УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Республiки Бiлорусь про дiяльнiсть прикордонних уповноважених

     Кабiнет Мiнiстрiв України i Уряд Республiки Бiлорусь (далi - Сторони),

     бажаючи сприяти подальшому розвитку добросусiдських вiдносин мiж державами,

     з метою дотримання режиму державного кордону мiж Україною i Республiкою Бiлорусь (далi - державний кордон), правопорядку на державному кордонi, а також своєчасного врегулювання iнцидентiв на державному кордонi та вирiшення iнших прикордонних питань,

     домовилися про таке:

Стаття 1

     Термiни, що вживаються в цiй Угодi, мають таке значення:

     "порушники державного кордону" - фiзичнi особи, воднi судна, повiтрянi судна й iншi транспортнi засоби, що перетнули, або тi, що намагаються перетнути державний кордон, порушуючи його режим;

     "органи охорони державного кордону" - визначенi нормативно-правовими актами держав Сторiн органи, до компетенцiї яких належить вирiшення питань охорони державного кордону та виконання мiжнародних договорiв мiж Україною i Республiкою Бiлорусь з прикордонних питань;

     "прикордоннi уповноваженi" - посадовi особи з числа офiцерiв органiв охорони державного кордону, якi призначаються вiдповiдно до законодавства держав Сторiн для вирiшення питань щодо забезпечення режиму державного кордону, а також вирiшення прикордонних iнцидентiв;

     "прикордонний iнцидент" - подiя, пов'язана з порушенням режиму державного кордону;

     "розслiдування прикордонного iнциденту" - всебiчний розгляд обставин, пов'язаних з виникненням i характером прикордонного iнциденту, який проводять прикордоннi уповноваженi з метою виявлення осiб, винних у його спричиненнi, а також урегулювання цього iнциденту;

     "прикордоннi води" - дiлянки вод рiчок, озер та iнших водоймищ, по яких проходить державний кордон;

     "пункт пропуску через державний кордон" - територiя в межах залiзничного вокзалу (станцiї), рiчкового порту, аеропорту, аеродрому, iнше спецiально обладнане мiсце, де здiйснюються прикордонний i митний контроль (або лише прикордонний контроль), а також може здiйснюватися санiтарно-карантинний, ветеринарний, фiтосанiтарний, автомобiльний контроль та iншi його види стосовно фiзичних осiб, якi перетинають державний кордон, транспортних засобiв i товарiв, якi перемiщуються через державний кордон;

     "режим державного кордону" - порядок утримання, перетину державного кордону, пропуску через державний кордон фiзичних осiб, транспортних засобiв, а також вантажу, товарiв i тварин (далi - товари), зльоту та посадки повiтряних суден пiд час здiйснення мiжнародних польотiв, заходу та перебування водних суден у частинах прикордонних вод, якi належать державам Сторiн, вирiшення прикордонних iнцидентiв, а також порядок ведення на державному кордонi господарської та iншої дiяльностi;

     "сумiжна держава" для України - Республiка Бiлорусь, для Республiки Бiлорусь - Україна;

     "експерти" - особи, залученi Головними Прикордонними Уповноваженими (прикордонними уповноваженими) для участi в робочих зустрiчах, а також одностороннiх i спiльних розслiдуваннях прикордонних iнцидентiв.

Стаття 2

     1. З метою здiйснення положень цiєї Угоди, запобiгання i врегулювання прикордонних iнцидентiв кожна з держав Сторiн створює апарат прикордонних уповноважених, що складається з:

     - Головного Прикордонного Уповноваженого;

     - заступникiв Головного Прикордонного Уповноваженого;

     - прикордонних уповноважених;

     - заступникiв прикордонних уповноважених;

     - помiчникiв прикордонних уповноважених.

     2. Головнi Прикордоннi Уповноваженi (прикордоннi уповноваженi) держав Сторiн мають право залучати експертiв.

Стаття 3

     1. Головнi Прикордоннi Уповноваженi та їх заступники призначаються вiдповiдно до нацiональних законодавств держав Сторiн.

