УГОДА

про сприяння та взаємний захист iнвестицiй мiж Урядом України та Урядом Держави Катар

     Уряд України та Уряд Держави Катар (далi - "Договiрнi Сторони");

     бажаючи посилити економiчне спiвробiтництво для взаємної вигоди обох держав,

     маючи намiр створити i пiдтримувати сприятливi умови для здiйснення iнвестицiй iнвесторами однiєї Договiрної Сторони на територiї держави iншої Договiрної Сторони,

     визнаючи необхiднiсть заохочувати та захищати цi iнвестицiї з метою сприяння економiчному процвiтанню держав обох Договiрних Сторiн,

     погоджуючись, що справедливий i рiвноправний режим iнвестицiй є бажаним для пiдтримання стабiльних умов здiйснення iнвестицiй i максимально ефективного використання економiчних ресурсiв,

     домовились про таке:

Стаття 1
Визначення

     Для цiлей цiєї Угоди i якщо не встановлено iнше, наступнi слова та термiни мають вiдповiднi значення:

     1. Термiн "iнвестор" означає будь-яку фiзичну або юридичну особу однiєї з Договiрних Сторiн:

     a) термiн "фiзичнi особи" означає у вiдношеннi до будь-якої з Договiрних Сторiн будь-яку фiзичну особу, яка є громадянином України або Держави Катар.

     b) термiн "юридична особа" означає у вiдношеннi до будь-якої з Договiрних Сторiн будь-яку юридичну особу, в тому числi пiдприємства, установи, корпорацiї, фiрми та бiзнес-асоцiацiї, що заснована, зареєстрована або створена вiдповiдно до законодавства держави цiєї Договiрної Сторони та знаходиться на територiї тiєї ж держави, з метою або без мети отримання прибутку та незалежно, знаходиться вона в приватнiй чи державнiй власностi або пiд контролем;

     Примiтка: при цьому, юридичнi особи включають уряди, офiцiйнi установи, органи влади, незалежнi фонди, трасти та органiзацiї, створенi або органiзованi згiдно з вiдповiдним законодавством держав Договiрних Сторiн або третьої сторони, у якiй iнвестор зазначений вище здiйснює ефективний контроль.

     2. Термiн "iнвестицiї" означає будь-який вид активiв, iнвестованих iнвестором однiєї Договiрної Сторони на територiї держави iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до законодавства останньої Договiрної Сторони, та, зокрема, але не виключно, включає:

     a) рухоме та нерухоме майно, як i будь-якi iншi права власностi, такi як сервiтути, гарантiї, iпотека, порука та подiбнi права;

     b) частки, акцiї, борговi зобов'язання юридичної особи або будь-якi iншi аналогiчнi форми участi в юридичнiй особi;

     c) права (вимоги) стосовно грошей або будь-якого виконання зобов'язань згiдно з контрактом, що має економiчну цiннiсть;

     d) права iнтелектуальної та промислової власностi, такi як авторськi права, товарнi знаки, патенти, технiчнi процеси, ноу-хау i гудвiл;

     e) будь-якi права економiчного характеру, наданi згiдно з законом або договором, такi як концесiї на розвiдку, розробку, видобутку та використання природних ресурсiв.

     3. Термiн "доходи" означає доходи вiд iнвестицiй та грошовi суми, одержанi вiд iнвестицiй та зокрема, хоча не виключно включатимуть, прибуток, дивiденди, вiдсотки, прирiст капiталу, роялтi та винагороди.

     4. Термiн "вiльно використовувана валюта" означає вiльно конвертовану валюту для здiйснення платежiв по мiжнародних транзакцiях вiдповiдно до класифiкацiї Мiжнародного валютного фонду.

     5. "Територiя" означає:

     a) стосовно України - сухопутну територiю, територiальнi води та повiтряний простiр над ними, виключну економiчну зону та континентальний шельф за межами територiальних вод, над якими вона здiйснює сувереннi права та юрисдикцiю;

     b) стосовно Держави Катар - земля, внутрiшнi та територiальнi води Держави Катар i їх дно та надра, а також повiтряний простiр над ними, та виключна економiчна зона i континентальний шельф, у вiдношеннi яких Держава Катар здiйснює свої сувереннi права та юрисдикцiю вiдповiдно до норм мiжнародного права та нацiонального законодавства.

