УГОДА
мiж Урядом України та Урядом Малайзiї про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи
Уряд України i Уряд Малайзiї,
бажаючи укласти Угоду про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, на яких поширюється дiя Угоди
Дiя цiєї Угоди поширюється на осiб, якi є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється дiя Угоди
1. Дiя цiєї Угоди поширюється на податки на доходи, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їхнього стягнення.
2. Податками на доходи вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу або з елементiв доходу, у тому числi податки на доходи вiд вiдчуження рухомого чи нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами.
3. Податками, на якi поширюється дiя цiєї Угоди, зокрема є:
a) в Українi:
(i) податок на доходи фiзичних осiб; i
(ii) податок на прибуток пiдприємств;
(далi - "український податок");
b) в Малайзiї:
(i) податок на прибуток; i
(ii) податок на прибуток з нафтодобувних компанiй;
(далi - "малазiйський податок").
4. Дiя цiєї Угоди поширюється також на будь-якi iдентичнi або значним чином подiбнi податки, якi стягуються пiсля дати пiдписання цiєї Угоди, на додаток до iснуючих податкiв або замiсть них. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їхнiх податкових законодавствах.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Угоди, якщо iз контексту не випливає iнше:
a) термiн "Україна" у разi використання в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, у тому числi будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначена або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна та надр, та їхнiх природних ресурсiв;
b) термiн "Малайзiя" означає територiю Федерацiї Малайзiї, територiальнi води Малайзiї та морське дно та надра територiальних вод, та повiтряний простiр над такою територiєю, та включає будь-яку територiю, яка тягнеться за межами територiальних вод Малайзiї, та морське дно та надра будь-якої такої територiї, яка визначена, або може бути в подальшому визначена згiдно законодавства Малайзiї та вiдповiдно до мiжнародного права, як територiя, в межах якої Малайзiя має соверенi права або юрисдикцiю з метою дослiдження або використання природних ресурсiв, або iснування або не iснування;
c) термiни "Держава", "Договiрна Держава" i "iнша Договiрна Держава" означають, залежно вiд контексту, Україну або Малайзiю;
d) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб;
e) термiн "компанiя" означає будь-яку юридичну особу чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа;
f) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство iншої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом iншої Договiрної Держави;
g) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
(ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержує свiй статус як такий згiдно з чинним законодавством Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в iншiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає:
(i) у випадку України, Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника;
(ii) у випадку Малайзiї, Мiнiстр фiнансiв, або його повноважного представника;
(j) термiн "орган, створений вiдповiдно до закону" означає будь-який малайзiйський орган влади або орган, заснований вiдповiдно до закону, для того щоб виконувати функцiї Уряду, як визначено у законодавствi.
2. Пiд час застосування у будь-який час цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в нiй, має те значення, яке надається йому на той момент законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Угоди, якщо з контексту не випливає iнше, будь-яке значення такого термiна, яке надається йому за чинним податковим законодавством цiєї Держави, превалює над значенням, що надається термiну за iншими законами цiєї Держави.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю, а також включає цю Державу, будь-яку її адмiнiстративно-територiальну одиницю, мiсцевий орган влади або її орган, заснований вiдповiдно до закону.
2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається згiдно з такими правилами:
(a) вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, де вона має мiсце постiйного проживання; якщо вона має мiсце постiйного проживання в обох Державах, вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, де вона має тiснiшi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
(b) якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має мiсця постiйного проживання в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
(c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;
(d) якщо вона є нацiональною особою обох Держав або не є нацiональною особою жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання за взаємною згодою.
3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання за взаємною згодою.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2.Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
(a) мiсце управлiння;
(b) фiлiал;
(c) офiс;
(d) фабрику;
(e) майстерню;
(f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр чи будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв; та
(g) склад або iнше примiщення, що використовується як торговельна точка.
