ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛIТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПIДПРИЄМНИЦТВА

РIШЕННЯ

Про необхiднiсть усунення Мiнiстерством економiчного розвитку i торгiвлi, Мiнiстерством екологiї та природних ресурсiв України та Державною митною службою України порушень принципiв державної регуляторної полiтики згiдно з вимогами Закону України вiд 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi"

     На виконання вимог Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi", здiйснюючи експертизу нормативно-правових актiв центральних органiв виконавчої влади щодо їх вiдповiдностi принципам державної регуляторної полiтики, Державна служба України з питань регуляторної полiтики та розвитку пiдприємництва встановила наступне.

     Наказом Мiнiстерства економiки України, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України вiд 30.07.2009 N 789/414/709 (зареєстрованого у Мiнiстерствi юстицiї України 31.07.2009 за N 717/16733) затверджено Порядок здiйснення митного оформлення iмпортних товарiв у тарi i пакувальних матерiалах (далi - Порядок).

     За результатом здiйсненої експертизи Порядку встановлено, що його положення не вiдповiдають визначеним статтями 4 та 5 Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" принципам державної регуляторної полiтики.

     Вiдповiдно до Порядку пiдставою для митного оформлення iмпортних товарiв у тарi i пакувальних матерiалах є наявнiсть у єдиному адмiнiстративному документi форми МД-2 особистої печатки "Ввiз дозволено" державного iнспектора з охорони навколишнього природного середовища територiальних органiв та спецiальних пiдроздiлiв Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища, яка проставляється пiсля складання вiдомостi про облiк та розрахунок тари i пакувальних матерiалiв, у яких надходять товари, що пiдлягають митному оформленню в режимi iмпорту.

     В свою чергу, Вiдомiсть складається за умови наявностi договору з Державною компанiєю "Укрекокомресурси" (далi - Компанiя), щодо органiзацiї збирання, заготiвлi та утилiзацiї тари i пакувальних матерiалiв або за наявностi пiдтверджуючих документiв щодо самостiйного приймання та утилiзацiї використаних тари i пакувальних матерiалiв.

     Законом України "Про вiдходи" (далi - Закон) не передбачено обов'язкове укладання iмпортерами товарiв в тарi та пакувальних матерiалах договору - на органiзацiю збирання, заготiвлi та утилiзацiї тари i пакувальних матерiалiв.

     Водночас стаття 17 цього Закону закрiплює за суб'єктами господарювання у сферi поводження з вiдходами обов'язок "забезпечувати приймання та утилiзацiю використаних пакувальних матерiалiв i тари, в яких знаходилася продукцiя цих пiдприємств, установ та органiзацiй - суб'єктiв господарської дiяльностi, або укладати угоди з вiдповiдними органiзацiями на їх збирання та утилiзацiю".

     Тобто, суб'єкти господарювання мають здiйснювати самостiйно приймання та утилiзацiю тари та матерiалiв або укладати угоди з вiдповiдними органiзацiями, щоб передбачали приймання та утилiзацiю вiдходiв, а не органiзацiю цього процесу.

     Таким чином, вiдповiдно до ст. 15 Закону України "Про захист економiчної конкуренцiї" вищезазначенi положення Порядку носять антиконкурентний характер, оскiльки органам влади забороняється пряме або опосередковане примушення суб'єктiв господарювання до прiоритетного укладання договорiв.

     Разом з цим, даний Порядок суперечить державнiй полiтицi щодо здiйснення органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування та органами адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю демонополiзацiї економiки, фiнансової, матерiально-технiчної, iнформацiйної, консультативної та iншої пiдтримки суб'єктiв господарювання, якi сприяють розвитку конкуренцiї, вiдповiдно до ст. 4 частини 1 Закону України "Про захист економiчної конкуренцiї".

     Також, виходячи з редакцiї зазначеного Порядку, пiдставою для митного оформлення iмпортних товарiв у тарi та пакувальних матерiалах є наявнiсть особистої печатки "Ввiз дозволено" держекоiнспектора у лiвому нижньому кутку на зворотному боцi аркуша з позначенням 1/6 єдиного адмiнiстративного документа форми МД-2.

     Враховуючи викладене, спiльним наказом Мiнiстерства економiки України, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної митної служби України вiд 30.07.2009 N 789/414/709 встановлено обмеження на ввезення товарiв у тарi та упаковцi.