     6. Термiн "законодавство Договiрних Сторiн" означає закони та нормативно-правовi акти України та Держави Катар.

     7. Будь-яка змiна форми, у якiй активи iнвестуються або реiнвестуються, не впливає на їх квалiфiкацiю як iнвестицiй за умови, що така змiна не суперечить положенням цiєї Угоди та законодавству держави Договiрної Сторони, на територiї якої здiйснюються iнвестицiї.

Стаття 2
Сфера застосування Угоди

     Ця Угода застосовується до всiх iнвесторiв та iнвестицiй, здiйснених iнвесторами будь-якої Договiрної Сторони на територiї держави iншої Договiрної Сторони, що визнанi такими вiдповiдно до її законодавства, iнвестованi до чи пiсля набрання чинностi цiєю Угодою, але не застосовуються до будь-яких спорiв, що виникли до набрання чинностi цiєю Угодою.

Стаття 3
Сприяння та захист iнвестицiй

     1. Кожна Договiрна Сторона, наскiльки це можливо, заохочує та створює сприятливi умови для iнвесторiв iншої Договiрної Сторони, для здiйснення ними iнвестицiй на її територiї, i допускає такi iнвестицiї вiдповiдно до свого законодавства.

     2. У разi допуску Договiрною Стороною iнвестицiї на свою територiю, вiдповiдно до свого законодавства, вона надає дозволи у зв'язку з такими iнвестицiями, а також у зв'язку iз дотриманням лiцензiйних угод i контрактiв про технiчну, комерцiйну або адмiнiстративну допомогу. Кожна Договiрна Сторона, вiдповiдно до свого законодавства, у разi необхiдностi, прагнутиме видати необхiднi дозволи, стосовно дiяльностi консультантiв - та iнших квалiфiкованих осiб, що мають iноземне громадянство.

     3. Iнвестицiям, здiйсненим iнвесторами будь-якої Договiрної Сторони, у будь-який час надається справедливий та рiвноправний режим, а також їм надається повний захист та безпека на територiї iншої Договiрної Сторони.

     4. Жодна Договiрна Сторона не перешкоджатиме шляхом здiйснення необґрунтованих або дискримiнацiйних заходiв здiйсненню, управлiнню, утриманню, використанню, володiнню або розпорядженню iнвестицiями на своїй територiї iнвесторами iншої Договiрної Сторони.

Стаття 4
Режим iнвестицiй

     1. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надає iнвестицiям та доходам iнвесторiв iншої Договiрної Сторони режим, що є не менш сприятливий, нiж той, який вона надає iнвестицiям i доходам своїх власних iнвесторiв або iнвестицiям та доходам iнвесторiв будь-якої третьої держави, залежно вiд того, який з них є бiльш вигiдним для iнвестора.

     2. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надає iнвесторам iншої Договiрної Сторони стосовно управлiння, утримання, використання, володiння чи розпорядження їх iнвестицiями, режим, який є справедливим i неупередженим i не менш сприятливим, нiж той, який вона надає своїм власним iнвесторам.

     3. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надаватиме iнвесторам iншої Договiрної Сторони режим не менш сприятливий, нiж той, який вона надає iнвесторам будь-якої третьої держави.

     4. Режим, наданий вiдповiдно до пунктiв 1, 2, та 3 цiєї Статтi не повинен тлумачитися так, щоб зобов'язати одну Договiрну Сторону поширювати на iнвесторiв iншої Договiрної Сторони та їх iнвестицiї вигоди будь-якого режиму, преференцiй чи привiлеїв, що випливають з:

     a) її членства у будь-якiй iснуючiй або майбутнiй зонi вiльної торгiвлi, митному союзi, економiчному, спiльному ринку, або валютному союзi або iнших подiбних мiжнародних угодах, включаючи iншi форми регiональної економiчної органiзацiї, або

     b) будь-якого мiжнародного договору або угоди, якi повнiстю або переважно стосуються оподаткування чи будь-якого внутрiшнього законодавства, яке повнiстю або в основному стосується оподаткування.