3. Термiн "постiйне представництво" також охоплює будiвельний майданчик, будiвельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову дiяльнiсть, але якщо тiльки тривалiсть робiт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи дiяльнiстю, перевищує 12 мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:
(a) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або доставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
(b) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або доставки;
(c) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
(d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
(e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
(f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6, дiє в однiй з Держав вiд iменi пiдприємства iншої Держави, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в першiй згаданiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа виконує для пiдприємства, якщо особа:
(a) має i звичайно використовує у першiй згаданiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства за винятком, якщо дiяльнiсть такої особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не може перетворити це постiйне мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту; або
(b) не має таких повноважень, але звичайно утримує у першiй згаданiй Державi запас товарiв або виробiв, з якого вона здiйснює регулярнi поставки товарiв або виробiв вiд iменi пiдприємства.
6. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в iншiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що такi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю або майже повнiстю вiд iменi цього пiдприємства i якщо мiж цим пiдприємством i агентом в їхнiх комерцiйних i фiнансових зв'язках iснують або встановлюються умови, якi вiдрiзняються вiд тих, якi могли б iснувати мiж незалежними пiдприємствами, вiн не вважатиметься агентом з незалежним статусом у значеннi цього пункту.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом iншої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi (через постiйне представництво чи будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво iншої.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (у тому числi дохiд вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн у будь-якому випадку включає майно, що доповнює нерухоме майно, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствах, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, мiнеральних джерел та iнших природних ресурсiв; морськi, рiчковi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 застосовуються до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для надання незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як зазначено вище, прибуток пiдприємства може бути оподаткований в iншiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву приписується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, що здiйснює таку саму або аналогiчну дiяльнiсть у таких самих або аналогiчних умовах, i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. Пiд час визначення прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей пiдприємницької дiяльностi постiйного представництва, у тому числi управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Однак такi вiднiмання витрат не дозволяються стосовно будь-яких сум, якщо такi є, що сплачуються (i не пов'язанi з вiдшкодуванням фактичних витрат) постiйним представництвом головному офiсу пiдприємства чи будь-якому з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорар або iншi подiбнi виплати за використання виключних або iнших прав, або як комiсiйнi за наданi окремi послуги або за управлiння, чи, за винятком банкiвських установ, як проценти за позику, надану постiйному представництву. Таким самим чином пiд час визначення прибутку постiйного представництва не враховуються суми, що сплачуються (i не пов'язанi з вiдшкодуванням фактичних витрат) постiйному представництву головним офiсом пiдприємства чи будь-яким з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорари або iншi подiбнi виплати за використання виключних або iнших прав, або як комiсiйнi за окремi послуги або за управлiння, або, за винятком банкiвських установ, як проценти за позику, надану головному офiсу пiдприємства чи будь-якому з його iнших пiдроздiлiв.
4. Якщо iнформацiя, якою володiють компетентнi органи, є недостатньою для того, щоб визначити прибуток, який належить постiйному представництву пiдприємства, то нiщо в цiй статтi не впливає на застосування будь-якого закону цiєї Держави, пов'язаного з визначенням обов'язкової сплати податкiв особи, застосовуючи свободу вибору або здiйснення оцiнки компетентним органом, який визначає, яке законодавство буде застосовуватись настiльки, наскiльки володiє iнформацiєю компетентний орган, вiдповiдно до положень цiєї статтi.
5. Настiльки наскiльки в Договiрнiй Державi визначення прибутку, що приписується постiйному представництву, на основi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства мiж його рiзними пiдроздiлами, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 не перешкоджатиме цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого пропорцiйного розподiлу, як це диктується практикою; прийнятий спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
6. Нiякий прибуток не приписується постiйному представництву на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
7. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що приписується постiйному представництву, визначається щороку одним i тим самим методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.
8. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не зачiпатимуться положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Морський та повiтряний транспорт
1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
(a) дохiд вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу; та
(b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (у тому числi трейлерiв i супутнього устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв, де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
3. Положення пункту 1 також застосовуються до частини прибуткiв вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден, отриманих пiдприємством Договiрної Держави через участь у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. Якщо
(a) пiдприємство Договiрної Держави безпосередньо або опосередковано бере участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства iншої Договiрної Держави, або
(b) однi й тi самi особи безпосередньо чи опосередковано беруть участь в управлiннi, контролi, або капiталi пiдприємства Договiрної Держави i пiдприємства iншої Договiрної Держави i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який за вiдсутностi таких умов мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. Якщо Договiрна Держава включає до прибуткiв пiдприємства цiєї Держави i, вiдповiдно, оподатковує прибутки, за якими пiдприємство iншої Договiрної Держави було оподатковано в цiй iншiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця iнша Держава повинна зробити вiдповiдну поправку в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв, коли ця iнша Держава вважає поправку обґрунтованою. Пiд час визначення такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав мають консультуватися один з одним у разi потреби.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивiдендiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 5 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв, якщо фактичним власником дивiдендiв є компанiя (яка не є товариством), яка володiє безпосередньо принаймнi 20 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;
b) 15 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.
Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанiї, з якого виплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" у разi використання в цiй статтi означає дохiд вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохiд вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому самому оподаткуванню, як дохiд вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа - фактичний власник дивiдендiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з такими постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 15.
5. Якщо компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з iншої Договiрної Держави, ця iнша Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї iншої Держави або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з постiйним представництвом або постiйною базою, розташованими в цiй iншiй Державi, або стягувати з нерозподiленого прибутку податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюється у такiй iншiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв.
3. Не зважаючи на положення пункту 2, Уряд Договiрної Держави звiльняється вiд оподаткування в iншiй Договiрнiй Державi стосовно процентiв, отриманих Урядом вiд цiєї iншої Держави.
4. Для цiлей пункту 3, термiн "Уряд":
(a) у випадку України означає Уряд України та включає:
(i) мiсцевi органи виконавчої влади влади;
(ii) органи, створенi вiдповiдно до закону, за умови, що компетентнi органи влади Договiрних Держав час вiд часу будуть обмiнюватись списками таких органiв;
(iii) Нацiональний Банк України;
(iv) Державний Експортно-Iмпортний Банк України;
(v) установи, дiяльнiсть яких повнiстю контролюється Урядом України, якi можуть узгоджуватись час вiд часу мiж компетентними органами влади Договiрних Держав.
(b) у випадку Малайзiї означає Уряд Малайзiї та включає:
(i) Уряди штатiв;
(ii) мiсцевi органи влади;
(iii) органи, створенi вiдповiдно до закону, за умови, що компетентнi органи влади Договiрних Держав будуть час вiд часу обмiнюватись списками таких органiв;
(iv) банк Негара Малайзiї;
(v) Експортно-iмпортний Банк Малайзiї Берхад (EXIM Банк);
(vi) установи, дiяльнiсть яких повнiстю контролюється Урядом Малайзiї, якi можуть узгоджуватись час вiд часу мiж компетентними органами влади Договiрних Держав.
5. Термiн "проценти" у разi використання в цiй статтi означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, дохiд вiд урядових цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, у тому числi премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафнi санкцiї за несвоєчаснi платежi не вважаються процентами для цiлей цiєї статтi.
6. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, справдi пов'язана з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 15.
7. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво чи постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
8. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою - фактичним власником процентiв, за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
9. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргової вимоги, стосовно якої сплачуються проценти, було одержання переваг цiєї статтi шляхом такого створення або передачi.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Однак такi роялтi можуть також бути оподаткованi у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 8 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi.
3. Термiн "роялтi" у разi використання в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, в тому числi комп'ютернi програми, iншi записи на носiях iнформацiї, вiдео- або аудiо касети, кiнематографiчнi фiльми, та фiльми або плiвки, що використовуються для телебачення чи радiомовлення, будь-яким патентом, торговою маркою, дизайном, або моделлю, планом, таємною формулою або процесом, або за користування чи надання права на користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю (ноу-хау), щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа - фактичний власник роялтi, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 15, залежно вiд обставин.
5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати зi сплати цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою iншою особою сума роялтi, яка стосується використання, права використання або iнформацiї, у зв'язку з якими вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i особою - фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 13
Винагорода за надання технiчних послуг
1. Винагорода за надання технiчних послуг, яка виникає у Договiрнiй Державi та сплачується резиденту iншої Договiрної Держави може бути оподаткована у цiй iншiй Державi.
