ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо захисту державного кордону України

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1. У Земельному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27):

     1) частину другу статтi 46¹ доповнити словами "крiм випадкiв, передбачених законом";

     2) главу 7 доповнити статтею 46² такого змiсту:

     "Стаття 46². Землi природно-заповiдного фонду вздовж лiнiї державного кордону України

     Землi територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду вздовж лiнiї державного кордону України у розмiрах, передбачених цим Кодексом, у встановленому законом порядку виводяться iз складу природно-заповiдного фонду та передаються вiйськовим частинам Державної прикордонної служби України для здiйснення будiвництва, облаштування та утримання iнженерно-технiчних i фортифiкацiйних споруд, огорож, прикордонних знакiв, прикордонних просiк, комунiкацiй";

     3) частину другу статтi 55 доповнити пунктом "ґ" такого змiсту:

     "ґ) лiсовими насадженнями у межах земельних дiлянок шириною 30 - 50 метрiв уздовж лiнiї державного кордону України на сушi, по берегу української частини прикордонної рiчки, озера або iншої водойми, переданих у постiйне користування вiйськовим частинам Державної прикордонної служби України для будiвництва, облаштування та утримання iнженерно-технiчних i фортифiкацiйних споруд, огорож, прикордонних знакiв, прикордонних просiк, комунiкацiй";

     4) абзац другий частини третьої статтi 77 доповнити словами "а вздовж лiнiї державного кордону України з Росiйською Федерацiєю i Республiкою Бiлорусь - шириною до 2 кiлометрiв";

     5) статтю 99 доповнити пунктом "ж²" такого змiсту:

     "ж²) право на будiвництво, облаштування та утримання iнженерно-технiчних i фортифiкацiйних споруд, огорож, прикордонних знакiв, прикордонних просiк, комунiкацiй";

     6) у роздiлi X "Перехiднi положення":

     в абзацi п'ятнадцятому пункту 24 цифри "2023" замiнити цифрами "2025";

     доповнити пунктом 27¹ такого змiсту:

     "27¹. Установити, що у перiод дiї воєнного стану в Українi або окремих її мiсцевостях та протягом одного року з дня його припинення чи скасування регулювання земельних вiдносин для цiлей забезпечення нацiональної безпеки i оборони України здiйснюється з урахуванням таких особливостей:

     1) вилучення, встановлення та змiна цiльового призначення земельних дiлянок державної та комунальної власностi для потреб облаштування та утримання iнженерно-технiчних i фортифiкацiйних споруд, огорож, прикордонних знакiв, прикордонних просiк, комунiкацiй здiйснюються без дотримання вимог абзацiв четвертого та п'ятого частини сьомої статтi 20, частини другої статтi 149 цього Кодексу;

     2) припинення права постiйного користування земельними дiлянками природно-заповiдного та iншого природоохоронного призначення, iсторико-культурного призначення для потреб облаштування та утримання iнженерно-технiчних i фортифiкацiйних споруд, огорож, прикордонних знакiв, прикордонних просiк, комунiкацiй здiйснюється без дотримання вимог частини другої статтi 150 цього Кодексу;

     3) у разi вилучення сiльськогосподарських угiдь, лiсових земель та чагарникiв на земельних дiлянках шириною 30 - 50 метрiв уздовж лiнiї державного кордону України для потреб облаштування та утримання iнженерно-технiчних i фортифiкацiйних споруд, огорож, прикордонних знакiв, прикордонних просiк, комунiкацiй вiдшкодування збиткiв не здiйснюється.

     Вiйськовим частинам Державної прикордонної служби України для будiвництва, облаштування та утримання iнженерно-технiчних i фортифiкацiйних споруд, огорож, прикордонних знакiв, прикордонних просiк, комунiкацiй органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування вiдповiдно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, надають у постiйне користування земельнi дiлянки державної та комунальної власностi уздовж лiнiї державного кордону України на сушi, по берегу української частини прикордонної рiчки, озера або iншої водойми у порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу, з урахуванням вимог цього пункту.

     Вилучення, змiна цiльового призначення, надання (передача) у власнiсть або користування громадянам чи юридичним особам земельних дiлянок, переданих (наданих) у постiйне користування вiйськовим частинам Державної прикордонної служби України для будiвництва, облаштування та утримання iнженерно-технiчних i фортифiкацiйних споруд, огорож, прикордонних знакiв, прикордонних просiк, комунiкацiй, забороняється, крiм випадкiв вiднесення їх до земель природно-заповiдного фонду та iншого природоохоронного призначення, лiсогосподарського призначення, вiдчуження для суспiльних потреб чи з мотивiв суспiльної необхiдностi".

     2. Частину другу статтi 4 Лiсового кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 21, ст. 170) доповнити абзацом п'ятим такого змiсту:

     "лiсовi насадження у межах земельних дiлянок шириною 30 - 50 метрiв уздовж лiнiї державного кордону України на сушi, по берегу української частини прикордонної рiчки, озера або iншої водойми, переданих у постiйне користування вiйськовим частинам Державної прикордонної служби України для будiвництва, облаштування та утримання iнженерно-технiчних i фортифiкацiйних споруд, огорож, прикордонних знакiв, прикордонних просiк, комунiкацiй".

     3. У Кодексi адмiнiстративного судочинства України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436):

     1) у пунктi 3 частини п'ятої статтi 46 слова "чи примусове видворення за межi територiї України" виключити;

     2) пункт 9 частини другої статтi 245 виключити;

     3) частину першу статтi 288 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Позовнi заяви iноземцiв та осiб без громадянства щодо оскарження рiшень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну чи їх примусове видворення за межi України подаються до мiсцевого загального суду як адмiнiстративного суду за мiсцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, його територiальних органiв чи пiдроздiлiв, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України або за мiсцезнаходженням пункту тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi";

     4) статтю 289 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 289. Особливостi провадження у справах за адмiнiстративними позовами з приводу затримання iноземцiв або осiб без громадянства

     1. За наявностi обґрунтованих пiдстав вважати, що iноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рiшення про примусове видворення або реадмiсiю, ухилятиметься вiд виконання рiшення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмiсiї вiдповiдно до мiжнародних договорiв України про реадмiсiю або якщо iснує ризик його (її) втечi, а так само у разi вiдсутностi в iноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рiшення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, його територiальний орган чи пiдроздiл, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до мiсцевого загального суду як адмiнiстративного суду за мiсцезнаходженням зазначених органiв (пiдроздiлiв) або за мiсцезнаходженням пункту тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, позовну заяву про застосування судом до iноземця або особи без громадянства одного з таких заходiв:

     1) затримання з метою iдентифiкацiї та/або забезпечення примусового видворення за межi територiї України;

     2) затримання з метою забезпечення передачi вiдповiдно до мiжнародних договорiв України про реадмiсiю;

     3) взяття на поруки пiдприємством, установою чи органiзацiєю;

     4) зобов'язання внести заставу.