Стаття 5
Експропрiацiя та компенсацiя

     1. Жодна з Договiрних Сторiн не вживає заходiв з експропрiацiї, нацiоналiзацiї або будь-яких iнших заходiв, якi мають аналогiчнi наслiдки щодо iнвестицiй, якi належать iнвесторам iншої Договiрної Сторони (далi - "експропрiацiя"), крiм випадку, коли заходи застосовуються в суспiльних iнтересах, на недискримiнацiйнiй основi вiдповiдно до законодавства держави Договiрної Сторони, яка здiйснює експропрiацiю i пiсля сплати ефективної та адекватної компенсацiї. Розмiр такої компенсацiї повинен вiдповiдати ринковiй вартостi експропрiйованих iнвестицiй на дату експропрiацiї або на дату, коли про майбутню експропрiацiю стало вiдомо, в залежностi вiд того, що вiдбулося ранiше (далi - "дата оцiнки").

     2. Така ринкова вартiсть виражається у вiльно використовуванiй валютi на вибiр iнвестора, за ринковим обмiнним курсом, що дiє на дату оцiнки. Компенсацiя виплачується без затримки, є ефективною i переводиться у вiльно використовувану валюту, визначену за вибором iнвестора. Компенсацiя включає також вiдсотки нарахованi за шестимiсячною ставкою LIBOR з дати експропрiацiї до дати платежу.

     3. У випадку коли Договiрна Сторона експропрiює активи компанiї, яка зареєстрована або утворена вiдповiдно до законодавства, у будь-якiй частинi її власної територiї, i в якiй iнвестори iншої Договiрної Сторони володiють часткою, вона повинна забезпечити застосування положень цiєї статтi таким чином, щоб гарантувати адекватну та ефективну компенсацiю стосовно їх iнвестицiй таким iнвесторам iншої Договiрної Сторони, якi є власниками цих часток.

     4. Iнвесторам будь-якої з Договiрних Сторiн, якi зазнають втрати їх iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони в результатi вiйни або iншого збройного конфлiкту, режиму надзвичайного стану, революцiї, повстання або бунту, надається щодо реституцiї, вiдшкодування, компенсацiї або iншого врегулювання режим, не менш сприятливий, нiж той, який надається власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої держави залежно вiд того який є бiльш сприятливим для iнвестора.

     5. Виплати, що виникають, переводяться без затримки у вiльно використовувану валюту за вибором iнвестора за ринковим курсом обмiну.

Стаття 6
Перекази

     1. Кожна Договiрна Сторона дозволяє рух доходiв вiд усiх iнвестицiй, зроблених iнвестором iншої Договiрної Сторони на своїй територiї i дозволяє вiльний переказ усiх коштiв iнвесторiв iншої Договiрної Сторони, пов'язаних з iнвестицiями на її територiї, без затримок i на недискримiнацiйнiй основi. Такi кошти будуть включати, але не обмежуватимуться;

     a) капiтал та додатковi суми капiталу, використовуваного для пiдтримки i збiльшення iнвестицiй;

     b) доходи;

     c) доходи вiд продажу своїх акцiй;

     d) доходи, одержаних iнвесторами в разi продажу або часткового продажу, або лiквiдацiї;

     e) платежi що випливають з ухвал та рiшень по урегулюванню спорiв;

     f) компенсацiї вiдповiдно до статтi 5 цiєї Угоди.

     2. Перекази в рамках цiєї Угоди здiйснюються без затримки в будь-якiй вiльно використовуванiй валютi, в якiй iнвестицiя була здiйснена або в iншiй вiльно використовуванiй валютi обранiй iнвестором, за ринковим курсом, що дiє на дату переказу.

     3. Договiрнi Сторони зобов'язуються надавати переказам зазначеним в пунктах 1 i 2 цiєї статтi, режим не менш сприятливий, нiж той, який надається переказам, що випливають з iнвестицiй, зроблених будь-якою третьою державою.