2. Однак, така винагорода за надання технiчних послуг може також бути оподаткована у Договiрнiй Державi, в якiй вона виникає, та вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник винагороди за надання технiчних послуг є резидентом iншої Договiрної Держави, то податок, який стягується таким чином, не повинен перевищувати 8 вiдсоткiв вiд валової суми винагороди за надання технiчних послуг.
3. Термiн "винагорода за надання технiчних послуг", у разi використання в цiй статтi, означає платежi будь-якого виду будь-якiй особi, окрiм особи, яка наймає працiвникiв, яка робить цi платежi, як вiдшкодування за надання будь-яких технiчних, адмiнiстративних або консультативних послуг.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа-фактичний власник винагород за надання технiчних послуг, яка є резидентом Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникає винагорода за надання технiчних послуг, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i винагорода за надання технiчних послуг дiйсно пов'язана з цим постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 та статтi 15 залежно вiд обставин.
5. Вважається, що винагорода за надання технiчних послуг виникає у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує винагороду за надання технiчних послуг, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави, чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити винагороду за надання технiчних послуг, i витрати по сплатi цiєї винагороди за надання технiчних послуг несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається що така винагорода за надання технiчних послуг виникає у Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума винагород за надання технiчних послуг, перевищує з будь-яких причин, суму, яка була б узгоджена мiж платником та особою-фактичним власником за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
Стаття 14
Доходи вiд вiдчуження майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, яке згадується у статтi 6 i яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження акцiй або долi участi в компанiї, якi отримують бiльше нiж 50 вiдсоткiв їхньої вартостi безпосередньо або опосередковано вiд нерухомого майна, розташованого в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формує частину майна постiйного представництва компанiї, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, що знаходиться в розпорядженнi резидента Договiрної Держави в iншiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
Стаття 15
Незалежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статтi 13 дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi крiм наведених нижче випадкiв, коли такий дохiд може також оподатковуватися в iншiй Договiрнiй Державi:
(a) якщо вiн володiє постiйною базою, що використовується ним в iншiй Договiрнiй Державi з метою здiйснення своєї дiяльностi. У такому випадку, тiльки та частина доходу, якого вiдноситься до цiєї постiйної бази, може оподатковуватись в цiй iншiй Договiрнiй Державi; або
(b) якщо його перебування в iншiй Договiрнiй Державi становить або перевищує у сукупностi 183 днi у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується протягом вiдповiдного фiнансового року. У такому випадку, тiльки та частина доходу, яка отримується вiд його дiяльностi у цiй iншiй Державi, може бути оподаткована у цiй iншiй Державi.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 16
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 17, 19, 20, 21 та 22 платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку iз цим, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в iншiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в iншiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується протягом вiдповiдного фiнансового року;
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом iншої Держави; та
c) витрати зi сплати винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в iншiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, пiдприємством Договiрної Держави, може бути оподатковано в цiй Державi.
Стаття 17
Директорськi гонорари
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
Стаття 18
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 15 i 16, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави як артистом, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Якщо дохiд вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної артистом або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому артисту чи спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може, незалежно вiд положень статей 7, 15 i 16, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста чи спортсмена.
3. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються до винагород або прибуткiв, отриманих вiд дiяльностi, яка здiйснюється в Договiрнiй Державi, якщо вiзит до цiєї Держави здiйснюється в цiлому або частково за рахунок державних коштiв iншої Договiрної Держави, адмiнiстративно-територiальної одиницi, мiсцевого органу влади або органу, заснованого вiдповiдно до закону. В такому випадку, винагорода або прибутки оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є артист або спортсмен.
Стаття 19
Пенсiї та ануїтети
1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 20 пенсiї та iншi подiбнi винагороди та ануїтети, що сплачуються як вiдшкодування за роботу в минулому резиденту Договiрної Держави, оподатковуються тiльки в цiй Державi.
2. Термiн "ануїтет" означає встановлену суму, сплачувану перiодично в установлений час фiзичнiй особi протягом її життя або визначеного чи встановленого промiжку часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної та повної компенсацiї грошима або вiдповiдно до вартостi грошей.