     2. Сторони дипломатичними каналами обмiнюються iнформацiєю щодо осiб, призначених Головними Прикордонними Уповноваженими та їх заступниками, мiсць офiцiйного перебування цих осiб.

     3. Головнi Прикордоннi Уповноваженi обмiнюються iнформацiєю щодо осiб, призначених прикордонними уповноваженими, їх заступниками та помiчниками, мiсць офiцiйного перебування та дiлянки вiдповiдальностi таких осiб.

Стаття 4

     1. Заступники Головного Прикордонного Уповноваженого i заступники прикордонних уповноважених, представляючи свою державу, користуються правами i виконують обов'язки Головних Прикордонних Уповноважених (прикордонних уповноважених), заступниками яких вони є.

     2. Помiчники прикордонних уповноважених виконують доручення, що наданi прикордонними уповноваженими.

Стаття 5

     Головнi Прикордоннi Уповноваженi виконують такi функцiї:

     - забезпечують виконання мiжнародних договорiв мiж державами Сторiн з прикордонних питань;

     - оцiнюють обстановку на державному кордонi, керують дiяльнiстю прикордонних уповноважених та їх апаратiв;

     - спiльно оцiнюють стан режиму державного кордону i розглядають питання, пов'язанi з його дотриманням;

     - спiльно оцiнюють ефективнiсть функцiонування пунктiв пропуску через державний кордон i приймають рiшення в цiй галузi;

     - розглядають прикордоннi iнциденти, якi не врегульованi прикордонними уповноваженими;

     - передають на розгляд мiнiстерств закордонних справ держав Сторiн питання, пов'язанi з прикордонними iнцидентами, що не врегульованi Головними Прикордонними Уповноваженими;

     - надають сприяння у перетинi державного кордону аварiйно-рятувальним службам, направленим для лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй природного i техногенного характеру, i в iнших випадках, передбачених мiжнародними договорами мiж державами Сторiн;

     - виконують iншi функцiї, передбаченi мiжнародними договорами мiж державами Сторiн.

Стаття 6

     1. Прикордоннi уповноваженi виконують такi функцiї:

     1.1. забезпечують виконання мiжнародних договорiв мiж державами Сторiн з прикордонних питань;

     1.2. розглядають питання, пов'язанi з порушенням режиму державного кордону, проводять в межах своєї компетенцiї одностороннi та спiльнi з прикордонними уповноваженими сумiжної держави розслiдування таких прикордонних iнцидентiв:

     - обстрiл через державний кордон i його наслiдки;

     - убивство i заподiяння особам тiлесних ушкоджень внаслiдок дiй на державному кордонi;

     - виявлення товарiв, якi належать державам Сторiн, на територiї сумiжної держави;

     - викрадення, знищення або пошкодження майна на територiї сумiжної держави в результатi дiй на державному кордонi, а також iншi порушення режиму державного кордону, в результатi яких виникла необхiднiсть у вiдшкодуваннi шкоди;

     - перемiщення, руйнування або пошкодження прикордонних знакiв, якi позначають на мiсцевостi проходження державного кордону;

     - поширення або загроза поширення через державний кордон надзвичайних ситуацiй природного i техногенного характеру;

     - iншi прикордоннi iнциденти;

     1.3. оцiнюють обстановку i прогнозують можливi прикордоннi iнциденти, визначають форми i методи їхнього запобiгання, органiзовують i проводять серед жителiв держав Сторiн превентивнi заходи з дотримання правил режиму державного кордону;

     1.4. органiзовують роботу апаратiв прикордонних уповноважених i забезпечують вирiшення питань врегулювання прикордонних iнцидентiв;

     1.5. передають на розгляд Головному Прикордонному Уповноваженому питання, вирiшення яких не входить до їх компетенцiї, або тих, що стосуються дiяльностi кiлькох прикордонних уповноважених одночасно, або якi не врегульовано на рiвнi прикордонних уповноважених, або є в компетенцiї iнших державних органiв;