Стаття 7
Суброгацiя

     1. Якщо одна Договiрна Сторона або уповноважений нею орган гарантував будь-якi вiдшкодування вiд некомерцiйних ризикiв стосовно iнвестицiї будь-якому з її iнвесторiв на територiї iншої Договiрної Сторони, i зробив платiж таким iнвесторам у зв'язку iз вимогою в рамках цiєї Угоди, iнша Договiрна Сторона погоджується, що перша Договiрна Сторона або уповноважений нею орган має право в силу суброгацiї реалiзовувати права i подавати вимоги таких iнвесторiв. Суброгованi права або вимоги не повнiшi перевищувати початкових прав або вимог таких iнвесторiв.

     2. У разi суброгацiї, як це визначено в пунктi 1 цiєї статтi, iнвестор не має права подавати вiдповiдний позов, якщо вiн не уповноважений на це Договiрною Стороною або уповноваженим нею органом.

Стаття 8
Вiдмова у перевагах

     Наступним повiдомленням Договiрна Сторона може вiдмовити у наданнi переваг цiєї Угоди:

     a) iнвесторовi iншої Договiрної Сторони, який є юридичною особою такої Договiрної Сторони, а також iнвестицiям такого iнвестора, якщо така юридична особа перебуває у власностi або пiд контролем iнвесторiв третьої сторони i Договiрна Сторона, що вiдмовляє, не пiдтримує дипломатичнi вiдносини з такою третьою стороною;

     b) iнвесторовi iншої Договiрної Сторони, який є юридичною особою такої iншої Договiрної Сторони, а також iнвестицiям такого iнвестора, якщо iнвестор не - Договiрної Сторони володiє або контролює юридичну особу, а така юридична особа не має значної комерцiйної дiяльностi на територiї iншої Договiрної Сторони;

     c) юридичним особам iншої Договiрної Сторони, якi є у володiннi або контролюються особами чи пiдприємствами Договiрної Сторони, в якiй було зроблено iнвестицiю.

Стаття 9
Вирiшення спорiв мiж Договiрною Стороною та iнвестором iншої Договiрної Сторони

     1. Будь-який юридичний спiр вiдповiдно до положень цiєї Угоди, що виникає безпосередньо з приводу iнвестицiй мiж однiєю Договiрною Стороною i iнвестором iншої Договiрної Сторони вирiшується дружнiм шляхом мiж ними.

     2. Якщо такi спори не можуть бути врегульованi вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi, протягом шести (6) мiсяцiв з дати, коли було надiслано до компетентного державного органу Договiрної Сторони письмове звернення про врегулювання, яке мiстить iнформацiю стосовно предмету спору, будь-яка сторона спору може передати на свiй вибiр врегулювання спору до:

     a) вiдповiдного суду приймаючої Договiрної Сторони для прийняття рiшення; або

     b) Мiжнародного центру по врегулюванню iнвестицiйних спорiв, створеного вiдповiдно до Конвенцiї про порядок вирiшення iнвестицiйних спорiв мiж державами та iноземними особами, вчиненої у Вашингтонi 18 березня 1965 року; або

     c) Арбiтражного Трибуналу ad hoc.

     Пiсля того, як Сторона спору обрала один iз вище зазначених шляхiв вирiшення спору, вона не може обрати iншi два шляхи.

     3. Арбiтражний Трибунал ad hoc, зазначений у пунктi 2 (c), утворюється наступним чином:

     a) кожна iз Сторiн у спорi призначає одного арбiтра i два призначених таким чином арбiтри обирають за взаємною згодою третього арбiтра, який повинен бути громадянином третьої країни та виступати в якостi Голови Арбiтражного Трибуналу. Всi арбiтри повиннi бути призначенi протягом (2) двох мiсяцiв з дати повiдомлення однiєю Стороною iншiй Сторонi про свiй намiр передати спiр до арбiтражу.

     b) якщо термiни, зазначенi в пунктi 3 (a), не були дотриманi, будь-яка iз Сторiн, за вiдсутностi будь-якої iншої угоди, запрошує Генерального секретаря чи Заступника Генерального секретаря Постiйної палати третейського суду в Гаазi зробити необхiднi призначення.