Стаття 20
Державна служба
1. (a) Заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода, iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевими органами влади або органом, заснованим вiдповiдно до закону, будь-якiй фiзичнiй особi за послуги, наданi для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади, або органу заснованому вiдповiдно до закону, оподатковується тiльки в цiй Державi;
b) Однак, така заробiтна плата, платня або iнша подiбна винагорода оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються у цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою надання послуг.
2. (a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади, або органом, заснованим вiдповiдно до закону, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за послуги, що надаються для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади, або органу, заснованому вiдповiдно до закону оподатковується тiльки в цiй Державi;
(b) Однак, така пенсiя оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом або нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 16, 17, 18 i 19 застосовуються до заробiтної плати, платнi та iншої подiбної винагороди та пенсiй стосовно послуг, що надаються у зв'язку зi здiйсненням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади, або органом заснованим вiдповiдно до закону.
Стаття 21
Студенти
Платежi, одержуванi з метою оплати проживання, навчання або професiйної пiдготовки студентом, стажистом або практикантом, який є чи був безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентом iншої Договiрної Держави i перебуває в першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не оподатковуються в цiй Державi за умови, що такi платежi здiйснюються iз джерел, якi знаходяться за межами цiєї Держави.
Стаття 22
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їхнього виникнення, про якi не йде мова у попереднiх статтях цiєї Угоди, оподатковуються тiльки в цiй Державi.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану в нiй постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано дохiд, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, залежно вiд обставин.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, види доходiв резидента Договiрної Держави, якi не розглядаються в попереднiх статтях цiєї Угоди i якi виникають в iншiй Договiрнiй Державi, можуть також бути оподаткованi в цiй iншiй Державi.
Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. Усунення подвiйного оподаткування вiдбувається у таких випадках:
(i) У випадку України:
(a) коли резидент України отримує дохiд, який вiдповiдно до положень цiєї Угоди, може бути оподаткований в Малайзiї, Україна дозволяє як вирахування з податку на дохiд цього резидента, суми, рiвної податку на прибуток, сплаченого в Малайзiї.
Проте, цi вирахування у будь-якому випадку не повиннi перевищувати ту частину податку з доходу, розраховану до надання вирахування стосовно доходу, який може обкладатись податком в Малайзiї; та
(b) Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Угоди дохiд, отриманий резидентом України звiльнено вiд оподаткування в Українi, Україна може, проте, пiд час нарахування суми податку на залишок доходу такого резидента, взяти до уваги звiльнений вiд податку дохiд.
(ii) У випадку Малайзiї:
Вiдповiдно до законодавства Малайзiї стосовно знижки у виглядi кредиту замiсть оподаткування в Малайзiї податку, сплаченого в будь-якiй iншiй Державi, нiж Малайзiя, український податок, сплачений вiдповiдно до законодавства України та згiдно з цiєю Угодою резидентом Малайзiї стосовно доходу, одержаного з України, враховується у виглядi кредиту замiсть малайзiйського податку, який сплачується залежно вiд такого доходу. Якщо такий дохiд є дивiдендами, якi сплачуються компанiєю, яка є резидентом України компанiї, яка є резидентом Малайзiї, i яка володiє не менше нiж 10 вiдсоткiв акцiй компанiї, якiй виплачуються дивiденди, кредит береться з розрахунку українського податку, сплаченого цiєю компанiєю по вiдношенню до доходу, з якого сплачуються дивiденди. Проте, кредит не перевищуватиме тiєї частини малайзiйського податку, розрахованого до надання кредиту, який вiдноситься для такого виду доходу.
2. Для цiлей пiдпункту 1(ii) цiєї статтi, податок на прибуток, сплачений в Малайзiї резидентом України вважатиметься таким, що включатиме будь-яку суму податку, яка була б сплачена як малайзiйський податок для будь-якого року, але для звiльнення або зменшення податку, для цього року або будь-якої частини в результатi застосування положень:
(a) Закону "Про податок на прибуток" 1967 року;
(b) Закону "Про стимулювання iнвестування" 1986 року; та
(c) будь-яких iнших положень, якi потiм можуть надавати звiльнення або зменшення податку, якi узгодженi компетентними органами Договiрних Держав.