     2. Заходи, визначенi цiєю статтею, також застосовуються адмiнiстративним судом, визначеним частиною першою цiєї статтi, за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, його територiального органу чи пiдроздiлу, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України до iноземцiв та осiб без громадянства, якi до прийняття рiшення за заявою про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi, або особою без громадянства вчинили порушення законодавства України про державний кордон або про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства, до завершення процедури розгляду такої заяви.

     3. Не можуть застосовуватися заходи, передбаченi пунктами 3 i 4 частини першої цiєї статтi, до iноземцiв та осiб без громадянства, до яких ранiше застосовувалися такi заходи, а також стосовно яких є достатнi данi про їх причетнiсть до готування та/або вчинення терористичної дiяльностi.

     4. Суд пiд час застосування заходiв, передбачених пунктами 3 i 4 частини першої цiєї статтi, письмово роз'яснює iноземцю або особi без громадянства покладенi на нього (неї) обов'язки:

     1) прибувати до визначеної службової особи з установленою судом перiодичнiстю;

     2) не вiдлучатися з населеного пункту, в якому iноземець або особа без громадянства тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи;

     3) невiдкладно повiдомляти визначену службову особу про змiну свого мiсця проживання.

     5. Взяття на поруки пiдприємством, установою чи органiзацiєю полягає у наданнi уповноваженими особами пiдприємства, установи чи органiзацiї, яких суд вважає такими, що заслуговують на особливу довiру (поручителями), письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання iноземцем або особою без громадянства покладених на нього (неї) обов'язкiв вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi i зобов'язуються за потреби доставити його (її) до суду чи органу (пiдроздiлу), який подав позов.

     6. Внесення застави полягає у внесеннi iноземцем, особою без громадянства або iншою фiзичною чи юридичною особою (заставодавцем) коштiв у грошовiй одиницi України на спецiальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власностi чи така, що фiнансується з державного чи мiсцевого бюджету, чи у статутному капiталi якої є частка державної, комунальної власностi, чи яка належить суб'єкту господарювання, що перебуває у державнiй або комунальнiй власностi.

     7. Розмiр застави визначається судом з урахуванням майнового та сiмейного стану iноземця або особи без громадянства у межах вiд п'ятдесяти до ста розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб та вноситься на спецiальний рахунок, визначений частиною шостою цiєї статтi, протягом п'яти робочих днiв з дня ухвалення судом рiшення про внесення застави. До цього моменту за рiшенням суду особа утримується у спецiально обладнаному для таких цiлей примiщеннi органу (пiдроздiлу) охорони державного кордону, органу Служби безпеки України, який її затримав, або у пунктi тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, та звiльняється з нього у день надання позивачу пiдтвердних документiв про внесення застави.

     8. У разi невнесення застави у встановлений строк адмiнiстративний суд за клопотанням вiдповiдного органу (пiдроздiлу) ухвалює без участi iноземця або особи без громадянства рiшення про його (її) затримання з помiщенням до пункту тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi. На час ухвалення такого рiшення особа продовжує утримуватися у спецiально обладнаному для таких цiлей примiщеннi органу (пiдроздiлу) охорони державного кордону, органу Служби безпеки України, який її затримав, або у пунктi тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi.

     9. У разi невиконання iноземцем або особою без громадянства обов'язкiв, покладених судом вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi, чи вчинення ним (нею) порушення законодавства України про державний кордон або про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства:

     1) внесена застава за клопотанням вiдповiдного органу (пiдроздiлу) або за iнiцiативою суду звертається судом у дохiд держави;

     2) уповноважений орган (пiдроздiл) може звернутися до адмiнiстративного суду з позовною заявою про затримання такої особи з помiщенням до пункту тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi.

     10. За невиконання зобов'язань, покладених судом вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi, поручитель несе вiдповiдальнiсть, визначену законом.

     11. Строк затримання iноземцiв та осiб без громадянства у пунктах тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, становить шiсть мiсяцiв. За наявностi умов, за яких неможливо iдентифiкувати iноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмiсiю особи у зазначений строк або прийняти рiшення за заявою про визнання її бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не бiльш як на вiсiмнадцять мiсяцiв.

     12. Про продовження строку затримання не пiзнiш як за п'ять днiв до його закiнчення орган (пiдроздiл), за клопотанням якого затримано iноземця або особу без громадянства, кожнi шiсть мiсяцiв подає вiдповiдний адмiнiстративний позов. У такому позовi зазначаються дiї або заходи, що вживалися органом (пiдроздiлом) для iдентифiкацiї iноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рiшення про примусове видворення чи реадмiсiю або для розгляду заяви про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi.

     13. Умовами, за яких неможливо iдентифiкувати iноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмiсiю особи, є:

     1) вiдсутнiсть спiвпрацi з боку iноземця або особи без громадянства пiд час процедури його (її) iдентифiкацiї;

     2) неодержання iнформацiї з країни громадянської належностi iноземця або країни походження особи без громадянства чи документiв, необхiдних для iдентифiкацiї особи.

     14. Розгляд питань, визначених цiєю статтею, здiйснюється судом за обов'язкової участi сторiн, у тому числi може проводитися у режимi вiдеоконференцiї та з трансляцiєю з iншого примiщення, розташованого поза межами примiщення суду, в порядку, визначеному цим Кодексом.

     15. Адмiнiстративнi справи, передбаченi цiєю статтею, розглядаються судом у день подання вiдповiдної позовної заяви.

     16. Апеляцiйнi скарги на судовi рiшення в адмiнiстративних справах, визначених цiєю статтею, можуть бути поданi в десятиденний строк з дня проголошення судового рiшення. Оскарження рiшення про затримання iноземця або особи без громадянства не зупиняє його виконання.