     1.6. забезпечують за погодженням з Головним Прикордонним Уповноваженим перетин державного кордону аварiйно-рятувальними службами, якi направленi для лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй природного i техногенного характеру;

     1.7. забезпечують у невiдкладних випадках за погодженням з Головним Прикордонним Уповноваженим надання медичної допомоги громадянам держави iншої Сторони, а також у разi потреби надають дозвiл на перевезення вказаних громадян до найближчої медичної установи на територiї своєї держави;

     1.8. ведуть листування з прикордонними уповноваженими сумiжної держави в порядку, встановленому мiжнародними договорами i нацiональними законодавствами держав Сторiн, i призначають вiдповiдальних осiб iз числа офiцерiв для прийому (передачi) кореспонденцiї прикордонних уповноважених;

     1.9. органiзовують прийом i передачу порушникiв державного кордону;

     1.10. перетинають за дозволом Головного Прикордонного Уповноваженого державний кордон з особами, якi входять до складу апарату прикордонного уповноваженого, а також особами, вказаними в статтi 2 цiєї Угоди, для зустрiчей з прикордонними уповноваженими сумiжної держави;

     1.11. виконують iншi функцiї, передбаченi мiжнародними договорами мiж державами Сторiн.

Стаття 7

     Прикордонний уповноважений держави однiєї Сторони повинен невiдкладно поiнформувати прикордонного уповноваженого сумiжної держави:

     - про спроби змiни проходження державного кордону;

     - про обстрiли через державний кордон та їх наслiдки;

     - про вбивства i заподiяння особам тяжких тiлесних ушкоджень у результатi дiй на державному кордонi;

     - про можливi конфлiктнi ситуацiї та масовi порушення громадського порядку в прикордонних районах;

     - про ознаки надзвичайного забруднення прикордонних вод, загрози виникнення епiдемiй, епiзоотiй, епiфiтотiй, пожеж та iнших стихiйних лих на прилеглiй до державного кордону територiї, а також про можливi несанкцiонованi перетини державного кордону особами, якi намагаються уникнути згаданих небезпек;

     - про припинення або обмеження руху через пункти пропуску через державний кордон, встановлення карантину в зв'язку iз захворюваннями та iншими вагомими причинами, а також про орiєнтовнi строки вiдновлення руху в таких пунктах пропуску;

     - про надзвичайнi ситуацiї природного i техногенного характеру;

     - в iнших випадках, передбачених мiжнародними договорами мiж державами Сторiн.

Стаття 8

     1. Прикордоннi уповноваженi за взаємною згодою проводять спiльнi розслiдування прикордонних iнцидентiв.

     2. Особи, зазначенi у статтi 2 цiєї Угоди, пiд час проведення спiльних розслiдувань прикордонних iнцидентiв, за погодженням з прикордонними уповноваженими держави iншої Сторони, мають право перетинати державний кордон поза встановленими пунктами пропуску.

     3. Спiльне розслiдування здiйснюється прикордонними уповноваженими вiдповiдно до мiжнародних договорiв мiж державами Сторiн i законодавства держави, на територiї якої воно проводиться.

     4. Спiльним розслiдуванням керують прикордоннi уповноваженi держави тiєї Сторони, на територiї якої воно проводиться.

     5. Результати спiльного розслiдування оформлюються протоколом, до якого додаються акт та iншi документи. Зазначений протокол складається з дотриманням правил, установлених статтею 11 цiєї Угоди.

     6. Спiльне розслiдування на мiсцi подiї не замiнює необхiдних дiї, що передбаченi нацiональними законодавствами держав Сторiн.

     7. Питання, не вирiшенi на рiвнi прикордонних уповноважених, передаються для врегулювання Головним Прикордонним Уповноваженим.

Стаття 9

     1. Робочi зустрiчi Головних Прикордонних Уповноважених i їх заступникiв, а також зустрiчi прикордонних уповноважених, їх заступникiв i помiчникiв, проводяться почергово на територiї держав Сторiн у порядку, передбаченому статтями 10 i 11 цiєї Угоди.

     2. Робочi зустрiчi Головних Прикордонних Уповноважених проводяться не рiдше одного разу на рiк.

