адмiнiстративним органам), зайнятим оцiнкою чи збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi, або наглядом за наведеним вище. Такi особи чи органи використовують iнформацiю лише iз цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або в судових рiшеннях.

     3. У жодному разi положення пункту 1 та 2 цiєї статтi не повиннi тлумачитися як такi, що покладають на Договiрнi Держави зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству й адмiнiстративнiй практицi однiєї або iншої Договiрної Держави;

     b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння однiєї або iншої Договiрної Держави;

     c) надавати iнформацiю, яка розкривала б будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю чи торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б державнiй полiтицi.

     4. Якщо iнформацiя запитується Договiрною Державою вiдповiдно до цiєї статтi, iнша Договiрна Держава використовує свої заходи зi збору запитуваної iнформацiї навiть тодi, коли ця iнша Держава може не потребувати такої iнформацiї для власних податкових цiлей. Зобов'язання, яке мiститься в попередньому реченнi, пiдлягає обмеженням, що мiстяться в пунктi 3 цiєї статтi, але в жодному разi такi обмеження не тлумачаться як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовлятися вiд надання iнформацiї виключно з тiєї причини, що вона не має нацiонального iнтересу в такiй iнформацiї.

     5. У жодному разi положення пункту 3 не тлумачаться як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдхиляти надання iнформацiї виключно тому, що iнформацiя належить банку, iншiй фiнансовiй установi, призначенiй особi чи особi, що дiє як агент або довiрена особа, або тому, що вона стосується майнових часток в особi.

Стаття 25
Спiвробiтники дипломатичних представництв i консульських установ

     Нiщо в цiй Конвенцiї не зачiпає податкових привiлеїв спiвробiтникiв дипломатичних представництв або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права чи положеннями спецiальних угод.

Стаття 26
Набрання чинностi

     1. Договiрнi Держави письмово повiдомлять одна одну дипломатичними каналами про завершення всiх внутрiшньодержавних процедур необхiдних для набрання цiєю Конвенцiєю чинностi. Ця Конвенцiя набирає чинностi з дня отримання останнього письмового повiдомлення, i її положення застосовуються:

     a) стосовно податкiв, утриманих у джерела стосовно сум, якi виплаченi з або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком набрання Конвенцiєю чинностi; та

     b) стосовно iнших податкiв, якi стягуються пiд час податкових рокiв або перiодiв, що починаються з або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком набрання Конвенцiєю чинностi.

     2. Угода мiж Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк та Урядом Республiки Кiпр про уникнення подвiйного оподаткування доходiв та майна, пiдписана 29.10.82, припиняє дiю з моменту набрання цiєю Конвенцiєю чинностi.

Стаття 27
Припинення дiї

     1. Ця Конвенцiя укладається на невизначений строк. Будь-яка Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї, шляхом надсилання дипломатичними каналами письмового повiдомлення про свiй намiр припинити її дiю за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що настає по закiнченню п'яти рокiв з дати набрання чинностi цiєю Конвенцiєю.

     2. У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено:

     a) стосовно податкiв, утриманих у джерела, стосовно сум, якi виплаченi або за якими надано кредит пiсля завершення календарного року, в якому надано таке повiдомлення; та

     b) стосовно iнших податкiв за податковi роки, що починаються пiсля завершення календарного року, в якому надане таке повiдомлення.

     На посвiдчення чого тi, що пiдписалися нижче, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Учинено в двох примiрниках в м. Нiкосiя 8 листопада 2012 р. українською, грецькою та англiйською мовами, усi тексти є автентичними. У випадку виникнення розбiжностей стосовно тлумачення українського та грецького текстiв, переважну силу матиме текст, викладений англiйською мовою.

За Уряд України	За Уряд Республiки Кiпр
Юрiй Колобов	Васос Шiарлi
Мiнiстр фiнансiв	Мiнiстр фiнансiв

 

ПРОТОКОЛ

     При пiдписанi цiєї Конвенцiї мiж Урядом України та Урядом Республiки Кiпр про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи, обидвi Сторони домовилися, що цей Протокол є невiд'ємною частиною цiєї Конвенцiї:

     Стосовно Статтi 24 "Обмiн iнформацiї":

     1. Запитуюча Договiрна Держава надаватиме наступну iнформацiю при здiйсненi запиту стосовно надання iнформацiї вiдповiдно до статтi 24, з метою продемонструвати передбачувану вiдповiднiсть iнформацiї до запиту:

     a) вiдомостi щодо особи, яка перевiряється або перебуває пiд слiдством;

     b) заява щодо необхiдної iнформацiї включаючи її сутнiсть та форму, в якiй Договiрна Держава, що здiйснює запит, бажає отримати iнформацiю вiд запитуваної Договiрної Держави;

     c) податкова цiль, для якої запитується iнформацiя;

     d) пiдстави вважати, що iнформацiю, яка запитується, є у запитуваної Договiрної Держави або є у власностi чи пiд контролем особи, що пiдпадає пiд юрисдикцiю Договiрної Держави, до якої надсилається запит;

     e) в тiй мiрi, наскiльки вiдомо iм'я та адресу будь-якої особи, вважається такою, що має необхiдну iнформацiю;

     f) пiдтвердження, що запит є у вiдповiдностi до законодавства та адмiнiстративної практики запитуваної Договiрної Держави, що якщо iнформацiя, що запитується, була в межах юрисдикцiї запитуваної Договiрної Держави, тодi компетентнi органи Договiрної Держави, що запитується, будуть здатнi отримати iнформацiю вiдповiдно до законодавства запитуваної Договiрної Держави або в ходi звичайної адмiнiстративної практик, та якщо є у вiдповiдностi до цiєї Конвенцiї;

     g) пiдтвердження, що запитуюча Договiрна Держава використала всi доступнi засоби на власнiй територiї, щоб отримати iнформацiю, за винятком тих, якi спричинять за собою неспiврозмiрнi труднощi.

     2. Iнформацiю, що запитується Договiрною Державою не буде надана, якщо запитувана Держава не має взаємних положень та/або не застосовує вiдповiдну адмiнiстративну практику для надання iнформацiї, яка запитується.

     На посвiдчення чого тi, що пiдписалися нижче, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.

     Вчинено в м. Нiкосiя 8 листопада 2012 р. в двох примiрниках, кожний українською, грецькою та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними. У випадку виникнення розбiжностей стосовно тлумачення українського та грецького текстiв, переважну силу матиме текст, викладений англiйською мовою.

За Уряд України	За Уряд Республiки Кiпр
Юрiй Колобов	Васос Шiарлi
Мiнiстр фiнансiв	Мiнiстр фiнансiв