     17. Суд апеляцiйної iнстанцiї розглядає справу у десятиденний строк пiсля закiнчення строку на апеляцiйне оскарження з повiдомленням учасникiв справи.

     18. На час розгляду судом першої та апеляцiйної iнстанцiй справи по сутi позовних вимог i до набрання рiшенням суду законної сили iноземець або особа без громадянства утримується у спецiально обладнаному для таких цiлей примiщеннi органу (пiдроздiлу) охорони державного кордону, органу Служби безпеки України, який її затримав, або у пунктi тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi.

     19. За подання до адмiнiстративного суду позовних заяв та апеляцiйних скарг у справах, визначених цiєю статтею, судовий збiр не сплачується";

     5) пункт 3 частини другої статтi 371 виключити.

     4. У Законi України "Про державний кордон України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 2, ст. 5 iз наступними змiнами):

     1) частину третю статтi 2 викласти в такiй редакцiї:

     "Координацiя дiяльностi iз захисту державного кордону України утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань та правоохоронних органiв здiйснюється:

     у мирний час, а також поза дiлянками державного кордону України, на яких вiдповiдно до цього Закону здiйснюється прикриття державного кордону України, - Державною прикордонною службою України;

     у межах дiлянок державного кордону України в районах ведення воєнних (бойових) дiй, визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України, - вiдповiдним вiйськовим командуванням;

     у межах дiлянок державного кордону України, на яких вiдповiдно до цього Закону здiйснюється прикриття державного кордону України, - органом вiйськового управлiння Збройних Сил України";

     2) частину третю статтi 9 викласти в такiй редакцiї:

     "Пункт пропуску через державний кордон України - це спецiально видiлена територiя на залiзничних та автомобiльних станцiях, автомобiльних i пiшохiдних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських i рiчкових портах, включаючи частину їх акваторiї (захищена повнiстю або частково огороджувальними гiдротехнiчними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будiвель, споруд i технiчних засобiв, на якiй здiйснюються прикордонний, митний контроль, iншi види контролю i пропуск через державний кордон України осiб, транспортних засобiв, вантажiв та iншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     3) у частинi третiй статтi 22:

     перше речення доповнити словами "а вздовж лiнiї державного кордону України з Росiйською Федерацiєю i Республiкою Бiлорусь - шириною до 2 кiлометрiв";

     доповнити другим реченням такого змiсту: "У цих межах Кабiнетом Мiнiстрiв України встановлюється спецiальний прикордонний режим щодо заборони вiльного в'їзду, перебування, проживання, пересування осiб i провадження робiт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону України";

     4) статтю 24 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 24. В'їзд, перебування, проживання, провадження робiт i пропуск у прикордонну смугу

     Дозвiл на в'їзд, перебування, проживання, провадження робiт i пропуск у прикордонну смугу надає i здiйснює у визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України порядку вiдповiдний орган Державної прикордонної служби України.

     Дозвiл на в'їзд, перебування, проживання, провадження робiт чи пропуск у прикордонну смугу надається на безоплатнiй основi протягом 10 робочих днiв з дня надходження звернення, в якому зазначаються:

     1) прiзвище, iм'я та по батьковi (за наявностi), дата народження, громадянство (пiдданство) особи, яка перебуватиме у межах прикордонної смуги, реквiзити документа, що посвiдчує її особу, мiсце проживання (мiсце перебування), засоби зв'язку;

     2) вид дозволу (на в'їзд, перебування, проживання, провадження робiт чи пропуск) та строк дiї дозволу (для дозволiв на в'їзд i провадження робiт);

     3) мета та правовi пiдстави для отримання дозволу.

     Дозвiл на проживання жителiв мiсцевостей, розташованих у межах прикордонної смуги, надається безстроково.

     Дозвiл на перебування працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, розташованих у межах прикордонної смуги, надається на один рiк.

     У наданнi дозволу на в'їзд, перебування, проживання, провадження робiт чи пропуск у прикордонну смугу вiдмовляється, а наданий дозвiл визнається недiйсним:

     1) якщо при зверненнi про надання дозволу подано завiдомо неправдивi вiдомостi або пiдробленi документи;

     2) якщо особа протягом одного року до дня подання звернення притягалася до вiдповiдальностi за незаконне перетинання державного кордону України, незаконне переправлення осiб через державний кордон України, контрабанду або порушення митних правил, пов'язаних з перемiщенням товарiв або транспортних засобiв поза митним контролем чи з приховуванням вiд митного контролю;

     3) якщо особi заборонено в'їзд в Україну чи в iноземця або особи без громадянства вiдсутнi законнi пiдстави для перебування в Українi;

     4) в iнтересах забезпечення нацiональної безпеки України, охорони громадського порядку, боротьби з органiзованою злочиннiстю, злочинною спiльнотою або злочинною органiзацiєю чи поширенням злочинного впливу;

     5) в iнтересах забезпечення охорони здоров'я, захисту прав i законних iнтересiв громадян України та iнших осiб, якi проживають в Українi;

     6) якщо особа понад 90 днiв вiдсутня за визначеним мiсцем проживання або змiнила його;

     7) у разi звiльнення з пiдприємства, установи, органiзацiї особи, якiй надано дозвiл на перебування як їх працiвнику;

     8) за зверненням особи, якiй надається дозвiл.

     Особа, якiй вiдмовлено у наданнi дозволу, має право оскаржити рiшення протягом 10 робочих днiв з дня його прийняття до органу Державної прикордонної служби України вищого рiвня або до адмiнiстративного суду за мiсцем розташування вiдповiдного органу.