     Водночас вiдповiдно до вимог статтi 197 Митного кодексу України обмеження на перемiщення через митний кордон України окремих товарiв встановлюються законом. Митне оформлення таких товарiв здiйснюється митними органами на пiдставi отриманих з використанням засобiв iнформацiйних технологiй документiв, якi пiдтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здiйснення вiдповiдних контрольних функцiй, iншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документiв митним органам передбачено законами України.

     В свою чергу, на сьогоднiшнiй день, на рiвнi закону не передбачено обмежень на ввезення товарiв у тарi та упаковцi.

     Таким чином, ураховуючи викладене, задекларований Порядком механiзм митного оформлення товарiв суперечить вимогам митного законодавства України.

     Крiм того, Порядок суперечить ч. 2 ст. 19, ч. 2 ст. 42 Конституцiї України, ч. 1 ст. 627 Цивiльного кодексу України та ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 25 Господарського кодексу України, а саме:

     • органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України;

     • держава забезпечує захист конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомiрне обмеження конкуренцiї та недобросовiсна конкуренцiя. Види i межi монополiї визначаються законом;

     • сторони є вiльними в укладеннi договору, виборi контрагента та визначеннi умов договору з урахуванням вимог Цивiльного кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства, звичаїв дiлового обороту, вимог розумностi та справедливостi;

     • органам державної влади та органам мiсцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дiї, якi усувають конкуренцiю або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у пiдприємницькiй дiяльностi, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством. Законом можуть бути встановленi винятки з цього правила з метою забезпечення нацiональної безпеки, оборони чи iнших загальносуспiльних iнтересiв;

     • суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостiйно здiйснювати господарську дiяльнiсть, що не суперечить законодавству;

     • органам державної влади i органам мiсцевого самоврядування, що регулюють вiдносини у сферi господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дiї, що визначають привiлейоване становище суб'єктiв господарювання тiєї чи iншої форми власностi, або ставлять у нерiвне становище окремi категорiї суб'єктiв господарювання чи iншим способом порушують правила конкуренцiї. У разi порушення цiєї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такi акти в установленому законом порядку.

     З урахуванням вищезазначеного, Порядок не вiдповiдає основним принципам державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi, задекларованим статтями 4 та 5 Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi", зокрема щодо:

     - недопущення прийняття регуляторних актiв, якi є непослiдовними або не узгоджуються чи дублюють дiючi регуляторнi акти;

     - доцiльностi - обґрунтованої необхiдностi державного регулювання господарських вiдносин з метою вирiшення iснуючої проблеми;

     - адекватностi - вiдповiдностi форм та рiвня державного регулювання господарських вiдносин потребi у вирiшеннi iснуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усiх прийнятних альтернатив;

     - збалансованостi - забезпечення у регуляторнiй дiяльностi балансу iнтересiв суб'єктiв господарювання, громадян та держави.

     Керуючись частиною третьою статтi 27 Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi", Державною службою України з питань регуляторної полiтики та розвитку пiдприємництва вирiшено:

     запропонувати Мiнiстерству екологiї та природних ресурсiв України, Мiнiстерству економiчного розвитку i торгiвлi України та Державнiй митнiй службi України:

     - скасувати спiльний наказ Мiнiстерства економiки України, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України вiд 30.07.2009 N 789/414/709 "Про затвердження Порядку здiйснення митного оформлення iмпортних товарiв у тарi i пакувальних матерiалах".

     Рiшення Державної служби України з питань регуляторної полiтики та розвитку пiдприємництва щодо усунення порушень принципiв державної регуляторної полiтики пiдлягає виконанню у порядку, визначеному статтею 28 Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" (далi - Закон), у двомiсячний строк з дня прийняття такого рiшення.

     Виконання цього рiшення передбачає пiдготовку проекту акта про визнання таким, що втратив чиннiсть, спiльного наказу Мiнiстерства економiки України, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України вiд 30.07.2009 N 789/414/709 "Про затвердження Порядку здiйснення митного оформлення iмпортних товарiв у тарi i пакувальних матерiалах" та подання не пiзнiше одного робочого дня до закiнчення строку виконання вiдповiдного рiшення до спецiально уповноваженого органу копiї проекту акта.

     У разi невиконання рiшення спецiально уповноваженого органу про необхiднiсть усунення порушень принципiв державної регуляторної полiтики або не оскарження цього рiшення органом виконавчої влади протягом встановленого в Законi України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" строку, дiя регуляторного акта, щодо якого було прийнято вiдповiдне рiшення, зупиняється наступного дня з дня закiнчення строку виконання такого рiшення.

     Подання скарги щодо рiшення спецiально уповноваженого органу не зупиняє дiї цього рiшення.