     c) Арбiтражний Трибунал ad hoc приймає свої рiшення бiльшiстю голосiв. Цi рiшення є остаточними i юридично обов'язковими для Сторiн та приймаються у вiдповiдностi iз положеннями Нью-Йоркської Конвенцiї про визнання та виконання iноземних арбiтражних рiшень 1958 року. Цi рiшення приймаються у вiдповiдностi до та згiдно з наступним порядком: по-перше, положень цiєї Угоди, по-друге - принципiв мiжнародного права, i по-третє - законодавства приймаючої Договiрної Сторони. Якщо Арбiтражний Трибунал не прийме iншого рiшення, вiдповiдно до особливих обставини, кожна Сторона в спорi несе витрати на її представництво при арбiтражному розглядi; винагороду арбiтрiв та iншi витрати покриваються в рiвних частках Сторонами в спорi.

     d) Арбiтражний Трибунал надає роз'яснення свого рiшення, а також надає обґрунтування та пiдстави прийняття свого рiшення на прохання будь-якої iз Сторiн. Якщо Сторони не домовились про iнше, мiсцем проведення арбiтражу є мiсцезнаходження Постiйної палати третейського суду в Гаазi (Нiдерланди).

     З урахуванням вищевикладеного, Арбiтражний Трибунал застосовує Арбiтражний регламент Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з права мiжнародної торгiвлi (ЮНСIТРАЛ), 1976.

     4. Iнвестор має право передати спiр на розгляд вiдповiдно до пункту 2 цiєї Статтi, якщо минуло не бiльш нiж (5) п'ять рокiв з дати, коли iнвестор мав повну змогу дiзнатися про виникнення обставин, якi спричинили такий спiр.

Стаття 10
Врегулювання спорiв мiж Договiрними Сторонами

     1. Обидвi Договiрнi Сторони намагаються добросовiсно та шляхом взаємного спiвробiтництва досягати справедливого та швидкого врегулювання будь-якого спору мiж ними стосовно тлумачення та виконання цiєї Угоди. В зв'язку з цим, обидвi Договiрнi Сторони погоджуються проводити прямi переговори з метою досягнення такого врегулювання. Якщо цей спiр не було врегульовано протягом (6) шести мiсяцiв з дати подання вимоги будь-якою Договiрною Стороною, вiн може бути переданий за вимогою будь-якої Договiрної Сторони до Арбiтражного Трибуналу, що складається з трьох членiв.

     2. Протягом (2) двох мiсяцiв з дати отримання зазначеної вимоги кожна Договiрна Сторона призначає по одному арбiтру i два арбiтра призначенi таким чином протягом (2) двох мiсяцiв за погодженням обох Договiрних Сторiн обирають громадянина третьої держави Головою Арбiтражного Трибуналу.

     3. Якщо протягом перiодiв, зазначених в пунктi 2 цiєї статтi, необхiднi призначення не були зробленi, будь-яка Договiрна Сторона може, за вiдсутностi iншої домовленостi, запросити Голову Мiжнародного Суду ООН зробити необхiднi призначення. Якщо Голова є громадянином будь-якої з Договiрних Сторiн або з iнших причин не може виконати вказану функцiю, запрошується Заступник Голови зробити необхiднi призначення. Якщо з'ясується, що Заступник Голови є громадянином держави будь-якої Договiрної Сторони або з iнших причин також не може виконати вказану функцiю, член Мiжнародного Суду ООН, наступний за старшинством, який не є громадянином держави будь-якої Договiрної Сторони, буде запрошується зробити необхiднi призначення.

     4. Арбiтражний Трибунал приймає свої рiшення бiльшiстю голосiв. Такi рiшення є остаточними i обов'язковими для обох Договiрних Сторiн. Кожна Договiрна Сторона несе витрати вiдносно свого члена Арбiтражного Трибуналу та свого представництва в арбiтражному судочинствi; витрати вiдносно Голови та iншi витрати покриваються в рiвних частинах обома Договiрними Сторонами. Арбiтражний Трибунал визначає свою власну процедуру.