     3. Головує на зустрiчi представник тiєї держави, на територiї якої вона проводиться.

     4. У перiод мiж зустрiчами Головних Прикордонних Уповноважених можуть проводитися зустрiчi їх заступникiв.

     5. Витрати, пов'язанi з фiнансуванням органiзацiї зустрiчей, здiйснюються за рахунок сторони, що приймає, за винятком мiжнародних транспортних витрат.

Стаття 10

     1. Робочi зустрiчi проводяться на запрошення Головного Прикордонного Уповноваженого (прикордонного уповноваженого) держави однiєї Сторони, яке надсилається не пiзнiше, нiж за мiсяць до дати їх проведення. Одночасно iз запрошенням надсилаються пропозицiї щодо порядку денного зустрiчi, часу, мiсця її проведення i складу делегацiї.

     2. Вiдповiдь на запрошення необхiдно надати в найкоротший строк. За пропозицiєю Головного Прикордонного Уповноваженого (прикордонного уповноваженого) сумiжної держави можуть бути внесенi змiни до порядку денного, часу i мiсця проведення зустрiчi.

     3. На зустрiч, що проводиться Головним Прикордонним Уповноваженим (прикордонним уповноваженим) держави однiєї Сторони, повинен прибути Головний Прикордонний Уповноважений (прикордонний уповноважений) держави iншої Сторони. Якщо це неможливо з поважних причин, Головний Прикордонний Уповноважений (прикордонний уповноважений) направляє на зустрiч свого заступника з повiдомленням Головного Прикордонного Уповноваженого (прикордонного уповноваженого) сумiжної держави не пiзнiше, нiж за 24 години до її початку.

Стаття 11

     1. За результатами робочої зустрiчi складається протокол у двох примiрниках, кожний українською та росiйською (бiлоруською) мовами. Протокол пiдписується керiвниками делегацiй.

     2. У протоколi зазначаються: час i мiсце проведення зустрiчi, її учасники, порядок денний, хiд зустрiчi та ухваленi рiшення.

     3. Рiшення, прийнятi на зустрiчi, набирають чинностi з дати пiдписання протоколу, якщо в ньому не передбачено iншого.

     4. Головнi Прикордоннi Уповноваженi (прикордоннi уповноваженi) або їх заступники своєчасно iнформують один одного про хiд виконання схвалених рiшень.

Стаття 12

     1. Прикордоннi уповноваженi протягом мiсяця з дати набрання чинностi цiєю Угодою узгоджують i визначають мiсця проведення зустрiчей, пункти обмiну службовою кореспонденцiєю, мiсця передачi осiб, свiйських тварин i майна на державному кордонi.

     2. Пункти обмiну службовою кореспонденцiєю працюють цiлодобово, включаючи вихiднi та святковi днi.

     3. Передача осiб здiйснюється прикордонними уповноваженими, їх заступниками або помiчниками зi складенням акта.

     4. Для здiйснення обмiну службовою кореспонденцiєю, приймання свiйських тварин, майна, прикордоннi уповноваженi призначають вiдповiдальних осiб та органiзовують їх роботу. Обмiн службовою кореспонденцiєю, прийом (передача) свiйських тварин та майна оформлюються актом.

Стаття 13

     1. Головний Прикордонний Уповноважений держави однiєї Сторони та його заступники пiд час виконання своїх службових обов'язкiв вiдповiдно до наданих їм повноважень можуть перетинати державний кордон на всiй його протяжностi за попереднiм погодженням з Головним Прикордонним Уповноваженим держави iншої Сторони.

     2. Прикордоннi уповноваженi держави однiєї Сторони та їх заступники пiд час виконання своїх службових обов'язкiв вiдповiдно до наданих їм повноважень можуть перетинати державний кордон у межах довiреної їм дiлянки державного кордону за попереднiм погодженням з прикордонним уповноваженим держави iншої Сторони.

Стаття 14

     Особи, зазначенi в статтi 2 цiєї Угоди, пiд час виконання службових обов'язкiв на територiї держави iншої Сторони мають право носити службову форму.