Тiєю мiрою, якою таке звiльнення або зменшення надається прибуткам вiд промислової, виробничої дiяльностi, сiльського господарства, рибальства або туризму (у тому числi ресторанiв та готелiв), при умовi, що дiяльнiсть здiйснюється у Договiрнiй Державi.
Положення цього пункту застосовуються лише протягом перiоду дванадцяти рокiв, починаючи з першого сiчня року, наступного за роком, в якому Угода набуває чинностi. Цей перiод може бути подовжено за взаємною згодою компетентних органiв влади.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягають в iншiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних iз оподаткуванням вимог, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування, або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї iншої Держави за тих самих обставин, зокрема стосовно перебування є або можуть пiдлягати.
2. Оподаткування постiйного пiдприємства, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй iншiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї iншої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй iншiй Державi. Цi положення не будуть розтлумаченi, як вимога Договiрної Держави надавати резидентам iншої Договiрної Держави будь-якi особистi дозволи, пiльги та зменшення для податкових цiлей за рахунок громадського статусу або сiмейної вiдповiдальностi, якi надаються власним резидентам.
3. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється безпосередньо чи опосередковано одним або кiлькома резидентами iншої Договiрної Держави, не пiдлягають в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або їм не пред'являються будь-якi пов'язанi з оподаткуванням вимоги, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування i пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
4. Положення цiєї статтi застосовуються до податкiв, якi охоплюються цiєю Угодою.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що в результатi дiй однiєї чи обох Договiрних Держав вона пiддається чи пiддаватиметься оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Угоди, вона може, незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, передати свою справу до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Ця справа повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, яке не вiдповiдає положенням цiєї Угоди.
2. Компетентний орган намагатиметься, якщо вважатиме заперечення обґрунтованим i якщо сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити справу за взаємною згодою з компетентним органом iншої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Угодi. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень у часi, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться вирiшити за взаємною згодою будь-якi суперечки або спiрнi питання щодо тлумачення або застосування Угоди. Вони можуть також консультуватися, з метою усунення подвiйного оподаткування, у випадках, не передбачених цiєю Угодою.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть контактувати один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, яка є значимою для виконання положень цiєї Конвенцiї або адмiнiстрування чи виконання нацiональних законiв, що стосуються податкiв будь-якого виду та визначення, якi стягуються вiд iменi Договiрних Держав або їхнiх адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади тiєю мiрою, якою оподаткування, згiдно з такими законами, не суперечить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтями 1 та 2.
2. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою вiдповiдно до пункту 1, вважається конфiденцiйною так само, як i iнформацiя, одержана вiдповiдно до нацiонального законодавства цiєї Держави, вона може розкриватися тiльки особам або органам влади (у тому числi судам i адмiнiстративним органам), якi займаються нарахуванням або збором, примусовим стягненням податкiв, зазначених у пунктi 1, або судовим розслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно таких податкiв, або наглядом за вищенаведеним. Такi особи або органи використовують iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю пiд час вiдкритого судового засiдання або в текстi судових рiшень.
3. У жодному разi положення пунктiв 1 та 2 не слiд тлумачити як такi, що покладають на Договiрнi Держави зобов'язання:
a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству та адмiнiстративнiй практицi однiєї або iншої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в межах звичайного процесу адмiнiстрування в однiй або iншiй Договiрнiй Державi;
c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики.
4. Якщо iнформацiя запитується Договiрною Державою вiдповiдно до цiєї статтi, iнша Договiрна Держава для отримання iнформацiї, стосовно якої здiйснено запит, повинна застосувати всi свої заходи зi збору iнформацiї навiть якщо ця iнша Держава може не потребувати такої iнформацiї для своїх власних податкових цiлей. На зобов'язання, викладене у попередньому реченнi, поширюються обмеження, зазначенi у пунктi 3, але у жодному разi такi обмеження не можуть тлумачитися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовити у наданнi iнформацiї виключно на пiдставi того, що вона не має нацiонального iнтересу щодо такої iнформацiї.