     За необхiдностi вiдповiднi органи Державної прикордонної служби України можуть запроваджувати додатковi тимчасовi режимнi обмеження на в'їзд, перебування i провадження робiт у прикордоннiй смузi";

     5) статтю 27 доповнити частиною другою такого змiсту:

     "Пiд час дiї воєнного стану керiвництво заходами з охорони дiлянок державного кордону України, що охороняються прикордонними загонами чи загонами морської охорони Державної прикордонної служби України, залученими до лiквiдацiї (нейтралiзацiї) збройного конфлiкту на державному кордонi України, мiжнародного збройного конфлiкту, вiдсiчi збройнiй агресiї проти України, здiйснюється вiдповiдними органами вiйськового управлiння Збройних Сил України";

     6) частину першу статтi 27¹ викласти в такiй редакцiї:

     "Державна прикордонна служба України координує дiяльнiсть державних органiв, що здiйснюють рiзнi види контролю при перетинаннi державного кордону України або беруть участь у забезпеченнi режиму державного кордону, прикордонного режиму i режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     7) доповнити статтями 27² i 27³ такого змiсту:

     "Стаття 27². Посилення охорони державного кордону України

     У разi загострення обстановки, виникнення реальної загрози здiйснення збройних та iнших провокацiй на державному кордонi України у мирний час, а також реальної загрози масового переходу державного кордону України з територiї сумiжних держав Державна прикордонна служба України здiйснює заходи з посилення охорони та захисту державного кордону України на дiлянках, на яких iснує така загроза, або на всiй протяжностi державного кордону України.

     У разi виникнення ситуацiй, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, що можуть перерости у загрозу воєннiй безпецi України, для вжиття невiдкладних заходiв або для посилення спроможностей Державної прикордонної служби України щодо стабiлiзацiї та нормалiзацiї обстановки на державному кордонi України, запобiгання виникненню кризових ситуацiй воєнного характеру, нейтралiзацiї та лiквiдацiї реальної загрози здiйснення збройних та iнших провокацiй на державному кордонi України, недопущення масового переходу державного кордону України з територiї сумiжних держав до здiйснення заходiв з посилення охорони державного кордону України на сушi, морi, рiчках, озерах та iнших водоймах можуть залучатися вiйськовi частини i пiдроздiли Збройних Сил України шляхом передачi їх в оперативне пiдпорядкування вiдповiдних органiв Державної прикордонної служби України.

     Залучення вiйськових частин i пiдроздiлiв Збройних Сил України до здiйснення заходiв з посилення охорони державного кордону України здiйснюється за рiшенням Головнокомандувача Збройних Сил України, прийнятим на пiдставi пропозицiй Мiнiстра внутрiшнiх справ України, вiдповiдно до плану, завчасно розробленого центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони державного кордону України, спiльно з органами вiйськового управлiння Збройних Сил України, визначеними Головнокомандувачем Збройних Сил України.

     Залученi до посилення охорони державного кордону України вiйськовi частини i пiдроздiли Збройних Сил України можуть використовуватися для несення служби з охорони державного кордону України поза пунктами пропуску, контролю за дотриманням прикордонного режиму, охорони та захисту пунктiв пропуску через державний кордон України, участi у проведеннi пошуку порушникiв законодавства про державний кордон України, диверсiйних або розвiдувальних груп iноземних держав, припинення збройних та iнших провокацiй на державному кордонi України.

     Вiйськовi частини i пiдроздiли Збройних Сил України не можуть залучатися до здiйснення прикордонного контролю i пропуску через державний кордон України, до/з тимчасово окупованої територiї України осiб, транспортних засобiв i вантажiв, до здiйснення провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення та оперативно-розшукової дiяльностi.

     У разi залучення до здiйснення заходiв з посилення охорони державного кордону України на вiйськовослужбовцiв Збройних Сил України покладаються обов'язки, передбаченi пунктами 1, 11 (у частинi контролю за дотриманням правил в'їзду, перебування i пересування осiб, правил плавання та пересування у внутрiшнiх водах України самохiдних i несамохiдних суден), 14, 23 статтi 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", та поширюються права, передбаченi пунктами 1 (крiм права перебувати у житлових примiщеннях громадян без їх згоди), 19 (у частинi права зупиняти та оглядати транспортнi засоби, а також перевiряти документи, що посвiдчують особу водiя та пасажирiв), 20, 22, 24 - 28, 36, 38, 48, 49 (крiм права використовувати та застосовувати технiчнi засоби прикордонного контролю), 50 частини першої статтi 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", статтями 28 - 30 цього Закону.

     До участi у здiйсненнi заходiв з нейтралiзацiї та лiквiдацiї реальної загрози здiйснення збройних та iнших провокацiй на державному кордонi України, недопущення масового переходу державного кордону України з територiї сумiжних держав можуть залучатися в порядку, визначеному Мiнiстром внутрiшнiх справ України, вiйськовi частини та пiдроздiли Нацiональної гвардiї України.

     Заходи з посилення охорони державного кордону України здiйснюються у контрольованих прикордонних районах з урахуванням заходiв, що здiйснюються Нацiональною полiцiєю України iз забезпечення публiчної безпеки i порядку, та дiяльностi Нацiональної гвардiї України з припинення масових заворушень.

     Стаття 27³. Прикриття державного кордону України

     Прикриттям державного кордону України є сукупнiсть заходiв, спрямованих на вiдбиття вторгнення або нападу на територiю України збройних сил iноземної держави або групи держав, забезпечення сприятливих умов для розгортання складових сил оборони сектору безпеки i оборони України i ведення ними воєнних (бойових) дiй, а також для запобiгання переходу через державний кордон України диверсiйно-розвiдувальних сил, збройних формувань iноземних держав та воєнiзованих або збройних формувань, не передбачених законами України.

     Прикриття державного кордону України здiйснюється з'єднаннями, вiйськовими частинами i пiдроздiлами Збройних Сил України, iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань за рiшенням Головнокомандувача Збройних Сил України та вiдповiдно до Стратегiчного плану застосування Збройних Сил України, iнших складових сил оборони з вiдсiчi збройнiй агресiї проти України шляхом побудови оборони i ведення воєнних (бойових) дiй безпосередньо в прикордоннiй смузi або в контрольованих прикордонних районах самостiйно, спiльно або у взаємодiї з iншими державними органами, залученими вiдповiдними органами вiйськового управлiння Збройних Сил України до таких заходiв.

     До прикриття державного кордону України безпосередньо у прикордоннiй смузi або у контрольованих прикордонних районах органами вiйськового управлiння Збройних Сил України у встановленому законом порядку можуть залучатися вiдповiднi прикордоннi загони, загони морської охорони Державної прикордонної служби України.