     Цим особам на територiї сумiжної держави гарантується особиста недоторканнiсть, а також недоторканнiсть транспортних засобiв та засобiв зв'язку, службових документiв i майна, необхiдних для виконання ними своїх обов'язкiв.

Стаття 15

     У разi загрози виникнення поблизу державного кордону надзвичайних ситуацiй природного i техногенного характеру, у тому числi пожеж, повеней, забруднення навколишнього середовища тощо, Головний Прикордонний Уповноважений (прикордоннi уповноваженi) держави однiєї Сторони можуть звернутися з проханням про допомогу до Головного Прикордонного Уповноваженого (прикордонних уповноважених) держави iншої Сторони.

Стаття 16

     Особи, якi ненавмисно перетнули державний кордон i були затриманi на територiї сумiжної держави, пiсля пiдтвердження факту ненавмисного перетинання державного кордону за результатами проведення спiльного розслiдування повиннi бути негайно переданi прикордонному уповноваженому держави тiєї Сторони, з територiї якої вони прибули.

Стаття 17

     1. Прикордоннi уповноваженi вживають заходiв щодо запобiгання незаконним перетинам державного кордону та iншим дiям, що завдають шкоди сумiжнiй державi, й iнформують один одного про вжиття таких заходiв.

     2. Особа, яка незаконно перетнула державний кордон i затримана на пiдставi рiшення органiв охорони державного кордону держави однiєї Сторони, передається вiдповiдним органам охорони державного кордону держави iншої Сторони. Сторонi, що приймає, мають надаватися докази факту порушення державного кордону цiєю особою. Така особа повинна бути передана не пiзнiше 24-ї години з моменту отримання повiдомлення про передачу. Сторонi, що приймає, передаються також особистi речi, якi ця особа мала при собi пiд час затримання.

     3. Особа, зазначена в пунктi 2 цiєї статтi, не передається, якщо:

     - є громадянином держави Сторони, яка його затримала;

     - вчинила дiї, що квалiфiкуються як кримiнальне правопорушення (злочинне дiяння) на територiї держави, органом охорони державного кордону якої її затримано;

     - подала заяву про надання статусу бiженця або про надання тимчасового (додаткового) захисту.

     4. У разi прийняття органами охорони державного кордону, що затримали особу, вказану в пунктi 2 цiєї статтi, рiшення про необхiднiсть додаткового з'ясування обставин її перебування на територiї своєї держави, такi органи мають право затримати зазначену особу на час, визначений нацiональними законодавствами держав Сторiн для з'ясування таких обставин.

     5. Якщо особа, зазначена в пунктi 2 цiєї статтi, не була передана сумiжнiй державi з причин, викладених у пунктi 3 цiєї статтi, або якщо негайну передачу особи провести неможливо внаслiдок iнших причин, про це повiдомляється прикордонний уповноважений держави iншої Сторони.

Стаття 18

     Прикордоннi уповноваженi на основi правил повернення свiйських тварин, встановлених вiдповiдними органами держав Сторiн, органiзовують їх передачу.

Стаття 19

     1. Ця Угода набирає чинностi через тридцять днiв з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повiдомлення про завершення Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набрання нею чинностi.

     2. Ця Угода дiє до набрання чинностi договором про режим державного кордону мiж Україною i Республiкою Бiлорусь або до закiнчення шести мiсяцiв з дати отримання дипломатичними каналами однiєю iз Сторiн письмового повiдомлення про намiри iншої Сторони припинити її дiю.

     3. До цiєї Угоди за взаємною домовленiстю Сторiн можуть вноситися змiни та (або) доповнення, якi є її невiд'ємною частиною, оформлюються окремими протоколами i набирають чинностi в порядку, передбаченому в пунктi 1 цiєї статтi.

     Учинено в м. Києвi 4 травня 2015 року в двох примiрниках, кожний українською i росiйською мовами, при цьому всi тексти мають однакову юридичну силу.

За Кабiнет Мiнiстрiв України

За Уряд Республiки Бiлорусь