     5. Якщо iнше не погоджено мiж Договiрними Сторонами, мiсцем проведення арбiтражу є мiсцезнаходження Постiйної палати третейського суду в Гаазi (Нiдерланди).

     6. Всi вимоги мають бути поданi та всi слухання мають бути закiнченнi протягом (6) шести мiсяцiв з дати призначення третього члена, якщо не домовлено про iнше. Арбiтражний Трибунал виносить свої рiшення протягом (2) двох мiсяцiв з дати остаточного обмiну письмовими поданнями чи дати закiнчення розгляду спору залежно вiд того, що вiдбувається пiзнiше.

     7. Не дозволяється передавати спiр до Арбiтражного Трибуналу вiдповiдно до положень цiєї статтi, якщо цей спiр був поданий до iншого Арбiтражного Трибуналу вiдповiдно до положень статтi 9, i якщо цей спiр знаходиться на розглядi такого Арбiтражного Трибуналу.

Стаття 11
В'їзд та тимчасове перебування персоналу

     Договiрна Сторона вiдповiдно до законодавства своєї держави, що застосовується стосовно в'їзду та тимчасового перебування iноземцiв, дозволятиме фiзичним особам iншої Договiрної Сторони та iншим особам, призначеним чи найнятим iнвесторами iншої Договiрної Сторони, в'їжджати та перебувати на її територiї з метою здiйснення дiяльностi, пов'язаною з iнвестицiями.

Стаття 12
Положення про бiльш сприятливий режим

     1. Якщо законодавство однiєї з Договiрних Сторiн або зобов'язання за чинним мiжнародним правом, або встановленi в майбутньому мiж Договiрними Сторонами, на додаток до цiєї Угоди мiстять положення, загальнi або конкретнi, що дають iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони режим бiльш сприятливий, нiж це передбачено цiєю Угодою, такi положення повиннi в тiй мiрi, в якiй вони є бiльш сприятливими для iнвесторiв, переважати над цiєю Угоди.

     2. Кожен раз, коди режим, наданий однiєю Договiрною Стороною iнвесторам iншої Договiрної Сторони, вiдповiдно до її законодавства або iнших положень конкретного договору або iнвестицiйного дозволу або угоди, є бiльш сприятливим, нiж передбачено цiєю угодою, застосовується бiльш сприятливий режим.

Стаття 13
Внесення змiн

     Будь-якi змiни до цiєї Угоди повиннi бути зробленi на основi взаємної письмової згоди Договiрних Сторiн. Такi змiни оформлюються у виглядi окремого документу, i становлять невiд'ємну частину цiєї Угоди та набувають чинностi вiдповiдно до положень статтi 14 цiєї Угоди.

Стаття 14
Набрання чинностi, термiн дiї та припинення дiї

     1. Ця Угода набирає чинностi з дати отримання Договiрними Сторонами останнього письмового повiдомлення про виконання ними внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набрання чинностi цiєю Угодою. Ця Угода залишається чинною на початковий перiод в десять (10) рокiв та продовжує залишатись чинною на аналогiчний перiод або перiоди, якщо тiльки будь-яка Договiрна Сторона не повiдомить у письмовiй формi дипломатичними каналами iншу Договiрну Сторону про свiй намiр припинити дiю цiєї Угоди принаймнi за один (1) рiк до дати припинення або закiнчення початкового строку її дiї.

     2. Стосовно iнвестицiй, здiйснених до дати отримання повiдомлення про припинення дiї цiєї Угоди, положення цiєї Угоди продовжують дiяти протягом (10) десяти рокiв з дати припинення дiї цiєї Угоди.

     НА ПОСВIДЧЕННЯ ЧОГО тi, що пiдписалися нижче, належним чином на те уповноваженi вiдповiдними Урядами, пiдписали цю Угоду.

     Учинено в м. Доха 20 березня 2018 року в двох оригiнальних примiрниках, кожний українською, арабською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є рiвно автентичними. У разi виникнення розбiжностей у тлумаченнi переважну силу матиме текст англiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Держави Катар