     Вiдповiдно до Стратегiчного плану застосування Збройних Сил України, iнших складових сил оборони з вiдсiчi збройнiй агресiї проти України дiлянки державного кордону, що охоронялися прикордонними загонами i пiдроздiлами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, можуть передаватися для їх прикриття вiйськовими частинами i пiдроздiлами Збройних Сил України, iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань у порядку, визначеному Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.

     З'єднання, вiйськовi частини i пiдроздiли Збройних Сил України, iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань та прикордоннi загони, загони морської охорони Державної прикордонної служби України, якi здiйснюють прикриття державного кордону України, розпочинають воєннi дiї вiдповiдно до частини другої статтi 4 Закону України "Про оборону України".

     5. Закон України "Про природно-заповiдний фонд України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 34, ст. 502 iз наступними змiнами) доповнити роздiлом XII "Перехiднi положення" такого змiсту:

"Роздiл XII
ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Установити, що на перiод дiї воєнного стану в Українi або окремих її мiсцевостях та протягом одного року з дня його припинення чи скасування змiна меж, категорiї та скасування статусу територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду з метою будiвництва, облаштування та утримання iнженерно-технiчних i фортифiкацiйних споруд, огорож, прикордонних знакiв, прикордонних просiк, комунiкацiй у межах прикордонної смуги проводяться органом, уповноваженим приймати рiшення про створення чи оголошення територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду вiдповiдно до статтi 53 цього Закону, на пiдставi клопотання центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони державного кордону України.

     Клопотання, передбачене абзацом першим цього пункту, має мiстити обґрунтування необхiдностi змiни меж, категорiї та скасування статусу територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду, вiдомостi про мiсцезнаходження, розмiри, характер використання, власникiв та користувачiв природних ресурсiв. Разом з клопотанням не вимагається подання експертного висновку, передбаченого статтею 54 цього Закону.

     До клопотання додається картографiчний матерiал, на якому вiдображено iснуючу та проектну межi територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони державного кордону України, протягом 10 робочих днiв з дня прийняття уповноваженим органом рiшення про змiну меж, категорiї або скасування статусу територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду подає копiю клопотання та вiдповiдний картографiчний матерiал:

     щодо територiй та об'єктiв загальнодержавного значення - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування i реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища;

     щодо територiй та об'єктiв мiсцевого значення - до обласної, Київської або Севастопольської мiської державної адмiнiстрацiї, а на територiї Автономної Республiки Крим - до органу виконавчої влади Автономної Республiки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища".

     6. У Законi України "Про виключну (морську) економiчну зону України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 21, ст. 152 iз наступними змiнами):

     1) у частинi першiй статтi 28 слово "акт" замiнити словом "протокол";

     2) доповнити статтею 31¹ такого змiсту:

     "Стаття 31¹. Посилення охорони суверенних прав України у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi

     У разi реальної загрози перешкоджання здiйсненню Україною суверенних прав у її виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi з боку iноземної держави або групи держав для вжиття невiдкладних заходiв або для посилення спроможностей Державної прикордонної служби України щодо стабiлiзацiї та нормалiзацiї обстановки у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi України, запобiгання виникненню кризових ситуацiй воєнного характеру, нейтралiзацiї та лiквiдацiї реальної загрози здiйснення збройних та iнших провокацiй можуть залучатися вiйськовi частини i пiдроздiли Збройних Сил України шляхом передачi їх в оперативне пiдпорядкування вiдповiдних органiв Державної прикордонної служби України.

     Залучення вiйськових частин i пiдроздiлiв Збройних Сил України до здiйснення заходiв з посилення охорони суверенних прав України в її виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi здiйснюється за рiшенням Головнокомандувача Збройних Сил України, прийнятим на пiдставi пропозицiй Мiнiстра внутрiшнiх справ України, вiдповiдно до плану, завчасно розробленого центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони державного кордону України, спiльно з визначеними Головнокомандувачем Збройних Сил України органами вiйськового управлiння Збройних Сил України.

     Вiйськовi частини i пiдроздiли Збройних Сил України не можуть залучатися до здiйснення провадження у справах про правопорушення та оперативно-розшукової дiяльностi.

     У разi залучення до здiйснення заходiв з посилення охорони суверенних прав України у її виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi на вiйськовослужбовцiв Збройних Сил України покладаються обов'язки, передбаченi пунктом 22 статтi 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", та поширюються права, передбаченi пунктами 20 - 22, 25 - 28, 36, 38, 48, 49 (крiм права використовувати та застосовувати технiчнi засоби прикордонного контролю) частини першої статтi 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", статтями 19, 20 цього Закону".

     7. Абзац третiй частини другої статтi 1¹ Закону України "Про Збройнi Сили України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 48, ст. 410; 2012 р., N 25, ст. 264; 2019 р., N 46, ст. 301) викласти в такiй редакцiї:

     "зберiгати, застосовувати i використовувати заходи примусу у випадках та порядку, передбачених статтями 21 - 21⁵ Закону України "Про Державну прикордонну службу України".

     8. У Законi України "Про оборону України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 49, ст. 420 iз наступними змiнами):

     1) абзац п'ятнадцятий статтi 3 викласти в такiй редакцiї:

     "здiйснення охорони державного кордону України та її посилення у разi загострення обстановки, виникнення реальної загрози здiйснення збройних та iнших провокацiй на державному кордонi України";

     2) частину третю статтi 11 пiсля абзацу третього доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "бере участь у плануваннi Державною прикордонною службою України заходiв з посилення охорони державного кордону, суверенних прав України у її виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi та органiзовує спiльно iз центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони державного кордону, залучення вiйськових частин i пiдроздiлiв Збройних Сил України до здiйснення таких заходiв".

     У зв'язку з цим абзаци четвертий - двадцять третiй вважати вiдповiдно абзацами п'ятим - двадцять четвертим;

     3) статтю 12 доповнити частиною п'ятою такого змiсту:

     "Пiд час дiї воєнного стану до участi у прикриттi державного кордону України, лiквiдацiї (нейтралiзацiї) збройного конфлiкту на державному кордонi України, мiжнародного збройного конфлiкту, вiдсiчi збройнiй агресiї проти України вiдповiдними органами вiйськового управлiння Збройних Сил України залучаються визначенi у встановленому порядку прикордоннi загони та/або загони морської охорони Державної прикордонної служби України".