5. У жодному разi положення пункту 3 не повиннi тлумачитися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовляти у наданнi iнформацiї виключно на пiдставi того, що iнформацiя належить банку, iншiй фiнансовiй установi, призначенiй особi (номiнальному власнику) або особi, що дiє як агент або довiрена особа, або тому, що вона стосується майнових часток в особi.
Стаття 27
Спiвробiтники дипломатичних представництв i
консульських установ
Нiщо в цiй Угодi не зачiпає податкових привiлеїв спiвробiтникiв дипломатичних представництв або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права чи положеннями спецiальних угод.
Стаття 28
Набрання чинностi
Договiрнi Держави повиннi письмово повiдомити одна одну дипломатичними каналами про завершення всiх внутрiшньодержавних процедур необхiдних для набуття Угодою чинностi. Ця Угода набуває чинностi з дати отримання останнього письмового повiдомлення, i її положення застосовуються:
(a) в Українi:
(i) стосовно податкiв, утриманих у джерела щодо сум, якi виплаченi на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком набрання Угодою чинностi;
(ii) стосовно iнших податкiв, якi стягуються пiд час податкового року, що починається на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком набрання Угодою чинностi;
(b) в Малайзiї:
(i) стосовно малайзiйського податку, що пiдлягає стягненню кожного податкового року, що починається на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком набрання Угодою чинностi.
Стаття 29
Термiн дiї та припинення
Ця Угода укладається на невизначений строк, але будь-яка Договiрна Держава може припинити дiю цiєї Угоди, шляхом направлення дипломатичними каналами письмового повiдомлення про свiй намiр припинити її дiю на або перед останнiм днем червня будь-якого календарного року, що настає по закiнченню п'яти рокiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою.
У такому разi чиннiсть Угоди буде припинено:
(a) в Українi:
(i) стосовно податкiв, утриманих у джерела на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком надання повiдомлення про припинення дiї;
(ii) стосовно iнших податкiв за податковий рiк, що починаються на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком надання повiдомлення про припинення дiї;
b) в Малайзiї:
(i) стосовно малайзiйського податку, що пiдлягає стягненню кожного податкового року, що починається на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком надання повiдомлення про припинення дiї.
На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, належним чином на те уповноваженi їхнiми вiдповiдними Урядами, пiдписали цю Угоду.
Вчинено в м. __________ "___" ____________ 201_ р. в двох примiрниках, кожний українською, малайзiйською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення та застосування положень цiєї Угоди переважну силу матиме текст, викладений англiйською мовою.
За Уряд України | За Уряд Малайзiї |
Протокол
Пiд час пiдписання Угоди мiж Урядом України та Урядом Малайзiї про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи, нижчепiдписанi погодились щодо таких положень, якi є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.
1. Стосовно статтi 1:
У випадку Малайзiї положення цiєї Угоди не застосовуються до осiб, що здiйснюють офшорну пiдприємницьку дiяльнiсть згiдно Закону про оподаткування пiдприємницької дiяльностi в Лабуанi вiд 1990. Термiн "пiдприємницька дiяльнiсть в Лабуанi" означає пiдприємницьку дiяльнiсть в Лабуанi, як це визначено згiдно пiдпункту 2(1) Закону про оподаткування пiдприємницької дiяльностi в Лабуанi вiд 1990.
При умовi, що положення цiєї Угоди застосовуються до Лабуанiвської компанiї, яка здiйснила безповоротний перехiд на режим оподаткування згiдно Закону про податок на дохiд вiд 1967 року. Такий безповоротний перехiд має бути пiдтверджений компетентним органом Малайзiї.
На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, належним чином на те уповноваженi їхнiми вiдповiдними Урядами, пiдписали цей Протокол.
Вчинено в м. м. __________ "___" ____________ 201_ р. в двох примiрниках, кожний українською, малайзiйською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення та застосування положень цього Протоколу переважну силу матиме текст, викладений англiйською мовою.
За Уряд України | За Уряд Малайзiї |