     9. Частину першу статтi 1 Закону України "Про вiдповiдальнiсть перевiзникiв пiд час здiйснення мiжнародних пасажирських перевезень" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 16, ст. 113; 2011 р., N 18, ст. 128) викласти в такiй редакцiї:

     "Пiдприємства (їх об'єднання), установи, органiзацiї та фiзичнi особи - пiдприємцi, якi здiйснюють мiжнароднi пасажирськi перевезення (далi - перевiзники), за невиконання обов'язку перевiрити перед початком мiжнародного пасажирського перевезення наявнiсть у пасажира паспортного документа, вiзи або iнших документiв, необхiдних для в'їзду до держави прямування або транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без таких документiв, несуть вiдповiдальнiсть у виглядi штрафу в розмiрi сорока семи прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, встановленому на 1 сiчня календарного року, за кожного такого пасажира, але не бiльше шестисот таких прожиткових мiнiмумiв за одне перевезення, а за ненадання або надання недостовiрних даних реєстрацiї пасажирiв - у розмiрi п'ятдесяти таких прожиткових мiнiмумiв за кожне перевезення".

     10. У Законi України "Про Державну прикордонну службу України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 27, ст. 208 iз наступними змiнами):

     1) у частинi першiй статтi 2:

     абзаци сьомий i десятий викласти в такiй редакцiї:

     "участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом";

     "координацiя у мирний час дiяльностi утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань та вiдповiдних правоохоронних органiв, пов'язаної iз захистом державного кордону України, вiдповiдно до частини третьої статтi 2 Закону України "Про державний кордон України";

     доповнити абзацом одинадцятим такого змiсту:

     "координацiя дiяльностi державних органiв, що здiйснюють рiзнi види контролю при перетинаннi державного кордону України, пропуску до/з тимчасово окупованої територiї України або беруть участь у забезпеченнi режиму державного кордону, прикордонного режиму i режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду-виїзду";

     2) у статтi 9:

     частину першу доповнити словами "участь в операцiях з пошуку та рятування суден (кораблiв) i людей, якi зазнали лиха на морi; припинення у взаємодiї з вiдповiдними вiйськовими частинами та пiдроздiлами Збройних Сил України, iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань, правоохоронними органами збройних та iнших провокацiй на державному кордонi України";

     пiсля частини першої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "Пiд час дiї воєнного стану загони морської охорони у встановленому законом порядку можуть залучатися вiдповiдними органами вiйськового управлiння Збройних Сил України до лiквiдацiї (нейтралiзацiї) збройного конфлiкту на державному кордонi України, мiжнародного збройного конфлiкту, вiдсiчi збройнiй агресiї проти України".

     У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "До складу загону морської охорони можуть входити дивiзiони, групи, кораблi, катери, судна забезпечення та iншi пiдроздiли";

     3) у статтi 10:

     у частинi другiй:

     у першому реченнi слова "а також" виключити i доповнити словами "охорона та захист пунктiв пропуску через державний кордон України, припинення у взаємодiї з вiдповiдними вiйськовими частинами та пiдроздiлами Збройних Сил України, iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань, вiдповiдними правоохоронними органами збройних та iнших провокацiй на державному кордонi України";

     доповнити другим реченням такого змiсту: "Пiд час дiї воєнного стану прикордоннi загони у встановленому законом порядку можуть залучатися вiдповiдними органами вiйськового управлiння Збройних Сил України до лiквiдацiї (нейтралiзацiї) збройного конфлiкту на державному кордонi України, мiжнародного збройного конфлiкту, вiдсiчi збройнiй агресiї проти України";

     частину третю доповнити словами "вiддiлення iнспекторiв прикордонної служби та iншi пiдроздiли";

     частину п'яту пiсля слiв "контрольно-пропускнi пункти" доповнити словами "вiддiли прикордонної служби";

     у частинi сьомiй слова "загони лiтакiв та ланки вертольотiв" замiнити словами "авiацiйнi ланки";

     4) у статтi 19:

     пункт 2 викласти в такiй редакцiї:

     "2) припинення у взаємодiї iз Збройними Силами України, iншими утвореними вiдповiдно до законiв України вiйськовими формуваннями, вiдповiдними правоохоронними органами збройних та iнших провокацiй на державному кордонi України, у тому числi шляхом безпосереднього ведення бойових дiй";

     у пунктi 3 слова "у вiдбиттi вторгнення або нападу на територiю України збройних сил iншої держави або групи держав" замiнити словами "у лiквiдацiї (нейтралiзацiї) збройного конфлiкту на державному кордонi України, мiжнародного збройного конфлiкту та вiдсiчi збройнiй агресiї проти України шляхом безпосереднього ведення бойових дiй";

     доповнити пунктом 3¹ такого змiсту:

     "3¹) участь у заходах iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї проти України, протимiнної дiяльностi, а також у заходах з вiдновлення територiальної цiлiсностi у межах мiжнародно визнаного державного кордону України";

     у пунктi 6 слова "фiксацiї бiометричних даних" замiнити словами "у визначеному законодавством України порядку фiксацiї бiометричних даних громадян України";

     пункт 8 пiсля слiв "контрольних пунктах в'їзду-виїзду" доповнити словами "а пiд час дiї воєнного або надзвичайного стану - на блокпостах чи контрольних постах";

     пункти 10, 15, 15¹ i 15² викласти в такiй редакцiї:

     "10) здiйснення розвiдувальної, iнформацiйно-аналiтичної, адмiнiстративно-юрисдикцiйної та оперативно-розшукової дiяльностi, а також здiйснення контррозвiдувальних заходiв в iнтересах забезпечення охорони та захисту державного кордону України";

     "15) прийняття у встановленому порядку рiшень про примусове повернення в країну походження або третю країну iноземцiв та осiб без громадянства, затриманих за порушення законодавства України про державний кордон;

     15¹) прийняття у встановленому порядку рiшень про розмiщення iноземцiв та осiб без громадянства у пунктах тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають на територiї України;

     15²) прийняття та виконання рiшень про примусове видворення iноземцiв та осiб без громадянства, затриманих пiд час спроби або пiсля незаконного перетинання державного кордону України";

     пункт 16 пiсля слiв "Служби безпеки України" доповнити словами "центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, його територiальними органами чи територiальними пiдроздiлами";

     5) у частинi першiй статтi 20:

     у пунктi 17 слово "паспортних" виключити;

     у пунктi 22 слова "здiйснювати плавання" замiнити словами "здiйснювати водолазнi роботи та плавання";

     у пунктi 40 слова "та органами мiсцевого самоврядування України" замiнити словами "державними органами та органами мiсцевого самоврядування України";

     пункт 44 викласти в такiй редакцiї:

     "44) безоплатно користуватися всiма видами мiського пасажирського транспорту загального користування (крiм таксi), у тому числi мiським електричним транспортом, засобами залiзничного, водного транспорту примiського сполучення та автобусами примiських маршрутiв, а також попутним транспортом за наявностi службового посвiдчення встановленого зразка";

     пункт 49 пiсля слiв "сигналiзацiйнi засоби" доповнити словами "спецiалiзоване програмне забезпечення для здiйснення аналiтичної обробки фото- i вiдеоiнформацiї, у тому числi для встановлення осiб та номерних знакiв транспортних засобiв";

     у пунктi 50 слово "розблоковувати" замiнити словами "тимчасово припиняти прикордонний контроль, розблоковувати";

     6) статтю 28 пiсля частини першої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "Забезпечення озброєнням, вiйськовою та iншою технiкою, продовольством, речовим майном, iншими матерiальними та фiнансовими ресурсами прикордонних загонiв та загонiв морської охорони, залучених вiдповiдно до закону вiдповiдними органами вiйськового управлiння Збройних Сил України до прикриття державного кордону України, лiквiдацiї (нейтралiзацiї) збройного конфлiкту на державному кордонi України, мiжнародного збройного конфлiкту, вiдсiчi збройнiй агресiї проти України, здiйснюється у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України".

     У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати вiдповiдно частинами третьою - п'ятою.

     11. У Законi України "Про прикордонний контроль" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., N 6, ст. 46 iз наступними змiнами):

     1) у статтi 2:

     у пунктi 3 частини четвертої слова "правоохоронних органiв" замiнити словами "уповноважених державних органiв";

     доповнити частиною шостою такого змiсту:

     "6. Здiйснення прикордонного контролю може бути тимчасово припинено за рiшенням начальника органу охорони державного кордону, а в невiдкладних випадках - також начальника пiдроздiлу охорони державного кордону, до зони вiдповiдальностi якого належить пункт пропуску (пункт контролю) через державний кордон, або його заступника, на час, необхiдний для усунення обставин, що спричинили тимчасове припинення прикордонного контролю, але не бiльше нiж на 12 годин, у разi:

     1) блокування чи спроби блокування пунктiв пропуску (пунктiв контролю) через державний кордон України, збройного нападу на них чи їх захоплення;

     2) роззброєння чи спроби роззброєння прикордонних нарядiв;

     3) виявлення ознак пiдготовки, вчинення або спроби вчинення терористичного акту;

     4) виникнення надзвичайних ситуацiй техногенного чи природного характеру, що створюють загрозу життю i здоров'ю людей.

     У разi неможливостi поновлення здiйснення прикордонного контролю протягом 12 годин пiсля його тимчасового припинення рiшення про тимчасове обмеження сполучення через державний кордон у пунктi пропуску (пунктi контролю) або про його тимчасове закриття приймається в порядку, встановленому законодавством та мiжнародними договорами України";

     2) у статтi 7:

     частину третю пiсля слiв "можуть проводити" доповнити словами "перевiрку пiдтверджуючих документiв та";

     доповнити частиною п'ятою такого змiсту:

     "5. З метою виявлення потенцiйних загроз нацiональнiй безпецi України, пiдвищення рiвня авiацiйної безпеки, завчасного виявлення осiб, якi переховуються вiд органiв досудового розслiдування та суду чи ухиляються вiд вiдбуття кримiнальних покарань, уповноваженi службовi особи Державної прикордонної служби України здiйснюють обробку наданих перевiзниками даних реєстрацiї пасажирiв. За ненадання або надання недостовiрних даних реєстрацiї пасажирiв перевiзники несуть вiдповiдальнiсть, визначену законом";

     3) у статтi 8:

     частину першу доповнити пунктом 6 такого змiсту:

     "6) виконання ним вимог щодо строкiв перебування в Українi";

     абзац третiй частини другої виключити;

     4) у частинi першiй статтi 10:

     у пунктi 2 слова "правоохоронних органiв" замiнити словами "уповноважених державних органiв";

     пункт 3 викласти в такiй редакцiї:

     "3) дотримання законодавства про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства";

     5) у статтi 14:

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. Особа, якiй вiдмовлено у перетинаннi державного кордону, має право протягом одного мiсяця з дня прийняття вiдповiдного рiшення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рiвня або до адмiнiстративного суду за мiсцем розташування вiдповiдного органу. Оскарження зазначеного рiшення не зупиняє його дiї";

     у частинi четвертiй:

     в абзацi першому слово "скасовано" замiнити словами "визнано недiйсною";

     в абзацi третьому слова "до скасування вiзи" замiнити словами "для визнання вiзи недiйсною";

     в абзацi четвертому слова "Скасування вiзи" замiнити словами "Визнання вiзи недiйсною", а слова "Про скасування вiзи" - словами "Про визнання вiзи недiйсною";

     доповнити частиною шостою такого змiсту:

     "6. За наявностi пiдстав гуманiтарного характеру, для забезпечення захисту нацiональних iнтересiв або у зв'язку з виконанням мiжнародних зобов'язань iноземцям, особам без громадянства або громадянам України, якi не вiдповiдають однiй чи кiльком умовам перетинання державного кордону України, Голова Державної прикордонної служби України або особа, яка виконує його обов'язки, може дозволити перетнути державний кордон".

     12. У Законi України "Про регулювання мiстобудiвної дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 34, ст. 343 iз наступними змiнами):

     1) абзац третiй частини першої статтi 4 доповнити словами "а також прикордоннi iнженерно-технiчнi та фортифiкацiйнi споруди, огорожi, прикордоннi знаки, прикордоннi просiки, комунiкацiї";

     2) роздiл V "Прикiнцевi положення" доповнити пунктом 9⁸ такого змiсту:

     "9⁸. Установити, що на перiод дiї воєнного стану в Українi або окремих її мiсцевостях та протягом одного року з дня його припинення чи скасування на вiдповiднiй територiї передача (надання) земельних дiлянок iз земель державної або комунальної власностi для будiвництва, експлуатацiї вiйськових та iнших оборонних об'єктiв здiйснюється без дотримання вимог абзацiв чотирнадцятого - шiстнадцятого частини третьої статтi 24 цього Закону".

     13. Абзац другий частини другої статтi 5 Закону України "Про бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 16, ст. 146; 2013 р., N 48, ст. 682) доповнити реченням такого змiсту: "Органи Державної прикордонної служби України не приймають заяви про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та не пропускають на територiю України iноземцiв та осiб без громадянства, стосовно яких уповноваженим органом прийнято рiшення про заборону в'їзду в Україну, а також у разi перетинання заявником державного кордону України безпосередньо з територiї держави, в якiй його життю або свободi не загрожує небезпека, а так само не приймають зазначенi заяви у разi їх подання iноземцями або особами без громадянства пiд час дiї воєнного стану, пiд час спроби або пiсля незаконного перетинання державного кордону на виїзд з України до iнших держав або особами, прийнятими в Україну вiдповiдно до мiжнародних договорiв про реадмiсiю".

     14. У Законi України "Про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 19 - 20, ст. 179 iз наступними змiнами):

     1) у статтi 26:

     у частинi першiй слова i цифри "з подальшим повiдомленням протягом 24 годин прокурору про пiдстави прийняття такого рiшення" виключити;

     частину сьому викласти в такiй редакцiї:

     "7. У разi прийняття рiшення про примусове повернення iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають на територiї України на законних пiдставах, таким особам у паспортному документi проставляється вiдмiтка про скасування вiзи, вилучаються документи, що пiдтверджують законнi пiдстави перебування в Українi, та вживаються заходи для скорочення строку тимчасового перебування на територiї України, скасування посвiдки на тимчасове проживання в Українi або скасування дозволу на iммiграцiю в Україну та посвiдки на постiйне проживання в Українi";

     абзац перший частини восьмої доповнити словами "а так само не може бути застосовано до осiб, якi не мають документiв, що посвiдчують особу та дають право на виїзд з України (такi iноземцi та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою iдентифiкацiї, документування та забезпечення передачi вiдповiдно до мiжнародних договорiв України про реадмiсiю або примусового видворення вiдповiдно до цього Закону)";

     2) у статтi 29:

     назву викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 29. Реадмiсiя iноземцiв та осiб без громадянства";

     частину третю доповнити словами "або якщо такий договiр не має механiзму реалiзацiї чи не виконується";

     3) у статтi 30:

     у частинi першiй:

     абзаци перший i другий викласти в такiй редакцiї:

     "1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, його територiальнi органи та територiальнi пiдроздiли, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рiшення про примусове видворення з України iноземцiв та осiб без громадянства, якщо такi особи затриманi за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтованi пiдстави вважати, що iноземець або особа без громадянства ухилятиметься вiд виконання рiшення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рiшення про примусове повернення, а також в iнших передбачених законом випадках.

     Рiшення про примусове видворення не приймається стосовно iноземцiв та осiб без громадянства, пiдстави для примусового видворення яких виявленi в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон пiд час їх виїзду з України";

     в абзацi третьому слово "винесення" замiнити словом "прийняття";

     у частинi другiй слово "суду" виключити;

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, або орган охорони державного кордону на пiдставi вiдповiдного рiшення суду має право розмiщувати iноземцiв та осiб без громадянства, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, у пунктах тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають на територiї України";

     у частинi п'ятiй:

     абзац перший викласти в такiй редакцiї:

     "5. Рiшення про примусове видворення iноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, крiм рiшень, прийнятих органами охорони державного кордону, що виконуються такими органами. Контроль за правильнiстю i своєчаснiстю виконання рiшення про примусове видворення здiйснює орган, який прийняв таке рiшення. З метою контролю за виконанням iноземцем або особою без громадянства рiшення про примусове видворення службовi особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, здiйснюють супровiд такого iноземця або особи без громадянства";

     в абзацi другому слова "за зверненням" замiнити словами "за рiшенням";

     4) у статтi 32:

     у назвi слово "видворенням" замiнити словами "видворенням або реадмiсiєю";

     у частинi першiй:

     в абзацi першому слова "вiдповiдно до рiшення суду" виключити, а слово "видворення" в усiх вiдмiнках замiнити словами "видворення або реадмiсiя" у вiдповiдному вiдмiнку;

     в абзацi другому слово "видворення" в усiх вiдмiнках замiнити словами "видворення або реадмiсiя" у вiдповiдному вiдмiнку;

     частину другу пiсля слiв "строку перебування" доповнити словами "а також заклади вищої освiти, якi запросили i прийняли на навчання iноземцiв або осiб без громадянства, затриманих за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України", а слово "видворення" замiнити словами "видворення або реадмiсiї";

     у частинах третiй - шостiй слово "видворення" в усiх вiдмiнках замiнити словами "видворення або реадмiсiя" у вiдповiдному вiдмiнку;

     у частинi сьомiй слово "суду" виключити, а слово "видворення" замiнити словами "видворення або реадмiсiю";

     у частинi восьмiй слово "видворенням" замiнити словами "видворенням або реадмiсiєю";

     доповнити частиною дев'ятою такого змiсту:

     "9. Iноземцям та особам без громадянства, якi не вiдшкодували витрати, пов'язанi з їх примусовим видворенням або реадмiсiєю, забороняється в'їзд на територiю України до повного вiдшкодування таких витрат".

     15. У Законi України "Про нацiональну безпеку України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2018 р., N 31, ст. 241):

     1) частину другу статтi 16 доповнити словами "посилення охорони державного кордону України та суверенних прав України у її виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi";

     2) у частинi шостiй статтi 18 слова "у сферi безпеки" замiнити словами "у сферi охорони", а слова "та охорони суверенних прав України в її виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi" виключити.

     II. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування, крiм пiдпункту 4 пункту 4 роздiлу I цього Закону, який набирає чинностi через шiсть мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законодавчих актiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити перегляд i приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
24 лютого 2023 року
N 2952-IX